Embed Size (px)
DESCRIPTION
Всеукраїнська незалежна газета "Правдошукач".
Citation preview
Незалежна газета.Засновник і редактор
Юрій Шеляженко.№ 3 (41)
31 березня 2012 рокуГаряча лінія: (097) 317-93-26
E-mail: [email protected]Сайт: www.truth.in.ua
Политическийдетектив.
Найбільш гострою соціальною проблемою Україниє великий розрив між високою вартістю життя і низькоюціною праці.
Серед накопичених проблем у сфері оплати праціособливе місце займає питання низької питомої вагивитрат на робочу силу в собівартості виробництва.
За роботу українцям платять копійки, начелюдський труд коштує менше за якийсь гвинтик чи нитку.Щоб переконатися в цьому, достатньо дослідити структуруопераційних витрат підприємств.
Так, за 9 місяців 2011 року структура операційнихвитрат з реалізованої продукції складала: матеріальнівитрати - 29,3%, вартість товарів і послуг, придбаних дляперепродажу та реалізованих без додаткової обробки, -51,2%, амортизація - 2,9%, витрати на оплату праці – 6,0%,соціальні відрахування - 2,2%, інші операційні витрати -8,4%.
Сьогодні частка заробітної платні у собівартостіукраїнських товарів становить 6 %, тоді як у країнах ЗахідноїЄвропи сягає аж до 45 %. При цьому розмір ВВП Українименше внутрішнього валового продукту середньоїєвропейської країни всього у 4 рази, тоді як заробітна платаменша в 5,6-19,7 разів. Це справжній грабіж працюючихукраїнців.
І що робить одіозний режим Януковича під гаслом«Україна для людей» заради припинення цього грабежу?Нічого! Навіть більше: допомагає вивертати кишенітрудящих. В останні роки олігархи продовжують знижуватичастку заробітної плати у собівартості українськоїпродукції: у 2009 р. це було 7%, у 2010 - 6,5%, у 2011 – 6,0%.
Замість модернізації промисловості, інвестуванняу заміну зношеного та застарілого устаткуваннявітчизняних підприємств олігархи примудряютьсяотримувати надприбутки попри високу матеріалоємністьта енергоємність виробництва – шляхом скороченнявитрат на заробітну плату найманого працівника. Якщо б вУкраїні був сильний профспілковий рух, всі індустріальнігіганти Сходу вилетіли би у трубу.
Однією з причин малої частки зарплати всобівартості продукції є низький рівень доданої вартості,створюваної на українських підприємствах. Така проблемає найбільш характерною для експортної продукції хімічноїі металургійної галузей, підприємства яких належатьодіозним олігархам. Якби Україна експортувала несировину та полуфабрикати, а товари з глибшим ступенемпереробки, більшою була б і частка заробітної плати усобівартості.
Деякі власники-роботодавці стверджують, що в насмала зарплата, тому що низька продуктивність праці. Однакне слід забувати, що продуктивність праці на 95% залежитьвід роботодавця: його здатності ефективно організуватипроцес виробництва, впровадити сучасні технології,навчити і підвищити кваліфікацію свого працівника.
Втім, держава деякою мірою причетна до дикого
грабежу найманих працівників в Україні. Можнапогодитись з роботодавцями, що податкове навантаженняна фонд оплати праці є надмірним. Крім того, неможливооминути увагою таку значну статтю витрат вітчизнянихпідприємств, як їх корупційна складова, що за різнимиданими складає більше 10% - 20% доходів підприємців. Ужитловому будівництві корупційна частка сягає до 40-60%від собівартості. В щорічному рейтингу Transparency Inter-national 2011 року Україна посідає 152-е місце за рівнемкорупції з 182-х можливих. Гірше, ніж в Україні, ситуація зкорупцією в таких країнах, як Зімбабве, Кенія, Афганістан,а також Екваторіальна Гвінея і Сомалі, у яких ситуація зкорупцією в світі є найгіршою. У 2010 році Україна займалав цьому рейтингу 134-е місце.
Гострим питанням залишається й значнадиференціація рівня оплати праці серед найманихпрацівників різних видів економічної діяльності та регіонів.Протягом останніх років найбільші заробітні плати були усфері послуг (фінансових, посередницьких тощо), а не всфері матеріального виробництва. Це дозволяєприпустити, що роботодавці більше оплачують лояльність,аніж майстерність та працьовитість. Олігархам пощастило,що терплячі українці мало страйкують і вдовольняютьсяжалюгідними копійками.
Ще однією з проблем забезпечення належногорівня оплати праці є інститут мінімальної заробітної плати,який на сьогоднішній час в Україні не виконує покладеноїна нього функції. Мінімальна заробітна плата не виступає уролі соціального стандарту оплати праці, а залишається
Чому в Україні найменша в Європі зарплата?технічним нормативом для розрахунку зарплати убюджетній сфері.
Станом на липень 2011 року відношення річноїукраїнської мінімальної заробітної плати до обсягу ВВП надушу населення становить 21,5%. Для прикладу, відповідніпоказники за даними Євростату та МВФ: у Бельгіїмінімальна зарплата - $2064,2 (68,6% до ВВП на душунаселення), у Франції - $1951,9 (68,7%), у Польщі - $496,7(31,5%), у Латвії - $403,2 (33,5%).
Кожний четвертий найманий працівник в Українізнаходиться за межею бідності. Таке ганебне явище, якбідність серед працюючих, просто не має виправдання зточки зору елементарної людяності.
Проблемним залишається питання оплати працібюджетників. Продовжується практика грубого порушенняЗакону "Про оплату праці": з січня 2012 р. посадовий окладпрацівників 1-го тарифного розряду - 773 грн., а мінімальназаробітна плата 1073 грн., різниця 300 грн. Хоча по законуоклад працівників 1-го тарифного розряду має бутибільшим за мінімальну зарплату. Такими шахрайськимимахінаціями Уряд Азарова штучно занижує розміризаробітної плати для майже 4 млн. працівників. Щомісяцякожному бюджетнику уряд Азарова недоплачує більш ніж300 грн. А кваліфікованим вчителям, лікарям ще більше –по 700-800 грн.!
Нинішня влада видає як велике досягнення те,що середньомісячна заробітна плата в Україні за 2011 рікстановила 2633 грн. (329 $); для порівняння: в Польщі –1360 $, в Чехії – 1450 $; у Франції- 2500 Євро, в Німеччині –2800 Євро, в Нідерландах – 3007 Євро, у Великобританії –3118 Євро.
На початок 2012 року в Україні залишалась ганебназаборгованість із виплати заробітної плати, яка становилаблизько 1 000 000 000 грн.
Головною причиною низької зарплати є вкрайнеефективна та несправедлива система оподаткування тарозподілу доходів. В результаті, за даними ООН, в Україні80 % населення знаходяться на межі бідності, а розрив міждоходами найбагатших і найбідніших є 40-кратним.
Олігархам, які є опорою режиму президентаЯнуковича, потрібна дешева, покірна та малограмотнаробоча сила, з якої і надалі можна вичавлюватинадприбутки.
Якщо у влади вистачило б бажання і волі закритичорні офшорні діри, то вже найближчим часом можна булоб встановити середню зарплату не нижче за 1000 $ !
Чим скоріше усунемо від влади олігархів Януковича,тим скоріше відновимо соціальну справедливість.
Н а р о д н и й д е п у т а т У к р а ї н и А н д р і йПАВЛОВСЬКИЙ, фракція “Батьківщина”.
P.S. В дописі використані матеріали “круглогостолу” на тему: “Оплата праці – українські реалії, новітніцілі, солідарні завдання” парламентського комітету зпитань соціальної політики та праці.
З НАГОДИ ЦИКЛУ ДОСКОНАЛОГО ПОЧАТКУ (РЕЛІГІЙНІ СВЯТА КОНФЕСІЇ ВІРИ В НАЙВИЩУ ЦІННІСТЬ ЛЮДИНИ,КВІТЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 2012 РОКУ) ПУБЛІКУЄМО СВЯЩЕННЕ ПИСАННЯ ВІРИ В НАЙВИЩУ ЦІННІСТЬ ЛЮДИНИ(ДИВІТЬСЯ ВКЛАДИШ) І РОЗПОЧИНАЄМО БЛАГОДІЙНУ АКЦІЮ: КОЖЕН, ХТО ЗАБАЖАЄ, МОЖЕ ОТРИМАТИ ВРЕДАКЦІЇ У ПОДАРУНОК ДО 50 ЧИСТИХ БІЛИХ АРКУШІВ ПАПЕРУ, ЩО СИМВОЛІЗУЮТЬ ДОСКОНАЛИЙ ПОЧАТОК.
- Дядя політик, годі казок, їсти дай!
ЧОТИРИ ЗАПИТАННЯ ДО АРСЕНІЯ ЯЦЕНЮКАВельмишановний Арсенію Петровичу!
Шаную Вас як поважного лідера вагомої політичноїсили, яка на останніх місцевих виборах отримала значнудовіру виборців. Я давно слідкую за Вашою політичноюдіяльністю та за динамічним розвитком Вашої партії. Зприємністю сприйняв повідомлення про об’єднаннязусиль «Батьківщини» і «Фронту змін» на парламентськихвиборах. Проте є певні болючі питання, особливо кадровіна місцях, які потребують чіткої відповіді на чіткопоставлені питання виборців - ЧОМУ?
Мої родичі та друзі на Сумщині ставлять мені цінезручні питання і я, як чемний виборець, переадресовуюїх Вам.
ПЕРШЕ. Чому колишній бютівець та колишній головаСумської облради, а тепер депутат обласної ради від Вашоїпартії (де він очолює важливу земельну комісію)Володимир ТОКАР гуртує навколо себе зрадників«Батьківщини», а тепер претендує на участь упарламентських виборах від об’єднаної опозиції в якостічемного та сумлінного політика?
ДРУГЕ. Чому Володимир ТОКАР принципово не хоченабути вищої освіти, стверджуючи, що вона йомузаважатиме в його політичній і чиновницькій роботі? Якийприклад він подає тисячам юнаків і дівчат, які здобуваютьвищу освіту у важких соціальних умовах?
ТРЕТЄ. В інтернеті оприлюднена інформація проВолодимира ТОКАРА такого змісту:
Токар Володимир Миколайович, 15.08.1956 р.н.,уродженець Німеччини, м. Берлин; мешканець м. Суми.
В період з 1994 по 2001 рр., неодноразово проходивпо матеріалам оперативного обліку (розкрадання,вимагання, пограбування, угони та крадіжкиавтотранспорту). На той час фігурант був власником
автозаправних станцій, займався перепродажемавтомобілів, які ввозились з-за кордону, в т.ч. вкраденихабо без відповідних документів митного обліку, почавтісно спілкуватися з братами Бурда (є лідерамиорганізованої злочинної групи (ОЗГ) «Бурдиші»).
Брати Бурда є досить відомими в м. Суми, оскількисвого часу утворили ОЗГ «Бурдиші», контролювали ринки,займалися перегоном машин, вимаганням, повертали завинагороду вкрадені автомашини, використовуючи власнізв’язки та отримуючи за це високу винагороду. Отриманікошти витрачали на розваги та придбання акційприбуткових підприємств. Скупили акції Бездрицькогомайонезного заводу, де і є власником Токар В.М., цегляногозаводу в м. Ромни, є власниками магазинів, спортклубів.
Хто спростує цю інформацію: прокуратура, МВС числужба безпеки Вашої партії?
ЧЕТВЕРТЕ. Коли Володимир Токар, уже виключенийз «Батьківщини» був обраний на посаду голови Сумськоїобласної ради, політолог та народний депутат УкраїниВолодимир Полохало, який, на жаль, вже покинув нас іякого нам так не вистачає сьогодні в українській політиці,зауважив: «Оскільки Володимир Токар пройшов за спискомБлоку Юлії Тимошенко, то правильним його вчинком післятакої заяви було би просто скласти з себе повноваженнядепутата обласної ради і голови обласної ради. Такроблять усі політики у цивілізованих країнах – не даютьсебе використовувати як інструмент, як гарматнеінформаційне м’ясо в чорних провокаційних технологіях. Вінне усвідомлює мабуть, що його використають і викинуть.Може, він навіть і з’явиться у списку Партії Регіонів 30травня, але безпринципність є безпринципність. Я думаю,тут існують якісь корисливі мотиви, це спробазалишитися за будь яку ціну. Це була зрада своїх виборців.
