8
http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] ВІВТОРОК, 13 січня 2009 р. № 5 (27836) Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета Заснована Заснована у січні у січні 1838 року 1838 року Головна газета Чернігівщини http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] . Головна газет Головна газет С правді, крім страху після газових російсько-українських баталій ніяких негативних змін у плані тепла та гаря- чої води мешканці Чернігівщини на собі не відчули. Ми благополучно пережили різдвяні морози, дочекалися відлиги та сонця, а батареї у квартирах теплі, і ранковий душ ще ніхто для себе не відмінив. Підприємства, котрі не зупинилися у передчутті кризи, працюють, школи, дитсадки та інша соціальна сфера – також. Але ситуація на газовому ринку дуже крихка. І спати спокійно ця проблема людям не дає. У селах простіше. Не всі, провівши газ до осель, повикидали грубки, пічки та котли для твердого палива. А от у місті – повна за- лежність від цивілізації. Із запитанням, чи треба боятися чернігів- цям газової кризи найближчим часом, звер- нулася до голови правління ВАТ «Чернігів- газ» Алли Ярової. У селянських оселях поки що тепло Газ у Держанівці чекали не один десяток років. Ще на початку 70-их трубу закопали ледь не на околиці села, та місцеві тодішні керівники не зуміли чи не захотіли скористатися таким благом. А ось у сусідньо- му Лихачеві не одне покоління селян зігріває природне паливо. Нарешті торік і в Держанівці запалили «голубий вогник». Обійшлося це недешево, але ж затрати мають окупитися. І це втішало селян. Перший тривожний подзвін по дешевому газу пролунав ще восени, а нині природне паливо з Росії до України не надходить, та держанів- ці поки що полегшено зітхають: оселі газом обігріваються і їжу є на чому зварити. Хоч відзначають, мовляв, раніше газ подавали так, що аж у трубах гуло, а нині тиск зменшився, але не суттєво. Село не вірить, що зовсім припинять подачу газу, та впевнене: ціна на нього зросте і за тепло в оселях доведеться платити більше. Микола ГАЙОВИЙ Носівський район Точка кипіння Газова атака Чернігівщину обійшла. У всякому разі, сьогодні Фото Миколи ТИЩЕНКА Фото Віктора КОШМАЛА стор. 3 3 стор. 3 3 стор. 4, 8 4, 8 стор. 5 5 стор. 6 6 Аналітико- психологічний етюд Черго- знавство Першооснови Сію, вію, посіваю Посівний календар на 2009 рік Невідомі сторінки з історії Сіверського краю Таємниця Іларіона

Деснянська правда №27836

Embed Size (px)

DESCRIPTION

Точка кипіння Посівний календар на 2009 рік стор. 4, 8 4, 8 стор. 3 3 стор. 3 3 стор. 5 5 стор. 6 6 Аналітико- психологічний етюд Першооснови Невідомі сторінки з історії Сіверського краю http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловнагазет Фото Миколи ТИЩЕНКА Фото Віктора КОШМА ЛА

Citation preview

Page 1: Деснянська правда №27836

http://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]

ВІВТОРОК,13 січня2009 р.

№ 5(27836)

Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета

Заснована Заснована у січні у січні

1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected]://www.dponline.cn.ua e-mail: [email protected] Головна газетГоловна газет

Справді, крім страху після газових російсько-українських баталій ніяких негативних змін у плані тепла та гаря-

чої води мешканці Чернігівщини на собі не відчули. Ми благополучно пережили різдвяні морози, дочекалися відлиги та сонця, а батареї у квартирах теплі, і ранковий душ ще ніхто для себе не відмінив. Підприємства, котрі не

зупинилися у передчутті кризи, працюють, школи, дитсадки та інша соціальна сфера – також. Але ситуація на газовому ринку дуже крихка. І спати спокійно ця проблема людям не дає. У селах простіше. Не всі, провівши газ до осель, повикидали грубки, пічки та котли для твердого палива. А от у місті – повна за-лежність від цивілізації.

Із запитанням, чи треба боятися чернігів-цям газової кризи найближчим часом, звер-нулася до голови правління ВАТ «Чернігів-газ» Алли Ярової.

У селянських оселяхпоки що тепло

Газ у Держанівці чекали не один десяток років. Ще на початку 70-их трубу закопали ледь не на околиці села, та місцеві тодішні керівники не зуміли чи не захотіли скористатися таким благом. А ось у сусідньо-му Лихачеві не одне покоління селян зігріває природне паливо.

Нарешті торік і в Держанівці запалили «голубий вогник». Обійшлося це недешево, але ж затрати мають окупитися. І це втішало селян.

Перший тривожний подзвін по дешевому газу пролунав ще восени, а нині природне паливо з Росії до України не надходить, та держанів-ці поки що полегшено зітхають: оселі газом обігріваються і їжу є на чому зварити. Хоч відзначають, мовляв, раніше газ подавали так, що аж у трубах гуло, а нині тиск зменшився, але не суттєво.

Село не вірить, що зовсім припинять подачу газу, та впевнене: ціна на нього зросте і за тепло в оселях доведеться платити більше.

Микола ГАЙОВИЙНосівський район

Точка кипіння

Газова атакаЧернігівщину обійшла.У всякому разі, сьогодні

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КАФ

ото

Вікт

ора

КОШ

МА

ЛА

стор. 33

стор. 33

стор. 4, 84, 8

стор. 55

стор. 66

Аналітико-психологічний етюд

Черго-знавство

Першооснови

Сію, вію, посіваю

Посівний календарна 2009 рік

Невідомі сторінки з історії Сіверського краю

Таємниця Іларіона

Page 2: Деснянська правда №27836

№ 5 (27836)13 січня 2009 року2

Бліц-опитування

«Вдома, на щастя, ще тепло»Руслан:

– Мені здається, що українські ком-панії все ж таки трішки крадуть газ із труби. Вдома, на щастя, ще тепло, добре, що хоч тут не позначився скан-дал з росіянами.

Світлана:

– Неприємно, що це вже не перший раз така ситуація, і чомусь знову вона виникає напередодні новорічних свят. Таке враження, нібито хтось робить це навмисно.

Григорій:

– Це ганьба для обох країн. До того ж незрозуміло, чому через це мають страждати пересічні громадяни. По-садовці ж казали, що для внутріш-ніх потреб свого, українського, газу вистачає.

Олена:

– Я впевнена, що це якийсь полі-тичний трюк. Комусь потрібен увесь цей скандал. На мою думку, ситуація штучно створена. Припускаю, що це все пов’язано з наступними цьогоріч-ними виборами.

Тетяна, бухгалтер:

– У мене вдома температура повітря поки що без змін: як були батареї хо-лодними, так і залишилися.

Олександр, приватний підприємець:

– Ще часу мало минуло, тож поки що жодних змін немає. Сподіваюся, договір скоро підпишуть і постачання газу відновлять. Якщо ні – то, мабуть, відчуємо його дефіцит.

Дмитро, пенсіонер:

– У мене газова колонка горить, як і горіла. Температура батарей теж не змінилася. Тож нестачу газу поки що не відчуваю.

Ярослав ЧОРНИЙ,Наталія ГАРБУЗ

Актуальна темаАктуальна тема

Вже не вперше новорічні свята су-проводжуються відключенням газу для України, проте навіть за

часів холодної війни Росія не перекри-вала газ Європі. Російський президент Володимир Путін звинувачує у цьому Україну, мовляв вона незаконно вико-ристовувала транзитний російський газ та вимагає контролю за українською га-зотранспортною системою. Україна іде на поступки та демонструє свою чесність: у ніч з суботи на неділю Прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко та її чеський колега Мірек Тополанек підписали про-токол, який передбачає допуск як єв-ропейських, так і російських експертів до контролю за транзитом російського газу до Європи, а також право доступу до українських газових сховищ, проте лише в тій частині, яка необхідна для забезпечення російського газу в Євро-пу. Таким чином, Україна виконала всі умови, які вимагала Росія для віднов-лення постачання газу до Європи, зая-вив прем’єр-міністр Чехії.

