Презентація на тему:“ Особливості травлення у різних

видів сільськогосподарських тварин ”

Виконала студентка групи ТМ 5/2Немерич М.В.

За характером шлункового травлення сільськогосподарські тварини поділяються на:

Тварин з однокамерним шлунком

Тварин з багатокамерним шлунком

Особливості травлення у тварин з однокамерним

шлунком

Травлення свиней

Схема травного апарату свині: 1 – верхня губа, чи п'ятачок; 2 – нижня губа; 3 – під'язична слинна залоза; 4 – підщелепна слинна залоза; 5 – навколовушна слинна залоза; 6 – стравохід; 7 – шлунок; 8 – дванадцятипала кишка; 9 – тонка кишка; 10 – клубова кишка; 11 – печінка; 12 – міхурова жовчна протока; 13 – жовчний міхур; 14 – загальна жовчна протока; 15 – підшлункова залоза; 16 – протока підшлункової залози; 17 – сліпа кишка; 18 – ободова кишка; 19 – пряма кишка

1. Слиновиділення періодичне, лише під час прийому їжі

2. Шлунок стравохідно-кишкового типу

3. У початковій ділянці кардіальної зони шлунку утворюється дивертикул

4. Фундальна і пілоричні зони займають ½ слизової оболонки

5. При згодовування кормів різної консистенції, більш щільні порції видаляють кашоподібну масу

6. У дивертикулі і у верхній частині кардіальної зони розщеплюється крохмаль

7. Шлункова секреція носить безперервний характер

8. В шлунку відбувається молочнокисле бродіння

9. Корм розміщується шарами, змішування майже не відбувається

10. Випорожнення шлунку у звичайних умовах відбувається через годину після годівлі

Травлення коней

Схема травного апарату коней: 1 – ротова порожнина; 2 – глотка; 3 – стравохід; 4 – шлунок; 5 – печінка; 6 – підшлункова залоза; 7 – тонка кишка; 8 – сліпа кишка; 9 – ободова кишка; 10 – товста кишка; 11 – сечовий міхур; 12 – сечовий канал

1. За структурою шлунок змішаний і складається з кардіальної, пілоричної і фундальної частини

2. Кардіальна частина має сліпий мішок

3. В пілоричні частині шлунка є пілоричний мішок

4. Стравохід впадає в шлунок косо, утворюючи кардіальний сфінктер

5. Корм розташовується пошарово від кардіального до пілоричного отвору

6. Шлунок коня ніколи не буває повністю зайнятим, або повністю порожнім

7. рН середовища у різних шарах і зонах шлунку коливається від 1,5 до 4,5, а в ділянці сліпого мішку – 6-6,5

8. Розм'якшенню вмісту сприяє вода

9. Просочений слиною корм у сліпому мішку піддається впливу шлункової мікрофлори

10. В шлунку коня одночасно перетравлюються вуглеводи і білки

Травлення кролів

1 – слинна залоза; 2 – серце; 3 – легені; 4 – стравохід; 5 – яремна вена; 6 – шлунок; 7 – нирка; 8 – яйцепровід; 9 – яєчник; 10 – сечовий міхур; 11 – селезінка; 12 – товста кишка; 13 – підшлункова залоза; 14 – сліпа кишка; 15 - печінка

1. Шлунок стравохідно-кишкового типу

2. Основну частину площі слизової оболонки займає фундальна зона, верхня частина якої утворює сліпий мішок

3. Об'єм шлунка 130-160 мл

4. Характерна капрофагія

5. Шлунковий сік виділяється постійно, оскільки шлунок практично не буває порожнім

6. За добу виділяється 75-160 мл шлункового соку

7. Половина вмісту шлунку евакуюється в середньому через 4-6 год.

Травлення собак

Схема травлення собак: 1 – ротова порожнина; 2 – слинні залози; 3 – глотка; 4 – стравохід; 5 – шлунок; 6 – дванадцятипала кишка; 7 – тонка кишка; 8 – клубова кишка; 9 – сліпа кишка; 10 – ободова кишка; 11 – пряма кишка; 12 – печінка; 13 – жовчний міхур; 14 – підшлункова залоза; 15 - діафрагма

1. Механічна обробка їжі в ротовій порожнині собаки досить поверхнева

2. Слиновиділення у собаки відбувається при виді, запаху їжі, і під час її прийому

3. Загальна кількість слини за добу у собаки середніх розмірів досягає 1 літра

4. Слина має у своєму складі гліколітичні ферменти

5. Сік підшлункової залози містить ферменти, що розщепляють білки, жири і вуглеводи корму

6. При впаданні тонкого кишечника в товстий є коротке мішкоподібне утворення – сліпа кишка

7. Собака часто відчуває дефіцит бродильних бактерій, що примушує її поїдати кал

8. Кишечник повністю звільняється від залишків корму через 12-15 год.

