Випуск № 2, квітень 2012 10 успішних роківсої необхідними елементами живлення, захисту від по- ... Це дуже

“АГРОCКОП Україна”- технології ефективного розвитку !

Випуск № 2, квітень 2012

10 успішних роківна аграрному ринку України

3 млн. гектарів землі обробляють понад 1000 наших партнерів

розгалужена логістична система

понад 20 ексклюзивних продуктів

результативні рішення для партнерів:

високоякісне насіння;

інтегровані технології захисту та системи живлення рослин;

професійний супровід від агрохімічного аналізу грунту до реалізації с/г продукції.

PPPPvv

v

www.agroscop.com.ua

СОРТИ ЯРОЇ ПШЕНИЦІ ВІД SAATBAU LINZ – ЗАРЕЄСТРОВАНІ ТА ПЕРСПЕКТИВНІ, ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ

ТА АДАПТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ

У світовому зерновому господарстві спостерігається тенденція до збільшення виробництва продовольчого зер-на, насамперед пшениці. В Україні завжди пшениця і хліб були запорукою добробуту населення. Вона і сьогодні є головною культурою, посівні площі якою сягають майже половину загальної площі вирощуванні зернових культур.

Під час сівби озимої пшениці кінець літа початок осе-ні бувають засушливими, а вологи в орному шарі ґрунту недостатньо для отримання дружних і розвинених сходів озимої пшениці. Вони з’являються пізно, бувають зрідже-ними, слабкими, недостатньо загартованими, взимку ще більше зріджуються і від них годі й чекати повноцінного врожаю.

Несприятливі погодні умови на території України, що зазвичай спостерігаються приблизно у два роки з десяти спричиняють загибель посівів або суттєвого різкого зни-ження урожайності та валових зборів зерна озимої пшени-ці як у цілому в країні, так і в зоні Лісостепу.

Тому для зменшення ризику недобору врожаю доціль-но збільшувати площі під посівами ярої пшениці, зокрема обов’язково використовуючи нові сорти. Низькі врожаї цієї культури у виробництві – це не біологічна особли-вість, а результат низького рівня агротехніки. Яра пшени-ця, подібно до озимої, належить до числа найважливіших продовольчих культур, яка за посівними площами та вало-вим збором цінного та високоякісного зерна у світовому землеробстві займає одне з перших місць серед зернової групи культур.

При доборі сортів потрібно враховувати їх стійкість до посухи. Втрати врожаю від посухи бувають значними, а іноді високі температури спричиняють навіть загибель рослин. Яра пшениця потребує більше вологи, ніж озима, і відповідно більше зазнає негативного впливу посухи, що спричинює зниження урожайності культури.

Важливим фактором реалізації генетичного потенціалу сортів ярої пшениці є стійкість до шкодочинних хвороб, які в роки значного розповсюдження патогенних організ-мів призводять до втрати 10-30 %, врожаю залежно також від культури землеробства, строку сівби, сівозміни, інших агротехнологічних заходів, погодних умов тощо. Однак основну роль відіграє генетична стійкість сортів до хво-роб. На жаль, сьогодні є лише сорти зі стійкістю або то-лерантністю до окремих хвороб, а комплексної стійкості не мають.

За реакцією на умови вирощування серед нових заре-єстрованих сортів ярої пшениці виявлено сорти, що дає хліборобам широкі можливості для вдалого добору вза-ємодоповнюючих сортів і повнішої реалізації генетичного потенціалу їх продуктивності та ефективнішого викорис-тання різних агрофонів, попередників, ресурсного забез-печення і ґрунтово-кліматичних умов регіону.

На зміну екстенсивним сортам, які суттєво поступа-ються озимим за врожайністю, ми сьогодні маємо достат-ньо зареєстрованих нових сортів ярої пшениці різних сор-топитів з досить високим потенціалом адаптивних влас-

тивостей, урожайності та якостей зерна. Їх урожайність в господарствах високої культури землеробства становить понад 5,0 т/га.

Роль нових сортів у подальшій інтенсифікації зростає, оскільки впровадження нового сорту у виробництво – це додатковий врожай, що забезпечує зростання валового збору зерна.

Одним з найкращих сортів ярої пшениці, що володіє спектром необхідних властивостей, зокрема високим вро-жаєм та якістю насіння є Гренні та перспективний Терсі від відомої австрійської компанії Заатбау Лінц.

Гренні – «Заатбау Лінц», Австрія. Сорт цінної ярої пшениці. Борошномельні та хлібопе-

карські показники сорту добрі. Зерно містить 13,2 % білка, клейковини – 28,1 %, сила борошна – 281 о. а., об’єм хліба з 100 г борошна – 1000 мілілітрів.

Середня врожайність за роки випробування в зоні По-лісся становила 47,4 ц/га. Прибавка до національного стандарту – 5,1 ц/га. Низькорослий, рослини заввишки 70-78 см. Стійкий до вилягання та осипання. Стійкість до по-сухи – 8,4 бала. Середньостиглий, достигає в середньому за 100-105 днів.

Рекомендований для зони Полісся.Хоча сорт рекомендований для вирощування на Поліс-

сі, значних результатів вдалося досягти при посіві в регі-онах Лісостепової зони України, зокрема Черкаській, Ві-нницькій, Полтавській, Тернопільській, Хмельницькій та інших областях. Так, наприклад: в 2011 році в ТОВ СГП «Агрос-Віста» Ізяславського району Хмельницької області сорт Гренні показав урожайність 47,5 ц/га, що була вищою на 10 ц/га в порівнянні з дуже відомим сортом відомої в Україні компанії, аналогічний результат був відмічений по якісним показникам насіння.

Сорт Гренні за сприятливих умов і належної агротех-ніки здатен формувати урожайність 60-70 ц/га і більше. Однак не завжди у всіх підприємствах високий потенціал сорту реалізується в повній мірі, в основному через від-сутність регіональних технологій вирощування, порушен-ня агротехніки, не врахування біологічних особливостей сорту.

“АГРОСКОП Україна” - технології ефективного розвитку !

2 № 2, квітень 2012

Терсі - «Заатбау Лінц», Австрія.Це новий перспективний сорт ярої пшениці від Заатбау

Лінц. Безостий сорт раннього дозрівання з високим вро-жаєм високоякісного зерна. Має відносно невисоке стебло і стійкий до хвороб колосу. Сорт продовольчої пшениці.

Висока стійкість до справжньої борошнистої роси та жов-тої іржі, середньостійкий до бурої іржі, жовтої іржі та фу-заріозу колосу. Сорт цінної ярої пшениці. Борошномельні та хлібопекарські показники сорту добрі. Зерно містить 13,6 % білка, клейковини – 28,0 %. Стійкий до вилягання та осипання.

Отже, для стабілізації виробництва продовольчого зер-на і забезпечення сировиною потреб хлібопекарської та макаронної промисловості України яра пшениця повинна зайняти належне місце в зерновому балансі, а зростання валових зборів зерна можливе лише за рахунок залучення у виробництво нових високопродуктивних сортів, зокрема відомого сорту Гренні та перспективного до використання сорту Терсі.

Дем’яненко В.В., продукт-менеджер відділумаркетингу та технологічного консалтингу

ТОВ «Агроскоп Україна» , тел.: 067 446-45-28

НА ЩО ПОТРІБНО ПЕРШОЧЕРГОВО ЗВЕРНУТИ УВАГУВИРОБНИКУ ПРИ ВИРОЩУВАННІ СОЇ

Здатність сої до симбіозу з бульбочковими бактеріямиІнокуляція – це процес обробки насіння сої азотфіксу-

ючими бактеріями роду Rhizobia після якого по-чинається взаємовигідне існування цих бактерій та рослини. Лише завдя-ки симбіозу є можливе фіксування азоту бакте-ріями. Бактерії фіксують

атмосферний азот, переводячи його в доступну форму, натомість рослина забезпечує ризобії білком та цукром. Для кожної бобової культури характерний певний вид бактерій, для сої це – Rhizobia japonicum. В середньому вони сприяють фіксації 60-80 кг і більше вільного азоту на один гектар. Причому кількість біологічно зв’язаного азоту може сягати 60-70% загальної потреби сої в даному елементі, що сприяє в свою чергу заощадженню азотних добрив.

Крім того в грунті після збирання сої залишається добре розвинена коренева система з бульбочковими бактеріями.

Зазвичай оброблене насіння потрібно висівати впро-довж доби після інокуляції, уникаючи попадання прямого сонячного проміння.

Сьогодні з’явилися нові інокулянти, які дозволяють за-здалегідь (за 3 місяці до посіву) проводити обробку насін-ня сої. Це відомий препарат ХайКоут Супер від компанії Беккер Андервуд.

Для забезпечення на ранніх етапах розвитку рослин сої необхідними елементами живлення, захисту від по-шкодження ґрунтовими збудниками хвороб та шкідників економічно вигідно поєднувати інокуляцію з обробітком мікродобривами, протруйниками, бактеріями-антагоніста-ми тощо.

Місце в сівозмініСоя є одним з найкращих попередників для інших куль-

тур – зернових, кормових та технічних. Завдяки азотфікса-ції вона збагачує ґрунт цінною органікою, а також поліп-шує структуру ґрунту.

Сою бажано висівати на чистих або малозабурянених полях після озимих та ярих зернових культур. Після та-ких попередників як кукурудза, потрібно приділяти увагу подрібненню рослинних решток, для виконання якісного посіву. Сіяти сою після соняшнику, ріпаку, інших зернобо-бових, небажано із-за спільних хвороб.

Правильний вибір сорту, сучасні сорти сої, групи стиглості

Майже половина успіху при вирощуванні сої залежить від вірного вибору сорту сої. Впровадження та поширення сортів суттєво залежить від їх біологічних особливостей та умов довкілля. Тому кожний сорт потрібно вирощувати в тому регіоні або поясі, де проявляється найвища реаліза-ція біологічного і генетичного потенціалу продуктивності.

Поява нових високопродуктивних сортів сої дозволи-ла не лише розширити ареал вирощування культури, а й отримувати високий врожай. Крім того скоростиглі сорти сої є добрими попередниками під озимі зернові культури із-за накопичення у доступній формі азоту в ґрунті, сприя-ють поліпшенню структури грунту та ранньому звільненні полів, що позитивно сприяє для підготовки грунту.