Так само, як Володимир Токар зрадив своїх колег, він зрадиві своїх виборців. Я думаю, що він має зробити такувідповідальну заяву – просто скласти повноваження. Якщолюдина не керується моральними принципами,відповідальністю і повагою до свого виборця, це не політик,це – політикан. Ви знаєте, 24 грудня уже була спробавикористати обласну раду з допомогою голови обласноїради в інтересах однієї політичної сили. Це не вдалося,більше половини БЮТівців, які там були присутні,проголосували за іншу резолюцію. Так само 30 грудня, колибула друга спроба Партії Регіонів і кукловодів з її бокувикористати облраду, БЮТівці просто не прийшли насесію. Зараз використовують із обласної ради одну людину.Я переконаний, що це ніяк не вплине на політичні симпатії/антипатії – зрада є зрада. Ви знаєте виборців. УВолодимира Токаря немає якогось там рейтингу чиавторитету – ми робили заміри. Він буде використанийпросто як гарматне інформаційне м’ясо. Зрада увирішальний момент – це удар в спину. Все, на ньому можнаставити хрест. Більше такого політика, як ВолодимирТокар, на Сумщині не існує. Десь буде він аутсайдером,«лузером», можливо, депутатом від Партії Регіонів, якщостане, якщо його ще візьмуть».
Чи не вважаєте Ви ці слова великого Українцяморальним заповітом для Вас – політика нової генерації?
Від Вашої відповіді – словом і ділом – залежитьвибір багатьох прихильників «Батьківщини» і «Фронту змін»на Сумщині. Якщо громадська думка буде Вамипроігнорована, то громадськість матиме моральне правопроігнорувати на виборах до парламенту Вас.
Зичу усіх гараздів.Віктор ШЕВЧЕНКО, громадянин України,
м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.
2 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠3 (41) â³ä 31 áåðåçíÿ 2012 ðîêóÒð è á ó í à
Передвиборчі гасла і обіцянки Януковича та Партіїрегіонів – це брехня та введення в оману прихильного (чито, продажного) електорату. Визнано самими регіоналами,що це всього лише їхні PR-технології, та підтриманосудовою системою, що не знайшла підстав порушитикримінальну справу за відверте шахрайство у політиці.Навіть прямі підкупи народних депутатів УкраїниГенеральною прокуратурою визнано як норму політичногожиття, але тільки для регіоналів...
Здача Севастополя Росії декларувалася як панацеящодо вирішення питань газопостачання з Росії. Врешті,третій рік поспіль сьогоднішні можновладці усіх рівнів невилазять з Москви, проїли і проїздили багато мільйонівдержавних коштів, а віз і нині там. Стандартною відмовкоює запевнення громадян, що потрібно трохи почекати і от-от все вирішиться так, як бажає Янукович. Насправді жЯнуковичу зміни умов поставок газу з Росії потрібні не тому,що ціни, на його думку, несправедливі, а перш за все тому,що йому треба у будь-який спосіб довести, що дії УрядуТимошенко були неправильними, що тоді нібито можнабуло вдіяти інакше. Йому треба посилити свою позицію, бодля світової спільноти виглядає абсурдним, що за звичайнеуправлінське рішення екс-прем’єр-міністра запроторилиза грати і в той же час цим рішенням досьогодні керуєтьсянинішня влада, апріорі зробивши себе у такий спосібспівучасником виконання умов газових угод, які сама жвизнала злочинними. Навіть Затулін повідомив про цевідкритим текстом, але й такі натяки «не доходять» дохворобливої свідомості влади. Влада не чує нічого, крімтого, що виправдовувало б створені нею абсурди та ще йвиводило б її бредові заяви на рівень «геніальних рішень».
Заміну Конституції України у неконституційнийспосіб, щоб повернутися у кучмівські часи і перетворитипарламентсько-президентську форму правління упрезидентсько-парламентську шляхом надання посадіПрезидента небачених авторитарних повноважень,здійснено через «абордаж», начебто з метою досягненнястабільності в державі і зміцнення владної вертикалі.Насправді, метою цього «конституційного перевороту»було передати усі важелі впливу в руки Януковича, що йсталося.
Коли порушується питання одночасного зняттянедоторканності з Президента разом з депутатами таіншими категоріями вищих посадових осіб в державі,можновладці мотивують неможливість цього нібитопорушенням норм Конституції. Крутять Конституцією, як їмвигідно! І поширюють брехню через інформаційнетрюкацтво, «підставляють» опозицію, яка не заперечуєпроти зняття недоторканності, але разом із усіх, в томучислі з Президента, прокурорів, суддів і так далі.
Весь час сьогоднішні можновладці обіцяють чеснівибори – і жодного разу вони чесно їх не проводили. Та йне здатні це робити. Яких тільки радикальних дій неприпускаються «регіонали» за підтримки своїх сателітів! Івиборче законодавство змінюють «під себе», і округи«нарізають» як їм краще і вигідніше, і адмінресурс вмикаютьпо всій вертикалі, і знімають з розгляду реальнихкандидатів з табору опонентів, а там, де такі трюки можутьне пройти, саджають за грати (як у випадку з Тимошенко іЛуценко).
Під час виборчих перегонів влаштовують справжнюінформаційну війну, блокуючи будь-які комунікації не їхніхкандидатів, а у день виборів ставка робиться на підтасовки,фальсифікації та інші маніпуляції з результатамиголосувань. На конкретні звинувачення у нечесній гріможновладці хором заперечують – навіть у разі наявностідокументальних доказів. Їх нахабство і апетити щодоотримання у будь-який спосіб благозвучних віртуальнихрезультатів на свою користь невпинно зростає.Висловлювання Януковича та останні оцінки Азарова щододемократичності і прозорості нашої системи виборіввиглядають повною нісенітницею.
Улюблена байка Азарова, що Тимошенко всевкрала, і тому йому, «бідолашному», так «важко», незнайшла підтвердження після найприскіпливіших майжетрирічних прокурорських перевірок і замовлених аудитів
(до речі, за рахунок громадян із порушенням закону проДержавний бюджет), внаслідок чого фальсифікаторамкримінальних справ довелося терміноводофальсифіковувати вигадані збитки, щоб повісити наЮлію Володимирівну 1,5 мільярдні, ніби-то, втратидержави на прокачку російського газу територією Україниу 2008-2009 році. Але, зверніть увагу, з того часу нічого незмінилося у ціновій політиці у кращій бік. Хіба у 2010, 2011та 2012 роках Янукович з Азаровим не роблять те ж саме?Різниця є лише в одному: для себе вони збитки ненараховують, а Генеральна прокуратура не квапитьсяініціативно, як у випадку з Тимошенко, порушуватистосовно них кримінальні справи, заарештовувати якпідозрюваних та тримати їх за гратами, передавати їхнісправи до суду, щоб суд постановив нарахувати штрафи таконфіскувати їхнє особисте майно.
Коли Турчинов О. В. у прямому ефірі у СавікаШустера звернувся до Азарова з вимогоюпродемонструвати хоч якісь документи, які бпідтверджували приводи для його скиглення, тойвідмахнувся у відповідь, бо немає чого демонструвати. Мине вперше бачили, що ця людина ніколи документами нецікавилася, а все ляпала навмання з надією, що народсприйматиме його слова як істину в останній інстанції.
Наступною улюбленою байкою влади (перш за все,Азарова) є несприятливий збіг умов і обставин, якізаважають йому робити «більш потужні кроки» на шляху«реформ економічного зростання». Нахабно називає чорнебілим, коли нахваляє сам себе за суцільні «успіхи» іодночасно наводить приклади «економічних потрясінь» зачасів прем’єрства Тимошенко Ю. В. Він, по-перше, неоглядається на офіційні статистичні дані (а там все навпаки),а по-друге, не згадує про те, що Ю.В. Тимошенко працювалав умовах розпалу світової фінансової кризи, загрозиглобальної пандемії свинячого грипу, страшної повені 2008року, газової блокади Європи з боку Росії під час лютої зими2008 року та ще й на тлі внутрішнього шаленогопротистояння з боку Партії регіонів. Їхні люди на місцях тав Кабміні, більше 50% державних посадовців, післяперевиборів народних депутатів України у 2007 роцісвідомо саботували рішення Кабміну з метою погріти руки,набити власні кишені та накапостити Ю. Тимошенко надогоду олігархам чи тодішньому Президенту і йогосекретаріату, що зухвало і брутально порушувалиКонституцію і Закон «Про Кабінет міністрів України». З тієюж метою було штучно організовано девальвацію гривні.
Про Верховну Раду України в той період годі й
говорити, бо «лідер опозиції» Янукович особисто залучивдо себе у помічники тодішнього Президента Ющенка, щостав ганебним зрадником всього політичного середовища,яке його народило як політика і багато років підтримувало,на жаль, заплющуючи очі на його помилки. Те, що до цьогочасу по цих злочинах проти Українського народу навітькримінальні справи не порушено, красномовно свідчитьпро наявність у нинішній владі та навколо неї всієї цієїнечисті, що приймає доленосні рішення.
Тож є до Азарова запитання: чи зустрівся вінпротягом цих двох з гаком років хоч з чимось схожим?Питання риторичне.
А чи займався він підрахунками втрат бюджету навсі неочікувані явища на тлі, підкреслюю, девальвації гривнімайже у два рази?
А чи вдалося б йому за такими розрахункамивтримати Україну від дефолту та ще й без затримок уздійсненні усіх соціальних виплат, одночасно компенсуючивкладникам Ощадбанку СРСР «Юліну тисячу»? А чомуАзаров, що зініціював аудит фінансової діяльностіпопереднього Уряду Тимошенко Ю. В., який перебував увладі 27 місяців (з 18.12.2007 р. по 11.03.2010р.), неквапиться провести таку саму роботу стосовно свого Уряду,що перебуває у владі 25 місяців (з 11.03.2010 р. потеперішній час)? Тоді б він знав справжню ціну не тількийого діяльності, а й обсягам власної корупції. Знову брехнята упередженість.
Неабиякими байкарями є наші прокурори. Роботау них така. Що замовлено на Банковій, те й треба підвестипід закон чи хоча б витримати форму, зовнішній вигляд«законності». Коли замовили Тимошенко, їхні нишпорки таагентура СБУ пролізли в кожну щілину, аби щось надибати.Але ж не надибали, тому довелося вигадувати. Поки лишена підставі вигадок Ю. В. Тимошенко зробили політичнимв’язнем і тримають за гратами. Продовжуються «розборки»з Європою з приводу протиправного судочинства,продовжується також пошук іншого «компромату», навипадок, якщо Європа примусить переглянутисфабриковані раніше справи. Влада дуже сподівається, щодо того часу буде «напрацьовано» нові матеріали. В цьомувипадку, як і у випадку з Луценком та іншими політичнимив’язнями, ініціатива виникає з боку правоохороннихорганів держави, а виконанням репресій займаються всіодночасно і наввипередки.
В той же час, маючи на руках достовірну доказовубазу матеріальних втрат держави (більше 70 мільярдівдоларів США) від головування Черновецького і його«молодої команди» у Київраді – а цю цифру офіційноозвучив голова КМДА Олександр Попов – нашаправоохоронна система, яка позіціонує себе як незалежнаі неупереджена, не арештовує цих фігурантів хоча б якпідозрюваних. Навіть кримінальні справи проти них непорушує, лише час від часу лякає другорядних осіб у межахякихось інших кримінальних справ, що на резонансні «нетягнуть». А перший заступник Генерального прокурораУкраїни Ренат Кузьмін, що не одні штиблети зносив позакордонних вояжах у ініціативному пошуку компроматуна Тимошенко, на пряме питання журналістів інтернет-видань відповідає: «А як ви собі уявляєте? Невжепрацівники прокуратури будуть бігати і збирати матеріалина Черновецького, якщо на нього ніхто матеріалів ненадає?». Дивна позиція. Тобто, на Тимошенко можна, а наЧерновецького – ніяк?! Що за вибірковість правосуддя! Аяк же з однією з основних функцій прокуратури –надзорною? Адже органи прокуратури уповноваженідержавою і виступають на боці її інтересів шляхомоперативних перевірок будь-яких подій, що можуть нестизагрозу інтересам держави! Відповідей годі чекати. Впрокуратурі, як і на Банковій і у СБУ, і в парламенті суцільнібайкарі...
Можна продовжувати до нескінченності, та чиварто? Сподіваюсь, що більша частина населення нашоїдержави і без того добре знає численні прикладибезчинств нинішньої влади.
Народний депутат України Олег ТИЩЕНКО,фракція “Батьківщина”.
Для сьогоднішньої влади брехня -це політика, а політика – це брехня...
Бездоганна репутація необхіднадля діяльності шахраїв.
(Агата Крісті, “Смерть у хмарах”)
43-річний Федір Олексюк закликає позичальниківне повертати гроші банкам та кредитним спілкам, обіцяєборонити їх від фінансистів і колекторів, суддів іправоохоронців. Хто він: справжній рятівник громадян, щопотрапили в скруту, чи ділок-лицедій, який на бідах людейбудує власне благополуччя? Я вирішив у цьомурозібратись.
