ГОЛОВНА ГАЗЕТА ЧЕРНІГІВЩИНИ

http://sivertime.com.ua e-mail: despravda@ukr.net

№ 32 (331) 21 квітня 2012, субота

Копії передплатних абонементів або квитанції про оплату на II півріч-чя 2012 року надсилайте до 30 червня нинішнього року за адресою: пр-т Перемоги, 62, м. Чернігів з позначкою «Конкурс передплатни-ків». Дата відправлення визначається за поштовим штемпелем на конверті.

Розіграш призів відбудеться 4 липня 2012 року. Результати акції буде опубліковано в газеті «Деснянка вільна» від 05.07.2012 р.ПРИЗИ ЧЕКАЮТЬ НА ВАС!

Копії передплатних абонементів або квитанції про оплату на II півріч- за адресою:

з позначкою «Конкурс передплатни-

Копії передплатних абонементів або квитанції про оплату на II півріч- за адресою:

з позначкою «Конкурс передплатни-

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ на II півріччя 2012 року газету та ВИГРАВАЙТЕ призи!

ГОЛОВНИЙ ПРИЗ – мультиварка DEX.Це розумна техніка, яка готує різні страви без вашої присутності біля плити.Вам не потрібно контролювати весь процес приготування їжі: додавати інгредієнти, перевертати, по-мішувати, регулювати температуру і т.п. Досить лише додати всі складові в мультиварку, обрати потрібну програму, натиснути кнопку «старт»... І робіть свої справи. Мультиварка стане для вас надійним помічником у господарстві.Також на вас чекають інші заохочувальні призи: кавомолка, блендер, міксер, термоси та набір посуду.

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ

ків». Дата відправлення визначається за поштовим з позначкою «Конкурс передплатни-з позначкою «Конкурс передплатни-

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКсИ:49087 – дворазовий випуск, ефірні канали телебачення;

49088 – четверговий випуск, кабельне телебачення.

Передплата

Містика, інтрига, інтимна лірика у «Троянцях» сергія Дзюби

«Дайош» безоплатний проїзд вчителям!..

стор.2

На гостини до Росії –без реєстрації та міграційних карток

стор.5

стор.3

Чому ми перестали читати?

Безкоштовний квиток до «шОКОЛАДНОЇ КРАЇНИ» –гарні оцінки у щоденнику

стор.4

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛА

стор.8

http://sivertime.com.ua

2 № 32 (331) 21 квітня 2012, суботаhttp://sivertime.com.ua

реґіон

У поєднанні традицій«Ніж и Н ськ о м у віс Н и к у» – 95!

Гаслом її російською та українською мовами стало: «Свобода, равенство и братство. Вільність, рівність і бра­терство». Матеріали друкувалися

половина російською, половина укра­їнською мовами. Вперше за всю історію Ніжина у цій газеті з’явилися публікації українською мовою.

Головою громадського комітету Ні­жина тоді обрали професора історико­філологічного інституту П. Тихомирова (меншовика­інтернаціоналіста). Він та професор В. Заболоцький і редагували газету. Видання було демократичним і віддзеркалювало погляди різних партій та організацій. Зокрема, в ній публіку­валися статті професора Тихомирова – голови громадського комітету, редакто­ра газети, міського помічника комісара Тимчасового уряду, І. Ковалевського – українського есера, голови «Просвіти», комісара Центральної Ради м. Ніжина; С. Сівкова, який очолював фракцію біль­шовиків і був помічником начальника повітової міліції. Вміщувалися матеріа­ли й інших представників партій та ор­ганізацій.

Згодом її видання припинили. А 14 лю­того 1919 року комісар народної освіти Ніжинщини Костянецький запропонував видавати газету «Известия Нежинского революционного комитета». На її сторін­ках друкувалися накази ревкому, повідо­млення про дії червоних військ, союз ро­бітничого класу Ніжинщини з трудовим селянством. Газета виходила російською мовою. 27 червня 1920 року за наказом ревкому її перейменовують у «Червоне слово» і видають українською мовою.

Звертаючись до ніжинських робітни­ків і селян, «Слово» писало: «Коли ви хочете, щоб газета була цікавою, щоб вона була Червоним словом, яке вог­ником світитиме в нашому житті, то по­дбайте про це й самі. Ніхто краще вас не знає вашого життя». І люди завжди зверталися до своєї рідної газети дум­ками, писали листи.

У 1925–1927 роках часопис видається під назвою «Нове село». У ньому система­тично виходить сторінка «Більшовицькі резерви» – орган окружкому ЛКСМУ. Навколо неї гуртується творча мо­лодь. Випускається літературна сторін­ка. Пропагуються твори пролетарських поетів В. Чумака, Є. Плужника, І. Кулика. У числі тодішніх сількорів і дописува­чів виступають Роман Руденко, якого

всі ми знаємо швидше як Генерального прокурора СРСР, головного обвинувача від СРСР на Нюрнберзькому процесі, Михайло Стратілат, майбутній уславле­ний партизан Великої Вітчизняної війни, молоді поети Микола Шеремет і пізніше Олекса Ющенко.

У 1938 році газету перейменовано на «Більшовик Ніжинщини». Як друкований орган міського та районного комітетів КП(б)У, міської та районної рад депутатів трудящих він висвітлює хід соціалістично­го будівництва в місті й селі, розповідає про досягнення стахановців. Зокрема, про колективних учасників Всесоюзної сільськогосподарської виставки, яких у 1940 р. було вже 67.

Але 13 вересня 1941 року гітлерівські війська захопили Ніжин, і вихід нашої га­зети відновився у квітні 1944 року під назвою «Радянський Ніжин».

У редакцію не повернулися Микола Бородавка, редактор газети «Більшовик Ніжинщини», та кореспондент Микола Можай. До речі, сьогодні в «Ніжинському віснику» оператором комп’ютерної вер­стки працює внучка М. Бородавки Олена Кресан.

У своїх перших номерах газета роз­повідає про звірства фашистів на тим­часово окупованій території міста і ра­йону. «Все – для фронту!». Цей заклик стає газетною рубрикою. Під нею публі­куються матеріали з підприємств і кол­госпів, розповіді про патріотичний рух зі збору коштів на створення танкової колони «Колгоспник Чернігівщини», про виконання замовлень на продукти й си­ровину для фронту.

1 червня 1962 часопис виходить вже під назвою «Під прапором Леніна» як газета Чернігівського обкому КП України та обласної ради депутатів тру­дящих при Ніжинському територіаль­ному виробничому колгоспно­радгосп­ному управлінні. 15 березня 1963 року стає органом парткому Ніжинського виробничого колгоспно­радгоспного управління, міськкому КП України, ра­йонної та міської рад депутатів трудя­щих. На початку 1965 року – органом Ніжинського міськкому КП України, рай­кому КП України, міської та районної рад депутатів трудящих. На сторінках газети досвідом своєї роботи діляться Герої Соціалістичної Праці В. Г. Кресан, С. О. Прядко, В. П. Власенко, В. А. Деркач, К. А. Малицький, П. М. Градобик. Кожному з

них журналіст Анатолій Шкуліпа (нині член Спілки письменників України) при­святив нарис під рубрикою «Із сузір’я Героїв».

Газету «Під прапором Леніна» понад двадцять років редагував заслужений працівник культури України Григорій Зорка. Це була людина великої душі і серця, фронтовик, кавалерист. Він умів дружити і любити, умів підтримати в бі­ді. Віддавав себе всього газеті і колек­тиву. Можливо, тому і не дожив до сво­го 60­річчя.

Іншим високопрофесійним журналіс­том був Юрій Каганов. Його факультет журналістики, створений у 1964 році при міському університеті культури то­вариства «Знання», завоював визнання в Україні. Відбулося 5 випусків. За роки існування дворічну програму факульте­ту засвоїли 600 вихованців, більшість із них і сьогодні працює у журналістиці. Досвід роботи факультету одержав ви­соку оцінку в Москві.

