Влада Сочі та Кубані відповідатиме за утриманняолімпійських об'єктів після Ігор, повідомив на виїзномузасіданні комітету Держдуми у справах фізичної куль-тури, молоді та спорту віце-губернатор Кубані Олек-сандр Саурін.

За його словами, щорічно на експлуатацію ін-фраструктурних і спортивних споруд, які належатимутькраю і муніципалітету, буде необхідно 10 млрд рублів.

«Безумовно, всі об'єкти будуть використовува-тися й експлуатуватися», – наголосив Саурін.

Як повідомив заступник міністра спорту РосіїЮрій Нагорних, більшість олімпійських об'єктів після

Ігор перейдуть у розпорядження Мінспорту. Лижно-біатлонний комплекс, який будувала компанія «Газ-пром», залишиться їй. Інший інвестор будівництва –«Роза Хутор» – отримає споруджені гірськолижнітраси і сноуборд-парк. А нового власника трамплін-ного комплексу буде визначено вже після Олімпіади,в квітні 2014 року. Ковзанярський центр буде вико-ристовуватися для організації форумів і виставок урегіоні. А тренувальну арену для хокею розберуть іперевезуть до Ставропольського краю. Що ж доЦентрального олімпійського стадіону «Фішт»,то його передадуть владі Краснодарського краю.

Травень запам’ятається масштабними фестивалями

«Таємниче зникнення» Анапських дюн

Щороку на Кубані відбуваютьсясотні фестивалів, які приваблюютьмісцевих жителів і гостей міста.Цікаві конкурси, виставки, майс-тер-класи вражають... с. 4

Піщані дюни на прибережній зоніАнапи знаходяться на межі зни-щення. Екологи та місцеві жителіб’ють на сполох: руйнуються уні-кальні пам’ятки природи. с. 3

На Кубані порушуються права робітників

Керівник Державної інспекціїпраці в Краснодарському краї Олек-сандр Колосов розповів про рейтингпорушень прав робітників кубан-ськими роботодавцями. с. 3

Усі музеї працюють вночі!Казка? Ні, це «Ніч музеїв»Цієї весни в Краснодарі вже

ввосьме відбудеться акція «Ніч му-зеїв», мета котрої − залучити яко-мога більше молоді до знайомства зкультурою... с. 3

Фо

то

: В

. Кл

юш

ки

н, w

ww

.in

foce

nte

r20

14

.ru

Розподіл обов’язків щодо олімпійських об’єктів

№ 2, квітень 2013

kuban.in.ua

Сочі-2014 –спортивна зірка кубанських ЗМІ?

Для спортивної журналістики Краснодарськогокраю, що відомий у Росії своїми школами легкої атле-тики, акробатики та греблі, зимові види спорту – но-винка, особливо льодові. Першому в Краснодаріхокейному клубу «Кубань» нещодавно виповнивсявсього рік. Однак це не заважає кубанцям орієнтуватисяв олімпійській «специфіці». Минулої осені Олімпійськийкомітет Росії разом із агенством «РІА Новини» оголо-сили конкурс «Твоя спортивна зірка» для провінційнихЗМІ, за результатами якого переможці отримали пропускна Ігри в Сочі. Їх виявилося всього двадцять із різнихрегіонів країни. Серед них і Максим Осадник– засновник і го-ловний редактор інтернет-порталу «Кубанський спорт.RU».

Липневий день 2007 року, коли Сочі оголосили сто-лицею Олімпійських ігор-2014, Максим Осадник добрепам'ятає. Адже напередодні під його егідою вийшовперший номер газети «Кубанський спорт».

– Це був як добрий знак у наших починаннях, –розповідає він. – У другому номері ми приділили підви-щену увагу олімпійської темі. Практично одночасно га-

зета стала виходити й у своєму інтернет-варіанті, піз-ніше перетворившись виключно в портал.

На сьогодні «Кубанський спорт.RU» і тижневик«Незалежна Спортивна Газета» – це практично єдинітематичні комерційні ЗМІ Краснодарського краю, окрімдрукованого видання «Спорт Сочі», яке курує міськийДепартамент фізичної культури і спорту.

– Це занизькі показники як для тієї частини Росії,де постійно проходять змагання і матчі», – прокомен-тував Максим Осадник. – Вже за рік до Олімпіади роботичерез край, адже всі найбільші заходи з зимових видів спорту,Кубки Світу та Європи в 2013 році пройдуть у Сочі.

Підтримку кубанським журналістам у підготовці довисвітлення Олімпійських ігор надав колишній главаспортивного департаменту агентства «Рейтер», якийприїхав у Сочі в листопаді 2012 року. Пол Редфорд, заплечима якого освітлення 16 Олімпіад, виступив із май-стер-класом перед місцевими ЗМІ на Всеросійськомуфорумі для журналістів. Організаторами заходу булимедіахолдинг «РІА Новини», агентство спортивних

новин «Р-Спорт», Єдиний інформаційний центр за підтримкиОлімпійського комітету Росії та Оргкомітету «Сочі-2014».

Welcome to Sochi! – мовні курси від ЗМІНині про Олімпіаду говорять не лише під час но-

винних включень, але і під час лінійного ефіру. Більшеполовини інформаційних повідомлень, що транслю-ються, прямо або дотично пов'язані з майбутніми зимо-вими іграми. Зокрема, й на сочинському радіо«Макс-FМ», яке почало свою роботу все в тому ж істо-ричному для міста 2007 році. Мовлення стартувало закції на підтримку Олімпіади, коли з дня на день МОКповинен був оголосити своє рішення.

На «Макс-FM», а також на ще деяких місцевих ра-діостанціях і телеканалах, виходить в ефір проект«Слово дня». Він був розроблений міською адміністра-цією з метою заохочення мешканців Сочі до вивченняофіційної мови зимових ігор 2014 року – англійської.Аудіокурс, який поділений на тематичні частини –фрази та слова – щодня виходить в ефір.

