Тези студ наука 2012 2013

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕЗИ ДНІВ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКИ ЧДТУ

2012-2013 рр.

Черкаси 2013

Рекомендовано до друку за рішенням оргкомітету по проведенню Днів студентської науки ЧДТУ

О Р Г К О М І Т Е Т

Голова оргкомітету професор Лега Ю.Г., ректор ЧДТУ

Заст. голови професор Качала Т.М., проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків

доц. Калейников Г.Є., відповідальний за наукову роботу на факультеті технологій машинобудування і дизайну

Фоміна Н.М., відповідальна за наукову роботу на будівельному факультеті

проф. Стеценко І.В., відповідальна за наукову роботу на факультеті інформаційних технологій і систем

Вяткін П.С., відповідальний за наукову роботу на факультеті економіки і управління

доц. Бережна Л.В., відповідальна за наукову роботу на фінансово-економічному факультеті

Кисельов В.Б., відповідальний за наукову роботу на факультеті електронних технологій

доц. Орлова М.В., відповідальна за наукову роботу на лінгвістичному факультеті

Члени оргкомітету:

- професор Діскант В.І., керівник секції природничих наук - професор Шарапов В.М., керівник секції електронних технологій - професор Донченко П.А., керівник секції промислового та цивільного будівництва - професор Хомяков В.І., керівник фінансово-економічної секції - професор Бушин М.І., керівник гуманітарної секції - професор Тимченко А.А., керівник секції інформаційних технологій та систем - професор Столяренко Г.С., керівник секції хімтехнологій та промислової екології - доцент Хоменко О.М., керівник секції екології та збалансованого природокористування - професор Поляков С.П., керівник секції машинобудування - Мельник І.В., провідний фахівець НДІ Відповідальний за випуск Мельник І.В. Адреса університету: 18006, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 460 тел. (0472) 73-02-29 Тези Днів студентської науки ЧДТУ 2012-2013 рр. / М-во освіти і науки України, Черкас. держ. технол. ун-т. – Черкаси : ЧДТУ, 2013. – 111 с.

© Автори тез, 2013.

ХІМІЯ, ХІМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЯ

3

ХІМІЯ,

ХІМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЯ УДК 663.5(075.8)

ВИВЧЕННЯ ПРАКТИЧНИХ ОСНОВ ФЕРМЕНТАТИВНОГО КАТАЛІЗУ ПОЛІМЕРІВ ЗЕРНОВОЇ СИРОВИНИ У СПИРТОВОМУ ВИРОБНИЦТВІ

Люлька Н.О.1

Одним з основних споживачів сировинних та енергетичних ресурсів в Агропромисло-

вому комплексі України є спиртова промисловість. Спиртова галузь належить до однієї з важливих і водночас матеріалоємних у харчовій

промисловості. Сучасні ринкові стосунки вимагають створення і впровадження у виробництво техноло-

гій з низько енерго-, ресурсо- і капіталоємністю, які одночасно забезпечують високу якість і конкурентоспроможність кінцевої продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках.

На сьогоднішній день постає питання впливу комплексу ферментних препаратів на які-сні і кількісні показники кінцевого продукту – спирту. Цей напрям являється перспектив-ним, так як він обумовлений здешевленням готової продукції за рахунок повноти викори-стання сировини. Концепція «технологічної адекватності зернової сировини» передбачає йо-го переробку за сучасними передовими технологіями з максимальним виходом спирту, міні-мальними технологічними і виробничими витратами, виробництвом спирту етилового рек-тифікованого з високими органолептичними показниками і на його основі випуск якісної лікеро-горілчаної продукції.

Метою дослідження є впровадження технології зброджування сусла високої концент-рації (HGF), застосування сучасних ферментних препаратів, що дозволяє скоротити витрати енергії при зброджуванні сусла високої концентрації.

Завданням дослідження є підбір комплексу ферментних препаратів та умов для їх вико-ристання, тобто на якій стадії технологічного процесу, при яких температурах середовища та при якій тривалості процесу доцільніше задавати цей комплекс ферментних препаратів.

В якості об’єктів дослідження використовували ферментні препарати «Віскоферм», «Термаміл SC», «Сан-Супер», «Новозим», зерно та помел зерна пшениці і жита та термото-лерантні сухі дріжджі марки «Oenoferm C2».

Ферментні препарати «Термаміл SC» і «Віскоферм» було додано до замісу в різних концентраціях, перед його розварюванням, та досліджено його вплив на тривалість розварю-вання (рис. 1).

Ферментні препарати «Сан-Супер» та «Новозим» до замісу додали після його розва-рювання та дослідженно їх вплив на обємну частку спирту в дистиляті (рис. 2).

Науковий керівник Яценко С.І.

ТЕЗИ ДНІВ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКИ ЧДТУ 2012-2013 рр.

4

Рисунок 1 – Графік залежності часу гідролізу крохмалю до незабарвлених декстринів від концентрації ферментного препарату

12,513

13,514

14,515

0 0,2 0,4 0,6

Концентрація ферментного препарату, мл

Об'єм

на ча

стка

сп

ирт

у в

дист

илят

і,% об.

Пшениця

Жито

Рисунок 2 – Графік залежності об'ємної частки спирту в дистиляті від концентрації ферментного препарату

Незважаючи на позитивний досвід від використання технології низькотемпературної

термоферментативної обробки сировини з використанням КФП, вона ще не знайшла широ-кого впровадження. Викликано це тим, що залишається ціла низка питань, пов'язаних з оп-тимальним її використанням. Насамперед, це – вибір ефективних композицій концентрова-них ферментних препаратів (КФП) для забезпечення регламентованих показників спиртової бражки та нормативного виходу спирту; визначення місця введення ферментних препаратів у технологічному процесі при мінімальних їх витратах; вплив КФП та технології їх застосу-вання (ступінь подрібнення зерна, гідромодуль, вид і якість сировини, рН, температура та експозиція термоферментативної обробки, вибір місця оцукрення розрідженого сусла, засто-сування після спиртової барди) на склад леткої частини спиртової бражки, тобто на якісні показники ректифікованого спирту; особливості приготування виробничих дріжджів та спиртового бродіння; забезпечення мікробіологічної чистоти виробництва тощо.


5

УДК 663.5

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИСТКИ СОРТІВОК НЕТРАДИЦІЙНИМИ СОРБЕНТАМИ

Купчинська М.А., Михайлова О.В., Плахотник Т.В.2

Виробництво етилового спирту та лікеро-горілчаних виробів посідає вагоме місце в

економіці держави. Лікеро-горілчані напої – одні із бюджетоформуючих продуктів. Тому до-сить актуальними є удосконалення та впровадження нових технологій, спрямованих на по-кращання якісних показників лікеро-горілчаних напоїв та здешевлення цих виробів.

Нормативні державні документи обмежують вміст домішок у спирті ректифікованому. Та, часом, неякісна вихідна сировина, порушення технологічного регламенту виробництва етанолу приводить до отримання етилового спирту зі збільшеним вмістом домішок.

Вміст тих або інших домішок, які формують смак спирту, а в подальшому і горілок, можна знизити шляхом очищення їх адсорбентами. В якості адсорбентів для очищення ліке-ро-горілчаних напоїв доцільно використовувати природні дисперсні глинисті мінерали.

Виходячи з цього, актуальним для розвитку спиртової промисловості України та її лі-керо-горілчаної галузі є проведення комплексу теоретичних та експериментальних дослі-джень з метою наукового обґрунтування та розроблення технологій очищення водно-спиртових розчинів природними адсорбентами.

Найпопулярніший спосіб очистки водно-спиртової суміші є адсорбційна очистка на ак-тивному вугіллі. Вугілля адсорбує домішки і одночасно каталізує окисно-відновлювальні процеси, які сприятливо впливають на якість горілки.

Недоліком активного вугілля, як промислового адсорбенту, є його горючість, дорогови-зна та підвищений вміст зольних елементів, що при високих температурах, характерних для стадії десорбції, являються каталізаторами багатьох небажаних реакцій

Такий стан речей став передумовою для пошуків дешевих та ефективних матеріалів, які б технологічно і економічно задовольняли б вимоги, що пред’являються до адсорбентів ліке-ро-горілчаної галузі. Такими адсорбентами можуть слугувати природні дисперсні мінерали. Одним із ефективних сорбентів є шунгіт.

Шунгітові породи є природніми композиційними матеріалами, склад яких різний по вмісту вуглецю, мінеральних компонентів, та їхній структурі. Для вуглецю характерна прису-тність глобул – фулереноподібних сполук, які містять пакети плавно вигнутих вуглецевих шарів, які захоплюють нанопори.

У водорозчинній частині шунгіта міститься майже один відсоток фулеренів. Відмінною особливістю вуглецю є не тільки те, що він може знаходитись в різних станах, що характери-зує його алотропні різновидності, але й практична можливість штучного синтезу всіх його валентних форм.

Зміну концентрації домішок досліджували хроматографічним методом за допомогою хроматографа Agilent HP-6890. Метод ґрунтується на газохроматографічному розділення мі-крокомпонентів у дослідній пробі і наступному їх детектуванні полум’яно-іонізаційним де-тектором. Вимірювання виконувалось за методом абсолютного градуювання.

В лабораторних умовах було спроектовано установку, на якій проводили дослідження зміни концентрації домішок у спирті етиловому ректифікованому і водно-спиртовій суміші (сортівці) концентрацією 40 % об. Установка для проведення дослідження складалась з адсо-рбційної колонки, в яку засипали адсорбент у кількості 230 г. Шунгіт попередньо просушу-

2 Наукові керівники: к.т.н., доцент Нагурна Н.А., Турчун О.В.


6

вали при температурі 110-120 0С протягом 12 год. З напірної ємкості сортівку відповідної концентрації подавали у адсорбційну колонку з відповідною швидкістю, яку регулювали за допомогою вентиля забезпечуючи тривалість контакту фаз сортівка-шунгіт та спирт етило-вий ректифікований-шунгіт – 10, 20, 30, 60 хв.

Отримані дані наведено у таблиці 1 та таблиці 2. Таблиця 1 – Концентрація домішок водно-спиртової суміші концентрацією 40 %

об. при різній тривалості контакту з шунгітом

Тривалість контакту фаз, хв Концентрація домішки Вихідний спирт 10 20 30 60

Ацетальдегід, мг/дм3 0,8645 0,5779 0,6713 1,0321 1,0489

Метанол, мг/дм3 0,0005 0,0003 0,0004 0,0004 0,0005

2-пропанол, мг/дм3 1,69 0,7671 1,0211 1,1643 1,62

Таблиця 2 – Концентрація домішок спирту етилового ректифікованого з об’ємною

часткою спирту 96,3 % об. при різній тривалості контакту з шунгітом

Тривалість контакту фаз, хв Концентрація домішки Вихідний спирт 10 20 30 60

Ацетальдегід, мг/дм3 0,2868 0,2338 0,2353 0,2816 0,8461

Метанол, мг/дм3 0,0005 0,0004 0,0004 0,0004 0,0004

2-пропанол, мг/дм3 1,5399 1,4668 1,4189 1,4665 1,4709

З представлених даних можна зробити висновок, що в залежності від тривалості конта-

кту фаз шунгіт-водно-спиртова суміш концентрацією 40 % об., шунгіт-спирт етиловий рек-тифікований з об’ємною часткою 96,3 % об. домішки абсорбуються по різному. Так, при три-валості контакту з шунгітом протягом 10 хв. концентрація ацетальдегіду в сортівці і спирті етиловому ректифікованому зменшилась на 33,2 і 18,5 % відповідно.

Вміст метанолу, який є шкідливою домішкою з ГДК – 1,0 мг/м3, за таких же умов зміни-вся наступним чином:

- у сортівці (водно-спиртовій суміші 40 % об.) – концентрація метанолу зменшилась на 60 %;

- в спирті етиловому ректифікованому з об’ємною часткою спирту 96,3 % об. – кон-центрація метанолу зменшилась на 20 %.

Адсорбція 2-пропанолу відбулась при тривалості контакту фаз шунгіт-спирт етиловий ректифікований з об’ємною часткою спирту 96,3 % об. терміном 20 хв., зменшення концент-рації 2-пропанолу склало 8 %. Для сортівки термін контакту із шунгітом склав 10 хв. і конце-нтрація 2-пропанолу зменшилась на 54%.

Адсорбція домішок шунгітом із сортівки концентрацією 40 % об. більш ефективна, ніж із спирту етилового ректифікованого міцністю 96,3% об.

Саме тому для певної групи домішок спирту необхідно підбирати оптимальні умови ро-боти ректифікаційної колони і колони додаткового очищення спирту, які встановлюються ек-спериментально за результатами досліджень.


7

УДК 577.16

РОЛЬ ВІТАМІНІВ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Черкасова О.О.3

Людський організм постійно має потребу в найрізноманітніших хімічних сполуках. Це білки, жири, вуглеводи, а також вітаміни та мінеральні речовини.

Часто через брак часу ми просто не встигаємо повноцінно і різноманітно харчуватися, щоб забезпечити наш організм всіма необхідними мікроелементами і вітамінами. При нор-мальному харчуванні та звичайному способі життя людина рідко згадує про вітаміни, але при їх відсутності починаються проблеми зі здоров’ям. Розбитість, постійна втома – якраз ознаки того, що у раціоні людини не вистачає вітамінів.

Вітаміни (від лат. vita – «життя») – низькомолекулярні органічні сполуки різної хімічної природи, які є необхідні в невеликих кількостях для нормальної життєдіяльності організмів.

Вітаміни поділяють на дві групи: 1) Водорозчинні: С (аскорбінова кислота), В1 (тіамін), B2 (рибофлавін), B5 (пан-тотенова кислота), B6 (пірідоксін) , B12 (кобаломін), РР (нікотинова кислота), Bс (фолієва кислота), H (біотин).

2) Жиророзчинні: А (ретинол), D (кальцифероли), Е (токофероли), К (філохінон). Основні види вітамінних комплексів. Синтетичні вітаміни в таблетках. Синтетичні вітаміни синтезуються з кам'яновугіль-

них смол та інших похідних нафти. Переваги цього виду вітамінів – вони коштують набагато дешевше інших видів, при цьому містять в собі всі необхідні компоненти. Але до недоліків можна віднести те, що вони не здатні виконувати всі функції, які можуть виконувати натура-льні вітаміни.

Натуральні вітаміни в продуктах. Ці комплекси вітамінів подаровані нам природою, у вигляді овочів і фруктів. Але необхідно пам’ятати, що деякі фермерські господарства праг-нуть підвищити їх врожайність за рахунок застосування технології швидкого дозрівання, че-рез що рослини просто не встигають накопичити в собі необхідну кількість вітамінів. Тому при дотриманні раціону, в яких присутні фрукти та овочі, можна відчувати брак у вітамінах.

Натуральні вітаміни в таблетках. Цей комплекс є найкращим варіантом. Натуральні вітаміни в таблетках стали можливими завдяки видаленню води з живих плодів і трав. Отримана суха маса, яка при цьому зменшується в розмірах у кілька разів, подрібнюється і перетворюється в таблетки або капсули.

Наведу деякі види вітамінів, їх властивості, а також ті джерела, де їх може отримати людина. Вітамін А є важливим для очей, формування та функціонування шкіряного покрову та

слизової оболонки. Потрібен для нормального розвитку яйцеклітин, росту та розвитку кісток, загоювання переломів. Основні продукти, які містять вітамін А: яйце куряче, печінка ялови-ча, печінка тріски, молоко, твердий сир. Добову потребу вітаміну А забезпечить 200-250 грамів твердого сиру.

Вітамін В1 бере участь в обміні білків, жирів та вуглеводів, які є необхідними для утво-рення нових клітин організму та для передачі сигналів в нервовій системі. Основні продукти, які містять вітамін В1: соя, крупа вівсяна, дріжджі пресовані, свинина. Добову потребу віта-міну В1 забезпечить 30 грамів свинини.

Вітамін В6 бере участь в обміні білків та жирів, які є необхідними для синтезу гемо-глобіну, прискорює хімічні реакції в організмі, підвищує імунітет. Основні продукти, які мі-

3Науковий керівник к.т.н. доцент Ротте С.В.


8

стять вітамін В6: куряче філе, банани, картопля, горіхи волоські. Добову потребу вітаміну В6 забезпечить 1 банан.

Вітамін В12 бере участь в утворенні нових клітин крові, шкіри та слизової кишечника, входить у склад оболонки нервових клітин. Основні продукти, які містять вітамін В12: мо-люски, риба, молоко. Добову потребу вітаміну В12 забезпечить 80 грамів молока.

Вітамін С виробляє колаген, який забезпечує пружність і еластичність шкіри. Має фу-нкцію загоювання, зміцнює сосуди. Підвищує імунітет, попереджує старіння. Основні про-дукти, які містять вітамін С: картопля, цитрусові фрукти, петрушка, білокачанна капуста, шипшина. Добову потребу вітаміну С забезпечить 50 грамів петрушки.

Вітамін D прискорює всмоктування магнію та кальцію в кишечнику, попереджує втрату фосфору з кісткової тканини. Основні продукти, які містять вітамін D: ультрафіоле-тові промені сонця, риба, шпроти в олії, вершкове масло. Добову потребу вітаміну D забез-печить 70 грамів малосольного оселедця.

Вітамін Е забезпечує нормальне поглинання кисню, перешкоджає процесам старіння, необхідний при вагітності, поліпшує стан шкіри. Основні продукти, які містять вітамін Е: яйця, арахіс, мигдаль, олія, гречка. Добову потребу вітаміну Е забезпечить 25 грамів олії.

Вітамін Н регулює рівень цукру в крові, важливий для вуглеводного обміну. Грає ва-жливу роль в діяльності нервової системи та в засвоєні білку, спалюванні жиру. Основні про-дукти, які містять вітамін Н: варені яйця, печериці, горіхи, йогурт, сир. Добову потребу ві-таміну Н забезпечить 200 грамів печериць.

Вітамінні комплекси направлені на певну вікову групу споживачів. Вітаміни для дитячого організму. У дитячих комплексах повинні міститися вітаміни і

мінерали, дозування яких повинні відповідають віку дитини. Вітамін А відповідає за добрий зір, ріст зубів і волосся, за роботу клітин шкіри. Щоб відновити енергію, слід приймати віта-міни С та Е. Група вітамінів В зміцнює нервову систему малюка, пригнічує плаксивість і ка-призи. Кальцій необхідний дітям в період прорізання зубів та в підлітком віці.

Вітаміни для жіночого організму. Для здоров’я шкіри в раціоні повинні бути вітаміни А, Е та С. Жінкам старше сорока років потрібно звернути увагу на споживання вітаміну D, оскільки він впливає на засвоєння кальцію в організмі. Вітамін В12 бере участь в регуляції вуглеводного та жирового обмінів в організмі, а також важливий для кровотворення.

Вітаміни для вагітних жінок. Незамінною є фолієва кислота – вітамін Bс, яка необ-хідна для ділення клітин, для нормального розвитку органів і тканин плоду, в останнього зменшується ризик розвитку пороку серця та інших дефектів організму.

Вітаміни для чоловічого організму. Дуже важливий для чоловічого організму вітамін А, який підвищує імунітет, має протиракову дію, а також відіграє роль у продукуванні тестос-терону. Для уникнення серцево-судинних захворювань потрібен вітамін С. Нестача вітаміну Е призводить до порушень статевої функції. Вітамін N зменшує рівень холестерину в крові. Для росту м'язів необхідні вітаміни групи В. За стан шкіри, волосся і нігтів відповідає вітамін Н.

Вітаміни для похилого віку. У літніх людей знижена здатність до всмоктування хар-чових інгредієнтів. А постійний прийом лікарських препаратів призводять до того, що люди-на регулярно недоотримує необхідні йому речовини. У літніх людей споживання групи ві-тамінів В нижче рекомендованого. Дефіцит вітаміну Е виявлений у 80% літніх пацієнтів, ві-таміну С – у 60%, вітаміну А – до 40%. Літні люди, які регулярно приймають вітамінні пре-парати, ведуть більш активний спосіб життя.

Висновок: вітаміни обов’язково нам необхідні для нормальної життєдіяльності органі-зму. Вони є незамінними харчовими речовинами, які надходять головним чином з продукта-ми харчування. А людині, що живе в міських умовах, вітамінні комплекси рекомендується вживати цілий рік.

Також не треба забувати, що вітаміни – це не тільки необхідні для нашого організму компоненти харчування, вони також є ліками, які регулюють порушення функції організму. Це засоби профілактики багатьох захворювань та старіння.


9

УДК 546; 541.49

НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНИЙ ПЛАЗМОВИЙ КАТАЛІЗ В ПРОЦЕСАХ ЗНИЖЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ВІДХІДНИХ ГАЗІВ

Дузь О.А., Шмиголь С.О.4

Проблема захисту навколишнього середовища від токсичних компонентів вихлопних

газів двигуна внутрішнього згорання (ДВЗ) стає дедалі все більш актуальною. Широке засто-сування таких двигунів у всьому світі сприяло значному забрудненню відпрацьованими га-зами повітря міських та промислових районів.

Небезпека дії відпрацьованих газів двигунів збільшується внаслідок того, що компоне-нти вихлопних газів здатні взаємодіяти із складниками повітря, утворюючи хімічні комплек-си, що є шкідливими для флори та фауни планети, а також не можна не брати до уваги зрос-тання кількості авто в світі.

Основними шляхами зниження токсичності вихлопних газів двигуна внутрішнього зго-рання є:

- попередження утворення токсичних компонентів (зміна параметрів роботи двигуна за рахунок регулювання системи живлення; зміна конструкцій камер спалювання палива; пода-ча палива безпосередньо в камеру згоряння. тощо);

- нейтралізація утворених токсичних домішок (рециркуляція відпрацьованих газів; вог-нева нейтралізація відпрацьованих газів; каталітична нейтралізація; використання присадок).

На сьогоднішній день широкого застосування набули системи нейтралізації та очистки вихлопних газів. Відомі рідинні, термічні, каталітичні, електрокаталітичні та комбіновані нейтралізатори та уловлювачі сажі.

Сьогодні додаткової привабливості набувають розробки з використання магнітних, еле-ктромагнітних полів та різних видів газових електричних розрядів для підготовки палива до згорання або зниження вмісту у відпрацьованих газах таких токсичних сполук як вуглеводні, оксид вуглецю (ІІ) та оксиди азоту.

Існує декілька видів розрядів, але особливу увагу хочеться звернути саме на «бар’єрний розряд».

Бар’єрний розряд отримують за досить не складною схемою при прикладанні напруги на пластинах, що розміщені між діелектриком. Іонізуємий газ знаходиться в розрядному проміжку. Молекули газу в розрядному проміжку набувають дуже високих енергій і тому розвиваються високі швидкості реакцій. Внаслідок цього окремо взятий мікророзряд має си-льну деструктивну дію, руйнуючи молекули газу на радикали і вільні атоми.

На кафедрі хімії та хімічної технології неорганічних речовин проведено дослідження на базі автомобіля ГАЗ 3110 по вивченню впливу електричного поля на вміст у відпрацьованих газах таких токсичних сполук як вуглеводні, оксид вуглецю (ІІ) та оксиди азоту. Для цього у вихлопній системі автомобіля було встановлено пристрій електрокаталі-тичної нейтралізації відпрацьованих газів з використанням бар’єрного розряду.

Аналізуючи отримані експериментальні дані, можна зробити висновки. Вміст токсич-них компонентів відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згорання змінюється від кіль-кості обертів двигуна, тобто від його навантаження, співвідношення кількості повітря до кі-лькості палива у паливо-повітряній суміші, що подається у циліндри двигуна, від температу-ри у циліндрах двигуна та у випускному колекторі автомобіля та від інших факторів.

Наукові керівники: к.т.н., доцент Громико А.В., д.т.н., професор Столяренко Г.С.


10

Розглядаючи результати проведених експериментів (рис. 1) можна констатувати, що основна тенденція зміни вмісту у відпрацьованих газах оксиду вуглецю (II), вуглеводнів па-лива, оксидів азоту із зміною частоти обертів двигуна в режимі холостого ходу зберігається.

Рисунок 1 – Залежність концентрації забруднювачів від густини струму (при обробці бар’єрним розрядом)

Для бар’єрного розряду максимальний ступінь очищення від оксиду вуглецю (ІІ) (42%)

припадає на середнє значення густини струму (2,28 мА·год/м3), що пояснюється мінімальним вмістом вуглеводнів у відпрацьованих газах.

Максимальний вміст вуглеводнів припадає на найменше і найбільше число обертів. Найменший вміст вуглеводнів при 1500 об/хв. Через те, що при цих обертах коефіцієнт над-лишку повітря α ≈ 1, що дозволяє ефективно здійснювати процес горіння.

В ході проведених експериментів було встановлено, що оптимальним режимом зни-ження токсичності відпрацьованих при роботі електрокаталітичного реактора є кількість обертів двигуна на рівні 1000-1500 об/хв., так як за таких умов густина струму в розрядному проміжку максимальна, що максимально ініціює електрокаталітичні процеси в реакторі та знижує вміст токсичних сполук у відпрацьованих газах. Максимально досягнуті показники очистки : зниження вмісту СО на 42 % при 1500 об/хв., температура 300о С; зниження вмісту СnHm при 1000 об./хв. та коефіцієнту надлишку повітря 0,88; зниження вмісту NОx на 9%, при 1000 об./хв. та температурі 260о С.

Література

1. Якубовский Ю. Автомобильный транспорт и защита окружающей среды / Ю. Якубовский ; [пер. с пол.]. – М. : Транспорт, 1979. – 198 с.

2. Малов Р.В. Автомобильный транспорт и защита окружающей среды / Малов Р.В., Ерохов В.И., Щетина В.А. – М. : Транспорт, 1982. – 200 с.

3. Равич М.Б. Эффективность использования топлива / М.Б. Равич. – Изд-во «Наука», 1977. – 344 с.

4. Солдинг Д.Б. Основы теории горения / Д.Б. Солдинг ; пер. с англ. Л.А. Клячко, М.П. Само-званцева [под ред. Д. Н. Вырубова]. – М. : «Государственное энергетическое издательство», 1959. – 320 с.

5. Столяренко Г.С. Теоретические основы гетерофазных озонных процессов и технология денитрации газовых потоков : дис… доктора технических наук / Г.С. Столяренко. – Черкас-сы, 2000. – 440 с.


11

УДК 621.433:662.767.2

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ОЧИЩЕННЯ ВІДПРАЦЬОВАНИХ ГАЗІВ ДВИГУНА ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРАННЯ ВІД САЖІ

Дубина В.І., Захарчук В.М.5

На сьогоднішній день одним з головних забруднювачів атмосфери дисперсними част-

ками (сажею) великих міст є автомобільний транспорт. У зв'язку із цим екологічні вимоги до сучасного автомобіля являються сьогодні пріоритетними. Ведуться спроби розробки повніс-тю екологічно безпечного автомобіля [1].

Всі відомі винаходи у вигляді способів і пристроїв екологічного очищення відпрацьо-ваних газів ДВЗ можна розділити на внутрішні (безпосередньо в самому ДВЗ) і зовнішні (очищення відпрацьованих газів, у випускному тракті ДВЗ) [2]. Внутрішні способи очищення досягаються шляхом зміни конструкції двигуна та пов’язані з оптимізацією робочого проце-су. Зовнішні методи очищення відпрацьованих газів ДВЗ, як і в промисловому очищенні, у більшості випадків засновані на використанні різних фізичних принципів. Багато з них оріє-нтовані саме на вловлювання й/або утилізацію часток сажі. Проведемо короткий аналіз відо-мих винаходів і патентів по цій темі.

Відомі нові способи й пристрої механічного сепарування твердих і рідких домішок від-працьованих газів, характерних для дизельного транспорту, шляхом обертання потоку від-працьованих газів, з наступним нагромадженням сажі й мастила в спеціальних бункерах із систематичним видаленням. Відпрацьований газ двигунів містить забруднення в дрібнодис-персному стані, тому для ефективного їхнього осадження необхідні досить великі відцентро-ві сили. Крім того, для забезпечення досить великої пропускної здатності пристрою потрібна і висока вертикальна швидкість газів всередині корпуса пристрою. Для обертання ротора пристрою можуть використовуватися електродвигун постійного струму або магнітодроти. Недоліками даного способу є складність реалізації, значні енерговитрати і велика матеріало-ємність, оскільки об'єм сажі, яка сепарується, є досить великий через її низьку густину. Тер-мічне ж розкладання сажі економічно недоцільне й приводить до збільшення обсягу оксиду вуглецю у відхідних газах.

Відомі плазмові способи й пристрої допалювання відпрацьованих газів, шляхом про-пущення відпрацьованих газів через факел низькотемпературної плазми. Пристрій реалізує плазмовий спосіб очищення відпрацьованих газів.

Реакції, що відбуваються при змішанні низькотемпературної повітряної плазми з дода-тковим паливом, приводять до утворення надрівноважних концентрацій атомів і радикалів, а також великої кількості продуктів неповного перетворення вуглеводнів. Наявність таких час-тинок у зоні хімічних реакцій дозволяє різко інтенсифікувати процес нейтралізації відпра-цьованих газів.

Утворення заряджених і хімічно активних частинок відбувається в турбулізованому по-тоці відпрацьованих газів, що сприяє інтенсивному розподілу центрів хімічної реакції по об'-єму потоку, а також збільшує швидкість реакції й сприяє більш повному її протіканню, тобто підвищує ефективність нейтралізації відпрацьованих газів.

Недоліками даного способу є значні енерговитрати при використанні додаткового па-лива, несприятливі температурні режими вихлопної труби при її перегріві плазмою. Крім то-го, зростає обсяг окислювача, що призводить до збільшення об’ємів відпрацьованих газів.

5Науковий керівник к.т.н., доцент Громико А.В.


12

Відомі способи й пристрої електрофільтрування відпрацьованих газів двигунів [3] шля-хом впливу електричним полем на електрично заряджені частки (тверді та рідкі) відпрацьо-ваних газів з їхнім електростатичним осадженням на спеціальних електродах з наступним систематичним видаленням осаду.

Недоліками способу є низька надійність через труднощі забезпечення надійної електро-ізоляції різноіменно заряджених пластин електрофільтру в умовах осадження сажі та кіптяви на внутрішній поверхні пластин і високих температур, а також значне додаткове викорис-тання електричної енергії мережі автомобіля.

Відомі також способи очищення відпрацьованих газів від сажі шляхом її электротермі-чного розкладання. Однак даний спосіб є енергозатратним і неприйнятний для автотранспор-ту з зв’язку з низькою потужністю електрогенератора на автомобілі.

Особливу увагу пригортають комбіновані системи очищення відпрацьованих газів ав-томобільних двигунів. Прикладом такого пристрою може служити пристрій, що комбінує в собі сажовий каталітичний фільтр, каталітичний блок відновлення оксидів азоту і каталітич-ний блок окислювання оксиду вуглецю й вуглеводнів [4].

Цікавим моментом у конструкції пристрою є те, що на внутрішню поверхню корпуса й у сажових фільтрах грубого та тонкого очищення даного, а також на поверхні каталітичного блоку відновлення оксидів азоту й каталітичного блоку окислювання оксиду вуглецю й вуг-леводнів нанесено каталізатори, які виконані на основі складного оксиду CuxCo2+

yCo3+ 2ySrzZr0,5zTi1-(0,5x+2y+z)О2. Проводилися експериментальні дослідження показників роботи пристрою для очищен-

ня відпрацьованих газів, двигунів внутрішнього згоряння марок Д2500.И, ДТ2500.И, Д4000.И, ДТ4000.И, у процесі яких вимірювалися питомі викиди токсичних компонентів, таких як СО, СНх, NOx і дисперсних частинок (сажі).

Порівняльні дані для зазначених двигунів при їхній роботі без пристрою для очищення відпрацьованих газів та із запропонованим пристроєм показують, що питомі викиди сажі (г/кВт·год) при застосуванні пристрою знижують на 16 – 20% в залежності від потужності двигуна. З таблиці видно, що показники викиду сажі в відпрацьованих газах двигунів внут-рішнього згоряння із встановленим на них пристроєм для очищення, значно покращенні в порівнянні із викидами сажі відпрацьованих газів, які не фільтрувалися даним пристроєм.

Незважаючи на численні позитивні показники даного пристрою, він все-таки не є ідеа-льним. Адже ресурс роботи пристрою та показники зниження питомих викидів дисперсних часток (сажі) і інші показники вимагають покращення, що дозволить не тільки поліпшити показники фільтрування відпрацьованих газів ДВЗ від частинок сажі, але й збільшити ресурс і показники окисно-відновлювальних каталізаторів, оскільки вони будуть менш забруднені даними частинками під час роботи.


1. Пат. 2023179 Российская Федерация МПК2 F 02 M 27/04. Нейтрализатор отработанных газов дизеля / Новоселов А.Л.; Мельберт А.А.; Синицын В.А.; Пыжанкин Г.В. ; заявл. 15.11.94, опубл. 27.01.97.

2. Токсичность двигателей внутреннего сгорания и пути её снижения / [Сокольский Д.В., Попова Н.Н., Ракумбаева Г.Д. и др. ] // Симпозиум в участием специалистов стран СЭВ, 6-10 декабря 1976 г. Москва – 1976. – С. 63.

3. Пат. 18193 Україна. Способ очистки газовых выбросов и устройство для его осуществле-ния / Макаров А.А., Макаров А.М. – № 2003068710; заявл. 04.11.2002, опубл. 12.07.2004. Бюл. № 31.

4. Пат. 73368 Україна. Спосіб каталітичної нейтралізації газів, що відходять від автотранс-порту / Г.С. Столяренко, Н.М. Фоміна, В.М. Вязовик, М.В. Галенко. – заявл. 14.02.2003, опубл. 15.07.2005. Бюл. № 32.


13

УДК 504.5:629.33

ШЛЯХИ ЗНИЖЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ АВТОМОБІЛІВ В ЕКСПЛУАТАЦІЙНИХ УМОВАХ

Гайдар Ю.В., Голодович М.Ю.6

Підвищений викид токсичних речовин на одиницю транспортної роботи або перевезен-

ня одного пасажира зумовлений порушенням оптимальних характеристик автомобілів і не-досконалістю системи керування транспортним процесом. Тому питома величина викиду то-ксичних речовин за одних і тих же умов експлуатації змінюється в широких межах.

Основними причинами підвищеного вмісту токсичних речовин у відпрацьованих газах автомобілів є порушення складу горючої суміші на основних експлуатаційних режимах; по-гіршення процесу запалювання горючої суміші.

Викиди токсичних речовин автомобіля в різних експлуатаційних умовах змінюються залежно від швидкості руху автомобіля. У міських умовах експлуатації при невисоких швид-костях руху викиди CO в 1,46...2,2 і СН в 2,1...2,8 разу вищі порівняно з вільним рухом на міжміських дорогах і маршрутах. При підвищенні швидкості ця різниця значно зменшується.

При збільшенні швидкості руху вантажного автомобіля середньої вантажності з карбю-раторним двигуном з 20 до 60 км/год кількість токсичних речовин зменшується: CO з 83 до 27 г/км, а СН з 10 до 5,8 г/км. Збільшення тривалості роботи двигуна на холостому ходу і при гальмуванні сприяє збільшенню викиду токсичних речовин в 1,5-2 рази. За всіх однакових умов збільшення кількості магістралей швидкісного руху забезпечує зниження продуктів не-повного згоряння CO і СН, але збільшує вміст NOX в атмосфері на 20...30%.

Конструктивні особливості автомагістралей суттєво впливають на режим руху автомо-біля і відповідно на викиди токсичних речовин. Навіть наявність на автомагістралях невели-ких схилів збільшує викиди CO на 15...25%, а СН на 10...20%.

Між концентрацією CO в атмосфері та інтенсивністю руху транспортних засобів існує безпосередній зв'язок. Для його визначення доцільно використати залежність викиду токсич-них речовин окремим автомобілем під час руху його в транспортному потоці від середньої швидкості на ділянці між двома перехрестями. Правильне планування та регулювання місь-кого руху забезпечує скорочення числа й тривалості зупинок автомобілів, зменшує трива-лість їх роботи на токсичних режимах, запобігає скупченню транспортних засобів на пере-хрестях. Резервом ефективного зниження забруднення атмосфери є забезпечення оптималь-ного руху всього транспортного потоку, регулювання тривалості зупинок автомобіля і швид-кості його руху на окремих перегонах.

Вивчення режимів руху автотранспортних засобів свідчить, що у великих містах трива-лість роботи вантажних автомобілів становить на холостому ходу 17%, у режимах приско-рення 42%, постійної швидкості 16% і режимах сповільнення 25%. В умовах руху автомобі-лів на заміських автомагістралях тривалість роботи двигуна автомобіля на холостому ходу збільшується залежно від щільності транспортних потоків від 1 до 3%. Співвідношення за-значених режимів в балансі часу роботи автомобіля несприятливі і з точки зору токсичності відпрацьованих газів. Найважливішим фактором зниження токсичних викидів у відпрацьо-ваних газах є прийоми керування автомобілем. Точне визначення положення та інтенсивнос-ті відкриття дросельної заслінки, забезпечення рівномірного руху на правильно вибраній пе-

6 Науковий керівник к.т.н., доцент Громико А.В.


14

редачі, а також раціональне дотримання умов проїзду перехресть і тунелів забезпечує міні-мальне забруднення навколишнього середовища. Водій повинен завжди підтримувати по-стійну швидкість руху автомобіля на вищій передачі, допустимій в конкретних дорожніх умовах.

