№ 2-3 (2223) лютий 2014 року

Присуджено щорічні Премії Президента України 2013 року 86 моло-дим українським науковцям. Серед них – асистентка кафедри метео-рології та кліматології географічного факультету нашого університету кандидат географічних наук Ольга Шевченко. Премію їй присуджено за цикл наукових праць "Урбометеорологічні аспекти забруднення атмос-ферного повітря міста Києва".

Премія Президента України молодим ученим вручається з 2001-го року. Спеціальний комітет обирає тих, чиї наукові дослідження сприя-ють дальшому розвиткові гуманітарних, природничих, технічних наук, позитивно впливають на суспільний прогрес і утверджують високий авторитет вітчизняної науки в світі.

* За 2013 календарний рік тематичний план наукових досліджень КНУ імені Тараса Шевчен-ка включав 113 науково-дослідних робіт, з яких 63 теми виконувалися за рахунок коштів загально-го фонду Державного бюджету на загальну суму 76 млн 118 тис. грн. 50 тем за договорами із за-мовниками виконувалися за рахунок коштів спеці-ального фонду Державного бюджету на загальну суму 11 млн 713,26 тис. грн. Середній обсяг фінан-сування однієї бюджетної теми – 1 млн 208,2 тис.грн, договірної – 234,3 тис.грн.

* Усі 63 теми, що фінансувалися державою за рахунок коштів загального фонду державного бю-

джету, відповідають пріоритетним напрямам роз-витку науки і техніки на період до 2020 р. та пере-ліку пріоритетних тематичних напрямів наукових досліджень і науково-технічних розробок на період до 2015 р.

* З 2012 року у КНУ проводять щорічне рейтин-гування наукових тем за спеціально розробленою системою показників, що включає оцінку публіка-ційної активності, участь у підготовці кадрів вищої кваліфікації, штатну активність, фінансову ефек-тивність тощо. Методика та алгоритми підрахунку балів викладені на сайті НДЧ.

Оголошення лідерів вищої освіти на теренах СНД за рейтингом "Інтерфаксу" відбулося в Москві під час форуму "Країни, що розвива-ються: у центрі уваги – університети". Там було презентовано рейтинг для університетів Бразилії, Росії, Китаю, Індії, Південної Африки та країн СНД.

Кращих визначали за трьома основними критеріями: освітня ді-яльність, науково-дослідницька діяльність і міжнародна діяльність. Київський національний університет імені Тараса Шевченка посів четверте місце серед лідерів. Його випередили лише Московський державний університет ім. М. Ломоносова, Білоруський державний університет і Санкт-Петербурзький державний університет. А замкнув п'ятірку лідерів Вільнюський університет.

Серед українських вишів КНУ опинився на першому місці. Решта дев'ять увійшли до сотні найкращих. Серед них: Український державний хіміко-технологічний університет, Національний технічний університет "КПІ", Харківський національний університет ім. В. Каразіна, Національ-ний аерокосмічний університет ім. М. Жуковського, Сумський державний університет, Харківський державний педагогічний університет ім. Г. Ско-вороди, Донецький національний університет, Національний технічний університет "ХПІ", Одеський національний університет ім. І. Мечникова.

– Основною метою дослідження було мотивувати виші обраних країн до комунікацій, обміну даними про свою діяльність; побудувати стосунки з представниками експертних товариств - академічного та ро-ботодавців, – зазначив заступник генерального директора "Інтерфакса" Олексій Горшков.

Відбулося нагородження переможців І Стипендіального конкурсу Ліги студентів Асоціації правників України за ініціативи та підтримки Адвокатського об'єднання "IMG Partners" на тему "Право платників по-датків на захист та його реалізація. Проблематика протидії протиправ-ним діям та рішенням податкових органів".

У ньому взяли участь 42 представники різних ВНЗ України, серед яких 11 студентів нашого університету.

Студент 3 курсу юридичного факультету Андрій Бузницький зайняв перше місце, студент 2 курсу магістратури Олександр Маленко – на третьому місці. Серед десяти фіналістів конкурсу – студентка 2 курсу магістратури Анастасія Литвинцева.

***Студент 3 курсу ІМВ Микола Бойчук став фіналістом ІІІ стипенді-

ального конкурсу ліги студентів всеукраїнської громадської організації "Асоціація правників України", який проводився за ініціативи та під-тримки ТОВ "Юридична фірма "Лавринович і партнери".

За результатами конкурсу, що відбувся на базі Донецького націо-нального університету економіки й торгівлі імені Михайла Туган-Бара-новського, випускники магістратури кафедри економіки підприємства здобули два дипломи та одну грамоту.

Вітаємо з перемогою Катерину Надточій, яка отримала диплом І ступеня, Марину Римкіну з отриманням диплома ІІ ступеня та Євгена Дригу, який виборов перемогу в номінації "за практичну цінність реко-мендацій та пропозицій" і отримав грамоту.

В університеті відбулася на-укова конференція "Інститут Пре-зидентства України в системі дер-жавної влади України", приуроче-на 80-річчю від дня народження першого Президента України Ле-оніда Кравчука.

У ній узяли участь Леонід Кравчук, міністр освіти і науки України Дмитро Табачник, ректор КНУ імені Тараса Шевченка ака-демік Леонід Губерський, пред-ставники Національної академії наук України та провідні науковці.

Вітаючи учасників конференції, ректор Леонід Губерський зазна-чив, що ювілей першого Президен-та України дає всім нам унікальну нагоду для всебічного та поглибле-ного осмислення місця та значення інституту прези-дентства в сис-темі вітчизняного державотворення, в процесі розбу-дови політичної, правової та соці-ально-економічної систем України. Упровадження ін-ституту президент-ства в незалежній українській держа-ві стало свідчен-ням її прагнення перейняти над-бання розвинутих демократій світу.

– Викладачі й студенти нашо-го університету пам'ятають, що першим президентом незалеж-ної України став саме наш випус-кник, – зазначив Леонід Васильо-вич. – І саме Указом Президента Леоніда Кравчука від 21 квітня 1994 року Київському університе-тові імені Тараса Шевченка нада-но статус національного.

– Знаковим є те, що ця кон-ференція, присвячена ювілеєві та проходить у присутності першо-го Президента України, патріарха української державності ХХ сто-ліття та української демократії Леоніда Кравчука, який усе своє життя неухильно працює задля блага України та є беззапере-чним незмінним взірцем для всіх громадян нашої держави, – звер-нувся до присутніх міністр освіти

і науки України Дмитро Табачник. – Сучасна політична історія не-можлива без вивчення особистого внеску цієї непересічної людини у встановлення всіх інститутів дер-жавності. Леонід Макарович своїм особистим прикладом заклав дуже багато підвалин реальної демо-кратії і це стало його дорогоцінним внеском у становлення інститутів держави і демократії в Україні.

Марина Ставнійчук, радник Пре-зидента України, керівник Головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України, зачитала при-вітання учасникам наукової конфе-ренції від Віктора Януковича.

Почесний доктор КНУ імені Та-раса Шевченка, перший Президент

України Леонід Кравчук у своєму виступі говорив про становлення та розвиток інституту президентства в Україні та зауважив, що "інститут президентства став важливою ін-ституцією в будівництві української держави". Леонід Макарович ви-клав також своє бачення сучасної політичної ситуації в Україні.

На завершення урочистої час-тини конференції Леонід Губер-ський нагородив Леоніда Кравчу-ка почесною відзнакою Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Ректор КНУ імені Тараса Шев-ченка подякував почесним гостям за їхні виступи та запросив учас-ників до роботи в секціях наукової конференції.

ВІТАЄМО!

ПЕРЕМОЖЦІ КОНКУРСІВ ПРАВНИКІВ

Перемогли у Всеукраїнському конкурсі дипломних робіт

2013 РІК У ЦИФРАХ

Конференція присвячена ювілеєві першого Президента України

У рейтингу "Інтерфакс" кожен десятий виш – український.

А наш увійшов до першої п'ятірки

Фото А. Єловикова

(Закінчення на стор. 4)

Київський УНІВЕРСИТЕТ2

Розбуджена "Розетта" вирушила навздогін за кометою Чурюмова-Герасименко

ВЧЕНА РАДА УХВАЛИЛА КОНФЕРЕНЦІЯ ТРУДОВОГО КОЛЕКТИВУ

ЗДОБУЛИ ПЕРЕМОГУ

"РОЗЕТТА" ВИЙШЛА ЗІ СПЛЯЧКИ

Перший обчислювальний кластер оновлено

Навчально-виробничий центр страхового бізнесу відкрито в КНУ

Відбулося лютневе засідання Вченої ради нашого університету, на якому розглянуто низку питань.

I. Ректор університету академік Л.В. Губерський вручив відзна-ку Вченої ради університету директорові Інституту післядипломної освіти В.М. Пересєкіну, а також атестати професора науковцям КНУ та привітав їх.

II.I. Члени Вченої ради розглянули питання про присвоєння вчених звань і ухвалили відповідне рішення.

III.I. З науковою доповіддю "Космічна місія "Розетта" до ядра коме-ти Чурюмова-Герасименко: 10 років польоту" виступив головний науко-вий співробітник Астрономічної обсерваторії К.І. Чурюмов.

III.II. Про зміни в плані роботи Вченої ради на 2013–2014 навчаль-ний рік доповів перший проректор університету О.К. Закусило.

III.III. Члени Вченої ради заслухали та обговорили доповідь проректо-ра з науково-педагогічної роботи І.О. Лютого про основні фінансово-еко-номічні показники діяльності університету в 2013 році. Прийнято рішення схвалити фінансово-економічну діяльність університету в 2013 році.

III.IV. З інформацією про роботу Постійної бюджетно-фінансової комісії виступив голова Постійної комісії Вченої ради В.Д. Базилевич. Члени Вченої ради схвалили роботу комісії.

III.V. Про перейменування радіофізичного факультету доповіла голова Постійної комісії Вченої ради з питань організації навчального процесу Л.І. Остапченко. Вчена рада підтримала пропозицію Вченої ради радіофізичного факультету щодо перейменування назви на "фа-культет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем".

IV. Вчена рада розглянула питання щодо рекомендації кандидатур на здобуття:

– премії імені Тараса Шевченка КНУ імені Тараса Шевченка;– премій Верховної Ради України найталановитішим молодим уче-

ним у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок;

– стипендій Кабінету Міністрів України для молодих учених у 2014 році.Члени Вченої ради також ухвалили низку поточних питань.Детальніше про роботу Вченої ради університету див. http://senate.

univ.kiev.ua

Н а п р и к і н ц і року відбулася конференція тру-дового колективу нашого універси-тету. З доповіддю про роботу з груд-ня 2012 по грудень 2013 року висту-пив ректор універ-ситету академік Л.В. Губерський. У своєму звіті Леонід Васильович глибо-ко проаналізував усі найголовніші аспекти життєді-яльності універси-тету – навчальну та навчально-ме-тодичну, науко-во-дослідницьку і виховну роботу, міжнародну діяльність, фінансове, матеріально-технічне та адміністра-тивно-господарське забезпечення ді-яльності університету. Він зазначив, що рік, який проминув, був успішним для нашого ВНЗ. Входження в рей-тинги QS WorldUniversityRankings (університет піднявся на наступний щабель, посівши місце в діапазоні 441-450) та Міжнародної інформа-ційної групи "Інтерфакс" (університет

посів 4 місце), участь у рейтингах закладів вищої освіти країн СНД "Експерт" та європейського рейтингу "U-Multirank", багато інших здобутків – це ознака правильності обраного нашим колективом курсу на забез-печення якості освіти, досліджень та інновацій.

У ході звіту Л.В. Губерський до-повнив детальними коментарями кожний розділ, накреслив перспек-тиви розвитку нашого університету з огляду на нові реалії життя.