За словами Євгена Єпринцева, креативного продю-сера радіостанції «Макс-FМ», це, напевно, наймасовішиймовний курс у світі, що виходить на радіо вже другий рік. Перше,що пролунало в ефірі, було «Welcome to Sochi»! Так власне йрозпочалося приготування до зустрічі іноземних делегацій.

Щодо телебачення, то нову програму «Під ігри»транслює лише «Дом ТВ» (ТНТ), що належить, як і ра-діостанція «Макс-FМ», найбільшому холдингу ПівдняРосії «Макс Медіа Груп». Програма «Місто-2014» при-свячена виключно підготовці та проведенню Олімпій-ських і Паралімпійських ігор.

«Чорна книга» ОлімпіадиА ось блоги, інтернет-щоденники та портали,

у тому числі й різних сочинських об'єднань ставлять підсумнів ідеї олімпізму, регулярно розповідаючи про ви-падки порушення громадянських прав і чиновницькесвавілля. Багато журналістів принципово пишуть слово«Олімпіада» з маленької літери, підкреслюючи такимчином, що підготовка до неї іде врозріз із її творчої місією.Портал Word-Sochi веде так звану «чорну книгу» Олімпіади, по-стійно викладаючи повідомлення, світлини та відеоматеріалипро масу олімпійських відходів на околицях.

Ставлення ж мешканців Сочі до Олімпіади неодно-значне, адже життя та вигляд міста дуже змінилися.З одного боку, з'явилося відчуття втоми від постійногобудівництва, заторів, вимкнення електроенергії, візитівінспекцій і зміни транспортної інфраструктури. З іншого,безсумнівно, є почуття гордості, що зимові Олімпійськіігри 2014 року пройдуть саме в їхньому місті.

Світлана СУРАЙ

Майбутній Олімпіаді в Сочі присвячена величезна кількість інформаційних повідомленьу всьому світі. Та ще більше їх буде напередодні та в дні проведення ігор. Внесок кубанськихмедіа в олімпійську картину – лише доля відсотка, проте вони напружено-уважно стежатьза підготовкою до цієї події.

Кубані подякували за якісну організацію тестових змагань

Президент оргкомітету Олімпіади в Сочі Дмитро Чер-нишенко надіслав листа подяки главі Краснодарського краюОлександру Ткачову та оцінив регіон, й особисто губернатору,високу оцінку за якісну організацію тестових змагань із зимо-вих видів спорту, що відбувся на початку року на майбутніхолімпійських трасах.

Останнім часом на спортивних об'єктах, які вже менше,ніж через 2 роки будуть приймати учасників Зимової Олімпіадив Сочі, проходили Кубки світу, Європи та Росії з гірськолижногоспорту, біатлону, стрибків із трампліну та фрістайлу, а такожсноуборду, бобслею і санного спорту.

Також у своєму листі президент оргкомітету «Сочі-2014» відзначив особливий внесок кубанських медиків, якіпрацювали на змаганнях. Він наголосив, що рівень підготовкимедперсоналу краю неодноразово відзначався представни-ками спортивних федерацій, керівниками об'єктів та організа-цій змагань. На думку Д. Чернишенка, активна участь медичнихфахівців у тестових змаганнях стала однією зі складових ус-пішного проведення заходу в цілому.

Фо

то

: П

рес

-цен

тр

ор

гко

міт

ету

Со

чі-

20

14

Кубань – один з найперспективніших регіонів Росії. Тутє величезні площі угідь, можливості для розвитку сільськогогосподарства та фермерства. Однак усе це не цікавить сучаснумолодь, особливо у зв’язку з тим, що ці можливості не реалі-зовані, немає державної підтримки. Лише одиниці, виїхавши зкубанських селищ чи містечок до більших міст або столиці нанавчання чи роботу, мають згодом бажання повернутися до-дому, щоб «піднімати» сільське господарство на Кубані. Усечастіше молодь замислюються над питанням: «Поїхати чи ли-шитися?». Назбиравши купу «за» і мізерне «проти» від’їзду, за-лишають не лише свою малу батьківщину – Кубань, але й Росію.

Модернізація села – міф чи легенда?Проблема урбанізації міст не нова. Виїзд молоді із села

до міста – питання, яке хвилює усі країни СНД. Однак самезараз гостро постало вирішення цього питання на Кубані. Дер-жава вкладає величезні кошти на реалізацію планів щодо роз-витку сільського господарства, збільшення масштабів експортусільгосппродукції, а працювати на багатих кубанських угіддях

нікому. Нікого не цікавить інфраструктура села, а мова прошколу в кожному селі взагалі не йде. Якщо дитина в школу їдедо районного центру, а в інститут чи університет до великогоміста, то не варто сподіватися, що цей фахівець повернетьсядо маленького безперспективного села.

Натомість чиновники обіцяють нам модернізацію села наКубані. Вони вже вирішили, що потрібно зробити, щоб прива-бити молодь до кубанських сіл. На нараді з аграріями губер-натор краю Олександр Ткачов проголосив, що потрібнорозвивати сферу малих підприємств переробки сільгосппро-дукції, ферм альтернативного тваринництва, тепличних ком-плексів. Крім того, необхідно вкладати кошти в сади,виноградники та овочі відкритого ґрунту. «Коли у людей є нор-мальна справа і достаток, є умови для життя в рідній станиці,то й молодь не виїжджатиме в місто, – зазначив голова регіону.– Тоді й проблема залучення молодих фахівців не буде такоюгострою, як сьогодні». Однак, як і раніше, проекти влади, нажаль, залишаються лише проектами. Усупереч цьому трап-

ляються й ентузіасти: «Я вже зараз знаю, що після навчаннябуду працювати у себе на хуторі, – говорить третьокурсник Ку-банського аграрного університету Олександр. – Там моя про-фесія (механіка сільгоспмашин) буде більше витребувана, ніжв Краснодарі. До того ж, якщо всі свої обіцянки влада виконає,то це буде зовсім непогано. Але багато хто з моїх знайомих пла-нують залишитися тут. У місті їм більше подобається жити».