В умовах помірного клімату можна з успіхом вирощу-вати лише сорти наступних груп стиглості: скоростиглі (90-110 днів) – Мерлін, Кордоба, Лісабон; ранньостиглі (111-120 днів) – Кардіф; середньоранні (121-130 днів) – Кент та середньостиглі (більше 130 днів).

Оптимальна глибина посіву, вимоги до температу-ри та вологи

В зв’язку тим, що під час проростання соя виносить

№ 2, квітень 2012 3


сім’ядолі на поверхню ґрунту, вона дуже чутлива до глиби-ни загортання насіння. Оптимальною глибиною посіву для сої є 4-5 см. В залежності від механічного складу грунту, даний показники необхідно коригувати, наприклад, на важ-ких запливаючих ґрунтах, в умовах достатнього зволоження сіють на 3-4 см, а при недостатньому зволоженні – 5-6 см.

Насіння сої проростає коли грунт прогріється до 8-10°С. У період появи сходів соя не дуже чутлива до пере-падів температури й може навіть витримувати приморозки до мінус 2-3 °С. Дружні сходи з’являються, якщо сіяти, коли грунт на глибині 10 см прогріється до температури 12-14 °С. Середньою температурою для росту і розвитку культури є 20-22 °С, а найбільше тепла соя потребує під час цвітіння і дозрівання бобів.

Вона дуже чутлива до забезпечення вологою, особли-во в фази цвітіння та наливання бобів. Не достатня забез-печеність вологою в ці фази спричинює значне зниження урожайності, тому що це призводить до опадання квіток, зав’язі, надалі до абортивності насіння та бобів. У сортів з різною тривалістю вегетаційного періоду ці фази наста-ють у різні періоди. Тому в господарствах висівають кілька сортів різних груп стиглості.

Потреба в добривахНа формування 1 центнера насіння, соя потребує в се-

редньому азоту – 7,5, фосфору – 1,6-1,8, калію – 3,0-4,5 кг в діючій речовині. Надходження елементів живлення протя-гом вегетації у сої відбувається нерівномірно. Так від сходів до цвітіння рослини засвоюють лише 18% N, 15% P та 25% К, основна ж частина використовується від бутонізації до формування бобів і наливу зерна 80% N, 80% P та 50% К.

Слід відмітити, що в сої як і в інших культур є критичні періоду по тому чи іншому елементі живлення. На початко-вих фазах розвитку культури (сходи-галуження) найбільше потрібний фосфор, який сприяє закладці більшої кількості генеративних органів, сприяє розвитку бульбочок.

Найбільшу кількість калію рослини сої використову-ють в фазі формування бобів і наливу зерна.

Під час сходів і протягом тижні після сходів пророс-ток використовує поживні речовини з насіння. Внесення високих доз азотних добрив до сівби пригнічує розвиток бульбочок. Основну частину азоту рослини сої викорис-товують від фази бутонізації до цвітіння, коли інтенсивно наростає вегетативна маса. У цей період і азотфіксація є максимальна. Значна кількість азоту використовується та-кож при наливі зерна.

Норми мінеральних добрив потрібно розраховувати від наявності їх у ґрунті, рівні запланованого врожаю тощо. Фосфорні та калійні добрива як правило вносять під осно-вний обробіток грунту (Р45-60, К45-60). Стартову дозу азотних добрив (N 20-30) дають під передпосівний обробі-ток грунту на бідних ґрунтах та після гірших неудобреним попередникам.

Для росту та розвитку рослин сої крім макроелементів потрібні також мікроелементи, найважливіші з них – бор, молібден, кобальт. Недостатня їх кількість знижує врожай-ність, викликає ураження хворобами, погіршує якість зер-на. Лише наявність мікроелементів у достатній кількості є обов’язковою умовою інтенсивної азотфіксації.

Закладка кріплення нижніх бобів, фактори впливуВисота кріплення нижніх бобів має дуже велике зна-

чення для збирання культури, вона як правило, обумовле-

на генетикою сорту. У сортів з низьким кріпленням бобів втрати при збиранні можуть сягати від 3 до 20 %. Опти-мальною висотою вважають 12-15 см. При сівбі ранніх сортів сої відмічено прямопропорційну залежність між нормою висіву та висотою закладання нижніх бобів. Тому в разі зріджених посівів нижні боби формуються на мен-шій висоті. Аналогічний вплив на даний показник у ранніх та скоростиглих сортів мають строки сівби. При посіві ра-ніше оптимальних строків міжвузля рослин короткі, а рос-лини низькі, однак за оптимальних строків сівби кріплен-ня нижніх бобів є значно вищим, що пояснюється вищою реакцією сортів цих груп на довжину світлового дня.

Боротьба з бур’янамиЦе дуже важливий елемент технології вирощування

культури, який потребує чи не найбільших зусиль. Соя належить до культур, що мають слабку конкурент-

ну спроможність протистояти бур’янам, особливо в перші 40-50 днів вегетації. Основними засмічувачами посівів сої у Степовій та Лісостеповій зонах Україна є багаторічні ко-реневищні бур’яни, такі як осот рожевий, берізка польова, гірчак повзучий, а також однорічні ярі – усі види щириці, паслін чорний, амброзія полинолиста, гірчаки. Зі злакових – найпоширенішими є просо півняче, мишій.

Взагалі виділяють два шляхи боротьби з рослинами бур’янами – це механічний та хімічний. В останній час на-була гербіцидна технологія захисту, що пов’язано з осо-бливостями сучасних технологій вирощування.

Для боротьби із бур’янами в залежності від часу вне-сення можливо внести гербіциди досходові (ґрунтові) чи післясходові (страхові). Ефективність внесення ґрунтових гербіцидів визначається наявність вологи в ґрунті та якіс-тю обробки грунту.

Ґрунтові гербіциди вносять зазвичай разом з передпо-сівною культивацією. На посівах сої ефективними є препа-рати на основі наступних діючих речовин: S-метолахлору, ацетохлору, метрибузину, трифлураліну, прометрину, іма-зетапіру. Ці гербіциди також можна вносити після сівби культури до появи її сходів із загортанням в грунт борона-ми на глибину не менше 3 см.

Напротязі вегетації проти дводольних бур’янів посів обробляють тоді, коли соя має 1-3 трійчасті листки, а про-ти злакових – незалежно від фази розвитку культури, але зазвичай до фази 5-7 листка, тобто до початку цвітіння.

Проти злакових бур’янів застосовують препарати на основі діючих речовин: квізалофоп-n-етилу, клетодиму, флуазифоп-n-бутилу, імазетапіру, імазамоксу, а проти дво-дольних бур’янів: бентазону, тифенсульфурон-метилу, іма-зетапіру, імазамоксу та інших.

В залежності від спектру бур’янів ефективним є засто-сування бакових сумішей препаратів.

Захист посівів від хвороб та шкідниківСоя як і більшість бобових культур, уражується вели-

кою кількістю грибних, бактеріальних та вірусних хвороб. Найбільш шкодочинними грибними хворобами є: фузарі-оз, аскохітоз, пероноспороз, борошниста роса, іржа, цер-коспороз, септоріозу та інші.

Ефективна боротьба з цими хворобами повинна вклю-чати агротехнічні (сівозміна, обробіток грунту, підготовка насіннєвого матеріалу) та хімічні (обробка фунгіцидами) заходи.

Важливо пам’ятати, що ефективність фунгіцидів на


4 № 2, квітень 2012

сої, буде максимальною при їх профілактичному внесенні. Найчастіше перше внесення припадає на початок бу-

тонізації сої. Поширення хвороб сої в Україні відбуваєть-ся швидкими темпами пропорційно зростанню посівних площ.

В країні шкідлива фауна агроценозів сої представлена більше ніж 100 видами, серед яких поліфаги 86 %, оліго-фаги – 14 %.

Серед найпоширеніших видів найбільшої шкоди завда-ють акацієва вогнівка, павутинний кліщ, лучний метелик, клопи щитники, совки і т.д. Для обмеження шкідливості окремих видів, груп та комплексу фітофагів слід засто-совувати систему інтегрованих заходів рослин, основою якою є систематичні спостереження за посівами сої, ста-ном популяції шкідників та визначення доцільності захо-дів захисту.

Збирання та зберігання насіння сої Збирання сої, як правило супроводжується частими

осінніми опадами, перемінною погодою, що викликає під-вищену вологість насіння сої. Збирання сої сприяє травму-ванні насіння культури, а саме цілісність оболонки зерна впливає на тривалість збирання без втрати її унікальних якостей. При пошкодженні оболонки відбувається швидке окислення жирів і руйнування вітамінних комплексів. Для запобіганню пошкодженню насіння та зменшенню втрат сою потрібно збирати з оптимальною вологістю насіння

12-15 % у стислі строки, з підвищенням або зниження во-логості (нижче 12 %) негайно припинити збирання посівів. Зібране насіння терміново очищають від зелених домішок й інших засмічень. Воно добре зберігається до наступної очистки і калібрування.

Вирішальний вплив на умови зберігання має рівень температури і вологість зерна, а також ступінь аерації зер-нової маси.

Вологість - це показник, який характеризує стан насін-ня. З підвищення вологості інтенсивність дихання зерна різко зростає. Тому зберігати можна тільки насіння з кри-тичною вологістю 10-12 %.

Посівні якості насіння з підвищеною вологістю під час зберігання погіршується або втрачаються і внаслідок дії низьких температур. Чим більший вміст у насінні вільної вологи, тим помітніший вплив від’ємної температури.

Отже, соя була і буде однією з основних стратегічних продовольчих та кормових культур у світі. Стабілізація та ріст врожайності сої можливі лише при вирощуванні її за інтенсивними технологіями, що включають систему інте-грованого захисту рослин.

