Лекція Фармакогнозія у системі фармацевтичної освіти

ФАРМАКОГНОЗІЯ ФАРМАКОГНОЗІЯ

У СИСТЕМІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ У СИСТЕМІ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ

ОСВІТИОСВІТИ

ПЛАН ЛЕКЦІЇПЛАН ЛЕКЦІЇ

1.Визначення терміну «Фармакогнозія» 2.Загальні відомості про лікарські рослини, сировину та лікарські засоби3.Стандартизація лікарської сировини4.Завдання фармакогнозії5.Історія і сьогодення кафедри фармакогнозії6.Список літератури

Предметом вивчення фармакогнозії є лікарські рослини, рідше об’єкти тваринного походження – джерела лікарської сировини.

Фармакогнозія – наука, що вивчає лікарські рослини, лікарську сировину рослинного і тваринного походження, та продукти їх переробки. У перекладі з грецької фармакогнозія – це знання про ліки (від pharmаkon – ліки, отрута та gnоsis – знання, вивчення).

Лікарськими рослинами (ЛР) – Plantae medicinalеs – прийнято називати такі рослини, біологічно активні сполуки яких діють на організм людини та тварин і використовуються як джерела лікарської рослинної сировини.

Офіцинальні (від officina – аптека) лікарські рослини – рослини, сировина яких дозволена для виробництва лікарських засобів в країні. Ці види лікарської рослинної сировини вказані в Державному реєстрі лікарських засобів України.

Фармакопейні лікарські рослини – офіцинальні рослини, вимоги до якості лікарської рослинної сировини яких викладені у відповідній монографії Державної Фармакопеї або міжнародних фармакопей.

Лікарська рослинна сировина (ЛРС) – переважно цілі, здрібнені або різані рослини, частини рослин, водорості, гриби, лишайники у необробленому, звичайно висушеному, іноді свіжому вигляді. Деякі соки, що не були піддані спеціальній обробці, також є лікарською рослинною сировиною.

В усіх країнах користуються бінарною номенклатурою живих об’єктів, що базується на латинській термінології. Назва виду (рослин, тварин) складається із двох слів: перше (іменник) – означає рід, а друге (здебільшого прикметник) разом з першим – вид. Рід рослини пишеться з великої літери, а вид – з маленької, наприклад:

Алтея лікарська – Althaea officinalis L.

(L. означає прізвище шведського вченого Карла Ліннея, творця бінарної номенклатури рослин і тварин.)

Кожна ЛРС має латинську назву, в якій спочатку вказують назву роду рослини, потім – органу, наприклад:

Алтеї корені – Althaeae radices У деяких випадках в назву сировини включають вид рослини, наприклад: Absinthii herba – трава рослини Artemisia absinthium L., рідше – назви роду і виду, наприклад: Adonidis vernalis herba – трава рослини Adonis vernalis L.

Назви ЛРС, ЛР та їх родин наводяться українською і латинською мовами, наприклад:

Алтеї корені – Althaeae radices Алтея лікарська – Althaea officinalis L.Алтея вірменська – Althaea armeniaca Ten.Мальвові – Malvaceae

Лікарська сировина тваринного походження – цілі тварини,їхні частини або продукти життєдіяльності, дозволені до застосування вповноваженими на це установами.

Біологічно активні речовини (БАР) – речовини, що впливають на біологічні процеси в організмі тварини та людини.Наприклад, відомі групи БАР: вітаміни, ліпіди, флавоноїди, кардіостероїди, алкалоїди, ефірні олії.

Діючі речовини – біологічно активні речовини, які можутьзмінювати стан і функції організму чи виявляють профілактичну, діагностичну або лікувальну дію та використовуються у виробництві готових лікарських засобів.

Супутні речовини – умовна назва продуктів метаболізму, які містяться у лікарських рослинах поряд з біологічно активними речовинами. Вони можуть діяти на організм позитивно або негативно, впливати на всмоктування основних біологічно активних речовин, підвищуючи їхню ефективність, пролонгуючи дії та інше.

Лікарські засоби – речовини або їхні суміші природного, синтетичного або біотехнологічного походження, які викорис-товуються для профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму.

Лікарські рослинні засоби – Plantae medicinales praeparatore – являють собою цілу, різану, стовчену або здрібнену на порошок рослинну сировину, збори, брикети, чаї, екстракти, настойки, ефірні олії, жирні масла, віджаті соки, оброблені соки рослин, слизи, смоли.

Лікарські рослинні засоби одержують із лікарської рослинної сировини за допомогою екстракції, дистиляції, віджиму, фракціонування, очищення, концентрування або ферментації.