Нагадаємо: газовий конфлікт заго-стрився через зрив переговорів між ро-сійським газовим монополістом «Газпро-мом» та НАК «Нафтогаз України» напе-редодні нового року з приводу ціни на поставки газу до України на 2009 рік та ставки транзиту російського газу до кра-їн ЄС. У результаті, 1 січня 2009 р. ВАТ «Газпром» припинив постачання газу до України, а вже з 5 січня почав знижу-вати, а потім і повністю припинив об-сяги газу для європейських споживачів, тим самим залишивши без блакитного палива ряд країн ЄС, серед яких Болга-рія, Польща, Молдова, Румунія, Греція, Туреччина, Угорщина, Словаччина, Ні-меччина та інші. Тож температура у до-мівках громадян Центральної та Східної Європи почала невпинно падати, а під-приємства вимушені були простоювати та нести колосальні збитки. Особливо постраждали Болгарія та Молдова, які найбільш залежні від російського газу. В цій ситуації Україні довелося, керу-ючись політикою добросусідства та ма-ючи певні запаси в газосховищах, тим-часово постачати газ цим країнам, поки росіяни не відкрутять газовий вентиль. Щодо самої України, то, на щастя, наші газосховища поки мають достатній за-пас, якого має вистачити на певний час,

проте вже нині багато котелень пере-ходять на економний режим, що може позначитися на зниженні температури в помешканнях українців. Складною залишається ситуація й для україн-ських підприємств, яким доводиться скорочувати виробництво та переходи-ти на альтернативне паливо, як то ма-зут, вугілля та інше. Постійні перего-вори голови НАК «Нафтогаз України» О. Дубини зі своїм російським колегою О. Міллером з приводу ціни на газ для України та відновлення газопостачання країнам ЄС досі не мали успіху. Росія, незважаючи на положення Меморанду-му про поетапний перехід на ринкові ціни на газ, вперто пропонує економіч-но необґрунтовану ціну у 450-470 дола-рів за 1 тисячу кубічних метрів газу та наполягає на допуску своїх експертів до газотранспортної системи України, її газосховищ.

Газова війна активно супроводжуєть-ся й інформаційною: керівництво Росії безпідставно звинувачує Україну у кра-діжках газу, не маючи прямих доказів. У західній пресі постійно з’являються попередження європейців про непра-вомірний відбір Україною транзитного газу. Керівництво «Газпрому» надсилає європейським чиновникам та міжна-родним фінансовим установам листи, в яких залякує Європу ненадійними українцями.

Складається враження, що керівни-цтву Росії та «Газпрому» важливіше пі-дірвати імідж України в очах європей-ських партнерів, ніж вирішити газовий спір по суті. Проте, на думку аналітиків, газова суперечка може мати неприємні наслідки для Росії взагалі і репутації «Газпрому» зокрема. Європейці, добре відчувши на собі непрогнозованість Ро-сії, почали шукати нових шляхів газо-постачання, розвивати енергозберігаючі технології та переходити на нетрадицій-ні види енергозабезпечення.

У Кремлі розуміють, що вирішення питання транзиту газу до Європи є ви-рішальним фактором для євроатлантич-них перспектив України. Відтак укра-їнська влада зобов’язана переконати Європейський союз у тому, що Україна є надійним партнером, з яким можна мати справи.

Олександр ІЛЛІН

Газовий конфлікт:хто ж правий?Епопея продовжується

За повідомленням прес-служби Чернігівського міськвиконкому, Чернігівська ТЕЦ скоротила до

мінімуму постачання газу і з 8 січ-ня працює на вугіллі, запас якого на підприємстві становить 90 тисяч тонн. Його вистачить для завершення опа-лювального сезону.

За словами заступника міського голови Миколи Літвінова, ситуація з «блакитним паливом» у Чернігові поки що стабільна, місто працює у звичай-ному режимі. Якщо тиск газу у трубах зменшиться, то це насамперед відчує промисловість, а в житлових будинках холодніше не стане.

У Чернігівському лінійно-вироб-ничому управлінні магістральних га-зопроводів відмовилися від будь-яких коментарів. А заступник керівника з економічних та фінансових питань

ВАТ «Чернігівгаз» Ольга Опанасенко сказала лише, що «нині газ у трубах є, а що далі буде – побачимо».

Чи готові наші підприємства до га-зового дефіциту?

У прес-службі ВАТ «Облтеплокому-ненерго» повідомили, що альтернативою є відновлення мазутних горілок. А у го-лови правління ЗАТ «Чернігів ський це-гельний завод № 3» Анатолія Самійленка настрій оптимістичний: «Підприємство сьогодні на ремонті. А уряди нікуди не дінуться, підпишуть договір. Якщо ж ні – працюватимемо на вугіллі».

Наталія ГАРБУЗФото Віктора КОШМАЛА

Фот

о О

лекс

андр

а БО

ЖКА

У режимі У режимі економіїекономії

Page 3: Деснянська правда №27836

№ 5 (27836)13 січня 2009 року 3

Повсякденному жит-тю кожного міста притаманні риси,

що впадають в око вже після нетривалого там пе-ребування. Риси більш-менш типові, властиві де-яким іншим містам, і не-повторні, приємні і не дуже. В житті Чернігова однією з таких, на жаль, більше типовою, ніж на-впаки і не дуже приєм-ною, є черги. В чергах у нашому місті найчастіше доводиться гаяти час біля каси супермаркету, на по-шті, під дверима лікаря в поліклініці, біля віконець, з яких нам видаються найрізноманітніші доку-менти і довідки, у натовпі на зупинці громадського транспорту (останнє яви-ще називається неоргані-зованою чергою).

Взагалі-то черга, як один із способів суспіль-ного життя, дісталася всім нам у спадок з епо-хи «соціа лізму» й «роз-виненого соціалізму», з часів загальнодержав-ного планово-командно-розподільчого господар-ства. Називаю цю сис-тему господарством, а не економікою, бо економіка, за визначенням Аристоте-ля (IV ст. до н.е.) є мисте-цтвом господарювання; а мистецтва в такій системі якраз гостро бракувало. Одним із наслідків чого став всеохоплюючий де-фіцит товарів споживан-ня і послуг.

Слово «дефіцит» у пе-рекладі з латинської – «не вистачає». Там і тоді, де і коли чогось життєво необхідного не вистачає, неминуче виникають ві-йни, бійки, сварки, черги. З наведених засобів зма-гання з дефіцитом черги є цивілізованими й час-то потрібними. У Радян-ському Союзі вони вили-лися в надзвичайно роз-винені види та форми. Найпоширенішими ста-ли черги (тут і далі мо-вою оригіналу) «живые» та «неживые». В «живых» люди наочно вишикову-валися (або «утрамбову-валися») один за одним; «неживые» формувалися за допомогою складання списків (теж доводилося періодично в цьому списку «відмічатися»); «живые» могли розтягуватися на багато годин, «неживые» – на багато років. У чер-гах за товарами тривалого користування над «нежи-вой» виростала «живая», яка прагнула потіснити чи обдурити (часто небез-успішно) «неживую».

Масовими й звичними були черги за певним то-варом, за групою товарів (мовляв, коли надійде моя черга, візьму те, що «не розібрали»), за тим, щоб

увійти – у магазин, у від-діл магазину, в кафе, в ка-бінет до начальника.

Черги як схвалювали-ся, наприклад, за товара-ми для дітей чи колготка-ми для жінок, так і засу-джувалися – за горілкою, за правом «здать тару» (продати пляшки) після споживання горілки.

До будь-якої офіцій-ної черги відкрито чи за принципом «информации для служебного пользо-вания» могла бути при-щеплена ще одна чи дві

черги. Таке прищеплю-вання було способом ре-алізації іншого, не менш офіційного явища – на-дання пільг. Пільги на-давалися не так окремим громадянам, як «катего-ріям населення». Менш привілейованих пільгови-ків називали «першочер-говиками», більш приві-лейованих – «позачерго-виками».

Поряд з усім цим вміло винаходилися комбінації, як «обійти» чергу.

Так організовані сус-пільне господарювання й повсякденне побутове життя вимагали розга-луженої системи розподі-лювачів дефіциту. І систе-ма зайняла в суспільстві одну з панівних пози-цій. Нижчі ланки таких розподілювачів назива-ли «работниками торгов-ли». За нормальної (а не так званої соціалістичної) економіки, така назва є непорозумінням. Втім, у масовій психології «радян-ських» людей вони поста-вали «хозяевами жизни» й водночас засуджувалися («наживаються!»). Щодо здійснюваної ними «тор-гівлі» в народі міцно за-кріпилися досить влуч-ні назви: «дают», «отпус-кают», «выбросили». А про того, кому вдавало-ся щось потрібне отри-мати, говорили: «достал», «оторвал».

«Радянська» психоло-гія виробила стереоти-пи: багатолюдна черга є свідченням потрібнос-ті чи достатньої якості «выброшенного» (спожи-вачам) товару; якщо не-

має черги, то це означає, що немає товару й на-віть продавця. «Радян-ська» психологія підка-зувала, що з двох вини-клих одна поблизу іншої черг слід ставати в ту, яка більша.

Окреслений тут уза-гальнюючий етюд однієї з життєво важливих сторін нашого минулого читачі старших поколінь можуть збагатити додатковими ри-сами та фарбами. Однак ми переймаємося насампе-ред сьогоденням. У прин-

ципі черги залишаються потрібними в будь-якому суспільстві. Проте в сус-пільствах, де люди давно навчилися цінувати час і поважати одне одного, черги зведені до мінімуму. Чого аж ніяк не скажеш про наше суспільство.

Скажіть, чи має міс-це повага до людей у по-штовому відділенні, якщо біля віконця комунальних оплат стоїть черга в 10-15 осіб, а біля інших віко-нець – жодного відвідува-ча? Чи є така повага біля кас супермаркетів, де ка-сирка змушена продавати різні дріб’язки – «жуйки», сірники тощо – а покупці у «хвості» черги через це додаткові хвилини чека-ють? Чи не є свідченням абсолютної байдужості до чернігівців та гостей міста оголошення з двох пряму-ючих один за одним тро-лейбусів у час між 18.00 і 19.00: «в депо!»?