Дем’яненко В.В., продукт-менеджер відділумаркетингу та технологічного консалтингу

ТОВ «Агроскоп Україна» , тел.: 067 446-45-28

ГРЕННІ

МЕРЛИНКАРДІФ

КЕНТ

ЯРА ПШЕНИЦЯ

СОЯ

•СТАБІЛЬНИЙТАВИСОКИЙВРОЖАЙ•ВИСОКАЯКІСТЬНАСІННЯ•ВИСОКАСТІЙКІСТЬДОВИЛЯГАННЯ•ВИСОКАСТІЙКІСТЬДОЖОВТОЇІРЖІ

ТАБОРОШНИСТОЇРОСИ

•СТАБІЛЬНИЙТАВИСОКИЙВРОЖАЙ•ВИСОКИЙВМІСТБІЛКА•ВИСОКАСТІЙКІСТЬДОВИЛЯГАННЯ

№ 2, квітень 2012 5


ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ ХВОРОБ ТА ШКІДНИКІВ НА ОЗИМОМУ ТА ЯРОМУ РІПАКУ В ПЕРІОД ПІСЛЯ ЦВІТІННЯ

Озимий та ярий ріпак відносяться до високорентабель-них культур. Вони дозволяють покращити структуру сівоз-міни та завдяки стрижневій кореневій системі підтримують ґрунт в рихлому стані з розвиненою системою капілярів. Але як високотехнологічна культура, вона більш вибаглива до елементів вирощування. Особливо багато помилок ви-никає на період коли, ріпак перебуває в фазі цвітіння. Існує декілька причин чому так відбувається, серед яких осно-вні: недооцінка впливу цього періоду розвитку ріпаку на урожайність; відсутність простих способів діагностики економічного порогу шкодочинності хвороб та шкідників; недостатня обізнаність в біології їх розвитку.

Для періоду цвітіння ріпаку є характерним початок роз-витку різних хвороб та шкідників, які надалі впливають на формування врожаю. Найбільш небезпечними є склеротіні-оз або біла гниль. Біологія хвороби бере розвиток в період цвітіння. Збудник хвороби попадає в рослину з ґрунту, де розвиваються плодові тіла цієї небезпечної хвороби. Осно-вним провокуючим фактором для розвитку хвороби є воло-га у вигляді опадів або роси. Так що опади під час цвітіння є важливою ознакою зростання ризику хвороби. Тож скле-ротініоз особливо небезпечна для зони достатнього зво-ложення. Надалі уражені частини рослин стають м’якими та висихають. Втрати від хвороби можуть бути більше по-ловини врожаю. Збудник може зберігатися в ґрунті 7-10 років. Єдиним та найбільш впливовим захистом від цієї підступної хвороби є використання ЗЗР, зареєстрованих на ріпаку проти неї. Найважливішим є час проведення обпри-скування. Це період повного цвітіння. Як що під час цві-тіння випадають опади, проводити захисні заходи потрібно прискорити.

На період цвітіння особливо небезпечна хвороба в біль-шості регіонів ріпакосіяння – альтернарія.

Альтернарія розвивається на посівах ріпаку з осені, а далі на протязі весняного та літнього сезону. Уражуються всі наземні частини рослин: листя, стебло, стручки. Осо-бливо небезпечний альтернаріоз в період формування вро-жаю. В цей час спори альтернарії поширюються на стручки і швидко проростають при підвищеній вологості повітря і температурі 200 та вище. Хвороба може суттєво знижувати урожай насіння. На період наливу насіння стручок виконує важливу роль подібну до прапорцевого листка у пшени-ці. Збудник альтернарії з’їдає фотосинтетичну поверхню стручка, через що насіння не наливається, формується з дуже малою масою. Уражені стручки також схильні до роз-тріскування, через що насіння може осипатись. Втрати від

альтернарії в період після цвітіння можуть перевищувати 30%. Важ-ливіше вірно визначити час для захисту від хвороби. Через те, що збудник розвивається на стручках, обприскування потрібно проводи-ти ближче до кінця цвітіння. На око видно, що склеротініоз та аль-тернарія повинні контролюватися не одночасно і тому виробнику

потрібно прийняти не легке рішення провести два обпри-скування або одне проти найбільш шкодочинної хвороби. Тепер звертаємо увагу на найбільшу проблему на ріпаку на період після цвітіння – шкідники стручків. Головні з них стручковий прихованохоботнік та стручковий комарик.

Ці шкідники можуть на половину зменшити очікуваний врожай насіння ріпаку. Недбалого відношення до контролю цих небезпечних комах допускати не варто.

Шкідники починають активну яйцекладку на період активного цвітіння ріпаку. Як тільки з’являються перші

зав’язі, яйцекладка триває по-вним ходом. Плодючість одної самиці капустяного насіннєво-го прихованохоботника вражає - як мінімум 50 яєць. Ріпако-вий комарик (галиця) для ба-гатьох виробників як невизна-чений об’єкт. Через маленький розмір важко визначити при-сутність; не до кінця зрозумі-

ла біологія, але дуже добре видно наслідки – розтріскані стручки по всьому полю. Комарик не лише призводить до значних втрат врожаю, але й відкриває доступ для хвороб. Раніше вважалось, що комарик відкладає яйця тільки там, де вже побував прихованохоботника. Але вивчення цього об’єкта визначило, що це не обов’язково так. На ранніх фа-зах комарик самостійно проколює тонку оболонку стручків та робить яйцекладку.

От же як у прихованохоботника, так і у комарика період яйцекладки розтягнутий від утворення зав’язі до формуван-ня насіння. Через це однієї обробки проти шкідників в ба-гатьох випадках буває не достатньо. Цим можна пояснити не достатній ефект від традиційного обприскування під час середини цвітіння, яке як правило поєднують з фунгіцида-ми. Повторне обприскування на при кінці цвітіння значно покращило б прогноз урожайності ріпаку. Тим більш, що в цю фазу доволі часто на посівах розвивається попелиця.

Цікавий досвід контролю альтернарнарії та інших шкодочинних об’єктів застосовують в сусідній Білору-сі. Там по закінченню цвітіння орієнтовно за 30-40 днів до збирання обприскують посіви фунгіцидами в суміші з інсектицидом, позакореневим листковим підживленням (макро+мікро) та Нью Філм 17. Норма останнього 1 л/га. Така обробка вирішує захист стручків від хвороб та шкід-ників; забезпечує продовження вегетації, стійкий озеленя-ючий ефект, налив насіння; перешкоджає пере зараження рослин, затрудняє заселення комарика, запобігає осипан-ню. Достатньо не звичний засіб проти комарика запропо-нували представники компанії Аріста. Їми був запропо-


6 № 2, квітень 2012

нований новий регулятор росту Атонік Плюс в нормі 0,2 л/га. Сам продукт служить потужнім стимулятором обмін-них процесів та забезпечує збереження верхніх стручків, які в більшості випадків рослина скидає. Разом з тим йому властиво посилювати лігніфікацію клітин стебел, колоса, стручків. Тим самим він може запобігати виляганню, лам-кості колоса на ячмені, міцності стулок стручка у ріпаку. Для цього потрібно обприскати рослини препаратом на кінець цвітіння. Міцна кутикула стручка стає перешкодою комарику і він не в змозі провести яйцекладку.

Серед різномаїття ЗЗР проти наведених вище шкідників та хвороб хочемо виділити декілька груп препаратів. Дво та однокомпонентні. Поєднання двох діючих речовин роз-ширює спектр дії, ефективність, зменшує резистентність.

В якості позакореневих підживлень для покращення на-ливу насіння та збільшення вмісту олії найкраще викорис-товувати підживлення з високим вмістом калію. Обприску-вання краще поводити по закінченню цвітіння по зеленому стручку. Підживлення в цей період дозволяє підвищити урожайність на 10-15% та олійність на 2-3%.

Це Плантафол 5-15-45 (Валагро) 1,5-2,0 кг, Гумістар (Трейд Корп) 1-3 л/га, Сульфат калію (Тесєндерло) 4-5 кг/га.

Анішин С.Л., заст. начальника відділутехнологічного консалтину

ТОВ «Агроскоп Україна», тел.: 067 503-15-79

Для контролю склеротініоз та альтернарії ефективні наступні препарати:

Для контролю прихованохоботників та галиці ефективні наступні препарати:

№ Назва препарату Виробник Норма

(л/кг/га)Примітка

1 Аканто Плюс Дюпон 0,5-0,75 Двокомпонентний, озеленяючий ефект

2 Амістар Екстра Сингента 0,75-1,0 Двокомпонентний, озеленяючий ефект

3 Замір Мактешим 1,0-1,5 Двокомпонентний

4 Карамба БАСФ 0,75-1,25 Однокомпонентний

5 Піктор БАСФ 0,5 Двокомпонентний, озеленяючий ефект

6 Пропульс Байєр 0,8-1,0 Двокомпонентний, озеленяючий ефект

7 Оріус Мактешим 1,0 Однокомпонентний

8 Фолікур Байєр 1,0 Однокомпонентний

9 Тілмор Байєр 0,75-1,0 Двокомпонентний

№Назва

препаратуВиробник

Норма (л/кг/га)

Примітка

1 Бі-58 Новий БАСФ 0,5-1,5 Небезпечний для бджіл

2 Вантекс ДОУ Агро 0,06 Небезпечний для бджіл

3 Дантоп Аріста 0,035-0,045 Небезпечний для бджіл

4 Пірінекс Супер

Мактешим 0,4-1,25 Небезпечний для бджіл

5 Біская Байєр 0,4 Безпечний для запилювачів

6 Децис Профі Байєр 0,1 Небезпечний для бджіл

7 Децис Ф-люкс Байєр 0,3 Небезпечний для бджіл

8 Каліпсо Байєр 0,25-0,4 Безпечний для запилювачів

9 Карате Зеон Сінгента 0,1-0,3 Має репелентну дію на бджіл

10 Моспілан Ніппон Сода 0,05-0,3 Безпечний для запилювачів

11 Нурел Д ДОУ Агро 0,5-1,5 Небезпечний для бджіл

12 Фастак БАСФ 0,1-0,15 Небезпечний для бджіл

ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХИСТУ ОЗИМИХ ЗЕРНОВИХ ВІД ХВОРОБ ЛИСТЯ ТА КОЛОСУ

Напевно головною невирішеною проблемою в техно-логії вирощування озимих зернових в 2010 – 2011 роках був неефективний захист від хвороб листового апарату та колосу особливо фузаріозу колосу. Це призвело до значного зниження урожайності, погіршення якості зерна. Виробни-ки часто нехтують технологічними операціями по захисту зернових культур від хвороб, пояснюючи тим, що одного обробітку в фазі кущення в баковій суміші з гербіцидом достатньо, інші не приділяють цьому уваги, пояснючи, що фунгіцидний обробіток збільшує тільки собівартість про-дукції та затрати на одиницю площі, а ціна на пшеницю 6 класу лише на 10 – 15 % нижча за тону пшениці 3 класу. Та ситуація, яка склалась на світовому ринку зерна у 2011 році, зумовлена тим що через погодно кліматичні умови викликанні посухою в країнах основних виробників зерна озимої пшениці призвели до дефіциту на світовому ринку та підвищення цін на озиму пшеницю. Тому за прогнозами озимі зернові в сезоні 2012 року будуть вирішувати важ-ливу роль для вирішення питання продовольчої безпеки

держави.Основне завдання виробників полягає в отриманні ви-

сокої урожайності озимої пшениці із одиниці площі, вико-риставши потенціал сучасних сортів, але це все можливо досягти при здійсненні всіх технологічних операцій, які є основними елементами в формуванні урожайності.

