Презентація фокус-групового дослідження“Молодіжна політика в Донецькій області”

Східноукраїнський ресурсний центр «Соціальне партнерство» за підтримки проекту «Розвиток громадянського суспільства» програми розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) за фінансування Міністерства закордонних справ Данії протягом 2009-2012рр.

Компонент: “Працевлаштування студентів і випускників ВНЗ та професійних училищ”

Дизайн дослідження

•Мета дослідження - визначення реальних характеристик молодіжної політики в Донецькій області, на підставі аналізу ефективності роботи відповідних державних органів, а також окреслення кола проблем, які на думку молоді є перспективними та першочерговими для вирішення.

Дизайн дослідження

Цільова аудиторія дослідження:

• Молоді люди віком від 17 до 35 років;

•Випускники вищих навчальних закладів, які навчались за державним замовленням, віком від 21 до 35 років;

Цільова аудиторія дослідження•Студенти вищих навчальних закладів

денної бюджетної та контрактної форми навчання, віком від 17 до 25 років;

•Студенти професійних технічних училищ та інших закладів спеціалізованої професійної освіти, віком від 17 до 21 року;

•Випускники професійних технічних училищ та інших закладів спеціалізованої професійної освіти, віком від 21 до 35 років;

Блок 1. Позиція випускників ВНЗ щодо молодіжної політики працевлаштування в Донецькій області. Характеристика групи.Робота більшості респондентів не пов'язана

з фахом, який був ними отриманий; Більшість випускників ВНЗ, які брали

участь у ФГД мають офіційну/неофіційну роботу;

Мешкають спільно з батьками;Не мають власних родин, а також дітей;Половина респондентів мала потребу в

підробітках під час навчання у ВНЗ;

Блок 2. Особливості застосування політики працевлаштування молоді під час навчання

Єдиною доступною роботою під час навчання для респондентів була оплачувана практика;

Проте, в більшості ВНЗ було присутнє інформування про можливості отримання роботи;

Також зустрічаються поодинокі випадки централізованого кастингу, який здійснювався підприємствами профільного спрямування;

Блок 2.1 Ефективність працевлаштування випускників ВНЗБільшість респондентів визнали факт

підписання договору з ВНЗ, згідно з яким вони мали б відпрацювати певний термін за фахом;

Більшість випускників стверджує про формальні вимоги ВНЗ повідомляти про майбутнє місце роботи напередодні випуску з закладу;

Згідно позиції респондентів, університети мають можливості надати звіти про високий рівень майбутнього працевлаштування студентів, на підставі документів, які були підготовані випускниками;

Блок 2.2 Взаємовідносини випускників ВНЗ та центрами зайнятості, а також приватними кампаніями Випускники ВНЗ критично ставляться до процедури

вставання на облік до центрів зайнятості і часто уникають цієї процедури;

Окремі випадки вставання на облік були викликані потребою в отриманні виплат по безробіттю;

Основним джерелом інформації про потенційну роботу є періодичні та неперіодичні видання, а також пошук вакансій в інтернет-мережі;

Послугами приватних кампаній з працевлаштування користувався лише один респондент, більшість повідомила про відсутність довіри до централізованих форм пошуку місця роботи;

Блок 2.3 Динаміка зміни робочих місць випускниками ВНЗ Практична більшість респондентів

регулярно змінювала своє місце роботи, лише два респонденти повідомили про те, що протягом тривалого часу не змінювали своє робоче місце, отримане після випуску з навчального закладу;

За виключенням одного респондента, всі представники цільової групи не мали досвіду участі в тренінгах з працевлаштування або заходах з перекваліфікації;

Блок 3. Реалії працевлаштування випускників ВНЗ і державна політика

В основному респонденти висловили неготовність до

самостійного

пошуку роботи післ

я закінчення ВНЗ

Головним факторо

м підтримки

щодо

пошуку робочог

о місц

я було

названо психологічну

підтримку з боку

батьків і високу

самомотивацію на

пошук

роботи

Блок 3.1 Рівень соціального захисту працюючих випускників ВНЗБільшість респондентів повідомила про те,

що часто погоджуються на роботу без жодних соціальних гарантій, що викликано небажанням працедавців надавати соціальний пакет молодим працівникам, а також орієнтацією на мінімізацію витрат;

Зазвичай, на першому місці в респондентів стоїть отримання робочого місця (не обов'язково за фахом) і заробітної платні/гонорару;

Блок 3.2 Оцінка державної політики працевлаштування випускників ВНЗРеспондентами було зазначено необхідність

професійного навчання студентів основам пошуку майбутнього місця роботи, а також регулярних ярмарок вакансій;

Впровадження практики підписання договорів між приватними підприємствами та кафедрами ВНЗ щодо співробітництва у працевлаштуванні;

Позиції респондентів щодо збереження/скасування державного замовлення на спеціальності суттєво розділились, однак, було визнано, що нинішній стан формування державного замовлення не відповідає існуючому ринку праці та його потребам;

Блок 4. Студенти бюджетної та контрактної форми навчання і політика працевлаштування• Загальні характеристики цільової групи:

• Представники студентської молоді, які отримують першу або другу вищу освіту, які не мають власних родин та дітей;

• В більшості випадків, представники цільової групи мали досвід тимчасової роботи до або під час навчання, яка мала неофіційний характер;

• Всі респонденти, які навчаються на першій вищій освіти не працюють на даний момент, що може свідчити як про несумісність можливості поєднувати навчальний процес і роботу, а також відсутність самої роботи або підробітку;

• Крім того, базовою характеристикою може виступати не висока зацікавленість представників цільової групи в отриманні роботи під час навчання.

