ІСТОРІЯ МІСТА БАР

ДАВНЯ ІСТОРІЯ

• На сході - трипільське поселення (3100—2500 рр. до н. е.);

• На заході - скіфське (з 7 ст. до н. е.) і черняхівське (бл. 4 ст.

н. е.) та комарівське (15 ст. до н.е.);

• З 9 ст. до н.е. край населяли носії чорноліської культури, потім

скіфи-орачі;

• З 4 ст. землі вже входили до держави Антів - Антський союз;

• 6-10 ст. – уличі;

• З 12 ст. край фігурує під назвою Болохівщина, яка в 1241 р.

потрапила в залежність від Золотої Орди.

ПЕРШІ ЗГАДКИ

• Перша документальна згадка про місто (під

назвою "Ров") відноситься до 1401 р;

• Відомий український історик Михайло

Сергійович Грушевський в праці «Барське

староство» пише:

«… вже в 1405 р. Ров був населеним містом, так що

заселення його слід віднести до попереднього часу…»

• Історики-краєзнавці вважають, що місто виникло

в середині XIV ст.. Воно було розташоване на

правому березі річки Рів, там, де тепер

знаходиться село Чемериси-Барські.

ЗГАДКИ МІСТА РІВ

• 1435 – згадка про Рів як про село;

• 1443 – відомості про перехід Рову та Ялтушкова до

Стогнева Рея з Шумська;

• 1452 – татари спалили Рів та забрали родину Реїв в полон;

• 1456 – місцевість викуплена Андрієм Ондровонджем, проте

вона залишилась спустошеною

ПРАВЛІННЯ БОНИ СФОРЦИ

• 1537 – Бона Сфорца, дружина польського короля

Сигізмунда І Августа викупила Рів з прилеглими

землями;

• Вона вирішила укріпити місто, доручивши

керівництво Альберту Старжеховському;

• Новий староста побудував нову фортецю на

лівому березі, тобто на місці Бару;

• Будівництво почалось літом 1538 року,

закінчилось – 1540 року

ТЕОРІЇ ПОХОДЖЕННЯ НАЗВИ

• Названий на честь італійського міста Барі – батьківщини

Бони Сфорци, про що свідчить табличка на фортеці «…а

ім’я цьому місту присвоїла з назви свого рідного міста

«Барі»;

• Від румунського та угорського «Бара» – болото, оскільки

місцевість була заболочена;

БАР ЗА ЧАСІВ БОНИ СФОРЦИ

Поділений на три частини та фортецю:

• Польський Бар: примикав до фортеці, лише третина

населення поляки, більшість українці;

• Руський Бар: переселенці з Рову;

• Гірський Бар: поселення на місці колишнього Рову

чемерисів з Волині для охорони міста.

• В 1540 році всі три громади отримали Магдебурзьке право.

ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ СТОЛІТТЯ

• 1552 році новим старостою став М. Герборт, який в 1565

році перебудував фортецю у камені;

• У 1558, 1562, 1564, 1567, 1569 зазнавав набігів татар,

проте край багатішав, а населення збільшувався;

• В 1577 році в Барське староство Іван Підкова, захопив Бар,

а після цього попрямував у Молдавію, де згодом став

правителем;

• Був захоплений козацьким військом під проводом

Северина Наливайка та Григорія Лободи у 1594, була

зруйнована фортеця;

ВІДНОВЛЕННЯ ФОРТЕЦІ

Фортеця була відбудована 1647 році французьким інженером

Гійомом де Бопланом, який проживав у Бару З 1630 по 1647

рік. Він прославився будівництвом фортеці Кодак та

географічним дослідженням України;

ХМЕЛЬНИЧЧИНА

• Після перемоги під Жовтими Водами війська Богдана

Хмельницького захопили значну частину Поділля. Одним з

не багатьох укріплень поляків залишався Бар;

• На захоплення Бара був відправлений Максим Кривоніс;

• Ще до підходу військ в місті сталось селянське повстання.