Звіт було активно й різнобічно обговорено. До речі, з текстом зві-ту були заздалегідь ознайомлені в колективах факультетів, інститутів,

підрозділів. У своїх виступах декан географічного факультету Я.Б. Олій-ник, професор хімічного факультету О.А. Запорожець, заступник дирек-тора Інституту філології М.В. Дени-сенко, декан факультету психології І.В. Данилюк, голова університет-ського студентського парламенту Інна Степанець, голова профбюро Кримської астрофізичної обсерва-торії С.А. Куценко, проректор з на-

укової роботи С.А. Вижва, голова профбюро фізичного факультету А.Г. Кузьмич, начальник юридичного відділу університету І.В. Саленко, голова профспілкового комітету уні-верситету В.Ф. Цвих висловлювали своє бачення певних проблем, ро-били слушні пропозиції. Учасники конференції прийшли до висновку: прозорість та колегіальність при-йняття рішень, чітке та обґрунтова-не планування діяльності, спільна праця та наполегливий пошук опти-мальних рішень – це та багато іншого дозволяють з оптимізмом дивитися в майбутнє.

Після підсумкового слова та де-

тальних відповідей на запитання, поставлені ректорові, учасники кон-ференції одностайно ухвалили: Звіт ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Л.В. Губерського за період з грудня 2012 по грудень 2013 року схвалити. Роботу оцінити задовільно. Доповідь та звіт ректора обговорити на зборах трудових колективів факультетів, ін-ститутів та структурних підрозділів.

У 18-му конкурсі студентських наукових робіт, проведеному Това-риством української мови КНУ іме-ні Тараса Шевченка спільно з Між-народним благодійним фондом "Смолоскип" на тему "Українська мова – чинник державотворення, національної безпеки та суверені-тету", переможцями стали:

Богдана Куєвда, студентка 3 курсу Інституту філології, тема ро-боти "Мова як гарант державного суверенітету" – перше місце;

Христина Петрів, студентка 1 курсу магістратури Інституту фі-лології, тема роботи "Українська мова – чинник державотворенння" – друге місце;

Олеся Степанчук, студентка 2 курсу магістратури Інституту філо-логії , тема роботи "Мова на сторожі української держави" – третє місце.

За традицією переможців конкурсу прийнято до Товари-ства української мови КНУ імені Тараса Шевченка.

На економічному факультеті відкрито навчально-виробни-чий центр страхового бізнесу з сучасними інформаційними та телекомунікаційними техноло-гіями і потужним матеріально-технічним забезпеченням. На базі центру студенти матимуть змогу отримати ґрунтовні знання й практичні навички з викорис-тання сучасних інформаційних технологій у страховому бізнесі та ризик-менеджменті. З наступ-ного навчального року не лише магістри кафедри страхування та ризик-менеджменту, а й усі сту-денти- економісти, які вивчають страхові дисципліни й фінансо-вий ризик-менеджмент, зможуть пройти лабораторний практикум на базі цього центру.

На базі центру можна також створити навчальну страхову ком-панію, освітній центр, програма якого включатиме лекції з стра-хових продуктів, техніки продажу, розвитку комунікативних навичок, програму для топ-менеджерів, управлінців компаній, тощо.

Вестимуть заняття виклада-чі факультету і практики з ринку фінансових послуг, страхового бізнесу.

Створення навчально-ви-робничого центру "Страхового бізнесу" дасть змогу підвищити ефективність поєднання в на-вчальному процесі теоретичних та практичних складників і під-готувати висококваліфікованих фахівців у сфері страхування та ризик-менеджменту.

Європейське кос-мічне агентство успіш-но вивело з режиму сну міжпланетний зонд "Розетта". Завдання за-пущеного ще 2004 року зонда вартістю мільярд євро – дослідження комети 67Р/Чурюмова-Герасименко, названої іменами її першовід-кривачів – учених на-шого університету.

"Розетта" почала свою ман-дрівку довжиною 5 мільярдів кі-лометрів з космодрома Куру 10 років тому. Її занурили в режим електронного сну два з полови-ною роки тому з метою економії енергії, адже зонд віддалився на 800 мільйонів кілометрів від Зем-лі – у зону глибокого космосу.

Апарат отримав свою назву на честь знаменитого каменю rosetta stone, завдяки якому вчені у XIX столітті змогли розшифру-вати давньоєгипетські ієрогліфи.

Із серпня 2014 року "Розетта" почне обертатися навколо ко-

мети Чурюмова-Герасименко на орбіті заввишки 20-30 кілометрів. У листопаді на поверхню комети планують спустити дослідний мо-дуль Philae, який проведе моніто-ринг фізико-хімічних процесів, що відбуваються на поверхні комети і пов'язані з наближенням її до Сонця. Ці дані зроблять цінний внесок у вивчення ранніх етапів існування Всесвіту.

Ведучий космічних програм Euronews Джеремі Вілкс повідо-мляє: "Ця місія може мати величез-не значення для майбутнього, адже вперше зонд має наздогнати коме-ту, потім летіти поруч і висадить на

її поверхню дослідний зонд. Раніше ми тільки роздивлялися й фотогра-фували комети, але на поверхню ще не спускалися. Ми досліджува-ли дані й припускали, з чого скла-даються комети. Тепер зможемо дізнатися, наприклад, чи містили комети воду, яка потрапила на Зем-лю багато років тому. Вода, яку ми маємо, могла потрапити з комет так само, як і інші ключові елементи, необхідні для життя".

Журнал New Scientist вклю-чив приземлення "Розетти" на поверхню комети до десятки ве-ликих подій у галузі науки і техно-логій, очікуваних в 2014 році.

У нашому університеті модер-нізовано перший в Україні обчис-лювальний кластер, який успішно працює з 1999 року і є одним з най-потужніших в Україні.

Модернізацію виконано за фі-нансової підтримки Державного агентства з питань науки, інновацій

та інформатизації України в рам-ках Державної цільової науково-технічної програми впровадження та застосування грід-технологій на 2009–2013 роки.

Прийняте оптимальне рішення перевести на використання техно-логії 10 Gigabit Ethernet з RDMA

кластер, який забезпечує роботу найбільшого ресурсного центру Української грід-інфраструктури, застосовується для навчання й наукових досліджень в україн-ських та міжнародних проектах, у тому числі на Великому адронно-му колайдері.

Фото А. Єловикова

3Київський УНІВЕРСИТЕТ

В Інституті філології відбулося відеознімання шевченкознавчої лек-ції в рамках проекту телерадіокана-лу "Культура" та КНУ імені Тараса Шевченка "Невідомий Шевченко". Про ключі до ліричних і малярських творів Кобзаря говорив поет, літе-ратурознавець, доктор філологічних наук, професор Юрій Ковалів.

"Яким ми уявляємо Шевченка?" – звернувся до аудиторії Юрій Ко-валів, демонструючи "Автопортрет у шапці й кожусі" 1860 р. – "Народ-ником, просвітником, якому вдало-ся вийти в люди й стати Кобзарем, Пророком, учителем?". Де ж справ-жній Шевченко? В іпостасі поета, який говорить Божим голосом, пе-реконаний літературознавець. Чи не тому його "Кобзар" в українській хаті завжди стояв поряд зі Святим Письмом. Через Шевченкову за-халявну книжечку люди пізнавали світ. Шевченкова поезія концентрує в собі енергію світу. Це не всім уда-валося зрозуміти. Однак це було як Божий день для Російської імперії, що боялася не прози, не "Щоденни-ка" Шевченка, а його віршів, їхньої мови, бо саме в ній закодований ет-ногенетичний код нації, що передає

безсмертні цінності й традиції з по-коління в покоління.

Для того, щоб адекватно прочи-тати багатогранного Шевченка, тре-ба шукати ключ у його поезії. У цьо-му плані концептуальною є поема "Перебендя", в якій сліпий кобзар розмовляє з Богом. "Мотив діалогу зі Всевишнім є не лише байроніч-ною тенденцією, а й переконанням самого Шевченка, як раніше і Ско-вороди. Лише поети розмовляють з Богом", — зазначив Юрій Ковалів.

Далі літературознавець звернув-ся до порівняння найвідомішої кар-тини Тараса Шевченка "Катерина" з картиною Рафаеля "Мадонна і дитя зі святими Ієронімом і Франциском". Попри разючу подібність двох жіно-чих образів на полотнах, впадає в око низка концептуальних відміннос-тей: Рафаелівська Мадонна одухот-ворена, вона ніби підноситься в пові-тря, тоді як босі ноги Катерини стоять на краю картини ніби над прірвою, що створює враження пригніченості "української Мадонни". На картині є ще низка символів: верстовий стовп, що уособлює імперію й "нищить" об-рій картини, дуб зі зламаною гілкою – символом загубленої сили, москаль

на коні, який тікає. Крім того, картина сповнена різними овалами та кола-ми – "уламками нашого уявлення про Космос". У центрі картини й сим-волічного Космосу округлий живіт Катерини – символ життя й наруги з нього водночас. "Самодержавство знало, куди бити – в самий центр життя, щоб знищити народ через лю-бов", — переконаний Юрій Іванович.

Ще одним важливим і неодноз-начним образом у творчості Тараса Шевченка постає Богдан Хмельниць-кий. "Найпершим національний Кос-мос зруйнував Богдан Хмельниць-кий, і Шевченко не може йому цього пробачити", — вважає літературоз-навець. Гетьманові вдалося підняти потужну пасіонарну силу, але він не зміг її вкорінити й утвердити – це було непоправною помилкою. У творах, де згадується ім'я Хмельницького, по-ета насамперед хвилює не так доля самого гетьмана, як питання, чому Руїна триває, в чому причина такого життя України? На це питання читачі мають відповісти самі.

Підбиваючи підсумки розмови, Юрій Ковалів наголосив: "Шевчен-ко жив в епіцентрі української душі, формував її сутність, бачив її минуле й майбутнє, як художник показував її в образному аспекті, як поет – до-сліджував, як прозаїк – відтіняв, як публіцист – пояснював". Лектор за-кликав аудиторію шукати збіжність горизонтів розуміння між собою і Шевченком, долаючи відстань років.

Анна МукАн, прес-центр Інституту філології

До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка Олександр Деко уклав публіцистично-літературоз-навчу працю про Кобзаря –"Шевчен-ківський календар". У стінах Інститу-ту філології відбулася презентація цієї книги.

Олександр Деко – український письменник, дослідник-літературоз-навець, публіцист, видавець, автор двотомника "Повне видання творів Леоніда Глібова", перший очільник Всеукраїнського товариства "Мемо-ріал", засновник і голова часопису "Соборність", нині голова Спілки українських письменників Ізраїлю. Письменник присвятив укладанню "Шевченківського календаря" май-же 20 років життя. Автор публіцис-тично-літературознавчого видання подає життєпис Тараса Шевченка в новій формі. Олександр Деко ко-ментує події трьох місяців (січень, лютий, березень) Шевченкового життя різних років, але за одне чис-ло. Тому це дає можливість читачеві відкрити для себе життя Кобзаря за днями місяців різних років і просте-жити незмінні переконання геніаль-ного поета крізь роки.

"Така побудова книжки дала можливість зрозуміти, яким був Кобзар, та побачити, що художник і вчений Леонардо да Вінчі – автор картини "Мона Ліза" і Тарас Шев-ченко мають щось спільне. До Пе-

тербурзької академії мистецтв Карл Брюллов працював в Італії, тому про творчість італійського митця письменник дізнався саме від свого вчителя. У1840 р. Тарас Шевченко починає писати свій автопортрет зі схожою усмішкою, як на картині Леонарда да Вінчі. Ознайомившись з архівними документами про Шев-ченка, я помітив, що в той період життя українському поетові не було з чого радіти, тому й не дивно, що вдивляючись в автопортрет, поміча-єш смуток в обличчі молодого Тара-са", – розповідає Олександр Деко.

У книзі "Шевченківський кален-

дар" кожна подія базується не на до-мислах, а на конкретних текстах, до-кументах, листах Шевченка, цитатах з особистого щоденника поета, спо-гадах та на вже перевірених науко-вих працях шевченкознавців. Автор вставляє цілі абзаци до свого Кален-даря з уже відомих шевченкознавчих досліджень, що є цінністю цієї книги.