Редагували газету Валерій Турубара, Віталій Пригоровський, Любов Романчук. Кожен із них старався тримати її на тій висоті, яку їй задав Григорій Зорка. Їхнє гостре перо вміло знаходити ак­туальні теми. Сьогодні газету редагує член Національної спілки письменників України Анатолій Шкуліпа.

Серед ветеранів ніжинської журна­лістської ниви, які нині на заслужено­му відпочинку, треба добрим словом згадати і Володимира Кривошеєва, і Світлану Потапенко, і Юрія Власовця, і Галину Шуман, і Леоніда Ботвінова, і Ганну Македонову, Валентину Авер’янову.

Завжди цікавими для читачів були ма­теріали, підписані Валентиною Матвієнко (нині редактор Прилуцької районної га­зети). Шанобливо згадують газету, в якій вони починали гартувати своє слово, відомий літератор Леонід Горлач і про­фесор, автор підручників з видавничої справи Микола Тимошик.

Сьогодні газета має назву «Ні жинський вісник». Її творять нові люди, нове поко­ління. Вона свято зберігає традиції і на­роджує нові. У газеті, як і 95 років тому в «Известиях Нежинского общественного комитета», друкуються представники різ­них політичних організацій, висвітлюють­ся різні точки зору на ту чи іншу подію.

Надія ОНИщеНКО,член Національної спілки журналістів України

Фото Валерія КИЧКА

Початок виходу газети сягає 1917 року, коли перемогла Лютнева революція в Росії. На місцях почали створювати органи самоврядування – громадські комітети. Такий громадський комітет було створено і в Ніжині. У нього входило 43 організації, зокрема й Рада робітничих депутатів. Про це повідомляла газета Ніжинського громадського комітету, перший номер якої вийшов 5 квітня 1917 року. Це і є датою заснування нашої газети. Колектив газети «Ніжинський вісник»

п р и є м Н а Н ов и Н а

На гостини до Росії –без реєстраціїта міграційних картокВіднедавна жителі прикордонних областей зможуть перетинати українсько­російський кордон у всіх пунктах пропуску – міжнародних, міждержавних і місцевих. Це стало можливим завдяки угоді, яку ще у жовтні минулого року уклали Кабінет Міністрів України та уряд Російської Федерації.

Дія цієї угоди поширюється на громадян України, які постійно проживають на територіях Автономної Республіки Крим, Донецької, Луганської, Сумської, Харківської та Чернігівської областей. У Російській

Федерації це Білгородська, Брянська, Воронезька, Курська та Ростовська області і Краснодарський край.

Як і де відбуватиметься перетинання кордону на території Чернігівської–Брянської областей, «Деснянці вільній» пояснив т.в.о начальника Чернігівського прикордонного загону підполковник Вадим Бриць­кий. За його словами, нова угода передбачає кілька змін стосовно спрощеного перетинання українсько­російського кордону.

– По-перше, відповідно до цієї угоди офіційно ви-значено додаткові місцеві пункти пропуску. Так, окрім міжнародних п.п. «Грем’яч» (Н.-Сіверський р-н) та «Сеньківка» (Городнянський р-н) і міждержавно-го «Миколаївка» (Семенівський р-н), на території Семенівського району перетнути кордон можна буде в місцевих п.п. Карповичі–Бровничі (Климівський р-н), Костобобрів–Азарівка (Стародубський р-н), Леонівка–Курковичі (Стародубський р-н). На території Новгород-Сіверського району – Грем’яч–Витемля (Погарський р-н), – зауважив підполковник Брицький.

Відповідно у зазначених пунктах пропуску перетну­ти кордон зможуть жителі не лише ближнього при­кордоння, а й усієї прикордонної області.

Нагадаємо, що раніше такий порядок перетину кор­дону стосувався лише жителів, які проживали безпо­середньо у межах прикордоння. Таким чином кожна людина зможе обрати для себе найближчий та най­більш зручний пункт пропуску.

– По друге, – продовжив Вадим Брицький, – термін перебування на території прикордонної області сусід-ньої держави становить 90 днів без реєстрації і запо-внення міграційних карток. Також у місцевих пунктах пропуску можна буде перетнути кордон не лише пішки, а й на велосипедах, мотоциклах, гужовому і легковому транспорті, а також на автомобільному транспорті загального користування міждержавного сполучення, але у межах прикордонних реґіонів.

Також, підполковник прикордонного загону розповів, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України про спільний контроль відтепер громадяни, які пере­тинають кордон з Російською Федерацією у місцевих пунктах пропуску проходитимуть паспортний контроль лише один раз: або в Україні, або в Росії. Це пов’язано з тим, що не всі визначені пункти пропуску належним чином облаштовано для паспортного й митного контр­олю як на російському боці, так і українському.

Коли ж будуть обладнані ці місця для перетину кордону, залежить від роботи сільських, селищних і районних рад. А хто саме проводитиме паспортний і митний контроль у зазначених вище пунктах пропуску: росіяни чи українці, стане відомо найближчим часом.

До речі, загалом на українсько­російському кор­доні існує 228 пунктів пропуску, 155 із них – місцеві.

Світлана СОКОЛ

http://sivertime.com.ua

№ 32 (331) 21 квітня 2012, субота 3http://sivertime.com.ua

суспільство

За словам Миколи Тетеріна, нині на ЧАеС проводяться роботи з вилучення й переміщення від­працьованого ядерного палива

з уцілілих реакторів.– На сьогодні Чорнобильська

АеС – офіційно діючий ядерний об’єкт. Після того, як відпрацьо­ване ядерне паливо буде перемі­щено в сховище, атомна станція перейде в режим зняття з експлу­атації. Це має статися наприкінці 2013 року, – пояснив представник Атомпрофспілки.

26 квітня цього року планують розпочати монтаж конфайнменту (саркофагу). Роботи мають бути за­кінчено у 2015 році. Проте Микола Тетерін вважає, що це будівництво не вирішить першочергових завдань. Нині найбільш пріоритетне з них – перезахоронення радіоактивних від­ходів (РАВ) із пунктів їх локалізації та захоронення, які були утворені після аварії на ЧАеС на площі близько 10 квадратних кілометрів.

– Тверді РАВ переходять у рідкий стан, наприклад, під 4 блоком сьо­годні перебуває майже 300 тонн ви­сокорадіоактивної води. Вона може просочитися у ґрунтові води, – ска­зав пан Тетерін. – Тому це головна проблема, яку потрібно вирішувати якнайшвидше.

Сьогодні в зоні відчуження діє лише один пункт захоронення РАВ – «Буряківка». Майже добудований пункт «Вектра» поки що не при­

йняв жодної тонни РАВ: досі не за­пущено завод, який має виробляти контейнери, в яких буде захороне­но ці відходи.

Недостатнє фінансування дуже впливає на стан у зоні відчуження, а також провокує проблеми соціаль­ного характеру: людям затримують виплати надбавок та доплат, скасо­вують пільги, персонал недостатньо забезпечений засобами індивідуаль­ного захисту та спецодягу, тощо.

Проте чи не найбільше атомників турбує реорганізація підприємств зо­ни відчуження та ЧАеС, яка розпоча­лася у грудні 2010 року відповідно до наказів МНС. Їх не погоджували із профспілкою, і це викликало со­ціальну напругу на підприємствах.

– Ми вважаємо, що ці накази потріб­но або скасувати, або серйозно корек­тувати, – підсумував Микола Тетерін.

Наташа НАЙДЮКФото В’ячеслава ВОДОРЄЗА

Д о рі ч Н и ці т ра г е Дії

Про те, що сьогодні відбувається в зоні відчуження...

Напередодні 26-ї річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції в медіа-клубі «На власний погляд» із журналістами регіональних ЗМІ зустрівся представник Атомпрофспілки України в Чорнобильській зоні Микола Тетерін. Він розповів про роботи, які виконуються в зоні відчуження, і про головні проблеми, які сьогодні турбують атомників.

Фахівці Державної інспекції області провели планові ревізії територіальних підрозділів Пенсійного фонду України щодо правильності призначення пенсій, допомоги і компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката­

строфи, та обґрунтованості видачі документів, що були підставою для призначення цих виплат за період з 26.04.1986 по 01.12.2011.