Професійний банкрутУ публічних виступах Федір Олексюк проголошує
себе успішним підприємцем. Однак моніторинг рішеньсудів показує, що засновані та керовані ним компанії (ТОВ«Тадей», ТОВ «СП Прикарпаттара-Інвест», ПП «Князєв ікомпанія», Українсько-чеське СП «Карпати-Моравія», ПП«ЮОАК «Ваша надія») завинили державі, юридичним іфізичним особам понад 1,6 млн грн. Усі ці фірми, крімостанньої, збанкрутували.
19.01.2000 р. банк «Аваль» надав СП«Прикарпаттара-Інвест» кредит на суму 100 000 грн. підзаставу. Олексюк, як генеральний директор, підписавдоговір застави. Коли кредит не був виплачений, у банку
з’ясували, що вартість заставного майна завищена шляхомнадання «лівих» накладних.
6.05.2000 р. так само у шахрайський спосіб Федірразом з керованими ним спільниками видурив в«Укрсоцбанку» ще 100 000 грн. кредитних коштів дляфактично контрольованої Олексюком агропромисловоїфірми «Синтез». Майже усі позичені гроші зловмисникивикористали не на весняно-польові роботи, якпередбачалось договором, а на власні потреби. Крім того,більшість заставного майна злочинці неправомірно, беззгоди кредитора, реалізували.
27.12.2006р. вироком Апеляційного суду Івано-Франківської області Федір Олексюк був засуджений на 5років позбавлення волі умовно із забороною на 3 рокиобіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій.
Горе-захисникФедір Олексюк обліпив себе дуже цікавими
титулами: «голова координаційної ради антиколекторів таправозахисників «Ваша Надія»; «голова координаційноїради асоціації антиколекторів та правозахисників «ВашаНадія»; «голова асоціації антиколекторів таправозахисників «Ваша Надія»; «голова всеукраїнськоїасоціації антиколекторів та правозахисників «Ваша Надія»;
адвокат; адвокат громадської організації «Вір у Бога і своїсили», «засновник і керівник першої антиколекторноїкомпанії «Ваша надія» тощо.
Як з’ясувалось, Ф.Олексюк, згідно з наданоювласноруч до ЦВК інформацією про себе, має лишесередню спеціальну освіту. Не здобувши взагалі жодноївищої освіти, а тим паче юридичної, впродовж понад трьохроків цей самозванець імітує захист прав та свободпозичальників, здійснення представництва їх законнихінтересів і надання їм іншої юридичної допомоги тапублічно іменує себе адвокатом.
Так зване антиколекторство у виконанні ФедораОлексюка – це тільки гасла та заклики бойкотуватидіяльність банківської системи та системи кредитноїкооперації. Жодного прецеденту, в якому він реально бизахистив позичальників від стягувачів боргів, знайти невдалось. Потрапивши до рук псевдозахисника,добросовісні позичальники, які щиро бажають повернутикошти кредиторам та потребують фахових консультацій,значно погіршують свою кредитну історію. А несумліннимпозичальникам він безуспішно, хоч і шумно “допомагає“уникнути відповідальності за правопорушення.
Далі буде.. . Олександр КРИВЕНКО,
[email protected], +380 63 241-36-81
ПОХОДЕНЬКИ ОДНОГО “АНТИКОЛЕКТОРА”
СВЯЩЕН
НЕ
СВЯЩЕН
НЕ
СВЯЩЕН
НЕ
СВЯЩЕН
НЕ
СВЯЩЕН
НЕ П
ИСА
НН
ЯП
ИСА
НН
ЯП
ИСА
НН
ЯП
ИСА
НН
ЯП
ИСА
НН
ЯОДКРОВЕН
НЯ ....................................................................................... 1
Досконалий початок (Дос.) ................................................................ 1Символ віри (Симв.; С. В.) ................................................................... 1Бож
ественнеодкровення (Бож
.; Б. О.) ..................................................................... 2ОП
ОВІДАНН
Я ..................................................................................... 2Гармонія (Гарм.) .................................................................................. 2Ж
иття (Жит.) ....................................................................................... 2
Перемога (П
ер.) ................................................................................ 2Лю
бов (Люб.) ....................................................................................... 2
Доля (Дол.) ........................................................................................... 3
ОСМИ
СЛЕНН
Я .................................................................................... 3Лю
дина понад усе (Люд.; С. Д.) ............................................................ 3
Креативний ідеалізм (Креат.) .............................................................. 4Діалог (Діал.) ........................................................................................ 4ОБРЯД .................................................................................................. 6Ритуали свящ
енного обряду (Рит.) ...................................................... 6Кодекс розподілу добра і зла (Код.; К.) ................................................ 7Н
агадування (Наг.) ............................................................................... 7
ОРГАНІЗАЦ
ІЯ ...................................................................................... 8Декларація суверенітету особистості (Декл.) ...................................... 8Регламент душ
евної спільноти (Регл.) ................................................ 8
ОДКРО
ВЕНН
ЯО
ДКРОВЕН
НЯ
ОДКРО
ВЕНН
ЯО
ДКРОВЕН
НЯ
ОДКРО
ВЕНН
ЯДО
СКОН
АЛИ
Й
ДОСКО
НА
ЛИЙ
ДО
СКОН
АЛИ
Й
ДОСКО
НА
ЛИЙ
ДО
СКОН
АЛИ
Й П
ОЧ
АТО
КП
ОЧ
АТО
КП
ОЧ
АТО
КП
ОЧ
АТО
КП
ОЧ
АТО
К1. М
ій подарунок – всесвіт на чистому аркуші паперу.
2. От білий аркуш, досконалий початок усього сущ
ого.3. Буття є чистий аркуш
.4. П
овірте, на ньому все, що було, є і буде; на ньому також
все, що було, є
і буде у небутті.5. От чистий аркуш
, чистота якого містить в собі досконалий початокдобра.6. От чистий аркуш
, чистота якого наповнена душею
.7. От чистий аркуш
, межі якого я поваж
аю, але не малю
ю.
8. Де межа між
небуттям і буттям, добром і злом, мною і всесвітом? Щ
о є– того нема, бо з того, чого нема, твориться те, щ
о є.9. Я є всесвіт.10. Я є добро.11. Я бачу різні меж
і на чистому аркуші, але аркуш
залишається
досконало чистим та містить усе без меж.
12. Всі межі умовні на початку досконалості.
13. Сенс досконалого початку не у межах; сенс досконалого початку – у
його безмежності.
14. Я легко знаходжу на чистому аркуш
і все відчутне і мислиме, відоме іневідоме, моє і чуж
е.15. Ц
ей білий аркуш зображ
ує все – без виключень.
16. Я люблю
його всупереч страху та озлобленню.
17. Я розумію його всупереч безумству.
18. Я ціную його всупереч баж
анням.19. Я творю
його своєю доброю
волею.
20. Я вірую: цей аркуш
досконалий, бо він не має меж.
21. От точка – буття без душі, суцільний кордон досконалості.
22. Мож
еш не зображ
увати точку, але не забувай, що вона тут.
23. Наділи точку душ
ею, і вона стане колом.
24. От коло.25. Відчуваєш
границі? Вір, що почуття недосконалі.
26. Мислиш
границі? Вір, що думки недосконалі.
27. Шлях до істини на чистому аркуш
і без меж, де кож
на мить –досконалий початок, а кож
ен початок – дотик душі, щ
о прагне добра.28. О
т кола, що перетинаю
ться – мереживо меж
, перетини істин;улю
блені кола, відчутні та мислимі кола; всі різні кола, всі рівні кола; їхперетин заворож
ує, та навіщо ш
укати сенс перетину, якщо чистий аркуш
досконаліший, коли чистий?
29. От дотичні кола; я торкаю
ся душею
буття і бачу в ньому своєвіддзеркалення.
30. З одушевлення починається нескінченність.
31. Та чи треба малювати дотичні кола, якщ
о я володію нескінченністю
на досконалому чистому аркуші?
32. Я знаю, як зобразити істину: от коло, всередині – істина, і зовні –
істина.33. Коло – це я; або ти, або ми, або ніхто – нема різниці.34. Я меж
а істини, але всі межі умовні.
35. Тому я воістину чистий аркуш.
36. Коло на чистому аркуші допомагає знайти істину в собі та навколо,
але чистий аркуш досконаліш
ий, коли він чистий.37. П
овір, не обов'язково малювати коло чи точку: меж
і досконалості,навіть не намальовані, завж
ди були, є і будуть на чистому аркуші.
38. Я знаю, як зобразити душ
у: от коло всередині кола.39. Ц
е межа добра всередині мене, але всі меж
і – умовність.40. Тому добро воістину чистий аркуш
, а разом з ним і душа як уособлення
добра.41. П
овір, не обов'язково малювати душ
у: на чистому досконаломуаркуш
і і так видно, що істинна лю
дина є душею
.42. Я знаю
, як зобразити Бога: от коло всередині кола всередині кола.43. Ц
е джерело душ
і, уособлення досконалості, творець істини.44. Бог завж
ди зі мною на досконалому чистому аркуш
і буття.45. Н
е обов'язково малювати Бога, щ
об побачити його і спілкуватись зним.46. Всі меж
і є умовністю.
47. Легко знайти Бога на досконалому чистому аркуші буття.
48. Намальований я чи ні, цей аркуш
немислимий без мене.49. Н
амальована душа чи ні, цей аркуш
немислимий без душі.
50. Намальований Бог чи ні, цей аркуш
немислимий без Бога.51. Бачу я досконалий початок чи ні, цей аркуш
завжди переді мною
,всередині мене, всю
ди.52. Ц
ей аркуш, справді, є досконалим початком усього, бо все і ніщ
онемислиме поза досконалим початком.53. Досконалий початок містить в собі кінець, але не має кінця, бо кінецьє меж
а, а досконалий початок не має меж.
54. Кожен кінець – це початок.
55. Все є початком.56. Все починається з душ
і.57. Я творю
добро, прагнучи досконалості в усьому, і завжди починаю
зчистого листка.58. Досконалий початок – все моє ж
иття.
СИМ
ВОЛ
СИМ
ВОЛ
СИМ
ВОЛ
СИМ
ВОЛ
СИМ
ВОЛ ВІРИ
ВІРИВІРИВІРИВІРИ
1. Це моя віра.
2. Прокидаю
чись від сну розуму в буденній метушні, я чую
голос своєїбезсмертної душ
і, яка дала мені цей символ віри.3. Він пов’язує мене з численними лю
дськими душами, душ
ами предків,сучасників та нащ
адків.4. Він допомагає зрозуміти сенс ж
иття, розрізнити добро і зло.5. Він вчить знати, лю
бити і поважати лю
дей та світ, все живе, неж
иве іуявне, досягати гармонії і добробуту, долати труднощ
і, творити чудеса,сподіватись на кращ
е та боротись за те, у що я вірю
.6. Я сповідую
релігійну віру в найвищу цінність лю
дини.7. Лю
дина понад усе!8. Кож
на людина від народж
ення має величезну силу, джерело якої – в
людській душ
і.9. Душ
а – це найвища цінність лю
дини, і її силою є віра.
10. Думки та ідеї, плани та задуми, мрії та знання, любов і пристрасть,
терпіння і смирення, фантазія, надія, розуміння і співчуття, все
найкраще у моїй свідомості – це душ
а.11. Як мож
на сумніватись у існуванні душі?
12. Посміш
ка – найпереконливіший доказ того, щ
о душа існує та дає мені
віру!13. Лю
дина може ділитися вірою
і випромінювати віру, щ
об утвердитинайвищ
у цінність людини.
14. Віра робить людину творцем.
15. Віра робить мене кращим.
16. Віра міняє світ.17. П
осміхнись!18. Вірі в найвищ
у цінність людини протистоїть приниж
ення,насильство.19. П
риниження є зло, утвердж
ення найвищої цінності лю
дини – добро.20. Допомагаю
чи людям повірити в себе, я творю
добро.21. Хто приниж
ує себе і людей, творить зло.
22. Зі злом треба боротись.23. Зло іноді набуває оманливих форм.24. Зло мож
е об’єднати двох чи більше лю
дей, розчинити їх особистості,отруїти їх душ
і жагою
приниження.
25. Зло буває сильним, але віра в найвищу цінність лю
дини завжди
сильніша за зло.
26. Вільна душа, лю
бов до людей, знання і мудрість вірую
чого в найвищу
цінність людини тріумф
ує у сутичках зі злом, яке обмежене своєю
безглуздою агресивністю
, самозакоханістю, нетерпінням, неуцтвом,
неуважністю
, непослідовністю, свавіллям, безперспективністю
, ницістю,
безвір’ям.27. Зло буде перемож
ене, найвища цінність лю
дини утвердиться.28. Я вірю
, що насправді лю
дину неможливо принизити, коли віриш
унайвищ
у цінність людини.