Вплив технічного стану автомобілів на кількість викиду токсичних речовин залежить від двох основних причин — порушення складу горючої суміші та її запалювання. При три-валій експлуатації автомобіля регулювання двигуна та його систем з різних причин значно змінюється і спричинює підвищений вміст CO і СН у відпрацьованих газах. Викид токсич-них речовин у відпрацьованих газах під час експлуатації внаслідок зміни технічного стану карбюратора, підвищення гідравлічного опору повітряного фільтра, відкладення нагару на стінках камери згоряння і порушення зазорів в газорозподільному механізмі безперервно збільшується. Нещільне прилягання випускних клапанів і порушення зазорів в клапанному механізмі передусім свідчить про збільшення кількості вуглеводнів у відпрацьованих газах. При негерметичному випускному клапані на такті стиску частина незгорілої суміші потрап-ляє в систему випуску відпрацьованих газів, вони надходять у картер двигуна через збільше-ні зазори циліндропорпіневої групи двигуна з відкритою вентиляцією картера і забруднюють атмосферу СН. Таким чином, під час тривалої експлуатації автомобілів зміни кількості ток-сичних речовин у продуктах згоряння зумовлені такими основними причинами: зміною тех-нічного стану та регулювальних параметрів карбюратора і повітряного фільтра; порушенням регулювальних параметрів системи запалювання; спрацюванням циліндропоршневої групи і клапанної групи двигуна.

Порушення роботи свічок запалювання також є найпоширенішим дефектом системи запалювання. Збільшення зазору між електродами свічки призводить до збільшення ступеня концентрації викиду СН до 24%. Збільшення зазору на 20% проти нижньої оптимальної гра-ниці (0,85 = 1 мм автомобіля ЗІЛ—130 і ГАЗ-53А) підвищує концентрацію СН до 40%.

Одна із непрацюючих свічок восьмициліндрового двигуна або дві, що працюють з пе-ребоями, свічки можуть спричинити збільшення викиду СН у 1,8-2,6 разу. Під час роботи з перервами свічки запалювання чотирициліндрового двигуна викид СН збільшується до 200%.

Тривала експлуатація автомобіля спричинює збільшення у відпрацьованих газах про-дуктів неповного згоряння CO і СН. Кількість автомобілів автопідприємств великих міст, які контролюють періодично на вміст CO, становить тільки 20%, а тих, що підлягають вибірко-вому контролю, дещо більше − близько 30%. Середній викид токсичних речовин CO і СН у автомобілів з несправним і не відрегульованим двигуном і його системами у 2-3 рази вищий, ніж при його технічно справному стані.

Таким чином, забезпечити зниження викиду шкідливих сполук у відпрацьованих газах ДВЗ неможливо без правильної організації експлуатації автомобільних двигунів, підтриман-ня їх нормального технічного стану і регульованих параметрів роботи.


1. Колесник С.І. Статистична оцінка забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом: автореф. дис. на зздобуття наук. ступ. канд. економ. наук : 08.03.01 / Київ. нац. екон. ун-т // УРЖ "Джерело". – 2004. – № 6.

2. Марков В.А. Токсичность отработавших газов дизелей и возможности ее снижения / В.А. Марков // Грузовик . – 2009. – № 8.

3. Двигатели внутреннего сгорания / [ под ред. А.Ф. Шеховцева]. – Х., 2001. – 124 с. – (Вестн. Нац. техн. ун-та "ХПИ"; № 2). – рус.

4. Канило П.М. Автомобиль и окружающая среда: учеб. пособие / Канило П.М., Бей И.С., Ровенский А.И. – Харьк. гос. автомоб.-дор. техн. ун-т. – Х. : Прапор, 2000. – 304 с.


15

УДК 541.128:542.973

РОЗРОБКА КОГЕНЕРАЦІЙНИХ ДВИГУНІВ ЯК СПОСІБ ЗНИЖЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРАННЯ

Семенюк В.В., Хітров В.В.7

Відповідно до світової практики до малої енергетики належать електростанції потужні-

стю до 20 МВт з агрегатами єдиної потужності до 10 МВт, опалювальні системи та котли одиничної потужності до 5 Гкал/год. Враховуючи стрімке зниження запасів нафти, газу та вугілля, як основного ресурсу для роботи електричних станцій виникає актуальна задача по розробці способів економії паливо-енергетичних ресурсів та створенню прогресивних конс-трукцій машин для їх реалізації.

Крім того, сьогодні з'являються нові промислові підприємства з енергоощадними тех-нологіями, які мають потребу в електричній та тепловій потужності від 100 до 1000 кВт. В роботі [1] встановлено, що виробництво тепла малими котельнями та індивідуальними ма-шинами, яких у країні налічується близько 5 мільйонів, досягають 34% від загального вироб-ництва тепла в Україні. Незважаючи на достатньо мізерний відсоток участі електричних та теплових станцій потужністю до 20 МВт в загальному енергобалансі порівняно з електрич-ними та тепловими станціями потужністю від 20 МВт, яким приділяється значно більше ува-ги науковими установами, промисловістю, державними органами влади, значущість малої енергетики для нашої країни виключно велика.

На сьогодні у світовій експлуатації знаходиться декілька сотень мільйонів двигунів внутрішнього згорання, які обслуговують теплові електростанції та споживають для горіння палива близько одного мільярда тонн кисню за рік, викидаючи при цьому в атмосферу сотні мільйонів тонн оксиду вуглецю та десятки мільйонів тонн оксиду азоту, сірки та неспалених вуглеводнів.

За даними роботи [5] двигуни внутрішнього згорання генерують 85% від загальної кі-лькості теплової та електричної енергії на землі, причому основну частку ДВЗ становлять поршневі двигуни, тому достатньо зосереджена увага на проблемі зменшення шкідливих ви-кидів в атмосферу дозволить поліпшити екологічну ситуацію та підвищити коефіцієнт кори-сної дії таких двигунів.

На сьогодні одним із основних критеріїв оцінки рівня технологічної досконалості роз-робленого двигуна є екологічність його основних механізмів та прогресивності технічних рішень щодо мінімізації шкідливих викидів в атмосферу.

Некрасовим В.Г. в роботі [2] встановлено, що перспективним напрямком зменшення шкідливих викидів двигуном внутрішнього згорання є глибока утилізація теплоти на основі парового циклу. Автор наголошує на необхідності застосування турбокомпаундованого дви-гуна на основі парового утилізатора (циклу Ренкіна), такий цикл, крім збільшення виробниц-тва корисної потужності позитивно впливає на поршневу частину двигуна. У разі збільшення виробництва електричної енергії когенераційною машиною, за рахунок зменшення теплової енергії, можна розглянути можливість застосування ефекту поданого в роботі [2] з подаль-шим теоретико-експериментальним обґрунтуванням.

Для вирішення завдання комбінованого виробництва теплової та електричної енергії автором у роботі [3] була розроблена машина для когенерації теплової та електричної енер-

7 Наукові керівники: к.т.н., доцент Громико А.В., д.т.н., професор Столяренко Г.С.


16

гії, суть роботи якої полягає в тому, що в чотирициліндровий двигун внутрішнього згорання по трубопроводу пристрою підготовки паливної суміші паливо надходить у два циліндри, які, перетворюючи теплову енергію палива, виробляють механічну енергію, що передається по валу до електрогенератора для вироблення електроенергії. У процесі роботи двох цилінд-рів двигуна утворюється теплова енергія, що відводиться охолоджувальною рідиною систе-ми охолодження. Через триходовий клапан-термостат нагріта до 85°С охолоджувальна ріди-на потрапляє у теплообмінник-утилізатор, де передає теплову енергію рідині контура систе-ми тепломережі. Циркуляцію рідини забезпечує циркуляційний насос з електроприводом. Гарячі відпрацьовані гази, що вивільнюються з циліндрів по трубопроводу потрапляють у теплоутилізатор, де втрачають більшу частину теплової енергії з 700°С до 100°С, засмокту-ються по трубопроводах іншими циліндрами, що працюють у компресорному режимі. Від-працьовані гази через патрубок виходять назовні.

У результаті зниження внутрішньої енергії газового середовища з підвищеним тиском при виході у навколишнє середовище гази охолоджуються до рівня температури нижче тем-ператури навколишнього середовища, що вказує на високий коефіцієнт перетворення енергії у даній когенераційній установці. Надлишкова механічна енергія, що виробляється у процесі роботи двигуна, передається електрогенератору, який забезпечує роботу систем життєзабез-печення установки, а також для використання електроенергії зовнішніми споживачами. У розробленій когенераційній машині, на відміну від традиційних підходів [4], тепло відпра-цьованих газів, є робочим тілом теплового насоса.

На кафедрі хімії та хімічної технології неорганічних речовин проведено дослідження роботи когенераційної установки, які показали перспективність розвитку даного напряму ви-користання двигунів внутрішнього згорання для малої теплоенергетики та зниження токсич-ності відпрацьованих газів.

Висновки: 1. Проблема розроблення та ефективного впровадження прогресивних конструкцій

машин з мінімальною кількістю шкідливих викидів в атмосферу, які встановлені стаціонарно на електричних та теплових станціях є надзвичайно актуальною.

2. Розробка та подальше використання розроблених когенераційних машин дозволить зменшити шкідливі викиди в атмосферу до 45 %.


1. Звонов В.А. Физико-химические и токсикологические характеристики частиц, выбрасы-ваемых дизельными двигателями в окружающую среду (обзор) / Звонов В.А. и др. // Эко-технологии и ресурсосбережение. – 2005. – № 2. – С. 37–47.

2. Некрасов В.Г. Утилизация теплоты – альтернатива высокой степени сжатия и адиабатно-му процессу / В.Г. Некрасов // Автомобильная промышленность. – 2005. – № 1. – С. 19–21.

3. Годованський Ю.З., Стецько А.Є., Білявський Л.А., Білявський М.Л. Патент України на корисну модель «Когенераційна установка з тепловим насосом» № 52822 Україна, F02G 5/00, - № u201002808; заявлено 12.03.2010; опубл. 10.09.2010, бюл. №17.

4. Бойчук В.В., Голеншин В.В. Когенераційна установка. Деклараційний патент на корисну модель №№ 43561, 25.08.2009, бюл. №№ 16., Національний університет кораблебудуван-ня імені адмірала Макарова.

5. Устименко В.С. Поліпшення екологічних показників автомобілів та розширення паливної бази автомобільного транспорту шляхом застосування біоетанолу : дис. канд. техн. наук: 05.22.20 / Державне підприємство «Державний автотранспортний науково-дослідний і проектний ін-т». – К., 2006.


17

УДК 621.433.2:629.352

ВОДЕНЬ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА СУЧАСНИМ ВИДАМ ПАЛИВА ДЛЯ ДВИГУНІВ ВНУТРІШНЬОГО ЗГОРАННЯ

Гусар В.С., Онищук О.В.8

Безперервне зростання енергетичних потреб людства приводить до прискореного ви-

снаження ресурсів органічного палива і все зростаючого забруднення навколишнього сере-довища, створює ситуацію, яку все частіше характеризують як енергоекологічна криза. Тому в широкому масштабі ведуться пошуки вирішення проблеми зменшення витрати невіднов-люваних джерел енергії та зниження темпів забруднення навколишнього середовища шкід-ливими викидами. У цих умовах все більший інтерес представляє концепція водневої енерге-тики, тобто використання водню в широкому промисловому масштабі в якості носія енергії, в тому числі і на транспорті.

Перспективність застосування водню для автомобільних двигунів визначається насам-перед екологічною чистотою, необмеженістю і поновлювані сировинних запасів, а також унікальними моторними якостями, що відкриває можливість його широкого застосування в сучасних двигунах без істотних конструктивних змін. Однак деякі фізичні властивості водню ставлять ряд серйозних науково-технічних проблем, що потребують вирішення при конвер-тації двигунів внутрішнього згоряння (ДВЗ). Основними з цих проблем є: розробка найбільш ефективних способів роботи двигунів на водні, що виключають порушення стабільності про-тікання робочого циклу (зворотна спалах і краплинне запалювання); розробка систем пали-воподачі і способів акумулювання водню на борту автомобіля, а також вирішення низки са-мостійних питань, прямо не пов'язаних з автомобілем, але без урахування яких проблема не розв’язується, а саме - отримання водню за ціною, конкурентоспроможною з нафтовими мо-торними паливами, його транспортування і зберігання, створення інфраструктури, що забез-печує експлуатацію автомобільного транспорту на водні.

Основною проблемою, що виникає при переведенні поршневих двигунів на живлення воднем, є займання свіжого заряду на такті впуску, іменоване фахівцями зворотним спала-хом, який проявляється у вигляді добре прослуховуємих хлопків у впускному колекторі і практично завжди призводить до зупинки двигуна.

Запропоновано спосіб роботи ДВЗ [2] з безперервною подачею водню у впускний колек-тор (у зону перед впускним клапаном). При цьому в перший момент після відкриття клапана в циліндр надходить тільки багата воднем незаймиста суміш, завдяки чому температура залиш-кових газів знижується і займання воднево-повітряної суміші не відбувається. Такий спосіб боротьби із зворотного спалахом не погіршує техніко-економічні показники водневого двигу-на, а його конструктивне втілення відрізняється простотою і відсутністю рухомих деталей.

Реалізація описаного способу здійснюється заміною штатного впускного колектора спеціальним, співвідношення основних конструктивних параметрів якого описано напівем-піричними залежностями [3]. Оснащення декількох моделей двигунів спеціальними впуск-ними колекторами показало, що всі вони працювали на водні стійко, причому у всьому діа-пазоні зміни частоти обертання колінчастого вала і коефіцієнта надлишку повітря.

Як відомо ще однією проблемою широкого використання водню є його зберігання на борту автомобіля. В даний час відомі три основні принципово різних методи акумулювання водню: в газоподібному стані в балонах високого тиску; в рідкому стані в кріогенних суди-нах; в зв'язаному стані у вигляді гідридів деяких металів і сплавів.



18

Серед розглянутих способів акумулювання водню найбільш високі масові енергетичні показники має кріогенна система. Масова частка водню на одиницю маси криогенного аку-мулятора у ряду експериментальних автомобільних систем знаходиться в межах 0,1-0,13. Для порівняння, металогідридні і балонні акумулятори мають цей показник 0,01-0,025 і 0,03-0,05 відповідно.

Об'ємні характеристики криогенного акумулятора, зважаючи на малу щільність рідкого водню і великого обсягу термоізоляції, виявляються досить низькими – близько 20-25 л на 1 кг водню. При порівнянні з бензиновим баком кріогенний акумулятор програє за обсягом в 4-5 разів, металогідридний акумулятор – в 3-4 рази. Балонні системи при тиску водню 25 МПа мають цей показник на рівні 9-10, а при тиску 40 МПа – 5-6.

Незважаючи на дуже гарні масові та об'ємні показники, криогенні акумулятори водню можуть мати дуже малу область застосування, в основному тільки для легкових автомобілів з запасом ходу більше 200 км, і не тільки через високі енерговитрати на зрідження водню, а й через високу складність заправки рідкого водню, складності кріогенної паливної апаратури і високих вимог до культури обслуговування кріогенних систем.

Досить привабливим є акумулювання водню в оборотних металогідридних акумулято-рах. Цей метод при відносній простоті і низьких енерговитратах на акумулювання забезпечує високу безпеку експлуатації транспортних засобів. Недоліком металогідридних акумуляторів є їх відносно велика маса на одиницю енергії.

Як показали дослідження на експериментальному автомобілі, система зберігання вод-ню на борту, що представляє собою рампу з чотирьох металокомпозитних балонів високого тиску, забезпечує його пробіг без дозаправки близько 140 км. Ефективність використання енергії палива водневим автомобілем при експлуатації в міських умовах на 22% вище, ніж у бензинового прототипу. Зниження емісії оксидів азоту при переведенні автомобіля на жив-лення воднем становить 50%, а викиди інших токсичних речовин практично відсутні [3].

Можна зробити висновок, що за умови вирішення всіх технічних проблем використан-ня водню на борту автомобіля даний вид палива може стати ефективним джерелом енергії для ДВЗ і є найбільш екологічним паливом.


1. Мищенко А.И. Новый способ работы поршневого двигателя с искровым зажиганием на водороде / Мищенко А.И., Савицкий В.Д., Байков В.А. // Вопросы атомной науки и техни-ки. – 1987. – Вып. 3. – С. 33–37. – (Серия : Атомно-водородная энергетика и технология).

2. Мищенко А.И. Оптимизация рабочего процесса водородного ДВС по степени сжатия и коэффициенту избытка воздуха / Мищенко А.И., Савицкий В.Д., Байков В.А. // Вопросы атомной науки и техники. – 1989. – Вып. 1. – С. 73–75. (Серия : Ядерная техника и техно-логия).

3. Пат. 2006607 РФ, МКИ3 Р 02 В 43/08. Способ конвертирования двигателя внутреннего сгорания / В.Д. Савицкий, А.С. Куценко, В.А. Байков, Н.С. Тихоненко. – № 4707389/06; – Заяв. 20.07.89 ; опубл. 30.01.94, Бюл. № 2.


19

УДК 541.128.:660743; 541.128.13:69794 СУЧАСНИЙ СТАН ВИКОРИСТАННЯ КАТАЛІТИЧНИХ НЕЙТРАЛІЗАТОРІВ

НА АВТОМОБІЛЬНОМУ ТРАНСПОРТІ

Артеменко С.Р., Басанський В.Ю.9

Неухильне збільшення споживання палива як у самій енергетиці, так і різних галузях промисловості та на транспорті призводить до зростання обсягу викидів у атмосферу шкід-ливих речовин. При цьому енергетика (споживаюча більше третини видобутого палива) яв-ляє собою найбільш великий джерело викидів в атмосферу твердих частинок (сажа, пил, зо-ла), оксидів сірки, азоту, а також (у менших кількостях) оксидів вуглецю. На частку ТЕС припадає близько 60% оксидів азоту від їх загальної надходження в атмосферу [1]. Серйозну занепокоєність викликає зростаюча забрудненість атмосфери оксидами вуглецю (СО2 – один з «парникових» газів).

Рівень забруднення міст значно перевищує допустимі нормативні межі за рахунок шкі-дливих речовин, що надходять в атмосферу з вихлопними газами автомобільного транспорту [2].

Процес очищення газових викидів може бути заснований на адсорбційному, абсорбцій-ному і каталітичному методах. Найбільш ефективним інструментом знешкодження забруд-нюючих речовин до рівня гранично допустимих концентрацій є каталітичні реакції. Каталі-тичний метод кращий і з економічної точки зору.

Необхідно відзначити, що каталітичний процес нейтралізації продуктів горіння проті-кає, як правило, при температурі вище 300 °С і за умови малого часу контакту, що пов'язано з великими швидкостями потоку відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння [1].

Відповідно до каталізаторів очищення газів пред'являються дуже жорсткі вимоги – ви-сока активність і вибірковість каталітичної дії, термостабільність, стійкість до дії отрут, ви-сока механічна міцність, велика теплопровідність. Каталізатори не повинні бути потенційно небезпечними, а їх виробництво не повинно привносити додаткове забруднення в навколиш-нє середовище.

В даний час все більшого поширення набувають насипні (гранульовані) і монолітні ба-гатокомпонентні каталітичні системи, що містять активні метали на різних носіях. В якості активного компонента використовують один або кілька металів: Mn, Fe, Cr, V, Mo, Co, Ce, Ni, W, Cu, Sn, Au, Pt, Pd, Rh та Ir. В якості каталізаторів селективного відновлення оксидів азоту випробувані оксиди ванадію, хрому, цинку, заліза, міді, марганцю, нікелю, кобальту, молібдену та ін. У практиці допалювання шкідливих речовин часто використовують оксидні та металеві каталізатори, відпрацьовані в цільових промислових процесах – алюмоплатинові, паладієві каталізатори, оксидні хромвмісні каталізатори.

Взагалі останнім часом багато уваги приділяється розробці нових каталітичних систем для селективного відновлення NОx вуглеводнями і, перш за все, метаном [3–4]. Перспектив-ними вважаються блокові каталізатори та системи, що не містять благородних металів [5]. Блокові каталізатори стільникової структури (пористу будову з паралельними каналами пев-ної геометрії і з тонкими розділяють стінками між ними) мають ряд унікальних властивос-тей: значна однорідність геометричної структури, максимальне співвідношення поверхні до об'єму, низький гідравлічний опір, а також висока механічна міцність і термостабільність. Найбільш виправдано застосування блочних каталізаторів у процесах з високими ендотермі-чними ефектами за малого часу контакту і високих об'ємних швидкостях реакційних систем.



20

Блокові каталізатори широко використовуються в практиці газової очистки в західних краї-нах. Відомі фірми «Corning», «Engelhard» (США), «Siemens», «Degussa», «BASF» (Німеччи-на), «NGK» (Японія), «Haldor Topsoe» (Данія) та інші виробляють блокові стільникові носії та каталізатори [6–8].

Каталізатор фірми «Shell» може працювати при низьких температурах (120-350 °С) і об'ємних швидкостях 40000 м3/м3 (кат.)·год. При малому вмісті сірки в паливі термін служби каталізатора досягає 100 тис. годин (16 років). Однак реакція окислення SО2 в SО3, яка про-тікає після згоряння звичайного палива, призводить до сульфітації і руйнування каталізатора.

Новим напрямом вдосконалення каталізаторів стільникової структури є нанесення на поверхню блокових каталізаторів активного компонента – вторинного покриття з наступним його закріпленням. Вторинне покриття дозволяє істотно знизити вміст благородних і важких металів (на одиницю об'єму каталізатора) і підвищити механічну міцність каталізатора. Така модифікація особливо ефективна для каталізаторів на керамічних носіях, так як вони забез-печують сильне зчеплення з вторинним покриттям і підвищують стійкість останнього до стирання, що особливо важливо для автомобільних каталізаторів, які працюють у важких експлуатаційних умовах.

На сьогоднішній день активно розвивається напрям використання у якості носія актив-ного комплексу каталізатора металічної поверхні. Що стосується створення вторинних по-криттів на металевих поверхнях, то тут існує більше можливостей. Таку модифікацію можна проводити за допомогою хімічних і фізичних методів синтезу. Хімічні способи синтезу вто-ринних покриттів набули найбільшого поширення. Це дифузійне насичення, нанесення з су-спензій і осадження. Серед фізичних методів нанесення покриттів на металеві поверхні най-більший інтерес представляє плазмового напилення.

Отже, напрям використання каталізаторів для очищення відпрацьованих газів автомо-білів від шкідливих сполук на сьогодні вважається одним із пріоритетних і має широкий спектр щодо використання нових матеріалів і технологій виготовлення каталізаторів.


1. Носков А.С., Пай З.П. Технологические методы защиты атмосферы от вредных выбросов на предприятиях энергетики. / А.С. Носков, З.П. Пай. – Новосибирск, СО РАН, ГПНТБ, 1996 – С. 156.

2. Фролов Ю.Н. Автоматизация и современные технологии / Ю.Н. Фролов. – 1997. – № 7 – С. 37.

3. Попова Н.М. Катализаторы очистки газовых выбросов промышленных производств / Н.М. Попова. – Алма-Ата : Наука – 1991.

4. Попова Н.М. Катализаторы очистки выхлопных газов автотранспорта / Н.М. Попова. – Алма-Ата : Наука, 1987. – С. 224.

5. Сокольский Д.В. Каталитическая очистка отходящих газов химических производств и ав-тотранспорта / Сокольский Д.В., Попова Н.М., Заботин П.И. – Алма-Ата : Наука, 1973. – С. 176.

6. Патент США № 5204302, 1993. 7. Патент Японии № 50-35918, 2005. 8. Патент Японии № 50-35512, 2006.


21

УДК 661.746.5

ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКА СПОСОБУ УТИЛІЗАЦІЇ ЕКОЛОГІЧНО НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ

Єгорова О.В.10

Хітин – другий після целюлози за поширенням в природі біополімер, який добувається

із повністю відновлюваної природної сировини. Хітин – лінійний полісахарид, нерозгалуже-ний ланцюг якого складається з елементарних ланок 2-ацетамід-2-дезокси-D-глюкози, зв’язаних 1,4-β-глюкозидними зв’язками (рис.1). Хітин практично не розчиняється в більшо-сті розчинників і це значно обмежує його практичне застосування.

Рисунок 1- Структурна формула хітину

Більш широкого використання набув хітозан – деацетильоване похідне хітину. Ліній-на структура хітозану складається з D-глюкозамінних мономерів, з’єднаних β-1,4-зв’язками. Хітозан знайшов широке застосування в різних галузях промисловості, в тому числі в якості сировини для виготовлення плівок, мембран та волокон [1, 2].

Даний факт пов'язаний з широким спектром застосування хітозану, особливо в таких галузях як медицина, сільське господарство, ветеринарія, біотехнологія, харчова, парфумер-но-косметична та целюлозно-паперова промисловість. Найпоширенішим методом отримання хітозану з хітину є реакція деацетилювання (рис. 2):

Pисунок 2 – Реакція деацетилювання

Проте, останнім часом спостерігається зменшення добування панцирів ракоподібних, збільшення кількості важких та радіоактивних металів в ракоподібній сировині, а завдяки цьому підвищуються ціни на хітин та його похідні.

10 Науковий керівник к.х.н., доцент Солодовнік Т.В.


22

Встановлено, що до складу клітинної стінки гриба Aspergillus niger – відходу, який утворюється в процесі біотехнологічного виробництва лимонної кислоти, входить хітин, який зв’язаний в клітинний стінці з лужнонерозчинними глюканами.

Для вилучення хітозану з відходів гриба Aspergillus niger пропонується методика, яка ґрунтується на екстракційному вилученні хітозану з попередньо обробленої біомаси. Дана методика складається з наступних етапів: 1. Приготування розчину натрію гідрооксиду (NaOH): до дистильованої води при перемішу-ванні додаємо кристалічний натрій гідрооксид до повного розчинення кристалів; маса NaOH залежить від вологості вихідного міцелію й розраховується за наступною формулою:

)(100)()(

)( 2

NaOHОHmNaOHNaOHm

ωω

−⋅

= , (1)

де )(NaOHm – маса кристалічного NaOH, яка необхідна для реакції, г; )(NaOHω – необхідна концентрація NaOH в реакцій колбі, %;

)( 2ОHm – маса води, г. 2. Вносимо в реакційну колбу біомасу міцелію гриба Aspergilla’s Niger. 3. Нагріваємо реакційну суміш на гліцериновій бані при температурі 110ºС з інтенсивним перемішуванням впродовж 7 годин. 4. Отриману суміш розділяємо на тканинному фільтрі з бавовни на осад та лужний розчин. 5. Лужний розчин повертаємо на переробку, а з осаду, який залишився на фільтрі, переноси-мо в окрему колбу та доливаємо ацетатної кислоти с(СН3СООН)=2моль/л доводячи рН роз-чину до 3,8. 6. До отриманого екстракту по краплям додаємо натрію гідрооксиду с(NaOH) ≈ 2моль/л кон-тролюючи рН розчину – хітозан починає осаджуватись при рН=7,2, потім спостерігається різкий скачок рН до 11,8 – додавання натрій гідроксиду припиняємо. Залишаємо колбу від-стоюватись до повного осідання хітозану, який потім відділяємо за допомогою фільтру «си-ня стрічка», або центрифуги. 7. Отриманий хітозан промиваємо дистильованою водою та змішуємо з екстрактом та вису-шуємо до сталої маси при 30 ºС впродовж приблизно 5-7 годин.

Результатом даної роботи є розробка способу утилізації міцеліальної біомаси гриба Aspergillus niger (відходу виробництва лимонної кислоти), яка дозволяє отримати цінний природний амінополісахарид – хітозан, який знайде широке застосування при виготовленні плівок, мембран, сорбентів (для процесів очистки водних розчинів від іонів важких металів, нафтопродуктів, органічних домішок) з метою використання в харчовій, текстильній, фарма-цевтичній промисловості, медицині та сільському господарстві.


1. Muzzarelli, R.A.A, 1977. Chitin; Pergamon Press Ltd: Hungary, 83. 2. Souza, B. W. S Cerqueira, M. A., Casariego, A., Lima, A. M. P., Teixeira, J. A., &

Vicente, A. A. (2009). Effect of moderate electric fields in the permeation properties of chitosan coatings. Food Hydrocolloids, 23, 2110–2115.

МАШИНОБУДУВАННЯ

23


УДК 629.331

РЕКУПЕРАЦІЯ ЕНЕРГІЇ КОЛИВАНЬ ПІДВІСКИ ЕЛЕКТРОМОБІЛЯ

Заяць Є.А.1

Обмежені запаси нафтопродуктів та стрімке погіршення екологічної ситуації, змусило автомобілебудівну галузь стикнутись з проблемою пошуку нових видів енергії, а також шля-хів її найбільш раціонального використання. Оскільки використання електромобілів та авто-мобілів-гібридів є особливо актуальним на наш час, тому особливо нагальною є проблема пошуку принципово нових джерел електричної енергії, а також використання тієї енергії яка вивільнюється в навколишнє середовище і не застосовується для руху автомобіля. Одним із таких шляхів раціонального використання енергії є її рекуперація.

Рекуперація – це процес перетворення втраченої енергії транспортного засобу в таку що може бути застосована для подальшого його руху, тим самим підвищуючи коефіцієнт ко-рисної дії (ККД) всього автомобіля в цілому.

Проведемо пошук нових методів рекуперації методом системного аналізу. На рис. 1 показано систему енергетичних характеристик що мають місце в автомобілі,

що утворює так звану енергетичну модель автотранспортного засобу (АТЗ). В даній моделі енергія розглядається на двох рівнях: макрорівень та корпускулярний рівень.

Рисунок 1 – Енергетична модель автотранспортного засобу

В енергетичній моделі розглянуто прояв енергії як на макрорівні так і на корпускуляр-ному (мікро-) рівні. Також показано витрати які можуть бути залежними та не залежними. Під залежними маються на увазі ті витрати які можна зменшити шляхом покращення конс-трукції підбору більш якісних конструктивних матеріалів, для основних вузлів: кривошипно-шатунного механізму (КШМ), трансмісії, тощо.

Під незалежними витратами енергії розуміються витрати енергії що неможливо змен-шити шляхом прямого впливу на них.

1 Науковий керівник Литовченко В.В.


24

Шляхом декомпозиції системи приходимо до висновку що найбільш раціональними для рекуперації є незалежні втрати енергії, а саме втрати на гальмування та на коливання елементів підвіски. Оскільки найбільш недослідженим напрямком рекуперації є системи ре-куперації від коливань підвіски то як остаточний варіант доцільності рекуперації приймаємо коливальний рух підвіски.

З метою реалізації рекуперації енергії від коливань підвіски автомобіля можна запро-понувати гідравлічну схему системи рекуперації. Суть її роботи зводиться до того, що коли-вання підвіски в автомобілі є збурюючим зусиллям для руху рідини в гідравлічній схемі яка обертає гідромотор та генерує електричну енергію. Принципову схему гідравлічної системи рекуперації показано на рисунку 2.

Рисунок 2 – Гідравлічна система рекуперації:

1 – резервуар; 2 – реверсивний клапан; 3 – гідравлічна магістраль; 4 – шток; 5 – гідромотор; 6 – поршень; 7 – поршнева порожнина.

Схема працює наступним чином: при стисненні амортизатора (гідроциліндра) в напря-

мку циліндричної порожнини відбувається стиснення в поршневій порожнині 7, а в штоковій відповідно розрідження, в результаті чого відбувається витіснення рідини з поршневої поро-жнини та наповнення рідиною штокової порожнини, за рахунок розрідження. Завдяки систе-мі зворотних клапанів 2 рідина під час такту стиснення не залежно від напрямку руху штоку надходить на гідромотор 5 та обертає його після чого надходить в резервуар. При русі штока в зворотному напрямку схема працює аналогічно тільки наповнення відбувається в поршне-вій порожнині, а стиснення – в штоковій.

В запропонованій схемі гідроциліндр виконує роль амортизатора підвіски, оскільки си-стема зворотних клапанів створюють достатнє гідравлічне тертя для демпферування коли-вань підвіски.

Дана система буде найбільш ефективна на автомобільних дорогах які не мають удоско-наленого дорожнього покриття та велику кількість нерівностей що зумовлює часте скоро-чення підвіски та відповідно частий рух штока амортизатора. Але варто зазначити, що під час руху автомобіля навіть по дорозі з удосконаленим покриттям коливання підвіски неми-нуче виникає на автомобілі, відрізняється лише частота та амплітуда коливання підвіски, а тому обов’язково відбудеться рекуперація електричної енергії.

На даний момент на кафедрі Автомобілів та технологій їх експлуатації Черкаського державного технологічного університету створено фізичну модель даної системи рекупера-ції. Проводяться дослідження основних фізичних закономірностей такої системи та оцінка економічної ефективності.

Із застосуванням даної системи рекуперації очікується приріст запасу ходу від 5 до 40% за умови руху виключно на електротязі живлячись від акумуляторів. Очікуваний приріст за-пасу ходу автомобіля може варіюватись в залежності від якості дорожнього покриття та конструктивних особливостей окремих вузлів системи рекуперації.


25

УДК 681.501

ВИКОРИСТАННЯ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНОГО ПЕРЕТВОРЮВАЧА ПЕЛЬТЬЄ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ КЛІМАТ-КОМФОРТУ АВТОМОБІЛЯ

Коваль М.А.2

Вступ. Значне зростання температури в салоні автомобіля під час спекотного періоду

приводить до трагічних наслідків. За даними світової спільноти від задухи в автомобілі що-річно гине 4 особи, а також 74 домашніх тварини. Питання охолодження салону автомобіля на стоянці постають гостро, оскільки водії залишають авто без нагляду [1].

Актуальність роботи. На сьогоднішній день спостерігається велике зростання кіль-кості автомобілів як у великих так і малих містах, що як наслідок, тягне за собою підвищен-ня температури. Через підвищення температури постає проблема створення зручного мікро-клімату в салоні автомобіля. Поява кондиціонерів, частково вирішила цю задачу, але сього-дні стоїть проблема економії палива. Даний вид обладнання є економічно невигідним тому що він відбирає потужність двигуна від 1 до 10 кВт в залежності від розмірів автомобіля, а витрата палива зростає від 7 % до 10 % .

Авторами проводиться створення кліматичної системи на основі елемента Пельтьє, які на сьогодні мало поширені. Однак спрямованість світових зусиль на зниження викидів вуг-лекислого газу в атмосферу і зростання цін на традиційні енергоносії можуть стати стимулом для техніки з живленням від сонячних батарей [2].

Безперечно, що енергоспоживання системи кондиціонування при паралельному вико-ристанні сонячної енергії знизиться. Крім того, використання теплової енергії Сонця може розширити межі застосування холодильних машин.

Запропонована авторами система є екологічною до навколишнього середовища – тому що немає жодних викидів, забезпечує комфорт водія в спеку і дає можливість незначного проте підзарядження акумулятора в холодну пору року коли спостерігається утруднений за-пуск двигуна.

Постановка задачі дослідження. Метою дослідження є одержання параметрів процесу кондиціювання салону автомобі-

ля за допомогою елемента Пельтьє. Вихідними даними є тип елементів системи кондиціювання салону автомобіля (СКСА),

обрані відповідно до зовнішніх умов експлуатації автомобіля. Крім того повинна бути відома множина основних режимів роботи підсистем СКСА і закон взаємодії в кожному із цих режимів.

Побудова математичної моделі дозволить отримати процедура розв’язку, обчислити достатню величину навантаження в основних режимах роботи СКСА, виділення найбільшо-го й найменшого із цих значень і вибір елементів СКСА за потужністю й тривалістю викори-стання в режимі.

Результатом розв’язку буде значення навантаження елементів СКСА у кожному режи-мі функціонування; тривалість кожного режиму.

Створення дослідницької моделі багатокомпонентної СКСА. Структура сучасної багатокомпонентної СКСА, а також її еволюція описуються теоре-

тико-множинною моделлю [3], відповідно до якої СКСА складається з множини ієрархічно взаємозалежних рівнів }5,...,1{ LevelLevelLevel = . На кожному i -му рівні формується множина компонентів },...,1{ iYKiKiK = , що реалізує множину функцій },...,1{ iYFiFiF = . Крім того для кожної із множин iK і iF в процесі еволюції можуть бути виділені дві наступні підмножини:

2 Науковий керівник к.т.н., доцент Підгорний М.В.


26

підмножина компонентів, що змінюється },...,{ 11 iYii KKK =∆ , і функцій, що змінюються },...,{ 11 iYii FFF =∆ ; підмножина компонентів, що не змінюється },...,{ 21 iYii KKK =δ і функцій, що

не змінюються },...,{ 21 iYii FFF =δ . При цьому iii KKK =∪∆ δ ; ∅=∩∆ ii KK δ ; iii FFF =∪∆ δ ; ∅=∩∆ ii FF δ .

На рис. 1 зображено структурну схему проектованої системи кондиціювання.

Рисунок 1 – Структурна схема СККСА Метою керування охолодженням в екстремальних умовах будемо вважати вибір стра-

тегій, що забезпечували б максимум ефективності об'єкта в процесі його функціонування [3]. Цільова функція задачі відображає множину зовнішніх умов функціонування охоло-дження салону автомобіля X у множину можливих значень його показників ефективності Q . Система обмежень задачі повинна враховувати: інтервали й характер зміни параметрів зовні-шніх умов; характеристики підсистем об'єкта, що використовуються у процесі досягнення ме-ти; множину можливих значень потужності cW ; енергетичні потреби підсистем об'єкта.

