Україна й Естоніяспівпрацюватимуть усфері інформатизації

Під час офіційного візитуПрем’єр�міністра України Ми�коли Азарова та голови Держав�ного комітету України з питаньнауки, інновацій та інформати�зації Володимира Семиножен�ко до Естонії підписано Мемо�рандум про співробітництво усфері інформатизації між Дер�жавним комітетом України зпитань науки, інновацій таінформатизації і Міністерствомекономіки та комунікацій Ес�тонської Республіки. Документпідписали голова Державногокомітету України з питань на�уки, інновацій та інформати�зації Володимир Семиноженкоі міністр економіки та ко�мунікацій Естонської Рес�публіки Юхан Партс.

Меморандум передбачаєспівпрацю у сфері інформати�зації шляхом підтримки та ре�алізації спільних заходів, обмінуінформацією та досвідом, спри�яння встановленню контактівміж зацікавленими державнимиорганами та організаціями.

Як говориться в документі,враховуючи швидкий прогрес усфері інформатизації, визнача�ються такі напрями співро�бітництва, як засоби інформа�тизації та інформаційні ресур�си; узгодження підходів у сферіуправління Інтернетом; вирі�шення комплексних проблемформування інформаційногосуспільства; обмін спеціаліста�ми та експертами; організаціяспільних семінарів, симпозіуміву сфері інформатизації тощо.

На виконання домовленос�тей згідно з підписаним Мемо�рандумом днями в Києві відбу�лася зустріч голови Держком�інформнауки Володимира Се�миноженка з представникамиПосольства Естонської Рес�публіки та естонською ком�панією�розробником X�Road.

На зустрічі порушувалися пи�тання естонського досвіду впро�вадження електронного уряду,інформаційних технологій і сис�тем, гармонізації законодавства усфері інформатизації відповіднодо міжнародних стандартів. Крімтого, обговорювалися варіантиможливої співпраці та залученняноу�хау естонських компаній увирішення комплексних про�блем формування інформацій�ного суспільства в Україні (елек�тронне урядування, телемедици�на, дистанційне навчання, елек�тронна торгівля).

Чотириденна Міжнародна конференція «Пухлина і організм:нові аспекти старої проблеми», що відбулася в Києві під патрона"том Президента України Віктора Януковича, стала завершаль"ним акордом низки ювілейних заходів, приурочених 50"річчю засну"вання Інституту експериментальної патології, онкології ірадіобіології (ІЕПОР) ім. Р. Є. Кавецького НАН України. Ініційова"на й організована провідним центром досліджень з експеримен"тальної онкології в Україні, асоційованим членом Організації євро"пейських онкологічних інститутів раку (OECI"EEIG) та Євро"пейської асоціації досліджень раку (EACR) — Інститутом Кавець"кого, вона, на переконання учасників зібрання, стане важливоювіхою на шляху до вирішення проблеми багатьох тисячоліть — по"долання ракових недуг.

— Ми будемо звітувати про 50�річну роботу нашого інституту іпорівняємо отримані результати з результатами колег інших країн.Таким чином зробимо спробу поглибити співпрацю і прискоритирозв’язання надзвичайно складної проблеми — онкопатології, щохвилює не лише вчених, а й усе суспільство, — сказав на прес�кон�ференції, що передувала відкриттю міжнародного зібрання, головаоргкомітету конференції, директор Інституту експериментальноїпатології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН Ук�раїни, академік НАН України Василь Чехун і додав: — У нас вели�ке бажання: коли будемо святкувати 100�річний ювілей, то в поря�док денний конференції включимо питання про розпуск ІЕПОР — узв’язку з подоланням раку.

Ну, а поки що злоякісна пухлина, яка була чумою ХХ століття,стає ще більш складною проблемою в ХХІ столітті. Учасники зустрічіз журналістами акцентували увагу на тому, що розв’язувати її треба

не тоді, коли вона вже перебуває на пізній стадії розвитку, а набага�то раніше, ще краще — взагалі не допустити появи. «Наша задача нанаступне півстоліття — розробити такі шляхи і механізми подоланняхвороби, щоб допомагати без шкоди для організму, — наголошуєакадемік Василь Чехун. — Вона дуже амбіційна, але всі ми зро�зуміли: стратегія, яка існує сьогодні, себе вже не виправдовує».

Вивчення механізмів взаємодії організму та пухлини традиційноє основним напрямком досліджень Інституту Кавецького. Кон�цепція змінила точку зору про пухлину, як про місцевий процес, надомінуюче уявлення про рак, як про хворобу всього організму. Сьо�годні питання взаємовідносин організму та пухлини на всіх стадіяхпухлинного процесу вирішуються в новому, розширеному форматі— завдяки масштабним досягненням у галузі клітинної і молекуляр�ної біології, імунології, якісно новим методичним підходам в експе�риментальній онкології. Тому основною метою конференції сталообговорення вагомих результатів та нових концепцій бачення про�блеми «пухлина і організм», а також розробка сучасної стратегії йтактики її вирішення.

За словами директора Об’єднаного пухлинного центру Норісуніверситету Південної Каліфорнії (Лос�Анджелес, США) ПітераДжонса, нині вчені розуміють шляхи поширення раку, перетворен�ня нормальних клітин у злоякісні, мають медичні засоби, які мо�жуть цільовим чином, до того ж не так агресивно, як колись, впли�вати на ці шляхи. Але наступними роками фахівцям треба будеспробувати знайти ще менш токсичні й отруйні для людського ор�ганізму ліки і знати, хто і як реагує на їхню дію. Іншими словами —лікувати кожну людину окремо.