29. Насильство завдає болю
, але воно принижує тільки агресора.
30. Брехня та наклеп обурюю
ть і можуть навіть когось обманути, але вони
принижую
ть лише брехуна і наклепника.
1
1. 1. 1. 1. 1. Діал.25-263.3. 3.3.3. Гарм. 44. 4. 4. 4. 4. Обр. 2.55.5. 5.5.5. Діал. 246. 6. 6. 6. 6. Гарм. 79. 9. 9. 9. 9. Креат. 410. 10. 10. 10. 10. Декл. 311.11.11.11.11. Креат.10, Діал.21-2212. 12. 12. 12. 12. Діал. 2417. 17. 17. 17. 17. Лю
б.10-14,Креат. 3819.19.19.19.19. Креат. 623. 23. 23. 23. 23. Діал. 3824. 24. 24. 24. 24. Діал. 1426.26.26.26.26. Діал.41-4233. 33. 33. 33. 33. Діал.29-30
39. 39. 39. 39. 39. Симв. 10,Лю
д. 1-2,Діал. 6443.43.43.43.43. Бож
.4-1047. 47. 47. 47. 47. Діал. 7054. 54. 54. 54. 54. Креат. 13
2. 2. 2. 2. 2. Ж
ит. 15-16, Рит. 1.43. 3. 3. 3. 3. Дос. 8,Лю
д. 1-24. 4. 4. 4. 4. Діал. 44,Код. 15. 5. 5. 5. 5. Діал. 86. 6. 6. 6. 6. Діал. 49. 9. 9. 9. 9. Декл. 210. 10. 10. 10. 10. Дос.38-4013.13.13.13.13. Рит. 2-3,5, 7-10, Н
аг.1, Регл. 2.217. 17. 17. 17. 17. П
ер. 14,Лю
д. 5.3,Рит. 8
21. 21. 21. 21. 21. Діал.47-4822.22.22.22.22. Креат. 723. 23. 23. 23. 23. Діал.33-3424. 24. 24. 24. 24. П
ер. 4,Діал. 5426.26.26.26.26. Н
аг. 128.28.28.28.28. Декл. 4
8
ОРГА
НІЗА
ЦІЯ
ОРГА
НІЗА
ЦІЯ
ОРГА
НІЗА
ЦІЯ
ОРГА
НІЗА
ЦІЯ
ОРГА
НІЗА
ЦІЯ
ДЕКЛАРА
ЦІЯ СУВЕРЕН
ІТЕТУ ОСО
БИСТО
СТІДЕКЛА
РАЦ
ІЯ СУВЕРЕНІТЕТУ О
СОБИ
СТОСТІ
ДЕКЛАРА
ЦІЯ СУВЕРЕН
ІТЕТУ ОСО
БИСТО
СТІДЕКЛА
РАЦ
ІЯ СУВЕРЕНІТЕТУ О
СОБИ
СТОСТІ
ДЕКЛАРА
ЦІЯ СУВЕРЕН
ІТЕТУ ОСО
БИСТО
СТІП
реамбула.Будучи при повному розумі і твердій пам'яті; усвідомлю
ючи свою
відповідальність як перед окремими людьми, так і перед колективами,
спільнотами, народами, людством; як вродж
ену і визнану вимушено, так і
добровільно взяту на себе; свій обов’язок згідно із законами, звичаями тазагальновизнаними принципами моралі; усвідомлю
ючи недосконалість
об'єктивно існуючого світу, природи, всесвіту, матерії, щ
о здатнаруйнуватися, смертної плоті, оманливих почуттів і реф
лексів; приймаючи
як даність без всякого самообману всі достовірно відомі мені феномени,
явища, процеси, закони та закономірності, які існую
ть поза моєю волею
,вклю
чаючи той ф
акт, що більш
а частина мого світогляду продиктованаж
иттєвим досвідом, спілкуванням і співпрацею з лю
дьми; керуючись
загальновизнаним серед вільних людей розумінням прав лю
дини;керую
чись своєю доброю
волею; керую
чись своїм розумом, свідомістю,
свободою, честю
і гідністю; керую
чись самоочевидним, природним правомвільно володіти собою
, яке є беззаперечним та невідчуджуваним; вклю
чаючи
здатність вільно формувати свій внутрішній світ на власний розсуд на основі
будь-яких усвідомлених думок, образів, символів, слів, абстракцій,переконань, вірувань, концепцій, теорій, моделей, фантазій, мрій, інтенцій;керую
чись божественним одкровенням, явленим мені через досконалу душ
у;керую
чись вірою в себе -
Я мудро ухвалюю
і добровільно визнаю цю
декларацію, яка відтепер
визначає найважливіш
і, основоположні принципи мого існування, ж
иттєвоїавтономії як вільної лю
дини і суверенної особистості.Стаття 1. Самоцінність.
Я декларую існування, безумовну, самостійну та безвідносну цінність моєї
душі, а також
суб’єктивної та об’єктивної реальності.М
ій внутрішній світ, явлений у свідомості, який я ф
ормую моєю
доброюволею
, є суб’єктивною самоцінною
реальністю. М
ої думки існують, мої
свідомі уявлення існують, мої свідомі думки та наміри є вчинками у
суб’єктивній реальності. Суб’єктивна реальність існує відповідно до моєїволі. М
ій внутрішній світ відкритий тільки для мене, інш
і не можуть знати
про нього більше, ніж
я кажу. М
ій зовнішній світ, явлений поза свідомістю
,який я відчуваю
та почуваю, частиною
якого є моє тіло, є об’єктивноюсамоцінною
реальністю. Зокрема, об’єктивною
реальністю для мене є
висловлені іншими лю
дьми думки. Об’єктивна реальність існує поза моєюволею
. Суб’єктивна та об’єктивна реальності однаково існують і однаково
цінні для мене.Стаття 2. Душ
евність.Я є душ
ею в суб’єктивній реальності.
Я, як душа, маю
форму тіла в об’єктивній реальності. Ф
орма тіла єдругорядною
, оскільки моя сутність як людини – це автономна душ
а.Душ
а є досконалою частиною
суб’єктивної реальності, яка дарована Богом ізахищ
ена від впливу недосконалої об’єктивної реальності. За допомогою тіла
я можу здійсню
вати добру волю душ
і в об’єктивній реальності.Я мож
у одушевляти силою
віри будь-що об’єктивне чи суб’єктивне,
утворювати душ
евні спільноти, долучатися душевних спільнот. Я визнаю
,щ
о всі душі взаємопов’язані та рівноцінні, їх дж
ерелом є Бог.Стаття 3. М
оральність.Я прагну бути добром і творити добро. Добро є досконалістю
, зло єнедосконалістю
. Душа є добро. Суверенітет особистості є добро. Все, щ
оставить під сумнів або поруш
ує суверенітет особистості, є зло. Я декларуюсвою
здатність самостійно розрізняти добро і зло, що властива душ
і внаслідокїї спорідненості з Богом.Стаття 4. Свобода.Я нічим не обмеж
уюсь у творенні та здійсненні доброї волі, окрім тих
закономірностей об’єктивної та суб’єктивної реальності, які не залежать від
моєї волі та мають мудро прийматися, як даність. Н
іщо не мож
е примуситимене відмовитись від суверенітету особистості. Тільки я мож
у виступати від
свого імені або уповноважувати на це інш
их за доброю волею
.Я безумовно коритимусь своїм тілом законам природи та суспільства, щ
оісную
ть у недосконалому матеріальному світі, однак як душа я мож
у некоритися ж
одному недосконалому законові природи та суспільства.Стаття 5. Власність.
Я цілком належу собі, володію
та розпоряджаю
ся собою на свій розсуд. Ц
евклю
чає повне і ексклюзивне володіння суб’єктивною
реальністю та своєю
душею
як її частиною. Також
це включає в себе володіння об’єктивною
реальністю на умовах повного і ексклю
зивного володіння своїм тілом іспівволодіння усією
іншою
об’єктивною реальністю
тією мірою
, якою вона
не привласнена іншими душ
ами. Привласнення має відбуватися відповідно
до загальноприйнятих уявлень, правових засад, добрих намірів та здоровогоглузду. Всесвіт, все нескінченне сущ
е належить лю
дям, які добросовісно і завзаємною
згодою та за доброю
волею розподіляю
ть між собою
цю спільну
власність ш
ляхом створення,
привласнення, розпорядж
ення та
користування.Стаття 6. Співж
иття.П
оряд зі мною ж
ивуть інші душ
і, які я люблю
і загалом прагну сприйматикож
ну душу якнайдосконаліш
е своєю свідомістю
та всіма почуттями івідчуттями. Я визнаю
людиною
всяку душу, яка декларує суверенітет
особистості. З міркувань здорового глузду я умовно розглядаю як лю
динубудь-який матеріальний об’єкт (тіло), яке потенційно мож
е бути людиною
.Я прагну взаєморозуміння, співпраці та творення більш
ого добра спільнимиузгодж
еними зусиллями разом з іншими душ
ами. Для цього, зокрема, ядобровільно беру участь у спільнотах або приймаю
як даність участь успільнотах, від якої не мож
на відмовитись. Я розглядаю будь-яке об’єднання
(спільноту) людей за будь-якою
ознакою як спільний ресурс, щ
о належить
всім людям, які входять до цього об’єднання; коли каж
уть, що я належ
у дооб’єднання, це означає, щ
о об’єднання належить мені тою
мірою, якою
я берув ньому участь. Ж
оден об’єднуючий ф
актор, що вклю
чає мене, такий, якстворення сім’ї, групи, зборів, корпорації, громади, народу, держ
ави, іншого
об’єднання, тощо, не мож
е розглядатися як такий, що скасовує моє
самоочевидне співволодіння будь-якою спільнотою
, у якій я беру участь,оскільки суверенітет особистості пріорітетніш
ий за участь у спільнотах. Язалиш
аю за собою
право і вважаю
за необхідне відмовлятися від участі у будь-якому об’єднанні, яке ставить під сумнів або поруш
ує суверенітет особистостічи інш
им чином проявляє свою злу сутність, а також
залишаю
за собою право
заперечувати подібні злі прояви і боротися з ними, не відмовляючись від
участі в об’єднанні. Вибір між цими природними правами я роблю
самостійно відповідно до своєї доброї волі та здорового глузду.Стаття 7. М
удрість.Суверенітет особистості не мож
е бути підставою для визнання об’єктивною
реальністю того, щ
о існує суб’єктивно, і для визнання суб’єктивноюреальністю
того, що існує об’єктивно. Я поваж
аю непоруш
ність суверенітетуособистості кож
ної людини так само, як поваж
аю непоруш
ність суверенітетусвоєї особистості. Суверенітет особистості не мож
е бути виправданням злихдумок та вчинків, оскільки тою
мірою, якою
особа мислить і чинить зло, цяособа перестає бути лю
диною.
Ніщ
о у цій декларації не може тлумачитись як заперечення моєї об’єктивної
відповідальності як перед окремими людьми, так і перед колективами,
спільнотами, народами, людством, мого обов’язку згідно із законами,
звичаями та загальновизнаними принципами моралі.Н
іщо у цій декларації не мож
е тлумачитись як внутрішня суперечність або
заперечення здорового глузду.Н
іщо у цій декларації не мож
е тлумачитись як приниження будь-якої
людини.
Ця декларація мож
е бути доповнена або видозмінена з метою вдосконалення
або більш зрозумілого висловлення її ідей. Текст цієї декларації мож
е вільновикористовуватися будь-якою
людиною
для декларування суверенітету своєїособистості, і ніхто не мож
е претендувати на ексклюзивне володіння цією
декларацією.
РЕГЛАМ
ЕНТ
РЕГЛАМ
ЕНТ
РЕГЛАМ
ЕНТ
РЕГЛАМ
ЕНТ
РЕГЛАМ
ЕНТ ДУШ
ЕВНО
Ї ДУШ
ЕВНО
Ї ДУШ
ЕВНО
Ї ДУШ
ЕВНО
Ї ДУШ
ЕВНО
Ї СПІЛЬН
ОТИ
СПІЛЬН
ОТИ
СПІЛЬН
ОТИ
СПІЛЬН
ОТИ
СПІЛЬН
ОТИ
1. Основні засади1.1. Душ
евна спільнота є добровільною співпрацею
людей як душ
.1.2. М
етою душ
евної спільноти є досконалість.1.3. Душ
евну спільноту веде до досконалості Бог через одкровення, явленіхранителю
віри або явлені її учасникам та благословенні хранителем віри.1.4. Душ
а - хранитель віри представляє спільноту в усіх відносинах, діє від їїімені, пропонує діяти інш
им та благословляє їх добру волю.