Розв’язок задачі оптимального керування охолодженням салону автомобіля в екстрема-льних умовах пов'язаний з неповнотою інформації про умови його функціонування, зі стоха-стичним характером зміни зовнішніх умов. Постановку зазначеної задачі доцільно орієнту-вати на математичні методи керування в умовах неповної інформації, а точніше, на методи стохастичного програмування [3].

Висновок. Досліджена система на основі елемента Пельтьє дозволяє створювати теп-ловий потік заданого напрямку, визначати величину цього потоку. Дає можливість куруван-ня охолодженням салону в діапазоні від +10ºС до +60 ºС, що обумовлюється високою чутли-вістю елемента Пельтьє до зміни температур. Є можливість виміру теплового потоку створе-ного елементом Пельтьє.


1. Бытовые и автомобильные кондиционеры: справочник / [сост. В.И. Назаров, В.И. Рыжен-ко]. – М. : Издательство Оникс, 2006. – 32 с.

2. Андреев С.В. Солнечные электростанции / С.В. Андреев – М. : Наука, 2002. – 176 с. 3. Тимченко А.А. Основи системного підходу та системного аналізу об’єктів нової техніки. / А.А. Тимченко. – К. : Либiдь, 2004. – 288 с.

Датчик та регулятор температури

АКБ

Блок управління

Елемент Пельтьє

Сонячна батарея

Вентилятор

ЕЛЕКТРОННІ ТЕХНОЛОГІЇ

27


621.397.6

ЦИФРОВЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ НАДВИСОКОЇ ЧІТКОСТІ

Іванченко В.В.1

Вперше про формат Ultra HDTV (High-Definition Television) почули з японської лабора-торії під назвою NHK (офіційна англійська назва: Japan Broadcasting Corporation) японської компанії, що є одним з провідних постачальників передових технологій в області телебачен-ня. У 2003 році інженери створили Стандарт 2036 для UHDTV(Ultra-high Definition). Було визначено два рівні для UHDTV які називаються Uhdtv1 (3840 × 2160 або 4k UHDTV) і Uhdtv2 (7680 × 4320 або 8k UHDTV). Хоча стандарт вже прийнятий, малоймовірна його по-ява в найближчому майбутньому, оскільки NHK планує почати перші експериментальні трансляції не раніше 2016 року.

Інженери компанії NHK повинні були будувати свій власний прототип UHDTV з нуля. За допомогою системи, продемонстрованої у вересні 2005 року, де був використаний масив з 16 реєстраторів HDTV, було захоплено 30-хвилин тестового відеоматеріалу. Сама камера бу-ла побудована з чотирьох 2,5-дюймових (64 мм) ПЗС-матриць, кожна з роздільною здатністю лише 3840 × 2160. Було використано дві ПЗС-матриці для зеленого кольору і по одній для червоного і синього, потім використовувався метод просторового зсуву пікселів, щоб довес-ти роздільну здатність до 7680 × 4320. Остаточна мета полягає в тому, щоб UHDTV стало доступне в будинках споживачів, хоча терміни цього від 2015 до 2020 року, але в Японії і Китаї це може статися вже в 2016-2017 роках. У листопаді 2007 року NHK продемонструвала пряму трансляцію програми UHDTV на відстань 260 км. по волоконно-оптичній лінії зв'язку. з використанням спектрального ущільнення каналів. Була досягнута швидкість передачі да-них 24 Гбіт/с з вживанням в цілому 16 спектральних каналів. Частота оновлення кадрів для прогресивної розгортки може приймати значення 120, 60, 60/1,001, 50, 30, 30/1,001, 25, 24 і 24/1,001 кадру в секунду. При цьому для обох версій стандарту нормується 10-бітне і 12-бітне колірне кодування.

Перевага Ultra HDTV полягає в тому, що він дозволяє забезпечити високу якість пере-дачі зображення, сповна порівнянну з 3d. В той же час для перегляду Ultra HDTV не потрібні спеціальні окуляри. Технологія UHDTV вже сьогодні дозволяє досягти кут огляду в 100 гра-дусів. Крім того, при розробці UHDTV вчені компанії NHK зосередилися і на досягненні які-сного звукового супроводження. Новий стандарт звуку був названий 22.2. Десять динаміків повинні знаходитися на рівні вух, дев'ять рівнем вище і три рівнем нижче. Також два динамі-ки відповідатимуть за відтворення низькочастотних ефектів. Подібна звукова система знахо-диться далеко за рамками сучасних 5.1 і 7.1 систем багатоканального звуку.

4К і 8К телевізори тільки починають з'являтися, спостерігається і мізерне поширення телетрансляцій в даному форматі, хоча камери для запису передач в 4К все частіше з'явля-ються в анонсах. В травні 2011-го компанія Toshiba надала увазі громадськості LCD (liquid-crystal display) монітор діагоналлю в 85 дюймів, який мав роздільну здатність 7680х4320, при цьому кількість бітів на піксель склала 10. У квітні 2012 року, NHK (у співпраці з Panasonic)

1Науковий керівник Гончаров А.В.


28

представила 145 дюймовий (370 см) дисплей (7680 × 4320 при 60 кадрах в секунду), яка має роздільну здатність 33,2 мільйона квадратних пікселів розміром 0.417 мм.

У травні 2012 року, NHK показав першу плечову камеру надвисокої чіткості. Також в травні 2012 року, NHK представила систему формування зображень, розроблену спільно з університетом Shizuoka, який видає 33,2 мегапіксельне відео з частотою кадрів 120 кадрів в секунду і з глибиною кольору 12 біт. З виходу КМОП-матриці поступає близько 4 млрд. пік-селів в секунду, швидкість передачі даних досягає 51,2 Гбіт/с, тому для обробки даних був розроблений швидкий аналого-цифровий перетворювач, а потім високошвидкісні вихідні ла-нцюги розподіляють отриманий цифровий сигнал між 96 паралельними каналами. Одним з можливих застосувань для додаткових пікселів, доступних у форматі UHDTV, може стати трансляція зображення в 3D, видимого без спеціальних окулярів. З цим, правда, пов'язана досить істотна проблема – для формування 3D зображення, видимого під різними кутами, потрібно досить велике число пікселів.

Крім рекомендацій ITU (international telecommunication union) потужний 4K-сигнал не-обхідно ефективно стискати і кодувати. Цим питанням зараз активно займається робоча гру-па MPEG (Moving Pictures Experts Group) HEVC (High Efficiency Video Coding), що обіцяє представити фінальні специфікації першої версії технології компресії HEVC на початку 2013 року. На жаль, базова версія HEVC зможе бути використана лише для зовсім «сирих» версій стандарту UHDTV, а повний стандарт HEVC, що повністю задовольняє вимогам специфіка-цій ITU UHDTV очікується не раніше початку 2014 року.

Компанія SES вже зараз транслює пробне супутникове телемовлення у форматі 4K, од-нак нею використовується стиснення стандарту AVC(advanced video coding). Вже до кінця року в Південній Кореї планують запуск наземної системи 4K-мовлення за принципом стан-дарту DVB-T2, проте там все ж планують дочекатися хоча б першої редакції стандарту стис-нення HEVC. При перших експериментах японської NHK з пробним наземним мовленням у форматі 8K, – просто були задіяні відразу два звичайних мовлення каналу.

Година контента UHDTV без стиснення займатиме близько 25 терабайт, але при вико-ристанні спеціальних кодеків, після стиснення матиме об'єм близько 12 терабайт. Що озна-чає впровадження UHDTV для постачальників контента? На перший погляд, цей формат може зруйнувати всю операторську інфраструктуру. UHDTV це дуже об’ємний контент. На-стільки об’ємний, що двогодинний фільм у форматі Ultra-high Definition, хай і стиснений за стандартом HEVC (High Efficiency Video Encoding – H.265), не поміститься на двошаровий blue-ray диск. А ось для цифрового потоку 4К і 8К UHDTV-відео потребує пропускну спро-можність від 25 Мбіт/с (у найкращому випадку) до 50 Мбіт/с (у найбільш вірогідному випад-ку). І якщо наземна інфраструктура мовлення, будь то IPTV (internet protocol television) або OTT, на даний момент це витримає, то переважна більшість сучасних супутників ні. Пропус-кних спроможностей транспондерів наявних і планованих супутників просто не вистачить: там, де зараз по одному транспондеру йде мовлення 10 каналів, ледве пройде один UHDTV.

Бар'єром на шляху впровадження стандартів UHDTV в домашню електроніку може стати елементарну відсутність відповідних інтерфейсів. Навіть для нормальної роботи 4K-дисплея звичний роз’єм інтерфейсу HDMI 1.4a бажано замінити на більш відповідний. Одночасно з цим консорціум Blu-ray зараз намагається визначитися з форматом стиснення 4K-контенту.

Що до перспектив впровадження UHDTV в Україні, то стандарт буде прийнятий не ра-ніше ніж в 2020 році, разом з Європою. Головною проблемою стандарту є необхідність висо-кошвидкісних ліній зв’язку, великий об’єм відео контенту та висока на сьогоднішній день ціна приймачів.


29

УДК 681.586

ПЕРЕТВОРЮВАЧ (ІНВЕРТОР) ДЛЯ СОНЯЧНОГО МОДУЛЯ

Лосіцький В.В.2 Електроенергія необхідна для одержання інформації, її перетворення, передачі, збері-

гання і використання. Існує досить велика кількість методів і джерел для отримання електри-чної енергії.

Сучасну енергетику розділяють на два типа – традиційну та альтернативну. На рис. 1 представлені види електричної енергії.

Рисунок 1 – Види електричної енергії

Ресурси традиційно енергії можуть вичерпатися. В зв’язку з цим з'явилися альтернати-вні джерела і методи отримання електричної енергії. Серед безлічі запропонованих варіантів переходу до «безпечної енергетики» особливе значення надається енергії сонця.

Сонячні установки практично не потребують експлуатаційних витрат, не потребують ремонту а потребують тільки витрати на їх спорудження і підтримку в чистоті. Для перетворення і акумулювання сонячної енергії застосовують спеціалізовані прилади, які називають інвертори.

Основними недоліки інверторів являються – складність виготовлення, великі габарити, велика вартість приладу.

На рис. 2 показана схема пристрою, починаючи від принципової схеми силового блоку та закінчуючи принциповою схемою блока індикації котрі виконані в пакеті програми Proteus.

а) б)

Рисунок 2 – Принципова схема пристрою: а) силова блок; б) відображуючий блок

2 Науковий керівник к.т.н. Філімонов С.О.


30

Метою даної роботи являється розробка малогабаритного бюджетний інвертор для не-великих потужностей.

В основі схеми інвертора покладено принцип step-up, на мікроконтролері . Структурна схема представлена на рис. 3

Рисунок 3 – Структурна схема інвертора для сонячної батареї: 1-сонячний модуль, 2-мікросхема МАХ 1675, 3-мікроконтролер 4-ЖК дисплей,

5-схема заряду, 6-аккумулятор

Принцип роботи схеми полягає в наступному. Сонячна енергія потрапляє на сонячний модуль, який перетворює її в електричну. Потім електрична енергія потрапляє в інвертор. Так як електрична енергія з сонячного модуля не постійна, а може коливатися, в зв’язку з по-годними умовами, то для стабілізації напруги на контролері використовується мікросхема MAX1675. Ця мікросхема дозволяє отримувати стабільні 5В при зміні вхідної напруги від 0,7 до 5В. Далі мікроконтролер за допомогою модуля широтно-імпульсної модуляції керує силовим транзистором, який входить в схему step-up. Крім того контролер контролює струм, напругу та температуру. Основні параметри виводяться на ЖК дисплей.

Таким чином був розроблений інвертор дозволяє отримати стабільні 5-23В на виході при вхідній напрузі від 1 до 15В, а струм зарядки може досягати 10А.

На рис. 4 представлений розроблений перетворювач (Інвертор) для сонячної батареї.

Рисунок 4 – Перетворювач (Інвертор) для сонячної батареї

Параметри перетворювача

(Інвертора):

Uвх = 0,7-15 В;

Uвих = 2-23 В;

Iвих = 10 А;

Fроб = 46к Гц;

Габаритні розміри:


31

УДК 681.586

РОЗРОБКА РАДІОКЕРОВАНОГО РОБОТА НА ОСНОВІ П’ЄЗОКЕРАМІКИ

Бородулін А.О.3

Робототехнікою називають прикладну науку, що займається розробкою автоматизова-

них технічних систем. Виділяють кілька видів робототехніки - промислову, будівельну, авіа-ційну, побутову та екстремальну (підводну, військову, космічну).

За рухову функцію відповідають спеціальні приводи, найбільш ефективними з яких на сьогоднішній день є електричні, а також механізми, що працюють на стиснутому повітрі або хімічних сполуках.

У робототехніці використовуються наступні види двигунів. Двигуни постійного струму (ДПС) застосовуються найчастіше, оскільки вони бувають

різних видів залежно від їх призначення і технічних характеристик. Їх перевагою є легко до-ступність на ринку, широкий спектр двигунів, простота в підключенні і можливість викорис-товувати для малих роботів. До недоліків можна віднести необхідність побудови редуктора для зменшення швидкості, велике споживання енергії.

Крокові електродвигуна використовуються для пересування робототехнічних устано-вок, вони не обертаються вільно, а повертаються поетапно на певний кут під управління кон-тролера, наявність якого дозволяє обійтися без датчика положення. До позитивних якостей можна віднести точність контролю, різноманітність конструкцій, хороша швидкість. До не-гативних - об'ємність, не надто потужні, складне управління, велике споживання енергії.

П’єзодвигуни або ультразвукові двигуни є сучасною альтернативою ДПТ. Принцип ро-боти полягає в тому, що крихітні п'єзоелектричні ніжки вібрують з частотою більше 1000 ра-зів/с, ніж самим змушують мікродвигун рухатися по прямій або кола. До основних якостей можна віднести високий ККД несумірний з їх габаритами, високий момент на валу, широкий діапазон регулювання, безшумність, без інерційність, мала енергоспоживаність [1, 2].

Електроактивні полімери (ЕАП) – полімери, які змінюють форму при подачі на них електричної напруги. Вони можуть використовуватися як двигуни, так і як сенсори. В якості двигунів вони можуть значно деформуватися, в той же час розвиваючи значне зусилля. За-вдяки схожості з живими мускулами з розвивального зусиллям, їх часто називають штучни-ми м'язами. Електроактивні полімери використовуються в робототехніці в якості лінійних приводів.

Нами запропоновано радіокерований робот, у якого в якості рушійної сили використо-вується п’єзоелемент. Блок-схема розробленого робота представлена на рис. 1.

Принцип роботи пристрою полягає в наступному. Управління здійснюється з комп'ю-тера або мобільного телефону за допомогою Bluetooth модуля 8. Bluetooth модуль 7 знахо-диться в роботі підключений до мікроконтролера 4, який приймає дані з датчиків 1, 2, 3 і управляє п'єзоелементом 6.

П’єзоелемент виконаний у вигляді зігнутої пластини нагадує дугу. Електронна частина закріплена на поверхні п’єзоелемента.

3 Науковий керівник к.т.н. Філімонов С.О.


32

Рисунок 1 – Блок-схема радіокерованого робота: 1,2,3 – датчик, 4 – мікроконтролер; 5 – блок живлення; 6 – п’єзоелемент;

7 – Bluetooth модуль; 8 – Bluetooth модуль; 9 – комп'ютер або мобільний телефон Управління п'єзоелементом здійснюється наступним чином. При подачі змінної напру-

ги з мікроконтролера певної частоти, яка відповідає резонансній частоті п’єзоелемента, він починає згинатися, що призводить до руху робота.

Для керування та прийняття даних з робота використовуємо програмне забезпечення LabVIEW.

Таким чином, запропонована конструкція радіокерованого робота на основі п'єзокера-міки, яка дозволяє проводити роботи у важко доступних місцях без участі людини.


1. Шарапов В.М. Пьезоэлектрические датчики / Шарапов В.М., Мусиенко М.П., Шарапова Е.В. – М. : «Техносфера», 2006. – 632 с.

2. Sharapov V. Piezoceramic sensors. – Springer Verlag, 2011. – 498 p.


33

УДК 004.056.5:658

ПІДСИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ДОСТУПОМ ДО ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ПП «ТОЙСМАРКЕТ»

Подурець Р.М.4

Підсистема управління доступом є одною із складових частин системи захисту інфор-

маційних ресурсів підприємства. Захист інформації – це сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфі-

денційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам ін-формації. Як відомо, захист інформації складається з наступних основних етапів: ідентифі-кації, автентифікації, авторизації та аудиту. В наведеній вище послідовності процес автори-зації являє собою реалізацію механізму управління доступом суб’єктів до ресурсів інформа-ційної системи. Згідно існуючого визначення авторизація - це процедура надання користу-вачу визначених повноважень у системі, а доступ – взаємодія двох об’єктів обчислювальної системи, в ході якої один з об’єктів (той, що здійснює доступ) виконує дії над іншим об’єктом (тим, до якого здійснюється доступ). Результатом доступу є зміна стану системи (наприклад, запуск програми на виконання) та/або утворення інформаційного потоку від од-ного з об’єктів до іншого (наприклад, читання або запис інформації). В разі, коли утворюється інформаційний потік, кажуть, що здійснюється доступ до інформації.

Механізм управління доступом реалізує на практиці деяку абстрактну (або формальну) модель, що визначає правила завдання розмежувальної політики доступу до ресурсів, що за-хищаються і правила обробки запитів доступу до ресурсів, що захищаються.

Моделі управління доступом визначають правила управління доступом до інформації, дозволами в системі так, щоб система завжди була безпечна. На даний момент існує три мо-делі для управління доступом до об'єктів у системі: дискреційна, мандатна, рольова.

Дискреційна модель управління доступом визначається наступними властивостями: • усі суб'єкти й об'єкти мають бути однозначно ідентифіковані; • права доступу суб'єкта до об'єкта системи визначаються на основі певних зов-

нішніх відносно системи правил. Дана модель реалізується за допомогою матриці доступу, яка фіксує множину об'єктів

та суб'єктів, доступних кожному суб'єкту. Мандатна модель управління доступом реалізовується за допомогою розмежування до-

ступу суб'єктів до об'єктів, заснована на призначенні мітки конфіденційності для інформації, що міститься в об'єктах, та видачу офіційних дозволів (допуску) суб'єктам на звернення до інформації такого рівня конфіденційності.

Дана модель характеризується наступними властивостями: • всі суб'єкти й об'єкти повинні бути однозначно ідентифіковані; • у системі визначено лінійно упорядкований набір міток секретності; • кожному об'єкту системи надано мітку секретності, яка визначає цінність ін-

формації, що міститься в ньому, – його рівень секретності в АС; • кожному суб'єкту системи надано мітку секретності, яка визначає рівень дові-

ри до нього в АС, – максимальне значення мітки секретності об'єктів, до яких суб'єкт має до-ступ; мітка секретності суб'єкта називається його рівнем доступу.

4Науковий керівник Коваль О.В.


34

Рольова модель характеризується тим, що керування доступом здійснюється як на ос-нові матриці прав доступу для ролей, так і за допомогою правил, які регламентують призна-чення ролей користувачам та їх активацію під час сеансів.

Матрична модель управління доступом розглянута на прикладі реалізації підсистеми управління доступом до інформаційних ресурсів ПП «ТойсМаркет». Дане підприємство за-ймається розробкою та реалізацією іграшок. Інформаційними ресурсами є файлові ресурси підприємства. Корпоративна мережа підприємства розгорнута на основі служби каталогів Active Directory. Механізм управління доступом служби каталогів Active Directory лежить в основі підсистеми управління доступом до інформаційних ресурсів ПП «ТойсМаркет». Ме-ханізм управління доступом Active Directory складається з наступних елементів: учасники безпеки та дескриптори захисту. До учасників безпеки відносяться облікові записи користу-вачів та групи безпеки, а до дескрипторів захисту файлові ресурси підприємства. Групи без-пеки являють собою сукупність користувачів, для призначення їм дозволів на надання до-ступу до ресурсів; облікові записи користувачів – це основні відомості, що визначають кори-стувача в системі. Залежно від області дії групи безпеки поділяються на такі типи: глобальні, доменні локальні, універсальні. Глобальні групи безпеки використовуються для організації користувачів, що пред'являють однакові вимоги доступу до мережі. Доменні локальні групи, найчастіше використовуються для призначення дозволів доступу до ресурсів. Універсальні групи безпеки найчастіше використовуються для призначення дозволів доступу до ресурсів, розташованих у різних доменах.

В залежності від використання того, чи іншого типу груп при наданні доступу до ре-сурсів системи існують різні стратегії їх використання. Однією із них є стратегія A G DL P (позначають AàGàDLßР). Де А – облікові записи користувачів , G – глобальні групи, DL – доменні локальні групи, U – універсальні групи, Р – право доступу. В даній стратегії облікові записи користувачів є членами глобальної групи, а для доменної локальної групи налаштовуються права доступу до ресурсів (наприклад, до папки з файлами). Щоб користу-вачі одержали доступ до цього ресурсу необхідно включити глобальну групу в доменну ло-кальну групу. Реалізація даної стратегії для ПП «ТойсМаркет» наведена на рисунку 1.

Domain

Organization units

OU_Admins_HQ

OU_Finance_HQ

OU_Managment_HQ

OU_Creations_HQ

OU_StoreHouse_HQ

OU_Personnel_HQ

OU_PR_HQ

OU_Trade_HQ

OU_IT_F1

Users

Admin_1-2

Financer_1-5

Manager_1-4

Creator_1-5

Skeeper_1-5

Clerk_1-4

PR_Worker_1-3

Trader_1-4

ITF1_1-3

Global Groups

G_Admins_HQ

G_Finance_HQ

G_Managment_HQ

G_Creations_HQ

G_StoreHouse_HQ

G_Personnel_HQ

G_PR_HQ

G_Trade_F1

G_IT_F1

Domain Local Group Sharing Folders

DL_FinanceHQ_ReadDL_FinanceHQ_Write

DL_ManagmentHQ_Read

DL_ManagmentHQ_WriteDL_CreationsHQ_Read

DL_CreationHQ_Write

DL_StoreHouseHQ_ReadDL_StoreHouseHQ_Write

DL_PersonnelHQ_Read

DL_PersonnelHQ_Write

DL_PRHQ_Read

DL_PRHQ_Write

DL_TradeHQ_ReadDL_TradeHQ_Write

DL_ITF1_ReadDL_ITF1_Write

Admins_HQ

Finance_HQ

Management_HQ

Creation_HQ

StoreHouse_HQ

Personnel_HQ

PR_HQ

Trade_HQ

IT_F1

OU_Managment_F1

OU_Finance_F1

OU_Trade_F1

OU_StoreHouse_F1

ManagerF1_1-4

FinancerF1_1-5

TraderF1_1-4

SkeeperF1_1-5

G_Trade_HQ

G_Managment_F1

G_Finance_F1

G_StoreHouse_F1

Management_F1

Finance_F1

Trade_F1

StoreHouse_F1

DL_ManagmentF1_Read

DL_ManagmentF1_Write

DL_FinanceF1_ReadDL_FinanceF1_Write

DL_TradeF1_Read

DL_TradeF1_Write

DL_StoreHouseF1_Read

DL_StoreHouseF1_Write

Рисунок 1 – Стратегія A G DL P для ПП «ТойсМаркет»


35

УДК 004.056.53

РОЗРОБКА ЗАХИЩЕНОЇ ТЕСТОВОЇ СИСТЕМИ З ВИКОРИСТАННЯМ WEB-ТЕХНОЛОГІЙ

Полудень А.В., Тарасенко Я.В.5

При активному розвитку технологій в двадцять першому столітті на задній план відхо-

дять технічні засоби, які ще нещодавно були звичними для всіх. Натомість вони заміняються більш досконалими, які з кожним днем все більше автоматизують наше життя. При досить високому технічному розвитку світових інформаційних технологій, Україна перебуває в се-редньовіччі, використовуючи неавтоматизовані системи перевірки знань. Викладачі витра-чають багато часу для перевірки самостійних, контрольних та інших типів завдань для пере-вірки знань. Натомість цей час вони могли витратити на написання наукових статей, більш кращих методичних робіт чи на сім’ю. Людський фактор повинен бути мінімальний для більш точного визначення ступеня знань, так як десята частина бала може зламати життя. Тому створення захищеної тестової системи є актуальною задачею.

Метою роботи є розробка захищеної тестової системи з використанням web-технологій в освіті та науці для поліпшення оцінювання знань студентів.

Захищена тестова система розроблена за допомогою мови програмування PHP та стан-дартної мови розмітки web-сторінок HTML. Основною функцією системи є автоматизація процесу оцінювання знань студентів, крім того розроблено:

• Зручний візуальний редактор для

створення завдань; • Спрощений інтерфейс для підвищення

швидкодії всіх елементів системи; • Таймер. Час проходження білета є об-

меженим; • Обмеження повторного проходження

тесту з метою покращення результату; • Можливість використання для

дистанційної освіти, запис звуку та відео під час проходження тесту.

Крім того, є можливість модернізації системи, а саме використання додаткових методів захисту:

• Аутентифікація з прив'язкою до особистості за способом натискання клавіш; • Перевірка біометричних даних користувача при натисканні клавіш підчас про-

ходження тесту. Всі дані (паролі викладачів, завдання та відповіді з різних дисциплін) збережені в за-

шифрованому вигляді в базі даних. Зв'язок із базою та web-сторінками тестової системи реа-лізується на мові запитів MySQL.

Автоматизована тестова система має дружній інтерфейс, так в разі виникнення питань користувачу надається інформаційна допомога, що в системі позначається « » Для вибору дисципліни, чи типу перевірки знань, достатньо вибрати із вже можливих варіантів, потрібний.

Головне меню (рис. 1) є гармонічно-мінімалізованим та має переваги: • Зручність у використанні; • Інтуїтивно зрозумілий інтерфейс;

5 Науковий керівник к.т.н, доцент Захарова М.В.


36

• Зменшення навантаження на базу даних; • Задовольняє потреби з низько-швидкісним Internet; • Мінімізація, відволікання на фон чи іншу непотрібну анімацію. Після того як студент ввів персональні дані про себе, з бази даних відбувається вибірка

питань різного рівня складності.

Рисунок 1 – Інтерфейс тестової системи

Для створення білетів викладачу достатньо ввести свої персональні дані та ввійти в ад-міністративну панель. Візуальний редактор дозволяє створювати завдання різної складності:

• із однією відповіддю; • із декількома відповідями; • в вигляді формул, зображень, гістограм тощо. Для захисту даних тестової системи від різноманітних атак проведено аналіз найнебезпе-

чніших атак. В розробленій тестовій системі, здійснюється захист від атак:

• сліпа SQL ін'єкція; • віддалений PHP include; • локальний PHP include; • віддалений підбір паролів; • локальний злом паролів; • підвищення привілеїв; • розпізнавання пароля admin’a для подальшої заміни.

Проведено дослідження впливу вище наведених атак на тестову систему, що дозволило підвищити її захищеність, запобігти оволодінню інформацією та протиправному її викорис-танню зловмисником. В результаті дослідження виявлено найбільш небезпечні атаки, також які майже не впливають на систему.

Окрім цього, тестова система має декілька рівнів захисту. Основні рівні: 1. Захист від наведених вище атак. 2. Шифрування даних, що розміщуються на сервері. 3. Сканування для виявлення вразливостей від інших протиправних дій. Таким чином, якщо зловмисник зможе отримати доступ із сервера базу даних, всі

отримані дані знаходяться в зашифрованому вигляді, дані зашифровані за допомогою стійко-го шифра SHA-2.

В результаті роботи було створено захищену тестову систему, яка вирішує проблему із швидким та достовірним оцінюванням знань студентів. Використання декількох рівнів захи-сту автоматизованої тестової системи дозволяє порушити наміри зловмисників та унеможли-влює отримання доступу до даних для подальшого їх несанкціонованого використання.


37

УДК 616-073.8; 616-71

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФІЗИЧНОГО ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ЛЮДИНУ

ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ ГАЗОРОЗРЯДНОЇ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ

Бєсєдіна Н.П.6

Метод газорозрядної візуалізації (ГРВ) – це комп'ютерна реєстрація та аналіз газороз-рядного світіння будь-яких біологічних об'єктів, поміщених в електромагнітне поле високої напруженості.

Ще у 1777 році професор Георг Ліхтенберг, вивчаючи розряди на покритій порошком поверхні ізолятора, виявив характерне віялоподібне світіння. Майже через століття це світін-ня було зафіксовано на фотопластині та отримало назву «фігур Ліхтенберга». Згодом напри-кінці ХІХ століття Я.О. Нардкевич-Йодко виявив світіння рук людини в полі високовольтно-го генератора і навчився фіксувати це світіння на фотопластинці. Подальший розвиток візуа-лізація світіння від об’єктів в електромагнітних полях отримала завдяки працям Ніколи Тес-ли та католицького священика Ланделя де Моруа. Однак складність використання тоді апа-ратури для отримання електрографічних знімків та її об’єктивна небезпека перешкоджали поширенню методу.

І лише завдяки російським винахідникам – подружжю Кірліан, які незалежно від колег виявили і досліджували це явище в 1930-40 роках, метод «високовольтного фотографування» здобув популярність. Відтоді у всьому світі іншою назвою методу газорозрядної візуалізації є «ефект Кірліан».

Ленінградським ученим К.Г. Коротковим був розроблений прилад, який дозволяє на основі отриманого газорозрядного світіння шляхом математичної обробки зробити висновок про стан людини. Завдяки його роботі з’явилася можливість застосовувати апаратуру ГРВ в якості медичного діагностичного обладнання.

Метою даного дослідження було встановлення впливу фізіологічного та психологічно-го навантаження на людину за допомогою методу ГРВ.

Принцип реалізації методу ГРВ (рисунок 1) полягає в тому, що на прозорий електрод блоку електронно-оптичного (БЕО) і поміщений на нього досліджуваний об’єкт від генера-тора частоти, який керується персональним комп’ютером, подаються електричні імпульси. При високій напруженості електромагнітного поля в газовому середовищі простору контакту об’єкту і прозорого електроду розвивається коронний газовий розряд, параметри якого ви-значаються властивостями об’єкту.

Прилад для газорозрядної візуалізації дозволяє реєструвати у вигляді цифрових зобра-жень і кількісно оцінювати світіння, що виникає поблизу поверхні об’єкта. При цьому дослі-джується стимульована електромагнітним полем і газовим розрядом емісія фотонів, електронів та інших частинок біологічного об’єкта. Основна діагностична інформація отримується з харак-теристик світіння, яке є просторово розподіленою групою ділянок різної яскравості (рисунок 2).

Секторна діагностика заснована на діагностичній таблиці, яка пов’язує характеристики світіння окремих зон пальців рук з функціональним станом органів і систем організму, та грун-тується на ідеях традиційної китайської медицини, системі меридіан та акупунктурних точок. Яскравість світіння газового розряду дає уявлення про стан здоров’я в цілому, діагностичну інформацію за окремими органами і системами несуть периметр (Р) і площа світіння (S).

На рисунку 3 представлені діаграми, отримані в результаті проведених досліджень. Об’єктом дослідження став молодий хлопець, 17 років, студент 1 курсу ФІТІС. Досліджував-ся не лише поточний стан об’єкту, але й робився висновок щодо динаміки змін стану об’єкту в часі, тобто вплив психологічного та фізичного навантаження під час навчання.

6Науковий керівник к.т.н. доцент Бондаренко Ю.Ю.


38

Палець

Газовий розряд

Прозорий електрод

Персональ-ний

комп’ютер

Генератор частот Відеокамера БЕО

Лавинний розряд

Ковзаючий розряд

Рисунок 1 - Принцип реалізації методу газорозрядної візуалізації: 1 - об'єкт дослідження; 2 - прозорий електрод; 3 - оптична система (відеокамера);

4 – відеоконвертер (відеокарта); 5 - електронний блок (генератор)

Рисунок 2 – Зафіксоване у електромагнітному полі високої напруженості світіння пальців рук досліджуваного об’єкту

Рисунок 3 – Порівняння результатів досліджень в програмі обробки: зліва – листопад 2012 року; справа – квітень 2013 року


39

Результати обробки дають нам підставу припускати, що об’єкт дослідження за характе-ристиками світіння відноситься до типу Іb, тобто йому характерні проблеми на психосома-тичному рівні або його турбує душевний дискомфорт. Оскільки яскравість світіння знахо-диться на прикордонному з нормою рівні, то це свідчить про порушення психологічного ста-ну, а оскільки характеристика світіння не змінюється з часом, можна зробити висновок, що об’єкт відноситься до холеричного типу характеру і перебуває в постійному збудженому стані.

Аналіз і порівняння діаграм периметра і площі світіння показує, що об’єкт має також хронічні проблеми з респіраторною системою (в результаті співбесіди об’єкт підтвердив на-явність хронічного алергічного риніту), а також проблеми з шлунково-кишковим трактом, які посилюються в часі в зв’язку з погіршенням режиму харчування (з початку навчання об’єкт проживає окремо від батьків, веде власне господарство та порушує режим харчування та відпочинку).

Крім того, розміщення основних контурів периметра і площі світіння в межах малого кола діаграми свідчить про пригнобленість функцій більшості органів організму, що підтве-рджується також на цілісній діаграмі розривами в енергетичному полі.

Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення залежностей станів об’єктів від роду діяльності, інтенсивних фізичних навантажень, віку та інших чинників.


40

УДК 621.357.77

ВИКОРИСТАННЯ ВИСОКИХ НАПРУГ В ПРОЦЕСАХ ГАЛЬВАНІЗАЦІЇ

Швецов А.А.7

На даний час електродугова металізація знаходить широке поширення при відновленні і зміцненні зношених і нових поверхонь деталей металургійного обладнання. Цей процес має високу продуктивність, добре регулюється, забезпечує одержання якісного покриття. Недо-ліком електродугової металізації є відносно низька міцність зчеплення покриття з підклад-кою, що призводить, у багатьох випадках, до часткового або повного відриву покриття. Це пов’язано з низкою факторів, у тому числі і з виникненням поля залишкових напруг у по-критті після його нанесення, тому вирішувалось завдання встановлення характеру розподілу поля залишкових напруг покритті і розробки методів регулювання і зниження його величи-ни. Крім того, для зниження кількості оксидів у покритті з міді, алюмінію та інших матеріа-лів, застосовуваних при відновленні деталей металургійного обладнання, необхідно забезпе-чити зниження парціального тиску кисню в зоні плавлення електродів. Таким чином, завдання підвищення міцності зчеплення електрометалізаційного покриття з основою доцільне і може вирішуватися методами оптимізації технології й удосконалювання розпилювальної системи.

Основним методом гальванізації є нанесення гальванічного покриття, що являє собою електрохімічний процес, під час якого відбувається осад шару металу на поверхню виробу. У ролі електроліту використовується розчин солей металу, який наноситься на поверхню виро-бу. При цьому виріб являється катодом, а в ролі аноду виступає металічна пластина. Під час проходження струму через електроліт солі металу розпадаються на іони. Позитивно заря-джені іони металу направляються до катоду, в результаті чого відбувається електричне оса-джування металу.

Цей метод досить матеріало- і часоємкий, тому на зміну такому методу нанесення по-криттів, приходять новітні методи: газоплазмової та електродугової металізації. Розглянемо їх нижче.

Процес газотермічного нанесення покриттів заключається в нагріванні і пластифікації матеріалу покриття в плазмі, газовому полум’ї або електричній дузі з наступним його розпи-ленням на поверхню деталі.

При газотермічному напилюванні застосовуються апарати двох видів: газополум’яневі та електричні. Електричні апарати використовують тепло електричної дуги, газополум’яневі використовують тепло, що виділяється при горінні суміші горючий газ-кисень.

В установках плазмового типу для плавлення і розпилювання матеріалу покриття вико-ристовується струмінь дугової плазми, температура якої 10000...15000 °К і швидкість, більша за швидкість звуку. Висока температура плазмового струменя дає можливість використову-вати для отримання покриттів різні метали і сплави, в тому числі тугоплавкі.

Процес отримання покриття за допомогою електричних апаратів (методом електроду-гової металізації) полягає в формуванні рідкого металу після дії електричної дуги на матеріал електродів, розпилення цього металу на дрібні частинки струменем стиснутого повітря, що виходить з сопла і нанесенні їх на поверхню виробу.

Металізатор електродуговий – це комплекс обладнання для дугового металізації повер-хонь деталей і обладнання з метою захисту від корозії і відновлення зносу напиленням мета-левих покриттів. Для роботи використовуються алюміній, цинк, сталь та їх сплави. Одержу-ване покриття має підвищені зносостійкі, антикорозійні властивості.

7 Науковий керівник к.т.н., доцент Ключка К.М.


41

Основне призначення – нанесення антикорозійних покриттів на великі поверхні: мости, металоконструкції, апарати, ємності, вихлопні шахти ГПА, димові труби. За допомогою дано-го комплекту можна здійснювати алитирування і цинкування конструкцій після монтажу.

Установка відрізняється продуктивністю, високою надійністю, легкістю налаштування, широко використовується для захисту споруд від корозії в морській і прісній воді і в атмосфері.

На рис. 1 показана принципова схема дугової металізації, де метал подається в апарат у вигляді двох проволок, між кінцями яких збуджується дуга та відбувається розплавлення проволоки, яка розпилюється та наноситься на предмет стисненим повітрям.