Тож одна з вагомих причин наших сьогодніш-ніх щоденних черг – бай-дужість і неповага. Адже, погодьмося, багато з тих, хто через невміння чи небажання поліпшувати свою роботу вишиковує нас у черги, в інший час і в інших місцях сам нудь-гує у чергах.

Ще вагоміша причи-на – покірність багатьох-багатьох громадян перед чергами і психологічна готовність стояти в них. Автор цієї статті, перебу-ваючи в черзі, пробував обурюватися. Але у від-повідь чув… обурення від своїх сусідів по черзі: «А як же ви хотіли?!»

Втім, названі причини можна бачити, так би мо-вити, неозброєним оком. Є глибша. Вона полягає в жалюгідно низькому рівні нашого менеджменту.

Слово «менеджмент» на відміну від слова «чер-га», нам не рідне. На Заході менеджмент уже багато десятиліть є од-ним із провідних науко-вих напрямів і, відпо-відно, авторитетною на-вчальною дисципліною. Практичний менеджмент, тобто, робота менедже-

рів, якщо гранично стис-ло – це мистецтво (наголо-шую: мистецтво!) управ-ління. Якщо докладніше, він обов’язково включає: а) ретельне плануван-ня майбутньої діяльнос-ті всього персоналу задля її максимальної оптимі-зації, б) наполег ливу й гнучку організацію робо-чого процесу, яка полягає насамперед у підвищенні його ефективності, в) ма-теріальне і моральне сти-мулювання тих, хто пра-цює найпродуктивніше, прискорюючи тим самим загальний процес, г) нео-слабний контроль за всім вищезазначеним.

Тож менеджмент має бути роботою надзвичай-но серйозною й відпо-відальною. Така робота вимагає глибоких спеці-альних знань та вмінь; отже, ґрунтовної підго-товки. Проте у нашому суспільстві вона вико-нується, особливо на се-редніх і нижчих рівнях, здебільшого людьми з освітою та спеціальностя-ми, відверто випадковими для справжнього менедж-менту. Наші черги є од-ним із сумних наслідків такої ситуації.

Переконаний: ми зобов’язані – заради вже не стільки нас самих, скільки наших дітей та онуків – вибратися, ви-борсатися з багатьох спо-собів і звичок життя, які в розвинених суспільствах сприймаються зі співчут-тям або зі сміхом. У тому числі ми мусимо виборса-тися з безглуздих черг.

Микола НЕМИРИЧ

Аналітико-психологічний етюд

ЧергознавствоТочка кипіння

Газова атака Чернігівщину обійшла. У всякому разі, сьогодні

Поч. на 1-й стор.Як розповіла газеті Алла Артурівна Ярова, сьогодні

область справді не відчула якихось суттєвих проблем з постачанням газу. Чернігівщина працює у тих резервах, аби зберегти у потрібній нормі й тепло, й гарячу воду. ВАТ поки що знаходить взаєморозуміння і з теплоко-муненерго, і з промисловими підприємствами. Населен-ня не страждає. Хоча прохання одне: користуйтесь на здоров’я, але не зловживайте. Соціальна сфера теж не обмежена у постачанні тепла. Наші діти, скажімо, по закінченні канікул вчасно пішли до школи, на відмі-ну від тих же запорізьких, котрим продовжено зимові вакації, бо школи не опалюються. Звісно – ми не така серйозна промислова зона і чимало наших підприємств теж на вимушених «канікулах». До того ж, ТЕЦ, ко-тра вчасно перейшла на «альтернативне» вугілля, до-помогла «розвантажити» непросту ситуацію і виконати вимоги «Нафтогазу» та «Укртрансгазу». Отож тепла в області не стало менше.

– А якщо все ж криза докотиться до нас?– Оскільки Україна поки що працює на внутріш-

ніх газових резервах, то прерогатива залишатися з теплом буде у населення та закладів соціальної сфе-ри, також – молокозаводів, хлібозаводів, тих підпри-ємств, котрі займаються опаленням житлових маси-вів, магазинів і т.д.

Варто зазначити, сказала насамкінець Алла Ярова, що для об’єктів виробничої сфери досі не визначено ціни за газопостачання, угоди також не укладені. Отож спів-праця та розуміння сьогоднішньої ситуації між поста-чальниками і користувачами блакитного палива грають дуже важливу роль. Інакше заходи, ясна річ, у рамках законодавства, можуть бути досить жорсткими.

Голова облдержадміністрації Володимир Хоменко, ко-ментуючи газову ситуацію в ЗМІ, підтвердив, що хоча підприємства регіону тимчасово обмежили споживан-ня газу, бо є певні прохання та ліміти НАК «Нафто-газ України», та це суттєво не вплинуло на виробничі процеси. В області також існують альтернативні види палива, на котрі в разі потреби можуть перейти наші підприємства. У свою чергу, облдержадміністрація го-тує план антикризових заходів, котрі представить на розгляд сесії обласної ради. Вони мають стати складо-вою плану соціально-економічного розвитку Чернігів-щини на наступний рік і суттєво вплинути на форму-вання бюджету.

Людмила ПАРХОМЕНКО

Із 6-го січня мешканцям Ніжина хоч до Чернігова їдь заправляти авто. Справа в тому, що напередодні Різдва ціни на бензин тут підняли: пальне марки А-95 коштує 6 грн. 10 коп. У Ніжині за-правки належать ТОВ ВКФ «Агронафтопродукт».

Начальник Державної інспекції з контролю за ці-нами Григорій Зубок каже, що підвищення вартості бензину на заправках від-булося через те, що з 1-го січня постачальники збіль-шили закупівельні ціни на бензин (ТОВ «БС-Сервіс» та ЗАТ «Калина-ЛТД»). Нині вона складає трохи біль-ше 5 грн. 40 коп. Причиною цього є збільшення акциз-ного збору на нафтопро-дукти. Подібна ситуація спостерігається по всій об-ласті, але багато заправок ще використовують мину-лорічні запаси.

Начальник відділу до-сліджень і розслідувань обласного територіального

відділу Антимонопольно-го комітету України Олек-сандр Данилов підтвердив цю інформацію. Але 9 січ-ня, за інформацією прес-служби цього органу, «роз-почато розгляд справи на ринку роздрібної торгівлі світлими нафтопродукта-ми проти ТОВ ВКФ «Агро-нафтопродукт» (м. Ніжин) за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції: зловживання монопольним становищем шляхом вста-новлення таких цін реалі-зації товару, які неможливо було б встановити за умов існування великої конку-ренції на ринку. Відпові-дачу надано рекомендації щодо припинення вказа-них дій».

Варто додати, що за умов нестабільності в політиці, державі, валютно-курсовій політиці завищення цін ста-ло одним із способів стра-хування ризиків.

Наталія ГАРБУЗ

Бензин у Ніжині подорожчав

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

Page 4: Деснянська правда №27836

№ 5 (27836)13 січня 2009 року4 Нема краю без звичаюНема краю без звичаю

...Під вечір хурделиця склала натомлені кри-ла. Притихлий вітер ще якийсь час здував з ку-чугур легку снігову по-терть, і вона, натрапив-ши на протяги, крутила-ся попід стріхою нашого хліва, як веретено.

Ніяк не діждуся Вале-рика. Завтра удвох засі-ватимемо. Я ще зранку в одну кишеню пальта насипав жита, а в дру-гу проса. Хоча в нашій Держанівці засівають всякою пашнею, а ось щоб просом, не бачив. Коли діставав з гарячої черені просо, баба На-стя, яка добре зналася на народних звичаях, сплеснула в долоні:

– Дурні просом гороб-ців годують, а засівають житом-пшеницею, ще й бажають, щоб хліб ро-див, щоб було у господі й на городі.

– Та знаю, бабо, ви мені це й торік казали, а я не послухався, сип-нув у кишеню проса та як засіяв у наших роди-чів Закусилових...

– Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоров-ляю. Посіваю житом, щоб довго вам жити, си-плю вам просо, щоб не вішали носа.

Тітка Галька діста-ла з-під скатертини на столі карбованця і вже, було, простягнула мені, та нараз ніби передума-ла, відхилила занавіску, яка переділяла кімнату на світлицю і відпочи-вальню:

– Іван, ти чув, як Да-шин засіває?

За занавіскою заскри-піло ліжко, і по хвилі біля тітки, здмухуючи з густих брів павутиння сну, став босий у білих полотняних підштанях дядько Іван.

– Наче й чув, наче й не чув. А, може, спро-соння не второпав. Ану давай ще раз.

Я відійшов до порога і вже обсіяв житом і про-сом дядька з тіткою.

– Це тебе баба навчи-ла так, а мо’ сам склав прикладно? – зашарудів рукою під скатертиною дядько.