Програма підтримки лікарів діє"Проблема відтоку кадрів сьогодні характерна для всіх

держав, але ми цю систему переламаємо завдяки ефективнимкрайовим програмам. У краї багато років реалізується програмапідготовки лікарських кадрів для села, і ця програма дає своїрезультати – багато фахівців залишаються жити і працюватив селах", – зазначає віце-губернатор регіону Іван Перонко.

Цього року на Кубані заснована нова програма, згідно з якоюмолоді фахівці, які переїжджають в село, отримують субсидію зкрайового і федерального бюджетів у розмірі 1 млн рублів.

Також зараз запущено нову іпотечну програму кредиту-вання для вчителів у сільській місцевості та ряд програм підт-римки молодих фахівців.

За словами голови Законодавчих зборів Краснодарськогокраю Володимира Бекетова, проблема відтоку молодих кадріву Краснодарському краї в основному через необізнаність на-селення про існуючі крайові програми, спрямовані на підт-римку і розвиток села, в першу чергу людей, які тампроживають.

Потрібно розвивати інфраструктуруРозвиток інфраструктури, зокрема дозвільної сфери, на

Кубані залишається гострим питанням. Кубанські чиновники,вважаючи пріоритетним завданням модернізацію села, що наїхню думку сприятиме заохоченню молоді працювати на хуто-

рах, забувають про такий важливий чинник, як умови життя.Якщо єдиний спосіб активного відпочинку, що може дозволитисобі молодий кубанець – це вживання алкоголю абощо, то прояких фахівців можна говорити? Та ж ситуація і в містах, деокрім нічних клубів, інших розваг немає. Ці теми не пору-шуються можновладцями, однак вони хвилюють саму молодь.Так, на форумі «Славянск2 на Кубани» це стало темою для об-говорення під гаслом «Нынешней молодеже нет места!!!» Уцьому випадку молодь звертається до адміністрації міста зпроханням виділити територію для проведення організованихта безпечних для мешканців міста автомобільних перегонів абомузичних змагань. Однак на такі дурниці не має ані коштів, аніможливостей, ані бажання міської адміністрації.

Тому вести мову про те, що молодь повернеться нарідну Кубань після модернізації села чи введення крайовихпрограм для окремих категорій населення не доводиться.Без синхронного вирішення проблеми відтоку молоді з ку-банського регіону позитивний результат є недосяжним.

Світлана ТАРНОПОЛЬСЬКА

На схилі ХVIII століття українці зазнали тяжкихударів: 1764 р. Катерина II скасувала в Україні геть-манський устрій, 1775 р. ліквідувала Запорозьку Січ, а у1781 р. країна повністю втратила залишки автономії.Саме в цей час відбувалася вимушена міграція залишківзапорізького козацтва на Кубань. Отак і з’явилися на тихземлях козаки, відомі спочатку під назвою «чорномор-ців», а за тим – як Кубанське козаче військо.

Аби якось вижити на новій, раніше вже заселеній,території українські вигнанці понад півстоліття вели за-пеклі воєнні дії проти місцевих адигейців-черкесів.«Українсько-черкеська» війна завершилася після тогояк останні потрапили до імперського полону, а потімемігрували до Туреччини. Де колишні «кубанці» гинуливід голоду, неприйнятного клімату, та туги за батьків-щиною.

Починаючи з 1918 р., українську Кубань охопилополум’я соціальної революції: питоме кубанське ко-зацтво зійшлося тут у страшному протистоянні з новимиукраїнськими «прибульцями» із пореформеного села.Жорстокість цієї нині забутої українсько-українськоївійни важко порівняти із Громадянською війною.

Тоді перемогли ніби «прибульці», та розплата незмусила на себе чекати. Колективізація, голод і нескін-ченні репресії проти всіх станів тамтешнього українсь-кого населення. Пізніше новий надпотужний удар.Друга світова війна. Невідомо, як взагалі на Кубані уці-лів той уламок українського етносу.

Кубанське повстанствоЗа часів Великої вітчизняної війни на Кубані з’яви-

лися нові настрої на нові противники для боротьби. Сьо-годні існує багато літератури з приводу того, яккозацька частина на Кубані боролася з більшовиками.Та в жодній із книжок не зазначено, що це були укра-їнські козаки. Робиться це свідомо, аби вгодити ім-перським великодержавним амбіціям.

Коли український народ організував УкраїнськуПовстанську Армію і почав вести війну проти німецьких,радянських, польських загарбників, до цієї боротьбидолучаються і кубанські козаки. З їх числа в УПА булостворено кілька відділів, де знали про особливості іс-торичного розвитку Кубанського козацтва, тому під часпроведення агітаційної роботи серед кубанців зверталиособливу увагу на аспект кровної спорідненості ку-банських козаків та українців.

Сьогодні, на щастя, ще живі люди, які пам’ятаютьті події. Козак-кубанець УПА Пантелеймон Василевсь-кий, розповів у інтерв’ю одному російському виданнюпро події тих часів. Він зазначив про те, що майже 80 %повстанців складали кубанські козаки. Мовою спілку-вання була українська. Пісні співали також українські:«Від Карпат по Кубань чути голос «Повстань!»», «Роз-прягайте, хлопці, коней!», «Любо, браття, жить!», «Ойнаступала та чорна хмара!», «А вже літ триста, як козакв неволі!». Форму вдягали здебільшого радянську абошили собі з небіленого полотна, а потім, як давні ко-зацькі пластуни, качалися в такій формі серед зілля іягід, від чого вона починала нагадувати маскувальнийодяг. На шапках-кубанках та пілотках радянськоговзірця були українські тризуби. Саморозпустилася такзвана Кубанська повстанська армія у 1950 році з тієїпричини, що не мала ресурсів до існування.

Сучасні козакиСьогодні знайти козака на Кубані зовсім не важко.