Рослини озимої пшениці з моменту сівби аж до збиран-ня часто уражуються хворобами, що призводить до зни-ження урожаю зерна та його якості. Щорічні втрати зерна від хвороб досягають 20 – 30 % і більше потенціального врожаю. З інтенсифікацією виробництва і збільшенням продуктивності рослин шкідливість хвороб посилюється і втрати можуть становити понад 50 %. Найбільш поши-реними хворобами на озимих зернових культурах в весня-ний період вегетації є: борошниста роса, церкоспорельоз, септоріоз листя та колосу, види іржі, плямистості, фузаріоз колосу.

За вегетаційний період у випадку сильного ураження найефективніший на даний час метод захисту від хвороб

№ 2, квітень 2012 7


Таблиця 1 - Економічні пороги шкідливості хвороб

Назва хвороби Фаза розвитку рослин Економічний поріг шкідливості

Фузаріоз, Церкоспорельоз, Борошниста роса Кущіння 10-15% уражених рослий

Септоріоз Вихід у трубку – флаговий лист 5% ураженої площі рослин

Бура, жовта іржа Кущіння - вихід у трубку 1% уражених листків (4-5 пустул чи плям на один листок)

Стеблова іржа Вихід у трубку – флаговий лист 1% ураженої площі рослин

Плямистості листя Вихід у трубку – флаговий лист Ураження рослин понад 5%

Фузаріоз колосу Колосіння - Цвітіння Перші ознаки хвороб

на зернових культурах є внесення хімічних препаратів для трьох оприскувань посівів. Проведення хімічних захисних заходів найбільш ефективне, коли проводити профілактич-ні оприскування комбінованими фунгіцидами системної дії не пізніше рівня економічного порогу шкідливості (табли-ця 1).

На початку весняної вегетації найбільшої шкоди посі-вам озимої пшениці завдає борошниста роса, яка особли-во прогресує в останні роки в зв’язку із інтенсифікацією виробництва зерна. Збільшення доз азотних добрив, під-

вищення норми висіву, ігнору-вання хімічного обробітку посівів озимих культур в осінній період створюють винятково сприятливі умови для її розвитку. Як правило більше уражуються цією хворо-бою ранні посіви озимої пшениці. За сильного ураження зменшуєть-ся кущистість, листя передчасно відмирає. При сильному уражен-ні восени пшениця нерідко гине

взимку або навесні. Втрати урожаю в окремі роки можуть перевищувати до 40 %.

Високоефективною для захисту від борошнистої роси є обробка посівів фунгіцидами на основі Флутріафолу (Ім-пакт 25 % к.с норма 0,5 л/га), Проквіназиду (Таліус 20 % к.е. норма 0,15 – 0,25 л/га), Пропіконазолу (Імпера Голд 49 % к.е.норма норма 0,8 – 1,2 л/га), Карбендазиму (Дерозал 50 % к.с. норма 0,5 л/га) % , Метрафенону (Флексіті 30 % к.е. – 0,15 – 0,25 л/га). Найкраще поєднати внесення цих фунгіцидів разом із внесенням гербіциду на озимі зернові в фазі кущення.

Великої уваги викликає до себе фунгіцид Таліус – уні-кальний фунгіцид для контролю борошнистої роси в зерно-вих культурах, з ефектом « імуно – моделюючої» дії. Таліус забезпечує від 4 до 8 тижнів захисту, що на два тижні до-вше ніж конкурентні продукти. Висока ефективність при боротьбі із борошнистою росою та контроль церкоспоре-льозної кореневої гнилі фунгіцид Таліус 20 % к.е. проявляє в бакових сумішах із Дерозалом 50 % к.с. (Таліус 0,15 л/га + Дерозал 0,25 л/га), із фунгіцидом Імпакт 25 % к.е. (Таліус 0,15 л/га + Імпакт 0,25 л/га).

Раніше вважалось, що найкращим терміном для засто-сування фунгіцидів на озимій пшениці є період від появи прапорцевого листка до фази колосіння. Згідно із дослі-дженнями С.В. Ретьмана (2009 рік) строки застосування фунгіцидів на пшениці повинні плануватись таким чином, щоб вчасно і якісно захистити верхні три листки рослини, які обумовлюють найбільший внесок у формування вро-жаю. Доведено, що оприскування посівів озимої пшени-ці фунгіцидами в фазу кущення практично не впливає на

розвиток плямистостей листя. Ефективним заходом захис-ту пшениці від іржі, септоріозу та інших плямистостей є проведення профілактичних обробок рослин фунгіцидами в фазу виходу їх у трубку та цвітіння. Найбільша ефектив-ність дії препаратів проти хвороб листя та колосу досяга-ється за триразової обробки фунгіцидами в фази : виходу в трубку, цвітіння та наливання зерна.

Останіми роками в зв’язку з переходом на грунтозахис-ні технології (технологія Nо – till), які запобігають ерозії та сприяють накопиченню вологи, поряд із виконанням ко-рисної дії для грунту рослинні рештки слугують основним резерватором інфекції багатьох збудників захворювань рослин. Так , вирощування озимої пшениці за технологією Nо – till призводить в перші роки її освоєння до інтенсив-ного накопичення в рештках інокулюму збудників хвороб, в тому числі й таких небезпечних захворювань як темно – бура плямистість, септоріоз, піренофороз, види іржі. Ці за-хворювання за сприятливих погодних умов можуть швидко набувати на пшениці епіфітотійного розвитку і спричиняти недобір врожаю до 50 % і більше. Тому захист від хвороб листового апарату і колосу повинен бути пріоритетним та заслуговувати уваги в технології вирощення озимих зерно-вих, як один із ключових елементів формування урожаю із високими посівними та якісними показниками зерна. Потреба, доцільність та умови проведення хімічних про-філактичних оприскувань озимої пшениці залежать від фі-тосанітарного стану посівів, погодних умов та фази розви-тку рослин. Так, наприклад, доведено, що в період виходу рослин у трубку - цвітіння профілактичні хімічні заходи доцільно проводити лише тоді, коли хвороба виявляється на листках 5 % рослин за умови випадання частих дощів з вітром, високій вологості повітря і температурі повітря в межах 20 – 25°С.

Темно – бура плямистістьДля захисту листового апарату найбільш доцільним є

проведення першої обробки фунгіцидами із групи Стробі-луринів в склад діючих речовин яких входять активні ін-гредієнти в поєднанні із діючими речовинами інших хіміч-них груп (таблиця 2). Найбільш ефективними фунгіцидами із цієї групи є: Абакус 12,5 % к.е.(норма 1,25 – 1,5 л/га), Аканто Плюс 28 % к.с. (норма 0,6 – 0,75 л/га), Медісон 26,3 % к.с. (норма 0,7 – 0,9 л/га). Ці препарати найбільш ефективні при використанні на ранніх стадіях розвитку ін-фекції септоріозу, іржі, піренофорозу, оскільки блокують проростання конідій, пікноспор і сумкоспор патогенів, стримують початковий ріст грибниці. Захисна дія препара-тів триває до 5-6 тижнів. З метою запобігання виникнення резистентності у патогенів до цих препаратів дозволяється проводити одну, максимум дві обробки пшениці за вегета-цію з інтервалом 14 – 16 днів. Ці препарати слід використо-вувати тільки в системі чергування з іншими фунгіцидами,


8 № 2, квітень 2012

Таблиця 2 - Фунгіциди на зернові культури

№ Назва препарату Назва діючої речовиниТарна упак. л,кг

Норма витрати на 1 га

макс л,кг

Виробник

Хвороби зернових

Борош-ниста роса

Септоріоз листя та колосу

ІржаПлямис-

тостіПірено-фороз

Церко-споре-льоз

Фузаріоз колосу

Група фунгіцидів від хвороб листового апарату та колосу на основі триазолів та стробілуринів

1 Абакус 12,5% к.е. Піраклостробін + Епоксиконазол 10 л 1,75 BASF +++ +++ +++ +++ +++ ++ +

2 Аканто Плюс 28% к.с. Пікоксістробін + Ципроконазол 5 л 0,75 Dupont +++ +++ +++ +++ ++ + +

3 Амістар Екстра 28% к.с. Азоксистробін + Ципроконазол 5 л 0,75 Syngenta +++ +++ +++ +++ ++ + +

4 Амістар Тріо 25,5% к.е. Азоксистробін + Ципроконазол + Пропіконазол 5 л 1,00 Syngenta +++ +++ +++ +++ ++ ++ +

5 Медісон 26,3% к.с. Протіоконазол + Трифлоксістробін 5 л 0,90 BAYER +++ +++ +++ +++ ++ ++ +

Група фунгіцидів із широким спектром дії від хвороб листового апарату та колосу

6 Авіатор 22,5% к.е. Протіоконазол + Біксафен 5 л 0,80 BAYER +++ +++ +++ +++ ++ ++

7 Тілмор 24% к.е. Протіоконазол + Тебуконазол 5 л 1,50 BAYER +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++

8 Солігор 42,5% к.е. Протіоконазол + Тебуконазол + Спіроксамін 5 л 1,00 BAYER +++ +++ +++ +++ +++ ++ +++

9 Фалькон 46% к.е. Тебуконазол + Триадіменол + Спіроксамін 5 л 0,60 BAYER +++ +++ +++ +++ +++ ++ +++

10 Вареон 52% к.с. Тебуконазол + Прохлораз + Проквіназид 5 л 1,00 Dupont +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++

11 Замір 40% к.с. Прохлораз + Тебуконазол 5 л 1,50 Makteshim-Agan +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++

Група фунгіцидів від хвороб листого апарату та колосу

12 Альто Супер 33% к.е. Пропіконазол + Ципроконазол 5 л 0,50 Syngenta +++ +++ +++ +++ ++ ++ ++

13 Імпера Голд 49% к.е. Пропіконазол + Прохлораз 5 л 1,20 Makteshim-Agan +++ +++ +++ +++ +++ +++ +++