Блок 4.1 Досвід працевлаштування під час навчання у ВНЗРеспонденти не отримували пропозицій

щодо працевлаштування під час навчання у ВНЗ, хоча декотрі зазначили про наявність такої можливості;

Жоден з респондентів не звертався до центрів зайнятості щодо вставання на облік, в той час як більшість не брала участі в жодних навчальних заходах з працевлаштування;

Блок 4.2 Готовність до самостійного пошуку роботи після навчання в ВНЗРеспонденти не висловили прямим

чином сумнівів у своїй готовності до пошуку роботи, обґрунтовуючи це висловами “само собою зробиться”, “не знаю де її (роботу) знайти”, “ще достатньо років навчання, думаю за цей час щось вирішити”;

Також, респонденти в більшості випадків не володіють інформацією про ярмарки вакансій;

Блок 4.3 Рівень соціального захисту працюючих студентівПереважна більшість респондентів, які

мали досвід роботи (як перед вступом до ВНЗ, так і під час навчання) працювали неофіційно, що позбавляло працедавців від відповідальності по соціальним гарантіям і скоріш за все було головною мотиваційною причиною працедавця для взяття на роботу молодих осіб, які готуються до вступу в ВНЗ або навчаються в ньому.

Блок 4.5 Вибір майбутньої професії та орієнтація в ринку праціРеспонденти керувалися власним

інтересом до спеціальності, яку могли отримати внаслідок вступу до ВНЗ ніж, очікуваннями щодо майбутньої роботи за професією;

Рідко орієнтуються в реальному стані ринку праці за майбутнім фахом, що вказує на слабку політики профорієнтаційної роботи напередодні вступу до ВНЗ;

Блок 4.6 Оцінка державної політики з працевлаштування студентів та випускників ВНЗ Розуміння державної політики в сфері молодіжного працевлаштування

з боку респондентів:

визначення успішності очікувань щодо ефективного працевлаштування від формального статусу вищого закладу освіти та обраної спеціальності, а не наявності реальних, практичних навичок роботи з спеціальності;

визнання необхідності перегляду системи проходження практики студентами ВНЗ, яка б дозволяла свідчити про отримання трудового досвіду, який може бути екстрапольований на майбутнє опанування спеціальності;

вимога перегляду системи державного замовлення на бюджетні спеціальності, з більш ретельним контролем за реальними потребами держави і сектору бізнесу в певній кількості спеціалістів;

зниження престижності вищої освіти, оскільки завдяки корупційним схемам, частка студентів отримує дипломи не виконуючи академічної програми, підриваючи статус отриманої спеціальності і перенасичуючи ринок спеціалістами з вищою освітою.

Блок 5. Випускники професійних училищЗагальні характеристики цільової групи:

• наявність гострої потреби у роботі/підробітках під час навчання;

• відсутність власних родин та дітей;• виключно ті представники групи, які

отримують вищу освіту не працюють і не беруть участь в підробітках, в той час, як більшість респондентів працюють/мають підробітки з часу навчання в професійних навчальних закладах;

Блок 5.1   Досвід працевлаштування під час навчання та після його закінчення

Єдиним трудовим досвідом, який був отриманий під час навчання в середньому професійному навчальному закладі було названо виробничу практику;

Відсутність пропозицій від навчального закладу щодо роботи або підробітку;

Більшість респондентів не отримували жодних пропозицій щодо місця роботи після закінчення професійної технічної освіти;

Блок 5.2 Пошуки роботиБільшість респондентів не знаходилися на

обліку в центрі зайнятості населення, а також не зверталися до приватних кампаній з працевлаштування;

Жоден з респондентів не брав участі в заходах з професійної підготовки до пошуку роботи;

Трудовий досвід респондентів розпочався з самостійного пошуку роботи, крім того називався фактор батьків і друзів, які сприяли отриманню робочого місця;

Блок 5.3 Готовність до самостійного пошуку роботи випускниками професійних училищ 

Всі респонденти зазначили, що не були готові до самостійного пошуку роботи після закінчення навчального закладу;

Вибір майбутньої професії в навчальному закладі мотивувався не бажанням отримати роботу за обраною спеціальністю, а вибором «за компанію», тобто вибором, здійсненим іншими абітурієнтами і був своєрідним відтермінуванням часу, коли доведеться робити вибір подальшого життєвого шляху;

Блок 5.4 Рівень соціального захисту працюючих випускників професійних технічних училищ

Більшість працюючих випускників професійних училищ мають соціальні гарантії захисту та працевлаштовані офіційно;

Блок 5.5 Оцінка державної політики працевлаштування випускників професійних училищ

• головним джерелом досвіду щодо роботи залишається виробнича практика, яка часто має формальний характер, хоча покликана бути першим і тривалим досвідом роботи на реальному підприємстві;

• професійні навчальні заклади не надають спрямувань на роботу до підприємств, виключення складають випадки, коли підприємства мають наперед укладені договори (тобто з ініціативи приватних інститутів);

• випускники професійної технічної освіти під час перебування в навчальних закладах не мають змоги отримати якісну консультаційну та тренінги щодо можливостей майбутнього працевлаштування, що створює додаткові перешкоди в отриманні першого робочого місця;

• результатом подібного підходу є практична неготовність випускників професійної освіти самостійно шукати собі роботу відразу після закінчення навчального закладу;

• пропозиції від випускників закладів професійної освіти: створення центрів, які б займалися виключно консультаційною та інформаційною роботою серед студентів, а з іншого боку необхідний перегляд системи практики під час навчання;

Дякуємо за увагу!