Адже вони, наприклад, просто ходять вулицями столиціКраснодарського краю. Насправді ходять кубанські ко-заки вулицями не просто так, а як ми дізналися пізніше,задля високої мети.

Все почалося з того, що одного разу блукаючиКраснодаром із друзями, нас обігнав поблискуючип’ятами начищених чоботів, зодягнений у бекешу та зпапахою на голові козак. Мені здалося це дуже дивним,

адже навіть у Києві такого не побачиш. Більшого подивудодавало те, що це було влітку, а як відомо бекеша тапапаха це традиційний хутряний (!) зимовий одяг коза-ків. Як пізніше мені пояснив мій друг-кубанець, цей хло-пець-козак, швидше за все поспішав на плановустройову підготовку патрульного козацького війська.

Виявляється, у Краснодарі існує так званий «ко-зацький патруль», який займається охороною громадсь-кого порядку разом із працівниками місцевої міліції.Взагалі, із моїх власних спостережень, на Кубані із гро-мадським порядком все гаразд, особливо на вулицях:пиво на дитячих майданчиках ніхто не розпиває, дітямпісля 22-ї години вештатися по вулицях заборонено, тай взагалі якось аж занадто все тихо та спокійно.

Тож, напевно, це робота саме кубанських козачихпатрулів. Хоча, як вважають місцеві жителі, такі козацькі

загони створені більше для підвищення культурногорівня краю та залучення туристів. Така собі кубанськаекзотика.

З приводу існування козачого патруля в Росії булопроведено опитування. Результати такі: 42 % опитанихсхвалюють залучення козаків до охорони громадськогопорядку, 13 % - негативно ставляться до цього, 17 %опитаних не можуть точно відповісти на це питання, а28 % респондентів ставляться до козаків із гумором тане сприймають це явище серйозно.

Як вдалося дізнатися, за професіями красно-дарські козаки дуже різняться. Є у війську і прокурори,і звичайні вчителі та лікарі. Та, звичайно, єдине, що їхоб’єднує – це українське коріння, нездоланне почуттясправедливості та козацька душа.

Христина БОЛОЦЕНКО

2 Історична довідка, аналітика

Людське життя – така невідома річ. Мільйонилюдей щодня протоптують тисячі кілометрів, і ніхто зних не відчуває під ногами золото, яке лежить в землістоліттями. Звичайно, не всі такі байдужі. Дехто не зу-пинився на прочитанні роману Роберта Стівенсона іпочав писати власну історію, останній кадр екранізаціїякої повинен бути близький до такого: забута людоммісцина, столітній дуб, за сто двадцять метрів від якогостоїть на колінах загартований пригодами чолов’ягаперед старою скринею. Кілька ударів по ржавому замку– і сяйво золота заливає засмагле обличчя шукача.Якось так.

Таких місцин і столітніх дубів на земній кулі чи-мало, якщо вірити легендам. Кубань – одна з найлеген-

дарніших у цьому плані. «Земля Кубані зберігає ще неодин скарб, залишений племенами і народами, що жилитут у далекому минулому», – запевняє Ігор Анфімов,старший науковий співробітник відділу археології Крас-нодарського державного історико-археологічногомузею-заповідника.

Але спробуємо оминути перекази, догадки і вигадки, тапростежимо офіційний варіант розвитку історії.

Початки історіїТравень 1918 року. Правління війська Кубанської

Ради залишають Краснодар, і з поспіхом вантажать усенайцінніше на 18 підвод. Найцінніше у прямому сенсіслова: золоті ікони, чаші, хрести, коштовності. Лише12 ящиків козаки зуміли вивезти за кордон у 1920 році,решту було посіяно на Кубанських землях без жоднихзвісток і нагадувань.

Операцією міграції коштовностей керував головаКубанської Ради Микола Рябовал. Прізвища решти учас-

ників нині віднайти не легко, оскільки їх знищувалине лише на папері. Більшість тих, хто мав необереж-ність докласти навіть не руки, а хоча б вуха до цієїтаємної справи, згодом були знищені фізично.

На початку березня 1918 року червоноармійцівступили в Катеринодар з кільцевим планом захоп-лення міста. Але кільце, мабуть, десь розімкнулось,бо війська Кубанської Ради все ж вирвались у на-прямі аула Шенджій.

У червні 1919 року в інсценізованій бійці Ми-колу Рябовала було убито. Друга після нього людинав Кубанській Раді була повішена напередодні. Кінецьісторії зі скарбом втрачається. Таємниця йде на тойсвіт. Принаймні так вважали не зовсім обізнанілюди.

Згодом у краї з’являється десант білої армії.Місія такої висадки не оповіщувалась. Хоча в цьому йне було потреби: чутки про золото поширились швидше,ніж колись у 1918 його вантажили на підводи.

Хто знайде перший скарб?Через кілька років уже більшовики завітали до Ку-

бані з метою виявлення кінців історії про скарб і самогоскарбу. Але його сліди зникли навіки.

Нині спостерігається активізація туристськогоруху, зокрема козацьких нащадків, які емігрували в тічаси до Франції, Аргентини, Чехії, Австралії. Саме місцятакого скупчення закордонних гостей і дають підставидля висновків про ймовірні місця поховання скарбу Ку-банської Ради. Найбільше туристів із металошукачамиможна зустріти в підземеллі в станиці Новощербіновсь-кій, вже згаданому аулі Шенджій, станиці Калузькій, урайоні хребта Пшафа, на шляху руху козацьких війську станицях: Атамановського, Ленінградській, Старо-мінській, Старощербинівській. «Шукати можна скрізь, –стверджує Іван Чайка, голова Краснодарського регіо-нального відділу Російського географічного товариства.– Щороку дедалі більше і більше цікавих і унікальнихзнахідок ми виявляємо і в горах, у передгір'ї, на Та-манському півострові, у степовій частині Краснодарсь-кого краю».