1.5. Діяльність душевної спільноти є здійсненням суверенітету особистості
учасників спільноти та гарантується суверенітетом особистості хранителя віри.1.6. Душ
а хранителя віри покликана Богом через одкровення.2. Види діяльності
2.1. Душевна спільнота мож
е здійснювати будь-яку доброчесну діяльність.
2.2. У своїй діяльності душевна спільнота прагне творити добро, пош
ирювати
віру в найвищу цінність лю
дини, не розраховуючи на лю
бов чи вигоду.2.3. Душ
евна спільнота утримується від проведення масових та публічнихзаходів і здійсню
є свою діяльність, передусім, через доторки душ
,індивідуальні контакти, приватне богослуж
іння.2.4. Душ
евна спільнота заохочує самостійні духовні пошуки учасників, надає
перевагу письмовій та електронній формам спілкування і взаємодії.2.5. Душ
евна спільнота здійснює всі обряди та церемонії, передбачені
священним писанням.
2.6. Діяльність та документація душевної спільноти є таємною
, якщо інш
ене благословила душ
а - хранитель віри.3. П
равила участі3.1. Душ
евна спільнота складається з учасників, а їх відносини з нею є
відносинами участі. Добровільна відмова від участі або виключення
хранителем віри є припиненням будь-яких відносин між душ
ею та
спільнотою, передбачених цим регламентом.
3.2. Окремою категорією
учасників є проповідники, які проводять релігійніобряди, пош
ирюю
ть священне писання і власні декларації з питань віри,
моляться та складають молитви на прохання вірую
чих, допомагають
здійснювати добру волю
Бога і хранителя віри – першого серед проповідників.
3.3. Учасниками душевної спільноти стаю
ть з проповідницькогоблагословення будь-які душ
і, що сповідувалися проповідникам про своє
бажання взяти участь у спільноті у формі, благословенній хранителем віри.
3.4. Хранитель віри обирає проповідників з числа достойних учасників за їхбаж
анням, а також на свій розсуд виклю
чає учасників у разі, коли ценеобхідно для удосконалення спільноти.3.5. Учасники душ
евної спільноти безкоштовно отримую
ть священне
писання, можуть підтримувати її діяльність та діяти з благословення
хранителя віри. Інші привілеї та рекомендації щ
одо участі в діяльностіспільноти пропонує учасникам хранитель віри.
4. Діловодство4.1. У душ
евній спільноті ведеться діловодство, необхідне для досконалоїдіяльності. Діловодство у процесах розподілу добра і зла ведеться заправилами кодексу розподілу добра і зла. П
равила діловодства і форми
документації встановлює хранитель віри.
4.2. Душевна спільнота і хранитель віри приймаю
ть та відповідають на
звернення, приймають сповіді та реагую
ть на них у будь-якій формі,
визначеній священним писанням, благословенній Богом чи хранителем віри.
4.3. Зверненнями є заяви, пропозиції та скарги щодо будь-яких питань, які
належать до компетенції душ
евної спільноти і потребують відповіді.
4.4. Сповіддю є довірительне повідомлення на будь-яку тему, зміст якого не
підлягає розголошенню
.4.5. Cповіді та звернення, матеріали їх розгляду, інш
і матеріали діяльностідуш
евної спільноти зберігаються в архіві хранителя віри, щ
о може
розпоряджатися матеріалами архіву відповідно до Бож
ої та своєї доброї волів меж
ах, встановлених цим регламентом.5. Здійснення обрядів
5.1. Душевна спільнота здійсню
є ритуали священного обряду віри в найвищ
уцінність лю
дини, коли на це є добра воля її учасників.5.2. Душ
евна спільнота забезпечує віруючих свящ
енним писанням, іншою
богослужбовою
літературою та предметами культу в необхідній кількості на
їх прохання.5.3. Душ
евна спільнота оголошує релігійні свята і святкові періоди, організує
проведення свят та приймає пропозиції щодо їх планування.
5.4. Душевна спільнота веде місіонерську та проповідницьку діяльність,
поширю
є віровчення усно, письмово, в електронній формі, у храмах, в
інтернеті, в тому числі у віртуальних храмах, благословенних Богом.5.5. Будь-яка доброчесна діяльність душ
евної спільноти є релігійнимобрядом.
1. 1. 1. 1. 1. Симв. 10,Діал. 37-42,Креат. 42. 2. 2. 2. 2. Діал. 63-643. 3. 3. 3. 3. Діал. 43-504.4. 4.4.4. Креат. 65. 5. 5. 5. 5. Діал. 65-666.6. 6.6.6. Лю
д. 3.7,Діал. 15-16,55-567.7. 7.7.7. Креат. 5,Діал. 40
1.1. 1.1. 1.1. 1.1. 1.1. Лю
д.1.1, Діал.55-561.2. 1.2. 1.2. 1.2. 1.2. Дол. 5-61.3. 1.3. 1.3. 1.3. 1.3. Бож
. 13,Рит. 1, 101.5. 1.5. 1.5. 1.5. 1.5. Декл. 4
2.1. 2.1. 2.1. 2.1. 2.1. Лю
д. 3.72.2. 2.2. 2.2. 2.2. 2.2. Симв. 132.3.2.3.2.3.2.3.2.3. Діал.9-102.6.2.6.2.6.2.6.2.6. Рит. 10.4
3.2. 3.2. 3.2. 3.2. 3.2. Лю
д.5.8, Рит. 33.5.3.5.3.5.3.5.3.5. Рит. 24.1. 4.1. 4.1. 4.1. 4.1. Код.7-104.4.4.4.4.4.4.4.4.4. Рит. 45.1. 5.1. 5.1. 5.1. 5.1. Рит.1-10
5.5. 5.5. 5.5. 5.5. 5.5. Рит. 9.3
31. З
нева
га та
воро
жіст
ь з бо
ку зл
их лю
дей
прин
ижує
тіль
ки їх
, не м
ене.
32. Б
езум
ство
, без
вілл
я, хв
ороб
и, м
уки
та см
ерть
при
ниж
ують
лиш
е тіл
о,а д
уша п
родо
вжує
нес
ти з
вічн
ості
мин
улог
о у ві
чніст
ь май
бутн
ього
мою
найв
ищу ц
інні
сть і
не в
трат
ить м
ою в
іру,
не п
окин
е сві
т.33
. Вір
а в
найв
ищу
цінн
ість
люди
ни з
авж
ди б
ула
і зав
жди
буд
е, бо
ця
віра
є і г
отов
а про
кину
тись
в к
ожні
й лю
дськ
ій ду
ші.
34. К
оли
люди
на з
верт
аєть
ся д
о се
бе, к
оли
прос
иш п
ро ч
удо,
душ
аві
дпов
ідає
та м
оже п
одар
уват
и те
, що
я пр
ошу.
35. Т
ак н
арод
жує
ться
вір
а в н
айви
щу ц
інні
сть л
юди
ни.
36. В
она з
вала
ся, з
веть
ся і
буде
зват
ись
по р
ізно
му, а
інко
ли н
е зве
ться
ніяк
.37
. Лю
ди ст
вори
ли бе
зліч
релі
гій, у
твер
джую
чи ві
ру в
найв
ищу ц
інні
сть
люди
ни.
38. В
іра
в єд
иног
о Бо
га т
а ві
ра у
баг
атьо
х Бо
гів, в
іра
в ду
хів
та в
іра
уро
зумн
ість
все
світ
у, х
рист
иянс
тво,
ісла
м, б
удди
зм т
а ін
ші р
еліг
іїзв
ільн
или
від
зла
безл
іч д
уш т
а ут
верд
или
віру
в н
айви
щу
цінн
ість
люди
ни.
39. Т
ому,
спо
віду
ючи
мою
рел
ігію
, я п
оділ
яю в
іру
кож
ної л
юди
ни,
пова
жаю
кож
ну р
елігі
ю, щ
о ут
верд
жує
цін
ніст
ь лю
дини
.
2
ОПОВ
ІДАН
НЯ 40
. Якщ
о ти
вір
иш у
Бог
а, с
твор
еног
о лю
дьми
, щоб
не
почу
вати
сябе
зсил
ими
та са
мотн
іми
– я
вірю
тобі
, отж
е, ві
рю у
Бога
раз
ом з
тобо
ю і
так
утве
рдж
ую в
іру в
най
вищ
у цін
ніст
ь лю
дини
, тво
рю до
бро.
41. Б
удь-
яка
фор
ма в
іри,
ств
орен
а дл
я ут
верд
жен
ня д
обра
– ц
е мо
яві
ра.
42. Б
о я
вірю
у на
йвищ
у цін
ніст
ь лю
дини
– к
ожно
ї лю
дини
.43
. Я в
ірю
людя
м і в
ірю
в лю
дей.
44. І
я ві
рю, щ
о вір
а у бу
дь-я
кій ф
ормі
наст
ільк
и сил
ьна,
наск
ільк
и сил
ьно
люди
вір
ять у
себе
.45
. Я ш
аную
цей
симв
ол в
іри
і від
щир
ого
серц
я да
рую
йог
о ко
жно
му,
щоб
лю
ди п
очул
и св
ою д
ушу,
усв
ідом
или
найв
ищу
цінн
ість
лю
дини
іпо
сміх
нули
ся, в
ідчу
вши
смак
вол
і та м
удро
сті.
46. С
енс
жит
тя л
юди
ни у
роз
витк
у, п
ізна
нні т
а тв
орен
ні, у
пра
гнен
нідо
бра т
а бор
отьб
і за д
обро
, і та
кий
жит
тєви
й ш
лях в
еде д
о щ
астя
.47
. Поч
аток
кож
ного
жит
тєво
го ц
иклу
– с
вято
, гід
не т
ого,
щоб
пода
рува
ти лю
дям
цей
симв
ол в
іри
в на
йвищ
у цін
ніст
ь лю
дини
.48
. А в
кін
ці ж
иттє
вого
цик
лу сл
ід зг
адат
и, я
к ж
иття
утве
рдж
увал
о ві
рув
найв
ищу
цінн
ість
лю
дини
, зак
арбу
вати
це
в па
м’ят
і й н
е за
бува
тині
коли
жод
ну до
бру д
ушу т
а жод
ну до
бру с
прав
у.
БОЖ
ЕСТВ
ЕНН
Е БО
ЖЕС
ТВЕН
НЕ
БОЖ
ЕСТВ
ЕНН
Е БО
ЖЕС
ТВЕН
НЕ
БОЖ
ЕСТВ
ЕНН
Е О
ДКРО
ВЕН
НЯ
ОДК
РОВЕ
НН
ЯО
ДКРО
ВЕН
НЯ
ОДК
РОВЕ
НН
ЯО
ДКРО
ВЕН
НЯ
1. М
ій Б
ог!
2. Я
звер
таю
сь до
Бог
а і чу
ю го
лос с
воєї
безс
мерт
ної д
уші,
що я
вила
мен
іце
бож
еств
енне
одк
рове
ння.
3. Я
піз
наю
Бог
а.4.
Бог
уосо
блю
є най
вищ
у цін
ніст
ь лю
дини
.5.
Бог
є іст
ина і
суть
.6.
Бог
- лю
дськ
ий ід
еал.
7. Б
ог -
твор
ець у
сьог
о і в
ища в
оля.
8. Б
ог ч
ує м
олит
ви і
жив
е в к
ожні
й ду
ші.
9. Б
ог в
ідпо
віда
є на в
іру.
10. Б
ог є
душ
а.11
. Бог
чує
.12
. Бог
доп
омаг
ає.
13. Б
ог о
б’єд
нує л
юде
й.14
. Бог
твор
ить ч
удес
а.15
. Бог
завж
ди зі
мно
ю.
16. Б
ог є
добр
о, л
юбо
в і м
удрі
сть.
17. Б
ог я
вляє
ться
у мр
іях.
18. Б
ог н
агор
одж
ує щ
астя
м.
19. Б
ог ко
жно
ї лю
дини
– це
мій
Бог
, бо я
вірю
в на
йвищ
у цін
ніст
ь лю
дини
і цим
утве
рдж
ую н
айви
щу ц
інні
сть л
юди
ни, а
отж
е, тв
орю
добр
о.20
. Хто
вваж
ає, щ
о Бог
при
ниж
ує лю
дину
, той
при
ниж
ує Б
ога і
люди
ну,
а отж
е, тв
орит
ь зл
о.21
. Зро
зумі
й: п
рини
жен
ня л
юди
ни і
Бога
є б
езум
ство
м, я
ке н
аспр
авді
прин
ижує
лиш
е без
умця
.22
. Буд
ь муд
рим,
якщ
о пр
агне
ш до
бра т
а щас
тя.
23. Д
ехто
вва
жає
себе
Бог
ом; ц
е не м
удро
.24
. Я ш
укаю
Бог
а.25
. Дех
то ш
укає
Бог
а, ал
е не з
нахо
дить
; це н
е муд
ро.