Лікарська форма – лікарський засіб, якому надано зручнийдля застосування та досягнення необхідного лікувального ефекту стан.

Стандартизація ЛРС – визначення ідентичності, якості та інших показників у порівнянні з вимогами стандартів.

Діагностичні ознаки (від грецьк. diagnostikos – здатний розпізнавати) – сукупність макроскопічних та мікроскопічних ознак, які характерні для об’єкту дослідження й дозволяють визначити його справжність (тотожність).

Iдентичність – відповідність досліджуваного об’єкта назві, під якою він надійшов на аналіз.

Доброякісність (числові показники) – відповідність ЛРС, продуктів і лікарських засобів вимогам стандартів.

1. Вивчення хімічного складу лікарських рослин, шляхів біосинтезу та динаміки утворення біологічно активних речовин, накопичення їх в органах і тканинах у процесі онтогенезу рослин і під впливом екологічних факторів; пошук оптимальних умов збирання, сушіння і зберігання лікарської рослинної сировини.

2. Стандартизація лікарської рослинної сировини, розробка монографій до ДФУ та переробка існуючих методик контролю якості (МКЯ); удосконалення методів визначення ідентичності рослини, чистоти і доброякісності сировини.

3. Лікарське ресурсознавство, тобто вивчення географічного поширення лікарських рослин, виявлення заростей, облік запасів, картування їх і визначення можливих обсягів заготівлі, розробка та здійснення заходів щодо відновлення природних ресурсів найцінніших видів.

4. Лікарське рослинництво, інакше кажучи, виявлення, акліматизація та інтродукція лікарських рослин, їх культивування, селекція високопродуктивних сортів.

5. Біотехнологія рослин – вирощування ізольованих рослинних клітин і тканин для виділення біологічно активних речовин.

Завдання фармакогнозії

Зв’язок фармакогнозії з іншими дисциплінами, які вивчаються у НФаУ

Фармакогнозія - виділення,

ідентифікація, кількісне визначення біологічно активних речовин рослинного

і тваринного походження

Аналітична хімія- методи аналізу Фармацевтична хімія

- аналіз лікарських препаратів різного походження

Неорганічна хімія- неорганічні сполуки

Органічна хімія- природні органічні сполуки

Фармакологія- фармакокінетика, фармакодинаміка

Технологія ліків- аналіз готових лікарських форм

Біологічна хімія- хімія біологічних процесів

Фізколоїдна хімія- фізико-хімічні процеси

Клінічна фармація- наявність діючих речовин

в організмі

Латинська мова- термінологія

Ботаніка- морфологія, анатомія рослин

Токсикологічна хімія- виділення, ідентифікація токсинів

Фізика- фізичні методи дослідження

Кафедра фармакогнозіїКафедра фармакогнозії

Кафедра фармакогнозіїКафедра фармакогнозії

Завідувачі кафедриЗавідувачі кафедри

Роки ПІБ

1938 – – 1966 проф. Борисюк Ю.Г.

1966 – – 1979 доц. Борисов М.І.

1979 – – 1985 доц. Солодовниченко Н.М.

Завідувачі кафедриЗавідувачі кафедри

Роки ПІБ

1985 – – 2012 проф. Ковальов В.М.

2012 – – 2013 проф. Хворост О.П.

з 2013 доц. Кошовий О.М.

Співробітники кафедри фармакогнозіїСпівробітники кафедри фармакогнозії

Сайт кафедри - http://gnosy.nuph.edu.ua

http://gnosy.nuph.edu.ua

Методичне забезпеченя Методичне забезпеченя навчального процесунавчального процесу

кафедри фармакогнозіїкафедри фармакогнозії

Забезпечення навчального процесуЗабезпечення навчального процесу

Список літературиСписок літератури1. Державна Фармакопея України /Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Доповнення 2. – Х.: Держ. п-во «Науково-експертний фармакопейний центр », 2008. – 620 с. 2. Державна Фармакопея України /Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1-е вид. – Доповнення 3. – Харків: Державне підприємство «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів», 2009. – 280 с. 3. Ковальов В.М. Фармакогнозія с основами біохімії рослин: підруч. [для студ. вищ. фарм. установ освіти та фарм. факультетів вищ. мед. установ освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації] /В.М. Ковальов, О.І. Павлій, Т.І. Ісакова. – Х.:“Прапор”, вид-во НФаУ, 2000. – С. 156-168.4. Практикум з ідентифікації лікарської рослинної сировини: навч. посіб. /[В.М. Ковальов, С.М. Марчишин, О.П. Хворост та ін.]; за ред. В.М. Ковальова, С.М. Марчишин. – Тернопіль: ТДМУ, 2014. – С. 224-227.