Рисунок 1 – Принципова схема дугової металізації

Метали для покриттів слід підбирати, виходячи з теорії захисту від корозії. Покриття з електронегативних, активних металів (цинк, кадмій, алюміній) потрібно завжди використо-вувати там, де вони збільшуватимуть катодну поляризацію сталі (корозія з катодним контро-лем). Подібні покриття добре захищатимуть від корозії у всіх середовищах, що містять хло-риди (морська і річкова вода, грунт). Покриття з благородніших або таких, що легко пасиву-ються металів (мідь, нікель, хром, олово) відносяться до бар'єрних і мають бути непроник-ними, оскільки в порах покриття може початися виразкова корозія основи. Цинк є активним металом і майже завжди володіє протекторною дією, тому ефективність цинкових покриттів прямо пропорційна їх товщині. Цинкові покриття на сталі (без додаткового фарбування) ши-роко застосовуються при захисті конструкцій, що піддаються дії слабо- і середньеагресивної атмосфери і прісної води. Алюміній володіє двоякою захисною дією. Окрім протекторної дії, цей метал, завдяки здібності до утворення щільного захисного шару, що добре захищає сталь, особливо в кислих середовищах. Алюмінієві покриття характеризуються стійкістю в багатьох хімічних середовищах, в повітрі і при високій температурі. Алюмінієві покриття використовуються і для захисту сталевих конструкцій, що працюють при підвищених темпе-ратурах і в агресивних хімічних середовищах.

Електродугова металізація дозволяє значно підвищити продуктивність процесу та ско-ротити втрати часу. Так при силі струму 750 А можливо напилювати сталеве покриття про-дуктивністю 36 кг/год, а при силі струму 500 А – цинкове покриття з продуктивністю 1,2 кг/хв, що в декілька разів перевищує продуктивність плазмового напилення.

Новітні методи нанесення покриттів, являються досить конкурентоспроможними в по-рівнянні з стандартним методом гальванізації. Тому введення їх в роботу, дозволить скоро-тити строки, матеріальні та трудові ресурси. Дані установки дуже добре піддаються автома-тизації і це є ще одним аргументом для введення їх в роботу.


42

УДК 621.039

ГАРЯЧИЙ ТЕРМОЯДЕРНИЙ СИНТЕЗ В ЕНЕРГЕТИЦІ

Драган О.О.8

В природі існує всього декілька фундаментальних джерел енергії, які, в принципі, мо-жуть бути освоєні і використані людством. Ядерні реакції синтезу – це одне з таких джерел енергії. У реакціях синтезу енергія виробляється за рахунок роботи ядерних сил, що здійс-нюються при злитті ядер легких елементів і утворенні важчих ядер. Ці реакції широко поши-рені в природі – вважається, що енергія зірок і, у тому числі, Сонця виробляється в результа-ті ланцюжка ядерних реакцій синтезу, що перетворюють чотири ядра атома водню в ядро ге-лію. Можна сказати, що Сонце – це великий природний термоядерний реактор, що забезпе-чує енергією екологічну систему Землі.

В теперішній час, більше 85% енергії, яка виробляється людством отримана від спалю-вання органічних палив – вугілля, нафти та природного газу. Виробництво енергії постійно зростає і вважається, що до 2050 р. воно повинно зрости приблизно в три рази в порівнянні з теперішнім рівнем та досягти 1021 Дж в рік. Безсумнівно, що в майбутньому необхідно більш широко використовувати альтернативну энергетику та різноманітні, в тому числі, поновль-вальні джерела енергії, такі як: сонячна енергія, енергія вітру, гідроелектроенергія та ядерная энергия.

У нинішньому індустріальному суспільстві більше половини енергії використовується в режимі постійного вжитку, не залежного від часу доби і сезону. На цю постійну базову по-тужність накладаються добові і сезонні коливання. Таким чином, енергетична система пови-нна складатися з базової енергетики, яка забезпечує суспільство енергією на постійному або квазіпостійному рівні, і енергетичних ресурсів, які використовуються у міру потреби. Очіку-ється, що поновлювані джерела енергії такі, як сонячна енергія, спалювання біомаси і ін., ви-користовуватимуться в основному в змінній складової вжитку енергії. Основний і єдиний кандидат для базової енергетики – це ядерна енергія. В даний час, для здобуття енергії осво-єні лише ядерні реакції ділення, які використовуються на сучасних атомних електростанціях. Керований термоядерні синтез, поки, лише потенційний кандидат для базової енергетики.

Основна і принципова відмінність термоядерного синтезу в порівнянні з ядерними реа-кціями ділення полягає у відсутності довгоживучих радіоактивних відходів, які характерні для ядерних реакторів ділення. І хоча в процесі роботи термоядерного реактора перша стінка активується нейтронами, вибір відповідних низькоактивуємих конструкційних матеріалів відкриває принципову можливість створення термоядерного реактора, в якому наведена ак-тивність першої стінки знижуватиметься до повністю безпечного рівня за тридцять років пі-сля зупинки реактора. Це означає, що реактор, який виробив ресурс, потрібно буде законсе-рвувати всього на 30 років, після чого матеріали можуть бути перероблені і використані в новому реакторі синтезу. Ця ситуація принципово відрізняється від реакторів ділення, які виробляють радіоактивні відходи, що вимагають переробки і зберігання протягом десятків тисяч років. Окрім низької радіоактивності, термоядерна енергетика має величезні, практич-но невичерпні запаси палива і інших необхідних матеріалів, достатніх для виробництва енер-гії в перебігу багатьох сотень, якщо не тисяч років.

Таким чином, керовані термоядерні реакції, в принципі, можливі і основне завдання термоядерних досліджень - це розробка практичного пристрою, який міг би конкурувати економічно з іншими джерелами енергії.

8Науковий керівник к.т.н., доцент Ключка К.М.


43

Всі винайдені за 50 років пристрої можна розділити на два великі класи: 1) стаціонарні або квазістаціонарні системи, засновані на магнітному утриманні гарячої плазми; 2) імпульс-ні системи. У першому випадку, щільність плазми невелика і енергії в системі утримуються достатньо довго, тобто енергетичного часу життя плазми достатньо для того, щоб відбулися потрібні реакції. Тому, системи з магнітним утриманням мають характерний розмір плазми порядка декілька метрів і відносно низьку щільність плазми (приблизно в 105 разів нижче, ніж щільність атомів при нормальному тиску і кімнатній температурі).

У імпульсних системах тривалість енергетичного часу життя плазми досягається за ра-хунок стискування термоядерних мішеней лазерним або рентгенівським випромінюванням і створення суміші з дуже високою щільністю. Час життя в імпульсних системах малий і ви-значається вільним розльотом мішені. Основне фізичне завдання, в цьому напрямі керовано-го термоядерного синтезу, полягає в зниженні повної енергії вибуху до рівня, який дозволить зробити практичний термоядерний реактор.

Енергія термоядерних реакцій, що відбуваються в плазмі, виноситься в основному ней-тронами, які поглинаються в бланкеті. Тепло, що виділяється в бланкеті знімається теплоно-сієм першого контура охолоджування і використовується для здобуття електроенергії. Реак-тор вимагає постачання дейтерієм і літієм. Тритій напрацьовується з літію в процесі роботи реактора. Енергія термоядерних реакцій виділяється у вигляді енергійних нейтронів (14.1 МеВ) і енергійних іонів гелію – альфа-часток (3.5 МеВ), поглинається спеціальним пристро-єм що оточує плазму – бланкетом і знімається теплоносієм першого контура охолоджування.

Перший з двох компонентів, які беруть участь в DT-реакції, дейтерий – це стабільний, широко росповсюджений ізотоп водню. На відміну від дейтерія, трітій не існує в природі. Тому, трітій буде вироблятися в самому реакторі з ізотопів літію Li6 та Li7, які будуть опро-мінюватися нейтронами в бланкеті.

Таким чином, термоядерний реактор спалюватиме дейтерій і літій, а в результаті реак-цій утворюватиметься зола – інертний газ гелій.

Термоядерний реактор споживатиме дуже невелику кількість літію і дейтерію. Напри-клад, реактор з електричною потужністю 1 ГВт спалюватиме близько 100 кг дейтерію і 300 кг літію в рік. Якщо передбачити, що всі термоядерні електростанції вироблятимуть 5·1020 Дж в рік, тобто половину майбутніх потреб електроенергії, то загальний річний вжиток дей-терію і літію складуть, всього, 1500 і 4500 тон. При такому вжитку, дейтерію (0.015%), що міститься у воді, вистачить на те, аби забезпечувати людство енергією протягом багатьох мі-льйонів років. Якби удалося освоїти DD-реакцию, то термоядерна енергетика мала б фактич-но необмежені енергетичні ресурси. Для DT-цикла енергетичні ресурси обмежені наявними запасами літію. По оцінках, розвідані рудні запаси літію складають 8-10·106 тонн. Лише цих запасів вистачить на багато сотень років. Крім того, літій, хоча і в меншій кількості, чим дей-терій, міститься в морській воді з середньою концентрацією 1.7·10-7 і загальною кількістю, що перевищує приблизно в 103 раз розвідані рудні запаси. Оцінки показують, що витрати на виробництво палива для термоядерної енергетики дають малий вклад у вартість вироблюва-ної енергії.

Таким чином, майбутні термоядерні реактори мають достатні запаси палива для забез-печення потреб людства в енергії в перебігу багатьох сотень років, а в разі деяких реакцій і багатьох десятків тисяч років. Термоядерна енергетика споживатиме дуже невелику кількість вихідних матеріалів і не зажадає розвитку широкомасштабного виробництва палив. Сам па-ливний цикл використовуватиме лишь малу частину вироблюваної енергії і відповідно пали-вна складова в ціні електроенергії буде незначна. Як вихідні складові робочої суміші, так і кінцеві продукти реакцій не є радіоактивними речовинами і не вимагають довготривалого зберігання. Ці обставини вигідно відрізняють термоядерну енергетику як від звичайних яде-рних реакторів ділення, так і електростанцій, що спалюють органічні палива.


44

УДК 621.371.378 ПРОГНОЗУВАННЯ ПОШИРЕННЯ КОРОТКИХ РАДІОХВИЛЬ В ІОНОСФЕРІ

Красовський Д.О.9

Прогнозування характеристик коротких радіохвиль, що поширюються в тривимірній

неоднорідною іоносфері, стає все більш актуальним і необхідним для успішного вирішення великого кола дослідницьких і прикладних задач, що виникають при вивченні іоносфери та практичному використанні радіохвиль для потреб радіозв’язку, радіолокації, радіопеленгації та інші. Розрахунки характеристик радіохвиль і їх параметрів: амплітуди, кутів приходу, часу поширення, максимально застосовуваної частоти, поглинання і ряду інших характеристик необхідні не тільки для передбачення та інтерпретації результатів реальних експериментів, але можуть бути використані і для вирішення зворотної задачі - оцінки основних параметрів іоносфери - діючої висоти відбиття, критичної частоти і частоти зіткнення.

Незважаючи на широкий розвиток супутникових і оптичних ліній зв'язку, поширення коротких радіохвиль через іоносферу є одним із затребуваних напрямів як теоретичних до-сліджень, так і практичних додатків. Відзначимо також перспективи використання іоносфери для роботи багатьох військових радіосистем, тобто іоносферне поширення залишається в певних умовах єдиним способом передачі сигналів, оскільки іоносферні канали існують зав-жди, не вимагають ніякого обслуговування і практично невразливі.

Оскільки в практичних задачах КВ радіозв'язку використовуються переважно емпірич-ні моделі, наприклад, такі як Міжнародна справочная модель іоносфери (СМІ). В цій моделі поширення радіохвиль відбувається в діапазоні 2-40 Мгц і адаптувати його на системі корот-кохвильових радіотрас різної орієнтації і протяжності до 5000 км. У іоносферної моделі про-грамний комплекс використовує поточні астрономічних дані про стан сонячної активності (число сонячних плям W - числа Вольфа і рівень сонячного радіовипромінювання на частоті F = 10.7 см).

Програмний комплекс прогнозування іоносферного розповсюдження радіохвиль. Який розроблений в Черкаському державному технологічному університеті, дозволяє моделювати довгостроковий прогноз поширення декаметрових хвиль на тривалий час, і розраховує одно-часно такі характеристики радіотрас:

1. Структуру поля в точці прийому сигналу, 2. Добовий хід максимально-застосовуваної частоти (МЗЧ), 3. Добовий хід мінімально-спостерігаючої частоти (МСЧ), 4. Добовий хід оптимальної робочої частоти (ОРЧ), 5. Тимчасову залежність електричного поля сигналу в точці прийому, 6. Кути приходу радіохвиль. Довгостроковий прогноз являє собою залежність усередненого місячного значення ма-

ксимально-застосовуваної частоти і її верхньої та нижньої межі допустимих значень, опти-мальної робочої частоти, мінімально-спостерігаючої частоти і напруженості поля на заданих частотах від поточного часу доби в обраному системі часу.

У даному виді прогнозу використовується діалогове вікно, в якому задаються парамет-ри, необхідні для розрахунку. Всі вони згруповані в три блоки: параметри, необхідні для іо-носферної моделі, параметри прогнозу і траси.

Перегляд результатів довгострокового прогнозу здійснюється у відповідному діалого-вому вікні перегляду (рис. 1), в якому відображається список трас, для яких розрахований

9Науковий керівник доцент Мітіхін Ю.В.


45

даний вид прогнозу. Всі дані зведені у вікно з вкладками: Для обраної траси можна також подивитися результати прогнозування для першого і другого її пунктів. Найменування пунк-ту відображається в правому верхньому куті вікна перегляду.

Якщо активізувати режим вкладки добового ходу, то відображається графічна форма прогнозу – добовий хід максимально-застосовної частоти, оптимальної робочої частоти, мі-німально-спостерігаючої частоти. Вкладка таблиці даних дає можливість переглянути як за-гальні параметри прогнозу, так і чисельні дані (поле, затримки, кути приходу, модовий склад) залежно від часу.

Рисунок 1 – Вікно відображення результатів довгострокового прогнозу

У режимі іоносферні дані можна переглянути розподіл електронної концентрації і час-тоти зіткнень для останньої траси списку трас. Висотні профілі дані як функції відстані від початкової точки траси.

По оцінці похибка довгострокового прогнозу поширення декаметрових хвиль складає 20%, яку можливо зменшити до 5 % за рахунок використання оперативних даних по стану іоносфери шляхом заміни модельних значень на оперативні.


46

УДК 005.3:519.85

АЛГОРИТМ ОПТИМІЗАЦІЇ ДОДАТКОВИХ ФІНАНСОВИХ ВИТРАТ ПРИ СКОРОЧЕННІ ТРИВАЛОСТІ ПРОЕКТУ

Гаркавенко Г.А.10

Широке визнання, яке завойовує управління проектами, є показником того, що застосу-

вання відповідних знань, процесів, навичок, інструментів і методів може мати вирішальне значення для успіху проекту [1, с. 4]. В управлінні проектами виділяють чотири класи задач: рутинні, обліково-розрахункові, оптимізаційні й задачі пошуку рішення, задачі пов'язані з обробкою значних обсягів інформації. Розглянуто окремий випадок проблеми оптимального розподілу ресурсів як задачу оптимізації додаткових фінансових витрат (задача типу «час-витрати»). Зв'язок тривалості, затрат та змісту проектних робіт ілюструє класична форма тро-їстої обмеженості [2, с. 9], яку зазвичай зображають в вигляді трикутника управління проек-тами (рисунок 1).

Рисунок 1 – Трикутник управління проектами

Час

Якість

Витрати

Зміст проекту

Вхідними даними до задачі є: роботи проекту { }naaaA ,,, 21 K= , тривалості робіт

{ }ntttT ,,, 21 K= , мінімальні тривалості робіт { }nmmmM ,,, 21 K= , коефіцієнти вкладених ко-штів, { }nbbbB ,,, 21 K= , структура інцидентності { }

ilieE ,= . Структура інцидентності описує сітьовий графік проекту, та має вигляд масиву списків номерів послідовників для кожної ро-боти проекту, де ii Ll ,1= порядкові номери елементів списків, а { }iLL = їх довжини. Неві-домими є цільові тривалості робіт { }nττττ ,,, 21 K= та розміри вкладених в роботи додатко-вих коштів { }nxxxX ,,, 21 K= . Математична постановка задачі включає: цільову функцію,

min,→= ∑i

ixZ

при ni ,1= , яка є критерієм якості [3, с. 111] знайденого рішення, і показує прагнення мінімізувати додаткові витрати; граничні умови

( )( )

≠≤−⋅

==−⋅

∑

∑

,,0

,,0

NjприTxft

NjприTxft

optk

kkk

optk

kkk

j

jjj

j

jjj

10Науковий керівник: д.т.н., професор Златкін А. Ан.


47

де { }JkkkK ,,, 21 K= номери шляхів сітьової моделі при ikkk J ⊆,,, 21 K , N номери критичних шляхів при iN ⊆ , ( )

jj kk xf при ni ,1= є функціями-модифікаторами часу jk -х робіт, optT цільова тривалість проекту при maxmin TTT opt ≤≤ , де minT є тривалістю проекту при мінімальних тривалостях робіт, а maxT – при початкових тривалостях.

Проаналізовано випадок лінійної залежності часу роботи від додатково вкладених кош-тів ( ) iii xbxf −= 1 , тобто ( )iiii xbt −⋅= 1τ .

Основна ідея алгоритму полягає в пошуку та послідовній оптимізації шляхів мережевої моделі. Він розділений на дві фази:

1. Пошук та оцінка всіх можливих шляхів на сітьовій моделі проекту. 2. Пошук оптимального співвідношення додатково вкладених коштів та цільових трива-

лостей робіт проекту. На фазі оцінки шляхів використовується алгоритм пошуку на графі в глибину з фікса-

цією даних про шляхи на сітьовій моделі: послідовності вузлів, максимальні тривалості шля-хів jl та мінімальні тривалості шляхів jl ' . Далі обчислюються часові межі проекту

{ }jlT 'maxmin = та { }jlT maxmax = . На другій фазі виконується алгоритм:

1. Задати optT при maxmin TTT opt ≤≤ . 2. Вибрати критичний шлях (для ранжування шляхів по тривалості використано алго-

ритм пошуку на графі в глибину [4, с. 130]). 3. Якщо тривалість критичного шляху моделі не більше optT , перейти на крок 7, в іншо-

му випадку перейти на крок 4. 4. Оптимізувати критичний шляху до цільової тривалості optT (використано алгоритм по

координатного сходження). 5. Розрахувати нову тривалість для кожного шляху моделі. 6. Перейти на крок 2. 7. На основі τ обчислити x та вивести роботи для яких 0>ix . 8. Завершити алгоритм. Проведено експериментальні дослідження запропонованого алгоритму на проекті пе-

ренесення ділянки повітряної високовольтної лінії. Результати експериментів підтверджують доцільність застосування запропонованого алгоритму з метою отримання оптимального роз-поділу фінансових коштів, при зменшенні тривалості виконання проекту. На основі алгорит-му була створена система підтримки прийняття рішень для оптимізації додаткових фінансо-вих вкладень в проектні роботи.

Надалі планується: проаналізувати випадки нелінійної залежності часу робіт від додат-ково вкладених коштів; розробити та вбудувати в алгоритм підсистему аналізу ризиків; роз-робити алгоритм оптимізації по затратам; реалізувати алгоритм в середовищі MS Project за допомогою вбудованої мови програмування VBA.


1. Руководство к своду знаний по управлению проектами (руководство PMBOK) / 4-е изд. – Project Management Institute, Inc., 2008. – 496 c.

2. Селиховкин Иван. Управление ИТ-проектом. Эффективная система «с нуля» в любой ор-ганизации / Иван Селиховкин. – Санкт-Петербург, 2010. – 90 с.

3. Лега Ю.Г. Принятие решений в управлении динамикой систем и проектов : монографія. / Лега Ю.Г., Златкин Ал.А., Златкин Ан.А. – К.: Наук. думка, 2011. – 351 с.

4. Рассел С. Искусственный интеллект. Современный подход. / С. Рассел, П.Норвиг. – М. : Вильямс, 2006. – 1408 с.


48

УДК 659.3

МЕТОДИ ВПЛИВУ НА ПОКУПЦІВ, АБО ЧОМУ МИ КУПУЄМО ТЕ, ЩО НАМ НЕ ПОТРІБНО

Донець А.Г.11

Потреби споживачів в різних товарах та послугах, як відомо, забезпечують підприємст-

ва торгівлі, виробники (виконавці) робіт та послуг. Не секрет, що нерідко продавці та вироб-ники йдуть на всілякі хитрощі: розміщують рекламу, знижують ціни, розширюють перелік послуг; і все це для того, щоб до них прийшли споживачі.

У нас, споживачів, є вибір: ми завжди маємо можливість звернутися до іншого магази-ну, в якому є те, що нам потрібно, кращої якості або за нижчою ціною. Однак, навіть в умо-вах ринку немає гарантії, що споживач придбає товар саме тієї якості, якої бажав, що послу-га, на яку він розраховує, буде виконана вчасно.

Причому, далеко не завжди споживача вводять в оману – дуже часто він обманюється сам. З чим це пов’язано? Споживач, як правило, – непрофесіонал. Він не завжди детально розбирається в тих товарах, які бажає придбати. Продавець, на відміну від споживача, – спе-ціаліст в області торгівлі.

У середовищі фахових маркетологів досить часто говорять, що на споживача потрібно дивитися, як рибалка дивиться на рибу: тобто, не як риба влаштована, а як її можна впіймати. Тому в сучасних умовах споживач не зможе повною мірою реалізувати свої інтереси, якщо не буде вміти враховувати те, як виробник і продавець намагаються впіймати його на «гачок».

Більшість рішень, пов’язаних з купівлею тієї чи іншої марки, приймається безпосеред-ньо в магазині. Тому цілком природнім та раціональним є бажання вплинути на поведінку споживача саме в місці продажу, в торговому залі, використовуючи наступні способи:

• знижки та розпродажі («купуєш два – один безкоштовно», закреслення старих цін та напис нових, виділення цінників зі знижками кольором);

• внутрішні рекламні засоби (яскраві інформаційні об’єкти, які привертають увагу до місця продажу або самого товару);

• промоушен-акції (дегустації, безкоштовна роздача взірців, лотереї, конкурси, демон-страція використання товару або його виробництва);

• мерчандайзинг (зміна пасивних способів представлення товару на активні). Спробуємо розібратися, як впливає на покупця атмосфера точки продажу. Частіше всього по зовнішньому вигляду магазина можна сказати, який в ньому асорти-

мент та якість обслуговування. Проведені дослідження свідчать, що при однакових умовах покупці готові заплатити на 10-20% більше за ідентичний товар при умові кращого обслуговування.

Щодо проектування торгових площ, розміщення торгових відділів та товарів психо-логи встановили, що при вході в великий магазин більшість покупців інтуїтивно повертає направо і це важливо враховувати при плануванні секцій. Разом з тим, чим довше знахо-диться споживач в магазині, тим більше покупок він здійснить. Тому відділи розміщуються так, щоб змусити покупця більше часу провести в місці продажу. Розташування відділів –

11 Науковий керівник роботи к.т.н, доцент Прокопенко Т.О.


49

це взагалі головна хитрість в супермаркетах. Здавалося б, простіше розмістити всі відділи в логічному порядку: продукти повсякденного попиту, бакалія, консерви, господарчі товари і так далі. Проте помічено, що більше грошей витратить той покупець, який довше ходить по магазину.

Застосовують в супермаркетах ще одну хитрість – полиці з невеликим нахилом. Цією зброєю власники вбивають відразу двох зайців. По-перше, товар сам себе штовхає вперед. По-друге, клієнт, ще до кінця не вирішивши, купувати цей товар або ні, але вже узявши його до рук, найчастіше приймає рішення купувати, оскільки бачить, що поставити товар на ко-лишнє місце не так уже й просто: адже для цього доведеться відсунути назад усе інше.

Тому споживачі повинні бути вкрай обережними, щоб не потрапити на «гачок» фахо-вих маркетологів.


50

УДК 658.012.32

ЕКСПЕРТНІ ПРОЦЕДУРИ ТА МЕТОДИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТАХ

Іваненко К.С.12

Наукові дослідження щодо раціонального проведення експертизи були початі лише

два десятиліття тому. Результати цих досліджень дають можливість прийти до висновку: за-раз експертні оцінки є у загальних рисах сформованим науковим методом аналізу складних неформалізованих проблем

В ході реалізації інвестиційних проектів часто виникають ситуації, що вимагають вра-хувати досить нові та складні фактори, коли неможливо отримати достатньо релевантної ін-формації. Тому вірогідність певного наслідку неможливо передбачити з достатнім ступенем достовірності. Невизначеність характерна для деяких рішень, що необхідно приймати в об-ставинах, що швидко змінюються. Особливо найвищий потенціал таких змін притаманний інвестиційному проекту [2, с. 444].

Стикаючись з невизначеністю на будь-якій стадії проекту, проектний менеджер може використати дві основні можливості. По-перше, спробувати отримати додаткову інформацію і ще раз проаналізувати проблему. По-друге, діяти точно у відповідності з минулим досві-дом, судженнями чи інтуїцією і зробити передбачення про вірогідність подій. Кваліфіковані експерти здатні вивести проблему пошуку рішення, віднесених до розряду стохастики, до-давши проблемі вибору наукову і практичну обґрунтованість [1, с. 69].

В ході експертизи виникають ситуації коли критерії оцінки досить нові і складні і не-обхідна інформація про них відсутня, а вірогідність того або іншого результату не можна об-числити статистичними методами. Тому в такому випадку можливе застосування методів експертних оцінок, тобто методів організації роботи зі спеціалістами-експертами та обробки думок експертів, що можуть бути виражені, як в кількісній так і в якісній формі.

Методи експертних оцінок – це методи організації роботи зі спеціалістами-експертами та обробка думок експертів. Ці думки звичайно виражені частково в кількісній, а частково в якісній формі. Експертний метод можна реалізувати, обробивши думки досвідчених мене-джерів і фахівців. Бажано, щоб експерти супроводжували свої оцінки даними щодо вірогі-дності настання тих чи інших подій в умовах невизначеності.

Експертні оцінки бувають індивідуальні та колективні, а також існують різні методи отримання експертних оцінок.

Класифікація експертних методів

Методи отримання експертних оцінок Види експертних оцінок без аналітичної обробки з аналітичною обробкою

індивідуальна інтерв’ю експертні генерація ідей

метод сценаріїв

метод „дерева цілей”

матричний метод

морфоло- гічний аналіз

колективна метод „інтелектуаль-ного штурму”

метод дискусії

метод колективних експертних оцінок

метод Делфі

12Науковий керівник к.т.н., доцент Прокопенко Т.О.


51

Розглянемо дещо детальніше деякі з цих методів. Інтерв'ювання – це усне опитування, яке проводиться у формі бесіди – інтерв'ю. Для підготовки бесіди інтерв’юер розробляє пи-тання до експерта. Характерна особливість цих питань – на них швидко потрібно відповісти експертові, оскільки він практично не має часу на їх обдумування.

Метод „Делфі” є найбільш відомим та досить широко використовується. Це багатоту-рова процедура анкетування.

Метод сценаріїв являє собою декомпозиції задачі прогнозування, що передбачає виді-лення набору окремих варіантів розвитку подій (сценаріїв), та в сукупності охоплює всі можливі варіанти розвитку.

Ще одним методом експертного оцінювання є інтелектуальний штурм. Досить часто саме інтелектуальний штурм використовується для визначення альтернативних цілей інве-стиційного проекту. Інтелектуальний штурм – це групове обговорення з метою добути нові ідеї , варіанти вирішень проблеми. Інтелектуальний штурм часто називають також інтелекту-альною атакою (мозковою атакою), методом генерування ідей.

Після проведення опитування та отримання певної інформації необхідно узгодити думки експертів шляхом застосування якісних і кількісних методів обробки результатів гру-пового експертного оцінювання. Залежно від цілей експертного оцінювання під час обробки результатів виникають такі основні завдання:

• визначення узгодженості думок експертів; • побудова узагальненої характеристики об'єктів; • визначення залежності між думками експертів; • визначення відносних важелів об'єктів; • оцінювання надійності (ризиків) результатів експертизи. Для того щоб процедура узгодження рішень реалізувалася ефективно, експертам які

приймають в ній участь, необхідно запропонувати деякі правила, згідно яких і буде відбува-тись пошук компромісу. На практиці частіше всього використовують наступні методи:

• метод ідеальної точки; • метод уступок; • метод узгодження рішення по головному критерію; • метод узгодження рішення при лексикографічному впорядкуванні; • метод узгодженості по функції корисності. Майбутнє кожного інвестиційного проекту, майбутні доходи та витрати можливо лише

спрогнозувати з тим чи іншим ступенем впевненості. Тому процедури експертного оціню-вання доцільно використовувати на стадіях ідентифікації, розробки та експертизи інвести-ційного проекту, використовуючи при цьому весь арсенал теорії та практики експертних оцінок.

Таким чином, в роботі проведена класифікація експертних методів, що дає змогу прое-ктному менеджеру в необхідний момент правильно зорієнтуватися у виборі того чи іншого методу, а також розглянуті процедури узгодження рішень з використанням правил пошуку компромісу.


1. Лега Ю.Г. Експертні процедури та методи прийняття рішень в інвестиційних проектах / Лега Ю.Г., Прокопенко Т.О., Данченко О.Б. – Вісник ЧДТУ, 2010. – №2. – С. 69 – 73

2. Гнатієнко Г.М. Експертні технології прийняття рішень: монографія / Г.М. Гнатієнко, В.Є. Снитюк. – К. : ТОВ „Маклаут”, 2008. – 444 с.


52

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ УДК 004.75

МЕТОДЫ ОПТИМИЗАЦИИ ЗАДЕРЖЕК В LTE

Нагайчук А.О.a

Целью работы является анализ основных требований и оптимизация задержек в LTE-сетях, которые позволяют значительно увеличить емкость сетей и скорость передачи данных.

Анализ требований показал, что скорости и частоты используемые в LTE не превыша-ют 100 Мбит/с при ширине спектра 20 МГц с определенную конфигурацию антенн.LTE ис-пользует различные частотные диапазоны (табл. 1): 700, 800 МГц – 2,6 ГГц. В будущем в Ев-ропе для LTE будут использоваться диапазоны 900 МГц и 1,8 ГГц, а также 790-862 МГц, 3,5 и 2,1 ГГц.

Таблица 1

Частотные диапазоны LTE

Основным отличием сетей 4G от 3G является то, что технология 4G полностью основа-на на протоколах пакетной передачи данных, в то время как 3G соединяет в себе передачу голосового трафика и «пакетов». Для «голоса» в 4G предусмотрена технология VoIP. Основ-ные исследования при создании систем связи 4G ведутся в направлении использования тех-нологии ортогонального частотного уплотнения OFDM. Системы связи 4G основаны на про-токолах пакетной передачи данных. Для пересылки данных используется протокол IPv4, а также планируется поддержка IPv6.

Реализовано в LTE-A дальнейшим развитием стандарта, разработанного на основе тех-нологии 3GPP, за счет устройств 4×4 MIMO в полосе частот передачи шире 70 МГц (табл. 2). Отметим, что пиковая скорость в LTE-A существенно выше, чем требуется для 4G. Главным преимуществом LTE-A является объединение несущих частот для уменьшения задержек па-кетов данных. Имеется только один путь поднять скорость передачи данных – расширить полосу пропускания канала.

Для улучшения передачи несколькими антеннами приведены ограничения в соответст-вии с LTE для антенных портов и пространственных уровней мультиплексирования. В нис-ходящем канале поддерживается максимум четыре пространственных уровня передачи

aНаучный руководитель к.т.н., доцент Колесников К.В.

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА СИСТЕМИ

53

(4×4 при наличии в абонентском оборудовании четырех приемников), а в восходящем канале – максимум один на единицу АО (1×2 при наличии разнесенного приема базовой станции (еNB)). В версии 8 поддерживается пространственное мультиплексирование для нескольких пользователей (MU-MIMO). В случае MU-MIMO два АО передают на одной частоте одно-временно, а базовая станция (еNB) должна различать их между собой, основываясь на про-странственных свойствах. При таком многопользовательском подходе к пространственному мультиплексированию улучшается пропускная способность восходящего канала, но пиковая скорость передачи данных для одного пользователя не увеличивается.

Таблица 2

Сравнительные характеристики стандартов LTE и LTE-Advanced

Для того чтобы увеличить пиковую скорость и уменьшить задержки передачи пакетов данных для одного пользователя по спектральной эффективности, LTE-Advanced предусматри-вает наличие до восьми уровней в нисходящем канале с установкой восьми приемников в АО, допуская возможность пространственного мультиплексирования 8×8 в нисходящем канале. В АО предусмотрена поддержка до четырех передатчиков, позволяющих осуществить переда-чу 4×4 в восходящем канале в сочетании с четырьмя приемниками базовой станции (рис. 1).

Рисунок 1 – Максимальное количество антенных портов

и пространственных уровней в LTE-Advanced

Выводы: • проведен анализ характеристик и требований к технологии мобильных сетей связи

LTE 4G; • показаны основные преимущества новых технологий в использовании низкочас-

тотных диапазонов; • для пользователей онлайн игр, веб-сёрфинга и VoIP-телефонии основными требо-

ваниями являются задержка latency, и девиация jitter. • рассмотрены перспективы мобильных сетей 4 поколения и те преимущества, что

несёт пользователям технология LTE-А


54

УДК 004.457

ПРОГРАМНА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОТОКОЛІВ FMI

Харін О.О.b

Ця робота присвячена дослідженню протоколу FMI (Fleet Manager Inteface) та його програмної реалізації. FMI був розроблений фірмою GARMIN для розширення функціональ-них можливостей навігаційних пристроїв. В першу чергу цей протокол призначений для під-приємств, що займаються вантажними та пасажирськими перевезеннями.

Найпоширенішим прикладом навігаційних пристроїв є GPS – навігатори (Global Positioning System – Система Глобального Позиціонування). Вони є у багатьох водіїв та ко-ристуються великою популярністю. Головним їх призначенням являється встановлення по-точного місце знаходження та прокладання оптимального маршруту до обраного місця при-значення. Це дозволяє легко орієнтуватися в дорозі та знаходити найкоротший шлях.

Відзначимо, що в наш час окрім GPS – навігаторів, які є розробкою США, також існу-ють навігаційні системи ГЛОНАСС (Росія) та Galileo (Європейський союз). Але найпошире-нішими є саме GPS, то протокол FMI був розроблений саме для цієї системи.

Протокол дозволяє здійснювати моніторинг переміщень транспортних засобів, обмін повідомленнями, дистанційно задавати та корегувати маршрут. В даній системі сервером прийнято вважати пристрій, що ініціює сеанс зв’язку, а клієнтом – пристрій, з яким встанов-люється зв’язок. Протокол передбачає обмін пакетами в асинхронному режимі.

Наведемо наступний приклад: диспетчер встановлює зв’язок з водіями та отримує їхні поточні координати і в режимі реального часу відстежує на карті їх переміщення. Також сер-вер має змогу отримати повну інформацію про активний маршрут, змінювати його.

Метою роботи є програмна реалізація протоколу FMI для системи навігації руху авто-мобілів. На основі дослідженого опису протоколу FMI було розроблено програму, що дозво-ляє встановити сеанс зв’язку між ПК та навігаційними пристроями фірми GARMIN, що під-тримують цей протокол. В якості середовища передачі даних використовується послідовний порт RS-232C (COM-порт). Програма дозволяє здійснювати наступні дії:

− обмін текстовими повідомленнями; − отримання інформації про пристрій (версія ПЗ, ID, підтримувані протоколи); − внесення та отримання інформації про водія; − завдання маршруту та отримання інформації про активний маршрут ( відстань до міс-

ця призначення, приблизний час прибуття). Програма складається з самостійних програмних модулів, що дозволяє включити їх до

складу будь-якого пристрою для реалізації підтримки протоколу FMI. Умовно їх можна по-ділити на такі групи:

1) загальний модуль, що відповідає за обробку пакетів даних та перетворення форматів; 2) модуль, що утворює пакет для відправки; 3) модуль, що виконує розбір пакетів та збереження в структурах для подальшого вико-ристання. В якості середовища розробки було використано C++ Builder 2010. Це середовище до-

зволяє легко створити зручний інтерфейс та легко налаштовувати параметри елементів, а та-кож легко реалізує принцип модульності завдяки використанню особливостей мови програ-мування С/С++.

Слід відзначити, що розроблена програма є унікальною в своєму роді, оскільки розгля-нутий протокол було розроблено відносно нещодавно і є вузькоспеціалізованим, тому у ві-льному доступі подібне програмне забезпечення знайти практично неможливо.

b Науковий керівник Гресько С.О.


55

УДК 004.9

СТВОРЕННЯ ВІДКРИТОЇ ЕЛЕКТРОННО-БІБЛІОТЕЧНОЇ СИСТЕМИ ВНЗ

Лада В.В., Просяник О.В..c

Прихід Інтернету в ВНЗ приніс новий зміст у навчальний процес та сприяє підвищенню якості освіти. Освітній контент – інтернет-ресурси, які є в мережі, повинні буди корисні для студентів, педагогів, наукових працівників, методистів та керівників установ. Тому, поряд з розвитком телекомунікаційної інфраструктури, в ВНЗ велика увага приділяється аналізу та систематизації освітніх інтернет-ресурсів, розробці нових електронних освітніх ресурсів, створенню ефективних засобів навігації та пошуку ресурсів.

Сучасні системи управління науково-освітнім контентом ВНЗ реалізуються в формі електронно-бібліотечних систем (ЕБС). Під визначенням “електронно-бібліотечної системи” розуміється сукупність використовуваних в освітньому процесі електронних документів, об’єднаних за тематичними і цільовими ознаками, яка забезпечує можливість доступу до до-кументів через мережу Інтернет, пошук їх і роботу з ними, та відповідає усім вимогам дер-жавних освітніх стандартів вищої професійної освіти України.

