СВОБОЛА Пам'ятаймо

про Україну!

ЦІНА $1.25

Видає Український Народний Союз РАЗ НА ТИЖДЕНЬ

—- SVOBODA — Published by the Ukrainian Association O N C E A W E E K P R I C E $1.25

РІК CVII П'ЯТНИЦЯ, 10 БЕРЕЗНЯ 2000 ЧИСЛО 10 VOL. CVII FRIDAY, MARCH 10, 2000 No. 10

Засідання Комісії „Україна-НАТО" в Києві -ознака стратегічної важливости України

КИЇВ. - Стан та перспективи п о г л и б л е н н я с п і в р о б і т н и ц т в а м і ж Україною та НАТО в рам­ках о с о б л и в о г о п а р т н е р с т в а м і ж сторонами, а також у кон­тексті інтеграційних процесів в

Европі були обговорені під час 16-го засідання комісії "Україна-НАТО" у Києві 1 березня. В її роботі взяли участь 19 послів країн-членів альянсу плюс мі­ністер закордонних справ Украї­

ни Борис Тарасюк. Генеральний секретар Північно-Атлантичного альянсу Д ж о р д ж Робертсон та м і н і с т е р з а к о р д о н н и х справ

(Закінчення на стор. 5)

Один з моментів засідання комісії у,НАТО~Українаи в Києві в середу, 1 березня 2000 p., -першої в історії існування альянсу зустрічі на території крсіїни-партнера.

Ф о т о УНІАН

Львівщина вшановує пам'ять Романа Шухевича ЛЬВІВ. - Пам'ять відважно­

го борця за свободу і незалеж­ність України, г о л о в н о г о ко­мандира УПА, генерал-хорун-ж о г о Романа Шухевича у р о ­чисто відзначають на Львівщи­ні. У низці заходів - народні з б о р и в п р и м і щ е н н і Україн­ського д р а м а т и ч н о г о театру імені М.Заньковецької, мітинг у с е л і Б і л о г о р щ і п о б л и з у Л ь в о в а , д е п ' я т д е с я т р о к і в тому загинув герой. В неділю, 5 березня, відбулися урочисті заходи: відкриття памятної до­шки у Львові, мітинґ-реквієм у с. Білогорщі, похід вулицями міста , в, якому участь в з я л и близько 1000 осіб, в т.ч. вете­рани*

- Через вшанування сумних і

разом з тим світлих дат в істо­рії боротьби українського на­роду за свою незалежність ми прагнемо консолідувати сус­пільство, - зазначив член орг­комітету Ізяслав Кокодиняк. -На прикладі національних ге­роїв, які є символами нескоре­ності!, самопожертви за велику ідею, ф о р м у є м о світогляд ни­нішнього покоління. Коли на­ц і о н а л ь н а с в і д о м і с т ь с т а н е нормою життя кожного укра­їнця, наша держава займе гідне місце в європейському домі.

На ф о т о зліва: син героя -Юрій Шухевич (у центрі) ви­ступає на мітингу в селі Біло­горщі біля Львова, де 50 років тому загинув його батько.

(УНІАН)

І О Р А ЗРІЛОСТЙ • ШЕВЧЕНКО ЗАВЖДИ З НАМИ шшшшшшшшшшш

...І світить свіча ...І заходять у вічність блукальці ви хто щедро платив на відомий мотив

дань усім одноденкам а на кручу зіниці камінні котив

не кляніться Шевченком хоч насунули смушком собі на чоло

правдолюбі є кволе -там де триста як скло товариства лягло

не було вас ніколи під воротами звідки нема вороття

попіл гримав у груди -п'ястуком каяття обчухрали життя

вас і завтра не буде ані вдень ні вночі піднебесні ключі

не дістать окоренком -недарма шукачів що ішли при свічі

ви лякали Шевченком та не клятви кликуш і не платний кунтуш

у Шевченкові м спадку -а кошуля катуш а незгашених душ

піднебесна загадка і хоча шукача водномить від ключа

ви плечем одітрете але світить йому молоденька свіча

та що з „Автопортрета"

Ігор Римарук

В н а с т у п н о м у числі „ С в о б о д и "

продана. Українсько-американська куль­турна фундація прагне зберегти її для української спільноти. Інтерв'ю членів Ради директорів фундації - в наступно­му числі „Свободи".

www.svoboda-news.com

Раптово помер свідок загибелі Вячеслава Чорновола

ЛУЦЬК.- Раптово від розриву серця помер свідок загибелі Вячеслава Чор­новола - 42-річний Іван Шолом, меха­нізатор з волинського села Кам'януха, котрий разом з напарником був у кабі­ні вантажівки, в яку врізалося авто лі­дера Народного Руху України. Свідок автокатастрофи помер в реанімаційно­му відділенні Маневицької районній лікарні. Іван Шолом раніше на серце не скаржився. Серцевий напад стався раптово. Протягом трьох днів перебу­вання в лікарні п'ять разів зупинялося його серце.

Зустріч Володимира Горбуліна з міністром закордонних справ

Польщі

КИЇВ.- 2 березня відбулася зустріч радника Президента України Володи­мира Горбуліна з міністром закордон­них справ Польщі Броніславом Ґере-меком, який перебуває в Україні з ро­бочим візитом. Під час зустрічі були обговорені питання стратегічного партнерства між Україною та Респу­блікою Польща, спорудження нафто­проводу "Одеса-Броди-Ґданськ", роз­витку двосторонніх взаємин як у полі­тичному, так і економічному вимірах, пошуку нових форм співробітництва, перспективи створення загальноєвро­пейської структури безпеки.

Україна приєднається до зони дії евровалюти через 10 років

КИЇВ.- Як сказав Нобелівський лав­реат у галузі економіки Роберт Ман-делла на лекції в Києво-Могилянській

академії на тему "Запровадження евро та вплив на монетарні системи країн Східньої Европи", через десять років у зоні дії єдиної европейської валюти -евро перебуватимуть щонайменше 28 країн. Пізніше до них приєднаються всі країни Східньої Европи, а також Україна, азіятські країни Південного Середземномор'я, Африки. Таким чи­ном, зону буде розширено до 60 країн. Цьому процесові сприяє інтеграція країн пострадянського простору та ін­ших держав, що розвиваються, в Ев-ропейський Союз як структуру, здатну протистояти кризі на світовому товар­ному і фінансовому ринках.

Минуло 50 років з часу масового вивезення галичан

ТЕРНОПІЛЬ.- Перегук церковних дзвонів нагадав 2 березня мешканцям Тернопільщини про сумну дату. В цей день 1950 року розпочалося масове вивезення галицьких сімей у Сибір та на Далекий Схід. Як свідчать архівні документи, в результаті масових ре­пресій з Тернопільської области без суду й слідства було вивезено в райони Сибіру і Далекого Сходу понад трид­цять дві тисячі членів сімей так зва­них "ворогів народу". У тайзі від голо­ду і холоду померло десять з полови­ною тисяч краян. Сьогоднішні відпра­ви та пам'ятні Молебні у храмах Тер­нопілля ще раз привернули увагу гро­мадськосте до трагічної сторінки у на­шій історії.

Хто вступить до НАТО -Україна чи країни Балтії?

КИЇВ. - Експерти Стретфордського аналітичного центру (США, Stratford)

аналізують консультативну зустріч ке­рівників альянсу, що відбулася цього тижня. На думку згаданого центру, шанси Латвії, Литви і Естонії на вступ до НАТО набагато кращі, ніж шанси України, тому що: у всіх трьох респу­бліках Балтії проживає лише 8 млн. жителів (проти 51 мільйона в Україні), що робить будь-яку західню допомогу цим країнам значно простішою й ефективнішою; економіка країн Балтії вже давно і міцно пов'язана із сусіда­ми у Скандинавії, тоді як Україна по­стійно потребує газу і нафти з Росії і пов'язана з Москвою багатомільярд­ним боргом; на втрату завжди досить ворожих Латвії, Литви і Естонії Росія, безперечно, відреаґує набагато стри-маніше, ніж на введення військ альян­су на територію України.

10 тисяч долярів -найкращому журналістові

Фонд "Український вимір" заснував щорічну нагороду в галузі журналіс­тики у 10 тисяч долярів. Переможець визначатиметься серед українських журналістів шляхом опитування про­відних засобів масової інформації за трьома критеріями: високий професіо­налізм, об'єктивність та суспільна зна­чимість газетних, журнальних публі­кацій або телерадіопередач. Нагорода присуджуватиметься за підсумками року. За 1999 рік її буде вручено в квітні. Завдання Фонду "Український вимір", за словами його голови, - ви­вчення перспектив українського сус­пільства та процесів формування наці­ональної еліти, сприяння впроваджен­ню нових прогресивних ідей в україн­ський соціюм.

(ДІНАУ)

Чорна Рада" виходить на телеекрани

Богдан Хмельницький (Олексій Петренко)

У червні 1663 року в Україні відбу­лася подія, що увійшла до історії під назвою "Чорна рада". Результатом її стала криза української державносте, їй судилося відіграти в загальному іс­торичному маштабі, можливо, й не­значну, та настільки яскраву для України XVII—XVIII століття ролю, що вона, безумовно, заслуговує на особливу увагу.

Й ось тепер закінчився монтаж но­вого українського 9-серійного телеві­зійного фільму "Чорна рада", знятого за першим українським історичним романом Пантелеймона Куліша "Чор­на рада - хроніки 1667 року", виданого вперше в 1857 році і забороненого в 30-их роках, в часи культу Сталіна. Фільм присвячений смутним часам в

історії України, що настали після смерти гетьмана Богдана Хмельниць­кого та перебрання влади Іваном Брю-ховецьким, ролю якого у фільмі ви­конує міністер культури України Бог­дан Ступка. Серіял, спершу задуманий як 5-серійний, знімався протягом трьох років на кіностудії ім. Олексан­дра Довженка в Києві і виходить на те­леекрани України в березні цього року.

В цей самий час в кінотеатрах відбу­деться прем'єра 3-годинної кіноверсії. Окрім Ступки, в серіялі знялися відо­мий російський актор Олексій Петрен­ко (у ролі Богдана Хмельницького), Валерій Шевченко, Віктор Степанов, Богдан Бенюк, Руслана Писанка та інші.

Верховна Рада України прийняла на сьогоднішньому пленарному засі­данні постанову провести 14 березня 2000 року День уряду.

• Парлямент більшістю голосів задо­вольнив прохання Івана Драча, Єв­гена Марчука, Івана Зайця та Юлії Тимошенко про складання депутат­ських повноважень, оскільки вони займають керівні посади в органах виконавчої влади.

• Відділ оборонного співробітництва Посольства США в Україні виділив 185 тисяч долярів на ремонт дитя­чого туберкульозного санаторію для сиріт "Ластівка" у місті Одесі.

• У Києві пройшла конференція щодо плянування українсько-американ­ського військового співробітництва на 2000-2001 роки.

• Уряд Великобританії виділив півмільйона долярів для здійснення в Україні проекту реформування служби зайнятосте населення. Цей проект орієнтований на Харків та Львів.

• У військах Протиповітряної оборони України служить більш як 10 тисяч жінок, з них 30 - офіцери.

Тарифи на перевезення пасажирів, багажу і вантажів залізничним транспортом в Україні з 10 березня зростуть на 22 відсотки.

• Миколаївський вітрильник "Ната­лія" завершив трансатлантичний пе­рехід, пройшовши 13 тисяч миль за 222 дні.

• 46-шестирічний Прем'єр-міністер України Віктор Ющенко вранці 7 бе­резня став дідом. Онучку названо Ярин кою. Вона лише на рік молод­ша за доньку прем'єра від другого шлюбу Софійку і на 14 років - від сина Андрія.

• За несплату 1 -2 річної заборгованос­те за спожите тепло 4 березня віді­мкнуто від міської тепломережі 16 вищих навчальних закладів та 200 житлових будинків Одеси.

• За минулий тиждень органами по­даткової міліції порушено 443 кри­мінальні справи за злочинами у сфері оподаткування.

КУРС ВАЛЮТ НБУ на 8 березня 1 доляр США - 5.50 гр. 1 евро - 5.28 гр. 1 німецька марка - 2.70 гр.

Актори фільму у перерві між зйомками (справа - Богдан Ступка) Сцена з фільму "Чорна Рада"

Н а в ч и в ш и с ь д е м о к р а т і ї , вертатися д о д о м у

П о н а д д е с я т ь т и с я ч м о л о д и х українців побували за останні сім років у Сполучених Штатах А м е ­рики за різноманітними освітніми програмами. У цьому році к іль­кість українців, що поїде до США за обмінними та стажувальними п р о г р а м а м и , з р о с т е б і л ь ш н і ж удвічі.

Про нову ініціятиву «Наступне покоління України», яка передба­чає такі поїздки, докладно розпо­віли українським журналістам під час ц и ф р о в о ї в і д е о к о н ф е р е н ц і ї (один із н а й н о в і т н і ш и х з а с о б і в зв'язку) прямо з Вашінґтону коор­динатор з питань допомоги новим незалежним державам колишньо­го Радянського Союзу Вільям Тей-л о р та представник Ради націо­нальної безпеки США Д ж о н Тед-стром.

Звісно, одне з перших запитань, що м а л о не найбільше цікавило журналістів: чи не занадто амери­канці стараються прищеплювати в Україні демократію через такі ба-гатообіцяючі, проте не достатньо апробовані ініціятиви? З г і д н о зі словами В. Тейлора, обмінні про­грами якраз сприяють т о м у , що українські учні й студенти, повер­нувшись з Америки, потім можуть зробити «значний вклад у розви­ток демократі ї і економічних ре­форм».

На слушне запитання журналіс­тів, чи не спонукатимуть подібні ін іц іятиви д о т а к о г о явища, як „відплив умів", посол Тейлор пові­домив, що більшість українців (95 відсотків) повертається на батьків­щину. Ті ж п'ять відсотків, що во­л і ю т ь з а л и ш и т и с я в С Ш А , в с е одно д у м к а м и линуть в Україну, «лишаються ж тільки д л я того ,

аби довчитися і згодом повернути­ся додому, де вони матимуть біль­ше можливостей».

На підтвердження слів посла ви­ступили і присутні на відеоконфе­ренції з українського боку студен­ти, які м а л и м о ж л и в і с т ь раніше відвідати США. Юрій Чопко їздив до Америки в 1994 році за програ­м о ю імені сенатора Маскі. Тепер він обіймає посаду старшого юрис­консульта в « д р у г о м у в Україні банку за с у м о ю прибутку і в пер­шому — за капіталом».

У Сполучених Штатах, підтвер­див Ю р і й с л о в а В. Тейлора про більші можливості в Україні, «я в своєму віці не мав би жодних шан­сів стати старшим юридичним кон­сультантом із таким обсягом по­вноважень і можливостей у поді­бному банку».

На з а п и т а н н я к о р е с п о н д е н т а «Дня», чи виправдала Україна ту довіру і кошти, які витратила Аме­рика на різні програми в минулі роки, В. Тейлор відповів, що «було б неправильно приховувати, що де­які труднощі існують». Проте він переконаний, що спільними зусил­л я м и їх вдасться подолати: «Ре­зультати роботи стануть кращими тоді, коли ми працюватимемо ра­зом».

Зі свого боку Вашінґтон робить усе м о ж л и в е — на наступний рік б ю д ж е т о м Америки передбачено забезпечення України техн ічною д о п о м о г о ю , різного роду програ­мами на загальну с у м у 179 млн . д о л . (це найб ільше асиґнування чужоземних держав Америкою на н а с т у п н и й рік п і с л я І з р а ї л я та Єгипту).

Сергій Солодкий, „День"

Вирішальний передвиборний вівторок

ПАРСИППАНІ, Нью Джерз і . -Вівторок, 7 березня, став у великій мірі вирішальним у передвиборній дол і тих кандидатів, які не зумі ­ю т ь з д о б у т и потрібних г о л о с і в . Змагання за передвиборні голоси обох демократичних кандидатів на пост Президента США - віце-пре­зидента Ала Ґора і колишнього се­натора з Нью-Джерзі Билла Бредлі п р о х о д и л и у 16 ш т а т а х к р а ї н и , в к л ю ч н о з К а л і ф о р н і є ю , Н ь ю -Йорком, Огайо, Д ж о р д ж і є ю і біль­шістю штатів Нової Англії. Канди-дати-республіканці на згаданий п о с т - це г у б е р н а т о р Т е к с а с у Д ж о р д ж Буш і Сенатор Джон Мек­Кейн, які також змагалися за го­лоси в 13 із раніше зазначених шта­тів, за винятком Гаваїв, Айдаго і Північної Дакоти. Після цілоріч­них знаменних політичних борсань переможцями обидвох партій ви­йшли від початку сподівані канди­дати - А л Ґ о р в і д д е м о к р а т і в і Д ж о р д ж Буш мол. - від республі­канців. Незважаючи на те, що рес­публіканець Джон МекКейн здобув перемогу у Коннектикаті, Масса-чуссетсі, Вермонті та Ровд-Айлен-

Відомий американський щоденник „Нью-Йорк Тайме" у газеті з понеділ­ка, 6 березня, подав цікаву вістку сво­го коресподента Патрика Тайлера, про перше кремлівське інтерв'ю Володи­мира Путіна, виконуючого обов'язки Президента Росії, інформаційній мере­жі Заходу.

У своєму інтерв'ю для Заходу В. Путін твердить, що Росія мусить бути „ сильною і могутньою державою", котра відкидає протистояння політики холодної війни, не хоче бути ізольова­ною від Заходу і навпаки - шукає,, глибшого об'єднання" з Організацією Північно-Атлантійського Договору (НАТО) включно з вступом до нього, але тільки тоді, коли Росія „буде ви­знана рівноправним партнером".

Інтерв'ю в Кремлі у четвер, 2 бе­резня, з В. Путіном перевів сер Дей-вид Фрост з Британської радіомовної корпорації (Бі-Бі-Сі), котре було пере­дано у неділю, 5 березня, й було та­кож підхоплене мережею Росії.

Хоч можливості того, що Росія в скорому часі стане членом НАТО є малими, однак вислови В. Путіна були цілком орієнтовані на західнього слу­хача, особливо ті, якими російський лідер підкреслює бажання творити міцніші стосунки зі Заходом, без чого Росія не відбудує своєї економіки. Ці фрази виразно виказують теперішні наміри Москви злагіднити існуюче на­пруження, у звязку з розширенням НАТО на Схід і подіями в Югославії.

„ Спроби виключити нас з процесу НАТО є тим, що спричиняє опозицію і тривогу з нашої сторони сказав В. Пу­тін - але це не означає, що ми себе ви­ключимо і відокремимо від решти світу." Крім того, теперішній керівник Росії обороняв воєнну кампанію в Чечні, порівнюючи чеченських по­встанців до „нацистських злочинців". А реагуючи на звідомлення про пору­шення людських прав російським вій­ськом у Чечні, він заявив „ Якщо є факти і докази жорстокостей і злочи­нів проти мирного населення Чечні, то це є проти головних засад, поставле­них собі керівництвом Росії, а також і

ді, його суперник був переможцем у всіх інших штатах . Д е м о к р а т Билл Бредлі не переміг ні в одному штаті. Аналітики твердять, що в кінці змагань, у вівторок, А л Ґор вийшов сильнішим к а н д и д а т о м , ніж коли починав, а Д ж . Буш мол. навпаки - слабшим. Тепер змаган­ня за президентське крісло в осно­вному відбуватимуться м і ж ними обома, хібащо Джон МекКейн і Б. Бредлі вирішать залишитись.

Прем'єр Британії відвідає Росію

ЛОНДОН. - У п'ятницю, 10 бе­резня, бритійський прем'єр-мініс­тер Тоні Блейр буде першим захід­нім лідером, який відвідає Росію в часі, коли її керівництво є в руках Володимира Путіна, виконуючого о б о в ' я з к и Президента Російської Федерації . Речник Т. Блейра ска­зав, що порядок денний відвідин включатиме розмови про військові д і ї Росі ї у Чечні. „Ніхто не буде вдавати, що нам подобається те, що там діється", - сказав він, до­давши, що прем'єр-міністер буде переконувати, „що ці проблеми не можна розв'язати силою, без полі­тичного процесу".., ,

проти моєї власної мети". Такі випад­ки „ будуть докладно перевірені". Тут він дещо завчасу похвалився, що ро­сійські війська знищили „організова­ний спротив у Чечні". Два дні пізніше на відділ російського війська здійсне­но напад поблизу чеченської столиці Грозний, де загинуло 20 осіб, а 29 було поранено.

Хоч В. Путін веде перед в громад­ських опитах щодо президентських ви­борів 26 березня, він каже: „Я не схильний вірити, що маю запевнену перемогу, що перемога є в моїх руках і передвиборчій кампанії кінець". Те­пер він випереджує свого суперника Геннадія Зюґанова, провідника Кому­ністичної Партії, на 40 відсотків.

Після передання інтерв'ю мережею Бі-Бі-Сі, Г. Зюґанов скрнтикував за­яви В. Путіна стосовно НАТО, назива­ючи їх „ наївними і непростимими для політика його якости". Крім того, ке­рівник комуністів сказав: „ Наші бать­ки і діди не визволяли Европу від фа­шизму для військових союзників НАТО, котрі роблять семимилеві кро­ки наступу на схід, щоб бути загрозою для державної безпеки Росії".

Продовжуючи інтерв'ю, В. Путін також підкреслив його бажання від­будувати Росію як „сильну, потужну державу, котра не має нічого спільно­го з агресією". Додаючи „ якщо ми знову і знову будемо повертатися до термінології холодної війни то ми ні­коли не позбудемося настанови та проблем, з якими людство боролося тільки 15 - 20 років тому".

На запит, чи він бачить НАТО як суперника чи ворога, В. Путін сказав: „ Мені важко уявити собі НАТО як ворога, на мою думку, навіть таке за­питання не робить нічого доброго Ро­сії ані світові. Саме запитання може завдати багато шкоди". Він перекону­вав, що розширення НАТО, включаю­чи Польщу, Мадярщину і Чехію, до цієї військової співдружності! не пови­нно проводитись без розгляду страте­гічних зацікавлень Росії, хоч ніяк не

(Закінчення на стор. 6)

Похорон Патріярха Д и м и т р і я

Як повідомляла "Свобода" у попередньому числі, в п'ятницю, 25 лютого у віці 85 років помер Патріярх Української Автокефальної Православної Церкви Димитрій (отець В. Ярема). Прощальна відправа над тілом Патріярха відбулася у Львові у вівторок, 29 лютого, в церкві Петра і Павла, з якою пов'язані остан­ні роки життя Патріарха. На подвір'ї цієї церкви і поховано тіло Патріярха.

Ф о т о УНІАН

Передвиборчі залицяння В. Путіна

СВОБОДА Пам'ятаймо

про

Україну!

Видає Український Народний Союз - SVOBODA -

FOUNDED 1893

Published by the Ukrainian National Association

Svoboda (ISSN 0274-6964) is published weekly on Fridays by the Ukrainian National Association, Inc.

at 2200 Route 10, P. O. Box 280 Parsippany, N.J.07054

Svoboda: (973) 292-9800; Fax: (973) 644-9510. UNA Fax: (973) 292-0900 E-mail: svoboda@worldnet.att.net Web-site: www.svoboda-news.com

Postmaster, send address changes to: Svoboda, R O. Box 280, 2200 Route 10, Parsippany, NJ 07054

Periodicals postage paid at Parsippany, NJ 07054and additional mailing offices.

Передплата на рік $50.00, на півроку - $30.00. Для членів УНСоюзу $40.00 річно, на півроку - $25.00. За кожну зміну адреси - $1.00.

Чеки і грошові перекази виставляти на "Svoboda".

Статті і дописи, підписані авторами, не мусять відповідати поглядам редакції. Редакція застерігає за собою право при потребі

виправляти і скорочувати надіслані матеріяли.

Головний редактор - Раїса Галешко Редактори: Ольга Кузьмович, Ігор Пилипчук, Христина Ференцевич, Левко Хмельковський, Петро Часто; Верстка — Павло Стокотельний;

Рекляма — Марія Осціславська; Адміністратор — Володимир Гончарик.

Він і тільки він Якби сьогодні була змога вернутися до текстів усіх допові­

дей, виголошених у березневі Шевченківські дні протягом драматичного українського XX сторіччя, або принаймні до всього, що сказала про Поета наша політична еміграція і закордонне українство, якби переглянути підряд усі популяр­ні статті і поважні наукові розвідки про нього, усі книжки, усі вірші, усі висловлювання про Тараса Шевченка - то чи скла­лося б це все разом в одну і вичерпну відповідь щодо цього вийняткового явища? Чи можна було б з гір шевченкознав­чої літератури і морів слів виснувати остаточну формулу, піс­ля якої дальше вивчення життя і творчости Кобзаря України було б просто зайвим? А якщо не все ще промовлено, то чи буде таке колись - останнє слово про нього?

Ні, такого не буде ніколи. Тут ось звичайний людський та­лант, дар до чого-небудь залишається незбагненною загад­кою, а що вже говорити про генія, тим більше такого, котрий перебуває у тісному духовно-містичному зв'язку зі своїм на­родом. Генії теж різняться між собою своїми місіями, однак коли місією є виведення народу з нетрів історії на вселюд­ську дорогу, то такий геній - поза раціональним вивченням, бо його слово має подвійне значення і подвійну силу - земну і неземну, подвійний вплив - його власної особистости і та­кож вплив тих сил, котрі відають відрядженнями геніїв на нашу прекрасну і нашу нещасну землю.

Але якщо вже заповзятися і таки знайти заповітне слово, яке б найповнішою мірою віддзеркалювало сенс Шевченко-вої з'яви в Україні, то цим словом буде ВОЛЯ. Скільки волю цінитимуть українці, стільки вони вертатимуться, ні, точніше - підніматимуться до Шевченка, до розуміння сенсу його приходу і його місії. І не тільки українці. Воля - це універ­сальна людська самоцінність - і в цьому аспекті наш націо­нальний геній належить кожному народові, який обирає шлях волі.

Не в меншій мірі, ніж нам, належить наш Кобзар малень­кому, але гордому і незламному чеченському народові, який вже півтора століття складає життя найкращих своїх синів і дочок на олтар свободи і незалежности. „Борітеся - поборе­те, вам Бог помагає!" - ці рядки нашого найбільшого сводо-любця звернені саме до чеченців, і ці рядки читав в оригіна­лі і вивчив напам'ять імам Шаміль, легендарний вождь че-чено-дагестанських горян, коли після поранення й полону жив декілька місяців у Києві. Ці рядки - й усю творчість Шевченка - добре знав, кажучи словами Дмитра Павличка, „гордий чеченець" нашого часу Джохар Дудаєв, керівник на­ціонально-визвольної боротьби народів Кавказу, підступно вбитий Москвою. За два роки військової служби в Полтаві генерал Дудаєв навчився бездоганної української мови і ви­мови - любив українську пісню, але палко, як син батька, любив Тараса Шевченка.

Ні, не всі ще слова ми сказали про найбільшого українця, і ніколи не скажемо, бо і його місія стоїть над усіма слова­ми, і наш сердечний пієтет до нього - невимовний. Зре­штою, не в словах річ, і не в „об'єктивному" збаганні того вогню, яким були його життя і його поезія. Річ - у нас са­мих, у збаганні самих себе і тієї вкладеної в нас Богом люд­ської сутности, яка пов'язана зі свободою, з належним ціну­ванням свободи, з готовністю краще вмерти вільними, ніж жити рабами.

ПРО ЦЕ І ТЕ Я Я Я Й Й ^ ^

Про нашу надію Чи не говоримо ми завжди, ще й

сильно це підкреслюючи, що нашою надією є наші діти? І ця надія живе не тільки у нас, в нашому народі, але у всіх, де б ми не оглянулися, і це споді­вання завжди було та буде, як довго людство живе нормальним, правиль­ним життям.

Однак в останніх часах ця наша на­дія поволі пригасає і якось дивно змі­нюється в довколишньому світі. Що сталося із сьогоднішніми дітьми, що нам часом важко зрозуміти, якими категоріями та якою мораллю будуть вони провадити цей світ, як дійдуть до керми? 1 що тут завинило?

Ось минулого тижня, коли, здаєть­ся, ціла Америка була занепокоєна бездумним застреленням шестиліт­ньої дівчинки руками її товари ша-од-нолітка, питання, що діється із дітво­рою та молоддю в США стояло на устах усіх. „Америко! Куди ти ідеш?" - кликав голос по радіо, і це був го­лос тисяч людей - усіх нас, що стави­ли це саме питання.

Чи треба було, однак, аж того не­зрозумілого та драстичного випадку, щоб поставити питання, куди іде мо­лодь Америки, та й цілого світу, сьо­годні? Чи усі випадки злочинів, вчине­них руками малолітніх, чи усі краде­жі, убивства, підпали, про які читаємо і чуємо щоденно, що в них беруть участь майже діти чи підростки, мусі­ли дійти аж до шестилітніх, щоб пору­шити совість американського населен­ня, а з ним і світову опінію? Може, правду сказав після цього бездумного убивства шестилітніх один із психоло­гів людської поведінки, що „бути те­пер переляканими, здивованими чи порушеними - це або гіпокризія, або відкинення дійсности".

Ніяк не мають на це права ані бать­ки, ані вихователі молоді, коли дозво­ляють підліткам дивитися довгими годинами кожного дня програму теле­бачення, де у майже кожного героя пістоля в руках, а трупи падають, як колоски у полі. Але не можна звину­

вачувати лише телеоачення - до тако­го звеличання злочинів привчаються останніми роками діти у цілому світі. Ось читаємо в щоденнику „Нью-Йорк Тайме" репортаж зі строгої досі свої­ми звичаями та способом життя Япо­нії, як скорою ходою ідуть підлітки до цілковитої свободи звичаїв, в яких вже не книжка, релігія і пошана до батьків - але свобода вулиці бере верх. Ось в іншому місці читаємо про щораз брутальніші звичаї таки тут, в США, приймання молоді до спортових чи інших організацій, а в нашій „визво­леній" Україні немає газети, яка б не писала про крадіжки, побиття та убив­ства, вчинені руками дуже молодих злочинців. Правда, тут можна шукати ще виправдання в давніх „традиціях" безпритульних - але це ніяк не може бути поясненням, чи призменшенням факту злочинности серед молоді. Не­має найменшого сумніву, що і в нашій батьківщині сприяють збільшенню та­ких злочинів програми телебачення і фільми, що можуть тепер свобідно приходити зі Заходу, а зокрема зі США, але одночасно також і життя їх­ніх батьків та байдужість до вихован­ня молоді.

А що буде далі? Сьогодні один випа­док застрелення шестилітньої, а скільки буде їх завтра? А що буде з нашою українською молоддю, що не стоїть за ніякою залізною заслоною, така уразлива на усі сторонні впливи? Що виросте із них, коли вони у най­більш критичних роках дозрівання, за­лишені напризволяще, без правильно­го родинного життя, без українських шкіл і молодечих організацій, підуть слідами своїх однолітків інших наро­дів? А ми, поділені на десятки полі­тичних партій, на десятки церков і по­глядів, забуваємо аж надто часто, що молодь - це наше майбутнє і наша на­дія. Ми тільки говоримо про це пате­тично при різних оказіях, але на ділі робимо дуже і дуже мало.

О - К А

П Р И В І Т А Є Т Е І Ваших рідних, друзів та приятелів

з Великоднім святом!

Побажання Божого благословення щастя, здоров 'я та добробуту

„СВОБОДА" радо принесе на своїх сторінках у всі куточки світу, де живуть українці

шімшжтш mum шнгшмшір. С п е ц і а л ь н і ц і н и н а п о з д о р о в л е н н я

1 інч на 1 колонку 7 .50 дол .

1/8 с т о р і н к и 50 " - "

1/4 с т о р і н к и 100 " - "

1/2 с т о р і н к и 2 0 0 " - "

ц іла с тор ін ка 4 0 0 " - "

О г о л о ш е н н я п р и й м а ю т ь с я

за новим і старим стилями до 7 КВІТНЯ 2000 р.

З г о л о ш е н н я святочних п о б а ж а н ь , РАЗОМ з О П Л А Т О Ю , надсилати до : „Svoboda", Відділ оголошень, P.O. Box 280, 2200 Route 10, Parsippany, NJ 07054

або звертатися

до МАРІЙКИ ОСЦІСЛАВСЬКОЇ, тел . 973 292-9800 д о д . 3 0 4 0 , чи до В О Л О Д И М И Р А ГОНЧАРИКА ,ТЄЛ . 973 292-9800 дод . 3041

Факс: 9 7 3 644-9510 E - m a i l : s v o b o d a @ w o r l d n e t . a t t . n e t

Віталій Карпенко, політичний оглядач „Свободи"

Москва розігрує мовну карту

Засідання Комісії... (Закінчення зі стор. 1)

України Борис Тарасюк у своїх вступних словах назвали цю подію унікальною можливістю зміцнити співробітництво м і ж К и є в о м та Брюсселем. Київ, за словами Бориса Тарасюка, розглядає перше в історії двосторонніх взаємин засідання ко­місії на українській землі, як "чіт­кий політичний сигнал з б о к у НАТО" на підтвердження зовніш­ньополітичного курсу України, а та­кож внутрішнього курсу керівництва держави.

Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон, у свою чергу, наголосив на успішности трирічного особливого партнерства між Украї­ною та НАТО, успішному розвитку співробітництва в економічній, вій­ськовій та інших галузях, так само, як у співпраці в рамках міжнарод­них миротворчих операцій, зокрема у Боснії і Герцеговині та Косові.

Як заявили міністер закордон­них справ України Борис Тарасюк та Генеральний секретар альянсу Д ж о р д ж Робертсон , співпраця у плянуванні заходів щодо запобіган­ня надзвичайним ситуаціям найкра­ще демонструє українському наро­дові практичну користь від співпра­ці між Україною та НАТО. Джордж Робертсон нагадав про допомогу, яку альянс надав у подоланні на­слідків аварії у Харкові та повені у Закарпатті. Борис Тарасюк у свою чергу поінформував, що у травні та у вересні цього року плянується провести в Україні багатонаціо­нальні спільні навчання за участю країн-членів програми "Партнер­ство заради миру", на яких відпра­цьовуватимуться навички ліквіда-

Наші проблеми -КОМЕНТАР шяжшття

«Ваші проблеми - це наші пробле­ми». Так сказав у Києві генеральний се­кретар НАТО лорд Робертсон. І навряд чи потрібно розуміти занадто буквально - бо насправді це, очевидно, стосується дуже вузької й дуже конкретної темати­ки. Західні спостерігачі давно помітили, що відносини Україна-НАТО поки що різко контрастують з відносинами між Альянсом та Москвою. Помітно також, що Україна поки що більш-менш вдало грає відведену їй ролю, не будучи при­наймні ворожою до Альянсу - чим іс­тотно незадоволені в Москві. Через це дехто із західних експертів припускає, що сьогодні Україну просто використо­вують у великих іграх Заходу з Мо­сквою - і це, можливо, не так вже й да­леко від істини. Одна правда, зокрема, криється в тому, що за будь-яких обста­вин ядерна Росія є набагато важливі­шим чинником світової безпеки та ста­більносте, ніж Україна - і цілком оче­видно, що рано чи пізно Захід на чолі з США та іншими європейськими союзни­ками і Росія між собою домовляться. Інша правда в тому, що по досягненні мети західне суспільство звично починає втрачати видимий інтерес навіть до своєї найближчої периферії.

«Ваші проблеми - це наші пробле­ми». Це, мабуть, в принципі правда, коли справа стосується, скажімо, «Партнерства заради миру» - адже не секрет, що українська участь в заходах «Партнерства», як і в заходах, передба­чених програмою співробітництва між Україною та НАТО, великою мірою оплачується з бюджету Альянсу. І при цьому йдеться не лише про військові за­ходи. Але важко собі уявити, що НАТО опікуватиметься, наприклад, проблема­ми української військової реформи - за

ції наслідків стихійного лиха. Д у ж е активною, за визнанням

сторін, є також співпраця у галузі наукових досліджень. За два роки, що минули, поінформував Борис Та­расюк, у таких програмах в з я л о участь близько 200 українських на­уковців, майже всі вони одержали фінансову підтримку з боку Заходу для проведення своїх досліджень.

Учасники засідання Комісії "Укра­їна-НАТО" широко обговорили про­блеми військової реформи, визна­вши її пріоритетною у співппраці України та НАТО. Джордж Роберт­сон підкреслив, що альянс зацікав­лений у переході української армії від призову до служби на контрак­тних засадах. Він порадив україн­ським військовим якомога швидше здійснювати військову р е ф о р м у , хоча це й болісний процес. Члени Північноатлантичної ради особливо підкреслили, що НАТО готове допо­магати Україні реформувати її зброй­ні сили, але не навчати, оскільки тут вибір залишається за Україною.

Члени Комісії висловили спільну думку стосовно ситуації на Балка­нах, підтвердивши попередні домов­леності про необхідність повної імп­лементації резолюції Ради Безпеки ООН за н о м е р о м 1244, яка є підставою для встановлення демо­кратії та поліетнічности у Косові в територіяльних межах Югославії.

У Спільній заяві, ухваленій за під­сумками засідання Комісії „Україна-НАТО", сторони дали високу оцінку нинішньому стану співробітництва та його перспективам. Наступне, 17-те засідання комісії "Україна-НАТО" від­будеться у травні цього року у Фльо-ренції.

(За матеріял оми інформаційних агентств)

словами міністра закордонних справ Бо­риса Тарасюка, представники Альянсу критикували Київ за результати, досяг­нуті у цій сфері. Звичайно, пропонувати­муться й пропонуються певний досвід, певні концепції до вивчення - але зага­лом за все має платити сама Україна. Досить важко уявити, що за допомогою НАТО вдасться переконати Москву в тому, що рано чи пізно їй доведеться за­лишити Севастополь - якщо Україна, звичайно, дійсно плянує розвиватися як справжня самостійна держава. Лорд Ро­бертсон зауважив, що НАТО не може наполягати на закупках країнами-члена-ми Альянсу українських літаків більше - але вони все одно залишатимуться проблемами самої України. Так само очевидно те, що, рано чи пізно, Україні доведеться визначатися більш однознач­но, ніж зараз, з ким вона хоче йти далі. Бо досить важко уявити собі, що велика й дійсно важлива для загальноєвропей­ської системи безпеки та стабільносте держава зможе зберегти у незайманості свій теперішній невтралітет та позабло-ковий статус. І це теж навряд чи буде проблемою НАТО. Хоча у той же час осмислення того, що є НАТО сьогодні, яку політику проводить Альянс, чиїм інтересам вона служить реально, з ура­хуванням уроків косовської епопеї - це, безперечно, завжди буде й проблемою України.

Сьогодні видається принаймні, що спільного між Україною та НАТО буде більше, ніж розбіжностей, і деклярова-не поглиблення співробітництва між ними, можливо, все ж призведе до гли­бинних реформ українських Збройних сил - однієї з найважливіших складових держави.

Віктор Замятін, «День»

Російські засоби масової інформа­ції, телепрограми, які транслюються в українському інформаційному про­сторі, газети "Комсомольская прав­да", „Московскій комсомолєц" та інші з додатком "Украіна" чи "В Укра-інє", які зареєстровані ніби як україн­ські видання і розповсюджуються на території нашої держави, як і суто московська періодика, нерідко вміщу­ють недоброзичливі щодо України пу­блікації,підігріваючи українофобські настрої як в Росії, так і в Україні. Зви­чайно ж, російські державні чинники прямого відношення до цього ніби й не мають - свобода слова!

Та ось недавно офіційна Москва розкрила своє справжнє обличчя, зробивши настільки ж безпардонний, наскільки й цинічний випад щодо України. Цього разу вже не устами одіозних політиків чи за допомогою брехливих засобів масової інформа­ції, а у формі заяви Міністерства за­кордонних справ Російської Федера­ції.

Чим же так стривожилось шанов­не урядове відомство шановної дер­жави, що змушене було надіслати грізну заяву своїй південній сусідці? Суть цієї заяви у переказі засобів ма­сової інформації полягає в "тривозі з приводу розвитку ситуації навколо російської мови і культури в Україні" та "насильницької українізації". Авто­рам заяви, бачите, здається, що "дея­кі сили в Україні мають намір створи­ти небачений досі в Европі феномен -звести рідну для переважної частини населення мову (себто російську -В .К. ) , до маргінального рівня, а можливо, і взагалі видушити. Ось як круто, ось як жорстко. Що ж трапи­лося? Чи ,може, заборонили тран­слювання в Україні російських теле­програм? Перестали друкувати "Мос-ковского комсомольца в Украінє"? Закрили тисячі існуючих в державі російських шкіл? Стали виловлювати на вулицях російськомовних грома­дян і перевчати на українську мову? Чи може залу Національного палацу культури "Україна" почали віддавати українським мистцям, а не переважно численним московським гастроле­рам, як завжди? Чи нинішнє ненор­мальне співвідношення між насиче­ністю на душу українського населен­ня російською та українською книгою як 97:03 змінилося з точністю до на­впаки, що було б цілком нормаль­ним?

Нічого подібного не трапилось. Хоча реалізація деяких з названих за­ходів, якщо виходити з національних інтересів і національної безпеки Укра­їни, була б доцільною. То що ж стало приводом до офіційного демаршу ро­сійського зовнішньополітичного ві­домства?

Як не дивно, цілком природне ба­жання українців утвердити мову ти­тульної нації як державну. Багатові­ковий процес зросійщення завдяки мовній, міграційній, економічній по­літиці великодержавних російських шовіністів зробив свою руйнівну справу - українська мова уже в неза­лежній Україні через непатріотичних наших провідників та під тиском

п'ятої колони ще б ільше звузила сферу свого функціонування. Інфор­маційний простір України на 80 відсо­тків захоплений неукраїнцями, в управлінських структурах повсюдно послуговуються чужою мовою, прак­тично не спілкуються українською в армії та інших силових структурах. Під дахом вищого законодавчого ор­гану - Верховної Ради звучить мова іншої держави.

І ось уперше, із запізненням на 9 років, на засіданні Ради з питань мов­ної політики при Президентові Украї­ни, до речі, консультативного органу, який до цього був просто декоратив­ним, розглядався проект документу (не то закону, не то постанови Кабіне­ту Міністрів) "Про додаткові заходи з розширення функціонування україн­ської мови як державної" . В ньому йшлося про запровадження україно­мовного режиму в повсякденній ро­боті органів влади (давно треба було це зробити), про створення у виконав­чій вертикалі окремої структури з пи­тань мовної політики (давня пропози­ція Президентові від Конгресу україн­ської інтелігенції), про використання державної мови у Збройних силах, про доопрацювання законопроекту "Про розвиток і застосування мов в Україні" тощо. Як бачите, розгляда­лися цілком природні й законні питан­ня, що відповідають духові й букві Конституції України, мають на меті тільки розширення сфери вживання української мови й аж ніяк не спря­мовані проти мови російської чи мови будь-якої іншої національної менши­ни. Це цілком внутрішня справа Укра­їни і жодної іншої держави не стосу­ється. До того ж, розглядався, під­креслимо, ще тільки-но проект.

Однак, саме це викликало роздра­тування офіційної Росії, зовнішньопо­літичне відомство якої розродилося відверто нахабною заявою. А що ж офіційна Україна на це? Ні, не дала відкоша, як зробила б будь-яка суве­ренна держава, коли б будь-хто втру­чався в її внутрішні справи. Нато­мість у Міністерство закордонних справ України запросили закордонний дипломатичний корпус, і віце-прем'єр з гуманітарної політики Микола Жу-линський чимдуж кинувся (чи його кинули) виправдовуватись, мало не вибачатися. Але й цього виявилось замало - той же Микола Жулинський в інтерв'ю журналістам-українофо-бам з однієї рускоязичної газети прак­тично дає задній хід першій, ше несмі­ливій спробі поставити мовну пробле­му в Україні з голови на ноги. Але це вже окрема тема й окрема розмова, пов'язана з рецидивами хохляцтва й меншовартісности в наших вищих державників.

Покищо ж доводиться констатува­ти: і надалі ніхто, надто Росія, нас не поважатиме, якщо у нас не проб'єть­ся назовні, не укріпиться почуття са­моповаги. І надалі бачитимемо нахаб­ство і цинізм до України, якщо не на­вчимося ставити нахаб на місце. І на­далі нас клюватимуть усі, кому не ліньки, якщо не вмітимемо давати гідну відсіч. А покищо маємо те, чого заслуговуємо.

це наші проблеми

СВОБОДА У Т І ^ Ь О / О Т О / І ггг пж\

ш. І Саме тепер, коли ми, як кожного

року, відзначаємо річницю народжен­ня і смерти нашого Кобзаря, цікаво заглянути у давні річники „Свободи", що у них писалося про Поета. Див­ним дивом у перших річниках ми не знайшли особливої згадки про яке-небудь громадське святкування. Що­йно у 1911 році, в п'ятдесяті роковини смерти Т. Шевченка, знаходимо аж три сторінки, присвячених поетові, ще й з численними світлинами та тек­стом „Невольника" і найважливіши­ми датами його життя. На першій сторінці під портретом Великого Кобзаря - вірш в його честь, підписа­ний криптонімом Ю.З. Редакційна стаття починається словами: „Се син був колись могучого, вольного наро­ду, що культурою і науками сіяв у Европі. І ось стало ся, що

-...лихий царя несе, З законами, з мечем, з катами..." І вони то сї неситі царі: „усе добро Сестру, жону і все взяли І все розтлили, осквернили, І осквернених, худосилих, Убогих серцем завдали В каторгу / народ наш нещасний у катарзї, в

неволі) так низько упав, що в раб­ській услужности сам закладав собі невільницький ланцюг на шию, а сво­їх пророків побивав камінем. І не міг уже сам піднести ся з упадку, оглух на голосний клич волі і визволеня усіх поневолених, що гучною луною роздав ся по всему сьвіту.