– Да ні, – зам’явся я. – У книжці вичитав.

– Ну, якщо довгого життя зичиш, то дер-жи, – протягнув Іван троячку.

Я вже, було, ще не ві-рячи в таку удачу, схо-пився за ручку дверей, та зупинила тітка.

– На й мого карбован-ця. Це за просо, щоб не вішав носа, – сміючись згладила п’ятірнею з чоловікового обличчя рештки сну.

Звичайно ж, не в кож-ній хаті прислухаються до вітань засівальників. Я вже знаю: у Грицихи хоч солов’єм заливай-ся, а більше 20 копійок не дадуть, а Харитин-ка ще мо’ за тиждень до засівок десятаків та п’ятаків наміняла. Хоч вона і родичка, але біль-ше не дасть.

Я вже засівальник зі стажем, знаю, що не завжди найбільше на-засіває той, у кого в селі багато родичів. Є щонайменше три умо-ви успіху: знати, в якій хаті першим засіваль-никам дають по кар-бованцю, не ходити ве-ликим гуртом, а одно-му або вдвох, і встати раніше за інших. Та якби ще й не хурдели-ло снігом. Протоптани-ми стежками легше бі-гається.

А ось і Валерик Ду-бик.

– Снігу намело. Горо-дами навпрошки швид-ше не буде. Давай так: у Волевача засіємо, а тоді до Миші Погиби-ного, а там недалеко до моєї тітки Марини. Я до тебе уже в три часа ночі забіжу.

– Тю на вас. Та хто ж серед ночі засіває. Он як побудить нас мій хре-щеник Альошка, тоді й ти підеш.

– Мам, да Альошка до п’яти й не забіжить. А тоді вже в усіх хатах світиться. А ми хочемо першими.

– Як знаєте, – махну-ла рукою мати і більше не дослухалася до нашої розмови.

– А може, ми Поги-бу обминем. Он, каза-ла Люба агрономова, батько торік Шурику Василенку аж трояч-ку дав.

– Дак то ж рідня. А ти Погибиного собаки бо-їшся? – прискалив око Валерик.

У Погиби собацюра на весь куток. Якось ішов я до школи, а він з-за Іванчикового хліва як вискочить. У ріст, а, може, й вищий за мене. Я став, як укопаний. Ви-ручив дід Юхим, котрий якраз зібрався до коло-дязя. Після того випад-ку я два роки ходив по другий бік вулиці.

– Воно й не по дорозі, та й собака там страш-ний, – згодився я.

– Ладно. Завтра на ходу вирішимо. Мені треба карбованців двад-цять назасівати. У Київ хочу з’їздити. А ти на що гроші потратиш? – запитав Валерик.

– Я олівці куплю. А ще книжку «Таємниця Соколиного бору». Не читав?

– Щось не приходило-ся, – стенув плечима Ва-лерик. – Цур, я перший, кому почитать даси. А тепер розбігаємося. До завтра, – зачинив за со-бою двері мій старший друг...

Довгі зимові ночі. Та ніч на старий Новий рік тільки до середини від-міряного їй шляху йде повільно, а затим ма-лими засівальниками хутко летить від хати до хати аж до своєї межі, за якою займається сві-танок.

Я довго не міг заснути. Уявляв, як зайду у наш сільмаг до дядька Гри-ші, висиплю на прила-вок гору мідяччя: «Мені олівці й оту книжку».

Продавець недовірли-во зиркне на малого по-купця: «А мати не ла-ятиме, що такі дорогі вещи береш».

«Дак я ж за свої гро-ші».

«І то правда», – зго-диться дядько Гриша.

Я вже тримав у руках товстелезну книжку із зеленою палітуркою. У неї була така притягаль-на сила, що мені довго не хотілося віддавати її назад продавцеві. І дядько Гриша зі слова-ми «Підростеш. Ще на-читаєшся» з силою ви-смикував оту таємницю з моїх рук.

А ще олівці. Таких навіть у нашої вчи-тельки Галини Федо-рівни немає. У великій картон ній коробці з та-кою ж цупкою картон-ною підставкою. Олівці в три ряди. Яких там тільки немає кольорів. А головне – є білий. У сусіда Шурика Чертко-ва, визнаного на кутку художника, я всякі ба-чив. А ось олівця з бі-

лим стержнем ні. Тепер я не лише зможу нама-лювати білі кучугури снігу із синюватим від-блиском за нашою ха-тою, а й розкішну – на всі груди – білу бороду діда Потапа.

З думками про книж-ку і олівці я й заснув на теплій лежанці.

Валерик, як і обіцяв, збудив о третій ночі. Село ще спало.

– Кого першими буди-ти будемо?

– А давай всіх під-ряд, – змінив план мій товариш.

Нам щастило. Ледь не в кожній хаті. Може, допомагав вичитаний мною у книжці віршик, а, може, за звичкою роз-буджені господарі щедро одарювали перших засі-вальників. Я сіяв жито і бажав довго жити, сіяв просо, щоб не вішали носа. Валерик сіяв пше-ницю яру, щоб горя не знали.

Навіть Харитинка, яка більше десяти ко-пійок засівальникам не давала, після того, як ми з Валериком ще не зміц-нілими голосами не про-співали, а прокричали нашу засівальну, напри-кінці побажавши краще жити, ніж торік, ріжком фартуха витерла очі й наділила кожному аж по три десятаки.

Я ледь не спізнився на урок. Сидів за сто-лом і рахував засівку. Виходило на книжку і на олівці, а якщо ще і в матері троячку виклян-чити, то можна у Володі Головиного купити хоч і старенькі, але справж-нісінькі лижі. На на-шому кутку найкращі у Петра Донця, але само-робні. А в мене будуть фабричні.

Та з лижами не ви-йшло. А ось уже на пер-шій перерві я стрімголов летів у сільмаг.

Повертався у клас, гордо притиснувши до грудей свою заповітну мрію. Ішов повагом, хоч мороз хапав за вуха, щипав через благень-кий піджачок. Хай! Хай дорослі і ровесники ба-чать, який у мене скарб. Та дорослим було не до мене. А дітвора бі-гла хто з сільмагу, хто з лавки – кожен теж зі своїм скарбом. Я не міг дочекатися закінчення уроків. Прислухався, як за вікном школи скри-піли перемерзлі беріз-ки, як вітер струшував сніжинки з голого віття і вони безжурно круж-ляли у легкому білому вальсі зими.

При мерехтливому світлі каганця я малю-вав цілий вечір. Мати кілька разів підходи-ла, ставала за спиною і довго роздивлялася моє творіння.

– Це наша хата, – впіз-навала. – А це що?

– То вітер, мам.– Гм… А хіба вітер

малюють? Іди вже спа-ти. Пізно.

– Я ще трошки. Мож-на? – брав у руку олівця з білим стержнем.

На моєму малюнку блимала жовтими очи-ма наша довга призем-кувата хата, до причілка якої осиротіло тулився великий бузковий кущ. А з глибини городу ві-тер тягнув довгу кирею завірюхи. За сніговою пеленою виднілися по-статі. То, долаючи високі замети, поверталися по домівках щасливі засі-вальники.

МиколаБУДЛЯНСЬКИЙ

Сію, вію, посіваюСтарий Новий рік… Як багато спогадів

з ним пов’язано! У роки мого дитинства чи не кожна хата навіть у невеличкому селі мала своїх малих засівальників. Це нині села веселі накрили хмари посмуту. Немає дітвори, лише одинока старість за-палює новорічну свічку в знімілій хаті. Де ж ви, посівальники? У яких світах знайшли чи розвіяли-розсіяли свою долю? Немає кому засівати у напівпорожніх селах. Не-має і кому щастя-радості бажати на до-вгий вік.

Село настільки постаріло, що йому б за-тишку та хоч трішечки державної уваги. А з щастям, як казала моя баба, як удасться.

