Виконала:

студентка I курсу групи ФПб-1-13-4.0д

Лис Каріна Андріївна

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОРИСА ГРІНЧЕНКА

Гуманітарний інститут

Кафедра української мови

Київ-2014

Кожного дня ми чуємо, читаємо та бачимо рекламу звідусіль.

Ми знаходимо її ще не вийшовши з будинку, наприклад, в ліфті чи на

дошці з оголошеннями. Реклама сьогодні міцно проникла в наше

життя і закріпила свої позиції в ньому. Уявіть собі як би виглядав

сучасний мегаполіс без реклами? Зрозуміло, що похмурим та сірим.

Але потрібно розрізняти, яку ми хочемо бачити рекламу, бо всілякі

оголошення та пропозиції, котрі правильно написані, розвивають та

навчають нас деякою мірою. Такий ефект має і неякісна реклама.

Що ми бачимо сьогодні? Помилки трапляються і в роликах,

які демострують центральні канали, і на афішах, і на рекламних

щитах, і на магазинних вивісках.

Наша головна мета – боротися з такими погрішностями.

Не можемо ми навчатися в «учбових закладах», де слово ―учбовий‖ –

зовсім не личить українській мові, а є словом російським. Натомість в українській

мові маємо ВНЗ – вищий навчальний заклад.

Мені здається,

що освічені люди не

будуть брати гроші в

цьому ломбарді, навіть

«під БУДЬ ЯКУ заставу».

Все тому, що через дефіс

пишуться частки «казна-,

хтозна-, будь-, небудь,

бо-, но-, -то, -от, -таки»

В українській мові іменник

«аксесуари» пишеться

лише з одною літерою «с».

«Бувший у користуванні(б/у)» -

це калька, правильно писати

«Вживаний(уживаний)».

Через дефіс пишуться іменники,

що означають протилежні за

змістом понятття: купівля-продаж.

Покупка — це придбана за гроші

річ. Загорнути покупку, принести

покупки. А те, про що йдеться в

об’яві, — купівля товару.

В українській мові

правильним є вживання іменника

«рукавички», бо «перчатки» – це

калькування з російської мови.

Правильно – «виставка-ярмарок»,

тому що через дефіс пишуться

іменники, що складаються з назв

близьких за змістом понять.

Усім відома

«розстрочка». В

українській мові є

дієслово строчити з

похідним від нього

іменником строчіння ; є

й слова, що позначають

протилежну до них дію,

—розстрочувати,

розстрочування,

але вони стосуються кравецтва, а не умов сплати під

час купівлі. Відповідно в українській мові є давній

вислів на виплат. Отже, треба було

написати: «купувати на виплат».

Правильно «за цінами СРСР», тому що Союз Радянських

Соціалістичних Республік. Російською мовою - Союз Советских

Социалистических Республик.

Правильно потрібно написати «на будь-

який» випадок. «Любий» - не

вживається в українській мові та є

калькою з російської мови.

Пунктуаційна помилка, пропущена

кома між однорідними членами

речення - «офісних, складських…».

Не правильне вживання

апострофу в слові «відеоз’йомка».

Апостроф вживається перед

літерами я, ю, є, ї, після букв б, п, в, м,

ф, якщо перед ними нема іншого

приголосного (крім р), що належить до

кореня. Після твердого р. Після будь-

якого твердого приголосного, яким

закін­чується префікс або перша

частина складних слів.

Апостроф не пишеться:

а) Перед йо

б) Коли я, ю позначають пом’якшення

попереднього приголосного перед а, у.

Чи хотіли б Ви жити в такому розумному домі?

«НауковЫй» - вживання російської літери «Ы», замість

української«и».

Немає станція метро «ДорогожичИ», правильно писать

«Дорогожичі».

Замість слова «прокол» варто

вжити «проколювання», тому

що «прокол» – це отвір, рана,

зроблена чимось гострим.

«Підстрижись уже зараз»,

відбувається чергування в та

у.

«Експрес-стрижка» - через

дефіс пишуться складні

слова з першою

складовою віце-, екс-, лейб-,

максі-, міді-, міні-, обер-,

експрес-.

Правильно:«Ціна

сережок входить у

вартість послуги».

Сережки не можуть

входити у вартість,

бо у них немає ніг.

Правильно «яєчня», тому що

приголосні основи к, ц(ь) перед

суфіксом -н- змінюються на ч:

яйце — яєчня.

Українська мова досягає

милозвучності зокрема тим, що

уникає насамперед збігу голосних.

Збіг голосних можливий лише в

запозиченнях, наприклад, «алое».

На всіх зазначених прикладах помилок в рекламі здебільшого ми можемо

спостерігати калькування та неправильне вживання деяких слів та висловів, які взяті з

російської мови.

Чомусь ми вперто віримо, що українська мова не має гідних відповідників,

тому «кривдимо» рідну мову такими суржиками.

Зрозуміло, що кількасотрічне приниження української мови і водночас

насаджування іншої, тобто російської, не могло не позначитися на усному (в першу

чергу) та писемному мовленні її носіїв. Суржик – феномен не тільки мовної, а й – що

незмірно важливіше й глобальніше – геополітичної стратегії. Все ж таки з ним

потрібно боротися та вдосконалюватися самому.

Сьогодні чи не найбільше розхитують і знецінюють українську мову засоби

масової інформації, тобто ті чинники, які повинні плекати літературну норму. Мовне

безкультур’я свідомо і послідовно насаджуються засобами масової інформації. Годі й

говорити про пересічного громадянина, бо телевізійні ведучі часом видають такі перли,

неначе замість рідної мови вивчали мову далеких островів. Причиною таких помилок є

і не заохочення до вивчення української мови, якій приділяється мало уваги на всіх

рівнях життя суспільства.

Ми повинні виправляти такі недоліки нашого життя вже сьогодні.

Сайти, які допоможуть правильно

написати слова, вирази та фразеологізми.

• http://www.rozum.org.ua/search

• http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/