Миколаївський національний університет імені

В.О.Сухомлинського

Факультет іноземної філології

Кафедра німецької філології

Прагматичний аспект перекладу

(на матеріалі казок братів Грімм)

• Обрана тема зобумовлена стрімким розвитком перекладознавства та новими вимогами до якості перекладу.

Раніше в центрі уваги науковців, зазвичай, були відмінності систем мов оригіналу та перекладу, але уже сьогодні серед критеріїв оцінки якості перекладу перекладознавці все частіше називають не лише ступінь близькості до оригіналу та якість мовного оформлення тексту, а й досягнення автором поставлених цілей при перекладі, а адекватним вважається такий переклад, який зберігає прагматику оригіналу.

Актуальністьдослідження:

Мета:- дослідження прагматичного

аспекту перекладу казки, розбір когнітивно-

прагматичних підходів при

дослідженні казки;

- визначення проблематики прагматичного

аспекту як перекладознавчої

проблеми (матеріалом слугують казки братів Грімм).

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

• визначити загальні особливості перекладу, його види та способи;

Об'єкт дослідження: прагматичний переклад художніх творів

Предмет дослідження: когнітивно-прагматичний аспект перекладу казок братів Грімм

Методи дослідження:

порів

ня

ль

ний

аналіз

текстів

оригі

налу і

пе

рек

ладів;;

еле

ме

нти к

онтекст

ологіч

ног

о

аналізу.

Матеріалом дослідження слугували казки братів Грімм, взяті з

великої німецької книги “Mein grosses Märchenbuch“ та переклади українського перекладача, члена спілки письменників

України, Євгена Поповича

Наукова новизна полягає в тому, що:

• прагматичне дослідження перекладів проводиться при комплексному розгляді комунікативної та когнітивної ситуації їх створення;

• виявлені причини й умови застосування прагматичних аспектів при перекладі текстів конкретних казок;

• виокремлено провідну роль прагматики перекладу в художніх творах.

Теоретична значимість:

- результати дослідження можуть бути

застосовані для опису

прагматичних аспектів в інших

мовних напрямках перекладу.

- результати дослідження поглиблюють уявлення про прагматичний

аспект перекладу і роблять внесок

у дослідження змін, яких зазнає

структура речення в

процесі перекладу.

Практична цінність:

- результати роботи можуть

слугувати теоретичним

матеріалом на заняттях з

німецької мови і літератури

- висновки роботи можуть

знайти застосування в

теоретичних курсах теорії перекладу

Розділ І. Особливості перекладу художнього тексту в контексті міжкультурної комунікації Соці

альна

зумовленність та

функціонально-когнітивні

особливост

і перекладу

Загальнофілософське

значенн

я прагматики та її вплив на

процес перекладу

Прагматичний

аспект як

важлив

а складов

а процесу перекладу

Існують тисячі висловлювань про те, як слід перекладати.Колись переклад вважали не

дуже важкою працею, а філософ Монтеск’є взагалі

відмовився вважати переклад творчою роботою. Тепер зусилля перекладачів

отримали визнання, а переклад надзвичайно

вдосконалився як мистецтво. Вже немає такої сфери, де б не були потрібні

послуги перекладачів.

При перекладі художнього твору текст передається читачеві з урахуванням

прагматичного аспекту. У лінгвістичній літературі прагматичний аспект

розглядається з різних точок зору : 1) передача

прагматичних значень слів оригіналу; 2) прагматика як завдання конкретного акту перекладу; 3) прагматична

адаптація для забезпечення однакового комунікативного

ефекту у перекладі та оригіналі.

Реальна прагматика перекладу включає в себе і

проблему відношення перекладача до своєї

діяльності, його наміри, які він здійснює в процесі перекладу. При цьому

виявляється подвійність акту перекладу, внаслідок чого,

разом із орієнтацією на оригінал, перекладач може ставити перед собою мету,

яка не має нічого спільного з тими завданнями, які ставилися в процесі

створення оригіналу.

РОЗДІЛ ІІ. Когнітивно-прагматичний підхід при дослідженні казки (на матеріалі казок

братів Грімм)

Генетичні витоки казки та когнітивні механізми її

дослідження

Прагматична адаптація перекладу як передумова успішної передачі змісту

тексту

Прагматичне значення мовного знаку в казках

братів Грімм

Казка як окремий літературний жанр та невід’ємна частина німецького фольклору сягає глибокої давнини. Окремі її жанри генетично пов'язані з різними етапами життя народу, різними їх функціями в народному побуті та мистецтві. У 1812-1815 рр. були видані «Дитячі і домашні казки» братів Грімм. Це видання стало своєрідним літературним зразком.

В казках неважко знайти найжорсткіші життєві реалії, що відображають антагонізми бідності і багатства, влади і безправ'я. Переклад казки є клопітким процесом, в якому перекладач нерідко використовує прагматичну адаптацію.