Як би там не було, натхненні легендами і спога-дами аматори й професіонали шукачів пригод уже пе-рекопали значну частину Кубанських земель. Науковціне даремно пишуть дослідження й просто історії натему, що дедалі більше заплутують стежки, пройденімайже століття тому правлінням війська Кубанської Ради.

Яна МУРАШКІНА

Скарб війська Кубанської Ради нині оцінюють у 5 млрд доларів США, згідно з оцінкамиросійських і зарубіжних дослідників. Кілька поколінь, нащадків козаків зокрема, копають Ку-бань у різних напрямках поки що безрезультатно. Де і скільки коштовностей столітньогозаховання варто шукати, розповідають науковці та збирачі легенд.

Урожай посіяного золотана Кубанській землі ще не зібрано

Фо

то

: in

sta

llso

ft.r

u

Запорожці на КубаніХто вони – сучасні кубанські козаки? Неправильно звані росіянами «казаки» чи свідомі

нащадки могутнього Запорізького війська? Звернімося до історії та пошукаємо сучасних ко-заків, аби знайти відповіді на ці питання.

Фо

то

: fi

lm.a

rjlo

ver.

net

Кадр із фільму «Кубанские казаки», СРСР, 1949

Кубанська молодь – відтік кадрів

Кубанські чиновники серйозно взялися за вирішення проблеми відтоку молоді. Для цьоговони збираються реалізовувати крайові програми розвитку. Пріоритетними напрямкамиє модернізація кубанського села та втілення програм для заохочення працювати у селі мо-лодих вчителів та лікарів.

Коли у людей є нормальнасправа і достаток, є умовидля життя в рідній станиці, то й молодь не виїжджатиме в місто.

Днями у сoчинськoму аерoпoрту знімали

епізoди кінострічки «У спoрті лише дівчата»,

пoвідoмляє прес-служба кoмпанії «Базел

Аерo».

У зйомках комедії взяли участь відомі актoри Ми-хайлo Трушин і Дмитрo Мухамадеєв. Прoцесoм на зні-мальнoму майданчику керував режисер фільму ЄвгенНевський. Прoдюсер фільму – Oлександр Цекалo.

Під час знімального процесу були задіяні літак «ТУ-154» і карета швидкoї дoпoмoги, навкoлo яких і рoзгoр-нулися oснoвні пoдії.

Зйoмки пoвнoметражнoгo худoжньoгo фільму «Успoрті лише дівчата» прoвoдять прoдюсерська кoмпанія «Середа» і кінoкoмпанія «Юнікoрн Прoдакшн» на базікінoкoнцерну «Мoсфільм».

Сценарій викoнаний у жанрі «дoрoжньoї кoмедії» іє свoєрідним ремейком на спoртивну тематику відомоїкoмедії «У джазі тільки дівчата».

Сюжет картини рoзгoртається навкoлo підгoтoвкидo зимoвих Oлімпійських ігoр 2014 рoку рoсійськoї жінo-чoї збірнoї зі снoубoрдингу.

У зйoмках фільму такoж беруть участь зірка серіалу«Інтерни» Ілля Глинніков, виконавець головної ролі у се-ріалі «Кадети» – Oлександр Гoлoвін, актриси російськоготеатру і кіно Катерина Вілкoва і Лянка Гриу та інші.

Відвідати музей вночі − це реально«Ніч музеїв» − це міжнародна акція, котра вперше

відбулася в 1999 році. Ініціатором її проведення сталоМіністерство культури і комунікацій Франції. В міні-стерстві довго думали, яким же чином відсвяткуватиДень музеїв (18 травня), щоб привернути увагу до куль-турної спадщини минулих поколінь. Завдання було не злегких, адже зацікавити, в першу чергу, потрібно буломолодь, продемонструвавши їй, що музеї − це не запиленіпредмети старовини, а місце, де переплітаються і, нібифільм на екрані, оживають минуле і сучасне. У міні-

стерстві зрозуміли, що потрібно зробити щось карди-нально нове − такого, чого ще не було, адже потрібновразити і зацікавити молодь. Так, з’явилася ідея про «Нічмузеїв» − усі музеї, котрі приєдналися до цієї акції,можна відвідати вночі. Щоправда, назва заходу була тодітрошки інша − «Весна музеїв», але з 2005 року її змінилина «Ніч музеїв». Ця назва майже повністю розкриваєзміст акції і, крім того, весна − це пора активного проведеннярізноманітних заходів у музеях і галереях, тому назва «Веснамузеїв» була занадто широкою і не відображала всю оригі-нальність і неповторність відвідування музеїв вночі.

Акція діє − молодь зацікавилася музеямиДля «Ночі музеїв» характерним є не лише незвич-

ний час для відвідування музеїв, а й те, що під час про-ведення акції майже всі музеї і галереї роблять вхід досвоїх залів безкоштовним або із суттєвою знижкою. Крімтого, в цю ніч можна відвідати не лише музейні простори,а й різноманітні концерти, взяти участь у конкурсах, феє-ричних шоу, а для тих, хто бажає відвідати за ніч якомогабільше виставок, організують тематичні маршрути набудь-який смак. Звичайно, що такий незвичний формат− неформальний і вільний − відвідування музеїв не мігне зацікавити молодь: більшість гостей таких заходів повсьому світові і складають юнаки та дівчата.