І в от ту то страшну, без про-

„Се син могучого народу, 9 9

Тарас Шевченко у „Свободі" в 1911 році, яку 2000-му...

сьвітну годину явився ся у нас Тарас Шевченко. Син темної, безпросьвіт-ної невільниці'-кріпачки, став речни­ком найвизшого ідеалу людства, любови; він зроджений і вихований у кайданах став неустрашимим бор­цем за волю; зрощений у відвічній не­правді поставив метою усего люд­ства сьвяту правду.

Шевченко - то серце українських сердець. Його ідеї, його поезії, - кров його серця, - розплили ся у крови ці­лого українського народу і вічно жи­вуть, поки жити-ме Русь-Україна.

І подумав Тарас, чим прославила ся наша минувшина, а чим нам при­несла сором і лихо. І він пішов про­сто до нищого брата і показав йому як жити у сьвіті.

Горяча огненна любов до рідного нарада і біль над його терпінєм, ба­жано повести його за сяйвом народ­ного ідеалу, неначе за стовпом огне-ним всьвіт кращої будуччини - се перша головна струна, що голосно дзвенить у всіх Шевченкових поезіях.

„Я так її, я так люблю Свою Україну За неї душу погублю!.." Такі думки про Шевченка писала

наша „Свобода" 90 років тому.Чи не добре пригадати ці думки нам, а пе­редусім нашим усім політичним му­жам, що у 2000 році правлять Украї­ною?

„Нехай се поетове слово піде до господ панських, де кров і кість наша, а діла нам чужГ - пише редак­тор „Свободи" у 1911 році, а нам зда­ється, що у 2000-му...

J^icpamm — к р а є ш жриїми

Міс Україна -2000" - Юлія Линьова "Міс Київ XX століття" Г. Врублевська

Ніякі економічні негаразди не мо­жуть затьмарити тієї істини, що укра­їнці - гарні люди. Цими днями в Украї­ні відбулися, майже одночасно, три конкурси краси: у Києві, Одесі і Запо­ріжжі.

Титул "Міс Київ XX століття" отри­мала 19-річна Ганна Врублевська, сту­дентка Міжнародного Науково-техніч­ного університету і, одночасно, модель агентства "Карій". Вона вже здобува­ла титул Студентської Королеви Киє­ва в 1998 році, та нагороду Глядацьких Симпатій у московському конкурсі 4 4Мїс Революція" в 1999 році.

В Одесі під патронатом Президента України пройшов фінал 10-го ювілей­

ного всеукраїнського конкурсу краси "Міс Україна-2000". Тут перемогла 21-річна Юлія Линьова з міста Запоріж­жя. В конкурсі взяли участь 25 дівчат з 22 міст. Переможниця конкурсу вчиться на третьому курсі Харківської юридичної академії.

У Запоріжжі відбувся регіональний відбір красунь серед 350 учасниць для участи в Міжнародному конкурсі мо­делей і манекенниць 'Elite Model Look'. Для національного півфіналу в Києві були відібрані 10 дівчат. Запо­ріжжя - 6-ий регіон на шляху відбір-кової комісії. Залишаються Закарпат­тя і Крим. Фінал відбудеться в Києві 1 квітня 2000 року.

МІЖНАРОДНИЙ КОМЕНТАР Ш^Ш^ШШШШШШШШ

Кому до вподоби "ядерна валізка"? Коли 31 грудня 1999 року по теле­

баченню транслювали новини, у сю­жеті з московського Кремля глядачі на власні очі змогли побачити тих, про чиє існування в радянські часи лише здогадувалися - хранителів і носіїв легендарної "ядерної валізки". Коли диктор оголосив, що виконуючому обов"язки Президента Російської Фе­дерації Володимиру Путіну передаєть­ся так звана "ядерна валізка", теле­об'єктив раптом вихопив серед інших присутніх у головному кабінеті Крем­ля двох флотських офіцерів у чорно-золотистій формі. Тепер уже ні в кого не лишилося сумнівів: верховна влада в Росії належить Володимиру Путіну.

"Ядерна валізка", якщо вже вико­ристати офіційну термінологію, є пе­реносним терміналом "Чегет" системи конференц-зв'язку "Казбек". Сигнал про ракетно-ядерний напад на країну одразу переводить систему конфе­ренц-зв'язку в робочий режим. Через „Чегет" дається й команда на удар у відповідь для всієї ракетно-ядерної тріади: ракетних комплексів наземно­го, повітряного й морського базуван­ня. Але все це, так би мовити, з розді­лу теорії. Якби "Чегет" хоча б раз ви­користали за його прямим призначен­ням, то земляни, котрі залишилися б жити у такому світі, описати все це змогли б хіба що письменники-фан-тасти з "чорною" уявою. В Росії "ядерні валізки", окрім Президента, мають ще й міністер оборони та на­чальник Генерального штабу. У світі існує щонаймеше п"ять "ядерних валі­зок". Як не прикро, але останнім ча­сом клюб "ядерних валізок" має тен­денцію до розширення. Ядерну зброю створили Індія та Пакистан, які фак­тично мають ще й ракети середньої дальносте. Після того, як Індія та Па­кистан у 1998 році провели підземні випробування, шанси на виникнення

ядерного конфлікту у Південній Азії зросли.

Нещодавно в ізраїльському кнесеті вибухнув скандал. Один із депутатів зажадав від уряду "покласти карти на стіл", тобто офіційно визнати, що Із­раїль володіє ядерною зброєю. На його думку, за десять років, що мину­ли після війни у Перській затоці, Ізра­їль утричі збільшив свій арсенал ядерних бомб, довівши їх кількість до трьохсот одиниць. Міністр оборони Хаїм Рамон у відповідь заявив, що Із­раїль за будь-яких обставин не стане тою країною, яка першою в регіоні за­стосує ядерну зброю, але спростувати чи підтвердити версію щодо ізраїль­ського ядерного арсеналу відмовився.

Втім, незалежні експерти вважа­ють, що ізраїльський арсенал налічує приблизно 100 боєголовок та ракети дальністю до 1500 кілометрів. "Поро­гові! ми" країнами, тобто такими, яким лишився лише один крок до створення власної ядерної зброї, вони ще називають Іран та Північну Корею. Гонка "ядерних валізок" триває. Торік Конгрес США відмовився ратифікува­ти договір про заборону випробувань ядерної зброї, що аж ніяк не сприяє приборканню амбіцій вже відомих і невідомих "порогових" країн.

І на цьому тлі якось надто швидко забувся добрий почин України, яка кілька років тому добровільно відмо­вилася від свого величезного ядерно­го потенціялу. Причому вона віддала його поспіхом, отримавши справді мі­зерні в усіх відношеннях політичні та економічні компенсації, які, до того ж. не були отримані в обіцяних обся­гах. Схоже, що українці з гіркою іро­нією можуть визнати, що жодна добра справа не залишається непокараною.

Петро Коломієць, оглядач ДІНАУ.

Передвиборчі... (Закінчення зі стор. 3)

міг назвати цих стратегічних зацікав­лень. „Коли ми говоримо про нашу опозицію до розширення НАТО, памя-тайте, що ми ніколи не деклярували будь-якого регіону в світі зоною на­ших окремих зацікавлень,"тому „я во­лію говорити про стратегічне партнер­ство. Однак, вдавати чи припускати, що Росія не має з тим нічого спільного та пробувати виключити її з цього процесу, є зовсім неприпустимим". На запит, чи є можливим з точки зору

Росії вступити до НАТО, він відповів: „Я не бачу, чому ні. Такої можливосте не виключаю, але, повторюю, тільки тоді, якщо думки Росії будуть взяті до уваги як рівноправного спільника".

Цікаво і зовсім у стилі Москви, що якраз тепер, перед президентськими виборами в Росії, В. Путін так по­блажливо ставиться до Заходу, включно з НАТО та його діями. Все ж таки навіть у цьому доброзичливому дусі він домагається, щоб занедбану економічно Росію Захід вважав рівно­правним спільником. І в цих домаган­нях не можна не відчути деякої по­грози.

X . В . - Ф

Г |̂!І|іМІ!!ІУІ>іі!ЧГ!!іЧ*іМІУ!!І!!іЧУІИІЧ!!МІМтрБЧ УКРАЇНСЬКИЙ МУЗИЧНИЙ ІНСТИТУТ АМЕРИКИ, Інк.

і 28-ий ВІДДІЛ СУА запрошують на ДВА КОНЦЕРТИ

в пам'ять проф. Д А Р І Ї Г О Р Д И Н С Ь К О Ї - К А Р А Н О В И Ч

Перший концерт учителів і приятелів ВИКОНАВЦІ :

Т БОГДАНСЬКА, С. БЕРНШТАЙН, P. BEHKE., М. ВОЛИНСЬКА,

Я. ГНАТЮК, Л. ГРАБОВА, Р. ДУРЗО, Р. САВИЦЬКИЙ

А К О М П А Н І Ю Ю Т Ь : В. КОЗАК, У. ОЛЬШАНІВСЬКА

неділя, 19 березня 2000 p., год. 4-а по пол. заля Українського Народного Дому,

140 Prospect Ave., Irvington, NJ

Другий концерт учнів і абсольвентів

неділя, 2 квітня 2000 p., год. 4-та по пол. заля Українського Народного Дому

140 Prospect Ave., Irvington, NJ

шт\жтш\жі\жі\ітмш\т

СТОРІНКА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДНОГО СОЮЗУ

О К Р У Ж Н І В Е С Н Я Н І С Е М І Н А Р И С Е К Р Е Т А Р І В У Н С О Ю З У Запрошені секретарі, організатори та всі зацікавлені продажею життєвого забезпечення

С е м і н а р п р о в а д и т и м е М А Р Т А Л И С К О - Г о л о в н и й С е к р е т а р У Н С о ю з у

Округа Голова Округи Число телефону

Дата Приміщення І Годин

Коннектикат Ігор Гайда, 203-531-2090 3/15/00 Головна Канцелярія УНСоюзу, 2200 Route 10, Parsippany, NJ 07054 j 12:00 Вілкс Беррі Тарас Бутрей, 717-759-9211 3/15/00 Головна Канцелярія УНСоюзу І 12:00 Аллентавн Анна Гарас, 610-867-4052 3/15/00 Головна Канцелярія УНСоюзу ; 12:00 Шамокін Йосиф Чабан, 570-874-3084 3/15/00 Головна Канцелярія УНСоюзу і 12:00 Клівленд Тарас Шмагала, 216-241-6780 3/25/00 Церква св. Покрови, 6812 Broadview Rd., Parma, ОН 44134 1:00 Дітройт Олександер Серафин, 248-646-5882 3/26/00 Укр. Культурний Центр, 26601 Ryan Rd., Room 10, Warren, Ml 48091 12:00 Чикаго Стефко Куропась, 847-923-7458 4/1/00 Укр. Культ. Центр свв. Володимира і Ольги, 2247 W. Chicago Ave., Chicago, IL 60622 1:00 Торонто о. Мирон Стасів, 416-531-9945 4/2/00 Церква св. Покрови, 18 Leeds Str., Toronto, ONT M6G 1N7 1:00 Олбані Микола Філь, 518-785-7596 4/8/00 Союзівка I 1:00 Вунсакет Леон Гардінг, 401-658-1957 4/8/00 Союзівка 1:00 Бостон Ляриса Діяк, 617-344-7075 4/8/00 Союзівка 1:00

Новий член УНС З Б О Р И В8ДД8ЛУ У Н С

СУБОТА, 25 БЕРЕЗНЯ 2000р.

Нью-Йорк. Річні загальні збори Т-ва УСК 86 Відділу УНС відбудуться о 2-ій год. в Домі УСК при 122 Друга Аве., Н.Й. Проси­мо всіх членів Відділу прибути на сходи­ни. - Управа Відділу.

З Б О Р И В І Д Д І Л У У Н С

НЕДІЛЯ, 19 БЕРЕЗНЯ 2000 р.

Елизабет, Н.Дж. Річні загальні збори 234 Відділу Т-ва „Запорозька Січ" відбудуть­ся о год. 1-ій по пол. в залі УКЦеркви св. Володимира. Присутність членів побажа­на. Управа Відділу.

Тарас Максимович, син Тетяни і Олега Максимовичів, новий член 399 Відділу Українського Народного Сою­зу. Записав свого сина до УНСоюзу

батько Олег Максимович.

З Б О Р И В І Д Д І Л У У Н С

НЕДІЛЯ, 19 БЕРЕЗНЯ 2000 р.

Нюарк, Н.Дж. Річні загальні збори 76 Відділу УНСоюзу Т-ва св. Івана Хрестите­ля відбудуться о год. 1-ій по пол. в залі під церквою св. Івана Хрестителя, Sand-ford Ave. & Ivy Str. Проситься всіх членів прибути. Андрій Воробець - секретар.

У К Р А Ї Н С Ь К И Й Н А Р О Д Н И Й С О Ю З пропонує ТІЛЬКИ на обмежений час

БОНУС 1/4% на нових або переведених (rollover) пенсійних грамотах.

В і д к р и в а ю ч и в У Н С о ю з і нову п е н с і й н у г р а м о т у , а б о п е р е в о д я ч и | |

В а ш у і с н у ю ч у г р а м о т у до 15 к в і т н я ц.р. Ви о т р и м а є т е д о д а т к о в и х

1/4% в і д с о т к у на н о в і й п е н с і й н і й г р а м о т і . Щ о б с к о р и с т а т и з ц і є ї

нагоди Ви є зобов ' я зан і затримати г р о ш і в Укра їнському Н а р о д н о м у

С о ю з і на протяз і десяти рок ів .

' О Д Н О Р А З О В А В К Л А Д К А ( S I N G L E P R E M I U M A N N U I T Y ) П Л А Т И М О 6 - 7 5 % , З Б О Н У С О М 7 . 0 0 %

Г Н У Ч К А В К Л А Д К А { F L E X I B L E P R E M I U M A N N U I T Y ) V П Л А Т И М О 6 , 5 0 % , З Б О Н У С О М 6 . 7 5 % J

Ці ставки є гарантован і у п е р ш о м у р о ц і . У справ і і н ф о р м а ц і й , я к перевести пенс ійну грамоту , або закупити нову грамоту , п р о с и м о

звертатися до В а ш о г о м і с ц е в о г о секретаря В ідд ілу або до Головної К а н ц е л я р і ї У Н С о ю з у на число т е л е ф о н у

Р О З Ш У К У Є М О А Д Р Е С И Ч Л Е Н І В Н А Ш И Х В І Д Д І Л І В П р о с и м о телефонувати д о Головної канцеляр і ї , до п. Вал і Каплун :

(973) 2 9 2 - 9 8 0 0 , д о д . 3 0 2 2

BRANCH # CERT.# INSURED NAME: #22 A129581 LINDA M SCHWINN #22 D178794 T.S.RATAICZYK #27 A085826HLADKY WALTER #27 A155880 PRYCHODKO KONSTANTYN #32 D162083 BERN ADO NADIA #32 J099962 BURUSCHKIN BRIAN В #32 J099961 BURUSCHKIN JOSEPH N #32 D189108 DMYTRUS NYKOLA #32 D188809DUNLIAWKA JOHN #32 D185946GLASS JR FRANK G #32 A181309 MISCHTSCHUK MARIA #32 D183525PODUSLENKO N.@Z. #32 D181434.PRYBOLSKY NINA #32 D186276SINGER RICHARD J #32 D186275SINGER MICHAEL S #32 D186274 SINGER DONNA A #32 J100887 SMULAC MIHAIL #83 A197679 JOSEPH LUPAN #94 A075290CHESTER PIENIAZEK #94 J074933 PAWL JEFFREY M #94 J066319 PAWL JEFFREY M #130 J050415 STAFFORD ROSE #147 D189545BOCHNAK KATHERINE A #155 J083948 DAWWN M.DE SATNYIK #173 A177736 MCKAIG ROBERT T #216 A161694 BILAJIW WOLODYMYR #231 J102331 BIRNEY AMANDA M #231 J103141 EHLING JAMIE #231 J103142 EHLING JUSTIN #231 D196744 JONES LAURIE A #238 A184427 DOROFl VICTOR W #271 J096553 KNAPP CARRIE A #271 J096555 ROBERTSON JAMIE L #271 J096554 ROBERTSON JON MCE #271 D192478 WESTERMANN ALFRED #287 A159394 DREMUK RICHARD #287 A090687KARPIUK*PARASKA #287 J099910 KINAL IHOR

#296 J099596TAYLOR STEPHANIE #305 J099128 DORTON SHAWNA L #305 A180279 FORGOTCH HELENE #305 A197936 KENNEDY NEIL В #305 A193967 REMALEY BONNIE T #305 J098339 STRENCHOCK LOGAN P #305 J096310 STRENCHOCK KYLA A #305 J098384 STRENCHOCK LOGAN P #305 J093813 STRENCHOCK JANELLE M #305 A193930WALTERS IRENE #340 D187003CHOMIK OLGA #340 A143088 JARUCHIK TEODORO #364 A201303 YAEGER LAUREL A #364 J049889 KARPIUK MARY A #377 A184594 BULKOT OLGA #379 J069214 BRYOWSKY PATRICIA A

BRANCH # CERT.# INSURED NAME: #397 A113487 CIUCH JOSEFINE #397 A123895 DEMJANOVIC MARY #397 A079267 FEDIN JAROSLAV G #397 A965716 FEDIN JAROSLAV Y #397 A079268 FEDIN MARIA I #397 A962521 FEDIN MARIA I #397 A967927 FEDIN MICHAEL J #397 A079270 FEDIN WOLODYMYR #397 A079269 FEDIN MICHAEL J #397 A962520FEDIN WOLODYMYR #397 A058103 FOX MARIA A #397 A993665HAWRYLIW MICHAEL #397 J093923 JAREMA MARK #397 A108475 KASIAN MYKOLA #397 A078581 KLIM ANNA #397 J097986 KRYWOLAP STEFAN E #397 A138455 KULYK STACH #397 A876992 KULYK IRENA #397 A070164 SENICK JOHN M #397 A117123 SUBTELNY OREST #397 A184900 MAKSYMIUK IRENE

#397 A178004 NASEVICH MICE F #397 A173203 NASEVICH STEPHEN P #397 A173179 NASEVICH MICHAEL E #397 A136840 PELENSKY JEANE #397 A170964 SAWCHUK NADIJA #397 A183132 SAWCHUK LISA #397 A183133 SAWCHUK EUGENE #397 A187938 SENIW IRENE #397 A187937 SENIW JAROSLAVA I #397 A187939 SENIW WASYL #397 A187990 SENIW IHOR #397 J096441 SENIW DANA M #397 A085945SUBTELNY MYROSLAW K #397 A086545SZASZAROWSKY JULIA BRANCH # CERT.# INSURED NAME. #412 A145401 LUCZKIW IVAN E #421 A175285 HNATIUK J M #432 A135255 MAZURENKO A E #434 A190579 KULISH TARAS #440 D145810 KOWALCZUK A #440 A180207 KRAMARCHUK В #440 D149611 SPOLSKY M J #440 D152039SPOLSKY C #440 D165571 TRUTIAK S #440 D176018 TRUTIAK L #460 A135207 ROSLYCKY E В #466 J099267 SCOTT P. PR GARVEY #479 D189243 HRECHKA J #479 A189500 HRECHKA J R #479 A189499 HRECHKA E #479 D175603 LONCHYNA J L #479 D175602 LONCHYNA REV T R #479 D179286 MYR D M #479 D179287 MYR P A #490 J092387 GIBB STEPHANIE NADIA #490 J092907 MAZEY CHRISOPHER JOHN #777 A203123 ZAWROTNIAK PIOTR

Український Нью-Йорк вшанував Тараса Чупринку - Р. Шухевича

Прапороносці на сцені з портретом Т. Чупринки. Фото: О. К.

Українська громада Нью-Йорку відзначила 50-річчя геройської смер­ти генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича - Тараса Чупринки в неді­лю, 5 березня. Численні присутні, зо­крема пластова і сумівська молодь вщерть виповнили залю школи А. Лев і , що міститься в українській

дільниці міста.Сцені, прикрашеній портретом славного провідника УПА надали урочистосте, прапори органі­зацій, що їх внесли прапороносці. Після відчитання телеграми-повідо-млення про геройську смерть Т. Чу-

(Закінчення на стор. 18)

Пам'яті безсмертного командира УПА ВИППАНІ, Н. Дж. - Громада повіту Моррис 12 березня відзначить 50-річ­

чя з дня смерти головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шу­хевича - Тараса Чупринки. Органі заторам и вшанування цієї сумної і водночас славної дати є колишні вояки УПА, а спонзором - місцевий Відділ УККА по віту Моррис. Відзначення почнеться Панахидою в церкві св. Івана Хрестите- (Закінчення на стор. 18)

„Свобода" закликає уточнювати і шанувати нашу історію

У попередньому числі нашої газе­ти з п'ятниці, 3 березня, поміщено звернення до читачів, щоб вони над­силали до „Свободи4 4 з особистих ар­хівів документальні пам 'ятки, які більшою чи меншою мірою висвіт­люють історію нашої національно-визвольної боротьби, життя і подви­ги наших національних героїв.

У цьому випадку мова йшла про 50-ліття від дня загибелі Головного командира УПА ген.- хор. Тараса Чу­

принки - Романа Шухевича. У Ва­ших домашніх особистих архівах на­певно є багато цінного про нашу іс­торію. Через „Свободу 4 4 зможете розповісти іншим про невідомі сто­рінки життя і діялчности наших ге­роїчних постатей.

На згаданий заклик відгукнувся Р. Ференцевич, надсилаючи знімки, що стосуються біографії Тараса Чу­принки - Романа Шухевича. Нижче поміщуємо одну з них.

Білогорща на Львівщині. Будинок, в якому 5 березня 1950 року загинув ГоловнокоманЬува ч

УПА, генерал-хорунжий Тарас Чупринка (Роман Шухевич)

Наукове Товариство ім. Шевченка - гідне славного імени

Напередодні тих березневих днів, коли щорічно відзначуємо річницю на­родження і смерти Великого Кобзаря, ми звернулися до екзекутивного за­ступника голови Наукового Товари­ства ім. Шевченка, д-ра Лариси За-леської-Онишкевич, щоб дізнатися про пляни і заходи т о в а р и с т в а , пов'язані з цими датами.

Довідуємося, що засноване в 1873 році НТШ було першою українською установою, що вибрало Тараса Шев­ченка за свого патрона. НТШ викону­вало тоді функцію першої української академії наук.

- В якій мірі НТШ в Нью-Йорку пов'язане з Шевченком і шевчен­кознавством ?

- Наш статут нас зобов'язує відзна­чати шевченківські дати. І ми, і від­новлене НТШ в Україні, це робимо у різних формах. Тому 20 років того­часний голова НТШ в Америці д-р Я р о с л а в Падох і президент УВАН п р о ф . Ю р і й Ш е в е л ь о в вир ішили спільно відзначати шевченківські ро­ковини науковою конференцією. До участи ще запрошено Український На­уковий Інститут у Гарварді (УНІГУ очолював тоді проф. Омелян Пріцак), і кожного року ми спільно влаштову­вали такі конференції. Доповіді чита­ли члени НТШ, УВАН, УНІГУ і на­уковці з України. Минулого року при­лучився до нашої трійці ще і Гарріман-ський інститут при Колюмбійському університеті. Ми дуже раді співпраці, бо це корисно для наукового обміну думок і для громади.

- Доповідачі від НТШ - з різних міст Америки, не тільки з Нью-Йорку?

- Так, хоча наш центр в Нью-Йор­ку, маємо осередки по різних містах Америки, багато науковців, очевидно, діють індивідуально.

- Чи ви чергуєтеся з різними установами в організуванні цих на­укових конференцій?

- НТШ координує підготовлення, інші установи подають свої пропозиції, і тоді спільно проводимо конферен­цію. Звичайно чергуємось так, що од­ного року НТШ відкриває конферен­цію, а УВАН закриває, а тоді на дру­гий рік навпаки.

- Чи крім доповідей маєте якісь інші плоди з цих конференцій ?

- 10 років тому появився збірник „Світи Шевченка", у якому було бага­то доповідей з тих перших 10 конфе­ренцій (збірник появився як видання НТШ і „Сучасности", редактори: Л. Онишкевич, Л. Рудницький, Б. Певний і Т. Гунчак). Його дуже гарно сприй­няли читачі і науковці, бо авторами були відомі дослідники із цього кон­тиненту (Ю. Шевельов, І, Фізер, Г. Грабович) і з України (І. Дзюба, М. Брайчевський). Тепер вже є у процесі друку „Світи Шевченка-ІЇ", в якому будуть статті з інших десяти конфе­ренцій; крім таких відомих авторів, як Ася Гумецька, Ярослав Розумний, ма­

ємо і молодих науковців з України, -це Марія Зубрицька, Андрій Дахній. Тепер разом із А. Гумецькою та І. Фі~ зером закінчуємо видання цього збір­ника.

- Які ваші нові пляни, пов'язані з Т. Шевченком?

- Так, дуже велике і важливе ви­дання д л я нашої літератури: Перша конкорданція в українській літературі до творів одного автора. Конкорданція подає в поазбучному порядку кожне слово твору у контексті кількох ряд­ків. Кожне місце зідентифіковане міс­цем у вірші (за поданою нумерацією у виданні). Такі конкорданції мають різ­ні великі літератури світу для своїх найважливіших авторів. Два науковці з Едмонтону Олег Ільницький і Юрій Гавриш, після багаторічної праці, зло­жили конкорданцію до поетичних тво­рів Шевченка. Кожне слово в поезіях подане у контексті трьох рядків. Це унікальний матеріял для літературоз­навців і мовознавців. Разом конкор­данція буде мати 4 томи по 600 сторі­нок. Це буде досить дороге видання, і НТШ зможе їх видати завдяки сприян­ню кількох родин жертводавців. Ми також подаруємо ці томи всім біль­шим б ібл іотекам та університетам України.

- Чи ви звіряли текст з оригіна­лами ?

- Так. Ми маємо тексти двох томів виданих поезій (1989- 91 років, із „По­вного зібрання творів у 12 томах" , Київ, АН). Щоб бути певним, що не будуть повторені якісь неточності, ми маємо звірений текст за рукописом поета. Це також надзвичайно цікавий матеріял - за яким можна бачити, як Шевченко передавав слова звуково. Ми зробимо з цих двох томів кілька­надцять копій, які будуть доступні для дослідників.

- А як виглядатиме цьогорічна конференція ?

- Як вам відомо, це двадцята річна шевченкознавча конференція, яка від­будеться в суботу, 11 березня, в при­міщенні НТШ у Нью-Йорку. Ася Гу­мецька з Мишиґенського університету говоритиме про кольоризми в поезії Т. Шевченка. Вона вже не один раз да­вала свою нову інтерпретацію творів Шевченка. Марта Тарнавська з Пен­сільванського університету, відома із своїх дослідів і довідників про англо­мовні дослідження української літера­тури, буде говорити про англомовну Шевченкіяну 1980- 1990-их років. Тре­тій доповідач - молодий науковець із Харківського університету Андрій Да­ниленко, який тепер перебуває як сти­пендіянт НТШ у Гарріманському ін­ституті. Він саме захопився нашими зібраними інформаціями про оригі­нальну мову Шевченка і буде говори­ти про діялектну основу мови Шев­ченка. Як бачите, доповіді цікаві, не­буденні. Чекаємо численних учасни­ків.

О/Кузьмович

Український Народний Союз пошукує осіб зацікавлених про­давати життєве забезпечення (страховку). Вимагаємо знання англійської мови та професійного вишколу (ліцензії). Пла­тимо комісове на рівні з американськими установами, та да­ємо списки проспектів Зацікавлених просимо звертатися на тел.:

( 9 7 3 ) 2 9 2 9 8 0 0 д о д а т к о в и й 3 0 1 8

Славний шлях Осередку СУМ у Філядельфії В кінці минулого року ф і л я д е л ь -

фійський Осередок СУМ ім. УПА відзначив своє 50-ліття. Що ця подія була важливою не лише для місцевої української громади, свідчила при­сутність на святі конгресмена Джозе-ф а Гафела. Зі словами признання за успішне виховання молоді він нагоро­див сумівців Конгресовою грамотою, вручивши її голові осередку Юрієві Федорійчукові.

Ювілейний бенкет почався із вне­сення прапорів і відспівання націо­нальних гимнів - ці церемонії перевів булавний Відділу юнацтва друг Іван Міджак, а спільну молитву - о. Ігор М і д ж а к . Під час бенкету в італьне с л о в о виголосив г о л о в а Крайово ї Управи СУМ друг Юрій Наконечний. Коротку історію СУМ англійською м о в о ю п р о ч и т а л а старша ю н а ч к а Оксана Яворська.

У мистецькій програмі виступав

юнацький хор під дириґентурою Не-стора Ки зими шина, сумівське тріо „Соловейки" (Маріяна Гаманюк-Са-лей, Леся Романець-Леськів і Марій­ка С т о л я р - І в а с ь к і в , ф о р т е п і я н о -Таня Іваськів), танцювальний гурток „Весна" під керівництвом Юрія Діда-ча і тріо знаменитих бандуристів з України - А л л а Куцевич, Л ю д м и л а Грабовська та Роман Гриньків. Серед гостей на бенкеті був посадник Філя ­дельфії Ед Рендел, який тепло приві­тав сумівців з їхнім ювілеєм. Пись­мові привіти над іслали Президент Бил Клінтон, сенатори Арлен Спек-тор, Рік Санторум, губернатор Том Рідж, Митрополит Української Като­лицької Церкви в США Стефан Су-лик.

Після виступу друга Мирослава Солтиса , першого голови першого Осередку СУМ в Америці, який роз­повів про початки сумівського життя

у Філядельфії , осередок привітали з ювілеєм президент банку „Певність" д-р Юліян Куляс і президент креди­тівки „Самопоміч" інж. Ігор Чижо­вич. Вони передали для сумівців ще­дрі дарунки. Від Пласту членів юві­лейного осередку СУМ вітав Богдан Турченюк, голова місцевої Пластової станичної ради.

Про добрий вплив СУМ на життя і характери української молоді пере­конливо говорив митрофорний про-тоєрей о. Роман Мірчук, завзятий су­мі вець.

Опісля відбулося вручення нагород і відзначень великій групі ф ілядель-фійських сумівців. Свято закінчило­ся наступного дня, в неділю - Служ­бою Божою в наміренні сумівської молоді.

Д-р Ірена Столяр, Філядельфія

Приятелі Руху в Нюарку допомагають Україні З ініціятиви професора Романа Ан-

друшківа та малого гурту ентузіястів громадської праці в кінці 1990 року було засноване Товариство приятелів Руху північного Нью-Джерзі в Нюар­ку. Спільним, цементуючим чинником діяльности товариства, від самого по­чатку його існування, аж по сьогодні було бажання допомогти державнот-ворчим процесам в молодій україн­ській державі.

За час свого існування товариство виплатило поважну суму грошей на проведення референдуму в кінці 1991 року, виборів Верховної Ради та Пре­зидента, повністю оплатило перший приїзд дітей зі східніх областей Украї­ни в Галичину на Різдвяні свята. Осно­вним однак завданням товариства була фінансова допомога студентам з України, які приїджають на стажуван­ня в американських університетах. Крім того, допомагали працівникам культури, письменникам, поетам, пен­сіонерам, членам Товариства україн­ської культури в Мурманську та укра­їнським школам в Криму.

Тільки в минулому році Товариство організувало зустрічі і доповіді визна­чних гостей з України, в яких взяли участь академік д-р Микола Жулин-ський - директор Інституту літерату­ри ім. Т. Шевченка Національної Ака­д е м і ї Наук, сьогодні - з аступник прем'єр-міністра; Генадій Удовенко -депутат Верховної Ради України; Юрій Богаєвський - генеральний консул в Нью-Йорку, Микола Рябчук - відо­мий журналіст. Професор Іван Лучеч-ко розповів про подорож до Архен-гельська, Мурманська та Соловець-ких островів, Святослав Максимчук, а к т о р драматичного театру ім . М. Заньковецької у Львові, виступив з на­годи ювілею Івана Котляревського.

Товариство вислало 36 посилок з книжками, отриманими від громадян­ства, зокрема від парафіян УКЦеркви св. Івана Хрестителя в Нюарку, біблі­отекам, школам, науковим установам, а також українському товариству в Мурманську. Від нашого жертвенного громадянства отримано велику кіль­к ість одягу , який вислано ч л е н а м

Спілки письменників України, пенсіо­нерам в Мурманську, дітям та пооди­ноким родинам - разом 38 посилок. Шкільне приладдя, а також вітаміни, в и с л а н о у к р а ї н с ь к и м ш к о л а м в Криму. Виплачено стипендії студен­там і матросам інституту в Севастопо­л і , ч л е н а м Спілки письменників в Харкові, членам товариства культури в Мурманську та поодиноким праців­никам культури і поетам, передпла­чено газети і журнали багатьом шко­лам і бібліотекам.

Діяльність Товариства стає можли­вою завдяки постійній допомозі гро­мадянства, яке прихильно відгукуєть­ся на кожну збірку грошей, книжок, одягу. Сходини відбуваються щоміся­ця в залі УПЦеркви св. Вознесіння в Мейплевуд (настоятель о. Олег Гу­цул), а всі імпрези, зустрічі та доповіді - в залі УКЦеркви св. Івана Хрестите­ля в Нюарку (парох о. Богдан Лукій). За дозвіл на безкоштовне користуван­ня цими приміщеннями - щиросердеч­на подяка від нашого товариства.

P.P.

Свято танцювального гуртка „Дунай1

Т а н ц ю в а л ь н и й г у р т о к „ Д у н а й " Осередку СУМ-А в Рочестері відзна­чив 25-річчя свого існування триден­ними святкуваннями, які відбулися у приміщенні Укра їнського Д о м у у Вебстері, Н.Й. Мистецька програма танців була побудована на основі іс­торичної події - написання запорож­цями листа до турецького султана і

складалася з трьох актів. На призна­ння заслуговує і як і сть виступів, і сама концепція побудови танців, а та­кож технічне ведення програми від­значалося доброю підготовкою і ор­ганізованістю.

Після закінчення концерту мис­т е ц ь к и й кер івник т а н ц ю в а л ь н о г о гуртка Богдан Лико нагадав, що за­

сновниками науки українських танців на терені Рочестеру перед ним були Омелян Юрчинський і Ярослав Ку­жіль .

З а с т у п н и ц я г о л о в и Осередку СУМ-А в Рочестері Ірина Смит від імені управи й членства Осередку привітала і зложила подяку мистець­кому керівникові Б. Ликові за 25-річ-ний труд з сумівською молоддю.

Присутній

Танцювальний гурток „Дунай" під час виконання композиції „Лист запорожців до турецького султана"

ЩО? ДЕ? КОЛИ? КАЛЕНДАРЕЦЬ ПОДІЙ

11 березня - 26-та Шевченко­знавча конференц ія в будинку НТШ при 63 Четверта авеню між 9 і 10 вул. Початок о 4-ій год.

• 11 березня - урочиста програ­

ма з нагоди 50-ліття Українського лікарського товариства Північної А м е р и к и (700 Cedar Road, Jenkintown, Pa) Поч. о 6-ій веч.

• 12 березня - святкова академія

на вшанування 50-річчя Романа Шухевича-Тараса Чупринки у Фі­л я д е л ь ф і ї , в залі Українського освітньо-культурного центру. Початок о 3.30 по полудні. Того ж дня о 9.00 ранку - Святі Лі ­тургії в пам'ять генерала в Архи-катедральному соборі і Церкві св. Покрови.

• 17 березня - в і д к р и т т я

в и с т а в к и О р е с т а П о л і щ у к а в Українському Інституті Америки (2 East 79th Str. в Нью-Йорку) о 6-ій вечора.

• 18 березня - ювілейний бенкет,

присвячений 75-річчю СУА, в па­рафіяльному осередку св. Йоса­фата, Воррен. Початок о 5.30. Тел. (810) 939-8166).

• 19 березня - р ічні з а г а л ь н і

збори Ф е д е р а л ь н о ї Кредитової кооперативи „Самопоміч" в Нью-Йорку в Академії св. Юра, Нью-Йорк. Початок о 2-ій по полудні.

• 26 березня - відзначення 75-

ліття СУА в Українському освіт­ньо-культурному центрі (700 Ce­dar Rd., Jenkintown, Pa). Поча­ток о 1-ій по полудні.

• 9 квітня - ювілейний концерт

Українського хору „Думка" в ав-диторії Cooper Union в Нью-Йор­ку (при 3-ій вул. і Схід 7 вул.) . Початок о 2-ій по полудні.

• 21- 23 травня - ювілейний з'їзд

українських шк іл табору „Міт-т е н в а л ь д " , Н імеччина на Сою­зівці. Тел. (914) 626-5641. Факс (914) 626-4638.

• 22- 26 травня - М і ж н а р о д н а

українська економічна асоціяція, Національна Академія наук про­водять у Львові V Конференцію з проблем української економіки. З а д о к л а д н і ш о ю і н ф о р м а ц і є ю з в е р т а т и с я д о п р о ф е с о р а Ї .С . Коропецького : т е л . : (215) 517-7389, факс (215) 204-8173, e-mail - iskor@nimbus.tempIe.edu.

• 11-16 червня - з ' ї зд Товари­

ства сеньйорів УНС на Союзівці. Телефон (914) 626-5641.

• Збірка одягу і взуття д л я

України - в Головній канцелярії УНСоюзу - 2200 Route 10, Par­sippany, NJ. Тел. (973) 292-9800, дод. 3055.

Д о уваги читачів!

О г о л о ш е н н я в р о з д і л і „ Щ о , д е , к о л и ? " є д о д а т к о в и м д ж е р е л о м і н ф о р м а ц і ї і в м і щ у ю т ь с я в ц ій к о л о н ц і т ільки за у м о в и подання цих о г о л о ш е н ь ч е р е з в і д д і л рек­л я м и ( т е л . 973-292-9800, д о д . 3040).

СОЮЗОВІ УКРАЇНОК АМЕРИКИ - 75 РОКІВ

Увагою й любов'ю жінки твориться добро

Ірина Чабан, Ірина Куровицька, Ірина Опецьків та Ярослава Рубель в редакції "Свободи'.

Світліша Р. Галешко.

С о ю з Українок Америки нале­жить до тих громадських організа­цій, діяльність яких позначена не тільки добрими д ілами, а й т ією атмосферою тепла й опіки, яку мо­жуть створити тільки жінки.

Напередодні святкування 75-річ-чя СУА ми запросили д о редакції "Свободи" провідних діячів органі­зації Ірину Куровицьку - голову СУА, Ярославу Рубель - вільного члена екзекутиви, пресового секре­таря, Ірину Стецьків - в ільного члена екзекутиви та Ірену Чабан -редактора офіційного видання СУА місячника "Наше життя". Темою розмови було висвітлення відзна­чення цього важливого для органі­зації ювілею на сторінках "Свобо­ди", а відтак з д о п о м о г о ю газети спільну розповідь про здобутки і пляни однієї з найбільш масових і успішних у к р а ї н с ь к и х г р о м а д ­ських організацій в США.

Ірина Куровицька: - Наші попередники творили цю

організацію, маючи великий задум на майбутнє, а це - зберегти нашу мову, культуру, традиції, релігію, а відтак нести у широкий світ зна­ння про Україну й українців. Як ві­д о м о , СУА постав у 1925 році в Нью-Йорку, і наша централя знахо­диться тут дотепер.

Три чверти віку тому всі жіночі організації в Америці входили д о складу або церковних організацій, або політичних. Це стосувалося й

українських, хоча на рідних землях С о ю з Українок і снував . К о л и у 1925 році Міжнародна Рада жінок скликала свою конференцію у Ва­шінґтоні. то на неї були запрошені й делегатки з України. Однак поль­ський уряд не дав їм візи до Аме­рики. Тоді їх заступили на конфе­ренції жінки з Нью-Йорку - Ганна Чикаленко-Келлер, Олена Лотоць-ка і Юлія Ярема.

Повернувшись додому, вони ви­рішили офіційно оформити ство­рення жіночої організації в С Ш А , бо ідею цю наші жінки привезли ще з рідних земель і вона вже не раз виникала серед нашого ж і н о ­цтва. О т ж е , травень 1925 вважа­ється часом створення СУА.

З а 75 р о к і в наша о р г а н і з а ц і я мала 11 голів. Від 1972 року СУА репрезентує неурядові організації в ООН. В короткій розмові не пере­л і ч и т и в с і х д о б р и х с п р а в , які о б ' є д н у в а л и і з м і ц н ю в а л и СУА. Тому широке святкування цієї дати в округах і відділах по всій Амери­ці стане гарною спільною розповід­д ю про здобутки і пляни СУА.

75-літній ювілей ми хочемо від­значити особливо урочисто. Ми все далі віддаляємось від початків, все м е н ш е ч л е н о к , які с т о я л и б і л я о с н о в орган і зац і ї . С в я т к у в а н н я розпочнемо з округи, яка утвори­лась першою - тобто Дітройтської, 18 березня. Філядельфійська окру­га буде наступною, 29 березня. І

так далі, останньою святкуватиме округа Нью-Йорку. Кожна округа має свої програми відзначень, од­нак спільними в них є одне - свят­к у в а н н я р о з п о ч и н а т и з Б о г о м , спільними м о л е б н я м и в церквах даних місцевостей. Х о ч е м о закін­чити відзначення ювілейної дати в е л и ч а в и м с в я т к у в а н н я м у Ва­шінґтоні - в столиці, яка дала по­штовх створенню нашої організації у 1925 році.

Ярослава Рубель: - Ми вдячні "Свободі", яка дає

місце на своїх сторінках кожному Відділові СУА, який присилатиме звіт про святкування. Це допоможе зацікавити нашою організацією тих жінок, які ще не вступили в СУА, зокрема новоприбулих з України. А вони тут можуть знайти багато, зо­крема виховання малих діток у на­

ціональному дусі у наших "Світ­личках", які працюють практично в кожній окрузі, в кожному відділі.

Ірина Стецьків: - З нагоди 75-ліття ми видаємо

металеві значки-жетони, які прода­ватимуться на кожному святкуван­ні. Розроблено кольорове лоґо до ювілею, яке прикрашатиме друко­вану продукцію.

Ірина Чабан: - О ф і ц і о з СУА "Наше ж и т т я "

має свій традиційний спосіб подачі матеріялів у журналі . Однак, на час святкування ювілею ми запро­ваджуємо невеличку зміну, цебто кожного місяця першенство серед публікацій надаватиметься г о л о ­вам тих органіацій СУА, які відзна­чають на цей час свій ювілей.

Р.Г.

І111ІИ1111ІЇІ1111111І11 - В. ГРИШКО, соліст Київської Опери та Метропо- \

У в а г а : к о н к у р с

„ С в і т л о м о г о с в і т у 55

К р а й о в а П л а с т о в а С т а р ш и н а У к р а ї н и п р о г о л о ш у є к о н к у р с „ С в і т л о м о г о св і ту " з нагоди Великого Ю в і л е ю 2000 року. Х о ч е м о , щоб цей кон­курс набув м і ж н а р о д н о г о характеру, тому в ін в ід критий д л я ус іх б а ж а ю ­чих - я к з Пласту і у кра їнсько ї г р о м а д и , так і для молод і р і зних кра їн . З н а ю ч и велику популярн ість та авторитет в а ш о г о в и д а н н я у св і т і , проси ­м о п о с п р и я т и р о з п о в с ю д ж е н н ю і н ф о р м а ц і ї про ц е й к о н к у р с св і тово ї у кра їнсько ї г р о м а д и . П ісля з а в е ш е н н я конкурсу у грудн і 2000 року - с і ч ­ні 2001 р о к у м и п л я н у є м о п р о в е с т и в и с т а в к у у К и є в і , в У к р а ї н с ь к о м у Д о м і , експонувати її в і нших д е р ж а в а х , надрукувати з б і р н и к твор ів м о в а ­м и автор ів . С п о д і в а є м о с я на вашу п ідтримку .

СКОБ! ст. пл . Андрій Гарматій,

голова К П С України

Ювілей або Святий рік - це рік ду­ховного відродження, оновлення всіх людей; рік праці, щоб ближче набли­зитись до Господа і особисто зустрі­тись з Христом; рік щедрої любови Бога і до Бога; рік щедрої любови бра­тів до братів; рік прощення тим, хто нас образив.

