Письмовий переказхудожнього тексту

розповідного характеру зелементами опису

природи( підготовча робота).

Тема. Письмовий переказ художнього тексту

розповідного характеру з елементами опису

природи ( підготовча робота).

Мета

навчальна: вчити докладно повно й близько до тексту

передавати зміст почутого і прочитаного, а саме:

вчити розбиратися в логічній і композиційній структурі тексту;

оволодівати навичками правильного викладу прослуханого

матеріалу;

розвиваюча: збагачувати словниковий запас учнів за рахунок

засвоєння нових слів,

формотворча: формувати уміння і навички правильного

слововживання, формувати позитивне мислення;

виховна: виховувати естетич ні почуття, повагу і любов до

рідного краю, рідного народу, навколишнього середовища.

Міжпредметні зв’язки: українська література, фольклор,

народні легенди.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання: дошка, комп’ютер, запис ліричних мелодій,

слайдова презентація до уроку .

Епіграф до уроку: Скільки років землі — і мільярд,

і мільйон, а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

Хід урокуІ .Організаційний момент

Діти, подивіться на мене. Подивіться один на одного,

посміхніця. Скажіть, який зараз у вас настрій? Подивіться на

дошку. (На слайдах зображення картин природи – похмура

осінь, дощ, а потім сонячна весна) Отже ,у вас настрій

сонячний і світлий. З цих промінчиків добра ми починаємо

урок.

Прослухайте вірш Надії Красоткіної «Моя земля».

Моя земля чарі́вна, наче казка!

Тут є усе: ліси, степи, поля,

Моря, озера, сонечкова ласка…

Зелені гори — дорога земля.

Найкраща в світі, світла, найрідніша,

Уся в барвінках, наче у вінку.

Заквітчана, красива, наймиліша

І чути всюди пісеньку дзвінку

Це Україна — наша рідна ненька,

Де над ставками верби в ряд ростуть.

В садочку квітне вишенька біленька,

А журавлі з криниці воду п’ють.

У цім краю домівка наша рідна!

Коріння наше і уся рідня.

І землю цю нам берегти потрібно,

Про неї турбуватися щодня.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Діти, сьогодні на уроці наша мова буде йти про нашу Україну, про

її найкращу в світі природу, яка є у нашому краї – у нашому

рідному селі Княжа Криниця. Можливо, не завжди ми задумуємось,

що це все дісталося нам у спадок від наших далеких предків, які

започаткували поселення у цій місцевості. Отже тема нашого уроку

«Письмовий переказ художнього тексту розповідного характеру з

елементами опису природи.»

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Вправа « Мозковий штурм»

-Згадайте, як потрібно працювати під час докладного переказу?

- Які перекази називаються докладними?

- Які вимоги ставляться до докладного переказу?

- Що означає ввести в переказ елементи опису?

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Матеріал для вчителя

Опис — це словесне зображення ознак предмета, явища, особи в

усній чи письмовій формі. Найбільшою ознакою опису є те, що в

ньому речення перебувають у відношеннях одночасності

(перелічуються існуючі в той самий час предмети, ознаки, дії,

стани).

Описувати можна все: речі, тварин, людей, природу, внутрішні

переживання тощо.

Описи можуть бути виконані в науковому або художньому стилі.

В описах наукового стилю ознаки предмета розкриваються точно,

логічно, послідовно. Художній опис теж правдиво відображає

предмет, але в яскравій, образній формі, наоснові особистих

вражень автора. Опис завжди можна передати графічно:

ілюстрацією, фотографією.

Вправа « Творча майстерня»

Діти, всі ви живете в одному селі, але в різних його куточках.

Згадайте зараз назву своєї вулиці на якій ви проживаєте і

коротенько розкажіть, які краєвиди природи ви можете там

спостерігати. ( Розповідь учнів).

Діти, дуже цікаві ваші розповіді і з цього можна зрозуміти, що

всі ви дуже любите своє село і є справжніми українцями. Але

наше село не завжди було таким, яким воно є зараз. Дуже

давно тут не жили люди. Але з часом утворилося поселення.

Сьогодні ми дізнаємось згодом як це сталося.

V. Підготовка до письмового докладного переказу

розповідного характеру з елементами опису природи у

художньому стилі.

- Прочитайте епіграф нашого уроку «Скільки років землі — і

мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна!