14 Рекс Дуо 49,7% к.е. Епоксиконазол + Тіофанатметил 10 л 0,60 BASF +++ +++ +++ +++ ++ +++ ++

15 Фолікур 25% к.е. Тебуконазол 5 л 1,00 BAYER +++ +++ +++ +++ + + +++

16 Оріус 25% в.е. Тебуконазол 5 л 1,00 Makteshim-Agan +++ +++ +++ +++ + + +++

17 Імпакт Т 30% к.с. Флутріафол + Тебуконазол 5 л 1,00 Cheminova +++ +++ +++ +++ ++ + +++

18 Імпакт К 36,75% к.с. Флутріафол + Карбендазим 5 л 1,00 Cheminova +++ ++ +++ +++ ++ +

Група фунгіцидів для застосування на ранніх стадіях вегетації

19 Таліус 20% к.е. Проквіназид 1 л 0,25 Dupont +++ + + + + +

20 Тілт 25% к.е. Пропіконазол 5 л 0,50 Syngenta +++ ++ +++ ++ + +

21 Дерозал 50% к.с. Карбендазим 5 л 0,50 BAYER +++ + + + + ++

22 Імпакт 25% к.с. Флутріафол 5 л 0,50 Cheminova +++ ++ ++ ++ + ++

23 Скальпель 25% к.с. Флутріафол 5 л 0,50 Arysta +++ ++ ++ ++ + ++

24 Флексіті 30% к.е. Метрафенон 1 л 0,25 BASF +++ + + + + +++

+++ - добра ефективність ++ - задовільна ефективність + - незадовільна ефективність

які відрізняються від стробілуринів іншим механізмом дії. Також високу ефективність для контролю септоріозу, іржі, плямистостей на посівах озимих зернових проявляють такі фунгіциди як Імпера Голд 49 % к.е. (норма 0,8 – 1,2 л/га), Рекс Дуо 49,7 % к.е. (норма 0,5 – 0,6 л/га), Фолікур 25 % к.е. (норма 0,8 – 1 л/га), Оріус 25 % в.е. (норма 0,8 – 1 л/га), Імпакт Т 30 % к.е. (норма 0,6 – 1 л/га), Замір 40 % к.с (норма 0,75 – 1,5 л/га), Фалькон 46 % к.е. (норма 0,5 - 0,6 л/га), Солігор 42,5 % к.е. (норма 0,8 -1 л/га) Вареон 52 % к.с. (норма 0,6 – 1 л/га).

Розглядаючи хвороби колосу потрібно звернути увагу на те, що на сьогоднішній день основними хворобами коло-са являються: септоріоз, в залежності від сорту і внесених добрив, чорний і звичайний бактеріоз та фузаріоз колосу. Для боротьби із септоріозом необхідне проведення опри-скування в період цвітіння, що дозволить контролювати рі-вень зараження септоріозом. Розглядаючи залежність між розвитком септоріозу та фузаріозу колосу і втратами маси зерна відмічається, що при враженні септоріозом колосу на 30 % відбувається зниження маси зерна на 5 %, фузаріозом відбувається зниження маси зерна на 15 %, а при пошко-дженні колосу фузаріозом на 30 % відбувається зниження маси зерна на 50 % і при подальшому розвитку фузаріозу, відбувається значне зниження маси зерна до 70%. Так, на-приклад, для боротьби з бактеріозом як чорним так і зви-

чайним ефективними були б препарати на основі міді, але їх використання на посівах озимої пшениці в Україні за-боронено.

Фузаріоз колосуВідносно фузаріозу колосу можна відмітити, що не

можливість повноцінно захистити колос від фузаріозу при-мушує вносити корективи у стратегію використання фунгіцидів. Можливо не зовсім правильними є рекомендації щодо проведення останнього оприску-вання в фазу цвітіння. Адже вона дуже коротка і триває 4 – 7 днів. А якщо в цей період дощова погода або сильний вітер і не можливо здійснити оприскування, тому для ефек-тивного захисту від фузаріозу та септоріозу колоса найкра-ще оприскувати посіви озимої пшениці орієнтовно за 7 – 10 днів до цвітіння і через 7 – 10 днів після цвітіння. В 2010 та 2011 роках на прогнозовано високоврожайних (60 – 80 ц/га) посівах із триразовим внесенням фунгіцидів рослини були добре захищенні, листки, стебла залишалися повніс-тю зеленими до часу фізіологічного відмирання. Проте під час проведення останнього (третього) оприскування у фазу цвітіння фунгіциди не захищали колос, і перед фізіологіч-ним відмиранням він масово уражувався фузаріозом. Най-ефективнішими фунгіцидами на даний період для захисту

№ 2, квітень 2012 9


Згідно із даними Міністерства аграрної політики озимі зернові на 40 % площ (із тих, на яких отримано сходи) пе-ребувають у зрідженому стані. У зв’язку із цим постають головні питання, які не покоять сьогодні усіх хліборобів України: Що робити із таким станом посівів озимих зер-нових, чи можна його покращити, чи потрібно планувати пересівання? Шукаючи відповіді на ці запитання, дослід-ницькі центри наукових установ України констатували той факт, що в разі застосування специфічних регуляторів росту стимулюється розвиток кореневої системи рослин, покращуючи умови її живлення, відбувається швидке від-новлення рослини після стресів.

Рослина стає міцнішою, що сприяє кращому засвоєн-ню поживних речовин та вологи із грунту. Завдяки засто-суванню регуляторів росту оптимізується перерозподіл поживних речовин, що зумовлює статистично достовірне підвищення продуктивної кущистості.

В препаратах Модус 25 % к.е. (Трінексапак – етил 250 г/л), Терпал 46 % в.р. (Мепікват – хлорид 305 г/л + Етафон 155 г/л), Церон 48 % в.р. (Етафон 480 г/л) вда-лося поєднати ретардантні властивості та ростостимулю-ючу дію. Діючі речовини препаратів блокують утворення гіберелінової кислоти, яка відповідає за ріст рослин у ви-соту, що призводить до зупинки росту надземної маси рос-лини і переспрямовує поживні речовини на ріст кореневої системи.

Максимального ефекту від застосування Модусу 25 % к.е. Терпал 46 % в.р. та Церон 48 % в.р. навес-ні досягають, якщо препарати вносять двічі. Перше оприскування рекомендується проводити наприкінці кущіння – на початку виходу в трубку пшениці та яч-меню з нормою витрати Модус (0,2 - 0,3 л/га), Терпал (1 – 1,25 л/га), Церон (0,5 л/га). Згідно із дослідженнями, що їх здійснили вчені Інституту фізіології рослин і ге-нетики НААНУ, внесення препаратів Модус 25 % к.с. в дозі 0,2 л/га та Терпал 46 % в.р. в дозі 1,25 л/га вже дає бажаний ефект.

Водночас в результаті досліджень, проведених у євро-пейських наукових установах доведено, що після засто-сування цих регуляторів росту до 15 % збільшуються до-

вжина, діаметр і масса ко-реневої системи пшениці. Відбувається стимуляція закладання вторинних ко-ренів, зміцнення і потов-щення основних коренів, додаткове накопичення цукрів, фосфору, калію, азоту що забезпечує до-датковий стартовий ріст ослаблених під час пере-зимівлі рослин і підви-щує стійкість до неспри-ятливих погодніх умов та стресових факторів.

Більш розвинена коренева система дає змогу отрима-ти більшу кількість продуктивних пагонів, при цьому по-кращується забезпеченність рослини грунтовою вологою, поживними речовинами, попереджується кореневе виля-гання культури. В умовах посухи рослини із краще роз-виненою кореневою системою є більш конкурентноспро-можними і можуть зберігати всі сформованні пагони.

Відомо, що горизонтальнее положення колосу в період від колосіння до воскової стиглості є причиною знижен-ня врожайності через зменшення продуктивності фото-синтезу в середньому на 10 ц/га за п’ять днів. Саме цим насамперед і зумовлюється шкода від вилягання злакових, адже колос дуже важкий, і стебло не витримує його ваги. Унаслідок вилягання зерно не може повноціно дозрівати, то що більшість рослин не мають доступу до світла. Крім того полегла масса уразливіша до хвороб. За вологої по-годи зерно погано підсихає і може загнивати. Крім того, полеглі рослини важко збирати комбайном. Усе це при-зводить до великих та невиправданих втрат урожаю - до 30 – 50 %.

Аби запобігти цьому, рекомендується проводити друге оприскування регуляторами росту Модус 25 % к.е. та Терпал 46 % к.с., Церон 48 % в.р. у період кінця трубкування – появи прапорцевого листка Модус 25 % к.с. з нормою витрати (0,2 – 0,3 л/га), Терпал 46 % к.с.

НЕОБХІДНІСТЬ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА ЗЕРНОВИХ КОЛОСОВИХ

Регулятори росту

Контроль

735

911

600

650

700

750

800

850

900

950

Кількість продуктивних стебел, шт/м1000

від хвороб фузаріозу та септоріозу колосу є фунгіциди із групи Триазолів Фолікур 25 % к.е. (норма 0,9 – 1л/га), Оріус 25% в.е. (норма 0,9 – 1 л/га), Рекс Дуо 49,7 % к.е. (0,6 ), Імпакт Т 30 % к.е. (норма 0,9– 1 л/га), Фалькон 46 % к.е. (норма 0,6 л/га), Солігор 42,5 % к.е. (норма 0,8 -1 л/га), Тілмор 24 % к.е. (норма 1 – 1,5 л/га) та фунгіциди на основі Прохлораза Імпера Голд 49 % к.е. (норма 1 – 1,2 л/га), Замір 40 % к.с. (1 – 1,5 л/га), Вареон 52 % к.с. (0,6 – 1 л/га).

Виробники повинні зрозуміти, що при вирощенні ози-мої пшениці за інтенсивною технологією велику увагу по-трібно приділяти в весняний період питанню захисту від хвороб, особливо на площах з прогнозованим рівнем уро-жайності більше 60 ц/га та високими показниками якості

зерна (2 – 3 клас), а також на насіневих посівах. Для досяг-нення цієї мети в поєднанні із технологічними операціями по удобренню посівів пшениці макро та мікроелементами, гербіцидним захистом, потрібно особливу увагу звернути на захист в три етапи посівів озимої пшениці високоефек-тивними сучасними фунгіцидами від хвороб листового апарату та колосу, так як ігнорування цієї складової техно-логічного процесу призводить до зменшення урожайності та якості насіння і товарного зерна.