"Тарас Шевченко в книзі розкри-вається передусім як людина, а не ікона. Перед читачем постає раб (фі-зично, але душею він був завжди віль-ний), який силою слова зумів повести за собою народ. Це вражає. Саме тому праця створена для широкого кола читачів, аби показати Шевченка не в академічному світлі, як ми звикли на нього дивитися, а як високоінте-лектуальну, але просту людину", – на-голошує Олександр Деко.

Нове народжується в пошуках. "Шевченківський календар" є свід-ченням цього, адже за щоденниковим принципом уперше подано біографіч-ні факти та творчі поривання геніаль-ної особистості – поета, мислителя, художника, генія світового масштабу.

Завершуючи літературну зу-стріч, Олександр Деко сказав, що має сімдесят відсотків матеріалів для укладання дев'ятимісячного "Шевченківського календаря", тому намагатиметься якнайшвидше за-вершити життєпис Шевченка.

Олександра кАсьянОвА

До 200-ліття Кобзаря До 180-річчя alma mater

Лише поети розмовляють з Богом

Про життя казеннокоштних студентів Університету Св. Володимира

Нове народжується в пошуках

Відкриваючи університет Св. Володимира в Києві, уряд Російської імперії головним завданням уважав підготовку кваліфікованих кадрів для державної служби, системи освіти та охорони здоров'я. Підготовка майбутніх учителів та чиновників здійснювалася в рамках так званого інституту казеннокоштних (держбюджетних) студентів. Після здобуття ними спеціальності вони зобов'язані були відпрацювати шестирічний термін учителями, лікарями або чиновниками. Про це з ними укладала-ся спеціальна письмова угода.

Загальна кількість казеннокоштних студентів регламентувалася по-ложеннями першого Статуту Університету Св. Володимира 1833 р. та правилами для студентів Університету Св. Володимира 1834 р. На ка-зенному утриманні перебувало 50 студентів. Із них 26 готувалися стати вчителями, 24 – державними службовцями. Із уведенням нового універ-ситетського Статуту 1842 р. число казеннокоштних студентів збільшено до 130 осіб. Списки з докладною інформацією про рівень знань казенно-коштних випускників Рада університету передавала попечителеві Київ-ського навчального округу, останній – генерал-губернаторові для розпо-ділу їх на державну службу в Київську, Волинську та Подільську губернії.

Казеннокоштні студенти розміщувалися в орендованих будинках на Липках (Печерськ), а після закінчення будівництва власної споруди уні-верситету – на четвертому поверсі головного корпусу. Зокрема, студен-ти медичного факультету займали приміщення в південній частині чет-вертого поверху, а філологи у північній. Там же на четвертому поверсі містилися "студентські камери" (кімнати), в яких мешкали студенти, а також розміщувалася студентська бібліотека, карцер, кабінети, кварти-ри й кімнати для викладачів. На другому поверсі були університетська їдальня, збірна студентська зала та кімната для паління тютюну. У на-півкруглих фасадах головного корпусу, а саме в його північній частині, був католицький костел. Православна університетська домова церква на честь Св. Володимира містилася в південній частині будівлі.

У своїх спогадах "Моє життя та академічна діяльність 1834–1884 рр. Спогади та замітки", професор Університету Св. Володимира О.В. Ро-манович-Славатинський так описував життя казеннокоштних студентів: "Жили вони привільно, іноді навіть вільніше, ніж у власній родині: чу-довий одяг і білизна, навчальні посібники і книги (юристи навіть спали на Повному зібранні законів), вентильовані спальні з гарними ліжка-ми, розкішна лікарня, лазня кожні два тижні. Так піклувалася державна скарбниця про своїх вихованців".

Переваги, які мали казеннокоштні студенти перед своєкоштними, можна також простежити в положеннях окремих нормативних докумен-тів. Так, згідно з "Правилами для практичних занять студентів Універ-ситету Св. Володимира з хімії 1848 р.", своєкоштні студенти, які навча-лися та утримували себе за власний кошт, щосеместру вносили п'ять руб. сріблом за користування лабораторним приладдям, у той час як казеннокоштні студенти отримували все необхідне обладнання за раху-нок суми, виділеної на потреби хімічної лабораторії. Студенти, які пере-бували на державному утриманні, за власним бажанням могли навча-тися фехтування, танців, музики та верхової їзди, для чого наймалися спеціалісти та призначалися додаткові години.

Але студент утрачав казенне утримання в разі невдалого складання іспиту.

Розпорядок дня казеннокоштних студентів чітко регламентувався. Зокрема, їм заборонялося входити до спальні зі свічкою та читати, бути в ліжку після 7 години ранку, входити без сюртуків у їдальню в ранковий та вечірній час чи на обід, відвідувати трактири та кондитерські вдень під час лекцій та після 10 год. вечора, приймати в приміщеннях для занять гостей тощо. За порушення правил студентів переводили з державного утримання на власний кошт або взагалі виключали з університету.

До закінчення повного курсу навчання казеннокоштні студенти не могли за власним бажанням звільнятися від державного утримання. У разі їхнього звільнення або переведення на власний кошт студент му-сив сплатити суму, витрачену державою на його утримання. Студентів, які не були спроможні одразу повернути університетові визначену суму грошей, призначали на службу для відпрацювання часу, пропорційного перебуванню їх в університеті. Отож випускники повинні були відпра-цювати вчителями парафіяльних училищ, канцелярськими службовця-ми чи фельдшерами в госпіталях. У 1858 році інститут казеннокоштних студентів Університету Св. Володимира було ліквідовано, а казенне утримання замінене стипендіями.

Нижче наводимо текст оригінального документу з Державного архі-ву міста Києва ф. 16, оп. 469 спр. 274, у якому йдеться про розпорядок дня вихованців інституту казеннокоштних студентів. Документ датуєть-ся орієнтовно серединою 40-х років XIX ст.

"О 5 годині ранку відкриваються для студентів кімнати, де вони го-туються до лекцій.

О 7 годині ранку подається в їдальні чай, до якого студенти прихо-дять уже одягнені, в сюртуках, о 8 годині чай закінчується і в цей же час закриваються спальні, в які студенти протягом дня ні під яким приводом заходити не повинні.

У свята й коли лекції не читаються, обід подається о першій годині дня, а в будні о 3 годині.

О 8 годині вечора знову подається чай, а для тих студентів, які за-йняті уроками мистецтв, у вільний від цих занять час.

О 10 годині вечора відкриваються спальні й ставляться в них ніч-ники, окрім яких іншого освітлення в спальнях вночі не повинно бути.

Об 11 годині гасяться свічки в камерах, і камери зачиняються. Курити люльки й сигари забороняється, крім як у відведеній кімнаті.За всяке псування меблів та інших казенних речей відповідають сту-

денти: вирахування коштів, які вони можуть одержати на службі чи з грошей, які вони отримують на вакаціях.

Помічники інспектора мають нагадувати студентам ці правила і спо-стерігати за точним виконанням їх. Студенти зобов'язані беззаперечно підкорятися їм; у заклад можуть вступити і перебувати в ньому тільки ті, які будуть суворо їх виконувати. Порушники ж негайно будуть виклю-чені з казенного утримання".

Інна ЧИГИРИк, кандидат історичних наук

Київський УНІВЕРСИТЕТ4

У Навчально-Науковому цен-трі "Інститут біології" відбулася студентська наукова конференція "Цитологія – наука майбутнього". Її організувала кафедра цитології, гіс-тології та біології розвитку.

Цитологія – наука про клітину, вивчає будову та хімічний склад клі-тин, функції різноманітних клітин, пристосування до умов навколиш-нього середовища, зміни в клітинах при дії різних патологічних чинників. Це одна з відносно молодих біологіч-них наук, її вік приблизно 100 років (хоч власне термінові "клітина" по-над 300 років, його почав викорис-товувати Р.Гук). Сучасна цитологія – наука комплексна, вона має тісні зв'язки з іншими біологічними наука-ми – фізіологією, молекулярною біо-логією, біофізикою, біохімією тощо.

Фундаментальні дослідження та відкриття в галузі цитології, клітин-ної біології та гістології є основою для розвитку біомедицини, забез-печують теоретичну базу для роз-робки нових біо- та нанотехнологій, ефективних діагностичних методів та терапевтичних засобів, сучасних підходів до забезпечення біобезпеки. Без сумніву, відкриття нових проце-сів та їхніх механізмів на клітинно-му рівні має велике теоретичне та практичне значення в сучасній науці.

Отож молоді науковці пред-ставили на конференції свої дослі-дження з перспективних напрямків цитології та гістології. Наукове журі, до складу якого ввійшли викла-дачі кафедри цитології, гістології та біології розвитку на чолі з за-

відувачем кафедри професором М.Е.Дзержинським, оцінювало до-повіді молодих учених.

Слід відзначити, що студенти представили доповіді із серйозни-ми практичними дослідженнями. Ці роботи виконувалися в ННЦ "Інсти-тут біології" і в провідних наукових інститутах НАН України. В них дослі-джені молекулярні механізми регу-ляції клітинної активності та їх пору-шень при різноманітних патологіч-них станах. Важливо, що прикладне застосування результатів цих робіт досить широке: це розробка нових лікарських препаратів (у тому числі на основі нано-частинок), розроб-ка та модифікації чутливих методів молекулярної діагностики й прогно-зування, тест-систем для оцінки дії фізіологічно активних сполук (ново-синтезованих лікарських засобів) на клітини організму.

Серед доповідачів були обрані троє найкращих, які отримали гро-шові премії та грамоти учасника на-укової конференції. І місце здобула Інна Гордієнко – студентка магістра-тури другого року навчання; ІІ місце посів студент першого курсу Єгор Гороховський; на ІІІ місці – студентка першого року магістратури Катерина Шкаріна. Інші доповідачі отримали заохочувальні призи. Високий рівень доповідей студентів та молодих уче-них свідчить про їхню підготовку, на-укову ерудицію та неабияку обізна-ність у спеціальності цитолога.

О. вОРОнІнА,доцент кафедри цитології, гістології

та біології розвитку ннЦ "Інститут біології"

(Закінчення. Початок на 1-й стор.)* У Scopus представлені 2 журнали, які видає університет: "Algebra and

Discrete Mathematics" (видається спільно з Інститутом прикладної матема-тики і механіки НАН України та Луганським національним університетом іме-ні Тараса Шевченка) та "Теорія ймовірностей та математична статистика" (англомовне перевидання Theory of Probability and Mathematical Statistics, яке видається Американським математичним товариством).

* За рік у нашому університеті проведено 58 наукових конференцій, з яких 43 міжнародні. Найбільш представницькими серед них були: міжна-родна наукова конференція "Дні науки філософського факультету – 2013", всеукраїнська конференція "Біологічно активні речовини: фундаментальні та прикладні аспекти отримання та використання", IV міжнародна наукова конференція "Актуальні питання історії стародавнього світу", XXI міжнарод-на школа-семінар Галини Пучковської "Спектроскопія молекул і кристалів", IV всеукраїнська молодіжна конференція-школа "Сучасні проблеми геоло-гічних наук", XX міжнародна наукова конференція молодих учених "Астро-номія та фізика космосу".

* За межами України в роботі міжнародних конференцій узяли участь 526 співробітників та аспірантів університету.

* За 2013 рік співробітники університету отримали 27 охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності, з яких 20 патентів на винаходи, 4 – на корисні моделі, 1 – на промисловий зразок та 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір (методичні рекомендації та комп'ютерна програма).

* Університет є власником 140 охоронних документів на об'єкти права інте-лектуальної власності, з яких 80 патентів на винаходи, 53 патенти на корисні моделі, 1 патент на промисловий зразок, 2 патенти на сорти рослин, 2 свідо-цтва на торгові марки, 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір.

* За 2013 рік отримано на 70 % більше охоронних документів на об'єкти права інтелектуальної власності, ніж у попередньому році.

* Університет подав 2 міжнародні заявки на отримання патентів за сис-темою РСТ та європейського патенту.

* З метою розвитку власної системи передачі (трансферу, комерціаліза-ції) у реальний сектор економіки результатів науково-технічної діяльності та отримання прибутку від використання результатів науково-дослідних робіт університет створює власний Центр трансферу технологій.