Та про нинішні негаразди села не дума-єш, коли заглиблюєшся в минуле. Спогади сіються, як сніжинки за вікном. Ф

ото

Мик

оли

ТИЩ

ЕНКА

Page 5: Деснянська правда №27836

№ 5 (27836)13 січня 2009 року 5

МІСЯЦІ Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень

ОВОЧЕВІКУЛЬТУРИ

Несприятливі дні для висівання та посадки овочевих культур26,27 22-25 21-23, 26 18,19, 25 15-17,24 11-13,22 9,10,22 5-7,20 1-3,18 18,26-28 16,22-24 16,19-21

Найбільш сприятливі дні для висівання та посадки овочевих культурКартопля,топінамбур 16-25 13-21 12-20 10-17 6-14,

22,232-10,19,20

1-6,16,17,20,21 – – – 7,8,13-15 4,5,10-14

Цибуля 18-25 15-21 14-20 10-17 10-14,22,23

9,10,19,20

16,17,20,21 – – 6,7,10,11 2,3,6-8,

13,14 4,5,12-14

Морква, буряк

16-20,23-25

13-16,20,21

12-15,19,20

10-12,15-17

13,14,22,23

9,10,19,20 1-6,16,17 – – 6,7,10,11 2,3,6-8,

13-15 4,5,10-14

Редис, ріпа,редька 16-25 13-21 12-20,

24,2510-17,21-24

10-14,18-23

9,10,14-20

11-17, 20,21

8-13,17,18

5-10,13,14 6,7,10,11 3,6,7,

13-15 4,5,10-14

Петрушка,селерана корінь

16-20,23-25

13-16,20,21

12-15,19,20

10-12,15-17

13,14,22,23

9,10,19,20 16,17 – – 6,7,17 3,13-15 10-14

Часник 18-25 12-21 12-20 10-17 10-14,22,23

8-10,19,20 16,17 – – 6,7,17 3,13-15 10-14

Капуста рання,салат

1,2,6,7, 10,11,28,30

2,3,6,7,26

1,2,6,7,29,30

2,3,26,29,30

6-9,26-28

2-6,23,24,29,30 1-3,27-30 3,4,23-26,

30,3119-23,26,27

1,2,19,20,29,30

20,21,25,26,30

17,18,22-31

Капустасередня, пізня

6,7,23-25 2,3,6,7 1,2,29,30 10,12,26 6-9, 23 2-5,

29,30 1-3,27-30 – – – – 1,17,18,27,28

Огірки, селера,шпинат

1-11,29-30

1-7,26-28 1-6, 27-31 1-3,

27-306-9,

25-272-5, 23,

24,29,30 1,2,27-30 23-26 19-23 1-3,19,20,29-31 1-7, 25-30 1-5,22-31

Помідори 1-7,10,11,29-31 2,3,6,7 1,2,6,7,

29,302,3,26,29,30

6-8,22,23,26-28

2-5,23,24,29,30

1-3,6-8,27-30 23-31 19-27 19-25,

29-31 25-30 22-31

Перець 6,7, 10,11 2,3,6,7 1,2,6,7,29,30

2,3,26,29,30

6-9,22,23,26-28

2-8,23,24,29,30 – – 19-25 19-25 17-21,

29,3027,28

Баклажани 1,2,10,11,29-30 6,7,26 6,7,29,30 2,3,29,30 6-9,22,

23,26-282-5,23,

24,29,301,2,

27-30 – – – – 22-24,31

Баштанні 6-11 2-7 1-7,29,30 1-3,26-30 6-9,25-28

2-5,23,24,29,30 1-3,27-30 – – – – 1-5,27-31

Гарбуз,кабачки, патисони

6-11 2-7 1-7, 28-31 1-3,26-30 6-9,25-28 2-5,23,24,29,30

1-3,27-30 – – 19,20 29,30 1-5,27-31

Квасоля,горох,чечевиця

1-11,28-31

1-7,26-28 1-7,27-31 1-3,26-30 6-9,

25-272-5,23,

24,29,301-5,

27-30 1-4,23-31 19-27 19-25,29-31 25-30 22-31

Кріп, цибуля,петрушкана зелень

1-11, 28-31

1-7,26-28 1-7,27-31 1-8,

26-303-11,

25-31 1-8,23-30 1-6,24-31 1,2,21-29 19-27 1-5,10-22,29-31 1-3, 25-30 22-31

Кукурудза, сорго

6,7,10,11 2,3,6,7 1,2,6,7,

29,302,3,8-11,

29,306-9,

26-282-6,23,

24,29,301-6,

27-311-4,

23-31 19-27 – – –

Соняшник 3-7,10,11

2,3,6,7,27,28

1,2,6,7,27-30 2,3,29,30 6-9,27,28 2-8,23,

24,29,30 1-6,27-31 – – – – –

В календарі вказані тільки найбільш сприятливі дні для посадки та висівання овочевих культур, але їх можна сіяти і саджати і в інші дні (крім несприятливих).

Page 6: Деснянська правда №27836

№ 5 (27836)13 січня 2009 року6

Новгород-Сіверський завжди відігравав важливу роль у суспільно-політичному жит-

ті Північного Лівобережжя Укра-їни. У 1782 році колишню Геть-манщину було розділено на три намісництва: Київське, Чернігів-ське і Новгород-Сіверське. Старе і тихе сотенне місто – Новгород-Сіверський фактично став цен-тром Північної Гетьманщини – Новгород-Сіверсь кого намісництва. У його межах опинилися обидві ко-лишні столиці гетьманської Укра-їни, стара – Батурин, з його істо-ричними традиціями українського державництва, і нова – Глухів, із впливовою українсько-російською бюрократією і досить помітними тенденціями до відновлення геть-манської держави.

У зв’язку з новим адміністра-тивно-територіальним поділом пе-ретворення відбувалися і в релі-гійному житті регіону, у березні 1785 р. було створено Новгород-Сіверську єпархію.

Очолив новостворену єпархію Переяславський єпископ Іларі-он. Імператриця Катерина ІІ на-казала: «Перевести Епископом в Новгород-Северский, именовать его Новгород-Северским и Глу-ховским»

До Новгорода-Сіверського пе-ребралися також й інші відомі церковні діячі – Володимир Со-кальський, Мелхиседек Значко-Яворський, Варлаам Шишацький та ін.

Після заснування Новгород-Сіверської єпархії одразу ж ство-рюється церковний орган управ-ління й суду – духовна консисто-рія. Новгород-Сіверська духовна консисторія була утворена 6 черв-ня 1785 р. у відповідності з указом Катерини ІІ «Про утворення єпар-хій у намісництвах».

Під керівництво єпископа Нов-город-Сіверського Іларіона перехо-дили монастирі та церкви, які ра-ніше належали до Київської і Чер-нігівської єпархій. Консисторію та семінарію мали утримувати з до-ходів та вотчин монастирів.

З цього часу Новгород-Сіверський Спасо-Преображенський монастир став кафедральним, а його колиш-ній архімандрит Євстафій Паль-мовський був відправлений на відпочинок і оселився у Києво-Печерській Лаврі.

У вересні 1785 р. було відкрито Новгород-Сіверську духовну семі-нарію, до якої перевели частину учнів і викладачів Переяславської духовної семінарії та Київської академії. Семінарія утримувалася за рахунок прибутків монастирів, а також відсотків від грошових пожертв з боку благодійників. У 1786 р. в імперії відбулася секуля-ризація (тобто перетворення цер-ковної і монастирської власності у державну), котра не оминула і Новгород-Сіверську єпархію. За указом імператриці від 10 квітня 1786 р. на утримання Новгород-Сіверської семінарії виділялося дві тисячі рублів. Цікаво, що на Чернігівську семінарію виділено таку ж суму коштів.

Після смерті Катерини ІІ відбу-ваються суттєві зміни у світсько-му та суспільно-релігійному житті імперії. З приходом на імператор-ський престол Павла І, Новгород-Сіверська єпархія припиняє свою бурхливу діяльність. Це відбува-ється у зв’язку з новим адміні-стративним поділом. Крім цього, у духовній сфері знову почалися нововведення. За указом імпера-тора Павла І від 1 вересня 1797 р. Новгород-Сіверську єпархію було скасовано. Єпископа Іларіона пере-ведено до Могилева, але він подав прохання про звільнення і цар-ським указом від 24 жовтня 1797 р. був звільнений від архієрейської служби за станом здоров’я з посади єпископа та повернувся на Приде-сення, але цього разу стає ігуме-ном Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря.

Отримавши архієрейське жалу-вання у розмірі 1200 руб. на рік, він щоправда недовго управляв цією обителлю. 12 січня 1799 року Іла-ріон тяжко захворів і помер. Прах святителя був похований архіє-пископом Чернігівським Віктором

у олтарі Іллінської монастирської церкви, яка була збудована самим же преосвященним Іларіоном.

Після Іларіона залишилися ве-лика бібліотека, маса різних ре-чей і чимала на той час сума гро-шей. Єпископу Іларіону належало за білетами у Московському бан-ку 19000 руб., по двох векселях 5500 руб. і, крім цього, 334 золоті червінці.

Безперечно, представляє інтерес подальша історія спадщини святи-теля. Є підстави вважати, що час-тина її була утаєна наближеними особами. Велика спадщина спону-кала Чернігівську духовну владу боротися за майно Іларіона, але ці намагання зустріли супротив з боку родичів Іларіона.

На жаль, досі достеменно не-відомо, куди поділися багатюща бібліотека Іларіона та величез-ні суми грошей, які йому нале-жали. Можна лише припустити, що частина спадщини, передусім книги з бібліотеки, опинилася в різних монастирях вже Чернігів-ської єпархії.

Щодо грошей, є відомості, що певна їх кількість була прихова-на представниками Чернігівської єпархії, і потім використана на цер-ковні потреби, як і більшість май-на колишньої Новгород-Сіверської єпархії. Безперечно, деякі скарби бібліотеки Іларіона зберігаються в монастирях, храмах та в духовній семінарії, тому варто вести пошук у цьому напрямку.

