Туристичний журнал "Робінзон" №1-2 січень-лютий 2015

Вісім рокіВ ВраженьЧи були ви колись на карнавалі? На тому святі, де

енергія б’є через край. Де щастя, радість, веселощі заповнюють собою увесь простір. Де разом з вами епохи виконують чудернацькі па, а часи танцюють запальні танці. На святі, де миготять різноманітні маски: веселі і сумні, закохані і розчаровані, різ-нокольорові і чорно-білі. І за кожною з тих масок – історії, історії кохання та зради, історії життя та смерті, історії вигадані та реальні, історії окремих особистостей та цілої країни.

І все це крутиться навколо вас, з’являється і щезає, зачаровує, затягує у вирій пристрасті. Здається, потра-пляєш до іншого виміру, до іншого простору, до іншо-го часу. І фотографуєш, фотографуєш, фотографуєш… Рука автоматично натискає на кнопку, аби схопити ту мить, зберегти її, залишити у пам’яті.

Так само вже вісім років «Робінзон» подорожує сві-том, аби поділитись своїми враженнями з вами, наші читачі. Наче маски на карнавалі, миготять міста, кра-їни, континенти. А в пам’яті залишаються враження – смак солі на губах на яхті, аромат кориці у різдвя-ному місті, пташина пісня на світанку чи спекотний поцілунок сонця серед пустелі. І незабутні, неочіку-вані, вражаючі зустрічі. Зустрічі з цікавими людьми, з

колегами, з нашими читачами. З усіма тими, хто став справжнім другом «Робінзона».

За всім років «Робінзон» подорожував багато де. Здирався в Карпати, Альпи та Анди. Занурювався у Тихий, Індійський та Атлантичний океани. Їздив на верблюдах та слонах і плавав з акулами та скатами. Пестив крокодилів та обнімався з удавами. «Робін-зон» блукав ще не зруйнованим сірійським Алеппо та зустрічав світанок серед протитанкових їжаків Бей-руту. «Робінзон» розгадував магію українських ви-шиванок та пристрасть латиноамериканських танців. Він відкривав невідомі куточки світу та показував з нового, неочікуваного боку вже традиційні турис-тичні атракції. І коли не вистачало місця на сторінках друкованого видання, «Робінзон» з’явився у всесвіт-ній мережі: сайт, блог, соціальні мережі. Як поширю-валась географія подорожей, так розширювалась і наша читацька аудиторія.

Вісім років тому ми обрали свій шлях – ділитись з читачами власними емоціями, враженнями за до-помогою легенд, казок і просто цікавих історій. І ми йдемо цим шляхом і надалі. З Днем народження, Ро-бінзоне! З Днем народження, моя редакціє! З Днем народження, наші улюблені читачі!

Антоніна ЛомАЧук

СлоВо РедАКТоРА

3

СТиль РоБІНЗоНА

4

Рік в Домініканській Респу-бліці традиційно починається сезоном карнавалів. Багато років поспіль у лютому та на початку березня домініканці у різних містах країни влашто-вують яскраві, мальовничі дійства.

Стара добра домініканська традиція проведення карна-валу походить з глибини сто-літь. Точніше, з колоніально-го періоду. деякі дослідники вважають першою карна-вальною ходою вуличні ви-ступи з нагоди прибуття до Санто-домінго іспанського священика Бартоломеo де

лас Касас в середині XVI століття: жите-

найдаВніший В америці карнаВал


5


6

лі міста вийшли на вулиці, вбравшись у маврів та хрис-тиян. Пізніше карнавали проходили в Санто-домінго та інших містах країни в день святого апостола Якова. З 1822 по 1844 рік у результаті гаїтянської окупації країни маскарадні костюми прак-тично повністю зникли, про-те з набуттям державою неза-лежності 1844 року традицію відновили.

Сьогодні у більшості до-мініканських міст існують власні традиції проведення карнавалу, хоча і збереглося безліч елементів іспансько-го та африканського похо-дження. Так, в маскованому натовпі завжди є фігури, що зображують індіанців таїно (корінних мешканців домі-ніканської Республіки) та аф-риканських рабів, нащадки яких оселилися тут.

Так, жителі провінції Сан-Хуан в останню не-ділю лютого, в день


7

Незалежності домініканської Республіки, проводять ори-гінальний карнавал Сімар-рон. У перекладі назва озна-чає «дикий карнавал», і не випадково: на ньому можна зустріти персонажів у тради-ційних страхітливих масках кокорікамо та лас тіфуас, що мають африканське коріння, чи в костюмах з лахміття. Ба-жаючи зберегти оригінальне коріння цього свята, доміні-канці використовують також яскраві маски, виготовлені сучасними художниками, професійним майстром Хосе Мануелем Хіменесом.


8

Традиційний карна-вал Качуас проходить в Кабралі – маленькому містечку, розташовано-му в околицях Бараона, наприкінці Великодньо-го тижня, одночасно з карнавалом Сімаррон в Сан-Хуан. Назва кар-навалу походить від на-родного танцю cachuas і від слова cachos, що в пе-рекладі означає «роги» – поширений елемент карнавального костю-ма. Танцюристи качуас в яскравих костюмах з крилами кажанів, бар-вистих масках та пиш-них перуках танцюють під ритмічну народну музику.

Карнавал в ла Вега (Carnaval Vegano) фоль-клористи вважають най-давнішим в Америці. Він проходить щонеділі про-тягом лютого. На вулиці виходять люди в різно-кольорових плащах, об-вішаних дзвіночками, в яскравих масках квітів і танцюють, танцюють, танцюють... 2006 року карнавал в ла Вега був визнаний ЮНеСКо од-ним із чотирьох кращих світових карнавалів.


9

А провінційний карнавал в Сантьяго виділяється історично сформованим соціальним підтекстом. Як і в Санто-домінго, раніше карнавал в Сантьяго де лос Кабальєрос проводився з чітким соціальним поділом: багаті збиралися в приватних закритих клубах, а бідні – на вулицях незаможних районів. Від тих часів пішли традиційні карнавальні персонажі для Сантьяго, що представляють різні класи – лечонес в масках свиней

та пепінес із загостре-ними рогами, які напа-дають один на одного, продовжуючи давню традицію протистоян-ня в святковій традиції.

Фінішна святкова хода проходить за-вжди на знаменитій набережній Малекон в Санто-домінго в останню неділю лю-того чи першу неділю березня. Заздалегідь обирають короля та королеву карнавальної ходи, танцювально-те-атральні трупи викочу-

ють на вулиці барвисті вози та розігрують тематичні сценки, а по закінченні карнавалу автори найцікаві-ших кортежів та карнавальних образів нагороджу-ються призами.

Фото та інформація надані Представництвом міністерства туризму

Домініканської Республіки в Росії, україні та країнах СНГ

УКРАЇНА forewer!

10

мІСТИЧНИЙ ЛЬВІВ

У серці старовинного міста лева, у підземеллі мо-настиря бернардинів ховалася від шлюбу з нелюбом легендарна Гальшка острозька. Представниця роду некоронованих господарів Волині, яку загубили ти-ранія родини, величезні статки й власна краса, волею польського короля Сигізмунда ІІ Августа була змуше-на одружитися зі старшим за неї на 35 років магнатом. Воліючи ліпше вмерти, ніж заручитися із нелюбом, юна дівчина знайшла прихисток у бернардинців. Захи-щаючи першу красуню та найзаможнішу наречену Речі Посполитої, монастир пережив облогу й навіть обстрі-ли. однак, на жаль, король та магнати все ж були силь-нішими й отримали перемогу над відвагою монахів та щирістю Гальшки. 12 років свого життя дівчина про-вела в вежі, куди за непокору запроторив її нелюб, а, звільнившись по смерті чоловіка, вже ніколи не змогла повернутися до нормального життя. Підземелля, що бачили цю відважну боротьбу, родом із першої поло-вини ХVI століття, досі доступні для відвідувачів. І хто знає, можливо, саме там ви стрінете нещасливу красу-ню, «Чорну дружину», Гальшку острозьку?

Похмурі спогади навіює й відомий на весь світ ли-чаківський цвинтар. Багато душ знайшли тут свій

Поки Ден Браун шукає натхнення на руїнах Римської імперії, а загадкові англійські письменники насолоджу-ються таємничою Шотландію, на теренах україни теж є місця, із якими пов’язані історії, гідні голлівудсько-го фільму чи світового бестселера. Саме на Львівщині слід шукати тіні забутих предків, саме там зали-шилися найбільші загадки й найбіль ший біль нашої держави.

катерина ГеСеЛеВА, фото автора


11

останній прихисток. Поруч із Іваном Франком, Володимиром Івасюком, Маркіяном Шашкевичем, Соломією Крушельницькою та Грицьком Чу-баєм тут поховані львів’яни, які були героями неймовірних історій. Найбільш щемлива та найромантичніша з них – історія талановитого художника Артура Гротгера та його коханої Ванди. Вони познайоми-лися на балу у львові й відразу дали обітницю ніколи не розставатися. Проте, доля вирішила інакше. Юнак, прагнучи реалізувати свій талант, їде до Парижу, де, ледве досягши 30-річного віку, помирає від тубер-кульозу. Красуня Ванда продає усі свої дорогоцінності, аби поховати коханого належним чином і впродовж всього життя часто приходить до могили Артура. Чи помирає таке кохання? львів’яни скажуть вам, що ні, бо саме вони бачили силуети двох закоханих, які, тримаючись за руки, гуляють личаковим вночі й зникають із приходом ранку.

Готовою декорацією для зйомок середньовіч-ного трилеру є Підгорецький замок під льво-вом. Саме тут і досі живе загадкова Біла пані, яка вважає своїм обов’язком особисто зустрі-чати гостей, що відвідують її володіння. Так її бачили й високопосадовці, і мистецтвознавці, і археологи, що приїжджали до українського


12

Версалю. доля панянки була трагічною й загадковою. Молода дружина графа Яблонського через неспра-ведливі звинувачення в невірності була замордована

власним чоловіком у підземеллі замку. По-мираючи, вона пере-дрекла, що рід Яблон-ських житиме стільки, скільки сходинок ве-дуть до склепу. Чоти-ри сходинки – і через

чотири покоління рід польських шляхтичів обірвався. Більше того, кажуть, Біла пані не самотня у своєму па-лаці. По ночах іноді чують, як дорогою до замку їдуть карети, грає музика, чутно кроки й голоси.

Так, усі любителі містики й загадок, легенд і таєм-ниць, потойбічного й нерозгаданого, львів чекає на вас. Наймістичніше місце України, окрім кави, шоко-ладу й частих дощів, може запропонувати вам безліч історій, після яких комусь буде важко заснути. Проте, не варто боятися: подивіться на львів’ян, які ж вони щасливі й гармонічні у своєму містичному місті.

Подорож відбулась в рамках проекту «Східноєвропейські перлини: створення та

просування продуктів міського культурного туризму в транскордонному просторі», який виконується

Туристичною асоціацією Івано-Франківщини за співфінансування Європейського Союзу в рамках

Програми транскордонного співробітництва


13

robInzon style

14

найдоВшийкарнаВал Коли на північній

половинці Земної кулі кружляє завірюха, мороз щипає за носа, а ми кутаємось у теплі пледи, на пів-денній починається спека. Саме сюди, у тепле літо, варто втекти від холодів: поніжитися на соне-чку та досхочу наїс-тися смачного арген-тинського морозива. І не тільки для цього! За 200 км від столиці Аргентини, в про-вінції Ентре-Ріос, містечко Гуалегуайчу щорічно проводять головне свято Ар-гентини − «Карна-вал країни». Сотні тисяч гостей приїз-дять, аби побачити це свято, зануритись до його надзвичайної атмосфери.

robInzon style

15

Звісно, у цей період яскраві та гучні карнавали проходять не тільки в містечку Гуалегу-айчу, але і в Буенос-Айресі, й у 40 інших містах та містечках. однак навіть столичний арген-тинський карнавал поступа-ється тому, який проходить у Гуалегуайчу.

Карнавал в Гуалегуайчу вва-жається найтривалішим у світі: запальне шоу за участі тисяч танцюристів та танцівниць триває більше двох місяців (кожні вихідні, починаючи від першої суботи січня та закінчу-ючи першою суботою березня). Цей карнавал не суто турис-тична атракція, типу танго-шоу чи фієсти гаучо, а справжнє ар-гентинське свято для аргентин-ців. Тому й емоції, і розваги, і навіть артисти там справжні, природні та не фальшиві.

Ну що можуть запропонува-ти люди Країни непристойно яскравих какаду, неймовірних райських птахів та чарівних ко-

robInzon style

16

robInzon style

17

лібрі на противагу європейському Венеціансько-му карнавалу? Звичайно, феєричне, неповторне, запаморочливе видовище латиноамерикансько-го карнавалу. Безмежний політ фантазії, неймо-вірне поєднання кольорів, звуків, емоцій, істоти з фантастичних фільмів, що проходять за метр від тебе − це зводить з розуму з першої хвилин і вже не відпускає. Вся ця карколомна хода заря-джена такою дикою, первісної, такою південною енергією. Ці гарячі танцювальні па, які просто не могли з’явитись у стриманій Європі − все це буквально кричить про торжество Природи в її первозданному сенсі. Рух, вогонь, пристрасть.

robInzon style

18

Життя, що б’є через край. Язичництво, при-крашене та піднесене. експресія… Насолода…

Недарма увесь період карнавалу називають «часом карнавалів та кохання». Вулиці міст повністю належать за-пальним південно-аме-риканським танцям. Бій барабанів та ритми сам-би лунають буквально з усіх боків. А різноко-льорові пір’я, блискітки та величезні різьблені фігури створюють ат-мосферу незабутнього святкового шоу. Свою танцювальну та актор-ську майстерність гля-дачам демонструють більше тисячі артистів. Всі вони об’єднані в театраль-но-танцювальні групи – компарс – з власним оригі-нальним репертуаром, стилем, амплуа та костюмами. Середньовічні барони та принци в костюмах з шовку, золота чи срібла. Злегка одягнені зірки в шаленому ритмі виконують негритянський танок «кандомбе».

Уявляєте, цілих два місяці розваг? Кожні вихідні на

велику арену Гуалегуайчу виходять тисячі танцівниць та танцюристів. Яскраві костюми, блиск мішури, ко-лоритні красуні, феєрична музика, запальні танці та пісні. Хочете побачити це блискуче свято на власні очі? Зануритись до спекотних обійм аргентинського карнавалу? Тоді сміливіше! Карнавал літа та кохання чекає на вас.

ПАНІ РоБІНЗоН

20

Ця країна так само різноманітна, як народи, що її населяють, як мови, якими тут спілкуються, як музи-ка, яку тут грають, як пісні, що тут співають, як танці, що тут танцюють. І як не схожі пристрасні андалузій-

ДВА ПоЛюСИ ПРИСТРАСТІ

На світі є земля, де дихають не киснем, а при-страстю. мешканці цієї землі, на перший погляд, нічим не відрізняються від звичайних людей, але живуть вони не так, як усі. Над ними не небо, а бе-зодня, і сонце несамовито випалює своє ім’я в сер-цях усіх, хто піднімає до нього голову. Це Іспанія. Її діти − діти пристрасті і самотності: Дон-кіхот і Лорка, Гауді і Пако де Лусіа, Альмодовар і кармен.

ці на стриманих каталонців, а задиркуваті баски на розслаблених кастильців, так не схожі і їхні танці.

Фламенко і сардана… Сардана і фламенко… два полюси пристрасті, що, наче переходять із одного до іншого. Відчайдушна пристрасть фламенко, в якій злились і арабські ритми, і циганські мотиви, і туга за втраченою батьківщиною, наче перетікає до ритуаль-ного кола сардани, до самобутнього танцю каталон-ців, який вони танцюють вже понад 500 років.


21

Сардана схожа на ритуальне дій-ство, у поєднанні мелодії та мініма-лістичному малюнку якої відчуваєш архаїку й автентичність. Зімкнуті руки, гордо підняті над головами, нерозривне коло − все це знаки ка-талонської спільності, каталонської взаємодопомоги, що об’єднує людей та ідеї. Здається, то язичники ведуть своє священне коло. І енергія, акумульована в такому колі танцівни-ками з позбавленими будь-яких емоцій обличчями, відчувається так само сильно і несамовито, як і у при-страсному фламенко. Чи не ця сила пристрасті робить ці такі різні танці подібними, схожими один до одного?

Каталонці кажуть: «Сардана − це найгарніший та-нець з існуючих і неіснуючих». Її танцюють на бру-ківці і на тротуарі, взявшись за руки. Молоді і старі, дівчатка і мало не бабусі ловлять складний, змінний ритм. Коло шириться, до нього вступають перехожі, вулиця танцює, взявшись за руки. Це справжня музи-ка Середземномор’я ... щось сільське, грубе, як увесь каталонський край. То для фламенко досить гітари, а тут потрібен оркестр особливий – ла кобла. 12 музикантів. Головний інструмент − маленька флейта флювіоль. Плюс людина, яка ра-хує па. Кастильці (відомі заздріс-ники та імперці) перешіптуються

− каталонці такі каббалісти, що рахують навіть тоді, коли танцюють. Танцюють в неділю на головній пло-щі будь-якого міста чи села після меси. У спеціальних сандалях апаргатаз. З дуже серйозним, зосереджени-ми виразом обличчя. Монотонно, розмірено, однома-нітно. Сардана, на відміну від фламенко, не допускає імпровізації, у неї дуже довгий період, що складається із сотні простих рухів та позицій, займаних в наза-вжди закріпленому порядку. лічильний танець.

Сардана − каталонський танець, що відображає ка-талонський характер. Хочете стати «місцевим» − від-мовляйтеся від індивідуалізму та прагніть до єдності. Саме цю якість найбільше цінують мешканці Катало-нії. Самі каталонці називають сардану «танцем про-

тесту», адже на відміну від фла-менко, виконують його звичайні люди, та й спеціальної сцени не потрібно. Хочете стати каталон-цем − будьте простішим та ближче до народу.

Вот черный локон вьется и летитНебрежным шелком шею обвивает,И волны юбок, и браслетов бликИ черных глаз сиянье ослепляет…

www.akkord-tour.com.ua


22

Чи станьте андалузійцем. І танцюйте фла-менко. Фламенко, на відміну від сардани, − танець одинаків. Мабуть, єдиний народний танець, в якому можна обійтися без партне-ра. Це − танець-діалог, танець-суперечка, та-нець-суперництво між двома основами жит-тя − чоловічим та жіночим. Це буйство, це імпровізація. Головне − перетанцювати уяв-ного партнера. Затанцювати його на смерть.

Це не музика, не танець і не пісня, це сво-єрідний спосіб спілкування. Кантаорі − спі-ваки фламенко − переговорюються між со-бою, гітара сперечається з ними, байлаорі розповідають свою історію за допомогою танцю. Кажуть, що і танцювати-то його по-

справжньому можуть ті, хто пережив горе, втрату, крах. Горе оголює нерви життя. Фла-менко − танець оголених нервів.

Як вдалося створити цей унікальний сплав музики, співу та танцю, точно не знає ніхто. Ясно лише одне − готувала його душа іспан-ця, підґрунтям був спекотний південь країни − Андалузія, а матеріалом став неймовірний мікс європейських та східних культур, що залишили свій слід, біль та кров на прекрас-ній землі Іспанії.


23

Той, хто хоча б одного разу відбивав ритм каблуками, чиї руки розкривали-ся немов крила орла, чиє тіло рухалося в одному ритмі з гітар-ним перебором, той знає, що там, на території фламенко, він був самим собою. Це не закрита сардана, де «ноги танцюють, а го-лова рахує». У фламенко ви можете бути зухвалими, сильними, ніжними, вразливими, гнівними, легкими, завзятими, підступ-ними, відчайдушними, люблячими. Бути собою без обмежень та заборон. Бути собою трохи більше, ніж звикли бути.

...Руки, здійняті над головою в характерному вигині, виструн-чена спина, по-особливому горда, але злегка агресивна постава тіла... Мить нерухомості... І розсип дробу − каблуки легко від-бивають ритм, примушуючи слідувати за собою гітару. Слідом за грубуватим голосом кантора − різкий поворот корпусу, дивно сильний сплеск рук, що несподівано змінився якоюсь східною, гнучкою пластикою рухів. ось воно − початок магії танцю фла-менко, його душа, та таємнича сила, без наявності якої немож-ливо донести його потужність та повноту почуттів.

Не знаю, навіть не хочу порівнювати силу пристрасті цих двох танців. І хто візьметься довести, що сила пристрасті «оголених не-рвів» фламенко сильніша, дужча за силу первісної пристрасті ма-гічного кола сардани? Це два полюси однієї пристрасті, пристрасті до свого народу, до своєї землі, до життя і смерті, до любові і не-нависті, до країни, в якій не небо, а безодня, і сонце несамовито випалює своє ім’я в серцях усіх, хто піднімає до нього голову...

«Вогонь, вмираючий для того, щоб народитися, - це фламенко»

Жан кокТо

медиЧний ТУриЗм В УкраЇні

ПідкорЮЄ ноВі ВисоТи

Та консолідУЄ наВколо сеБе

ПроФесіоналіВ

ЗНАЙомТеСя З ЛІкуВАЛЬНо-ТуРИСТИЧНИмИ моЖЛИВоСТямИ укРАЇНИ ТА ЗАРуБІЖНИх кРАЇН

Ви зможете дізнатися більше про природно-рекреаційні, культурно-історичні можливості країн, ознайомитися з регіона-ми для оздоровлення, діагностики та лікування з перших вуст.

У рамках заходу будуть представлені національні експози-ції, провідні клініки, медичні та реабілітаційні центри, сана-торно-курортні установи, sPA&wellness курорти з України, Польщі, угорщини, Болгарії, Греції, Іспанії, Італії, Латвії, Литви, Португалії, Румунії, Словаччини, Словенії, Туреч-чини, Фінляндії, Чехії, Швейцарії, Грузії, Ізраїлю, Півден-ної кореї, малайзії та багатьох інших країн.

СТАНЬТе ДоСВІДЧеНІШИмИ, ПеРеЙмАЙТе кРАщИЙ СВІТоВИЙ ДоСВІД

У рамках виставки відбудуться практичні заходи – семі-нари, тренінги, воркшопи для початківців і професіоналів медичного туризму, відвідавши які можна буде дізнатися про ефективні моделі побудови бізнесу, секрети пошуку цільової аудиторії, правила роботи з міжнародними клініками та ком-паніями, які працюють у медичному туризмі, актуальні про-блеми страхування і візового режиму.

Вхід на виставку – вільний, за умови реєстрації на офіцій-ному веб-сайті: www.htexpo.com.ua

Виставка – Ваша можливість бути в епіцентрі медичного туризму, який в майбутньому не матиме меж і гарантовано обіцяє нові перспективи у розвитку бізнесу!

Приєднуйтеся до лідерів медичного туризму – відвідайте IV міжнародну виставку медичного туризму, SPA&Wellness – Healthcare Travel Expo 15-17 квітня 2015 у ВЦ «київекспо-Плаза» (україна, м. київ, вул. Салютна, 2-Б)

ДеТАЛЬНА ІНФоРмАЦІя:Тел.: +380 (44) 526-90-10E-mail: [email protected]

НоВиНи

24

15-17 квітня 2015 року завітайте до ВЦ «київекспо-Плаза» на IV міжнародну виставку медичного туризму, SPA&Wellness – Healthcare Travel Expo та відкрийте для себе світові тенденції нового напряму, що динамічно розвива-ється – медичного туризму.

організатором виставки є компанія-організатор провід-них заходів для спеціалістів галузі охорони здоров’я – ком-панія LMT.

Захід буде проходити за підтримки Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, МоЗ України, держтуризмкурорту, НАМН Укра-їни. За сприяння – Інформаційного бюро «Угорський ту-ризм», Польської Туристичної організації, Представництва Czechtourism в Україні, Посольства Малайзії в Україні, Тор-гового відділу Посольства Австрії – ADVAntAGe AUstrIA, Торгово-промислової палати Куби, Посольства Словацької Республіки в Україні, Американської торгівельної палати в Україні, Асоціації лікарів медичного туризму, Громадської Спілки «Українсько-Словенська спілка підприємців», Румун-ської асоціації медичного туризму.

моЖЛИВоСТІ ДЛя ПЛІДНоЇ СПІВПРАЦІ ТА ПоДАЛЬШоГо РоЗВИТку

Медичний туризм давно визнано перспективним напрям-ком, особливо для туристичних операторів, які вбачають в ньому нові можливості для розширення своєї діяльності. Ви-ставка дозволяє налагодити двостороннє співробітництво з фахівцями медичного туризму, не виїжджаючи за кордон.

Завдяки консолідації фахівців медичного туризму, інду-стрії охорони здоров’я, керівників профільних відомств, представників посольств, місцевих, регіональних та міжна-родних асоціацій та організацій, представників міжнародних клінік, реабілітаційних центрів, sPA&wellness курортів Євро-пи, Азії, Америки.

Захід сприяє встановленню професійних контактів. У рам-ках виставки реалізуються ділові програми – BusinessPoint і BuyersProgram, які допомагають учасникам максимально ефективно використовувати свій час – провести результатив-ні зустрічі, графік яких складається завчасно.

На професійній платформі виставки можна зустрітися з лікарями, експертами медичного туризму, компаніями, які працюють у сфері медичного туризму, представниками про-фесійних галузевих організацій, туристичними компаніями, представниками страхових компаній, агентствами медично-

го туризму, VIP-гостями, постачальниками, байєра-ми та споживачами.

КАлеНдАР

25

КАлеНдАР РоБІНЗоНА

26

Карнавал в Мексиці – грандіозна подія, яка здатна вразити будь-якого туриста. Чимало мексиканських міст на час свята перетворюються на казкові місця – яскраві прикрашені вулиці, музика, танці, феєрвер-ки. одним словом, веселяться всі – і місцеві жителі, і туристи. Багато хто називає мексиканський карнавал другим Марді Гра. Під час карнавальних днів біль-

шість людей з’являється на вулицях виключно в масках, які, за повір’ям, мають відганяти злих ду-хів. Відразу після карна-валу починається Великий піст, і карнавал, таким чи-ном, уособлює «останній шанс» зануритися в задо-волення мирського життя. І мексиканці відриваються на повну.

Карванал проводиться в різних регіонах Мексики. У Веракрузі, Мацатлані та на острові Косумель він проходить досить пишно, з фестивалями та парада-ми. В інших місцях, напри-клад в містечку Сан-Хуан-

мексиканський марді Гра

у всьому світі постійно проводиться безліч ве-ликих фестивалів та свят, котрі приваблюють не тільки величезну кількість місцевих жителів, але і безліч туристів. Воно й зрозуміло, адже важко придумати кращий спосіб повністю перейнятися атмосферою і культурою країни, ніж побувати на традиційному святі.


27

Чамула, сильні мотиви доколоніальної Мексики. А в Тепостлані та Уехоцінго вулиці заповнюють танцюристи в мексиканських народ-них масках. То ж, якщо ваша відпустка збігається зі святом, чому б не відвідати одного з цих міст. Але найцікавіші карнавальні паради проходять саме в портових містах. Наприклад, карнавал в Мацатла-ні щороку відвідують близько 300 тисяч гостей.

П’ять днів, протягом яких триває карнавал, вулиці переповнені


28

людьми в незвичному вигляді. Кажуть, що маски здатні відігна-ти злих духів, які жадають заво-лодіти чистою душею людини. Саме тому місцеві жителі та ту-ристи з’являються на вулицях в яскравих масках та карнавальних костюмах. Атмосфера радості на-повнена усміхненими обличчями, веселими танцями, запальною музикою та неймовірними феєр-верками. За традицією на святі проводяться різноманітні кон-курси. Наприклад, в Мацатлані проходить традиційний літера-


29

турний конкурс на честь Клімен-сії Ізаури, присвячений поки що невиданим творам. Розповідаючи про мексиканський карнавал, не можна не згадати про традицій-не Свято Пригноблених Чолові-ків, сенс якого полягає в тому, що протягом 23 з половиною годин «пригнобленим» чоловікам до-зволяється займатися всім, чого

душа забажає. Проте, всі діяння скривджених мужів повинні вписуватися в рамки чинного законодавства.

Фіналом свята стають вибори Королеви та «Страшного коро-ля» карнавалу, які перебуватимуть на престолі до наступного року, коли в гостинній Мексиці знову відкриється карнаваль-ний тиждень.

І знову мексикан-ський карнавал покли-че зануритися у свято старих та нових друзів, підкоряючи їх серця на-завжди. І знову мекси-канці готуватимуться весь рік, щоб похвали-тися своїми шикарними костюмами. Виходити-муть на святкові вулиці, озброївшись гарним на-строєм, величезним ба-жанням веселитися та прикрасити собою на-вколишній світ.

НоВиНи РоБІНЗоНА

30

БеЗкошТоВні дЗВінки

зі Skype та Viber на Тревелсім!

№1-2(73) 2015 рокуЖуРНАЛ

для справжніх мандрівників

Головний редактор:Антоніна ломачук (+38 050) 443-17-46

[email protected]

Дизайн:Василь Саулко

Над номером працювали:Катерина Геселева

Артур ГросіГалина лисенко

Надія душко

Відділ реклами: (+38 050) 375-90-15

[email protected]@ukr.net

Журнал зареєстровано Міністерством юстиції

серія КУ 336-032 від 28.10.2006Засновник та видавець

ФоП ломачук А. В.

Адреса редакції:02166, м. Київ

пр-т лісний, 35, оф. 135www.robinzon.kiev.ua

кольороподіл та друк:ТоВ «Інтертехнологія»вул. Сім’ї Сосніних, 3

044 237 66 64044 502 41 79

Наклад: 10 000 примірниківПеріодичність: щомісяцяРозповсюдження: безкоштовно

За рекламну інформацію відповідає рекламодавець.

Відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен,

інших відомостей несуть автори.

Ні копійки витрат на дзвінки Вашим рідним, друзям, колегам на ТревелСімку! Саме так, завдяки унікальному співробітництву ТревелСім зі Skype та Viber!

Щоб скористатися зручною послугою, абонентам ТревелСім достатньо набрати просту комбінацію активації послуги:

*146*098*800#

Активація безкоштовна! Активація послуги можлива за умови поточного балансу на ТревелСіМ не менше $3,00.

користувачі Skype або Viber безкоштовно здійснюють дзвінки на номер ТревелСім в наступному форматі: +3728005ххххххх

Замовляйте послугу і користуйтеся її перевагами

БеЗСТРокоВо!

деталі на сайті: w.travelsim.ua/freeskype

ПРИємНИх мАНДРІВ! ЗАЛИШАємоСЬ ЗАВЖДИ НА ЗВ’яЗку!

Documents

Туристичний журнал "Робінзон" №1-2 січень-лютий 2015