Електронно-бібліотечна система є спеціалізованою електронною бібліотекою ВНЗ, яка забезпечує можливість індивідуального доступу для кожного, що навчається, з будь-якої точки, в якій є доступ до мережі Інтернет, до сучасних професійних баз даних, інформацій-них довідкових і пошукових систем.

Необхідність створення електронно-бібліотечної системи в вузі продиктовано, з одно-го боку, об'єктивними потребами інноваційного розвитку вищого навчального закладу, з ін-шого – очікуванням введення нових нормативних документів МОН України, в яких наяв-ність ЕБС у вузі буде одним з критеріїв державної акредитації закладу вищої освіти, як це визначено в наказі Міністерства освіти і науки Російської Федерації від 31 травня 2011 № 1975.

Мета проекту є розробка електронно-бібліотечної системи ВНЗ на базі системи управ-ління контентом з відкритим кодом Drupal, обґрунтування її програмної архітектури та практична реалізація її для науково-технічної бібліотеки Черкаського державного технологі-чного університету.

Аналіз проблемної області та постановка задач дослідження. Формування електро-нних бібліотечних систем найбільш характерно для освітньої сфери. Освітні електронні біб-ліотечні системи повинні включати широкий спектр навчальної, наукової та іншої літерату-ри, використовуваної в навчальному процесі, в тому числі лекції, підручники, монографії, навчальні та навчально-методичні посібники, навчальні модулі, коментарі фахівців, першо-джерела та інші матеріали з відповідних галузей знань . Для забезпечення студентів, що на-вчаються в вищих навчальних закладах, необхідно реалізувати через мережу Інтернет до-ступ до електронних наукових та освітніх ресурсів, які використовуються в навчальному процесі; впровадити в освітній процесс максимальну кількість доступних джерел інформа-ції;створити колекції електронних документів, що включають видання, які необхідні для інформаційного забезпечення освітнього та науково-дослідного процесу в вузах. ЕБС, по-винно забезпечити необхідні змістовні і технічні характеристики, які передбачають: індиві-дуальний необмежений доступу до змісту ЕБС з будь-якої точки, в якій є доступ до мережі Інтернет; проведення повнотекстового пошуку по вмісту ЕБС; формування статистичного звіту по користувачам; доступ до вітчизняних та зарубіжних періодичних наукових видань.

cНауковий керівник к.т.н. доцент Саух В. М.


56

Склад контенту ЕБС представлений повнотекстовими електронними версіями усіх видів навчальних та наукових матеріалів, які групуються в колекції: навчально-методичне забезпечення дисциплін електронно-освітніми ресурсами (ЕОР) (навчально-методичні, мето-дичні, навчальні, допоміжні, контролюючі), періодика, наукові монографії. автореферати ди-сертації, журнали з переліку рецензованих наукових журналів, у яких повинні бути опублі-ковані основні наукові результати, затверджених МОН України, матеріали наукових конфе-ренцій тощо.

Подання метаданих. В ЕБС застосовується міжнародний формат метаданих DCMI (The Dublin Core Metadata Initiative), який є одним з найпоширеніших в Інтернеті форматів метаданих. Він використовується для опису ресурсів будь-якого типу (як електронних доку-ментів, так і реальних фізичних об'єктів).

Технічні характеристики ЕБС: можливість індивідуального необмеженого доступу до змісту електронно-бібліотечної системи з будь-якої точки, в якій є доступ до мережі Ін-тернет, можливість повнотекстового пошуку по вмісту системи, можливість формування ста-тистичного звіту по користувачах, подання видань із збереженням вигляду сторінок (оригі-нальної верстки), можливість доступу до вітчизняних та зарубіжних періодичних наукових видань.

Програмний комплекс Електронно-бібліотечної системи ґрунтується на базі системи керування контентом (Content Management System, CMS) Drupal версії 7.16 – системи з від-критим кодом. Системна підтримка – Unix (включаючи Linux). Для організації веб-сервера використовується програмний комплекс Apache 2.2.15. В якості системи управління базами даних (СУБД) – MySQL 5.5.17. Програмування модулів інтерфейсу між СУБД і веб-сервером ведеться на мові PHP 5.3.2. Всі програмні засоби, які використовуються для розробки систе-ми, відносяться до класу вільно розповсюджуваних – FreeWare. В даний час ЕБС ЧДТУ пра-цює в тестовому режимі.

Висновки. ЕБС ЧДТУ формує нове освітнє середовище в університеті: сервіси цифрової книговидачі “Література в один клік!”; користувальницькі сервіси – “Осо-бистий кабінет” студента, де реалізовані додаткові можливості по роботі з електронними версіями видань тощо; інформація про нові надходження; інтерактивний сервіс для виклада-чів – створення власних навчальних курсів; Бібліотечні сервіси-статистика, показники інфо-рмаційного наповнення контента ЕБС.


57

УДК 004.415.25

РОЗРОБКА НОВИХ WEB-КОМПОНЕТІВ ЗАСОБАМИ МОВИ C# ДЛЯ VISUAL STUDIO З ЗАСТУСОВАННЯМ ТЕХНОЛОГІЇ .NET

Мбума Жан Маркd

Сучасні Web-Технології розвиваються дуже швидкими темпами. Швидко створюються

нові версії програмних продуктів, що вимагають великого обсягу коду. При цьому нові Web-компоненти не завжди сумісні з попередніми версіями. Виправлення коду вручну за-ймає багато часу і не ефективне. Бажано мати програмний продукт, який зможе автоматично виправляти помилки шляхів доступу в Web-компонентах більш ранніх версій за короткий час.

Використовуючи пакет програм Visual studio 2010 [1, 2], був створений програмний комплекс з використанням мов C # і XAML, що дозволяє швидко налаштовувати нові шляхи доступу до Web-ресурсів у більш ранніх версіях Web-компонентів.

Дана розробка є кросплатформеною і може застосовуватися для розробки та налашту-вання контенту сайтів.


1. http://msdn.microsoft.com/en-us/library/dd831853(v=vs.100).aspx 2. Bill Sempf, Charles Sphar, Stephen R. Davis. C# for Dummies. Wiley, 2010, P. 864.

dНауковий керівник к.ф.-м.н., доцент Півень О.Б.

http://msdn.microsoft.com/en-us/library/dd831853(v=vs.100).aspx


58

УДК 004.75

CLOUD ОБЧИСЛЕННЯ

Латанський А.В.∗

Cloud обчислення – це модель, що забезпечує зручний мережевий доступ на вимогу до загальних конфігурованих обчислювальних ресурсів (мереж, серверів, сховищ даних, додат-ків і сервісів), який оперативно надається з мінімальними зусиллями з управління і взаємодії з сервіс-провайдером. Cloud обчислення дозволяють споживачам використовувати програми без установки і доступу до особистих файлів з будь-якого комп'ютера з доступом в Інтернет. Ця технологія дозволяє вести набагато більш ефективне управління підприємством за раху-нок централізації управлінської та облікової інформації, обробки, пропускної здатності та надійності зберігання даних.

Існують різні базові варіанти розвитку «Cloud середовищ»: приватна (закрита) хмара, публічна (відкрита) хмара, змішана (або гібридна) хмара.

Cloud технології є загальним терміном для всього, що включає в себе поставку послуги хостингу через Інтернет. Ці послуги, в цілому, можна розділити на три категорії: програмне забезпечення як послуга, платформа як сервіс, інфраструктура як послуга.

Для забезпечення інформаційної безпеки доводиться освоювати нові методи і техноло-гії захисту, обліку інцидентів, розробляти нові стандарти інформаційної безпеки.

П’ять основних характеристик Cloud обчислень: 1) Самообслуговування на вимогу. 2) Широкий мережевий доступ. 3) Оперативна еластичність. 4) Пул ресурсів. 5) Розрахунок вартості послуги. Переваги cloud обчислень:

− знижуються вимоги до обчислювальної потужності ПК; − відмовостійкість; − безпека; − висока швидкість обробки даних; − зниження витрат на апаратне і програмне забезпечення; − економія дискового простору.

Недоліки cloud обчислень: залежність збереження даних користувача від компаній, що надають послугу «Cloud computing», поява нових («Cloud») монополістів.

На сьогоднішній день Cloud-обчислення використовують найбільші корпорації і під-приємства такі як: Google, Microsoft, IBM, Apple, Amazon, Facebook, Adobe і вони є самим вигідним вкладенням в підприємствах IT сфери.


1. Риз Дж. Облачные вычисления / Дж. Риз – СПб : БХВ-Петербург. – 288 с. 2. Фингар П. Dot.cloud: облачные вычисления – бизнес платформа ХХI века. / П. Фингар. –

М. : Аквамариновая Книга. – 256 с.

∗ Науковий керівник к.т.н., доцент Бабенко В.Г.


59

УДК 681.325

БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИЙ МЕТОД ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ СУЧАСНИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ ПРИСТРОЇВ ВИЯВЛЕННЯ ПЕРЕШКОД НА БАЗІ ІЧВ

Дяченко М.А.e

Постійний розвиток інформаційних технологій потребує значної модернізації сучасних

спеціалізованих пристроїв виявлення фізичних перешкод для покращення їх технічних пара-метрів та розширення сфери їх застосування. В наш час подібні пристрої використовуються в таких сферах, як: автомобільна промисловість, охоронні системи, медицина, автоматизоване управління, тощо.

Питанням дослідження і розробки пристроїв для виявлення перешкод присвячені робо-ти [1–7] вітчизняних та зарубіжних вчених Міньхай Кіма, Сантонія В.І., Іванченка І.О., Будіянської Л.М., Введенського Б.С. та інших. Проте, недостатньо висвітлені питання по-кращення техніко-економічних параметрів спеціалізованих пристроїв виявлення фізичних перешкод різних за областю використання та розширення їх функціональних можливостей.

Для пристроїв виявлення перешкод в процесі руху є певні вимоги: технічні параметри пристрою, габаритні розміри, вартість, тощо. Якщо порівнювати пристрої для виявлення пе-решкод за такими вимогами, як вартість і габаритні розміри, то слід враховувати на якій до-вжині хвилі працює пристрій. Адже пристрої, що використовують в своїй конструкції інфра-червоні випромінювачі дешевші в виробництві та, як правило, мають менші габаритні розмі-ри, ніж пристрої, що використовують ультразвукові випромінювачі.

У табл. 1 наведені фірми виробники, моделі спеціалізованих пристроїв виявлення фізи-чних перешкод та їх основні технічні параметри: напруга енергоспоживання, СПU , струм споживання в залежності від режиму роботи (режим очікування РОСПI чи режим триво-ги РТСПI ) та відстань L , в межах якої прилад виявляє перешкоду.

Таблиця 1

Перелік основних техніко-економічних параметрів сучасних пристроїв

№ Параметри Пристрій СПU , В РОСПI , мА РТСПI , мА L , м

1 Пристрій-поводир Munivo 9-12 20 58 0,2-0,4

2 Пристрій для сліпих людей Міньхай Кіма 9-12 18 55 0,2-0,4

3 Електронна тростина для сліпих 9-9,8 30 60 0,2-1,5

4 Паркувальний радар Flashpoint FP-800Z 11,6-16 25 300 0,5-0,9

5 Парктронік Місса 1606 9-15,5 25 410 0,3-0,7 6 Пасивний датчик руху DSC LC-102 PI 8,2-16 16,5 22 0,1-15

Узагальнений математичний опис, що пов’язує вибрані технічні параметри сучасних

спеціалізованих пристроїв виявлення перешкод має вигляд:

( ) .0,,, =LIIUФ РТСПРОСПСП (1)

e Науковий керівник д.т.н., професор Лукашенко В.М.


60

З виразу (1) видно, що відсутня аналітична залежність між цими величинами. Отже, пропонується багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних спеціалізова-

них пристроїв виявлення фізичних перешкод на основі теорії неповної подібності і розмірно-стей, при цьому визначними величинами є приведені в табл. 1 технічні параметри.

Враховуючи фізичне моделювання, формуються умовні критерії подібності за визнача-льними величинам на основі евристики. Їх значимість підтверджується наступним фізичним тлумаченням:

−

РОСП

РТСП

PP

1

1 – величина, що характеризує показники потужності енергоспоживання;

−

−

max

minmax

LLL

– величина, що характеризує дальність визначення фізич-

ної перешкоди.

Критеріальне рівняння має наступний вигляд:

.0;max

minmax

1

11 =

−L

LLPP

ФРОСП

РТСП (2)

Якісно оцінити пристрої виявлення перешкод одночасно за багатьма параметрами для визначення найкращого з них доволі складно. Для усунення цього недоліку будується знако-ва модель (рис. 1), що дозволяє візуально визначити найкращі прилади за багатьма техніч-ними параметрами.

Рисунок 1 – Знакова модель залежностей технічних параметрів сучасних спеціалізованих пристроїв виявлення фізичних перешкод в безрозмірних координатах

Висновки: 1. Аналіз залежностей між чотирма технічними параметрами сучасних спеціалізованих

пристроїв виявлення фізичних перешкод (рис. 1) показує, що ефективними моделями є елек-тронна тростина для сліпих та пасивний датчик руху DSC LC-102 PI. Ці моделі спеціалізова-


61

них пристроїв в порівнянні з іншими пристроями, що досліджувались, мають найнижче ене-ргоспоживання в різних режимах роботи і найбільшу відстань визначення перешкоди, а при-строї Flashpoint FP-800Z та Місса 1606 при високому енергоспоживанні показали доволі ко-ротку відстань виявлення фізичних перешкод.

2. Запропоновано багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних спеціалізованих пристроїв виявлення перешкод на основі теорії неповної подібності і розмірностей. Розрахо-вані умовні критерії подібності.

3. Побудована знакова модель залежностей між чотирма технічними параметрами су-часних спеціалізованих пристроїв виявлення перешкод в безрозмірних координатах на основі фізичного моделювання і умовних критерій подібності, що за рахунок візуалізації основних характеристик цих пристроїв в безрозмірних координатах дозволяє пришвидшити процес проектування і вибрати шлях по вдосконаленню та забезпеченню високої якості пристроїв даного типу.


62

УДК 681.325

БАГАТОКРИТЕРІАЛЬНИЙ МЕТОД ЯКІСНОЇ ОЦІНКИ СУЧАСНИХ БАЗОВИХ КОМПОНЕНТІВ БЕЗДРОТОВИХ ПРИСТРОЇВ

ПРИЙОМО-ПЕРЕДАЧІ НА БАЗІ ІЧВ

Шевченко Т.Л.f

Питанням дослідження і розробки сучасних бездротових пристроїв прийомо-передачі сигналів та їх базових компонентів присвячені роботи вітчизняних та зарубіжних вчених О.В. Головіна, Н.І. Чистякова, В. Шварца, А.І. Хардона, В.П. Іпатова, В.К. Орлова, І.М. Самойлова, В.Н. Смірнова та інших. Але в них недостатньо висвітлені питання щодо визначення найкращих сучасних бездротових пристроїв прийомо-передачі сигналів та їх ба-зових компонентів за основними параметрами.

Сучасні бездротові пристрої прийомо-передачі сигналів мають такі основні вимоги: ни-зьке енергоспоживання, велика дальність прийомо-передачі сигналу та висока якість відтво-рення. Але не всі бездротові пристрої прийомо-передачі сигналів задовольняють цим вимо-гам, оскільки більшість таких пристроїв мають завищену вартість, а більш дешеві аналоги не задовольняють вимогам комфортного використання.

Базовим компонентом сучасних бездротових пристроїв відтворення аудіо даних є на-півпровідниковий пристрій ІЧ-випромінювання, який визначає технічні та економічні харак-теристики самого пристрою. Саме від ІЧ-випромінювачів залежить дальність прийомо-передачі сигналів та якість передачі аудіо даних. При використанні відповідних ІЧ-випромінювачів можливо збільшити радіус дії пристрою в декілька разів, а при цьому також зросте і якість прийомо-передачі сигналів.

Отже, доцільно розглянути технічні параметри ІЧ-випромінювачів та порівняти їх між собою для визначення найкращих сучасних базових компонентів бездротових пристроїв прийомо-передачі сигналів.

В табл. 1 наведено перелік основних технічних параметрів напівпровідникових при-строїв ІЧ-випромінювання: пряме падіння напруги прU на світлодіоді при номінальному прямому струмі .. номпрI світлодіода, час наростання випнарt . імпульсу випромінювання світло-діода, час спаду випспt . імпульсу випромінювання світлодіода, температура випромінюван-ня maxкT .

Узагальнений математичний опис, що пов’язує вибрані визначальні величини сучасних базових компонентів бездротових пристроїв прийомо-передачі сигналів, має вигляд:

( ) .0,,,, max.... =квипспвипнарномпрпр TttIUФ (1)

З табл. 1 та виразу (1) видно, що якісно оцінити одночасно за багатьма параметрами і різними моделями напівпровідникові пристроїв ІЧ-випромінювання для визначення найкра-щого серед них доволі складно, через відсутність аналітичної залежності між їх технічними параметрами.

Тому, пропонується багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних базових ком-понентів бездротових пристроїв прийомо-передачі сигналів на основі теорії неповної подіб-ності і розмірностей, на прикладі напівпровідникових ІЧ-випромінювачів, при цьому визна-чальними величинами є технічні параметри, які наведені в табл. 1.

f Науковий керівник д.т.н., професор Лукашенко В.М.


63

Таблиця 1

Перелік основних технічних параметрів пристроїв ІЧ-випромінювання

Значення параметрів при Т=25°С № п/п

Тип пристрою

прU , B .. номпрI ,mA випнарt . , нс випспt . , нс maxкT ,

°С

1 АЛ103А 1,6 50 300 500 85 2 АЛ106Б 1,7 100 10 20 85 3 АЛ106Д 1,7 100 10 20 85 4 АЛ108А 1,35 100 2400 2000 85 5 АЛ115А 2 50 1000 600 85 6 АЛ119А 3 300 1000 1500 85 7 3Л120Б 2 50 20 20 85 8 3Л123А 2 300 350 500 85 9 3Л129А 2 50 10 10 85 10 АЛ136А–5 1,9 50 14 14 70 11 АЛ137А 3 50 7 7 70

Враховуючи фізичне моделювання, формуються умовні критерії подібності за визнача-

льними величинам на основі евристики. Їх значимість підтверджується наступним фізичним тлумаченням:

−

нар

сп

tt

– величина, що характеризує форму направленості випромінювання;

−

сп

р

PP

– величина, що характеризує показники потужності енергоспоживання.

Критеріальне рівняння має наступний вигляд:

.0;1 =

сп

р

нар

сп

PP

ttФ (2)

Знакова модель залежності технічних параметрів напівпровідникових пристроїв ІЧ-випромінювання, зображена на рис. 1, побудована в безрозмірних координатах на основі умовних критеріїв подібності.

Рисунок 1 – Знакова модель залежності технічних параметрів пристроїв ІЧ-випромінювання


64

Висновки: 1. Проведено аналіз технічних параметрів базового компоненту сучасних бездротових

пристроїв відтворення аудіо даних – напівпровідникового пристрою ІЧ-випромінювання. Показано що найкращим за показниками потужності енергоспоживання та формою направ-леності випромінювання є – АЛ108А.

2. Запропонований багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних базових компо-нентів бездротових пристроїв прийомо-передачі сигналів на основі теорії неповної подібнос-ті і розмірностей.

3. Побудована знакова модель залежностей між чотирма технічними параметрами на-півпровідникових пристроїв ІЧ-випромінювання в безрозмірних координатах на основі фізи-чного моделювання і умовних критеріїв подібностей, особливістю якої є візуалізація основ-них характеристик в безрозмірних координатах, що дозволяє пришвидшити процес проекту-вання та вибрати шлях по вдосконаленню і забезпеченню високої якості пристроїв даного типу.


65

УДК 004.94:681.51

ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ ВНЗ

Шитик М.І.g

На сьогоднішній день, коли інформаційні технології проникли майже у всі сфери люд-ського життя, у більшості навчальних закладів України складання розкладу занять диспет-черською службою залишається не автоматизованим. Через незадовільний розклад у навча-льному процесі виникають проблеми, пов’язані з його зручністю, відповідністю навчальному плану, наявністю вільних аудиторій. Існують програмні продукти, які допомагають диспет-черам автоматизувати цей процес, проте більшість з них є пропріетарними, написаними ли-ше під одну платформу, не орієнтовані на використання веб-технологій. Існуючі системи не надають можливості студентам та викладачам оперативно вказувати на помилки в розкладі. Тому задача автоматизації цього процесу є актуальною.

У даному проекті поставлена задача розробки сучасної інформаційної системи диспет-черської служби ВНЗ з використанням веб-технологій та зі зручним інтерфейсом не тільки для диспетчера, але й для всіх учасників навчального процесу. Для зберігання розкладу спроектовано базу даних MySQL, в якій зберігається інформація про групи, предмети, ауди-торії, викладачів, завдання від кафедр, безпосередньо сам розклад, а також деякі додаткові службові таблиці. У таблицях зберігається вся основна інформація, наприклад, для групи – це її назва, кількість студентів, курс, для аудиторії – її тип, кількість місць, корпус.

Для користувачів реалізована система авторизації. Студенти для вказування неточнос-тей чи не зручностей можуть скористатися вбудованими віджетами соціальних мереж “Facebook” чи “Вконтакте”. У них є можливість перегляду розкладу їх групи, а викладачі мають можливість переглянути свій персональний розклад. Також для зручності додано ін-формаційну сторінку про розміщення навчальних корпусів. Їх географічне розміщення вка-зане на картах “Google Maps”.

Диспетчерам для отримання доступу видано власні логіни та паролі. Вони мають по-вний доступ до розкладу і можуть проводити з ним будь які маніпуляції. Інтерфейс управ-ління розкладом розділено на дві частини: керування базою даних та керування розкладом. Сторінка управління базою має стандартний інтерфейс адміністративної частини веб-фреймворку “Django”. Сторінки керування розкладом та завданнями кафедр спроектовані окремо.

На головній вкладці керування розкладом відбувається його безпосереднє створення та редагування. На вкладках розміщено меню з різними опціями, такими як вибір групи чи до-давання потокового заняття. При виборі групи в таблицю для відображення розкладу заван-тажується розклад для неї (при наявності). Під час збереження заняття система автоматично виконує одну з найважчих операцій, яку доводиться вручну виконувати диспетчеру – це пе-ревірка на зайнятість аудиторій чи викладачів. При виявленні зайнятості система повідомляє про це диспетчера і дає вибір, що зробити в такому випадку – виправити недолік чи не зва-жати на зайнятість, і все одно зберегти заняття. На другій та третій вкладках відображається відповідно зайнятість аудиторій та викладачів. Результат відображається у вигляді таблиці в якій зафарбовані клітинки означають що аудиторія зайнята на цій парі.

g Науковий керівник д.т.н., професор Стеценко І.В.


66

Таким чином дана система має велике практичне значення для полегшення роботи дис-петчерів та автоматичного виконання найбільш трудомістких задач, які виникають у процесі створення розкладу, а також забезпечує можливість спілкування студентів з диспетчером.


1. Головатый А. Django. Подробное руководство / Головатый А., Каплан-Мосс Дж. Django. ; пер. с англ. – [2-е издание]. – СПб. : Символ-Плюс, 2010. – 560 с., ил. 2. Марк Лутц Изучаем Python. / Марк Лутц ; пер. с англ. – [4-е издание]. – СПб. : Символ-Плюс, 2011. – 1280с. 3. Прохоренок Н.А. jQuery. Новый стиль программирования на JavaScript / Н.А. Прохоренок. – М. : ООО “И.Д. Вильямс”, 2010. – 272 с. 4. Документація по Django – https://docs.djangoproject.com/ 5. Документація по Twitter Bootstrap / http://twitter.github.com/bootstrap/index.html

https://docs.djangoproject.com/

http://twitter.github.com/bootstrap/index.html


67

УДК 004.2

ПРОГРАМНИЙ АНАЛІЗАТОР МЕТОДІВ ШИФРУВАННЯ/ДЕШИФРУВАННЯ ТЕКСТУ

Жовтило В.Л.h

В час бурхливого розвитку інформаційних технологій проблема захисту інформації,

інформаційних об'єктів і ресурсів набуває все більшої і більшої актуальності. Одним з осно-вних способів захисту є шифрування даних, яким займається така галузь знань, як крипто-графія. На сьогоднішній день існує безліч різних алгоритмів дозволяють здійснювати шиф-рування. Кожен із них має свої переваги та недоліки. Тому, важко визначитися, яким чином зашифрувати важливу інформацію від зловмисників. Іноді значну роль грає швидкість: Вам потрібно терміново зашифрувати певне повідомлення, не важливо, як, головне – швидкість. В іншому випадку, необхідно зашифрувати текст надійно і часу на шифрування у Вас доста-тньо. Тобто обрати такий алгоритм, який шифрує надійно, але повільніше за інші. Саме тому, метою створення «Програмного аналізатора методів шифрування/дешифрування тексту» є визначення характеристик та властивостей деяких методів шифрування. Розроблений про-грамний продукт дозволить відповісти на питання, які були поставлені вище: як надійно або як швидко зашифрувати повідомлення? Який із методів найбільш криптостійкий?

Метою створення програми «Аналізатор методів шифрування/дешифрування тексту є визначення найякіснішого алгоритму шифрування із декількох найбільш використовуваних представників кожного із типів методів.

Програмний аналізатор методів шифрування\дешифрування тексту та огляд існуючих аналогів.

Дослідження та аналіз методів криптографії. Результатом дослідження та розробки є програма яка виконує наступні функції:

• шифрує/дешифрує текстове повідомлення; • паралельно визначає час роботи обраного методу; • визначає також об’єм файлу, з яким проводиться робота; • визначає швидкість шифрування, дешифрування, швидкість підбору ключа (якщо метод

відноситься до типу алгоритмів з відкритим ключем) та час або можливість взлому (обраний алгоритм відноситься до систем із закритим ключем).

В час вдосконалення інформаційних технологій роль інформації як нематеріального ре-сурсу та важливість її захисту ростуть. Тобто є потреба у виборі дійсно найбільш криптос-тійкого алгоритму шифрування серед теперішньої кількості існуючих виросла в декілька ра-зів, порівняно з минулими десятиліттями.


1. Мельников В.П. Информационная безопасность и защита информации / Мельников В.П., Клейменов С.А., Петраков А.М. – [Изд. 6-е] – Академия, 2012. – 336 с.

2. Зубов А.Ю. Совершенные шифры / Зубов А.Ю. – Гелиос АРВ, 2007. – 400 с.

h Науковий керівник Дробот І.В.


68

УДК 004.4

ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ КУРАТОРА СТУДЕНТСЬКОЇ ГРУПИ

Якименко Ю.Г.i

В умовах динамічного розвитку суспільства, глобальної взаємозалежності та конкурен-ції на ринку праці сучасна освіта вимагає все більш активного використання інформаційних і комунікаційних технологій в управлінській, навчально-виховній, фінансовій діяльності на-вчальних закладів. Використання комп’ютерних технологій прямує до досягнення якісно но-вих освітніх результатів, прискорює процес управлінської діяльності, щоб підвищити її ефе-ктивність. Відбувається зміна принципів, концепцій, ідей і цілей освіти.

Основним критерієм використання нових інформаційних технологій у навчальному за-кладі являється не N-кількість комп’ютерів, а створення єдиного інформаційного освітнього простору.

Створення «Електронного журналу куратора студентської групи» забезпечує контроль успішності академічної групи студентів; швидкий доступ до потрібної інформації про студе-нтів академічної групи; надійність; обмежений доступ до інформації; можливість інформу-вання батьків про успішність студента швидко та в електронному форматі.

Основна ціль даної роботи є розробка програмного продукту для контролю успішності академічної групи та полегшення роботи куратора. Програмний засіб повинен бути простим у використанні, мати зручний інтерфейс і достатньо потужну функціональну основу.

Головною метою створення такої програми є потреба в швидкому занесенні даних про студентів у систему та їх знаходження, аналіз інформації, проведення необхідних операції з ними. Такий програмний засіб має займати мінімум ресурсів системи та швидко обробляти великі об’єми інформації. Також база даних програми має легко переноситися на комп’ютер з різними операційними система типу Windows. Програма має бути здатною генерувати не-обхідні таблиці з даними про студентів та відсилати їх на друк. При цих вимогах система по-винна бути достатньо функціональною для того, щоб робити наступні дії: збереження введе-них даних в базу даних; перегляд даних; видалення непотрібної інформації; друк з бази да-них; пошук потрібної інформації; повідомлення батьків про успішність студентів в електро-нному форматі.

Вхідною інформацією для програми є наступна інформація: соціальний паспорт студе-нтів та батьків; навчальна відомість студентів; телефонний довідник батьків і студентів; спи-сок групи. Вихідною інформацією будуть таблиці з даними. Робота з даною програмою по-винна здійснюватися за допомогою миші та клавіатури.

З урахуванням вище викладеного, можна зробити висновок, що настав той час, коли технології йдуть вперед та потребують вдосконалення системи контролю за рахунок автома-тизації робочих місць. Задача, поставлена для даної роботи, полягає в автоматизації роботи куратора, що буде вести облік та контроль успішності академічної групи. Це дозволить здій-снювати вчасно та швидко оперативний контроль успішності кожного студента.


1. Степанов А., Начала программирования / Александр Степанов, Пол Мак-Джонс. – Виль-ямс, 2011 – 272 с.

2. Буйницька О.П. Інформаційні технології та технічні засоби навчання / О.П. Буйницька – Центр учбової літератури, 2012 – 240 с.

3. Страхарчук А.Я. Інформаційні системи і технології в банках / А. Я.Страхарчук, В. П. Страхарчук. – К., 2010 – 515 с.

i Науковий керівник Плакасова Ж.М.


69

УДК 004.4

РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ПРОДУКТУ «АВТОМАТИЗОВАНЕ РОБОЧЕ МІСЦЕ АДВОКАТА»

Чабанюк Є.М.j

В наш час послуги адвокатів набирають все більшої популярності, а програмного за-

безпечення для полегшення їхньої роботи дуже мало. Як відомо, робота адвоката пов’язана з опрацюванням великої кількості документів. Тому мною вирішено створити програмний продукт, який дозволить більшу частину рутинної роботи адвоката перекласти на комп’ютер.

Оскільки дане ПЗ є доволі специфічним, то доступних аналогів даної програми дуже мало, і вони більш широко орієнтовані, тобто це цілі програмні блоки, призначені також для судових приставів, нотаріусів, судових секретарів та інших.

Було розглянуто два аналоги моєї програми виробництва російської компанії «Technical sovt group»: «Помощник юриста» та «Органайзер юриста».

Недоліками розглянутих аналогів можна зазначити наступне: − занадто громіздкі системи; − багато функцій є для роботи судових приставів, секретарів, і розпорядників, які не потрі-бні адвокатам;

− виключно російськомовний інтерфейс; − дані системи є об’єднанням декількох програм в один комплекс, тому їх використання є не дуже зручним і займає багато часу;

− малодоступність, через платне розповсюдження. Враховуючи усі зазначені недоліки, було вирішено створити програмний продукт, який

зможе обійти усі зазначені недоліки та виконувати усі необхідні для адвокатів функції. Автоматизоване робоче місце адвоката створено на мові програмування Java, в середо-

вищі Eclipse, з використанням серверу баз даних MySQL. Мова Java була вибрана тому, що ця мова дає можливість:

− створювати зрозумілий інтерфейс користувача; − підключати досить велику кількість пакетів та бібліотек, які спрямовані на написання якісних програм;

− використовувати програму на інших платформах. База даних MySQL була вибрана через легку сумісність з Java та актуальність. Основними функціями проекту «Автоматизоване робоче місце адвоката» є:

− доступ до баз даних; − аналіз інформації; − класифікація справ; − автоматичне створення документів і звітів у середовищах MSWORD; таMSEXCEL; − створення адресної книги і клієнтської бази даних; − відображення календаря; − зручна довідкова система; − створення бази даних судових прецедентів.


1. Эккель Б. Философия Java / Б. Эккель. – [4-е видання]. – СПб. : Питер, 2009. – 472 с. 2. Помощник адвоката Tecnikal Soft Group http://www.ts-group.ru/lawyer.php

j Науковий керівник Плакасова Ж.М.

http://www.ts-group.ru/lawyer.php


70

УДК 004.94:519.673 ПРОЕКТУВАННЯ ГРАФІЧНОГО МОДУЛЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПЕТРІ-ОБ’ЄКТНОГО МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ

Василевська О.В.k

Імітаційне моделювання – універсальний метод опису, дослідження та оцінювання ефе-ктивності різноманітних систем, поведінка яких залежить від дії випадкових чинників. На відміну від аналітичного, імітаційне моделювання дозволяє описувати процеси так, як вони проходили б у дійсності, відображувати динамічну взаємну обумовленість поточних і наступ-них подій, комплексний взаємозв’язок між параметрами і показниками ефективності системи.

Петрі-об’єктне моделювання є технологією імітаційного моделювання систем, що ґрун-тується на стохастичній мережі Петрі та дозволяє створювати моделі складних систем з конструктивних елементів. Петрі-об’єктна технологія ґрунтується на формалізованому описі динаміки системи мережею Петрі, що дозволяє досягти найбільш абстрактного і водночас найбільш детального опису процесів функціонування. Бібліотека Java-класів PetriObj – це плагін, що забезпечує реалізацію алгоритмів імітації Петрі-об’єктних моделей [1].

Використання Петрі-об’єктного моделювання для практичних цілей передбачає розро-бку комплексу методів та засобів, що забезпечують побудову, реалізацію та дослідження Пе-трі-об’єктних моделей. Одним з таких комплексів є графічний модуль програмного забезпе-чення Петрі-об’єктного моделювання, який забезпечує візуалізацію всього процесу моделю-вання – від створення моделі до виведення статистичних даних.

Доцільність розробки графічного модуля до бібліотеки класів PetriObj обумовлюється тим, що формалізація моделі за допомогою мережі Петрі вимагає використання великої кіль-кості елементів. Основне призначення такого модуля – забезпечити користувача візуальними засобами програмування стохастичної мережі Петрі та засобами зберігання складеної мережі Петрі у форматі, зручному для розробки Петрі-об’єктів класами бібліотеки PetriObj.

Графічний модуль розв’язує: 1) задачу програмної розробки графічних об’єктів мережі Петрі – позицій, переходів та дуг, та їх спільне взаємопов’язане існування у візуальному просторі; 2) задачу надання відповідної функціональності графічним об’єктам. Оскільки фу-нкціональність елементів стохастичної мережі Петрі повністю реалізована у бібліотеці класів PetriObj, то для набуття відповідної функціональності достатньо зв’язати графічні об’єкти з відповідними класами бібліотеки PetriObj. Відповідно до кожної задачі розроблені пакети класів – graphpresentation та PetriObjPaint.

Уніфіковане графічне представлення елементів мережі Петрі, представляють класи па-кету graphpresentation. Клас FileUse дозволяє працювати зі створеною мережею як з файлом. Зберігання мережі Петрі відбувається у двох форматах – як об’єкта GraphPetriNet та об’єкта PetriNet, що є надзвичайно зручним, зважаючи на складність мережі Петрі і велику кількість її елементів. Пакет GraphObjPaint комбінує функціонал пакетів graphpresentation і PetriObj таким чином, що досягається відповідність між графічним поданням і реалізацією логіки фу-нкціонування мережі Петрі.

В результаті наукового дослідження розроблена бібліотека Java-класів графічного мо-дуля програмного забезпечення Петрі-об’єктної технології моделювання систем, основне призначення якого – розробка за допомогою графічних засобів мереж Петрі-об’єктів, побу-дова та відлагодження динаміки функціонування Петрі-об’єктів.

Література 1. Технологія Петрі-об’єктного моделювання систем / І.В. Стеценко // Вісник Черкаського державного технологічного університету. – Черкаси : ЧДТУ, 2011. – № 4. – С. 25–30.

k Науковий керівник д.т.н., проф. Стеценко І.В.


71

УДК 004.413.2

АНАЛІЗ МЕТОДОЛОГІЙ РОЗРОБКИ ПРИКЛАДНОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Базьо М.О.l

Цикл розробки програмного забезпечення – це структурований поділ, покладений в ос-

нову процесу розробки програмного продукту. Існують кілька моделей для цього процесу, кожна з яких описує свій підхід до елементів поділу, наявних у процесі розробки програмно-го забезпечення [1].

На сьогодні найбільшого розповсюдження набули дві методології: • каскадна; • еволюційна. Найбільш яскравим представником каскадних методологій розробки є водоспадна мо-

дель (Waterfall model) – послідовний метод розробки програмного забезпечення, названий так через діаграму схожу на водоспад.

Плюси такого підходу: ніяких переробок, якісна специфікація перетворюється в якісну документацію, зрозуміла модель, кінцеві розробники можуть мати низьку кваліфікацію. Проте дана методологія має кілька мінусів: необхідний перфекціонізм на кожному етапі, важко вносити зміни (якщо взагалі можливо), надлишкове проектування, поділ розробників на «perfect» та «code monkeys».

До еволюційних методологій відносяться спіральна, ітераційна та інкрементна (Interative development model), гнучка (Agile software development), екстремальна (Extreme Programming), розробка через тестування (Test-driven development (TDD)) [2].

Головне завдання еволюційних методологій полягає у тому, щоб щонайшвидше пока-зати користувачам системи працездатний продукт, тим самим активізуючи процес уточнення і доповнення вимог.

На рис. 1 зображена схема розробки програмного забезпечення з використанням спіра-льної моделі розробки.