Прагматична адаптація означає внесення певних поправок на соціально-культурні та психологічні відмінності між тими, хто сприймає оригінал та переклад. Відомо також, що прагматична функція не має засобів своєї реалізації в мові, а здійснюється в комунікативно-мовній діяльності, у тексті. Все це входить у поняття тексту, тому перекладач повинен перекладати текст, а не редукувати його. Прагматично адекватний переклад семантично точно передає зміст оригіналу і враховує його прагматичні компоненти.

«Червона Шапочка» («Rotkäppchen»)• «... Frau schnarcht, du mußt doch sehen, ob

ihr etwas fehlt. Da trat er in die Stube, und wie er vor das Bette kam, so sah er, daß der Wolf darin lag. «Finde ich dich hier, du alter Sünder», sagte er. Nun wollte er seine Büchse anlegen, da fiel ihm ein, der Wolf könnte die Großmutter gefressen haben, und sie wäre noch zu retten: «schoß nicht, sondern nahm eine Schere und fing an, dem schlafenden Wolf den Bauch aufzuschneiden». Wie er ein paar Schnitte getan hatte, da sah er das rote Käppchen leuchten, und noch ein paar Schnitte, da sprang das Mädel heraus und rief: «Ach, wie war ich erschrocken, wie war's so dunkel in dem Wolf seinem Leib!» Und dann kam die alte Großmutter auch noch lebendig heraus und konnte kaum atmen. Rotkäppchen aber holte geschwind große Steine, damit füllten sie dem Wolf den Leib, und wie er aufwachte, wollte er fortspringen, aber die Steine waren so schwer, daß er gleich niedersank und sich tot fiel»

• «… Невже це бабуся так хропе? Зайду-но, подивлюся. Увійшов до хати - нема бабусі. Лежить на її ліжку вовк, сховався її ковдрою і спить. Ось де ти мені попався, старий розбійник! - Сказав мисливець. Підняв він свою рушницю і прицілився в вовка. І раптом чує: кричать з вовчого черева бабуся й Червона Шапочка: Мисливець, мисливець, звільни нас! Взяв мисливець ножиці і розрізав вовкові черево, а звідти вилізли бабуся й Червона Шапочка. Ах, як я злякалася, - сказала Червона Шапочка, - Як темно і тісно було нам у вовка в череві. Спасибі тобі, мисливець»

«Попелюшка» («Aschenputtel»)• «Das Mädchen hieb die Zehe ab, zwängte

den Fuß in den Schuh, verbiß den Schmerz und ging heraus zum Königssohn. Da nahm er sie als seine Braut aufs Pferd und ritt mit ihr fort. Sie mußten aber an dem Grabe vorbei; da saßen die zwei Täubchen auf dem Haselbäumchen und riefen:

«rucke di guck, rucke di guck,Blut ist im Schuck (Schuh):Der Schuck ist zu klein,die rechte Braut sitzt noch daheim.» Da blickte er auf ihren Fuß und sah, wie

das Blut herausquoll. Er wendete sein Pferd um, brachte die falsche Braut wieder nach Haus und sagte, das wäre nicht die rechte; die andere Schwester sollte den Schuh anziehen. Da ging diese in die Kammer und kam mit den Zehen glücklich in den Schuh, aber die Ferse war zu groß”

• «Дівчина відрізала пальця, впхала ногу в черевичок, зціпила зуби з болю і вийшла до королевича. Він посадовив її на коня й повіз до замку як свою наречену. Дорога йшла повз могилу Попелющиної матері. їдуть вони повз ліщиновий кущ, а на ньому сидять дві голубки й туркочуть:

В черевичок ноги не впхнути,довелося пальця утнути.З ноги тепер кров цебенить,справжня наречена вдома сидить. Королевич глянув на ногу дівчини, а з

неї справді кров іде. Він повернув коня, привіз дівчину назад та й каже:

- Це не справжня наречена і нехай друга сестра поміряє черевичок.

Пішла друга сестра до своєї кімнати, легко впхала передок ноги в черевичок, а п'ята не влазить»

Результати нашого дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Для збереження прагматичного потенціалу тексту оригіналу перекладачеві можна і

необхідно вносити в текст перекладу різні зміни.

2. Перекладач має враховувати, що мовні засоби оригіналу, за

допомогою яких створений прагматичний потенціал тексту

оригіналу, не можна просто заміняти в перекладі

однотипними мовними засобами мови перекладу, тому при цьому не вийде адекватно

передати прагматичний потенціал тексту оригіналу.

3. При передачі прагматичного потенціалу тексту оригіналу

важлива не тільки адекватна передача лексичного значення, але також синтаксичне значення

і стилістичне забарвлення оригіналу.

4. Перекладач повинен спиратися на аналіз контексту перекладного уривка, тобто

текст перекладу повинен чинити такий же вплив (емоційний або

естетичний) на читача перекладу, що і текст оригіналу.

5. Для здійснення будь-яких змін перекладачеві мало просто

володіти мовою перекладу. Він повинен знати

екстралінгвістичну ситуацію, постійно бути в курсі подій у середовищі мови перекладу,

весь час поповнювати свої знання.

Дякую за увагу!

Підготувала:студентка 426(н) групиЛяхова Віра Петрівна

Дослідження прагматичної адаптації при перекладі є

перспективним і, безсумнівно, буде продовжуватися.