Особливості травлення тварин з багатокамерним

шлунком

Травлення корів

Схема органів травлення ВРХ: 1 – навколовушна слинна залоза; 2 – протока навколовушної слинної залози; 3 – глотка; 4 – ротова порожнина; 5 – підщелепна слинна залоза; 6 – гортань; 7 – трахея; 8 – стравохід; 9 – печінка; 10 – печінкова протока; 11 – міхур жовчної протоки; 12 – жовчний міхур; 13 – загальна жовчна протока; 14 – сітка; 15 – підшлункова залоза; 16 – протока підшлункової залози; 17 – сичуг; 18 – дванадцятипала кишка; 19 – тонка кишка; 20 – ободова кишка; 21 – клубова кишка; 22 – сліпа кишка; 23 – пряма кишка; 24 – рубець; 25 – книжка; 26 – стравохідний жолоб

1. Слини виділяється до 180 л/день

2. Слина багата бікарбонатами та фосфатами, що забезпечує підтримання стабільного рН рубцевої рідини, створюючи

оптимальні умови для розвитку бактерій 3. В сітчастому шлунку розщеплюються протеїни,

вуглеводи, виробляються ЛЖК, всмоктуються в кров жирні кислоти

4. В книжці і сичузі виділяються травні ферменти та соляна кислота, внаслідок чого перетравлюються білки, вуглеводи, мікробний

протеїн5. В тонкій кишці відбувається секреція травних ферментів,

розщеплення протеїну і вуглеводів, всмоктування води і мінеральних речовин

6. В сліпій і товстій кишці остаточно ферментуються продукти травлення, всмоктується вода та

формуються калові маси7. У сітчастому шлунку їжа перебуває 24-28 год., в сичузі і

книжці 1-3 год., в тонкій і товстій кишці 10-20 год.

8. За допомогою мікроорганізмів в передшлунках жуйних ферментується 40-45% клітковини

9. У рубці розщеплюється 50-80% азотистих речовин корму, що потім використовуються для синтезу мікробіального білка

Травлення овець

1. Травний тракт добре пристосований до перетравлення грубих кормів і доброму засвоєнню

поживних речовин

2. Об'єм рубця 15-20 л., книжки 5 л., сітки 1,5-3,5, кишечника 10 л.

3. Залози, що виділяють травний сік має лише сичуг

4. Жуйка починається через 20-45 хв. після прийому корму

5. В рубці завдяки діяльності мікрофлори синтезуються вітаміни групи В, а також жиророзчинний вітамін К

6. Вівці резервують в жировій тканині вітамін А, а не каротин

7. Їжа проходить через рубець за 4-5 год., тонкий кишечник-за 1-2 год., через весь кишечний канал-за 14-

19 год.

Травлення кіз

1. В рубці грубі корми піддаються діяльності мікрофлори, після чого їжа придатна для перетравлення в сичузі

2. Коли у кози є можливість для відпочинку, вона відригує невеликі порції вмісту рубця і подрібнює його далі в

процесі пережовування

3. В тонкому відділі кишечника проходить справжнє перетравлення і адсорбція поживних речовин

4. Коли тварина росте і дає продукція, то вона повинна бути забезпечена достатньою кількістю всіх поживних речовин

Травлення верблюдів

1. Верблюди – травоїдні тварини, здатні споживати всі види рослинних кормів

2. Їжа проковтується майже не пережовуючи і потрапляє в шлунок, де перетравлюється остаточно

3. Травлення верблюдів нагадує травлення жуйних, до яких вони зоологічно не належать

4. Тварина відрізняється витривалістю і невимогливістю до їжі і води

5. Горб містить жир і його окислення призводить до утворення води, що за кількістю переважає жир

6. Шлунок складається з 3-х відділів (відсутня книжка)

Особливості травлення у риб

Мал. 2. Будова внутрішніх органів риби

Органи травлення риб починаються ротовим отвором.

З ротової порожнини корм потрапляє в глотку, потім в стравохід, по якому їжа проходить в об'ємистий шлунок.

Шлунок має вигляд простого розширення травної трубки. Тут їжа перетравлюється під впливом шлункового соку, що виділяється залозами стінок шлунку. Від шлунка відходить згорнута у вигляді петлі довга тонка кишка.

У тонку кишку відкриваються протоки особливих травних залоз: підшлункової залози та печінки. Серед лопатей печінки знаходиться жовчний міхур, в якому збирається виробляється печінкою жовч. Під впливом виділяються цими залозами соків їжа продовжує перетравлюватися в кишках. Тут вона перетворюється на поживні речовини, які проникають у кровоносні судини стінок кишки і разом з кров'ю розносяться по всьому тілу.

До органів травлення належать:• дзьоб, • ротова порожнина, • верхній стравохід, • воло, • нижній стравохід, • залозистий та м’язовий шлунки, • печінка, • підшлункова залоза, • кишечник, • клоака.

Мал. 1. Будова внутрішніх органів птиці

Воло — це розширення стравоходу при вході в грудну порожнину. Воно є резервуаром, де корм пом’якшується, піддається част-ковій дії ферментів (амілаз і протеаз), що містяться в кормі, а також виробляються мікрофлорою.

Воло курей вміщує 90—120 г зерна, індиків — 150—200 г.

Корм починає накопичуватись у волі після заповнення шлунка.

Залозистий шлунок

• корм у залозистому шлунку змішується з травними соками;

• виробляються пепсин, соляна кислота, сичужний фермент і муцин;

• рН вмісту залозистого шлунка становить 4,7—3,6 у курей та 3,4 — у качок.

• корм інтенсивно перетирається кутикулою і гравієм та змішується із секретами залозистого і м’язового шлунків та їх мікрофлорою;

• у ньому відбуваються три види рухів: стискання, ковзання, повертання;

• рН 3,9—2,6 у курей та 2,3 — у качок.

Шлунок птиці

М’язевий шлунок

Дякую за

увагу!