Варто наголосити, що утворення Новгород-Сіверської єпархії було важливою подією в історії всього Північного Лівобережжя. Комп-лексне всебічне вивчення істо-рії цієї церковно-адміністративної структури, діяльності і життя Іла-ріона дозволить розкрити таємни-ці минулого та відтворити цілісну картину розвитку Північного ре-гіону України наприкінці XVІІІ століття.

Данило РИГА,

науковець

м.Чернігів

Невідомі сторінки з історії Сіверського краю

Таємниця скарбів Іларіона

Протиаварійні реставраційні роботи

Ремонтують Катерининську церкву і взимку«Візитну картку» Чернігова – Катерининську

церкву – з осені обгороджено парканом, а біля стін – риштування. Незважаючи на зимову пору, тут тривають протиаварійні реставраційні робо-ти. Про це сказав генеральний директор Націо-нального Чернігівського архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрій Соболь під час відзначення 10-ї річниці з часу присвоєн-ня заповіднику статусу «національний».

– Це ніяке не оздоблення (до нього ще дале-ко), а найнеобхідніші заходи. Адже в результаті того, що попередні ремонти споруди, яка довгий час була музеєм, робилися абияк – деструкту-рувалася цегла. Через постійне тривале підмо-кання стін (у зв’язку з відсутністю водовідвідної системи) вона втратила свої властивості і стала м’якою, тому доводиться її місцями повністю мі-няти. У цокольній частині храму з літа ведеться заміна старої зруйнованої цегли на нову, в три прийоми вже відремонтовано дах.

У результаті того, що дві попередні зими по-спіль храм був заблокований прихильниками УПЦ МП і доступ до нього був неможливий, по-вністю зіпсувалася система водяного опалення, пошкодивши стіни. Відновленню воно не під-лягає, тому нині доводиться встановлювати нові батареї і всю систему робити заново. Отож під час богослужінь в усі різдвяно-новорічні свята парафіянам храму святої великомучениці Ка-терини доводиться грітися електрообігрівачами. Проте генеральний директор Національного Чер-нігівського архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» Юрій Соболь запевняє, що дуже скоро, можливо навіть у січні, буде віднов-лено централізоване опалення.

За слова Юрія Соболя, прокуратура Чернігова не визнала претензій Національного заповідни-ка «Чернігів стародавній» до пікетувальників від УПЦ МП щодо спричинення ними шкоди самій споруді та історичним музейним цінностям, які там перебували протягом двох років без догляду і були зіпсовані.

Любов ПОТАПЕНКОФото Володимира ЛИСЕНКА

9 січня в Чернігівському театрі ля-льок імені Олександра Довженка благодійні організації «Сім’я» та

«Родина» запросили малюків з багато-дітних родин на святкування Нового року. Спочатку дітки гралися з веселою Сніговою Бабою, смішною Хурделицею, Дідом Морозом, Снігуронькою. А потім отримали подарунки від Благодійного фонду «Європа», президентом якого є народний депутат України від БЮТ Ва-лерій Дубіль.

Любов Марченко, ке-рівник благодійної ор-ганізації «Сім’я»:

– Наша організація налічує понад п’ятсот дітей. Майже стільки ж – у «Родині». Якби не Благодійний фонд «Єв-ропа», ми б не змогли

забезпечити малечу подарунками, адже держава виділяє лише по 10 гривень на дитину. Ми співпрацюємо з фондом

Валерія Олександро-вича вже другий рік поспіль. Щиро дякує-мо за допомогу і за ту сьогоднішню казкову атмосферу.

Ірина Дирява, мати п’ятьох дітей:

– Ми, батьки, дуже вдячні Благодійному фонду «Європа» за свято, яке він подарував нашим діт-кам.

Нині й одну дитину складно виростити, а в мене їх п’ятеро... Приємно, що є люди, котрі не забувають про такі родини, як наша.

Юля Гнатюк, 5 років:– Мені дуже сподобало-

ся свято і подарунки чу-дові. Дякуємо людям, які влаштували для нас Новий рік.

Наталія ГАРБУЗФото автора

Благодійність

Малеча з багатодітних родинотримала подарунки від Діда Мороза

Page 7: Деснянська правда №27836

№ 5 (27836)13 січня 2009 року 7Реклама та оголошенняРеклама та оголошення

26 грудня 2008 року Головне управління юстиції у Чернігів-ській області зареєструвало Гро-мадську організацію інженерів пожежної безпеки Чернігівської області «І.П.Б. Полісся» (свідо-цтво № 275).

Мета діяльності – надання допомоги членам та іншим гро-мадянам України з питань по-жежної безпеки, захист закон-них, соціальних, економічних та інших інтересів своїх членів відповідно до встановленого за-конодавством порядку.

Юридична адреса – 14026, м. Чернігів, вул. Волковича, буд. 9, кв. 83.

Керівник – Алексєєв Юрій Григорович.

ФОП Число Світ-лана Миколаївна, ідентифікаційний номер 2694712403, повідомляє про при пинення своєї діяльності.

Втрачені паспорт, пенсійне посвідчення та ідентифікацій-ний код платника податків на ім’я Кореневої Ольги Григо-рівни вважати недійсними.

Загублену домову книгу приватного будинку, зареє-стровану у виконкомі Дес-нянського району м. Черніго-ва 25.04.1996 р. на ім’я влас-ника будинку Устюжаніна Миколи Федоровича, вважа-ти недійсною.

ЗДАЮТЬСЯЗДАЮТЬСЯВ ОРЕНДУВ ОРЕНДУ

офісні та складські приміщення.

Тел. 4-21-46.

Колектив підприємства споживчої кооперації «Універбаза» висловлює щирі співчуття голові правління обл-споживспілки Мирону Васильовичу Волощаку та заступнику директора ПСК «Універбаза» Марині Миронівні Волощак з приводу тяжкої втрати – смерті дружини та матері

Олени Тарасівни.

Обласна рада висловлює глибокі співчуття голові правління обласної спілки споживчих товариств Воло-щаку М.В. з приводу тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Колектив ТОВ КП «Чернігівський колос» висловлює щире співчуття голові правління Чернігівської обл-споживспілки Мирону Васильовичу Волощаку з приводу тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Колектив підприємства споживчої кооперації «Прилуцький консервний завод» ЧОССТ висловлює глибоке спів-чуття голові правління Чернігівської облспоживспілки Мирону Васильови-чу Волощаку та його родині з приводу тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Правління, профспілковий комітет та всі працівники системи Козелець-кої райспоживспілки висловлюють глибоке співчуття голові правління Чернігівської облспоживспілки Ми-рону Васильовичу Волощаку з при-воду передчасної смерті дружини

Олени Тарасівни.

Менська районна рада та рай-держ адміністрація висловлює щире та глибоке співчуття голові прав-ління Чернігівської обласної спілки споживчих товариств Мирону Васи-льовичу Волощаку з приводу тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Обком профспілки працівників споживчої кооперації висловлює гли-боке співчуття голові правління обл-споживспілки Мирону Васильовичу Волощаку з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті дружини

Олени Тарасівни.

Колектив ПСК «Інфоцентр» Черні-гівської ОССТ висловлює щире спів-чуття голові правління Чернігівської облспоживспілки з приводу тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни Волощак.Із скорботою співчуваємо родині

та близьким покійної.

Правління та колектив працівників Менської райспоживспілки висловлю-ють глибоке співчуття голові правлін-ня Чернігівської облспоживспілки Ми-рону Васильовичу Волощаку з приво-ду тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Колектив Чернігівського коопера-тивного технікуму висловлює глибо-ке співчуття голові правління Чер-нігівської облспоживспілки Мирону Васильовичу Волощаку з приводу тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Управління культури і туризму обл-держадміністрації та обласна організа-ція профспілки працівників культури висловлюють глибоке співчуття дирек-тору Ніжинського українського драма-тичного театру ім. М. Коцюбинського Юрію Миколайовичу Муквичу з приво-ду тяжкої втрати – смерті батька

Миколи Савелійовича.

Колектив ПСК РМК ОСС вислов-лює глибоке співчуття голові прав-ління облспоживспілки Мирону Ва-сильовичу Волощаку з приводу тяжкої втрати – передчасної смер-ті дружини

Олени Тарасівни.

Працівники ТОВ «КООП ЧЕКОС» висловлюють глибоке співчуття го-лові правління облспоживспілки Ми-рону Васильовичу Волощаку з при-воду тяжкої втрати – смерті

дружини.

Правління та колектив облспо-живспілки висловлюють глибоке співчуття голові правління облспо-живспілки Мирону Васильовичу Во-лощаку та його родині з приводу тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Колектив обласного заготівельно-виробничого об’єднання облспожив-спілки висловлює глибоке співчуття голові правління облспоживспілки Ми-рону Васильовичу Волощаку з приво-ду тяжкої втрати – смерті дружини

Олени Тарасівни.

Колектив головного управлін-ня економіки облдержадміністрації висловлює глибоке співчуття голові правління облспоживспілки Мирону Васильовичу Волощаку та його ро-дині з приводу тяжкої втрати – пе-редчасної смерті дружини

Олени Тарасівни.