* У Європейській мережі підприємств EEN (яка включає 40 країн) – най-більшому на сьогодні торгівельному майданчику для розміщення науко-во-технічної інформації та розробок з метою їхньої комерціалізації – було розміщено 10 проектів від КНУ імені Тараса Шевченка, тепер додано ще 14 проектів, які перебувають на етапі зовнішньої експертизи.

У першому семестрі 2013-2014 навчального року за освіт-ньою програмою ЄС Еразмус Мундус у нашому університеті навчалися та проходили стажу-вання студенти з Італії, Литви, Словаччини, дослідники з Угор-щини і викладач з Університету Миколаса Ромеріса (Литва). Вони обрали для навчання й стажуван-ня Інститут міжнародних відно-син, Інститут філології, економіч-ний та географічний факультети, Інститут біології.

Проректор з науково-педагогіч-ної роботи (міжнародні зв'язки) Пе-тро Бех та заступник начальника відділу міжнародного співробітни-цтва Олександр Меншов зустріли-ся зі студентами та дослідниками.

Іноземні студенти поділилися своїми враженнями від перебуван-ня і навчання в Київському універ-ситеті, обмінялися думками, пропо-зиціями, порівнюючи з університе-тами, з яких вони прибули. Іноземні студенти були приємно вражені ви-соким рівнем навчання в КНУ.

Студенти філософського фа-культету взяли участь у міжнарод-ному онлайн-семінарі О.Д. Смирно-вої (кафедра логіки філософського факультету МДУ імені М.В. Ломо-носова). Тема семінару – роль ло-гіко-семантичних методів в аналізі філософських проблем, зокрема в методології теоретичного знання.

Останнім часом спостерігається значне збільшення кількості студен-тів, які хочуть отримати якісну вищу освіту. Глобалізація дала змогу віль-но обирати навчальні заклади, що суттєво посилило конкуренцію між ними. Якщо раніше конку-ренція була на національно-му рівні, то тепер ідеться про боротьбу за студента на між-народному рівні.

Досвід показує, що по-стійні зміни робочого серед-овища, залучення нових технологій і необхідність розв'язання нових проблем вимагають формування абсолютно нового типу спеціаліста, підготовлено-го вирішувати незрозумілі, неструктуровані завдання. Очевидно, що старі мето-ди навчання, які в першу чергу орієнтовані на передачу знань та розв'язання типових задач, неспро-можні повною мірою задовольнити сучасного студента. Саме з цієї причини більшість провідних уні-верситетів світу намагаються засто-совувати нові підходи до освіти.

Необхідно постійно вдоско-налювати методи навчання, щоб адекватно готувати спеціалістів ви-сокого рівня. Це вимагає перебудо-ви навчальних програм, які будуть міждисциплінарними, розширять навички студентів у дослідницькій роботі, підтримуватимуть зв'язок між університетською освітою та реальною роботою. Іншими слова-ми, нові програми мають спонукати студента проводити комплексне до-слідження, якому буде присвячена його діяльність під час навчання.

На жаль, більшість університе-тів не можуть залучити до викла-дання відомих науковців, що, ясна річ, знижує ефективність студент-ських робіт. Тому основну увагу маємо приділяти зміні ролі викла-дача: якщо раніше він розглядав-ся як людина з досвідом наукових досліджень, то нині необхідно, щоб викладач сам проводив досліджен-ня, залучаючи до них студентів. У той же час суттєвою проблемою за-лишається факт, що близько двох третин викладачів вишів Європи не мають взагалі або мають незначний дослідницький досвід, лише близь-ко 5% навчальних годин проводять відомі дослідники-вчені.

Враховуючи значне прискорен-ня наукових досліджень та впро-вадження нових технологій немож-ливо чекати, поки певну проблему розв'яжуть учені. Часто постає необхідність знаходити рішення в повсякденній діяльності. Отож ба-чимо, що сучасна людина має за-йняти певну нішу, в якій їй братися за нову проблему та оперативно шукати її розв'язок. При цьому час-тина відомих методів досліджень уже не є релевантними через на-явність зовсім нової технології. З цього випливає беззаперечний ви-сновок: сучасна людина повинна проводити певну частину дослі-джень самостійно, бути готовою розв'язувати нові нестандартні за-вдання, які під час її навчання ще не існували. З огляду на це для неї найважливішою має стати інформа-ція не про певні знання, які можуть застаріти ще до закінчення навчан-ня, а про методи проведення дослі-джень та розв'язання нестандарт-них завдань у майбутньому. Акцент навчання має зміститися з передачі відомої інформації на сам процес проведення досліджень.

А ще потрібна зацікавленість студентів не тільки в набутті певних знань, а й у застосуванні їх у практич-ній діяльності. Іншими словами, для виховання нового типу спеціаліс-тів украй потрібна активна позиція

самих студентів, що передбачає наявність реального академічного дослідження, в якому братимуть участь студенти. Для цього вони опановують теорію дослідження за допомогою лекцій та активного ви-вчення наукових статей, а потім про-водять дослідження на основі спеці-ально розроблених викладачами до-слідницьких питань, розв'язання яких передбачає використання різних методів, що, як правило, притаманні одночасно різним дисциплінам.

Приклади застосування можли-вих досліджень для різних дисциплін у Європі, Північній Америці та Австра-лії свідчать, що в більшості випадків можна впроваджувати нову методику навчання за допомогою дослідниць-ко-активного навчального плану, який вимагає суттєвого перегляду навчаль-них програм в університетах.

Наприклад, в Університеті м. Глазго (входить до 200 найкращих університетів світу) розроблені спе-ціальні наукові теми, які сприяють розширенню студентського досвіду шляхом саморозвитку. Такі теми за-охочують студентів та викладачів поширювати найкращий досвід, і разом генерувати ідеї та моделі для інновацій у навчанні й викладанні. Очевидно, що теми мають міждис-циплінарний характер та постій-но оновлюються. Нова навчальна програма спрямована на розвиток успішного студента, відповідального громадянина, який може давати ар-гументовані оцінки, застосовує кри-тичне мислення в новому контексті.

У Нідерландах реалізований про-ект, у якому близько 20 % найкращих студентів Маастрихтського універ-ситету (топ-закладу за рейтингами "Таймс" і "Шанхайський") у бакалавра-ті залучалися до дослідницьких про-ектів закладу замість двох вибіркових курсів. Це призвело до того, що сту-денти перестали бути простими слу-хачами на лекціях, а стали активними її учасниками. Безумовно, що для ши-рокого впровадження такої методики мають бути готові не тільки студенти, а й викладачі, тому цей досвід реко-мендується застосовувати обережно. Водночас не можна не відзначити по-зитивні результати, отримані універ-ситетом: значне зростання наукових публікацій студентів, організація між-народних студентських конференцій (з міжнародним реферуванням робіт), підвищення рівня університетських наукових досліджень.

В одному з провідних універси-тетів світу – Університеті Гумбольдта (Берлін, Німеччина) – була створена так звана Болонська лабораторія спе-ціально для контролю за впроваджен-ням прогресивної методики в усьому навчальному закладі. Лабораторія

стала координатором запровадження нової методики в структурних підроз-ділах, вона розробляє та впроваджує нові форми навчання.

Такий підхід вимагає надзвичай-но широкої академічної свободи для

студентів, до якої не гото-ві всі зацікавлені сторони. Зокрема, більшість викла-дачів уважає, що студен-ти не можуть працювати відповідно до очікувань у плані незалежності, дис-ципліни та мотивації, тоб-то існують сумніви, що в умовах необмеженого до-ступу до навчання можна досягти якісної освіти.

Однак в університеті Берліна вирішили вважа-ти студентів не клієнтами, які хочуть спожити продукт

університету під назвою "знання", а частиною наукової спільноти. Це дуже важлива відмінність, адже змі-нюється поняття набуття знань. У традиційній освіті викладач дає по-слідовність тем, теорем і правил, які демонструються з відповідним набо-ром прикладів, а домашні завдання, як правило, є повторенням завдань, аналогічних розглянутим. За нової концепції знання передають шля-хом спілкування, всебічно розвива-ються навички студентів. Побудова відносин стає результатом контакту студента з викладачами за межами класної кімнати, наставництво, зна-йомство з іншими студентами і нави-чки роботи в команді.

Замість пошуку стажування за межами університету студентам треба надати можливість інтеграції теорії і практики з метою поширен-ня знань і надання допомоги в до-слідженнях самого університету.

Очевидно, що таку нову сис-тему викладання треба ретельно підготувати. Значно зростає роль викладачів у формуванні цікавих тем для досліджень, у яких брати-муть участь не тільки викладачі, а й студенти-бакалаври. Хибним має стати уявлення, що дослідження не для всіх, особливо на початко-вому університетському рівні. На інституціональному рівні важливо здійснити структурні зміни, зокре-ма, пов'язані з розвитком науково-дослідного потенціалу та навчаль-них програм. В університеті Берліна таке рішення було прийнято, воно жорстко виконувалося, особливо щодо молодих учених, а це за кіль-ка років сформувало критичну масу викладачів, які вели заняття за но-вою методикою. Після цього процес переходу пішов набагато легше, на сьогодні вже понад 95 % викладачів цього університету використовують сучасні підходи до викладання.

Таким чином, починати треба з суттєвої зміни навчальних планів. Крім того, необхідно провести пере-підготовку викладачів, які зможуть використовувати прогресивну тех-нологію навчання. Слід також за-уважити, що впровадження нової методики має відбуватися в процесі посилення співпраці між універси-тетами різних країн, що сприятиме розширенню міжуніверситетських досліджень. Враховуючи це, стає зрозумілим, що перехід до нової методики навчання не буде швид-ким, а розтягнеться щонайменше на найближчі 10-15 років.

А. сТАвИЦькИЙ , доцент кафедри економічної кібернетики,

координатор ECTS кну,член національної команди

експертів із реформування вищої освіти україни

Студентська наукова конференція

НАУКА МАЙБУТНЬОГО – ЦИТОЛОГІЯ

2013 РІК У ЦИФРАХ

Іноземні студенти про КНУОнлайн-семінар філософів

КНУ і МДУ

ПРОЦЕСИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ВИМАГАЮТЬ НОВОЇ ОСВІТИ

5Київський УНІВЕРСИТЕТ

Сьогодні в Україні проживає близько 220 тисяч ветеранів-інтер-націоналістів, які мужньо, виявляю-чи гуманізм, людяність і милосердя, виконували ратний обов'язок, гідно представляючи свою державу на території 26 країн світу.

15 лютого 2014 року виповню-ється 25 років, відколи закінчилася і пішла в історію Афганська війна. Ніким і нікому не оголошена, ге-роїчна й трагічна. Вона тривала вдвічі довше, ніж Велика Вітчизня-на війна. Чи потрібна вона була? Багато хто вважає афганську війну помилкою радянського уряду. Про Афганістан і донині ходить безліч чуток і домислів. Одні народжу-ються від нестачі інформації, інші навмисно. До цієї війни люди став-ляться не однаково: одні сприйма-ють її серцем, інші говорять: "Я там не був, не моя ця справа". Але всі знають, що ця війна тривала 9 ро-ків 1 місяць і 21 день.

Через Афганську війну про-йшло понад 160 тисяч громадян України, з яких 3360 загинуло, більше 8 тисяч зазнали поранень, понад 100 тисяч перенесли по-ширені в азіатських країнах захво-рювання. Залишилися без синів 2729 матерів, 1982 батька, овдо-віло 505 молодих жінок, осиротіло 711 дітей. Після війни померло від ран і хвороб увосьмеро біль-ше, ніж загинуло. Число інвалідів збільшилося вчетверо. Такий тра-гічний наслідок Афганської війни.

До трагедії тисяч радянських сімей, які втратили своїх синів, чоловіків, батьків, додалася траге-дія непорозуміння, що припала на долю солдатів і офіцерів, які вою-вали в Афганістані. Інший раз по-чуєш від пересічного громадяни-на: "Ми їх в Афганістан не посила-ли". Ні, посилали. Туди їх відправ-ляла наша держава, і вони зроби-ли все, що могли, виконавши свій обов'язок перед Батьківщиною. А обов'язок громадянського суспіль-ства – не забувати про людей, які пройшли війну.