Л. Костенко

- Як ви розумієте ці слова? (Відповіді дітей)

Діти, ми маємо не тільки любити наш край, захоплюватись

красою природи, а й бути не байдужими до історії рідного краю,

цікавитись його минулим, бо хто не знає минулого ,той не вартий

майбутнього.На уроках української літератури у 5 класі ми з вами

ознайомлювались з різними народними легендами та переказами.

Давайте зараз згадаємо, які вам найбільше запам’ятались

( « Берегиня» , « Неопалима купина» , Як виникли Карпати» , «

Чому в морі є перли і мушлі»). Про ці легенди ви дізнались з

підручника, а зараз ви почуєте одну цікаву розповідь про

створення нашого села, але перед цим пригадаємо, що таке

легенда.

Отже, наш текст для переказу буде легендою про походження

нашого села Княжа Криниця.

1. Перше прочитання тексту для переказу.

Легенда про походження села Княжа Криниця

Двома разками намиста упродовж річки Гірський Тікич

простягнулось село Княжа Криниця. З-під пагорбів понад

річкою з давніх-давен б’ють кришталеві джерела. Влітку пекуче

косе проміння сонця обливало густі ліси та безмежні левади. З

навколишніх ланів розпашілі женці влітку,спускаючись в долину,

брали з джерел воду,тамуючи спрагу від важкої праці. Краса

природи цієї місцевості була неймовірна. Тихо розливалось ніжне

сяйво вечірньої заграви червоним вогнем, відбиваючись у широкій

річці. Високо в глибині неба, немов малесенькі діаманти,

загорялися перші зорі. Тихий вечір ласкаво обіймав стомлену

денною спекою землю.

Кажуть,у давнину в цих краях гриміли гармати, велися запеклі

битви за незалежність київських князівств. На південному березі

річки гуртувалася рать князя, а на південному - половецька. Кінь

під копитом князя нетерпеливився у бій, вдарив копитом об землю

і з того місця бризнула вода – чиста та холодна.

Там утворилась княжа криниця. Її водою русичі тамували спрагу і

гоїли рани під час запеклої січі, а згодом і село стало називатись

Княжою Криницею.

Чи правда це, чи ні. Ця назва датується десь приблизно з 1511

року.

Але зараз ми знаємо те, що у селі є дуже багато криниць, які

утворилися з природних джерел. Про них також існують перекази

та легенди , бо їхня вода дійсно має чудодійні властивості.

• 2. Лінгвістичне дослідження.

• Пояснити значення слів :рать, джерело, левада, долина, женці,

заграва, діаманти.РАТЬ, і, жін.

1. У Київській Русі, а пізніше у Російській державі до XVIII ст. —

назва війська, збройного загону. [Ярослав:] Що ж, бій, так бій!

Скликати зараз рать! Не в перший раз нам ворога стрічать (Іван

Кочерга, Я. Мудрий, 1946, 110); Чи не слід нам розпочати, браття, —

як співали в сиву давнину, — спів про те, як із своєю раттю вирушав

князь Ігор на війну (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 159);

// Урочиста назва сучасного війська, збройного загону. Радянські

воїни, визвольна польська рать Нетлінну здобули в боях священних

славу... (Максим Рильський, III, 1961, 151); Зійшлась з околиць

партизанська рать опівночі знайомими шляхами (Микола

Терещенко, Ужинок, 1946, 35).

ДЖЕРЕЛО (рос. источник; англ. spring; нім. Quelle).

Потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на

поверхню землі. В місцях, де долини рік або балок прорізають

водовмісні верстви, підземні води виходять на поверхню і

утворюють джерела або природні криниці .Деякі джерела є

водночас витоками річок. В Україні з джерел починаються такі

річки: Дністер, Бистриця Солотвинська, Збруч та інші.

ЛЕВАДА, и, жін. Присадибна ділянка землі з сінокосом, городом

та плодовим садом або іншими деревами. По обидва береги

Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади,

неодгороджені тинами (Нечуй-Левицький, 1956, 167); Під

містечком тягнулися левади, густо обсаджені на ровах високою

дерезою (Степан Васильченко, II, 1959, 50); Край села стоїть оселя,

за оселею левада (Юрій Яновський, V, 1959, 20).

ДОЛИНА, и, жін. Рівна плоска місцевість, розташована між

горбами чи горами. Сонце гріє, вітер віє З поля на долину (Тарас

Шевченко, I, 1951, 11); Вона з цебром у руці спускалася в долину,

до джерела по воду (Степан Чорнобривець, Визвол. земля, 1959,

5); Село ховалося в глибокій долині (Іван Микитенко, II, 1957,

270).