Краснодарський художній музей − ініціатор прове-дення «Ночі музеїв» в краї

На Кубані ініціатором проведення подібної акції ви-ступив Краснодарський крайовий художній музейім. Ф. А. Коваленко − один із найстаріших художніх музеївна Північному Кавказі. Вперше з ініціативи музею крайприєднався до міжнародної акції в 2006 році. Завдякизусиллям організаторів та ініціатора події захід відразуж став не просто популярним, а перетворився на новетрадиційне весняне свято молоді. Цікаво, що в краї підчас проведення цієї акції значну увагу приділяють сучас-ному мистецтву та його гармонійному поєднанню з ми-нулим: у класичних музейних просторах можна побачитиарт-інсталяції; картини, в котрих синтезується ренесансі мас-медійна культура; інтерактивне мистецтво. І все цев поєднанні з показами старих фільмів, класичних ви-ставок, присвячених історії краю. Організатори «Ночі му-зеїв» не припиняють дивувати. У минулому році,наприклад, найяскравішою подією в рамках «Ночі му-зеїв» стало відкриття чотирьох виставкових проектів ві-домого галериста, колекціонера і арт-менеджера МаратаГельмана, зокрема скандальної «ICONS» (мета котроїбула продемонструвати тонку межу взаємозв’язку міжсучасним мистецтвом та іконами), проти проведення кот-рої виступила церква. Цього року «Ніч музеїв» в Крас-нодарі як і завжди відбудеться у травні. Організаторипоки що не розкривають таємниць цьогорічної події,однак натякають, що вона буде не менш цікавою, аніжбула минулого року.

Анастасія ЄРМАКОВА

На анапських пляжах активно розгортається будів-ництво. Суперечки між місцевим населенням та підпри-ємцями відбуваються давно, проте протистояннязагострилось, коли бульдозери почали вирівнювати ве-ликі шматки пляжу. Міська адміністрація, яка дозволилабізнесменам розпочати будівництво, тепер заявляє пронеобхідність зберегти ці «кучугури» (так називають пі-щані дюни місцеві жителі). Захисники навколишнього се-редовища вважають, що цю територію треба взяти підохорону. В адміністрації Анапи з активістами згодні і на-віть говорять, що такий статус збираються надати дюнамнайближчим часом. А підприємці, поки влада ухвалює рі-шення, активно користуються своїм законним правом назабудову «золотих пісків» і продовжують «готувати» їхдля власних цілей.

Як так сталося?Усе починалось з далекого 2010 року, коли прибе-

режна частина Анапи перейшла з федеральної власностів муніципальну. Територію з барханами віднесли до зе-мель населених пунктів та дозволили будувати тут бу-динки житлового та комерційного призначення (кафе,ресторани, багатоповерхові споруди).

У 2012 році будівництво на березі почало набиратиобертів: дюни розривали і заливали фундамент. «Пер-шими на сполох забили місцеві жителі. Саме вони сталивикладати фото з місця подій в Інтернет, дзвонити еко-логам та громадянським активістам, підключили до за-хисту дюн козацтво, – розповідає Світлана Панькова,член Громадської екологічної ради при губернаторі Крас-нодарського краю. – Ми побоювалися, що якщо терміновоне зупинити роботи, то оберігати тут буде вже нічого».

23 жовтня минулого року відбулося засідання Гро-мадської екологічної ради, на якому вирішували питанняохорони Анапських дюн. На зборах, за інформацією офі-ційного сайту голови регіону, Тетяна Євсікова повідо-мила, що всі видані раніше дозволи на будівництво взоні, що знаходиться під охороною, скасовані, а всі до-кументи за цими справами передані до прокуратури.Однак, за словами місцевих жителів, реального припиненнябудівельних робіт вдалося досягти лише в кінці грудня – заініціативою нового мера Анапи Сергія Сергєєва.

Як писав блогер paffnyti на сайті «Живая Кубань»,26 листопада громадською комісією було зафіксовано

знищення дюн в районі пансіонату «Урожай».А 10 грудня від місцевих жителів на адресу організації«Анапа – наш общий дом» надійшов сигнал про те, що йдерозчищення від дюн ділянки пляжу в санаторії «Бімлюк».

Мер Анапи Сергій Сергєєв 27 грудня минулого рокувідвідав зону дюн Піонерського проспекту, щоб особистоознайомитися із ситуацією. Він наказав службам підго-тувати всі документи (починаючи з формування земель-ної ділянки і закінчуючи дозволом на будівництво), щостосуються забудівель, і дати їм юридичну оцінку.

Мрії місцевого населенняЧлени Громадської екологічної ради знайшли вирі-

шення проблеми, за якого вдалося б не лише зберегтиприбережну зону, а й припинити будівництво. «Ми хотілиб не лише зберегти дюни від забудови, але й створитиприродний парк – який буде охоронятися, де можна

буде гуляти і прокласти маршрут, а ось будівництво ка-тегорично заборонено. У такому парку з'явиться хоча бмінімальний штат співробітників, які будуть проводитироз'яснювальну роботу серед людей і контролювати їхповедінку в дюнах. Адже відомо, що приватні забудов-ники – це ще півбіди. Багато шкоди завдає хаотичне від-відування дюн несвідомими туристами, які не лишеходять по них, але й смітять, влаштовують «громадськітуалети» , – розповідає Світлана Панькова. Але чи здій-сняться ці плани поки ще не відомо, адже вільної тери-торії залишилось небагато.

Анапинці не втрачають надії на те, що їм вдастьсяврятувати скарби їхньої землі. Адже одна перемога вжев них вже є – заборона на видобування піску з акваторіїкурорту, що могло б призвести до екологічної кризи.Отож, як співається у пісні «надія є».

3Природа, новини

«Таємниче зникнення»Анапських дюн

Піщані дюни на прибережній зоні Анапи знаходяться на межі знищення. Екологи та міс-цеві жителі б’ють на сполох: руйнуються унікальні пам’ятки природи. Хто в цьому винен,чи будуть покарані винуватці та чи можна зберегти те, що залишилось – ці питання цікав-лять анапинців.

Катерина ОЛЕКСІНА

Фото: ewnc.org

На Кубані порушуються права робітників

Керівник Державної інспекції праці в

Краснодарському краї Олександр Колосов

розповів про рейтинг порушень прав ро-

бітників кубанськими роботодавцями.

