I II III IV

Діагностико-прогностичн

ий Функціонально-аналітичний

Корекційно-розвиваючи

й

Підсумково-прогностичн

ий

2006-2008 2008-2009 2009-2011 2011-2012

Етапи опрацювання науково-методичної проблеми

„Активізація мовленнєвої діяльності школярів начально-реабілітаційного

Центру”

Завдання •Обґрунтування вибору науково-

методичної теми.•Визначення основних шляхів в роботі

над проблемою на підставі результатів діагностики мовленнєвої діяльності учнів.

•Відпрацювання цілісної системи моніторингу.

•Прогнозування результатів опрацювання науково-методичної проблеми.

Діагностико-прогностичний

Зусилля колективу на діагностико-прогностичному етапі були

спрямовані на:

- створення фундаментального пакету фразового та наочного матеріалів з усіх навчальних дисциплін для подальшого відстеження перспектив розвитку мовлення школярів;

- рецензування типових комунікативних зразків, зорієнтованих на подальше збагачення словникового запасу, розвиток розмовно-побутового мовлення та вдосконалення культури спілкування;

- відпрацювання та затвердження контрольних завдань для обстеження рівня сформованості словника, навичок розмовно-побутового мовлення та рівня оволодіння граматичною будовою мови;

- створення моделі мовленнєвої карти, на меті якої - виявлення стану сформованості всіх компонентів мовлення школярів.

Завдання 1. Виявлення потенційних

можливостей мовленнєвої функції школярів.

2. Створення умов для оволодіння учнями ЗВН з основ наук на підґрунті використання спеціальної термінології в динаміці корекційно-педагогічного процесу.

Функціонально-аналітичний

- проведення дидактичних ігор;

- організація

навчально-

виховного процесу

на уроках у

нестандартній

формі (урок-

подорож, урок-

ярмарок тощо);- звернення до діалогічного методу навчання;

- застосування творчих завдань;

- створення

проблемно-

пошукових

ситуацій;

- встановлення

між-предметних

зв’язків;

- актуалізація художнього досвіду дітей (раніше прослуханий твір, переглянуті спектаклі, кінофільми тощо);

- посилення емоційної

спрямованості

навчання: використання

яскравих визначень,

порівнянь, метафор,

прийомів педагогічної

техніки.

Завдання 1. Відпрацювання цілісної корекційно-

педагогічної системи, яка сприяє вдосконаленню технологій формування мовленнєвої компетентності школярів.

2. Здійснення корекції мовлення учнів на підставі урахування психофізичних особливостей їх розвитку.

Корекційно-розвиваючий

Завдання1. Підведення підсумків роботи над

проблемною темою.2. Визначення резервних шляхів

підвищення ефективності корекційно-педагогічного процесу.

Підсумково-прогностичний

розвиток зв’язного мовлення як засіб формування творчої особистості;

активізація і застосування словникового запасу

школярів;

засвоєння фразового

матеріалу як умова розвитку комунікативної

функції;

формування ініціативного

мовлення.

Напрямки відстеження результатів:

- підвищився творчий потенціал і рівень практичних

та інтелектуальних компетенцій учнів.

«Активізація мовленнєвої діяльності навчально-реабілітаційного Центру»

Узагальнюючи вище сказане, слід зазначити:

- розроблена певна система навчально-корекційної роботи по створенню мотиваційно-потрібнісного підґрунтя для формування та розвитку свідомо-практичної мовленнєвої діяльності вихованців Центру;

- створенні умови для здійснення поетапної організації

роботи над розвитком комунікативної функції

школярів;- розширене поле дії творчої

ініціати-ви учнів для застосування різноманіття

засобів методичного забезпечення навчально-

виховного процесу;

- стабілізувався рівень комунікативних навичок

вихованців;

вивчення та впровадження в практику діяльності цілісних освітніх концепцій, побудованих на засадах оздоровчих

технологій.

Резерв у роботі педколективу над проблемою

використання індивідуальних проектів педагогів, які мають сприяти розвитку мовлення школярів;

формування позитивного зарядження мовленнєвого середовища;

окреслення перед учнями шляхів і потреби в комунікаційному самовираженні та відтворенні

зв’язного та ініціативного мовлення;

з’ясування особливостей передачі словесних компонентів інформації учням з вадами слуху

та регулювання їх комунікативно-мовленнєвих навичок;

недосконалість банку даних щодо вивчення мовленнєвих здібностей школярів і

результативності в роботі з формування комунікативних компетенцій;

незбалансованість рівня відповідності змісту навчання і

психолого-фізичного розвитку учнів;

серйозні відхилення у здоров’ї школярів.

недостатній рівень загальнокультурного розвитку учнів

та рівень їх вмотивованості на навчання;

Фактори, які мали негативний вплив на очікуванні результати:

Пріоритетні напрямки роботи педколективу Центру на перспективу

Скерувати діяльність школярів на

систематичне збагачення і засвоєння

словника

Постійно формувати в учнів потребу в словесному

спілкуванні та створювати сприятливі умови для

мовленнєвої практики.

Дидактичні засади розвитку мовлення учнів базувати на врахуванні

індивідуальних особливостей і

можливостей школярів.

Скерувати роботу педколективу на розвиток

зв’язного ініціативного мовлення як засобу

формування соціальної особистості на засадах

оздоровчої спрямованості.

Сприяти впровадженню діалогічних технологій

шляхом взаємодії школярів та педагогів у

процесі спілкування.