Огляд та аналіз:• нового положення про касові операції• продовження мораторію на перевірки • проведення всеукраїнської НГО землі

Працівники на військовій службі

Спадкування прав користування землею

7 відповідей на актуальні запитання фермерів щодо ЄСВ

Облікова політика

Гибкий режим рабочего времени

Дострокове розірвання договору оренди землі

Право постійного користування землею можна зберегти: альтернативна позиція суду

Надійний партнер аграрного бізнесу

№2 Січень / 2018

www.agropro.club

Передплатний індекс – 97905

ВСЕУКРАЇНСЬКА АГРАРНА КОНФЕРЕНЦІЯм. Київ Лютий 2018 року

РЕАЛІЇ, В ЯКИХ ІСНУЄ СУЧАСНИЙ АГРАРНИЙ БІЗНЕС,

ПОСТІЙНО ЗМІНЮЮТЬСЯ І ВИМАГАЮТЬ ВІД КЕРІВНИЦТВА СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВ

ТА ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ НОВИХ ЗНАНЬ, ЩО ДОПОМОЖУТЬ ПОБУДУВАТИ

ВЗАЄМОВИГІДНІ ВІДНОСИНИ З ДЕРЖАВОЮ, ПАРТНЕРАМИ ТА НАЙМАНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ.

ПРОТЯГОМ ДВОХ ДНІВ

ПРО ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ, ОРГАНІЗАЦІЮ ПРАЦІ, ПОДАТКИ ТА ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ

ГОВОРИТИМУТЬ СПРАВЖНІ ПРОФЕСІОНАЛИ!

ПРОГРАМА ЗАХОДУ:

НА

ЙО

ЧІК

УВА

НІШ

ИЙ

, ЗН

АЧ

УЩИ

Й З

АХ

ІД Д

ЛЯ

КЕ

РІВ

НИ

ЦТ

ВА

МА

ЛИ

Х Т

А С

ЕР

ЕД

НІХ

СІЛ

ЬГО

СП

ПІД

ПР

ИЄ

МС

ТВ

І

ФЕ

РМ

ЕР

СЬ

КИ

Х Г

ОС

ПО

ДА

РС

ТВ

ЗЕМЕЛЬНІ ПРАВОВІДНОСИНИ (3 ГОДИНИ)

• Оренда, суборенда приватних земель (ризики, попередження, рекомендації).• Емфітевзис (умови, особливості, переваги та недоліки).• Використання земель комунальної та державної власності. • Правове врегулювання використання польових доріг.• Як проаналізувати земельний банк підприємства? • Особливості використання землі фермерськими господарствами.• Відповіді на запитання учасників конференції.

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ (2 ГОДИНИ)

• Кадрова та інша документація.• Організація робочого часу у сільському господарстві (підсумований облік та гнучкий графік).• Особливості трудових відносин під час сезонних та тимчасових робіт, простою, сумісництва.• Наслідки збільшення мінімальної заробітної плати.• Перевірки Держпраці (види, процедура та штрафні санкції).• Відповіді на запитання учасників конференції.

ЕКОНОМІЧНИЙ БЛОК (3 ГОДИНИ)

• Дотаційні програми 2018 року.• Аналіз останніх змін податкового законодавства, що стосуються агробізнесу.• Огляд податків, що сплачують сільгоспвиробники.• Оптимізація оподаткування сільгоспвиробників в межах правового поля (ПДВ, ПДФО, ЄСВ).• Електронний кабінет платника податків (можливості та переваги).• Касові операції.• Податкові перевірки.• Відповіді на запитання учасників конференції.

БЕЗПЕКА БІЗНЕСУ (2 ГОДИНИ)

• Як протистояти протиправним діям третіх осіб.• Що мають знати керівники підприємства про кримінальну відповідальність?• Витребування документів, обшуки, вилучення документів та матеріальних цінностей.• Ризики та рекомендації, пов’язані з виконавчою та фіскальною службами.

ЕФЕКТИВНО!

З ВИКОРИСТАННЯМ ПРАКТИЧНИХ ПРИКЛАДІВ

І РЕАЛЬНИХ РОБОЧИХ СИТУАЦІЙ!

МОЖЛИВІСТЬ

ОСОБИСТОГО СПІЛКУВАННЯ

ЗІ СПІКЕРАМИ!

ПРОЕКТ «АДВОКАТСЬКИЙ ДОЗОР» ............................ 3

ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

Очікуємо проведення загальнонаціональної нормативної грошової оцінки сільгоспземель ............................................... 4

Мораторій на перевірки бізнесу продовжено, але… ............... 5

Касова дисципліна – за новим Положенням ............................ 6

ОПОДАТКУВАННЯ

С. Тимошенко

Чи оформляти «дотаційні» податкові накладні? ......................9

(Порядок надання дотації на підтримку сільгоспвиробника уточни-ли, а кошти не виділили. Що ж робити з податковими накладними, як їх оформляти?)

РОЗДУМИ ПРОФЕСІОНАЛІВ

Л. Молдаван

Організований аграрний ринок як індикатор цивілізованих ринкових відносин в Україні ....10

(Сільгоспвиробникам і Мінагрополітики слід замислитись над необ-хідністю створення організованого аграрного ринку)

П. Матюшко

Сага о глифосате .........................................................................12

(Глифосат – один из наиболее распространенных гербицидов, однако в странах ЕС его хотели запретить. Почему и чем это в дальнейшем может обернуться для Украины?)

ФЕРМЕРАМ

О. Жураківська

Як фермери сплачуватимуть ЄСВ у 2018 році ........................14

(Після запровадження обов'язкового страхування для членів фер-мерських господарств виникло багато запитань, але нам вдалося отри-мати відповіді на найбільш поширені з них)

І. Дмитерко

Спадкування права постійного користування землею, або крапля й камінь точить ...................................................... 16

(Стаття буде цікавою для фермерів, що мають землю на праві постійного користування)

ЗМІСТ

Адреса редакції: вул. Тарасівська, буд. 4-а, офіс 2,

Київ-33, 01033, Україна

Тел./факс: (044) 235-15-63Тел.: (097) 894-25-20

E-mail для запитань читачів: vopros@agropro.club

E-mail для передплати: peredplata@agropro.club

Контактні телефони відділу передплати: (095) 142-66-89 (067) 878-51-32 (063) 592-47-59

З питань розміщення реклами звертайтесь за тел.:

(067) 878-51-32

Сайт: www.agropro.club

Передплатний iндекс 97905

© ТОВ "КАД МЕДІА", 2018

Журнал «АгроПРО»Січень 2018

№ 2 (26)

Засновник i видавець: ТОВ "КАД МЕДІА"

Адреса: вул. Сім'ї Сосніних, буд. 3, офіс 506,

Київ-680, 03680, Україна

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації

Серія КВ 22306 – 12206Р від 23.09.2016 р.

КОНТАКТИ

ІНФОРМАЦІЯ

Надійний партнер аграрного бізнесу

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

І. Висіцька

Спадкування прав оренди, суборенди та емфітевзису ......... 20

(Фізична особа може успадкувати право оренди, суборенди та емфітевзису земельних ділянок)

Я. Білоголовий

Дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки ... 24

(Погляд адвоката на дострокове розірвання договору оренди зе-мельної ділянки: коли для цього є підстави, а коли – їх немає)

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

В. Золотухін

Облікова політика: нюанси затвердження та наслідки відсутності…………………… .................................. 28

(Початок звітного року та зміни до Закону про бухоблік – чим не привід переглянути та внести зміни до наказу про облікову політику)

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД

В. Золотухін

Як закрити різницю у вазі зерна при експорті ....................... 32

(За договором мали експортувати 100 т зерна, а у ВМД – 98 т. Як відобразити в обліку 2 т зерна, яких не вистачає)

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

С. Соломонов

Суммированный учет + гибкий режим рабочего времени + графики работы ..................................................................... 36

(Введение гибкого режима рабочего времени при суммированном учете позволяет оптимизировать расходы сельхозпредприятий на оплату труда)

Л. Гордієнко

Працівники на військовій службі: про обов’язки підприємств, гарантії та середній заробіток .... 42

(На що слід звернути увагу керівнику та головному бухгалтеру агропідприємства, якщо працівники проходять військову службу або є особами призивного віку)

ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

Звітуємо про пільги ................................................................... 47

Головний редактор

ЕЛЬВІРА ТКАЧОВА

Відповідальний за випуск

ЕЛЬВІРА ТКАЧОВА

Художній редактор

СВІТЛАНА КОЗИЦЬКА

Передрук або інше відтворення матеріалів,

опублікованих у журналі "АгроПРО", дозволяється

виключно за погодженням редакції

Журнал «АгроПРО»Січень 2018

№ 2 (26)

Формат 60 × 90 / 8 Друк офсетний Фiз. друк. арк. 6

Умовн. друк. арк. 6Обл.-вид. арк. 4,3

Загальний наклад 10 000 примірників

Підписано до друку 16.01.2018

Надруковано з готового оригінал-макета

Замовлення 33 Друк

ТОВ “ІНТЕРТЕХНОДРУК” м. Київ,

вул. Зоологічна, 5/1

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

3АгроPRO

ЗАПРАЦЮВАВ СПІЛЬНИЙ ПРОЕКТ

РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ «АГРОPRO»

ТА ПОДАТКОВИХ АДВОКАТІВ

ЩОДО НАДАННЯ БЕЗКОШТОВНОЇ ПРАВОВОЇ

ДОПОМОГИ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВАМ

У СУДАХ УКРАЇНИ

«АДВОКАТСЬКИЙ ДОЗОР»

Одному із сільгосппідприємств Київської області у листопаді 2017 року за наслідками проведення фактичної перевірки відповідно до Указу Президента від 12.06.1995 р.

№ 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» було нараховано штраф.

Сума штрафу значна, а сільгосппідприємство впевнене, що не порушувало законодав-ство України і всі готівкові грошові кошти були своєчасно оприбутковані в касі підприєм-ства. Тож не погоджуючись із висновками, зробленими інспекторами ДФС, сільгосппід-приємство оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДФС України.

У розгляді комісією при ДФС України відповідної скарги сільгосппідприємства у рамках проекту «АДВОКАТСЬКИЙ ДОЗОР»

брав участь податковий адвокат.

Як нам відомо, такі штрафи працівниками територіальних органів ДФС України восени було нараховано багатьом сільгосппідприємствам. Проте не завжди ці штрафи обґрунто-вані.

Якщо ваше підприємство не згодне з висновками ДФС України та її територіальних органів, пропонуємо скористатися безкоштовною

правовою допомогою і захистити свої права*.

* Умови участі в проекті «АДВОКАТСЬКИЙ ДОЗОР» читайте в АгроPRO, 2018, № 1, с. 7.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

4 Січень 2018, №2

Пунктом 11 Перехідних положень Закону України від 07.12.2017 р. № 2246-VІІІ «Про Державний бю-джет України на 2018 рік» установлено, що у 2018 році за рішенням і в порядку, затвердженому КМУ,

одночасно на всій території країни проводитиметься загальнонаціональна (всеукраїнська) нормативна грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення (далі – всеукраїнська НГО). Фінансування все-української НГО здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України.

Технічна документація із всеукраїнської НГО затверджуватиметься Державною службою України з пи-тань геодезії, картографіїї та кадастру (далі – Держгеокадастр). Якщо така документація не буде затвердже-на Держгеокадастром протягом трьох місяців, то діятиме принцип мовчазної згоди, тобто документація вважатиметься затвердженою.

Технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель і НГО земельних ділянок у мі-сячний строк з дня її надходження розглядається відповідною сільською, селищною, міською радою, яка приймає рішення про її затвердження або відмову у затвердженні. Якщо протягом цього строку таке рішен-ня не буде прийнято, то документація вважається затвердженою.

Підставою відмови у затвердженні технічної документації може бути лише її невідповідність вимогам законодавства.

Також передбачено, що НГО земельних ділянок застосовується у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Для того, щоб нова НГО враховувалась при визначенні бази оподаткування, у 2019 році її слід роз-робити та оприлюднити до 15 липня 2018 року. Якщо до цієї дати розмір НГО не буде оприлюднено, то він може застосовуватися не раніше 2020 року.

Слід зауважити, що наслідки прийняття цієї норми є неоднозначними. З одного боку, потреба оновити та осучаснити НГО земель сільгосппризначення є очевидною. Адже востаннє вона проводилась у 1995 році. Певна річ, що після проведення НГО у 2018 році плутанини з коефіцієнтами індексації вже не виникатиме.

З іншого боку, цілком імовірно, що внаслідок проведення всеукраїнської НГО збільшиться розмір НГО сільгоспземель, що, у свою чергу, призведе до збільшення плати за землю, орендної плати за земельні ділян-ки державної та комунальної власності.

Крім того, не зрозуміло, як співвідноситимуться зазначені норми (щодо затвердження НГО Держгеока-дастром та відповідною радою) з нормами ст. 23 Закону України від 11.12.2003 р. № 1378-IV «Про оцінку зе-мель», якими визначено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель і НГО земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, а земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, – районними радами.

Ірина Дмитерко, редактор

ОЧІКУЄМО ПРОВЕДЕННЯ ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНОЇ

НОРМАТИВНОЇ ГРОШОВОЇ ОЦІНКИ СІЛЬГОСПЗЕМЕЛЬ

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюд-жетного періоду, що настає за плановим періодом.

П. 271.2 ПКУ

Нотатка

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

5АгроPRO

Законом України від 07.12.2017 р. № 2246-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (п. 9 При-кінцевих положень) внесено зміни до Закону України від 03.112016 р. № 1728-VIII «Про тимчасові осо-

бливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1728).

Слід зауважити, що відповідно до ст. 1 Закону України 05.04.2007 р. № 877-V «Про основні засади дер-жавного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» до органів державного нагляду належать цен-тральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи, державні колегіальні органи, місцеві держадмі-ністрації, органи місцевого самоврядування.

Перелік органів, на які не поширюється дія Закону № 1728, а отже, щодо яких діє мораторій, має вста-новлюватися КМУ (ст. 6 Закону № 1728). На дату подання цього номера журналу до друку такий перелік ще не затверджено. Нагадаю, до 01.01.2018 р. ст. 6 містила перелік органів, на які не розповсюджувався мораторій на перевірки (серед них були ДФС, Держпраці та їх територіальні органи).

Таким чином, з 1 січня 2018 року до затвердження КМУ зазначеного переліку мораторій на планові перевірки (заходи) діє стосовно всіх органів державного нагляду (контролю).

Позапланові заходи державного нагляду (контролю), як і раніше, здійснюватимуться у разі:

1) обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав (за погодженням Державної регуляторної служби);

2) за письмовою заявою самого суб’єкта господарювання до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення перевірки (заходу), тобто за його бажанням;

3) за рішенням суду;

4) у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльніс-тю суб’єкта господарювання

Однак з 1 січня 2018 року цей перелік доповнено ще двома підставами, а саме:

✓ настання події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави (критерії, за якими буде визначатися негативний вплив, має затвердити КМУ, а поки вони не затверджені – ця норма «не працює»);

✓ перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих до-кументів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попередньо-го заходу органом державного нагляду (контролю).

Крім переліку державних органів нагляду (контролю), на які не поширюватиметься Закон № 1728, та переліку критеріїв, за якими буде визначатися негативний вплив, КМУ до 01.07.2018 р. має розробити і затвердити концепцію та план заходів з реформування системи державного нагляду (контролю). Мета – впровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) у всіх сферах господарської діяльності.

Ірина Дмитерко, редактор

МОРАТОРІЙ НА ПЕРЕВІРКИ БІЗНЕСУ ПРОДОВЖЕНО, АЛЕ…

ДО 31.12.2018 Р. ПРОДОВЖЕНО МОРАТОРІЙ НА ПРОВЕДЕННЯ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ) ПЛАНОВИХ ЗАХОДІВ ІЗ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)

У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

НА ВІДМІНУ ВІД ПОПЕРЕДНІХ РОКІВ СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ З ОБСЯГОМ ДОХОДУ ДО 20 МЛН ГРН ПЕРЕВІРЯТИМУТЬСЯ НА ЗАГАЛЬНИХ ПІДСТАВАХ

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

6 Січень 2018, №2

КАСОВА ДИСЦИПЛІНА – ЗА НОВИМ ПОЛОЖЕННЯМ

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ (РОЗДІЛ I)

Якщо порівняти Положення № 148 із «старим» Положенням № 637, то можна помітити, що кіль-кість термінів, які використовувалися раніше, знач-но скорочена. Зокрема, вилучено такі терміни, як «небанківська фінансова установа», «переказ готів-ки», «розрахунковий документ», «позареалізаційні надходження», «розрахункова книжка», «реєстра-тор розрахункових операцій», «сільськогосподарсь-ка продукція» тощо. Ці поняття визначаються від-повідними законами України.

Норми Положення № 148 мають виконувати:

✓ юридичні особи та їх відокремлені підрозділи;

✓ фізичні особи – підприємці;

✓ фізичні особи (не підприємці);

✓ органи державної влади та місцевого само-врядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи ін-шої господарської діяльності.

Щодо банків, то на них це Положення не поширю-ється (нагадаємо, що «старим» Положенням № 637 визначалися окремі питання організації банками роботи з готівкою).

НОВАЦІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ГОТІВКОВИХ РОЗРАХУНКІВ

(РОЗДІЛ II)Відтепер підприємства зобов’язані розроби-

ти та затвердити наказом свій Порядок опри-буткування готівки в касі. При цьому мають бути максимально враховані особливості роботи як го-ловного підприємства, так і його відокремлених підрозділів (за їх навності). Зазначений порядок має враховувати правила внутрішнього трудового розпорядку, режим роботи, графіки змінності, по-рядок та особливості здавання готівки до банку та

інші питання. Порядок повинен відповідати вимо-гам Положення № 148 і не суперечити нормам за-конодавства України (п. 12).

Готівку дозволили збирати за допомогою комплексу технічних і програмних засобів. Від-повідні засоби повинні бути розташовані у місці здійснення готівкових розрахунків (на наш погляд, це стосується великих торговельних комплексів). Вони мають забезпечувати безпечне передавання готівки з робочих місць касирів до спеціально об-ладнаного приміщення для збереження та подаль-шого здавання до кас банків (абз. 2 п. 15).

Без відкриття поточного рахунку готівкові роз-рахунки можна здійснити через нефінансові уста-нови, що отримали ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті. Нагадаємо, що раніше це можна було зробити лише через банк.

Граничний розмір готівкового обігу тепер прописаний у самому Положенні (постанова прав-ління НБУ від 06.06.2013 р. № 210, що його визна-чала, втратила чинність). Він не змінився і суб’єкти господарювання (як юридичні особи, так і підпри-ємці) протягом одного дня, за одним або кількома платіжними документами (п. 6) можуть здійснюва-ти розрахунки:

– між собою – у розмірі 10 000 грн уключно;

– з фізичними особами – у розмірі 50 000 грн уключно.

Не змінилися й обмеження, на які не діє гранич-ний розмір (п. 8). Нагадаємо, що це:

1) розрахунки суб’єктів господарювання з бю-джетами та цільовими фондами;

2) використання готівки на відрядження;

3) благодійна допомога та пожертвування.

Для фізосіб продовжує діяти обмеження у розмі-

5 січня 2018 року набрала чинності постанова Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валю-ті в Україні» (далі – Положення № 148). З цієї дати «старе» Положення від 14.12.2004 р. № 637 (далі – Положення № 637), а також деякі нормативні документи, пов’язані з ним, втратили чинність. Що саме змінилося у касовій дисципліні та чи можливі якісь послаблен-ня для підприємства?

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

7АгроPRO

рі 50 000 грн уключно при здійсненні розрахунків за договорами купівлі-продажу, що підлягають но-таріальному посвідченню (п. 7). При перевищенні цієї суми слід або переказати кошти з поточного на поточний рахунок, або використовувати депозитні рахунки нотаріуса.

Здавати готівку до банків тепер дозволено через підприємства, які отримали ліцензію НБУ на на-дання банкам послуг з інкасації(абз. 2 п. 16).

Зберігати готівку, що одержана для опла-ти праці, а також для виплати пенсій, стипендій і дивідендів (доходу), понад встановлений ліміт, дозволено в касі протягом 5 робочих днів (далі – р. д.) з урахуванням дня її одержання в банку. Ра-ніше – 3 р. д. Якщо на такі потреби йде готівкова виручка, то строки зберігання готівки понад вста-новлений ліміт не змінилися (протягом 3 р. д. з дня настання строків цих виплат).

Строк видачі готівки під звіт на закупівлю металобрухту збільшено до 30 р. д. (з дня видачі готівки під звіт). А для закупівлі сільгосппродукції та вторинної сировини строк не змінився – 10 р. д., а на всі інші виробничі потреби – 2 р. д.

Підприємства можуть відмовитись від прийнят-тя сумнівних банкнот і запропонувати споживачу звернутися до будь-якого банку стосовно підтвер-дження їх справжності.

Якщо карбування та випуск в обіг деяких номі-налів монет буде припинено, то підприємство зо-бов’язане здійснити заокруглення загальної суми покупки у встановленому НБУ порядку регулюван-ня обігу монет дрібних номіналів (п. 26).

ЗМІНИ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ

(РОЗДІЛ III)Касові документи (прибутковий і видатковий

касові ордери (форми № КО-1 та № КО-2) можуть заповнюватися в електронному вигляді (раніше По-ложення № 637 передбачало лише паперову форму). За змістом вони залишились незмінними, змінено лише «шапку».

Електронні касові документи мають оформлюва-тися відповідно до законів України від 22.05.2003 р. № 851-IV«Про електронні документи та електронний документообіг», № 852-IV «Про електронний цифро-вий підпис» і підписуватися за допомогою електрон- ного цифрового підпису.

Використання печатки підприємства на прибут-ковому касовому ордері не є обов’язковим (раніше це був обов’язковий реквізит).

ЗМІНИ В ПОРЯДКУ ВЕДЕННЯ КАСОВОЇ КНИГИ ТА ОБОВ'ЯЗКАХ КАСИРА

(РОЗДІЛ IV)

Якщо раніше аркуші касової книги мали бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбит-ком печатки підприємства (юридичної особи), то тепер печатка не ставиться (абз.5 п. 39).

Записи в касовій книзі, як і раніше, мають здійс-нюватися у двох примірниках, але в тексті Положен-ня № 148 відсутня примітка про те, що це потрібно робити «через копіювальний папір, чорнилом тем-ного кольору, чорнильною або кульковою ручкою».

Порядок взаємодії з відокремленими підрозді-лами, які проводять касові операції і режим роботи яких не збігається з роботою головного підприєм-ства, визначається виключно наказом (або Поряд-ком оприбуткування готівки)(п. 40).

Згідно з п. 41 касову книгу, як і раніше, дозволя-ється вести в електронній формі за умови належного зберігання касових документів. Деталізовані вимоги щодо її заповнення відсутні, проте це не означає, що у касовій книзі не потрібно правильно заповнювати всі реквізити. Також у новому Положенні не пропи-сано порядок «належного» зберігання касової кни-ги. Очевидно такий порядок має бути зазначений у власному Порядку про оприбуткування готівки.

Якщо раніше касиром міг бути лише працівник підприємства, то тепер (за рішенням керівника) для виконання функцій касира може бути залу-чений працівник іншого підприємства (устано-ви) на підставі укладеної угоди на надання послуги з надання персоналу. В цій угоді обов'язково має бути зазначена вимога про повну матеріальну від-повідальність такого працівника. Вимога про наяв-ність договору про матеріальну відповідальність із «власним» касиром також залишилася (пункти 44, 45 Положення № 148).

Уточнено, що перевірки дотримання порядку ведення касових операцій здійснюють виключно органи ДФС, і саме вони застосовуватимуть до по-рушників санкції згідно із законодавством (п. 47).

ОНОВЛЕНО ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ СТРОКІВ ЗДАВАННЯ ГОТІВКОВОЇ

ВИРУЧКИ (ГОТІВКИ) ТА РОЗРАХУНКУ ЛІМІТУ КАСИ

(РОЗДІЛ V)Як і раніше, підприємство визначає та встанов-

лює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок) строки здавання ним готівкової виручки для її зарахування на поточні рахунки (п. 48). Не

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ОГЛЯД ЗАКОНОДАВСТВА

8 Січень 2018, №2

змінилися і вимоги щодо строків такого здавання. Так, для підприємств:

1) розташованих у населених пунктах, де є бан-ки – щодня (у день надходження готівкової вируч- ки (готівки) до їх кас);

2) у яких час закінчення робочого дня (зміни), встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності не дає змогу зда-ти готівкову виручку в день її надходження, – на-ступного дня за днем такого надходження;

3) розташованих у населених пунктах, де немає банків, – не рідше ніж один раз на п'ять робочих днів.

Для підприємств, які працюють у вихідні та свят-кові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівку до банку, передбачена можливість здати її через банкомати або програмно-технічні комп-лекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства (це нова норма) (п. 49).

Новою також є норма про те, що порядок прове-дення інкасації коштів та випадки її непроведення мають визначатися в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, у якому не було ін-касації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси підприємства.

Виключено ряд норм, які конкретизували порядок обчислення ліміту каси та його гранич-ні розміри (щодо розрахунку ліміту за три місяця поспіль з останніх дванадцяти, а для сільгосппід-приємств на період заготівлі та перероблення сіль-госппродукції – згідно з фактичними показниками їхніх касових оборотів за будь-які три місяці сезону попереднього року).

Тепер порядок розрахунку ліміту каси визнача-тиметься внутрішнім документом (на нашу думку, це має бути прописано у внутрішньому Порядку про оприбуткування готівки в касі підприємства) з урахуванням (п. 50):

– особливостей роботи підприємства;

– строку здавання готівки для її зарахування на рахунки в банках, визначеного відповідним до-говором банківського рахунку;

– середньоденного надходження готівки до ка- си або її середньоденної видачі з каси.

Безпосередньо сам розмір ліміту каси, як і рані-ше, також має затверджуватись наказом по підпри-ємству.

Підприємства, що розпочинають свою діяль-ність, а також ті, які раніше здійснювали виключно безготівкові розрахунки, а тепер планують здійсню-

вати готівкові, на перші три місяці з дня першого готівкового розрахунку ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Як і раніше, такий ліміт має бути перерахований після закінчен-ня цього терміну у двотижневий строк виходячи з фактичних показників діяльності підприємства.

Слід звернути увагу, що в Положенні № 148 від-сутня норма про те, що підприємства, у яких не було касових оборотів та у яких середньоденний показ-ник не перевищує 10 НМДГ, можуть встановлювати ліміт каси в розмірі 170 грн (10 НМДГ). Тепер такі підприємства, починаючи з першого дня здійснен-ня готівкових розрахунків, можуть встановити собі ліміт каси за прогнозними показниками, як зазна-чено вище, а потім перерахувати його виходячи із фактичних показників.

ЩОДО ЗМІН ПОРЯДКУ КОНТРОЛЮ ЗА ДОТРИМАННЯМ ПОРЯДКУ ВЕДЕННЯ

ОПЕРАЦІЙ З ГОТІВКОЮ (РОЗДІЛ VI)

Перш за все слід зазначити, що VI розділ «старо-го» Положення «Особливості організації банками роботи з готівкою» у новому відсутній. Натомість VII розділу «старого» Положення тепер відповідає розділ VI «нового». Його редакція порівняно зі «ста-рою» суттєво скорочена та структурована.

Так,замість детально прописаного порядку оформлення акта про перевірку, як це було у «ста-рому» Положенні, тепер зазначено лише, що (п.58) контролюючий орган (ДФС) за результатами про-веденої перевірки складає акт про перевірку дотри-мання порядку ведення операцій із готівкою. Фор-ма акта наведена в додатку 8 і фактично залиши- лася незмінною.

Чітко прописано, що саме має перевіряти кон-тролюючий орган (усього 9 пунктів). Це, зокрема:

– перевірка дотримання порядку ведення касо-вої книги;

– своєчасність оприбуткування готівки в касі;

– дотримання обмежень щодо сум розрахунків між суб’єктами господарювання;

– перевірка наявності у касах торговельних під-приємств і підприємств громадського харчування монет для видачі решти;

– наявність самостійно встановленого ліміту ка- си та його відповідність самостійно здійсненим роз-рахункам тощо.

Людмила Гордієнко, редакторОлена Жураківська, редактор

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВОПОДАТКУВАННЯ

ЧИ ОФОРМЛЯТИ «ДОТАЦІЙНІ» ПОДАТКОВІ НАКЛАДНІ?

Сергій Тимошенко, заступник директора департаменту – начальник управління вдосконалення непрямого оподаткування

Департаменту методологічної та нормотворчої роботи ДФС України

Згідно з п. 6 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307 (далі – Порядок № 1307), сільгосппідприємство, яке включене до Реєстру от-

римувачів бюджетної дотації, на реалізацію «дотаційної» продукції має оформляти окрему податкову на- кладну, у другій частині номера якої потрібно вказувати «/2».

У табличній частині такої податкової накладної слід заповнити графу 11 «Код виду діяльності сільсько-господарського товаровиробника», де вказати код діяльності, внаслідок якої було вироблено «дотаційну» сільгосппродукцію (пп. 9 п. 16 Порядку № 1307).

Незмінним залишається на сьогодні і Порядок заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. № 21.

Згідно з п.10 розділу III цього Порядку розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначени-ми в ст. 161 Закону України від 24.06.2004 р. N 1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон № 1877), та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів відображається в додатку 9 до податкової декларації з ПДВ.

Отже, до внесення змін до зазначених нормативних документів сільгосппідприємства, які включе-ні до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, мають складати податкові накладні з позначкою «/2» на реалізацію сільгосппродукції, зазначеної у ст. 161 Закону № 1877, відображати такі податкові накладні в деклараціях з ПДВ та заповнювати додатки 9 до таких декларацій.

Чи повинне сільгосппідприємство, яке у 2017 році було включене до реєстру отримувачів бюджетної дотації, виписувати у 2018 році податкові накладні на постачання «дотаційної» сільгосппродукції з позначкою «/2» у її номері та заповнювати додаток 9 до декларації з ПДВ? Адже Державним бюджетом на 2018 рік коштів на надання таких дотацій не передбачено.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Дійсно, Законом України від 07.12.2017 р. № 2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», на жаль, не передбачено виділення коштів на виплату прямих дотацій аграріям, покликаних компенсувати їхні збитки від скасування спецрежиму оподаткування ПДВ.

Водночас у тексті оновленого Податкового кодексу України викладено в новій редакції порядок надання таких дотацій (п. 51 підрозділу 2 розділу ХХ). Зокрема, передбачено, що в розрахунку суми дотації тепер не враховуватиметься податковий кредит, а максимальна сума дотації буде обмежуватись 150 млн грн на рік (де-тально про податкові зміни у 2018 році див. в «АгроPRO», 2018, № 1, с. 4).

Крім того, на сьогодні залишається чинною ст. 161 Закону № 1877, якою передбачено право аграріїв на отримання бюджетних дотацій.

Через таку неузгодженість різних законодавчих норм у сільгосппідприємств цілком логічно виникає за-питання: чи потрібно у 2018 році оформляти «дотаційні» податкові накладні та заповнювати додаток 9 до податкової декларації з ПДВ?

Як випливає із вищенаведеної відповіді фахівця ДФС, сільгосппідприємства мають продовжувати оформ-ляти такі накладні та відповідним чином заповнювати декларацію з ПДВ. Редакція «АгроPRO» поділяє вище-вказану позицію. Адже в разі поновлення фінансування дотацій (а раптом, чого на світі не буває!) сільгосппід-приємства, що належним чином оформляли зазначені документи, зможуть отримати дотацію з бюджету. Якщо ж ні, то принаймні нічого не втратять.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ РОЗДУМИ ПРОФЕСІОНАЛІВ

10 Січень 2018, №2

ОРГАНІЗОВАНИЙ АГРАРНИЙ РИНОК ЯК ІНДИКАТОР ЦИВІЛІЗОВАНИХ РИНКОВИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

Любов Молдаван, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, головний науковий

співробітник Інституту економіки та прогнозування НААН України, агроексперт

Аграрний ринок формує си- стема взаємопов’язаних ін-

ститутів і механізмів, що забезпе-чують місце зустрічі покупців та продавців і здійснення між ними обмінних процесів за прозорими правилами та на взаємоузгодже-них умовах.

Залежно від того, на яких прин-ципах формується ця система, ри-нок або сприятиме конкуренто-спроможності вітчизняного аграр-ного виробництва, або, навпаки, обумовлюватиме витіснення знач-ної частки сільськогосподарської продукції з обмінних процесів. Формування цієї системи особливо актуальне в умовах очікуваної лі- бералізації експортно-імпортних відносин у зв’язку з членством України в СОТ, створенням зони вільної торгівлі з ЄС та іншими ін-теграційними процесами.

На даному етапі вчені харак-теризують вітчизняний аграрний ринок як спонтанний (стихій-ний). Через відсутність державно-го цілеспрямованого зовнішнього впливу його системна природа не реалізується. А наявність лише ок-ремих, не взаємопов’язаних між собою елементів цієї системи уне-можливлює створення сприятли-вого конкурентного середовища для суб’єктів сільськогосподарсь- кої діяльності.

Системний підхід до органі-

зації аграрного ринку – завдання органів державної влади. Він має здійснюватися через комплекс організаційних, правових, еконо-мічних та ідеологічних заходів.

Однак формування цивілізова-них ринкових відносин в агропро-довольчому секторі не стало фун-даментальною складовою аграр-ної реформи на відміну від змін структури форм власності.

У результаті новоутворені при-ватні суб’єкти господарювання опинились сам на сам із стихій-ною, без будь-якого регулюван-ня, сферою розподілу й обміну, монополізованою великим ко-мерційним, промисловим і фі- нансовим капіталом. Представ-ники цього капіталу, маючи еко-номічну владу над дрібними това-ровиробниками, нав’язують їм ви-гідні для себе схеми (у тому числі тіньові) у процесі товарообміну. А це негативно впливає на форму-вання конкурентоспроможності у сфері сільського господарства.

Для організації аграрного рин-ку необхідно формувати його інф-раструктуру як основу безпосеред-нього здійснення обмінних про-цесів, місця концентрації товарів

і взаємодії покупців та продавців.

РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА

Ринкова інфраструктура фі-зично забезпечує обмінні

процеси і має на меті виявлення та генерування ринкових цін на основі цін реального попиту і ре-альної пропозиції.

По суті, перехід від застосу-вання оптових державних заку-півельних та роздрібних цін в адміністративно-командній сис-темі до їх формування в умовах ринкової економіки і є реформу-ванням функцій інфраструктури сфери розподілу. А оскільки ціна виступає основним інструментом конкуренції, то в цьому контексті функції інфраструктури набува-ють значимості системоутворюю-чого елемента ринкової економіч-ної системи.

Одним із засобів захисту дрібного виробника від дикта-ту монополістів є оптовий ри-нок, місією якого є посилення економічних позицій численних виробників сільськогосподарської продукції і захист їхніх інтересів у процесі збуту продукції. Такі рин-ки повинні створюватися і функ-ціонувати за підтримки й участі держави.

Різні види оптових ринків (бір-жі, оптові ринки сільськогоспо-дарської продукції, оптові ринки

Держава повинна сприяти організації аграрного ринку

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВРОЗДУМИ ПРОФЕСІОНАЛІВ

11АгроPRO

худоби, оптово-торговельні цен-три сільськогосподарських коопе-ративів) формують маркетинго-ву складову ринкової інфраструк-тури та забезпечують:

надання місця для концен-трації товарної продукції та її про-давців і покупців;

надання послуг з транспор-тування, складування, доробки, зберігання продукції;

створення умов для здійс-нення прозорих торгів і виявлен-ня ринкової ціни як ціни реальної пропозиції і реального попиту;

організацію оптових торгів (аукціонів);

гарантування розрахунків між покупцями і продавцями;

здійснення контролю яко-сті і безпеки продукції, виставле-ної на продаж.

Агроекономічна наука і сві-товий досвід засвідчують соці-ально-економічну роль ринкової інфраструктури, яку вона повин-на відігравати в організації еко-номічної діяльності виробників сільськогосподарської продукції: біржі необхідно розвивати за принципом вигоди для сільсько-господарських товаровироб-ників. При цьому останніх треба економічно зацікавити у біржовій торгівлі, усуваючи таким чином посередників.

Наприклад, у США, Великій Британії зменшується податок на прибуток, одержаний від прода-жу на біржі, у Польщі, навпаки, за операції поза біржею додатково стягується податок у розмірі до 1% від суми угоди.

У світовій практиці також:

• затверджується перелік бір-жових товарів і мінімальні розмі-ри партій, які реалізуються через біржу;

• виключно на біржових тор-гах здійснюється інтервенційна діяльність держави (тобто продаж або придбання сільськогосподар-

ської продукції на організованому аграрному ринку), що забезпечує стабілізацію цін і, відповідно, до-ходів товаровиробників.

На жаль, біржова торгівля за загальноприйнятими нормами в Україні практично не здійсню-ється.

ДЕРЖАВНА ПІДТРИМКА ОПТОВИХ РИНКІВ У СВІТІ

У Франції згідно з декретом від 30.09.1953 р. створено

21 оптовий ринок свіжої сільсько-господарської продукції загально-державного значення. За органі-заційно-правовою формою – це акціонерні товариства закритого типу, в яких більшість акцій нале-жить державі, департаментам, ко-мунам, кооперативним та іншим сільськогосподарським об'єднан-ням, решта – комерційним струк-турам (операторам ринку, коопе-ративному банку «Креді агріколь» та ін.). Акціонери не прагнуть за- робляти дивіденди, оскільки їх цікавить лише розвиток сільсько-господарського виробництва. Це забезпечує мінімізацію вартості торговельних місць для фермерів та їхніх кооперативів.

Ринки мають все, що необхідно з огляду на специфіку товару: інф-раструктуру (холодильники, скла-ди з регульованим температурним режимом, зручні торговельні зали тощо); структури фінансового об-

слуговування; об'єкти побутового обслуговування учасників ринку (їдальні, готелі тощо).

Крім того, ринки:

• сприяють формуванню ве-ликих однорідних партій продук-ції, які оплачуються за більш висо-кими цінами;

• надають послуги з транспор-тування, зберігання, пакування продукції, контролюють якість то-вару тощо;

• забезпечують референтність (узгодженість) оптових цін, які по- ширюються через інформаційні служби на всі канали збуту, оскіль-ки на ринках реалізують близько 20% загальнонаціонального ви-робництва овочів і фруктів, 12– 15% свіжої м'ясо-молочної продук-ції, морепродуктів, квітів, інших товарів.

Наприклад, мережу «Мерка-са» в Іспанії формують 23 оптові ринки сільгосппродукції, які охо-плюють усю територію країни. Основними акціонерами мережі є Державна компанія «Меркаса» і місцеві муніципалітети (90%), решта (10%) – професійні органі-зації операторів ринку. Принципи організації діяльності ринків такі ж, як і в Франції.

На принципах партнерства між товаровиробниками та державою формуються оптові сільськогоспо-дарські ринки в Польщі. Голов-ними акціонерами ринків є Мі-ністерство скарбів Польщі (67%), Державне агентство реструкту-ризації і модернізації сільського господарства, виробники сільсько-господарської продукції, перероб-ні підприємства та їхні професійні об’єднання.

Про сертифікаційні вимо-ги до ринків, недоліки в Зако-ні України «Про оптові ринки сільськогосподарської продук- ції» та досвід країн Європи чи-тайте в наступному номері жур- налу «АгроPRO».

Через нерозвинуту інфраструктуру аграрні господарства України,

порівняно з фермерами країн ЄС, втрачають лише

на зерновому ринку 20–25% ціни ФОБ (контрактна ціна

в зовнішньоекономічній діяльності)

Сегодня защита сельскохозяйственных расте-ний от вредителей стала обязательным эле-

ментом технологий интенсивного земледелия. Ми-ровая аграрная практика подтверждает, что сба-лансированная химическая защита, значительно уменьшая потери урожая, повышает его качество.

Среди эффективных средств защиты отдельное место занимает использование гербицидов или пес- тицидов как продуктов защиты культивируемых растений от вредителей, возбудителей болезней и сорняков.

В арсенале сельхозпроизводителей сейчас име- ется большой выбор гербицидов. Их классифици-руют по различным критериям:

• по цели использования (общие, селективные и специальные);

• по времени применения (профилактические и лечебные);

• по степени проникновения в растения и почву;

• по химическому составу и т. п.

Одним из самых эффективных гербицидов на сегодняшний день является глифосат. Это неселек-тивный, системный гербицидный раствор, запатен-тованный, производимый и продаваемый амери-канской компанией Monsanto с 1974 года под торго-вой маркой Roundup. С 2000 года глифосат является самым продаваемым гербицидом в мире с объемом продаж 720 000 тонн в год. Он используется в 750 продуктах, которые производятся 90 агрохимиче-скими компаниями. Применение этого гербицида очень разнообразно, в зависимости от страны или континента.

Глифосат широко используется для борьбы с сорняками на больших равнинах, где выращивают-ся такие растения, как соя, кукуруза, хлопок, рис, рапс. Модель гиперинтенсивного сельского хозяй-ства процветает в Аргентине, Бразилии и Соеди-ненных Штатах. А вот в большинстве европейских

стран (за исключением Испании и Португалии, ко-торые выращивают трансгенную кукурузу) глифо-сат используется не так часто.

ЕВРОПЕЙСКИЕ СТАНДАРТЫ

Благодаря многочисленным научным исследо-ваниям в последнее время в Европе не пре-

кращаются попытки запрета этого гербицида как продукта, наносящего вред здоровью человека и окружающей среде. Так, в уже далеком 2002 году профессор Роберт Белле на биологической станции Roscoff (Франция) выделил «генотоксическое и, сле-довательно, возможное канцерогенное действие» глифосата на эмбрион морского ежа. В 2012 году французский ученый Жиль-Эрик Сералини заме-тил, что у крыс, подвергшихся воздействию глифо-сата, значительно увеличилась частота опухолей. В 2017 году исследовательская группа Кристиана Вело, молекулярного генетика из Парижа, обнару-жила очень низкие дозы Roundup при метаболизме почвенных грибковых клеток.

Сейчас европейскую общественность наиболее беспокоит тот факт, что следы глифосата обнару-жены также и в продуктах питания (сухих овощах, макаронных изделиях, пищевых кубиках для зав- траков).

Следует отметить, что срок лицензии на исполь-зование этого гербицида истекал 15 декабря 2017 года. Поэтому мыльная опера о судьбе глифосата в Европе продолжалась всю осень прошлого года. Очередной куплет этой саги начался в октябре 2017 года с создания инициативной группы в Брюсселе «Stop Glyphosate!», которая попыталась повлиять на решение Европейской комиссии пролонгиро-вать его использование еще на десять лет.

Страны ЕС, включая Францию, Австрию, Италию и Бельгию, публично выразили свое несогласие на дальнейшее использование глифосата. А посколь-ку решение может быть принято только квалифи-цированным большинством (не менее 55% членов

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ РОЗДУМИ ПРОФЕСІОНАЛІВ

12 Січень 2018, №2

САГА О ГЛИФОСАТЕПавел Матюшко,

редактор

«Все есть яд, и ничто не лишено ядовитости; одна лишь доза делает яд незаметным».

Парацельс

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВРОЗДУМИ ПРОФЕСІОНАЛІВ

13АгроPRO

Совета ЕС, представляющих не менее 14 стран, и не менее 65% населения сообщества), то все попытки Европейской комиссии объединить большинство вокруг одного мнения об этом гербициде потерпе-ли фиаско.

После многочисленных консультаций и прений в ноябре месяце, руководствуясь принципом об-щей ответственности за принятое решение, было предложено уменьшить срок продления лицензии на использование глифосата в ЕС сначала на 7, а по-зднее на 5 лет. Наконец ситуация разрешилась при-нятием решения квалифицированным большин-ством о пролонгации разрешения на его использо-вание в ЕС до 15 декабря 2022 года.

Однако шесть министров европейских стран при этом подчеркнули необходимость принятия перво- очередных мер по профилактике рисков, связанных с использованием глифосата, а также поддержали его дальнейший запрет. Все без исключения госу-дарства-члены ЕС считают, что необходимо прове-сти тщательное изучение существующих альтерна-тив глифосату, включая химические, механические и биологические аналоги.

Не секрет, что защитники и противники глифо-сата активно соревновались на всех европейских уровнях на протяжении последних 5 лет. В течение всего этого времени они представляли обществен-ности авторитетные научные анализы воздействия глифосата на организм человека и окружающую среду. Так, например, широкое распространение получила оценка этого гербицида Международным агентством по исследованию рака (IARC), которое классифицировало его как «вероятный канцеро-ген» еще в 2015 году.

Однако все последующие оценки различных учреждений здравоохранения, Европейского орга-на по безопасности пищевых продуктов (EFSA) и Европейского химического агентства (ECHA) уста-новили низкий порог риска глифосата или отсут-ствие его влияния.

Между тем беспристрастность и независимость оценки этих европейских органов были поставлены под сомнение. Согласно откровениям газеты «Le Monde» ECHA намеренно отвергла исследования, свидетельствующие о потенциально канцерогенной природе глифосата. А международная организация Greenpeace назвала анализ, произведенный EFSA, не иначе, как «камуфляжем». Чтобы оказать большее давление на политиков, граждане ЕС, объединив-шись вокруг петиционных сайтов, таких как Avaaz.org, призвали к запрету глифосата. Вследствие чего были подписаны петиции с масштабным результа-

том в 1,5 миллиона подписей европейцев на Avaaz.org и 1,3 миллиона голосов в Greenpeace.

Не остались безразличными к «судьбе» глифоса-та и фермеры. И это не удивительно, ведь он очень эффективен в борьбе с сорняками. Являясь систем-ным гербицидом, глифосат способен разрушать все растения (в отличие от селективного гербицида со спектром действия, ограниченным одним семей-ством растений), проникая в растительные ткани и с течением времени оказывая действие от листьев до корней. А низкая цена (2 евро за литр) делает его непревзойденным продуктом с точки зрения экономической рентабельности.

Таким образом, экономические интересы всту-пили в конфликт с общественными. Тем не менее, противоборствующие стороны признали, что «тра-ектория запретов» может привести к «техническим тупикам». Поэтому надо сосредоточить усилия на «траектории решений» – поиске альтернатив этому гербициду.

А ЧТО В УКРАИНЕ?

В Украине глифосат используется под маркой Roundup без каких-либо ограничений. Вне

всякого сомнения, отечественные поставщики и потребители интересуются судьбой этого гербици-да в Европе. И небезосновательно.

Во-первых, несмотря на то, что на украинских полях используются различные пестициды, запре-щенные в Европе, наше государство ориентируется на европейские стандарты качества. С каждым го-дом отечественные нормы и правила в различных сферах и отраслях экономики меняются на евро-пейские.

Во-вторых, в ЕС осуществляется политика, ориен-тированная на защиту потребителя от некачествен-ных продуктов, и возможный запрет глифосата ло-гически приведет к ограничению ввоза на рынок ЕС сельскохозяйственной продукции, при выращива-нии которой использовался этот гербицид.

Все эти события дают почву для размышления представителям экспортно-ориентированного аг- рарного сектора украинской экономики. Ведь уже сейчас многие европейские ритейл-компании пред-почитают продавать на своих прилавках только экологически чистые продукты. Остается надеять-ся, что за 5 последующих лет, например, в Украине будут разработаны и произведены альтернативные глифосату продукты, не менее эффективные в борь-бе с сорняками и не менее рентабельные в исполь-зовании.

14 Січень 2018, №2

ЯК ФЕРМЕРИ СПЛАЧУВАТИМУТЬ ЄСВ У 2018 РОЦІ?

Олена Жураківська, редактор

1. Чи повинні члени ФГ реєструватися платни-ками ЄСВ і якщо так, то яким чином?

Так, повинні. Для реєстрації платниками ЄСВ чле-ни ФГ повинні подати заяви до органу ДФС. Заяви слід подавати до органу ДФС за місцем проживан-ня фізичної особи – члена ФГ (не за місцем реє-страції ФГ)!

Заяви складаються в довільній формі. Їх доціль-но подати до граничного терміну сплати ЄСВ за 1 квартал 2018 року, хоча термін подання наразі не визначено.

2. Чи повинні реєструватися платниками ЄСВ ті члени ФГ, які працюють (як наймані працівни-ки) в інших суб’єктів господарювання, де на їхню заробітну плату нараховується ЄСВ?

Відповідно до п. 51 ст. 4 Закону від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на за-гальнообов'язкове державне соціальне страхуван-ня» (далі – Закон № 2464) платниками ЄСВ є члени ФГ, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Отже, якщо фізична особа – член ФГ є найманим працівником на іншому підприємстві та/або фізосо-бою – підприємцем, тобто вже є застрахованою осо-бою, то вона не повинна ставати на облік платни-ком ЄСВ ще й окремо як член ФГ.

Однак чи означає це, що така особа не повинна сплачувати ЄСВ, як член ФГ, працівники ДФС поки що чіткої відповіді не надали.

3. Чи повинні сплачувати ЄСВ члени ФГ, які є пенсіонерами або неповнолітніми дітьми?

Згідно з п. 4 ст. 4 Закону № 2464 члени ФГ звіль-няються від сплати за себе ЄСВ, якщо вони:

✓ отримують пенсію за віком;

✓ мають інвалідність;

✓ досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV «Про загально-обов’язкове державне пенсійне страхування», та от-римують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Отже, якщо член ФГ є пенсіонером, то він не по-винен сплачувати ЄСВ.

Що стосується неповнолітніх дітей, то згідно з п. 1 ст. 3. Закону від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» членами ФГ дійсно мо-жуть бути діти, які досягли 14-річного віку. Водночас не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років (ст. 188 КзПП).

Отже, особам з числа членів ФГ, які не досягли 16-річного віку, реєструватися платниками ЄСВ не потрібно.

4. Член ФГ у 2017 році мав договір про добро-вільну участь у загальнодержавному соціаль-ному страхуванні, термін дії якого станом на 01.01.2018 р. не закінчився. Чи потрібно розри-вати такий договір і якщо так, то в якому по-рядку?

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 10 Закону № 2464 дого-вір про добровільну участь може бути достроково розірваний органом ДФС, зокрема у разі набуття застрахованою особою зобов'язань щодо участі в системі загальнообов'язкового державного соці-ального страхування.

Отже, зазначені договори вже розірвані органом ДФС з 01.01.2018 р. Додаткових заяв членам ФГ щодо такого розірвання подавати не потрібно.

ФЕРМЕРАМКЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

Якщо раніше члени фермерських господарств (далі – ФГ) могли брати участь у загальнодержавному соціальному стра- хуванні в добровільному порядку (уклавши договір і сплачуючи єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страху-

вання, далі – ЄСВ), то з 1 січня 2018 року вони стали платниками ЄСВ в обов’язковому порядку. У зв’язку з цим виникло багато запитань. Пропонуємо розібрати в деяких з них (відповіді складені на підставі консультацій з працівниками ДФС).

15АгроPRO

5. Коли та в якому розмірі сплачувати ЄСВ?

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 ЄСВ нара-ховується на суму доходу (прибутку) члена ФГ, отриманого від його діяльності, що підлягає об-кладенню ПДФО. При цьому сума ЄСВ не може бу- ти меншою за розмір мінімального страхового внес- ку на місяць (у 2018 році – 819,06 грн).

Слід звернути увагу, що на відміну від підпри-ємців-«єдинників», яким дозволяється сплачувати ЄСВ не з усього доходу, а лише з мінімальної заро-бітної плати, фермерам (як і підприємцям на за-гальній системі оподаткування) слід нараховувати ЄСВ на весь отриманий дохід (але не менше міні-мального страхового внеску).

Ставка ЄСВ для членів ФГ – загальна, тобто 22 % від суми доходу.

Наприклад, якщо за січень 2018 року:

✓ одному члену ФГ (виконує обов’язки бухгал-тера) дохід від трудової участі нарахований у сумі 5 000 грн, то ЄСВ складе 1 100 грн;

✓ іншому члену ФГ (є механізатором) дохід на-раховано у сумі 1000 грн, то ЄСВ складе 819,06 грн.

Сплачувати ЄСВ слід поквартально – не пізні-ше 20 числа місяця, наступного за звітним квар-талом (абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464). Тобто за 1 квартал 2018 року сплатити ЄСВ слід не пізніше 20.04.2018 р.

6. У які строки та за якою формою мають зві- тувати з ЄСВ члени ФГ?

Порядок формування та подання страхуваль-никами звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціаль-не страхування затверджено наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (далі – Порядок № 435). Однак затверджені зазначеним Порядком форми звітно-сті з ЄСВ не передбачають особливостей звітуван-ня з ЄСВ членами ФГ.

Тому нині розробляються зміни до Порядку № 435, якими буде встановлено форму звіту для фермерів і порядок його подання.

Щодо періодичності звітування з ЄСВ, то вихо-дячи з чинних норм фермери мають звітувати по-місячно. Однак враховуючи те, що для членів ФГ передбачена поквартальна (а не помісячна) спла-та ЄСВ, то планується внесення змін до Закону № 2464, згідно з якими фермери звітуватимуть раз на рік, тобто перший звіт подаватиметься у 2019 році.

Напевно, для членів ФГ буде передбачено такий самий порядок звітування, як і для фізосіб-підпри-ємців, які подають звіт з ЄСВ раз на рік – до 10 лю-того року, наступного за звітним, а ЄСВ сплачують поквартально.

7. Чи потрібно сплачувати ЄСВ в разі відсут-ності доходу або в разі, якщо дохід членам ФГ ви-плачується у вигляді дивідендів?

ПОЗИЦІЯ ДФС

Якщо членом ФГ дохід (прибуток) у звітному кварталі (його окремому місяці) не отримано, він зобов’язаний сплачувати ЄСВ у розмірі, не меншо-му ніж вищевказаний мінімальний страховий вне-сок з розрахунку за кожен місяць.

Щодо дивідендів, то ЄСВ нараховується на суму доходу (прибутку) члена ФГ, отриманого від його діяльності, що підлягає обкладенню ПДФО (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

Дивіденди відповідно до пп. 14.1.49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) є частиною прибутку, тому на них слід нараховувати ЄСВ.

ПОЗИЦІЯ РЕДАКЦІЇ

На нашу думку, у п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 йдеться про суму доходу (прибутку), отриманого від діяльності безпосередньо члена ФГ, тобто про доходи від його трудової участі. Трудові відносини членів ФГ регулюються статутом (ч. 2 ст. 27 Закону № 973).

Згідно з пп. 14.1.49 ПКУ дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, на користь їх влас-ника у зв’язку з розподілом частини прибутку, роз-рахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирів-нюється також платіж у грошовій формі, що здійс-нюється юридичною особою на користь її засно-вника та/або учасника (учасників) у зв’язку з роз-поділом чистого прибутку (його частини).

Отже, дивіденди – це дохід, який не пов'язаний із трудовою діяльністю члена ФГ. Тому вважаємо, що підстав для нарахування ЄСВ на суму дивіден-дів немає.

Однак хочемо застерегти членів ФГ від нара-хування дивідендів до оприлюднення офіційної позиції компетентних органів з цього питання.

Зауважимо, що в даний час на розгляді у суді ка-саційної інстанції знаходиться справа щодо право-мірності виплати фермеру дивідендів.

ФЕРМЕРАМ КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ФЕРМЕРАМ

16 Січень 2018, №2

СПАДКУВАННЯ ПРАВА ПОСТІЙНОГО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЛЕЮ, АБО КРАПЛЯ Й КАМІНЬ ТОЧИТЬ

Ірина Дмитерко, редактор

У журналі «АгроPRO», 2017, № 18, с. 12, опублі-ковано статтю фахівця із земельного права

Людмили Спіциної «Як фермеру зберегти право користування землею». У публікації, зокрема, йшла мова про те, що право постійного користування земельною ділянкою може бути переоформлене на право оренди як за життя громадянина, який отри-мав таку ділянку, так і після його смерті.

Редакція отримала велику кількість відгуків від читачів на вказану статтю. Так, один із чи-тачів зазначив, що це «теорія», яка далека від життя.

Дійсно, доводи та висновки, висловлені Людмилою Спіци-ною, не є широко відомими і такими, що лежать на поверхні, проте вони ґрунту-ються на ретельному аналізі норм законодавства. До того ж питання спадкування/переоформлення права постійного користування чітко не врегульо-ване чинним законодавством, тому висловлені ав-тором висновки дещо лякають посадових осіб, від яких, по суті, залежить реалізація прав фермерів та їх спадкоємців. Разом з тим «дорогу здолає той, хто йде».

Сьогодні пропонуємо аналіз судового рішен-ня апеляційної інстанції, що набуло законної сили та не було оскаржене в касаційній інстанції. В цій справі суд, зокрема, зазначив, що право постійно-го користування земельною ділянкою, яке особа набула до набрання чинності Земельним кодексом України (далі – ЗКУ) в редакції 2001 року, в разі смерті цієї особи підлягає успадкуванню. Висновок у справі, стверджує суд, відповідає принципу верхо-венства права.

СУТЬ СПОРУ

Сини Особи 1 (далі – Позивачі) звернулися до суду із позовом про визнання в порядку спад-

кування права постійного користування земель-

ною ділянкою в рівних частках після смерті батька.

Особі 1 (спадкодавцю) 18.03.1997 р. на праві постійного користування була надана земельна ділянка для ведення селянського (фермерського) господарства. Селянське (фермерське) господар-ство (далі – СФГ) Особою 1 було зареєстроване 23.12.1997 р.

Після смерті Особи 1, Позивачі прийняли спад-щину як спадкоємці першої черги за законом та отримали свідоцтва про право на спад-щину (далі – Свідоцтво) на окреме майно, яке належало Особі 1 на час смерті. СФГ про-довжує використовувати спір-

ну земельну ділянку за цільовим призначенням для ведення фермерського господар-ства, здійснює її обробіток і сплачує відповідні по-датки до бюджету.

19.12.2016 р. Позивачі звернулися до нотарі-альної контори за місцем відкриття спадщини із заявами про видачу їм Свідоцтв (на майнове пра-во постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господар-ства). Проте нотаріус відмовив їм, посилаючись на те, що право постійного користування землею (без укладення договору оренди) не входить до складу спадщини. Позивачі не погодились із таким рішен-ням і звернулися до суду.

СУДОВІ РІШЕННЯ

Районний суд у своєму рішенні від 14.04.2017 р. відмовив Позивачам у задоволенні позовних

вимог. Обгрунтовуючи своє рішення, суд, зокре-ма, зазначив, що право користування земельною ділянкою, що виникло в Особи 1 лише на підставі державного акта на право постійного користуван-ня земельною ділянкою (без укладення договору про право користування земельною ділянкою – ем-фітевзису), припиняється зі смертю особи, якій на-

Для фермерів, що мають землю

у постійному користуванні!

ФЕРМЕРАМ

17АгроPRO

лежало таке право, і не входить до складу спадщини. Тобто суд першої інстанції зазначив, що можна успадкувати право корис-тування земельною ділянкою сільськогосподарського призначен-ня лише за умови, що воно отримане на підставі договору емфі-тевзису.

Позивачі направили апеляційну скаргу, яка рішенням апеля-ційного суду від 03.08.2017 р. у справі № 525/1385/16-ц задово-лена, а рішення районного суду – скасовано. Ухвалено нове рі-шення, яким позовні вимоги Позивачів про визнання права по-стійного користування майном (земельною ділянкою) в порядку спадкування за законом задоволено в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ СУДУ

Приймаючи рішення у справі, суд всебічно розглянув її об-ставини, доводи сторін і проаналізував норми законодав-

ства. Тож для кращого розуміння висновків цього судового рішен-ня умовно розділимо його на частини відповідно до наведених апеляційним судом аргументів, на підставі яких було відмінено рішення районного суду.

1. ЩОДО ВРАХУВАННЯ ПРАВОВОЇ ПОЗИЦІЇ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ (ДАЛІ – ВСУ).

При вирішенні справи місцевий суд керувався, зокрема, пра-вовими висновками, викладеними ВСУ у справах № 6-2329цс16 та № 6-3113цс15. Найвищий суд зробив такі правові висновки: право користування землею, що виникло в особи на підставі дер-жавного акта на право постійного користування землею, не вхо-дить до складу спадщини і припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.

Судом апеляційної інстанціїї зазначено, що ВСУ у справах, про які йдеться:

• не проаналізовано ту обставину, що п. 6 Перехідних по-ложень ЗКУ щодо обов'язку осіб, які мають земельні ділянки на праві постійного користування, зобов’язані переоформити їх до 01.01.2008 р., визнаний неконституційним;

• не проаналізовані та не враховані стст. 5, 8, 22 Конституції України, Європейської конвенції з прав людини (далі – Конвен-ції) та основоположних свобод і практика Європейського суду;

• не враховано висновки, викладені у постановах ВСУ по справі № 6-248цс16 (про те, що Закон України від 19.06.2003 р. № 973-IV «Про фермерське господарство» (далі – Закон № 973) є спеціальним законом, в якому на відміну від ЗКУ по-іншому ре-гулюються питання надання та користування земельними ділян-ками) та по справі № 6-1275цс15 (про те, що особа має право в добровільному порядку відмовитися від права землекористуван-ня, а в іншому випадку припинення права землекористування можливе лише в судовому порядку).

2. ЩОДО НЕВРАХУВАННЯ ДОВОДІВ ПОЗИВАЧІВ.

Позивачі обґрунтували свої вимоги тим, що:

➤ положення п. 6 Перехідних положень ЗКУ рішенням Кон-

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013 р. визнаються дійсними якщо:

– їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виник-нення;

– або якщо на момент їх виник-нення діяло законодавство, що не передбачало їх обов’язко-вої реєстрації.

Жодним нормативним докумен-том не передбачено припинення права постійного користування землею у з'вязку зі смертю особи.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ФЕРМЕРАМ

18 Січень 2018, №2

ституційного суду України були визнані неконсти-туційними;

➤ законодавством не передбачено автоматич-ного позбавлення права постійного користування земельною ділянкою.

Однак місцевий суд всупереч вимогам стст. 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу взага-лі не дав відповідь на вказані доводи та при вирі-шенні спору застосував п. 6 Перехідних положень ЗКУ, які визнані неконституційними.

За практикою Європейського суду (справа «Про-ніна проти України») визнаються порушеннями ви-моги ч. 1 ст. 6 Конвенції, коли національні суди не вчиняють жодної спроби проаналізувати позов заявника з точки зору його доводів, хоча ці дово-ди були специфічними, доречними та важливими. Тобто при прийнятті рішення суди повинні надава-ти обгрунтування на прийняття/неприйняття до-водів позивача.

3. ЩОДО АНАЛІЗУ ВИСНОВКІВ КОНСТИТУЦІЙ-НОГО СУДУ УКРАЇНИ.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що Кон-ституційний суд України, аналізуючи законодав-ство, яке регулювало право постійного користуван-ня земельними ділянками, в мотивувальній частині свого рішення зробив такі правові висновки:

• державою визнається право постійного ко-ристування земельною ділянкою за особами, які отримали відповідні державні акти;

• ЗКУ регулює питання набуття прав на земель-ну ділянку після набрання ним чинності, а особи, які раніше користувалися земельною ділянкою, ма-ють право на переоформлення цих прав;

• на законодавчому рівні питання переоформ-лення цих прав належним чином не врегульоване.

Отже, суд дійшов висновку, що поряд із приватною власностю на землю громадянам, на їх вибір, забез-печується право постійного (безстрокового) користу-вання земельними ділянками. При цьому автоматич-на зміна виду права на землю та будь-яке обмеження права користування земельною ділянкою у зв'язку з непереоформленням права не передбачалися.

4. ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ ПОНЯТЬ.

Ні в ЗКУ, ні в інших законодавчих актах не роз-кривається юридичний зміст термінів «оформлен-ня», «переоформлення» і «набуття» та не визнача-ється їх співвідношення. Така невизначеність нега-тивно впливає на можливість осіб володіти земель-ними ділянками.

Законом України від 01.07.2004 р. № 1952-XIV «Про державну реєстрацію речових прав на неру-хоме майно та їх обмежень» передбачено, зокрема, обов'язковість державної реєстрації права постій-ного користування земельною ділянкою, права користування земельною ділянкою для сільсько-господарських потреб тощо. При цьому зазначеним законом визнаються права, набуті в установленому законом порядку до його прийняття.

З 01.01.2002 р. відповідно до ст. 92 ЗКУ грома-дяни не мають права набувати земельні ділянки на праві постійного користування. Проте викори-стання терміна «набувають» (який означає «става-ти власником чого-небудь, здобувати що-небудь») свідчить, що ця норма діє з дати набуття чинності нового ЗКУ. Тобто вона не скасовує чинне право по-стійного користування земельними ділянками, на-буте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 р.

По суті, термін «переоформлення» передбачає відповідну зміну (трансформацію) існуючих право-відносин, яка відбувається відповідно до закону без припинення прав на земельну ділянку. При пере- оформленні права постійного користування на ко-ристування на умовах оренди не відбувається при-пинення права користування і надання земельної ділянки.

5. ЩОДО ОСОБЛИВОСТІ СПАДКУВАННЯ ПРАВА ПОСТІЙНОГО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯН-КОЮ, НАДАНОЮ ФЕРМЕРУ.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що жод-ним нормативним актом не передбачено, що пра-во постійного користування земельною ділянкою припиняється у зв'язку зі смертю особи.

Згідно з вимогами ст. 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) (як загальної норми права) до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спад-щини і не припинялися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані між собою (ст. 1219 ЦКУ). Право користування земельною ділянкою на під-ставі відповідного державного акта не є особистим немайновим правом.

Крім того, Закон № 973 є спеціальним законом, у якому, на відміну від ЗКУ, по-іншому регулюються питання, в т. ч. й успадкування земельних ділянок:

• фермерське господарство та його члени від-повідно до закону мають право відчужувати зе-мельну ділянку, передавати її в спадщину (ст. 14);

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВФЕРМЕРАМ

19АгроPRO

• до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) може входити, зокрема, пра-во користування землею (ст. 19);

• успадкування фермерського господарства (ці- лісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (ст. 23).

Отже, Законом № 973 не передбачено, що спад-куванню підлягає лише земельна ділянка, право на користування якої оформлено на підставі цивіль-но-правового договору.

6. ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ.

Законом України від 06.09.2012 р. № 5207-VI «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» визначено, що «дискримінація – це си-туація, за якої особа та/або група осіб за певними ознаками зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об'єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є на-лежними та необхідними».

А розмежування права спадкування користу-вання земельною ділянкою на осіб, які переофор-мили право, та осіб, які не встигли переоформити право постійного користування землею, є дискри-мінаційним.

Як встановлено судами, право користування зе-мельною ділянкою, що виникло на підставі догово-ру, може успадковуватися. Тож може спадкуватися і право постійного користування, що виникло на підставі відповідного державного акта.

7. ЩОДО НЕОБХІДНОСТІ «ЯСНОСТІ» ЗАКОНО-ДАВСТВА.

Як зазначалося вище, законодавством не вре-гульовані питання припинення права постійного користування землею у зв'язку із смертю особи та спадкування такого права, набутого до 2002 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23.02.2006 р. № 3477-IV «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України при розгляді справ за-стосовують Конвенцію та протоколи до неї і прак-тику Європейського суду як джерела права. Апе-ляційним судом враховано, що Європейський суд вказав на те, що:

• порушення п. 1 ст. 6 Конвенції має місце тоді, коли відповідне національне законодавство не є чіт-ким та узгодженим. Відповідно, воно не відповідає вимозі «якості» закону, наслідком чого є його супе- речливе тлумачення (справа «Щокін проти України»);

• право постійного користування землею є влас-ністю особи. Тож держава (державні органи) не впра-ві свавільно, всупереч вимогам закону позбавляти особу права користування (справи «Рисовський про-ти України» та «Кривенький проти України»);

• будь-яке втручання державного органу у пра-во на мирне володіння майном повинно бути за-конним (справа «Іатрідіс проти Греції»);

• вимога щодо законності у розумінні Конвен-ції вимагає дотримання положень національного законодавства та відповідності принципу верхо-венства права, що включає свободу від свавілля (справа «Антріш проти Франції»).

ВИСНОВКИ

Отже, на підставі викладених обставин і доводів суд зробив висновок, що право постійного користування земельною ділянкою, яке особи набули до набрання чинності ЗКУ редакції 2001 року (тобто до 01.01.2002 р.), в разі смерті особи підлягає успадкуванню. І це відповідає принципу верховенства права.

Крім того, після успадкування права постійного користування (фіксування цих прав в установленому зако-ном порядку) Позивачі вправі переоформити його на інше право (в т. ч. право оренди).

Як вбачається з вищенаведеного рішення, останнім часом суди все частіше використовують практику Єв-ропейського суду, що є позитивним. Хоча проаналізоване рішення не є рішенням касаційної інстанції, вважає-мо, що фермери можуть використовувати аргументи, наведені в ньому у разі звернення до суду.

Як уже неодноразово вказувалось, питання спадкування права постійного користування недостатньо вре-гульоване чинним законодавством. Тож необхідна практика застосування тих норм, які є. А отже, чим більше таких справ буде в судах, тим більше шансів, що все-таки складеться одностайна практика з цього питання, яка буде для фермерів позитивною. Або, можливо, до того часу законодавець зрозуміє суть проблеми і вре-гулює питання на законодавчому рівні.

За загальним правилом, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали

спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 Ци-вільного кодексу України, далі – ЦКУ). Перелік прав та обов’язків, які не входять до складу спадщини, наведено в ст. 1219 ЦКУ. Право оренди та суборен-ди земельної ділянки, а також право емфітевзису (які є речовими правами на землю) до цього пере-ліку не входять.

Тож такі права можуть спадкуватися. Про нюан-си цього процесу та порядок оформлення спадщи-ни – далі у статті.

ЗАКОНОДАВЧЕ ПІДҐРУНТЯ СПАДКУВАННЯ ПРАВА ОРЕНДИ

Можливість набуття права оренди землі в по-рядку спадкування передбачається спеціаль-

ним законодавством, зокрема Земельним кодек-сом України (далі – ЗКУ) та Законом України від 06.10.1998 р. № 161-XIV «Про оренду землі» (далі – Закон № 161).

Отже, якщо умови договору оренди землі не забороняють перехід права на оренду в порядку спадкування, то спадкоємці фізичної особи-орен-даря можуть успадкувати право на оренду зе-мельної ділянки, яка є предметом цього договору.

З огляду на буквальне тлумачення ч. 1 ст. 7 За-кону № 161 спадкування права оренди не відбува-ється лише у разі, коли сторони в договорі оренди земельної ділянки передбачили, що:

• право оренди до спадкоємців такої фізичної особи не переходить;

• або договір оренди припиняється.

Якщо ж у договорі оренди землі взагалі нічого не зазначено з цього питання або прямо закріплена можливість спадкування права оренди земельної ділянки, то це право переходить до спадкоємців фі-зичної особи-орендаря.

Аналогічна правова позиція міститься і в рішен-нях Верховного Суду України, зокрема в постанові від 16.12.2015 р. у справі № 6-375цс15.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

20 Січень 2018, №2

СПАДКУВАННЯ ПРАВ ОРЕНДИ, СУБОРЕНДИ ТА ЕМФІТЕВЗИСУ

Ірина Висіцька, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери»

РЕКОМЕНДУЄМО ПРОЧИТАТИ ЦЮ СТАТТЮ:

* ПОСАДОВИМ ОСОБАМ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

* ФЕРМЕРАМ, ЯКІ ОРЕНДУЮТЬ ЗЕМЛІ ДЕРЖАВНОЇ ТА КОМУНАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

* ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ, ЯКІ НАДАЮТЬ ЗЕМЛЮ В ОРЕНДУ ІНШИМ ФІЗИЧНИМ ОСОБАМ АБО САМІ ЇЇ ОРЕНДУЮТЬ

Право оренди земельної ділянки може від-чужуватися, у тому числі продаватися на земельних торгах, а також передаватися у заставу, спадщину, вноситися до статутно-го капіталу власником земельної ділянки – на строк до 50 років, крім випадків, визначених законом.

Ч. 5 ст. 93 ЗКУ

Нотатка

Право на оренду земельної ділянки перехо-дить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсут-ності таких спадкоємців – до осіб, які викори-стовували цю земельну ділянку разом з орен-дарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земель-ного кодексу України та цього Закону.

Ч. 1 ст.7 Закону № 161

Нотатка

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

21

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

Чи можна успадкувати право оренди земельної ділянки державної або комунальної власності?

Це найбільш поширене запитання, що ґрунтується на нормі ст. 81 Закону № 161. Ця стаття містить заборону на:

• відчуження орендарем права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності ін-шим особам;

• внесення права оренди до статутного капіталу:

• передання права оренди у заставу.

Виняток із такої заборони передбачений цією ж статтею для земельних ділянок, наданих для будівництва житлового будинку, і в разі, якщо таке будівництво розпочате.

Вважаю, що закріплена в ст. 81 Закону № 161 заборона не стосується спадкування права оренди, і ось чому.

Аргумент № 1.

У ст. 7 Закону № 161 передбачено лише один випадок, коли до спадкоємців, які прийняли спадщину, не переходить право оренди земельної ділянки. Таким випадком є пряма заборона цього договором оренди землі. Виключно договором, а не одночасно і договором, і законом, як часто прописує подібні формулю-вання законодавець. А це означає, що лише сторони договору оренди землі можуть позбавити спадко-ємців можливості спадкування цього речового права, натомість закон такої сили не має.

Аргумент № 2.

До переліку дій, які заборонено вчиняти орендарю земельної ділянки державної або комунальної влас-ності (який наведено у ст. 81 Закону № 161), не включена передача права оренди в спадщину. Якби зако-нодавець мав намір заборонити спадкування права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, він би прямо прописав це поряд із забороною внесення такого права до статутного капіталу та передачі його у заставу.

Крім того, ані в ЗКУ, ані в Законі № 161 не визначено зміст поняття «відчуження». У теорії права відчу-женням майна визнають один із способів здійснення власником правомочності розпорядження належним йому майном шляхом передачі цього майна у власність іншій особі.

Відчуження майна відбувається головним чином за волею власника на підставі договору, що укладається ним із набувачем майна (наприклад, договору купівлі-продажу, дарування, міни). Спадкування не «впи-сується» у таке визначення відчуження майна, оскільки відбувається поза волевиявленням власника (без укладення договору із набувачем).

Отже, стосовно спадкування права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності діє правило, визначене в ч. 1 ст. 7 Закону № 161, та не поширюється норма, встановлена ст. 81 вказа-ного Закону. Тобто право на оренду таких земельних ділянок входить до складу спадщини, за винятком випадку, коли на це є пряма заборона в договорі оренди землі.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

22 Січень 2018, №2

ОФОРМЛЕННЯ УСПАДКОВАНОГО ПРАВА ОРЕНДИ

Аналіз ч. 1 ст. 31 Закону № 161 дає підстави для висновку, що договір оренди землі в разі смер-

ті фізичної особи-орендаря припиняється лише тоді, коли спадкоємці відмовляються виконувати укладений договір оренди земельної ділянки.

Тобто якщо спадкоємці не відмовляються ви-конувати договір, то він продовжує свою дію, є укладеним та обов’язковим для виконання ними.

Тож спадкоємці мають право користуватися та-кою землею на підставі договору оренди, укладе-ного спадкодавцем, без будь-яких додаткових дій з їхнього боку, якщо:

• відсутні будь-які конфліктні ситуації;

• орендодавець визнає спадкоємців належними орендарями (про це може свідчити, зокрема, при-йняття ним орендної плати та виконання належ-ним чином інших обов’язків за договором оренди);

• відсутні інші особи, які вважають себе оренда-рями цієї земельної ділянки тощо.

Водночас, якщо наявний конфлікт або існує його ймовірність (наприклад, орендодавець не хоче мати справу з орендарями або третіх осіб дуже цікавить земельна ділянка), спадкоємцям слід заре-єструвати успадковане право оренди.

Саме на цьому етапі і потрібні будуть докумен-ти, на підставі яких державний реєстратор проведе державну реєстрацію права оренди. Однак практи-ка підтверджує, що труднощі виникають якраз при оформленні таких документів.

ШЛЯХ 1. ОТРИМАННЯ СВІДОЦТВА ПРО ПРАВО НА СПАДЩИНУ

Вище вже зазначалось, що згідно зі ст. 1218 ЦКУ до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Право оренди земельної ділянки є речовим правом, похідним від права власності (ст. 4 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстра-цію речових прав на нерухоме майно та їх обтя-жень», далі – Закон № 1952).

Перелік прав та обов’язків, які не входять до складу спадщини, наведено в ст. 1219 ЦКУ. Право оренди земельної ділянки до цього переліку не вхо-дить.

У ст. 66 Закону України від 02.09.1993 р. № 3425-XII «Про нотаріат» (далі – Закон № 3425) передбаче-но, що на майно, яке переходить за правом спадко-

ємства, нотаріусом (посадовою особою органу міс-цевого самоврядування) видається свідоцтво про право на спадщину.

А ст. 190 ЦКУ відносить до майна не лише речі, а й майнові права та обов’язки. Отже, право орен-ди земельної ділянки як речове право входить до складу спадщини, а тому документом, який під-тверджує перехід права оренди землі від спад-кодавця до спадкоємців, має бути свідоцтво про право на спадщину (гл. 7 Закону № 3425). У разі видачі такого свідоцтва нотаріус, який його видав, може зареєструвати право оренди земельної ділян-ки за спадкоємцями.

Однак на практиці нотаріуси часто відмовляють у видачі свідоцтва на успадковане право оренди. Деякі з них мотивують це тим, що свідоцтва вида-ються тільки на майно, яке належало спадкодавцю на праві власності. Проте законодавчого обґрунту-вання цього нотаріуси не наводять.

Якщо нотаріус відмовить у видачі вказаного до-кумента, то спадкоємцям необхідно шукати мож-ливість отримання інших документів для реєстрації успадкованого права оренди.

ШЛЯХ 2. ЗМІНА СТОРОНИ ДОГОВОРУ

За відсутності конфлікту між спадкоємцями або якщо спадкоємець один, найпростіше внести зміни до договору оренди земельної ділянки в частині за-міни сторони договору у зв'язку із зміною орендаря. На такому врегулюванні аналізованих правовідно-син наголошує і Держкомзем у листі від 21.12.2009 р. № 23382/17/7-09.

Для внесення змін спадкоємцю потрібно:

• письмово звернутися з листом-пропозицією до орендодавця та запропонувати укласти додаткову угоду до договору оренди землі щодо внесення змін до нього в частині заміни орендаря (далі додаткова угода);

• до листа додати проект додаткової угоди (під-писаний спадкоємцем) та докази того, що він є спад-коємцем померлої фізичної особи-орендаря (на-приклад, повідомлення нотаріуса, у якого відкрита спадкова справа відносно майна померлої фізичної особи-орендаря, або ж судове рішення, в якому вста-новлений такий факт).

Зазначені документи слід направити на вказану в договорі оренди земельної ділянки адресу орен-додавця цінним листом з описом вкладення та пові-домленням про вручення або вручити орендодавцю особисто/через кур'єра із проставлянням на при-

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

23АгроPRO

мірнику спадкоємця відмітки про його одержання.

Підписана орендодавцем і спадкоємцем помер-лого орендаря додаткова угода в подальшому буде підставою для державної реєстрації права оренди за спадкоємцем у Держреєстрі прав.

Якщо спадкоємців декілька, то це має бути за-значено у повідомленні нотаріуса або у судовому рішенні. В такому разі спадкоємці мають подати спільного листа, а орендарями буде декілька осіб, які і підписуватимуть додаткову угоду. До того ж зміни потрібно вносити і в інші умови договору (наприклад, щодо розподілу орендної плати або ж визначення особи, уповноваженої на отримання орендної плати).

Такий розвиток подій можливий лише за зго-ди спадкоємців, тобто за відсутності конфлікту між ними щодо часток у спадковому майні. У разі конфлікту орендодавець може вимагати від спад-коємців докази його врегулювання (в тому числі і в судовому порядку), і лише після цього укладати додаткову угоду.

Якщо орендодавець ігноруватиме звернення спадкоємців або відмовиться вносити зміни до до-говору оренди землі, то їм доведеться захищати свої права в суді, зокрема шляхом подання позову про:

• визнання за спадкоємцями права оренди землі (такий спосіб захисту передбачає ст. 20 Господар-ського кодексу України);

• зміну договору оренди землі в частині особи орендаря.

ЩОДО СПАДКУВАННЯ ПРАВА СУБОРЕНДИ ТА ЕМФІТЕВЗИСУ

Окрім оренди, право користування земельною ділянкою часто належить фізичним особам на

підставі договору суборенди чи емфітевзису. Тому постає закономірне запитання: чи можуть спадкува-тися вказані права?

Як уже зазначалося, суборенда земельної ділян-ки та емфітевзис віднесені ст. 4 Закону № 1952 до речових прав, похідних від права власності.

Стосовно суборенди, то згідно з ч. 2 ст. 8 За-кону № 161 умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди такої ділянки і не суперечити йому. Тому якщо в договорі оренди земельної ділянки не пе-редбачено заборони на спадкування права оренди і таку ж заборону не містить договір суборенди такої ділянки, то право суборенди як речове право вхо-дить до складу спадщини.

Стосовно емфітевзису, то в ч. 2 ст. 407 ЦКУ та ч. 2 ст. 1021 ЗКУ прямо передбачено, що це право може передаватися у порядку спадкування.

Процедура, ризики та застереження спадкуван-ня суборенди та емфітевзису такі ж, як і при спадку-ванні права оренди земельної ділянки.

ВИСНОВОК

Як правило, в разі виникнення судового спору у зв’язку із спадкуванням права оренди в суді спадко-ємці доводять:

• факт спадкоємства (тобто що цей спадкоємець дійсно успадкував майно від спадкодавця. Зазви-чай, це ситуації, коли наявний спір між спадкоємцями або після смерті спадкодавця не залишилось правовстановлюючих документів про наявність прав тощо);

• волевиявлення на виконання договору оренди землі (тобто що спадкоємці дійсно виконували договір оренди, обробляли землю тощо).

Тому поряд із належним виконанням спадкоємцями умов укладеного спадкодавцем договору оренди землі, рекомендуємо їм повідомити орендодавця про свій статус, місцезнаходження, банківські реквізи-ти, а також засвідчити готовність виконувати зобов’язання орендаря за договором. Звичайно ж, спадко-ємці повинні мати докази направлення орендодавцю всіх повідомлень, пропозицій та інших документів, а також докази їх отримання орендодавцем.

Наша сторінка на Facebook: АгроPRO

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

Ян Білоголовий, адвокат

ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ

24 Січень 2018, №2

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

ЗАКОНОДАВЧЕ РЕГУЛЮВАННЯ

Договором є домовленість двох або більше сто-рін, спрямована на встановлення, зміну або

припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стст. 626, 629 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ).

Розглянемо більш докладно ці підстави та умови розірвання договору.

РОЗІРВАННЯ ЗА ЗГОДОЮ СТОРІН

Якщо сторони дійшли згоди щодо достроково-го розірвання договору оренди земельної ді-

лянки, то їм слід:

– скласти та підписати додаткову угоду;

– зареєструвати припинення права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме май-но та їх обтяжень (далі – Держреєстр прав).

У такому разі кожна сторона має право вимага-ти в іншої сторони відшкодування понесених збит-ків відповідно до закону (ст. 32 Закону України від 06.10.1998 р. № 161-XIV. «Про оренду землі», далі – Закон № 161).

РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ

Якщо згоди не досягнуто, то відповідно до ст. 32 Закону № 161 на вимогу однієї із сторін

договір оренди землі може бути достроково розі-рваний за рішенням суду. Це можна зробити, якщо одна із сторін не виконує обов’язки, передбачені стст. 24, 25 цього Закону та умовами договору.

Наприклад, підставою для дострокового розі-рвання договору оренди землі може стати недо-тримання сівозміни (якщо умовами договору вста-новлено обов’язок її дотримання), використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (ст. 141 ЗКУ), систематична несплата орендної пла-ти за землю (ст. 141 ЗКУ) тощо.

Варто зазначити, що законодавчого визначення поняття «систематична несплата орендної плати за землю» немає.

Проте суди, розглядаючи такі справи, зазнача-

Переважна частина земель сільськогосподарського призначення є орендованою. І, укладаючи договори, орен-дарі (сільгосппідприємства) сподіваються використовувати землю відповідно до умов власної господарської

діяльності, а орендодавці (громадяни) – отримувати дохід у вигляді орендної плати. Але з часом сторони договору можуть змінити свої наміри. Тож розглянемо, коли може бути достроково розірваний договір оренди земельної ділянки та які умови необхідно прописувати в договорі оренди, щоб убезпечити своє право оренди.

Зміна або розірвання договору допускаєть-ся лише за згодою сторін, якщо інше не вста-новлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке по-рушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розра-ховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від догово-ру у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим..

Ст. 651 ЦКУ

Нотатка

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Договір може бути змінений, або розірваний:

– за згодою сторін;

– за рішенням суду у разі істотного порушення його умов;

– у разі оносторонньої від-мови від договору (якщо це передбачено договором).

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

25АгроPRO

ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

ють, що систематичною несплатою орендної плати є несплата два і більше рази. Тобто ознакою систематичності можна вважати повну несплату орендної плати за два періоди (як правило, за два роки підряд).

Розглянемо найбільш поширену підставу для дострокового ро-зірвання договору оренди землі – несплату орендної плати орен-дарем за два періоди та більше.

Наприклад, договором оренди земельної ділянки передбача-ється щорічна виплата орендної плати до 30 грудня. Проте орен-дар через скрутне фінансове становище не сплатив орендну плату за 2015 та 2016 роки.

Отже, на наступний день після закінчення строку для сплати, тобто 31 грудня 2016 року, орендодавець може звернутись до су-ду з вимогою про дострокове розірвання договору оренди.

Іноді, отримавши позовну заяву від орендодавця або під час розгляду справи в суді першої інстанції, орендарі намагаються уникнути дострокового розірвання договору та сплачують суму заборгованої орендної плати до прийняття рішення судом.

Судова практика з цього питання є неоднозначною, оскільки частина таких позовів орендодавців задовольняється, а части- на – ні.

Так, одні судді вказують, що несплата орендної плати у вста-новлені терміни є порушенням прав орендодавця, і задовольня-ють позов.

А інші, з огляду на сплату заборгованості орендарем, вважа-ють, що права орендодавця не є порушеними.

Тож агропідприємствам, які мають намір використовувати земельну ділянку протягом усього строку, встановленого дого-вором, потрібно уважно ставитись до факту належної виплати орендної плати.

Адже доволі поширеними стали випадки, коли орендодавці навмисно не з’являються для отримання орендної плати, намага-ючись отримати підставу для дострокового розірвання договору оренди землі.

Як правило, це відбувається тоді, коли землею цікавиться інше сільгосппідприємство, яке і «підбурює» власників (як діяти агро-підприємству в таких ситуаціях читайте в «АгроPRO», 2017, № 10, с. 18 – ред.).

Також хочу звернути увагу, що несплата орендарем лише ча-стини коштів за певний період (наприклад, сплатив лише 4000 грн замість повної суми 5000 грн за рік) не є підставою для достро-кового розірвання договору оренди, якщо інше не передбачено в самому договорі.

Про це свідчить судова практика, що склалась з цього питан-ня. В такій ситуації орендодавець має право звернутись до суду за стягненням коштів і нарахуванням відповідних штрафних санк-цій, які передбачені умовами договору, а не достроковим розі-рванням договору.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Варто зауважити, що одночасно із судови-ми рішеннями, в яких суд не визнає часткову несплату орендної плати за підставу для розі-рвання договору оренди, є й інші рішення су-дів касаційної інстанції.

Так, суди враховують, що відносини, пов’я-зані з орендою землі, регулюються, зокрема, положеннями Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Тому зазначають, що при вирі-шенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої п. «д» ст. 141 ЗКУ, застосуванню також підлягають поло-ження ч. 2 ст. 651 ЦКУ.

Відповідно до зазначеної норми договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в ін-ших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, суди зазначають, що часткове неви-конання обов’язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, що свідчить про наявність підстав для його розірвання.

Звісно, кожна справа та кожний договір оренди землі є індивідуальними. Обставини справи, докази сторін та обґрунтування також різні, тож і рішення судів неможливо стовідсо-тково спрогнозувати.

Наприклад, орендар протягом декількох років не сплачує повну суму орендної плати за землю, через що накопичилась заборгова-ність, яка в два і більше рази перевищує визна-чену договором суму орендної плати. Це може стати підставою для звернення орендодавця до суду з вимогою дострокового розірвання договору оренди. Вважаємо, що він може ви-грати таку справу.

Тож орендарям для захисту свого права оренди необхідно виконувати умови договорів оренди земельних ділянок, своєчасно та в пов-ному обсязі сплачувати орендну плату, перед-бачати у договорах навіть місце виконання обов'язку зі сплати тощо.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

26 Січень 2018, №2

ОДНОСТОРОННЯ ВІДМОВА ВІД ДОГОВОРУ

Розірвання договору оренди землі в односто-ронньому порядку не допускається, якщо

інше не передбачено законом або цим договором (ст. 31 Закону № 161).

Якщо договором передбачено право на розірван-ня договору з ініціативи конкретної сторони (орен-даря або орендодавця), то таке право може бути ре-алізовано на умовах, передбачених договором.

Наприклад, орендодавець, укладаючи договір оренди земельної ділянки, наполіг на внесенні до договору такого пункту: «Договір може бути розі-рвано Орендодавцем в односторонньому порядку на 30 (тридцятий) календарний день з моменту направлення письмового повідомлення Орендарю про таке розірвання».

Враховуючи, що дострокове припинення права оренди потребує обов'язкової реєстрації у Держреє-стрі прав, орендодавець повинен подати державно-му реєстратору:

• договір оренди земельної ділянки;

• лист-повідомлення про дострокове припинен-ня договору;

• опис вкладення до поштового відправлення;

• квитанцію про сплату поштового відправлення.

Отже, за таких умов орендодавець може припи-нити дію договору, направивши письмове повідом-лення орендарю. При цьому йому навіть не потріб-но підтверджувати факт отримання орендарем та-кого листа, оскільки в договорі прописано «направ-лення письмового повідомлення», а не «отримання письмового повідомлення». Якщо в договорі пропи-сати необхідність саме отримання повідомлення, то сторона-ініціатор повинна мати відповідні докази отримання. В той же час таке формулювання дасть змогу іншій стороні, не отримуючи відповідні ли-сти, позбавити другу сторону можливості виконан-ня умов для дострокового розірвання договору.

Такі ж права щодо розірвання в односторонньо-му порядку можуть бути передбачені договором і для орендаря. Хоча практика свідчить, що орендарі дуже рідко погоджуються на такі умови договору. Адже це не сприяє стабільності та довгостроковому плануванню господарської діяльності.

ДОСТРОКОВЕ РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ В РАЗІ ВИПЛАТИ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ АВАНСОМ

Під час існування орендних відносин поши-реною практикою є виплата орендної плати

наперед за 5–10 років. Орендарі, як правило, відгу-

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВЮРИДИЧНА КОНСУЛЬТАЦІЯ

27АгроPRO

куються на таке прохання орендодавців. Але в разі дострокового розірвання договору оренди добро-вільно повернути надмірно сплачені кошти орендо-давці часто не можуть або не хочуть.

Звісно, орендарю вигідніше, щоб сума орендної плати, сплачена наперед, була повернута до розі-рвання договору. Але якщо цього не сталося, то після реєстрації розірвання договору оренди землі орен-дар направляє орендодавцю листа, в якому пропонує у певний строк (наприклад, 14 днів з моменту отри-мання листа) повернути надмірно сплачені кошти. Такий лист необхідно направляти цінним листом з описом вкладення або вручити особисто під підпис.

У разі відмови або ігнорування орендодавцем таких вимог орендар може вирішувати питання вже в судовому порядку. Оскільки особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'яза-на повернути це майно. Така особа зобов'язана по-вернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ст. 1212 ЦКУ).

Отже, стягнути з орендодавця виплачені напе-ред кошти в разі дострокового розірвання договору оренди – справа нешвидка та недешева. Але такі ри-зики можна зменшити, якщо правильно оформити виплату орендної плати наперед. Так, якщо можли-вість та умови виплати орендної плати наперед не визначено в договорі оренди, то сторонам доцільно укласти додаткову угоду (більш докладно про це чи-тайте в «АгроPRO», 2017, № 19, с. 30 – ред.). В такій угоді, окрім іншого, можна прописати: «Сторони домовилися, що розірвання договору з будь-яких під-

став може відбуватись не раніше 01.01.2030 р.

У разі ініціювання Орендодавцем дострокового розірвання договору Орендодавець зобов’язується повернути Орендарю надмірно сплачену орендну плату з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 100% повернутої суми».

Але навіть таке формулювання стовідсотково не гарантує, що з часом орендодавець не ініціюватиме розірвання договору достроково, тому що ситуації в житті бувають різні. Проте такі умови договору частково можуть його стримати або ускладнити процедуру та збільшити вартість таких дій (за ра-хунок штрафу).

РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ ДО НАСТАННЯ СТРОКУ СПЛАТИ ОРЕНДНОЇ ПЛАТИ

Якщо ж договір оренди розірвано до настання строку сплати орендної плати, то орендну пла-

ту необхідно сплатити за період фактичного корис-тування землею (до дати розірвання). Наприклад, договір оренди укладено 01.05.2010 р. на 20 років. Договором передбачено, що орендна плата в розмі-рі 6 000 грн на рік сплачується до 1 червня кожного наступного року. А 27.02.2018 р. договір достроково розірвано з ініціативи орендодавця.

Для розрахунку орендної плати в такому випад-ку орендар повинен 6 000 грн розділити на 12 мі-сяців та помножити на 9 фактичних місяців корис-тування (червень–лютий). Сума орендної плати за 2017 рік складе 4 500 грн.

ВИСНОВОК

З метою актуального відображення умов договору орендодавець або орендар мають право запропонувати свій проект договору іншій стороні, в якому будуть прописані всі істотні умови передачі й отримання земель-ної ділянки в оренду. В будь-якому разі учасники майбутнього договору повинні розуміти, що договором є домовленість двох сторін, і вони не зобов'язані підписувати його на вкрай невигідних для себе умовах.

РОЗІ

РВАН

НЯДО

ГОВО

РУ

STOP!

STOP!

ЩО ТАКЕ ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА?

Слід звернути увагу, що з 01.01.2018 р. (внас-лідок змін, внесених до Закону України від

16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) визначення облікової політики дещо змінилося.

Тобто якщо раніше облікова політика включала принципи, методи і процедури, які застосовуються лише для складання фінансової звітності, то тепер її дію розширено також і на ведення бухобліку.

На перший погляд можна було б стверджувати, що нічого кардинально не змінилося. Так, якщо з метою складання фінансової звітності підприєм-ство визначало, наприклад, метод вибуття запасів, то це означає, що і в бухгалтерському обліку воно застосовувало такий самий метод.

Однак не все так однозначно. Згідно зі ст. 1 Закону № 996 бухгалтерський облік – це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнен-ня, зберігання та передачі інформації про діяльність

підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Тоді як фінансова звітність – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Отже, після внесених змін поняття «облікова по-літика» включає також методи, принципи ведення бухгалтерського обліку, наприклад, з допомогою тієї чи іншої комп’ютерної бухгалтерської програми або вручну, робочий план рахунків, правила документо-обігу тощо.

ХТО ВИЗНАЧАЄ ТА ЯК ОФОРМЛЮЄТЬСЯ?

Облікову політику підприємство самостійно визначає за погодженням із власником (влас-

никами) або уповноваженим ним органом (посадо-вою особою) відповідно до установчих докумен-тів (ч. 5 ст. 8 Закону № 996).

Відправною точкою для визначення осіб, які ма-ють визначати облікову політику підприємства, є норми установчих документів.

Наприклад, якщо в статуті зазначено, що обліко-ву політику погоджують власники, то, щоб виконати цю норму, доведеться оформляти облікову політику внутрішнім документом підприємства (наказом) з подальшим затвердженням власниками. Якщо ж власників кілька, вони мають провести збори та оформити свої рішення протоколом. У такому разі облікова політика визначатиметься наказом і про-токолом. Усі подальші зміни до облікової політики мають вноситись у такому самому порядку.

Однак здебільшого в статуті йдеться лише про

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

28 Січень 2018, №2

ОБЛІКОВА ПОЛІТИКА НЮАНСИ ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТА НАСЛІДКИ ВІДСУТНОСТІ

Олександр Золотухін, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

Почався рік, тож підприємствам слід подбати про затвердження своєї облікової політики. На перший погляд цей процес може здаватися простою формальністю, адже жодних штрафних санкцій за відсутність наказу

про облікову політику законодавством не передбачено. Однак правильно обрані та документально зафіксовані по-ложення облікової політики можуть в ряді випадків суттєво зменшити суму податків, які доведеться сплатити під-приємству. Про те, для чого потрібно затверджувати облікову політику та які завдання вона допоможе вирішити – читайте у консультації.

Облікова політика – сукупність принци- пів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звіт-ності.

Ч. 1 ст. 1 Закону № 996

Нотатка

ведення підприємством бухгалтерського обліку від-повідно до законодавства. Тобто про обов’язковість погодження з власниками в статуті нічого не згаду-ється. В такому разі відповідний наказ про облікову політику видає і підписує керівник підприємства.

Втім за відсутність наказу (протоколу) про обліко-ву політику або незазначення в ньому тих чи інших положень жодних штрафних санкцій не передбаче-но. Однак наявність такого наказу з чітко виписани-ми положеннями може в ряді випадків убезпечити від штрафів і навіть посприяти мінімізації податків.

АНАЛІЗ ДЕЯКИХ ЕЛЕМЕНТІВ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Законодавством, як відомо, визначені як «од-новаріантні» норми (якими передбачено єди-

ний можливий варіант дій), так і норми (правила), які забезпечують свободу вибору з декількох ва- ріантів.

Зрозуміло, що перші норми (правила) підприєм-ство змінити не може і тому згадувати про них в об-ліковій політиці немає сенсу. А от правильний (чи неправильний) вибір певного варіанта дій (серед інших) може суттєво вплинути як на фінансовий результат підприємства, так і на суму податків, які йому доведеться сплатити.

Рекомендований перелік положень, які має ви-значати облікова політика, наведено в п. 2.1 Ме- тодичних рекомендацій щодо облікової політи- ки підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635 (далі – Методрекомендації № 635). Агропідприємствам варто звернути увагу передусім на такі елементи облікової політики:

➣ методи оцінки вибуття запасів. У п. 16 П(С)БО 9 визначено п’ять можливих методів такої оцінки. Для агропідприємств це можуть бути насамперед методи ідентифікованої со-бівартості, середньозваженої собівартості чи собівартості перших за часом надходжень запасів. Кожен метод передбачає включення до витрат різної суми собівартості запасів. Це означає, що обраний метод впливатиме на кінцевий фінансовий результат, що особливо важливо для платників податку на прибу-ток. Адже фінрезультат є базою для обчис-лення цього податку (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України, далі – ПКУ);

➣ періодичність визначення середньозваже-ної собівартості одиниці запасів. Якщо сіль-госппідприємство обере метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю, то потрібно також встановити періодичність

визначення такої собівартості. Це може бути або місяць, або період між датами здійснення операцій із запасами. В кожному з цих випадків буде різна величина собівартості, що знову ж таки вплине на фінансовий результат і, відпо-відно, на розмір податку на прибуток;

➣ порядок обліку і розподілу транспортно- заготівельних витрат (далі – ТЗВ). Обраний порядок обліку визначатиме, скільки ТЗВ у звітному періоді буде віднесено до витрат в бухобліку. Наприклад, можна передбачити, що ТЗВ включаються до витрат пропорційно до вибуття запасів, тобто якщо на витрати буде списано 30% запасів, то і ТЗВ списуються в розмірі 30%;

➣ вартісні ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матері-альних активів (далі – МНМА). Для платни-ків податку на прибуток така ознака складає 6 000 грн (пп. 14.1.138 ПКУ), тому для спро-щення обліку доречно і в бухгалтерському об-ліку застосовувати такий же показник, хоча це і не є обов’язковим;

➣ підходи до переоцінки необоротних акти-вів. Підприємство може переоцінити об’єкт основних засобів (далі – ОЗ), якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізня-ється від його справедливої вартості на дату балансу. По-перше, слід встановити поріг суттєвості, наприклад, 10% від залишкової вартості. По-друге, визначитись із доречні-стю здійснення переоцінки. Так, платникам ПДВ при визначенні доречності, зокрема дооцінки ОЗ, слід мати на увазі, що згідно з п. 188.1 ПКУ база оподаткування опера-цій з постачання необоротних активів не може бути нижчою за балансову (залиш-кову) вартість за даними бухгалтерсько-го обліку. Отже, в разі продажу ОЗ, який був раніше дооцінений, доведеться більше сплачувати ПДВ!;

➣ застосування класу 8 та/або 9 Плану рахун-ків. Облік витрат з використанням рахунків класу 8 значно простіший, ніж з використан-ням класу 9. Тому рахунки класу 8 призначені насамперед для суб’єктів малого підприємни-цтва, хоча вони можуть застосовуватися і паралельно;

➣ метод обчислення резерву сумнівних бор-гів (у разі потреби – спосіб визначення коефі-цієнта сумнівності). Ті платники податку на

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

29АгроPRO

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

30 Січень 2018, №2

прибуток, які коригують фінрезультат на податкові різниці (у яких річний дохід переви-щує 20 млн грн), мають врахувати різницю від цього резерву (п. 139.2 ПКУ). Суть коригу-вання полягає в тому, що в підсумку фінансо-вий результат зменшується тільки на суму списаної безнадійної дебіторської заборгова-ності, визнаної такою згідно з пп. 14.1.11 ПКУ;

➣ перелік і склад змінних і постійних загаль-новиробничих витрат, бази їх розподілу;

➣ перелік і склад статей калькулювання ви-робничої собівартості продукції (робіт, по-слуг);

➣ кількісні критерії та якісні ознаки суттєво-сті інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності. Реко-мендації з визначення суттєвості наведені в п. 2.20 Методрекомендацій № 635. Це потріб-но, наприклад, для розрахунків переоцінки, зменшення корисності активів, визначення оренди фінансовою тощо;

➣ визначення одиниці аналітичного обліку запасів. Відповідно до п. 7 П(С)БО 9 «Запаси» одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид). На-приклад, агропідприємство може обліковува-ти цвяхи однорідною групою, а не за наймену-ваннями з визначенням розміру. А, приміром, зерно доречніше обліковувати за найменуван-нями, а не однорідною групою тощо;

➣ метод обліку біологічних активів (детальні-ше про це див. далі в консультації).

Нагадаємо, що відповідно до принципу послі-довності підприємство має з року в рік застосову-вати обрану облікову політику (див. ст. 4 Закону № 996). Подеколи підприємства, передусім ті, які не складають наказу про облікову політику, не дотри-муються цього принципу.

Наприклад, запаси можуть списуватися на ви-трати із застосуванням різних методів, унаслідок чого витрати визначаються неправильно. Таким чином, спотворюється фінансовий результат.

Визначення наведених елементів дасть змогу правильно розраховувати фінансові показники ді-яльності аграрного підприємства. Якщо таке під-приємство є платником податку на прибуток, то визначений в бухгалтерському обліку фінансовий результат є основою для визначення об’єкта опо-даткування податком на прибуток.

ЩОДО ВИЗНАЧЕННЯ МЕТОДУ АМОРТИЗАЦІЇ ОЗ

Відповідно до п. 2.1 Методрекомендацій № 635 наказ про облікову політику має визначати

методи амортизації ОЗ, інших необоротних мате-ріальних, нематеріальних, довгострокових біоло-гічних активів та інвестиційної нерухомості (далі – об’єкт), якщо вони обліковується за первісною вар-тістю.

Однак ми вважаємо, що ця норма дещо супере-чить стандартам бухгалтерського обліку. І ось чому.

Згідно з п. 23 П(С)БО 7 «Основні засоби» нара-хування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта. Цей строк встановлюється підприємством у роз-порядчому акті при зарахуванні цього об’єкта на баланс. Для визначення строку корисного вико-ристання враховуються очікуване використання, знос, правові та інші обмеження.

Пункт 26 П(С)БО 7 «Основні засоби» передбачає п’ять методів амортизації. При цьому згідно з п. 28 П(С)БО 7 метод амортизації обирається підпри-ємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання та може бути змінений у разі змі-ни такого способу.

Таким чином, для різних об’єктів ОЗ можуть застосовуватися різні методи амортизації. І зале-жить це від того, які саме економічні вигоди під-приємство планує отримати від використання об’єкта. Крім того, у листі Мінфіну від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708 зазначається, що метод амортизації – це елемент облікової оцінки.

Облікова оцінка – це попередня оцінка, яка ви-користовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періо-дами (п. 3 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Вона може переглядатися, якщо змінюються обставини, на яких базувала-ся ця оцінка, або отримана додаткова інформація (п. 6 П(С)БО 6).

Тобто якщо підприємство застосовувало один метод амортизації стосовно певних об’єктів ОЗ, а потім вирішило, що інший метод амортизації біль-ше відповідає господарській реальності, то воно оформляє відповідний наказ, де встановлюється інший метод амортизації. З місяця, наступного за місяцем таких змін, амортизація починає нарахо-вуватися за новим методом.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що за- здалегідь визначати метод амортизації наказом

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ

31АгроPRO

про облікову політику недоречно.

Рекомендуємо включити в наказ про облікову політику, зокрема, такі положення:

✓ про те, що метод амортизації щодо кожного окремого об’єкта ОЗ та інших необоротних активів, включаючи нематеріальні, визначається окремо під час приймання його в експлуатацію відповід-ною комісією;

✓ про склад такої комісії;

✓ про порядок перегляду методу амортизації об’єкта (залежно від зміни обставин його викори-стання у господарській діяльності).

До речі, визначення величини вартісної ознаки предметів, що входять до складу МНМА, також є об-ліковою оцінкою, а не елементом облікової політи-ки (див. лист Мінфіну від 14.05.2012 р. № 31-08410-07-25/12004).

ЗВИКАЄМО ДО ОБЛІКУ БІОЛОГІЧНИХ АКТИВІВ ЗА СПРАВЕДЛИВОЮ ВАРТІСТЮ

Наші сільгосппідприємства традиційно звикли до обліку біологічних активів (далі – БА) за

собівартістю (первісною вартістю). Хоча П(С)БО 30 «Біологічні активи» вважає базовою оцінкою саме справедливу вартість, зменшену на очікувані витра-ти на місці продажу.

Але цей стандарт ще дозволяє:

✓ додаткові БА при первісному визнанні оціню-вати за собівартістю;

✓ на дату балансу БА оцінювати за собівартістю, якщо справедливу вартість неможливо визначити або якщо підприємство є платником податку на прибуток;

✓ сільгосппродукцію при придбанні оцінювати за собівартістю.

Всі ці моменти сільгосппідприємства зазнача-ють у наказі про облікову політику (якщо склада-ють такий наказ).

Але слід мати на увазі, що у 2018 році набира-ють чинності зміни, внесені до ст. 1 Закону № 996. Відтепер національне положення (стандарт) бух-галтерського обліку визначається як документ, що розроблений на основі міжнародних стандартів (раніше воно мало лише не суперечити міжнарод-ним стандартам).

Тож найближчим часом варто очікувати подаль-шого зближення наших стандартів з міжнародними.

Що ж містять міжнародні стандарти та до чо-го готуватися бухгалтерам?

МСБО 41 «Сільське господарство» чітко встанов-лює оцінку БА тільки за справедливою вартістю.

Єдиний виняток: оцінку БА можна здійснювати за первісною вартістю (собівартістю) під час пер-вісного визнання, лише якщо справедливу вартість визначити неможливо. Але такі випадки дуже рід-кісні.

Щодо оцінки сільгосппродукції на час збирання врожаю, то МСБО 41 також «невблаганний». Оці-нювати слід тільки за справедливою вартістю мінус витрати на продаж. Оцінка за собівартістю не пе-редбачена.

Все це означає, що, ймовірно, всім без винятку сільгосппідприємствам незабаром доведеться змі-нювати накази про облікову політику і запроваджу-вати облік БА за справедливою вартістю.

УТОЧНЕНИЕ НОРМЫ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ РАБОЧЕГО ВРЕМЕНИ ПРИ 40-ЧАСОВОЙ РАБОЧЕЙ НЕДЕЛЕ

Уточняем ряд позиций в статье «Январь 2018 года – время для пересмотра тарифных норм по оплате труда» (журнал АгроPRO №1, 2018 г., с. 36):

– в тексте статьи продолжительность нормы рабочего времени при 40-часовой рабочей неделе на 2018 год составляет 1993 часа (вместо 1994 часа), среднемесячная продолжительность рабочего времени в тексте статьи и в приложении к статье (Додаток № 6 до Колективного договору на 2018 р.) составляет 166,08 часа (вместо 166,17 часа);

– в приложении к статье (Додаток № 6 до Колективного договору на 2018 р.) часовая тарифная ставка рабочего 1 разряда должна быть 12,20 грн вместо 12,18 грн; 2 разряда 13, 29 грн без изменений; 3 разряда 14,64 грн вместо 14,63 грн; 4 разряда 16,47 грн вместо 16,46 грн; 5 разряда 18,91 грн вместо 18,90 грн, 6 разряда 21,96 грн вместо 21,45 грн.

Автор и редакция приносят извинения за техническую ошибку.

ОБЛІК ПЕРЕДАЧІ ТА ПОСТАВКИ

Передача зерна зі складу підприємства до мит-ного складу є внутрішнім переміщенням та-

кого зерна. Якщо йдеться про зерно власного вироб-ництва, то його передачу слід відобразити в бухоблі-ку записом: Дт 27 (митний склад) – Кт 27 (власний склад). Тобто в межах одного рахунку здійснюється переміщення між різними аналітичними позиціями.

Далі постає запитання: у який момент за догово-ром поставки право власності на зерно переходить до покупця (власне відбувається поставка)? Зі змі-сту запитання випливає, що цей момент настає не раніше моменту складання ВМД. Адже інакше пи-тання митного оформлення постачальника не тур-бували б.

Вважатимемо, що такою датою є саме дата оформлення ВМД. У цьому разі операцію продажу в обліку продавця слід відобразити на дату складання ВМД (Дт 362 – Кт 70) за фактичними даними, зазна-ченими у ВМД, тобто 98 т і продажна вартість зерна.

ШУКАЄМО ПРИЧИНУ НЕСТАЧІ

У наведеній ситуації зі складу підприємства спи-сано 100 т зерна, в той час як покупцеві (згідно

з ВМД) відвантажено 98 тонн. Причини розходжен-ня в масі зерна можуть бути такі:

1. Природний убуток при транспортуванні (зі складу підприємства на митний склад.

2. Природний убуток внаслідок усушки при збе-ріганні на митному складі.

3. Допустима похибка ваг під час зважування (на складі підприємства і на митному складі).

4. Втрати з інших причин (крадіжка, висипання тощо).

ПРИРОДНИЙ УБУТОК

Нагадаємо, що при обчисленні «нормативних» втрат під час перевезення автомобільним транспор-том керуються Нормами природного убутку окре-мих видів вантажів при перевезеннях автомобіль-ним транспортом, затвердженими постановою Дер-жавного комітету СРСР із матеріально-технічного забезпечення від 02.06.1986 р. № 63 (опубліковані в журналі «АгроPRO», 2017, № 13, с. 48 – ред.). Згід-но з цим документом норма природних втрат зерна під час перевезення насипом на автомобілі стано-вить 0,07%. Отже, при загальній масі зерна 100 т (100 000 кг) на природні втрати під час його пере-везення можна списати лише 70 кг (100 000 кг х 0,07%).

При обчисленні природних втрат під час збері-гання зерна також слід керуватися ще чинними «ра-дянськими» Нормами природних втрат зерна, про-дуктів його переробки, насіння трав, кормів трав’я-них, штучно висушених, і насіння олійних культур під час зберігання на підприємствах системи Мініс-терства хлібопродуктів СРСР, затвердженими по-становою Держпостачу СРСР від 07.01.1986 р. № 4 («АгроPRO», 2017, № 13, с. 46 – ред.).

Згідно із вказаними нормами, якщо зерно збе-рігалося:

➤ менше трьох місяців, то розрахунок втрат здійснюється за кожен день зберігання;

➤ від 3 місяців до 1 року та більше, то розраху-нок втрат здійснюється виходячи з кількості міся-ців зберігання.

Якщо зерно (скажімо, кукурудзи) зберігалося на митному складі, наприклад, 15 днів, то кількість зерна, яку можна списати на «природний убуток», розраховується так:

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД

32 Січень 2018, №2

ЯК «ЗАКРИТИ» РІЗНИЦЮ У ВАЗІ ЗЕРНА ПРИ ЕКСПОРТІ

Олександр Золотухін, консультант з бухгалтерського обліку та оподаткування

Ситуація

Підприємство за договором мало експортувати 100 т зерна. Таку кількість зерна переда-ли на митний склад. Однак при зважуванні на момент митного оформлення виявилось, що

фактична вага зерна становить 98 тонн. Саме ця кількість була зазначена в експортній ВМД. Як відобразити в обліку 2 т зерна, яких не вистачає, якщо нерезидент уже оплатив усі 100 т зерна?

1) норма убутку зерна кукурудзи за три місяці становить 0,13%, отже, за 15 днів вона становити-ме 0,02% (0,13% : 90 днів х 15 днів) від маси зерна, що зберігається;

2) гранично допустимий розмір природного убут- ку під час зберігання становить 20 кг (100 000 кг х 0,02%).

Таким чином, усього природних втрат від тран-спортування та зберігання зерна може бути 90 кг (70 кг + 20 кг), або 0,09 тонни.

Природний убуток списується на субрахунок 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» (п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського об-ліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2).

Наприклад, якщо собівартість зерна кукурудзи становить 2 000 грн за 1 т, то собівартість нестачі в межах норм природного убутку складе 180,00 грн (0,09 т х 2 000 грн). Отже, списуємо на витрати за-писом: Дт 947 – Кт 27 (митний склад) – 180,00 грн (90 кг).

ПОХИБКА ВАГ

Похибка ваг вказується в технічному паспорті обладнання. Наприклад, на складі підприємства застосовуються автомобільні ваги на 60 т, похиб-ка яких у діапазоні зважування від 40 т до 60 т становить ±60 кг. А на митному складі застосову-ються автомобільні ваги на 100 т, похибка яких у діапазоні зважування від 25 т до 100 т становить ±100 кг.

З огляду на це на кожному автомобілі з приче-пом може знаходитись (з урахуванням похибки при зважуванні) на 60 кг зерна менше, ніж показують ваги. Для трьох автомобілів похибка складе 180 кг (60 кг х 3). Отже, на митний склад «теоретично» могли доставити 99 820 кг (100 000 кг – 180 кг).

При зважуванні на вагах митного складу похиб-ка для кожного автомобіля з причепом може склас-ти 100 кг. Всього для трьох автомобілів –300 кг.

Отже, загальна кількість «втрат» за рахунок по-хибки при зважуванні (при вказаних вище умовах) може скласти 480 кг (180 кг + 300 кг).

Порядок урегулювання похибки зважування до-цільно обумовлювати договором постачання. Тоб-то таким договором варто встановити, за показ-никами яких ваг здійснюватиметься приймання зерна. Якщо цього не зазначити, то між сторонами може виникнути суперечка щодо погодження ваги зерна.

Один із варіантів вирішення цієї проблеми – вагу зерна визначати за показниками ваг у місці переходу права власності. Наприклад, якщо право власності переходить під час митного оформлення, то маса зерна визначається за даними ваг митного складу.

Отже, за рахунок похибок при зважуванні ми можемо пояснити нестачу ще 480 кг зерна (180 + 300). Собівартість цієї нестачі – 960 грн (0,48 т х 2 000 грн) списуємо так само, як і нестачу в межах норм природного убутку: Дт 947 – Кт 27 (митний склад).

Від редакції

Якщо сторони домовились, що відвантаження продукції здійснюється за показниками ваг отри-мувача або митного складу, і при цьому виникає розбіжність між показниками таких ваг і ваг сіль-госппідприємства-постачальника, то, на нашу дум-ку, в обліку постачальника різницю необов’язково списувати як нестачу. Доцільніше відкоригувати дані документа на передання зерна на митний склад (ТТН, накладної на внутрішнє переміщення) та відповідні бухгалтерські проведення. Тобто вва-жати, що передали не 100 000 кг зерна, а 99 520 кг.

Нагадаємо, що при списанні понаднормових втрат платник ПДВ має нарахувати податкові зо-бов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 Податково-го кодексу України (далі – ПКУ). Адже такі втрати (з позиції ДФС) не пов’язані з господарською діяль-ністю підприємства.

ІНШІ ПРИЧИНИ

Залишається ще 1 430 кг (2 000 кг – 90 кг – 480 кг), які зникли з інших причин. Такими причинами може бути, наприклад, висипання зерна під час його тран-спортування через розрив тенту кузова.

Письмове пояснення про такі втрати надається матеріально відповідальною особою (водієм, екс-педитором).

Підприємство може вимагати від такої осо-би відшкодування завданої шкоди в межах норм чинного законодавства (хоча не зобов’язане це робити).

Такі втрати (незалежно від факту відшкодуван-ня) також списуються проведенням: Дт 947 – Кт 27 (митний склад) – 2 860 грн (1,43 т х 2 000 грн).

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД

33АгроPRO

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ

ВІД РЕДАКЦІЇ

Якщо сторони домовились, що відвантажен-ня продукції здійснюється за показниками ваг отримувача або митного складу, і при цьому ви-никає розбіжність між показниками таких ваг і ваг сільгосппідприємства-постачальника, то, на нашу думку, в обліку постачальника різницю не-обов’язково списувати як нестачу. Доцільніше відкоригувати дані документа на передання зер-на на митний склад (ТТН, накладної на внутрішнє переміщення) та відповідні бухгалтерські прове-дення. Тобто вважати, що передали не 100 000 кг зерна, а 99 520 кг.

Нагадаємо, що при списанні понаднормових втрат платник ПДВ має нарахувати податкові зо-бов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 Податко-вого кодексу України (далі – ПКУ). Адже такі втра-ти (з позиції ДФС) не пов’язані з господарською діяльністю підприємства.

Отже, ми з’ясували, яким чином «помирити» 100 т і 98 т зерна, про які йдеться у ситуації. Володі-ючи вищенаведеною методикою, кожне підприєм-ство зможе порахувати власні показники.

РОЗРАХУНКИ З ПОКУПЦЕМ

Оскільки покупець (у даному випадку – не-резидент) заплатив сільгосппідприємству

за 100 т зерна, а відвантажено йому лише 98 т, то у сільгосппідприємства виникає кредиторська заборгованість перед таким покупцем. Просто «за-крити» цю заборгованість у бухобліку не можна. Її «долю» потрібно вирішити за домовленістю з покуп-цем, яка має бути оформлена додатковою угодою. Варіанти можуть бути такі:

– повернути переплату покупцеві;

– врахувати її в рахунок наступних поставок;

– змінити ціну постачання (якщо зміна ціни відбуватиметься після оформлення ВМД, то дове-деться вносити зміни до ВМД);

– 2 т зерна, яких не вистачає, продати нерези-денту на території України (оформити так званий «експорт без вивезення»). В такому разі сума реа-лізації оподатковується ПДВ в загальному поряд- ку – за ставкою 20%.

НЮАНСИ ВИЗНАЧЕННЯ ЦІНИ

У наведеній ситуації йдеться про постачан-ня саме зерна, тому слід звернути увагу на

ще одну важливу причину можливої зміни ціни – невідповідність показників якості поставленого зерна тим показникам, що передбачені у договорі. Йдеться про так звану базисну ціну.

Базисна ціна є ціною за одну тонну продукції (товару), якість якої відповідає встановленим до-

говором базисним показникам. Якщо показники якості конкретної поставки відрізняються від ба-зисних показників якості, ціна коригується пропор- ційно зміні якісних показників відповідно до фор-мули, наведеної в договорі.

Наприклад, договором встановлена ціна 4 000 грн (або еквівалент в іноземній валюті) за 1 т зерна куку-рудзи. Якщо постачається 100 т, то вартість поставки складає 400 000 грн. Базисні показники якості за до-говором мають бути такі:

• вологість – 15%;

• сміттєва домішка – 3%;

• зернова домішка – 7%.

Також договором встановлено, що якщо фак-тичні показники якості перевищують базисні, ціна зменшується відповідно до формули:

Цр = Цб – Цб : 100% х ((Вф – Во) х 1,2% + (Сф – Со) х 1,2% + (Зф – Зо) х 0,25%), де:

– ЦР – розрахункова ціна за одну тонну товару;

– ЦБ – базисна ціна за одну тонну товару;

– Вф – фактичний показник якості по вологості;

– Во – базисний показник якості по вологості;

– Сф – фактичний показник якості по сміттєвій домішці;

– Со – базисний показник якості по сміттєвій до-мішці;

– Зф – фактичний показник якості по зерновій домішці;

– Зо – базисний показник якості по зерновій до-мішці.

Якщо фактичні показники якості нижчі за ба-зисні, за розрахункову ціну береться базисна ціна.

Згідно з ВМД і ТТН кількість поставки стано-вить 98 т, а фактичні якісні показники такі:

• вологість – 17%;

• сміттєва домішка – 4%;

• зернова домішка – 8%.

Оскільки фактичні якісні показники перевищу-ють базисні показники, розрахункова ціна постав-ки становитиме:

4 000 – 4 000 : 100 х ((17 – 15) х 1,2 + (4 – 3) х 1,2 + (8 – 7) х 0,25) = 4 000 – 4 000 : 100 х 3,85 = 4 000 – 154 = 3 846,00 грн.

Покупець здійснив передоплату постачальнику 400 000 грн (за 100 т по ціні 4 000 грн або еквівалент

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД

34 Січень 2018, №2

ВІД РЕДАКЦІЇ

Якщо зерно «зникло» під час зберігання на митному складі і в підприємства з таким складом було укладено договір про відповідальне збері-гання, то слід вимагати письмових пояснень що- до зникнення частини зерна від працівників мит-ниці. Однією з можливих причин можуть бути втрати зерна під час розвантаження та подаль-шого завантаження на транспорті засоби.

Такі втрати списуються в бухобліку в Дт 947 рахунку.

У цьому випадку також слід нарахувати по-даткові зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПКУ).

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПІДХІД

35АгроPRO

у валюті), однак за фактичними даними 98 т зерна постачатиметься за ціною 3 846 грн. Отже, вартість фактичної поставки – 376 908 грн. Таким чином,

зайва передоплата складає 23 092 грн (400 000 – 376 908). Зазначену суму слід або повернути покуп-цеві, або зарахувати в рахунок наступних постачань.

ВІД РЕДАКЦІЇ

Як видно з вищенаведеного, причини виникнення різниці у вазі зерна, яке «вийшло» від постачальника та «надійшло» до покупця, можуть бути різними – від втрат при перевезенні та зберіганні до зменшення ваги внаслідок усушки. Тому рекомендуємо сільгосппідприємствам при укладанні договорів на постачання зерна (особливо якщо йдеться про постачання на експорт) передбачити в них усі можливі випадки втрат зерна на етапі його перевезення від постачальника до покупця та визначити порядок дій сторін у таких випадках. У договорах також варто прописати, на підставі показників чиїх ваг (продавця, покупця, митниці тощо) встановлюватиметься «кінцева» вага зерна. Це забезпечить швидке вирішення проблем, що можуть виникати під час постачання, допоможе правильно відображати операції в обліку та позбавить від необхід-ності подальших коригувань.

Приклад

Згідно із ЗЕД-контрактом сільгосппідприємство отримало 12 440 євро передоплати за 100 т кукурудзи від покупця-нерезидента (курс НБУ на дату отримання оплати – 32,154 грн за євро). Ціна кукурудзи за кон-трактом – 124,40 євро за 1 тонну.

На дату оформлення ВМД (яка за контрактом є датою переходу права власності на продукцію) за форму-лою перерахунку ціна знизилася до 119,61 євро. Фактична кількість поставки склала 98 тонн. Таким чином, вартість поставки становить 11 721,78 євро (98 т х 119,61 євро). Дохід від продажу в обліку відображається за курсом НБУ на дату отримання передоплати і складає 376 902,11 грн (11 721,78 євро х 32,154 грн).

Зайва передоплата, яку слід повернути покупцеві, – 718,22 євро (12 440 євро – 11 721,78 євро). На дату повернення передоплати курс НБУ склав 32,877 грн за євро. Отже, сума поверненої передоплати в гривнях становить 23 612,92 грн (718,22 х 32,877). Курсова різниця при цьому від’ємна: – 519,27 грн (399 995,76 – 376 902,11 – 23 612,92).

Бухгалтерські проведення за такими операціями наведено у таблиці:

№ пор.

Зміст господарської операціїБухгалтерський облік

Сума, грнДт Кт

1 Отримано передоплату 316 68112 440 євро

399 995,76 грн

2 Відвантажено продукцію на експорт 362 70111 721,78 євро 376 902,11 грн

3Зарахована заборгованість між передоплатою і відвантаженою

продукцією681 362

11 721,78 євро 376 902,11 грн

4Повернена невикористана частина

передоплати покупцеві681 312

718,22 євро 23 612,92 грн

5 Списана курсова різниця 945 681 519,27 грн

Поставте своє запитання головному редактору :

glavred@agropro.club

ЧТО УЖЕ ДОЛЖНО БЫТЬ СДЕЛАНО НА СЕЛЬХОЗПРЕДПРИЯТИИ

В 2017 году на сельхозпредприятии:

1. В Правила внутреннего трудового распоряд-ка включено положение относительно ГРРВ (фраг-мент Правил с положениями о графиках работы при суммированном учете рабочего времени и об уста-новлении ГРРВ приводится в приложении 1 к данной статье).

2. В Коллективный договор (при его наличии) включены положения по организации и введению суммированного учета с ГРРВ (соответствующий фрагмент Коллективного договора приведен в жур-нале «АгроPRO», 2017, № 24).

3. Издан приказ об изменении с 1 марта 2018 года режима работы и введении для трактористов-маши-нистов сельскохозяйственного производства сум-мированного учета рабочего времени с расчетным годовым учетным периодом с 1 марта по 1 марта и ГРРВ (образец приведен в «АгроPRO», 2017, № 24). В соответствии со ст. 32 КЗОТ этот приказ должен быть издан за 2 месяца до изменения существенных условий труда в связи с введением нового режима работы.

ОСОБЕННОСТИ ГИБКОГО РЕЖИМА РАБОЧЕГО ВРЕМЕНИ

ГРРВ не является самодостаточным режимом рабочего времени, потому что он применяется только с другими режимами работы – суммирован-ным или поденным. Но это не исключает ГРРВ из правового поля ч. 3 ст. 32 КЗоТ (как при введении этого режима, так и при его отмене).

Согласно п. 2 Методических рекомендаций об установлении гибкого режима рабочего време-ни, утвержденных приказом Минсоцполитики от 04.10.2006 г. № 359 (далее – Методрекомендации № 359), ГРРВ вводится исключительно при нали-чии предварительного согласования с заинтересо-ванными работниками. А вот суммированный учет рабочего времени может быть введен работодате-лем и без согласования с работниками (такое пол-номочие работодателя следует из ч. 5 ст. 65 Хозяй-ственного кодекса Украины).

ГРРВ не изменяет утвержденных графиков ра-боты, а только дает нормативное обоснование (возможность) для их корректного несоблюдения.

ГРРВ предполагает саморегулирование начала, окончания и общей продолжительности рабочего дня. Это не может быть достигнуто без введения ГРРВ ни при суммированном, ни при поденном учете рабочего времени.

Без введения ГРРВ ежедневное разделение рабо-чего дня на части с перерывом в работе для отдыха и питания не должно превышать двух часов (ст. 66 КЗоТ). Перерыв более двух часов возможен только в случаях, предусмотренных законодательством (ст. 60 КЗоТ). А с ГРРВ таких ограничений нет. Напри-мер, в отдельные дни в связи с погодными условия-ми перерывы в работе могут быть более двух часов.

Отметим, что норма п. 3 Методрекомендаций № 359 о фиксированном и переменном рабочем времени касается ГРРВ при поденном учете рабоче-го времени, а при суммированном учете рабочего времени она неприемлема.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

36 Січень 2018, №2

СУММИРОВАННЫЙ УЧЕТ + ГИБКИЙ РЕЖИМ РАБОЧЕГО ВРЕМЕНИ + ГРАФИКИ РАБОТЫ

Станислав Соломонов, консультант по вопросам организации труда и заработной платы

Для сельхозпредприятий, которые занимаются растениеводством, наиболее оптимальным

является введение суммированного учета рабочего времени с расчетным годовым учетным периодом с 1 марта текущего года по 1 марта следующего года. В предыдущем номере журнала «АгроPRO» (№ 24, 2017) мы рассмотрели законодательные и договор-ные нормы по организации суммированного учета рабочего времени наряду с гибким режимом рабо-чего времени (далее – ГРРВ), а также представили документирование установления этих режимов.

В этой статье расскажем о завершении организа-ционных изменений.

В предложенном нами приказе об изменении режима работы («АгроPRO», 2017, № 24) ГРРВ уста-навливается в рамках рабочего месяца. Это значит, что в случае невозможности выполнить утвержден-ный график в определенные дни отклонение мож-но устранить в течение месяца.

Гибкий рабочий месяц – один из возможных вариантов. Можно утвердить (другим приказом) недельный, двухмесячный, квартальный или иной отрезок календарного времени в пределах учет-ного периода. Месячный гибкий график является наиболее приемлемым.

Обращаем внимание работодателей на необхо-димость обеспечить контроль над отработкой нор-мы рабочего времени.

ЧТО НУЖНО СДЕЛАТЬ В ЯНВАРЕ

1. Получить (если оно еще не получено) пись-менное согласие соответствующих работников списочного состава предприятия на изменение с 1 марта 2018 года существенных условий труда при введении суммированного учета рабочего вре-мени с ГРРВ.

Основанием для получения таких согласий яв-ляется приказ об изменении с 1 марта 2018 года режима работы (суммированный учет рабочего времени и ГРРВ).

Письменное согласие можно получить персо-нально от каждого работника или оформить кол-лективное заявление работников о согласии продо-лжать работу в новом режиме (образец приводится в приложении 2 к статье). Согласие можно прини-мать (оформлять) в течении двух месяцев с даты издания вышеупомянутого приказа и ознакомле-ния с ним работников.

2. Издать приказ об изменении с 1 марта 2018 года существенных условий труда для конкрет-ных работников. Отметим, что ч. 3 ст. 32 КЗоТ до-пускает изменение существенных условий труда для определенного контингента работников. Этот при-каз издается после получения последнего заявления работника с согласием работать в новых условиях (или коллективного согласия). В нем можно пропи-сать форму контроля над фактической продолжи-тельностью работы, табелирование явок и другие вопросы, требующие регламентации совместного применения режимов суммированного учета рабо-чего времени и ГРРВ. В приложении № 3 к данному приказу предусмотрен порядок работы и учета рабо-чего времени при суммированном учете с ГРРВ.

3. Издать приказ об утверждении графика ра-

боты на первый месяц учетного периода (как ми-нимум). В нашем случае – на март 2018 года. Изда-ние данного приказа регламентируется Правилами внутреннего трудового распорядка. В приложении 1 к этой статье приведен пункт (13) Правил, в ко-тором предусмотрено, что при суммированном уче-те рабочего времени графики работы доводятся до сведения работников не позднее, чем за один месяц до введения их в действие. Значит, график работы на март 2018 года должен быть утвержден и доведен до работников не позднее 31 января 2018 года.

В нашем случае (после получения согласия ра-ботников 09 января) целесообразно вместо двух издать один приказ об изменении существенных условий труда с 1 марта 2018 года и утверждении графика работы. Этот приказ также необходимо из-дать не позднее 31 января 2018 года. Пример такого приказа приведен в приложении 3 к этой статье. Таким образом, у работодателя есть более месяца для доведения до сведения работников графика ра-боты на март 2018 года.

График работы на апрель 2018 года необходимо будет утвердить в феврале 2018 года и так далее на последующие месяцы. Заметим, что такие приказы согласовываются с профкомом именно в части гра-фиков работы.

ГРАФИКИ РАБОТЫ

При составлении графиков работы при сумми-рованном учете рабочего времени следует руковод-ствоваться такими положениями и правилами:

➨ Графики работы (сменности) разрабатывают-ся работодателем и согласовываются с выборным органом первичной профсоюзной организации, а в случае его отсутствия могут быть предусмотрены в коллективном договоре (п. 3 Методических ре-комендаций о применении суммированного учета рабочего времени, утвержденных приказом Мини-стерства труда и социальной политики Украины от 19.04.2006 г. № 138, далее – Методрекомендации № 138);

➨ Графики доводятся до сведения работников, как правило, не позднее, чем за один месяц до вве-дения их в действие (п. 13 действующих в Украине Типовых правил внутреннего трудового распоряд-ка для рабочих и служащих предприятий, учрежде-ний, организаций, утвержденных постановлением Госкомтруда СССР и ВЦСПС от 20.07.1984 г. № 213, п. 6.6 Отраслевого соглашения).

➨ Продолжительность перерыва в работе меж-ду сменами должна быть не меньше, чем двойная

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

37АгроPRO

продолжительность времени работы в предыдущей смене, включая и время перерыва на обед (ст. 59 КЗоТ и п. 7 Методрекомендаций № 138). Если в пе-риоды посевной или уборочной рабочий день длит-ся в среднем 10 часов, то для выполнения данной нормы необходимо создать не менее двух бригад трактористов-машинистов, сменяющих ежедневно друг друга. В этом случае выходные дни работни-кам предоставляются в разные дни недели пооче-редно согласно графику сменности.

➨В отдельных случаях продолжительность еже- дневного (междусменного) отдыха может быть со- кращена, но не менее чем до 12 часов в сутки (п. 8 Методрекомендаций № 138). На условиях, опреде-ленных коллективным договором, неиспользован-ные часы ежедневного (междусменного) отдыха суммируются и могут быть предоставлены как до-

полнительные свободные от работы дни в течение учетного периода, например, зимой. На основании этого положения работники, занятые на полевых ра-ботах, могут работать по единому графику (без орга-низации бригад-смен).

➨ При необходимости сверхурочных работ гра-фики работы (сменности) должны разрабатывать-ся с таким расчетом, чтобы норма сверхурочного времени не превышала 120 часов в год (ст. 65 КЗоТ, п. 13 Методрекомендаций № 138).

Ориентиром (подсказкой) для разработки гра-фиков работы на расчетный годовой учетный пе-риод с марта по март может быть предлагаемая ниже рабочая ведомость прогнозной отработки ча-сов (пункты 1.2, 1.3 приказа об изменении режима работы, приведенного в «АгроPRO», 2017, № 24).

В строке «По норме» приводится норма рабочего времени применительно к 40-час. рабочей неделе.

В строке «По графику» – планируемая (про-гнозная) продолжительность рабочего времени в учетном периоде с 1 марта 2018 года по 1 марта 2019 года исходя из производственной необходимости. Общее количество часов должно соответствовать норме рабочего времени в учетном периоде (1993 часа). В зависимости от погодных и других факто-ров количество рабочих часов в месячных графи-ках работы может отличаться от прогнозируемых, что и устанавливается в соответствующих прика-зах об утверждении таких графиков.

КОНТРОЛЬ ЗА ВЫПОЛНЕНИЕМ ГРАФИКОВ

Ежемесячно плановые отработки должны кон-тролироваться с тем, чтобы в итоге запланирован-ная расчетная годовая отработка не превысила нор-му (в нашем случае 1993 часа). Для этого можно ве-

сти контрольную ведомость нарастающим итогом.

Норма отработки по графику на последний месяц учетного периода (февраль 2019 года) определится как разница между нормой рабочего времени в го-довом учетном периоде (1993 часа) и фактически отработанными часами за 11 предыдущих месяцев.

Особенности применения суммированного уче-та рабочего времени с ГРРВ, в том числе регистра-ция фактической продолжительности работы, та-белирование явок и других требующих регламента-ции вопросов совместного применения этих режи-мов, могут быть утверждены отдельным приказом по предприятию или оформлены соответствующим приложением к приказу о введении ГРРВ.

Режим и график работы на март 2018 года (раз-дел I и II приложения № 2 к приказу в приложе-нии 3 к статье) утверждены с учетом проведения посевной в размере 208 часов рабочего времени. В приложении 4 к статье приведена ведомость

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

38 Січень 2018, №2

Отработка часов

Расчетный годовой учетный период

мар

т 20

18

апре

ль 2

018

май

201

8

июнь

201

8

июль

201

8

авгу

ст 2

018

сент

ябрь

201

8

октя

брь

2018

нояб

рь 2

018

дека

брь

2018

янва

рь 2

019

фев

раль

201

9

Итого

По норме 167 159 159 159 176 175 160 176 176 158 168 160 1993

По графику 208 201 190 205 200 197 188 184 184 80 82 74 1993

Отклонение от нормы + 41 + 42 + 31 + 46 + 24 + 22 + 28 + 8 + 8 – 78 – 86 – 86 –

Ведомость прогнозной отработки часов трактористами-машинистами сельскохозяйственного производства по норме и графикам работы на суммированном учете рабочего времени с расчетным годовым учетным периодом с 01.03.2018 г. по 01.03.2019 г.

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

39АгроPRO

ежедневного учета отработки рабочего времени (она является приложением к приказу, приведен-ному в «АгроPRO», 2017, № 24). В качестве приме-ра мы заполнили эту ведомость с учетом того, что работник отработал в марте 2018 года 208 часов, т. е. график не был нарушен. Из нее видно, что в от-дельные дни была переработка (10 и 18 числа), ко-торая компенсируются недоработкой в другой день (15 числа). Это и есть практическая реализация принципа ГРРВ.

О ВРЕМЕНИ ВВЕДЕНИЯ ГРРВ

В статье мы рассматриваем случай, когда ГРРВ вводится одновременно с введением суммирован-ного учета рабочего времени. Однако если на пред-приятии уже введен суммированный учет рабочего

времени, то ГРРВ можно вводить в любом периоде, например, с 1 мая 2018 года. Для этого надо издать два приказа:

– приказ о предстоящем введении ГРРВ для определенного контингента работающих с пре-дупреждением об этом не позднее, чем за два меся-ца до введения (т. е. приказ должен быть датирован не позже 28 февраля 2018 года);

– приказ об изменении существенных условий труда в связи с введением ГРРВ для конкретных работников (он может быть датирован любым числом марта или апреля 2018 года с учетом даты поданных заявлений работников с согласием рабо-тать в этом режиме, а если приказ содержит утвер-жденные графики, то до 31 марта).

Фрагмент Правил внутрішнього трудового розпорядку із типовими положеннями про графіки роботи при підсумованому обліку робочого часу і про гнучкий режим робочого часу (далі – ГРРЧ)

…V. Робочий час і його використання

…

13. При підсумованому обліку робочого часу режими праці і відпочинку (робочі та вихідні дні, тривалість щоденної роботи, час початку і закінчення роботи та перерва для відпочинку і прийому їжі), встановлюються відповідними графіка-ми роботи (в тому числі графіками змінності). Ці графіки затверджуються роботодавцем за погодженням із профспілко-вим комітетом з дотриманням норми тривалості робочого часу за місяць або інший обліковий період. Графіки роботи (графіки змінності) доводяться до відома працівників не пізніше, ніж за один місяць до введення їх в дію. Працівники чергуються по змінах рівномірно. Перехід з однієї зміни в іншу повинен відбуватися через кожен тиждень у години, визна-чені графіком змінності.

…

Гнучкий режим робочого часу може бути встановлений для окремих працівників або окремих структурних підрозділів на прохання працівників і за згодою адміністрації.

Порядок і умови застосування гнучкого режиму робочого часу визначаються спеціальним, узгодженим з профкомом наказом по підприємству і доводяться до відома працівників не пізніше, ніж за один місяць до введення їх у дію.

Порядок і умови застосування гнучкого режиму робочого часу в поєднанні з підсумованим обліком робочого часу ви-значаються спеціальним, узгодженим з профкомом наказом по підприємству і доводяться до відома працівників не пізні-ше, ніж за два місяці до введення їх в дію.

…

ДОДАТОК 1

ДОДАТОК 2

Приклад колективної заяви працівників про згоду продовжити роботу в новому режимі

Директорові ТОВ«Добробут»Гординському Д. І.трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва

Заява

Погоджуємося продовжити роботу з 01.03.2018 р. після зміни суттєвих умов праці (перехід із 6-денного на підсумований облік робочого часу і режим гнучкого робочого часу).

09.01.2018 р. (підписи) (Ініціали та прізвища трактористів-машиністів)

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

40 Січень 2018, №2

Приклад наказу про зміну істотних умов праці (режиму роботи) для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва

ТОВ «Добробут»

НАКАЗ

10.01.2018 р. с. Вільне № 08-ОД

Про зміну для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництваістотних умов праці та про затвердження графіка

Наказом по підприємству від 04.12.2017 р. № 125-ОД в рільництві внесені зміни в організації виробництва і праці. З урахуванням викладеного та згоди працівників про роботу в нових умовах, керуючись частиною третьою ст. 32 КЗпП Укра-їни, за погодженням з комітетом профспілки

НАКАЗУЮ:

1. Змінити для трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва істотні умови праці запровадженням з 1 березня 2018 року в рільництві замість 6-денного робочого тижня підсумований облік і гнучкий режим робочого часу та у зв'язку з цим затвердити:

1.1. Обліковий склад працівників, для яких з 1 березня 2018 року запроваджено підсумований облік і гнучкий режим робочого часу (додаток № 1 до наказу)*.

1.2. Режим праці і відпочинку та графік роботи на березень 2018 року (додаток № 2 до наказу).

1.3. Порядок роботи та обліку робочого часу при підсумованому і гнучкому режимах обліку робочого часу (додаток № 3 до наказу).

2. Контроль за виконанням цього наказу покласти на головного агронома Кириченко Г. І.

Підстави:

1. Колективна заява трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва від 21.12.2017 р. про згоду продов-жити роботу в новому режимі.

2. Протокол засідання профспілкового комітету від 09.01.2018 р. № 1 з погодженням графіка роботи.

3. Доповідна записка інспектора з кадрів Сенченко В. Л. від 09.01.2018 р з проектом наказу.

Директор (підпис) Д. І. Гординський

З наказом ознайомлені:

* Не наводиться.

ДОДАТОК 3

ДОДАТОК № 2 до наказу по ТОВ«Добробут»від 10.01.2018 р. № 08-ОД

I. Режим праці і відпочинку трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва в рільництві при підсумованому обліку і гнучкому режимі робочого часу на березень 2018 року

Показники режиму робочого часу

Кількість змін

Початок роботи

Закінчення роботи

Тривалість перерви для відпочинку і

харчування, год.

Тривалість зміни, год.

Тривалість робочого

часу зміни, год.

Перерва в роботі між змінами, враховуючи

час перерви для відпо-чинку і харчування,

год.

1 2 3 4 5 6 7

1 6.00 15.00 1 з 11.00 до 12.00

9 8 15

Інспектор з кадрів (підпис) В. Л. Сенченко

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

41АгроPRO

ДОДАТОК № 3 до наказу по ТОВ«Добробут»від 10.01.2018 р. № 08-ОД

ДОДАТОК № 4 (або додаток 1 до наказу по ТОВ«Добробут»від 04.12.2017 р. № 125-ОД)

II. Графік роботи трактористів-машиністів сільськогосподарського виробництва в рільництвіпри підсумованому обліку і гнучкому режимі робочого часу на березень 2018 року

(при нормі 167 годин)

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Годин

Відп

раць

ован

о

Пере

прац

ьова

но

Недо

прац

ьова

но

Р Р Р В Р Р Р В Р Р В Р Р Р Р Р Р В Р Р Р Р Р Р В Р Р Р Р Р Р 208 + 41 –

Умовні позначення: Р – робота (8 годин), В – відпочинок.

Головний агроном (підпис) Г. І . Кириченко

Порядок роботи та обліку робочого часу працівників при підсумованому і гнучкому режимах обліку робочого часу

1. Письмове розпорядження про відхилення від затвердженого режиму праці та відпочинку і графіка роботи (аж до цілоденного скасування роботи) у зв'язку з погодними та іншими екстремальними обставинами (про недоробки і відробітки) видається головним агрономом. Ці розпорядження фіксуються в спеціальному журналі у керуючого відділенням (дільницею).

2. У разі неможливості в поточному місяці відпрацювати робочий час, невідроблений до норми у зв'язку з хворобою, відпусткою та іншими дозволеними і недозволеними законодавством нез'явленнями, відпрацювання переноситься на наступний місяць та інші місяці розрахункового річного облікового періоду.

3. Час відсутності з дозволу адміністрації за особистими заявами відзначається як неробочий і відпрацьовується протягом місяця. Нічим не виправдана відсутність на роботі або запізнення не може бути компенсовано за рахунок перепрацьованих годин і відноситься до порушень трудової дисципліни.

4. Використовується ручна система реєстрації робочого часу. Час початку і закінчення роботи, відпрацьовані години обліковуються в спеціальному журналі, де зазначаються точні строки приходу на роботу і залишення її, а також всі випадки і час відсутності із зазначенням причин. Журнал реєстрації ведеться бригадиром. Достовірність записів у журналі контролюється керуючим відділенням (дільницею).

5. У табелі фіксується присутність на роботі за щоденним фактичним відробітком годин.

Інспектор з кадрів (підпис) В. К. Волошина

1. Гринь В. І.

Відробіток 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Разом

За графіком 8 8 8 0 8 8 8 0 8 8 0 8 8 8 8 8 8 0 8 8 8 8 8 8 0 8 8 8 8 8 8 208

Фактично 8 8 8 0 8 8 8 0 8 10 0 8 8 8 0 8 8 6 8 8 8 8 8 8 0 8 8 8 8 8 8 208

Відхилення від графіка

– – – – – – – – – +2 – – – – -8 – – +6 – – – – – – – – – – – – – –

2. (Інші працівники)

Керуючий відділенням (підпис) В. Г. Завгородній

Форма щоденного обліку відробітку трактористами-машиністами сільськогосподарського виробництва робочого часу за затвердженим графіком роботи за березень 2018 року

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

УЖЕ ВІЙСЬКОВІ

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 р. № 2232-XII «Про військовий обо-

в’язок та військову службу» (далі – Закон № 2232)проходження військової служби здійснюється у доб- ровільному порядку (за контрактом) або за призо-вом (строкова служба).

Початком проходження військової служби вва-жається, зокрема (ст. 24 Закону № 2232):

– день відправлення у військову частину з об-ласного збірного пункту – для громадян, призваних на строкову військову службу;

– день зарахування до списків особового складу військової частини – для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом;

– день відправлення у військову частину з ра-йонного (міського) військкомісаріату – для грома-дян, призваних на військову службу під час мобілі-зації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

ГАРАНТІЇ

Для працівників, які проходять військову служ-бу, роботодавці зобов’язані (ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), лист Держпраці від 26.11.2015 р. № 4979/0/4.1-06/6/ДП-1, далі – Лист № 4979):

• зберегти місце роботи (посаду);

• виплачувати середній заробіток за весь пе-ріод військової служби до закінчення особливо-го періоду або до дня фактичного звільнення з військової служби;

• забезпечити соціальне страхування шля-хом нарахування та сплатити ЄСВ за ставкою 22% на середній заробіток.

Тому для підприємства важливо правильно ви-значити дату початку військової служби працівни-ка. Для цього рекомендую письмово звернутись до військкомісаріату із відповідним запитом.

З’ясувавши дату початку військової служби, ро-ботодавець повинен увільнити працівника (звер-ніть увагу – не звільнити!). Увільнення працівника означає тимчасове відсторонення його від своїх обов’язків із виплатою середнього заробітку, про що складається наказ. У наказі доцільно зазначити: «Увільнити на весь період проходження військової служби». Підставою для його видання є документ, який підтверджує початок військової служби.

Зверніть увагу, що за «старою» редакцією ч. 4 ст. 119 КЗпП (виключена з 08.01.2017 р.) гарантії збереження середнього заробітку передбачалися для строковиків, мобілізованих і тих осіб, хто при оголошенні демобілізації уклав контракт, продов-живши службу. Тобто для нових військовослужбов-ців, які укладали контракти, гарантії не передбача-

ПРАЦІВНИКИ НА ВІЙСЬКОВІЙ СЛУЖБІПРО ОБОВ’ЯЗКИ ПІДПРИЄМСТВ, ГАРАНТІЇ ТА СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК

Людмила Гордієнко, редактор

Чотири роки Україна є стороною у воєнному конфлікті, тому кількість працівників, які проходять військову служ-бу (збори), значно збільшилась. Держава переклала їх забезпечення соціальними гарантіями частково на ро-

ботодавців (агропідприємства), частково на фонди соцстрахування і частково взяла на себе.

Тож на що слід звернути увагу керівнику та головному бухгалтеру агропідприємства, якщо працівники проходять військову службу, а також якщо у штаті є молоді чоловіки призивного віку та військовозобов’язані?

РОБОТОДАВЕЦЬ МАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВСІ ГАРАНТІЇ, ЗОКРЕМА СПЛАЧУВАТИ СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК І ЄСВ ЗА ВЕСЬ ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАЦІВНИКОМ СТРОКОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ТА СЛУЖБИ ЗА КОНТРАКТОМ.

ЗАЗНАЧЕНІ ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА ДЕРЖАВОЮ НЕ ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ.

42 Січень 2018, №2

лися. Після 08.01.2017 р. відповідні гарантії розпов-сюджуються на всіх військовослужбовців і діють до дня закінчення контракту або до дня фактичного звільнення з військової служби.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 КЗпП середній заробі-ток має перераховуватися і пораненим працівни-кам, а також безвісно відсутнім (до дня їхньої по-яви або оголошення судом померлими) і тим, хто потрапив у полон (до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у районних (міських) військових комісаріатах).

НАРАХУВАННЯ СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ

Середній заробіток для працівників, що прохо-дять військову службу, нараховується відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі – Порядок № 100).

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 розрахун-ковим періодом при обчисленні середнього заробіт-ку є два місяці до початку проходження військової служби працівником (абз. 3 п. 2 Порядку № 100).

Таблицю-підказку щодо виплат, які враховують-ся/не враховуються при розрахунку середнього заро-бітку, зокрема при його нарахуванні мобілізованим працівникам, див. в «АгроPRO», 2017, № 19, с. 34.

За цей період лікарняні та виплати за час, протя-гом якого зберігається середній заробіток (час ви-конання державних і громадських обов’язків, що-річної та додаткової відпусток, відрядження тощо), не враховуються.

Якщо число робочих днів у розрахунковому пе-ріоді відпрацьовано не повністю, то премії, винаго-роди та інші заохочувальні виплати враховуються пропорційно відпрацьованому в розрахунковому періоді часу (абз. 1 п. 3 Порядку № 100).

Алгоритм розрахунку середнього заробітку такий: сума виплат, що враховується (зарплата тощо) за два останні місяці ділиться на фактич-но відпрацьовані протягом цих двох місяців ро-бочі дні (абз. 1 п. 8 Порядку № 100). Отриманий середньоденний заробіток множиться на число робочих днів (годин), які мають бути оплачені за середнім заробітком (це не що інше, як робочі дні за графіком роботи агропідприємства).

Якщо працівник до місяця проходження військо-вої служби відпрацював менше двох календарних місяців, середній заробіток обчислюється за фак-тично відпрацьований час. А дні, не відпрацьовані ним з поважних причин (простій з вини агропід-приємства, тимчасова непрацездатність, щорічна відпустка тощо), виключаються з розрахункового періоду. Відповідно, і виплати за ці дні не врахову-ються для розрахунку середнього заробітку.

Розмір середнього заробітку доцільно зазначити у наказі про увільнення працівника.

Наведу два приклади.

ПРИКЛАД 1. До призову на військову службу відпрацьовано понад два місяці

Працівника призвано на військову службу у груд-ні 2017 року. Розрахунковим періодом буде жов-тень–листопад 2017 року. У розрахунковому періоді нараховано: зарплата – 6 800 грн, лікарняні (з 8 по 10 листопада 2017 року) – 460 грн. Відпрацьовано 40 робочих днів (далі – р. д.), з яких у жовтні – 21 р. д., у листопаді – 19 р. д.

Середньоденний заробіток дорівнює: 6 800 грн ÷ 40 р. д. = 170 грн.

Середньомісячний заробіток, наприклад, за сі-чень 2018 року становитиме 3 570 грн (170 грн х х 21 р. д. у січні 2018 року).

ПРИКЛАД 2. До призову на військову службу відпрацьовано менше двох місяців

Працівника прийнято на роботу 8 листопада 2017 року. А 1 грудня цього ж року його призвано на військову службу. У листопаді працівник відпра-цював 17 р. д. Нарахована зарплата становить 4 250 грн.

Середньоденний заробіток дорівнює:

4 250 грн ÷ 17 р. д. = 250 грн.

Середньомісячний заробіток, збережений, напри-клад, за лютий 2018 року, становитиме 5 000 грн (250 грн х 20 р. д. у лютому).

У випадку, коли працівник в останні перед при-зовом (підписанням контракту) два місяці взага-лі не працював, середня зарплата обчислюється з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і в ці попередні два місяці не було жодного нарахування зарплати, то розрахунок має провадитися згідно з

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

43АгроPRO

РОБОТОДАВЕЦЬ МАЄ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ВСІ ГАРАНТІЇ, ЗОКРЕМА СПЛАЧУВАТИ СЕРЕДНІЙ ЗАРОБІТОК І ЄСВ ЗА ВЕСЬ ЧАС ПРОХОДЖЕННЯ ПРАЦІВНИКОМ СТРОКОВОЇ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ ТА СЛУЖБИ ЗА КОНТРАКТОМ.

ЗАЗНАЧЕНІ ВИТРАТИ ПІДПРИЄМСТВА ДЕРЖАВОЮ НЕ ВІДШКОДОВУЮТЬСЯ.

РОЗРАХУНОК СЕРЕДНЬОГО ЗАРОБІТКУ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ОДИН РАЗ І НЕ ПІДЛЯГАЄ ПЕРЕРАХУНКУ В ПЕРІОДІ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ЗБОРІВ).

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

44 Січень 2018, №2

установленою тарифною ставкою чи посадовим (місячним) окладом (п. 2 Порядку № 100).

Існують особливості розрахунку середнього за-робітку і для працівників-відрядників. Якщо на мо-мент розрахунку середнього заробітку відсутні опе-ративні дані за останній місяць розрахункового пе-ріоду, такий місяць може замінюватися іншим, що безпосередньо йому передує (п. 2 Порядку № 100).

ОПОДАТКУВАННЯ ВИПЛАТ

Нарахований середній заробіток підлягає опо-даткуванню як заробітна плата, тобто утримуються ПДФО (18%), військовий збір (1,5%) та нарахову-ється ЄСВ (22%).

У складі виплат за невідпрацьований час се-редній заробіток військовослужбовцям входить до фонду додаткової заробітної плати (2.2.12 Інструк-ції зі статистики заробітної плати, затвердженої на-казом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5, далі – Інструкція № 5).

ВІДПУСКНІ ПРАЦІВНИКАМ, ЗВІЛЬНЕНИМ ІЗ ЛАВ ВСУ

Після звільнення з військової служби працівник одразу може піти у щорічну відпустку. І для цього йому не потрібно відпрацьовувати шість місяців, як при прийнятті на роботу. Адже весь період проход-ження служби, за який зберігався середній заробі-ток, зараховувався до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку (ст. 82 Кодексу законів про працю України, далі – КЗпП).

Базовий період для розрахунку відпускних – 12 місяців, що передують місяцю надання відпустки. Розрахунок середньоденної зарплати здійснюєть-ся виходячи із суми середнього заробітку (абзац 4 п. 3 Порядку № 100).

ЛІКАРНЯНІ ПРАЦІВНИКАМ, ЗВІЛЬНЕНИМ ІЗ ЛАВ ВСУ

Час проходження військової служби (як строко-вої, так і за контрактом) включається до страхового стажу роботи, що дає право на лікарняні, оскільки із середнього заробітку за час служби сплачувався ЄСВ.

Розмір середнього заробітку для отримання лі-карняних обчислюється згідно з Порядком, затвер-дженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, у редакції постановою КМУ від 26.06.2015 р. № 439.

Як відомо, розрахунковим періодом для розра-хунку лікарняних є 12 календарних місяців, що пе-редують настанню тимчасової непрацездатності.

У зв’язку з цим звертаємо увагу на те, що місяці розрахункового періоду, в яких особа не працювала з поважних причин, для розрахунку лікарняних ви-ключаються з розрахункового періоду (п. 3 Поряд-ку № 1266). Таких причин наразі чотири – тимча-сова непрацездатність, відпустка у зв’язку з вагітні-стю та пологами, відпустка по догляду за дитиною та відпустка без збереження заробітної плати. Як бачимо, виконання військового обов’язку до них не відноситься.

Водночас період військової служби за призо-вом під час мобілізації вважався періодом, не від-працьованим з поважної причини. Такі роз’яснен-ня дало Мінсоцполітики у листі від 31.07.2015 р. № 445/18/99-15.

Таким чином:

період проходження строкової військової служби та служби за контрактом включається до 12-місячного розрахункового періоду, а виплаче-ний середній заробіток за цей період ураховується при розрахунку лікарняних;

період військової служби за призовом під час мобілізації виключається з 12-місячного роз-рахункового періоду, а виплачений за цей період середній заробіток не враховується для розрахунку лікарняних.

Отже, нараховуючи допомогу по тимчасовій непрацездатності працівникам, звільненим з лав ВСУ, слід звертати увагу на підстави, за якими пра-цівник проходив військову службу. Цю інформацію можна отримати з військового квитка осіб рядово-го, сержантського і старшинського складу (форма затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2017 р. № 206).

ЩЕ НЕ ВІЙСЬКОВІ

Стосовно працівників, які не є військовими, підприємство (керівник) теж несе певні

обов’язки.

По-перше, приймаючи на роботу працівника призовного віку, слід витребувати у нього військо-вий квиток (якщо він військовозобов’язаний) або посвідчення про приписку до призовної дільниці (якщо він призовник) (п. 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військо-возобов’язаних, затвердженого постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921, далі – Порядок № 921).

Що стосується цієї категорії працівників, то ке-рівники агропідприємств несуть обов’язок щодо забезпечення їх своєчасного прибуття до коміса-ріатів і військових частин в обумовлені терміни

(ч. 1 ст. 21 Закону України від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

Якщо у населеному пункті немає військового комісаріату, то персонально-первинний облік при-зовників і військовозобов’язаних (крім військово-зобов’язаних СБУ, Служби зовнішньої розвідки) за їх місцем проживання ведуть виконавчі комітети місцевих рад (сільських, селищних і міських) (п. 23 Порядку № 921).

ЗБОРИ

Військовозобов’язані працівники можуть при-зиватися на навчальні (або перевірочні) та спеці-альні збори (ст. 29 Закону № 2232).

Спеціальні збори можуть тривати до двох міся-ців і скликаються за рішенням Президента України, яке має бути схвалене ВРУ. Вони проводяться у разі запровадження в країні (в окремих місцевостях) надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної си-туації.

На навчальні збори військовозобов’язані (крім резервістів) призиваються військовими комісаріа-тами. Чисельність осіб, які підлягають призову на такі збори, щорічно визначається Міноборони в межах бюджетних асигнувань, а час і строки їх про-ведення визначає Генштаб ЗСУ. Працівник протя-гом усього часу, коли він є військовозобов’язаним, може призиватися на навчальні збори до п’яти ра-зів. Щоразу такі збори можуть тривати до двох мі-сяців.

У період між навчальними зборами військовозо-бов'язані можуть залучатися до перевірочних збо-рів строком до 15 днів як без відриву від виробни-цтва, так і з відривом (ч. 5 ст. 29 Закону № 2232).

Загальний строк зборів під час перебування вій-ськовозобов’язаних (крім резервістів) у запасі не може перевищувати 10 місяців (ч. 6 ст. 29 Закону № 2232).

СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ

За військовозобов’язаними за весь період збо-рів (уключаючи час проїзду до місця їх проведен-ня і назад) зберігається місце роботи, займана посада та середній заробіток як на основній ро-боті, так і на роботі за сумісництвом (п. 7 Інструк-ції про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженої на-казом Міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80, далі – Інструкція № 80).

Початком проходження зборів для військовозо-бов’язаних вважається день зарахування їх до спис-ків особового складу військової частини (ст. 24 За-кону № 2232).

Виплата середнього заробітку цим особам про-водиться підприємствами, в яких вони працюють, з наступним відшкодуванням цих витрат за раху-нок коштів Держбюджету (п. 2 постанови КМУ від 23.11.2006 р. № 1644 «Про порядок і розміри гро-шового забезпечення та заохочення військовозо-бов’язаних та резервістів грошової виплати резер-вістам»).

Середній заробіток розраховується так само, як і військовослужбовцям.

Призваним особам до їх відбуття на збо-ри виплачується зарплата за час, відпрацьова-ний у цьому місяці до зборів, а також середній заробіток за перші півмісяця зборів (за робочі дні). За решту часу перебування на зборах ви-плата середнього заробітку провадиться у зви-чайні строки, встановлені на підприємстві, де працює військовозобов’язаний (п. 8 Інструкції № 80).

Якщо працівник на момент призову на збори пе-ребуває у відпустці (щорічній чи додатковій), така відпустка після закінчення зборів підлягає подов-женню або перенесенню на інший строк (п. 10 Ін-струкції № 80).

У разі хвороби працівника під час зборів лікар-няні йому не оплачуються (адже за цей період на підприємстві зберігається середній заробіток). Якщо такий працівник захворів у наступному міся-ці після закінчення зборів, то період проходження зборів включається до 12-місячного розрахунково-го періоду. Виплачений за цей період середній заро-біток ураховується при розрахунку лікарняних.

Для отримання відшкодування понесених ви-трат на виплату середнього заробітку військово-зобов’язаним підприємству слід подати рахунки до райвіськкомісаріату за місцем їх обліку. Ці рахунки акцептуються (дається згода на їхню оплату) і пере-даються на оплату до обласного військкомісаріату. При цьому компенсації підлягають не тільки суми середнього заробітку, а й ЄСВ. Крім рахунків, пода-ється довідка за формою, встановленою у п. 12 Ін-струкції № 80.

Виплачений середній заробіток за час проход-ження військових зборів відноситься до фонду до-даткової заробітної плати як виплати за невідпра-цьований час під час виконання державних обов’яз-

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

45АгроPRO

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВ ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ

46 Січень 2018, №2

ків, які виконуються у робочий час (пп. 2.2.12 Інструкції № 5). Отже, й оподатковується на загаль-них підставах ЄСВ (22%), ПДФО (18%) та військо-вим збором (1,5%).

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

РОБОТОДАВЦІ за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці можуть бути під-дані штрафу в розмірі 10 мінімальних заробітних плат (у 2017 р. – 32 000 грн, у 2018 р. – 37 230 грн) за кожного працівника, щодо якого скоєно пору-

шення (абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Керівник підприємства може понести адміні-стративний штраф у розмірі від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн) (ч. 7 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

ВІЙСЬКОВОЗОБОВ’ЯЗАНІ за ухилення від на-вчальних (чи перевірочних) та спеціальних зборів можуть бути оштрафовані на суму до 70 НМДГ (до 1170 грн) або арештовані на строк до 6 місяців (ч. 2 ст. 337 Кримінального кодексу України).

№ з/п

Прізвище, ім’я та по батькові

Середня зарплата на

місяць

Період перебування на зборах

Сума витрат, яка підлягає відшкодуванню за період перебування на зборах (у тому числі

і єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування)

1 Карпенко Л. І. 4 500,0009.01.2018–

23.01.2018 рр.2 875,71

ЗРАЗОК ДОВІДКИ

М. П. Керівник підприємства (підпис) В. Левченко Головний бухгалтер (підпис) М. Петрова

НА ПІДСТАВІ ПП. 4 АБЗ. 1 Ч. 1 СТ. 30 ЗАКОНУ № 2232 В ПЕРІОД ПОСІВНИХ І ЗБИРАЛЬ-НИХ РОБІТ ВІД ПРОХОДЖЕННЯ ЗБОРІВ (КРІМ ПЕРЕВІРОЧНИХ) ЗВІЛЬНЯЮТЬСЯ ОСОБИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ, А ТАКОЖ ЗАЙНЯТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

З РЕМОНТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ (КРІМ РЕЗЕРВІСТІВ).

ДОВІДКОВО

Припинення трудового договору на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП – закінчення строку трудового дого-вору – можливо тільки після закінчення проходження військової служби. Контролюючий орган запевняє: «Для цього роботодавець має в день закінчення строку трудового договору видати відповідний наказ та вжити заходів щодо ознайомлення працівника з цим наказом. Наприклад, направити його копію поштою на відому адресу працівника».

З Листа № 4979

Працівники, призвані на військову службу, отримають і грошове забезпечення. З нього також сплачується ЄСВ (22%), але на рівні мінімального страхового внеску (з 2018 р.: 3723 грн х 22% = 819,06 грн). Це передбачено абз. 2 п. 3 Порядку нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого постановою КМУ від 02.02.2011 р. № 178.

Проходження військової служби закінчується у день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини за наказом військової частини. Про це робиться запис у військовому квитку (лист Мінсоцполітики від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15). Таким днем може бути і день загибелі (смерті), день визнан-ня судом безвісно відсутнім або оголошення померлим (п. 7 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 р. № 1153/2008).

КЛУБ УСПІШНИХ АГРАРІЇВДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ

47АгроPRO

ЗВІТ ПРО ПІЛЬГИ

9 лютого 2018 року – кінцевий термін подання Звіту про суми податкових пільг (п. 3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням

податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1233, далі – Порядок № 1233).

Якщо сільгосппідприємство не користувалося пільгами, то зазначений звіт воно не подає. Адже цей По-рядок є обов'язковим лише для тих підприємств, які відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не сплачували податки та збори до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг (п. 1 Порядку № 1233).

У січні 2018 року чинними є Довідник № 85/1 податкових пільг, які є втратами доходів бюджету, та Довідник № 85/2 інших податкових пільг станом на 31.12.2017 р. (http://sfs.gov.ua/dovidniki-reestri-perelik/dovidniki-/54005.html).

Для зручності читачів наведемо в таблиці перелік основних пільг, якими можуть скористатися сільсько-господарські підприємства.

Норма ПКУ щодо надання пільги Код пільги

ПДВ (код податку – 14060000)

Пп. «а» пп. 195.1.1 (операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту)

14060394

Пп.197.1.15 (операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям…)

14060424

Пп. 197.1.24 (операції з постачання в сільській місцевості послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я та надання матеріальної допомоги продуктами харчування власного виробництва та послуг з обробки землі цим закладам і деяким соціально незахищеним категоріям населення)

14060434

П. 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом від 21.12.2016 р. №1797-VIII (операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД)

14060465

Земельний податок (код – 18010500)

Пп. 283.1.5 (не сплачується земельний податок за земельні ділянки сільгосппідприємств і фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень)

18010504

Пп. 283.1.3 (за земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур)

18010507

Пп. 283.1.1 (за сільгоспугіддя зон радіоактивно забруднених територій і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства)

18010531

Пп. 283.1.2 (за землі сільгоспугідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння)

18010532

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код – 18010400)

Пп. 266.4.2 (пільги, що надаються сільськими, селищними, міськими радами та радами об'єднаних територіальних громад)

18010402

Fresh Business Expo6-а Міжнародна спеціалізована виставка,

присвячена технологіям вирощування, обробки, зберігання, переробки та маркетингу плодоовочевої продукції України та СНД

5–7 грудня 2017 рокуМВЦ, Київ, Україна

Організатори:ТОВ «Компанія «Місто Мрії» (Україна), Nova Exhibitions B.V.

(Нідерланди), АПК-Інформ «Овочі та фрукти» (Україна)

Виставку Fresh Business Expo Ukraine 2017, що відбулася 5–7 грудня 2017 року в Києві, відвідали 3 744 особи і 115 компаній із 10 країн світу. У заході, який займав площу близько 2 500 кв.м, брали участь компанії з Бельгії, Франції, Німеччини, Італії, Молдови, Польщі, Південної Кореї, Швеції, Нідерландів та України.

За підтримки Українського союзу промисловців і підприємців від- бувся сніданок з пресою, у якому взяли участь ФГ «Сонячна насолода», ТОВ «Чистий продукт», ТОВ «Жива Країна» та представники ЗМІ («Перший діловий телеканал», «Агробізнес сьогодні», «AgroStory» та ін.).

Цікавими та корисними для учасників і відвідувачів стали презентації у зоні семінарів виставки. Серед доповідачів були представники Асоціації «Укрсадпром», ВГО «Українська горіхова асоціація», ТОВ «Жива краї-на», ТОВ «Штайнер-Україна», а також керівник проекту Rosana Biological Solutions.

У рамках виставки було проведено 14-у спеціалізовану конференцію «Овочі та фрукті України – 2017. Об'єднання заради успіху» та міжна-родний торговельний форум, організований компанією АПК-Інформ «Овочі та фрукти».

Виставка відбулася за підтримки Українського союзу промисловців та підприємців, Української аграрної конфедерації, Італійської торговельної агенції та радника з питань сільського господарства Посольства Королів-ства Нідерландів в Україні.

Угода про асоціацію між Україною та Євросоюзом повною мірою на-брала чинності 1 вересня 2017 року. Економічна частина Угоди, що діє з 1 січня 2016 року, і реформи, які проводить уряд, безсумнівно зро-били внесок у досягнення позитивних змін. Тож можна стверджувати, що Fresh Business Expo відкриває широкі можливості для виходу на нові зовнішні ринки збуту.

Щиро дякуємо всім учасникам і відвідувачам за те, що ви знайшли час і можливість відвідати нашу виставку. Сподіваємося, що Fresh Business Expo сприяла досягненню поставлених цілей! Ми з нетерпінням чекаємо на вас 4–6 грудня 2018 року!

www.agropro.club

Передплатний індекс – 97905

Передплата здійснюється:

– у всіх відділеннях Укрпошти;– відділом передплати «АгроPRO».

Контактні телефони відділу передплати: (095) 142-66-89(067) 878-51-32(063) 592-47-59

Періодичність – 2 рази на місяць

Для передплатників діє консультаційна лінія з проблемних питань

Адреса консультаційної лінії для передплатників:

vopros@agropro.club

Телефони консультаційної лінії:

(068) 385-73-87(050) 673-22-76

«АгроPRO»Надійний партнер аграрного бізнесу

Варіант передплати Ціна за рік, грн

Журнал «АгроPRO» (друкована версія) 2880Журнал «АгроPRO» (електронна версія) 2160

Журнал «АгроPRO» (друкована + електронна версія) 3600Акційна пропозиція

Журнал «АгроPRO» (друкована версія 2018 р. + електронна версія 2018 р. + електронна версія 2017 р.)

4200