Те, що на Кубані, як і в Росії, щодня порушуютьсяправа працівників – не таємниця. Однак кубанські інспек-тори праці успішно борються з недобросовісними підпри-ємцями. Дорікнути регіональному відомству в неякіснійроботі навряд чи хтось посміє – показники штрафів Ку-бані деколи перевищують московські. І це свідчить не проте, що в інших регіонах не порушуються права робітників,а про те, що кубанські інспектори працюють, не покла-даючи рук. Чим грішать роботодавці і до чого це призво-дить, розповів керівник Державної інспекції праці вКраснодарському краї Олександр Колосов.

«З року в рік в рейтингу порушень майже нічого незмінюється. Місце лідера впевнено тримають заяви зіскаргами про несвоєчасну оплату праці. «Срібло» «по-чесного» рейтингу мають скарги про махінації в отриманнірізного виду компенсацій і оформленні та розірванні тру-дових відносин. Багато хто незадоволений організацієюпраці та відпочинку. Замикають ТОП-5 порушень питанняохорони праці».

Олександр Колосов зазначив, що в минулому роцідуже багато заяв надійшло від вагітних. Якщо в 2010 такихбуло 42, то в 2012 – 199. Такі скарги у інспекторів в пріоритеті– їх перевіряють першочергово. Практично в 100 % випадківсправедливість на стороні вагітної жінки.

На Кубані тварини хворіють на лептоспіроз

У Краснодарському краї 17 тварин

захворіли на лептоспіроз. З потеплінням

кількість інфекційованих тварин, може

швидко збільшитись.

Як повідомляє Россільгоспнагляд, з потеплінням наКубані і Республіці Адигеї збільшується небезпека зара-ження тварин і людей лептоспірозом. Відбувається цечерез воду прісних і штучних водойм у місцях несанкціо-нованого купання і водопою тварин, а також у зв’язку зпідвищеною міграцією мишей, що є носіями лептоспірозу.

З початку цього року в лабораторії виявлено вже17 позитивних проб на це захворювання: 9 з Красноармій-ського району, 4 з Калінінського від коней, 3 з Динськогорайону від великої рогатої худоби і одна проба від коня зАбінського району.

Лептоспіроз – гостра інфекційна хвороба, що викли-кається збудником з роду лептоспір. Супроводжуєтьсяураженням капілярів, печінки, нирок, м'язів, інтоксика-цією організму, та хвилеподібною лихоманкою. Окрім лю-дини, під загрозою велика рогата худоба, свині, коні, вівці,кози, собаки, лисиці, норки, кішки, домашні і дикі птахи, білімиші. Основний шлях передачі інфекції через водойми.

Кубанський медичний університетвирішує проблему штучних органів

У Краснодарі на базі Кубанського ме-

дичного університету відкрили унікаль-

ний Центр регенеративних технологій,

аналогів якому – одиниці у світі.

Нову лабораторію створено завдяки гранду урядуРосійської Федерації у розмірі 100 млн рублів, який ви-грали працівники університету з професором Каролін-ського інституту Паоло Маккаріні, повідомляють«Аргументы и факты». «Кошти витратять на реалізаціюдослідницького, клінічного та освітнього проекту в сферірегенерації дихальних шляхів і легенів», – пояснює спе-ціаліст Центру Олена Губарева.

У березні до Центру привезли біореактор, подібнийдо двох інших регенеративних апаратів у Європі (один –у Швеції, ще десять – у США). «Реактор життя», як йогоназвали місцеві лікарі, утворює нові клітини і, зрештою,органи, що надалі зможе вирішити проблему донорства.

Поки що апарат створює органи дрібних тварин, зок-рема, мишей. Після стажування російських вчених за кор-доном та ґрунтовних досліджень, за допомогоюбіореактора вирощуватимуть повнофункціональне люд-ське серце. Перші експериментальні операції проводити-муть безкоштовно для охочих.

Це в майбутньому. А нині для досліджень, що змінятьісторію світової медицини, створюються відповідні умови.І навіть стерильні. Перед входом до лабораторій не можнакористуватися парфумами і косметикою: «здоров’я переду-сім» – викарбовано латиною на стінах медичного закладу.

Вечір одноактових балетів у Краснодарі

На початку квітня на сцені Музич-

ного театру відбувся вечір одноактових

балетів, присвячений 85-річчю «Болеро»

композитора Моріса Равеля.

У програму вечора увійшли балети «Моцарт», «Бан-кет» і «Болеро», поставлені головним балетмейстеромМузичного театру, режисером Олександром Мацко. Балет«Болеро» Равеля називають «музичним одкровенням»,а його магнетичний вплив на глядачів порівнюють з гіп-нозом. У 2013 році цьому геніальному творінню виповню-ється 85 років. Балет мав шалений успіх у ЄвропіXX століття. Тему «Болеро» наспівували усюди – в кори-дорах готелів, в метро, на вулиці. Сергій Прокоф'єв нази-вав її «дивом мистецтва». Цього разу стати свідками дивапощастило кубанським глядачам.

Усі музеї працюють вночі!Казка? Ні, це «Ніч музеїв»

Цієї весни в Краснодарі вже ввосьме відбудеться акція «Ніч музеїв», мета котрої − залу-чити якомога більше молоді до знайомства з культурою, продемонструвавши потенціал су-часного музейного простору.

Краснодарський художній музей

Фо

то

: w

ww

.tvp

lan

eta

.ru

Фільм «У спoрті лише дівчата»знімають у Сoчі

Яскрава і самобутня, колоритна і творча Кубань поправу визнана одним з найбільших культурних центрівРосії. Запам'яталися кубанцям культурні акції «МХАТ наКубані», фестивалі «Кубанська музична весна», «Зо-лоте яблуко», «Кінотавр», «Кіношок», «Співуча Росія»,фестиваль слов'янської культури, «Кубанські про-стори», «Південні зорі Кубані», «Кубанський козачок»,«Синьоока Анапа».

Упродовж року у краї проводиться близько чо-тирьохсот свят, фестивалів та форумів. 2013 – не виня-ток. Лише у травні планується відкриття кількохмасштабних фестивалів, куди завітає тисячі гостей.