На жаль, час невблаганний та швидкоплинний. І не завжди він, усупереч вислову, кращий лікар. З часом лише частково стираються з пам'яті деякі епізоди, притуплю-ється сприйняття зовнішньої ре-альності, проте час, відлічуючи рік за роком, тільки посилює гіркоту втрат і біль від усвідомлення без-виході й невідворотності долі.

У кожного з нас – радянських воїнів, хто виконував свій інтерна-ціональний обов'язок в Афганіс-тані – була своя війна. Той самий бойовий епізод по-різному сприй-мався молодим солдатом строко-вої служби, який, сховавши голову за камінь, "поливає" у білий світ, як у копієчку, виставивши назовні тільки автомат, і досвідченим сер-жантом, який корегує вогонь свого відділення по "бородатих мужиках у чалмах". Абсолютно по-різному сприймають це командир взводу, якого після випуску з військового училища відразу відправили до Афганістану (він на відміну від своїх підлеглих ще не брав учас-ті в таких колотнечах), та "зрілий" 25-річний старлей ротний, який уже стоптав у горах не одну пару взуття та не один раз відчував за-пах крові.

Абсолютно по-різному згадують ту саму операцію комбат, що до хрипоти зірвав голос, командуючи вимотаними від нічного маршу по горах підрозділами, що прилипли

під вогнем "духів" до кам'янистих схилів, – і випещений генерал, що розмашисто малює на карті стрілки в тіні маскувальної сітки, попиваю-чи крижаний лимонад.

Війна до крайності загострює все те, з чим кожен стикається і в "звичайному" житті: страх, відвага, підлість, порядність, великодуш-ність і дріб'язковість. "Витягує" все найсвітліше й найсмердючіше, що є в кожному з нас. Війна – це кон-центрат життя, точніше – концен-трат смерті. Побачивши смерть, починаєш по-іншому сприймати життя. На війні буває за день, а то й за годину ти можеш прожити стільки, скільки в мирному житті й за рік не проживеш. За лічені хви-лини дізнаєшся й зрозумієш про себе стільки, що, може, і не взнав би, не зрозумів би і за все життя.

Отже, зовсім не випадково і не лише через пенсію на війні рахують день за три. Адже це для вислуги – один за три, а для життя – буває і за 33. Цілком можливо, ще й тому, що після Афгану ми вже ніколи не будемо собою колишніми.

Щоб не забути – потрібно зна-ти й пам'ятати. Ми не повинні до-пустити історичного безпам'ятства! Пам'ять – це наша історія. Яким буде погляд на неї нового покоління, таким буде й наш завтрашній день.

Учасникам війни після повер-нення до рідного дому довелося долати серйозні перешкоди: було й ігнорування, і замовчування, і пряма протидія – перед ними по-стала потреба боротьби за своє визнання, своє мирне життя, за-хисту своїх соціальних прав і прав сімей полеглих воїнів, увічнення пам'яті загиблих.

Сьогодні 137,5 тисяч грома-дян України – "афганців" та інших учасників бойових дій на території інших держав – об'єднані гаслом "Пам'ятаймо про загиблих, піклуй-

мося про живих", згуртовані в 27 ре-гіональних, 718 міських та районних, 1096 первинних організаціях Україн-ської спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів).

Ми виконували свій обов'язок так, що нам не соромно дивитися в очі батькам і дідам – солдатам Великої Вітчизняної. У той час, коли наші ровесники навчалися, здобували вищу освіту, опанову-вали професії, нашими універси-тетами були прострелені афган-ські гори, вогняні дороги. Але в наших залікових книжках з таких предметів, як честь, мужність, самовідданість, стояли оцінки тільки "відмінно". Тому сьогодні на рідній землі десятки й сотні ве-теранів афганської війни успішно

працюють учителями, лікарями, представниками різних професій, підсилюючи професійні вміння чу-довими якостями, загартованими Афганістаном.

Приємно зазначити, що в структурних підрозділах провід-ного вищого навчального закладу України – Київського національного університету імені Тараса Шевчен-ка – сьогодні працює ціла когорта колишніх воїнів-афганців. Найпо-тужніша сила під керівництвом ге-нерал-майора В.В. Балабіна пере-дає свої знання та життєвий досвід курсантам і студентам у стінах Вій-ськового інституту: В.Ф. Данилей-ко, М.С. Дорохов, В.В. Карнаухов, І.В. Кравець, М.Л. Кушнір, О.Є. Ла-ріонов, О.П. Логвиненко, Л.Г. Му-хін, О.В. Пацкан, В.В. Рублик, В.А. Чекменьов. На юридичному факультеті працюють В.І. Малюга, А.Д. Машков та М.А. Погорецький. На підготовчому факультеті свій життєвий афганський досвід пере-дає молоді В.Г. Біла.

Безумовно, неможливо уяви-ти без досвідчених воїнів-аф-ганців і підрозділи університету: В.Й. Цвик, О.М. Шелест, М.С. На-стенко, С.І. Редько, М.М. Лопань, М.А. Коваленко.

Відзначаючи 25-тю річни-цю виводу військ із Афганістану, щиро бажаю: хай щастить Вам, бойові побратими! Щоб Ви гідно виховували своїх дітей та онуків. Щоб, як і на війні, боролися зі злом та несправедливістю, допомагали людям. Нехай Бог допомагає Вам та Вашим рідним, щоб наше небо було безхмарним і мирним, щоб усім нам вистачало здоров'я та сили на добрі справи.

Петро МЕХЕД, полковник запасу

доцент кафедри ЗвІ вІкну, учасник бойових дій в ДРА

Енергійним, бадьорим, сповне-ним творчих задумів, зустрічає своє 80-річчя Ігор Андрійович Шайкевич у колі прекрасної великої родини та колективу кафедри оптики. (Наро-дився 19 лютого 1934 року в Києві).

Після школи вступив до Київ-ського державного університету іме-ні Т.Г. Шевченка і вже понад 60 ро-ків працює тут. За цей час пройшов тернистий та плідний шлях. На ка-федрі оптики фізичного факультету І.А. Шайкевич працював лаборантом, аспірантом, асистентом, старшим ви-кладачем, доцентом, професором, завідував кафедрою.

Як провідний професор і завід-увач кафедри брав активну участь у формуванні нових наукових та освіт-ніх напрямів, зокрема "Спектроскопія поверхні металів та напівпровідників". Вперше в Україні підготував спецкурси "Металооптика", "Поляризаційні вимі-рювання", "Магнітоелектроакустооп-тика". Створив і впровадив у навчаль-ний процес нові спецпрактикуми з кри-стало- і металооптики, інтегральної та волоконної оптики.

Крім викладацької та наукової роботи багато уваги приділяв вихов-ній роботі. На громадських засадах тривалий час був заступником ди-ректора Республіканської фізико-математичної школи-інтернату при КДУ, викладав там фізику і проводив спецсемінари. Багато випускників цієї школи стали студентами фізич-ного факультету, а з часом – науков-цями й викладачами університету і, зокрема, кафедри оптики.

І.А. Шайкевич – відомий учений-фізик і педагог, фахівець у галузі оптики поверхні та спектральної еліпсометрії не тільки в Україні, а й далеко за її межами. Останнім часом активно розвиває напрям поляритон-ної спектроеліпсометрії, з якого за-хищено 3 кандидатські дисертації. Є одним із фундаторів наукової школи фізичного факультету "Металоопти-ка та спектроеліпсометрія поверхні".

Нині читає для студентів кафедри оптики два спецкурси, які вперше за-початкував: "Волоконна та інтеграль-на оптика і оптичний зв'язок" та "По-ляризаційні вимірювання". Підготував сотні спеціалістів-оптиків, зокрема 12 кандидатів фізико-математичних наук.

Автор понад 300 наукових та на-уково-методичних праць, серед них 20 авторських свідоцтв СРСР, 3 па-тентів України, 2 монографій, 2 ме-тодичних посібників. Разом з учнями розробив ряд нових приладів, від-значених дипломами та медалями ВДНГ УРСР. У 2013 році в колективі співавторів І.А.Шайкевича Київський національний університет імені Та-раса Шевченка висунув на здобуття Державної премії України в галузі на-уки і техніки.

Був членом спецрад із захисту дисертацій у Київському універ-ситеті, Національному технічному університеті КПІ, протягом 6 років членом експертної комісії з прила-добудування ВАК України.

Нагороджений медалями, грамо-тами, відзнаками, двічі лауреат премії Мінвузу України, премії ім. М.П. Ба-рабашова НАН України, премії ім. Т.Г. Шевченка Київського університету.

Має почесне звання "Ветеран праці Київського університету", очолює Раду ветеранів фізичного факультету, член Ради ветеранів та Ради старійшин КНУ.

Кафедра оптики та фізичний фа-культет щиро вітають шановного Ігоря Андрійовича зі славним ювілеєм! Міц-ного Вам здоров'я, творчих успіхів, наснаги, і багато щасливих і сонячних років, дорогий Ігорю Андрійовичу!

кОлЕГИ

П'ятнадцятеро студентів, які спеціалізуються з соціальної журналіс-тики та реклами, разом із викладачем К.С. Шендеровським та директором В.В. Різуном побували в Лондоні. В аеропорту Ґетвік їх зустріла Ірина Пирт-ко, керівник Міжнародної освітньо–культурної асоціації в Англії та відпові-дальна за семінар–тренінг "Інноваційні технології в розвитку журналістики. Форми і методи впливу медій на розв'язання соціальних проблем".

Відкриття семінару–тренінгу відбулося в London Metropolitan University. З вітальним словом виступили Ірина Пиртко, академічний лідер факультету соціальних наук та гуманітарних справ Крістофер Лейн і представник Націо-нальної спілки журналістів Британії Френсіс Реферті. Після цього відбулася розмова про права та етичні засади діяльності журналістів. Участь у ній взя-ли всі учасники семінару.

Цього ж дня студентів прийняв Надзвичайний і Повноважний посол України у Великій Британії Володимир Хандогій. Понад годину розмова йшла про те, як вирішуються соціальні проблеми в Англії, участь у цьому процесі мас–медій та про взаємостосунки Британії з Україною.

Студенти побували в музеї науки, національній британській бібліотеці, зустрі-чалися з британськими журналістами, взяли участь у семінарі на БіБіСі тощо.

Наприкінці року Дебат Клуб юри-дичного факультету КНУ та Ліга сту-дентів Асоціації правників України заснували й провели перший етап масштабного Всеукраїнського турніру з класичних судових дебатів із цивіль-ного та земельного права. Цей турнір покликаний залучити представників вишів з усіх регіонів країни. Турнір – це змагання команд студентів юридичних спеціальностей з імітації спрощеного судового засідання на основі наданої фабули перед умовним судом.

На регіональний етап турніру за-реєструвався 131 учасник (60 команд з 20 ВНЗ України), що є рекордним показником для аналогічних націо-нальних змагань серед студентів-правників.

Особливість турніру полягає в тому, що він складається з двох етапів:

регіонального, проведеного на базі 4 ВНЗ України, та фінального етапу, запланованого на весну 2014 року на базі Київського національного універ-ситету імені Тараса Шевченка. Участь у ньому візьмуть команди-півфіналісти з кожного регіону, тобто 16 найкращих команд з усієї України.

Проведення регіональних етапів стало можливим завдяки підтримці та фінансовій допомозі партнерів турні-ру – Міжнародного правового центру "EUCON", Юридичної фірми "єПраво", Спільноти випускників юридичного факультету ALUMNI, Асоціації випус-кників Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого" (партнер східного регіонального етапу) та Адвокатської колегії "Статус" (партнер південного регіонального етапу).

Команди "CometoCaser" і "FlashEnterprise" економічного факультету успішно подолали від-бірковий тур чемпіонату з корпо-

ративних фінансів Growth Driver 2014, залишивши позаду понад 80 конкурентних команд.

Команди візьмуть участь у

фіналі очного туру чемпіонату, який відбудеться 1-2 березня в Московському університеті імені М.В.Ломоносова.

25 років виведення радянських військ із Афганістану Многая літа!

ЩОБ НЕ ЗАБУТИ – ТРЕБА ЗНАТИ Й ПАМ'ЯТАТИ 60 років на передньому краї науки

Студенти-журналісти в Лондоні

Дебат Клуб юристів провів масштабний турнір

ВИЙШЛИ ДО ФІНАЛУ

Київський УНІВЕРСИТЕТ6Міжнародна магістерська програма на юридичному

ДОБРО ПОЧИНАЄТЬСЯ З ТЕБЕ...

Викладачі ІТ-спеціальностей підвищили кваліфікацію

ПРО АНГЛІЙСЬКІ ФАБЛІО ТА ЇХНІЙ ПЕРЕКЛАД КРІЗЬ ПРИЗМУ ПРАДАВНЬОГО РОДУ

Із жовтня по грудень 2013 року на юридичному факультеті про-ходило навчання в рамках між-народної магістерської програми "Демократизація та права люди-ни". Ця програма здійснюється за фінансової підтримки ЄС у чотирьох університетах: Єреван-ському державному університеті, Київському національному уні-верситеті імені Тараса Шевченка, Білоруському національному уні-верситеті та Університеті Євро-пейських політичних і економічних досліджень. Цього року в рамках програми юридичний факультет прийняв у себе вісьмох іноземних студентів: Анну Нікогосян, Шушан Тадевосян, Анну Галікян, Лусіне Авагян, Олексія Боріса, Тетяну Черкес та Корнелію Штефанец.

Викладачі юридичного факуль-тету протягом семестру прочитали студентам лекції з шести дисци-плін: "Права людини та довкілля", "Захист цивільних прав та права людини", "Громадянські права та демократія в інформаційну епо-ху", "Адміністративна юстиція як

інструмент захисту прав людини", "Притулок та правовий захист біженців", "Права людини в кри-мінальному процесі" та "Роль Єв-ропейського суду з прав людини у забезпеченні прав людини". Ви-кладання всіх дисциплін здійсню-валося англійською мовою.

Міжнародна магістерська програма дозволяє не лише отри-

мати знання, але й відкрити для себе нову країну, пізнати її куль-туру, знайти нових друзів. Разом із тим візит до незнайомого міста супроводжується певними труд-нощами. Їх подолати допомогли студенти юридичного факультету Юлія Михайлюк, Марина Вель-ган, Оксана Петрусь, Владислав Курилко, Віталій Майнарович,

Андрій Бевз та Іван Демцьо. У гостей залишилося безліч вра-жень від Києва, вони задоволені навчанням у Київському націо-нальному університеті.

Своїми враженнями поділи-лася студентка з Єревана Шушан Тадевосян: "Я справді щаслива, що мала нагоду навчатися в уні-верситеті імені Тараса Шевченка. Мені сподобалися викладачі та система навчання в КНУ. Київ – не-ймовірне місто. Тут завжди можна з насолодою провести дозвілля та навчитися чогось". Насамкінець Шушан додала: "Студенти уні-верситету імені Тараса Шевченка мають пишатися тим, що вони на-вчаються тут. Я покидаю Україну з незабутніми спогадами про місто і про університет, який дав мені багато нових знань та навичок". Детальніше про магістерську про-граму та умови участі в ній можна дізнатися на сайті

http://www.regionalmaster.net Іван ДЕМЦьО,

владислав куРИлкО, юридичний факультет

Відбулася презентація збірки перекладів із середньоанглійської мови випускника історично-го факультету Олександра Охріменка "Англійські фабліо ХІІІ ст.". Гості зустрілися в аудиторії 329 імені Михайла Максимовича. Обговорювали пе-реклад науковий співробітник Національної ака-демії мистецтв України Олена О'Лір, головний редактор видавництва "Український письменник", перекладач, поет Юрій Буряк, доцент кафедри загального мовознавства та класичної філології Інституту філології нашого університету Валенти-на Миронова, завідувач кафедри історії стародав-нього світу та середніх віків історичного факульте-ту Віктор Ставнюк.

На презентації порушили проблему: Переклад із давніх мов: компетенція історика чи філолога? Зрештою, після коротких виступів гостей, вияви-лося, що кращим варіантом для відтворення осо-бливостей давніх текстів є колективна робота іс-торика та філолога, які доповнюють напрацюван-ня один одного. Фахівці в галузях мовознавства та історичної науки накреслили поле діяльності для молодого покоління науковців-гуманітаріїв

Артем свИРИДОв,студент історичного факультету

Вийшла з друку книга "Су-лими: спадщина предків" жур-налістки й науковця, випускниці нашого університету Людмили Сулими. В ній подано воєнну історію Центральної та Східної Європи, хроніки подій і персона-лій (представників прадавнього роду герба Sulima) з суворим дотриманням історичних фактів, викладених на підставі архівних, літописних, наукових та інших інформаційних джерел. У книзі велика кількість ілюстрацій.

Рід Сулимів уперше згадуєть-ся на землях Силезїї наприкінці X ст., коли до князя Болеслава ІІІ Кривоустого на військову службу прибули лицарі з німецьких зе-мель герба Sulima. Силезькі орли навічно закарбувалися на родо-вому гербі. Рід дав могутнє ко-ріння і силу багатьом поколінням на території Польщі, а з XVI ст. його нащадки оселилися на укра-їнських та російських землях. Протягом століть Сулими були професійними військовими, пере-буваючи на службі в князів, коро-

лів, імператорів. Це рід патріотів, які хоробро воювали, захищаючи віру і честь. Серед представників роду були також відомі державні діячі, церковнослужителі.

Родоначальником україн-ської гілки роду став Іван (Ян, Іоанніс) Михайлович Сулима, бориспільський намісник, упра-витель маєтностей великого коронного гетьмана і військо-вого міністра Речі Посполитої Станіслава Жолкевського, а з часом — гетьман Війська За-порізького. На вимогу турець-кого султана його стратили на площі у Варшаві 1635 року. Але подвиги й лицарська слава гетьмана стали його безсмер-тям. Останки славного лицаря прийняла земля його предків у крихітному містечку Стєвки Живицького повіту в Силезії. Пізніше поряд з ним похова-ють обох його старших синів, які загинули за віру й вітчизну. Кожний із Сулимів вніс свою дещицю до родової скарбниці слави, нагород, подвигів: герої

Грюнвальдської, Полтавської, Бородінської битв, учасники ба-гатьох воєнних походів.

Ця книга — новий погляд на історію Європи й на місце в ній України як держави крізь призму одного прадавнього роду, нащад-ки якого пам'ятають своїх предків.

Відбулася загальноуніверситетська поїздка до Кмитівської спеціалізо-ваної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з вадами розумового розвитку, де для вихованців провели благодійну шефську театралізовану виставу та святковий концерт.

Участь у заході взяли представники курсантської Ради Військового інституту на чолі з старшим сержантом Русланом Колішенком та актив Студентського парламенту КНУ на чолі з Діаною Абдулаєвою.

Святкова програма складалася з різноманітних конкурсів, ігор, привітань і подарунків. Дітлахи стали активними учасниками хореографічних танцю-вальних номерів та різноманітних сценічних вистав, психокорекційних лекцій, занять з військово-патріотичного виховання та майстер класів з плетіння.

– Кожна дитина вірить у казку та сподівається, що колись її мрії збу-дуться. Ми приходимо, щоб утілити ці мрії в життя, адже хто як не ми – військові – повинні надати їм підтримку та допомогу, – зазначив сержант Руслан Колішенко. – Коли бачиш радість в очах дітей, позбавлених бать-ківської опіки, то розумієш, наскільки важливі наші відвідування.

***На історичному факультеті пройшла благодійна акція, спрямована на

підтримку Прилуцького дитячого будинку, до якої активно долучилися ви-кладачі й студенти. Спільними зусиллями вони зібрали 8678 грн.

Зі щирою душею та не з порожніми руками 15 активістів історичного фа-культету вирушили до Прилуцького дитбудинку, де подарували діткам ма-леньке свято, підсолодивши настрій подарунками, цукерками, печивом. А також долучилися до облаштування відремонтованої їдальні для малят.

Четвертий рік поспіль історичний факультет опікується цим дитячим будин-ком, але кожна поїздка приносить хвилювання, неначе вперше. Особливі емо-ції переповнюють, коли ти бачиш ці щирі дитячі оченята. Так було й цього разу.

Діти змогли добре повеселитися та відпочити разом зі студентами. На згадку про теплий прийом студенти повезли до Києва намальований ді-тьми святковий плакат, що цінніший за тисячі подарунків.

На історичному факультеті підтримка Прилуцького дитячого будинку давно перестала бути акцією, а стала доброю традицією. Дякуємо всім, хто не залишився осторонь. Благодійність починається з тебе! Тож почи-наймо з себе. Творити добро так радісно і легко!

Сумна звістка про дочасно обірване життя облетіла рідних, близьких, друзів. 14 грудня у віці 53 років пішов із життя Павлов Олег Данилович – відомий фольклорист, педагог, кандидат філологічних наук, доцент кафедри фольклорис-тики, чуйна і добра людина, турбо-тливий син, люблячий чоловік.

Студенти-філологи пам'ятати-муть його блискучі лекції з "Поетики українських народних магічно-закли-нальних текстів", "Світового епосу", "Етнопсихології" та ін. Писати кур-сову чи дипломну роботу під керів-ництвом Олега Даниловича було за-вжди великою честю для студентів. Для багатьох зі студентських лав і до останніх днів він був близьким порадником, розрадником і настав-ником. Дарував радість спілкуван-ня, учив цінувати і любити життя, бути терплячим, пробачати образи і вірити в людські чесноти. Бо сам Олег Данилович був уособленням цих найкращих чеснот, прикладом життєлюбства та людяності, відпо-відальності перед світом за право називатися Людиною та Педагогом.

Олег Данилович народився 03.03.1960 в с.Новоочаків на Мико-лаївщині. Закінчив у 1986 р. відді-лення української мови і літератури філологічного факультету Київсько-го університету. Працював у alma mater з 1995 року асистентом, до-центом кафедри фольклористики. Фольклорист, фахівець у галузі до-слідження українських замовлянь. Вивчав питання їх походження, класифікації, структури, поетики, функцій, сугестивного впливу, езо-теричного характеру. Був автором низки наукових статей, укладачем програм навчальних курсів з етно-педагогіки та етнопсихології, авто-ром роману "Уроборос".

Він назавжди залишиться в нашій пам'яті таким, яким він був: глибоко порядним, готовим поді-лити радість з іншими, справжнім громадянином.

Інститут філології

Упродовж 3-х місяців понад 20 ви-кладачів ІТ спеціальностей київських університетів проходили курси підви-щення кваліфікації на базі Інституту післядипломної освіти КНУ. За спри-яння компанії "EPAM Systems" фахів-ці ознайомилися з сучасною мовою програмування Java, що використо-вується в різноманітних інформацій-них системах. По закінченню курсів проректор КНУ В.А.Бугров та дирек-тор "EPAM Systems" Ю.О.Антонюк урочисто вручили свідоцтва про під-вищення кваліфікації цій групі викла-дачів. Під час розмови після вручен-ня було досягнуто домовленості про продовження спільного підвищення кваліфікації співробітників, а також про поширення цього досвіду й для студентів нашого університету.

СВІТЛІЙ ПАМ'ЯТІОЛЕГА

ДАНИЛОВИЧА ПАВЛОВА

Милосердя і благодійність

Книжкова полиця

7Київський УНІВЕРСИТЕТ

Зоряні орієнтири Трипільської культури "ВОЗВЕСЕЛІМОСЯ ВСІ РАЗОМ НИНІ"

"Живопис на склі"

Викладач ІМВ – лауреат літературного конкурсу імені Рона Хаббарда

ВІН ГОВОРИВ З КОЖНИМ НАРОДОМ ЙОГО МОВОЮ…

Трипільська цивілізація процвітала, за сучасними дату-ваннями, з кінця VI до початку III тис. до н.е. і уславилася вишу-каною мальованою керамікою, розвинутим домобудівництвом, протомістами з числом меш-канців, що далеко перевищу-вало міста інших того-часних єв-ропейських і східних куль-тур, протоі-єрогліфами, що віддзер-к а л ю в а л и знання то-дішніх людей про навко-лишній світ. Поряд із тим у Трипіллі за-роджувалися точні науки, серед яких одне з про-відних місць посідали астроно-мічні спостереження, необхідні для рільництва й тваринни-цтва, календаря й культів не-бесних божеств. Автор хоче поділитися результатами сво-їх досліджень у цій галузі. Такі пошуки мають особливе зна-чення для інтерпретації укра-їнського фольклору, передусім календарної поезії, казок та замовлянь, оскільки в них уті-лена найархаїчніша народна космологія, що своїм корінням сягає прадавнього Трипілля.

Наприклад, трипільська скульптура богині-пташки з 14-ма заглибленнями на кожному боці обличчя символізує кіль-кість днів у двох половинах мі-сяця. Це нагадує давньогрець-ку богиню Афіну, пов'язану з культами Місяця і сови: круглі очі нічного птаха асоціювали-ся з повним Місяцем, Гомер називав Афіну "совоокою". Зображення совоподібної бо-гині знайдені і в Трипіллі, і на стародавньому Криті, і на Бал-канському півострові – давні балканські культури споріднені з Трипільською.

Рогатий Місяць і хрест на

трипільській посудині можуть віддзеркалювати узгодження руху Місяця й Сонця: хрест символізує чотири найважли-віші точки сонячного руху (сон-цестояння і рівнодення) або точки сходу і заходу сонця на обрії. Гармонізація сонячних і

місячних періодів покладена в основу багатьох стародавніх календарів. Коло з 57-ми ліній символізує 57-річний період узгодження сонячного і місяч-ного календарів.

На іншій трипільській посу-дині Місяць зображений 13 ра-зів: 12 символів по колу, з яких кожний третій більшого розміру, і 13-й у центрі. Календар може віддзеркалювати спостережен-ня нового місяця на початку кожного сезону, і додатковий місяць наприкінці року.

Коло на посудині з 30 світ-лих і 30 темних трикутників сим-волізує 30 днів і 30 ночей міся-ця. Воно поділене на 4 частини, що відповідають тижням. Інше коло прикрашене групами по 14 і 15 ліній, що відображають дві половини місяця.

Сферична посудина з 91-м ромбом у кожному з чотирьох секторів символізує чотири-сезонний рік. Знайдене серед пам'яток спорідненої з Три-пільською культури Кукутень у Румунії золоте кільце з 51-м за-глибленням по колу символізує 51 тиждень місячного року.

Віднайдена В.В. Хвойкою

трипільська посудина зі сто-янки Крутобородинці містить зображення розташованих по колу шести тварин, що можуть репрезентувати трипільський протозодіак: одночасно на небі можна спостерігати 6 зодіа-кальних сузір'їв. Українські каз-

ки "Колобок", "Ріп-ка", "Курочка Ряба" можуть утілювати подібну символіку.

На трипіль-ській глиняній мо-делі житла роги на вході репрезенту-ють Місяць, а ряди по 9 ліній можуть с и м в ол і з у в ат и дев'ятирічні місяч-ні періоди.

К о л ь о р о в і кола всередині зо-бражень неповно-го місяця можуть репрезентувати не тільки повний мі-

сяць і місяць у період невиди-мості, а й місяць під час затем-нення. Групи з семи ліній між зображеннями темного місяця можуть позначати періоди між можливими затемненнями.

Трипільське зображення птаха, дерева і змії поряд по-казує спостереження розташо-ваних поблизу одне від одного сузір'їв Орла (птах), Скорпіона або Змії (змія) біля Чумацького Шляху (дерево). Та сама сим-воліка відображається в казці про Івасика Телесика.

Таким чином, прадавні трипільці, уважно спостері-гаючи небо, створили точний календар із узгодженням со-нячних і місячних періодів, користувалися такими понят-тями, як пора року і тиждень, мали уявлення про зодіак і навіть могли передбачати час можливих затемнень місяця. Ці знання збереглися в косміч-них образах українських на-родних казок.

ЮРІЙ МОсЕнкІс, доктор філологічних наук,

член-кореспондент Європей-ської академії наук, мистецтв та літератури (Франція), член

ПЕн-клубу (Бельгія)

Нещодавно киргизькому пись-менникові, гуманісту, політичному та культурному діячеві Чингізу Ай-тматову виповнилося б 85 років. Традиційно взяв участь у відзна-ченні знаменної дати Інститут фі-лології КНУ імені Тараса Шевчен-ка. Цього дня кафедра тюркології разом із Посольством Республіки Киргизія в Україні провели круглий стіл, присвячений ювілеєві пись-менника. У ньому взяли участь Надзвичайні і Повноважні Посли Киргизії в Україні Улукбек Чиналієв та Узбекистану Алішер Абдуалі-єв, провідний науковий співробіт-ник Інституту сходознавства іме-ні А.Ю. Кримського НАН України канд. філол. наук Ю. Кочубей, д-р істор. наук, проф. В. Сергійчук, а

також викладачі та студенти Інсти-туту філології.

"Сьогодні весь світ відзначає 85-річчя геніального киргизького письменника й дипломата Чингіза Айтматова. А все тому, що в центрі творчого мікрокосмосу цієї особис-тості стояла проста Людина", — відкрив круглий стіл Посол Киргизії Улукбек Чиналієв. "Ось уже місяць, як ми занурилися в творчість Чингі-за Айтматова… Помиляюся! Ми все життя були занурені в неї!", — взяв слово Посол Узбекистану Алішер Абдуалієв. Таємниця популярності киргизького письменника, вважає пан Абдуалієв, полягає в тому, що "він говорить з кожним народом його (цього народу) мовою". Посол закликав перечитувати романи Чин-

гіза Айтматова і брати приклад гід-ності й простої величі письменника в повсякденному житті.

Враженнями від знайомства з творчістю, а згодом і власне з живим класиком поділився Посол Респу-бліки Молдова Іон Стевіле. За часів навчання пана Стевіле в аспірантурі Московського державного універ-ситету вийшли найвідоміші романи письменника "Плаха" та "Буранний полустанок". "Це була велика подія в тодішньому духовному житті. Позна-йомившись у Брюсселі з живим кла-сиком, пан Стевіле був вражений щи-рістю й приязню Чингіза Айтматова, який регулярно запрошував диплома-тичних колег до себе на гостину.

Особисто знати киргизького пись-менника й дипломата випало й Юріє-

ві Кочубею. Його вразила відкритість колеги, відсутність "напускного стану величі". Геніальність Чингіза Айтма-това, переконаний Юрій Миколайо-вич, полягала в умінні тонко відчувати реальність і передбачати історичні зміни, що їх він конвертував у свої романи. "Герої та ситуації в романах Чингіза Айтматова віддзеркалювали становище, яке переживали всі на-роди у ХХ столітті. Тому поява таких людей – це свято для людства", – за-значив Юрій Кочубей.

Володимир Сергійчук у виступі звернув увагу на громадсько-полі-тичну діяльність Чингіза Айтматова. Зокрема, йшлося про створену ди-пломатом у 1998 році Міжнародну платформу "Діалог Євразії". "Чингіз Айтматов започаткував цю недер-

жавну організацію, щоб ми краще пізнали одне одного, знайшли по-розуміння в процесі культурного діалогу, – наголосив Володимир Іва-нович і додав, – таким чином він під-штовхнув до повернення історичної пам'яті всі народи СРСР".

Після виступів круглий стіл про-довжив роботу в форматі виголо-шення доповідей про багатогран-ність творчості Чингіза Айтматова. Зокрема йшлося про інтертексту-альність, жанрові структури, афо-ристику романів письменника, його потенціал білінгва, особливості ре-цепції творів Чингіза Айтматова в інших культурах і літературах тощо. Завершився круглий стіл демон-страцією відеоролика "Чингіз Ай-тматов: життя і творчість".

Професор кафедри іно-земних мов ІМВ Геннадій Мі-рам став лауреатом відомого американського літературно-го конкурсу англомовної інте-лектуальної прози імені Рона Хаббарда

за свою першу англомов-ну повість під назвою "Інші" ("Others"). Сюжет повісті в за-гальних рисах такий: головно-го героя, що з відчаю вирішує

вкоротити собі віку, рятує мі-льярдер, який просить його вирушити в подорож до Афри-ки та відшукати плем'я, якому вдалося перемогти смерть.

Письменник і поет працює під псевдонімами Хуан Міра-мар і Геннадій Мірамов.

Крім американського кон-курсу, Геннадій Едуардович став також переможцем двох етапів конкурсу поезії "Золота

строфа" (Росія). Пише Геннадій Едуардович російською та ан-глійською і добре володіє укра-їнською та польською мовами.

Колектив ІМВ щиро вітає Геннадія Едуардовича Мірама із значним здобутком на літе-ратурній ниві та бажає творчої наснаги, гарних студентів та якнайбільше яскравих і щас-ливих моментів у житті!

Прес-центр ІМв

Астрономія – гуманітаріям Виставки

У Мистецькій галереї нашого універ-ситету з ініціативи Центру фольклору та етнографії Інституту філології від-крилася виставка ікон творчої майстерні "Небо на землі" під назвою "Возвеселі-мося всі разом нині". В галереї – ікони Ісуса Христа, Божої Матері, Архангела Михаїла, Рівноапостольного князя Воло-димира, інших святих. Роботи виконані в різних техніках, авторських інтерпрета-ціях різних іконописних шкіл.

"Найголовніше в нашій роботі – іко-на має бути лише новою і сучасною, бо вона – для сучасних людей, які живуть у складному світі", – зазначила кураторка виставки Марія Павелко. Людина прагне нині бути віруючою, хоч матеріальні не-гаразди часто не дають їй зосередитися на спілкуванні з Богом через молитву. Саме тому, що ікона є посередником між небом і землею, транслятором молитви тлінного до вічного, майстри миколаїв-ського іконопису намагаються творити ікону зрозумілу, яка відповідала б вну-трішнім потребам людей. "Наша ікона є національно визначеною – вона україн-ська, бо творять її українці для україн-ців", – наголосила Марія Павелко.

До гостей виставки звернувся про-ректор із науково-педагогічної роботи Володимир Бугров. Він закликав поглянути на представлені ікони не лише зовнішнім зором, а й внутрішнім, аби душа осіяла світлою радістю Христового Різдва і сповнилася доброю енер-гетикою творців художньо-релігійних шедеврів.

"Глибоке споглядання сакрального мисте-цтва – це ще одна можливість творити храм у нашій душі. За цю нагоду ми дякуємо людям, чиєю рукою ці святі образи виводяться", – зазна-чила завідувач кафедри фольклористики проф. Олена Івановська. Вона також наголосила, що крім духовного зцілення, ікони майстерні "Небо на землі" приносять також фізичне оздоровлен-ня, адже їхні творці закладають у свою роботу сильний енергетичний заряд добра.

Про ідею проведення виставок релігійного мистецтва в навчальних закладах розповів один із організаторів нинішнього заходу – директор

Центру фольклору та етнографії Олексій Доля. Він переконаний, що сакральне мистецтво має бути відкритим для широкої публіки, особливо для молоді, яка рідко відвідує музеї та галереї. "Приходьте в галерею Університету самі, при-водьте своїх рідних і близьких. Адже ці ікони – живі. Біля них можна молитися. Вони освятять не лише це приміщення, а й усіх, хто сюди заві-тає", – переконаний Олексій Леонтійович.

На виставку завітав і відомий український художник Василь Корчинський. На думку мит-ця те, що зараз пишуть у церквах, – це не за-вжди ікони. В них часто бракує головної умо-ви іконотворення – чистоти душі й намірів. Насамкінець художник побажав іконописцям, щоб "те, що написано їхніми руками, з Божим і людським благословенням набуло ваги".

Анна МукАн

У Мистецькій залі Інституту філології від-крилася виставка робіт українського художни-ка Валерія Даниша "Живопис на склі".