26. Я
твор
ю Б
ога.
27. Д
ехто
твор
ить Б
ога,
але н
е вір
ить Б
огу;
це н
е муд
ро.
28. Я
мол
юся
Бог
у.29
. Дех
то м
олит
ься
Богу
, але
не ч
ує Б
ога;
це н
е муд
ро.
30. Я
спіл
кую
сь з
Бого
м.31
. Так
твор
ю ч
удо,
маю
одк
рове
ння
і діз
наю
ся в
олю
Бог
а.32
. Вір
а та м
удрі
сть
пере
мага
ють
зло
безу
мств
а, ут
верд
жую
ть н
айви
щу
цінн
ість
люди
ни; т
акою
є в
оля
Бога
, яку
я з
наю
і ви
кону
ю –
тво
рити
добр
о!
2.
2.
2.
2.
2. Р
ит. 1
4.
4.
4.
4.
4. Д
ос.
42-4
56.
6.
6.
6.
6.
Кре
ат. 1
27.
7.
7.
7.
7.
Гар
м. 2-
710
. 10
. 10
. 10
. 10
. Діа
л.31
-32
12.
12.
12.
12.
12. Ж
ит. 1
713
. 13
. 13
. 13
. 13
. Рег
л. 1
14.
14.
14.
14.
14. П
ер. 1
517
.17
.17
.17
.17
. Дол
. 9-
10, Д
іал.
2218
.18
.18
.18
.18
. Сим
в. 46
19.
19.
19.
19.
19. С
имв.
4020
. 20
. 20
. 20
. 20
. Діа
л.35
-36,
47-4
823
.23
.23
.23
.23
. Діа
л.15
-16
26.
26.
26.
26.
26. Д
ос. 1
0,До
л. 1-
2,Ри
т. 1.
430
. 30
. 30
. 30
. 30
. Рит
. 132
.32
.32
.32
.32
. Дос
. 10,
Гарм
. 2
ОП
ОВІ
ДАН
НЯ
ОП
ОВІ
ДАН
НЯ
ОП
ОВІ
ДАН
НЯ
ОП
ОВІ
ДАН
НЯ
ОП
ОВІ
ДАН
НЯ
ГАРМ
ОН
ІЯГА
РМО
НІЯ
ГАРМ
ОН
ІЯГА
РМО
НІЯ
ГАРМ
ОН
ІЯ1.
Бог
– тв
орец
ь усь
ого
і вищ
а вол
я.2.
Все
сущ
е – тв
орін
ня Б
оже,
все д
обре
– в
оля
Бож
а.3.
Все
світ
, яко
му н
алеж
ать н
аші т
іла –
дитя
Бож
е.4.
Кол
и вс
есві
т сп
ав у
кол
исці
віч
ност
і, Бо
г то
ркну
вся
його
, і в
сесв
ітза
гово
рив.
5. Т
воє т
іло –
слов
а все
світ
у, тв
оя ду
ша –
від Б
ога,
оскі
льки
Бог
є дж
ерел
омвс
іх ду
ш.
6. М
оє ті
ло –
слов
а все
світ
у, м
оя ду
ша –
від Б
ога,
оскі
льки
Бог
є дж
ерел
омвс
іх ду
ш.
7. О
душ
евля
й су
ще,
бо
така
вол
я Бо
га, б
о іс
тина
про
будж
уєть
ся в
душ
ах.
8. Д
уша –
це н
айви
ща ц
інні
сть л
юди
ни, і
її си
лою
є ві
ра.
9. В
се су
ще м
ає ду
шу,
все
добр
е має
душ
у.
10. Л
ише з
ло н
е мож
на од
ушев
ляти
, бо з
ло є
недо
скон
аліст
ю су
щог
о і н
ема
є душ
і.11
. Пов
ір, щ
о кам
інь м
ає ду
шу,
і зна
йдеш
в нь
ому к
расу
скул
ьпту
ри; п
овір
,щ
о кн
ижка
має
душ
у, і
знай
деш
в н
ій п
равд
ивий
заду
м; п
овір
, що
інш
іма
ють
душ
у, і
знай
деш
друз
ів, с
піль
ноти
, нар
од.
12. П
овір
, що
всес
віт
має
душ
у –
і поч
уєш
гол
ос Б
ога,
роз
пові
дь п
ротв
орен
ня в
сьог
о су
щог
о.13
. Не д
умай
, що
всес
віт б
айду
жий
.14
. Сон
ця –
йог
о оч
і, щ
о ди
влят
ься
на те
бе з
любо
в'ю.
15. П
лане
ти –
йог
о пл
ече,
підс
тавл
ене т
обі.
16. К
осмі
чний
про
стір
– й
ого
запр
ошен
ня д
о бл
ижчо
го зн
айом
ства
.17
. Про
кинь
ся в
ід сн
у роз
уму в
буд
енні
й ме
туш
ні.
18. П
очуй
голо
с сво
єї б
езсм
ертн
ої ду
ші.
ЖИ
ТТЯ
ЖИ
ТТЯ
ЖИ
ТТЯ
ЖИ
ТТЯ
ЖИ
ТТЯ
ПЕР
ЕМО
ГАП
ЕРЕМ
ОГА
ПЕР
ЕМО
ГАП
ЕРЕМ
ОГА
ПЕР
ЕМО
ГА
ЛЮБО
ВЛЮ
БОВ
ЛЮБО
ВЛЮ
БОВ
ЛЮБО
В
1. О
т іст
ота,
рад
а жит
и, л
юби
ти і
пере
мага
ти.
2. П
рекр
асна
душ
а, го
спод
ар св
оєї д
олі.
3. Я
кось
Бог
спит
ає: «
Нав
іщо?
».4.
Істо
та п
роки
неть
ся і з
найд
е мет
у.5.
От с
луж
ител
ь, щ
о сл
ужит
ь вис
окій
мет
і.6.
Пре
крас
на д
уша,
що
жив
е зар
ади
служ
іння
.7.
Яко
сь Б
ог сп
итає
: «Хт
о ти
?».
8. С
луж
ител
ь гл
яне н
авко
ло і
знай
де сп
ільн
е.9.
От у
часн
ик в
елич
ного
спіл
ьног
о.10
. Жер
твує
душ
ею, п
римн
ожує
силу
жит
тя.
11. Я
кось
Бог
скаж
е: «Б
удь д
ушею
».
12. У
часн
ик п
розр
іє і
знай
де се
нс.
13. О
т муд
ра ду
ша,
учен
иця
Бож
а, щ
о мр
іє п
ро до
скон
аліст
ь.14
. Піз
нає
сенс
усь
ого,
тор
каєт
ься
душ
ею с
утно
сті,
осми
слю
є ду
хбу
ття.
15. Я
кось
Бог
ска
же:
«Ти
душ
а, т
отож
на д
уху
істи
ни; д
обро
має
бут
изд
ійсн
ене»
.16
. Муд
ра ду
ша п
овір
ить у
себе
.17
. От т
воре
ць д
оско
нало
сті –
слов
о Бо
же,
рука
Бож
а.18
. Тво
рить
доб
ро, ж
иве з
арад
и ро
звит
ку.
19. С
пілк
уєть
ся з
Бого
м по
стій
но.
20. Р
азом
твор
ять ч
удес
а.
1. Р
аби
скаж
уть
вам,
що
чуде
с не б
уває
.2.
Але
віл
ьні л
юди
знаю
ть: Б
ог тв
орит
ь чу
деса
щом
иті.
3. Я
кось
на
світ
анку
зійш
лися
сила
-сил
енна
раб
ів та
віл
ьна
люди
на.
4. Р
абів
об'
єдна
ли п
рист
раст
і.5.
Лю
дина
об’
єдна
лася
з Б
огом
– д
жер
елом
сво
боди
, нат
хнен
ням
віль
них
душ
.6.
Раб
и ог
олос
или
бій
своб
оді.
7. Б
уло
бага
то см
ерте
й, б
ула
біль
та р
уйну
ванн
я.8.
Одн
ак ж
одна
збро
я не
доп
омаг
ала
подо
лати
віл
ьну
душ
у.9.
Раб
и не
роз
уміл
и, з
якою
сило
ю б
'ють
ся.
10. Т
оді д
еякі
раб
и ви
ріш
или,
що
Бога
нем
а, а
інш
і – щ
о Бо
г їхн
ій.
11. І
всі
вон
и пр
огол
осил
и пе
ремо
гу н
ад св
обод
ою.
12. В
ільн
а лю
дина
пос
міхн
улас
я.13
. Раб
и по
сміх
нули
ся за
ком
пані
ю.
14. А
той,
хто
пос
міха
єтьс
я, п
ерес
тає б
ути
рабо
м.15
. Ран
кові
сон
ячні
про
мені
осв
ятил
и чу
до п
робу
джен
ня н
ових
людс
ьких
душ
.16
. Ті
, ко
го о
б'єд
нує
жаг
а пр
иниж
ення
, сл
іпо
й не
розу
мно
твор
ять
зло.
17. Т
их, х
то ц
інує
себе
, об'
єдну
є Бо
г, щ
об т
вори
лося
доб
ро.
1. Є
жит
тя за
ради
лю
бові
, щед
ре та
роз
умне
, скі
льки
вис
тачи
ть си
л.2.
Лю
биш
своє
, не о
зира
ючи
сь н
а чуж
е.3.
Чим
біл
ьше л
юби
ш, т
им б
ільш
е має
ш.
4. Щ
о не
мож
на л
юби
ти, в
важ
аєш
пер
ешко
дою
.5.
Дол
аєш
пер
ешко
ди, а
їх в
се б
ільш
е.6.
І пр
иход
ить с
трах
, ніб
и є ч
иясь
зла в
оля,
що
нищ
ить л
юбо
в.
7. І п
рихо
дить
нен
авис
ть: й
деш
в бі
й пр
оти
всіх
, поч
инаю
чи з
себе
, в ім
'ялю
бові
.8.
Тод
і зга
дай:
заб
орон
ено
боят
ись
неві
домо
го; т
ак к
аже
свящ
енне
писа
ння.
9. П
очуй
слов
о Бо
же,
і при
йде м
удрі
сть.
10. У
свід
ом: с
трах
і нен
авис
ть, з
ла в
оля
– вс
ього
лиш
е без
умст
во.
33.
33.
33.
33.
33. Д
іал.
12, 2
036
. 36
. 36
. 36
. 36
. Діа
л. 24
37.
37.
37.
37.
37. К
реат
. 15
38.
38.
38.
38.
38. Д
іал.
1240
.40
.40
.40
.40
. Дол
. 1-2
,Ри
т. 1.
443
. 43
. 43
. 43
. 43
. Діа
л.15
-16,
52,
Декл
. 6
46.
46.
46.
46.
46. Д
ол. 9
-10
47.
47.
47.
47.
47. Р
ит. 2
.1
1.
1.
1.
1.
1. Д
іал.
27-2
84.
4.
4.
4.
4.
Дол
. 1-2
7.
7.
7.
7.
7. Д
ос. 2
1-23
8.
8.
8.
8.
8. Д
іал.
69-7
010
. 10
. 10
. 10
. 10
. Лю
б. 15
,Ді
ал. 3
3-34
14.
14.
14.
14.
14. Л
юб.
13-1
416
. 16
. 16
. 16
. 16
. Дос
. 13
1.
1.
1.
1.
1. К
реат
. 22
5.
5.
5.
5.
5. К
реат
. 23
9.
9.
9.
9.
9. К
реат
. 24
10.
10.
10.
10.
10. С
имв.
24,
Діал
. 53-
5612
. 12
. 12
. 12
. 12
. Сим
в. 46
13.
13.
13.
13.
13. К
реат
. 25
17.
17.
17.
17.
17. К
реат
. 26
19.
19.
19.
19.
19. Р
ит. 1
1.1.1.1. 1. Д
іал.
47-4
83.
3.
3.
3.
3.
Діа
л.29
-30
4.
4.
4.
4.
4. С
имв.
245.5.5.5. 5.
Бож
. 13
8.
8.
8.
8.
8. Д
екл.
410
. 10
. 10
. 10
. 10
. Сим
в. 23
12.
12.
12.
12.
12. С
имв.
17,
Рит.
8
1.1.1.1. 1. Д
ос. 1
5-16
,Си
мв. 1
0,Ре
гл. 2
.26.
6.
6.
6.
6. Л
юд.
4.8,
Діал
. 33-
349.
9.
9.
9.
9.
Діа
л. 69
-70
7
ОБРЯ
Д4.
4. К
ожна
душ
а мож
е спо
віду
вати
ся б
езпо
сере
дньо
Бог
у.4.