Командир гарнізону Броневський утік з міста, замість нього

гетьман Потоцький відправив сина Андрія з німецькими

найманцями;

• При підході до Бару козацькі війська були поповненні

селянами з навколишніх сіл;

ШТУРМ МІСТА

• Кривоніс захопив Барські Чемериси та дочекався там

підходу підкріплення;

• Козаки зробили вигляд що будуть штурмувати через став:

на світанку почали стріляти гармати та спускати на воду

плоти;

• Польське командування перекинуло основні сили на

сторону від Барських Чемерис;

• Козаки запалили мокру солому, викликавши цим паніку в

захисників фортеці;

• В цей час жителі міста відкрили міські ворота;

ШТУРМ ФОРТЕЦІ

• В руках польської армії залишалась фортеця;

• Кривоносу вдалось установити контакт з міщанами, які

були у фортеці;

• При штурмі були застосовані «Московські гуля-городи» –

осадні башти на колесах;

• Уночі зробили підкіп під муром та заклали вибухівку;

• Від вибуху утворився прохід, водночас міщани відкрили

ворота – фортецю було взято.

• Це сталося 25 липня 1648 році.

ПОДАЛЬША ДОЛЯ

МІСТА

• Під час визвольної війни місто декілька разів переходило з

рук в руки;

• Після смерті Хмельницького Іван Виговський підписує

Гадяцький договір з Польщею, за яким отримує грамоту на

володіння землями, у тому числі і на Барське староство;

• Саме в Бару була резиденція Івана Виговського;

• Новий гетьман Павло Тетеря був супротивником

Виговського;

• У 1664 Виговського за наклепом розстріляли поляки;

ТУРЕЦЬКО-ТАТАРСЬКІ НАБІГИ

• У 1670-х роках місто було відпито армією Петра

Дорошенка, проте розпочались турецько-татарські набіги,

які продовжились до XVII століття;

• Руський Бар був повністю зруйнований оскільки не був

захищений стіною;

• Фортеця закинута, а внутрішні будівлі спаленні;

• З 137 будинків Польського Бару заселено лише 25;

БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ

• Частина польської шляхти та магнатів об'єдналась проти

короля Станіслава Августа та його рішення зрівняти

іновірців з католиками у правах;

• У 1688 році конфедерати спробували атакувати Кам'янець-

Подільський, але були вимушені відступити до Бару;

• В місті та околицях були вчинені погроми православного

населення;

• Лише в 1771 російські війська розгромили конфедератів;

• У цей час місто було охоплено «коліївщиною»;

ЗМІНИ СТАТУСУ МІСТА

• За договором 1771 року між Росією і Польщею, був

повернутий Польщі у складі Подільського воєводства;

• У 1793, під час другого поділу Польщі відійшов Росії, як

повітове місто;

• 1797 році втратив адміністративне значення і став

заштатним містом Могилівського повіту в складі

Подільського намісництва;

МІСТО У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ

ХІХ СТОЛІТТЯ

• На 1829 рік лише 100 дворів;

• Незважаючи на складну демографічну ситуацію, населення

зростало ( за 15 років 1,5 разів);

• У місті було 14 підприємств, 463 ремісники;

• Щорічно відбувалося 22 ярмарки;

• У лютому 1831 року Південне товариство провело з'їзд, де

обрали керівні органи;

• На околицях Бара діяли загони Устима Кармалюка;

МІСТО У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ

ХІХ СТОЛІТТЯ

• Населення Бару склало 14097 жителів;

• В місті було дві православні церкви, Свято-Покровський

монастир, костьол, часовня старообрядців, декілька

синагог.

• До 1831 року були лише католицькі монастирі:

базиліанський, францисканський і кармелітський. Після

1831 року році кармелітський і францисканський монастирі

зруйнували, а базиліанський у 1837 році повернули

православним. В церкві монастиря знаходилася

стародавня чудотворна ікона Барської Божої матері.

Монастир називався Барським Свято-Покровським.

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

• Розпочалось будівництво вузькоколійки з Ялтушкова на

Верхівку-Мар’янівку-Барок;

• В Барі мобілізували на війну більше тисячі чоловік:

робітників, наймитів, дрібних орендарів та інших;

ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ

• На підприємствах міста відбулись вибори до ради

робітничих і селянських депутатів;

• учасники більшовицької групи Рад створюють у Барі

військревком на чолі з М.Є. Врублевським;

• У селах відбулися масові селянські виступи, які підтримали

революційно налаштовані солдати VІІ царської армії;

• У лютому 1918 року після підписання в Барі

представниками Центральної ради договору в місто та його

околиці увійшли війська кайзерівської Німеччини й Австро-

Угорщини;

ВСТАНОВЛЕННЯ

РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ

• У період з 1917 по 1920 рр. у часи відкритої боротьби влада в

місті та навколишніх селах змінювалася 14 разів;

• Радянську владу в Барському районі остаточно було

встановлено 24 червня 1920 року;

• За постановою від 07.03.1923, із 7 березня 1923 року в

Подільській губернії утворюються Копайгородський та

Ялтушківський райони (з 3 лютого 1931 року станній буде

ліквідований, Копайгородський район скасують 10 вересня 1959 року).

• Барський район увійшов до Могилів-Подільського округу (пізніше, з 1932 року, Барський район опиниться в складі Вінницької

області).

• На середину 20-х років ХХ ст. в Барському районі

нараховувалося вже 25 сільських рад, проживало 45817 осіб.

КОЛЕКТИВІЗАЦІЯ

ТА ГОЛОДОМОР

• За радянської влади ціни збільшились на 50-100%;

• Під час голодомору у Копайгороді померло 273 особи, у

селі Польовому – 200 чол., Каришкові – 125;

• Населення в Барському районі зменшилось на 10962 осіб,

в Копайгородському – 15280;

ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА

• До війни було споруджені доти, які входили до

Летичівського укріпрайону;

• Але вони виявились малоефективними: 15-16 липня

Барський район був повністю захоплений;

• 7,5 тисяч населення було розстріляно;

• Територія району була поділена на дві частини:

правобережжя увійшло до Трансністрії, лівобережжя –

рейхскомісаріату «Україна»;

• Єврейське населення переселяли до гетто, які були

розстрілянні, 18-19 серпня та 14-15 жовтня 1942 року.;

ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ

• 14 тис. жителів району були мобілізовано до ЧервоноїАрмії;

• Організув партизанський загон перший секретар райкому партії А.Ф. Моняк, однак його загін з 15-ти чоловік булознищено;

• У січні 1944 року у Вовковинецькому лісі висадився десант М.Р. Соболєва. Цей загін виріс у партизанське з’єднання ім. Щорса;

• 20 лютого партизани зайняли села Барського району –Матейків, Трудолюбівку, Павлівку;

• 8 березня поблизу Бара відбувся бій партизанського з’єднання з німецько-румунськими військами. У цьому бою їм вдалося знищити понад 500 гітлерівців, 37 фашистів було захоплено в полон.

• Вінницьке партизанське з’єднання, яке очолював Яків Іванович Мельник, двічі з боями пройшло селами

ВИЗВОЛЕННЯ

• 19 березня 1944 року війська 18-ї та 38-ї армії 1-го

Українського фронту розпочали бої за визволення району;

• 25 березня частини 305-ї Стрілецької 74-го Стрілецького

корпусу 38-ї армії оволоділи Баром;

• Званням Героя Радянського Союзу відзначено 4-х жителів

району: П.У. Богатиря, М.В. Медвецького, О.І. Якимчука,

О.М. Щербакова, повними кавалерами ордена Слави стали

Ф.А. Вітомський, М.А. Бринько, Г.П. Грабовляк, П.С.

Ляховський, М.В. Савчук.