Рисунок 1 – Спіральна модель розробки прикладного ПЗ

l Науковий керівник Гамоцька С.Л.


72

Із представлених даних зрозуміло, що в світі більшою популярністю користується ево-люційні моделі розробки, ніж каскадні. Насамперед це пов’язано з тим, що потреби користу-вачів, замовників, клієнтів змінюються, а вносити зміни у проект набагато ефективніше та менш затратно при еволюційному підході. Хоча, на мою думку, каскадну модель можна роз-глядати як модель, корисну для створення першої версії ПЗ з метою перевірки реалізованих в ній функцій.


1. Стаття «Методология разработки ПО» [Електронний ресурс] – Режим доступу: \www/

URL: http://habrahabr.ru/post/144456/ 2. Стаття «Agile – гибкие методологии разработки программного обеспечения» [Електро-нний ресурс] – Режим доступу: \www/ URL: http://sergey-valuy.com/stati/agile/

http://habrahabr.ru/post/144456/

http://sergey-valuy.com/stati/agile/


73

УДК 004.456 ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ БАЗ ДАНИХ ІС ЗАСОБАМИ МОВИ JAVA

Курков А.С.m

На сьогодні мова Java займає провідну роль у створенні серверних, міжплатформних і

мобільних додатків, вона є основною мовою програмування на платформі Android. Самими великими перевагами мови Java є її повна незалежність від операційної системи та облад-нання, а так само концепція "Написано один раз, працює завжди". Мова Java дуже проста, компактна і лаконічна, що знижує "рівень входження в мову" і дозволяє програмісту мінімі-зувати витрату часу на помилки неправильного використання мовних конструкцій, пов'яза-них з їх нелогічністю і дубльованістю.

Головним завданням БД є гарантоване збереження значних обсягів інформації та на-дання доступу до неї користувачеві. З метою забезпечення ефективності доступу записи да-них організовують як множину фактів (елемент даних).

Тому стало досить логічно використовувати мову Java та її додатки для написання кон-курентоствпроможних, простих та об'ємних БД. Java містить великий набір бібліотек та вбу-дованих функцій, які дозволяють працювати з БД, а також, відноситься до програм з відкри-тим кодом. Це дає змогу досягти зниження витрат на розробку та підтримку програми, під-вищити її продуктивність. Для роботи з базою даних в середовищі мови Java зазвичай вико-ристовують JavaBeans, що враховує основні вимоги: клас повинен бути serializable (здатний зберігатися на диску); в класі повинен бути конструктор без параметрів; його властивості по-винні бути доступні через спеціальні get та set методи, які відповідають загальній системі іменування; він повинен мати всі необхідні методи обробки подій.

Робота з базою даних засобами Java неможлива без використання бібліотеки Hibernate. Hibernate може використовувати XML-документи (другий спосіб – використання анотацій-них класів) для відображення зв’язку між таблицями БД і Java-класами, які проектуються у вигляді JavaBeans.

Запит до БД виконується в рядку data=session.createQuery("from Сlients").list(). Запит напи-саний на мові HQL (Hibernate Query Language). Текст запиту починається з from. Також можна явно прописувати "select <список полів>", якщо потрібно вибрати не всі поля. Запит виражаєть-ся в термінах "промаслених" Java-класів, а не термінів таблиць БД. В запитах можна використо-вувати параметри, зокрема, іменовані параметри, які починаються з двокрапки. Hibernate дозво-ляє легко встановлювати зв’язки один-до-одного, один-до-багатьох, багато-до-багатьох між кла-сами, що маплять таблиці БД. Для цього найчастіше використовуються наступні анотації: @ManyToOne, @OneToMany, рідше використовують @ManyToMany та @OneToOne.

Отже, перевагами Java при проектуванні БД інформаційних систем можна вважати: − легкість розробки: розробник може не знати специфіки бази даних, з якою працює; − код не змінюється, якщо компанія переходить на іншу базу даних; − не треба встановлювати громіздку клієнтську програму; − до будь-якої бази можна під'єднатись через легко описуваний URL. В подальшому планується проектування інформаційної системи засобами CASE-

технологій та практична реалізація проекту мовою Java та її додатками.

Література 1. Українські інформаційні технології [Электронный ресурс]. – Режим доступу : \www/

URL: http://ukr-technologies.blogspot.com/2012/10/java.html 2. Кренке Д. Теорія й практика побудови баз даних / Д. Кренке ; пер. с анг. – С.-П. :"Питер",

2005. – 357 с.

m Науковий керівник Кравченко О.В.

http://ukr-technologies.blogspot.com/2012/10/java.html


74

УДК 004.94:681.51 РОЗРОБКА ПІДСИСТЕМИ «СКЛАДСЬКА І ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА»

ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРТАЛУ «ЛОГІСТИКА»

Жицький О.О.n

Логістика (англ. logistics від грец. λόγος (логос), що є пропорція, підрахунок, підстава, промова) може розглядатися як наука про оптимальне управління матеріальними, інформа-ційними та фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв'я-зками; галузь бізнесу або функція в корпорації, функцією якої є забезпечення переміщення та зберігання продукції та сировини для забезпечення виробництва та продажу.

Завдання складської логістики: ó раціональна планування складу при виділенні робочих зон, сприяє зниження витрат та якісному вдосконаленню процесу переробки вантажу ó ефективне використання простору при розстановці устаткування, що дозволяє збільши-ти потужність складу ó використання універсального устаткування, виконує різні складські операції ó мінімізація маршрутів внутрішнього перевезення з метою зменшення експлуатаційних витрат і збільшення пропускну здатність складу ó здійснення утилізації (повне заповнення обсягу транспортний засіб маленькими парті-ями на одне чи навіть кількох клієнтів; на одне у разі, якщо доставити необхідна за різ-ні зони відвантаження) партії відвантажень. Об’єкт логістичних операцій та логістичних функцій – матеріальний потік. Являє со-

бою сукупність сировини, матеріалів, складових частин, напівфабрикатів, готових виробів, що рухаються від постачальників через виробничі підрозділи до споживачів. Часто матеріа-льні потоки ототожнюють з вантажними потоками, оскільки більшість матеріалів переміщу-ються, як вантаж транспортними засобами. Інформаційний потік відповідає матеріальному потоку і розглядається як сукупність циркулюючих у логістичних системах, між ними та у відносинах із зовнішнім середовищем повідомлень, необхідних для управління та контролю за логістичними операціями.

Транспортна логістика базується на концепції інтеграції транспорту, постачання, виро-бництва і збуту; на відшуканні оптимальних рішень в цілому по всьому процесу руху матері-ального потоку в сфері обігу і виробництва за критерієм мінімуму витрат на транспортуван-ня, постачання, збут, виробництво.

У сучасних умовах транспортні компанії повинні переглянути характер своєї комерцій-ної та виробничої діяльності, спрямувавши її на аналіз, вивчення і задоволення попиту спо-живачів послуг. Нові економічні умови, формування ринку транспортних послуг, поява та посилення конкуренції між підприємствами транспорту припускають активне вивчення до-свіду функціонування транспорту з визначенням його ролі і місця в системі «постачання – виробництво – збут».

Порядок вибору ефективної системи логістики складування: 1. Визначення місце складу в логістичному ланцюзі та його функції. 2. Визначення способу технічної оснащеності складської системи (механізована, авто-

матизована, автоматична). 3. Визначення завдання, якій підпорядкована розробка системи складування. 4. Вибір елементів кожної складської підсистеми.

n Науковий керівник д.пед.н., професор Триус Ю.В.


75

5. Створення комбінацій обраних елементів всіх підсистем. 6. Попередній вибір конкурентоспроможних варіантів з усіх можливих. 7. Проводиться техніко-економічна оцінка кожного конкурентоспроможного варіанту. 8. Здійснюється вибір ефективного варіанту. Задача розміщення нового складу При будівництві нового складу або при інвестиційному логістичному проекті рекомен-

дується скористатися наступною методикою визначення місця розташування складу. Для ви-значення місця розташування складу необхідно знання вантажопотоків. Далі розраховується місцезнаходження складу, як показано на рис. 1. Цей метод називається «методом центру тяжіння вантажопотоків».

Рисунок 1 – Визначення місця розташування складу методом пошуку

центру тяжіння вантажних потоків

Координати нового складу розраховуються за формулами:

, , (1)

де Xсклад – абсциса місця нового складу, Yсклад – ордината місця нового складу,

Хі – абсциса відповідної точки, Yі – абсциса відповідної точки, Гі – вантажопотік через від-повідну точку, ni ,1= .

Таким чином, був зроблений ресурс для розв’язання задачі по розміщенню нового складу. З використанням таких технологій як JQuery UI і сервісу «Google Maps». Для зруч-ності вводу координат було використано компонент Spinner бібліотеки JQuery.

Після відправки даних, розраховується місце розташування нового складу. Результат відображається на карті, де можна переглянути всі склади включаючи новий.


1. Логістика [Електронний ресурс]. – Режим доступу : URL : http://uk/wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0

2. Мой склад [Електронний ресурс] – Режим доступу : URL : http://www.moysklad.ru/ 3. Транспортная логистика [Електронний ресурс] – Режим доступу : URL :

http://esoft.ua/products/tms/

http://uk/wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0

http://www.moysklad.ru/

http://esoft.ua/products/tms/


76

ПРОМИСЛОВЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО

УДК 602.7

ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНИХ НАУКОВИХ РОЗРОБОК З БЕЗПЕЧНОГО КЛОНУВАННЯ

Вертипорох А.М., Шумська Я.І.a

Розвиток науки не можна зупинити. Але деякі її напрямки мають резонанс щодо нашої

моралі. Одним із таких напрямків є й клонування, особливо якщо це стосується людей. Клонування – це точне відображення якого-небудь живого об’єкта будь-яку необхідну

кількість разів. Об’єкти, отримані в результаті клонування називаються клонами. Репродуктивне клонування людини – це отримання ідентичної за генетичним апаратом

копії біологічної особини. Існують 3 основні методи репродуктивного клонування: - перенесення ядра; - партеногенеза; - технологія розщеплення ембріону. Щоб отримати той чи інший клон, можна вдатись до методу перенесення ядра, що був

застосований при клонуванні овечки Доллі у Великобританії (успішність експерименту підтверджує час життя клона – 6 років з 12 можливих). Ця техніка найкраща для клонуван-ня людини за думкою англійських вчених.

При методі партеногенеза індукується ріст і поділ незаплідненої яйцеклітини, але якщо буде успіх, то лише в клонуванні індивідуумів жіночої статі.

Технологія розщеплення ембріону, у результаті експерименту вчені мають отримати генетично ідентичні між собою індивідууми без забезпечення їхньої ідентичності з бать-ківським організмом.

В більшості країн світу репродуктивне клонування заборонено законом. Терапевтичне клонування людини передбачає, що розвиток ембріона закінчується че-

рез 14 днів. Цей метод знайшов своє використання для отримання стовбурних клітин з ембріону.

Законодавці багатьох країн бояться, що легалізація терапевтичного клонування може призвести до переходу його у репродуктивне. Проте у деяких державах воно є дозволеним, наприклад Великобританія.

Генетикам Центру експериментальної біології RIKEN в Кобе (Японія) вдалося 25 разів здійснити послідовне клонування мишей, щоразу отримуючи повністю здорових екземпля-рів, які жили по два роки (для мишей це нормальна тривалість життя).

Вчені використовували метод перенесення ядра, як і в випадку з овечкою Доллі. Ця ві-вця, на жаль, прожила вдвічі менше, ніж очікували вчені: у 2003 році її приспали, оскільки у неї був виявлений рак легенів і розвинувсь надзвичайно тяжкий артрит. Фахівці (і нефахівці)

a Науковий керівник доцент каф. БЖД Ротте С.В.


77

неодноразово висловлювали припущення, про те, що причиною ранньої смерті, як мінімум, частково стала недосконалість самого методу клонування.

Згодом неодноразово проводилися експерименти з отриманням клонів тварин, однак метод дійсно показував низький відсоток успіху. У свою чергу, спроби «реклонування» (тоб-то, клонування клонів) часто закінчувалися невдачею: далі третього покоління клонів нікому досі просунутися не вдавалося. Причиною вважається накопичення генетичних відхилень. Терухіко Вакаяма, співробітник Центру RIKEN, разом з колегами вирощували клоновані клі-тини в розчині, що містить тріхостатін, з'єднання, що реагує з ферментами, які викликають зміни в ДНК. У результаті процес клонування виявився в рази більш успішним. Навіть клони 25-го покоління не відчували ніяких особливих проблем зі здоров'ям.

У багатьох країнах світу ведуться розмови щодо того, який вид клонування кращий і яким чином отримувати дорогі стовбурові клітини, які, на переконання вчених, дозво-ляють лікувати лейкемію, інші важкі захворювання такі як, зокрема, діабет та артрит.

Репродуктивне клонування людини передбачає, що народжений у результаті клону-вання індивід отримує громадянські права, ім’я, освіту, виховання. Права клона такі самі, як у інших особистостей. У більшості країн усі роботи такого методу заборонені на законодав-чому рівні і викликають серйозні заперечення з етичної точки зору. Але щодо терапев-тичного клонування, наслідком якої є отримання стовбурових клітин, громадська думка не така реакційна. Щоправда деякі країни побоюються, що згодом терапевтичне клону-вання може перейти у репродуктивне.

19 лютого 2005 року ООН закликала країни-члени прийняти законодавчі акти, які за-бороняють усі форми клонування, бо вони «суперечать достоїнству людини» і виступають проти «захисту людського життя». Успіху в прийнятті універсального міжнародного акту по забороні клонування не досягнуто.


78

УДК 613.167

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАПРУГИ ДОТИКУ В ЖИТЛОВИХ ПРИМІЩЕННЯХ З СИСТЕМОЮ ЗАЗЕМЛЕННЯ TN-C

Заяць Є.А.b

На сьогодні, в більшості квартир використовується двохпровідна електропроводка без

захисного заземлення. При цьому, масово і безконтрольно встановлюється сучасне потужне обладнання, яке заборонено підключати без захисного заземлення. Існує дві основні причини наявності потенціалу на корпусі незаземленої побутової техніки:

1. Замикання на корпус внаслідок несправності приладу, що є дуже небезпечно. 2. Блок живлення будь-якого електричного приладу має в своїй конструкції конденса-

тори, які застосовуються для згладжування перешкод в електричній мережі. (Рис. 1). Якщо заземлюючий дріт пристрою нікуди не підключати, на корпусі пристрою з'явиться напруга біля 110В змінного струму (рис.1): конденсатори фільтру працюють як ємнісний подільник напруги, і оскільки їх ємність однакова, то напруга в мережі 220В ділиться навпіл. Струм за-микання малий і для людини безпечний.

Рисунок 1 – Схема типового блоку живлення побутового приладу

В обох випадках на корпусах обладнання реєструється висока напруга дотику, тобто

друга причина наявності потенціалу на корпусі маскує першу причину, тому вчасно розпі-знати небезпеку ураження електричним струмом не вдається.

Мета досліджень – визначення експериментальним шляхом різниці потенціалів між не-заземленими справними побутовими приладами та заземленими конструкціями в квартирі.

Для проведення експериментів по вимірюванню різниці потенціалів між корпусами по-бутового обладнання та заземленими конструкціями в квартирі (батареї, каналізація) було використано мультиметр. Оскільки в переважній більшості випадків обладнання та заземлені конструкції знаходяться на значній відстані, для мультиметра було виготовлено спеціальні щупи (рис. 2). Довжина провідника кожного щупа становить 4 м.

Розглянемо протоколи вимірювань різниці потенціалів між заземленими конструкціями та побутовими приладами, в житловій кімнаті та на кухні, що зведені до таблиці 1. Напруга в мережі на момент вимірювання становила 236 В.

b Науковий керівник Цікановський В.Л.


79

Рисунок 2 – Мультиметр та вимірювальні щупи

Таблиця 1 Зведений протокол вимірювань для житлової кімнати та кухні

Побутові прилади

Потужність обладнання,

Вт

Назва заземленої конструкції

(система)

Максимальне значення на-пруги дотику при включе-ному приладі,

В

Максимальне значення на-пруги дотику при вимкне-ному приладі,

В

Максимальне значення на-пруги дотику при вимкнено-му приладі і вимкненому подовжувачі, В

Комп’ютерна техн. корпус системного блока (новий)

600 опалення 99,4 98,7 17,4

Обігрівач (масляний)

2000 опалення 132,7 229 -

Праска (нова)

2200 опалення 151,7 - -

DVD/HD медіаплеєр 30 опалення 0,97 0,96 0,98

Люстра з енергозбері-гаючими лампами – металевий корпус

15х6 опалення 70,6 1,35 -

Прилад для випрям-лення волосся – мета-леві елементи конс-

трукції

52 опалення 30,1 (цифр.) 0,12 (аналог.)

30,1 0,1

- -

Плита електрична (заземлена) 8500

опалення водопостачання

0,14 0,15

0,12 0,13

- -

Пральна машина (ме-талеві елементи кор-

пусу) 2000

опалення опалення

водопостачання водопостачання

106,8 корпус 26,3 барабан 107,1 корпус 27,2 барабан

107,4 корпус

108,2 корпус

64,4 корпус

65,1 корпус

Холодильник комп-ресорний 400 опалення

77,4 (задня стінка)

2,1(передні двері)

- -

- -

Отже, на основі проведених вимірювань можна зробити наступні висновки: 1. Корпуса незаземлених справних приладів мають потенціал 0,97 – 160В. 2. Корпуса вимкнених незаземлених справних приладів мають потенціал 0,97 – 229В. 3. Корпуса вимкнених незаземлених справних приладів, підключених через вимкнений по-довжувач, мають потенціал 0,98 – 212В.

4. Експериментально доведено, що друга причина наявності потенціалу на корпусі здатна маскувати першу причину, і суттєво зменшує ймовірність вчасно розпізнати небезпеку ураження електричним струмом.


80

ЕКОНОМІКА І ФІНАНСИ

УДК 339.923:061.1

МІСЦЕ КРАЇН БРІКС В СИСТЕМІ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Пясецька О.І.a

Постановка проблеми. Однією із найважливіших тенденцій розвитку системи сучас-них міжнародних економічних відносин, яка торкається всіх сфер суспільного життя, є гло-балізація світового устрою. Поступово найбільшого значення набувають країни та інтегра-ційні утворення, що володіють унікальними ресурсами чи методами управління. Одним із таких об’єднань країн є група країн, що розвиваються – БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай та Південна Африка), які мають великий потенціал розвитку: значні запаси природних і си-ровинних ресурсів, територію, що складає 30 % суші планети, фінансові ресурси, які дозво-ляють досягати рівня ВВП, що перевищує показник США. У цьому контексті доцільним бу-де визначити місце даної групи країн в системі світового господарства.

Основний матеріал. Акронім БРІК (BRIC: Brazil, Russia, India, China) вперше був за-пропонований банком Goldman Sachs в 2001 році. У 2011 року до складу БРІК було прийнято Південно-Африканську Республіку і після її приєднання назва групи змінилася на БРІКС (додали літеру «S»: South Africa; – BRICS). Послідовність букв у слові визначається не лише милозвучністю, але і тим, що саме слово BRICS звучить як англійське слово «bricks» – «цег-лини», таким чином, термін використовується як позначення групи країн, за рахунок зрос-тання яких багато в чому забезпечуватиметься майбутнє зростання світової економіки.

БРІКС – це відображення нових методів багатосторонньої дипломатії, що відповідає стану міжнародних відносин, який постійно змінюється на нинішньому трансформаційному етапі розвитку світоустрою. Дане об’єднання країн уже неодноразово проводило зустрічі з метою обговорення спільних проблем. Перший офіційний саміт групи відбувся у 2009 році в Єкатеринбурзі (Росія); останній пройшов нещодавно в ПАР – 29 березня 2013 р.

У країнах БРІКС проживає 45 % населення світу, тобто більше 3 млрд. осіб. Протягом останніх років дані країни демонструють порівняно високі темпи економічного зростання (на рівні 3–8 %), що перевищує аналогічні показники провідних європейських країн — Франції та ФРН (в межах 0,2–0,8 %). На країни БРІКС припадає майже 25 % від загального обсягу світового ВВП. У 2011 році реальне зростання ВВП цих країн становило 5,22 % порівняно з 2010 роком, а найбільше зростання ВВП серед групи країн продемонстрував Китай – 9,2 % [4, c. 194]. Крім того, стрімко зростає частка країн БРІКС у світовій торгівлі. У 2010 році во-на становила 15 %, частка Китаю була найбільша – 9,2 % [3, c. 33].

Аналіз даних рис. 1 продемонстрував, що частка країн БРІКС у світовому експорті то-варів щорічно зростає. У 2011 році вона становила 16,83 %, що було більше порівняно з да-ним показником провідних країн світу: частка країн ЄС – 15,08 %; США – 8,09 %. Частка країн БРІКС в світовому експорті послуг в 2011 році становила – 9,89 % [2].

Кожна з країн БРІКС має свої сильні сторони в експорті: Росія є постачальником енер-горесурсів (нафти, природного газу та корисних копалин), природними ресурсами багата й ПАР (найбільший світовий виробник платини та хрому), Китай – виробник дешевої готової продукції (має відносно низькі витрати на заробітну плату), Індія спеціалізується на послугах (багата на дешеві інтелектуальні ресурси), найсильніша ланка Бразилії – фермерське госпо-

a Науковий керівник к.е.н. Задувайло Л.М.


81

дарство (дуже багата такими ресурсами, як кава, соя, цукровий очерет). Але всі країни БРІКС збільшують частку готової продукції у власному експорті. Найбільше зростання продемонс-трувала Індія; ПАР завдячує цьому попиту у сусідніх африканських країнах.

14,8 15,1

16,316,83

12,513,3

14,815,63

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

2008 2009 2010 2011

Роки

%

Частка країн БРІКС в світовому експорті товарів

Частка країн БРІКС в світовому імпорті товарів

Рисунок 1 – Частка країн БРІКС в світовому експорті та імпорті товарів [2; 3] Частка країн БРІКС в світовому імпорті послуг в 2011 році становила 13,43 % [2]. Що-

до імпорту товарів, то він поступово збільшується. Частка даних країн у світовому імпорті товарів у 2011 році становила 15,63 %. В основному країни БРІКС імпортують готову проду-кцію, але в 2011 році 17,8 % всіх імпортованих товарів становили мінеральне паливо, масла, продукти перегонки, і т.д., що зумовлено переважаючою роллю Китаю як імпортера в дано-му об’єднанні країн та розвинутою внутрішньою торгівлею країн БРІКС [1].

Основними торговельними партнерами країн БРІКС стабільно залишаються ЄС, США, Японія.

Загалом частка країн БРІКС в світовому експорті зростає, так як відбувається диверси-фікація даними країнами як товарної номенклатури своєї торгівлі, так і торгівельних партне-рів. Щодо частки в світовому імпорті, то вона зростає, так як зростає споживчий попит у зв’язку зі збільшенням купівельної спроможності даних економік.

Проте незважаючи на свої високі темпи економічного розвитку, країни БРІКС мають низку проблем, що не дозволяють в повній мірі реалізувати їхні економічні потенціали та знижують темпи економічного розвитку. Зокрема, це стагнація зовнішніх ринків основних торгівельних партнерів, зменшення обсягів західних інвестицій внаслідок ускладнення еко-номічної ситуації в США та ЄС. Іншим проблемним чинником є стримування керівництвом КНР зростання власної економіки (через її «перегрів»), яка виступає в ролі одного з «локо-мотивів» групи БРІКС.

Висновки. Отже, країни БРІКС є країнами, що динамічно розвиваються, із інновацій-ними методами управління, стійкістю до кризових явищ, та вважаються ключовими гравця-ми в міжнародній торгівлі.


1. Міжнародний торговий центр. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.trademap.org/.

2. Світова організація торгівлі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org/. 3. The BRICS Report. – New Delhi. : Oxford University Press, 2012. – 180 p. 4. World Economic Outlook, October 2012. – Washington : International Monetary Fund, 2012. –

229 p.

http://www.trademap.org/

http://www.wto.org/


82

УДК 379.85(477)

UKRAINE AFTER UEFA EURO 2012: STATE OF TOURISM

Кравченко А.О.b

It is no secret that before the 2012 UEFA European Football Championship in Ukraine and Poland, a lot of negative information was spilled in Western press. Kyiv and Warsaw were accused of all deadly sins from corruption to racism.

The English footballer Sol Campbell warned fans to stay away from Euro 2012. “Stay at home, watch it on TV. Don’t even risk it because you could end up coming back in a coffin” – he told the BBC’s Panorama [1].

However, once fans started arriving, their perceptions were quite positive. Ukraine’s image has significantly improved, and hundreds, thousands of people came to Ukraine and were pleasantly surprised by the level of service and culture.

Ukraine's preparation for Euro 2012 served as a powerful incentive for major reconstruction of the road infrastructure, rail and air transport in the cities that hold Euro 2012. Foreign guests were able to visit the renewed stadiums in Kyiv, Donetsk, Kharkiv and Lviv, use upgraded airports, 3455 kilometers of new or renewed roads, 1700 kilometers of railroads, and 902 new vehicles of public transport across the country, as well as stay at 290 renovated and newly opened hotels.

In preparation for Euro 2012 Ukraine renovated airports in all host cities, increasing their channel capacity, improving the runway and infrastructure. In May 2012 Ukraine expanded its main air gateway – Boryspil airport, allowing it to service up to 15 million visitors per year.

Having successfully conducted the 2012 European Football Championship, Kyiv keeps on ac-tively receiving foreign guests. For example, the tourist information centre on Khreshchatyk Street provides services to up to 200 persons every day. Guides relate this tendency to the positive adver-tising of Kyiv by foreign news media after the football championship.

Information centre administrator notes that there was no inflow like this before Euro 2012. People come from the whole world together with their families, children or just in couples.

All tourists confess that they decided to visit Kyiv after having read in local press about the beauty of Ukrainian capital, low prices and positive local residents. Many people have been rec-ommended to visit Kyiv by their friends and fans who had been here during Euro 2012. Everyone has almost similar lists of visit: Kyiv Pechersk Lavra, St. Sophia Cathedral and Pyrohove ethnic complex.

After Euro 2012, Kyiv scored a surprisingly high position in a chart of traveler interest in par-ticular cities. In the top 5 of European cities that are rapidly developing their tourism industries Kyiv took the first place, thus having surpassed Moscow, Turin, Naples, and St. Petersburg. In the overall world chart Ukraine won the third place after Mar del Plata and Sao Paulo [2].

At the same time, the experts note that the championship’s positive tourist effect is only the beginning.

There was an economic evaluation of Euro 2012 – 1.8 million tourists and a billion U.S. dol-lars in revenue. Unfortunately, the reality is quite different. The issue concerns, at best, 400,000 tourists and 100-140 million dollars in revenue. So, Ukraine has received about 1 billion dollars less than it could have from hosting Euro 2012 [3].

That’s why Ukrainian tourist industry needs a specific state program of development in order to reach the full-fledged modern level. A true national tourist product must be at first created and then promoted at both domestic and foreign markets [4].

b Науковий керівник к.філол.н.Чепурда Г.М.


83

The authorities must improve the legislation. Our legislation in this sphere does not go with the recommendations of the World Tourism Organization and does not meet the standards of the European Union. We lag behind the development rate in this sector and consequently become non-competitive on the world market. The state tourism agency has already started working out options for the creation of a national tourist product and introducing world norms and standards in this sphere.

If the positive “Euroeffect” is supported by a “national tourist product”, our domestic market has all chances to pass to the next level.

So, while Kyiv is working out the program of tourism development, other Ukrainian cities have already decided on the major tourist directions. After the successful holding of Euro 2012, Lviv and Kharkiv announced a desire to develop business tourism and Donetsk chose industrial tourism as the major vector.

Lviv. Owing to its location near the western border, city is a perfect destination for conduct-ing business meetings and conferences. The priorities are tourists from Russia, Poland and Ger-many. Besides, Lviv attracts tourists by its magnificent architecture, year-round festivals and inter-esting excursions.

Kharkiv. Business tourism has always been a priority direction for Kharkiv. Annually, nearly 80 business events are held in the city. Kharkiv provides a great number of hotels, conference-halls and banquet rooms for its visitors.

Donetsk. Experts in tourism recommend Donetsk to focus attention on the industrial and sports tourism. Different sports events of the international importance are regularly conducted in the city.

As for the Crimea, the level of services on peninsula still leaves much to be desired, but nev-ertheless the tour operators have realized the soviet times are gone. Ukraine is a European country and tour operators must work effectively.

Furthermore, the Crimea got financial and expert support from the European Union on devel-opment and reforming of a recreational complex. Nearly 12 million euros are directed by European Union on economic development of the Crimea and Sevastopol, 5 million are directed on imple-mentation of the project on development of tourist branch [5].

The “Diversification and Support of Tourist Sector of the Crimea” project is calculated on three years. The project will start in 2013. The project includes institutional development; strength-ening of interrelations between institutional structures of a recreational complex; interaction im-provement between business and the authorities in tourism questions; improvement of service qual-ity; support of historical, natural, event and other types of tourism.

Literature

1. The Sun [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. thesun.co.uk/. 2. Travel to Ukraine. Ukraine country guide, information about Ukraine [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. ua-traveling.com/.

3. Kyiv Post [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. kyivpost.com/. 4. Ukraine News. Political, economical and Social news about Ukraine-ForUm [Електронний ре-сурс] – Режим доступу: http://www. en.for-ua.com/.

5. Visit Ukraine [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. visittoukraine.com/.


84

УДК 640.4(477)

ВПЛИВ ЧЕМПІОНАТУ ЄВРО-2012 НА ТУРИСТИЧНУ ГАЛУЗЬ УКРАЇНИ

Зима В.М.c

Як наслідок проведення Євро-2012 в Україні відбулося помітне покращення не лише спортивної, але й туристичної інфраструктури, розвиток туризму і рекреації, промоція тури-стичних можливостей України на міжнародному рівні. На загальнодержавному рівні в про-грамних та стратегічних документах, розподілі бюджетних коштів значна увага в процесі підготовки до Євро-2012 була приділена потенційним приймаючим містам чемпіонату, вод-ночас прикордонні регіони України були практично відокремлені від загального процесу підготовки, що стало помилковим, особливо в контексті посилення рівня транзитності при-кордонних регіонів внаслідок приїзду в Україну значної кількості уболівальників та туристів.

У туристичній інфраструктурі доволі проблем, отже було над чим працювати, тим паче, що очікувався справжній туристичний бум у 2012-му – році проведення чемпіонату Європи з футболу. І це стосується не лише Києва, Львова, Одеси, куди вже традиційно прокладено со-тні туристичних маршрутів, але й східного регіону, де, порівняно, не так часто зустрічають гостей з інших країн. Утім, тут також є на що подивитися: щедра природа, багата історія, чу-дові народні традиції [5].

Значна кількість вітчизняних та зарубіжних вчених приділяли свою увагу дослідженню особливостей та перспектив розвитку туризму в Україні. Зокрема, Цибух В.І у своїх науко-вих дослідженнях окреслював глобальні тенденції і регіональні особливості розвитку туриз-му в Україні [3].

Незважаючи на велику кількість наукових праць вітчизняних авторів, щодо особливос-тей та перспектив розвитку туризму України в контексті проведення чемпіонату Євро-2012, необхідно зауважити, що існує доцільність розгляду даного питання і в майбутньому.

Серед багатьох подій, які відбулися в Україні найближчими роками, найбільше значен-ня мав фінал чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Євро-2012 і підготовка до його проведення були предметом обговорення не лише у се-редовищі спортсменів та уболівальників, а й у стінах уряду, на сторінках преси [1].

Підготовка до проведення фіналу зачепила різні сфери нашого суспільства, а також суттєво вплинула на розвиток туризму в Україні. Щоб він був успішним, потрібно обґрунту-вати і практично реалізувати відповідну систему його організаційно-економічного забезпе-чення. Але й цього замало, оскільки чемпіонат став надзвичайно вагомим чинником розвитку економіки, в т. ч. її туристичної сфери. Результати проведення чемпіонату вимагають відпо-відного наукового дослідження для підвищення ефективності розвитку туристичної індустрії України [2].

Враховуючи нинішній стан туризму в Україні, для досягнення поставленої мети необ-хідно в короткі строки вирішити досить складні проблеми. Сучасна туристична індустрія — дуже складна й багатогранна економічна система. Туризм не тільки прямо чи опосередкова-но охоплює більшість галузей економіки, у тому числі промисловість, сільське господарство, будівництво, транспорт, страхування, зв’язок, торгівлю, громадське харчування, житлово-комунальне господарство, сферу побутових послуг, культуру, мистецтво, а й стимулює їхній

cНауковий керівник Гуслистий О.С.


85

розвиток. Туризм може і повинен стати одним із найефективніших засобів отримання прибу-тку, стимулювання ринкових відносин, активного впливу на зайнятість населення. Крім еко-номічного, важливим є і політичний аспект впливу туризму, оскільки імідж країни на світо-вій арені залежить і від вражень туристів, які її відвідали. Основою туристичної індустрії є насамперед туристична інфраструктура і турпослуги. Не секрет, що нинішній стан інфра-структури не задовольняє ні українських, ні іноземних туристів, а рівень сервісу і якості на-даваних послуг робить нас іноді просто неконкурентоспроможними [1].

Щодо проведення чемпіонату, то в країні відбулося прибуття значної кількості приїж-джих, серед яких спортсмени, спеціалісти та уболівальники, туристи з різних країн світу. Україна отримала унікальну нагоду заявити про себе на цілий світ не лише як про країну зі стадіонами, готелями та ресторанами, а й показати всю красу нашої природи, свої пам’ятки історії та архітектури. А показати було що: на території країни діють 5 національних приро-дних парків, 15 державних заповідників, заказники, дендропарки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, що належать до природоохоронних територій.

Але з вищевикладеного особливого значення у межах підготовки до Євро-2012 набула проблема сервісу готелів, які відповідають за сервісом своїй кількості зірок, було дуже мало, а деякі регіони взагалі не могли похвалитися такими об’єктами. Для вирішення цих проблем було передбачено розроблення та запровадження державної системи класифікації готелів та інших засобів розміщення на відповідність певній категорії, а також державної системи кла-сифікації закладів ресторанного господарства [2].

Було проведено ремонт та реставрацію 32 закладів культури, які віднесені до сфери управління міністерства, та 28 об'єктів культури комунальної власності. Гостям Україна за-пропонувала 60 основних туристично-екскурсійних маршрутів, а також стільки ж новиx [4].

Високий рівень сервісу вимагав підготовки високопрофесійних і компетентних спеціа-лістів для роботи в туристичному бізнесі: керівників підприємств, менеджерів, адміністрато-рів, середнього медичного персоналу, офіціантів, покоївок, програмістів, електриків та інших категорій працівників. Ця проблема у переддень Євро-2012 постала ще гостріше, вона потре-бувала детального вивчення і значно активнішої участі в її вирішенні Міністерства праці України.

Наша система підготовки кадрів не забезпечувала повною мірою потреб туристичної та курортної сфер у спеціалістах середньої та нижчої ланки, котрі безпосередньо обслуговують туристів. Необхідно було суттєво поліпшити якість підготовки кадрів, вивчення іноземних мов, опанування необхідними практичними навичками.

Зважаючи на низку проблем, що потребували вирішення до початку фінальної частини чемпіонату Європи, необхідно зазначити відповідні результати розвитку туризму України в контексті проведення чемпіонату Євро-2012:

- стимулювання іноземного туризму шляхом створення позитивного туристичного імі-джу країни як країни безпечного та комфортного перебування;

- спрощення візових формальностей, розбудова індустрії туризму та підвищення, від-повідно до європейських стандартів, якості обслуговування;

- вітчизняний туризм — один з пріоритетних джерел загальних валютних надходжень країни та важливий чинник розвитку національної та регіональної економіки;

- фінал чемпіонату Європи з футболу 2012 року - ознайомлення гостей чемпіонату не лише зі стадіонами, готелями та ресторанами, а й з українською природою, пам’ятки історії та архітектури, шанс відкрити Україну Європі і світу.

Отже, системний і стратегічний підхід до розвитку туристичної інфраструктури в рам-ках Євро-2012 забезпечив не лише розвиток цієї галузі, а й зростання усієї національної еко-


86

номіки. Зважаючи на важливість чемпіонату, було докладено значних зусиль до успішного його проведення. Була вирішена проблема фінансування, а саме – було залучено приватних інвесторів, які вклали кошти у побудову стадіонів, реконструкцію аеропортів та будівництво готелів. Держава повинна і надалі створювати сприятливі умови для інвестування у туристи-чну сферу, і певні кроки у цьому напрямі вже зроблені.

Розвиток туристичної індустрії допоможе подолати низку проблем у різних секторах економіки, а також вирішити складний комплекс соціальних, технологічних і структурних проблем як кожного окремого регіону, так і всієї України.


1. Дейч Б. І. Євро-2012 – шанс відкрити Україну світу/ Б. І. Дейч // Дзеркало тижня. – 2007.