Пласт - Національна скаутська ор­ганізація України оголошує мистець­кий конкурс, присвячений 2000-річчю Різдва Христового. Учасниками кон­курсу можуть бути діти та молодь ві­ком від 6 до 17 років. Конкурс вклю­чає номінації на мистецьку та літера­турну творчість: 6-11 років - малюнок, оповідання;

11 - 14 років - твори прикладного мистецтва (вишивка, плетення), літе­ратурна творчість (роздум, новеля, нарис, поезія); 15 - 17 років - твори прикладного мистецтва (різьба по дереву, глина, чеканка), музичні твори, літературна творчість (розповідь, повість, роман, поезія), фотомистецтво.

Зазначені види мистецтва не об­

м е ж у ю т ь творчости , можливий їх синтез чи використання інших жанрів.

Літературні твори повинні бути над­руковані на аркушах паперу А4. Про­симо ретельно перевірити грамотність написання. Мистецькі твори повинні бути за обсягом не більше 35x20x35 см.Надсилати на адресу КПС України до 30 листопада 2000 року. В конверті повинно бути:

1) твори, підписані псевдонімом, із зазначенням віку;

2) менший закритий конверт, у яко­му захована картка з виразно надруко­ваним псевдонімом (таким, як на тво­рі) прізвищем, адресою.

На переможців конкурсу у кожній номінації чекають цінні, пам'ятні на­городи. З найкращих т в о р і в буде сформовано експозиційну виставку, надруковано книжку з літературними творами і фотознімками мистецьких творів.

Додаткові довідки можна отримати: тел./факс: (380322)722675 або писати: Пласт НСОУ, „Світло нашого сві­ту", а/с 65, м. Львів, Україна, 79000.

ПОЛІТИЧНИЙ ФОРУМ ЧИТАЧІВ Я Я Я Я З ^ ^

Б І А Ь Ш І С Т Ь у Верховній Раді - це щось нове Вислід президентських виборів мав

вирішальний вплив на взаємини між Верховною Радою і урядом, зокрема Президентом України. Взаємини ці були дотепер негативні і гальмували дуже потрібні економічні реформи.

Найбільшим стимулом пожвавлен­ня економіки було б законодавство, яке дозволило б таку приватну влас­ність, яка існує в усіх економічно роз­винутих країнах світу. На жаль , ліві депутати мали досить сили у BP, щоб до того не допустити. Коли б праві разом з лівими центристами схотіли, тоді вони могли б це зробити, тому що цілий час мали чисельну перевагу у BP. Та лівим вдалось переконати на­селення, що приватна власність, зо­крема на землю, - це річ майже амо­ральна, і тому багато депутатів вирі­шили, що з політичної точки зору не­безпечно іти проти хвилі.

Друга проблема - це реформуван­ня сільського господарства, продук­тивність якого така низька, що цього року Україна, країна з родючою зем­лею, змушена імпортувати з б і ж ж я . Президент Кучма намагався зрушити справу з місця за допомогою указів, та для того треба не указів, а законо­давства , але тут перешкодою були ліві.

Третя проблема - бюджет із його

видатками на соціяльні цілі. Населен­ня все ще чекає, щоб держава заопі­кувалася медициною, паливом, жит­л о м , ш к і л ь н и ц т в о м , транспортом, харчами. Та де на це все взяти гроші? Тому кожного року повторювалась боротьба між правими і лівими, між урядом і BP.

Ще задовго перед виборами Прези­дент Кучма прагнув створити проуря-дову коаліцію у BP, та з того нічого не вийшло. Радикальні зміни насту­пили аж після виборів. Вони скріпили авторитет Л. Кучми. Він призначив голову Національного банку компе­тентного ентузіяста економічних ре­ф о р м В і к т о р а Ю щ е н к а на посаду прем'єр-міністра. Та основним потяг-ненням Л. Кучми було проголошення всеукраїнського референдуму, який відбудеться 16 квітня.

Досить багато людей, м і ж ними і правників, в в а ж а ю т ь , що проголо­шення референдуму - неконституцій­не. Та Конституція каже, що „Прези­дент України: (...) призначає всеукра­їнський референдум щодо змін Кон­ституції України відповідно до статті 156 цієї Конституції, проголошує все­український референдум за народною ініціятивою". Отже, цей текст можна інтерпретувати так , що Президент має не одну, а дві можливост і д л я

проголошення референдуму: на осно­ві статті 156 і за народною ініціяти­вою.

Два запитання референдуму затор-кають взаємини м і ж Президентом і BP: „Чи висловлюєтесь Ви за недові­ру Верховній Раді України, ... що дає підстави Президентові України д л я розпуску Верховної Ради України"? І друге: „Чи підтримуєте Ви пропози­ції... такого змісту: „Президент Украї­ни може... достроково припинити по­вноваження Верховної Ради України, якщо Верховна Рада України протя­гом одного місяця не змогла сформу­вати постійно діючу парляментську більшість або у разі незатвердження нею протягом трьох місяців. . . Дер­жавного бюджету України".

Р е ф е р е н д у м м о ж е дати м о ж л и ­вість Президентові Кучмі розпустити BP і проголосити дострокові вибори. Чимало депутатів боїться, що люди можуть їх не переобрати. При тому стало всім ясно, що Президент Кучма має багато можливостей д л я того, щоб якомусь депутатові у виборах або помогти, або перешкодити.

З цієї причини багато депутат ів прийшло до переконання, що краще Кучму підтримувати, ніж його побо­рювати. Вони помогли у створенні міцної проурядової парляментської

більшости. їх провідником став Лео­нід Кравчук і до неї пристало 255 де­путатів.

Більшість та взялась до праці з по­диву гідним завзяттям. Першим кро­ком був вибір нової президії. На її чолі стали: колишній спікер BP Іван Плющ (НДП), перший віце-епікер Ві­ктор Медведчук (СДПУ/о) і віце-спі-кер Степан Гавриш („Відродження регіонів"). Тут варто пригадати, що Плющ брав участь у багатьох прези­дентських структурах і навіть був співголовуючим передвиборного про-кучмівського бльоку партій і органі­зацій „Злагода". Відтак затверджено керівників парляментських комітетів. Дуже важливо, що більшість поста­новила позбавити депутатських по-вновластей тих депутатів (кілька де­сятк ів ) , які не заприсягнули на ві­рність Україні. Більшість вирішила теж встановити державну символіку України на будинку BP.

Такі наслідки перемоги Кучми у президентських виборах, і зони мати­муть дальший позитивний вплив на економічні реформи. Чи з огляду на створення проурядової парлямент­ської більшости Кучма відкличе ре­ферендум? Мабуть, ні. Все ж можна припустити, що він не розпустить те­перішньої Верховної Ради.

М, Мельник, Толмедж, Огайо

Критика потрібна, але до В статт і „Укра їна по в и б о р а х "

(„Свобода" , 17 грудня 1999 р.) ре­д а к т о р Віталій Карпенко нещадно розправляється з Президентом Лео­нідом Кучмою, звинувачуючи його у всіх негараздах України за час його урядування, починаючи із першого речення - „Криза не кращає, а поси­л ю є т ь с я " і закінчуючи про неспро­можність влади. І тут насувається запит, чи причиною отих неполадків України була діяльність Президента? Про незавидний економічний стан, спад у виробництві, зубожіння насе­л е н н я , занепад укра їнсько ї мови , к у л ь т у р и , корупцію в д е р ж а в н и х установах було написано в україн­ській і англомовній пресі вже чима­ло . Автори звітували про економіч­ну кризу , менше про причину тієї кризи , а ще м е н ш е - як зарадити к р и з і . На все це м о ж н а с к а з а т и : „Правда знаходиться десь посеред­ині".

„Президент Л. Кучма на зустрічі з виборцями в Полтаві сказав: „Укра­їнці б а г а т о л ю б л я т ь г о в о р и т и , а менше роблять" . Як в заяві Прези­дента, так і в статті В. Карпенка є чимало правди. В. Карпенко звину­вачує П р е з и д е н т а за н а г н і т а н н я „червоної загрози" перед виборами. Комуністична загроза є, її заперечи­ти не можна і вона діє на повалення Української держави і відновлення СССР. Кожний кандидат, пробиваю­чись на державну посаду, послуго­вується всіма засобами, щоб добити­ся перемоги над своїм противником. Чому ж Л. Кучма мавби діяти інак­ше? А врешті, чи Україна була б ви­грала, якщо б президентом був об­раний Симоненко? І ще одне запитан­ня: „чому національно-демократичні партії не об'єдналися і не виставили одного кандидата до виборів? Це бо­л ю ч е запитання повторювалося час­то серед нас, емігрантів, які слідку­вали за подіями перед виборами. Ав­тор про цю болючу політичну ано­мал ію не згадує в статті „По вибо­рах". Чи непорозуміння в провідни­

ків Руху не спричинило розколу ор­ганізації? Хто ж , як не комуністи у Верховній Раді і на місцях, за вказів­ками їхніх панів з Москви, протидія­ли р е ф о р м а м на всіх щ а б л я х дер­жавної влади, а головно в сільсько­господарському секторі, допровади­ли до економічного занепаду, а тим і до зубожіння населення, звалюючи при цьому вину на демократ ів і на незалежність? Українським янича­р а м п і д к и н у л и нову п а с т к у -„ С л а в ' я н с ь к и й с о ю з " . Цей спосіб, яким Москва прибрала до рук Біло­русь, загрожує і Україні.

Чи Л. Кучма змінив свою політи­ку відносно національної ідеї? Мож­на д у м а т и , що т а к . Інавгураційна промова, звернення до народу з на­годи Різдва Христового, формуван­ня нового уряду вказують на зміни на к р а щ е . З а г а р б а н н я н а р о д н о г о майна, корупція л ю дьм и при владі була поширена у всіх посткомуніс­тичних державах . Про жалюгідний стан, в якому перебуває українська мова, написано вже багато в діяспорі і в Україні. Щоб змінити цей стан, потрібні роки наполегливо ї праці. Процес відродження мови буде від­б у в а т и с я з т а к о ю ш в и д к і с т ю , як прогресуватиме національна свідо­мість в народі.

Редактор В. Карпенко не згадав ні словом, чи було щось позитивне до­сягнуто в часі 5-ої річної каденції Л. Кучми, бо критики в українській і англомовній пресі було багато. Один із англомовних кореспондентів пе­редбачав, що „сербський варіянт то є ніщо в порівннянні з тим, що чекає Україну". Правда, цього не сталося, а злих пророків ми пережили бага­то. Співпраця і дружні взаємин із су­сідніми державами, НАТО, Европей­с ь к и м с о ю з о м , С Ш А , в и в а ж е н а міжетнічна політика - чи не є це по­зитивні досягнення Президента Л . Кучми? Помилки були, їх допускав­ся Президент, але хто їх не робить?

Два місяці після виборів - час ко­роткий, щоб можна побачити великі

певної міри зміни в державі . Формування уряду людьми, які мають довір 'я в народі - це в ж е дає над ію, що Л . К у ч м а х о ч е стати новим П р е з и д е н т о м в другій каденції. А формування чи­с е л ь н о ї ф р а к ц і ї в п а р л я м е н т і під проводом Л . К р а в ч у к а сприятиме конструктивній співпраці парлямен­ту і уряду і прискорить економічні

р е ф о р м и . І це одна з о з н а к , що в Україні приходять до влади люди, для яких д о б р о б а г а т о с т р а ж д а л ь н о г о українського народу і держави стоїть вище особистих справ. Тому вірмо в українську людину! Вона таки відро­джується стає в ряд будівні-: чих і іде слідами своїх світочів, які не дали за­гинути українському народові.

Євген Бачинський, Клівленд, Огайо

Україський хор „ Д У М К А " в Нью-Йорку

влашто в у є

ІШІЮІЩШ/Р1Г з нагоди 50-ліття свого заснування

неділя, 9 квітня 2000 p., о год. 2-ій по пол.

вавдиторп

COOPER UNION при 3- ій Авеню і Сх ід 7 -ма вул. в Нью-Йорку

Квитки набувати при касі - 20 дол.

Диригент хору - ВАСИЛЬ ГРЕЧИНСЬКИЙ Акомпаньямент - ЄВГЕНІЯ ПАЛЕЙ Соліст - ВОЛОДИМИР ГРИШКО н и

Тарас Шевченко в кривому дзеркалі комуністичної ідеології Василь Пахаренко

(Спеціяльио для „Свободи")

Ідучи підкорити Україну вогнем і мечем у 1918 pp., російські больше-вики силилися повалити і Шевченка, стерти пам'ять про нього.

В. Винниченко, В. Сосюра, інші мемуаристи залишили згадки про те, як красноґвардійці Муравйова, окупувавши Київ у л ю т о м у 1918 року, зривали портрети Шевченка, убивали прямо на вулиці кожного за шевченківську смушеву шапку чи вишиванку. Але незабаром загарб­ники змінили тактику - змушені були робити вигляд українізації. їм довелося, зціпивши зуби, змиритися зі Шевченком, його навіть мобілізу­вали на службу імперії.

У ті роки стали широко відомі мо­торошно-блюзнірські рядки В. Со-сюри:

/ жив якби Тарас тепер, Він був би членом ВКП. Пішов би він на бурю буру Так, як і всі, за юний клас... І не 'дного панка із вас Він сам поставив би до муру...

Працівник музею Сильвестр Дерево, розстріляний в 1938 році

Знову доводиться лише приголо­мшено вклонитися народові нашо­му: він зразу вгадав, кому служить казенний культ д и с т и л ь о в а н о г о Шевченка й напрочуд тонко висміяв лукавих культотворців. Серед інших ходив по Вкраїні такий жарт: у Мо­скві, на конкурсі проектів пам'ятни­ка Шевченкові переміг проект, що з о б р а ж а в Сталіна з „ К о б з а р е м " Шевченка в руках.

Суть большевицького стереотипу чітко визначив Л. Плющ: „Коли звертаємося до офіційного совєт­ського шевченкознавства, то впадає в око „простота" ідеології Шевчен­ка. Шевченко змальовується „про­сто" - атеїстом, революціонером-де-мократом, інтернаціоналістом-русо-філом. Те, що не вміщується в цю схему, або замовчується, або „по-парт ійному" інтерпретується чи фальсифікується, або поблажливо прощається, як помилки, посталої з мужицької неосвічености романтич­ної ідеалізації минувшини України.

Деякі найгостріші протимосков-ські твори Шевченка цензура забо­ронила зовсім ( „Якби-то ти, Богда­не п'яний...", „За що ми любим Бог­дана?.."), інші друкувалися в „Коб­зарях", але в школі навіть не згаду­

валися, деклямувати їх прилюдно -заборонялося („Розрита могила". „Чигрине, Чигрине. . .", „Великий льох", „Холодний Яр" та ін.). Ці по­езії, попри те. що супроводжувалися застережними коментарями-громо-відводами, піддавалися безсовісним цензурним спотворенням. Примі­ром, загальновідомі тепер рядки з думи „Чигрине, Чигрине...":

За що скородили списами Московські ребра ? -у підсовєтських виданнях вигля­

дали дещо інакше: замість „москов­ських" ребер - „татарські".

У всіх зібраннях творів поета (аж д о сьогодні) закінчення медитації „Не завидуй багатому..." друкується у такому вигляді:

Нема раю на всій землі, Та нема й на небі. Насправді ж: Нема раю на всій землі, Хіба що на небі! Особливо промовиста цензурна

корозія в офіційних совєтських пе­рекладах Шевченка на російську мову (та й інші мови імперії) , які представляли такого Шевченка, яко­го російським великодержавникам хотілося б читати в оригіналі - про­стакувато-шароварного, безбожно­го, смиренно-покірного. В оригіналі:

/ смеркає, і світає, День Божий минає. У перекладі: И темнеет, u coemaenu У ночь наступаєш. В оригіналі:

Було, роблю що, чи гуляю, Чи Богу молюся. У перекладі: Бьівало - думаю, гуляю, Сижу за работой...

Директор музею Михайло Стретович, засуджений в 1937р.

Навіть Шевченків правопис у під­совєтських виданнях від початку 30-их років було зросійщено. У бага­тьох творах з певною стильовою ме­тою поет використовував церковно­слов'янську мову - звичайно ж . з дитинства засвоєний її український варіянт. Скажімо, у біблійних епі­графах він писав „ложь", „нощь", під слов'янським „и" розумів укра­їнське „и", ,,т/' уживав тільки в зна­ченні „і". У совєтських же виданнях за приписами ще царськими послі­довно друкувалися „ложь", „нощь", „грєхі", „ісповєдуй" тощо. І в напи­санні багатьох інших слів поет послі­довно дотримувався української тра­диції: алилуя, Ватикан, Вавилон. Вн-ф л е є м , Сиракузи, грунт. Ґалаґан, Ґвалт, ґанок, Бедговен. Совєтські автори усе це старанно виправляли на зросійщені варіянтн.

Можна відчути атмосферу, стиль, фразеологію „комуно-інтернаціона-

Спроба міліції і КҐБрозігнати похід „Останнім шляхом Кобзаря" на Тарасовій Горі у травні 1991 року.

Усі фото з книги Зінаїди Тарахан-Берези „Святиня".

лізації" поета з офіціозних промов на урочистостях, присвячених 150-річчю від дня народження Шевчен­ка. П. Шелест, перший секретар ЦК КПУ: „І ніколи не вдасться нашим класовим ворогам - українським буржуазним націоналістам, що за­кінчують своє ганьбою вкрите жит­тя за кордоном, використати ім'я Т. Шевченка проти українського наро­ду, проти комуністичних ідеалів". І. Казанець, голова Ради міністрів УРСР: „Великого українського по­ета, його творчу спадщину піднесли на небувалу висоту Комуністична партія, її геніяльний вождь В. І. Ле­нін, що проніс л ю б о в і повагу д о Шевченка крізь усе своє життя".

Большевики, проте, ніколи не за­бували, що мають справу зі своїм найзатятішим, найнебезпечнішим во­рогом, і завше були „начєку". Ось стисла переповідь докладно задоку­ментованої А. Загрійчуком, за свід­ченнями очевидців, трагедії, яка ста­лася у містечку Браїлові на Поділлі.

10 березня 1921 року браїлівська молодь вирішила відзначити 60-ту річницю від дня смерти Т. Шевчен­ка: поставити на самодіяльній сцені його „Назара Стодолю". З молоде­чим запалом взялися браїлівці за підготовку до вистави. Головна роля - Назара дісталася Борисові Бахору. Галю у п'єсі грала красуня на все село, донька начальника пошти на прізвище Рекало, звали її також Га­линою. Брали участь у виставі та­кож молода вчителька Олена Куліш, студент учительського Інституту Іван Рудик, ще багато інших моло­дих людей. Організатором усіх уро­чистостей був диякон Петропавлів-ської церкви Стадник.

Вистава пройшла з успіхом. А опісля все почалося. Містечком по­повзли чутки про те, що молодь по закінченні п'єси співала славень „Ще не вмерла Україна". А л е це були тільки чутки. І їх розпустили ті, хто був проти вистави, хто хотів у будь-який спосіб вислужитися пе­

ред новою, червоною владою. Чекіс­ти заарештували всіх учасників ви­стави. У кожного заарештованого зробили пильний обшук. Усіх негай­но відправили у Жмеринську ЧК.

Люди чули вночі ґвалт, крики. Розповідали, як священик (це був отець Герман) голосно читав молит­ви, готуючи людей до вічности. В очі смерти дивилася юна Люся Кос-тецька. Ковальський намагався до останнього якось утішити добрим словом свою молоду дружину. По­руч - брат і сестра Терешківські -Оля і Сашко. Коли розстрілювали красуню Галю, вона просила, щоб пожаліли її вроду, дівочу косу. У Жмеринці тієї ночі було розстріля­но тридцять п'ять жінок та сорок п'ять чоловіків, серед цього числа -чимало дітей.

Недавно серед документів епохи НКВДистського геноциду в Західній Україні було оприлюднено датований 18 жовтня 1950 р. „Маршрутний лист" конвою, що супроводжував на каторгу в Сибір „бандерівців", а саме (у вагоні): „Пристарілих - 10 чоловік, взрослих - 34 чоловіка, ді­тей до 7 років - 18 осіб": „Жалоби конвоя - спєцконтинґент стучал в двєрь вагона, просили молока для дєтєй, трєбовалі врача, пєлі бандє-ровськую пісню „Заповіт"... Мєри, прінятиє по жалобам конвоя - за пє-ніє бандєровського гимна вагону урєзать хлебний пайок"...

З початку 60-их років, відколи зд ійнялася нова, чергова хвиля українського національного відро­дження („шістдесятництво"), молоді патріоти поновили давню традицію відзначати 22 травня - день повер­нення праху Поета з чужини у рідну землю.

Большевицька влада всіма д о ­ступними їй засобами затято пере­шкоджала цим, здавалося б, безпро-винним акціям, вбачаючи в них ви­яви „буржуазного націоналізму". Дух цих акцій передано у спогадах

(Закінчення на стор. 13)

Хрест з могили Т. Шевченка, повалений в 1923 році

Т а р а с Ш е в ч е н к о . . .

(Закінчення зі стор. 12) Світлани Кириченко - тогочасної співпрацівниці Інституту літератури АН УРСР, щирої патріотки, активної учасниці шістдесятницького руху.

Вперше родина Кириченків - Світ­лана, її чоловік Юрко і трирічний син Сергій - прийшли 22 травня до пам'ятника Шевченкові на запро­шення друзів ювілейного 1964 року. „Простір від входу у сквер й у всі боки від пам'ятника з а п р у ж е н о людьми. Натовп рухається, перели­вається. Я поправляю на синові кос­тюмчик, наказую іти рівненько і кві­ти гарно тримати - „он бачиш, дядя нас для кіно знімає". Сергійко гордо несе свої квіти дідові Тарасові, так само й ми. „От і увічнили нас для іс­торії", - думаю собі. Я справді пере­конана, що знімають для докумен­тального фільму. - А коли кіно по­кажуть? - допитувався син.

„Показали" наступного ж дня, але не в кінотеатрах. На роботі ми почули, що до академічної президії викликають директорів інститутів: крутитимуть їм учорашню кіноплів­ку, щоб упізнавали своїх працівни­ків. Вшанувати повернення вже мертвого поета на рідну землю - це, виявляється, вияв буржуазного на­ціоналізму і антирадянська демон­страція".

21 травня наступного 1965 року, саме з таким попередженням, обхо­див робочі кабінети Інституту літе­ратури член партбюро М. Г.: „Якщо завтра хтось прийде до пам'ятника Шевченкові, це буде розцінено як ан­тирадянська демонстрація". Якщо моїх товаришок по Інституту літера­тури Світлану Попель і Михайлину Коцюбинську (обидві тоді були чле­нами партії) лише „заслухали" на партбюро (допитувалися: „Чого ви туди ходили?"), то лаборантку Інсти­туту педагогіки Віру Гриценко звіль­нили з роботи. Михайлові Гуцеві це відгукнулося пізніше.

Моя мама на вечірній родинній „нараді" запропонувала делегувати до Шевченка від нашої родини її. Хоч і комуністка, та майже пенсіо­нерка, - „нічого мені не зроблять". І пішла - з квітами. Повернувшись, мама розповіла: перед сходами до пам'ятника щільно влаштувалися „дружинники", перегородивши доро­гу тим, хто хотів покласти квіти. Та коли люди підходили до них і не від­ступали, пропускали їх і з усіх боків фотографували: магнітні спалахи були, як розриви куль...

„22 травня 1972 року ми звично йдемо до Шевченка. Уздовж тротуа­ру, що прилягає до Шевченкового скверу, навпроти червоного універ­ситетського корпусу стоять одна біля одної чорні „Волги". Людей з раціями бачимо й далі - до самого входу у сквер. Ми піднімаємося по сходах пам'ятника, кладемо квіти. Через якийсь час почули різкий скрип багатьох г а л ь м . Видно -під'їхали важкі авта. Солдати ви­стрибували з машин, шикувалися. Чувся карбований крок солдатських чобіт. По обидва боки з-поза пам'ят­ника з'явилися шеренги солдатів. Не обминали нікого з тих, що гуляли в алеях чи сиділи на лавицях, вичав­люючи людей із парку, завертаючи всіх до виходу. І раптом. . . Мороз поза шкірою, наче струмом ударило, вухам не повірили. У правій од нас алеї, ближче до бульвару Шевченка, вибухнув голосний, злагоджений спів. „Заповіт"!.

Повз нас, оточена з боків і позаду солдатами, йшла невелика громадка л ю д е й і співала. Голоси м о л о д і , дужі. Скільки їх? Хто вони? Розди­витися за солдатами важко. Співаків ведуть. І голосно несеться в прозо­вій причаєній тиші: „Поховайте та вставайте, кайдани порвіте!..".

Таку лукаву, двоєдушну політику щодо Шевченка - позірне ідолопо­клонство, а фактичне потоптання -комуністичний режим проводив бук­вально до самого свого ганебного краху. Останнім актом тієї підступ­ної політики стала інспірована влас­тями і московською церквою проти-українська провокація на могилі По­ета в Каневі у травні 1991 року. Зре­штою, совєтський стереотип ніхто не забув, усі ще носимо його в собі.

Нинішня ситуація, на мій погляд, така: ми похапцем відроджуємо гір­ший варіянт стереотипу народниць­кого, ще не розпрощавшись з боль-шевицьким, практично припасовує­мо неопросвітянську щепу до боль-шевицького окоренка (кажу про ма­сову свідомість, а не винятки). І вже в повітрі витає стереотип розвін-чальний, неораціоцентричний, - ось-ось має втілитися в сенсаційно-роз­громній статті якогось молодого , сміливого естета, інтеліґента-захід-ника, так схожого на Драгоманова. А б о якийсь в ідчайдух п о е т - „ а н -дерґраундівець" накриє мокрим ряд­ном усіх отих архаїчних, пошлих просвітян разом з їхнім божком Та-расієм, звертаючись до них вісімде­сятилітньої давности словами юного

Сторож могили Іван Ядловський помер з голоду в 1933 році. Поруч з ним - дружина Me латка

М. Семенка (хоч, може, й пишаю­чись при т о м у своєю геройською оригінальністю): „Ах, з тобою стра­шенно тоскно... Я не хочу з тобою говорити. Ти підносиш мені засмаль­цьованого „Кобзаря", кажеш: ось моє мистецтво. Чоловіче, мені за тебе соромно. . . Мистецтво є щось таке, що тобі й не снилось. Я хочу тобі сказати, що де є культ, там не­має мистецтва. А передовсім воно не боїться нападів. Навпаки. В нападах воно гартується. А ти, вхопившись за свого „Кобзаря", від якого тхне дьогтем і салом, і думаєш, що його захистить твоя пошана. Пошана твоя його вбила. Й немає йому воскресін­ня. Як я можу шанувати тепер Шев­ченка, коли я бачу, що він є під мої­ми ногами?".

Досвід предтеч показав: із профа­нування, заперечення Шевченка по­чинається самозаперечення, самоїд-ство українців. Невже все повто­риться? Невже нас нічому не навчи­ли безпомічна аморфність просві­тян, ідейний крах, самопоганьблення Драгоманова, куля Хвильового? Не­вже знову кинемося усім поспіль­ством у погибельний танок крайно­щів?

Нині переживаємо добу всезагаль-ного панування найпримітивнішого, а при тім украй рознахабнілого зма-лоросійщеного міщанства - диктат салогубів. Тому й на Шевченка за­махнулися насамперед не так „нео-драгоманівці" чи „неосеменківці", як „неокирпогнучко-шиєнкови" (ще ним-таки й поціновані в „Кобзарі" як найбільше національне з л о та найпекучіша ганьба).

Молодий журналіст О. Бузина, ві­домий епатаж но-розвінчальним и статтями про Лесю Українку, Ольгу Кобилянську, І. Франка, опубліку­вав (зрозуміло, російською мовою) у столичній газеті „Ведомости" ( ру­порі в ітчизняних о б и в а т е л і в ) фрагменти ще не виданої книжки „Вурдалак Тарас Шевченко". Дека-нонізація О. Бузини зводиться до вживання щодо Шевченка незвично вульгарної лексики („рифмоплет", стукач-самовольщик" і под.); до під-тасовки, пересмикування одних фак­тів і нарочистого „забування" інших; до „сенсаційних відкриттів" деяких делікатних моментів з життя поета, - давно й загальновідомих зі щоден­ника та листування (Шевченко був людиною навдивовижу відкритою, нелукавою), а втім цнотливо змов­чуваних народницько-соцреалістич-ними шевченколюбами.

Як бачимо, підхід виростає зі ста­рої як світ філістерської менталь­носте. Говорячи суто про Шевченка - людину побутову (та й то підтасо­вану напівправду) - коли носив пару­синовий костюм, коли драпове паль­то, коли в кого на балах бував, що саме пив і їв, з яким знайомим і за що посварився тощо; не завдавши собі труду поміркувати(не обов'яз­ково прихильно, хай і критично) над якістю його художнього слова, над суттю його ф і л о с о ф с ь к и х ідей, -журналіст-розвінчальник робить такі далекосяжні й кардинальні ви­сновки про Шевченка - поета, мис­лителя, духовного провідника нації.

Окремо треба згадати шевченків­ську традицію у нашому письмен­стві. Десь з кінця XIX ст. українська література (як і вся культура) слі­дом за інтелігентською душею роз­чахнулася на два річища - народ­ницьке і західницьке (за новішими означеннями - традиційницьке і мо­дерністське; сповідальницьке і мета-фористське).

Традиційники іменують себе пря­мими спадкоємцями Шевченка. І

справді, підхоплюють, розвивають ч и м а л о його традицій , хоча, на жаль, часто обмежуються лише зо­внішніми, поверховими, формальни­ми. Модерністи всіляко відхрещу­ються від Шевченка, сприймаючи його очима традиційників - у нена­висній просвітянській шапці і кожусі - і тим самим підрубують корінь, із якого виростають.

Уже навіть не гірко, а смішно ди­витися на їхню панічну „кобзарофо-бію", адже ж Шевченко був чи не першим українським модерністом -зламав замшілі літературні стерео­типи засадніїчо новим способом ху­дожнього мислення, джерельною народною мовою, започаткуванням нових жанрів, багатошаровою сим­волізацією образ ів , серцевинним злиттям фолкльору з літературою, постановкою і вирішенням проблем плянетарного регістру, зродженням неповторної версифікації... Шевчен­ко став глибинним м о д е р н і с т о м , тому що був глибинним традиціона­лістом.

У перебігу останніх ста літ живи­ло нашу інтелігенцію не тільки на­родництво й західництво. Повільно, але вперто вилущувався з них посія­ний Шевченком єдино органічний для української душі націонал-демо-кратизм.

Його ідеї зажевріли (на жаль , фатально пізно) в Четвертому Уні­версалі Центральної Ради та Консти­туції УНР, поступово вигранювалися перед- і повоєнною еміграцією (на­самперед наддніпрянською - С. Пет­люрою, І. Багряним), фундаторами найповажнішого в Західній Україні до 1939 р. УНДО (Українського Наці­онально-демократичного Об'єднан­ня) - серед ін. Д. Левицьким; а та­кож ідеологами УПА - П. Полта­вою, О. Дя ко в и м-Горн о ви м та ін. А ж поки в 60-70-ті роки провідники українського руху - І. Д з ю б а , Л. Лук'яненко, М. Руденко, Є. Свер­стюк, В. Стус, В. Чорновіл - зроби­ли націонал-демократизм єдиним осердям своєї ідеології.

Проте ідеологія шістдесятників довгі роки була майже герметично відгороджена від народу (масової свідомости) колючим дротом КҐБ та большевицької пропаганди.

Сьогодні , на предивне щастя, українське відродження, хоч і воля­чою ходою, але вперше йде шляхом, що його проторував Шевченко.

І все ж признаймося соб і : не стільки воля народу чи авторитет окремих л ідерів , партій, як саме Провидіння визначає поки що для нас цей шлях, ми ж продовжуємо борсатися в старих стереотипах. Таке становище вкрай хистке і довго три­вати не може. Людина створена віль­ною, їй Богом дано право вибору, скористаймося ж нарешті цим пра­вом во благо, а не во зло.

Як здійснилися чорні, так нео­дмінно здійсняться рано чи пізно і найсвітліші віщування Шевченкові. Але від нас залежить, чи станеться це сьогодні, чи доведеться знову че­кати століття.

Черкаси Друкується зі скороченнями.

Василь Пахаренко народився 12 травня 1964 року у селі поблизу Чер­кас. Закінчив учительський інститут та аспірантуру Інституту літера­тури і ЛІ. Т. Шевченка Національної академії наук. Член Національної спілки письменників України, канди­дат філологічних наук, доцент кате­дри української літератури Черкась­кого державного університету ім. Богдана Хмельницького.

Ліга меценатів спонзорує конкурс на кращий підручник

КИЇВ. - Триває конкурс на кращі підручники з історії України для се­редньої школи, оголошений два роки тому, коли на зборах Ліги україн­ських меценатів - після нарад з Мініс­терством освіти, істориками, письмен­никами - було вирішено, що сучасні підручники з історії України не відпо­відають інтелектуальним, моральним і політичним вимогам суспільства. Тоді й було принято рішення про кон­курс.

Журі конкурсу очолив популярний сучасний український письменник, майстер історичного роману Павло Загребельний. До складу журі уві­йшли також письменники Роман Іва-ничук, Роман Федорів, академік Іван Дзюба, історики Френк Сисин, Орест Субтельний (Канада), Ярослав Дашке-вич, Ярослав Ісаєвич, Юрій Мицик, заступник міністра освіти України Олександра Савченко, директор ви­давництва „Дніпро" Тарас Сергійчук, група відомих педагогів.

Розглянуто 27 рукописів. Кожний -під своєю девізою. Рецензувався кож­ний рукопис, якщо заслуговував на увагу, 5-7 рецензентами з числа відо­мих істориків, письменників, праців­ників міністерства.

Першу премію нещодавно було вру­чено подружжю вчителів - Віталієві Власову та Оксані Данилевській. Три тисячі долярів вони отримали за про­ект підручника з історії України для 5-ої кляси. На підході - підручник для 7-ої та 11-ої клясів. З метою пришвид­шення процесу проектування підруч­ників на найближчих зборах Ліґи ме­ценатів плянується прийняти рішення щодо продовження конкурсу у відкри­тому варіянті - тобто звернутися до істориків, вчених, письменників з пропозицією взяти участь у конкурсі.

У руслі цього проекту плянується оголосити ще один конкурс - на кра­щий підручник з української мови та літератури.

Любов Самойленко

Арка" обирає найтяжчий шлях -іти за істиною ї ї

З першим днем цього року у Льво­ві побачило світ заснувальне, „нульо­ве", число суспільно-релігійної газе­ти „Арка". Виряджаючи її у тяжку дорогу, Владика Любомир Гузар, Єпископ-помічник Глави Української Греко-Католицької Церкви, пише , що завдання нової газети - „допо­могти нам бачити наше сьогодення через призму тривалих, відвічних вартостей". Ось чому над заголо­вком вміщено таку ясну і однозначну девізу: „Дух нації стане незнищен­ним, якщо в основі її життя буде Божа правда". А в редакційній статті „Наша газета" читаємо: „Останнім часом фетишизується ідея толерант-ности, коли на одну площину ста­виться і зрівнюється у правах добро і зло. Але розмивання межі між за­хланністю і поміркованістю, між со­ромом і розгнузданістю, м і ж мо­ральною відповідальністю і крайнім цинізмом веде до знищення культури свободи, є інструментом духовного терору.

Редакція ставить собі за мету від­новити зв'язок між інформацією і будівництвом сенсу...".

І справді - будуючий моральний зміст мають більшість вміщених у цьому першому числі „Арки" матері­ялів, зокрема медитації Петра Діду-ли на тему 2000-річчя Різдва Христо­вого, глибокі роздуми Тетяни Жолу-бак над проблемами сучасної роди­ни, історіософський есей Йосипа Лося „Правда слова", культуроло­гічний огляд Тетяни Хоменко „В очі­куванні відповіді", погляд Юрія Криворучка та Ігоря Полянського на сучасну церковну архітектуру. Є та­кож дуже вартісні в сенсі оздоров­люючого морального впливу пере­клади - однієї знаменитої промови Матері Терези, статті -проповід і французького теолога Ремона Панні-кара, репортажу кореспондента газе­ти „Вашінґтон Пост" Пола Річарда з української археологічно-мистецької виставки в Міжнародному Валютно­му Фонді „Подорож до кам'яного віку". Ідейною домінантою усіх цих

публікацій, а також висновків, пода­них у рубриках „Падіння" і „Злети", є намагання випрозорити взаємну за­лежність людини і суспільства, нації і людства, увиразнити ієрархію духо­вних цінностей, навчитися застосову­вати безпомильні критерії в розмеж­уванні добра і зла, світла і темряви.

Разом з тим, читання цього про­грамового числа „Арки" залишає по собі деяку оскомину антизахідни-цтва, традиційного швидше для ро­сійського світогляду. Впевняти чита­ча, як це робить, наприклад, Тарас Лильо у своїй аналізі проблеми люд­ської відповідальности і також про­блем „святої правди" та „своєї хати", нібито зі Заходу походить все найгір­ше, - значить спрощувати історію людства й історію християнства. Так само не переконує цей автор, ставля­чи на одну дошку комунізм і капіта­лізм. Втім, це ототожнення не було чужим і для діяспорних авторів, ось і „Арка" робить подібну думку Осипа Федорики одним з узагальнюючих епіграфів свого першого числа: „Ко­мунізм і капіталізм - близнята. Це різні симптоми цієї самої недуги...". Така категоричність може зашкодити об'єктивному осягненню соціяльних, а з ними й моральних проблем в но­вітній історії людства.

Враження доброї спроби постави­ти політичну економію як науку, і за­галом соціяльну проблематику, в етичний контекст залишає блискуча стаття Іво Полуляха, вченого з Укра­їнського Вільного Університету -„Пріоритет особи", хоч це вже рі­вень, значно вищий від газетно-попу­лярного.

Можна також мати певні застере­ження щодо багатослівності! деяких матеріялів, надмірного вдавання ав­торів до цитат, але загалом „Арка" цим своїм початком дає підстави спо­діватися гідного продовження. Для зацікавлених читачів повідомляємо адресу редакції: 79016, м. Львів, вул. Євгена Озаркевича, 4.

Петро Часто

Д-р Є. Стецьків Об'єднуймося, бо один у полі не воїн

Світова Федерація українських лі­карських товариств (СФУЛТ), яка об'єднує українські лікарські товари­ства Північної і Південної Америки, Австралії та Европи, влаштовує що два роки конгреси.

Останніх п'ять конгресів СФУЛТ відбулися в Україні - в Києві у 1990-му, в Харкові в 1992-му, в Дніпропе­тровському в 1994-му, в Одесі в 1996-му і в Ужгороді в 1998 році. Наступ­ний конгрес відбудеться у Львові в 2000 році.

Метою тих конгресів є не лише по­ділитися з нашими колегами здобут­ками західньої медицини і нашим лі­карським досвідом, але також заохо­тити наших колег в Україні до само­організації, до членства у. Всеукраїн­ському лікарському товаристві (ВУЛТ). Таке товариство вже існує 9 років. На жаль, на 250,000 лікарів в Україні до нього належить тільки 2,000 лікарів, і то переважно зі Льво­ва. Наші колеги в Україні не виявля­ють належного зрозуміння до участи в незалежній, професійній організації, яка може відіграти колосальну ролю в освідомленні населення і в профі­лактичних заходах охорони здоров'я. Лікарі в Україні, так само, як інші наші професіоналісти, надто пасивні і аполітичні, не розуміють, що байду­жість є тим мікробом, який роз'їдає суспільний організм, поглиблює нега­разди і сіє ще більшу зневіру.

Дається взнаки радянська звичка чекати на якусь вказівку, щоб виявити особисту активність. Лікарі в Україні не об'єднуються і не вписуються в члени Всеукраїнського лікарського товариства, мотивуючи таку настано­ву, що в Україні панує економічна скрута, себто біда, а як є біда, то не до об'єднання, кожен нехай сам собі дає раду. Це хибна настанова.

Згадаймо Давні часи. Татари напада­ли на Україну, грабували, палили села, вбивали, гнали людей в ясир. Щоб рятуватись, чоловіки втікали на Хортицю і там організували славне запорізьке військо. Спільними силами постало наше козацтво. Подібно було з Гайдамаччиною. Польські пани ра­зом з орендарями в и ко р и ст о ву в а л и наш народ до тієї міри, що йому урвався терпець, і щоб оборонитися від сваволі панів - він створив гайда­маків.

Після Другої світової війни емігранти, які втекли від московсько­го комуністичного пекла і опинилися у Німеччині, переживали велику біду. Не було що їсти, було тяжко знайти дах над головою. Німці емігрантів не­навиділи, називали „проклятими чу­жинцями". Совєтські емісари вишуку­вали емігрантів по всій Німеччині і си­лою вивозили на „родіну" (читай -

Сибір). Союзники дивились з підозрін­ням, дивуючись, чому емігранти не хочуть вертатися на рідну землю. їм не помагали вияснення про т. зв. „щасливе життя під сталінською кон­ституцією", про те, що лише за два роки совєтської окупації біля 700 ти­сяч населення Західньої України де­портовано в Сибір. Наше становище було незавидне. Й ось тоді українські втікачі почали організовуватись і об'єднано демонструвати проти на­сильного вивезення, інтервенювати у рядах західніх держав включно з Ва-тиканом. Це допомогло.

В 1946 році президент США Гері Труман призначив д-ра Едварда О'Ко-нера комісарем для „переміщених осіб". Той їздив зі своїм штабом по Ні­меччині, відвідував табори втікачів і випитував їх, чому вони не хочуть по­вертатися до большевицького „раю". Священики розповіли йому про жор­стоку ліквідацію нашої Церкви, про ув'язнення наших владик (семеро за­мучено у в'язницях, а митрополит Йо­сип Сліпий карався 18 років у концта­борах), про депортацію в Сибір свяще­ників, монахів і монахинь. Люди роз­повіли про голодомор в 1932-33 ро­ках, яким Москва знищила мільйони українського населення, про розстріли наших патріотів і про всі „блага" чер­воної Москви.

Д-р О'Конер, повернувшись до Ва­шінґтону, переконав президента Тру-мана, щоб той затримав насильну ре-патріяцію. Президент це зробив і в по­розумінні з урядами В е л и ко б р и т ан ії, Франції і Канади дозволив еміграцію до західніх держав.

Прибувши до Америки, емігрантам довелося починати з нуля. Щоб собі допомогти спільно, наші скитальці вступали до створених ними організа­цій, які існують до сьогодні і тепер до­помагають Україні.

Отже, з нещастям і бідою легше во­ювати спільно, об'єднано, ніж один­цем. Жалощами і наріканнями ще ніх­то не поправив свого становища. Леся Українка писала: „Бо плач не дав сво­боди ще нікому, а хто борець - той здобуває світ".

В Україні ще далі панує страх, бай­дужість і брак ініціятиви. Ворогові вдалося пошкодити менталітет наших людей до тієї міри, що вони втратили охоту до організаційної і об'єднаної оборони.

На що наш народ чекає? На чудо? Найвищий час організуватися, щоб спільно і об'єднано боротися за кращу долю України. Хай дороговказом бу­дуть безсмертні слова Лесі Українки:

Вставай, хто живий В кого думка повстала!

Сарасота, Фльорида

На Харківщині вже немає колгоспів До „Свободи" надійшло одне з січ­

невих чисел газети „Голос Лозівщи-ни", що видається в Лозовій на Хар­ківщині. Передруковуємо з нього до­пис "Перше посвідчення":

„В управлінні економіки районної державної адміністрації триває реє­страція реформованих господарств за новою організаційно-правовою формою. На базі колишніх колектив­них сільськогосподарських підпри­

ємств вже створено 20 приватних сільськогосподарських підприємств, кілька виробничих кооперативів, аг­рофірма та акційні товариства.

Віднині колгосп „Жовтень" нази­ватиметься приватним сільськогос­подарським підприємством імені Л. Хворостяного. Посвідчення про це вручив засновнику новоствореного господарства О. Скрипнику голова районної адміністрації С. Міщанюк".

ПОВЕРТАЮЧИСЬ до НАДРУКОВАНОГО шшжжжтш.

В і м ' я ч о г о з н е в а ж е н о п р а в д у ?

Про ОУН, УПА, УВГР - без упередження В „Свободі" (14 січня 2000 року)

Іван Кохан помістив с т а т т ю „Про ОУН, УПА, У Г В Р " , в якій робить закиди провідним членам Організа­ції У к р а ї н с ь к и х Н а ц і о н а л і с т і в (ОУНр), які нібито, за його розумін­ням, „в газетах і книгах впроваджу­ють облуду в українське життя, пи­ш у ч и п р о О У Н і У к р а ї н с ь к у П о ­встанську Армію (УПА) так, неначе б ці два вияви воюючої України були одне і теж саме".

Не хочу цитувати написаного, але нехай шановний читач „ С в о б о д и " загляне до згаданого числа і виро­бить с в о ю о б ' є к т и в н у д у м к у про часи б о р о т ь б и О У Н - У П А в час і Другої світової війни та після її за­кінчення.