Як повідомили «Деснянці вільній» у прес­службі Держ фін­інспекції, під час ревізії встановлено 84 випадки невідповідності статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАеС або постраждалого від аварії на Чорнобильській АеС, внаслідок чого за розрахунка­ми, які провели працівники пенсійного фонду, суми неправомірно сплачених пенсій та доплат можуть досягти 2836 тисяч гривень.

Крім того, через неподання громадянами, що мають статус постраждалих від наслідків на аварії на ЧАеС ІV категорії, даних про вибуття з території зони посиленого радіологічного контро­лю переплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю становить 39 тисяч гривень.

Відповідні матеріали ревізій передано до облдержадміністра­ції. На сьогодні головне управління праці та соціального захисту населення повідомило, що справи 58 із зазначених вище грома­дян, що мають статус ліквідаторів наслідків аварії на ЧАеС І­ІІІ категорій, спрямовані на розгляд комісії зі спірних питань ста­тусу осіб, які брали участь у ліквідації аварії на ЧАеС.

До того ж, на обласній комісії вирішено вилучити посвідчення постраждалих від наслідків аварії на ЧАеС ІV­ї та І­ї категорій, які безпідставно видано 23 особам. Матеріали стосовно двох осіб буде розглянуто на черговому засіданні.

Таким чином особам, у яких на сьогодні вилучено посвідчен­ня, безпідставно виплачено пенсій та доплат на загальну суму 219 тисяч гривен.

Матеріали всіх ревізій, якими встановлено випадки невідпо­відності статусу, передано до правоохоронних органів. Порушено 12 кримінальних справ.

іН ф орм ує Д е р жфіНіН с п е к ція

Виявляється,є й «липові»

чорнобильці

г р о ш і

«Ощадбанк» припинив реєструвати охочих отримати компенсації Таке рішення стало відповіддю на новий план Кабміну, згідно з яким гроші повернуть лише тим, хто був зареєстрований до 1 січня 2012 року, та їхнім спадкоємцям.

На думку експертів, цей сценарій із виплатами завершиться одразу після виборів. Водночас

Микола Азаров розкритикував запропоновану схему виплат. Він зауважив, що проект дове­лося повернути на доопрацю­вання, адже він не відповідав головній умові – максимально спростити отримання компен­сацій нашими громадянами, отримати виплати без принизли­вих черг і купи довідок.

Голова Уряду також додав, що українцям нададуть право обирати, яким чином отримувати гроші: готівкою, на рахунок чи на картку.

Начальник управління маркетингу, реклами та зв’язків з громадськістю «Ощадбанку» Ярослав Титов запевнив, що «Ощадбанк» очікує постанову Кабміну, в якій буде чітко пропи­сано механізм і порядок виплат. Він зазначив, що кардинальне звуження кола вкладників до вже зареєстрованих – «питання швидше риторичне».

На сайті Держбанку існує і більш детальне пояснення об­межувальної норми.

Зокрема в інформації йдеться, що наразі реєстрацію (вкладни­ків) припинено, зважаючи на проведення актуалізації. Реєстрація таких вкладників відбудеться після 1 вересня 2012 р. що сто­сується виплати коштів зазначеним вкладникам, – то це питан­ня буде врегульовано постановою Кабінету Міністрів України.

о світа

«Дайош» безоплатний проїзд вчителям!Але тільки від дому до школи й назад

Підготувала Христина ЧАЙКА

Ще у 2006 році на пле­нумі обласного комі­тету профспілки було ухвалено рішення про

потребу створення юридичної підстави для вирішення цього питання. Для розробки відповід­ного документа із представників роботодавців та профспілкових працівників було створено комі­сію. Її напрацювання стали під­ставою для затвердження на пле­нумі у 2007 році положення «Про забезпечення педпрацівників сільської місцевості безкоштовним під­везенням до місця роботи і назад». Це стало поштовхом для ухвалення на се­сіях рад Бобровицького, Варвинського, Куликівського, Новгород­Сіверського та Прилуцького районів програм ор­ганізації підвезення педпрацівників. Як наслідок, кількість вчителів, яких без­коштовно доставляли до місця робо­ти, зросла.

Питання підвезення педпрацівни­ків неодноразово порушував обком профспілки перед обласною держав­

ною адміністрацією. Вирішення його було внесено в Регіональну угоду між обласною державною адміністраці­єю, профспілковими об’єднаннями і господарськими органами області на 2011–2015 роки.

Через правові колізії певну час­тину педпрацівників було позбав­лено гарантованого законом пра­ва на безкоштовне підвезення. Так, відповідно до програми «Шкільний автобус» наприкінці минулого року із 1697­ми педагогічних працівників

сільської місцевості, яким держава надала право безкоштовного підве­зення, скористалися ним лише 575. Саме тому обласний комітет проф­спілки наполягав на вирішенні цього питання через затвердження облас­ною радою відповідного положення.

Завдяки розумінню та наполегли­вості постійної комісії облради з питань освіти, культури та інформаційної сфери було до­сягнуто бажаного результату.

Безпосередніми виконавця­ми положення щодо безко­штовного підвезення педаго­гічних працівників сільської місцевості є відповідні адміні­страції навчальних закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, се­лищ, міст Чернігівської облас­ті. В положенні визначено два

найсприятливіші та дієві способи за­безпечення педагогічних працівників безкоштовним підвезенням до місця роботи та у зворотному напрямку, а саме: укладення угод з перевізниками та компенсація вартості проїзду на громадському транспорті (крім так­сі) на підставі проїзних документів (квитків, квитанцій тощо). Орієнтовна сума коштів, яку потрібно компенсу­вати педагогічним працівникам по відповідних навчальних закладах, становить 70 тисяч гривень на рік.

Нещодавно Чернігівська обласна рада затвердила «Положення про забезпечення безкоштовного підвезення педагогічних працівників навчальних закладів, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, розташованих у сільській місцевості, до місця роботи та у зворотному напрямку» на 2012–2015 роки.

http://sivertime.com.ua

4 № 32 (331) 21 квітня 2012, суботаhttp://sivertime.com.ua

Колись шоколад вважали їжею богів і скуштувати його могли тільки коро­лівські особи. Історія свідчить, що у 1528 році розпочався безперебійний

імпорт в Іспанію какао­бобів із Центральної Америки. У ті часи один вчений­монах іта­лійського походження Бенцоні, який за до­рученням іспанського короля працював над удосконаленням забезпечення іспанської ар­мії, вперше серйозно дослідив корисні влас­тивості рідкого шоколаду і доповів про це королю. Відтоді все, що стосувалося цього продукту, стало державною таємницею ко­ролівства. У середині століття за її розголо­шення навіть страчували, тож на плаху по­клали голови більш ніж 80 ласунів.

У наш час шоколад – один із 20­ти най­уживаніших продуктів щоденного раціону українців. Для нас він – смачне задоволення, що приносить радість, а вживання чорного шоколаду, звичайно ж, у розумних межах, має навіть лікувальні властивості. Є свідчен­ня, що вчені працюють над ідеєю додаван­ня його до зубної пасти, адже доведено, що какао­боби сприяють профілактиці карієсу.

Про ці й інші історичні факти та цінність шоколаду розповів координатор проекту, який, до речі, має ще й смачне прізвище, Андрій Яблочков:

– У жодній країні світу немає пересувного музею шоколаду, є лише стаціонарні, тому це – наша гордість. Проект реалізовано пів-тора року тому у Черкасах. А ідея з’явилася так: один із провідних торговельних цент-

рів міста захотів здивувати своїх клієнтів чимось новеньким. Ми пішли назустріч за-мовнику і запропонували зробити виставку шоколаду, але потім вирішили, що цю красу має побачити кожен українець. Тож пересув-ний музей – те, що треба. Нас підтримала компанія АВК. Музей побував у багатьох об-ласних центрах України, в Росії. Згодом пла-нуємо відвідати й Молдову. У Чернігові він радуватиме ласунів до кінця жовтня.