– № 47 – С. 11–15. 2. Білоус С. Організаційно-економічне забезпечення розвитку туризму в переддень Євро-

2012 / С. Білоус // Вісник Львів. – 2008. – № 24 – С. 22–27. 3. Туризм у XXI столітті: глобальні тенденції і регіональні особливості / [ Цибух В.І. (голо-

ва) та ін.]. – К. : Знання України, 2006. – 560 с. 4. Євро-2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.euro-2012.if.ua 5. Комітет громадського контролю [Електронний ресурс] – Режим доступу: –

www.komitet12.org.ua

http://www.komitet12.org.ua


87

УДК 379.85(477)

IMPLEMENTATION OF NEW THEMATIC PRODUCT “THE ROAD OF FAIRY TALES” INTO UKRAINIAN MARKET OF EXCURSIONS

Петренко А.І.d

Today, when there is no restriction in the theme of excursions, ideological pressure, new hori-

zons are opening for the market of excursions. From year to year the thematic spector of excursions updates their content, contributes to better this or that theme. Society with each passing day pays more attention to tourism, an integral part of which is guided tour. One of the striking examples was careful preparation for one of the biggest events of the year – "Euro 2012". Only in Kiev 134 the-matic tours, urban and suburban routes: 74 pedestrian (55 of them – museum), 54 bus and 6 motor-ship tours were developed. This is the best example to indicate that the event that presages an in-crease in the number of tourists, has become a tangible impetus for the development of Ukrainian excursion market and in particular thematic excursions.

This year another event caused a special interest among the existing, but despite of it not less interesting and unusual excursion routes – the "Road of Tales", drawn up by the footsteps of life and creative work of the world-famous Brothers Grimm, because two hundred years ago the first volume of the "Children and Family Tales" was released. It included "Cinderella", "Hansel and Gre-tel", "Pied Piper", "Snow White", "Rapunzel".

The Road of Tales is one of the oldest tourist routes, founded in 1975. It is almost 600 km long and passes through more than 70 cities, towns and counties related to the life of the Brothers Grimm, fantastic tales, myths and legends.

Road Trip of 595 km long leads north from Frankfurt to Bremen, allowing to feel completely dissolved in pastoral landscape of Germany. It would take at least four days to view beauty of the route.

This famous and very popular all over the world route passes through the federal state of Hes-sen and the Lower Saxony, along the territory of ten Nature Reserves on highlands of the Fogels-bersk and valleys of the rivers Weser, Fulda, Werra, Lan. The Road of Tales runs through the me-dieval old towns, many of them are included in the UNESCO list of World Cultural Heritage. This means that they have priceless masterpieces of architecture, painting and decorative arts.

Hanau is the beginning of the route "The road of fairy tales", although the first real stop is in the city Steinau. In the city of Hanau the family of the famous lawyer Philip Wilhelm Grimm and his wife Dorothy and their eight sons and one daughter once lived. But only two brothers, Jacob and Wilhelm, brought world fame to this family name. On the streets of Hanau, like in other cities of Germany one can see the monuments of favorite fairytale characters. This can be a sculpture, or a colorful fountain.

So, the first stop after Hanau is in Steinau an der Strasse. Although Brothers Grimm were born south, in Hanau town, they also lived here. In the house with a tower, where they lived, the museum is now opened. In general, it reminds cabinet of rarities.

Later Brothers Grimm moved to Kassel, an hour drive north from Steinau, now it is a center of the tourist route "German way of fairy tales", the city, where both brothers studied in the local school. Brothers Grimm Museum was founded in the city.

On the way to the town tourists are offered to visit tavern Brauhaus-Knallhutte. Most visitors know the "Brauhaus" as a historic site where, in 1755, Dorothea Wiman, an invaluable supplier of stories for the brothers was born. Tavern in a suburb of Kassel, where she grew up, still belongs to her family. Every Saturday there is an "Hour of Fairy Tales" with the actress portraying Dorothy.

d Науковий керівник к.філол.н. Чепурда Г.М.


88

On the existence of Dorothea it was known before, but biographer of the Brothers Grimm Bernhard Lauer found new details. Most of fairy tales were collected by women's circle, under the leadership of senior friends of the Brothers Grimm, who, in addition to local traditions, knew Italian and French folklore. It is known that the brothers themselves had thought up only two stories. But it does not negate their achievements. Brothers Grimm-museum in Kassel houses the first edition of "Children and family tales," insured for $ 22 million.

The next stop of "The Road Tales" is freshly renovated Schloss Waldeck. Four-star hotel is in the knight's castle of the 11th century. Besides the standard rooms there are two restaurants: Altane, specializing in traditional cuisine, and Alte Turmuhr, where special attention is paid to products of local farmers. In the hotel several "torture chambers of the castle" are also present, not a cheap tour-ist gimmick, but a kind of history lesson.

In the south-east from the road, in the Schwalm, one can still find girls dressed in folk cos-tumes and red caps, but in other scenic surroundings there is only a distant echo of stories woven once of the biographies of saints, half-forgotten legends and pagan myths. In Marburg, for example, where brothers graduated from the university, far from iridescent version of "Sleeping Beauty" was born. Elizabethkirche in Marburg is a sample of the early Gothic with bas-reliefs depicting the life of St. Elizabeth, who became the prototype of the fabulous princess. There is a castle called Saba-burg is the same place, where wonderful prince animated Sleeping Beauty by kiss.

Hanoverian Munden, better known as simply Munden, is the most fabulous of all cities on the "Road of tales." Bizarre tales are encrypted here in statues, golden plates, allegorical reliefs on the facade half-timbered houses.

After charming Munden route leads in Hameln, where the traces of the Pied Piper lead. Re-sisting to engrossing kitsch is useless: everywhere in numerous shops herbal tincture "Ratslayer" is sold, soap in the shape of a rat, fan shirts with the image of the Pied Piper. For a snack one can have roast "rat tail" in the "House of Piper" – Rattenfangerhaus. From the terrace of the "wedding house", Hochzeitshaus, in Hameln one can see a staging of "Pied Piper", which takes place every Sunday from mid-May to mid-September.

The route also includes a lot of other attractions that remind us of the life of Brothers Grimm’ fairy tale characters. Among them are:

- Shvalmshtadt: the area of "Little Red Riding Hood Country"; - Trendelburg castle, where Goldilocks lived; - Polle is the place of action of Cinderella tale; - Bodenwerder: ancestral estate of the greatest contriver of all times and peoples – Mun-

chausen. Besides, all over the town there are sculptures: Baron on a flying core; Baron pulls his hair out of the swamp; Baron on the half "flowing" horse.

Well, the final point of the trip is Bremen. The first thing that comes to mind is, of course, the Bremen musicians. Figures of a donkey, a dog, a cat and a rooster can be seen everywhere. But the main monument of the glorious four, the sculptor Gerhard Brand, was established in 1951. It is lo-cated in the historical center, in the market place under the window of the old town hall. The front legs of a donkey polished to a shine. According to local legend, one should raise hands and make a wish. It will come true.

The atmosphere of fairy tales, written in the 1800s by Jacob and Wilhelm Grimm, leads trav-elers on the path of Gessen and Lower Saxony through primeval Reynhardsvald to Bremen, allow-ing to immerse traveler in the magical world of the Brothers Grimm, as well as to experience the true beauty of Germany.

2012 was the year of the 200th anniversary since the release of the first volume of Brothers Grimm fairy tales. Unusual tourist route "The Road of fairy tales" is truly beautiful and unique and it is worth visiting. A number of Ukrainian tourists visited Germany, experienced excursion tours, but this route is rather new thematic product and will be probably implied by the leaders of Ukrain-ian market of excursions.


89

УДК 351

ПОРЯДОК БРОНЮВАННЯ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ У РЕЖИМІ ON-LINE. ОСОБЛИВОСТІ ДОСТУПУ, ПОШУКУ, ПІДБОРУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

ПАКЕТНИХ ТУРІВ

Афанащенко Д.В.e

Тема є актуальною в цей час, тому що системи бронювання підвищують ефективність діяльності підприємства й полегшують роботу менеджерам із продажу тих або інших послуг.

Глобальний розвиток систем бронювання пов'язаний з ростом попиту на туристичні по-слуги. У системах бронювання в цей час можна забронювати як номер у готелі, залізничні й авіаквитки, так і доставку квитків у театр, замовлення трансферу, таксі, квітів і інших додат-кових послуг.

Серед інформаційних технологій у сфері надання туристичних послуг вагоме місце по-сідає Інтернет, який з другої половини XX ст. став платформою для розвитку систем броню-вання й продажу товарів і послуг. Інформаційні технології найчастіше використовуються для презентації пропозиції туристичного підприємства, яка в кінцевому підсумку веде до броню-вання й продажу послуг.

Процес купівлі on-line здійснюється за підтримки інтерактивної технології, що дає клі-єнтові нові переваги, такі як: швидкість доступу до пропонованої інформації, можливість оцінки вартості угоди в часі, масовий чи індивідуальний вибір, швидка відповідь, певний продукт для певного клієнта у певному часі, доступ до інших клієнтів, а також зручність і задоволення.

Надання туристичних послуг у режимі on-line має і свої обмеження. По-перше, багато людей не мають Інтернету; по-друге, метою веб-сторінки туристичного підприємства є про-даж продуктів, а не надання інформації; по-третє, складні мандрівки потребують спеціальних знань і організації, котрі повинні надаватися кваліфікованим менеджером-агентом. Тому по-треба у туристичних агентах як посередниках збережеться у найближчому майбутньому.

Практично кожен крупний туроператор пропонує на сайті можливість підбору і броню-вання туру. На сайті туроператорів може пропонуватися бронювання пакетних, індивідуаль-них турів, бронювання за запитом. On-line бронювання може здійснити тільки турагент, для цього потрібна авторизація. Туристу доступні лише інформація про тури і перелік найближ-чих турагентств, що співпрацюють з туроператором, де потрібний тур можна придбати. В деяких випадках турист може здійснити бронювання за запитом.

Якщо в бронюванні пакетних турів можуть брати участь тільки зареєстрова-ні турагенти, то підбір індивідуального туру може здійснюватися приватною особою. Виби-рається країна, потім готель. На завершальному етапі необхідно залишити контактну інфор-мацію, яка дозволить менеджеру турфірми зв'язатися з туристом для підтвердження замов-лення або уточнення деталей. При підборі туру за вартістю інформація може сортуватися по готелю. При підборі індивідуального туру відразу ж пропонується готель. Можна перевірити наявність місць в готелях на задану дату, по кожному готелю надані ціни на номера. У разі потреби бронювання окремих сегментів турів критерієм вибору системи бронювання може служити співвідношення ціна-якість послуги, що надається.

Поняття «якість послуги», що надається глобальними системами бронювання і резервування, характеризується наступними параметрами: зручністю системного інтерфей-су; швидкістю і стабільністю роботи системи; способом підключення до системи; сумісніс-

e Науковий керівник Корнілова Н.В.


90

тю з вітчизняними офісними і бухгалтерськими програмами; наявністю доступу до спеціа-льних тарифів авіакомпаній, готелів і т.п.; технологією оплати і анулювання замовлення що використовується в системі, тощо.

Комп'ютерні системи бронювання володіють рядом переваг перед іншими каналами збуту продукції і послуг у сфері соціально-культурного сервісу і туризму. Вони надають можливість проводити бронювання в найкоротші терміни і здійснювати візуальний перегляд зарезервованих готельних місць, а також схеми розташування місць на транспортних засо-бах. Комп'ютерні системи бронювання забезпечують економію витрат на телефон, факс, здійснюють строгий фінансовий облік і контроль виконуваних операцій, аналіз збутової дія-льності на основі статистичних даних, що надаються комп'ютером.

Пакетні тури — це набір послуг, що забезпечують ваше перебування в певному пункті протягом певного періоду часу. Пакетний тур не передбачає, що ви будете переміщатися між кількома містами або країнами. Такий тур, як правило, включає в себе авіапереліт туди й на-зад, трансфер до / з аеропорту, проживання, харчування та туристичну страховку. В окремих випадках у складі туру може не бути авіаперельоту. Пакетними є, наприклад, більшість турів на курорти Єгипту або Туреччини.

Готові пакетні тури зазвичай пропонуються і проводяться спеціальними компаніями, знаними туроператорами. Такі компанії організовують технічний бік туру - бронювання го-телю, перельоти, організовують харчування і екскурсійне обслуговування тощо. При органі-зації перевезення туристів великі туроператори можуть користуватися як регулярними літа-ками, здійснюючи попереднє блокове бронювання місць, і за необхідності замовляти спеціа-льні чартерні авіарейси для великих груп туристів.

При виборі пакетного туру для клієнта турагенту варто взяти до уваги наступні факто-ри: 1. Ким організований тур, яка репутація і надійність даного туроператора. 2. Тип туру: індивідуальний чи груповий, з супроводом чи без. 3. Чи здійснював клієнт аналогічні поїздки в минулому. 4. Що являє собою конкретний тур, який набір послуг він включає. 5. Передба-чувана кількість туристів у групі, якщо поїздка групова. 6. Вік клієнтів. 7. Тривалість туру. Наприклад, той, у кого в запасі тільки один тиждень, не зможе поїхати в двотижневу поїздку. 8. Вартість поїздки.

Більшість туроператорів у Європі та США не працюють прямо з споживачами, а про-дають свої поїздки лише крізь туристичні агентства. Саме тому туроператори у порядку оз-найомлення і умови роздачі зацікавленим клієнтам розсилають свої брошури в турагентства. З цією ж самою метою активно здійснюється і цільове розсилання рекламних листівок з опи-сом турів поштою чи факсом. Так, типовий американський турагент, приходячи вранці на робоче місце, зазвичай виявляє щонайменше десяток таких рекламних листівок, які прийшли за ніч факсом. Не менша кількість й у щоденній порції ділової кореспонденції.

Аналізуючи рекламну брошуру чи листівку туроператора, слід звернути увагу на на-ступні важливі деталі, часто майстерно замасковані рекламою: 1) Чи включений переліт, тобто чи є тур тим, що називають IT – Inclusive Tour; яка авіакомпанія здійснює переліт; 2) Кількість ночей в готелі. Пам'ятайте, що рахунок тривалості проживання в готелях зазвичай ведуть ночами, яких завжди на одну менше, ніж днів. Якщо брошура написана по-англійськи, зверніть увагу на сполучення типу 2 nights, 3 days/ 2 nights і т.д.; 3) Категорія і місце розташування готелів; 4) Чи включені трансфери, тобто переїзди з аеропорту в готель і назад; 5) Яка екскурсійна програма туру, як і ким проводяться екскурсії, чи надається транс-порт. Виявіть здорову підозрілість до фраз типу "знайомство з визначними пам'ятками", "ве-чірня прогулянка" і т.д. Під час телефонної розмови з агентом туроператора отримаєте від нього підтвердження того, що під "знайомством з пам'ятками" дійсно мається на увазі авто-бусна екскурсія з гідом, а не самостійне блукання кинутих напризволяще туристів незнайо-мим містом.


91

УДК 332.8(477.46)

РИНОК ЖИТЛА В МІСТІ ЧЕРКАСИ

Красюк А. В.f

Становлення ринку житла в Україні розпочалося з прийняттям Верховною Радою України Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” від 19.06.1992 р. , що дозволило українцям стати законним власником об’єкта житлової нерухомості.

Ринок житла, як складова більш широкого ринку – ринку нерухомості, займає важливе місце в соціально-економічному розвитку України і є тим індикатором, який дає змогу до-сить об’єктивно оцінювати програмні установки та результати реформ, що здійснюються в державі.

Оскільки попит і пропозиція на ринку житла виходять від різних його суб’єктів як з по-гляду повноти наявного у них права власності, так і з погляду їх організаційної форми (домо-господарства, товариства власників житла, девелоперські компанії, муніципальні та державні органи влади тощо), і враховуючи різноманітність ринкових відносин у житловій сфері (ку-півля-продаж, оренда, найм, передача, застава тощо), ринок житла можна визначити як суку-пність економічних відносин між власниками (користувачами), що виступають у різних ор-ганізаційних формах, з приводу виробництва,розподілу, обміну та використання житла.

Ринок житла в Україні є достатньо диференційований і гнучкий, оскільки в межах регі-ону формуються власні локальні ринки, які пов’язані не стільки з якістю житла, скільки з по-питом на житло.

У нинішніх умовах, коли подорожчали комунальні послуги і введено нові податки, че-ркащани вже не хочуть більше 250 квадратних метрів, їм досить 70-80, 50, а кому і 30 квад-ратів, бажано – старого планування. Цього року погано продаютьсяся великі квартири на Митниці, на Шевченка–Пушкіна, тоді як одно-двокімнатні квартири користуються більшим попитом.

Дослідження показало, що в місті Черкаси в основному купують житло ті, хто працює за кордоном. Спочатку купують однокімнатну квартиру. Наступного року, підзаробивши грошей, приїжджають, продають однокімнатну і купують двокімнатну. Потім розуміють, що тут жити не будуть, починають заробляти пенсію за кордоном, а в придбані квартири посе-ляють квартирантів.

Черкащани останнім часом купують в основному житло на вторинному ринку. Хоча за останні роки в Черкасах будується досить багато нових будинків у різних районах міста. Але в них ціни на квартири «кусаються».

Аналіз цін на вторинному ринку житла в місті Черкаси станом на 17 квітня 2013 року.

1-кімнатні квартири: • максимальна ціна – 97 тис $ • середня ціна –30,7 тис $ • мінімальна ціна – 15 тис $ • ціна за 1 м2 – 853 $

2-кімнатні квартири: • максимальна ціна – 61 тис $ • середня ціна – 37,2 тис $ • мінімальна ціна – 25,5 тис $

f Науковий керівник к.е.н., доцент Кобко В.І.


92

• ціна за 1 м2 – 692 $ 3-кімнатні квартири:

• максимальна ціна – 150 тис $ • середня ціна – 57,2 тис $ • мінімальна ціна – 29,5 тис $ • ціна за 1 м2 – 702 $

В цілому, ситуація на вторинному ринку житлової нерухомості міста Черкаси в порів-нянні з 2012 роком змінилась так: на однокімнатні квартири ціна піднялась на 5,8 % з 803$ за м2 до 853$ за м2, на двокімнатні квартири ціна впала на 11% з 768$ за м2 до 692$ за м2, на трикімнатні квартири ціна впала на 11% з 779$ за м2 до 702$ за м2.

Отже, зрозуміло, що однокімнатна квартира є найліквіднішим товаром. По-перше, вона є найліквіднішим товаром, по-друге, має найменшу площу. Це житло може бути як для сім’ї, так і для одинокої людини, як тимчасовим, так і постійним, його можна продати у будь-який час.

Також варто зазначити, що в основної частини жителів міста спостерігається відсут-ність фінансових можливостей на покупку житла як на первинному, так і на вторинному ри-нку житла. Іпотеки ж сьогодні, в основному, теж недоступні для середнього споживача. Од-ним з факторів, які могли б вплинути на ринок нерухомості міста, є зниження відсоткових ставок на іпотеки, їх доступність хоча б для середнього класу. Але як і в інших регіонах України, черкаські банкіри не поспішають робити кредити більш зручними для споживача. Тому власне житло в Черкасах і досі залишається мрією для середньостатистичного покупця.


93

УДК 640.432

КЕЙТЕРИНГ СЕРВІС ЗАКЛАДІВ РЕСТОРАННОГО ГОСПОДАРСТВА В МІСТІ ЧЕРКАСИ

Кулик О.О.g

На початку XXI століття стало дуже актуально використовувати західні технології, щоб

зацікавити споживача та отримати соціальний або економічний результат. Зовсім нещодавно увійшло в наше суспільство поняття «кейтеринг», яке закріпилося, стрімко набрало оберти та перспективи, про це свідчать маркетингові дослідження щодо популярності кейтерингових фірм, яких на даний час існує достатньо [1].

Кейтеринг – вид діяльності, при якому ресторанне обслуговування організується прак-тично в будь-якому місці – це може бути виїздний банкет, фуршет, барбекю на природі, кор-поративна вечірка або інша форма обслуговування. Суть кейтерингового обслуговування по-лягає в тому, що ресторан за спеціальним замовленням (кейтерингова компанія) забезпечує замовнику приготування і доставку готової продукції ресторану в зазначене місце (до дому, в офіс, на робоче місце, в місце відпочинку тощо), а також ресторанне обслуговування святко-вого заходу з наданням різних сервісних послуг.

При об'ємних замовленнях клієнти можуть розраховувати на знижки. Так, при органі-зації банкету на 250 осіб загальна вартість може знизиться до 20%.

На вартість замовлення впливає вартість оренди меблів, скла та посуду. Деякі фірми включають її в загальну вартість, інші просять заплатити за неї окремо. Обслуговування за-ходи офіціантами та його оформлення декоратором найчастіше прописуються окремим ряд-ком у бюджеті.

В зарубіжних країнах кейтеринг уже давно став самостійним видом бізнесу, точніше для компаній, які ним займаються, це єдина стаття доходів. В штаті, зазвичай, тримають шеф-повара і менеджера по продажі послуг фірми. Весь інший персонал наймається для про-ведення конкретного заходу по мірі необхідності.

Сьогодні український кейтеринг представлений як приватними підприємцями, що до-ставляють обіди кільком клієнтам, невеликими компаніями, так і відомими ресторанами та представництвами великих міжнародних компаній

В місті Черкаси наданий час зареєстровано 154 закладів ресторанного господарства. З них кейтерингові послуги можуть надавати близько 70% ресторанів. Проте, рівень попиту на такі послуги не дуже високий. Це зумовлено особливостями Черкаського регіону та соціаль-ним становищем населення. За статистикою, середня заробітна плата в Україні (перше пів-річчя 2011р.) становить 2708 грн., тоді як в Черкасах – 2 262 грн [5]. Тому не кожен житель міста може дозволити собі скористатися кейтеринговими послугами. Також в місті досить рідко проводяться різні конференції, зібрання, симпозіуми, що теж є причиною низького по-питу на кейтерингові послуги.

З метою розширення надання кейтерингових послуг, заклади ресторанного господарст-ва шукають різноманітні шляхи для покращення надання цих послуг. На наш погляд, вдале рішення по розширенню надання кейтерингових послуг знайшов готель «Апельсин». Він на-дає широке коло послуг у сфері проведення святкових заходів виїзного обслуговування – ор-ганізації банкетів, фуршетів, днів народження, весіль, барбекю, брейк-кав, корпоративних свят різного масштабу. Готель заключає договори з туристичними підприємствами на про-живання туристів, які здійснюють подорожі Черкащиною. В програму туру, крім поселення в готелі, включається також кейтеринг.

g Науковий керівник доцент Ткач В.В.


94

Черкаси здавна славилися своїм унікальним цілющим кліматом і природою. Це підтве-рджується тим, що ще у 19 ст. в Черкаси з’їжджалися заможні люди зі всієї Російської імпе-рії та з-за її меж, щоб відпочити тут. Ідеальним місцем для проведення банкетів являється берег Дніпра поряд з яким знаходиться унікальний сосновий бір. Тут можна добре провести час, насолоджуючись видом на Дніпро та дихаючи чистим повітрям. Цим і користується рес-торан «Апельсин», організовуючи банкети на березі Дніпра.

Туристам пропонується різноманітна тематика банкетів відповідно до актуальності свя-та в дату проживання їх у готелі.

Банкети на різну тематику приурочують до державних, професійних, релігійних свят, враховуючи побажання гостей.

Всі банкети оформлюються відповідно до тематики. Ресторан повністю бере на себе зобов’язання організації замовлення: розробку сценарію проведення свята, складання меню, приготування страв і напоїв, їх доставку на місце призначення, обслуговування споживачів на рівні ресторанного сервісу, згортання роботи на місці проведення банкету.

Гарні враження у туристів залишаються від організації банкетів з нагоди таких свят: − День Незалежності України. На банкет пропонують гостям вдягнутися в національні

костюми. Столи прикрашають національними символами. До меню включають національні страви та напої. Організовується і відповідне музичне обслуговування. Святкування завер-шити феєрверком;

− Свято Івана Купала. Церква в цей день шанує християнського святого Іоанна Хрести-теля. За традиціями це свято святкується біля річок. Берег Дніпра ідеально підійде для цього. Обов'язково розкладається велике вогнище, через яке стрибають дівчата і хлопці поодинці або в парі. Дівчата плетуть вінки з польових квітів та пускають їх на воду. На свято запро-шують музик-виконавців на народних інструментах, а також можуть підготувати виступи самодіяльних колективів. Це свято є досить популярним серед молоді;

Досвід роботи ресторану «Апельсин» підтверджує висновок, якщо зовсім недавно кей-теринг в системі ресторанного господарства України справді був новим напрямом ресторан-ного бізнесу, то на сьогоднішній день він швидко розвивається, відробляє свої прийоми ро-боти з клієнтами, розширюючи перелік представлених послуг [4]. Все менше ресторани за-глядають в словники, щоб вияснити як же точно перекладається слово «кейтерінг». Стало зовсім зрозуміло, що цей вид ресторанного бізнесу вже зараз зарекомендував себе як високо-прибутковий і відкриває широкі перспективи для тих хто буде займатися ним по-справжньому, а не періодично, з ціллю получати деякий додатковий дохід для свого закладу. І здається, вже всі зійшлися з визначенням кейтеринга, власне як виїзного обслуговування.


1. http://uk.wikipedia.org 2. http://cherkassy.restoranchik.com.ua 3. http://www.micenergy.com.ua 4. http://referat.parta.ua 5. http://pro-vincia.com.ua

http://uk.wikipedia.org

http://cherkassy.restoranchik.com.ua

http://www.micenergy.com.ua

http://referat.parta.ua

http://pro-vincia.com.ua


95

ФОРМИ ТА МЕТОДИ БОРОТЬБИ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ В ПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКСІ

Строкань Л.О.h

Одним із найбільш складних завдань сучасності є реформування правоохоронної сис-

теми відповідно до запитів нового етапу суспільного розвитку. Саме тому в цей час особли-вий інтерес становлять дослідження, присвячені новій економічній політиці, оскільки зроб-лені в той час кроки із впровадження ринкових відносин також супроводжувалися змінами у сфері правового регулювання діяльності правоохоронних органів у боротьбі з новими вида-ми злочинності.

Проблему економічної злочинності у промисловому комплексі вивчають історики, юристи та економісти. Дослідженню причин та умов економічної злочинності присвячені роботи багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, М.Б. Бучка [1], О.Г. Кальмана [2], С.Й. Кравчука [3], Є. Сазерленда [4].

У цей час загальноприйнятого кримінально-правового й кримінологічного поняття «економічна злочинність» не сформовано, незважаючи на його широке використання в нау-ковому обороті. Поряд із поняттям «злочинність у сфері економіки» вітчизняні кримінологі-чна й кримінально-правова наука, а також правозастосовна практика використовують як спо-ріднені поняття «злочин у сфері економіки», «економічні злочини» («економічна злочин-ність», «господарська злочинність») [5, с. 96].

Оскільки предметом дослідження є економічна злочинність у промисловості, виникає необхідність надати визначення даного поняття. Таким чином, економічна злочинність у промисловості являє собою злочинність, що здійснюється на підприємствах, в установах, ор-ганізаціях з видобутку, обробки та виготовлення сировини чи товарів посадовими особами цих підприємств, їх робітниками чи іншими особами та направлені на заподіяння економіч-ної шкоди підприємству, установі, організації.

Злочини, об'єктом яких є економічні відносини (виробництво, обмін й розподіл) у сус-пільстві, були однією з найважливіших груп у системі соціалістичного кримінального права.

Більш детального розгляду потребують форми й методи боротьби з окремими видами економічних злочинів у промисловості. Першим має бути такий вид, як хабарництво. Незва-жаючи на те, що це більшою мірою посадовий злочин, ніж економічний, воно найбільше тіс-но пов'язане зі сферою економіки. Саме хабарництво нерідко супроводжувало найнебезпеч-ніші для держави й особистості злочини, що особливе важливо в умовах становлення нової економіки, яке супроводжувалося багатьма труднощами. Слід зазначити, що хабарництву, як злочину приділялася підвищена увага. Держава боролася з ним не тільки каральними, але й заохочувальними методами.

Таким чином, видно, що в боротьбі з хабарництвом використовувалися різні методи: матеріального стимулювання, провокації, перевірки підозрюваних осіб і необхідних докуме-нтів і, звичайно, профілактика здійснення злочинів.

Стосовно господарських та податкових злочинів, слід зазначити, що діяльність міліції за цими напрямами в більшості випадків дублювала діяльність Об′єднане державне політич-не управління, тому їй та карному розшуку відводилась допоміжна функція.

Майнові злочини, і зокрема розкрадання, ще в період воєнного комунізму посідали значне місце серед інших злочинів. З огляду на зазначене, можна сказати, що основними ме-

h Науковий керівник к.е.н., доцент Ткаченко Ю.В.


96

тодами боротьби з розкраданнями на промислових підприємствах є робота з негласним апа-ратом; охорона й належний пропускний режим на шахтах, фабриках та заводах [6, c. 714].

З огляду на наведене, автор вважає, що на сучасному етапі органам з боротьби з еконо-мічною злочинністю слід більше уваги приділити не адміністративним та кримінальним, а економічним методам, що в подальшому зробить їх діяльність більш ефективною та допо-може не повторити помилки минулого.


1. Бучко М. Б. Сучасна корислива економічна злочинність та заходи її попередження : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / М. Б. Бучко. – Х., 2002. – 19 с.

2. Кальман О. Г. Злочинність у сфері економіки України: теоретичні та практичні проблеми попередження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / О. Г. Кальман. – Х., 2004. – 39 с.

3. Кравчук С. Й. Економічна злочинність в Україні / С. Й. Кравчук. – К. : Кондор, 2009. – 282 с. 4. Сазерленд Э. Являются ли преступления людей в белых воротничках преступлениями? / Э. Сазерленд. // Социология преступности (Современные буржуазные теории) – М., 1966. – С. 4–47.

5. Жалинский А. Є. Карний закон і економіка в умовах соціальних змін / А. Є. Жалинский // Зміцнення законності й боротьби зі злочинністю в умовах правової держави. – М., 1990. – С. 96.

6. Новікова В.С. Шляхи протидії економічній злочинності в промисловому комплексі Донба-су в 20-ті рр. ХХ ст. / В. С. Новикова // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 711–716 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKnlu/fil/2010_2/Novicova.pdf

http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKnlu/fil/2010_2/Novicova.pdf


97

ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ЕКОНОМІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Діброва Н.В.i

Розвиток науки і техніки передбачає активну дослідницьку діяльність у сфері терміно-

логічної лексики, явищ і процесів номінації та термінологізації. Особливого значення в пері-од активізації міжнародних економічних зв'язків набуває економічна термінологія в поєд-нанні з термінологією правознавства, зокрема в економічних документах, угодах, працях, які містять певні законодавчі рекомендації, вимоги та положення.

Питання дослідження юридичної та економічної терміносистем розглядалися вітчизня-ними дослідниками [1,2,3] переважно в межах структурно-семантичного аналізу, насамперед у системі відповідного дискурсу: економічна термінологія – в економічному дискурсі, юри-дична – в юридичному тощо. Важливим є розгляд семантичних полів, зокрема за рівнем (ступенем) їх термінологічності. Семантичні поля можна розглядати за ступенем терміноло-гічності, за ступенем зберігання значення в певній вузькоспеціальній галузі, а також за праг-матикою контексту. В економічному дискурсі юридичний термін може зберігати значення повністю, частково або втрачати його.

Зауважимо, що під впливом інтерференції при входженні в економічну підмову юриди-чні терміни проходять стадію спеціалізації, змінюючи своє місце в терміносистемі. Вони можуть перетворюватися на омоніми, тобто бути омонімами вихідних термінів. Наприклад, термін liability (осудність, відповідальність, зобов'язання) в юридичній терміносистемі є омонімом економічного терміна liability (пасив).

Проаналізувавши економічну літературу різних жанрів та використавши лексикографі-чні економічні та юридичні словники, ми виявили, що приблизно 73% усієї кількості юриди-чних термінів економічного дискурсу стали невід'ємною частиною економічної підмови у зв'язку з їх частим вживанням у галузі економічної діяльності та правовим статусом бізнес-операцій. Водночас ці елементи у процесі трансмісії в економічну терміносистему повністю зберігають юридичне значення. Це такі терміни: acceptance (акцепт); breach (порушення); bond (бона, купюра, облігація); credit (кредит); creditor (кредитор); employment (найм); tax (податок); mortgage (застава, іпотека); rent (рента); share (акція, пайова участь); witness (сві-док); patent (патент) та інші.

Порівняємо семантику термінів у процесі їх функціонування в економічному та юриди-чному текстах. Передусім розглянемо визначення деяких юридичних термінів у спеціальних словниках: у них термін співвідноситься зі спеціальним поняттям, і ознаки, зафіксовані у ви-значеннях, є суттєвими. Далі перевіримо, чи наявні ці ознаки при вживанні терміна в еконо-мічному тексті.

Терміном, що має пряме відношення до економічних операцій та явищ, є tax (податок). У юридичному тексті виявляємо саме таку семантику терміна [6, с. 116]. Термін tax можна назвати міжгалузевим юридично-економічним; він повністю зберігає юридичне значення в економічному тексті [7, с. 186]. У наведених контекстах юридичний терміноелемент tax має значення "обов'язкова плата, що стягується державою з фізичних та юридичних осіб" [5]. Ці-кавим є той факт, що сам термін вносить у юридичний контекст елемент економічного дис-курсу.

Інший термін fraud (шахрайство) можна простежити в економічних текстах і, як пока-зав аналіз літератури, він має те ж значення, що і в юриспруденції [4, с. 114].

i Науковий керівник к.е.н. Ускова Л.В.


98

Цікавим є і той факт, що в економічному дискурсі, переважно у монографіях з комер-ційного права та його застосування в економічній практиці, ми фіксуємо терміни юриспру-денції, які, на перший погляд, не стосуються комерції. При цьому простежуємо збереження семантики термінів (терміни attorney, court, law).

Отже, терміноелементи юридичної терміносистеми в економічних текстах мають тен-денцію до широкого використання, не змінюючи при цьому значення юридичного терміна.

Виявлено також випадки, коли в економічному тексті термін цілком втрачає юридичне значення, набуваючи при цьому загального значення. Відбувається детермінологізація тер-міна. При цьому він втрачає свою концептуальність, системність, однозначність і набуває прагматичних властивостей.

З позиції збереження чи втрати первісної семантики проаналізовано такі юридичні тер-міни слова та терміни-словосполучення: capacity, tort, tax, law, fraud, valid та ін. Близько 99,6% з них відповідають семантиці у сфері економічних текстів, частково можуть реалізува-ти значення того чи іншого юридичного терміна близько 0,2% термінів. Має місце і десеман-тизація згаданих одиниць у структурі економічного тексту (0,2% термінів). Зафіксовані та-кож випадки, коли одночасно в різних економічних контекстах терміноелементи юридичної терміносистеми можуть повністю зберігати юридичну семантику або частково реалізовувати її, наприклад, valid, capacity.

Зазначимо, що юридичні терміни дедалі ширше використовуються в структурі еконо-мічних текстів. Високий відсоток відповідності юридичному значенню терміна в економіч-ному дискурсі пояснюється передусім тісним зв'язком економіки з правознавством. Економі-ка без юриспруденції на сучасному етапі розвитку суспільства не може існувати. Юридичні терміни входять у підмову економіки на рівні різних її жанрів: економічної документації (контрактів, угод), монографічної літератури з економічної тематики (дисертації, монографії, статті, доповіді), науково-популярної літератури з економічної тематики, газетного жанру з питань економічного життя. У всіх цих жанрах економічної літератури простежуємо функці-онування юридичної лексики, термінології, термінологічних словосполучень, фіксуємо спі-льні та індивідуальні риси щодо семантичної реалізації, соціальної та культурологічної орієнтації.


1. Головин Б. Н. Лингвистические основи учения о терминах / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. – М. : Высшая школа,1987. – 103 с.

2. Овчаренко В. М. Структура і семантика науково-технічного терміна / В.М. Овчаренко. – Харків, 1968. – 72 с.

3. Цаголова Р. С. Системное исследование терминологии политической зкономии (лингвис-тические аспекти проблеми научного термина) : автореф. дис. . . . доктора филол. наук : спец. 10.02.19 "Теория язика"/ Р. С. Цаголова. – М., 1988. – 45 с.

4. Cook J. Auditing / J. Cook, G. Winkle. – N. Y., 1988. – 632 p. 5. Jarrow R. Finance Theory / R. Jarrow. – New Jersey, 1988. – 294 p. 6. Schlesinger R. Comparative Law / Rudolf Schlesinger. – N. Y. : The Foundation Press, Inc.,

1970. – 855 p. 7. Scots Law Times. – Edinburgh. – 1993. – Issue 2. – 78 p.

ГУМАНІТАРНІ НАУКИ

99


УДК 347.453:658.91

ДОГОВІР ЛІЗИНГУ

Чижикова С.В.a

На даний час актуальність даної теми полягає в тому, що лізингові послуги є досить

значним важелем для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні. Метою роботи є ознайомити студентів з даною темою, а також донести інформацію про

лізинг, вказати переваги та недоліки, чи є доцільним укладати такий договір. У кращі часи частка лізингу у вітчизняній економіці становила 8%, але протягом

2009 року й ця цифра скоротилася більш ніж удвічі. Однією з проблем є те, що самі лізингові компанії налаштовані на співпрацю з юридичними особами, тобто великими корпоративни-ми клієнтами, адже саме вони формують майже всю частку їх доходу. Фізичні особи є лише не значною частиною, каплею в морі для прибутку даних фірм. Іншою проблемою є недосконалість законодавства в цьому питанні. А саме проблеми пов’язані із оподаткуван-ням ПДВ, а також внесків до Пенсійного фонду. Ще одним фактором який знижує привабливість даних договорів є те, що платежі по них прив’язані до не зовсім стабільних курсів євро та долара.