Григоренко Я.В., продукт-менеджер відділу маркетингу та технологічного консалтингу

ТОВ «Агроскоп Україна», тел.: (067) 402-85-09


10 № 2, квітень 2012

Контроль Регулятор ростуФото 1 Вплив регуляторів росту на діаметр стебла

Контроль Регулятор ростуФото 2 Вплив регуляторів росту на

довжину кореневої системи

з нормою витрати (1 - 1,25 л/га), Церон 48 % в.р. (0,5 л/га). Оприскування в цей період сприяє скороченню міжвузля, яке формується після обробки, знижується центр гравітації рослини і збільшується товщина її сті-нок (діаметр стебла збільшується на 5 – 10 %); напо-вненість стебла паренхімою підвищується до 50 %.

Усе це зменшує ризик вилягання високопродуктивних посівів та опосередково знижує ураження прикореневими гнилями. Відбувається механічне зміцнення і скорочення підколоскового міжвузля, що дає змогу зберегти верти-кальне положення колосу. Застосування препаратів Це-рон 48 % в.р., Модус 25 % к.е. та Терпал 46 % в.р. в цей час також сприяє покращенню й оптимізації обміну поживних речовин і знижує рівень використання вільної вологи. Зменшуючи розвиток рослини у довжину, ці пре-парати не справляють негативного впливу на формування і розвиток колосу. За рахунок зниження концентрації гібе-релінової кислоти призупиняється ріст основного продук-тивного пагона, при цьому підгін починає розвиватися до рівня головного, внаслідок чого пагони вирівнюються за продуктивністю.

Григоренко Я.В., продукт-менеджер відділу маркетингу та технологічного консалтингу

ТОВ «Агроскоп Україна», тел.: (067) 402-85-09

ЕКСПАНСІЯ ДОВГОНОСИКА. ЩО РОБИТИ?

Цукрові буряки пошкоджують багато понад 200 видів фітофагів та уражують близько 70 видів хвороб. Із них найбільш небезпечним є види довгоносика, личинки ко-валиків – дротяники, личинки пластинчастовусих жуків та бурякова крихітка, а зі збудників коренеїда гриби роду Fusarium, Aphanomyces, Rhiroctonia, Pythium, мукорові та багато інших, якими уражуються проростки здебільшого у фазах 1–2 пар справжніх листків. Однак одним із найне-безпечніших шкідників залишається звичайний буряковий довгоносик. Згідно зонального поширення у зоні достат-нього зволоження найбільшої шкоди завдає довгоносик звичайний, сірий, південний; нестійкого – звичайний, сі-рий, чорний, стеблоїд, недостатнього – сірий, південний сірий, чорний, стеблоїд звичайний, чисельність яких що-річно у 3,2–5,4 раза і більше перевищує загальноприйняті економічні пороги їх шкодочинності.

Поширення звичайного бурякового довгоносика об-межується територією чорноземних ґрунтів, однак його кількість щорічно перевищує ЕПШ в декілька разів. Осно-вними кормовими рослинами бурякового довгоносика є цукрові, кормові та столові буряки, може живитися рос-линами з родини лободових, амарантових, рідше – греч-кових.

Зимує вид у стадії імаго переважно на глибині до 60 см, проте більша частина популяції – в шарі 15–60 см. Весня-не пробудження та рух комах розпочинається при темпе-ратурі на глибині 40 см – +5–6°С. При ранніх та середніх веснах це спостерігається в І декаді квітня, при пізній – в кінці ІІ-ї та в ІІІ-й декадах цього місяця. До 13 % жуків,

що перезимували, весною з ґрунту не виходять, залишаю-чись на повторну діапаузу. Масовий вихід з ґрунту за умов ранньої або середньої весни розпочинається із середини квітня, при пізній і затяжній весні – з початку травня і про-ходить 1–2 хвилями. Нічне зниження температури і навіть приморозки не затримують масового виходу жуків. У со-нячні теплі дні хід жуків розпочинається з 10-ї години і триває до 16–17-ї години. Першими з ґрунту виходять сам-ці і трохи пізніше самиці. За одну годину жук в середньому долає близько 10 м, за добу – не більше 50 м. Однак за ма-сового виходу в спекотну погоду, коли жуки розселяються особливо активно, вони можуть долати 150–200 м.

Перельоти жуків розпочинаються з останньої декади квітня або першої травня і можуть тривати до закінчен-ня весни. Загальна тривалість льотного періоду становить 1–16 днів, літ відбувається при ясній сонячній погоді, се-редній швидкості вітру 1,5–4,0 м/с, за середньодобової температури повітря +12–20°С. За вітряної і сухої погоди літ послаблюється. Протягом дня літ жуків найчастіше спостерігається з 10–11-ї до 14–15-ї години. Найчастіше жуки летять за вітром на висоті 3–5 м, за день можуть по-долати 7–10 км.

Перші личинки звичайного бурякового довгоносика з’являються в ґрунті в кінці травня – на початку червня, але масова їх поява спостерігається у першій половині червня. Личинки концентруються переважно поблизу го-ловного кореня, на початку розвитку об’їдають дрібні бо-кові корінці, потім вигризають у головному корені ямки, а в молодих рослинах зовсім перегризають його.

№ 2, квітень 2012 11


Сірий буряковий довгоносик

Звичайний буряковий довгоносик

Чорний буряковий довгоносик

Східний буряковий довгоносик

Смугастий буряковий довгоносик

Личинки довгоносиків

Жуки об’їдають вилочку, перекушують стебло, зали-шаючи пеньок, що приводить до загибелі рослин та зрі-дження посівів. На більш розвинутих рослинах об’їдають листові пластинки. Кількість їжі, яку поїдає жук за добу, складає 0,14 г зеленої маси. Інтенсивність харчування зна-ходиться в прямій залежності від температури повітря. В зв’язку із цим довгоносик особливо шкодить при жаркій сухій погоді.

Сірий буряковий довгоносик залишається масовим шкідником бурякової сівозміни центрального Лісостепу й Полісся. Він широкий поліфаг: пошкоджує цукрові буря-ки, соняшник, сою, кінські боби, яру вику, еспарцет, коню-шину, люцерну, овочеві й баштанні і багато інших польо-вих культур. Жук цього довгоносика має видовжену фор-му тіла. У стадії личинки шкідник біологічно пов’язаний з бур’янами, насамперед такими багаторічниками як осот, берізка польова, полин, чортополох дворічний. Також роз-виток личинок сірого довгоносика можливий на корінні багаторічних бобових трав. В польових умовах жуки зви-чайно уникають густого травостою бобових культур і тому за відсутності багаторічних бур’янів личинок тут не буває. Вихід жуків на поверхню ґрунту у лісостеповій частині розпочинається в першій половині квітня. Значне розсе-лення відбувається в третій декаді квітня – першій полови-ні травня і триває до середини червня.

Заходи контролю. Серед природних факторів, що ре-гулюють стан чисельності довгоносика це температура

та вологість повітря, опади, швидкість вітру та інші, що пов’язані з абіотичними циклами й внутрішнім станом його популяції. Водночас в умовах послабленого пести-цидного навантаження на агробіоценоз дані фактори віді-грають основну роль у динаміці чисельності довгоносика. На активність шкідника значно впливають погодні умови – у похмуру дощову погоду жуки залишалися малоактив-ними, слабо живляться, не літають, а в сонячну – навпаки досить активні й значно пошкоджують сходи цукрових бу-ряків.

У сівозміні не допускати встановленого чергування культур. Слід враховувати що після багаторічних трав кіль-кість звичайного і сірого бурякового довгоносика зростає більш ніж у 10 разів. Не допускати засмічення полів, на яких планується вирощувати цукрові буряки, осотом, бе-різкою, лободою та іншими бур’янами (на цих бур’янах спостерігається найбільша плодючість самок бурякового довгоносика від 55 до 111 шт. яєць/самку щорічно). На-сичення сівозміни цукровими буряками не більше 20 %, повернення буряків на попереднє поле через 4–5 років. Та-кож враховують спосіб основного обробітку ґрунту. Відо-мо, що за ярусної оранки відмічено зниження чисельності бурякового довгоносика. Вплив мінеральних добрив на комах виражається як у прямій токсичній дії окремих до-брив, так і в непрямій – через зміну фізіологічних і біохі-мічних властивостей рослин. При прямій дії добрив шкід-ники гинуть за внесення їх у ґрунт або при обприскуванні ними рослин.

Дотримання просторової ізоляції. Розміщення посівів цукрових буряків не менше ніж за 500 м від бурячищ двох минулих років.

З огляду на розтягнутість періоду виходу жуків з ґрунту після зимової діапаузи на 3–4 тижня для сівби цукрових буряків слід використовувати насіння, оброблене інсекти-цидами системної дії, або їх композиціями, що забезпечу-ють токсичну дію впродовж 35–40 днів.

Серед природніх ворогів бурякового довгоносика вели-ке значення мають яйцеїд ценокрепис, паразитичні гриби, комахи-хижаки (жужелиці, мертвоїди).

Компанія ТОВ «Агроскоп Україна» пропонує високо-ефективні інсектициди різних хімічних груп для бороть-би з шкідниками сходів цукрових буряків. Насамперед слід звернути увагу на інсектициди фосфорорганічної групи: Бі–58 Новий (диметоат) 40 % к.е. (1,0 л/га), Да-надім Стібільний (диметоат) к.е. (1,5 л/га), Нурел Д (хлорпірифос+циперметрин) 55 % к.е. (0,6–0,8 л/га),

Гербіциди на посівах цукрових буряків від ТОВ «Агроскоп Україна»

Назва препарату Виробник Норма, кг;л/га Спектр дії

Актара 25 % в.г. Syngenta 0,08 Довгоносики, блішки, щитоноски, попелиці

Актелік 50 % к.е. Syngenta 1,0–2,0 Довгоносики, блішки, попелиці

Бі–58 Новий 40 %к.е. BASF 0,5–1,0 Комплекс наземних шкідників

Енжіо 24,7 % к.с. Syngenta 0,18 Комплекс наземних шкідників

Карате Зеон 5 %мк.с. Syngenta 0,125–0,150 Блішки, щитоноски, попелиці

Конфідор 20 % в.р.к. BAYER 0,15–0,25 Довгоносики, блішки, попелиці, крихітки

Нурел Д 55 % к.е. DOW 0,6–0,8 Комплекс наземних шкідників

Протеус 11% м.д. BAYER 0,75 Довгоносики, блішки, попелиці

Пірінекс Супер 42 % к.е. Maktаshim Agan 0,6–1,4 Довгоносики, блішки, попелиці

Фастак 10 % к.е. BASF 0,15–0,20 Комплекс наземних шкідників


12 № 2, квітень 2012

ЕФЕКТИВНІ КОМПОЗИЦІЇ ГЕРБІЦИДІВ НА ПОСІВАХ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Рослини цукрових буряків в силу своїх морфологіч-них особливостей не здатні самі ефективно протистояти бур’янам, протягом перших 50 днів від посіву. Тому, на посівах широко використовують ґрунтові та післясходові гербіциди. При застосуванні перших потрібно враховува-ти вологість ґрунту, його температуру і тип, проте вони не здатні контролювати велику частину бур’янів які вже про-росли, особливо пізніх ярих: види щириць, паслін чорний, куряче просо. Більшість таких гербіцидів ефективно стри-мують бур’яни протягом 30–35 днів. Далі захисний ефект суттєво знижується під дією мікрофлори ґрунту та інших факторів. На даний час головними у захисті цукрових буря-ків від бур’янів є післясходові гербіциди, застосовувати які доцільно у зменшених нормах при збільшені кратності об-прискувань, що не лише підвищує ефективність системи за-хисту але й зменшує сумарний залишок пестицидів у ґрунті.

Для правильного вибору гербіцидів, перед обприскуван-ням необхідно визначити видовий склад та фазу розвитку бур’янів. Останні найбільш чутливі до гербіцидів на почат-кових етапах росту. Розвиток у рослин бур’янів супроводжу-ється накопиченням епікутикулярних восків, які є бар’єром на шляху проникнення діючої речовини гербіциду в кліти-ни мезофілу листків в усіх представників класу дводольних. На верхньому – адаксіальному боці листка рослини він у 2,0–3,5 раза більший, ніж на нижньому – абаксіальному. На проникливість гербіцидів у тканини рослин впливають і умови зволоження. Так, при зниженні відносної вологості повітря від 80 до 40 % проникливість епідермісу для препа-ратів зменшується в 3 рази. Добова циклічність змочування листкової поверхні зростає на ніч і зменшується вдень, тому внесення гербіцидів слід проводити в ранкові години, що не лише підвищить ефективність дії гербіциду, а і зменшить фітотоксичність препарату.

Серед великої різноманітності видів бур’янів, що веге-тують на бурякових посівах найбільш шкідливими є пред-ставники класу дводольних. На сьогодні у виробництві немає жодного селективного до рослин цукрових буря-ків гербіциду, який би надійно захищав посіви протягом вегетації від усього спектра дводольних видів бур’янів, тому застосовують різні суміші препаратів. У той же час усі рослини злакових видів, як однорічні, так і багаторічні можна успішно контролювати одним гербіцидом.

Ці препарати дуже добре знищують різні види дводоль-них бур’янів в тому числі і лободи. Але при наявності на

посівах сходів гірчака шорсткого, пасльону чорного, жа-бріїв доцільно дію бетаналів посилити гербіцидами: Гол-тікс, Карібу, або Пірамін Турбо. Для отримання найбільш високого рівня ефективності дії післясходових гербіцидів і подолання фазової резистентності рослин бур’янів обпри-скування доцільно проводити у фазу сім’ядоль. Для до-сягнення такого ефекту проводять від 2 до 5 послідовних обприскувань.

У застосуванні ґрунтових гербіцидів крім достатнього забезпечення ґрунту вологою є ще одна особливість – від-сутність сходів бур’янів і відповідно орієнтуватися у струк-турі забур’янення досить важко. Тому дія ґрунтових гербі-цидів буде направлено, насамперед, на дводольні бур’яни.

Основою практично всіх сучасних систем захисту по-сівів цукрових буряків від бур’янів після появи сходів є гербіциди, що містять діючі речовини. фенмедіфам і дес-медіфам. Серед найбільш ефективних композицій сумішей гербіцидів є: бетанал + хлоридазон, бетанал + метамітрон, бетанал + трифлусульфурон-метил, етофумезат + метамі-трон. Слід враховувати що ці діючі речовини підсилюють рівень дії самого бетеналу.

Для зменшення фітотоксичності пестицидів у посі-вах цукрових буряків та погодних аномалій, подолан-ня стресових явищ у рослин слід застосовувати Атонік Плюс у нормі 0,2 л/га. Його застосовують разом із гер-біцидами у фазу 2-3 пари справжніх листків (співпадає із другим внесенням) та у перше внесення фунгіцидів (фаза змикання міжрядь рослин цукрового буряка).

У цілому кожну суміш гербіцидів потрібно вносити у різні строки. Перше внесення після сходових гербіцидів слід розпочинати у фазу появи сім’ядоль у рослин щири-ці звичайної (як найбільш масового виду буряну, рослини якого дружно дають сходи). Друге внесення через 7–8 днів після першого, третє – 11 днів після другого.

Ременюк Ю.О. продукт-менеджервідділу технологічного консалтингу

ТОВ «Агроскоп Україна», кандидат с./г. науктел.: (067) 693-00-51

Пірінекс Супер (хлорпірифос+біфентрин) 42 % к.е. (0,6–1,4 л/га). Також ефективними будуть комбіновані інсектициди системної дії: Актара (тіаметоксам) 25 % в.г. 0,09 л/га), Енжіо (тіаметоксам+лямба-цигалотрин) 24,7 % к.с. (0,18 л/га), Конфідор (імідаклопрід) 20 % в.р.к. (0,25 л/га), Когінор (імідаклоприд) р.к. (0,3 л/га), Протеус (тіаклопрід+дельтаметрин) 11% м.д. (0,75 л/га), Коннект (імідаклоприд+бета-цифлутрин) 11,25%к.с. (0,5–0,6 л/га).

Для боротьби з дротяниками слід застосовувати Регент

2,5 г (фіпроніл) в нормі 5,0 кг/га чи Форс 1,5 Г (тефлу-трин)в нормі 4,5–6,0 кг/га. Дані препарати вносять при посіві цукрового буряка сівалками які обладнані аплікато-рами.

Ременюк Ю.О. продукт-менеджервідділу технологічного консалтингу

ТОВ «Агроскоп Україна», кандидат с/г. науктел.: (067) 693-00-51

№ 2, квітень 2012 13


Гербіциди на посівах цукрових буряків від ТОВ «Агроскоп Україна»

Назва препарату Виробник Норма, кг;л/га Спектр дії

Златомітрон 70 % к.с. Maktаshim Agan 1,0–2,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бетанал Макс Про 20,9 % о.д BAYER 1,25–1,5 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бельведер Форте 40 % к.с. Maktаshim Agan 1,0–1,5 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бельведер Форте + Златомітрон Maktаshim Agan 0,8+1,5 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бельведер 32 % к.е. Maktаshim Agan 1,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бельведер + Тореро Maktаshim Agan 0,5+2,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бета Профі 27 % к.е. Helm 1.0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Конкістадор 70 % в.г. Arista 1,0–2,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Ленацил Бета 80 % з.п. Cheminova 0,8–2,0 Однорічні дводольні

Комрад 27 % к.е. Arista 1,0–2,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Контакттвін 19,1 % к.е. Maktаshim Agan 1,5–2,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Контакттвін + Голтікс Maktаshim Agan 1,5+1,5 Однорічні дводольні та деякі злакові

Пірамін Турбо 52 % к.с. BASF 2,0–3,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бетанал Експерт 27 % к.е. BAYER 1,0–2,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Бурефен Супер 32 % к.е. BAYER 1,25–3,0 Однорічні дводольні

Карібу 50 % з.п. Du Pont 0,03 Однорічні дводольні

Карібу Екстра (Карібу 1,2 кг + Вензар 10 кг) Упаковка 11,2 кг Du Pont 0,28 Однорічні дводольні

Тореро 50 % к.е. Maktаshim Agan 2,0 Однорічні дводольні та деякі злакові

Лонтрел Гранд 75 % в.г. DOW 0,08–0,2 Однорічні та багаторічні дводольні

Пірамін Стар 46 % к.с. BASF 2,0–2,5 Однорічні дводольні та деякі злакові

Дуал Голд 96 % к.е. Syngenta 1,3–1,6 Однорічні злакові

Фронтьєр Оптіма 72 % к.е. BASF 0,8–1,2 Однорічні злакові

Шогун 10 % к.е. Maktаshim Agan 0,6–1,2 Однорічні та багаторічні злакові

Ачіба 5 % к.е. BAYER 1,0–3,0 Однорічні та багаторічні злакові

Арамо 4,5 % к.е. BASF 1,2–2,3 Однорічні та багаторічні злакові

Селект 12 % к.е. Arista 0,4–1,8 Однорічні та багаторічні злакові

Фюзілад Форте 15 % к.е. Syngenta 0,5–2,0 Однорічні та багаторічні злакові

Центуріон 25,4 % к.е. Arista 0,2–0,8 Однорічні та багаторічні злакові

Рекомендовані системи захисту цукрових буряків

№ Назва препарату Норма (кг/л/га) Спектр дії

Грунтові гербіциди

1 Пірамін Турбо, Фронтьєр Оптіма 2,5+1,1 однорічні дводольні та деякі злакові

І післясходове внесення

2 Бетанал Експерт 1,0 однорічні дводольні та деякі злакові

3 Бетанал МаксПро 1,5 однорічні дводольні та деякі злакові

4 Бельведер Форте 0,7 однорічні дводольні та деякі злакові

5 Комрад 1,0 однорічні дводольні та деякі злакові

6 Бета Профі 1,0 однорічні дводольні та деякі злакові

ІІ післясходове внесення

7 Бетанал Експерт + Карібу Екстра 1,0+ 0,28 однорічні дводольні та деякі злакові

8 Бетанал МаксПро + Голтікс 1,5+ 2,0 однорічні дводольні та деякі злакові

9 Бельведер Форте + Голтбіт 0,7 +2,0 однорічні дводольні та деякі злакові

10 Комрад + Конкістадор 1,0+ 2,0 однорічні дводольні та деякі злакові

11 Бета Профі + Голтікс 1,0 +2,0 однорічні дводольні та деякі злакові

12 Бетанал Експерт + Карібу +Голтікс 1,0+ 0,030+1,5 однорічні дводольні та деякі злакові