Представник смачного музею розповів і про деякі тонкощі у роботі закладу, адже всі «експонати» незвичайні – їстівні. Існує чітке правило: всі вироби замінюються на нові, щойно закінчується термін їхньої при­датності. Для шоколаду він становить від 3 до 6 місяців. А зіпсовані солодкі фігурки утилізуємо. Також, як і в будь­якому іншо­му музеї, тут існують правила поводження для відвідувачів.

– Мене інколи дратують музейні таблички з написами, що починаються з «не можна...». Тому ми довго думали й вирішили обмежити-ся мінімумом заборон. (Єдині написи біля со­лодких композицій мають текст «не рухати» – Авт.) Наші «експонати» не під склом, тому досить часто діти хапають фігурки маши-нок, кошенят та білочок з криками «Мамо, я це хочу!». Але від цього нікуди не подінешся, доводиться жертвувати солодощами задля зручності маленьких відвідувачів. Наприклад, у львівському музеї є архітектурна компози-ція на шість квадратних метрів із будинка-ми, вежами і великою кількістю маленьких

фігурок людей, виготовлених із марципану. Так ось, цих чоловічків весь час крадуть, з шестисот фігурок зникло майже дві сотні. Що поробиш, люди не можуть втриматися від солодкої спокуси. Та це не проблема, ми нещодавно замовили нових чоловічків, тож їжте на здоров’я! До Чернігова привезли більш ніж 200 кілограмів шоколаду, гадаю на місяць має вистачити, а потім доставимо ще. Тож не хвилюйтеся, солодощі спробують усі ба-жаючі. Також плануємо виготовити ще один фонтан, але вже з білого шоколаду.

Вся представлена продукція лише вітчиз-няного виробництва, адже організатори про-екту впевнені, що вітчизняний шоколад ви-сокої якості, його із задоволенням купують і іноземці. Вхід до музею умовно можна назвати безкоштовним. Дорослий квиток коштує 25 гривень, дитячий 20. Але на всіх чекає безко-штовна дегустація, питна вода також за ра-хунок закладу. До речі, воду вживають у великій кількості, адже, наївшись солодкого, відвідувачі хочуть пити. А після екскурсії кожен отримує у подарунок красиву упаковку смачних цукерок.

– Ще ми впровадили цікаву акцію під на-звою «Школяр», – розповів Андрій Яблочков. – Усі діти, які отримали на уроках оцінку 12, можуть відвідати музей взагалі безкоштовно. Для цього потрібно взяти із собою щоденник і показати його при вході до музею, ми маркуємо цю оцінку, щоб дитина не скористалася нею вдруге, а був стимул і надалі гарно вчитися. Хочу зазначити, що ця ідея дійсно «працює».

Алла ПИРОГ

Безкоштовний квиток до«шОКОЛАДНОЇ КРАЇНИ» –

гарні оцінки у щоденнику

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛА

Вежі, замки, автомобілі, футбольні м’ячі, шахи, пляшки шампанського, експозиція великоднього столу з пасками, крашанками та іншими наїдками, фігурки коней, ведмежат, котів та лисиць... І все це їстівне, з білого, чорного, молочного шоколаду та марципану. А ще – втілена у життя мрія кожної дитини – справжнісінький фонтан із шоколаду. Понад півсотні смачних «експонатів» днями продемонстрував відвідувачам пересувний музей шоколаду в обласному центрі. Майстри солодкого мистецтва свої витвори вже два роки возять Україною, за цей час до музею завітало більш як 220 000 відвідувачів.

http://sivertime.com.ua

№ 32 (331) 21 квітня 2012, субота 5http://sivertime.com.ua

реАліЇ

Ми стали МЕНшЕ ЧИТАТИ!

Розмова у книгарні– Цікаво, звідки така статис­

тика, що читати менше стали? І в СРСР були люди, які мали вдома багато книжок і жодного разу їх не відкривали, – обурюється пенсіо­нерка Наталія Чорна, яка старанно вишукувала на полицях історич­ний роман. – У мене є чимало зна­йомих, які й тоді багато читали і нині читають. А молодь? Їй просто ніколи цим захоплюватися!

– Я читаю електронні видан-ня. Сучасна людина! – розповідає Олександр Мовчан й одночасно роздивляється тлумачний словник. – Постійно купувати літературу не хочу. Та й не всі книжки бува-ють цікавими. Ті, що сподобалися і запам’яталися, купую. Найбільше ме-ні подобається фантастика. У моєму комп’ютері зібрана вже досить при-стойна бібліотека, понад 300 книжок. Більшість із них я прочитав… Також захоплююся історичною літерату-

рою. Кілька разів читав наукові ви-дання. Та, знаєте, якщо це все купува-ти у книгарні, доведеться викласти чималу суму.

– Читаю «запоєм» із чотирьох ро-ків. Улюблений жанр – фентезі. Але можу читати будь що, окрім лю-бовних романів, – зізнається Сергій Євтушенко. – Якщо сюжет захоплюю-чий, а мова автора багата – немож-ливо відірватися. Скільки прочитав, сказати не можу, нині, зважаючи на доступність книжок в Інтернеті, про-читую дві-три на місяць.

– Жити без книжок не можу і саме в паперовому варіанті, – підтримала розмову невисока жіночка. – Мені важливо взяти її в руки, відчути запах фарби… Люблю ходити в бібліотеку, яка працює не за каталогами, а коли книги стоять на полицях. Відкрив, пе-регорнув сторінку, прочитав кілька абзаців і одразу відчув – зачепило чи ні.

– Останнім часом читаю не худож-ню літературу, а книжки, які мені ці-каві, – запевнив студент педунівер­

ситету Роман. – Психологію, збірники з психогенетики, астрології…

– І ми, батьки, і наші діти люблять читати, – каже мама двох доне­чок Тетяна Третюхіна. – Із ранньо-го дитинства бачила книги в руках свої батьків. Традицію продовжуємо. Щодня перед сном Ані і Лєрі читаю казки, віршики, українські пісеньки.

А молодь пишається…Нещодавно у Чернігівському лі­

тературно­меморіальному музеї­за­повіднику М. Коцюбинського спіл­кувалася із відомим художником Олександром Павленком. У його творчому доробку – пейзажі, карти­ни на космічно­філософську темати­ку, афганські малюнки – свого часу художник воював у Афганістані. А ще 25 років прослужив у радянській розвідці. Досконало володіє англій­ською. Складає вірші. Його персо­нальні виставки картин організо­вувалися у Нідерландах, Німеччині, Польщі, Чехії, Бельгії, Люксембурзі…

і, звісно в Україні, зокрема, в рідно­му Чернігові. Не могла не поцікави­тися у цієї творчої людини, чому лю­ди стали менше читати й збайдужіли до літератури.

– Гадаю, що саме Захід «змиває» наші великі культурні цінності. Наприклад, у США, де я жив по пів-року, люди не обізнані з літерату-рою та мистецтвом. Вони взагалі не знають, хто такі Джек Лондон чи Мікеланджело. Це свідчить про те, що американці не цікавлять-ся книжками і дуже мало читають. Українська молодь також не знає, хто такий Гагарін, Пушкін, Достоєвський, Толстой… Із українських письменни-ків можуть назвати лише тих, кого вчили у школі. Ось це дуже лякає…

Колишній командир атомного підводного човна, заступник ко­мандувача флотилії атомних під­водних човнів Тихоокеанського флоту капітан першого рангу Ігор Галутва погоджується:

– Західна культура вже «задавила» нашу, українську. Коли зустрічаюся із дітьми у школі, запитую: «Кого із ви-датних людей ви знаєте?» У відпо-відь чую – Гаррі Поттера (вигаданий персонаж і головний герой романів англійської письменниці Джоан К. Ролінґ – Авт.)… А якось мені довело-ся бути в обласному військкоматі і зустрічатися із майбутніми призо-вниками. Спілкувався з хлопцями на різні теми, зокрема, з історії. Я зди-вувався, коли майбутній моряк, жи-

тель Ніжина, не знав, хто такий Юрій Лисянський. Від мене він уперше почув, що ця людина – відомий вітчизняний навколосвітній мореплавець, географ, засновник російської наукової океано-графії, капітан 1-го рангу – його зем-ляк. До то ж, у Ніжині є пам’ятник Лисянському і вулицю названо на йо-го честь… Проте молодь це не ці-кавить. Соромно! А вона пишається Гаррі Поттером…

Хто володіє знаннями – той володіє світом

У наше століття інформаційного буму цей вираз, як ніколи, актуаль­ний. І, звичайно ж, батьки хочуть, щоб їхні діти навчилися не лише читати, але й розмірковувати, фантазува­ти, співпереживати. А всьому цьому сприяє любов до книжок. Але як при­щепити дитині інтерес до читання?

Завідувачка Корюківською ра­йонною бібліотекою для дітей Людмила Болотна щодня зустрічає любителів книг:

– Хто лише до нас не приходить! Є навіть трирічні клієнти. А одна жінка – Наталія В., яка збиралася стати ма-мою, брала казочки для своєї майбут-ньої дитини і читала вголос. А тепер її донечка – наша читачка! А взагалі, найбільше бібліотеку відвідують чи-тачі з гімназії. Коли відзначали деся-тиріччя цього навчального закладу нового типу, то я мала можливість на великій сцені нагороджувати най-активніших читачів-гімназистів… Жоден Інтернет чи телебачення не замінять білі, іноді й від часу пожов-клі сторінки…

Коли книга рятує життя

Це сталося на фронті під час Великої Вітчизняної війни. Рота сол­дат йшла у наступ. Раз у раз воїни падали до землі, поранені та вбиті кулями або снарядами. Біля одно­го фронтовика схилився товариш. Спочатку він думав, що його одно­кашник загинув, але він зостався живим. Куля лише пробила шинель і гімнастерку на грудях, але крові не було! що ж захистило солдата? Засунувши руку в кишеню гімнас­терки, врятований дістав маленьку Біблію, яку завжди носив із собою. На обкладинці – обпалена по кра­ях дірка. Куля «прошила» половину Книги книг і застрягла в Псалмах. Поряд із кулею солдат прочитав: «впадуть біля тебе тисяча і десять тисяч праворуч від тебе, але до те­бе не наблизиться».

Лариса ГАЛеТАФото автора

Якщо в 2003 році 39 відсотків молодих українців на дозвіллі читали книжки, то в 2009-му таких було вже 26 відсотків, а в 2010 році – 17. Крім того, подібна тенденція – небажання читати книжки – простежуються і в Росії, і в європі.Зниження інтересу до книжки є в усіх вікових групах. Ми провели серед чернігівців опитування і з’ясували, що 20 відсотків респондентів не купують книжок тому, що не вистачає на це грошей. 15 відсотків опитаних не читають їх, бо не мають на це часу. Іншим, 60 – просто це не цікаво. Тобто, так званий інформаційний голод вони задовольняють завдяки іншим джерелам інформації – зазвичай, це телевізор чи Інтернет. А 5 відсотків не знали, що сказати.Але ж книга – це не лише джерело інформації. Це джерело базової культури й мудрості, вона дає можливість спілкуватися із автором, пізнавати себе та світ і, нарешті, це джерело знань.

п р ое к т

«Гаррі Поттер» замість «Маленького принца»?

Наприкінці лютого Міносвіти презентувало нові нав­чальні плани для 5­9 класів, які мають поетапно впро­вадити з 2013/2014 навчальних років (у п’ятому класі) по 2017/2018 (у дев’ятому).

Чи затвердять цю програму, стане відомо 26 січня, пові­домили в Міністерстві освіти і науки України.

Так, у програмі для п’ятого класу, після казок народів світу та «Пригод Тома Сойєра» Марка Твена, пропонують долучити поезію Марини Цвєтаєвої («Книги в червоній

палітурці»), а також творчість фантастів Рея Бредбері і Роберта Шеклі.

Шестикласники вивчатимуть міфи, легенди і познайом­ляться з Гаррі Поттером.

Семикласникам запропонують прочитати «Тараса Бульбу» Миколи Гоголя, «Баладу про прокурений вагон» Олександра Кочеткова і твори Шолома Алейхема, Габріеля Гарсіа Маркеса й Анни Гавальди (з якими багато знайомляться лише в сту­дентські роки).

А ось шекспірівських «Ромео і Джульєтту» залишили на 8­й клас – поряд із вивченням Біблії, Вед і Корану. Також восьмикласникам запропонують до прочитання «Чайку на ім’я Джонатан» Річарда Баха і «Чужий біль» Сергія Лук’яненка.

Вже в 9 класі підростаюче покоління долучиться до твор­чості Шарля Бодлера, Володимира Маяковського, Михайла Булгакова «Собаче серце» і Пауло Коельо «Алхімік». Тож про «Божественну комедію» Данте школярам доведеться дізнаватися самостійно. Творчість одного з основополож­ників літературної італійської мови представлена одним сонетом. Та ж доля спіткала і великого Гете – його «Фауст» із програми зникне.

Підготувала Христина ЧАЙКА

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту працює над розробкою нової програми зарубіжної літератури для учнів 5–9-х класів. Планують, що діти вивчатимуть «Гаррі Поттера» й «Алхіміка», а читати «Фауста» і «Божественну комедію» їм уже не доведеться.

http://sivertime.com.ua

6 № 32 (331) 21 квітня 2012, суботаhttp://sivertime.com.ua

Не будьмо байдужими і допоможімо людям знайти одне одного!

у ра м к а х п р ое к т у

№1675753 (колишній: 1159989)від 17.04.2010Розшукується:Козлова Тамара МиколаївнаДата народження: 12.07.1954Географія приблизного пошуку: Чер­

нігівська обл., м. НіжинМісце народження: Чернігівська обл.,

м. СеменівкаШукає: Андріянова Тетяна СергіївнаДата народження: 09.11.1979Місце народження: Чернігівська обл.,

м. СеменівкаІсторія:Розшукую сестру­близнючку моєї ма­

ми – Козлову Тамару Миколаївну. Коли їм бу­ло близько двох місяців, їхня мати померла, дівчаток віддали у будинок немовляти у місто Ніжин. Пізніше мою маму забрала до себе ба­буся, а за її сестру сказали, що вона померла, натомість ніяких документів, які б це підтвер­джували, немає. Гадаю, що бабуся була не в змозі прогодувати двох діток, тому забрала лише одну, а за другу сказала, що та померла. Сподіваюся дізнатися будь­що про свою тітку.

№1635216 (колишній: 1125455)від 12.02.2010Розшукується:ЛенченкоГеографія приблизного пошуку: Чернігівська обл.Шукає: Ленченко Олексій МихайловичДата народження: 26.03.1954Місце народження: Херсонська обл., м. Но­

вотроїцькІсторія:Розшукую брата та сестру по батьковій лі­

нії. Батька звали Сенченко Михайло Петрович, брата, ймовірно, Сенченко Олексій Михайлович. Йому десь від 65­ти років.

№1642264 (колишній: 1131628): Internetвід 22.02.2010Розшукуються:Буловатські Володимир (Анатолій, Миколай)

Термін давності: 1970Географія приблизного пошуку: м.

Ніжин, Чернігівська обл.Місце народження: м. Ніжин, Черні­

гівська обл.Шукає: Трофимець Валентина ВолодимирівнаДата наро­

дження: 23.07.1948Місце наро­

дження: м. Жито­мир

Історія:Зі своїми бра­

тами Воло ди ми ­ром та Ана толієм, познайомилася у 1955 ро ці. Дід та бабуся приїздили до рідних, які жили у м. Ніжині. Пам’я таю високу гору, на якій був цвинтар, десь там і був роз­ташований їхній будинок, де мешка­ли мої брати з мамою Вірою. У нашій родині між дорослими були якісь таємниці, тому ми не знали, ким доводиться тьотя Віра моїй бабусі. Бабуся Варвара Іванівна родом із с. Селянщина Черняхівського райо­ну Житомирської обл. Листувалася з братами до 1965 року. Знаю, що Володимир закінчив льотне учи­лище, а як склалася їхня доля, ме­ні не відомо. Минуло багато років, можливо, уже когось немає в жи­вих, але, напевно, є їхні діти. Дуже хочеться розшукати їх, допоможіть, будь ласка.

№1644097 (колишній: 1133324): Internetвід 25.02.2010Актуалізація: 25.04.2010Розшукується:Богданова Лідія Михайлівна (Польська)Дата народження: 1958Географія приблизного пошуку:

Чернігівська обл.Остання відома адреса: 14013, м.

Чернігів, вул. Горького, б. 14, кв. 48Місце народження: с. Борки Суд­

жанського р­ну Курської обл.Шукає: Польська Олександра СтефанівнаДата народження: 13.12.1952Місце народження: с. Борки Суд­

жанського р­ну Курської обл.Історія:Розшукую двоюрідну сестру Бог­

данову (Польську) Лідію Ми хайлівну, 1958 р. н. за проханням її батька. Відомо, що останнім часом вона про­живала у м. Чернігові за адресою: вул. Горького, б. 14, кв. 48. Завжди телефонувала до батька. Влітку 2009 року її син поїхав до Чернігова. Коли повернувся, розповів, що мами за цією адресою немає. Подробиць, де б можна було її знайти, не знає, тож він продав квартиру і повернувся. Можливо, вона перебуває у психо­неврологічній лікарні. У ї ї батька слабке здоров’я, тож він хоче дізна­тися, жива його донька чи ні.

№1632547 (колишній: 1123244)від 09.02.2010Актуалізація: 28.03.2010Розшукується:Линок Марія Карпівна (Матвієнко)Дата народження: 10.10.1935Термін давності: 2008Географія приблизного пошуку: Чер­

нігівська обл.Остання відома адреса: с. Рижки Чер­

нігівської обл.Місце народження: с. РижкиШукає: Копистира Валентина ОлександрівнаДата народження: 03.06.1962Місце народження: с. РижкиІсторія:Жінка пропала 6 червня 2008 року. Вона

пішла з дому без документів у невідомому на­прямку. Ймовірно, у неї проблеми з пам’яттю. Була одягнена у літню сукню, капці. Можливо, вона десь у лікарні. Міліція шукала, але безре­зультатно. Вся надія на програму «Жди меня».

№1611221 (колишній: 1104344)від 11.01.2010Розшукується:Ковалевич (Семинько) НінаДата народження: 26.07.1968Термін давності: 2010Географія приблизного пошуку: Чернігівська

обл., Талалаївський р­н, с. Липове (Березівка).Остання відома адреса: Ізмаїл, вул. Зелена,

б. 110, кв. 39Місце народження: ІзмаїлШукає: Залож Олена ПетрівнаІсторія:Я, Олена Пет­

рів на Залож, у 1983 році вступила до Соки ринського СПТУ №36, що у Срібнян ському р­ні. Навчалася з 1983–1986 рр. 3­тя група бджолярів. Розшукую Ніну Ковалевич по чоловіку Семинько. До заміжжя жила у Ріпкинському р­ні Чернігівської області.

Н а м п и ш у т ь…

Хоч у палатах було прохолодно,але тепло від людської уваги

Якраз напередодні Дня захисника Вітчизни я приїхав на лікування до Чернігівського обласного військового госпіталю. Проте він зустрів мене негостинно, ледь теплими «обіймами» радіаторів опалення.

щоб зігрітися, як і всі, я вкривався двома ковдрами, інколи з голо­вою. Не мовчав, відверто висловлював свої претензії, ставив за приклад умо­ви перебування на стаціонарі у Менській районній лікарні.

Як би там не було, але однаково тепло згадую обидва колективи.З посмішкою і вдячністю розповім про недавній випадок, що стався зі

мною у госпіталі.Якось піднімаюся поверхом вище до свого товариша поговорити. Довго

там не затримався, повертаюсь. Аж назустріч двоє знайомих по палаті:«Бурий! – чи не в один голос, з вивертом. – Подивися, котра вже там го­

дина набігла».Зирк на руку – немає годинника... Виявилося, наша санітарочка Марина

Афанасьєва його у ванній кімнаті знайшла. Забув на поличці, коли купався...Як не сказати добре слово і про завідувачку терапевтичного відділен­

ня госпіталю Євгенію Глущенко, лікаря Ірину Золотоверху. Вони й оглянуть ретельно, і ліки призначать, і порадять, і просто душевно поспілкуються…

Тільки хотілося, щоб тепло людської уваги більш не заміняло тепла радіато­рів опалення. Віриться, що мої зауваження не залишаться порожнім звуком…

Іван Гаврилович БУРИЙ,інвалід І групи ВВВ

с. Гусавка Менського району

Трішки більше ніж рік працює медичною се­строю денного стаціонару Козелецької ра­йонної поліклініки Тетяна Летута, але вже завоювала любов і прихильність своїх чис­

ленних пацієнтів. Старанно й акуратно вона ста­вить десятки крапельниць на день, робить без­ліч уколів та інших процедур, одержуючи тільки слова подяки. «У нашої Танечки легка рука», – кажуть про неї дідусі, бабусі, яких тут більшість. Хоча є й солідні чоловіки, які ніяковіють перед молоденькою дівчиною, і жінки, які страшен­но бояться медичних процедур. Прибігають до неї й медсестри з інших кабінетів, лікарі приво­дять своїх пацієнтів, і усім Тетяна зарадить, ска­же привітні слова, лагідно заспокоїть і, врешті­решт, вилікує.

Родом Тетяна з села Перелюб Корюківського району. Закінчила Чернігівський базовий медич­ний коледж за фахом фельдшер, думала пра­цювати на селі. Але попри все, влаштувалася медичною сестрою, і не жалкує за цими об­ставинами – практика неабияка! Батьки: Юрій Вікторович – професійний водій, мати Олена Сергіївна – агроном, ведуть своє господарство. Має Тетяна старшу сестру й молодшого брата, які ще навчаються у Києві та Ніжині, так що по­ки вона єдина підмога для сім’ї.

Як складеться її подальша робота, невідомо, але думаю, що Тетяна Летута стане­таки справ­жнім лікарем, про яких кажуть, що вони – від Бога. У цім переконані пацієнти Козелецької по­ліклініки, яким пощастило потрапити в її ніжні руки й відчути дотик її лагідного серця.

Валерій МИХАЙЛеНКО

ж и ве та к а л ю Д и Н а

Медсестра

http://sivertime.com.ua

№ 32 (331) 21 квітня 2012, субота 7http://sivertime.com.ua

п р и в ат Ні ог оло ш е Н Н я

Агроном, садовод профессионально обрежет и спилит плодовые деревья.Тел.: 623-690, (098) 488-86-11.

КУПОНбезкоштовного оголошення

РУБРИКА: � Продам � Куплю � Міняю � Зніму � Здам

Текст оголошення (українською мовою, РОЗБІРЛИВО!):

Телефон, адреса:

Інформація про клієнта (заповнюється обов’язково)Прізвище, ім’я, по батькові:

Адреса:

Телефон: Підпис:

Продам• Будинок в смт Замглай (сарай, гараж, водопровід, природний

газ, телефон, город 15 соток, фруктові дерева, поряд ліси, озе­ра). Тел.: 699­439, (098) 645­40­55, (093) 416­40­00.

• Будинок в с. Стольне Менського р­ну (газ, вода, 35 соток зем­лі, гараж, госп. будівлі, сад, асфальтований під’їзд). Тел. (067) 308­82­19.

• Інкубатори на 80 шт. та 1000 шт. яєць. Тел. (04622) 3­63­26.• Квартиру в м. щорс (54 м2, без перегородок) під житло, офіс,

крамницю. Тел. (068) 815­38­22.•Міняю кімнату з пічним опаленням у м. Чернігові по вул.

Кірпоноса на комуналку під офіс. Тел. (095) 507­43­62.

Куплю•Дачу, участок не менш 3­ох соток, недалеко від Чернігова в

будь­якому напрямку; легковий автопричеп у будь­якому ста­ні. Тел.: 935­812, 937­253, (063) 479­88­11.

•Аеродромні металеві плити у будь­якій кількості; дорослий велосипед «Мінськ» або гірський. Тел.: 931­534, 3­18­92.

•Човен, весла, велосипед, бінокль, трубу підзорну, імпортний холодильник, морозильну камеру, дачу з будинком біля міс­та, гараж. Тел. 610­050

•Аккумулятор з авто, стару газову колонку, газову плиту, авто­мобіль ВАЗ чи Таврію, електроінструмент, зварювальний апа­рат на 220 В, комбайн кухонний «Мрія». Тел. 93­38­21.

Головне управління юстиції у Чернігівській області

О Г О Л О ш У є К О Н К У Р сна заміщення вакантних посад:

– начальника реєстраційної служби Сріб нян ського районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на держав-ній службі на посадах головного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в ін-ших сферах не менше ніж 3 роки, досконале знання держав-ної мови, володіння комп’ютером, громадянство України;

– завідувача сектором державної реєстрації речо­вих прав на нерухоме майно реєстраційної служби Коропського районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах головного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом на керівних посадах в інших сферах не менше ніж 3 роки, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером, грома-дянство України;

– головного спеціаліста відділу державної реєстра­ції речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Чернігівського міського управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеці-аліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в ін-ших сферах не менше ніж 3 роки, досконале знання держав-ної мови, володіння комп’ютером, громадянство України;

– головного спеціаліста відділу державної реєстра­ції речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юс­тиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спеціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше ніж 3 роки, досконале знання дер-жавної мови, володіння комп’ютером, громадянство України;

– головного спеціаліста відділу державної реєстра­ції речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції. Вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста в галузі знань «Право»; стаж роботи за фахом на державній службі на посадах провідного спе-ціаліста не менше 2-х років або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, досконале володіння дер-жавною мовою, знання комп’ютера, громадянство України;

– спеціаліста ІІ категорії відділу державної реє­страції актів цивільного стану реєстраційної служби Сосницького районного управління юстиції. Вимоги: вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером;

– головного державного виконавця відділу дер­жавної виконавчої служби Ічнянського районного управління юстиції. Вимоги: повна вища юридична осві-та за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, магі-стра; стаж роботи за фахом на державній службі на по-саді провідного спеціаліста (старшого державного вико-навця або державного виконавця) не менше одного року або стаж роботи за фахом в інших сферах не менше 3-х років, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером;

– державного виконавця відділу державної виконав­чої служби Бахмацького районного управління юсти­ції (на час відсутності основного працівника). Вимоги: вища юридична освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста, громадянство України, досконале знання державної мови, володіння комп’ютером.

Додаткову інформацію щодо основних функціональ­них обов’язків, розміру та умов оплати праці надає кад­рова служба.

Документи приймаються відділом кадрової роботи та державної служби Головного управління юстиції у Чернігівській області протягом 30­ти календарних днів із дня опублікування оголошення за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 43, каб. 109, тел. 698­068.

в и б ор и г олов и Нс ж у

Чи набуде Національна спілка журналістів України нового дихання?24 квітня розпочнеться черговий з’їзд делегатів Національної спілки журналістів України (НсЖУ), на якому обиратимуть голову спілки. Один із претендентів на цю посаду – президент УНІАН, секретар НсЖУ Олег Наливайко. Нещодавно в медіа-клубі «На власний погляд» він зустрівся з журналістами регіональних ЗМІ, де відповів на їхні запитання щодо своїх дій у разі обрання його на цю посаду.

серед своїх пріоритетних за­вдань Олег Наливайко вба­чає створення потужного юридичного відділу, який би

надавав правову допомогу жур­налістам. Також він вважає, що до НСЖУ треба залучати більше молоді, адже членами спілки є переважно люди старшого поко­ління. Майже немає в лавах НСЖУ і представників телебачення, ра­діомовлення, інтернет­видань. Цю ситуацію потрібно виправляти.

У планах пана Наливайка – розширення закордонних контактів, конструктивна співпраця з органами влади тощо.

Наташа НАЙДЮКФото В’ячеслава ВОДОРЄЗА

Головне управління юстиціїу Чернігівській області

повідомляє, що станом на 01.04.2012, відповідно до виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби Чернігівської об-ласті, найбільшу заборгованість із виплати заробітної плати мали такі підприємства: ТОВ «Ніжинські лабораторії скануючих пристроїв»; ВАТ «Хімтекстильмаш»; ДП «Пожспецмаш»; ВАТ «Прилуцький ефіроолійний комбінат»; ЗАТ «Маслозавод Прилуки»; ТОВ «Велмі Пром»; ПАТ «Прилуцький завод «Білкозин»; ТОВ «НДЦ Обрій»; ВАТ «Чернігівбуд».

ог оло ш е Н Н я

Н ов овве Д е Н Н я

Білоруси отримуватимуть паспорти у 14 років

Білоруська влада збирається знизити вік обов’язкового отримання паспорта – із 16 до 14 років. Такий указ уже підписав Президент Білорусі Олександр Лукашенко.

– Указ дозволить неповнолітнім уже після досягнен­ня 14 років реалізовувати права на вчинення деяких юридичних дій. Наприклад, вносити гроші в банки і розпоряджатись ними, – повідомляє білоруське інфор­маційне агентство БеЛТА.

Указ почне діяти через три місяці після публікації.

к о Н ц е р т и

Хвалили ім’я Господнє

Благодатне сяйво Великодньої ночі, вивищує і окриляє серця вірян. І не лише їх. Святкування Великодня в Ніжині продовжилося в україн­ському драматичному театрі імені Михайла

Коцюбинського.Парафія Спасо­Покровської церкви УПЦ Київського па­

тріархату разом із протоієреєм отцем Михайлом Якубівим вже традиційно зініціювали концерт­гаївку, в якому взя­ли участь учні Ніжинської дитячої школи мистецтв при училищі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької. Зі світлим Христовим Воскресінням усіх привітав архієпис­коп Чернігівський і Ніжинський Української православної церкви Київського патріархату Євстратій. Всі маленькі ар­тисти і глядачі отримали пасочки, які спекли для них на Ніжинському хлібокомбінаті, котрий очолює парафіянин цієї церкви Сергій Кот.

У Світлий вівторок громада Української греко­католиць­кої церкви разом із отцем Романом Пушкою, запросила всіх християн у міський будинок культури на фестиваль Великодньої пісні. Його урочисто відкрив академічний хор Ніжинського училища культури і мистецтв імені Марії Заньковецької під орудою кандидата мистецтвознавства Любові Дорохіної. Піднесено­професійно прозвучали у виконанні аматорів літургійні православні твори Дмитра Бортнянського та Кирила Стеценка. Колектив щойно по­вернувся з Дніпропетровська, де виборов лауреатське звання серед 50­ти учасників Всеукраїнського конкурсу.

Натхненну радість Христового Воскресіння підхопили вокалісти дитячого гурту «Джерельце» Юлія Якубів, чер­ниця сестра Тереза, Христина Шонь та заслужений артист України Тарас Курчик. Всі вони висловлювали щиру лю­бов до Бога і до ближнього через гарні голоси, високу культуру співу, добрий смак, виявлений і в костюмах, і в поведінці на сцені. Дуже доречним у супроводі флейт було дефіле весняних костюмів, виготовлених технікою «батік» ніжинської художниці Юлії Петренко.

І оцей добрий настрій передавався публіці, яка, на жаль, наповнила залу лише на третину. Серед глядачів не було чиновників з управління культури, які зобов’язані організовувати отакі фестивалі. Адже Великдень – це ще й державне свято.

Надія ОНИщеНКОФото автора

http://sivertime.com.ua8 № 32 (331) 21 квітня 2012, субота

Адреса редакції: 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62, 3­й поверх.Веб­сайт: www.sivertime.com.ua. Електронна пошта: despravda@ukr.net.Віддруковано у ПАТ «ПВК «Десна», 14000, м. Чернігів, проспект Перемоги, 62.Газета виходить двічі на тиждень (четвер, субота).Тираж тижня – 15 600. Розповсюджується по передплаті.Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій. Відповідальність за достовірність інформації та реклами несуть автори та рекламодавці. Знаком ® та імідж позначені матеріали рекламного змісту. Листування з читачами – тільки на сторінках газети.

Деснянка вільна Засновник та видавець – ТОВ «Редакція газети «Деснянська правда».Реєстраційне свідоцтво ЧГ № 465­114ПР від 22.04.2010 р.

Директор Лариса МІЛОВА. Редактор Леся КОШЕЛЬ. Тел. 678­200. Перший заступник редактора Петро ГРОМОВИЙ. Тел. 4­44­42. Заступник редактора Віталій АДРУГ. Тел. 4­21­92.Відповідальний секретар Світлана СОКОЛ. Тел. 4­44­42.

ТЕЛЕФОНИ ВІДДІЛІВ РЕДАКЦІЇ: суспільно­політичних питань: 4­22­71; економіки: 4­45­42; соціальних питань: 4­41­36; гуманітарної сфери: 4­44­12; реклами: 4­40­07. Факс: 4­21­92, 4­40­07. Комп’ютерна верстка та дизайн: Ганна ЗЕВКО, Світлана КУЗЬМЕНКО. Коректори: Альона ШЕВЧЕНКО, Олена ШЕРЕМЕТ. ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ: дворазовий розширений – 49086; дворазовий – 49087 та четверговий розширений випуск – 49088.

остАннЯ сторінКА

П О Г О Д АНЕДІЛЯ, 22.04

ПОНЕДІЛОК, 23.04

ВІВТОРОК, 24.04

СЕРЕДА, 25.04

ЧЕТВЕР,26.04

східЗахідТривалість дня

05:5320:0614:13

05:5120:0714:16

05:4920:0914:20

05:4720:1014:23

05:4620:1214:26

Хмарність, опади

Температура повітря, 0C

Ніч

+11День

+16Ніч

+9День

+15Ніч

+8День

+16Ніч

+9День

+17Ніч

+11День

+19Вітер, м/c Пд­

Сх, 3 Пд, 4 Пд, 2 Пн­Зах, 3 Зах, 2 Пд­Зах,

3 Пн, 2 Пн­Зах, 4

Пн­Cх, 3

Пн­Сх, 4

Атм. тиск, мм рт. ст. 755 754 755 756 757 758 760 762 764 764

Несприятливі дні у квітні: 21, 29

Н ові в и Д а Н Н я

«ТРОЯНЦІ» сергія Дзюби

Героями інтерв’ю стали всесвітньо відомий лікар Микола Амосов, мужні космонавти Володимир Джанібеков та Віталій Севастьянов, популярний те­леведучий Урмас Отт, поет, головний редактор жур­

налу «Юность» Андрій Дементьєв, видатні кіноактори В’ячеслав Тихонов, Михайло Ульянов, Всеволод Санаєв, Володимир Конкін, класики сучасної української літератури Володимир Дрозд, Юрій Андрухович, Олесь Бердник, нау­ковець Михайлина Коцюбинська, відомий психіатр, право­захисник Семен Глузман, на честь якого названо шпиталь у Франції, олімпійські чемпіонки Наталія Скакун та Олена Костевич… У розділі нарисів – неймовірні історії про ди­вовижних людей і рідний Чернігів.

Автор видання – відомий український письменник, журналіст, редактор, видавець, перекладач, громадський діяч, чернігівець Сергій Дзюба усі свої книги присвятив дружині. Не виняток і «Троянці»: «Моїй ідеальній дружині – Тетяні Дзюбі (Мурзенко), з якою познайомився завдяки Журналістиці, з радістю присвячую і цю книгу». На думку фахівців, це – єдиний випадок в історії світової літератури, коли автор натхненницею вважає свою дружину.

Теми журналістських публікацій – дивовижні люди, не­ймовірні історії, які відбуваються насправді. Також розпо­віді про українських миротворців та людей, які воювали за радянських часів у Афганістані, Єгипті, В’єтнамі й інших країнах, а ще – пригоди, мандри, екстрим… Матеріали про видатних українців тривалий час друкувалися в га­зеті «Молодь України». В ефірі звучать 36 радіоп’єс Сергія Дзюби, де він – водночас драматург, режисер­постановник та один із акторів. Не можна не згадати його найвідомі­ших творінь: збірок поезій «Колись я напишу останнього вірша», «Сонце пахне снігом і яблуками», «У липні наших літ», пародій «Любов з тролейбусом», «Зима така малень­ка, мов японка», «Кожній жінці хочеться... на Марс», каз­кової повісті «Кракатунчик – кленовий бог», публіцисти­ки з радіоверсіями «Тато у декретній відпустці», «Як я був

агентом ЦРУ», «Ловець снів», «Замінований рай», «Заєць, мавка і кулемет», «Королі і «капуста», «Життя між кулями».

На презентацію книги «Троянці» завітали письменники, поети, герої його книжок, артисти, журналісти та праців­ники музеїв.

Директор музею Ігор Коцюбинський зазначив, що Сергій Дзюба – лауреат багатьох премій: імені М. Коцюбинського, Г. Сковороди, М. Гоголя, П. Куліша, Л. Глібова, В. Стуса, Д. Нитченка (Україна–Австралія), І. Кошелівця (Німеччина), М. Лукаша, «Відродимо забутий жанр» (всеукраїнський конкурс сучасної радіоп’єси), «Золотий тризуб», «Смолоскип», «Гранослов», «Краща книга року», «Видавець року»… Нагороджений відзнакою міністра оборони України – медал­лю «За сприяння Збройним силам України».

Сергій Дзюба під час заходу повідомив, що минуло­го року творча група радіо «Новий Чернігів» стала лау­реатом Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за створення ра­діофільму «Улюбленець неба» (автор Сергій Дзюба) про долю двічі Героя Радянського Союзу, легендарного льот­чика Олександра Молодчого.

Автор нового видання «Троянці» висловив вдячність усім, хто допоміг книжці побачити світ. Зокрема це – на­чальник реґіонального медіа­центру Міністерства оборони України Валентин Буряченко, голова­засновник благодій­ного фонду наукових досліджень історичного середови­ща «ФоНДІС» Микола Звєрєв, меценат Володимир Максак, генеральний директор Чернігівської обласної державної телерадіокомпанії «Сівер­центр» Анатолій Тютюнник, а також фінансову підтримку надав почесний президент благодійного фонду імені двічі Героя Радянського Союзу Олександра Молодчого Олександр Шкурат.

Лариса ГАЛеТАФото автора

У Чернігівському літературно-меморіальному музеї-заповіднику Михайла Коцюбинського відбулася презентація 31-ї книжки сергія Дзюби «Троянці». Вона містить два розділи публіцистики та розділ прози – яскравий, гримучий коктейль із пригод, містики, детективної інтриги, інтимної лірики, потоку свідомості.

в и ста в к и

Фотохудожник із народу

Так можна сказати про

чернігівського майстра

художньої фотографії

Олексія Гузя.

Його світлини – щось нове в нашій художній фотографії. Хай

на мене не образять­ся наші видатні фото­майстри, та Олексій Тихонович показав фотохудожникам, як можуть «звучати» знімки, якщо їх не оснащувати склом чи плівкою.

В Олексія Тихоновича роботи сяють і без скла своєю не­повторною красою. Це щось нове, відкрите майстром із на­роду. За це йому – велике спасибі! Фотокартини Олексія Гузя можуть прикрасити квартиру, офіс або кабінет урядовця, будь­якого чернігівця – патріота нашого краю.

Семен НеДАШКОВСЬКИЙФото Віктора КОШМАЛА

м. Чернігів