Основними проблеми з якими стикається будь-яка лізингова компанія в Україні з ве-ресня 2008 року, є:

· затягування або припинення сплати чергових лізингових платежів (ризик заморожен-ня лізингових платежів), що веде до ризику не повернення кредитів банкам та іншим фінансовим установам;

· зростання курсової різниці між гривнею та іноземною валютою; · зупинка виробництва, програм з розширення та модернізації виробництва; · припинення кредитування виробників. Зрозуміло що лізингові компанії не зможуть окремо вийти з кризи, бо ця криза зачепи-

ла всі сторони економіки та фінансів в Україні. Цю проблему можна подолати лише спіль-ними зусиллями всіх суб’єктів в Україні при злагодженій роботі законодавчої та виконавчої влади, зрозумілих та виважених дій Національного банку, комерційних банків, власників по-тужних корпорацій та холдингів. При прийнятті будь-яких рішень необхідно враховувати, що лізинг – це різновид інвестицій у виробництво, а тому не можна допустити банкрутства лізингодавців.Тобто лізинг може виступати формою строкового та платного користування майном. Головні об'єкти лізингу – елементи активної частини основних фондів. Згідно із За-коном України “Про лізинг” не можуть бути об'єктами лізингу об'єкти оренди державного майна, земельні ділянки та інші природні об'єкти. Предметом цього договору може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, віднесене до основних фондів. Зазначене майно, яке є в державній або комунальній власності, може бути предметом лізингу, якщо щодо нього відсу-тня заборона передачі в користування чи володіння. Для наших підприємств та підприємців, надто в період спаду виробництва, нестабільності фінансового сектора, лізинг привабливий великими можливостями, закладеними в ньому. Як показує практика, він, по-перше, надає можливість підприємствам, що не мають достатнього капіталу для купівлі обладнання, отримати його шляхом оренди, при чому на більш вигідних умовах, ніж за контрактами ку-півлі–продажу. Якщо підприємство закуповує необхідне устаткування за рахунок власних

a Науковий керівник Печерський В.Г.


100

коштів та довгострокових банківських кредитів, то здійснює це із фонду розвитку виробниц-тва, який формується з прибутку після його оподаткування у встановленому законодавством порядку, а крім того сплачує ще й податок на додану вартість із купівлі-продажу. При укла-денні ж договору лізингу орендні платежі, сплачувані орендарем, входять у собівартість про-дукції, яку він випускає, чи послуг, які надає, а після повної сплати вартості орендованого устаткування підприємство, як правило, стає його власником. У цьому разі кошти, що витра-чаються як на орендні платежі, так і на викуп орендованого устаткування, формуються з прибутку підприємства до його оподаткування. По-друге, до лізингових операцій залучають-ся великі кошти банків, страхових, акціонерних та інших товариств, що знаходяться в Украї-ні. По-третє, лізинг дає можливість отримати додаткові інвестиції від іноземних партнерів, при чому не в грошовому вигляді, що викликає певні складнощі, а в машинах та устаткуван-ні, які потрібні для виробничої діяльності. Лізинг вигідний і орендодавцю, бо передбачає стовідсоткове покриття всіх капітальних та інших витрат і отримання прибутку не меншого, ніж від інших операцій. Але оскільки для нашої країни лізинг є досить новим видом підпри-ємницької діяльності, то практика його застосування поки що значно менша, ніж, наприклад, орендних відносин, і її недостатньо для вивчення можливих проблемних питань, пов'язаних з лізинговими відносинами. З огляду на це, маючи намір укласти договір лізингу, доцільно зважати на його загальні недоліки й переваги, щоб визначитися, чи буде укладання такого договору найліпшим вирішенням конкретної ситуації. Отже, для кожного із учасників лізин-гових відносин цей вид підприємницької діяльності має певні переваги. Наприклад, для про-давця майна лізинг є зручним засобом вирішення не тільки виробничо-технічних, а й фінан-сових проблем – адже за умов надвиробництва лізинг виступає як дійовий інструмент від-шкодування: вкладеного капіталу, оскільки оплата продукції підприємства здійснюється від-разу після підписання угоди. Таким чином, скорочується можливість "заморожування" капі-талу підприємства у вигляді залишку готової продукції на складі, а підприємство-постачальник позбавлене необхідності використовувати комерційний кредит. Найсуттєвіші ж перевага внаслідок укладення договору лізингу, звісно, здобуває лізйнгоодержувач, зокрема:

- лізинг дає змогу на, 100% фінансувати придбання основних фондів (банківській кре-дит, наприклад, забезпечує тільки 60-70% їхньої вартості);

- зменшується ризик морального старіння обладнання – адже підприємство бере його не у власність, а в оренду, що розширює можливості оперативного оновлення застарілої тех-ніки без залучення власного капіталу на його фінансування;

- лізингові платежі включають до складу валових витрат, що зменшує оподатковуваний прибуток лізингоодержувача.

Проте поряд із зазначеними перевагами лізинг має і певні недоліки, основним з яких,. напевно, є вища вартість лізингу для лізингоодержувача, ніж вартість звичайної позики. Крім того, складання лізингової угоди потребує тривалого часу та складнішої організації, ніж складання угоди про звичайну банківську позику. Дію лізингодавця ж лізинг несе ризик мо-жливого морального старіння основних фондів та неповного і несвоєчасного отримання лі-зингових платежів (хоч саме завдяки лізингу він і отримує прибуток). Але, незважаючи на зазначені та інші недоліки, кількість лізингових договорів, що укладаються в Україні, остан-нім часом швидко зростає – завдяки фінансовим перевагам лізингу та меншому ризику, су-б'єкти підприємницької діяльності прагнуть брати значну частину необхідного їм майна у лізинг, ніж мати його у своїй власності. Значну увагу необхідно приділити перспективним для лізингового бізнесу в Україні сферам економіки, серед яких слід виділити сільське гос-подарство (об'єктом лізингу виступає сільськогосподарська техніка), транспорт, авіабудіве-льна промисловість (об'єктом виступає авіатехніка), нафтогазовий комплекс, харчова проми-словість (об'єкт – обладнання для закладів громадського харчування). За умов сучасної еко-номічної ситуації в Україні, коли більшість підприємств потребують значного оновлення ви-робничих потужностей, проте не мають коштів для їх купівлі, лізинг є, мабуть, найдоцільні-шим засобом оптимізації господарської діяльності підприємства.


101

УДК 811.111: 172.15

ПОНЯТТЯ ПАТРІОТИЗМУ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВАХ

Братчиков А.С.b

Напевно, кожен із нас, хоча б раз у своєму житті, стикався з терміном «патріотизм».

Але чи усвідомлюємо ми істинне значення та силу цього слова? Так склалося, що в різних народів патріотизм проявляється в різній мірі та різним чи-

ном. На нашу думку, було б цікаво прослідкувати за такими, часом дуже значними, відмінностями.

Розпочати варто із самого тлумачення слова. Словник української мови подає таке пояснення терміну: «Патріотизм – це любов до

своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на самопожертву й подви-ги. Патріотизм є одним з найбільш глибоких почуттів, закріплених віками і тисячоліттями».

Натомість, у словнику англійської мови тлумачення наступне: “Patriot is a person who loves, supports and defends his motherland.” (Патріот – це особа, яка любить, підтримує й обо-роняє свою батьківщину).

Як видно з визначень, американці конкретні і точні у своїх думках, в той час як україн-ці вкладають більше душі та емоцій у свої думки – можливо, це пов’язано з особливостями мови та менталітету.

Американці дуже серйозно ставляться до своїх патріотичних обов'язків: моляться за свою країну, беруть участь у виборах, платять податки, свідомо виконують закони тощо. Бі-льшість американців не лише відчувають гордість, коли мова заходить про їхню країну, але і вважають, що ідеї, популярні в США, варто поширювати у всьому світі – тобто амери-канськй патріотизм є більш агресивним. Дев’ять із десяти американців відчувають почуття гордості, коли звучить гімн країни.

За результатами соціологічних опитувань, 73% американців вважають себе «великими» або «дуже великими» патріотами Америки, і лише 5% – зовсім не позиціонують себе як аме-риканські патріоти.

Найбільш популярними символами США були названі (у порядку спадання популярності): - American Flag – американський прапор; - The Statue of Liberty – статуя Свободи; - National Anthem – національний гімн; - White headed eagle – білоголовий орел; - White House – Білий Дім; - Song “God Bless America” (пісня «Боже, благослови Америку») Цікаво зазначити, що за підрахунками газети The Washington Post, в США існує

30 населених пунктів, у назві яких використане слово Liberty (свобода), 11 назв, що викорис-товують слово Independence (незалежність) та 5, що використовують у своїй назві слово Freedom (свобода, самостійність, незалежність). Є навіть місто, що носить промовисту назву – Patriot (патріот). Воно знаходиться в штаті Індіана і там проживає трохи більше 200 чоловік.

b Науковий керівник доцент Махиня Н.В.


102

Дослідження також показали, що кожен третій житель США регулярно перевіряє бирки та наклейки на товарах, щоб визначити – в якій країні той був виготовлений. 54% жителів заявили, що вони краще куплять більш дорогий товар, виготовлений в США, ніж дешевший та ідентичний за якістю, але виготовлений в іншій країні світу. Однією з причин цього є ба-жання підтримати національного виробника.

Патріотичність американців гарно ілюструє заклик президента Кеннеді: “Ask not what the country can do for you, but ask what you can do for it”. (Не питай, що країна може зробити для тебе, а питай, що ти можеш зробити для неї). І таке відношення є закономірним, адже ще в 1879 році Республіканська армія виголосила такий клич: “One country, one flag, one people, one destiny.”

Стосовно України, то результати соціологічних опитувань наступні. На запитання «Чи вважаєте Ви себе патріотом України?» близько 75% українців від-

повіли «так», 17% вибрали варіант «ні». При цьому, на заході України патріотичні настрої більш виражені, ніж на сході чи півдні.

Захід Центр Південь Схід Україна

Так 56.3 35.2 31.8 33.4 38.1

Скоріше так 31.2 40.1 42.7 34.0 36.7

Скоріше ні 6.1 13.5 17.9 16.7 13.8

Ні 1.3 4.5 4.0 4.5 3.8

Важко відповісти 5.0 6.6 3.6 11.3 7.6 Якби раптом сталася війна, без вагань на захист Батьківщини готові стати 63% украї-

нців. Цікаво, що третина наших співвітчизників вважають, що через 18 років після проголо-шення незалежності Україна дійсно є незалежною державою, а 54% із цим не погоджуються.

Такі показники є більш ніж оптимістичними. Адже на певному етапі українському народові активно нав’язали думку, що патріотизм – це те саме, що націоналізм.

Вважаємо, варто взяти до уваги відношення американців до своєї національності, адже не є перебільшенням сказати, що в крові американців, циркулює патріотизм.

Як розвинути в собі патріотизм, так необхідний для розвитку національної ідентично-сті? Ось декілька висновків та порад, сформованих у результаті спостережень за розвитком американського патріотизму. - Розпочати слід із сім’ї. Батьки, проявляючи любов і повагу до своєї країни, прививаючи ці

почуття – виховують дітей патріотами. - Також необхідно розвивати інтерес до національної культури та традицій. Для того, щоб

любити свій народ – його необхідно знати; свідомо вивчати історію свого народу. - Інформованість. Патріотизм передбачає гордість за досягнення своєї країни; інтерес до

інформації, пов’язаної з усіма сторонами життя суспільства та країни. - Подорожі по своїй країні – найкращий спосіб пізнати і полюбити свою Батьківщину

Пора всім українцям пробудитися від національного сну. Час любити свою мову й культуру, передавати своїм дітям любов до рідного краю!


103

УДК.811.111’37+141.21-933

ЛЕКСИКО-ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ Й ІННОВАЦІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У СФЕРІ ФІНАНСІВ

Красюк А. В.c

Будь-яка мова як динамічна система постійно поповнюється новоутвореннями. Особ-

ливо яскраво це проявилося протягом останніх десятиріч. Сфера економіки, зокрема фінан-сів, продовжує бути одним з основних джерел інновацій в англійській мові. Це пов’язано пе-редусім з інформаційною революцією та появою нових економічних реалій, теорій та докт-рин. На межі XX–XXI ст. економіку провідних капіталістичних англомовних держав назива-ли “новою економікою” (new economy), а також “високотехнологічною економікою сфери послуг” (hightech service economy). Ці поняття відбивають такі характерні риси сучасної еко-номіки, як сталий розвиток, високий рівень інвестицій та ефективне регулювання грошових потоків, наслідком чого стала концепція “нової парадигми” (new paradigm), згідно з якою процес глобалізації має призвести до “капіталізму без тертя” (zero-friction capitalism). Центральними органами влади проголошена інноваційна модель розвитку економіки Украї-ни, що є загалом правильним стратегічним напрямом економічного зростання будь-якої дер-жави зі статусом ринкової економіки. Впровадження інноваційних схем господарювання здійснюється в рамках міжнародного співробітництва. Україна здійснює його відповідно до пріоритетних напрямів для втілення сучасної та гармонізованої з міжнародною науково-технічної політики, системи стандартів та нормативів. Відповідно, важко переоцінити роль філологічної науки в інформаційному забезпеченні цих кроків.

Література з фінансів завжди характеризувалася високою концентрацією нових слів і словосполучень, які призначалися для номінації нових явищ. Серед них значне місце нале-жить сталим словосполученням – фразеологічним одиницям, у тому числі метафорам. Зок-рема, ціла низка метафор пов’язана з водною стихією.

За останні десятиріччя з’явилися нові метафори, пов’язані з терміном ліквідності (сту-пінь легкості, з якою той чи інший цінний папір або інший актив може перетворитися на го-тівкові гроші). Сам цей термін походить від слова liquid – рідина, рідкий. Відповідно, водне середовище дає поштовх появі низки нових метафор у фінансовій сфері: If private funding really does dry up, we will have to turn to government for help. (Якщо приватні фонди “пересох-нуть”, ми будемо змушені звернутися до уряду про допомогу).

Різноманітні фразеологічні дієслова (Phrasal verbs) широко застосовуються для номіна-ції важливих фінансових концепцій. Візьмемо поняття bad debt – безнадійний борг. Тут ми також стикаємося з характерними фразеологічними дієсловами, такими як: wind up trade – припинити торгівлю (дієслово wind означає зносити вітром); wipe out goodwill – руйнувати репутацію фірми (wipe означає витирати); write off bad debts – списувати безнадійні борги, якщо їх нереально отримати (write означає писати). Для порівняння: write down означає зни-ження вартості активу і його часткове списання з рахунку, а write up – помилка у балансово-му звіті.

Серед коефіцієнтів, завдяки яким оцінюють інвестиційну привабливість підприємств, поширення набув the quick ratio (or acid test ratio – “кислотний коефіцієнт”), який є співвідно-шенням ліквідних статей балансу банку до депозитів і дає найбільш точну картину його пла-тоспроможності на коротку перспективу завдяки тому, що враховує тільки абсолютно ліквідні активи. Цей термін є явним запозиченням із хімії. Доцільне також обговорення таких лексич-

c Науковий керівник к. пед. наук Коваль С. М.


104

них одиниць, як clean (чистий) і clear (ясний, прозорий) щодо їх застосування у сфері фінансів. Ці прикметники є такими, що широко використовуються і, без сумніву, запозичені з точних наук. Очевидно, що вони розширили свою семантику, потрапивши до економічної сфери.

Ще одна велика група фразеологічних одиниць є залученою із стихії повітря. Яскравим прикладом може слугувати всім відоме слово inflation (інфляція) від inflate – наповнювати газом, повітрям, надувати. Те ж стосується термінів, які мають у своєму складі слово balloon – повітряна куля; аеростат, яким неможливо управляти. Наводимо приклади із фінансової сфери: balloon maturity – банківський кредит, який передбачає великий платіж у кінці термі-ну погашення; balloon payment – великий одноразовий платіж на початку або в кінці терміну погашення.

Особливого значення набувають в економіці загалом і фінансах зокрема прикметники short (короткий) і free (вільний). Зазначимо, що антоніми long і short завжди використовува-лися для позначення інтервалів часу. Близьким до цієї семантики є фінансові терміни: short exchange – короткостроковий вексель; short loan – короткостроковий кредит.

На відміну від цього, термін short delivery – недопоставка, неповне постачання – демон-струє розширення семантики цієї лексичної одиниці. Те ж стосується його похідних, таких як shortage – дефіцит, to be short of – не вистачати. Джерелом частих помилок під час перекладу є прикметник free, первинне значення якого “вільний”. В економіці та фінансах він здебіль-шого виступає в значенні “безкоштовний” від виразу free of charge, або такий, із якого вилу-чили певну якість (fat-free, sugar-free).

Вік інформації зумовив також масову появу нових абревіатур у літературі з фінансів. Це явище укладається в концепцію “мовної економії”, яку максимально розвинуто у роботах таких авторів, як А. Мартіне, О. Есперсен і Ю. А.Зацний. Суть принципу “мовної економії” полягає у передаванні максимальної кількості інформації за одиницю часу, що сприяє поси-ленню комунікативної ефективності мови. Це пов’язано з ущільненням інформації та із “за-коном економії зусиль”, які “працюють” на користь невимушеності мовного вираження за сучасних умов. Ущільнення інформації зазвичай відбувається за рахунок зменшення кількос-ті мовних одиниць (звуків, букв, слів, речень) у процесі передачі певного повідомлення. Се-ред засобів ущільнення інформації особливе місце належить скороченням, або абревіатурам. Переклад цих лексичних одиниць становить особливі труднощі для перекладачів літератури з економіки та бізнесу, в тому числі фінансів. Абревіатури та скорочення як будь-який клас лексичних одиниць можна класифікувати за певними ознаками.

Таким чином, можна зробити наступні висновки: 1) і лексика, і фразеологія сфери фі-нансів перебувають у постійному розвитку і є одними з головних постачальників інновацій в англійську мову; 2) у цій сфері постійно зароджуються нові тенденції в словниковому складі, зокрема у словотворенні, переважно у формі запозичень із точних наук; 3) термінологічна лексика в англійській мові літератури із фінансів є неординарною не тільки за семантичною ознакою; цей факт підтверджує гіпотезу про посилення “емотивізації” лексичного фонду ан-глійської мови, що проявляється в лібералізації мовленнєвих норм; 4) можна спостерігати тенденцію до мовної економії, яка проявляється в наявності великої кількості скорочень й абревіатур, переважно ініціального, рекурсивного та графічного типів.


1. Бізнес-словник : Економіка. Фінанси. Банки. Інвестиції. Кредити : англо-укр. / уклад.: С. Я. Євмоленко, В. І. Єрмоленко. – К. : Школа, 2002. – 720 с.

2. Корнєва З. М. Новітні абревіатури та скорочення в англійських економічних текстах та їх переклад українською мовою / З.М. Корнєва, Н.В. Глінка // Наук. вісн. ВНУ ім. Лесі Українки: Філол. науки. – 2008. – № 4. – С. 308–312.

3. Mackenzie Y. Financial English with Mini-Dictionary of Finance. – London : LTP, 1996.


105

УДК 811.111

СУЧАСНІ АНГЛІЙСЬКІ СЛОВА, ЯКІ НЕ МАЮТЬ АНАЛОГІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Івановський П.С.d

Кожна країна, кожний народ, кожна місцевість мають свої особливі умови розвитку, які

є її характерними рисами та які відрізняють різні культури, надаючи їм щось особисте, над-звичайне, неповторне. У кожній мові існують спеціальні слова, що належать до національної лексики, не маючи аналогів в інших мовах. Такі слова мають назву реалій, і саме вони є об’єктом нашого дослідження. Переклад реалій – це частина важливої проблеми передачі національної та історичної своєрідності, яка сягає своїм зародженням теорії перекладу як са-мостійної дисципліни. Реалії входять до складу безеквівалентної лексики, але належать до найменш вивчених лінгвістичних одиниць.

Слід зазначити, що дослідженню реалій було присвячено багато праць українських, ро-сійських та зарубіжних фахівців та дослідників. Але на наш погляд, зазначена проблема є актуальною і, в якійсь мірі, новою для сучасних вчених, тому що життя людей не стоїть на одному місці, воно розвивається, а разом із цим з’являються нові реалії, поняття, які треба зрозуміти та вивчити.

На нашу думку, найбільш повною є дефініція реалій, сформульована вченими Влахо-вим та Флориним: “Реалії – це слова і словосполучення народної мови, які відображають на-зви предметів, понять, явищ, характерних для певного географічного середовища, культури, матеріального побуту або суспільно-історичних особливостей народу, нації, країни, племені, і які, таким чином, постають носіями національного, місцевого або історичного колориту”.

При перекладі таких реалій існує дві труднощі: 1) відсутність у мові, на яку переклада-ють, відповідника через відсутність у носіїв цієї мови аналогічного об’єкта або поняття; 2) необхідність передати не тільки предметне значення реалії, але і її колорит – національне та історичне забарвлення.

Ось найбільш уживані в сучасній англійській мові слова та вирази, які не мають анало-гів в українській або російській мовах.

Tartle – панічний стан, коли ви у розмові не можете згадати ім’я співрозмовника, або коли вам телефонують, ви чуєте знайомий голос і також не можете згадати потрібне ім’я. Earworm використовується для позначення пісні або мелодії, яка не виходить у вас з голови. В англійській мові серед найбільш уживаних слів, які не перекладаються, є: Elope – втекти з коханим; Refrigerator rights – синонім дуже близьких відносин; в буквальному сенсі право залізти в холодильник без дозволу; Football widow – жінка, яка в дні футбольних матчів вважає свого чоловіка тимчасово померлим; Globish – скорочення від global Еnglish – спро-щена англійська, на якій спілкуються представники неангломовних країн; Password fatigue – психічна втома, викликана необхідністю пам'ятати занадто багато паролів; Brandalism – за-вішування міських фасадів потворними рекламними постерами, тощо.

Отже, найбільш сильний вплив на появу в українській мові безлічі запозичених слів сьогодні надає англомовна наука і культура. На думку філологів, цей процес набув безконт-рольного характеру. У деяких випадках вживання в українській мові іноземних слів не є об-ґрунтованим і витісняє з лексикону звичні нам слова та вирази. Однак не можна заперечува-ти, що при цьому запозичення слів збагачує нашу мову і спрощує спілкування як внутрішнє, так і міжнародне. Весь комп'ютерний світ спілкується за допомогою американських термінів, які не мають повноцінних еквівалентів в інших мовах. Тому сьогодні приплив запозичених слів з англійської мови викликаний нагальними потребами нашого суспільства та є об'єктив-ним процесом розвитку української мови.

d Науковий керівник к.філос. н., доцент Ігнатьєва О.С.


106

УДК 321

ВЛАДА ЯК СОЦІАЛЬНА ПРОБЛЕМА

Бурдаш Є. В.e

Мета роботи: проаналізувати роль влади в суспільстві та вивчити проблему влади і особистості.

Герой роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита» Ієшуа стверджує, що влада – це насильство над людьми.

Проблема влади в суспільстві завжди хвилювала політологів, філософів, істориків та соціологів.

Поняття влади виникло ще в античному світі. Давньогрецькі філософи присвятили владі безліч своїх трактатів. Насьогодні ще не існує найбільш повного та однозначного визначення поняття влади. Загалом під владою розуміють вольові відносини між індивідами, групами індивідів,

поведінку, спрямовану на зміну поведінки інших об‘єктів. Влада – потужний засіб для досягнення найвищих цілей, тому боротьба за неї точилася

завжди. Загалом, психологи вважають, що прагнення до влади, до можливості підкорювати собі

подібних властиве особам, які відчувають себе неповноцінними. З історії відомо, що Наполеон був низького зросту, а став не лише видатним політич-

ним діячем свого часу, а й талановитим полководцем. Особи, які прагнуть до влади, роблять це для отримання власної користі. Звичайні люди, що є членами суспільства, сподіваються, що лідери, в чиїх руках зосе-

реджена влада, використають її на благо цього суспільства, зроблять життя його членів кра-щим та щасливішим.

Головними завданнями влади є стримування злочинності, обмеження суспільного хао-су, контроль за негативними проявами суспільних процесів.

Інколи влада вдається до насильницьких дій проти окремих осіб, що становлять загрозу для громадського спокою і безпеки, до обмеження їхньої свободи.

Людській психології властивою є протидія існуючим обставинам, а також діям, які об-межують інтереси особистості. Тому виникає конфлікт.

Виникнення конфліктів стосується не лише боротьби зі злочинністю та криміналу, а й певних ідеологічних явищ та проявів.

Історії відомі конфлікти авторів та цензури, ідеології та засобів масової інформації, ди-ктаторських проявів влади та творчої особистості.

Із прагненням ліквідувати владу пов‘язане виникнення такої течії як анархізм. Анархісти проповідують відмову від державної влади та побудову суспільства на мора-

льних засадах та принципах людяності і совісті. Їхні гуманістичні погляди спираються на знищення обмежень волі особистості та її безмежну свободу.

На практиці втілення анархічних ідей призводило до хаосу, надзвичайно високого рівня злочинності та мародерства.

Анархію можна вважати ще однією утопією. Існування влади властиве людській природі. Неоднозначне визначення пануючих владних структур та основних напрямів діяльності

призводить до негативних наслідків.

eНауковий керівник професор Кунченко-Харченко В. І.


107

Сьогоднішня ситуація в Україні є досить складною. Велика кількість політичних партій та лідерів, кожен з яких здобуває відносно невеликий відсоток голосів на виборах, зумовлює політичну та соціальну нестабільність, економічну відсталість та низький рівень життя в на-шій державі.

Одним із ключових завдань влади є регулювання взаємодії між різними соціальними верствами та класами.

Боротьба між класами, особливо якщо їх інтереси суперечать одні одним, призводить до революцій та докорінних змін влади, яка на думку соціуму не здатна задовольнити потре-бам громадян.

Одноосібна влада або влада однієї групи людей часто є досить небезпечним явищем. Монополія влади призводить до зловживання нею правлячою верхівкою, іноді навіть

до принесення в жертву інтересів держави інтересам цієї верхівки. Опозиція до діючої влади є важливим соціальним явищем, стимулом до прогресивних

дій з метою зміцнення авторитету серед населення. Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, що влада є багатоманітним та

неоднозначним суспільно-політичним явищем. Кожен з нас, як учасник суспільства та пов-ноправний громадянин, самостійно для себе визначає своє ставлення до неї.


1. http://djerelo.com 2. http://osvita.ua/ 3. http://pidruchniki.ws/ 4. http://politics.ellib.org.ua/ 5. http://siac.com.ua/ 6. http://ua.textreferat.com/ 7. http://ukrref.com.ua/ 8. http://vuzlib.org/ 9. http://www.artchild.com.ua/ 10. http://www.refine.org.ua/ 11. http://www.socialnacionalist.org.ua/

http://djerelo.com

http://osvita.ua/

http://pidruchniki.ws/

http://politics.ellib.org.ua/

http://siac.com.ua/

http://ua.textreferat.com/

http://ukrref.com.ua/

http://vuzlib.org/

http://www.artchild.com.ua/

http://www.refine.org.ua/

http://www.socialnacionalist.org.ua/


108

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

УДК 519.254

ОСОБЛИВОСТІ СТАТИСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ФІЗИЧНИХ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ

Скорина Є.В.a

Особливості методів статистичної обробки результатів фізичного експерименту поля-

гають в застосуванні математичних прийомів, формул, способів кількісних розрахунків, за допомогою яких показники, що отримуються в ході експерименту, можна узагальнювати, зводити до системи рівнянь, а також виявляти приховані в них статистичні закономірності.

Враховуючи величезну різноманітність методів математико-статистичного аналізу фі-зичних даних, були розглянуті лише методи кореляційного та регресійного аналізу, що ма-ють достатню точність, швидку збіжність та відтворюваність результатів, а також відносну простоту розрахунку і реалізації розрахункового алгоритму в прикладних програмних завданнях.

Тісноту кореляційного зв'язку, тобто величину наближення фактичного значення озна-ки до його умовної середньої величини, визначають за допомогою кореляційного аналізу, а її форму – напрям і величину зміни результативної ознаки під впливом факторного аналізу – за допомогою регресійного аналізу.

Для прикладу кореляційно-регресійного аналізу була використана база даних, отрима-них експериментальним шляхом при скануванні поверхні оптичного скла К8 методом атом-но-силової мікроскопії.

Завдання дослідження полягало в обробці простої матриці (лінії скану) отриманої ме-тодом атомно-силової мікроскопії, що представляє собою числові значення 128 показників мікронерівностей Z (у нанометровому діапазоні), що знаходяться на відстані 100 нанометрів один від одного уздовж поверхні діелектрика.

Для даних, що розглядаються в прикладі, прийнята логарифмічна функція зв'язку і знайдені її параметри в якості регресійної залежності. Отримана залежність має наступний вигляд: y = 29,6·(lg Z)2 – 134,55·lg Z+ 163,68.

Далі оцінювалася достовірність характеристик кореляційного зв'язку та рівняння регре-сії, використовуючи критерій достовірності Фішера або Стьюдента. При цьому отримуємо підтвердження значущості як окремо коефіцієнтів, так і усього рівняння регресії, а також ін-декс детермінації R2, який дорівнює 1, що говорить про високу точність і швидку збіжність результатів проведеного аналізу та розробленої моделі.

В результаті виконаної роботи були зроблені наступні висновки: 1. Серед основних методів статичного аналізу фізичних експериментальних даних об-

рані методи кореляційного і регресійного аналізу, які є перспективними для дослідження да-них про мікронерівність діелектричної поверхні, які були отримані методом атомно-силової мікроскопії.

a Науковий керівник к.т.н., доцент Бондаренко М.О.

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ

109

2. Встановлена логарифмічна залежність мікронерівності поверхні зразка з оптичного скла уздовж лінії сканування поверхні, виражена в рівнянні регресії, дозволяє встановити розбіжність розрахункових і експериментальних даних на рівні 0,1%...1,7%.

3. Проведена оцінка достовірності характеристик кореляційного зв'язку і рівняння ре-гресії використавши як критерій достовірності Фішера, так і критерій Стьюдента для переві-рки коефіцієнтів рівняння регресії. При цьому отримуване підтвердження значущості як ко-ефіцієнтів, так і рівняння регресії, а також індекс детермінації R2=1, говорить про високу то-чність і швидку збіжність результатів проведеного аналізу та розробленої моделі.

Подальший розвиток цієї наукової роботи полягає у створенні методології проведення статистичного аналізу експериментальних даних при обробці результатів, отриманих мето-дом атомно-силової мікроскопії, знаходження алгоритму і реалізація на його основі програ-много модуля прогнозування стану і поведінки поверхні діелектричних матеріалів.

110

ЗМІСТ

ХІМІЯ, ХІМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ЕКОЛОГІЯ Люлька Н.О. Вивчення практичних основ ферментативного каталізу полімерів зернової сировини у спиртовому виробництві...............................................................................

3

Купчинська М.А., Михайлова О.В., Плахотник Т.В. Удосконалення технології очистки сортівок нетрадиційними сорбентами .......................................................................

5

Черкасова О.О. Роль вітамінів в житті людини......................................................................7 Дузь О.А., Шмиголь С.О. Низькотемпературний плазмовий каталіз в процесах зниження токсичності відхідних газів.........................................................................................

9

Дубина В.І., Захарчук В.М. Нові технології очищення відпрацьованих газів двигуна внутрішнього згоряння від сажі ...................................................................................................

11

Гайдар Ю.В., Голодович М.Ю. Шляхи зниження токсичності автомобілів в експлуатаційних умовах. .............................................................................................................

13

Семенюк В.В., Хітров В.В. Розробка когенераційних двигунів як спосіб зниження токсичності двигунів внутрішнього згорання ............................................................................

15

Гусар В.С., Онищук О.В. Водень як альтернатива сучасним видам палива для двигунів внутрішнього згорання ..................................................................................................................

17

Артеменко С.Р., Басанський В.Ю. Сучасний стан використання каталітичних нейтралізаторів на автомобільному транспорті......................................................................

19

Єгорова О.В. Фізико-хімічні дослідження та розробка способу утилізації екологічно небезпечних відходів. ......................................................................................................................

21


Заяць Є.А. Рекуперація енергії коливань підвіски електромобіля ............................................23 Коваль М.А. Використання термоелектричного перетворювача Пельтьє для створення системи клімат-комфорту автомобіля ...................................................................

25


Іванченко В.В. Цифрове телебачення надвисокої чіткості ....................................................27 Лосіцький В.В. Перетворювач (інвертор) для сонячного модуля ...........................................29 Бородулін А.О. Розробка радіокерованого робота на основі п’єзокераміки..........................31 Подурець Р.М. Підсистема управління доступом до інформаційних ресурсів ПП «Тойсмаркет» ..........................................................................................................................

33

Полудень А.В., Тарасенко Я.В. Розробка захищеної тестової системи з використанням web-технологій ................................................................................................

35

Бєсєдіна Н.П. Дослідження впливу фізичного та психологічного навантаження на людину за допомогою методу газорозрядної візуалізації .....................................................

37

Швецов А.А. Використання високих напруг в процесах гальванізації.....................................40 Драган О.О. Гарячий термоядерний синтез в енергетиці .......................................................42 Красовський Д.О. Прогнозування поширення коротких радіохвиль в іоносфері...................44 Гаркавенко Г.А. Алгоритм оптимізації додаткових фінансових витрат при скороченні тривалості проекту ............................................................................................

46

Донець А.Г. Методи впливу на покупців, або чому ми купуємо те, що нам не потрібно.......48 Іваненко К.С. Експертні процедури та методи прийняття рішень в інвестиційних проектах ...........................................................................................................................................

50


Нагайчук А.О. Методы оптимизации задержек в LTE ............................................................52 Харін О.О. Програмна реалізація протоколів FMI .....................................................................54 Лада В.В., Просяник О.В. Створення відкритої електронно-бібліотечної системи ВНЗ....................................................................................................................................................

55

Мбума Жан Марк Розробка нових WEB-компонентів засобами мови С# для VISUAL STUDIO з застосуванням технології .NET ...................................................................................

57

111

Латанський А.В. Cloud обчислення........................................................................................... 58 Дяченко М.А. Багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних спеціалізованих пристроїв виявлення перешкод на базі ІЧВ ...............................................................................

59

Шевченко Т.Л. Багатокритеріальний метод якісної оцінки сучасних базових компонентів бездротових пристроїв прийомо-передачі на базі ІЧВ .....................................

62

Шитик М.І. Інформаційна система диспетчерської служби ВНЗ ........................................ 65 Жовтило В.Л. Програмний аналізатор методів шифрування/дешифрування тексту ....... 67 Якименко Ю.Г. Електронний журнал куратора студентської групи ................................. 68 Чабанюк Є.М. Розробка програмного продукту «Автоматизоване робоче місце адвоката»......................................................................................................................................

69

Василевська О.В. Проектування графічного модуля програмного забезпечення Петрі-об’єктного моделювання систем................................................................................................

70

Базьо М.О. Аналіз методологій розробки прикладного програмного забезпечення ............. 71 Курков А.С. Особливості проектування баз даних ІС засобами мови JAVA........................ 73 Жицький О.О. Розробка підсистеми «Складська і транспортна логістика» інформаційного порталу «Логістика».......................................................................................

74


Вертипорох А.М., Шумська Я.І. Дослідження сучасних наукових розробок з безпечного клонування ...............................................................................................................

76

Заяць Є.А. Експериментальне дослідження напруги дотику в житлових приміщеннях з системою заземлення TN-C ......................................................................................................

78


Пясецька О.І. Місце країн БРІКС в системі світового господарства.................................. 80 Кравченко А.О. Ukraine after UEFA EURO 2012: state of tourism.......................................... 82 Зима В.М. Вплив чемпіонату ЄВРО-2012 на туристичну галузь України ............................ 84 Петренко А.І. Implementation of new thematic product «Еhe road of fairy tales» into Ukrainian market of excursions .....................................................................................................

87

Афанащенко Д.В. Порядок бронювання туристичних послуг у режимі on-line. Особливості доступу, пошуку, підбору та реалізації пакетних турів...................................

89

Красюк А.В. Ринок житла в місті Черкаси ............................................................................ 91 Кулик О.О. Кейтеринг сервіс закладів ресторанного господарства в місті Черкаси ....... 93 Строкань Л.О. Форми та методи боротьби з економічною злочинністю в промисловому комплексі............................................................................................................

95

Діброва Н.В. Проблеми функціонування юридичної термінології в економічному дискурсі ..........................................................................................................................................

97


Чижикова С.В. Договір лізингу .................................................................................................. 99 Братчиков А.С. Поняття патріотизму в американському та українському суспільствах ..................................................................................................................................

101

Красюк А.В. Лексико-фразеологічні особливості й інновації англійської мови у сфері фінансів..........................................................................................................................................

103

Івановський П.С. Сучасні англійські слова, які не мають аналогів в українській мові....... 105 Бурдаш Є.В. Влада як соціальна проблема ............................................................................... 106

ПРИРОДНИЧІ НАУКИ Скорина Є.В. Особливості статистичного аналізу фізичних експериментальних даних ... 108

Н а у к о в е в и д а н н я

ТЕЗИ ДНІВ СТУДЕНТСЬКОЇ НАУКИ ЧДТУ

2012-2013 рр.

В авторській редакції.

Технічний редактор Литвин О.В. Коректура, комп’ютерне складання та макетування Вознюк Т.І.

--------------------------------------------------------------------------------------------------------------- Формат 60х84 1/8. Папір оф. Гарн. Times New Roman.

Обл.-вид. арк. 11,4. Зам. № 13-е151. ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Черкаський державний технологічний університет

Свідоцтво про державну реєстрацію ДК № 896 від 16.04.2002 р.

Science

Тези студ наука 2012 2013