н а у к ан а у к а

о с в і т ао с в і т а

т е х н і к ат е х н і к а

п р о г р е сп р о г р е с

Фо

то Є

вге

на

ЧО

РН

ОГО

Т Е М А

Закінчення на 3 стор.

Президент НАН України, академік НАН України Борис ПАТОН відкриває конференцію

НоНовва страа стратегія розв’язаннятегія розв’язаннястарої проблемистарої проблеми

Провідні онкологи світу обговорили шляхи подолання раку

СВІТСВІТ№ 37—38 (640—641) жовтень 2010 Газета заснована у квітні 1997 р.

С Ь О Г О Д Н І В Н О М Е Р І :

2 стор. Голова ДФФД Валерій Кухар: «Ми повинні високо триматипланку якості проектів та досліджень»

4 стор. Увага! Оголошеноконкурс спільнихпроектів

У ході офіційного візиту Прем’єр�мі�ністра України Миколи Азарова та головиДержавного комітету України з питань на�уки, інновацій та інформатизації Володи�мира Семиноженка у Фінляндію відбуласянизка зустрічей із керівництвом Фін�ляндської Республіки.

«Ми бачимо великі перспективи дляУкраїни у рамках ініціативи «Розширена

Європа», — заявила прем’єр�міністрФінляндської Республіки Марі Ківініємі.Вона також зазначила, що Фінляндія го�това співпрацювати з Україною в галузіенергоефективності та технологій для ви�робництва екологічно чистих продуктівхарчування.

Днями в Держкомінформнауки відбула�ся зустріч Володимира Семиноженка із

представниками фінського бізнесу. Йшлосяпро можливості залучення досвіду та інвес�тицій, а також участі фінських партнерів урозбудові технопарків в Україні. Сторонидійшли згоди продовжити співпрацю в на�уково�технічній сфері та організувати дво�сторонню презентацію можливого впрова�дження інноваційних проектів і нових тех�нологій у технопарки України.

Друге дихання для вітчизняних технопарківО Ф І Ц І Й Н О

2 №37—38 жовтень 2010св іт

Голова ДФФД Валерій КУХАР:«Ми повинні високо тримати

планку якості проектів та досліджень, які одержують

підтримку Фонду» ...Перед нами стоїть багато про�

блем. Про важливість і значенняФонду для суттєвого підйому тарозвитку науки України не требабагато говорити. Фонд уже є при�кладом для розгортання конкурс�ної системи відбору наукових про�ектів, ініціювання творчої діяль�ності науковців незалежно від ор�ганізацій, в яких вони працюють.ДФФД став одним із центрів ор�ганізації та проведення спільноїдіяльності із зарубіжними партне�рами. Я впевнений, що перевагиконкурсного підходу до організаціїнаукових досліджень є очевидни�ми, зокрема при існуванні базово�го фінансування наукових установта організацій. Можу тількивідзначити, що частка конкурсно�го фінансування постійно зростає,зокрема в НАН України.

Які проблеми маємо? Головнапроблема — вкрай обмежене за�гальне фінансування Фонду, щовзагалі не відповідає тому місцю,яке він повинен займати в ор�ганізації наукової діяльності україні. Ми сподіваємося на збіль�шення загального обсягу коштів убюджеті наступного та подальшихроків. Водночас таке становище, намою думку, вимагає коригуванняпрактики проведення конкурсів тавизначення проектів�переможців.

По�перше. Дотримуючись за�гальних напрямків фундаменталь�них досліджень при оголошенніконкурсів, необхідно було б виз�начити ті пріоритетні проблеми,на які бажано зосередити біль�шість проектів. Наприклад, у на�прямі «фізика» на найближчі двароки віддати пріоритети пробле�мам паливних елементів або теоріїтемної матерії; в «хімії» стимулю�вати дослідження нанокаталіза�торів хімічних реакцій. Таким чи�ном ми можемо активізувати інавіть ініціювати розробку окре�мих питань, актуальних для наукив цілому і для України зокрема,«підтягнути» окремі групи дослід�ників до сучасних напрямів світо�вої науки.

При формуванні короткостро�кових завдань від Ради Фондупропоную виходити із сучаснихактуальних проблем світової на�уки, котрі розробляються в окре�мих її розділах, які недостатньорозвинені у нас, але ми маємо на�лежний власний потенціал для їхрозвитку. Водночас треба підтри�мати такі пріоритети, з яких ук�раїнські вчені займають вагоме

місце у світовому науковому про�сторі. Якщо ми будемо оголошу�вати нові власні конкурси, то та�кий підхід вбачається мені пра�вильним. Щодо спільних кон�курсів із закордонними фондамита організаціями, то ці питаннятреба заздалегідь обговорювати зпартнерами. Думаю, що партнеритакож підтримають подібні про�позиції при належному обґрунту�ванні з нашого боку. Крім того,нам необхідно враховувати пріо�ритетні напрями розвитку науки ітехніки на певний період, визна�чені Законом України.

По�друге. Треба збільшити роз�міри окремих грантів за рахунок, упершу чергу, зменшення загальноїчисельності проектів, що фінан�суються.

Ці два завдання залежать відякості експертизи. На сьогоднівона є переважно формальною.Впевнений, що нам треба посту�пово і якнайшвидше відійти відсуто формальної експертизи дофахової, до експертизи проектів«за змістом та ідеями». Пропонуюзалучитися до цього всім членамРади за спеціалізацією, а такожзалучити провідних учених із пев�них питань. Створення кола на�укових експертів є для нас нагаль�ним завданням. У науковому світіоцінка колег — важлива та доб�ровільна складова експертизи іприйняття рішень. Нам потрібнозапровадити таку практику і привизначенні переможців конкурсівФонду. Якщо автори проектів бу�дуть надавати англомовний зміст(основну наукову частину) проек�ту англійською мовою, від�криється можливість запроситидо такої справи і наших іноземнихколег. Усе це відобразиться наякості вибору проектів і надалі —на якості самих пропозицій. Дляоцінки проектів вважаю за не�обхідне залучити наукометричнідані, прийняті у світі, зокрема,

рейтинги журналів із публіка�ціями авторів проектів, цитуваннятощо. Передбачаю, що це викличетруднощі для низки дослідників інарікання, але кінець кінцемпідштовхне учених до принципо�вого покращення якості власнихдосліджень.

Ми повинні високо триматипланку якості проектів та дослід�жень, які одержують підтримкуФонду, надавати можливості всімвченим України пропонувати гар�ні та актуальні ідеї — незалежновід посад та організацій.

За прикладом деяких закор�донних фондів можна визначитиневелику частку, близько 10% всіхкоштів конкурсу, яку можемовідвести під невеликі гранти напроекти молодих дослідників дляучасті в міжнародних симпозіумахта конференціях (крім спеціаль�ного конкурсу грантів ПрезидентаУкраїни).

Для відбору вагомих та акту�альних проектів можна було б за�пропонувати наявність «подвій�ного фінансування». Наприклад,за умови фінансової підтримкиважливого проекту з боку його ор�ганізації і в разі позитивного рі�шення з нашої сторони Фонд мо�же додатково профінансуватипроект з вимогою спрямування неменше ніж 70% коштів на прид�бання обладнання або витратнихматеріалів, реактивів тощо.

Ще однією формою діяльностіФонду може стати надання гран�тів окремим провідним лабора�торіям або групам на зразок «клю�чових» чи «провідних» лабора�торій Китаю, знову — з ухилом напридбання обладнання та забез�печення діяльності, окрім зарпла�ти. Це допомогло б покращити ос�нащення таких осередків та під�тримати їх у розгортанні власноїактивності з пошуку інших дже�рел фінансування.

Окреме питання — інфор�маційна діяльність. Я б виділив та�ке — видання українською мовою

окремих фундаментальних моно�графій та класичних підручників,написаних провідними вченими.Сайт Фонду доцільно використатидля розміщення лекцій та оглядівпровідних учених. Разом із гу�манітарним осередком Фондуможна було б зняти серію те�лефільмів про наукові розробки таздобутки для демонстрації на теле�баченні. Думаю, що переговори звласниками телеканалів дозволилиб створити більш�менш постійнурубрику наукового спрямування.

Усі подібні питання покращеннядіяльності Фонду залежать, у першучергу, від членів Ради. Звичайно, всевпирається у фінансування. Ми ра�зом з Держкомінформнауки та дер�жавними академіями і ВНЗ, актив�ними вченими будемо намагатисясуттєво збільшувати кошти. Крімтого, слід попрацювати над залучен�ням коштів благодійників. Наше за�конодавство не дуже сприяє цьому,але такий вид підтримки буде розви�ватися, і є надії на його наближеннядо кращих прикладів закордону. Ясприймаю навіть проведення окре�мих конкурсів за грантами бла�годійників, тобто наш Фонд будепроводити конкурси проектів, якіфінансуватимуться іншими фонда�ми або благодійними організаціями.Привабливим було б одержання де�яких пільг, наприклад, Науково�тех�нологічного центру України, зокре�ма митних пільг. Розумію, що зако�нодавство поки не дозволяє цього,але намагатися досягти більш по�вного використання коштів безпо�середньо на науку треба.

Фонд має зв’язки з низкоюфондів та організацій закордону.Ця сторона його діяльності вба�чається мені важливою і плідною.Нам необхідно поглиблювати інадалі розвивати такі зв’язки, роз�ширювати мережу взаємодії ізрозробки спільних проектів. Спо�діваюся, що збільшення фінансу�вання Фонду надасть більше мож�ливостей для розгортання цьогонапрямку діяльності.

У Д Е Р Ж А В Н О М У Ф О Н Д І Ф У Н Д А М Е Н Т А Л Ь Н И Х Д О С Л І Д Ж Е Н Ь

Наукові пріоритети України

Президент України підпи�сав Закон України «Про вне�сення змін до Закону України«Про пріоритетні напрямирозвитку науки і техніки»,прийнятий Верховною РадоюУкраїни у вересні ц. р. Законвизначає правові та органі�заційні засади цілісної системиформування та реалізаціїпріоритетних напрямів розвит�ку науки і техніки в Україні.

Законом визначено пріори�тетні напрями розвитку науки ітехніки на період до 2020 року:

1) фундаментальні науковідослідження з найбільш важ�ливих проблем розвитку на�уково�технічного, соціально�економічного, суспільно�по�літичного, людського потен�ціалу для забезпечення кон�курентоспроможності Украї�ни у світі та сталого розвиткусуспільства і держави;

2) інформаційні та ко�мунікаційні технології;

3) енергетика та енергое�фективність;

4) раціональне природоко�ристування;

5) науки про життя, новітехнології профілактики талікування найпоширенішихзахворювань;

6) нові речовини і ма�теріали.

За оцінками фахівців, у світізначно прискорились темпинаукового циклу. Як свідчитьдосвід передових країн світу,сьогодні середня тривалістьфундаментальних досліджень уСША та Японії складає 3—4роки (раніше — 10 років), при�кладних — 5—8 місяців (раніше— 2—3 роки). В Україні на цейчас результати наукової діяль�ності надходять на ринок іззапізненням та переважно безурахування поточної кон’юнк�тури, що призводить до відста�вання рівня наукового продук�ту від потреб ринку.

Тому Законом запровадже�но новий механізм реалізаціїпріоритетів. Зокрема, урядомкожні 5 років формуються тазатверджуються пріоритетнітематичні напрями, що єпідставою для розроблення івиконання державних цільо�вих програм, державного за�мовлення на науково�техніч�ну продукцію, підготовку на�укових кадрів. Це дає змогуоперативно реагувати навнутрішні і зовнішні виклики,у разі необхідності вноситизміни та коригувати тематичнінапрями, забезпечуючи прицьому ефективну реалізаціюзатверджених пріоритетів.

Державним комітетом з пи�тань науки, інновацій та інфор�матизації протягом шестимісяців буде розроблено і вне�сено для затвердження Кабіне�том Міністрів перелік тематич�них напрямів та конкретнихтехнологій на середньостроко�ву (до п’яти років) перспективу.

Отже, концентрація ре�сурсів на реалізації пріоритет�них напрямів прикладних на�укових досліджень та науко�во�технічних розробок дозво�лить створити конкуренто�спроможну на внутрішньомута зовнішньому ринках висо�котехнологічну продукцію.

А К Т У А Л Ь Н О

Фонд оновив Раду та визначив основні завданняЧетвертого жовтня відбулося засідання нового складу Ради Державно"

го фонду фундаментальних досліджень під головуванням академіка НАНУкраїни Валерія Кухаря. Зі вступним словом виступив голова Державногокомітету України з питань науки, інновацій та інформатизації, академікНАН України Володимир Семиноженко, який висловив сподівання, що ново"обрана Рада Фонду продемонструє сучасні підходи до визначення пріори"тетних напрямів наукових досліджень. Держава передбачає збільшитисвою конкурентоспроможність, використовуючи чіткі інструменти, щозабезпечать сучасний розвиток країни, двигуном якого будуть інновації.Вона ж повинна не лише підтримати ідеї та розробки вчених, але й датисигнал бізнесу, залучивши його до реалізації наукоємних проектів. Окрімтого, Раді Фонду необхідно сформувати найважливіші наукові теми з на"ступним поданням їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

Основні завдання ДФФД на найближчі роки були сформульовані голо"вою Фонду, академіком НАН України Валерієм Кухарем (виступпублікується). Також розглянуто стан виконання зобов’язань ДФФД що"до грантової підтримки конкурсних проектів у 2010 році та оголошенихконкурсів. З матеріалами засідання Ради Фонду, включаючи його рішення,можна детальніше ознайомитися на веб"сторінці (www.dffd.gov.ua).

На засіданні Ради ДФФД виступає голова Держкомінформнауки Володимир СЕМИНОЖЕНКО

Голова ДФФД Валерій КУХАР — про основні завдання Фонду

Фо

то Є

вге

на

ЧО

РН

ОГО

Фо

то Є

вге

на

ЧО

РН

ОГО

Думку вченого поділяє йогоколега Міхаель Хорсман з уні�верситету Орхуса (Орхус, Данія).«Мені здається, що тема конфе�ренції про взаємодію пухлини іорганізму — це те, про що вжедавно знаємо, але тільки теперпочинаємо розуміти, що на�справді діється, — говорить він.— Такі зібрання дають нам змогузбагнути, яку терапію можемообирати індивідуально для па�цієнтів».

На переконання Інгемара Ерн�берга, професора Каролінськогоінституту (Стокгольм, Швеція),50�та річниця Інституту Кавець�кого — дуже важлива віха в роз�витку онкології. Вчені не тількипроаналізували досягнення та на�працювання минулого, але йнамітили подальші перспективиспівпраці, що дозволить неза�лежній Україні ще більше долучи�тися до роботи міжнародноїспільноти у цій дуже важливійсфері людського здоров’я. Аджепроблема раку потребує великоїміжнародної уваги. Попри те, щокожна країна має свої власнітруднощі, навіть місцеві схемипоширення хвороби та її спе�цифіки, наукова спільнота маєпрацювати без кордонів.

На жаль, рак — хвороба, щобез перепон долає кордони.Щорічно у понад 11 млн. людейдіагностують рак, 7 млн. із нихпомирають. Вважається, що за10 років на планеті буде 16 млн.хворих, з яких 11 млн. щорічнопомиратимуть. Нині у Швеціїполовина хворих на онкопато�логію живе 4—5 і більше років, аце означає, що панорама ракузмінюється: від смертельної хво�роби до хронічної. «Сьогодні на�ша головна мета — це профілак�тика. Тому зібрання в Києві єнадзвичайною нагодою обгово�рити ці аспекти з фахівцямисвіту і з Україною зокрема», —каже професор.

Колишній киянин Іван Русів,професор університету Північ�ної Кароліни (Чапел Хілл,США), відзначив поєднання вдіяльності Інституту Кавецькогодвох напрямків — експеримен�тального і клінічного досліджен�ня. За його словами, це надзви�чайно важливо для розв’язанняпроблеми онкологічних захво�рювань. «Мені приємно бачитина конференції велику кількістьстендових доповідей, представ�лених молодими вченими. Доречі, не тільки науковців, які вжезахистилися, а й студентів уні�верситетів. У США, Європі сту�денти�старшокурсники залуча�ються до наукових досліджень, іце приносить найбільш вагомірезультати. Дуже добре, що саметакі традиції продовжує інсти�тут», — зазначив І. Русів.

Загалом у рамках наукової про�грами конференції були обгово�рені найважливіші питання в га�лузі експериментальної і клі�нічної онкології, що стосуютьсябіології та імунології пухлини, ме�таболічного і стромального мік�рооточення пухлинних клітин,пухлинних маркерів та їх ролі удіагностиці й прогнозі злоякіснихновоутворень, механізмів канце�рогенезу і профілактики раку, но�вих технологій, біотерапії, інди�відуалізації протипухлинної ме�дикаментозної терапії. Близько 15провідних фахівців та видатних

учених України, Росії, Білорусі,Німеччини, Бельгії, Італії, Фран�ції, Швеції, Нідерландів, ВеликоїБританії, США виступили з пле�нарними лекціями та програмни�ми доповідями. Було виголошенопонад 150 наукових доповідейучених.

«Світ» поцікавився думками івраженнями учасників конференціїпісля її чотириденної роботи.

Борис Білинський, професоркафедри онкології Львівськогонаціонального медичного універ�ситету імені Данила Галицького,почесний професор ІЕПОР, на�зиває себе одним із викопнихнауковців («54 роки в онко�логії»), які розмовляли з ака�деміком Ростиславом Кавець�ким. Львівський учений пред�ставляв доповідь про взаємнийвплив фундаментальних наук іклінічної онкології. Він про�аналізував дослідження 50�тинобелівських лауреатів, почина�ючи з 1900 року, і прогрес онко�логічної науки крізь призмуклініки за останні 60 років (наматеріалі близько 20 тис. хворихраком молочної залози).

— Мені дуже сподобалося,що наші молоді науковці добреволодіють англійською мовою,однак свою доповідь я виголо�сив українською. До речі, всіросіяни виступали російською іне соромилися цього. А в ціло�му, конференція, дійсно, євро�пейського рівня, гарні дослід�ження були представлені. Добрепопрацював інститут, велика за�слуга його директора в ор�ганізації заходу, — підсумувавучений.

Доповідь Наталії Флоровськоїз Мурманського обласного онко�логічного диспансеру була при�свячена лікуванню метастазівпечінки, спричинених колорек�тальним раком. Вона розповіла,що отримано непогані результа�ти, зокрема є хворі, які живуть3—3,5 року (це дуже багато притакому захворюванні).

— Враження від конференціїдуже хороші. Я отримала чималоцінної інформації з доповідейінших учених, яку буду викорис�товувати у своїй роботі. Переко�нана, що такі конференції по�трібно проводити і надалі, томущо в журналах не знайдеш відо�мостей, які чуєш у дискусіяхпісля виголошення доповіді. За�галом дуже доброзичлива атмо�сфера і дуже приємно було впер�ше побувати в Києві, — кажеучасниця зібрання з Росії.

Колишній українець, а тепер

мешканець Стокгольма СергійСушельницький, який досліджуєпроблеми раку в Каролінськомуінституті Швеції, вважає, що 50років для інституту — це дужемаленький відтинок часу (Ка�ролінський відзначає 200 років).Він знайомий з Інститутом Ка�вецького ще з 80�х. Говорить, щорівень його презентацій свід�чить про ріст, потенціал і мож�ливості. Але ці можливості на�уковці самі повинні реалізувати.

— Рівень наукового інститутувизначається рівнем робіт (на�віть не публікацій), які маютьвихід у практику, — говоритьСергій Сушельницький. — Бага�то доповідей, виголошених уче�ними впродовж чотирьох днів,відображають рух уперед. Я ба�чив ситуацію, коли, справді, бу�ло важко. Зараз в українськійнауці є чимало невикористанихможливостей. Однак усе почи�нається з менеджменту.

Я був у багатьох країнах. Ужодній із них, починаючи зЯпонії і закінчуючи США та Ав�стралією, немає такого, щобприйшов ХТОСЬ і взявся втілю�вати результати в практику. Як�що хочете, щоб ваша роботадійшла до людей, треба її рухати.Це не означає, що ви мусите бутименеджером, але означає, що вимусите говорити з менеджером.

Звичайно, повинні бути від�повідні структури для трансляціїнауки у виробництво. Напри�клад, у Каролінському інститутідуже сильно стимулюють, щобкожна наукова група стартувалау фірми, розпочинала практичніаплікації. Це важко, але іншогоспособу немає. Впровадження впрактику означає притягненнякапіталу, а для цього має бути хо�

роша інвестиційна політика і хо�роший контроль. Розраховуватитільки на Україну — марна спра�ва. Ніхто так не працює, навітьамериканці. Якщо вже щось ро�бити, то робити міжнародні про�екти. Яка різниця, звідки грошійдуть (хоч із Китаю), коли це ро�биться професійно. В однієїкраїни, якою б розвинутою в на�уковому сенсі вона не була, ри�нок біотехнологій завжди обме�жений.

Чотириденну роботу міжна�родного форуму підсумував ди�ректор Інституту експеримен�тальної патології, онкології ірадіобіології ім. Р. Є. КавецькогоНАН України Василь Чехун:

— Конференція підбила під�сумок діяльності нашого інсти�туту, дала змогу порівняти його зтими перспективними напрям�ками, які існують у світі. Крімтого, для нас дуже важливо, щоцією конференцією ми фактич�

но задекларували нову стра�тегію, про яку раніше мало гово�рили. Міжнародне зібрання од�нозначно ствердило: сьогодніперше місце в подоланні ракувідводиться індивідуалізаціїлікування. Але ще важливіше —переорієнтувати суспільство і всізаходи на профілактику, на упе�редження виникнення зло�якісної хвороби. Учасникиміжнародної конференції «Пух�лина і організм: нові аспектистарої проблеми» прийняли ре�золюцію міжнародної спільно�ти: як маємо рухатися, аби впідсумку наблизитися до зни�ження темпів розвитку онкопа�тології, а надалі — її подолання.

До речі, як зазначив академікНАН України Василь Чехун, підчас прийому в Київській міськійдержадміністрації відбулася плід�на розмова з першим заступникомголови КМДА Олександром По�повим щодо подальшої співпраці.

—Ми можемо багато чого за�пропонувати для практичної сис�теми охорони здоров’я (маю наувазі результати трансляційнихдосліджень для передачі в клі�ніку), і на це не потрібно значнихкапіталовкладень. Нам лише тре�ба правильно організувати систе�му і механізми цієї передачі, —каже директор ІЕПОР. — Першо�го заступника це дуже зацікавило,ми домовилися про наступнузустріч, на якій обговоримо кон�кретні кроки і можливості пере�дачі наших знань для практичноїсистеми охорони здоров’я.

Ірина НІКОЛАЙЧУКФото Євгена ЧОРНОГО

3№37—38 жовтень 2010 св іт

Закінчення. Початок на 1 стор. Президія НАН Українирозглянула

На черговому засіданні Пре�зидії НАН України 6 жовтня 2010року члени Президії НАН Украї�ни та запрошені заслухали до�повідь директора Інституту про�блем реєстрації інформації НАНУкраїни члена�кореспондентаНАН України В. В. Петрова пронаукову та науково�організаційнудіяльність установи.

В обговоренні взяли участьакадеміки НАН України Б. Є. Па�тон, заступник директора з на�укової роботи Інституту кіберне�тики ім. В. М. Глушкова НАНУкраїни академік НАН УкраїниО. В. Палагін, головний офталь�молог МОЗ України доктор ме�дичних наук С. О. Риков та інші.

Президія НАН України за�уважила, що Інститут проблемреєстрації інформації відносномолода установа, проте за цейчас інституту вдалося увійти дочисла провідних установ Ака�демії в галузі високих інфор�маційних технологій. Про цесвідчать отримані результатифундаментальних досліджень іздовготермінового збереження йобробки інформації, створеннякомп’ютерних інформаційно�аналітичних систем, систем ре�єстрації інформації, розробкиметодів захисту інформації.

Серед розробок прикладногохарактеру позитивно оціненорозробку технологій для діагнос�тичного набору призмових ком�пенсаторів косоокості, який немає аналогів в Україні, країнахСНД та Європи; створення но�менклатурного ряду високо�ефективних мікропризмовихсвітлоповертальних елементів;виготовлення експерименталь�них зразків персонального ме�дичного електронного паспорта.

Учасники засідання заслухалита обговорили доповідь докторабіологічних наук, професора Л. А. Лівшиць «Дослідження ге�нів найпоширеніших в Україніспадкових захворювань людини».

У виступах академіків НАНУкраїни Б. Є. Патона, професоракафедри акушерства, гінекологіїта репродуктології Національноїмедичної академії післядиплом�ної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗУкраїни доктора медичних наукІ. О. Судоми, завідувача науково�дослідного відділу ДУ «Інститутпедіатрії, акушерства і гінекологіїНАМН України» доктора медич�них наук, професора А. Г. Ципку�на та інших було наголошено, щона найбільшу увагу заслуговуютьдослідження з молекулярної ге�нетики спадкових захворюваньта спадкової схильності до со�ціально значущих патологій, по�ширених в Україні.

Досягнуто результатів у вста�новленні походження та ме�ханізмів розповсюдження рядумутантних генів у популяції насе�лення України. Їх вивчення даєзмогу не тільки передбачитиспадкову схильність людини дозгаданих захворювань, але й оці�нити ризики розвитку патологій.

Проте потребує розширенняспівпраця з установами МОЗ таНАМН у цій галузі, що дозволи�ло б комплексно підходити довирішення існуючих проблем —від вивчення молекулярних ме�ханізмів спадкової патології,розробки новітніх генних біо�технологій до більш широкоговпровадження методів діагнос�тики у клінічну практику.

Секретаріат Президії НАН України

У Н А Ц І О Н А Л Ь Н І ЙА К А Д Е М І Ї Н А У КНова стратегія розв’язання старої проблеми

Наука має що запропонувати клініці. Під час прийому учасників конференції в КМДА: академік Василь ЧЕХУН, секретар Київради Олесь ДОВГИЙ та перший заступник голови КМДА Олександр ПОПОВ

Даніела МЕНГАТО (Мілан, Італія), Іван РУСІВ (Чапел Хілл, США) та Пітер ДЖОНС (Лос>Анджелес, США) під час прес>конференції

4 №37—38 жовтень 2010св іт

ЗАСНОВНИКИ:

Міністерство освіти і науки УкраїниНаціональна академія наук УкраїниДержавний комітет України з питань науки,інновацій та інформатизаціїГолова наглядової ради —

академік НАН України Борис ПАТОН

Головний редактор Людмила ФІСЮН

Індекс газети «Світ» — 40744Реєстраційне свідоцтво КВ №2497 від 4 квітня 1997 р.

Адреса редакції:

01601, МСП, Київ"601, бульв. Т. Шевченка, 16, к. 111"а

Телефон/ факс 246"39"15

E!mail: svit@mon.gov.ua

Відповідальність за достовірність інформації та

реклами несуть автори та рекламодавці

Редакція не завжди поділяє позицію авторів

публікацій

Зам. 19

Газету віддруковано у ПП «Фірма «Гранмна»

Останні дари осені. Фото Олексія НЕЧИТАЙЛА

 îᑺêòèâ³îñòàííüî¿ñòîð³íêè

 îîáá‘‘ººêêòòèèââ³³îîññòòààííííüüîî¿¿ññòòîîðð³³ííêêèè

св іт

Відповідно до укладеної угоди міжНаціональним науковим фондом СШАі Державним фондом фундаменталь�них досліджень України оголошуєтьсянаступний (Ф42) конкурс спільнихпроектів фундаментальних мате�ріалознавчих наукових досліджень.

Конкурс проводиться тільки заматеріалознавчим напрямом. По�шук партнера здійснюється са�мостійно. Запити на конкурс по�даються одночасно в обидва фон�ди відповідно до встановленихними форм.

Умови конкурсу та форми за�питу розміщені відповідно на сай�тах фондів:

www.nsf.gov www.dffd.gov.ua

Приймаються до розгляду таекспертизи дослідницькі проек�ти, що виконуватимуться невели�кими науковими колективамиабо окремими вченими. Дослід�ник�науковець може бути ке�рівником тільки одного поданогозапиту. Мета проектів — залучен�ня студентів і молодих науковцівдо участі у міжнародних до�слідницьких та освітніх проектах.Тематичні формулювання в обохваріантах запитів можуть від�різнятися, але програма дослід�жень та їх тривалість мають бути

взаємно погодженими.Запити на конкурс приймати�

муться до 10 листопада 2010 р. (до17.00 за місцевим часом).

Матеріали українських ученихна електронних (дискета 3,5 дюй�ма з файлом заявлених матеріалів,сформованим програмою підго�товки запиту) і паперових (два ок�ремо скріплених примірники з ак�том експертизи) носіях подаютьсядо ДФФД за адресою: 01601,МСП, м. Київ, бульв. Тараса Шев�ченка, 16, кім. 403, телефон длядовідок: (044) 246�39�27.

Координатор конкурсу ДФФД —Величко Ірина Георгіївна.

Вимушене слухання чужихпереговорів — найсильнішийподразник для організму. Ученіпровели дослідження, що пока�зало: здоров’ю людини можесуттєво зашкодити ситуація, ко�ли вона змушена чути розмовипо телефону інших людей. Особ�ливо дошкуляють жіночі теле�фонні дзвінки.

Фахівці з університету Кор�нелла провели експеримент, уході якого учасникам пропону�валося виконати завдання науважність. Як виявилося, в

цілковитій тиші завдання вико�нувалися бездоганно, а коли прицьому вмикалися записи жіно�чих розмов, кількість помилокістотно зростала.

У дослідженні брали участькілька сотень студентів. Шумоветло не давало їм змоги сконцен�труватися, що й призводило дозростання помилок. Крім того,прослуховуючи чужу телефоннурозмову, людина починає чекативідповідної реакції, яка не над�ходить, повідомляє Врач.tv.

За даними Міжнародного ва�лютного фонду, у кризовому

2009 році ВВП на душу населен�ня в Україні становив 2542 дола�ри, тоді як у сусідніх Словач�чині, Угорщині, Польщі, Туреч�чині, Росії, Румунії, Болгарії,Білорусі, Грузії, Молдові —відповідно 16282, 12927, 11288,8723, 8694, 7542, 6223, 5166,2448, 1560 доларів. У рейтингу1500 найкращих університетівсвіту Україна мала 2 університе�ти, а сусідні Польща, Туреччина,Росія, Угорщина, Румунія, Сло�ваччина, Болгарія, Білорусь,Грузія, Молдова — відповідно20, 12, 9, 8, 8, 3, 1, 1, 0, 0 (даніWebometrics на липень цього ро�ку). Звідси випливає позитивназалежність між кількістю рей�тингових університетів і ВВП надушу населення.

Для того, щоб Україні впро�довж 10 років досягти ВВП надушу населення нинішнього рів�ня Болгарії, потрібен середнійщорічний темп зростання 9,4%,Румунії — 11,5%, Росії або Ту�реччини — 13,1%, Польщі —16,1%, Угорщини — 17,7%, Сло�ваччини, яка торік ввела євро, —20,4%. Іншими словами, євро�інтеграція України означає що�річний темп зростання ВВП неменше ніж на 10%. Для цього вУкраїні потрібно вміти проекту�вати, розробляти, виробляти тапродавати нові конкурентоспро�можні товари і послуги.

Відповідь на запитання, якдосягати подібної цілі, показу�ють наші сусіди з рейтинговимиуніверситетами. Рейтингиуніверситетів держав пов’язані зкількостями документів від дер�жав, опублікованих у науковихжурналах (www.scimagojr.com).Польща має 230 таких журналів,Росія — 186, Туреччина — 104,Угорщина — 77, Румунія — 43,Словаччина — 40, Болгарія —26, Україна — 19, Білорусь,Грузія, Молдова — 0.

Торік президент РосійськоїФедерації підписав розпоряд�ження «Про робочу групу з роз�робки проекту створення тери�торіального відокремленого ком�плексу для розвитку досліджень і

розробок та комерціалізації їх ре�зультатів», за яким створюєтьсяінноград Сколково — аналогКремнієвої долини під Москвою.У червні цього року російськийпрезидент заявив, що мо�дернізація має спиратися на спів�робітництво з іноземними парт�нерами, і закликав університетита компанії Росії запрошувативчених та інженерів з�за кордонудля дослідницької роботи. Інвес�тиції у Сколково його координа�тор планує на рівні 2 млрд. дол.упродовж 2011—2013 років. Так,запрошення до Сколково отри�мав нобелівський лауреат 2010року Андрій Гейм, випускникМФТІ і керівник Манчестерсь�кого центру з нанотехнологій.

Наведена вище статистиказовсім не випадкова. Деяківідповіді на питання, чому Ук�раїна пасе задніх серед своїхсусідів за рядом економічнихпоказників, дає книга, яка не�щодавно побачила світ — «Ме�тоди індустріальної організації»(К.: А.С.К. 2010. — 224 с.) із серії«Економічна освіта». Автор ви�дання, старший науковийспівробітник Інституту кіберне�тики ім. В. М. Глушкова НАНУкраїни, кандидат фізико�мате�матичних наук Василь Горбачукговорить, що метою її була роз�робка стислого, повного і зро�зумілого тексту з даної дис�ципліни, який можна са�

мостійно вивчати на рівні світо�вих стандартів. На думку вчено�го, вивчення в Україні предметаіндустріальної організації нетільки корисне, а й часто не�обхідне, зважаючи на вступ доСОТ та на потребу організаціївласного виробництва конку�рентоспроможних товарів і по�слуг.

Індустріальна організація —це науково�освітній напрямок,що відкриває ряд секретів сучас�ного ділового середовища: чомубагато галузей складається лишез декількох фірм; чому продуктив одних галузях майже однакові,а в інших — дуже різні; чому вит�рати на власне виробництво про�дукції можуть становити меншучастку загальних витрат фірми;яким чином фірми інвестуютьдослідження і розробки. У цейнапрямок входять важливі еле�менти економічної кібернетики,організації технічних систем,економіки підприємства, мікро�економіки, організації вироб�ництва та інвестицій, міжнарод�ної економіки, корпоративногоправа. Індустріальна організаціявключає такі предмети, як еко�номіка стимулів, економіка кон�трактів, колективний вибір.

Кожний розділ книги міститькейс (наочний приклад із жит�тя), зразки розв’язання типовихвправ і докладний перелікпублікацій за темою розділу. Цедає читачеві можливість прово�дити ґрунтовні самостійнідослідження. Загалом у виданніблизько 1000 різних вправ і 20кейсів, які застосовуються вкращих університетах, особливоу бізнес�школах.

Дисципліна індустріальноїорганізації є комплексною іпризначена для фахівців як при�родничих, так і гуманітарних на�ук. Її вивчення в Росії грун�тується на двічі перекладенійросійською книзі Тіроля, а та�кож перекладах книг Шерера іРосса, Хея і Морріса. У Білорусіперекладено книгу Кабраля. Ав�торське видання Василя Горба�чука в Україні вже отримало ре�комендації до перекладу анг�лійською та російською.

У В А Г А ! О Г О Л О Ш Е Н О К О Н К У Р С

Н О В І В И Д А Н Н Я

Конкурс спільних проектів Державного фонду фундаментальнихдосліджень і Національного наукового фонду (США)

Вивчення індустріальної організації в Україні

У Ч Е Н І З А С Т Е Р І Г А Ю Т Ь

Відкрийте

свій

Вартість передплати

на рік — 55 грн. 32 коп.

на півроку — 27 грн. 66 коп.

на три місяці — 13 грн. 83 коп.

Передплатний індекс

в усіх відділеннях зв’язку 40744Триває передплата

на 2011 рік на газету «Світ»

ТТррииввааєє ппееррееддппллааттаа

ннаа 22001111 рріікк ннаа ггааззееттуу ««ССввіітт»»

Жіночі телефонні розмови шкодять здоров’ю