Представлені роботи демонструють по-єднання графіки та живопису, де графіка – це сюжет, а колір – настрій та емоції. "Живопис на склі" – це як погляд у вікно. Дивлячись крізь ньо-го, ми сприймаємо світ інакше. Скло дозволяє створити яскравий світ, де буяє колорит фарб та водночас панує душевний спокій. Спокій, до яко-го ми так прагнемо і якого нам так часто бракує. Дивлячись за вікно, ми бачимо наше життя.

До експозиції увійшли картини із зображен-ням мальовничих ландшафтів сіл Центральної України, давньої української символіки, з якої по-

стають трава, дерева, що бачимо довкола. Серед представлених робіт є й серія ікон, образ яких автор черпав із зображень ікон Х – ХІ століття періоду Київської Русі та хатніх ікон кінця ХІХ – початку ХХ століть.

кілька слів про художникаНародився на Вінничині. Мешкає в

Києві. Закінчив Київський інженерно-бу-дівельний інститут (тепер Київська на-ціональна академія архітектури та будів-ництва) за спеціальністю "Промислове будівництво"; Київський інститут культури

ім. Корнійчука (тепер Київський національний університет культури та мистецтв) за спеці-альністю "Хореографія". Досвід малювання перейняв від львівських художників понад 10 років тому. З матеріалів використовує скло, олійні фарби, туш. Бере участь у колективних виставках та ярмарках, що відбуваються в Ки-єві на День міста, у Пирогові, в Країні мрій, у Мамаєвій Слободі, тощо.

Виставка триватиме до 20 лютого 2014 року.Організатори експозиції: кафедра фоль-

клористики та Центр фольклору та етнографії Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Київський УНІВЕРСИТЕТ8

Реєстраційне свідоцтво кІ № 198 від 25.02.97 р.Телефони: 235-60-74, 239-31-65, вн. 31-65

E-mail: gazeta@mail.univ.kiev.ua01033, м.київ, вул.володимирська, 60, кімн. 231

Дизайн, верстка та друк – видавничо-поліграфічний центр

"київський університет"

Тираж 2000 прим. Зам. № 214-6934

РЕДАкЦІЙнА кОлЕГІя:О.ПОНОМАРІВ – шеф-редактор,І.АНІСІМОВ, П.БЕХ, С.ВИЖВА,

Л.ІВАНОВА – редактор, В.РІЗУН

У Актовій залі Головного на-вчального корпусу виступив з кон-цертом хор Університету Говарда з Вашингтона.

Відомий колектив універси-тетській громаді КНУ представив проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв'язки ) Петро Бех. Проректор привітав учасників хору в Шевченковому університеті, подякував учасникам хору та По-сольству США в Україні за можли-вість послухати унікальні музичні композиції. Заснований у 1968 році хор Університету Говарда – пер-ший університетський хор, який ви-конує пісні в стилі госпел. Музика госпел – форма американського музичного мистецтва, що виникла як альтернатива традиційним цер-ковним співам і стала невід'ємною частиною здобутку афро-амери-канської культури так само як блюз, робітничі пісні, джаз та соул.

ПРЕс-ЦЕнТР

До нас, політологів-першокурс-ників, у гуртожиток прийшов профе-сор Федір Михайлович Кирилюк. Іс-торія зарубіжних політичних учень, яку він викладає, – чи не найсклад-ніший предмет у семестрі.

Отож кожного з нас тривожило питання щодо складання іспиту з цього предмету. На запитання була коротка й вичерпна відпо-відь: "Вчитися".

Ясна річ, кожного з нас, моло-дих політологів, цікавило питання ЄвроМайдану. Було цікаво, що з цього приводу думає Федір Михай-лович. Він дав вичерпну відповідь, прокоментував події, виділив пози-тивні та негативні сторони, зробив свій прогноз на майбутнє. А ще він дав нам корисні поради щодо на-ших взаємин у колективі, тим са-

мим підштовхнувши до думки, що все треба починати із себе.

Певна річ, кожна зустріч із ці-кавими людьми корисна для мо-лоді, адже ми в таких розмовах черпаємо нове, яке допомагає формувати наше "я". Гадаю, що саме такі зустрічі потрібні бага-тьом студентам, адже вони нала-годжують мости між поколіннями, дають змогу краще пізнати один одного, поділитися досвідом і по-радами, які нам необхідні.

наталія БОвкун,філософський факультет,

1 курс, напрям "політологія"

до 200-річного ювілею Тараса Шев-ченка і свого 25-ліття проводить То-вариство української мови спільно з міжнародним благодійним фондом "Смолоскип" .

Тема 2014 року: "Тарас Шевчен-ко і українська мова". Мета конкурсу – заохотити молоді таланти до до-слідження мови та стилю Шевченка, до вивчення впливу постаті поета на розвиток української мови. Участь у конкурсі можуть брати студенти та випускники шкіл.

Установлено 6 премій: одна ПЕРША (800 гривень), дві ДРУГІ (по 500 гривень), три ТРЕТІ (по 300 гри-вень). Переможців нагороджують грамотами. Кращі студії журі реко-мендуватиме до друку. Всі учасники отримають цінні книги.

Конкурс – творчий. До розгляду приймаються оригінальні, компози-ційно структуровані, логічні й гра-мотні наукові праці (крім курсових, дипломних та рефератів) у обсязі до 20 сторінок комп'ютерного ви-друку 12-м кеглем (із списком поси-лань включно). До студії слід додати рекомендацію фахівця та відомості про автора (навчальний заклад, факультет, курс, домашня адреса, номер телефону, ел-адресу). Ро-боти надсилати Товариству україн-ської мови поштою або здавати в канцелярію ректорату (Київ 01033, вул. Володимирська, 64) до 30 квіт-ня 2014 року. Переможців конкурсу журі оголосить у травні.

Рада Товариства

ПРОФЕСОР ПРИЙШОВ ДО ГУРТОЖИТКУ

У нас виступив хор Університету Говарда

19-й КОНКУРС студентських наукових робіт

Кулінарія – теж творчість

ПЕРШІСТЬ ІЗ ШАХІВ Змагалися тенісисти

Відбувся фінал університетського конкурсу "Голос КНУ". За пере-могу змагалися представники 10 факультетів.

Серед гостей і членів журі фестивалю були В.А. Бугров, В.В.Шамрай, а також партнери проекту і представники студпарламенту. Організатор конкурсу – департамент культури та мистецтв студпарламенту.

Учасники виявили високу виконавську майстерність та артистизм. Студенти виконали авторські пісні, хеві-метал, джаз і навіть арії з опер.

Приз за найкращий реаліті-перформанс отримав студент фізичного факультету Денис Петришин, а приз глядацьких симпатій — студентка КІМО Нарміна Мамишова.

Бронзовий голос КНУ – Анатолій Гулий, філософський факультет.Срібний голос КНУ – Марина Пархоменко, юридичний факультет.Золотий голос КНУ – Маргарита Міневрина, Інститут філології.

На географічному факультеті відбувся традиційний захід – презен-тація кухонь народів світу. Студенти ІІІ курсу кафедри країнознавства та туризму в рамках вивчення дис-ципліни "Технології обслуговування в туризмі" ознайомили присутніх із сировинною базою, технологією приготування та типовими стравами фінської, марокканської, турецької, грузинської та індійської кухонь.

Це було справжнє свято студент-ської кулінарної творчості. Лунали мови різних народів, звучали націо-нальні мелодії та жарти. До презента-цій включалися жанрові сценки й на-родні танці. Барвисті національні кос-тюми, сервірування столів і, звичайно, аромати власноруч наготованих страв створили неповторний колорит пре-зентованої країни. Виступи органічно доповнював змістовний відеоматері-ал. Журі оцінило майстерність конкур-сантів у п'яти номінаціях: "найартис-тичніша презентація", "гурманський ухил", "найкреативніша "подача" ма-теріалу", "художнє оформлення столу і страв" та "класика жанру".

У повітрі пахне музикою і сміхом. Гітара – найкращий друг. Лише вона "бачить" усе, що відбувається в кім-наті, в університеті, на душі. І хтось поруч. Двадцять чотири години на добу, сім днів на тиждень з року в рік тут вирує життя. Фізики, хіміки, біо-логи й філологи, журналісти, психо-логи та філософи – усі збираються однією дружньою компанією. Зда-валося б, що може об'єднати таких несхожих одні на одних, людей? Усіх їх поєднує студмістечко – міні-дер-жава студентів, у якій панують свої порядки, свої звичаї та закони.

У студмістечку ніколи не буває сумно чи тихо. Тут завжди гамірно й весело. Це живий "мурашник", який щодня, щогодини вибухає морем позитиву. Всі знайомі між собою і завжди готові прийти на допомогу. Тільки тут під час сесії студенти гукають: "Шаро, при-йди", а чемна дівчина щоразу від-повідає: "Вчитися треба було, а не шару тепер кликати". Лише в студмістечку навіть у рясний дощ знайдуться відчайдухи, які сидять під парасолею на лавці й співають пісні гурту "Арія". Лише тут мож-

лива акумуляція такої потужної енергії, радості та позитиву.

Улюблене місце відпочинку студентів у студмістечку – "яма". Концерти, танці, музика – справ-жня феєрія почуттів, емоцій та пристрастей. У вихідні на "ямі" часто відбуваються концерти, зу-стрічі, дискотеки. Це нічний клуб просто неба, де студенти відпочи-вають і відриваються "на повну".

"Від сесії до сесії живуть сту-денти весело", – йдеться у відо-мій студентській приказці. І тільки під час сесії в студмістечку панує

тиша, яку вряди-годи порушують викрики "Я склав, уявляєте?", іс-терики через провал іспиту та ра-дощі від успішного складання.

Таке воно, студентське життя – щасливе й справді незабутнє. Особливо, якщо ці роки прохо-дять у студмістечку. Хтось знахо-дить тут друзів, хтось – кохання, хтось зустрічає старих знайомих, а комусь просто щастить знайти однодумців. Але самотнім тут по-чуватися неможливо. І в якому б настрої ти не був, завжди дружнє "привіт" чи "о, яка несподівана зу-стріч" зігрівають душу й виклика-ють щиру усмішку.

Ольга кОвАльОвА

У приміщенні спорткомплексу відбулася першість Голосіївського району м. Києва з шахів серед профе-сорсько-викладацького складу ВНЗ ІІІ–ІV р.а.. Змагання проходили в на-пруженій боротьбі. Перемогу здобула збірна команда Київського національ-ного університету імені Тараса Шев-ченка, почесне ІІ місце посіла команда Національного університету біоресур-сів і природокористування України, III місце – збірна команда Національ-ної академії Служби безпеки України.

Зірковий склад команди КНУ імені Тараса Шевченка: О.Г. Кукуш, О.О. Пришляк, В.Г. Самойленко, Т.О. Петрова (механіко-математич-ний факультет).

Головний суддя змагань – стар-ший викладач кафедри фізичного виховання та спорту І.І. Чубар.

Переможців відзначено кубка-ми, медалями, грамотами відділу в справах сім'ї, молоді та спорту Голо-сіївської районної в місті Києві дер-жавної адміністрації.

У спортивному комплексі універ-ситету відбулися змагання з настіль-ного тенісу в рамках Спартакіади "Ба-дьорість та здоров'я" серед професо-рів та викладачів. Змагання пройшли в дружній атмосфері, але не без духу суперництва. У чоловічій першості бронзовим призером став Олег Оліх (фізичний факультет), друге місце посів Ігор Васильєв (механіко-ма-тематичний факультет), а перемогу святкував Віктор Журавльов (механі-ко-математичний факультет).

Серед жінок призерками стали представниці кафедри фізичного ви-ховання та спорту: Олена Онищенко (ІІІ місце), Олена Мороз (ІІ місце), На-талія Тисленко (І місце). Переможці та призери були нагороджені медалями, дипломами, отримали цінні призи.

Бажаємо всім учасникам змагань натхнення в роботі, нових досягнень і щоб спорт став майданчиком для до-брого настрою та здоров'я. Запрошу-ємо всіх охочих приєднатися до нас у наступних змаганнях!

Бадьорість і здоров'я

"Голос КНУ"

Міні-держава студентів