Правління Чернігівської райспо-живспілки висловлює щирі співчуття голові правління Чернігівської обл-споживспілки Мирону Васильовичу Волощаку з приводу тяжкої втрати – передчасної смерті дружини

Олени Тарасівни.

Правління та профспілковий комі-тет Ріпкинської райспоживспілки ви-словлюють глибоке співчуття голові правління Чернігівської облспожив-спілки Мирону Васильовичу Волоща-ку з приводу тяжкої втрати – перед-часної смерті дружини

Олени Тарасівни.

Виклики до суду

Флаіднопо

Телефон рекламного

відділу «ДП» 4-40-07

ВАТ «РВК «Деснянська правда»запрошує на роботу

ГОЛОВНОГОЕНЕРГЕТИКА

Кваліфікаційні вимоги:– освіта вища;– досвід роботи на підприємстві

не менше 5 років.Резюме надсилати:

[email protected].Тел. 4-23-95.

Новозаводський районний суд м. Чернігова по-відомляє, що розгляд цивільної справи за позовом Ларіонової Світлани Євгеніївни до Антонової Вікторії Юріївни, Папуші Олега Вікторовича про позбавлен-ня батьківських прав призначено на 27 січня 2009 р. на 9 год.

Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адре-сою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під голову-ванням судді Філатової Л.Б. (каб.13). Для участі у спра-ві як відповідачка викликається Антонова Вікторія Юріївна, 1975 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. 50 р. ВЛКСМ, 30/53).

Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачка вважається по-відомленою про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки, повідом-леної належним чином, або якщо причину буде ви-знано судом неповажною, суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних та доказів.

Новозаводський районний суд м. Чернігова

повідом ляє, що судове засідання у цивільній спра-ві за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Синякова Олександра Володимировича про стягнення заборгованості, відкладено на 5 лютого 2009 р. на 12 год. через неявку відповідача до суду 23.12.2008 р.

Відповідачу потрібно з’явитися в судове засідання в указаний вище час для розгляду справи по суті (при собі мати паспорт).

У разі неявки відповідача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причину неявки, справу буде розглянуто на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів та буде прийнято заочне рішення.

Судове засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Овсієнко Ю.К. (каб.10).

Новозаводський районний суд м. Чернігова пові-

домляє, що розгляд цивільної справи за позовом До-ронкіної Людмили Броніславівни до Доронкіна Андрія Олексійовича про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням призначено на 22 січня 2009 р. на 10 год.

Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адре-сою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під голову-ванням судді Філатової Л.Б. (каб. 13). Для участі у справі як відповідач викликається Доронкін Андрій Олексі-йович, 1965 року народження (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Слобідська, 75).

Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається пові-домленим про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки, повідом-леного належним чином, або якщо причину буде ви-знано судом неповажною, суд вирішить справу на під-ставі наявних у ній даних та доказів.

У порядку ч. 9 ст. 74 ЦПК України апеляційний суд

Чернігівської області викликає в судове засідання 23 січня 2009 р. на 10 год. відповідачів – Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Мерку-рій» (останнє відоме місцезнаходження: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 1, код ЄДРПОУ 14223212) та Суярка В’ячеслава Михайловича (остан-нє відоме місце проживання: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Прилуцька, 124, кв. 41), у справі №22ц-2281 за апеляційною скаргою Щітки Володимира Михайло-вича до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Меркурій» та Суярка В’ячеслава Михайловича

про визнання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення недійсним.

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської облас-

ті викликає в судове засідання як відповідача Зосен-ка Юрія Андрійовича та Зосенка Ігоря Юрійовича (останнє відоме місце реєстрації: 16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Гвардійська, 7, кімн. 9-10), 21 січ-ня 2009 р. на 9 год. у цивільній справі за номером №2-1753/08 позовом ВАТ «Ніжинське заводоуправління будівельних матеріалів» до Зосенка Юрія Андрійовича та Зосенка Ігоря Юрійовича про виселення з гурто-житку за самовільне будівництво і завдання матері-альної шкоди власності заводоуправління.

Справу буде розглянуто у приміщенні суду за адре-сою: Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, б. 57-а, під головуванням судді Пантелієнко В.Г.

У разі неявки в судове засідання, справу буде роз-глянуто за відсутності відповідачів, на підставі зібра-них у справі доказів.

До Ріпкинського районного суду як боржник за

поданням ВДВС Ріпкинського РУЮ про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, з вилученням паспортного документа, викликається Денисенко Денис Сергійович (останнє відоме місце проживання: смт Ріпки, вул. Святомиколаївська, 106, Ріпкинського району Чернігівської області).

Розгляд справи призначено на 20 січня 2009 року на 11 год. у приміщенні Ріпкинського районного суду, розташованого в смт Ріпки, по вул. Святомикола-ївській, 94.

Чернігівський районний суд у порядку частини 9

ст. 74 ЦПК України викликає в судове засідання 21 січ-ня 2009 року на 11 год. 30 хв. відповідачку Салай Маргариту Сергіївну (яка зареєстрована за адресою: вул. Центральна, 18, с. Нове Чернігівського району Чернігівської області) у цивільній справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Чернігівської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Салай Маргарити Сергіївни, Кулаєва Івана Миколайовича, Айропетяна Акопа Пергевовича про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судове засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Воровського, 4.

Одночасно повідомляємо, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідачка вважається по-відомленою про час та місце розгляду справи, тому у разі неповідомлення про причини неявки Салай Маргарити Сергіївни, повідомленої належним чином, або якщо причину неявки буде визнано судом непо-важною, справу буде розглянуто за її відсутності на підставі наявних в ній даних чи доказів.

Ічнянський районний суд Чернігівської області ви-

кликає для участі у розгляді цивільної справи за по-зовом Калинича Івана Федоровича до Калинич Оле-ни Іванівнм як відповідачку Калинич Олену Іванівну (останнє місце проживання: с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області, вул. Леніна, 93/4).

Судове засідання відбудеться 20 січня 2009 р. о 8 год. 30 хв. під головуванням судді Чугуєвської Т.П. у приміщенні Ічнянського районного суду, розташо-ваного за адресою: м. Ічня Чернігівської області, вул. Коваля, 10.

У разі неявки відповідачки до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, справу буде розглянуто за її відсутності, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи.

Варвинський районний суд Чернігівської області

викликає Гарганчука Володимира Володимиро-вича (останнє відоме місце проживання: смт Вар-ва Чернігівської області, провулок Шевченка, 15), як боржника у цивільній справі за поданням ВДВС Варвинського РУЮ про виділ у натурі Гарганчуку В.В. ½ частини житлового будинку з господарськи-ми будівлями.

Судове засідання відбудеться 30 січня 2009 р. о 9 год. у приміщенні Варвинського районного суду за адресою: смт Варва, Чернігівська обл., вул. Шев-ченка, 40, зал судових засідань №2.

У разі неявки відповідача Гарганчука В.В. до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, справу буде розглянуто за його відсутності.

Новозаводський районний суд Чернігівської облас-

ті (14000, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17) розглядає цивільну справу №2-3420/08 за позовом ВАТ «Райффай-зен Банк Аваль», в особі ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до Рагимової Ольги Григорівни та Рагимова Велі Абдулла огли про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідачі у справі Рагимова Ольга Григорівна, 19.08.1976 р.н., зареєстрована за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 13/10); Рагимов Велі Абдулла огли, 29.03.1973 р.н. (зареєстрований за адресою: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, 13/10), викликаються 6 лютого 2009 року на 14 год. до Новозаводського районного суду, суддя Деркач О.Г. (каб. 14), для учас-ті у судовому засіданні.

Відповідачам пропонується надати свої заперечен-ня щодо позову та докази. У випадку неприбуття, від-повідачі мають повідомити суд про причину неявки, інакше справу буде розглянуто за їх відсутності.

Печерський районний суд м. Києва викликає в су-

дове засідання у справі за позовом Закритого акціо-нерного товариства «Кредит Європа Банк» до Кучми Лідії Анатоліївни, Устича Олега Васильовича про стягнення заборгованості за договором про надання експрес-кредиту, в порядку, передбаченому ЦПК Укра-їни, яке призначено на 22 січня 2009 року на 15 год. за адресою: м. Київ, 01010, вул. М. Гайцана, 4, каб. 403. Головуючий – суддя Кузьменко В.В.

Новозаводський районний суд м. Чернігова ви-

кликає для участі у розгляді цивільної справи за по-зовом КП «Чернігівводоканал» про стягнення забор-гованості за послуги з водопостачання та водовідве-дення як відповідачів:

Гуру Ігоря Вікторовича (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Слободська, буд. 79-А, кв. 7), яке відбудеться о 9 год.

Польовик Парасковію Андріївну (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Красносільського, 71, кв. 105), яке відбудеться о 9 год. 30 хв.

Мороза Володимира Васильовича (останнє ві-доме місце проживання: м. Чернігів, вул. Красносіль-ського, 71, кв. 74), яке відбудеться о 10 год.