13 Бетанал Експерт +Пірамін Стар 1,0+2,0 однорічні дводольні та деякі злакові

ІІІ післясходове внесення

14 Бетанал Експерт + Лонтрел Гранд +Шогун 1,0+0,2+1,2 однорічні дводольні та злакові

15 Бетанал МаксПро + Голтікс + Арамо 1,5+2,0+2,0 однорічні дводольні та злакові

16 Бельведер Форте + Голтбіт + Фюзілад Форте 0,7+2,0+2,0 однорічні дводольні та злакові

17 Комрад + Конкістадор + Селект 1,0+2,0+1,0 однорічні дводольні та злакові

18 Бета Профі + Голтікс+ Ачіба 1,0+2,0+3,0 однорічні дводольні та лакові

19 Бетанал Експерт + Карібу +Голтікс 1,0+0,030+1,5 однорічні дводольні та злакові

20 Бетанал Експерт +Пірамін Стар 1,0+2,0 однорічні дводольні та деякі злакові


14 № 2, квітень 2012

ОСОБЛИВОСТІ ЛИСТКОВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ КУЛЬТУР З СІМЕЙСТВА ДВОДОЛЬНИХ СПЕЦІАЛІЗОВАНИМИ ДОБРИВАМИ ПРОЛІК ТА

ПЛАНТАФОЛ, НА ПРИКЛАДІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ТА СОНЯШНИКУ

При виборі листкових підживлень фахівці як правило звертають увагу на наступні параметри листкових піджив-лень: ціна, виробник, водорозчинність, вміст макро+мікро, рівень хелатизації. Але серед основних параметрів для листкових підживлень існують інші не менш важливі по-казники як ступінь кондуктивності (показних хімічної чи-стоти), належність спеціальних допоміжних речовин тощо. Виникає питання, чому при виборі листкових підживлень це важливо?

Листкова поверхня, через яку в рослину проникають компоненти добрив, має свої бар’єри, які можуть затриму-вати транспортування біогенів. Це пов’язано з необхідністю захищатися від збудників хвороб, метеофакторів, особливо надлишкової транспірації. Між двома основними родинами, до яких відноситься переважна більшість польових культур є значна різниця по будові листа. Для однодольних, до яких відносять всі стерньові та кукурудза, характерно, що вустя (продихи) розміщені рівномірно з обох сторін листа. Навпа-ки, у дводольних основна частина вусть розміщена з тиль-ної зворотної частини, яка мало доступна для попадання водного розчину під час обприскування. Чому ми повинні звертати на це увагу? Тому що через вустя проникність по-живних речовин значно вища, ніж іншими шляхами.

Це пояснює, чому практика листкових підживлень зна-йшла широке розповсюдження на зернових колосових.

Пшениця, ячмінь добре сприйма-ють різні добрива, забезпечуючи стабільну прибавку врожаю. На дводольних культурах ріпаку, со-няшнику, цукрових буряках, сої віддача від добрив значно більш залежить від спеціальних можли-

востей, якими вони володіють.Чому так? Вертаючись к живленню через вустя, у дво-

дольних воно за морфологією відбувається повільніше. Є інший шлях проникнення поживних речовин для цієї гру-пи через кутикулярну поверхню листка. Такий засіб нази-вається адгезією. Він передбачає розм’якшення воскового нальоту, який вкриває епідерміс листка, та просочування в міжклітинні простори з подальшим поглинанням кліти-нами. Звичайні листкові підживлення не в змозі подолати восковий шар і їх поглинання обмежується тим, що попадає через вустя. Для листкових добрив спеціалізованого рівня завдяки спеціальних добавкам доступні два шляха проник-нення: через вустя та через кутикулу (малюнок зображує вустя та кутикулу листка).

В основі швидкої адгезії через листкову поверхню шість переваг:

1. Потужне змочування;2. Активне утримання (прилипання) до поверхні;3. Запобігання випаруванню;4. Ефект реактивації на протязі всього часу дії добрива; 5. Ліпофільність (можливість просочуватися через жи-

роподібні речовини, в.ч. воски);6. Високий рівень хелатизації (що підвищує ступінь за-

своєння мікроелементів).Такі спеціалізовані листкові підживлення не замінні на

всіх культурах, але будуть мати особливі переваги на всіх дводольних культурах. Звичайні добрива, які за своїм осно-вним призначенням відноситься до фертігаторів (для кра-плинного зрощення) можуть скласти конкуренцію таким ПЛП тільки по ціні, а не по впливу на врожайність та якість.

Враховуючи це, наша компанія Агроскоп Україна, звер-тає увагу наших партнерів, що для таким високорентабель-них культур як соняшник, ріпак, соя, цукровий буряк, кар-топля використання не спеціалізованих добрив мало ефек-тивне.

Яким добрив для листкового підживлення надати пере-вагу?

Більшість наших постійних партнерів обрали для себе рідкі суспензійні добрива Пролік (ексклюзив ТОВ «Агро-скоп Україна») від Проферт Технолоджі та Плантафол від Валагро. Обидві лінійки добрив відповідають вимогам для дводольних культур, розраховані на всі фази вирощування та для любих природно-кліматичних зон; мають високу роз-чинність та сумісність з основними ЗЗР.

Пролік Мікро – для всіх зернових, ріпаку, овочів, саду в нормі 1-2 л/га; Пролік Комбі – для цукрових буряків, рі-паку, сої, кукурудзи, овочів, саду, хмелю в нормі 2-5 л/га; Пролік N (бор) - для соняшнику, ріпа-ку, цукрових буряків, сої, овочів,саду в нормі 2-3 л/га; Пролік 36 - для саду, винограду, овочів в нормі 2-5 л/га.

Плантафол 30-10-10 для всіх куль-тур в період високої потреби в азоті та активного росту; в нормі 2-3 кг/га;

Плантафол 20-20-20 для всіх куль-тур на період активного вегетативного росту в нормі 1,5-2 кг/га;

Плантафол 10-54-10 для всіх культур з високою потре-бою в фосфорі на час формування кореневої системи в нор-мі 1-2 кг/га;

Плантафол 5-15-45 для всіх культур, вибагливих до калію, сірки та на період формування врожаю в нормі 1,5-3 кг/га.

Практичний досвід наших партнерів показує, що спеці-алізовані добрива дозволяють підвищувати урожайність цу-крових буряків на 15-25%; соняшнику на 15-20%; ріпаку на 15-25%; сої на 10-15%; картоплі 15-25%; кукурудзі до 20%; зернових колосових 15-25%; саді на 15-20%; овочах до 30%.

Анішин С.Л., заст. начальника відділутехнологічного консалтину

ТОВ «Агроскоп Україна», тел.: 067 503-15-79

№ 2, квітень 2012 15


Корпоративне видання ТОВ «Агроскоп Україна» www.agroscop.com.uaЗворотній зв’язок: ТОВ «Агроскоп Україна», вул. Васильківська, 34, м. Київтел.: (044) 494-36-60, [email protected], наклад 2000 примірників

Передрук матеріалів, опублікованих у журналі«Агроскоп Україна - технології ефективного розвитку!»

здійснюється лише з дозволу редакції.

ТОВ «Агроскоп Україна»,вул. Васильківська, 34, м. Київ

тел.: (044) 494-36-60факс: (044) [email protected]

Представництва ТОВ «Агроскоп Україна»

ТОВ «Агроскоп Україна» пропонує:

Київська, Черкаська, Полтавська, Чернігівська обл.

Представництво: м. Черкасивул. Будіндустрії, буд. 11

тел./факс: (0472) 43-53-75, [email protected]

Харьківська, Сумська, Полтавська, Луганська обл.

Представництво: м. Харківвул. Лодзинська, буд. 8А

тел.: (057) [email protected]

Дніпропетровська, Донецька, Запорізька обл.

Представництво: м. Дніпродзержинськ3-й Баглійський переулок, буд. 14

тел.: (0569) [email protected]

Миколаївська, Одеська обл.Представництво: м. Миколаїв

вул. Космонавтів, буд. 81/17, оф. 406тел./факс: (0512) 58-15-71; 58-26-02

[email protected]

Кіровоградська обл. Представництво: м. Кіровоград

вул. Орджонікідзе, буд. 416-б, 5 офістел./факс: (0522) 35-40-34

[email protected]

Херсонська обл.Представництво: м. Херсон

Миколаївське шосе 5-й км (навпроти авто-ринку) оф. 201

тел./факс: (0552) [email protected]

Тернопільська обл.Представництво: м. Тернопіль

вул. Поліська, буд. 14тел./факс: (0352) 23-63-80 [email protected]

Хмельницька обл.Представництво: м. Хмельницький

вул. Трудова, буд. 5/1тел.: (0382) 63-27-83

[email protected]

Вінницька обл.Представництво: м. Вінниця

вул. Карла Маркса, буд. 38, оф. 101/3тел.: (0432) 50-88-10

Волинська, Львівська, Івано-Франківська,

Рівненська обл.Представництво: м. Тернопіль

вул. Поліська, буд. 14тел.: (067) [email protected]

Надання консультацій, технологічний супровід:

(044) 494-36-60;[email protected]

www.agroscop.com.ua

Голландська картопля сорту ЗИФРА

• Формабульбокругло-овальназдужепривабливимзовнішнімвиглядом,неглибокимиабомайжеповерхневимивічками.

• Бульбивеликі,одноріднізаформоюірозмірами,зжовтувато-білимкольоромшкіркиібілоюм'якоттю.

• Середньораннійсортзінтенсивнимпочатковимрозвитком.

• Стійкийдоураженняфітофтороюлистя,чорноїніжки,паршіімаєдужевисокустійкістьдоураженнябульбгнилями.

• Забезпечуєвисокуврожайністьнабудь-якихтипахґрунтівзізнач-нимвиходомвеликихбульб,якідобрезберігаютьсяімаютьчудовісмаковіякості.

ЗИФРА характеризується довгим періодом спокою.

З И Ф Р АHOLLAND Verhagen BV

З питань придбання картоплі звертайтесь до представників ТОВ «Агроскоп Україна»:

Західний регіон Коваленко Михайло Іванович тел.: (067) 328-96-74

E-mail: [email protected]

Південний і Східний регіон Хейфец Сергій Леонідович тел.: (067) 506-92-73


Центральний регіон Кравченко Олександр Васильович тел.: (097) 400-70-86



Documents

Випуск № 2, квітень 2012 10 успішних роківсої необхідними елементами живлення, захисту від по- ... Це дуже