5. С
пові
дую
чись
усно
, під
час
спов
іді т
рима
й в
рука
х сим
вол в
іри.
5. Б
лаго
слов
ення
на д
обро
чесн
е жит
тя,
об’єд
нанн
я та
спів
прац
ю5.
1. Д
обро
чесн
е ж
иття
, пош
ук і
дося
гнен
ня с
вого
щас
тя у
вол
і, ві
рі,
любо
ві та
піз
нанн
і, до
помо
га л
юдя
м, ст
воре
ння
спіл
ьнот
и, сп
івпр
аця
злю
дьми
та
твор
чіст
ь є
добр
ом. Д
обри
ми с
піль
нота
ми є
: сув
ерен
наос
обис
тіст
ь; с
імей
ний
сою
з дл
я ви
хова
ння
діте
й; б
удь-
які і
нші ф
орми
добр
ого
спів
жит
тя та
спів
прац
і лю
дей.
5.2.
Істи
нно
віру
ючі
пра
гнут
ь тв
орит
и до
бро
й до
бре
спіл
кува
тись
всп
івпр
аці (
осми
слен
ій, с
відо
мій
спіл
ьній
дія
льно
сті,
спіл
ьном
у ж
итті
зчі
тко в
изна
чено
ю до
брою
мет
ою н
а зас
адах
муд
рост
і та в
заєм
опов
аги)
йун
икаю
ть г
ріхо
вної
ста
днос
ті (і
нсти
нкти
вног
о пр
агне
ння
розч
инит
исв
ою ос
обис
тіст
ь у ко
лект
иві а
бо аг
реси
вно д
омін
уват
и на
д кол
екти
вом)
.5.
3. В
ірую
чі д
олуч
ають
ся м
удро
сті у
без
посе
редн
ьому
спі
лкув
анні
зБо
гом,
діз
наю
ться
шля
хом
одкр
овен
ня р
ізни
цю м
іж д
обро
м та
злом
.5.
4. В
той
же
час,
про
пові
дник
и ві
ри в
най
вищ
у ці
нніс
ть л
юди
нидо
пома
гаю
ть в
ірую
чим
само
стій
но с
пілк
уват
ись
з Бо
гом,
муд
роос
мисл
юва
ти та
тлум
ачит
и во
лю Б
ога.
5.5.
Вір
уючі
мож
уть
звер
нути
ся б
езпо
сере
дньо
до
Бога
або
до
проп
овід
ника
вір
и в
люди
ну з
а бл
агос
лове
нням
на
добр
і спр
ави
таін
іціа
тиви
(інд
ивід
уаль
ні та
спіл
ьні),
а та
кож
на сі
мейн
і, сус
піль
ні, т
ворч
і,тр
удов
і об’
єдна
ння
та ін
ші в
иди
спів
прац
і в ім
’я д
обра
, поч
инаю
чи з
декл
арув
ання
суве
рені
тету
осо
бист
ості
.6.
Роз
поді
л до
бра і
зла
6.1.
Обр
яд р
озпо
ділу
доб
ра і
зла з
дійс
нює х
рани
тель
вір
и за
пра
вила
миКо
декс
у ро
зпод
ілу
добр
а і з
ла. М
етою
роз
поді
лу д
обра
і зл
а є в
исно
вок
щод
о пев
ного
фен
омен
у, чи
є ві
н до
бром
або з
лом,
або є
нер
озпо
діль
ним
відп
овід
но д
о ба
зово
го м
орал
ьног
о кр
итер
ію.
6.2.
Баз
овий
мор
альн
ий к
рите
рій
релі
гійно
ї вір
и в
найв
ищу
цінн
ість
люди
ни: в
се, щ
о ут
верд
жує
най
вищ
у ці
нніст
ь лю
дини
– д
обро
; все
, що
прин
ижує
най
вищ
у цін
ніст
ь лю
дини
– зл
о.7.
Наг
адув
ання
7.1.
Лю
дина
мож
е діл
итис
я ві
рою
і вип
ромі
нюва
ти ві
ру, щ
об ут
верд
ити
найв
ищу ц
інні
сть л
юди
ни.
7.2.
Рит
уал
нага
дува
ння
поля
гає
у си
стем
атич
ному
рит
уаль
ному
звер
ненн
і до
окр
емих
лю
дей
та г
руп,
щоб
діл
итис
я ві
рою
іви
пром
іню
вати
вір
у, а
тако
ж б
орот
ись
із зл
ом. З
наче
ння
цьог
о об
ряду
розк
рива
єтьс
я в
окре
мому
текс
ті св
ящен
ного
пис
ання
.7.
3. Я
кщо
підс
таво
ю д
ля н
агад
уван
ня є
под
олан
ня з
ла, п
опер
еднь
опр
овод
итьс
я об
ряд р
озпо
ділу
добр
а і зл
а.
8. П
осмі
шка
та о
плес
ки8.
1. П
осмі
шка
– н
айпе
реко
нлив
іший
док
аз т
ого,
що
душ
а існ
ує т
а да
єме
ні в
іру!
8.2.
Пос
міш
ка та
опле
ски
– спо
соби
під
трим
ки до
бра т
а бор
отьб
и із
злом
,зо
крем
а, з
нуд
ьгою
. Пос
міха
йся
част
іше.
Це
спос
іб з
ближ
ення
душ
.П
леск
ай в
дол
оні,
коли
хоче
ш п
оказ
ати
підт
римк
у доб
ра.
8.3.
Пок
и зл
о сл
абке
, йог
о мо
жна
здол
ати
думк
ою, с
лово
м, п
осмі
шко
ю.
Війн
у ін
оді м
ожна
пер
етво
рити
на
жар
т на
дпри
родн
ою с
илою
душ
ілю
дини
. Тво
рінн
я до
бра в
таки
й сп
осіб
є од
ним
з важ
ливи
х мор
альн
ихпр
инци
пів. 9.
Дух
овні
ініц
іати
ви, с
пеці
альн
і та
інди
віду
альн
і рит
уали
9.1.
Лю
дина
пок
лоня
єтьс
я ду
ші к
ожно
ї лю
дини
, в т
ому
числ
і сво
їйвл
асні
й, б
удь-
яким
спо
собо
м, я
кий
демо
нстр
ує л
юдя
м і с
обі н
айви
щу
цінн
ість
люди
ни й
душ
і лю
дини
. Пит
ай св
ою д
ушу п
ро в
се, щ
о хв
илю
є.П
роси
душ
у про
чудо
та до
веди
, що ж
иття
гідн
е чуд
а. С
луха
й св
ою ду
шу.
9.2.
Ніх
то н
е обм
ежує
вір
уючи
х у зд
ійсн
енні
осо
бист
их, і
ндив
ідуа
льни
хри
туал
ів б
огос
луж
іння
за
прав
илам
и, п
ідка
зани
ми їм
Бог
ом ш
ляхо
мод
кров
ення
.9.
3. П
ропо
відн
ики
мож
уть
здій
сню
вати
спе
ціал
ьні п
ублі
чні р
итуа
ли,
підк
азан
і Бог
ом. Б
удь-
які о
рган
ізац
ійні
ріш
ення
хра
ните
лів
віри
вико
ную
ться
у їх
спіл
ьнот
ах я
к сп
еціа
льни
й ри
туал
.9.
4. Х
рани
телі
віри
мож
уть в
изна
чати
свят
а, си
мвол
и, ц
ілі т
а орі
єнти
рина
пев
ний
часо
вий
пром
іжок
, удо
скон
алю
вати
фор
му с
вящ
енно
гопи
санн
я із з
бере
жен
ням
зміст
у, пр
одик
това
ного
Бог
ом, з
дійс
нюва
ти ін
ші
спец
іаль
ні р
итуа
ли у
релі
гійни
х спі
льно
тах.
9.5.
Спе
ціал
ьні р
итуа
ли в
икон
ують
ся п
ропо
відн
икам
и, з
окре
ма,
хран
ител
ями
віри
за пр
авил
ами,
вста
новл
еним
и ш
ляхо
м Бо
жес
твен
ного
одкр
овен
ня, д
ля за
галь
ного
бла
га, з
’ясу
ванн
я та
утв
ердж
ення
істи
ни й
визн
ачен
ня о
рієн
тирі
в по
даль
шог
о ро
звит
ку н
ашої
рел
ігії.
10. П
окли
канн
я хр
анит
елів
вір
и та
проп
овід
никі
в, д
іяль
ніст
ь ду
шев
них с
піль
нот.
10.1
. Бог
без
посе
редн
ьо к
личе
хра
ните
лів
віри
та
благ
осло
вляє
на
утво
ренн
я ду
шев
них
спіл
ьнот
. Душ
евно
ю с
піль
ното
ю м
оже
бути
суве
ренн
а осо
бист
ість х
рани
теля
вір
и.10
.2. Б
ог б
езпо
сере
дньо
кли
че п
ропо
відн
иків
та
благ
осло
вляє
на
проп
овід
ь.10
.3. Ф
орми
і пор
ядок
учас
ті в д
ушев
ній с
піль
ноті
визн
ачаю
ться
відп
овід
нодо
рег
ламе
нту,
з доб
рої в
олі х
рани
теля
віри
та з
благ
осло
венн
я Бож
ого.
10.4
. Уча
сть л
юди
ни у
душ
евни
х спі
льно
тах,
інфо
рмац
ія п
ро чи
сель
ніст
ьта
дія
льні
сть
душ
евни
х сп
ільн
от з
а до
брою
вол
ею м
оже
збер
ігати
ся в
таєм
ниці
.
КОДЕ
КС
КОДЕ
КС
КОДЕ
КС
КОДЕ
КС
КОДЕ
КС Р
ОЗП
ОДІ
ЛУ
РОЗП
ОДІ
ЛУ
РОЗП
ОДІ
ЛУ
РОЗП
ОДІ
ЛУ
РОЗП
ОДІ
ЛУ Д
ОБР
А
ДОБР
А
ДОБР
А
ДОБР
А
ДОБР
А І І І І І
ЗЛАЗЛ
АЗЛ
АЗЛ
АЗЛ
А1.
Баз
овий
мор
альн
ий к
рите
рій
релі
гійн
ої в
іри
в на
йвищ
у ці
нніс
тьлю
дини
: все
, що
утве
рдж
ує н
айви
щу
цінн
ість
люди
ни –
доб
ро; в
се, щ
опр
иниж
ує н
айви
щу
цінн
ість
лю
дини
– з
ло. Т
е, щ
о не
мож
е бу
тиви
знач
ено
як д
обро
чи
зло,
від
пові
дно
до ц
ього
код
ексу
виз
наєт
ься
неро
зпод
ільн
им.
2. Ц
ей к
одек
с ре
глам
енту
є ви
несе
ння
оцін
очни
х су
джен
ь мо
раль
ного
хара
ктер
у ду
шев
ною
спі
льно
тою
щод
о ф
еном
енів
– т
обто
тих
яви
щ,
дійс
них ч
и уя
вних
, які
, на д
умку
люде
й, за
слуг
овую
ть н
а оці
нку “
добр
о”чи
“зл
о”. М
орал
ьним
и є
судж
ення
, які
дос
кона
ло, і
стин
но, з
а до
брою
воле
ю р
озме
жов
ують
доб
ро і
зло.
3. М
етою
роз
поді
лу до
бра і
зла є
вис
ново
к щ
одо
певн
ого
фено
мену
, чи
єві
н до
бром
або
зло
м, а
бо є
нер
озпо
діль
ним
відп
овід
но д
о ба
зово
гомо
раль
ного
кри
тері
ю.
4. Я
кщо
фено
мен
визн
ано
добр
ом, в
исно
вок
мож
е мі
стит
и пр
опоз
иції
щод
о роз
витк
у та п
ошир
ення
цьог
о фен
омен
у. Як
що ф
еном
ен не
визн
ано
добр
ом, в
исно
вок
мож
е мі
стит
и пр
опоз
иції
щод
о тр
ансф
орма
ції
фено
мена
у до
бро.
Якщ
о фен
омен
визн
ано з
лом,
висн
овок
мож
е міст
ити
проп
озиц
ії щ
одо
його
под
олан
ня.
5. Б
удь-
які ф
еном
ени
мож
уть
вивч
атис
я на
пре
дмет
роз
поді
лу д
обра
ізл
а. Т
аким
и ф
еном
енам
и є,
зок
рема
, фак
ти т
а оц
іноч
ні с
удж
ення
,зо
крем
а, пр
о дія
льні
сть а
бо м
ету,
спос
оби,
резу
льта
ти ді
яльн
ості
окре
мих
люде
й, сп
ільн
от, ін
стит
уцій
тощ
о, а
тако
ж ж
иві т
а неж
иві п
редм
ети,
поді
ї,ін
фор
маці
ю, з
окре
ма п
ро п
роек
ти, н
амір
и, з
адум
и, м
отив
и, н
орми
,пр
авил
а, у
явле
ння,
зак
они
прир
оди
і сус
піль
ства
та
інш
е, а
так
ожсу
купн
ості
фен
омен
ів, з
в’яз
ки м
іж ф
еном
енам
и то
що.