Луцика Юрія Олексійовича (останнє відоме міс-це проживання: м. Чернігів, вул. Щорса, 60-А, кв. 119), яке відбудеться о 10 год. 30 хв.

Судове засідання відбудеться 15 січня 2009 року під головуванням судді Гордійко Ю.Г. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17.

У разі неявки відповідачів до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, справу буде розглянуто за їх відсутності за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи.

Page 8: Деснянська правда №27836

•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••

№ 5 (27836)13 січня 2009 року8

ВДЕНЬВНОЧІ 13.01 14.01 15.01

Хмарність

Опади

Температура, °C 0 ... –5 –5 ... –10 –2 ...+3 –4 ...+1 –2 ...+3Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пд–Зх, 5–10 Пд–Сх, Пд 5–10 Пд–Сх, Пд 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Чернігів 10Ніжин 10 Покошичі 11 Семенівка 11Остер 14 Прилуки 12 Щорс 9

Інші природні явища – За даними облгідрометцентру

Співзасновники:Чернігівська обласна рада,

облдержадміністрація,первинна організаціяжурналістів редакції

•Головний редактор

Лариса МІЛОВА•

Заступник головного редактора

Петро ГРОМОВИЙТел. 4-44-42

•Літературний редактор

Леся КОШЕЛЬТел. 678-200

•Відповідальний

секретарВіталій АДРУГ

Тел. 4-21-92•

Комп’ютерний набірЛюдмила ШЕВЧЕНКО

•Комп’ютерна верстка

та дизайнОлександр БОЖОК,

Ганна ЗЕВКО,Світлана КУЗЬМЕНКО

•Коректори

Альона ШЕВЧЕНКО,Олександр

ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ•

Відповідальна за випускЄвдокія ТЮТЮННИК

•Телефони відділів редакції:

суспільних питань4-22-71;

соціальних питань4-44-12;

гуманітарної сфери4-21-92;

реклами та оголошень4-40-07.

•Факс

4-21-92, 4-42-35.•

Веб-сайт:www.dponline.cn.ua

•Електронна пошта: [email protected]

•Реєстраційне свідоцтво

ЧГ № 230 від 10.11.2000 р.Видавець – ВАТ «РВК «Деснянська правда»

•Віддруковано в редакційно-

видавничому комплексі «Деснянська правда»,

14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.

•Газета виходить

тричі на тиждень(вівторок, четвер, субота).

•Тираж тижня – 38 610

•Розповсюджується

по передплаті•

Передплатні індекси:для індивідуальних

передплатників – 61651,

для підприємств, організацій –

94530,четверговий випуск –

94531.•

Редакція не завжди поділяє погляди авторів

публікацій.•

Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори

та рекламодавці.Знаком позначені

матеріали рекламного змісту.

•Листування

з читачами – тільки на сторінках газети.

Повний місяць 11.01Схід 7:54Захід 16:20Тривалість 8:26

За релігійним календарем сьогодні – Віддання свята Різдва

Христового. Преподобної Меланії Римлянки. Святителя Пе-

тра Могили, митрополита Київського. Святки.

Завтра – Обрізання Господнє. Святителя Василія Великого.

Мученика Василія Анкірського. Святої Емілії, матері святи-

теля Василія Великого. Громадянський Новий рік за старим

стилем. Святки.

Іменинниками будуть: сьогодні – Меланія, Петро; завтра –

Василь, Федот, Петро, Григорій, Емілія.

Остання сторінкаОстання сторінка

Там його зустрічають духи предків та дух-Ладо, які вже з Святого вечора перебува-

ють в оселі (в Рай-Дідухові, сіні та соломі). Побачити Щедрого бога може ще й домашня живність, яка в цю пору має здатність розпові-дати Богові про те, як господар її утримує та годує.

Щедру вечерю готували пере-важно з скоромних страв: печеню, смажене м’ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, вареники з сиром. У деяких місцевостях України, як і на Святвечір, на стіл ставили теж 12 страв, варили другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки. Обов’язковим було приготування млинців, у ході чого господині при-мовляли: «Щоб усе так росло в Но-вому році, як млинці на дріжджах та, щоб сонце добре гріло ниви, як вогонь пече млинці».

Того ж вечора господар, взявши сокиру, перевесла й кутю, обходив домашніх тварин, пасіку й сад, благословляючи своє господарство (обухом сокири тричі вдаряв по деревах і погрожував їх зрубати, якщо не будуть плодоносити).

Досвідчені господарі приміча-ли погоду: морозно і сніжно – на здоров’я людей і худоби, на уро-жай хліба, а тепло й без снігу – навпаки. Зоряне небо – добре бу-дуть нестись кури, вродять гриби й горох. Густий іній – добрі зернові й мед і т. п.

Цей день також називали Ме-ланки або Маланки (за христи-янським календарем Меланії – знатної римлянки V ст., яка будува-ла церкви, згодом стала черницею й молитвами творила чудеса). Етнологи твердять, що Малан-ка – найдавніше українське свято, яке має глибокі прадавні коріння і сягає ще кам’яного віку (неоліту). «Маланкою» був, як правило, пе-реодягнений дівчиною хлопець. Персонажі, а серед них були ще й «звізда», «коза», «дід», «циган»,

музики, міхоноша (все нежонаті парубки) творили «живий вер-теп» і обходили з щедрівками кожну оселю, бажаючи господа-рям всіляких гараздів: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим лю-дям на здоров’я». Щедрівки, на відміну від колядок, були переваж-но світськими піснеспівами:

Щедрик, щедрик, щедрівочка,Прилетіла ластівочка,Стала собі щебетати,Господаря викликати:– Вийди, вийди, господарю,Подивися на кошару.Там овечки покотились,І ягнички народились.В тебе товар весь хороший,Будеш мати мірку грошей.

З новорічними вечором та ніч-чю українці здавна пов’язували чимало чудесних переказів і ле-генд. Вважалося, що в зоряну ніч місяць радиться із зірками та сонцем, а останнє розподіляє між зорями душі новонароджених ді-

тей. Особливо слід було бути обе-режними поза домом, бо до третіх півнів духи води, лісу, гори та яру влаштовують гуляння і можуть зашкодити необачним подорож-нім. Відьми в цю пору літають на місяць, щоб прогнати туди старий рік, а потерчата можуть переслі-дувати своїх бабок-пупорізок (тому останні мають при собі різочки). Перед світанком, кажуть, можна побачити як світяться-горять зача-ровані гроші та сховані скарби.

14 січня відзначався Новий рік («старий» або церковний). Хри-стияни в цей день вшановува-ли найменування Христа іменем Ісус та Св. Василя Великого – архієпископа Кесарії Каппа до-кійської (IV ст.), якого вважали

покровителем землеробства. Тому основною обрядодією цього дня було засівання осель українців збіжжям із відповідними примов-ляннями.

З самого ранку хлопці (дівча-та засівати не ходили) набирали в рукавички і кишені зерна (жито, пшеницю, овес) й, дочекавшись за-кінчення ранкової церковної від-прави, починали засівати. Спо-чатку власну домівку, потім у хре-щених батьків, родичів, знайомих і сусідів: «Ой роди, Боже, жито -пшеницю, всяку пашницю! До-бридень! Будьте здорові. З Новим роком та Василем!… На щастя, на здоров’я, на Новий рік!». Господар

щедро винагороджував (особливо перших) засівальників гостинця-ми й грішми. Ходили інколи й цілі ватаги з козою та вертепом. Годи-лося також у цей день віншувати Василів.

Богослужіння в церкві були присвячені святам обрізання і на-йменування Господнього. Також у день «старого» Нового року Церк-ва відзначає пам’ять Святителя Василія Великого, архієпископа Кесарії Каппадокійської. Вихову-вався у благочестивій сім’ї своєю бабусею Св. Мокриною. Після на-вчання в Афінах прийняв святе хрещення в Єрусалимі. Згодом повернувся до Кесарії, де 362 р. прийняв сан диякона, а пізніше був висвячений в пресвітери. По

смерті Євсевія Кесарійського Ва-силія Великого обрали архіпасти-рем Кесарії. Написав чимало цер-ковних молитов та душеспаситель-них книг. За свої духовні подвиги отримав дар зцілення і молитвою вилікував багатьох важкохворих. Піклувався про бідних і неміч-них, яким влаштував спеціальний притулок – названий Василіадою. Сам же вдягав скромний одяг і їв лише хліб, сіль та воду. Помер Василій Великий 1 січня (старий стиль) 379 р. на 50-му році життя. За переказами, нетлінні мощі Ва-силія Великого було перевезено до Риму в Італію.

Володимир МИКОЛАЄНКО

Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я...

У день 13 січня українці починали готуватися до ново-го циклу різдвяно-новорічних свят. Господар ретельно прибирав все обійстя, вичищав і добре годував домаш-ню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для роди-ни. Люди вважали, що цього вечора з неба сходить Ще-дрий бог, оглядає все господарство і входить до хати.

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА