Туристичний журнал "Робінзон" - вересень 2014 - Повертаємось в Європу

Слово редактора

Повертаємось в євроПу!

3

Я довго думала, як узагальнити в короткій фразі тематику статей цього числа «робінзона» та настрої українців. різні назви крутились в голові, але жодна не була досконалою. допоміг мені в тому чудовий гід зі львова Ігор лельо, презентуючи проект «Ін-ший львів» - ми повертаємось в Європу. так, ми не йдемо в Європу, ми не долучаємось до Європи, ми повертаємось в Європу. Україна завжди була євро-пейською країною, за виключенням не дуже при-ємних часів нашої історії. Наразі ми повертаємось в Європу, повертаємось, аби зайняти гідне місце, яке належить нам по праву. І потрібно для цього не тіль-ки популярна нині «політична воля», а й бажання пересічних українців. Щоправда, одного бажання мало. аби стати повноправними європейцями, а не «бідними родичами», варто почати змінюватись. І

зміни починати з себе, змінювати своє ставлення до життя, до свого оточення, змінювати свою поведін-ку. І подорожувати, аби більше побачити світу «аби і чужому навчатись і свого не цуратись», аби відно-вити свою історичну пам’ять, історичну память сво-го народу, історичну пам’ять українців як великої європейської нації.

«робінзон» покаже вам у цьому числі різноманітну Європу – активно-туристичну, шалено розважальну, глибо віруючу, історично збережену чи нашу віднов-лену… вона різна, вона може подобатись чи не по-добатись, викликати роздратування чи захоплення, але нікого не залишає байдужим. Саме в цю Європу нам повертатись. І яким буде наш шлях повернення в Європу, залежить особисто від кожного з нас.

антоніна ломачУк

ШлЯх робІНзоНа

4

молитва за україну

від довшого часу переживаючи ті тяжкі дні й ночі духовної боротьби українського народу за найкращі людські цінності, за гідне життя, беручі участь у різноманітних акціях підтримки і солідарності з Україною, я носила в собі велику потребу пере-дання моїх прохань про кращу долю нашого народу в цій нелегкій справі божій ласці. так ось, дякуючи добрим людям і я отримала можливість поїхати на мою першу в житті паломницьку мандрівку і переказати всі мої найщиріші інтенції про мир, спокій і припинення ворожнечі на Україні в такому чудовому напов-неному божою благодаттю місці.

запрошення на цю паломницьку подорож я отримала від надзвичайної для мене людини, людини, яка захоплюється істо-рією, культурою, традиціями України, гіда-екскурсовода ан-

Ірин

а дем

ко Часами зовсім несподівано та спонтанічно наше життя пише не-ймовірно цікаві й захоплюючі епізоди, ставить на нашому шляху незвичайних людей, незабутні події, спогади. Ось і мені всміхнулась доля в такі нелегкі та напружені часи для України, для нашого на-роду, полинути у далеку паломницьку мандрівку з Гданьска, в яко-му живу вже понад 5 років – до Ченстохови на Ясну Гору, яка є ду-ховною столицею, святим місцем для віруючих людей не тільки з Польщі, але з цілого світу, місцем, в якому Мати Божа захищала лю-дей і боронила їх перед ворожими нападами та різним лихом про-тягом багатьох століть.


5

джея млота, який живе і працює також у Гданьску.взагалі ця подія була ювілейною (30 паломницький

виїзд на Ясну Гору) для екскурсоводів з цілої Поль-щі. дякую богові, що я мала можливість відчути хоча б крихту тієї духовної атмосфери паломництва до того ушанованого людьми цілого світу Святого міс-ця і до чорної мадонни (так називають ікону матері божої ченстоховської, яка 1382 року була привезена до Польші зі східніх земель) в оточенні несамовито дружніх та надзвичайно добрих людей.

так ось з Гданьска наша група виїхала 7 березня 2014р. з самого ранку, а на місце до ченстохови ми

приїхали біля 8 вечора. Цілу дорогу нас супроводжу-вав неоціненно мудрий священник, який читав нам духовно багаті проповіді, співав релігійні пісні та мо-лився разом з нами. в суботу о 5.30 ранку ціла Гдань-ска група вже була в Головній катедрі і нишком стояла на колінах підчас чудового відслонення чудотворної ікони матері божої. все навколо було наповнене спо-коєм, радістю, благодаттю, всі присутні, а були серед них люди різних націй, тихенько та смиренно захо-плювались іконою і молились до чорної мадонни як до рятувальниці Світу, благаючи про кращу долю для себе, рідних, свого народу.


6

в неділю під час святкової Служби божої, яку проводив біскуп едвард Яняк, я почула за-хоплюючі слова, які торкнулися самого серця і викликали сльози радості в моїх очах. мало того, я відчула, що Господь бог почув мої благання про спокій, мир і злагоду в Україні. біскуп едвард Яняк заохотив всіх присутніх ревно молитись про припинен-ня кровопролиття на нашій рід-ній батьківщині, про допомогу всім потребуючим, особливо родинам тих, які загинули за майбутнє України, за мир і спо-кій між людьми. Перебуваючи в каплиці разом з людьми різних націй і віросповідувань (серед присутніх були і православні, і греко-католики, і римо-католи-ки), я відчувала міцну підтримку

та вдячність до всіх націй, які підтримували нашу

Після ранкової Служби божої відбулися зустрічі екскурсоводів з архиєпископами і єпископами, от-цями-Паулінами. Пізніше була зустріч-презентація з художником маріушом драпіковським з Гданьска, який створив дві оздобні шати Ікони матері божої ченстоховської: бурштинову та діамантову. ввече-рі всі бажаючі відправились на христову дорогу на вали Ясногорські, а пізніше біля 20.30 в каплиці з чудотворною Іконою марії діви з дитятком при-сутні співали акафіст до богородиці, який своїм стилем нагадував наші рідні українські церковні пісні. Я з захопленням спостерігала як багато ба-жаючих лишилось на нічні чування, віддаючись під опіку божого Провидіння.


7

батьківщину у такі тяжкі часи, а особливо нашим сусідам-полякам, які не тільки словами, але й справами підтримали боротьбу нашого наро-ду за вільність, волю та краще майбутнє.

висловлюю велику подяку всім організато-рам того незабутнього паломницького виїзду до ченстохови, дякуючи якому я ще раз переко-налась, що ми, українці, маємо насправді велике щастя, тому що нам до-помагає не тільки матір божа і всі сили небесні, але нас підтримують і моляться за українську державу і людей наші найближчі сусіди поляки.

www.akkord-tour.com.ua

Стиль робІНзоНа

8

відкриття Швейцарії

емоції, емоції, емоції… Швейцарія викликає бурю емоцій, купу вражень та бажання повертатись до неї знову і знову. мені пощастило! Першого разу в цій країні – і такий вдалий вибір! Серед багатьох запропо-нованих варіантів я обрала найкращий, найцікавіший регіон – кантон Фрібург, з його чудовими старовин-ними містечками, фортецями, неймовірними краєви-дами та захоплюючими розвагами. мені неймовірно пощастило. тепер цим щастям ділюсь з вами.

чим схожі усі середньовічні містечка і чим вони відрізняються одне від одного? Фортецями, кафе-дральним собором, мостами та панорамами. а Фрі-бург відрізняється від решти містечок Швейцарії ще й фунікулером, що функціонує за допомогою водяно-го баласту. місто дійсно цікаве, гуляючи його вули-цями, відчуваєш себе у справжнісінькому Середньо-віччя. Повільна плинність часу, тиша, спокій, вузькі середньовічні вулички і приголомшливі краєвиди че-

ант

онін

а ло

мачу

к А чи замислювались ви над тим, чому усе най-краще називають швейцарським: сир, годинни-ки, банки, шоколад? І навіть наймальовничіші куточки світу теж називають Швейцарією – українська Швейцарія, маленька Швейцарія тощо. Можливо, Бог дійсно зібрав на цьому маленькому клаптику землі усе най…, най…, най…. І зумів поєднати повні протилежності: воду озер та кригу льодовиків, зелені ліси та сіре каміння, надсучасні фінансові центри зі швидкісним темпом життя та старовинні міс-течка, де час наче зупинився. Земля, на якій ідея змішання мов отримала чудове втілення: ні-мецька, французька, італійська – у швейцарців є три офіційних мови, мають місцеві діалекти і не сперечаються про першість тієї чи іншої мови. Можливо, підчас змішання мов у Вавіло-ні, очікувався саме такий ефект?


9

рез кожні 5 кроків! чарівне місто, наче казковий, кафедральний со-бор Святого миколая врізається в небо своїм витонченим шпилем дзвіниці, височіючи над містом (116м). численні вітражі виблискують калейдоскопом кольорових скелець. Собор вва-жається одним із найбільш унікальних та кра-сивих християнських храмів! Не полінуйтесь та підніміться на дзвіницю. тут доводиться при-брати фотокамеру до наплічника, щоб звільни-ти руки до можливого пересуванню доісторич-ним способом. атмосферу смакую по повній за допомогою язика, закинутого на плече. Нагорі язик хвилин за 10 повертається на своє законне місце, ніс починає відчувати аромат гірського повітря, очі роззуваються та починають оціню-вати навколишню дійсність. хвилини через 3 рука звичним жестом вихоплює з кобури фото-камеру і точними пострілами знімає неймовір-ної краси панораму. а ще хвилин за 5, сидячи на даху, починаєш фотографувати вирази обличчя тих, хто після тебе наважився піднятись на дзві-ницю. Перша емоція – задоволення від того, що гвинтові сходи нарешті закінчились і двері ви-вели назовні. Наступна емоція – захват від того краєвиду, що відкривається очам на дзвіниці. І ще наступна емоція – «де моя камера? чому я ще не знімаю?». І так кожний щасливчик, що піднявся сюди.

www.myswitzerland.com


10

Головною особливістю міста, назву якого дослів-но можна перекласти, як «вільне місто» безумовно, є багатомовність – більше половини населення міс-та розмовляють французькою, майже чверть – ні-мецькою та приблизно двадцята частина розмовляє італійською. Приблизно чверть населення Фрібурга – це студенти місцевого університету, практично скрізь можна зустріти веселі усміхнені компанії мо-лоді. Суєта, штовханина, жива музика з усіх боків. Життя тут вирує рікою! Навіть трамваї бігають міс-том різнокольорові. всюди панує атмосфера безпе-рервного свята та юності.

У Фрібурзі чудово збереглася фортифікаційна міська стіна – один із найбільш значущих середньо-вічних військових об’єктів країни, що включає в себе більше двох кілометрів кріпосного валу, чотирнад-цять веж та великий бастіон. Укріплення особливо добре збереглися на півдні та сході Фрібурга. Гуляю-чи вздовж стіни, обов’язково зупиніться біля крито-го дерев’яного бернського мосту, його поважний вік (1580 р) та нестандартний зовнішній вигляд вимага-

ють окремої уваги. Унікальна архітектура Фрібурга не тільки дуже добре збереглася, але і гармонійно поєднується разом з його унікальною атмосферою та незабутніми краєвидами.

за чарівністю з Фрібургом може сперечатись мур-тен. Побудований принцами Савойськими в хIII сто-літті, для самих швейцарців муртен, або мора, як нерідко називають його на французький манер, ще й один із найважливіших історичних центрів країни. знаменита битва при муртені (22 червня 1476 року), в якій зійшлися війська молодої Швейцарської кон-федерації та бургундського герцога карла Сміливого, чия столиця розташовувалася в Санкт-моріц, оста-точно затвердила незалежність країни.

муртен – маленьке, прекрасно збережене серед-ньовічний містечко. Яке задоволення просто блукати його вуличками, здертись на кріпосну стіну і фото-графувати, фотографувати, фотографувати… кожне вікно, кожний дворик, панорами дахів та маленькі дрібнички в вікнах, старовинні автівки та сучасні ка-тера, вітрильники на озері, уквітчані квітковими гор-щиками фасади старовинних будинків та хіп-хоперів, що знімають якийсь кліп прямо посеред вулиці.

Що добре в таких маленьких міс-течках, так це те, що можна не за-морочуватись пошуком пам’яток,


11

які неодмінно треба відвідати (всі ми цим грішимо), тому що муртен сам по собі – одна велика визначна пам’ятка, і все, що там бачиш, гідне уваги й викликає щире задоволення. тому мож-на просто ходити, краще не поспішаючи, і просто насолоджува-тися атмосферою цього місця. до речі, насолодитись варто не тільки атмосферою, але і Murtener Nidelkuchen – надзвичайно смачним солодким пирогом. На тонкому шарі пісочного тіста товстий шар начинки, що нагадує солодкі вершки або заварний крем. рецепт пирога зберігається в таємниці, але спробувати його можна в багатьох ресторанах міста.

муртену – 850 років. Гуляючи ним, мимоволі приходить дум-ка, що це своєрідний берн в мініатюрі. Планування його дуже схоже на старе місто берна – три вулиці, паралельні одна одній (правда, в берні чотири), ті ж галереї-аркади на центральній вулиці хауптгассе, вежа-ворота в кінці цієї вулиці з дзвіницею і годинниками, дуже схожа на Годинникову вежу в берні і на-

зву має відповідну – бернтор. в муртені в прекрасному стані збереглися мури міські стіни, які можна обійти по колу. з високо-го берега відкривається вид на озеро, пля-жі й галявини на узбережжі, протилежний берег озера та гори Юра на горизонті. ча-рівність середньовіччя в муртені відчува-ється на кожному кроці, але, як на мене, більш казковим та абсолютно видаленим із дійсності є Грюйєр.


12

колись містечко належало гра-фам Грюйєр – звідси і його назва. відомий Грюйер насамперед за-вдяки тому, що тут виготовляють один із найбільш широко поши-рених та смачних швейцарських сирів – Грюйєр. допитливим ту-ристам варто відвідати замок Грю-йєр, пройтися середньовічним центром містечка, а ще краще – провести декілька ночей в готелях цього містечка. от тоді ви відчуєте справжню атмосферу цього іграш-кового міста, його чарівність та магію. один із шокуючих музеїв теж розташувався в Грюйері. Це музей рудольфа Гігера – геніаль-ного художника, який створив жахливих прибульців для відомо-го фільму «Інопланетянин».

вражають своєю красою ландшафти регіону Грю-йєр – справжній рай для любителів гірського вело-сипеда або пішохідних прогулянок. зелений килим луків та полів закінчується узліссями темно-зелених лісів. а крони дерев, як би не прагнули вгору, ніяк не можуть загородити собою альпи. Снігові вершини

гір пробігають горизонтом і дряпають блакитне небо своїми піками. даль проглядається на багато кіло-метрів. Є тут і тематичні маршрути, за допомогою яких туристи можуть познайомитися з місцевими легендами. Наприклад, з чудовими скульптурами, особливістю яких є те, що вирізані всі вони були за допомогою бензопили.


13www.swiss.com


14

Як стомитесь блукати старовинними містечками та слухати легенди замків, ласкаво прошу до розваг на чистому гірському повітрі. для тих, хто надає перевагу екстриму у різних його проявах, регіон готовий запро-понувати парк з підвісними канатними розвагами, не-ймовірні траси для топогану (літнього бобслею) та поля для мінігольфу. раджу обов’язково спробувати спуск на «диявольській автівці». траса – наче українські до-роги, з ямами, рівчаками та болотом. автівка – щось на кшталт карта. але можна сміливо випробувати усі спо-соби дріфту та стрибки на трампліні на різній швидко-сті – машина ж не ваша. для поціновувачів панорам та мальовничих краєвидів регіон пропонує розгалужену мережу канатних доріг, зубчасті монорельси, панорамні майданчики та високогірні ресторани, з яких відкрива-ються захоплюючі краєвиди, серце несамовито б’ється в грудях, а тобі хочеться просто розкинути руки наче крила і летіти, летіти, летіти… На любителів гастроно-мічних турів очікують майстер-класи з виготовлення


15

сиру, цікаві подорожі виноградника-ми та дегустації регіональних вин. І не забувайте, що у кожному селищі – власна регіональна кухня, власні авторські страви та єдиний високий рівень обслуговування. взимку регі-он стає зоною гірськолижного катання. загальна про-тяжність трас – 35 км. а відігрітися потім можна буде в термальних лазнях.

Швейцарія взагалі дуже комфортна для мандрівни-ка країна. а винахідникам Swiss Pass варто вклонитись в ноги. У поєднанні з розгалуженою системою заліз-ниці, водного та міського транспорту для власника Swiss Pass відкрита уся країна. На будь-який потяг, у будь-якому напряму, на будь-який бот, міський тран-

спорт чи екскурсійний – і не по-трібно нічого доплачувати. Подо-рожі автівкою є менш вигідними та забруднюють повітря. до речі, як зустрінете у Швейцарії гасло «Подорожуй топлес з Swiss Pass», не лякайтесь, ваша моральність

не постраждає. Це лише пропозиція скористатись для подорожі потягами з відкритим другим поверхом та відсутністю даху.

час, проведений у кантоні Фрібург, подарує вам багато чудесних миттєвостей. Познайомтесь з меш-канцями цього чудового регіону, відвідайте містечка, покуштуйте місцеву кухню, пройдіться тутешніми крамничками – ви запам’ятаєте цей край надовго. а до альп та льодовиків, до швейцарського сиру та різ-номанітної кухні ми ще доберемося у наступ-них статтях.

www.fribourgregion.ch

УкраїНа forewer!

16

власна дорога до БогаАби мені хтось сказав напередодні, що я буду в

несамовитому захваті від сакрального туризму, я би розсміялась йому у вічі. Хто знає мене особисто, той зрозуміє. Але Тернопільщина чергового разу мене привітно зустріла яскравим сонцем, непереверше-ною гостинністю та давніми друзями. І почалось все з Всеукраїнського медіа-форуму «Тернопільщи-на туристична – очима журналістів», який був ор-ганізований Управлінням з питань туризму та ку-рортів Тернопільської облдержадміністрації. Після обов’язкової в таких випадках офіційної частини та нетривалої роботи в секціях почалось саме ціка-ве – подорож Тернопільщиною. І вона мені готува-ла абсолютно неочікувані несподіванки.

ЧАсТинА 2

до речі, сакральний туризм чомусь постійно поєд-нують із замковим. можливо, саме тому ми не омину-ли увагою збаразький замок. тернопільщина за кіль-кістю замків взагалі посідає перше місце в Україні, але далеко не всі з них перебувають у такому гарному стані, як збаразький. Його можна безперечно назвати перлиною та історичним скарбом тернопільщини та справжньою окрасою старовинного збаража. Ця ве-лична і водночас трагічна споруда у кожного викликає шквал емоцій та запитань. могутні мури цієї тверди-ні бачили одні із найдраматичніших сторінок Україн-ської історії. У житлових залах фортеці розігрувались


17

сімейні драми таких знаних родів, як вишневецькі та Потоцькі. в кабінетах замку приймались доленосні рішення

для історії регіону.У більшості назва зба-

раж зараз асоціюється з “вогнем і мечем” Ген-ріка Сенкевича та Єжи Гоффмана – адже саме тут відбувалися важливі події козацької визволь-ної війни середини XVII ст. Нині замок реставро-ваний, у ньому діє музей – з великою кількістю за-лів та цікавою експози-цією. одні скульптурні роботи з дерева на тему козацтва авторства во-лодимира лупій-чука чого варті.


18

та, мабуть, більш актуальною на сьогодні є історія зовсім не-давніх часів, яку ми вивчали значно гірше чи взагалі не ви-вчали. так, історію пишуть пе-реможці, це правда. але справ-жня, не спотворена імперською політикою історія лунає із уст безпосередніх учасників та свід-ків подій. І поки вони ще живі, варто як найточніше зібрати та зберегти фактаж, свідоцтва тих подій, які відбувались на-справді. Саме цим і займаєть-ся засновник, організатор та директор тернопільського іс-торико-меморіального музею політичних в’язнів, створеного у підвалах в’язниці управління кдб у тернопільській області. Сам пан директор був в’язнем цієї устано-ви. І розповісти про її порядки, про українське підпілля може багато чого. аби ви мали час його слухати.

Серед експонатів — карта СрСр із зазначенням місць розташування спеціальних таборів, стенди життє-писів керівників збройного підпіл-ля д.клячківського, о.Польового, в.Сидора, р.Шухевича та інших, речі політв’язнів, фотографії та біогра-фії провідників оУН і УПа, листів-

ки 1940-1950 років, світлини з унікального фотоархіву УПа,


19

знай деного 1999 р. в Івано-Франківській області, матері-али про репресії 1939-41 рр. у західній Україні. Не може не вражати в експозиції музею ма-кет концтаборів, одяг та пред-мети побуту політв’язнів та меморіальна кімната С. банде-ри з посмертною маскою героя України. а приміщення карце-рів та камера смертників справ-ляють шокуючі враження.

Предметом особливої гордос-ті музею є розріз в натуральну величину великої криївки та колекція макетів повстанських криївок з інтер’єром, в тому чис-лі і макет криївки р. Шухевича в

с. августовка козівського району тернопільщи-ни. Усі дев’ять макетів зробив і подарував музе-єві тернополянин Іларіон Пилипець. окремий відділ музею присвячений репресованим духо-вним служителям греко-католицької церкви зі стендом, який розповідає про шлях Й. Сліпого.

важко навіть уявити собі, що коїлось в голові людини, коли вона потрапляла у ці катівні. І як треба любити свою батьківщину, свою землю, аби свідомо йти на такі муки. Це історія мого народу, якої варто гордитись, і яку варто знати. аби будувати власний шлях, власну незалежну Україну, власно дорогу до бога, і власну дорогу до самого себе.

робІНзоНада магія дикої Пущі

дійсно, ця частина країни абсолютно відрізняється від знайомої нам за краковом чи закопаним Польщі. Інша Польща – думаю, це буде найпопулярнішою назвою у журналістів. вона дійсно інша, так само чиста та розфар-бована у веселі кольори, так само прикрашена костелами та іграшковими будиночками, так само має гарні доро-ги та чудові туристичні маршрути. але веселкові фарби будинків майже сховані за буянням зелені, костели поді-ляють міські площі з православними храмами, іграшко-ві будиночки усі з дерева і чимось нагадують волинські села, гарні дороги ведуть через пущі, національні парки та заповідники, а туристичні маршрути розраховані на втомленого цивілізацією туриста.

антоніна ломачук, фото автора

Є в Польщі таке місце, де можна відчути себе в са-мому центрі магії. Місце, де пахнуть трави, де можна легко заблукати серед заливних лугів та річкових за-плав, де відчувається атмосфера старовинних замків, містечок та заповідників. Підляшшя... Його краса та неповторність полонить усіх без винятку. Адже в цих краях на кожному кроці зустрічаються нагадування про знаменитих поліських волхвів та відьом, а містич-ні явища немов витають у повітрі. Підляшшя – регі-

20

он унікальний. Він знаходиться на східному кордоні Речі Посполитої, пліч-о-пліч з Україною, Білорусією та Литвою. Унікальність Підляшшя обумовлена його екологічною специфікою – величезні масиви листя-них лісів, дивовижні луки, безліч річок та реліктова фауна. назва цього благодатного краю перегукується з «Полісся», що, втім, говорить само за себе. Тут до нині живуть старовинні вірування та легенди, які не змогло викорінити навіть християнство. Місцеві жи-телі вірять у відьом та чаклунів, живуть в повній гар-монії з навколишньою природою і пишаються своїм Підляшшям так, наче це центр Всесвіту.

робІНзоНада

21

можливо, причиною тому особливе географічне розташування Підляського воєводства, де зустрілись три культури, три країни, три народи – литовці, поля-ки та білоруси. хоча чому тільки три? Свою часточку привнесли і німці, і українці, і євреї, і, навіть, татари. так, так. У Підляшші живуть татари, які називають себе польськими. На жаль, ще у хVІ столітті вони втратили рідну мову, але і нині збереглись їх традиції, релігія, культура та кухня. У крушнянах втомлений мандрівник зможе не тільки відпочити тілом в татар-ській юрті, відновити дух у татарській мечеті та про-гулятись серед соснового лісу найстарішим у Польщі татарським кладовищем. І все це зробити під веселу та захоплюючу розповідь пана джаміля. У крушня-

нах є чудова туристична атракція, якою не гребував навіть принц чарльз – прийняти участь у майстер-класі з виготовлення національної татарської стра-ви, а потім тріснути від тих татарських смаколиків. тріснути, бо вчасно зупинитись просто не можливо. а татарська гостинність пані джанет може спереча-тись з української гостинністю моєї мами, хоча я вже давно казала, що наша українська гостинність – то знаряддя для тортур та зброя масового знищення. ми готували перекачевнік – страва з тіста та м’яса, яку пекли тільки на великі релігійні свята – байра-ми. майстер-клас та рецепт шукайте у наступних випусках «кулінарної школи робінзона», а я хочу за-уважити таку річ. кухня тут залишилась татарською, з відсутністю свинини, з традиційними спеціями, з класичним способом приготування, а назви вже май-же усі перероблені на польський лад. от так і відбу-вається взаємопроникнення та взаємозбага-чення різних культур на Підляшші.


22

але повернусь до туристичних маршрутів для втомлених цивілізацією мандрівників. Підляшшя на-зивають «зеленими легенями Польщі». Це не дивно, бо такої кількості лісів, луків та боліт я в Польщі ще не бачила. тому і туристичні атракції у Підляшшя відповідні – активний та екологічний туризм. Ну, з активним все більш-менш зрозуміло. августовський канал пропонує сплави на байдарках, надувних пло-тах, рафтах, вітрильниках. окрема атракція – шлюзу-вання. хоча, долати круті віражі, обходити коряги та цілитись у ворота між двома деревами – теж гарний викид адреналіну. На противагу йому заспокійливо діють зелені пущі навкруги, качки та лебеді, що абсо-лютно не реагують на туристів, тихі заплави, буяння квітів, трав та верби, що милуються своїм відобра-женням у воді. Є навіть маршрут августовським ка-налом через три країни – Польшу, білорусь та литву. але нам вистачило і 8 км та одного шлюзу.

Поляки кажуть, що августов для розвитку вітриль-ного спорту зробив те саме, що закопани – для лижно-го. знову ж таки, августов має статус міста-курорту, головними лікувальним чинником тут виступає пові-тря, хоча є також лікувальні грязі та мінеральна вода.

та головне багатство «Польської венеції» – озера, озе-ра, озера. На одному з берегів найбільшого – вігр – височіє монастир камедулів, тобто братів-мовчунів. Це відгалуження бенедиктинського ордена, заснова-не італійським ченцем св. ромуальдом в хІх століт-ті. вігрській монастир зараз вже не є чинним. Нара-зі польські камедули залишилися тільки в абатстві в кракові. Поляки, втім, цінують вігри насамперед че-рез те, що ці місця любив сам Іоанн Павло II. він про-водив багато часу в молодості тут і на сусідніх озерах навколо аугустова. Уже будучи Папою, він зупинявся у вігрському монастирі, де для нього підготували спе-ціальні покої, які тепер показують туристам.

Якщо схочете змінити розваги на воді, арендуйте ровера. мальовничими стежками, зручними велотра-сами, дикою пущею – тільки уважно стежте за вказів-никами, а то не зоглянетесь, як опинитесь у литві. а втомитесь крутити педалі – ласкаво просимо за гри-бами, ягодами чи просто на фотополювання. тутешні ліси ну просто непристойно щедрі на дари природи, та й лисичку чи сарну зустріти тут досить просто і легко, вони не реагують на «царя природи».

активний туризм є популярним як серед поляків,


23

так і серед деяких українців. але інший вид туризму, який з успіхом промотує Підляшшя, користується увагою більш вибагливих туристів зі Старої Європи. ті, хто втомився від урбанізації, від цивілізації, із за-доволенням витрачають свою відпуску у диких пущах, де час зупинив-ся, де людину можна побачити двічі на тиждень, де відчуваєш повне єднання з природою, де… розташувалась «польська амазонія» – На-рвянський національний парк. «Наша екваторіальна африка», «дель-та Ніла» – такі та інші епітети можна почути при характеристиці цієї території. розкинувся він у фрагменті річки Нарев, її заплаві, і за кон-фігурацією в чомусь повторює вигини річки. Нарев – своєрідна річка, що утворює в своєму плавному перебігу безліч рукавів і єриків, під час весняного і осіннього паводків затоплюється прибережні площі. рівень води та її тиск настільки високі, що річка як би сама прокла-дає все нові й нові протоки та рукави, які, коли паводок сходить, утво-рюють огрядні заливні луки або ж болота. дно річки вкрите водної трав’янистою рослинністю, на поверхні утворюються колонії латать. кілька видів пернатих, що гніздяться в Нарвянському національному парку, мають статус світової спадщини. Уздовж берегів річки здавна розселялися племена та етноси з різною релігією та культурою: поля-


24

ки і росіяни, литовці і тевтони. можна спостерігати сліди їх матеріальної культури і особливості мови. Нарвою пересу-ваються за допомогою пихувки – різновиду плоскодонного човна, де замість весла застосовують довгу жердину, якою відштовхуються від дна. втім, можна поплавати і на байдар-ці. але, хоча зустріч з диким Підляшші, в принципі, так чи інакше відбудеться, все ж це трошки не те. Пихувка значно краще, хоч і менш зручна. Найдовший маршрут – «Нарев-ський слалом» – має протяжність у тридцять три милі. Ши-рина річки в межах парку перевищує дві милі. Уявіть собі,


25

в національному парку можна зупинитись, встановити намета, наловити риби, приго-тувати вечерю, переночувати, а вранці про-довжувати свою подорож, насолоджуючись пташиним співом – стара Європа вже давно позбавлена такої розкоші. Якщо ж таки вирі-шила сюди зазирнути ненадовго, то варто по-чинати з його управління в курові, де на вас чекають природнича експозиція, оглядова ба-шта, а також освітня стежина «кладка серед боліт». крокувати болотом ще ніколи не було так зручно. Шпаціруй сухою кладкою, долай паромом невеличкі протоки, насолоджуйся краєвидами з оглядових веж, за бажанням, можеш коней погодувати. Справжній дикий відпочинок у дикій пущі, несплюндрований цивілізацією.

Якщо такої магії не досить, то вам пряма дорога до місць сили. У Підляшші їх безліч. зазирніть, приміром до Сільваріуму лісни-цтва кринки – справжній лісовий сад, де, окрім лікарських трав «травяної просіки», можна визначити час за сонячним годинни-ком, набратись магічної сили від мегаліту чи сфотографуватись у карколомних позах се-ред Польського Стоунхенджа.

І серед цього зеленого буйства, серед магії дикої пущі, наче перлини з намиста заможної пані, розкидані де-не-де казкові містечка. час тут зупинився, міста вкрились туманом, наче ковдрою, і сплять в очікування свого принца, що розбудить їх палким поцілунком. білосток, августов, Супрасль, тикочін…. розповідь про них читайте у наступному числі «робінзона».


26

МІсТО ГРІХІВка

тери

на Ге

селе

ва

сангрія, хамон, красуні-танцівниці фламенко, великі мрійники Дон Кіхот та Христофор Колумб давно вже стали символами, лише одне слово про яких переносить нас до харизматичної країни на узбережжі середземного моря. Здається, що саме тут, в Іспанії, люди вміють по-справжньому ко-хати й жити тут і зараз, насолоджуючись сонцем, морем, смачною їжею й щирими людьми. напев-но, це й приваблює до берегів Іберії мільйони ту-ристів, які приїжджають у пошуках сонця, смач-ної їжі й напоїв та пристрасних жінок.

Унікальна ця країна ще й тим, що у плюралізмі іспанської історії та культури кожен матиме можли-вість організувати собі дозвілля за вподобаннями. захоплені історією знайдуть свій притулок у замках Гранади, поціновувачі мистецтва шукатимуть на-тхнення в галереї Прадо, гурмани смакуватимуть нові й нові сорти паельї у затишних ресторанах, лю-бителі екстриму візьмуть участь у кориді, а молоді люди, у пошуках незабутніх вражень та пригод, по-мандрують на майорку, у містечко магалуф.

На мальовничому острові у Середземному морі, де колись провели незабутні місяці французька письменниця Жорж Санд із легендарним поль-ським композитором Шопеном, кожного року від-почивають іспанські монархи, полюбляє грати в гольф клаудіа Шиффєр та катається на своєму лам-борджіні майкл дуглас, розташоване місце, яка є меккою туристів, що ледве досягли свого повноліт-

тя. Якщо ви приваблива дівчина, що мріє про роман із молодим та прекрасним англійцем, чи вважаєте що прийшов час спробувати щось міцніше за алко-голь, то магалуф чекає на вас. Щоправда не варто сподіватися, що тут можна зустріти містера дарсі за чашкою чаю або стосунки з якимось із джентльме-нів триватимуть ще й після настання світанку.

У магалуфі, окрім найбільшої в Європі та п’ятої у світі триповерхової дискотеки BCM, діють близька восьмиста вечерніх клубів, де виступають найвідо-міші діджеї та r’n’B-виконавці світу (якщо ви праг-нете всю ніч танцювати під музику найкрутіших ді-джеїв світу, то готуйтесь віддати 60 Євро за вхідний квиток, в той час як звичайний квиток коштувати-ме близько 30 Євро). здається, що тут навіть краще, ніж в амстердамі, ніби квартал червоних ліхтарів зайняв усе місто. Принаймні дешевше – це точно, адже із одягу єдине, що вам дійсно необхідно, – це купальник, оскільки зайвою кількістю одягу місце-ві відпочиваючі себе не обтяжують, що є незапере-чним плюсом для дівчат, враховуючи доглянутість та підтягнутість тіл молодих британців, та досить суворим естетичним випробуванням для чоловіків, бо дівчини туманного альбіну часто є повною про-тилежністю своїх кавалерів. до речі, до цього міс-течка треба приїжджати із мінімальним багажем, і не лише тому, що в іспанських аеропортах педан-тично притримаються норм щодо ваги кожної валі-зи, а перш за все тому, що окрім кредитної картки та смартфону вам навряд чи щось знадобиться. При-


27

їжджати в магалуф прийнято великими компані-ями, а селитися в досить демократичних готелях, які своїми інтер’єрами неодмінно перенесуть вас до університетських гуртожитків. втім це зовсім не є суттєвим, адже відпочиваючі на цьому курорті навіть спати до номерів приходять не кожного ве-

чора. так, добряче виспатися в магалуфі не вийде, адже ночі тут перетворюються на дні, зате історії для розповідей подружкам та одногрупникам точно знайдуться (онукам все ж таки краще про такі при-годи бабусі чи дідуся не знати). тут ви можете почу-вати себе абсолютно вільним від будь-яких табу та


28


29

правил поведінки, адже те, що було в магалуфі, назавжди залишиться в магалуфі.

а якщо ви захочете хоча б на декілька годин вирватися із обійм цього міста гріхів, то завжди можете завітати до парку розваг, що зветься будинок катманду. екстер‘є від-силає нас до справжнього катманду – столиці Непалу, адже будинок виконаний у вигляді перевернутого догори дригом індуського храму. тут кожен може відчути себе дитиною та отримати нові, не схожі ні на що, враження та відчуття. 4D кіно, атракціони, створені на основі фізичних законів, оригінальний інтер’єр та ігрові автомати – тут можна ве-селитися зранку до вечора, грати в гольф на мальовничих майданчиках та розважатися в аквапарку.

таким побачила магалуф я, мандруючи майоркою в липні 2014 року. Це безумовно колоритне й яскраве місце, яке залишило по собі зовсім не однозначні враження. воче-видь, це не найкраще місце відпочинку для сімейних пар із дітьми або перевірених часом подружжів. Проте, якщо ви молоді й енергійні, хочете побачити та відчути життя у всіх його, хай навіть найбожевільніших проявах, то магалуф із його клубами, барами, прекрасними пляжами та вражаюче чистою водою, чекає на вас. І принаймні відвідання цього курорту наддасть кожному змогу стати свідком того, як втрачають голову молоді англійці.

www.akkord-tour.com.ua

тревелсім онлайн – GPRS-інтернет від $0,10/1Mb

ви звикли користуватися Інтернетом у своєму мобільному телефоні або планшеті будь-де, будь-коли – перевіряти пошту, спілкуватися у соцмережах, дізнаватися новини, тощо.

Представляємо Вам новий продукт нашої компанії – старт-пакет ТревелсіМ Онлайн, який дозволить користу-ватися Інтернетом у подорожах революційно вигідно та зручно.

Ви маєте можливість обрати один з двох способів користу-вання Інтернетом у роумінгу з карткоюТревелсім Онлайн:

- користуєтесь GPRS за звичайними тарифами, які по-чинаються від $0,25 за 1Mb. Зручний інтервал тарифікації в багатьох країнах – 1 Кb, дозволяє додатково економити на з’єднаннях;

- активуєте додаткові пакетні пропозиції з іще нижчими тарифами, що дозволить користуватися GPRS у роумінгу за ціною від $0,10 за 1Mb у ~ 60 країнах!

детальніше про умови пакетів дізнайтесь на online.TravelSim.ua.

ЗАЛиШАЄМОсь ЗАВжДи нА ЗВ’ЯЗКУ!

колоНка редакЦІї

30

№09 (70) 2014 рокужУРнАЛ

для справжніх мандрівників

Головний редактор:антоніна ломачук (+38 050) 443-17-46

[email protected]

Дизайн:василь Саулко

над номером працювали:людмила богуславська

Ірина демкоСтепан Іторко

Відділ реклами: (+38 050) 375-90-15

[email protected]@ukr.net

Журнал зареєстровано міністерством юстиції

серія кУ 336-032 від 28.10.2006засновник та видавець

ФоП ломачук а. в.

Адреса редакції:02166, м. київ

пр-т лісний, 35, оф. 135www.robinzon.kiev.ua

Кольороподіл та друк:тов «Інтертехнологія»вул. Сім’ї Сосніних, 3

044 237 66 64044 502 41 79

наклад: 10 000 примірниківПеріодичність: щомісяцярозповсюдження: безкоштовно

за рекламну інформацію відповідає рекламодавець.

відповідальність за достовірність фактів, власних назв та імен,

інших відомостей несуть автори.

Documents

Туристичний журнал "Робінзон" - вересень 2014 - Повертаємось в Європу