ЖНЕЦЬ, женця́, ч. Той, хто жне хлібні рослини. жнець

(зменшено-пестливе — же́нчик; ж. жни́ця) = жнива́р — збирає

врожай; хлібороба цінували за зібраним урожаєм, за його

вправністю на хлібній ниві, — «який жнець, такий снопець»,

«злому женцеві кожний серп злий», «лихий жнець — дзень, дзень,

аби минув день», «лихий жнець ніколи не має доброго снопа». Всі

женці стояли мовчки; в їх руках наче заклякли жмені жита та серпи

(Н.-Лев., II, 1956, 186); — У Кирила золоті руки! Він і швець, і

жнець, і в дуду грець… (Коп., Хата хлопчика.., 1957, 4).

ЗАГРАВА, и, жін. Відсвічування, відблиск (перев. на небі)

яскравого світла, пожежі, вогнів і т. ін. [Сухарик:] Я пам'ятаю одну

ніч.. Від заграви пожеж було світло, як удень (Іван Кочерга, II, 1956,

345); Підіймаються в небо заграви по ночах од електрики з міст

(Володимир Сосюра, I, 1957, 494); * Образно. // Сяяння небосхилу

під час заходу і сходу сонця. Криваво заходило сонце за хмари,

обливаючи їх загравою (Іван Франко, V, 1951, 89); Край неба

запалав червоною загравою. Сходило сонце (Оксана Іваненко,

Тарас. шляхи, 1954, 191); Тим часом сідає сонце, небо на заході

спалахує вечірньою загравою (Микола Руденко, Остання шабля,

1959, 466).

ДІАМАНТ (від франц.(французький) brillant — блискучий), алмаз,

якому за допомогою обробки додана спеціальна форма, т.з.

діамантове ограновування, що максимально виявляє природний

блиск каменя. Таке ограновування часто застосовується і при

обробці ін. самоцвітів (гірський кришталь, топази і ін.).

- ь.

- Усно ввести ці слова у словосполучення і речення.

Наприклад:

Джерело. Чисте джерело. Я напився води із чистого джерела.

Левада. Зелена левада .По зеленій леваді біжить кінь.

Долина. Глибока долина. В глибокіц долині за селом пасуться

корови.

Женці. Завзяті женці У полі під палаючим сонцем працюють завзяті

женці.

Діаманти. Блискучі діаманти. Блискучі діаманти є дуже гарними і

коштовними.

3. Робота в групах.

. Випишіть у зошити епітети, порівняння, метафори, хто скільки

запам’ ятав, а потім перевіряєте один в одного. Хто написав

більше допомагає іншому.

І група - епітети ( кришталеві джерела, пекуче косе проміння,

густі ліси, безмежні левади,розпашілі женці.неймовірна

краса,.ніжне сяйво, вечірня заграва, широка річка, малесенькі

діаманти, перші зорі,стомлена земля,запеклі битви, київські

князівства, південний берег, чиста та жолодна вода);

ІІ група - порівняння: (Високо в глибині неба, немов малесенькі

діаманти, загорялися перші зорі.

ІІІ група - метафори: протягнулось село; проміння сонця

обливало густі ліси та безмежні левади; тихо розливалось ніжне

сяйво вечірньої заграви; вечір ласкаво обіймав стомлену денною

спекою землю.

4. Колективне складання орієнтовного плану тексту переказу з

елементами опису природи.

План

1.Село біля річки.

2. З давніх - давен б’ють кришталеві джерела.

3.Женці брали воду з джерел, тамуючи спрагу.

4.Неймовірна краса природи цієї місцевості.

5.Велися битви за незалежність київських князівств.

6.Кінь вдарив копитом об землю і потекла вода.

7.Село стало називатись Княжою Криницею.

8.Чудодійні властивості природних джерел.

5. Прочитання переказу вчителем вдруге.

VІ. Закріплення вивченого.

Вправа « Мозкова атака»

- Як ви гадаєте, чи готові ви вже після проведеної роботи

переказати текст легенди ?

- Чим ви будете користуватися під час написання переказу?

- На вашу думку, на які важливі елементи переказу вам потрібно

звернути особливу увагу?

6. Написання переказу на чернетках, редагування написаного.

VІІ. Підсумок уроку.

- Що корисного для себе взяли з цього уроку?

- Чи досягли поставленої мети ?

- VIІI. Домашнє завдання.

1.Завершити роботу над переказом.

- 2. Дізнатися інші варіанти легенд про створення села Княжа

Криниця і усно переказати їх на наступному уроці.