Прикро, що І. Кохан посилається на заяву Головного командира УПА, генерала-хорунжого Романа Шухе-

Відомо, що в Україні, з огляду на її д е м о к р а т и з м , т а к о ж д і ю т ь різні , м ' яко кажучи, нетрадиційні д л я неї конфесії і течії. З нехристиянських найпомітніші прихильники РУНВіри, які намагаються реставрувати наші давні народні вірування, мусульмани і буддисти, кришнаїти, церква „препо­добного Муна", всілякі секти, як, на­п р и к л а д , „ Б і л е б р а т с т в о " , з я к и м Україна зазнала стільки клопоту, спі­ритуалісти, чаклуни, „контактери з вищими світами", збіговиська відьом й різноманітні таємно-чорні „ордени". Однак, виникнення цього „букету" не пов'язане з чисто українськими при­чинами. Йдеться про безпосередній спадок недавнього тоталітарного ми­нулого: зі занепадом совєтської імпе­рії та ідеології безбожництва насиль­но стримувана духовна енергія враз вихлюпнулася назовні , а о с к і л ь к и вона не була прояснена доброякісним знс.нням, розвинутою релігійною сві­домістю, то й набула таких мало при­ємних, а то й потворних ознак.

Литовський ф і л о с о ф А. Юозайтіс у своєму есеї „Постепоха" пише, що сьогодні неможливо, „на місці кому­ністичної ідеології вибудувати палаци релігійної чи національної самобут-ности. В пост-епоху такі будови не споруджуються - нема фундаменту". І д а л і : „ В о с ь м е р о з десяти наших ближніх... свою енергію віддають ма­терії, товарові, багатству...".

Втім, певний докір на адресу полі­тичним і д е р ж а в н и м п р о в і д н и к а м України не буде перебільшенням. Ось що сказав на засіданні Міжнародного експертного клюбу в Інституті світо­вої економіки і міжнародних взаємин НАНУ професор Київської духовної академії Дмитро В. Степовик: „Су­часна політика щодо релігії і культу-

вича-Тараса Чупринку з 25 вересня 1947 року. Якщо посилається на зга­дану заяву, то треба цитувати її в ці­лості, а не брати один відступ, де йде мова , що Українська П о в с т а н с ь к а Армія - понадпартійна. Мені не відо­м о , щоб хтось з провідних член ів ОУН заперечував, що УПА є понад-парт ійною, а л е т р е б а ствердити в ім 'я історичної правди, і про це пише Головний командир У П А генерал-хорунжий Роман Шухевич в цьому зверненні , на яке п о к л и к а є т ь с я І. Кохан:

1. „Українська Повстанська Армія постала з бойових груп ОУН (керо­ваної С. Б а н д е р о ю ) в 1942 році в у м о в а х з а в з я т о ї боротьби укра їн­ського народу проти г ітлерівських загарбників. На протязі 1942-43 ро­ків в УПА включилися широкі на­родні маси. УПА стала виразно все-

ри дуже аморфна. Образно кажучи, це політика-кисіль, політика-тісто. В ній не вироблено стрижня, нема фер­менту для структурної кристалізації. Цілком не враховано досвіду колиш­ніх колоніяльних народів, які відділя­лися від метрополій. Починаємо бу­дувати „громадянське суспільство", не збудувавши суспільства нації. Біль­ша частина керівних українських по­літиків усіх трьох гілок влади боять­ся слів „нація" , "національне" , як вогню, ідентифікуючи ці слова і по­няття з націоналізмом в його екстре­містській формі. Оскільки ж релігія і Церква традиційно близькі до націо­нальної культури і творчих релігійно-церковних „тонкощів", то політики усіх мастей, аж до націонал-демокра­тів, взагалі вилучили Церкву з поля з о р у , з в е р т а ю ч и с ь до ц е р к о в н и х структур лише при потребі - вплива­ти через них на електорат. Це глибоко помилкова позиція, яка дорого обі­йдеться.

Наші політики зовсім не знають або не хочуть знати, як будувалися держави в постімперські періоди. Піс­л я розпаду Турецької імперії балкан-ські народи (греки, албанці, болгари, серби) негайно звернули найпильнішу увагу на відбудову церков, які мали історичне коріння в цих націях. А па­ралельно з цим будували національні й в ідтак громадянські суспільства. Точно за таким „сценар ієм" д і я л и угорці, чехи, словаки, румуни після розпаду Австро-Угорської імперії . Польща, скинувши з себе російське імперське ярмо 1918 року, найперше що зробила - це поновила ретельно продуману с т р у к т у р у Р и м о - К а т о -лицької Церкви.

Церковне питання стояло на пер­шому місці у Бісмарка при об'єднанні

н а ц і о н а л ь н о ю з б р о й н о ю с и л о ю . Вона стала найповажнішим і загаль­ним виявом самостійницької бороть­би всього українського народу".

2. „Від моменту утворення УГВР, Українська Повстанська Армія під­порядковується лише УГВР і визнає УГВР за єдине своє Представництво і Керівництво".

В точці 4-ій написано: „Українська Повстанська Армія понадпартійна.В ній боряться всі, кому дорога справа Самостійної Української Д е р ж а в и , без різниці поглядів, політичних пе­реконань і партійної приналежності!. А л е рівночасно з цим УПА цілком визнає той велетенський вклад, що його внесла ОУН, керована Степа­ном Бандерою, в справу утворення, зміцнення і розвитку УПА. ОУН по­клала основи під УПА, вона скріпи­ла її своїми високоідейними кадрами (члени ОУН с т а н о в л я т ь понад 50 відсотків усього складу УПА), вона відстояла її політично від нападів як з боку опортуністичного табору, так і з боку національних ворогів Украї­ни, вона доклала найбільших зусиль д л я успішного розвитку УПА і до-

німецьких князівств і к у р ф ю р с т в у єдину державу. Це було правильно: адже все починається від духу, від віри, які дають роботу рукам, думки - головам, надію - серцям...".

Все п о ч и н а є т ь с я в ід д у х у , в ід віри... Але щоб вийти на рівну доро­гу з болота „постепохи", дух і віра мусять спертися на ясний розум. Бла­жен, хто вірить серцем і кого воно не зводить на манівці антихристиянства, проте, на жаль , так звані „духовні по­шуки", не узгоджені з глибокою релі­гійною свідомістю, нерідко приводять до бездуховносте і безвір'я. І держа­ва, з огляду на свої демократичні за­сади, не може перешкодити розповсю­дженню сектантського та „орденсько­го" бузувірства. Але це може і пови­нен зробити розум і сумління суспіль­ства, інтелектуально-духовна еліта нації - силою свого знання, силою логіки, діялектики, інтуїції вона му­сить спромогтися визначити критерії оздоровлення народу. Що така еліта в Україні вже є, і що вона так швидко відродилася після довгого поневолен­ня людського розуму і віри - це й свідчить про особливу релігійність нашої багатостраждальної нації.

Ось один з багатьох напрямів цієї тяжкої і невідкладної праці. Група ки­ївських вчених заснувала Українську академію оригінальних ідей і Міжна­родний конвент три ні тарних знань. Що ж це за знання? Мова іде про те, що людство потребує нового, у біль­шій мірі життєдайного світогляду, оскільки дотеперішній науковий ме­тод пізнання і будований на цьому піз­нанні науково-технічний прогрес про­тистоять природі і загрожують еколо­гічною безвихіддю.

Водночас цей так званий „науко­вий" метод зовсім непридатний для духовного, релігійного життя, Науко-

кладає їх сьогодні в рамках УГВР". Варто пригадати Іванові Коханові,

що генерал-хорунжий Роман Шухе­вич був Г о л о в о ю Проводу ОУН в Україні, Головним командиром УПА і Головою Генерального секретарія-ту УГВР.

Дивує мене, чому сьогодні, після б і л ь ш як 55 р о к і в від у т в о р е н н я УГВР і після 55 років рейду деяких відділів УПА і членів ОУН в Захід-ню Европу, потрібно спотворювати історичну правду. А д ж е сьогодні є німецькі документи про визвольну боротьбу, є більшовицькі архіви.

Були партії і поодинокі особи в ДП таборах, які ставили під сумнів бо­ротьбу в 1940-50 роках. Хвала Богу, сьогодні, крім комуністів, всі визна­ють УПА, але чомусь не хочуть ви­знати того, що коли б не було ОУН, то не було б і УПА.

Це істина, і вона не залежить від того , як до неї ставиться І. Кохан. Так воно було, і в ім 'я тих, які впали в боротьбі за Україну, маймо м у ж ­ність писати правду.

Лев Футала-Лагідний

ва, атомістична логіка заперечує існу­вання духу і Бога, бо природа духу -неатомістична. Значить, майбутній світогляд повинен означати синтез на­уки і релігії.

Надаємо слово президентові Укра­їнської академії оригінальних ідей Пе­трові Харченкові: „Оскільки ні ато­містика, ні віра не можуть осягнути єдине буття (Бог і матеріяльний світ у їхній взаємодії й цілісності), то на ролю головного гносеологічного ін­струменту може претендувати лише принцип триєдносте й розроблена на його основі тринітарна логіка. З цьо­го випливає можлив ість створення єдиного світогляду - Тригнозису...

Нинішнє панування принципу в сис­темі знань приводить до конфліктів між людиною і природою, м іж дер­жавами, націями. Перехід від двомір-ного антагоністи чого до тринітарного мислення буде революцією у світоро­зумінні та світовідчутті . Знаменно, що Тригнозис як майбутня загально­л ю д с ь к а і д е о л о г і я ф о р м у є т ь с я в Україні. Як зазначає А. Братко-Кутин-ський у книжці „Феномен України", український етнос базується на енер­гетиці т р и і п о с т а с н о г о А б с о л ю т у . О т ж е , Тригнозис водночас стає й українською національною ідеологі­є ю . Іншими с л о в а м и , с т в о р е н н я м Тригнозису український етнос здій­снює духовний переворот у ж и т т і людства , так само, як давні греки, китайці, індійці та інші народи, і цей переворот визначальним чином впли­не на розвиток цивілізації".

Звучить це все, немов рядки з фан­тастичного роману - чи не так? Одна­че згадаймо, що найсміливіші, най-фантастичніші ідеї минулих сторіч у X X сторіччі, на наших очах, стали бу­денною дійсністю.

Петро Часто

[ У Н С о ю з

І у д і л я є с в о ї м ч л е н а м

j Перші гіпотечні позички (мортгеджі) на купно власного дому І • На 1 до 3 родинні доми, де живе власник * І • По доступних відсотках

| І Не пропустіть доброї н а годи! Не чекайте!!! І І \ . П о т е л е ф о н у й т е с ь о г о д и і :

| < Х О О > 2 5 3 - 9 8 6 2

С п р а г н е н і ( 5 ї / \ я д ж е р е л Що діється з людським світом? Таке враження, що він не просто у злі лежить,

а таки тоне в ньому - темрява матеріялізму і бездуховности наступає з усіх бо­ків. Недавно лондонська „Українська думка" передрукувала з „L 'Os-servatore Romano" статтю Джузеппе Ферарі, державного секретаря Італії з пи­тань дослідження та інформації про секти, під назвою „Явище сатанізму в су­часному суспільстві". Виявляється, що не лише в Америці, де ліберальна демо­кратія вже перетворюється у вседозволеність, але навіть в Італії, в Римі, під бо­ком у Ватикану, діють сатанинські секти і „церкви": „Орден перевертня", „Орден чорного овена", „Церква сатаністського визволення", „Діти сатани" та десятки інших. Не хочеться думати, що щось подібне може статися в Україні, адже ми так гаряче впевняємо один одного в тому, нібито належимо до найрелігійнішого християнського народу на світі... Що насправді відбувається там у цій преваж-лиьій ділянці?

Василь Маснюк, Б о с т о н , Д ж е м е й к а П л е й н

ПАМ'ЯТЬ шшшшшшшшшшшшшшшшш^ У Ш е в ч е н к о в и х М І С Ц Я Х

Хропалів хутір 26 травня 1859 року Тарас Шев­

ченко вирушив з Санкт-Петербургу в Україну. А вже через місяць поїхав від Максимовича, в якого гостював на хуторі Михайлова гора біля Про-хорівки, до Млієва, щоб побачити славнозвісні цукроварні українських

підприємців Яхненків-Симиренків. Тут він зустрівся не тільки з Плато-ном Симиренком, а й з Олексою Хропалем, родичем і службовцем Симиренків. Сестра Платонова - На­т а л я , була д р у ж и н о ю Х р о п а л я . Олекса Іванович Хропаль жив на своєму хуторі, де й досі є урочище Хропалів хутір. Очевидно, що Хро­

паль показав гостеві мальовничі околиці свого малого маєтку.

Наталя і Олекса Хропалі жили на хуторі з двома доньками - Катери­ною і Настею. Перша з них д у ж е сподобалась Шевченкові і він нази­вав її Титарівною, тому що Хропаль був тоді ще й церковним старостою. Саме Хропаль познайомив Шевчен­ка з Платоном Симиренком і вони домовилися про видання „Кобзаря", як зазначено на книжці „Коштом Платона Симиренка".

Олекса Хропаль мав типово укра­їнську зовнішність - повновидий, ву­сатий. Доньки - ставні, вродливі. Коли син Платона, Левко , був з батьками за кордоном, дівчата писа­ли до нього про стан садів і тварин у Млієві, зокрема на Платоновому ху­

торі. Листування тривало, коли ді­вчата стали навчатися в Одеському дівочому інституті, а згодом й мо­лодші Симиренки, четверо братів -стали студентами в Одесі. Доки не було залізниці, усім гуртом кіньми виїздили на навчання. Пізніше Настя закінчила університет у Швайцарії. Обидві навчали дітей в школі при мліїївських цукроварнях. Внучка Левка Симиренка, донька його сина Володимира - Тетяна пише: „Будин­ки на Хропалевому хуторі давно по­руйновані. Немає вже альтанки, де любив сидіти Тарас Григорович. Не­має дуба, під яким він любив спочи­вати. Викорчували і сад. Але лишав­ся яр з розлогими схилами, буйно порослими лісом, а на дні каскадом - ставки. Це все ще чарівне місце".

На Хропалевому хуторі Світлини Тетяни Симиренко

Платонове яблуко Перебуваючи на Платоновому ху­

торі, Тарас Шевченко міг відвідати і яблуневий сад Платона Федоровича, де росла яблуня, якій судилася не­звичайна історія. Син садівника, ве­ликий вчений-помолог Левко Сими­ренко якось звернув увагу на старий ренет у тому саду і зайнявся його розмноженням. Він назвав яблуню „Ренет П.Ф. Симиренка". Невиба­глива яблуня швидко росла і давала смачні плоди. Це сприяло її поши­ренню в Київській, Полтавській, Харківській губерніях, а згодом та­кож на Поділлі, Чернігівщині, Хер­сонщині. Тільки один з садівників Січеславщини, наприклад , К.І . Ошкало, купив у Симиренка 1500 с а д ж а н ц і в ренета . Зац ікавились яблуком також у Франції. На всес­вітній виставці 1900 року в Парижі Ренет Симиренка показали в своїх колекціях садівники Бальте, Кру, Номбло-Брюно. З Туркестану писав садівник Д.Капустін: „Ренет Сими­ренка саджають тут у величезних кількостях". Але поширення Ренета Симиренка призвело й до.непорозу­мінь. З'явилися твердження, що ре­нет насправді відомий як Зеленка Вуда. Головний садівник Нікітського саду в Криму Клаусен вважав, що це два тотожних сорти. Левко Сими­ренко вдався до аналізи і отримав Зеленку Вуда з Рейтлінґенського по­мологічного інституту. Дослідник

Ренет П. Ф. Симиренка

писав: „Маючи б е з с у м н і в н у зовнішню схо­жість з нашим ренетом, плоди З е л е н к и Вуда дозріли, зовсім не пожовтівши, м'якуш нічого с п і л ь н о г о не мав з Ренетом Симиренка - повністю позбавлений аромату, він був досить соковитим, але більш ніж посереднього смаку". У 1911 році часопис Помологічного товариства Франції писав про Ренет Симиренка: „Плоди зеленкувато-жовті, м'якуш дуже ніжний, тане в роті, соковитий, д у ж е солодкий і духмяний, відмінної якости". А сам Левко Симиренко писав про батько­ве яблуко: „Для умов України на­вряд чи знайдеться друге за якістю яблуко, яке могло б змагатися з Ре­нетом П.Ф. Симиренка".

В СССР було зроблено усе мож­ливе, щоб зтерти з народної пам'яти усякий слід Симиренків. Але побу­вайте на будь-якому українському базарі - і ви обов'язково почуєте: „Купуйте в мене симиренки - дуже смачні яблука!" Коли ж запитаєте у садівника про походження назви ви­рощених ним яблук, то не кожний й скаже, але від цього не применшить­ся заслуга Симиренків, які залиши­ли нам таке чудове яблуко.

Левко Хмельковський

Вічне повернення д о д о м у Минулої осені з Америки до рідно­

го закарпатського краю, у Срібну З е м л ю приїхав Олександер Пала-таш, один з наймолодших свідків та учасників історичних подій 1938-39 років - постання Карпатської Украї­ни, її боротьби і трагегдії. Тоді йому не було й двадцяти літ.

Невдовзі воєнна завірюха наза­вжди відірвала його від рідної зем­лі - зміг знову ступити на неї аж піс­ля проголошення незалежної Украї­ни.

І як прощався з нею юним, так юним тепер привітався - таке вра­ження виникало в мене під час його численних зустрічей із закарпат­ською молоддю.

Сивий чоловік з ю н о ю д у ш е ю сприймався в молодіжних авдиторі-ях цілком своїм, ровесником - він говорив нашим голосом, висловлю­вав наші мрії і надії, нашою вірою ві­рив у краще майбутнє українського народу.

Зі Закарпаття, зокрема із беззе­мельних гірських сіл, на чужину ви­їжджали люди ще з кінця минулого сторіччя, та там десь і пропадали, губилися їхні імена, і лише повоєнна

політична еміграція витворила мо­гутню авру духовного належання Україні, й тепер ці люди, опиняю­чись серед нас, випромінюють те світло, якого нам так не вистачає. Наша економічна невлаштованіть за­бирає багато творчих сил, марно їх висмоктує, відволікає на тяжке бор­сання в матеріяльній сфері. Чимало молодих готові втікати від теперіш­ніх нестатків у світ за очі, один за одним, один на одного дивлячись.

І так важливо, щоб хтось встав пе­ред нами і нагадав про речі, які сьо­годні мовби вже й не актуальні - про вірність своєму родові-народові, про л ю б о в д о р ідно ї з е м л і , про обов'язок перед нею, виконання яко­го й робить людину людиною.

Олександер Палаташ не тільки го­ворив нам про це - він написав і за­лишив нам свою книжку. Назива­ється вона „Чолом тобі, рідна Земле Срібна" і розповідає про ті далекі від нас 30-ті роки, про зародження в на­шому краї політичного українства, про долі багатьох відомих і невідо­мих діячів „Просвіти", Карпатської України, про вояків „Карпатської Січі", які воліли швидше вибрати

смерть, аніж неволю. З її сторінок також віє молодечим сприйманням життя і непохитною вірою в рідний народ.

Останні рядки з цієї книжки, як і належиться справжньому українце­ві, - про матір: „...Я пильніше при­дивився і раптом у своїй матері упіз­нав риси матерів усіх тих, хто тепер спав тут, побіля мене. І тоді я збаг­нув: над нами молилася і просила всім щастя-долі від Всевишнього

наша Велика рідна мати, наша спіль­на мати - одвічна страдниця мати-У-країна".

Леся Кешеля, Ужгород

Від редакції: Хто хоче прочитати цю гарну книжку, автор готовий по­дарувати її. Подаємо його адресу: Olexander Palatash, 1645 Е 13 Mile Road. Apt. 201, Madison Hgts, Michigan, 48071

Олександер Палаташ (третій зліва) серед ужгородської молоді, справа від нього - письменник Дмитро Кешеля

ДОРОЖНІ ЗАМІТКИ 'жшттжжтжшшжтжжі

Краса, що вища буденних негараздів Літак українських авіяліній подо­

лав відстань між Торонто і Львовом за вісім з половиною годин і призем­лився на летовищї, де мене очікували мої знайомі з попереднього року. Вони повідомили, що перед полуднем ми мусимо бути в школі „Відродження", де відбудеться відкриття нового на­вчального року. І хоча я була втомле­на після ночі в літаку, але погодилася відвідати незвичайну українську шко­лу, яка слушно носить назву „Відро­дження". На шкільному подвір'ї ми застали всіх учителів, шкільну дітво­ру та батьків. Столик з мікрофоном був прикрашений китицями квітів, а вгорі на щоглі майорів український стяг. Було зачитано заклик Президен­та Л. Кучми до першоклясників.

Львів справив на мене значно краще враження, ніж в попередні роки. Центр його відновлено, вулиці чисті, прокладено нові хідники, будинки від­ремонтовано і пофарбовано у світлі барви, так що Львів почав набирати давнього вигляду „малого Відня",

Біля стовпа з назвами місць проживання Шевченка.

яким колись львів яни гордилися. Поїздом - цілу ніч до Києва. По

приїзді, незважаючи на втому, йду на концерт „Духовний скарб Галичини тобі, столице України", який відбувся в національному палаці „Україна". Над сценою - зворушливий напис: „Ввесь Львівський рід від краю до краю вітає нині Київ-Златоглав". Не­мов у зачарованій казці провела я по­над три години, на концерті солістів, ансамблів, хорів і танцювальних груп. Кожний район Львівщини виступав зі своїми піснями і в народних строях. Гордістю наповнялися наші серця за обдаровану і високопатріотичну мо­лодь. Кульмінацією було спільне вико­нання пісні „Україна є, Україна буде!". Коли на закінчення заспівали релігій­ний гимн „Боже Великий, Єдиний", схвильовані глядачі овацією привітали цей спів.

В Києві я відвідала українську ка­толицьку церковцю св. Миколая-Чу-дотворця на Аскольдовій могилі, по­близу якої знаходилася могила героїв з-під Крут. Погода стояла чудова і неозоро-голубі небеса відбивали у плесі дніпрових вод. У наступні дні відвідуємо славну церкву Богоматері Пирогощі, музей під відкритим небом „Пирогове", Свято-Михайлівський со­бор, який своїми золотими банями до­мінує над цілою околицею. Багато ву­лиць і будинків в центрі міста, голов­но Хрещатик - відновлено. Красень Київ чарує всіх у кожну пору року.

Незабутньою була поїздка до слав­ного в Україні парку-заповідника „Со-фіївка" в Умані. Цей парк - один з кращих в Европі. Його створив поль­ський граф Фелікс Потоцький в кінці XVIII століття для своєї дружини-красуні Софії . Робітники-кріпаки вручну копали стави, підземні річки, будували гранітні Гроти, водоспади, фонтани, насаджували декоративні дерева, кущі та рослини. Якраз поча­лося „бабине літо" і багата рослин­ність вкрилася позолотою осінніх барв, що додавало краси паркові.

На зворотній дорозі до Києва вда­лося відвідати Шевченківські місця -села Моринці і Шевченкове. Хати, в яких він проживав, реставровані згід­но з їх оригінальним виглядом. На травнику серед квітів стоїть гарна і ніжна скульптура Тараса-пастушка із вузликом, перекинутим на палиці че­рез плече. Поблизу хатини зупинились

Тут поховано Катерину з Бойків, матір Шевченка.

ми на могилі Тарасової матері - Кате­рини. Мовчки схилили ми голови в глибокій пошані, віддаючи поклін тій убогій, безправній і зневаженій кріпач­ці, яка народила Україні сина-генія. Два деревця, посаджені в пам'ять Та­раса, одне - від правнучки його брата, друге - від Президента Л. Кучми. Зу­пиняємося біля стовпа, на якому при­кріплені спрямовані в різні сторони стрілки з назвами місцевостей, де про­живав Шевченко.

Дорога, якою ми повертаємося до Києва, в'ється дещо хвилястим тере-ном між ланами, обабіч яких пиша­ються стрункі тополі. Є безліч верб, які своїм довгим віттям немов вмива­ються в прозорій воді численних став­ків. Раптом здалося, що ми опинилися в часах Шевченка, коли він тут жив і оспівував цю красу.

З Києва була ще поїздка до Чернів­ців - столиці Буковини. Економічні не­гаразди відчувається тут більше і про них чується у розповідях рідні і знайо­мих. Відвідала Товариство „Просві­та", скористалася нагодою, коли в міському театрі вшановували чернів­чани пам'ять „Буковинського соловія" - Юрія Федьковича.

Один день призначила на поїздку до рідного Яворова, де я провела ранню молодість, де могила матері та інших дорогих мені людей. А потім поїхала до села Бунева, де похований відомий лікар, і поет д-р Юрій Липа, якого по-

звірячому замордували вороги з НКВД за те, що він подавав лікарську допомогу пораненим воїнам УПА. Ще півдня призначила на поїздку в Брід-ську кітловину, де літом 1944 року біля села Ясенова розігрався кривавий бій Української Галицької Дивізії з окупантом. У підніжжі хреста є напис - „Борцям за волю України".

Два останні вечори присвячені опе­рі, де у відновленій, розкішній залі з насолодою слухаємо мистецьке вико­нання українською мовою світової слави арій. Після театру, в очікуванні трамваю, глянула в далину, щоб ще раз охопити зором місто і перед мої­ми очима відкрилася чудова картина: у темному неозорому небі завис у по­вній красі місяць, а в його сріблисто­му сяйві зарисувався контур Свято-юрського храму. Була це незабутня картина!

Моя супутниця - молоденька сту­дентка - сказала: „Правда, який наш Львів гарний!" В тих її словах було стільки любови, захоплення і гордос-ти за своє місто, що те почування пе­редалося й мені, і я щиро потвердила її вислів. Незважаючи на матеріяльні труднощі, ця молода людина зуміла піднестися понад буденні негаразди і звернути увагу на щось вище. І в цьо­му - сила України.

Любомира Мичковська, Клівленд, Огайо

Перепис населення - 2000 Цього року в США відбувається перепис (облік) населення. Зусилля його організаторів спрямовані на те, щоб він був якнайточнішим. Нижче подаємо найважливіші інформації щодо перепису, що їх зібрав і систематизував Ата-нас Кобрин.

Конституція нашої держави зо­бов'язує наш уряд здійснювати перепис (облік) населення нашої держави кож­них десять років. Почавши з 1790 року, Бюро перепису проводило що десять ро­ків повний облік всіх мешканців нашої держави - незалежно від того, де вони живуть і якою мовою розмовляють.

Цьогорічний „Перепис - 2000" органі­затори намагаються зробити найбільш точним в мирному часі історії нашої держави. Понад 285,000 опитувачів і їх помічників буде потрібно, щоб взяти на облік понад 118 мільйонів житлових приміщень і 275 мільйонів осіб в усіх за­кутках нашої країни. Багато різних, да­них зібраних під час перепису, допоможе нашій державі, а також нам усім, доби­ватись дальших успіхів в новому тисячо­літті.

Кому й навіщо потрібний перепис?

Як вже згадано, цього вимагає найви­щий закон нашої держави, Конституція.

Але є ще інші причини, чому потрібний точний облік, а саме:

- Понад 100,000,000,000 (сто мільяр­дів) долярів будуть розділені державни­ми (федеральним і стейтовими) урядами в наступних десяти роках. Розподіл ба­зується на числі мешканців в даній окру­зі чи місті, а фонди підуть на будову шпиталів і доріг, на оплату сніданків для дітей в школах, на багато інших за­конами передбачених програм.

Число представників до державного парляменту (Конгресу) базується на чи­сельності кожного штату. Якщо, напри­клад, число мешканців Фльориди за останніх 10 років значно збільшилося, що є дуже правдоподібне, а в Пенсільва­нії зменшилося, то Фльорида матиме право на більшу кількість представників (депутатів), а Пенсільванія матиме їх менше.

- Стейтові, повітові і міські ради ви­користовують інформації з перепису для відповідної реорганізації шкільних і виборчих округ для більш рівномірної репрезентації.

- Державні чинники матимуть до­кладніші інформації для плянування ак­цій допомоги населенню в непередбаче­них стихійних лихах.

- Інформації з перепису впливають на стратегічні пляни: наприклад, покра­щання транспорту, охорони здоров'я, працевлаштування і т. п. Ці дані вжива­ють не лише державні чинники, але та­кож корпорації, високі школи, банки і різні підприємства для плянування.

Що треба зробити? Розкажіть про перепис (облік) насе­

лення вашим сусідам, приятелям, това­ришам на місці праці. Виповніть доклад­но запитник і поверніть його перед вка­заною датою. Важливе: згідно зі зако­ном, Бюро перепису і опитувачі не ма­ють права виявити абсолютно нікому ін­формації про вас: ані ФБІ, ані Податко­вій чи Іміґраційній службам. Це можна буде зробити щойно по 72 роках. Всі від­повіді Бюро перепису публікує як за­гальне статистичне зіставлення.

Як відбуватиметься перепис (облік) населення 2000 року?

Висилання повідомлень і загніт­ників поштою.

- У березні будуть вислані листи-повідомлення до кожного дому і по­

мешкання про те, що невдовзі будуть надіслані облікові запитники (форми).

-В половині березня пошта дору­чить облікові запитники до кожного дому. Запитники буде легко читати і без труднощів заповнити. Вони будуть виготовлені різними мовами. Також будуть місця (станиці) допомоги для тих, які такої помочі потребувати­муть.

-Під кінець березня будуть всім ви­слані листи з при гадкою, що запитни­ки (форми) мусять бути повернені до 1 квітня 2000 року - до Дня перепису населення.

Відвідини помешкань, від яких не одержано виповнених запитпиків.

Від половини квітня до червня 2000 року біля 250,000 тимчасових праців­ників Бюра перепису підуть від хати до хати до тих, які не відіслали запо­вненого запитник а.

Роз'яснювальна акція. Перший раз в історії, Бюро перепи­

су проводитиме в цілій країні рекля-мову кампанію, закликаючи всіх до участи в переписі населення. Кампанія включатиме оголошення по телевізії, радіо і реклямових таблицях. Буде по­відомлене число телефону, через яке можна буде порозумітися різними мо­вами, якщо хто-небудь потребуватиме помочі у виповненні запитник а.

piKVJp К и ї в , л ю т и й , 2 0 0 0

Ш А Н О В Н А У К Р А Ї Н С Ь К А Г Р О М А Д О ! ВІДЗНАЧАЮЧИ ЧЕРГОВІ РОКОВИНИ УРОДИН

НАШОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ПРОРОКА І ГЕНІАЛЬНОГО ПОЕТА

Т А Р А С А Ш Е В Ч Е Н К А

п р и дбайте для себе, для своєї родини, для своїх приятелів і

знайомих або також і подаруйте на Україну для шкіл, бібліотек, наукових інститутів, військових

сил, для молоді або родини і знайомих

К О Б З А Р - Ю В І Л Е Й Н Е ВИДАННЯ Цей ШЕВЧЕНКОВИЙ КОБЗАР - 437 ст. друку, в твердій оправі з паперовою обгорткою за редакцією д-ра Василя Сімовича, виданий вперше в Ляйпціґу в 1921 р. Післямову до цього видання написав академік д-р Микола Жулинський, віце-прем'єр України. Ціна 10 дол., пересилка - 5 дол. в Україні, Канаді і США, разом - 15 дол. Це видання КОБЗАРЯ дає читачеві в приступній формі національну, непофальшо-вану большевиками інтерпретацію творчости нашого національного геніяльного поета. Це ПОПУЛЯРНЕ ВИДАННЯ ДЛЯ ВСІХ, для широких мас,, а особливо для молоді і студентів, для шкіл, бібліотек, збройних сил України і т.п. ШЕВЧЕНКОВИЙ КОБЗАР - ЦЕ НАША НАЦІОНАЛЬНА БІБЛІЯ. ДАРУЮЧИ ЙОГО НА УКРАЇНУ - ВИ ВИКОНУЄТЕ ПОЧЕСНЕ НАЦІОНАЛЬНЕ ДІЛО - ДОПОМАГАЄТЕ ПРОБУДЖУВАТИ НАЦІОНАЛЬНУ СВІДОМІСТЬ І ГОРДІСТЬ СЕРЕД ЙОГО ЧИТАЧІВ.

ЧЕСТЬ ВАМ ЗА ЦЕ І НАША ЩИРА ПОДЯКА!

Закупіть отже відповідно до Вашої спроможности і бажання певну кількість книжок цього ЮВІЛЕЙНОГО КОБЗАРЯ, а ми їх перешлемо у Вашому імені в Україну на подані Вами адреси, або, як сказано раніше, до шкіл, бібліотек, збройних сил і т.д. Жертводавці від 50 дол. і більше одержать посвідки для податкових цілей, а жерт­водавці від 250 дол. і більше одержать додатково Пропам'ятні Ювілейні Шевчен­ківські Грамоти Подяки. Чеки просимо писати на: Т. Shevchenko Kobzar і висилати на адресу:

T. SHEVCHENKO CENTRE IN LVIV c/o 2150 Bloor Street West, Suite #96, Toronto, Ontario - Canada, M6S 1M8

Tel.: (416) 239-4407 Fax: (416) 239-1526

За ваші щедрі пожертви - щира Вам подяка!

За Президію Фундації ім. Тараса Шевченка України: ІВАН ДРАЧ ПАВЛО МОВЧАН народний депутат України, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради

народний депутат України, голова Всеукраїнського Товариства „Просвіта" ім. Т.Г. Шевченка

Український Нью-Йорк... (Закінчення зі стор. 8)

принки і відспівання американського гимну Л. Грабовою, академію відкрив голова Ювілейного комітету поруч­ник УПА Лев Футала, вітаючи при­сутнього в залі Мирослава Прокопа, одного зі засновників УГВР, довголіт­нього голову президії закордонного представництва УГВР, і особистого співробітника Р. Шухевича, як також постійного представника України з вій­ськових справ до ООН полковника Ва­силя Сидоренка і духовних осіб, також присутніх на академії.

Головне слово виголосив проф. д-р І. Головінський, підкреслюючи духове відродження, якого виразником був саме Р. Шухевич, та порівнюючи це до сьогоднішнього стану в Україні. І. Го­ловінський закінчив бадьорим Симо-ненковим: „Народ мій є, народ мій за­вжди буде!". Музичну програму ака­демії виконав хор „Прометей" із Фі­

лядельфії , що виступав аж двічі, і наш співучий соловейко Леся Грабова. Володимир Курило по-мистецькн чи­тав два відповідно дібрані твори Р. За-вадовича і Я. Курдидика. Найбільш, однак, зворушливі були виступи моло­ді - дівочого хору „Проліски" з Осе­редку СУМ ім. ген. - хор. Т. Чуприн­ки, яким керував Андрій Стасів, аком-паньюючи рівночасно на фортепіяні, і збірної юнацтва Пластової Станиці Нью-Йорку з монтажом „Роман Шу­хевич - пластун", в якому розповідь перепліталася із співом і рецитацією пластового обіту, якого пластун-„Чор­номорець" Роман Шухевич дотриму­вався ціле життя, аж до геройської смерти 5 березня 1950 року. Націо­нальним гимном, що його відспівали усі присутні під керівництвом Н. Кизи-мишина, закінчено понад двогодинну академію, що її підготовив окремий Крайовий комітет.

О. Кузьмович

Пам'яті... (Закінчення зі стор. 8)

ля у Виппані, Н. Дж., при дорозі 10, -по другій Службі Божій, котра почи­нається о 11-ій год. ранку. Службу Божу і Панахиду відправить парох о. Юрій Маркевич. Масову участь у Па­нахиді візьмуть зі своїми прапорами ветерани станиці УПА в Нюарку і ве­терани 1-ої Дивізії, а також молодечі організації СУМ і Пласт.

Після Панахиди у прицерковній залі відбудеться святочна програма. Голо­вну промову виголосить професор Ратґерського університету Володимир Стойко. В мистецькій частині висту­пить талановитий оперний соліст-ба-

ритон Олег Чмир, йому акомпаньюва-тиме відомий піяніст Володимир Ви­нницький. Також співатиме, під аком-паньямент бандури, Оксана Телебко. Виступатимуть молоді мистецькі сили СУМу і Пласту.

Завершальною частиною програми буде показ уривків із нового фільму Олеся Янчука „Командир Безсмертної Армії". Мистецьку програму вестиме заступник голови відділу УККА Ми­хайло Козюпа. Заключне слово - го­лови відділу УККА Ярослава Кузем-чака.

По закінченні програми відділ УККА гоститиме кавою і домашнім печивом. Щиро запрошуємо всіх гро­мадян околиці до чисельної участи!

А. Біланич

„Арабески" - нове і незвичайне в клясичній драмі 18 березня в Нью-Йорку розпочинається театральне турне Харківського театру-студії „Арабески"

Сцена з вистави театру-студії „Арабески"

Учасники театру-студії „Арабес­ки" у своїй виставі шукали нових ш л я х і в в у к р а ї н с ь к о м у т е а т р і . Д л я цього зверталися д о різних моментів в історії світового теа­трального мистецтва, здеб ільшо­го веселих і радісних. Тому їхня постановка „Енеїди" вийшла мов­би пародія на вс ілякі р і зновиди театру - від античного до сучасно­го. Фабула вистави д у ж е проста. Четверо акторів „розважаються" за кулісами і зовсім випадково по­т р а п л я ю т ь на сцену , д е м а л а б відбутись якась вистава за участю інших акторів. Наші герої залюб­ки покинули б сценічний майдан­чик і з б і л ь ш и м з а д о в о л е н н я м продовжили свої розваги, проте -глядачі вже в залі.

Почуття професійного обов'яз ­ку перемагає і, покликавши на до­п о м о г у весь свій д о с в і д , актори самовіддано імпровізують , вплі­таючи у гру уламки багатьох ба­чених і зіграних ними раніше ро­лей. Зовс ім випадково, мабуть, з огляду на виставлені вже декора­ції, сюжетна лінія зімпровізованої вистави з б і г а є т ь с я з основними

сюжетними лініями творів Вергі-лія і І. Котляревського: мандрівні троянці, перебування Енея у цар­стві Дідони, їх нещасливе кохання і р о з л у к а , гостювання троянів у Л а т и н с ь к о г о царя, споглядання острова чарівниці Цірцеї, що л ю ­дей різних націй п е р е т в о р ю є на тварин, подорож Енея д о пекла, а також деякі сцени з життя Олім­пійських богів.

Театр-студія „Арабески" засно­ваний у 1993 році при Харківсько­му літературному музеї. В берез­ні 1996 року театр побував з ви­с т а в о ю „ А р а б е с к и " у 12 м і с т а х США і Канади, а в 1998 році від­булось гастрольне турне театру з в и с т а в о ю „ Е н е ї д и " у 17 м і с т а х Центральної та Західньої Европи (Польща, Німеччина, Великобри­танія, Франція, Австрія, Чехія). В т р а в н і 1999 р о к у т е а т р - с т у д і я „Арабески" виступив організато­ром міжнародного фестивалю по-с т м о д е р н о г о мистецтва „Апока­ліпсис почнеться звідси" (м. Хар­ків). Театр існує за рахунок спон-зорських внесків.

В. Б.

Т Е А Т Р - С Т У Д І Я „ А Р А Б Е С К И " ми Х а р к і в ' Турне по США від 17 б е р е з н я д о 14 к в і т н я 2000 р.

СПІЛЬНИЙ доброчинний проект

У К Р А Ї Н С Ь К О Г О Н А Р О Д Н О Г О С О Ю З У т а

Г Р О М А Д С Ь К И Х К О М І Т Е Т І В В М І С Ц Е В О С Т Я Х П І Д Ч А С Т У Р Н Е

Н Ь Ю - Й О Р К Субота, 18 березня, год. 6-та веч. „Енеїда" і „Улюблені вірші" Дім Державницького Фронту 136 Second Avenue

Неділя, 19 березня, год. 8-ма веч. „Енеїда" Український Інститут Америки 2 East 79th Street

Г А Р Т Ф О Р Д Вівторок, 21 березня, год. 7-ма веч. „Енеїда" і „Улюблені вірші" Український Народний Дім 961 Wethersfield Avenue

Інформації про виступи в містах: БАФФАЛО, КЛІВЛЕНД, ДІТРОЙТ, ЧИКАҐО, ПІТТСБУРҐ, ВАШІНҐТОН, БАЛТИМОР, ФІЛЯДЕЛЬФІЯ, БАУНД БРУК та НЮАРК

будуть подані в наступних числах газети.

Н Ь Ю Г Е И В Е Н

Середа, 22 березня, год. 7-ма веч. „Енеїда" Заля УКЦ св. Михаїла 563 George Street

Р О Ч Е С Т Е Р

П'ятниця, 24 березня, год. 7-ма веч. „Енеїда" Заля УАПЦ св. Покрови 3176 St. Paul's Blvd.

УНСоюз заохочує молодь до науки Оксана Тритяк

координатор особливих проектів УНС

Як напевно читачі знають з наших видань, дотепер Український Народний Союз уділив біля 2,000,000 дол. сти­пендій для студіюючої української мо­лоді, яка відповідає усім вимогам. Цього року знову, продовжуючи дов­голітню традицію, УНСоюз уділить нагороди і стипендії студентам - чле­нам УНСоюзу з відповідними квалі­фікаціями.

УНСоюз гордиться нашою молод­шою Генерацією і вкладає свою част­ку, заохочуючи нашу студіюючу мо­лодь до наполегливости і наукових осягів. Просимо батьків допомогти УНСоюзові продовжувати братські послуги, до яких належить також сти­пендійний фонд. Дайте нагоду своїй дитині чи внукові стати членом УНСо­юзу, придбавши забезпеченеву чи пен­сійну грамору, яка у майбутньому буде дуже корисною.

Чи ваші діти або внуки можуть роз­раховувати на стипендії УНСоюзу? Пам'ятайте, що подання нагороди чи

стипендії можуть вносити студенти, які є активними членами УНСоюзу щонайменше два роки.

Батьки, бабусі та дідусі! Дайте ва­шим дітям нагоду стати стипендиста-ми УНСоюзу.

• Забезпечуючи дитину в УНСоюзі. українській братській установі США і Канади, допоможете їй вдержувати зв'язки з українською громадою, бути повновартісним її членом.

• Знімки стипендистів поміщується у наших тижневиках „Свобода" та ан­гломовному „Українському Тижневії-ку".

• Придбайте вашим дітям забезпе­ченеву грамоту УНСоюзу. Ми маємо цілий ряд різних забезпеченевих мож­ливостей. Наприклад, для 16-літнього студента забезпечення на життя у вар­тості 5,000 дол. місячна вкладка ста­новить 2.60 дол. Ця грамота надає членові зростаючу грошову вартість, забезпечення на життя та можливість одержати стипендію УНСоюзу.

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ СОЮЗ ПРОГОЛОШУЄ призначення стипендій та нагород студіюючій молоді - членам УНСоюзу -

на академічний 2000-2001 рік

Програма братських послуг для студентів, членів УНСоюзу, включатиме дві форми грошових нагород:

1. Нагороди УНСоюзу приділені в залежності від року навчання студента. 2. Особливі стипендії: від шести до дев'яти стипендій спеціяльного призна­

чення. • Стипендії і нагороди надається тільки для „Undergraduate" студентів визна­

них коледжів та університетів, які студіюють для одержання першого ступеня, бакалявра і для ґрадуантів середніх шкіл, які поступають до коледжів чи уні­верситетів.

• Прохання про стипендії чи нагороду приймаються від студентів, які від 1 червня року, в якому складають заяву, є активними членами УНСоюзу принай­мні два роки.

• Анкету з вимаганими прилогами треба відіслати до Головної Канцелярії УНС в одній посилці, конверта якої не може бути датована пізніше, як 2 червня 2000 р.

• Конверти, датовані пізніше, неправильно заповнені анкети або брак прилогів автомати чно диск вал іфі куватимуть студента.

UKRAINIAN NATIONAL ASSOCIATION INC., SCHOLARSHIP COMMITTEE

2200 Rt.10, P. O. Box 280 Parsippany, NJ 07054

Please send me a scholarship application for the 2000/2001 academic year NAME:

Please print or type ADRESS: CITY: STATE: ZIP CODE TEL: E-MAIL Web: am a member of UNA BRANCH #

Окружний Комітет Відділів УНСоюзу К Л І В Л Е Н Д , О Г А Й О

повідомляє, що

4 7 РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ — відбудуться —

в суботу, 25 березня 2000 p., о год. 3-ій по пол. в залі церкви св. Покрови

6812 Broadview Rd., Parma, Ohio

У загальних зборах зобов'язані взяти участь з р ішаючим правом голосу: члени Управи Окружного Комітету, конвенційні делегати та по два делегати наступних відділів:

102, 112, 166, 180, 222, 233, 240, 291,358, 364 Гостей, членів Українського Народного Союзу радо вітаємо.

У нарадах візьмуть участь:

Марта ЛИСКО - Головний секретар УНСоюзу Тарас Шмагала, мол. - радний унсоюзу Тарас Шмагала — почесний член Головного Уряду

За УПРАВУ ОКРУГИ: Тарас Шмагала, мол. - голова Округи Зенон Голубець - касир

Володимир Ковальчук

О Л І Й Н И Й Ж И В О П И С

З 29 БЕРЕЗНЯ ДО 2 КВІТНЯ, 2000

Г А Л Е Р Е Я В І Д Ч И Н Е Н А Щ О Д Н Я К Р І М П О Н Е Д І Л К А 1 2 Д О 6

В І Д К Р И Т Т Я В И С Т А В К И У В І В Т О Р О К , 2 8 Б Е Р Е З Н Я 6 Д О 9

UV U K R A I N I A N I N S T I T U T E

O F A M E R I C A

2 E A S T 7 9 T H S T R E E T

N E W Y O R K , N . Y . 1 0021

(2 1 2) 288-8660

У К Р А Ї Н С Ь К И Й І Н С Т И Т У Т А М Е Р И К И

запрошує на

Йоганна Врамса для скрипки і фортепіяно

Y П Р О Г Р А М І : Соната ч. 1 - Г мажор Соната ч. 2 - А мажор Соната ч. З - Д-моль

В И К О Н У Ю Т Ь : ЮРІЙ МАЗУРКЕВИЧ - скрипка ВОЛОДИМИР ВИННИЦЬКИЙ - фортепіяно

Концерт спонзорують: МАРТА і д-р ІГОР Ф Е Д О Р І В Н у п а м ' я т ь В О Л О Д И М И Р А Т Р Е Т Я К А

в суботу, 25 березня 2000 p.,о год. 8-ій веч. at Ukrainian Institute of America

2 East 79th St. NYC T e l . : 2 1 2 2 8 8 - 8 6 6 0

І М І І И

f РЕЄСТРАЦІЯ HA

П О Ч А Т К О В И Й

Н О В А Ц Ь К И Й Т А Б І Р Сеньйорський Курінь „Спартанки" проголошує реєстрацію

на початковий новацький табір „ПРИРОДНА ЗАБАВА" для новаків/новачок, віку 6-7 літ, які розуміють і говорять по-українськи Табір відбудеться двома турами на оселі „ВОВЧА ТРОПА", Іст Четгем, Ню Йорк

(Просимо зазначити туру) в і д 16 д о 22 л и п н я 2000 р. а б о в ід 23 д о 29 л и п н я 2000 р.

Табір є обмежений до 16 таборовиків, тому приймаємо учасників в порядку одержання зголошень.

Просимо виповнити подану нижче форму і прислати враз із чеком на 100 дол., виписаним на „Plast Spartanky" на адресу:

Natalie Salek, 10 Ledgerock Ct., Morris Plains, NJ 07950 ім'я учасника День народження , Пластова станиця _ Адреса .

Телефон ; Ім'я батьків. Просимо зазначити чи буде друга дитина на звичайному таборі так

„Бійся данайців, які приносять дари"

Меркурій є наступним у пляні досліджень НАСА

НАСА прийняло рішення відісла­ти автоматичну станцію до Мерку­рія - однієї з маловивчених плянет нашої Сонячної системи. Запуск станції під назвою "Мессенджер" плянується здійснити у березні 2004 року - майже через 30 років після останньої американської експедиції до цієї найближчої до Сонця пляне-ти. Станція буде створюватися в ля-бораторіях Університету Джонса Гопкінса. На цей проект НАСА виді­лило 286 млн. долярів.

Погоджуються збільшити обсяги видобутку нафти

Сполучені Штати привітали го­товність трьох провідних нафтови­добувних країн розширити виробни­цтво сировини, щоб стримати зрос­тання цін на неї на світових ринках. Міністри енергетики Савдійської Араб і ї, Венесуелі, Мексики заявили "бажаність" збільшення обсягів ви­добутку нафти. Прес-секретар Біло­го Дому Джозеф Локгарт назвав це важливим кроком, який свідчить про те, що нафтовидобувні держави усвідомлюють необхідність "повер­нення більш стабільних цін".

Король і королева Еспанії відвідують США

Сприяння розширенню і зміцнен­ню еспансько-американських вза-ємен у політичній, економічній і культурній сферах - такою була го­ловна мета офіційної візити короля Еспанії Хуана Карлоса І і королеви Софії в Сполучені Штати Америки. Особливого значення еспанська сто­рона надає зустрічам короля і коро­леви з Президентом США Биллом Клінтоном, на запрошення якого вони відвідали США і з яким їх пов'язують дружні відносини. Під­писано також угоду про співробітни­цтво між Бібліотекою Конгресу і Національною бібліотекою Еспанії.

Надмалий літак з Донеччини не має аналогів у світі

Літальний апарат над малої авіяції створено в Донецькій області спеці-ялістами конструкторського бюро "Сталкер". Літак С-301, на відміну від інших літальних апаратів, ство­рено не з металу, а з композитних матеріялів. "Сталкер" уже уклав угоду на продаж кількох таких апа­ратів у Канаду. Канадська ж сторо­на має намір представити роботу українських конструкторів на між­народній авіявиставці "Ошкош-2000", що готується в цій країні, де цьому літачку пророчать великий успіх. У плянах українських кон­структорів - створення ще однієї моделі - "Картана".

В. Путін відстоює необхідність зберегти станцію „Мір"

Космічна станція "Мір" має бути збережена. Таку думку висловив в бесіді з журналістами в Зоряному містечку в.о. Президента Росії Во­лодимир Путін. "Якщо є можли­вість зберегти станцію, - сказав він, - то це треба зробити. Йдеться лише про фінансування проекту". Його думка "співпадає з думкою тих, хто відстоював необхідність збереження станції".

10 грудня 1999 року газета „Укра­їнське православне слово" - офіцій­ний орган Української Православної Церкви в США, вмістила повідо­млення, задокументоване відповід­ною фотографією, під заголовком: „Одна тисяча долярів - пожертва на фонд повені". І далі: „На фонд по­вені нашої Церкви надійшла пожерт­ва від парафіян Російської церкви св. Михаїла у Філядельфі ї в сумі тисяча долярів".

Цілком здаючи собі справу з того, що всі християнські церкви, неза­лежно від їхньої конфесійности, по­винні по-сестринськи допомагати одна одній, все ж хочемо запитати: від якого це часу Російська Право­славна Церква стала такою щедрою щодо нашої Української А в т о к е ­фальної Православної Церкви?

Чи не здається вам, дорогі засно­вники і жертводавці на український Бавнд-Брук, що нас тихою сапою привчають до братання з „каноніч­ною" Москвою? З тією самою, що

Я - простий чоловік...

протягом століть знищувала нас як націю, відмовляла нам у святому праві на власну душу? І чи може нас не занепокоювати, що у Бавнд-Бруці більше чути російську мову?

Що далі? Коли будемо пасивними чи невтральними, то втратимо нашу Церкву і наші найкращі здобутки, які були змістом життя Патріярха Мстислава.

Олександер Северин, Бронкс, Н.Й.

P. S. Що моє занепокоєння має під собою підстави, потверджують два листи Олександра Боронила до настоятеля Свято-Андріївського українського п р а в о сл а вн о г о собору у Вашінґтоні о. Стефана Женчуха. Ось фрагменти з них: "У листку ,,Катедральний дзвін" ч. 38 (155), якого роздавали віруючим після Служби Божої, Ви пишете, що князь Аскольд був „першим російським князем", що рівноапостольна кня­

гиня Ольга спорудила „перший храм святому Миколаєві в росій­ській церкві у Києві"... що „Москва славилась кількома десятками церков, присвячених святому"... що „І Російську землю святий Мико­лай не залишив без свого молитов­ного посередництва"... У кожному реченні - Росія, Росія, Росія... Не знаю, чим Ви керувались при поши­ренні цієї "інформації" про "Духо­вно-культурне багатство, з Украї­ни принесене". Там не тільки немає слова про нашу Батьківщину, але й безсоромно вкидається Україну та її історію в "єдінонєдєлімскій" імперський плавильний казан". Тож знову і знову: чи маємо ми право бути пасивними до того, що ж діється сьогодні в Україн­ській Автокефальній Православ­ній Церкві США ?

ОМ.

Я не є журналіст , науковець чи письменник, я -простий чоловік, але я розумію усе, що читаю, і хочу порадитись. Тепер „Свобода" стала демократичні-шою. Я прочитав у ній: „"Не судімо тих, хто не може оборонитися". Маґістер Іван Буртик правильно пише, що д о с л і д н и к а м треба переглянути усе і написати правду, бо тепер тієї правди лише 25 відсотків. От і тепер зі „Свободи" ми дізналися з листа Зінаїди Тара-хан-Берези про самоспалення Олекси Гірника на Тара­совій горі в Каневі. А чи такі статті друкуються в Україні? Тож треба на тому місці хоч березовий хрест поставити, а на ньому написати те, що Гірник писав у своїх листівках, які розкидав на Шевченковій могилі. Його жінці треба раз-у-раз писати і виступати на теле­баченні, а пам'ятник йому треба обов'язково постави­ти. Іншим разом прочитав інтерв'ю Юрія Шевчука про Шевченка. То є великий гріх, що таку неправду написав Григорій Грабович, хай він вибачиться тепер за образу покійного.

Далі. Треба попросити громаду, щоб не робили бен­

кетів, а на ці гроші нехай би люди в Україні читали українську газету, щоб знали, як Ленін давав їхнім батькам „свободу". А тепер Наталка Вітренко пропо­відує Маркса і Енгельса і обіцяє л ю д я м д о б р о . Та вона того життя не бачила, тільки читала. Чому б їй не піти на шахту до важкої праці, за ті гроші, що їх не бачать шахтарі?

Журналіст Р. Хомяк писав про підтримку Є. Мар­чука, забуваючи, що то Марчук не давав поховати Патріярха Володимира у Софіївському соборі, що під його командою був загін „Беркут", який бив людей.

Хот ів би, щоб у газеті зазначили, що отримали мого листа, бо я й раніше писав, але ніхто не давав мені відповіді, бо баптистам раніше взагалі не давали слова.

Від редакції. Опублікуванням цього листа (без підпису, на жаль), „Свобода" дає знати авторові, що отримала його до mica. Водночас ми закликаємо його, а також інших дописувачів, які обстоюють де­мократичність преси, підписувати свої листи до ре­дакції, бажано подавати телефон - шлях швидшого зв'язку в разі потреби.

Провідали невиліковних Було це в похмуру нед ілю наприкінці грудня ми­

нулого року. Заносилось на сніговію. Проте неве­ликий гурт дівчат з Тернополя, що навчаються тут в парафіяльній школі та перебувають під опікою сестри Марії Бернарди, не завагався провідати не­мічних громадян , які д о ж и в а ю т ь віку в місцевих лікарнях-притулках д л я бездомних . Уже 25 років сестра Марія Бернарда виконує добров ільно взяте на себе зобов'язання відвідувати безнадійно хворих громадян, які опинилися поза активним ж и т т я м в різних притулках та інтернатах.

Вірна своєму покликанню, сестра навчає і своїх вихованок безкорислової праці д л я моральної під­

тримки людей, що перебувають у великій потребі. А ось як відгукуються про відвідини хворих тер­

нопільські дівчата: „Я буду' молитися д о Ісуса, щоб Він дав ї м в і д ч у т и с в о ю присутн ість і щ о б їхнє життя м а л о свою ціль", - говорить Наталка. „Всі ті дні, коли м и ходили д о хворих, залишаться наза­в ж д и в моїй пам'яті. Д я к у ю Богові, що мала м о ж ­ливість відвідати їх", - продовжує Надійка.

Наталка додає: „На м о є превелике здивування, покалічена жінка сиділа переді мною, немов зовсім здорова. Вона сміялася , цікавилася різними нови­нами, висловлювала щиро подяку за нашу візиту. В і д неї, що так м у ж н ь о тримається в безнадійному стані, я багато чого навчилася".

Д-р Роман Кухар

Не забувайте про шляхетну справу - поезію Невелику увагу „Свобода" при­

діляє нашим письменникам. Мину­ли ті роки, коли на її сторінках були літературні статті, рецензії і т. д . - література жила серед чита­чів. Добре було б, щоб „Свобода" знову мала місце для цієї шляхет­ної справи...

Письменники творять, т я ж к и м зусиллям видають книжки, поси­лають примірник до „Свободи" з надією бодай на згадку , що така книжка вийшла, та хоч маленьке „дякую".

Посилаю вам невеличку статтю про поетесу Слобожанщини Кате­рину Квітчасту з проханням надру­кувати її у „Свободі" - хай читачі

знають про творчу Україну у різ­них її регіонах. Д о того додаю ві­рші учнів середньої школи Охтир­ки - вони варті уваги, а прислала

їх сама поетеса К. Квітчаста. Маю надію, що побачу свою статтю та вірші нашої молоді на сторінках „Свободи".

Марія Гарасевич, Воррен, Мишиґен

П'ЯТА К О Н Ф Е Р Е Н Ц І Я про У К Р А Ї Н С Ь К У Е К О Н О М І К У організована Міжнародною Українською Економічною Асоціяцією

Національної Академії Наук України відбудеться

2 2 - 2 6 т р а в н я 2 0 0 0 р . у Л ь в о в і Організатори запрошують зацікавлених взяти в ній участь та виголосити доповіді, які

стосуються різних аспектів української економіки, економіки системних перемін, економіки Східньої Европи або споріднених тем.

Доповіді будуть опубліковані в окремому збірнику. Про докладніші інформації прошу звертатися до

Professor IS. Koropeckyj, Department of Economics, Temple University, Philadelphia, PA 19122 •Tel.: (215) 517-7389, fax (215) 204-8173

e-mai l : iskor@nimbus. temple.edu

Три пачки дійшли до Владивостоку В жовтні м и н у л о г о р о к у м о я

мама, членка 65-го Відділу СУА, Цицилія Дибайло прочитала стат­тю про українську громаду в ро­с і й с ь к о м у м і с т і В л а д и в о с т о ц і . Письменник Василь Світальський, г о л о в а цієї г р о м а д и , описав як вони провели Ф е с т и в а л ь націо­нальних культур. Українська час­тина д у ж е всім сподобалася. Все було д у ж е гарно, хоч тяжко було з м а т е р і я л а м и , б о бракує україн­ських газет і книжок. В.Світаль­ський просив українську громаду на Заході допомогти в цій справі.

Мамі у ж е 90 років, але вона по­просила мене, голову 4-го Відділу, допомогти в цій справі. Ми разом із 65 -им В і д д і л о м , парафіянами Церкви Різдва Пречистої Діви Ма­рії в Нью-Бронсвіку, Нью-Джерзі , і через щиру пожертву від органі­зації ^Central New Jersey Commit­tee in Support of Ukraine" висла-

Д я к у є м о г р о м а д і с е л а Стінки Бучацького району Тернопільської области за їхнє милосердя, ласку і тепло до нещасних сиріт, які про­живають в інтернаті. Основна діяг-ноза - шизофренія, олігофренія. В інтернаті проживають 180 жінок з усієї України і тільки п'ятьох з них провідують близькі . Зараз , в не­легкий час, дирекції доводиться з простягнутою рукою просити одя­гу, взуття, бо треба хворих одяг­нути і взути, придбати ковдри, ма-траси, клейонку, забезпечити ме­дичний і материнський догляд. Ми

Щоквартально Об'єднання вояків і приятелів Другої дивізії УНА видає свій інформаційний бюлетень. Зага­лом вийшли вже 57 його випусків. У кожному вміщується докладна інфор­мація про діяльність об'єднання, в якій тепер провідне місце посідає до­помога незаможним людям в Україні, а останнім часом - українцям в Казах­стані. Приваблюють змістовні і добре ілюстровані вістки про будні і пер­спективи Збройних Сил України. Є та­кож історичні розвідки, публіцистика і гумор.

ли три п а к у н к и по 80 ф у н т і в з українськими книжками, газетами і брошурами, одягом, цукерками і олівцями. Ми маємо ще трохи кни­ж о к і якби ще х т о с ь в и с л а в на м о ю адресу (41 Dupont avenue -Piscataway, N J . 08854, USA) чека, написаного на 4-ий Відд іл , то ми були б д у ж е раді, бо пересилка до­сить дорога, але, як бачимо з сер­дечного листа, наші люди у Влади­востоці вдячні за подарунки.

Тирса Павляк, голова 4-го відділу СУА

Дорогі наші співвітчизники, да­лекі і рідні землячки та всі україн­ці в цілім світі! Українське Това­риство „Просвіта" та народний хор „Червона калина" на Зелено­му Клині, в місті Владивостоці, вітають вас.

Великі три пакунки пару днів

дякуємо пастору Української єван­гельської церкви в Юніоні Павлові Ходневичу та Іванові Карачу за на­діслані з Америки взуття і одяг, а людям зі Стінки за те, що вони на­йняли автобус і привезли дарунки до нас.

М. Денисенко, директор Делятинського

психоневрологічного диспансеру

Коли 79-річний Микола Стефа-нишин заходився шукати допомоги д л я хворих в Делятині, то він не

Бюлетень редагує і видає в барвах редактор Володимир Васьків. „Досі наклад бюлетеню становив 180 при­мірників, - розповідає він, - але в ни­нішньому році можливе його скоро­чення, тому що дехто забуває про фінансову підтримку квартальника".

Шкода буде, якщо ми втратимо ще одне цікаве українське видання, яке заслуговує на підтримку. Адреса ре­дакції: ^Bulletin", 635 Evergreen Pkwy, Union, NJ 07083.

Л. Костюк, м. Юніон, Н. Дж.

назад ми щасливо отримали. Це для нас була дуже велика і приєм­на несподіванка. Вдячність наша є безмежна, навіть не можу знайти слів, з яких ви могли б зрозуміти нашу велику подяку. Як тут не защемить серце від такої сердеч­ної щирости наших дорогих, рідних сестер і братів?

Наша бібліотека тепер ще тро­хи збільшиться. Нашим україн­ським дітям буде радісно отри­мати цукерки, олівці, інше з тих пакунків. Були і дорослі задоволе­ні з одягу. Ми всі дуже дякуємо вам, наші дорогі друзі. Хочеться написати до вас великого листа та прислати фотографії, але спі­шу, щоб скоріше відіслати.

Ще раз дякуємо за велику допо­могу, міцно обнімаємо всіх вас.

З повагою та великою подякою всі члени нашої громади.

Василь Світальський, Океанський проспект, 136/63, 690002 Владивосток-2, Росія

знав, у які кошти це об ійдеться . Діставши пачки з Америки, люди почали шукати транспорт і д о м о ­вились з вод і єм автобуса з с е л а Стінки. А л е такий рейс коштував би 500 гривень, а таких грошей ні в кого не було. Проте водій автобу­са, коли дізнався, що йдеться про доброчинну справу, попросив, щоб й о м у п о в е р н у л и л и ш е в а р т і с т ь бензини. Микола Стефанишин не міг поїхати, бо далеко, а він неміч­ний, але взявся за цю справу Ми­хайло Нестор, а він має розум, то п і с л я п о ї з д к и р о з п о в і в , як т а м було. Тридцять чоловік зі Стінки ї з д и л и д о тих нещасних, щ о б їх провідати, почастувати. Усе розді­лили, хворі були д у ж е раді.

Марія Деркач с. Космирин

Тернопільської области

Нам потрібний щоденник

Не м о ж у призвичаїтись до тепе­рішнього виду газети „Свобода", якою вона зараз є. Малий формат, все коротенько в ній друковане . Поза тим газета стала т и ж н е в и ­ком.

Нам потрібний щоденник, як го­лос нашого народу і України. Да­руйте, такі то мої завваги.

З пошаною до вас

Микола Горішний, Лингерст, Н. Д ж .

ЬІДУСШЬ "СІМЕНС" модернізуватиме

українську залізницю

Німецький концерн "Сіменс" отримав замовлення від "Укрзаліз­ниці" на оснащення сучасною елек­тронікою двадцять одної льокомо-тиви. Загальний обсяг замовлення становить 49 мільйонів німецьких марок. Про це повідомила прес-служба концерну. Замовлення є частиною програми модернізації української залізниці. На здійснення цієї програми Київ плянує витратити в загальному близько 98 мільйонів німецьких марок.

В Чечнізагинуло 1,223 російських вояки

Федеральні сили Росії втратили в Чечні 1,223 військовослужбовців убитими, а 3,600 військовослужбов­ців отримали поранення. Про це по­відомив перший заступник началь­ника Генерального штабу збройних сил Росії генерал-полковник Вале­рій Манілов. За його словами, втра­ти під час військових дій в Дагестані і Чечні становили 1,503 військовос­лужбовців вбитими, 4,587 осіб отримали поранення.

А. Піночета не судитимуть у Великій Британії

Минулого тижня Генеральна про­куратура Великої Британії заявила, що Августо Піночета не можуть су­дити у Сполученому Королівстві. Тим самим усунено одну з головних перешкод на шляху повернення 84-річного генерала на батьківщину. А. Піночет чилійським військовим лі­таком повернувся до Чіле.

Перший претендент на пост голови МВФ - Кайо Кох-Везер

У ході першого неофіційного го­лосування в Раді директорів Міжна­родного Валютного Фонду для оцінки можливосте претендентів на посаду директора-розпорядника ми­нулого тижня найбільшу підтримку отримав німець Кайо Кох-Везер, ви­сунутий Европейським союзом. За ним ідуть американець Стен лі Фі-шер і японець Ейсуке Сакакібара. Ра­зом з тим 36 відсотків голосів не були віддані нікому.

Кредитами МВФ Естонія хоче підтримати економічну програму

Естонія хоче залучити кредити Міжнародного валютного фонду в розмірі близько 40 млн. долярів на підтримку своєї економічної програ­ми на період до вересня 2001 року. Наріжним каменем залишатиметься режим валютного управління.

Куба оскаржила вигнання свого дипломата зі США

Куба засудила видворення зі США дипломата Хосе Імператорі, підозрюваного Вашінгтоном у при­четності до шпигунської справи, і піддала критиці американську владу за залучення Канади до цієї справи. В офіційному повідомленні кубин­ського уряду йдеться, що Вашінґтон зробив помилку, висилаючи в Кана­ду людину, яка вдалася до голоду­вання на знак протесту проти дій США. Жертвою цієї помилки стала Оттава, зазначається у заяві.

„Купила мама коника..." Картинки з нової України

Так співається в українській жартівливій пісеньці. Я хочу розповісти про те, чим бавляться українські діти. Все починається з моди на певну іграшку. Ді­вчатка вже мають „Барбі" і „Синді". А д ж е в телеві­зорі побачили і... мамо, купи! Ляльки сиділи за пар­тами, вчилися, йшли спати... Якщо не було за що ку­пити, то просили родичів з іншої країни.

Пізніше стали в моді кольорові пружинки. Навіть по-дитячому усміхнені студенти перекидали їх з руки на руку - це, мовляв, заспокоює нерви.

Десь там, в далекій Японії чи у Китаї, з 'явилася нова іграшка - вередливе дитятко на ймення „Тамаго-чі". І хто його так охристив, нехрищеного? Увесь час плаче, їсти просить, вмирає і знову народжується. Діти ходили по школі й пищали своїми „діточками", достроково ставали „батьками", не маючи, проте, і найменшого уявлення, що таке живі почуття... Біль­шість нехрищених Тамагочі швидко вмерли від того,

що їм скінчилися батарейки. Тут прийшов новий си­ночок із дивним йменням „Тетріс". Він у ж е не плакав під час занять у школі, але випускав зі свого електро­нного рота якісь квадратики, які треба було просто ловити і ставити у щілини. Тетріс став об'єктом уваги не лише дітей та студентів. Ним бавились і продавці на базарі, пасажири у приміських електричках. Тетріс став для багатьох другом у повсякденному житті. Всі тішились, просили побавитись... А л е діти спокусили­ся ще однією дурничкою. І називається вона тепер „Йо-Йо". Коштує немало - два доляри. Доросла л ю ­дина повинна працювати два дні, щоб купити дитині те „Йо-Йо". Знову - винна рекляма. Знаєте, рекляма - вона як невістка: що б у хаті не зробилося поганого, а все вона винна...

Діточки! А де ж ваші „живі" ігри? Невже не хочете побігати з м'ячем?

Яка буде мода після цього, я вам, напевно, ще на­пишу.

Оксана Копак, Львів

Усією громадою допомагали добрій справі В ч. 4 „Свобода— вмістила листа М. Стефанишина „Ми відвез­

ли дарунки в Делятин" з тернопільського села Стінки, який напи­сав про доставлення подарунків від українців Америки до психонев­рологічного диспансеру в Івано-Франківській области Тим часом надійшли наступні листи з цього питання.

Варто підтримувати бюлетень дивізії

НОВІ ВИДАННЯ гтттттттттттшттттттт.

Мова і політика Лариса Масенко, „Мова і політика', Соняшник, Київ, 1999. Видання

здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду „ Відродження ".

Концерт в пам'ять Ярослави Кузьмич-Сидорак

Учасники концерту в пам'ять Я. Кузьмич-Сидорак з її чоловіком (шостий справа). О. Криса тримає портрет покійної.

Фото: Іка

8 лютого виповнився рік від перед­часної смерти Ярослави Кузьмич-Си­дорак. Вона належала до когорти українських філантропів, які підтри­мували українські наукові та мистець­кі інституції. Ярослава сама грала на фортепіяно, залюбки відвідувала кон­церти, її пристрасть до музики про­явилася у великій фінансовій під­тримці серії „Музика в інституті".

Більшість інструменталістів, що приїхали з України, перейшли через Інститут, в якому теж відбулися їх перші концерти. Вони зустрічалися і особисто знали Яру Сидорак. 26 лю­того в пам'ять меценатки влаштовано спеціяльний концерт, в якому взяло участь ціле сузір'я українських музик.

„Елегійне тріо" Рахманінова в ін­терпретації Винницького, Гірського і Сараджяна та „Лебедина пісня Ізоль-ди" Ваґнера у виконанні Слободяника

12 лютого в Українському Інститу­ті Америки відбувся концерт форте-піянових творів на одну, дві, три, чо­тири, п'ять і шість рук. Великий успіх вечора завдячуємо виконавцям-віртуозам, якими були заслужені ар­тисти Жером Ловенталь, його донь­ка Кармель Ловенталь та Микола Сук.

у школах України Наприкінці 1999 року в Києві ви­

йшла у світ додатковим накладом „Хрестоматія з української літерату­ри XX ст.", укладена професорами П. Кононенком, О. Хоменком і С. Дени-сюком із Інституту українознавства при Київському університеті. У цьому виданні, на прохання виховників, умі­щено уривок із повісти „Жовтий князь" Василя Барки та 12 поезій Яра Славутича - з його збірок „Співає ко­лос", „Гомін віків", „Правдоносці", також „Світличний" і „Апокаліптич-не" із п'ятитомника (1998). Саме ці два діяспорні автори були відзначені в Україні: перший нагородою із фонду Т. Шевченка, а другий - Орденом Президента „За Заслуги" III ступеня, на рекомендацію Спілки письменників та Академії Наук України.

Хрестоматія відкривається творчіс­тю М. Хвильового, далі йдуть М. Ку­ліш, А. Головко, В. Підмогильний, Ю. Яновський, О. Вишня, О. Довжен­ко, В. Винниченко, У. Самчук, І. Ба­гряний, М. Бажан, Б. - І. Антонович, поети „Празької школи" (шість), А.

і Крупи було даниною траурної музи­ки. Решта програми складалася з тво­рів, що зображують картини люд­ського буття. Люба Щибчик (вперше в УІА) при акомпаньяменті Миколи Сука задушевно виконала в'язку лем­ківських пісень Миколи Колесси.

Концерт почався „Весняною сона­тою" Бетговена у досконалому вико­нанні мистецького дуету Криса-Чекі-на, а закінчився фортепіяновим тріо „Весна в Буенос-Айресі" аргентин­ського композитора Астора Піяццо-ли у виконанні Сука, Харенка та Ґла-вацької.

Українська публіка вперше почула твори Піяццоли з циклу „Пори року" та на додаток улюблену п'єсу Яри, того ж композитора, з тими ж вико­навцями, під титулом „Забуття".

Богдан Марків

Микола Сук відкрив програму фі­налом з опери „Лючія ді Ламмермо-ор" на ліву руку - аранжировку на­писав галичанин Теодор Лешетиць-кий. На концерті були виконані твори Шумана, Римського-Корсакова, Раве-ля, Карла Черни.

Б. М.

Малишко, О. Гончар та інші, шістде­сятники - Л. Костенко, В. Симонен­ко, І. Драч та інші. Закінчується кни­га (понад 1000 стор.) віршами В. Сту­са та п'єсою „Дикий ангел" О. Коло-мійця. Видання схвалене Міністер­ством освіти України до вжитку в 11-ій клясі загальних шкіл, у ліцеях, ін­ститутах та університетах. До кожно­го автора додано короткий ( на одну чи дві сторінки) життєпис. У книзі -три розділи, із яких кожен відкрива­ється дослідницькими статтями Є. Маланюка, Д. Донцова, П. Кононенка, А. Погрібного, що допомагають за­своїти зібрану творчість. Наприкінці кожної добірки подано „Запитання та завдання", рекомендації до вивчення напам'ять і т. п.

У діяспорі діють по багатьох містах курси українознавства. Добре було б, якби їхні викладачі зацікавилися цим цінним виданням із царини національної ідеї. Книга стане у пригоді також викла­дачам української літератури в універси­тетах на Заході.

Мґр М. Ковалюк

В анотації до книжки зазначено, що її автор - відомий мовознавець, а кни­га присвячена проблемам української мови у двомовному соціюмі та аналізі наслідків тривалого процесу русифі­кації в історичному, політичному і со-ціяльному аспектах. Для підтвер­дження свого погляду автор вживає цілий ряд цитат із праць мовних авто­ритетів зі західнього світу, України й української діяспори.

На початку вступу до книжки автор говорить: „Пристрасті навколо мов­них проблем не вщухають, і конфлікт між двома поширеними в Україні мо­вами виразно загострюється. Було б глибоко помилковим пов'язувати по­чаток „війни мов" з початком держав­ної незалежности. Вона лише вийшла з підпілля". І далі: „Спільна мова є одним з головних факторів, які забез­печують солідарність населення і, від­повідно, стабільність держави. Неви­падково спілкування, що заходить у глухий кут, визначають фразеологіз­мом „вони говорять різними мовами". Країна, в якій панують мова і культу­ра колишнього колонізатора, не роз­виватиметься як країна незалежна, а розвиватиметься як країна постколо-ніяльна". Автор цитує відомого чесь­кого письменника Мілана Кундеру: „Відродження чехів як нації - не за­слуга військової сили або політичного таланту. Наріжний камінь тут - мо­гутнє інтелектуальне зусилля, аби відновити літературну чеську мову".

Книга допомагає зрозуміти загро­зу двомовности для колоніяльних і постколоніяльних держав. „Якщо, -зазначає автор, - друга мова поступо­во переймає всі функції рідної, вини­кає небезпека зникнення рідної мови і перетворення двомовців на одно­думців". Автор пояснює, яким шля­хом ішло плянове витіснення націо­нальних мов російською, що, як відо­мо, в ідбувалося ціною мільйонів українських жертв. А також нагадує: „Мові належить головна об'єднуюча роля у процесах виникнення етносу, нації, держави... Доки народ спілку­ється своєю мовою, доти він зберігає себе, не розчиняючись в інших етно­сах як субстрат і н інонаціональних утворень". „В імперських умовах, -пише автор далі, - першою асимілю­ється, як правило, вища верства під­невільного народу, оскільки денаціо­налізація здійснюється передусім че­рез введення імперської мови в систе­му освіти".

В книжці заторкнуто і причину тво­рення мовного суржику і поняття аси-

Саме цей погляд поєднує усі три книги письменника-патріота, редакто­ра єдиного на сході України україно­мовного щомісячника „Бористен" Фі­деля Сухоноса, котрі пропонуємо ва­шій увазі.

„Місце зустрічі - 'Бористен'". Збір­ник публіцистичних статтей, котрі вперше були опубліковані на сторін­ках часопису „Бористен". Прочитавши цю книгу, ви дізнаєтеся про життя українців у Румунії, ознайомитеся з діяльністю канадського посольства у Києві, відвідаєте невеличке німецьке містечко Герцберг. З вами поділяться своїми думками письменник Сергій Плачинда, легендарний голова Руху Вячеслав Чорновіл, відомий політик Левко Лук'яненко.

міляції: „Між національною свідоміс­тю і національною мовою існує тісний зв'язок, і деформації в національному самоусвідомленні спричиняє переду­сім мовна асиміляція... Через дефор­мовану мовну ситуацію Україна, від­окремившись від Росії, лишилась у спільному з нею мовно-культурному просторі. Це дало можливість Росії прибрати до рук левину частину масо­вої культури України і через поширен­ня росі й с ь ко м о в н ої преси і електро­нних засобів масової інформації за­гальмувати створення масової міської культури на українському ґрунті...".

Автор також зазначає, що за ниніш­ніх умов високого рівня асиміляції міського населення Сходу і Півдня до­бре дбають російськомовні політики, щоб воно утримувалося в зоні впливу російського інформаційного простору: „Отже, роки незалежности виявилися для української мови і культури жор­стокою перевіркою на життєздат­ність". Автор вважає: „Справді, безді­яльність української влади, відсут­ність державної мовно-культурної по­літики - це той вирішальний чинник, що спричинив панування в інформа­ційно-культурному просторі україн­ських теренів російських засобів ма­сової інформації".

В останньому розділі автор нагадує: „Мовну політику країни завжди роз­робляє і впроваджує в життя еліта... особливо велика відповідальність за долю своєї мови лягає на національну еліту в добу державного будівництва. Показовим тут може бути приклад Із­раїля, де завдяки ініціятиві видатної особи - Еліезера Бен-Ієгуди, який при­святив життя справі відродження ів­риту, вдалося здійснити, здавалося б, неймовірне - вдихнути життя в мову, яка протягом сімнадцяти століть була мертвою...".

Автор закінчує книжку цитатою відомого мовознавця Ореста Ткачен­ка: „Не слід гадати, що зміцнення позицій мови відбудеться саме со­бою, або що нам вибачили б нащад­ки, якби через нерозум і недбальство ми втратили свою мову, і що це можна б було списати на „несприят­ливі обставини". Мовна стійкість на­роду залежить не стільки від обста­вин, скільки від його бажання і волі. При бажанні можна воскресити на­віть мертву або напівмертву мову, при небажанні - можна із цілком живої мови зробити мертву".

Світлана Кузьменко

„Витоки". Художньо-публіцистичні есеї. Читач має змогу відчути солодку ностальгію за минулим і водночас від­дати належне сьогоденню, в якому живемо. Голова Спілки письменників України Юрій Мушкетик назвав „Вито­ки" гимном нашому українському селу.

„Три колонки редактора". Спроба в художній формі осмислити теперішній час, звернути увагу на те, що, здава­лося б, є не таким значущим, однак в тій чи іншій мірі характеризує нашу неповторну і суперечливу добу.

Вартість кожної книги разом з авія-пересилкою з України - 5 долярів США. Чеки ласкаво просимо слати на ім'я Іларіона Хейлика: M r . І. Chejlyk, 45 Mountain Ave., Warren, N. J. 07059 USA.

Незвичайний виступ піяністів

Твори Василя Барки та Яра Славутича

Очима громадянина незалежної України

П Р Е С О В И Й Ф О Н Д „ С В О Б О Д И " , л ю т и й 2000 р 100 дол. Дніпровий А.

Рожанковський Ярослав Вірстюки Борис і Юлія

88 Маєвський Ярослав Сосяки Василь і Бриджит

75 Банах Мелан ія 60 Якубович і Олександер

і Дарія 53 Стасюк Юрій 50 Бігун Ярослав

Денисенко Іван Гайда Станислава Якубовичі Олександер і Дарія Яриш Ірина Куляс Юліян Рак Дора Рожанковський Ярослав Воронка Роман Вагнер Євген Вели горська Марта Волф Марія Воскоб Алекс Захарків Ірина

48 Криштальський Ярослав

40 Білик Зенон Черевко Г. Іваницький Роман Штокало Володимир

38 Біраковський Богдан Фен Алекс Крамарчук Богдан Наливайко Орест Новосад Мирон Шм ото лоха Володимир

36 Гудзяк Олександер ЗО Барицький Іван

Горчинський Анастазій Перейма Марта Прокопів Володимир

28 Білоус Стефанія Михальчак Микола Панчак Іван Савчин Ірина Воловодюк Володимир

25 Андрусяк Марія Баранецький Володимир Делькевич Володимир Яременко Дмитро Калиновський Олександер Кулинич М. Палашевська Люба Саляк Василь Старостяк Марія Свищук Юрій

21 Крижанівський Мирон 20 Артимів Модест

Бойчук Іван Черевко Джей Гринів Федор Галюк Маріянна Глоба Борис Гумінилович Орест Когут Степан Кричик Олександер Лавро Марія Лебедович Олександер Лоїк Володимир Масляк Маріян Масляк Маріян Мерещак Юрій Музичка Ярослав Несін Олена Олішкевичі Юрій і Люба Піжицький Петро Полон Оксана Романів Звена Заболотна Параня Шепелявий Данило Шпук Катерина Штомпіль Тимофій Сімок Андрій Ткач Михайло Ти мочко Ярослав Витвицькі Ігор і Дарія Жизномирський Зенон

18 Бохно Михайло Черни Мирослав Денисенко Катерина Дозорська Марія Гуран Наталія Івасечко Василь Кліш Неоніля Коханська Анна Ковальчук Роман Михалик Антін Миколинський Василь Микитюк Степан Німченко Олександер Одежинська Лідія Огієнко Анатоль Полатай ко Осип Шмідт Роберт

Бутвин, Па.

Енгелвуд Клифс, Н.Дж.

Клифтон, Н.Дж. Лос-Анджелес, Каліф.

Форест Гилс, Н.Й. Вудбридж, Н.Дж.

Брексвил, Огайо Кергонксон, Н.Й. Вашінґтон, Д.К. Воррен, Миш. Воррен, Миш.

Брексвил, Огайо Етобіко, Онт. Канада Парк Ридж, Ілл. Мейплвуд, Н.Дж.

Енгелвуд Клифс, Н.Дж. Мейплвуд. Н. Дж. Френклин, Н.Й. Етобіко, Онт., Канада Нептун Ситі, Н.Дж. Стейт Колледж, Па. Воррен, Миш.

Форест Гиллс, Н.Й. Скатсдейл, Аріз. Пайнлас Парк, Фла. Ворм Мінерал Спр., Фла. Сарасота, Фла. Коледж Пойнт, Н.Й. Калгарі, Алб., Канада Етобіко, Онт., Канада Ричмонд Гил, Н.Й. Елгин, Ілл. Бейсайд, Н.Й. Сиракюз, Н.Й. Вестон, Онт., Канада Чикаго, Ілл. Вашінґтон, Д.К. Відспорт, Н.Й. Джерзі Ситі, Н.Дж. Воррен, Миш. Брайтон, Миш. Мейплвуд, Н.Дж, Чатам, Н.Дж. Воррен, Миш.

Мейплвуд, Н. Дж. Рочестер, Н.Й. Самервил, Н.Дж.

Вудбридж, Ва. Джексон Гайте, Н.Й. Ранчо Палос ВРД., Каліф. Нью Говп, Па:

Риджвуд, Н.Й. Ст. Люіс, Мо. Ютика, Миш. Філядельфія, Па. Трентон, Н. Дж. Риджвей, Онт., Канада Кент, Ваш. Міссіссага, Онт., Канада Йонкерс, Н.Й. Йонкерс, Н.Й. Воррен, Миш. Лорейн, Огайо ЛОНҐ Айленд Ситі, Н.Й. І тон Репидс, Миш. Солт Лейк Ситі, Ют. Лейквуд, Коло. Лейквуд, Коло. Ворм Мінерал Спр., Фла. Кентон, Огайо _ Нью-Йорк, Н.Й.

Нейлсвил, Виск. Ст. Кетринс, Онт., Канада Пенн Ян, Н.Й. Філядельфія, Па. Нокс, Інд. Скенектеди, Н.Й. Морис Ілл. Іст Гановер, Н.Дж. Лас Вегас, Нев. Тулепо, Mice. Джонсон Ситі, Н.Й. Кергонксон, Н.Й. Дейтон, Огайо Торонто, Онт., Канада Чикаго, Ілл. Вашінґтон, Д.К. Ту сон, Аріз. Рочестер, Н.Й. Ендовер, Н. Дж. Філядельфія, Па. Бруклин, Н.Й. Рідінґ, Па. Медісон Гайте, Миш. Монтреаль, Кве., Канада Монтреаль, Кве., Канада Медайна, Ілл. Філядельфія, Па. Джамайка, Н.Й. Бетел Парк, Па. Бирминґем, Миш.

Семків Ярослав Томорук Ярослав Воробець Зеновія Вовк Степан Животко Степан

15 дол. Баб'як Марія Фіцалович Володимир Яровенко Валентина Юзенів Олександра Колодій Юрій Лобур Вірослав Матиюк Євген Мисишин Меріянн Островський Степан Павлюк Ігор Плечен Павло Рожанковський Ярослав Слюсарчук Атанас Смолій Марія Яцук Петро

13 Бах Аріядна Балабан Ольга Баран Мирон Базюк Ярослав Береян Ольга

Бойлинґ Спрінгс, Па. Кремфорд, Н.Дж. Нюарк, Н.Дж. Торонто, Онт., Канада Ляшін., Кве., Канада Болдер, Кол. Нью Гейвен, Конн. Апер Седдл Рівер, Н.Дж. Нью-Йорк, Н.Й. Джерзі Ситі, Н. Дж. Севен Пллс, Огайо Асторія, Нью-Йорк Спрінгфілд, Масс. Кергонксон, Н.Й. Нейпервил, Ілл. Маямі Шорс, Фла.

Джамейка Плейн, Масс. Воррен, Миш. Нью- Гартфорд, Н.Й. Окала, Фла. Нью-Йорк, Н.Й. Ворзингтон, Огайо Плетсбурґ, Н.Й. Воррен, Миш. Чикаго, Ілл.

Березовський Ярослав Лонґ Айленд Ситі Благітка Олександер Блерставн, Н. Дж Боднар Іван Бойчук Марія Билин Ярослав Ханацький Іван Хомин Михайло Ціховляс Любомира Клебович Володимир Червоняк Марія Данчишин Василь Даниленко Іван Данилюк Анна Данилишин Ярослав Добровольський

Н.И.

Денвер, Кол. Дрешер, Па. Чикаго, Ілл. Воррен, Миш. Лигайтон, Па. Сейнт Пітерсбург, Фла. Нью-Бриттен, Конн. Джексон Гайте, Н.Й. Порт Орендж, Фла. Сомердейл, Н.Дж. Воррен, Миш. Чикаго, Ілл.

Ярослав Докгорн Олена Дроздовська Анна Джуль Павло Федір Анна Феленчак Степан Фенчин Мирон Гелетканич Роман Герент Володимир Глобал-Байомаркетинг Груп - Інк. Гнатейко Мирон Головінська Мотря Гук Михайло Гунзе Ірина Іванів Наталія Іванків Надія Іваницька Віра Юрчинський Омелян Юськів Василь Клинків Маріян Коцур Ігор Копчак Станіслав Кордуба Дам'ян Ковалевський Микола Коваль Бойд Кровицький Іван Куціль Роман Кунинський Микола Кусів Ольга Кушнірук О. Ломницька Дарія Лисак Богдан Лиско В. Литвинець Микола Маренін Лідія Мартиненко Михайло Маєр Б. Мельник Богдан Меренюк Богдан Мокей Вілліям Наконечний Богдан Обущак Стефанія Ожга Юрій Пач Василь Петрига Михайло Подпірка Роксоляна Полещук Елизабет Пришляк Стефанія Пришляк Ярослав Пристай Дмитро Пушкар Володимир Питель Петро Рак Ігор Роман Ентоні Романів Микола Раян Ярослава Саковук Іван Саляк Василь Сербин Ольга Сєрант Іван Скоп Олександер Снігур Володимир Сорочак Володимир Струць Роман

Челтенгам, Па. Філядельфія, Па. Баффало, Н.Й. Ґроссе Пт. Шор, Миш. Шілингтон, Па. Нью-Берн, П.Кар. Мавнтен Гом, Аріз. Бетфорд, Н. Г. Норт Порт, Фла.

Пало Алто, Каліф. Клифтон, Н. Дж. Іст Гринвич, Р.Ай. Сан Гозе, Каліф. Гантингтон Ста., Н.Й. Чикаго, Ілл. Чикаґо, Ілл. Чикаго, Ілл. Рочестер, Н.Й. Луісвілл, Огайо Торонто, Онт., Канада Лапір, Миш. Чикаго, Ілл. Ратерфорд, Н.Дж. Тиффин, Огайо Арлінгтон, Ва. Фармінгтон Пллс, Миш. Рочестер, Н.Й. Трой, Миш. Голливуд, Фла. Чикаго, Ілл. Венес, Фла. Темпл-Ситі, Каліф. Александрія, Ва. Рочестер, Н.Й. Енгелвуд, Кол. Трентон, Н. Дж. Монтреал, Кве., Канада Ривер Гров, Ілл. Монтреаль, Кве., Канада Вотервлит, Н.Й. Туссон, Аріз. Філядельфія, Па. Напервил, Ілл. Кайро, Н.Й. Іст Медов, Н.Й. Вайтстон, Н.Й. Бетлегем, Па.̂ Баффало, Н.Й. Баффало, Н.Й. Рочестер, Н.Й. Філядельфія, Па. Твін Лейкс, Віск. Вілмінгтон, Дел. Карнеліян Бей, Каліф. Норт Берген, Н.Дж. Йонкерс, Н.Й. Асторія, Н.Й. Нью-Говп, Па. Монтреаль, Кве., Канада Нью-Йорк, Н.Й. Ла Месал, Каліф. Едмонтон, Ал., Канада Чикаго, Ілл. Калгарі, Ал., Канада

Терлецький Володимир Філядельфія, Па. Задерей Андрій Салт Бен, Інд. Загайкевич Орест Кренфорд, Н.Дж. Заяць Ігор Іст Гановер, Н.Дж. Зайло Еміль Кіссіммі, Фла.

12 дол. Цетенко В'ячеслав Дзюбинські Богдан і Анна Грень Анна Головчак Іван Яринюк Іван Кібузінський Юрій Орел Тарас Рущак Ліна

11 Дурбак Антонія Дутко Володимир

10 Андріюк Андрій Андрушків Софія Андрійович Михайло Байко Петро Байляк Роман Бекерський Іван Бемко Ігор Білобронь Сільвія Благий Степан Бодлак Ольга Борисюк Петро Бриль Наталія Бурбело, Ю. Бурдин Лев Бурик Петро Чапельський Орест Хома Василь Хома Іван Хомик Антін Чорнодольська Степан і я Ціко Микола Цюрпіта Григорій Чорна Степанія Даник Ніна Данилик Михайло Филипович Євген Ґалонзка Дмитро Глух Роман Гафткович Ірина Ганушевська Іванна Гарас А. Гаврилюк-Гордон Марія Глинський Борис Глинський Борис Гоголь Михайло Гопалюк Павло Іськів Іван Яцюк Анатоль Яріш Андрій Ярмолюк Марія Ярош Евстахій Караман Л. Карпюк Петро Кеске Люба Харук Василь Кінаш Богдан Кобилецький Ярослав Кохман Григорій Когут Дарія Коновал Александер Копач В. Корінець М. Коропей Ніна Костик Степан Коць М. Кравчук Евстахій Кравчук Ярослава Кріль Юліян Крупа Теодозій Кушнір Ольга Кузі в Іван Кузик Дарія Кефор Карпо Кириленко Степан Лялька Михайло Лесько Михайло Логан Юрій Лудчак Теодор Мацьків Дмитро Мадзелян Василь Марущак Василь Марущак Ілько Матлин Джері Майстренко Галина Мельник Люба Мельник Дмитро Мокей Василь Мудрак Василь Наганда Марія Нагребецькиий Роман Новицький Славко Ничай Ірина Очеретко Аркадій Олійник Степанія Онишкевич Ілля Орлівський Павло Панчишин Осип Пасічняк Дарія Пастушенко Татіяна Павлюк Іван Печончик Оксана Піхурко Микола Піскар Олександер Плечен Павло Плита Іван Пришляк Олександер Риплянська Марія Рожак Петро Рудакевич Любомира

Венес, Фла.

Евастон, Ілл. Фейрпорт, Н.Й. Ст. Томас, Онт., Канада Медисон Гайте, Миш. Гейтерсбург, Мд. Норт Берген, Н.Дж. Глен Еллен, Ілл. Куягога Фоле, Огайо Наялс, Ілл. Іст Ґановер, Н. ДЖ. Мейлпвуд, Н.Дж. Форт Лодердейл, Фла. Парма, Огайо Маттітук, Н.Й. Ютика, Н.Й. Единборо, Па. Клифтон, Н. Дж. Спринг Валлей, Н.Д Кергонксон, Н.Й. Ведерсфілд, Конн. Вінніпег, Ман., Канаца Вестерлі, Р. Ай. Мідл Виллидж, Н.Й. Лонґ Айленд Ситі, Н.Й. Енн Арбор, Миш. Бікон, Н.Й. Бруклин, Н.Й. Порт Шарлот, Фла.

Бронкс, Н.Й. Порт Шарлот, Фла. Парсиппані, Н. Дж. Джамайка, Н.Й. Спрінгфілд, Н.Дж. Гюстон, Тек. Ст. Піттерсбурґ, Фла. Рослиндейл, Ма. Елмгерст, Н.Й. Рочестер, Н.Й. Норт Провіденс, Р.Ай. Бетлегем, Па. Ворсінгтон, Огайо Вієнна, Ва. Вієнна, Ва. Етобіко, Онт., Канада Спрінгфілд, Н.Дж. Сан Бруно, Каліф. Рів'єра Біч, Фла. Рочестер, Н.Й. Расселлвілл, Аріз. Кіннелон, Н.Дж. Ленсдейл, Па. Міссіссага, Онт., Канада Вудленд Пллс, Каліф. Плимот, Па. Гарденвіл, Нев. Монтреаль, Кве., Канада Джексон, Н.Дж. Срі Ріверс, Миш. Арлінгтон Гайте, Ілл. Риджвуд, Н.Й. Лос-Анджелес, Каліф. Д жон сто н, Р.Ай. Наяк, Н.Й. Лексінгтон, Н.Й. Норт Порт, Фла. Філядельфія, Па. Джерзі Ситі, Н.Дж. Морріставн, Н. Дж. Колумбія Гайте, Мін. Елленвіл, Н.Й. Трентон, Н.Дж. Нью-Йорк, Н.Й. Белойт, Віск. Вестон, Онт., Канада Мейлпвуд, Н.Дж. Літл Фоллс, Н.Дж. Елгін, Ілл. Тонаванда, Н.Й. Ситрус Гайте, Каліф. Клифтон, Н. Дж. Дірборн Гайте, Миш. Айселин, Н.Дж. Статей Айленд, Н.Й. Елмгирст, Н.Й. Сімі Веллі, Каліф. Ватервліт, Н.Й. Бруклин, Огайо Філядельфія, Па. Гал і факс, Н.С., Канада Вашінґтон, Д.К. Байон, Н. Дж. Сан Ситі Вест, Аріз. Ворм Мінерал Спр., Фла. Ірвінґтон, Н. Дж. Голливуд, Фла. Чикаго, Ілл. Бернардсвил, Н. Дж. Юніон, Н. Дж. Калгарі, Ал., Канада Баффало, Н.Й. Парма, Огайо Філядельфія, Па. Маямі Шорс, Фла. Обирн, Н.Й. Ветерсфілд, Конн. Етобіко, Онт., Канада Філядельфія, Па. Чикаго, ілл.

ПРЕСОВИЙ Ф О Н Д „СВОБОДИ", лютий 2000 р. 10 дол. Рузон Андрій

Савка Василь Савка Лариса Шмаутц Микола Шутер Р. Швейко Лена Семенець Михайло Сеньків Михайло Шеремета Марк Скоп Олександер Станіславів Неллі Старосольська Ксеня Стебельська Лідія Стеці в Богдан Шалева Наталія Щебетюк Марія Щеснюк Орест Тхір Дмитрій Терлецька Катерина Тос Іван Турчак Аріян Вітковицький Ігор Василишин Василь Верхолад Микола Войтович Іван Войтович Володимир Волфф Марія Волошин Володимир Винник Роман Забігач Анна Загайкевич Олег Зарицький Володимир Зелем Петріне

8 Амброзяк Максим Андрее Меланія Антонишин Марія Бабчуки Василь і Олена Бабська Таня Баранецький Мирон Бардин Ігор Барон Дарія Бартків Орися Батіг Володимир Белей Чарлс Білан Олександер Блага Іванна Бобак Ярослав Богданик Йосиф Боярський Володимир Бордин Микола Борковський Роман Бойко Михайло Ьрида Михайло Бук Юрій Бучма Джеймс Бискош Михайло Цегельський Юрій Хамів Віра Харків Олександер Чавс Оксана Чех Василь Чировський Микола Хомяк Е. Храплива Марія Чучук Степан Цимбаліста Зірка Чарторийський Святослав Ціх Михайло Чуй Теодор Данилишин М. Демянчук А. Дейчаківський Юрій Дейчаківський Микола Яків Марія Дідух Анна Долгий Сергій Доманська Ольга Домарацький Н. Дубина Лідія Духничі Богдан і Оксана Дуда Мирослав Думин Зенон Дурбак Тарас Дурбак Марія Дусанівський Богдан Душник Марія Дудинський Константин Дзерович Марія Дзюби Петро і Христина Федунець Оля Филипович Роман Фостяк Богдан Филяк Іван Гелембин Василь Гарасимович Микола Геремеш Михайло Голондзовська Анна Гайдучок Богдан Гальчук Микола Галій Іван Ганас Степан Ганипсяк Йосип Гаврилюк Галина Гайда Ігор Герець Роксана Гнатчук Всеволод

Ленгорн, Па. Гетфілд, Па. Дес Плейнс, Ілл. Глендейл Гтс, Ілл. Рочестер, Н.Й. Фуллертон, Каліф. Гамлин, Н.Й. Інвернесс, Фла. Чикаго, Ілл. Ла Меса, Каліф. Мінеаполіс, Мін, Сілвер Спрінг, Мд. Йонкерс, Н.Й. Спрінг Гілл, Фла. Чикаго, Ілл. Аллентавн, Па. Нью-Йорк, Н.Й. Сікокус, Н.Дж. Нью-Йорк, Н.Й. Гезлет, Н.Дж. Сомерсет, Н.Дф. Сілвер Спрінг, Мд. Вілмінгтон, Дел. Бервин, Ілл. Воррен, Н. Дж. Балтимор, Мд. Нептун Ситі, Н.Дж. Вест Айслип, Н.Й. Гайд Парк, Н.Й. Сідер Ноллс, Н. Дж. Ірвінгтон, Н.Дж. Дерри, Н. Г. Чарлерой, Па. Міннеаполіс, Мінн. Ьетел Парк, Па. Орендж, Конн.

Норт Порт, Фла. Вудгейвен, Н.Й. Філедельфія, Па. Торонто, Онт., Канада Кергонксон, Н.Й. Філедельфія, Па. Болдвин, Н.Й. Янгставн, Огайо Джексон Гайте, Н.Й. Рочестер, Н.Й. Бруклин, Н.Й. Чикаґо, Ілл. Юніон, Н.Дж. Флоссмор, Ілл. Йонкерс, Н.Й. Урбана, Ва. Фаєтвілл, Н.Кар. Лає Вегас, Нев. Квінс Віллідж, Н. Й. Чикаго, Ілл. Бетлегем, Па. Дес Плейнс, Ілл. Філядельфія, Па. Йонкерс, Н.Й. Томе Рівер, Н.Дж. Етобіко, Онт., Канада Болтон Лендинґ, Н.Й. Матаван, Н. Дж. Чикаго, Ілл. Ьлумінгдейл, Ілл.

Бруклин, Н.Й. Лондон, Онт., Канада Марлборо, Конн. Вуйсайд, Н.Й. Ізлінллгтон, Онт., Канада Норт Потомак, Мд. Брексвіл, Огайо Воррен, Миш. Спрінгфілд, Ва. Парма, Огайо Джерзі Ситі, Н. Дж. Кендал Парк, Н.Дж. Челтонгам, Па.

Нюарк, Н. Дж. Чикаго, Ілл. Торонто, Онт., Канада Ст. Пітерсбург, Фла. Кларендон Гіллс, Ілл. Баффало, Н.Й. Бруклин, Н.Й.

Нарберт, Па. Монтреаль, Кве., Канада

Рочестер, Н.Й. Вест Гартафорд, Конн. Савт Голанд, Ілл. Сан Ситі, Аріз. Норт Роялтон, Огайо Норт Порт, Фла. Солвей, Н.Й. Даллас, Тек. Сомервилл, Масс. Вест Орендж, Н.Дж. Парма, Огайо Вайнленд, Н.Дж. Монтреаль, Кве., Канада Баффало, Н. Й. Джерзі Ситі, Н. Дж. Істон, Конн. Ратерфорд, Н. Дж. Фрейзер, Миш.

дол. Голуб В. Горчаківський Володимир Гординський Роман Горський Володимир Граб Омелян Грабець Роман Гречка Ярослав Гусак Марія Гусак Леонід Іваній Леся Івченко Вікторія Івах Євген Іванюк Орест Канівець Юрій Караван Олег Карпенко Борис Карпенко Андрій Карпевич Христина Качмар Сем Кавка Микола Казанівська Ярослава Кіхтан Степан Кінаш Петро Клован Теодор Клюфас Зоряна Клюфас Юрій Климаш Анна Клименко Григорій Кмйотик Микола КолачкоІван Колінко Оксана Кологривенко Степанія Колюбінський В. Копелзів Василь Коп і на Іван Копичук Роман . Корлатович Степан Коропецький Євген Костечко Любомира Ковальська Люба Ковальська Олександра Козак Богдан Краєвський Нестор Кріль Юліян Криштальський М. Кухаришин Ігор Кульчицький Микола Кульчицька Марія Кульчицька Марія Кулик Марія Кулинич Володимир Купіняк Віктор Курчак Микола Куропась Володимир Курило Ольга Кушнір Степан Квітковська Марта Кий Лідія Ладанай Степан Лагола Петро Ласевич Дмитро Левенець Володимир Левицький Лев Логуш Володимир Лопадчак Теодор Лопадчак Анна Лосінська Ерна Лотоцький Григорій Лоза Уляна Луців Богдан Луцишин Мирон Лужба Трофим Максимчук Степан Макух Григорій Мандибур О. Марчук Оксана Мартинів Галина Марушки Микола і Марія Марущак Ілько Маті я ш Е. Медюх Метод і й Мельник Василь Мельник Марія Мельник Михайло Мельникович Михайло Міхняк Богдан Мігайчук Ярослав Місіонґ Наталія Міз Любомир Мудрий Любомир Миколенко Микола Микита Степан Мирошниченко І. Нечепоренко Микола Ніньовський Михайло Новак Петро Никорчук Степан Никифоряк Марія Оберишин Ярослав Одежинська Марія Огаренко Володимир Ольшанський Сергій Олиник Степанія Омельченко Віктор Оренчук Володимир Орисюк Вілліям Осадца Мирон Осадца Степан

Стюард, Фла.

Денвер, Кол. Брайтон, Миш. Дітройт, Миш. Венес, Фла. Парма, Огайо Філядельфія, Па. Нью-Йорк, Н.Й. Даві, Фла. Бруклин, Н. Й. Ст. Пол., Мінн. Лос Анджелес, Каліф. Парма, Огайо Савтінгтон, Конн. Інвернесс, Ілл. Саутфілд, Миш. Чикаго, Ілл. Нью-Йорк, Н.Й. Суїсан Ситі, Каліф. Дрексе Гілл, Па. Трой, Миш. Гюстон, Тек. Клівленд, Огайо Френклин, Масс. Гайлен Парк, Н.Дж. Вестфілд, Н. Дж. Томе Рівер, Н.Дж. Клифтон, Н. Дж. Парма, Огайо Твін Лейкс, Віск. Філедельфія, Па. Чикаго, Ілл. Фініксвил, Па. Колумбус, Огайо Юніон, Н. Дж. Ст. Августин, Фла. Клівленд, Огайо Фергусон, Мо. Йонкерс, Н.Й. Швенксвіл, Па.

Саратога Спрінгс, Н.Й. Норт Порт, Фла. Гілсайд, Н. Дж. Джерзі Ситі, Н.Дж. Міссіссага, Онт., Канада Едмонтон, Ал., Канада Саратога, Каліф. Вудбридж, Конн. Абботсфорд, Б.К., Канада Трой, Н.Й. Бруклин, Н.Й. Лорейн, Огайо Іст Медов, Н.Й. Філядельфія, Па. Вестон, Онт., Канада Гантінгдон, ВЛУ, Па. Воррен, Миш. Валлінгфорд, Па. Глен Спей, Н.Й. Бродв'ю Гтс, Огайо Бруклин, Н.Й. Воррен, Миш. Нью-Гейвен, Конн. Каміллус, Н .Й. Асторія, Н.Й. Вест Сенека, Н.Й. Сан Ситі Вест, Аріз. Том бетон, Аріз. Чиктовага, Н.Й. Філедельфія, Па. Фінікс, Аріз. Ст. Кетринс, Онт., Канада Джерзі Ситі, Н.Дж. Памона, Каліф. Гемпстед, Н.Й. Гінсдейл, Ілл. Норт Порт, Фла.

Чикаго, Ілл. Дірборн Гайте, Миш. Еліквіппа, Па. Томе Рівер, Н.Дж. Воррен, Миш. Галлстед, Па. Амстердам, Н.Й. Асторія, Н.Й. Клівленд, Огайо Парма, Огайо Лівонія, Миш. Овк Форест, Ілл. Статей Айленд, Н.Й. Воррен, Миш. Плимот Мітінг, Па. Гот Спрінгс, Арк. Джеферсон, Огайо Воррен, Миш. Чикаго, Ілл. Пітсфілд, Ма. Воррен, Миш. Джамайка, Н.Й. Колорадо Спрінгс, Кол. Чикаго, Ілл. Ветерсфілд, Конн. Ворм Мінерал Спр., Фла. Редфорд, Твп., Миш. Санівейл, Каліф. Ванкувер, Б.К., Канада Трентон, Н. Дж. Віллімсвилл, Н.Й.

дол. Осередчук Ольга Пачковський Олександер Палайда Дмитро Палій Марія Панчишин Петро Паньківи Степан і Галина Пантелюк Йосип Павлик Тарас Перхач Микола Петрівська Алла Петрик Федір Петрик Анна Петришин Олекса Підперигора Ельвіра Плакида Надія Подоляк Євгенія Поліщук Петро Попович Марія Поритко Оксана Повх Юрій Повх Мирослава Пращик Григорій Прокоп Мирослав ПрокоповичІриней Припхан Роман Пилипчак Михайло Рачкевич Михайло Радловський Богдан Ракуш Микола Ратич Евгенія Ратич Ростислав Ремеза Сильвестер Ремптер Олена Ревуцька Валентина Ріба Микола Романишин Петро Ротко Степан Руб Юрій Ринчак Іван Ришетівський Семко Ржепецька Ірина Сайкевич Неоніля Саміленко Василь Сапоровченко Микола Савчин Євген Шелих Олександер Шкудор Христина Седлярчук Анна Сендзік Віра Середович Михайло Шехович Надія Шевченко Віктор Шевчук Павло Шраменко Роман Шульга Михайло Шульга Андрій Швед Володимир Сірик Іван Скарупа Юрій Скірка Микола Слободинський Олег Смолинський Богдан Соболь Теофіль Соя Ліда Соколев Анатолій Солонинка Михайло Стасишин Степанія Ставничий Юрій Стецик Дмитро Стельмах Анна Стельмах Теодор Степанків Ярослав Стешин Ірина Сторожук Богдан Стрийська Ельвіра Супруненко Анастазія Святківський Григорій Сидор Василь Сидорак Ярослав Сиротюк Наталія Щеснюк Орест Шендюк Олександер Шевчук Клементина Шмігель Ірина Шумило Дмитро Тарахівський Федір Татарська Олена Тенюх Яким Ткач Л.

Ткачук Гертруда Торський Андрій Турчин Андрій Тутка Теодор Тим'як Сидір Михайло Тимків Юрій Вакуленко Віра Вальчук Володимир Валюх О. Василина Євген Василишин Степан Вішка Іван Box Дмитро Войтович Олена Вомпель Анна Заяць Анна Закала Андрій Залопана Роза Зарицька Зеновія Зозуля Володимир

Кренфорд, Н.Дж.

Ст. Пол, Мін. Парма, Огайо Джексон Гайте, Н.Й. Бервик, Па.

Порт Шарлот, Фла. Ворм Мінерал Спр., Фла. Асторія, Н.Й. Ричмонд Гілл, Н.Й. Клівленд, Огайо Левіттавн, Па. Шервуд Парк, Ала. Тандер Бей, Онт., Канада Елкінс Парк, Па. Раритан, Н.Дж. Філядельфія, Па. Чиктовага, Н.Й. Ляшін, Кве., Канада Філядельфія, Па. Шелбурн, Вт. Норт Порт, Фла. Вест Істон, Па. Нью-Йорк, Н.Й. Калабасас, Каліф. Дес Плейнс, Ілл. Норт Берген, Н.Дж. Чикаго, Ілл. Елмвуд Парк, Ілл. Маямі Біч, Фла. Мейплвуд, Н.Дж. Едісон, Н. Дж. Оттава, Онт., Канада Томе Рівер, Н. Дж. Ванкувер, Б.К., Канада Сиракюз, Н.Й. Денвер, Кол. Обирн, Н.Й. Дірборн, Миш. Кергонксон, Н.Й. Ґлендейл, Н.Й. Етобіко, Онт., Канада Баффало, Н.Й. Сватмор, Па. Карбондейл, Ілл. Форт Коллинс, Кол. Гар ден Ситі, Миш. Воррен, Миш. Баффало, Н.Й. Трентон, Н.Дж. Сиракюз, Н.Й. Нью-Йорк, Н.Й. Ґлен Спей, Н.Й. Латам, Н.Й. Венес, Фла. Байт Гсе, Ста, Н.Дж. Маттітак, Н.Й. Парма, Огайо Чикаго, Ілл. Клівленд, Огайо Йонкерс, Н.Й. Рочестер, Н.Й. Шрувсбері, Мас. Кісвил, Н.Й. Гарден Ситі, Миш. Дітройт, Миш. Міннеаполіс, Мін. Вест Гарфорд, Кон. Кіннелон, Н.Дж. Клівленд, Огайо Вілліямсвил, Н.Й. Лос-Анджелес, Каліф. Стемфорд, Кон. Ронкомкома, Н.Й. Голд Рівер, Каліф. Вайнленд, Н.Дж. Бруклин, Огайо Словн, Н.Й. Рочестер, Н.Й. Гіллсборо, Каліф. Сомерс, Кон. Нью-Йорк, Н.Й. Рокі Гілл, Кон. Лексінгтон, Н. Дж. Рочестер, Н.Й. Ленсдейл, Па. Клифтон, Н.Дж. Воррен, Миш. Байт Плейнс, Н.Й. Воррен, Миш. Тусон, Аріз. МкДоналд, Огайо Трентон, Н. Дж. Довер, Н.Дж. Норт Порт, Фла. Філядельфія, Па. Коговз, Н.Й. Кергонсон, Н.Й. Алтадина, Каліф. Литтлтон, Кол. Велленд, Онт., Канада Норт Берген, Н.Дж. Іст Гановер, Н.Дж. Плано, Ілл. Філядельфія, Па. Воррен, Миш. Сан Ситі Вест, Аріз. Сан Ситі, Каліф. Плейнв'ю, Н.Й. Розлиндейл, Мас.

ПРЕСОВИЙ Ф О Н Д „СВОБОДИ", лютий 2000 р. 8 дол. Зварич Євген

Зинюк Остап 6 Данилюк Петро

Каркоць Михайло Крамар Володимир Лещишин Петро Пакура Михайло Смук Андрій

5 Бараник Юрій Бартошик Махайло Базиляк Ярослав Безкоровайний Осип Брикович Л. Бучак Мирон Цап Я. Харчено Юхим Хома Михайло Хумиловський В. Донець А. Дзіка Олена Фафендик Марія Феркуняк Михайло Гут Анна Клос Марія Кобасяр Михайло Когут Нестор Колодруб Михайло Костюк Володимир Кругляк Євгенія Крувилич Мирослав Лесі в Михайло Лещинська Февронія Лещинська Іванна Літепло Сем Лозинська Євгенія Лушняки Микола і Ольга Мацевко А. Мандибур Валентина Мазепа Іларій Мрилоцька Люба Олексин Іван Оліферук Валентин Продивус Олекса Пилипчак Михайло Реннер Емілія Реннер Емілія Салісняк Юліян Шепель Павло Семущак Степанія Серкез Степан Шарун Йосип Шишак Андрій Скай Михай Скиба Василь о. Стебельський Василь Стецишин Володимир Стельмащук Михайло Степаненко Галина Труш Йосип Вірстюк Франк Волянський Володимир Вовк Андрій Ярош Василь Захарко Михайло Зазуля Т.

4 Бегей Роман Яворська Марія Кічоровська Софія Нагачівець Михайло

З Андріяшко Олекса Артимишин Богдан Бабучівський Іван Балко Володимир Бараник Юрій Бартошик Маріон Барусевич Софія Барилка Еміль Белендюк Михайло Бережницька Оксана Бігун Ярослав Білас Михайло Білик Володимир Біскуп Ірина Бобиляк Олена Борачок Ярослава Бойко Василь Брикович Теодозія Бриньовська Ольга Бурачинський Богдан Буртняк Василь Бурий Тарас Чернів Олександер Черниш Ірина Хойнацька Н. Хома Богдан Хомяк Роберт Джон Чорненький

. Володимир Колонга Амі Цибрівська Мирослава

Дріджвілл, Па. Силвер Спрінг, Мд. Гаяттсвіл, Мд. Міннеаполіс, Мін. Честер, Па. Рочестер, Н.Й. Філядельфія, Па. Колюмбія, Кон. Воррен, Миш. Сиракюз, Н.Й. Ст. Піттерсбурґ, Фла. Кергонксон, Н.Й. Монтреаль, Кве., Канада Скенектеді, Н.Й. Стретфорд, Кон. Монтагю, Н.Дж. Балтимор, Мд. Скенектеді, Н.Й. Лембертвилл, Н.Дж. Вудгейвен, Н.Й. Шебойган, Віск. Лігайтон, Па. Юніон, Н. Дж. Даймонд Пойтн, Н. Й. Йонкерс, Н.Й. Воррен, Миш. Істон, Па. Вудсайд, Н. Й. Рочестер, Н.Й. Амстердам, Н.Й. Норт Порт, Фла. Клифтон, Н. Дж. Чикаго, Ілл. Бруклин, Н.Й. Вест Гейвен, Кон.

Чикаго, Огайо Едмонтон, Ал., Канада Ґротон, Кон. Пунта Горда, Фла. Ярдвил, Н.Дж. Френклин Парк, Ілл. Сіятел, Ваш. Беллвю, Неб. Норт Берген, Н.Дж. Кергонксон, Н.Й. Кергонксон, Н.Й. Рочестер, Н.Й. Сомерсет, Н. Дж. Вудсайд, Н.Й. Полк Ситі, Фла. Чикаго, Ілл. Фініксвил, Па. Горсгедз, Н.Й. Чикаго, Ілл.

Рідинг, Па. Чикаго, Ілл. Балтимор, Мд. Сан Хозе, Каліф. Юніон, Н.Дж. Норт Порт, Фла.

Еддистон, Па. Вестон, Онт., Канада Лівінгстон, Н.Дж. Менвил, Н.Дж. Ріго Парк, Н.Й. Мавнт Вернон, Ваш. Ленор, П.К. Чикаго, Ілл. Торонто, Онт., Канада Воррен, Миш. Філядельфія, Па. Монро, Н.Й. Беллейр, Фла. Воррен, Миш. Гаяттсвил, Мд. Норт Порт, Фла. Гленсайд, Па. Ворм Мінерал Спр., Фла. Баффало, Н.Й. Мейплвуд, Н.Дж. Парк Ридж, Ілл. Джерзі Ситі, Н.Дж. Вілмингтон, Дел. Клифтон, Н. Дж. Баффало, Н.Й. Чикаго, Ілл. Філядельфія, Па. Гем ден, Кон. Ворм Мінерал Спр., Фла. Фонтана, Каліф. Севен Пллс, Огайо Брексвил, Огайо Гроссе Поінте, Миш. Овк Форест, Ілл. Рочестер, Н.Й. Ню Гейвен, Кон.

Фінікс, Аріз. Сан Антоніо, Чикаго, Ілл.

Тек.

Чайка Іван Чучук Ярослав Данилюк Петро Демчар Тед Драган Степанія Дражньовський Роман Дрегер А.

З дол. Дробний Григорій Дубик Ольга Дутчак Дмитро Дикий Антін Дзіка Олена Дзвінка Михайло Фішер-Слиж Марія Гайдох-Лампіка Марія Гавур Ірина Германський Андрій Голяш Степан Гордон, Валентина Гулик Володимир Гате Йосип Гайда Любомир Гайдук Дмитро Гайдук Антін Галій Іван Ганицька Анна Гарайда Петро Гайдук Надія Глива Дмитро Голінко Софія Головінський Василь Гончак Іван Губчак Йосип Горбань Михайло Гордієнко Неоніля Городецький Я. Городиський Орест Гошовський Володимир Грицак Петро Ігнат Петро Іваницький Роман Іваницький Михайло Якима Володимир Янушевський Антін Яровенко Вадим Яримович Юрій Яворський Михайло Джонсон Ольга Юр Олекса Качай Ярослав Кальба Олег Кікцьо Анастазія Кікта Володимир Кінах Микола Клецор Лілея Кохановська Галина Кочій Стефанія Коцибала Святослав Колтунюк Любомир Колюбинський Василь Кондратюк Рената Корнило Іван Королишин Петро Корсунь Бенджамін Костюк Євгенія Костик Сильвестер Котляр Іван Коць М. Коваль Марія Коваленко Віра Козак Ярослав Козак Богдан Козар Ліліян Козюпа Микола Кравчук Микола Кухар Роман Кунько Б. Кузик Володимир Кирилів Наталія Кисілевський Юрій Леськів Ярослав Лішак Мирослава Логуш М. Луців Михайло Луківський Йосиф Мац Мирослав Мацук Богдан Макійчик Василь Макух А.

Маланчук Степан Мандюк Володимир Марчак Роман Марків Дарія Мартинюк Ігор Масна Анна Масник Павло Мельник Анна Менцінський А. Месеренко Анна Міхаляк Ольга Михалів Ярослав Мізюр Роман

Філядельфія,Па. Трентон, Н.Дж. Гаяттсвил, Мд. Коговз, Н.Й. Найлс, Ілл.

Мекон, Віск. Принц Джордж, Б.К. Кан. Дірборн Гайте, Миш. Трентон, Н.Дж. Мерритт Айленд, Фла. Блайрставн, Н.Дж. Вудгейвен, Н.Й. Мейплс, Фла. Торонто, Онт., Канада Гантер, Н.Й. Кентон, Огайо Піттсбург, Па. Палатайн, Ілл. Норт Форт, Фла. Денвер, Кол. Йонкерс, Н.Й. Рослиндейл, Масс. Висконсин Деллс, Виск. Марієтта, Дж. Лівінгстон, Н.Дж. Вест Семека, Н.Й. Нью-Йорк, Н.Й. Сиракюз, Н.Й. Янгставн, Огайо Трентон, Н.Дж. Томе Рівер, Н.Дж. Йонкерс, Н.Й. Лейк Цюріх, Ілл. Парма, Огайо Філядельфія, Па. Кендал Парк, Н.Дж. Чикаго, Ілл.

Йонкерс, Н.Й. Кренфорд, Н.Дж. Клифтон, Н. Дж. Ворм Мінерал Спр., Фла. П авта кет, Р.Ай. Норт Порт, Фла. Чикаго, Ілл. Елизабеттавн, Па. Чикаго, Ілл. Ал гам бра, Каліф. Фармингтон, Кон. Філядельфія, Па. Челтенгам, Па. Воррен, Миш. Бриджвю, Ілл. Юніон, Н.Дж. Розел, Ілл. Норт Бранзвик, Н. Дж. Етобіко, Онт., Канада Чикаго, Ілл. Кротон Он Гад сон, Н.Й. Денвер, Кол. Креско, Па. Мелровз, Масс. Дітройт, Миш. Норт Порт, Фла. Джексон Гайте, Н.Й. Рочестер, Н.Й. Нью-Йорк, Н.Й. Ірвінгтон, Н.Дж. Лексингтон, Н.Й. Нью-Йорк, Н.Й. Вайнленд, Н.Дж. Гантингтон Влі., Па. Ветерсфілд, Кон. Сілверс Спрінг, Мд. Іст Гановер, Н.Дж. Джексон, Н.Дж. Кантон, Миш. Норт Роялтон, Огайо Валлінгфорт, Па. Чикаго, Ілл. Клифтон, Н.Дж. Френчтавн, Н.Дж. Янгставн, Огайо Роксборо, Кве., Канада Юніон, Н.Дж. Ч і коп і, Масс. Нью-Йорк, Н.Й.

Берлин, Мд. Стратфорд, Кон. Ґлендейл, Каліф. Санта Барбара, Каліф, Спрінгфілд, Н.Дж. Дірборн, Миш. Нью-Гейвен, Кон. Кент, Ваш. Парма, Огайо Вунсакет, Р.Ай. * Фініксвил, Па. Елмвуд Парк, Ілл. Дітройт, Миш. Волнат Крік, Каліф. Словн, Н.Й. Мідл Вілідж, Н.Й.

З дол Мотиль Марія Мудрик Степан Мицик Адам Мирон Андрій Наконечний Михайло Наум Василь Ортинський Михайло Нечай Микола Одарченко Петро О гар Василь Оріян Петро Новосад Олександер Пап Михайло Пастушок В. Павленко Павло Пархулин Микола Пересада Михайлина Петрушок Максим Піх Василь Пі лат Іван Полець Борис Полець Олександер Попадинець Іван Попіль Софія Попів Андрій Притоцька Іванна Пилипець Дмитро Ребет Тарас Рябокінь Галина Романцьо Василь Рудь Василь Рудич Ляриса Рибак Роман Садовей Іван Саламаха А. Салій Василь Самокишин Василь Шепель Павло Сененко Яків Сеньків Михайло Шаффер Наталія Шайда Іван Шкільник Надія Склепкович Б. Скоробогатий А. Слота Степан Солоха Віктор Солук Йоганна Сось-Гайда Катерина Станецький Ярослав Старушак Францис Стельмах Лев Столярський Володимир Струць Іван Шкафаровський Павло Штука Максим Теплий Степан Тлумач Іван Тол стиг Сем Томащук Данило Тренза Михайло Тромса-Турчак Ірина Турянський Е. Уздейчук Володимир Войнов Павло Вацлавський Богдан Вариха Петро Васильків Йосиф Ватраль Микола Велих Микола Величковська Лідія Вербовий Степан Веселовський Олег Волошин Степанія Волощин Михайло Воробець Михайло Вовк Андрій Ягла Василь Яворський Е. Єдинак Йосиф Юречко Михайло Захар і я В. Захаріясевич Мирон Злупко Олекса Жулинський Омелян Зиман Лев

2 Хмаренко Євген Крамарчук Мирон Левицький Володимир Лодинський Іван Мац Мирослав Матичак Володимир Мельникович Михайло Надрага Юстина Пахолюк Ігор Телюк Наталія В і гак Василь

ЛОНҐ Айленд Ситі, Н.Й. Голливуд Біч, Фла. Трентон, Н.Дж. Кудбеквил, Н.Й. Парма, Огайо Глен Спей, Н.Й. Тонаванда, Н.Й. Клифтон, Н. Дж. Такома Парк, Мд. Анн Арбор, Миш. Лінкольн, Арк. Дейтона Біч, Фла. Клівленд, Огайо Маркус Гук ,Па. Евергрин Парк, Ілл. Геттисбург, Па. Балтимор, Мд. Іден, Н.Й. Асторія, Н.Й. Кергонксон, Н.Й. Міннеаполіс, Мін. Ст. Антоні, Мін. Чікаго,Ілл. Чикаґо, ілл. Тейлор, Па. Чикаґо, Ілл. Норт Порт, Фла. Міннеаполіс, Мін. Ст. Пол., Мін. Вудгейвен, Н.Й. Риджвуд, Н. Дж. Ст. Катерино, Онт., Кан. Ст. Пол, Мін. Елкгарт, Інд. Нюарк, Н.Дж. Голливуд, Фла. Парма, Огайо Сомерсет, Н.Дж. Сиракюз Н.Й. Інвернес, Фла. Віліямставн, Н.Дж. Ст. Пол, Мін. Акрон, Огайо Ратерфорд Н.Дж. Елмгорст, Н.Й. Колледж, Парк, Мд. Сомерсет, Н.Дж. Лос Анджелес, Каліф. Сан Антоніо, Тек. Елмайра, Н.Й. Велланд, Онт., Канада Міссіссага, Онт., Канада

Омага, Неб. Чикаго, Ілл.

Йонкерс, Н.Й. Трамбул, Кон. Нью-Тріполі, Па. Ефрата, Па. Віттинґ, Н.Дж. Канзас Ситі, Мо. Карле Плейс, Н.Й. Трумбул, Кон. Воррен, Миш. Йонкерс, Н.Й. Тамарак, Фла. Томе Рівер, Н.Дж. Йонкерс, Н.Й. Клифтон, Н.Дж. Вестон, Онт., Канада Сиракюз, Н.Й. Флорам Парк, Н.Дж. Чикаго, Ілл. Чикаго, Ілл. Акрон, Огайо Парма, Огайо Омага, Неб. Вестон, Онт., Канада Готборо, Па. Нью-Йорк, Н.Й. Фініксвил, Па. Лорис Стейшен, Па. Іст Медов, Н.Й. Філядельфія, Па. Брукгейвен, Па. Нюарк, Н.Дж. Елленвил, Н.Й. Говел, Н.Дж. Ст. Антоні, Мін. Мейплвуд, Н.Дж. Нью-Гейвен, Кон. Нью-Йорк, Н.Й. Мокена, Ілл. Асторія, Н.Й. Трентон, Н.Дж. Берлингейм, Каліф. Стемфорд, Кон. Ютика, Н. Й.

Щиро дякуємо за фінансову підтримку найстаршої української газети.

ШАНОВНІ АВТОРИ "СВОБОДИ9*, щоб Ваш допис вийшов швидше і щоб уникнути помилок у написанні

прізвищ та інших назв, просимо подавати своє число телефону. Це дозво­лить редакторам вияснити незрозумілі місця у Вашій статті (особливо,

коли вона написана від руки), не витрачаючи часу на листування.

РЕКЛЯМА • ОГОЛОШЕННЯ • ПОВІДОМЛЕННЯ

U Z B E K I S T A N A I R W A Y S ' * т а " A I R U K R A I N E 1

ВИКОНУЮТЬ СПІЛЬНІ БЕЗПОСАДКОВІ ЛЕТИ

Н Ь Ю - Й О Р К - К И Ї В і

на яїтаку Б0[НГ«1

В П'ЯТНИЦІ І НЕДІЛІ з летовища Кеннеді

За довідкам» телефонувати:

' 'UZBEKISTAN AIRWAYS": 212-489-3954 (бюро) 212-245-1005 (резервування квитків) 800-820-2891 (вантажі) 718-244-0251 (вантажі, факс)

ДИПЛОМ СНД = ДИПЛОМ США Bachelor Degree, Master Degree, Ph.D

Ч и В и м а є т е б а ж а н н я п р а ц ю в а т и а б о в ч и т и с я у С Ш А ? Т о д і В а м н е о б х і д н о п р и р і в н я т и о с в і т у , щ о о т р и м а н а

в С Н Д , д о о с в і т н и х с т а н д а р т і в С Ш А .

FOREIGN CONSULTANTS Inc. E D U C A T I O N A L E V A L U A T I O N S E R V I C E S

Член А м е р и к а н с ь к и х Н а ц і о н а л ь н и х АСОЦІАЦІЙ A A C R A O та N A F S A

виконує „EVALUATION" (оц інку ) д и п л о м і в та а к а д е м і ч н и х дов ідок .

2 8 0 9 W . D E V O N A V E . , C H I C A G O , I L 6 0 6 5 9

• • • • (773) 761-1 (773) 7 6 1 - 0 0 3 0

У К Р А Ї Н С Ь К А П Р А В О С Л А В Н А Ф Е Д Е Р А Л Ь Н А К Р Е Д И Т О В А К О О П Е Р А Т И В А

повідомляє все членство, що

34-ті РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ КООПЕРАТИВИ

відбудуться

в н е д і л ю , 2 6 б е р е з н я 2 0 0 0 р .

у в е л и к і й з а л і У к р а ї н с ь к о г о Н а р о д н о г о Д о м у

142 S e c o n d A v e n u e , N e w York , N Y 10003

Початок о год. 2-ій по пол.

Р А Д А Д И Р Е К Т О Р І В

Н А У К О В Е Т О В А Р И С Т В О і м . Ш Е В Ч Е Н К А в А М Е Р И Ц І

запрошує

членів і українське громадянство

н а Д О П О В І Д Ь

ПРАЦЮЮЧИ НАД ФІЛЬМОМ

ПРО Й, ГІРНЯКА яку виголосить

д-D НАТАЛІЯ ЧЕЧЕЛЬ . театрознавець, Київ,

що відбудеться

у с у б о т у , 18 б е р е з н я 2000 p., о год . 5- ій в е ч . в домі НТШ, при 63 Четверта авеню, м іж 9 і 10 вулицями у Нью-Йорку

У П Р А В А Н Т Ш

П Р Е З Е Н Т У Є

Кожної неділі на хвилях WNWR 1540 AM від 4.00 р т до 5.00 р т

р а д і о Н И Н І N T N I r a d i o

це наше з Вами радіо це наш з Вами хороший настрій

Ваша реклама на радіо НИНІ - це наш з Вами успіх

те».: 215 745-6620 ТРАНСФОРМАЦІЯ

ГРОМАДЯНСЬКОГО С У С П І Я Ь Ш Ш в

Замовляйте нові книги видавництва

Р О Д О В І Д (київ)

, ; 1. Вільям Нолл. І Трансформація громадянського

І суспільства. Усна історія української селянської культури 1920-30 років. Записана 10-ма дослідниками від старших селян (близько 450) у восьми регіонах України. 560 с. Кол. та ч./білі фото. 25 дол.

2. Зінаїда Тарахан-Береза. Святиня. Документальна істо­рія Тарасової Могили в Каневі.

540 с. Понад 400 кол. та ч./білих фото. 25 дол.

3. Родовід, журнал про історію культури. 5-17 числа. 120 с. Колір. 11 дол. за число.

4. Юрій Тарнавський. 6x0 (драматичні твори). 19 дол. 5. Юрій Тарнавський. їх немає (поезії). 22 дол.

Всі ціни разом з пересилкою.

RODOVIO: 18200 S . Mu i t en ftd., Belton, МО 64012 E-mail: rodovid2@aol.com

ТОВАРИСТВО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У США UKRAINIAN LANGUAGE SOCIETY - CHICAGO

425 RIDGE AVENUE • CLARENDON HILLS, ILLINOIS 60514, USA

Лютий, 2 0 0 0

Товариство Української Мови (ТУМ) в Чикаго, засноване в березні 1990 р. з метою помагати Україні україномовними книжками та журналами, які вийшли друком в діяспорі. Товариство висилає українську літературу до всіх 25 обласних осередків ТУМ - „Просвіта" в Україні, до бібліотек Києво-Могилянського Університету та його філій в Острозі і Миколаєві та до деяких гімназій.

За минулих 10 років були вислано 717 пачок української літератури, коло 101,100 одиниць вартістю 764,500 дол. Оплата висилок була 32,317 дол. Крім цього було вислано 40,216 дол. на видавничу працю „ Просвіти" в Україні і останньо передано 6,000 дол. на стипендії для сільських дітей, які будуть студіювати україністику в Києво-Могилянському Університеті, або в його філіях в Острозі, чи в Миколаєві.

Ця поміч була можливою через щедрість української громади в Америці. Нижче подаємо список достойних жертводавців. Щира подяка нижчезгаданим особам за їхню поміч в минулому.

Заохочуємо шановних читачів включитися в наші ряди.

проф. Віра Боднарук, голова Ukrainian Language Society, 425 Ridge Ave, Clarendon Hills, IL 60514

С П И С О К Д О С Т О Й Н И Х Ж Е Р Т В О Д А В Ц І В ТУМ ( і м е н а б е з т и т у л і в )

6,307 дол. Об'єднання Укр. Ветеринарних Лікарів Чикаго (із забави дебютанток 1999); 5,000 РУХ (Чикаго); 4,232 Громадський Комітет Чикаго (із святкувань річниць незалежности); 4,055 Боднаруки Б.В.; 3,100 Фундація „Спадщина" (Ю. Куляс); 2,520 Демуси П.В.; 2,225 Татарки М.Л.; 1,840 Сосенки Р.Г.; 1,600 Плешкевич О. 1,535 Харкевичі М.О.; 1,415 Об'єднання Жіночих Організацій Чикаго (Гарасовська О.); 1,400 Мацюрак В.; 1,115 Боднарук М.; 1,100 Радзикевич М. („Бертехзгаден"); 1,085 „Вечірня Трибуна"; 1,085 Мурська О; 1,000 Ушитко Ю.;

960 Деркач І.; 954 84-ий Відділ СУА; 950 Берестянські Р.Л.; 920 Целевич Б.; 910 Іванців М.; 900 Зарічний В.; 820 Іванці Я. І.; 800 Калимон О., Укр. Амер. Тов. Сеньйорів - Маямі (Ракуш М.); 725 Семчишин М.; 700 Ременюк (Іст Вю Ассо); 655 Мельник О.; 550 Укр. Культ. Центр св. Андрія (Норт Порт); 540 Павлинська У.; 510 Тов. Сеньйорів при катедрі св. Миколая (Чикаго), Кобилецький P.; 500 Лалаки І.В., Попович Н., „Самопоміч" (Чикаго); 465 Лібери М.М.; 450 Роман Ткачук І.; 440 МізьЛ.; 415 Серединська Л.; 400 Козаки Б.О, Поповичі П.І., Савчини Е.З.; 395 Н.Н.; 390 Біда М., Шандра О; 375 Коверки О.Л.; 335 Литвинишини О.З.; 320 Войтович О , Слободяни П А , Татарки Ю.О.; 300 Деван І., Кухта Е., Малюки Р.С., Роговські Б.В.; 290 Басюк Л.; 275 Дорожинська М., Лизогуб В., Панчуки Я.Я.; 270 Мартинюк О.;

260 250 235 230 225 210 200

175 165 155 150

140 135 130 125 120 110 100

95-60

50-10

Баторфальви М.; Дудяки С.Л., Припхан P., Севедж G.M.; Балтаровичі P.M.; Воєвідка І., Кочій О, Сацюки О.P.; Дурбак М., Коновали В.Н.; Кодельська М.; Антоновичі Б.О.; Огаренко Л., Смик P., 102-ий Від. СУА, Турчин М., Шандрук П., Яворський М.; Воронки Р.З., Коломийці А.Л.; Фединяки В.О.; Черняк К.; Андрусяк М., Боднарук Л., Гірняки Б.Д., Головаті М.І., Голоди В.Л., Грушецькі Д.Г., о. Косарчин М., Легенька М., Мостовичі Л.О., Ріпецькі М.М., Ястрембсь-кі B.C.; Бігун 3., Модрицькі М.Г.; Куриляк Л.; Вигінна Г., Іванків G.M., Іванчук Н., Качуровський В.; Іванів Н.; Сторожуки Б.О, Шпур Т.; Казанівська Л., Кузик Н., Мандрусяк, Пастернак Ю.О., Пилип'юк А., Поливка О.; БілинськаУ., Бойко Л.А., Братків В.P., Броварі А.Т., Вигінний Ю.П., Ганкевичі Я.М., Гомзяк І., Грицеляк Д., Грицеляк М., Грицеляк Ю С , Данилишин Я., Дво-як С , Демус Андрій, Демус Марко, Демус Мар'ян, Дзвіник Я., Заяць Ю., Ко­вальський Е., Куш ні рук О., Лучечко І., Марчук Я.Л., Перкач Е., Рідна Школа (Чикаго), Рудавський Б., Сербин Компанія, Соф'як М., Трухлий В., Укр. Нар. Союз, Відд. 379, Фединяк М., Филипович 3., Хонацькі Я. Н., Шандор Л., Шару-новичі А.І., Шулежко Ю.Д., Щур Л., Ярошевичі М.Д., Ястрембський І.; Білинські І.М., Вислоцькі М.І., Гайовий Ф., Ґорчинська І., Дацишин С, Деркач В., Дикий Я.Д., Дражньовський P., Дурбак Б., Камінська І., Качкенович К., Коленські М.О., Коломийці Ю.Л., Коновали ОМ., Косогор В., Марчук А., Марчуки В.О, Мельник А., Надзікевич П., Німчук, Роздольська О., Снігір I X, Слюсарчук Ю., Стефанська О., Цибрівська М., Туркали З.П., Франківський М.; Богачевський І., Васинчук Л., Ватраль Б., Вередюк М., Веселовські О.Ю., Ви­гінний П., Вишницька Е., Волошко М., Гаркач P., Ґебард Ф., Ґулей М., Демус Адріян, Демус Петро, Денисенко Т., Деркач Ю., Дмитренко P., Дяченки Ю. О., Заяці Р.Г., ЗивтинсО., Зик О., Івахів, Казанівська О, Каліни В.Л., Канафоць-кий О, Карп'як, Качала О , Каштанюк Д., Квіт 3., Китаста П, Кіт А., Козаки І.З., Косовська Н.Л., Король П, Котенко В., Кочман Л., Крамарчук Н., Крей-ден В., Кузик Д., Кундис М., Куріци О П , Куропась М., Курос О, Кучма/Бабій Л., Лесейки І.М., Мельничуки Е.Г., Микитюк І., Мішалов А., Міщенко М.В., Момотюк І., Моцюк П., Мудрі В.Л., Новак П., Олексюк І., Олійник О, Павлик О. Пасіка, Паук Б., Петренко І., Рідна Школа (Дітройт), Рокіский Е., Самбір-ські С.Л., Сачик О., Сидір М.Я., Сова Б., Стадник М., Стецура, Стризак М., Стрільчук, Строїч Д., Струтинські Я. С , Тарнавська І., Тесаровичі Я.М., Ше-ремета Л., Шкірпан А., Шоробура Ю., Шпиталь Л., Шпур Т., Штомпіль О Ячмінська Я.

П О В І Д О М Л Е Н Н Я для членів 484 ВІДДІЛУ

З днем 1 березня 2000 р. обов'язки секретаря 484 Відділу перебирає новий секретар

Н А Т А Л І Я Х О Л А В К А

Просимо членів звертатися у всіх справах членства та забезпечення в УНСою­зі і вплачувати вкладки на адресу:

Mrs. Natalie Choiawka 709 James St. Utica, NY 13501 Tel.: (315)724-3584

П О В І Д О М Л Е Н Н Я

для членів 316 ВІДДІЛУ

З днем 1 березня 2000 р. обов'язки секретаря 316 Відділу перебирає новий секретар

М И Р О С Л А В Б Л А Г И Й Просимо членів звертатися у всіх справах членства та забезпечення в УНСою­зі і вплачувати вкладки на адресу:

Mr. Myroslaw Blahyj 259 Spring St. Avon, NY 14414-1117 Tel.: (716) 226-3044

у:::-:::::::

СОЮЗІВКА • SOYUZIVKA Ukrainian National Association Estate Foordmore Road 914-626-5641

Kerhonkson, New York 12446 FAX 914-626-4638

Запрошуємо працювати з нами — Союзівка вас чекає!

Приймаємо працівників на літо 2000 року. П р а ц ю н а д а є т ь с я з г ідно з кваліфікаціями.

Потребуємо: • т а б о р о в и х б р а т ч и к і в і с е с т р и ч о к • п е р с о н а л д о п р о в а д ж е н н я р і з н и х з а н я т ь для д і т е й

і д о р о с л и х • к о н ф е р а н с ь є • п е р с о н а л для о б с л у г и х а р ч а м и • п е р с о н а л д о ї д а л ь н і та к а в ' я р н і ТА О-САҐЕ • п р а ц і в н и к і в д л я п р и б и р а н н я к і м н а т • п р а ц і в н и к і в д о з а г а л ь н о ї п р а ц і

| І С п о д і в а є м о с я , що м о л о д і працьовит і студенти п р и є д н а ю т ь -| | ся д о н а ш о г о н е п е р е с і ч н о г о з б о р у , в ідчують надзвичайну а т м о с -I I ф е р у С О Ю З І В К И , як також с к о р и с т а ю т ь з багатьох літніх розваг і

її ill Ш

і

111 ЇЙ т ш

III

І І ! ш ш

ш

ш їй т

її щ |J1

втіх. і Членство в УНСоюзі обов язкове.

Перевагу надається тим працівникам, які зможуть прибути в перших днях червня та залишитися аж до Дня праці включно.

ill

ні 111 Термін зголошень д о 16 квітня 2000 р. | | За формами зголошень просимо телефонувати на число: 9 1 4 626-5641

щ

Я К Щ О В И Х О Ч Е Т Е

v ощаджувати гроші на вищі відсотки • позичати гроші на менші відсотки • мати приємну та професійну обслугу своєю рідною мовою • розпочати кредитну історію з VISA CARD • переслати гроші через Western Union

с ПОЛАГОДИТЬ ВСІ ВАШІ ФІНАНСОВІ СПРАВИ

Головне бюро: 215 Second Ave. (between 13th & 14th St.), New York, NY 10003 Tel.: 212 533-2980 • Fax: 212 995-5204

Філ і ї у Н ь ю - Д ж е р з і : 35 Main St., S. Bound Brook, NJ 08880 • Tel.: 732 469-9085 691 Roosevelt Ave., Carteret, NJ 07008 • Tel.: 732 802-0480

U K R A I N I A N S E L F R E L I A N C E F E D E R A L C R E D I T U N I O N ,

P H I L A D E L P H I A , PA.

Serving and Supporting the Ukrainian Community Since 1952

C E R T I F I C A T E S P E C I A L

12 Month term $5.000 minimum deposit

6.00% APR 6.17% APY

T o l l F r e e 1 8 8 8 P O L T A V A

M A I N OFFICE: 1729 Cottman Ave. Philadelphia, PA 19111 Tel.: (215) 725-4430 Fax: (215) 725-0831

24th Street Branch: 2307 Brown St. Philadelphia, PA 19130 Tel.: (215) 232-3993

Ukrainian Center Branch: 910 Henrietta Ave. Huntingdon V L , PA 19006 Tel.: (215) 379-0400 Fax: (215) 379-2757

На продаж чудовий різьблений і інкрустований стіл (coffee table).

Довжина - 69", висота - 17", ширина 19 і 3/4". Р І Д К І С Т Ь !

Подвійно знижена ціна -1,500 (вартість - 5,000 дол.)

З цієї продажі одержать сироти в Україні - 500 дол. та католицька і православна церкви по 500 дол.

За інформаціями телефонувати: 305 947-0239 до полудня або вечером.

P a r c e l s Т о U k r a i n e П а ч к и в У к р а ї н у

Ukrainian Dnipro Gift Shop 26499 Ryan Rd. 11758 Mitchell Warren, Ml 48091 Hamtramck, Ml 48212 (810) 759-6563 (313) 892-6563 STANDARD FOOD P A C K A G E S • Стандартн і харчові пачки

PARCEL #1 - $ 3 4 . 0 0 3 lbs. Coffee • 5 lbs. Macaroni 10 lbs. Sugar

PARCEL #2 $ 2 8 . 0 0 I Case - Raman Noodles 5 lbs. Macaroni 8 Cans - Tuna Fish

PARCEL #3 - $ 3 0 . 0 0 1 Box - Powdered Milk 2 lbs. Vegetable Shortening 8 lbs. Flour

PARCEL #4 - $ 3 4 . 0 0 2 lbs. Ham • 200 Tea Bags 20 lbs. Rice

PARCEL #5 - $ 3 4 . 0 0 2 lbs. Ham <

20 lbs. Rice Bag Apricots

PARCEL #6 - $ 3 1 . 0 0 2 - 40 oi. Peanut Butter 6 Cans Peaches 5 lbs. Macaroni

PARCEL #7 - $ 3 5 . 0 0 4 lbs. Spaghetti Sauce 64 oz. Olive Oil • 8 Cans Peas

PARCEL #8 - $ 2 8 . 0 0 1000 Aspirin 12 Bars - Hand Soap 3 Tubes - Toothpaste

ФЕДЕРАЛЬНА КРЕДИТОВА КООПЕРАТИВА

„ С А М О П О М І Ч " в н ь ю - й о р к у повідомляє все членство, що

- 4 9 - т і Р І Ч Н І З А Г А Л Ь Н І З Б О Р И

в і д б у д у т ь с я в н е д і л ю , 19 б е р е з н я 2 0 0 0 p. , о г о д . 2 - і й п о п о л .

у великій залі Академії св. Юра при 215 схід 6-та вул. в Нью-Йорку

************************* П Р О П О Н О В А Н И Й П О Р Я Д О К З Б О Р І В :

1. Відкриття 2. Відчитання протоколу з попередніх Річних Зборів 3. Звіти:

Управи Кредитового Комітету Контрольної Комісії

4. Обговорення і прийняття звітів 5 . Вибір трьох членів Ради Директорів 6 . Вільні внески 7. Закриття

РАДА ДИРЕКТОРІВ

Просимо членів принести зі собою членську книжечку.

Повідомляємо, що перед Загальними Зборами працює Номінаційна Комісія, у склад якої входять:

інж. ЄВГЕН ІВАШКІВ, ВОЛОДИМИР РАК, БОГДАН МИХАЙЛІВ.

П р о п о з и ц і ї д о Н о м і н а ц і й н о ї К о м і с і ї п е р е с и л а т и п о ш т о ю н а а д р е с у : •

S E L F R E L I A N C E (NY) Federal Credit Un ion 108 S e c o n d Avenue, New York, NY 10003

At tn . : N o m i n a t i n g C o m m i t t e e

S C O p e t R Q O e l f O C 1605 Springfield Ave, Maplewood NJ 07040 973 378-8998 or 800 242-7267 or FAX 973 378-7903 http://www.scopetravel.com info@scopetravel. com

Leading World Tour Operator

to Ukraine

M I L L E N N I U M E S C O R T E D T O U R S Warsaw r

K \ Lviv (ibKyiv

UkRAiNE

H U T S U L K A via LOT Polish Airlines from NEWARK or CHICAGO 17 DAY All-inclusive Escorted First Class Tour from $2275

The most popular of tour itineraries: fly into Kyiv, take a sleeper train to Lviv and continue by deluxe touring coach: Kyiv (4) Lviv (3) Yaremche (1) Chernivtsi (2) Lviv (3) and Krakow (2) plus Rohatyn, Ivano Frankivsk, Kolomyja, Zarvanytsia, Krekhiv and Przemysl Departures: May through Sep

C H A I K A via LOT Polish Airlines from NEWARK or CHICAGO 24 DAY All-inclusive Bus Tour from $3400

Dnipro Cruise

The most comprehensive of tours, combines an 11 day Dnipro Cruise from Kyiv to Odesa, from there by overnight train to Lviv to join our HUTSULKA group. Together you continue through Bukovyna, the Carpathian Mountains to Krakow (see above) Only two departures: Jun 29tn and Aug ltfi1

POUNC!

Кґупуріс

Svydnyk J

SlovAkiA

Przemysl і Lviv__———' Kyiv

UkRAiNE

ЛЕМКІВСЬКА ВАТРА Ukrainian Folklore Music Festival in ZDYNIA via LOT Polish Airlines from N E W A R K or CHICAGO July 13 - 29, 2000 All-inclusive 17 day Tour $2275 tw July 20 - 29, 2000 All-inclusive Poland portion $1690 tw

Escort: Marijka Duplak

A Millennium sensation!! World's largest Ukrainian Folklore Music Festival. Kyiv (3) Lviv (3) Beskydy (1) Krynycia (4) Krakow (3)plus Przemysl, Sanok, Tylawa, Zyndranowa, Zdynia, Svydnyk

P Paris

L O U R D E S + Paris and Aurillac via Sabena Airlines from N E W A R K or CHICAGO

11 DAY All-inclusive Escorted Tour May 21 - 31, 2000 $1690 twin

FRANCE

Fly into Paris (4) where highlights include the Notre Dame Cathedral, Eiffel Tower, Versailles and a cruise on the Seine River. Continue by touring coach to Aurilllac (2), an exquisite 16t h c town. A most picturesque ride takes you to Lourdes (3) in the high Pyrennes, world's most popular Catholic Pilgrimage destination. You may prepay this tour for your friends/family from Ukraine.

Prague

! r-'l S;Ancon&

M I L L E N N I U M Y O U T H T O U R via Czech Airlines from NEWARK $2750 from CHICAGO $2900 17 DAY All-inclusive Escorted Bus & Cruise Tour Jul 30 - Aug 15, 2000

Italy: Rome, Florence, Venice then CRUISE to Greece, by bus to Olympia, Tolon and Athens, then join the Greek Island & Turkey CRUISE to Rhodes, Mikonos, & Kusadasi. Під патронатом Братства Молоді св. Бориса і Гліба (св. Володимира і Ольги у Чікаґо) Spiritual Guide: Rev. Myron Panchuk

BERCHTESGADEN GYMNAZIA REUNION TOURS

via Northwest Airlines from Newark 17 DAY All inclusive $2600 12 DAY All inclusive $2200

Apr 27 - May 13, 2000 Organized to commemorate the 50th anniversary of the Berchtesgaden Gyrrmazia Class of '49. The lovely itinerary starts in Lviv (3) for Ukrainian Easter, continues by your own deluxe touring coach to Krakow (2) via Przemysl, Vienna (2) Salzburg, Berchtesgaden (4) Innsbruck, through spectacular Alps to Mittenwald (2) Garmisch, Oberammergau, Wies and Munich (2) Escort: Qmelan Helbig

F L I G H T S to L V I V • PURCHASE YOUR TICKET NOW!! # SPACE LIMITED

Early booking discount on LOT Polish Airlines to Lviv * from New York or Chicago on Sunday and Thursday

4- from Lviv to New York or Chicago on Saturday and Tuesday

Marijka Stadnycka Helbig

L V I V E X P R E S S via LOT Polish Airlines from NEWARK or CHICAGO 17 DAY AIR ONLY to Lviv (2 days in Krakow) from $1190

Enjoy your trip and leave EVERYTHING to us. Fly with us from Newark to Lviv, stay with family 14 days and return to Newark on a non stop flight from Krakow after spending 2 wonderful days there. Escort, Ukrainian visa, medical insurance and Krakow stay included Departures: May through Sep

D N I P R O C R U I S E S M/S Marshall Rybalko 12 day Kyiv/Odesa and 10 day Odesa/Kyiv itineraries from $999 Main Deck twin rate

Itinerary: Kyiv, Kaniv, Kremenchuk, Kherson, Sevastopol and Odesa. German-built 240 passenger riverboat, fully airconditioned, with restaurants, bars, daily entertainment, specialty cuisine and offshore exc. 15-day Kyiv/Odesa RT cruises available aboard MS Gen. Vatutin Departures: May through Sep

ПРОЩА до ЗАРВАНИЦІ via LOT Polish Airlines from N E W A R K or CHICAGO 14 DAY All-inclusive Escorted Tour Jul 16 - 29, 2000 $1990 twin

UkRAiNE Escort: Christine Kowcz

Р і ш е н н я м С и н о д у Є п и с к о п і в К и є в о Г а л и ц ь к о ї М и т р о п о л і ї , с в я т к у в а н н я д в о т и с я ч и л і т т я Р і з д в а Х р и с т о в о г о в і д б у д у т ь с я в З а р в а н и ц і . П р о г у л ь к а в к л ю ч а є Київ (3) Тернопіль (5) Лвів (6)

M E D I T E R R A N N E A N Cruise aboard the Holland America M/S Maasdam

7 days

$1599 twin includes air from JFK Departures: May 14, 21 & 289 2000

BARCELONA, SPAIN - Tunisia (Carthage/Tunis options) - Palermo, Sicily - Rome (Vatican City option) - Monte Carlo, Monaco (Nice option) - Marseille, France (Avignon/Les Baux option) - BARCELONA, SPAIN

M E D I T E R R A N N E A N Cruise aboard the Pacific Princess "Love Boat" via Czech Airlines from NEWARK to Rome return from Istanbul 14 DAY Deluxe Cruise and Air package Nov 25 - Dec 8, 2000 from $3490

Italy: Sorrento, Naples, Capri, Pompei Egypt: Alexandria, Cairo, Pyramids, Port Said, Suez Canal Holy Land: Nazareth, Galilee, Jerusalem, Haifa, Ashbod, Tel Aviv, Greece: Athens, Piraeus and Turkey: Kusadasi, Ephesus, Istanbul Millennium dream come true! Perfect climate and no crowds!

Загін "ЧЕРВОНА КАЛИНА" прогулька в Україну з нагоди

святкувань 75-літнього Ювілею via Czech Airlines from Newark

15 DAY All inclusive $2300 Aug 20 - Sep 3, 2000

Be in Kyiv (4) for the Celebration Festivities of Ukraine's Independence Day, then proceed by deluxe coach via Pochajiv to Lviv (6) Makivka, Stryj. Plenty of free time to visit family and friends. Rejoin your touring coach for the remainder of a wonderful itinerary to Krakow (2) Przemysl then across the Western Beskyd Mountains to Prague (2) Guaranteed departure Escort: Ivan Luchechko

V I I W F U M A M E D I C A L CONGRESS Aug 13 - 18, 2 0 00

in LVIV, UKRAINE via Lot, Northwest or Lufthansa

Depart any gateway in USA or Canada (rates quoted are from NYQ

Tour A Lviv Aug 10-18,2000 Land Only package tw $900 Tour В Lviv, Yalta, Kyiv All inclusive 17 days tw $3200 Tour C Lviv, Kyiv All inclusive 17 days tw $2800

2000 Brochure will be mailed ONLY upon request! f

РЕКЛЯМА • ОГОЛОШЕННЯ • ПОВІДОМЛЕННЯ Марійка ОтШащсьт Ш

10 років чесної та відданої праці для Вас

Ці DNIPRO C O . Иакункн в Україну: швидко, Гарантоване, дешево!

Ф Відбираємо пакунки з хати. Ф Надійна та гарантована достава за 4 - 8 тижнів.

W a r r e n , МІ 2 6 4 9 9 R y a n R d .

T e l . 8 1 0 - 7 5 9 - 6 5 6 3 ,

P a r m a , О Н 5 9 0 9 S t a t e R d .

T e l , 4 4 0 - 8 8 6 - 7 1 2 4 і

N e w a r k , N J 6 9 8 S a n f o r d A v e

T e l . 9 7 3 - 3 7 3 - 8 7 8 3 F r e e 8 8 8 4 3 6 - 4 7 7 6

H a m t r a c k , M l 11758 M i t c h e l l S t . T e l . 3 1 3 - 8 9 2 - 6 5 6 3

P h i l a d e l p h i a , P A 1801 C o t t m a n A v e . T e l . 2 1 5 - 7 2 8 - 6 0 4 0

C l i f t o n , N J 565 C l i f t o n A v e .

Tel. 973*916-1543 ц д щ щ п о е л у г и

Долари в Україну через Вестерн Юніон або вручаємо готівку власноручно. Авіаквитки в Укра їну та з Укра їни . Візи в Україну без запрошення. Завірені переклади та оформлення документів» Запрошення для відвідувачів з України.

^Продаємо телефонні картки ($10 картка 66 хв. розмови з Укра їною) . Рентусмо відеокасети. Перепис відеокасет будь-якої системи в P A L / S E C A M / N T S C .

Зустрічаємо і відвозимо в аеропорт.

У н а ш и х крайниц і їх - ^ожіна придбі:л^: к е р а м і к у , хуфтини^ о б р у с и , к й и ж к и ,

C h i c a g o , IL 2 3 1 9 W . C h i c a g o A v e .

Elk G r o v e Village 2 2 4 C r o s s e n A v e . T e l . 7 7 3 4 8 6 - 2 3 3 2

-штівки, п и £ а н к и > відер та а у д і о к а с є т й - , українські сувеніри, у к ^ і ї н с ь к і вишиванки, еІяектрЬнні перекладачі'з англїйської на українську^Шв^Г

м - ж ^ » ^ ЗНИЖКИ І! $ 1 0 ЗНИЖКИ" і ' $ 1 0 " " "

перекладачі і І " " ' А П Й Н - ^ М М " ' ' ~ l L H a 3VC TP« і ДОвезення :, ^ • w знижки • Перезапис відеокасет з : : * J ФРензлями И ^ а е р о п о р т і 11 на квитки в Україну її PAL/SECAM у NTSC »

П а к у н к и Door to door delivery of packages, letters

Пачки з продуктами Food parcels

Грошові перекази Money transfers

H i K R A I N I A N

P # S T INTERNATIONAL

Кур'єрські послуги Courier service

Комерційні вантажі Commercial shipments

Туристичні послуги Travel services

ми доставляємо: Д о с т а в а д о а д р е с а т а в Україну A i r я А в і а Росію, Білорусь,

Литву, Латвію Естонію,

Грузію, Вірменію Азербайджан,

Казахстан, Киргизію, Узбекистан

we deliver to Ukraine Russia, Latvia, Estonia, Georgia

Armenia, Uzbekistan Azerbaijan, Kazakhstan.

Наші г арант і ї : ф о т о г р а ф і я о т р и м у в а ч а

Пересилка Sea - Морем Грошей

Швидко

Надійно

К о н ф і д е н ц і й н о

Money delivered Quickly Reliable Personally

By Western Union

Each parcel is hand delivered and receipt confirmed by photo of the recipient.

Д з в о н і т ь ! Наші ціни з а в ж д й І б у д у т К и ж ч і н і ж в інших компаніях

За інформацією fj звертайтеся

ЗАБИРАЄМО ПАЧКИ З ДОМУ

Toll free: (877) UPI-POST (877) 804-7078 (201)313-3630

348 Lawton Avenue • Cliffslde Park, NJ 07010

il For information [• contact

PICK UP

РЕКЛЯМА • ОГОЛОШЕННЯ • ПОВІДОМЛЕННЯ • Марійка Осціславська 973-292-9800 #3040

ої близькі можуть покладатися на мене, бо я покладаюся на Вестерн Юніон

Я завше впевненим, що гроші, які надсилаю до своїх близьких, потраплять до України надійно та протягом якихось хвилин, ш^^ШШШг^Ш-^-^^ - • -

каже Віктор Петренко, чемпіон Олімпійських Ігор та клієнт Вестерн Юніон.

Коли пересипаєте долари до України через Вестерн Юніон, душевний спокій вам гарантовано. Ця провідна компанія, яка Існує вже понад 125 років, пропонує надійні грошові перекази протягом кількох хвилин. Вестерн Юніон має понад 78 тисяч своїх представництв у більше, ніж 178 країнах; в Україні ж - понад 470 представництв. Та й розцінки Вестерн Юніон має доступні.

І не випадково, що все більше українців користуються компанією Вестерн Юніон, якій довіряють мільйони людей, коли пересилають свої гроші по всьому світі.

Ми говоримо українською мовою

1 -800-799-6882 www. weste rn u п і о n. co m

VHESTERMI IMONEY U N I O N I T R A N S F E R '

Наіпіииїдііінй спосіб перетжу грошей по всьому світі

Ч И В И П Л А Т И Т Е П Р А В И Л Ь Н У Ц І Н У ? НЕ ПЛАТІТЬ ЗАБАГАТО!

ME A N

за хвилину без перерви Н А Д З В И Ч А Й Н О Н И З Ь К І Ц І Н И

C o u n t r y R a t e C o u n t r y R a t e

У К Р А Ї Н А 2 6 . 9 У З Б Е К І С Т А Н 2 9

М О С К В А 15 Т А Д Ж І К І С Т А Н 2 9

С Т . П Е Т Е Р Б У Р Г 15 П О Л Ь Щ А 2 5

Р О С І Я 2 9 Б О Л Г А Р І Я 31

В І Р М Е Н І Я 41 І З Р А Ї Л Ь 12

А З Е Р Б А Й Д Ж А Н 41 Н І М Е Ч Ч И Н А 11

Б І Л О Р У С Ь 3 5 Ф Р А Н Ц І Я 12

Е С Т О Н І Я 2 9 І Т А Л І Я 13

Г Р У З І Я 41 А В С Т Р А Л І Я 11

Л А Т В І Я 3 2 Е С П А Н І Я 19

Л И Т В А 3 2 Ю Г О С Л А В І Я 2 9

М О Л Д О В А 2 9 Р У М У Н І Я 2 9

Телефони далекого зв'язку, які підходять для ваших особистих потреб

У Безпосередній набір без коду доступу • Телефонічні картки, які можна вживати з

будь-якого телефону в США У Окремі місячні рахунки У Виїмково низькі ціни, 24 години на добу,

7 днів в тижні доступні з хати або бюра У Обслуга в 10-ти мовах поруч із англійською

ДОСТУПНІ ГОДИНИ: Від понеділка до четверга (9 AM - 9 PM).

СубОТа^ІО AM ~ З PM) ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ • Бонус за кожного нового придбаного

клієнта. Допоможіть родині і приятелям заошадити $$$.

• Легко зголоситися телефонічно, факсом, листовно або по інтернеті www.eurodirectinc.com

• Заробіть гроші - станьте нашим агентом

• Продаємо передплачені телефонні картки (calling card)

Говоримо українською мовою 877-882-8572 • 877-787-7425 Всі інші мови 877-569-3876

~~ Ш У К А Є М О А Г Е Н Т І В ! Можна заробити від 6 - 1 5 відсотків ком і сово го кожного місяця,

рік за роком, помагаючи іншим ощаджувати гроші!

^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^

Н а й б і л ь ш а в світі у к р а ї н с ь к а виси лісова ф і р м а Висилаємо в У к р а ї н у , кра їни СНД та Східної Європи З н а г о д и 10 р о к і в з а с н у в а н н я в е л и к а з н и ж к а н а т о в а р и т а п о с л у г и

щу ПЕРЕСИЛКА ДОЛЯРІВ W* ПАКУНКИ

Г А Р А Н Т О В А Н О

К О Н Ф І Д Е Н Ц І Й Н О

Н А Й Ш В И Д Ш А Д О С Т А В А

Н А Д І Й Н И Й С Е Р В І С

Доручаємо доляри особисто в руки Всі довідки за тел: 1-800-361-7345

\ Безкоштовно відбираємо пачки \з хати за посередництвом UPS

Ш¥ Н О В И Й К А Т А Л О Г Н А Т О В А Р И І Т Е Х Н І К У

Н А Й Н И Ж Ч І Ц І Н И

В Е Л И К И Й В И Б І Р

• » ПРОДУКТОВІ ПАЧКИ

В Е Л И К И Й В И Б І Р

Я К І С Н І П Р О Д У К Т И

За безкоштовним каталогом телефонуйте: 1-800-361-7345

Найнижчі ціни, найкращий сервіс тільки у фірмі «МІСТ» Щожвилинний комп'ютерний К О Н Т р О Н Ь З О B H l C O H O H H S i M

Вашого замовленни!

На к о ж н е замовлення даєм письмове підтвердженні!

від отримувача

РЕГІОНАЛЬНІ ПРЕДСТАВНИКИ ФІРМИ «МІСТ» У ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ MEEST Corporation Inc. 97 Six Point Rd. Toronto, ON M8Z 2X3 Tel.: (416) 236-2032 1 (800) 361-7345

MEEST - AMERICA 817 Pennsylvania Ave. Linden, NJ 07036 Tel.: (908) 925-5525 1 (800) 288-9949

MEEST-KARPATY 2236 W. Chicago Ave,

Chicago, IL 60622 Tel.: (773) 489-9225

1 (800) 527-7289

MEEST-CALIFORNIA 500 E. Harvard Str.

Glendale, CA 91205 Tel.: (818) 547-4910

MEEST-ALBERTA 10834 97 Street,

Edmonton, AB T5H 2M3 Tel.: (403) 424-1777

1 (800) 518-5558

Д л я к р а щ о ї о б с л у г и к л і є н т і в м а є м о п о н а д 250 а г е н т і в у П і в н З а а г е н т о м у В а ш і й м і с ц е в о с т і т е л е ф о н у й т е б е з к о ш т о в н о : 1

і і ч н і й А м е р и ц і . - 8 0 0 - 3 6 1 - 7 3 4 5

О Г О Л О Ш Е Н Н Я • П О В І Д О М Л Е Н Н Я Марійка Осціславська 973-292-9800 #3040

Д-р ЛЮДМИЛА ҐУДЗ, лікар-терапевт D I P L O M A T E O F A M E R I C A N B O A R D O F I N T E R N A L M E D I C I N E

• Внутрішні хвороби і профіляктика • Хвороби серця і легенів

ЛІКАР ГОВОРИТЬ ПО-УКРАЇНСЬКИ! 2333 Morris Ave., Suite В-15, Union, NJ

T e l . : (908) 6 2 4 - 0 0 9 0

Д Е Н Т И С Т И

д - р 3 . БАВЛІ і д - р Е. Ш А Л Ь М А Н • профілактика і лікування • пломби, коронки, містки, протези

• вибілювання зубів

Приймаємо всі роди медичних забезпечень

В і д к р и т і 7 д н і в н а т и ж д е н ь

1000 South El mora Ave., Elizabeth, NJ 07200

Te l . : 908 436-0100 • Fax : 908 436-0295

UROPE TRAVEL & SERVICES

• квитки * запрошений * гроші • пакунки * екскурсії;

У В А Г А ! Н А Д З В И Ч А Й Н О Н И З Ь К І Ц І Н И

К И Ї В - 4 6 0 Д О Л . в обі сторони

Л Ь В І В — 3 6 0 Д О Л . в обі сторони

36 Main St South River, NJ 08882 fax (732) ЗЙ0-1946

LVIV EXPRESS SERVICES OKSANA INTERNATIONAL

1111 East Elizabeth Ave. Linden, New Jersey 07036 (908) 925-0717 ї ї \ ч і ; ї ї is у шг • » * і ї ї > Б І Л О Р У С І Ю . Р О С І Ю . П О Л Ь Щ У . Е С Т О Н І Ю . Л А Т В І Ю . Л И Т В У . С Л О В А К І Ю

КОРАБЛЕМ І ЛІТАКОМ І ДОЛ ЯРИ ЕЛЕКТРОНІКА

РИСК0РЕНА ДОСТАВА ЛІТАКОВИХ ПАКУНКІВ д о З а і я с м д ж м о ж У к р а ї н и

т і л ь к и у Н А С ! ВІДПРАВКА О КОМЕРЦІЙНИХ

ВАНТАЖІВ

ВСІ ХАРЧІ З АМЕРИКАНСЬКИХ

КРАМНИЦЬ r ^ A j J J * ? ' ' з Т Г Я Г к Т п о н о м Є ШИРОКИЙ ВИБ/РШУНК/В вщ$88до$248

SEND PACKAGES ТО US THROUGH U P S ' C A L L FOR UPS LABELS: 1-800-9-OKSANA

П а к у н к и та д о л я р и в Укра їну

гЧг^у $0,50 іь«

- 0 — $ 1.89 іь* fjr с L B при пересилці через UPS

* Окрема доплата за доставу кожного пакунка

Ліцензійована пересилка долярів. Достава американської готівки в руки отримувача

*В CP (973) 763-8778 R О X О LA N А 1 (888) 725 8665

І 300 Parker Avenue, Maplewood. Ш 070401

Т Р А Д И Ц І Й Н А і Н Е Т Р А Д И Ц І Й Н А М Е Д И Ц И Н А Головколювання, гомеопатія, медичні рослини та інші натуральні методи

Розмовляємо українською мовою.

Д л я новоприбулих українців безкоштовна л і к а р с ь к а консультація

H U D S O N V A L L E Y W E L L N E S S C E N T E R

7 S. Myrtle Ave. Spring Valley, NY 10977 914-371-2740 (вт., чт., сб.)

1730 Central Park Ave. Yonkers, NY 10710 914-337-5868 (cp.)

S m i l e s U n l i m i t e d D E N T A L C E N T E R E m l l T. Kes le r , D.D.S. Va len t i ne II. Kes le r , D .D.S.

М и р о з м о в л я є м о п о - у к р а ї н с ь к и ! Безболісне лікування зубів:

косметичні пломби • коронки • містки • протези • видалення зубів. Надаємо невідкладну допомогу при болі зубів.

Ми працюємо від 9-ої год. ранку до 8-ої год. вечора від понеділка до суботи ( 9 0 8 ) 7 2 2 5 5 1 1

60 South Main St., Manville, NJ 08835 (напроти „Fleet " б а н к у )

GRAND STREET MEDICAL ASSOCIATES

is pleased to announce

M I K H A I L G U S M A N , M D Internal Medicine

has joined their practice at

6360 Rt. 209 Kerhonkson, New York (Next to Candlelight Inn Restaurant)

New Patients Welcome

Office Hours: MONDAY-FRIDAY 9 am - 5 pm

( 9 1 4 ) 626-7119

її \ 1

чЛоосаво nftocuuio 1 tcoftucfnifвапнися послугами if новій філії

Федеральної Кредитової Кооперативи

С А М О П О М І Ч I I Ю Й О Р К

в А С Т О Р І Ї , Н ю Й о р к

32-01 31st Avenue Astoria, NY 11106

Tel: 718 626-0506 Fax: 718 626-0458

ToquHU tfftsu}if€aHHSi: Cefieqa і n 'л&ницА:

12-tna qua — 7-ма веч-ofia CifJofna:

Ю-tna ftano — 2-ta no пол.

www.selfrelianceny.org E-mail: SENYIYJU(«)aol.corn

Окружний Комітет Відділів УНСоюзу НЬЮ-ЙОРК, Н.Й. повідомляє, що

РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ — відбудуться —

в п'ятницю, 31 березня 2000 p., о год. 6:30 веч. в будинку Товариства „Самопоміч"

98 Second Avenue, New York, NY 10003

У загальних зборах зобов'язані взяти участь, з рішаючим правом голосу: .члени Управи Окружного Комітету, конвенційні делегати, та по два деле-гати наступних Відділів:

5, 6, 8, 16, 86,130,158,184,194, 200, 204, 205, 256,267,293,325,327,361,450, 489.

Гостей, членів Українського Народного Союзу радо вітаємо.

В нарадах візьмуть участь:

Варка Бачинська, голова

Леся Ґой, секретар Іван Хома, касир

П О Ч Е С Н І Г О Л О В И О К Р У Г И :

д-р Іван Флис д-р Василь Лучків

О к р у ж н и й Комітет Відділів УНСоюзу ДІТРОЙТ, Миш. повідомляє, що

РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ відбудуться

в неділю, 26 березня 2000 p., о год. 10-ій ранку, в Українському Культурному Центрі,

26601 Ryan Road, Room 10, Warren, Ml 48091

У загальних зборах зобов'язані взяти участь, з рішаючим правом голосу: Члени Управи Окружного Комітету, Конвенційні Делегати, та по два деле­гати наступних Відділів:

20, 82, 94, 146, 165, 174, 175, 183, 235, 292, 303, 309, 341 Гостей, Членів Українського Народного Союзу радо вітаємо.

У нарадах візьмуть участь:

Марта ЛИСКО, Головний секретар УНС Олександер Серафин, контролер УНС

Роман Лазарчук

ЗА УПРАВУ ОКРУГИ: Олександер Серафин, голова

секретар Ярослав Базюк — касир

П О Д Я К А з волі Всевишнього відійшов від нас ЗО листопада 1999 р. після важкої недуги, на 84-му році життя наш дорогий і незабутній

св. п.

н ж . - х е м і к ЯРОСЛАВ БІГУН Цією дорогою висловлюємо нашу глибоку вдячність родині, приятелям, співро­

бітникам і знайомим, які своїми молитвами та своєю присутністю на похоронних відправах вшанували пам'ять Покійного і теплими словами співчуття й розради облегшили наше родинне горе.

Щиро дякуємо парохові церкви св. Івана Хрестителя о. Богданові Лукієві, ЧНІ за відслуження Парастасу.

Особлива подяка о. Леонідові Малкову, ЧНІ за духовну опіку під час довгої неду­ги покійного, за уділення св. Тайн - Єлеопомазання, відправлення св. Літургії, похо­ронних обрядів, за зворушливі прощальні слова та відпровадження покійного в ос­танню дорогу.

Дякуємо Михайлові Стащишинові за служіння і спів під час Парастасу. Вдячні Сестрицтву православної церкви св. Андрія Первозваного за смачно

приготовлену тризну і за їх гостинність. Щира подяка працівникам похоронного заведення Литвин і Литвин за старанне

переведення похорону. Особливу подяку складаємо д-розі А.Стефанівському і д-рові Джосефу за ме­

дичну опіку. Щиро дякуємо всім, які прощали і звеличали Покійного в промовах у похорон­

ному заведенні, на цвинтарі і під час тризни, д-рові Д. Стасіву - приятелеві зі сту­дентських років, інж. М. Чайківському - від Товариства Інженерів у Н.Дж., д-рові Р. Ричокові - від Приятелів Руху, невістці - Ірені Бігун за спомин про батька і діда, ре­дакторові М. Галіву - від Патріярхального Товариства і НТШ, д-рові Степанові Воро-хові - від Гарвардського Проекту, Б. Казанівському - приятелеві з молодих літ, інж. Л. Калиничеві - від Патріярхального Товариства Н.Дж., мгр-ові В. Баранецькому -співпрацівникові з Покійним, інж. Е. Змию - від Головної Управи Інженерів.

Щиросердечно дякуємо усім нашим приятелям, які в час довготривалої хвороби покійного не жалували ані часу, ані труду на часті відвідини, за їх особливі різні прислуги, за збирання пожертв на добродійні цілі, за теплі слова й поради і усім, що у тому часі помагали нам своєю присутністю, видержали й пережили це тяжке ро­динне нещастя, а це: Оксані й Борисові Бурачинським, д-р Любі і д-рові Юрієві Стефанівським, Володимирові Данилюкові, Андрієві Кейбіді, Любомирові Калини­чеві, Левові Коленському, Ірині і Петрові Яблонським, Ользі Смаль, Мирославі Мандрусяк, д-рові Богданові Панчукові, Богданові Казанівському, Марії Юркевич, Василеві Цинайко.

Щиро дякуємо всім за участь у похоронних відправах і тризні, за чудові квіти і печиво, численні усні та письмові вислови співчуття, за телефонічні розмови, за ще­дрі пожертви на добродійні цілі, та вашу пам'ять про Покійного.

Нехай Всевишній винагородить вас усіх своїми щедрими ласками за добрі сер­ця.

Якщо когось поминули, просимо вибачення.

НА ВІЧНІ СВЯТІ ЛІТУРГІЇ:

Dagny Maas, Marie Мс Dowel I, Gloria & Ranny Van Viter.

НА ПОМИНАЛЬНІ СВЯТІ ЛІТУРГІЇ: Ірена і Андрій Бураки, Зеновія і Мирон Бураки, Ірена Чума, Володимир Данилюк,

Джекі і Олесь Данилюки, Дам'ян Ґеча, Орися Довбак, Стефанія і Антін Фединиши-ни, Слава і Микола Гординські, Петро і Ірена Яблонські, Олена Дорожинська, Іванна Гамуляк, Ольга Гаєцька, Марія і Володимир Левицькі, Олена і Богдан Казанівські, Марта і Всеволод Казанівські, Евелин і Андрій Кейбіди, д-р Юрій і Надія Кігічаки, Юстина і Теофіль Клебани, д-р Олег і Оленка Колодії, Анна Козак і родина, Ірена і Григорій Козаки, Микола Красножоний, Роза Кратко, Наталія Кравчук, Михайло і Анна Матіяші, Марія і Богдан Охотські, Ксеня і Ігор Раковські, д-р Ярослав і Ярос­лава Панчуки, Галя і Василь Пелехатий, Анна Шаркевич, д-р Богдан і д-р Софія Ше-бунчаки, Евгенія і Володимир Шпирки, Ірена і Славко Яворські, Марія Юркевич.

КВІТИ Й ПЕЧИВО: Таіса Богданська, Мирося і д-р Богдан Бурачинські, Люба і Михайло Дзімани, Іре­

на і Петро Яблонські, Леся Пашковська, Марія Семанишин, Осипа Яворська, Ната­лія і Мирон Возняки, Ірена і Андрій Бураки, Оксана і Борис Бурачинські, Марко й Ді­ана Мандрусяки, Мирослава Мандрусяк, Дануся і Василь Васильковські, Христина Бравн-Рак, Роксоляна Волошин-Рак, Atlas Refinery Inc., Hildebrand Family, Cagne Fa­mily, Laise Dufrensge & Richard Carcione, Turkos and Willilams Family.

НА УКРАЇНСЬКИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ ЕДУКАЦІЙНИЙ ФОНД: Бігун Богданна-Надія, Бігун Рената, Бігуни Ірена і Юрій, Богданська Таіса, Боба

Ольга і Осип, Боярський Володимир, Боднари Зірка і ігор, Бураки Ірена і Андрій, Бураки Зеновія і Мирослав, Бурачинські Мирослава і Богдан, Баранецькі Христина і Володимир, Будна Дарія, Чайковські Мирослава і Михайло, Данилюк Володимир, Ґудзяки Ярослава і Олександер, Гнатів Богуслава, Гал і ви Зірка і Микола, Яблонські Ірена і Петро, Яворські Люба і Юрій, Кочержук Ірена, Кононів Іванна, Ляцко Пара­ня і Осип, Леуші Анна і Стефан, Ричок Роман, Раковські Рома і Андрій, Семанишин Марія, Савчин-Дол Ірена, Шебунчаки Софія і Богдан, Панчуки Ярослава і Ярослав, Стахови Слава і Денис, Турянські Люба і Іван, Возняки Наталія і Мирон, Змий Евген.

Разом зібрано 1,495 дол.

СВЯТА СОФІЯ: Андрушків Софія, Бігун Надія, Бабяки Надія і Любомир, Бурачинські Валерія і

Андрій, Васічко Володимира, Величковські Марія і Юрій, Данилюк Володимир, Дзі­мани Люба і Михайло, Ґуралєчко Люба, Повзун Софія, Голинська Іванна, Яворська Осипа, Яворські Дана і Олесь, Казанівські Олена і Богдан, Коленський Лев, Качмар-ська Ірена, Левицькі Марія і Володимир, Левицькі Ірена і Роман, Ляшевич Ліда, Мандрусяк Надія, Огоновська Марія, Пашковська Александра, Стефанівські Люба і Юрій, Тимкевичі Уляна і Антін, Ткач Александра, Юркевич Марія, Храплива Марія.

Разом зібрано 1,010 дол.

НА ФОНД ЖУРНАЛУ ..ПАТРІЯРХАТ": Бігун Богданна-Надія, Гаєцька Ольга, Мартинець Евфрозина, Ничай Микола, Ос-

тапюки Ірена і Ярослав, Смаль Ольга

Разом зібрано 600 дол. НА ЦЕРКВУ СВ. ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ В НЮАРКУ: Бігун Надія і діти, Василюки Марія і Антін, Гамуляк Іванна, Кравчук Наталія, Ма­

тіяші Анна і Михайло. Разом зібрано 210 дол.

НА СТИПЕНДІЙНИЙ ФОНД СУА: Бігун Надія, Біловщук Люба, Антонюки Евгенія і Мирослав, Яворська Іванна.

Разом зібрано 400 дол.

НА УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ В НЬЮ-ЙОРКУ: Бігун Надія, Бакалець Марія, Плакида Надія, Дурбак Марія, Мандрусяк Мирослава.

Разом зібрано 325 дол.

НА ПРЕСОВИЙ ФОНД ..НАШЕ ЖИТТЯ" СУА: Бігун Надія, Ковальська Зеновія, Ратич Іванна, Окружна Управа СУА Н.Дж.

Разом зібрано 175 дол.

НА ФОНД .БАБУСІ" СУА. Бігун Надія, Мацюрак Міра.

Разом зібрано 110 дол.

НА ФОНД ПЛАСТУ В УКРАЇНІ: Кордуба Даміян. - 100 дол.

НА ФОНД АМБАСАДИ - КОНСУЛАТУ В США: Кордуба Даміян - 200 дол.

Наша щира подяка всім жертводавцям за пожертви і молитви в пам'ять Покійного.

БОГДАННА-НАДІЯ БІГУН з дітьми, внуками і родиною

Окружний Комітет Відділів УНСоюзу ОЛБАНІ, Н.Й. повідомляє, що

РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ — відбудуться —

в суботу, 11 березня 2000 p., о год. 2:30 по пол. в домі Українського Клюбу

402 25th Street, WATERVLIET, NY У загальних зборах зобов'язані взяти участь з рішаючим правом голосу: члени Управи Окружного Комітету, конвенційні делегати, та по два делегати наступних Відділів:

13,57,88,266 Гостей, членів Українського Народного Союзу радо вітаємо.

У нарадах візьмуть участь:

Марта ЛИСКО, Головний секретар УНС

СтефаНІЯ ГавриЛЮК, радна УНС

За УПРАВУ ОКРУГИ: Микола Філь - голова

Володимир Літинський - секретар Володимир Кривулич - касир Павло Шевчук - Почесний голова Округи

О к р у ж н и й Комітет Відділів УНСоюзу ЧИКАҐО, Ілл.

повідомляє, що

РІЧНІ ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ — відбудуться —

в суботу, 25 березня 2000 p., о год. 3-ій по пол. в Українському Культурному Центрі

2 2 4 7 W . C h i c a g o A v e n u e , C h i c a g o , I L .

У загальних зборах зобов'язані взяти участь, з рішаючим правом голосу: члени Управи Окружного Комітету, конвенційні делегати, та по два делегати наступних Відділів:

17, 22,107,114,125,131,139,157,176, 220, 221, 259, 379, 399, 423, 452, 472 Гостей, членів Українського Народного Союзу радо вітаємо.

У нарадах візьмуть участь:

СтефкО КурОГіаСЬ - заступник Предсідника УНСоюзу

за УПРАВУ ОКРУГИ: Почесний голова Округи та Почесний член Уряду УНС - Степан Куропась

Почесний член Уряду УНС - д-р Мирон Куропась голова Округи - Стефко Куропась секретар - Андрій Скиба

касир - Богдан Кукуруза

П О Д Я К А З волі Всевишнього, 16 травня 1999 р. відійшов від нас у вічність на 85-му році життя наш найдорожчий МУЖ і БАТЬКО

бл. п П Е Т Р О М І Р Ч У К

Цією дорогою складаємо щиру подяку всім, що прийшли віддати останню прис­лугу Покійному і відправити Його на вічний спочинок.

Дякуємо за участь у Парастасі, похоронних відправах, за молитви і Служби Божі, за особисті, телефонічні та листовні вислови співчуття, вінки та квіти і за пожертви в пам'ять Покійного.

Щиросердечну подяку за довголітню лікарську опіку, зокрема в часі останньої недуги, складаємо д-рові Андрієві Оліярчикові, який опікувався Покійним мов рід­ним батьком.

Щиро дякуємо Всв. о. митратові Іванові Біланичеві, оо. Василеві Сивенькому, Ярославові Курпелеві та Орестові Михайлюкові за духовну опіку протягом останніх років, а о. Михайлюкові за уділення Чину Маслосвяття перед смертю Покійному.

Найсердечніша подяка Високопреосвященнішому Митрополитові Кир Стефанові Суликові за очолення похоронних відправ і виголошення надгробної проповіді. Вла-диці-помічникові Кир Володимирові Пасці за проведення похоронних обрядів на цвинтарі, Преосвященнішому Владиці Кир Василеві Лостенові за вислови співчут­тя, і Впрп. та Веч. оо. шамб. і митр. Іванові Біланичеві, шамб. Іванові Бурі, митр. Іва­нові Терлецькому, ректорові прот. Едвардові Юнгові, парохові Ярославові Курпеле­ві, Орестові Михайлюкові, Марянові Струцеві, Василеві Сивенькому, Робертові Гит-ченсові та Іванові Цюрпіті за участь в похоронних обрядах, а Всв. оо. ректорові, ві-це-ректорові і префектам Львівської Духовної Семінарії за відспівання поминаль­них відправ в Україні.

Щира подяка дякам маест. Несторові Кизимишину, Андрієві Міджакові, Мирос­лавові Солтисові та хорові церкви Христа Царя за відспівання всіх похоронних від­прав.

Наша велика вдячність за виголошення прощальних промов після Парастасу та на тризні: Богданові Качорові від Світової Ліги Українських Політичних В'язнів, мгр-ові Евгенові Гановському від Проводу ОУН та ОУДФ, який також відчитав кондолен-ційного листа голови Проводу, деп. Слави Стецько, інж. Михайлові Свідерському від Головної Управи ООЧСУ та Організації Українського Державницького Фронту на аме­риканському терені, Михайлові Ковальчинові й інж. Ігореві Смолієві від Крайової Екзекутиви та місцевого відділу УККА, Юрієві Наконечному від Крайової Управи СУМА, Іванові Майчукові від місцевого відділу ООЧСУ, д-рові Іванові Скальчукові та Богданові Казанівському від найближчого кола друзів з громадсько-політичного життя та Михайлові Дзюбасові від односельчан, вірних дітей с. Доблівляни біля Стрия.

Дякуємо усім представникам організацій за їхню численну участь в похороні, а також членам місцевого осередку СУМ за участь в одностроях на відправах.

Сердечна подяка похоронному заведенню Михайла Насевича за солідну і профе­сійну підготовку похоронних чинностей і тим, що допомогли нести домовину.

Щиросередечно дякуємо усім за щедрі пожертви на наступні цілі:

НА ПОМИНАЛЬНІ СЛУЖБИ БОЖІ: Осередок СУМА ім. УПА у Філядельфії, Прп. сс. Стефанія та Ансельма, ЧСВВ, О.

і S. Бартківи, д-р М. і М. Богатюки, Б. Богдан, С. і T. Волянюки, С. Гавриш, Ю. і О. Головчаки, Е. Гановський, Т. Ганушевська, П. і І. Гриценки, М. Дзюбас, родина Дзю-басів, В. Заяць, В. Іваськів, Б. і О. Казанівські, С. Ковалишин, М. Ковальчин, О. Ко­лінко, І. Крих, І. і Д. Кушнірі, Ф. Кушнір, М. Леськів, М. і О Леськові, Е. Лоза, О. Лука-севич, С. Люба, М. Майчук, Е. Мартинець, М. Мартинович, А. Матковська, П. і О. Меч­ники, А. і М. Міджаки, д-р А. і Р. Олеярчики, Т. Олещук, М. Онуферко, В. Пак, П. і Л. Палюхи, Т. і Д. Пенкальські, Я. і І. Пенкальські, О. Поритко, Я. Поточний, О. Приш­ляк, М. Прокопович, М. Рущак, А. Сагата, М. Гаманюк-Салек, Л. Сілецька, П. Станько, Г. Утриско, М. Харина, І. і М. Шперналі, І. і А. Яворські, всеч. оо. Д. Клуні та І. Філдз.

МА ім. УПА у Філядельфії, сестрицтво при УКЦ Різдва Пресв. Богородиці в Нью-Бранзвик, похоронне заведення М. Насевича, Б. і І. Качори, М. і Р. Пришляки, Б. і Н. Пруці;

по 50 д-р О. і А. Березецькі, д-р М. і М. Богатюки, д-р Ю. Богатюк, В і К. Данко, М. і К. Захаріясевичі, Л. і М. Іваськови, д-р Л. і М. Киї, Б. і X. Кульчицькі, Л. Луцишин, С. і 3. Мартинці, С. і Е. Новаків-ські, І. і Т. Павлічки, Б. і М. Паладії, М. Савчак, М. Семанишин, Л. Сілецька;

40 С. і Т. Волянюки; по 30 М. Захаріясевич, М. Лозинська, Я. Пришляк; по 25 М. Данилів, Д. Колодій, Е. Луцишин, М. і Л. Онуферки, В. Пак,

І. і К. Пашковські, Я. і І. Пенкальські, T. Царик, С. і А. Галущак-Ячевич, І. і Р. Панивко;

по 20 Б. Богдан, родина Галущаків, Д. Ганкевич з родиною, Г. Давид, О. Дашківська, Я. і О. Іваськови, Е. Куропась, О Кусень, І. і Д. Куш­ніри, М. Леськів, Т. Маркович, T. і Л. Пенкальські, Р. Стеблій, Г. Утриско, Е. Чекай, X. Чорпіта, І. і М. Шперналі;

по 10 С. і М. Абрами, І. Андріївський, Е. Гановський, родина Дзюба-сів, М. і Т. Кужли, Т. Олещук, І. Смолій, Б. і В. Тодоріви.

НА ФОНД ПЕРЕВИДАННЯ ТВОРІВ ПОКІЙНОГО В УКРАЇНІ: 100 дол. Б. і Н. Пруці;

по 50 Головна Управа ООЧСУ, д-р О. і А. Березецькі, М. Ковальчин, М. Лозинська, Б. і М. Паладії;

по 40 М. Паламар, П. і Л. Палюхи; 30 М. і Л. Киї;

по 20 М. Борецький, С. Теодосія Луків, ЧСВВ, П. і О. Мечники, Відділ ОЖОЧСУ у Філядельфії, Л. Сілецька, М. і Ч. Солтиси;

по 10 М. Дзюбас, А. і М. Міджаки, Ю. і Й. Федорійчуки, І. і М. Шперна-

по по по

100 дол. 25 20

НА ФОНД ДОПОМОГИ КОЛИШНІМ ПОЛІТИЧНИМ В'ЯЗНЯМ В УКРАЇНІ ТА КАЗАХСТАНІ:

інж. Б. і І. Качори, д-р І. Столяр, І. Мірчук; Е. і С. Мартинці, Л. Сілецька, Г. Клим і О. Волчук; Б. і О. Казанівські, д-р І. Скальчук, д-р А. і Р. Олеярчики, П. Станько, С. Гавриш, О. Колінко, С. і Т. Волянюки, А. Галайдіда, 3. Мисько, М. Грицковян, В. Риндич, Я. і М. Тимків, Т. Маркевич, М. і І. Тимчуки, КУ СУМА, М. Лисяк, А. і М. Міджаки, Я. Поточний.

Н А У К Р А Ї Н С Ь К И Й В І Л Ь Н И Й У Н І В Е Р С И Т Е Т . по 100 дол. А. Мірчук, д-р І. Мірчук,

25 О. Волчук.

НА РОЗБУДОВУ УКРАЇНСЬКОГО КАТОЛИЦЬКОГО ЦЕНТРУ ТА МОНАСТИРЯ В ГОШОВІ (куди Покійний ходив малим із мамою на відпусти):

200 дол. А. Мірчук; по 100 Т. Царик, І. Мірчук;

20 І. Рекупидо.

Всім жертводавцям щире спасибі, а покійному Вічная Пам'ять!

НА УКРАЇНСЬКУ КАТОЛИЦЬКУ СЕМІНАРІЮ СВ. ДУХА В РУДНОМУ БІЛЯ ЛЬВОВА: 110 дол. М. Гаманюк-Салек;

по 100 Осередок СУМА ім. Лесі Українки в Джерзі Ситі, осередок СУ-

Безмежно вдячна родина:

дружина - АНІЗІЯ та сини - ЯРЕМА, о. митр. прот. РОМАН та ІГОР

Ділимося сумною вісткою з рідними, приятелями і знайомими, що в четвер, 2 березня 2000 р. відійшла у вічність на 81-му році життя наша найдорожча

СЕСТРА, ТЕТА, ШВАҐЕРКА

б л . П .

Е В Г Е Н І Я Р А Т И Ч з д о м у М О С О Р А

ПАРАСТАС відбувся в неділю, 5 березня 2000 р. в похоронному заведенні Литвин і Литвин.

ПОХОРОН в понеділок, 6 березня 2000 р. з церкви св. Івана Хрестителя, Нюарк, Н.Дж., а опісля на цвинтарі Evegreen в Гілсайд, Н.Дж.

У глибокому смутку: сестра - ЛЮБА ЛАПИЧАК-ЛЕСЬКО з мужем МИХАЇЛОМ і

синами БОГДАНОМ, РОМАНОМ, МИРОСЛАВОМ з родинами

сестрінки - НЕСТОР ОЛЕСНИЦЬКИЙ з родиною - ТАРАС ОЛЕСНИЦЬКИЙ з родиною - АНДРІЙ БОГАЧ - ЛЮБОДАР ОЛЕСНИЦЬКИЙ з родиною - МИРОН ОЛЕСНИЦЬКИЙ з родиною

та ближча і дальша родина в Америці та Україні.

Вічна їй пам'ять!

З волі Всевишнього 6 березня 2000 р. по довгій недузі відійшов у вічність наш найдорожчий ЧОЛОВІК, БАТЬКО, БРАТ і ДІДО

б л . п .

інж. РОМАН БОБ'ЯК проживши 89 років

ПАНАХИДА 9 березня о год. 6:30 веч. в похоронному заведенні у Кергонксоні. Н.Й. ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ 10 березня о год. 10-ій ранку в церкві св. Трійці, а опісля на

місцевому цвинтарі. У глибокому смутку:

дружина - ЛІДІЯ син - ОЛЕСЬ БОБ'ЯК з дружиною СОФІЄЮ і донею КАМІЛЕЮ дочка - АННА НАГІРНА з чоловіком ЛАДИМИРОМ і донею АЛЕКСАНДРОЮ сестра - ГАЛЯ ШКУДОР з родиною швагер - СТАХО ЯРОШ з дружиною МАРТОЮ і сином АНДРІЄМ та ближча і дальша родина в Америці ї Україні.

В ДЕСЯТУ СУМНУ ТА БОЛЮЧУ РІЧНИЦЮ ВІДХОДУ У ВІЧНІСТЬ

13 березня 1990 р нашого найдорожчого ЧОЛОВІКА, ТАТА, ДІДА та ПРАДІДА

бл. п. о, ЮЛІЯНА ОСАДЦИ

будуть відправлені заупокійні

С В Я Т І Л І Т У Р Г І Ї

у с л і д у ю ч и х ц е р к в а х :

Ґлен Спей, св. Володимира Йонкерс, св. Михаїла Бруклин, св. Николая Кергонксон, Пресвятої Тройці Гемстед, св. Володимира Кенмор, св. Івана Хрестителя

13 березня, 9-та год. ранку; 13 березня, 8-ма год. ранку; 13 березня, 8:30 год. ранку; 15 березня, 8-ма год. ранку; 13 березня, 9-та год. ранку; 18 березня, 9-та год. ранку.

Просимо рідних, колишніх парафіян, приятелів та знайомих згадати Покійного в своїх молитвах за вічний спокій його праведної душі.

дружина - СТЕФАНІЯ дочка - ОКСАНА ПОРОДКО з чоловіком РОМАНОМ син - д-р СТЕФАН ОСАДЦА внучка - д-р ЄЛИСАВЕТА МЕЛЬНИЧУК з чоловіком

МАРКОМ та правнучком ОЛЕСЕМ ближча і дальша родина.

У світлу пам'ять дорогого стриєчного брата

бл. П .

д - р а І З И Д О Р А П А С І Ч И Н С Ь К О Г О

100 дол. на Броди-Лев, а 20 дол. на пресфонд „Свободи" зложили: ІРЕНА і РОМАН ЛЕВИЦЬКІ, ТЕОДОР ПАСІЧИНСЬКИЙ 3 Австралії З родинами.

Вічна йому пам'ять!

Квіти України. Ірина Захарків 1975

У П Е Р Ш У Б О Л Ю Ч У Р І Ч Н И Ц Ю В І Д Х О Д У У В І Ч Н І С Т Ь мого найдорожчого М У Ж А

бл. п.

О С Т А П А З А Х А Р К О В А

1 5 б е р е з н я 2 0 0 0 р . будуть відслужені

С В Я Т І Л І Т У Р Г І Ї в слідуючих церквах:

1. У к р а ї н с ь к а к а т о л и ц ь к а ц е р к в а Н е п о р о ч н о г о Зачаття , Гемтремк , М и ш . ; 2. Катедра с в . М и к о л а я в к а п л и ц і В л а д и к и І н н о к е н т і я , Ч С В В , Ч и к а г о , Ілл. ; 3. У к р а ї н с ь к а к а т о л и ц ь к а ц е р к в а с в . Ю р а , Н ь ю - Й о р к , Н.Й.; 4. М о н а с т и р с в . Й о с а ф а т а , Гленков, Н ь ю - Й о р к ; 5. К а т е д р а Н е п о р о ч н о г о Зачаття , Ф і л я д е л ь ф і я , Ра. ; 6. К а п л и ц я с в . В а с и л і я В е л и к о г о , С т е м ф о р д , К о н . ; 7. У к р а ї н с ь к а к а т о л и ц ь к а ц е р к в а с в . В о л о д и м и р а , Гемстед, Н ь ю - Й о р к ;

• 8. У к р а ї н с ь к а к а т о л и ц ь к а ц е р к в а с в . К о н с т а н т и н а , М і н н е а п о л і с , М і н . ; 9. В а с и л і я н с ь к и й м о н а с т и р с в в . Петра і Павла, М у н д а р е , А л ь б е р т а , К а н а д а ;

10. М о н а с т и р о о . В а с и л і я н с в . М и к о л а я , К р е х і в , Укра їна ; 11. М о н а с т и р о о . В а с и л і я н В о з н е с і н н я , ГНІХ, З о л о ч і в , Укра їна ; 12. С о б о р с в . С о ф і ї , Р и м , І тал ія ; 13. Ц е р к в а о о . В а с и л і я н Х р и с т а В с е д е р ж и т е л я , Р и м , І тал ія ; 14. Ц е р к в а с в . Й о с а ф а т а , Прудентопол і с , Б р а з и л і я .

О молитви в той день просить дружина ІРИНА

26 лютого 2000 р. відійшов на вічний спочинок у Міннеаполісі, Мін. мистець-маляр

бл. п. ОЛЕКСАНДЕР КУЗЬМОВИЧ

К А Н Ю К А нар. 4 листопада 1910 р. в Гужівці на Чернігівщині.

Земля Тобі пухом, Приятелю!

Щире співчуття родині.

ПРОМИНУЛО ВЖЕ 32 РОКИ

16 лютого 1968 р. помер в Нью-Йорку поет і есеїст

і н ж . Є В Г Е Н М А Л А Н Ю К .

16 червня припадає перша річниця смерти його сина

І н і . ж - Б О Г ~ Д / \ Н А

похованого в Празі, Чеська Республіка. Дивним збігом обставин Маланю-: кам була призначена 16-ка. В наміренні їх обидвох я замовила кілька Бого­служб у о. Богдана Панчака, префекта української семінарії в Люблині, у

: Польщі. Люблин - це одне із більших скупчень наших переселенців із ] Лемк івщини. В 1998 р . там збудовано нашу греко-католицьку церкву. А в семінарії приготовляють до священичого стану 17 юнаків з Польщі і 31 з

[України. Знають там про Євгена Маланюка. Будуть за нього молитися і |і його не забудуть.

Користуючись нагодою (хоча із спізненням), хочу поправити дві великі помилки, які зайшли в моїй „Подяці і Відгуках" („Свобода", 15 січня 1999

: р.) супроти д-ра Яр. Славутича і д-ра Юліяна Мовчана. Видаючи книжку і : пишучи „Подяку і Відгуки" на неї, я не мала редактора, як також і корек­тора. З браку місця багато із листів не було надруковано, а деякі були ско­рочені до мін імум. Тож при „відтинанні" зайшли припадкові помилки. Ме­ні прикро супроти д-ра Яр Славутича, що частина його листа відпала. А над ним було пропущено „Письменник д-р Яр Славутич". В підписі помилково

; було Ярослав.

„ Вельмишановна, пані Галицька! 25 лютого 1998 р.

Щиро дякую за Ваші два листи і за книжку „Весна навіки" (листи Є. Маланюка...). Поза всяким сумнівом, Вам забезпечене місце в життєписі відомого поета. Зро­

били Ви добру справу, опублікувавши його листи, що дають майже повну уяву про t нього, як людину.

Пригадую, що в розмові зі мною, коли я запросив його до Канади виступити пе­ред моїми студентами, поет згадував про нещасливе родинне життя. Теплими \ словами згадував Оксану. Я не насмілився запитати більше, щоб не вдаватись в ін­тимні справи. Запам'ятав ім'я Оксани тому, що моя дочка також Оксана. Звучить гарно - як ОСАННА.

Бажаю Вам доброго здоров 'я! З правдивою пошаною, щиро Ваш Яр Славутич".

Мені совісно також супроти д-р Юліяна Мовчана. Не було видруковано | | разом із його листом, і відпало закінчення з його великої, на цілу сторінку, І так солідно, блискуче опрацьованої, цінної статті, поміщеної в „Новім

j | Шляху" в Канаді 13 червня 1998 р.

„ Свген Маланюк всього написав до Оксани 167 листів, значна частина яких у формі фотокопій поміщена в книжці „Весна навіки". Якщо зважити, що майже в кожному з його листів висловлене прохання чи побажання молитися взаємно самим за себе, то з цього напрошується висновок, що Маланюк був дуже побожною людиною. Як кажуть: „нехай буде йому царство небесне!" А Оксані Сембай-Галиць-кій належить подяка за написання і видання такої книжки".

Д-р Ю. Мовчан з надзвичайною увагою і прецизійністю проаналізував листи Є. Маланюка. Відчув його психічний і душевний стан. Знайшов, вия­вив і підкреслив головні прикмети його характеру: силу його духовости, гли­боку віру і велику побожність. Власне це, за що я його найбільш шанувала 1 і любила.

Д-р Ю. Мовчан з молодих років покликаний до журналістики, весь час | f писав. Видав чимало книжок. Було надруковано 1600 його статтей, дотепер дописує до „Свободи" в Америці і „Нового Шляху" в Канаді. Йому сповни­лось 87 років.

Вітаю д-ра Ю. Мовчана з його уродинами. Бажаю кріп кого здоров'я, сил і витривалости в його невсипущій, довголітній і многогранній праці.

МНОГАЯ ЛІТА ВАМ, ПАНЕ ДОКТОРЕ ЮЛІЯН МОВЧАН!

Оксана Сембай-Галицька

БРАТСТВО К О Л И Ш Н І Х В О Я К І В і У К Р А Ї Н С Ь К О Ї Д И В І З І Ї УНА Станиця Нью-Йорк

ділиться сумною вісткою з побратимами комбатантами та всім громадянством, щ о 27 липня 1999 р.

відійшов у вічність

1> бл. п.

В А С И Л Ь К О М А Р Учасник бою під Бродами, втратив ногу в боях під Фельдбахом,

член станиці Н.Й.

Родині Покійного найщиріші вислови с п і в ч у т т я складає

УПРАВА СТАНИЦІ

У глибокому смутку повідомляємо, що 12 лютого 2000 p., на 78-му році життя, несподівано відійшов у вічність

бл. п. Д М И Т Р О М О Л О Д О В Е Ц Ь

нар. в Раві-Руській (Україна)

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися у середу, 16 лютого 2000 р. в церкві Святого Духа в Честері, Па., а також на цвинтарі Лавн Крофт, де був похований біля сина Ігоря.

Горем прибиті: дружина донька внуки

правнук а також сестра

- КАТЕРИНА - ІРЕНА ВУДВОРД з чоловіком РОБЕРТОМ - РОБЕРТ з дружиною ШЕРІ - MAPK - РАБІ - MAPIHKA з цілою родиною в Україні.

Дня 19 березня на 40-ий ДЕНЬ буде відправлена

С Л У Ж Б А Б О Ж А у церкві св. Духа в Честері

за покійного ДМИТРА. Родина просить про молитви за спокій душі покійного.

Вічна йому пам'ять!

ПЕТРО ЯРЕМА УКРАЇНСЬКИЙ

ПОГРЕБНИК Займається похоронами в BRONX, BROOKLYN,

NEW YORK і ОКОЛИЦЯХ

ЛУІС НАЙҐРО - директор Родина ДМИТРИК

Peter Jarema 129 EAST 7th STREET NEW YORK, N.Y.10009

(212) 674-2568

L Y T W Y N & L Y T W Y N UKRAINIAN FUNERAL DIRECTORS

AIR CONDITIONED Обслуга ЩИРА і ЧЕСНА.

Our Services Are Available Anywhere in New Jersey.

Також займаємося похоронами на цвинтарі в Бавнд Бруку і

перенесенням Тлінних Останків з різних країн світу.

UNION FUNERAL HOME 1600 Stuyvesant Avenue

(corner Stanley Terr.) UNION, N.J. 07083

(908) 964-4222 (973) 375-5555

У К Р А Ї Н С Ь К Е П І Д П Р И Є М С Т В О

So. Bound Brook Monument Co. 45 Mountain Avenue, Warren, N.J. 07059

Р А Ї С А Х Е Й Л И К , в л а с н и к (908) 647-7221 • (908) 647-3492

СТАВИМО ПАМ ЯТНИКИ, МАВЗОЛЕЇ, СТАТУЇ З РІЗНИХ ГРАНІТІВ, БРОНЗИ НА ПРАВОСЛАВНОМУ ЦВИНТАРІ СВ. АНДРІЯ В С. БАВНД БРУКУ СВ. ДУХА в ГАМПТОНБУРГУ ТА ІНШИХ

П О Д Я К А Несподівано, в повноті активного життя, відійшов у

засвіти, 12 вересня 1999 р.

бл. п. д-р КЛИМЕНТІЙ РОГОЗИНСЬКИЙ

І Найщирішу подяку висловлюємо всім, хто взяв участь у похоронних обрядах: Всечеснішим отцям -парохові УКЦ св. Юра Патрикієві Пащакові за від-служення похоронних відправ та слово на Панахиді, 0 . Роману Дубицькому за переведення обряду похо-ронення на цвинтарі в Перт Амбой, Н. Дж., та о. Вер-нарду Панчукові за відправлення Служби Божої в 40-ий день.

Щира подяка за прощальні слова під час Панахи­ди д-рові Миколі Галіву від Наукового Товариства ім. Шевченка, президентові Українського Музею Олі Гнатейко від Українського Музею і д-рові Теодозію Крупі від родини та товаришів по професії.

Щиро дякуємо всім, хто зложив свої усні та пись­мові вислови співчуття; за квіти - лікарні Кабріні, Українському Музеєві, Науковому Товариству ім. Шевченка, В. Каплан та дальшій родині Покійного; всім, хто взяв участь у тризні в Перт Амбой, Н. Дж.

Наша щира вдячність колишнім пацієнтам Покій­ного, які численно взяли участь в Службі Божій в 40-ий день після його смерти.

Нехай Господь винагородить усіх вас сторицею! Дружина ОЛЬГА з родиною.

В пам'ять Покійного зібрано на:

1. ЦЕРКВУ СВ. ЮРА В НЬЮ-ЙОРКУ - 500 дол. Ольга Рогозинська.

2. УКРАЇНСЬКУ КАТОЛИЦЬКУ ЦЕРКВУ УСПЕННЯ і УТРИМАННА ЦВИНТАРЯ В ПЕРТ АМБОЙ -1. 500 дол. Ольга Рогозинська.

3. УКРАЇНСЬКИЙ МУЗЕЙ В НЬЮ-ЙОРКУ - 3,545 дол. 500 dol. Rohozynskyj Olga S. 500 Self Reliance Ass'n - NY Branch 300 Krupa, Theodosius & Lubomyra 100 Banach Meiania, Hnatyeko Myron & Olha,

Klufas Emil & Irene, Krupa Laryssa & A. Slobodyanik, Krupa Jaromyr, Kusznir George & Christine, Latyshevsky Dr. Alex, Osinchuk Juliana & Mark Dawson, Osin-chuk Lidia, Rak Wolodymyr & Anna, Ruden-sky George & Olha, Shevchuk Family;

50 Cholhan Dr. Hilary, Czorny Stefania, Haliv Mykola & Zirka, Oryshkevich Dr. Joseph & Lydia, Wyshywany Myrosiawa, Zakrewsky Andrew & Lydia,

30 Drozdovska Daria; 25 Bajko Daria, Czernyk Jaroslaw & Lidia,

Czerwoniak Jaroslaw & Katria, Dushnyck Mary, Nykyforiuk Wasyl & Zenowia, Shul Vera, Sierant Ivan & Stefania, Wynnyk Ostap & Vera;

15 Drashevsky Lubow.

4. НАУКОВЕ ТОВАРИСТВО ім. ШЕВЧЕНКА Ірина Срібна - 150 дол.

5. СВІТОВА РАДА СУСПІЛЬНОЇ СЛУЖБИ -ОДНОДОЛЯРОВИЙ ФОНД на поміч багатодітним сім'ям - 600 дол.: 200 дол. Ольга Рогозинська; 300 Теодозій і Любомира Крупи; 50 Ірена Охримович; ЗО Віра Савойка; 20 Ірена Кузьма.

6. НА СЛУЖБИ БОЖІ: Меланія Макаревич Банах; Анна Бачинська /Корнило Ніна Більчинська; родина Винників; Олександер Волошин; Ольга Гуглевич; родина Ґайдич; Анна Демчук, Дарія Дражньовська; Ліда Лещук; Валентина Каплан; Зенон і Неоніля Крамарчук; Орися Панчук; Іванна Рожанковська; Стефан Секрета і родина; Іван Сєрант; М. і Й. Сисак; Іван Сєрант; родина Шевчуків; Марія Шепарович; Мері Шондра; товариство - Клюб Сеньйорів Самопоміч.

У С В І Т Л У П А М ' Я Т Ь

МАРІЇ СТАХІВ НА ФІЛЬМ ПРО ПРЕЗИДЕНТА УГВР

КИРИЛА ОСЬМАКА замість квітів на могилу св. п. МАРІЇ пожертви зложили:

250 дол. Адя і Орест Федаші; 200 Зенон Стахів;

по 100 Володимир Бурдьо, Володимир Демчук, Олександра і Теодор Кос-тюки, Стефанія і Іван Сєранти, Укр. Нар. Дім в Нью-Йорку, Юрій Цвіль.

по 50 Михайлина Баран, Зірка і Микола Галіви, Стефан Ґлют, Анатоль Ка-мінський, Юліян Котляр, Юрій Кри-жанівський, Зінаїда і Осип Левиць­кі, Омелян Ортинський, Постійне Представництво України при ООН - Василь Сидоренко, Ярослав При­шляк, Люба і Мирослав Прокопи, Віра Сендзік, Неоніля і Володимир Сохани, Євген Стахів, Лариса Стахів, Оксана і Борис Стахови, Богдан Чай-ківський;

по ЗО Галина і Микола Гошовські, Лідія Крамарчук, Євген Шафран;

по 25 Марія Борковська, Ольга Гаєцька, Марійка Галущак з родиною, Мар­та Данилюк, Василь Зарський, Юрій Олесницький, Стефанія При­шляк, Ярослав Пришляк, Юрій і Ав-ра Слюсарчуки;

по 20 Мирослав Лабунька, Василь Мару­щак.

Президія Середовища УГВР висловлює глибоку вдячність усім жертводавцям, які

своїми датками допомогли завершити продукцію фільму про великого патріота,

борця за самостійну Україну.

Ділимося сумною вісткою, що 24 лютого 2000 р. відійшов від нас на вічний спочинок,

довголітній мешканець у Флінт, Миш., учитель середньої школи, наш дорогий

СИН і БАТЬКО

бл. п.

ОСИП (JOE) ПАНТЕЛЮК, мол.

ПОКІЙНИЙ НАРОДИВСЯ 5 лютого 1934 р. в селі Ілинці, повіт Снятин, Україна.

ПОХОРОН відбувся 28 лютого 2000 р. з ук­раїнської католицької церкви в Норт Порт, Фльорида. Тіло покійного поховане на цвин­тарі,, Venice Garden Cemetery" у Venice, FL.

В глибокому смутку залишились: батько - ОСИП, ст. мама - ОЛЕНА дочка - ІНА син - ДЖОЗЕФ брат - ЄВГЕН в Україні і багато близьких і знайомих.

Вічна йому пам'ять

РОДИНА

Ділимося сумною вісткою, що 4 березня 2000 р. на 95-му році життя упокоїлася в Бозі

бл. п. ОЛЬГА

МИХАЙЛІВНА БАЗИЛЕВСЬКА

з д о м у Р У С О В А

Дружина покійного сотника української армії і члена Головної Гетьманської Ради Миколи Михайловича Базилевського, одинока дочка співосновника РУП Михайла Олександровича Русова, внучка відомого педагога і міністра освіти УНР Софії Федорівни з Ліндфорсів Русової.

ПОХОРОННІ ВІДПРАВИ відбулися 7 березня 2000 р. у Монтреалі.

В глибокому смутку залишила: доньку - ЛЮДМИЛУ з чоловіком

ЮРІЄМ ЛЕВИЦЬКИМ сина - ОЛЕКСАНДРА сімох внуків і дев'ять правнуків.

Вічна їй пам'ять!

У безмежному смутку повідомляємо, що 18 січня 2000 р. відійшла у вічність наша найдорожча

МАМА, БАБЦЯ, ПРАБАБЦЯ і СЕСТРА

бл. п.

Л І Д І Я Ю З И Ч И Н С Ь К А

ГАНДЗІЙ

ПОХОРОН відбувся 21 січня 2000 р. в церкві св. Івана Хрестителя в Нюарку, Н.Дж.

Похована на цвинтарі Gate of Heaven, Е. Hanover, NJ.

Залишилися в глибокому смутку. син - ЯРЕМА з дружиною АЛЕКСАНДРОЮ внуки - ДАМ'ЯН з дружиною РЕНАТОЮ

- НЕСТОР правнук - МАТЕЙ сестри - ОЛЬГА СМАЛЬ

- ТАТІЯНА ПАСТУШЕНКО та родини - ДУТКЕВИЧІВ, КАМІНСЬКИХ,

ПАСТУШЕНКІВ в Америці, Канаді і в Україні.

Вічна її пам'ять!

РЕКПЯМА • ОГОІХОШЕНИЯ • UOElAONintHHH • Марійка Осціславська 973 292 9800 #3040

ЕВГЕН ОСЦІСЛАВСЬКИЙ Професійний продавець

забезпечення УНС

EUGENE OSCISLAWSKI L icensed Agent

Ukrainian National Ass 'n , Inc.

25 Jason Ct., Matawan NJ 07747 tel.: 732 583-4537» fax: 732 583-8344

МИХАЙЛО П. ГРИЦАК адвокат

З КРИМІНАЛЬНИХ І ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ, ЯК ТАКОЖ КОМПЮТЕРСЬКОГО ПРАВА

Член адвокатської палати в Н. Дж.., Н.Й., Конн., Вашінґтоні. 316 Lenox Ave.. Westfield, NJ 07090 Tel.: (908)789-1870; (732) 627-0517

А Д В О К А Т Я Р О С Л А В

К У З Е М Ч А К СПЕЦІАЛІСТ ВІД КОМПЕНСАЦІЙ

І ВИМОГ В НАСЛІДОК АВАРІЙ

• на роботі • автомобільних • в публічних місцях • лікарських помилок

Перша консультацій безплатна Оплату беремо лише п ісля ви граш і процесу

про в ідшкодування

А Т А К О Ж :

® ВОДІННЯ під впливом алькоголю • КУПІВЛЯ І ПРОДАЖ'нерухомостей • ПРОЦЕСИ цивільні і кримінальні • ШТРАФИ • РОЗВОДИ • ЗАГАЛЬНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ

WELT & DAVID, Clifton, NJ

(973) 773-9800

ВІДЕО-КАСЕТИ з України

А П О Н - 1999 Восьма річниця Незалежности,

ВІЙСЬКОВА ПАРАДА, День Повітряних Сил України.

А П О Н - 1999 Б Восьма річниця Незалежности,

НАЙКРАЩИЙ КОНЦЕРТ який ви коли-небудь чули і бачили

палац „Україна" у Києві

А П О Н - 7797 Українська св. Літургія -

відправляє Папа Римський Іван Павло II

в Базиліці св. Петра в Римі

АПОН-7797 Б МОЛЕБЕНЬ

Відправляє Папа Римський Іван Павло II

в Базиліці св. Петра в Римі

Ціна 25 дол. за кожну касету, пересилка 5 дол.

Писати: A P O N R E C O R D Comp., Inc.

P. О. Box 3082 Long Island City, NY 11103. Tel.: (718) 721-5599

Ми можемо переробляти ваші приватні відео касети з европейської на

американську систему. Ціна 20 дол.

E C O N O M Y A IRFARES

F R E G A T A T R A V E L Н ь ю - Й о р к / Л ь в і в - 599 д о л /

( r ound tr ip) Н ь ю - Й о р к / К и ї в - 499 дол. +

( round t r ip) 429 ДОЛ. ( one way ) Restrictions Apply

2 5 0 W e s t 5 7 S t r e e t , # 1 2 1 1 N e w Y o r k , N Y 1 0 1 0 7

Tel.: 212-541-5707 • Fax: 212-262-3220

ЛОНГИН СТАРУХ Професійний продавець

забезпечення УНС

LONGIN STARUCH Licensed Agent

Ukrainian National Ass 'n , Inc. Upstate New York

tel.:1- 800-673-5150 • Fax: 914-626-5831 e-mair.ivstaruch@aol.com

ЮРІЙ СТЕЦЮК GEORGE L. STECIUK

SALES REPRESENTATIVE

ПРОДАЖ ДОМІВ у Morris, Essex, Union, Somerset Counties. Щира, чесна і особиста обслуга. Free Market Analysis of Your Home.

Referral & Relocation throughout USA

Weichert R e a l t o r s *

#! R E A L T O R IN N.J .

#\ R E A L T O R IN M O R R I S Co .

ill INDEPENDENT REALTOR U.S.

C H A T H A M O F F I C E :

64 M A I N S R E E T

C H A T H A M . NJ 07928

OFF: (973) 635-5000

E V E S : (973) 539-89і7

F A X : (973) 635-5086

в л а с н и м JOSEPH MEAT MARKET

TV!'ясні є в р о п е й с ь к і в и р о б и 437 Smith Street, Perth Amboy, N"J

Фірма „КАРПАТИ" Переробляє хати, пивниці, направляє да­хи, виконує цементні праці, переробляє лаз-нички, малює назовні і всередині. Вико­

нує малі і великі роботи (Handy man) Василь Чолак. Тел.: (718) 937-6821

Beeper (917) 491-6150

Компанія Wood-Art" на Фльориді потре­бує майстрів з художньої обробки дерева та столярної справи. Добра платня та ме­дичне забезпечення. Тел.: 1 (407) 668-0660 1(407) 574-7796 (Vasy! Boychuk)

Ф І Р М А Є В Ш А Н пропонує касети, компакт диски,

відео, шкільні книжки, комп'ютерні програми, писанки та різні подарунки. Замовляйте новий каталог на 2000 рік!

Т е л . : 1 - 8 0 0 - 2 6 5 - 9 8 5 8

U K R A I N I A N C A T E R I N G

457 Clifton Ave. Clifton, NJ 07011

073-5 І46-4659

EuroLink Дзвінок в У К Р А Ї Н У

З I ^ за хвилину

Із зміною або без зміни телефон ноії компанії далекого зв'язку

1 - 8 0 0 - 7 5 8 - 1 0 2 3

У В А Г А ! 35% З Н И Ж К А н а т р а к т о р и , авта і т е х н і к у ШВИДКІСНА достава грошей - низькі ціни, конфіденційність

Export *J I Import Ltd.

K A R P A T Y T R A V E L

121 Runnymede Road, Toronto, Ontario Canada M6S 2Y4

e-ma il:nsemczys @a of. com

Tel . (416) 7 6 1 - 9 Ю 5 Toll free 1 - 8 Q O - 2 6 5 - 7 1 8 9

ГРОШІ • РЕЧОВІ ПАЧКИ ПРОДУКТОВІ НАБОРИ

ЛИСТИ ТА ДОКУМЕНТИ до рук адресата в Україну та інші держави

ПОДОРОЖНІ ПОСЛУГИ КВИТКИ * ЗАПРОШЕННЯ

МЕДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЗИ

*га відоміше куроуугш

Пам'ятайте — як посилати чи літати, та через КАРПАТИ!

Д Р У К А Р Н Я C O M P U T O P R I N T C O R P .

Established 1972

! М А Р І Я Д У П Л Я К - власник иконуємо друкарські роботи

• книжки • журнали • брошури • коверти, канцелярійні друки • візитівки • весільні запрошення на різних мовах

35 Harding Ave, Clifton, NJ 07011 tel.: 973 772-2166 • fax: 973 772-1963

e-mail: computorpr@aol.com

Забираємо посилки

(973) 223 8655 «1-888-633-7853

Р О З Ш У К И

П и л и п ' ю к Натал ія Прохорівна, с. Д о б р и -вода, Радивилівський р-н, Р івенська обл. , пошукує сина ПИЛИП'ЮКА МАТВІЯ ІЛА-РЮНОВИЧА, нар . 1924 р. в селі Добриво-д а , Радивіл івський р-н, Р івенська обл. П р о ш у т е л е ф о н у в а т и : ( 3 0 5 ) 8 6 8 - 1 5 9 4

A R K A COMPANY Нитки, тканина до вишивання,

писанкові прибори, касети, відео­касети, CD, шкільні книжки, хустки,

кераміка, різьба. 2 6 F i r s t A v e n u e , N e w Y o r k , N Y 1 0 0 0 3

Розшукую родину Б Е З Д О Л Ь Н И Х . Юлія Рогожина, 113186 Москва, Росія, Севастопольський проспект, 17-2-30.

e-mail „Julia Rait" <julia_rait@mail.ru>

Розшукую моїх близьких родичів: ГИЧ К Л И М А МАКАРОВИЧА і ГИЧ УЛЯНУ МАКАРІВНУ, які виїхали на захід до С Ш А або Канади (десь в 1913-1916 pp.). До жовтневого перевороту прожи­вали в с. Ковалин, Переяславського повіту, Пол­тавської губернії. Моя адреса: Україна. Гич Олексій, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Набережна 4 кв. 22.

П о ш у к у ю ж і н к у д о о п і к и н а д с т а р ш о ю л ю д и н о ю - д о с в і д у ва­ренн і і прибиранн і дому . Обо­в 'язкове ле гальне о ф о р м л е н н я . Д о б р а з а п л а т а за д о м о в о ю . П р а ц я у Д е н в е р і , о к р е м е п о м е ш ­к а н н я , субота і неділя -- в ільні . Писати : 6008 S o . L a k e v i e w St . , Litt leton, C O 80120.

Тел. вечором:

З О З 7 9 8 - 9 0 8 3

m р і з н е Ф

Українка, 40 років (закінчила педаго­гічний університет) б а ж а є познайо­

митися з чесним, інтелігентним чоловіком.

Тел.: 973 625-7973 М а р і й к а

Українка 42 роки, з дев'ятирічною донеч­кою, бажає познайомитися з добрим чо­ловіком, громадянином Америки або Ка­нади.

Тел.: 011 -380-342-55-2319 Івано-Франківськ

Шукаємо особу для догляду над 50-літ-нім чоловіком, частинно спаралізова­ним. Досвід і мінімальне знання анлійсь-кої мови побажане. Запевняємо кімнату і харчування. Платня за домовленням. Тел.: 518 237-5206 або пишіть на адресу: 162 Mohawk Str., Apt. 3F, Cohoes, NY 12047

Укра їнка , 54 роки б а ж а є познайо­м и т и с ь з ч о л о в і к о м д л я створен­ня майбутньо го ж и т т я . Я м а ю до­бру п р а ц ю і у м о в и .

Т е л . : 1 - 2 0 3 - 8 8 8 - 3 5 8 7

З М О Ж Е ПОЛАГОДИТИ ВСІ ВАШІ ФІНАНСОВІ СПРАВИ

Т Е Л Е Ф О Н У Й Т Е А Б О З А Й Д І Т Ь Д О Н А С З А І Н Ф О Р М А Ц І Я М И П Р О Н О В І Т И П И П О З И К -

C A L L O R S T O P IN A N D A S K A B O U T O U R L O W INTEREST RATE LOANS

R O C H E S T E R U K R A I N I A N FEDERAL C R E D I T U N I O N

8 2 4 R I D G E R O A D E A S T • R O C H E S T E R N Y 1 4 6 2 1 T E L : ( 7 1 6 ) 5 4 4 - 9 5 1 8 F A X : ( 7 1 6 ) 3 3 8 - 2 9 8 0

w w w . r u f c u . o r g .