Рок, мистецтво і весілля на початку травняВже 1 травня в Краснодарі стартує рок-фест

«Пульс молодих». За словами організаторів, участь узаході підтвердили вже близько 10 колективів, середяких Grace, THE GAYA, «Тройная точка» та інші.

«Кожна група презентуватиме фанатам по 2-3 ком-позиції. Переможці отримають п'ятигодинний студійнийзапис і можливість премастерінгу, іншими словами –якісна студійна обробка 3 пісень», – наголошують ор-ганізатори.

Окрім того, жюрі визначить «найстильнішу групу» іпрезентує приз «глядацьких симпатій» – сольний концертв «ARENA HALL». Фінальний акорд музичного фестивалю –розіграш Сертифікату на 3000 рублів для татуювання водній з кращих тату-студій Краснодару – «Black Milk».

Наступним помітним культурним заходом станещорічний «SOCHI. ART. WORLD», який з 3 травня протягомтижня прийматиме гостей з усіх куточків планети. У рам-ках фестивалю проводитиметься масштабний конкурс,що включатиме ряд номінацій. Серед них танцювальні,вокальні, музично-інструментальні, художні, образо-творчі та естрадно-циркові види мистецтва.

Оцінувати таланти конкурсантів будуть автори-тетні працівники сфери культури Росії: заслужений діячмистецтв Росії Володимир Дедков, актор, постановниктрюків ГІТІСу Айдар Закиров, начальник відділу свят іцільових програм «Кубанського казацького хору» Люд-мила Пахомова та інші.

Заключний концерт і нагородження учасників фе-стивалю відбудеться у Зимовому театрі Сочі.

5 травня в Анапі стартуватиме фестиваль нарече-них. Захід об'єднає понад 20 міст Росії. Як повідомляєорганізатор Тетяна Кулікова, участь у проекті зможутьвзяти лише заміжні жінки.

«Обов'язкова умова – шлюб учасниць повиненбути зареєстрований у 2012 році. Інших обмеженьнемає, дівчата будь-якого віку, росту, ваги і національ-ності матимуть нагоду долучитися до проекту», – роз-повідає Кулікова.

Також, в межах фестивалю відбудеться ряд бла-годійних акцій, зокрема поїздки в дитячі будинки та ін-тернати для людей похилого віку.

Головним призом конкурсу стануть діамантові, зо-лоті та срібні прикраси, повідомляє «Анапа.інфо».

Козацькі традиції під небом Тамані та «Ніч музеїв»10 травня стартує сезонний етнографічний фести-

валь «Атамань». Вже п’ятий рік поспіль Темрюкськийрайон стає епіцентром козацьких святкувань. У програміфестивалю виступи дитячих фольклорних колективів,інсценування кубанських козацьких традицій, зокремацеремонія весілля: смотрини, сватання, обряди з при-даним, обід у молодого подружжя тощо.

«Атамань» широкомасштабний проект, який ставродзинкою Приазов'я і Кубані, – про це заявила віце-губернатор Краснодарського краю Галина Золіна, –Дивлячись на ці прості, відкриті обличчя, традиції, на-родні гуляння, кожен, напевно, відчуває, що його душавідпочиває».

До того ж, організатори передбачили цікаві май-стер-класи: ліпка з глини, виготовлення ляльок-мота-нок, приготування вареників і кубанського вина,вишивання рушника.

Кульмінацією стане фестиваль, присвячений 220-річчю з дня висадки козаків на Таманському півострові.З цього приводу будуть збудовані справжні козацькі ку-рені, де відбудуться різноманітні конкурси та виступи.

До закриття фестивалю 12 жовтня спланована ви-ставка робіт майстрів декоративно-прикладного ми-стецтва, а також концерт духовної музики та виступифольклорних колективів.

Паралельно «Атамані», розпочне роботу й музей-ний фестиваль та Загальноєвропейська акція «Ніч му-зеїв», яку щорічно відвідують понад шістдесят тисячжителів і гостей краю. Подія приурочена до міжнарод-ного дня музеїв на Кубані. За традицією, фестиваль від-кривається в муніципальних установах різних міст краю,де активно розвивається музейна справа. Щорічно го-туються цікаві розважальні програми з сюрпризами дляглядачів.

У рамках заходу гості відвідають виставки живо-пису, графіки, історичних реліквій, рідкісних книг, ко-стюмів, майстер-класи, мультимедійні презентації,а також візьмуть участь у конкурсах і акціях.

Сабіна ПУХКА

4 Культура

РЕДАКЦІЯ:Головний редактор– Ганна КовальБільд-редактор, верстальник– Яніна ЗлебоваДизайнер– Ольга ЗаднєпрянВеб-дизайнер– Ольга НосикАдміністратор соцмереж– Олена МаслєніковаРедактори:Анна Кирилко, Анастасія Білякова-БєльськаЖурналісти: Христина Болоценко, Анастасія Єрмакова,Яна Мурашкіна, Катерина Олексіна, Сабіна Пухка, Світлана Сурай, Світлана Тарнопольська

Тижневик «Українська Кубань»Виходить з квітня 2013 року.Віддруковано на базі кафедри ви-давничої справи та мережених ви-дань Київського національногоуніверситету культури і мистецтвПідписано до друку 16.04.2013

Усі права на матеріали, що міститьтижневик «Українська Кубань», за-хищені відповідно до законодав-ства України про авторське тасуміжні права. Будь-яке запози-чення можливе лише за наявностіпосилання на «Українську Кубань».

Адреса редакції:м. Київ, вул. Щорса 36-Б, оф. 507

kuban.in.ua

Травень запам’ятається масштабними фестивалями

Щороку на Кубані відбуваються сотніфестивалів, які приваблюють місцевих жи-телів і гостей міста. Цікаві конкурси, вис-тавки, майстер-класи кожного разувражають своїх відвідувачів.

Фо

то

: ka

z.a

-to

urs

.co

m

Фо

то

: vk

.co

m/c

lub

49

85

32

01