6. Д
обро
і зл
о ро
зпод
іляє
хра
ните
ль в
іри.
Уча
сник
ами
проц
есу
розп
оділ
у до
бра
і зла
є о
крем
і лю
ди а
бо с
піль
ноти
, тов
арис
тва,
уста
нови
, орг
аніз
ації
тощ
о, п
редс
тавл
ені в
про
цесі
упов
нова
жен
ою н
ате
лю
дино
ю.
7. П
роце
с ро
зпод
ілу
добр
а і з
ла п
очин
аєть
ся з
а за
явою
про
роз
поді
лдо
бра і
зла,
под
аною
хран
ител
ю ві
ри, а
бо за
ініц
іати
вою
хран
ител
я вір
и.У
заяв
ах п
ро р
озпо
діл
добр
а і з
ла з
азна
чаєт
ься,
які
зая
вник
и, я
кіф
еном
ени
потр
ебую
ть р
озпо
ділу
доб
ра і
зла,
які
є з
ацік
авле
ні о
соби
,до
води
зая
вник
ів п
о су
ті п
оруш
еног
о пи
танн
я. З
аявн
ики
мож
уть
допо
вню
вати
і ут
очню
вати
свої
заяв
и. В
сі р
ішен
ня, з
аяви
, зве
рнен
ня,
клоп
отан
ня, д
овод
и, д
оказ
и, с
карг
и та
вис
новк
и по
сут
і про
цесу
єма
тері
алам
и пр
оцес
у і зб
еріг
ають
ся хр
анит
елем
вір
и. З
аміс
ть р
ечов
ихдо
казі
в до
мат
еріа
лів
проц
есу
приє
дную
ться
акт
и пр
о вс
тано
влен
няф
акті
в, з
авір
ені х
рани
теле
м ві
ри а
бо у
часн
иком
про
цесу
. Мат
еріа
липр
оцес
у ві
дкри
ті д
ля о
знай
омле
ння
учас
ника
м пр
оцес
у, а
так
ож –
інш
им о
соба
м за
ріш
ення
м хр
анит
еля
віри
. Змі
ст м
атер
іалі
в пр
оцес
умо
же
бути
оск
арж
ений
хра
ните
лю в
іри,
за
резу
льта
тами
роз
гляд
уск
арги
ухва
люєт
ься р
ішен
ня п
ро ви
луче
ння м
атер
іалі
в про
цесу
або п
роча
стко
ве іг
нору
ванн
я зм
істу
мат
еріа
лів
проц
есу.
Про
озн
айом
ленн
я з
мате
ріал
ами
проц
есу с
лід
пода
ти за
яву х
рани
телю
вір
и.8.
Ухв
алив
ши
ріш
ення
поч
ати
або
прод
овж
ити
проц
ес, х
рани
тель
вір
иви
знач
ає ч
асов
і рам
ки п
роце
су і
коло
осіб
, яки
х сто
суєт
ься
цей
проц
ес,
пові
домл
яє їм
про
поч
аток
про
цесу
та п
ропо
нує н
адат
и св
ої д
овод
и по
суті
про
цесу
. Дов
оди
маю
ть б
ути
обгр
унто
вани
ми і
мож
уть
бути
дове
дени
ми, з
окре
ма, з
а доп
омог
ою до
казі
в. О
соби
, які
не б
ули
залу
чені
до п
роце
су, м
ожут
ь зв
ерну
тись
із з
аяво
ю п
ро у
част
ь у
проц
есі,
яку
хран
ител
ь ві
ри р
озгл
ядає
та
за р
езул
ьтат
ами
розг
ляду
вин
осит
ьмо
тиво
ване
ріш
ення
про
залу
ченн
я за
явни
ка д
о пр
оцес
у або
від
мову
уза
луче
нні д
о пр
оцес
у.9.
За
резу
льта
тами
оці
нки
дово
дів
учас
никі
в пр
оцес
у та
фак
тичн
ихоб
став
ин сп
рави
, кер
уючи
сь б
азов
им м
орал
ьним
кри
тері
єм, х
рани
тель
віри
вин
осит
ь об
грун
това
ний
висн
овок
щод
о то
го, ч
и є
ті ч
и ін
ші
фено
мени
(сук
упно
сті ф
еном
енів
, зв’
язки
між
фен
омен
ами)
доб
ром
чизл
ом, а
бо є
неро
зпод
ільн
ими.
10. В
исно
вок
за р
езул
ьтат
ами
проц
есу
нада
єтьс
я уч
асни
кам
проц
есу,
ата
кож
– ін
шим
особ
ам за
ріш
ення
м хр
анит
еля в
іри.
Хра
ните
ль ві
ри св
оїм
ріш
ення
м мо
же
запр
опон
уват
и ви
знач
еним
ним
уча
сник
ам п
роце
суоп
лати
ти ви
трат
и на
веде
ння п
роце
су у
визн
ачен
ому х
рани
теле
м об
сязі
.В
тако
му р
азі в
исно
вок
за р
езул
ьтат
ами
проц
есу
чи ін
ше
ріш
ення
,пе
редб
ачен
е ци
м ко
декс
ом, н
адає
ться
вик
лючн
о у
разі
опл
ати
цих
витр
ат. З
а кл
опот
ання
м уч
асни
ка п
роце
су х
рани
тель
вір
и мо
же
прод
овж
ити
проц
ес у
зв’я
зку з
нов
ими
обст
авин
ами,
нас
лідк
ом чо
го м
аєбу
ти у
хвал
ення
нов
ого
висн
овку
. Вис
ново
к за
рез
ульт
атам
и пр
оцес
умо
же
віль
но о
прил
юдн
юва
тись
буд
ь-як
ими
особ
ами
без
змін
та
пере
круч
ень.
1. Н
агад
уван
ня –
це с
исте
мати
чне р
итуа
льне
звер
ненн
я до
окр
емих
люде
й та
гру
п, щ
об д
ілит
ися
віро
ю і
випр
омін
юва
ти в
іру,
а т
акож
боро
тись
із
злом
. Зок
рема
, за
допо
мого
ю р
итуа
лу н
агад
уван
нямо
жна
поб
орот
и та
кі п
рояв
и зл
а, я
к не
уваж
ніст
ь, н
епос
лідо
вніс
ть,
знев
ага,
во
рож
ість
, бр
ехня
, св
авіл
ля,
безу
мст
во,
безп
ерсп
екти
вніс
ть, б
езві
р’я.
Пок
и зл
о сл
абке
, йог
о мо
жна
здол
ати
думк
ою, с
лово
м, п
осмі
шко
ю, з
верн
ення
м до
лю
дськ
их д
уш у
над
іїна
роз
умін
ня т
а сп
івчу
ття,
а т
акож
мол
итво
ю, ч
ерез
спі
лкув
ання
зБо
гом,
що
жив
е у
кож
ній
душ
і.2.
Під
став
ами
для
здій
снен
ня р
итуа
лу н
агад
уван
ня м
ожут
ь бу
тисп
ілку
ванн
я з
Бого
м, д
обра
вол
я ду
ші,
подо
ланн
я зл
а, в
исно
вок
хран
ител
я ві
ри п
ро р
озпо
діл
добр
а і з
ла. Н
а ці
й пі
дста
ві Б
ог д
икту
єві
рую
чим
чере
з душ
у доб
ру ф
орму
рит
уалу
наг
адув
ання
– то
бто,
спос
ібзд
ійсн
ення
рит
уалу
.3.
Фор
ма р
итуа
лу н
агад
уван
ня м
оже б
азув
атис
я на у
сном
у, п
исьм
овом
у,ел
ектр
онно
му, і
ншом
у зв
ерне
нні б
удь-
яког
о до
брог
о зм
істу
, що
НА
ГАДУ
ВАН
НЯ
НА
ГАДУ
ВАН
НЯ
НА
ГАДУ
ВАН
НЯ
НА
ГАДУ
ВАН
НЯ
НА
ГАДУ
ВАН
НЯ
відп
овід
ає св
ящен
ному
пис
анню
, з б
удь-
якою
зазд
алег
ідь
визн
ачен
оюпе
ріод
ичні
стю
. Баж
ано
циту
вати
свящ
енне
пис
ання
.4.
Якщ
о рит
уал н
агад
уван
ня зд
ійсн
юєт
ься
за ви
снов
ком
хран
ител
я ві
рив
рамк
ах п
роце
су р
озпо
ділу
добр
а і зл
а, хр
анит
ель в
іри
свої
м рі
шен
ням
мож
е за
проп
онув
ати
визн
ачен
им н
им у
часн
икам
про
цесу
опл
атит
иви
трат
и з р
еалі
заці
ї рит
уалу
наг
адув
ання
.5.
Наг
адув
ання
має
здій
сню
вати
сь бе
зпер
ервн
о, п
оки
збер
ігаєт
ься д
обра
підс
тава
і доб
ра ф
орма
наг
адув
ання
.6.
Рит
уал
нага
дува
ння
має
бути
при
пине
ний,
кол
и пі
дста
ва а
бо ф
орма
риту
алу
виче
рпал
а се
бе, а
бо к
оли
вияв
лено
ома
нлив
ість
під
став
ири
туал
у, аб
о ко
ли ф
орма
рит
уалу
пер
еста
є бут
и до
брою
.7.
Рит
уал
нага
дува
ння
мож
е бут
и пр
ипин
ений
в зв
’язк
у з в
ичер
панн
ямф
орми
, як
що
дося
гнут
о ро
зумі
ння
та с
півч
уття
, вс
тано
влен
овз
аємо
зв’я
зок
душ
, зас
відч
ене
проб
удж
ення
душ
і, щ
ире
праг
ненн
ядо
бра,
гот
овні
сть
до д
обро
чесн
ого
жит
тя, с
півп
раці
, спо
куту
ванн
яск
оєно
го зл
а без
наг
адув
ання
у ви
знач
еній
фор
мі.
5.3.
5.3.
5.3.
5.3.
5.3.
Дек
л.3,
76.
1.
6.1.
6.
1.
6.1.
6.
1. К
од. 3
6.2.
6.2.
6.2.
6.2.
6.2.
Код
. 17.
1.
7.1.
7.
1.
7.1.
7.
1. С
имв.
13, Н
аг. 1
7.3.
7.
3.
7.3.
7.
3.
7.3.
Код
. 78.
1.
8.1.
8.
1.
8.1.
8.
1. С
имв.
12, П
ер.
12-1
5
9.3.
9.
3.
9.3.
9.
3.
9.3.
Рег
л. 5.
5
10.3
.10
.3.
10.3
.10
.3.
10.3
. Діа
л.55
-56,
Регл
. 110
.4. Д
іал.
9-10
1.
1.
1.
1.
1. С
имв.
19,
Діал
. 43-
48
2.
2.
2.
2.
2. Р
егл.
4.1
3.
3.
3.
3.
3. Р
ит. 6
.14.
4.
4.
4.
4.
Сим
в. 46
9.
9.
9.
9.
9. С
имв.
43,
Діал
. 5-6
1.
1.
1.
1.
1. С
имв.
13, 2
6
2.
2.
2.
2.
2. Р
ит. 1
,Ко
д. 10
3.3.3.3. 3. Р
ит. 2
6.
6.
6.
6.
6. Л
юд.
4
3
ОСМИ
СЛЕНН
Я
ДОЛЯ
ДОЛЯ
ДОЛЯ
ДОЛЯ
ДОЛЯ
11. Все життя безумне.
12. Досконала душа береж
е розум і веде до істини з допомогою Бога,
джерела всіх душ
.13. Ж
иття недосконале.14. Лю
би його таким, яке є, бо любов удосконалю
є життя, душ
аудосконалю
є любов, Бог удосконалю
є душу.
15. Не твори собі ворога.
16. Зла воля – це всього лише недосконалість мізерного тіла.
17. Долай злу волю силою
віри, доброю волею
своєї досконалої безмежної
душі.
18. З любові до істини починається діалог з Богом, вічний та досконалий,
рівний і душевний, якому нема переш
код.
ОСМ
ИСЛЕН
НЯ
ОСМ
ИСЛЕН
НЯ
ОСМ
ИСЛЕН
НЯ
ОСМ
ИСЛЕН
НЯ
ОСМ
ИСЛЕН
НЯ
ЛЮДИ
НА
ЛЮ
ДИН
А
ЛЮДИ
НА
ЛЮ
ДИН
А
ЛЮДИ
НА
ПО
НА
Д П
ОН
АД
ПО
НА
Д П
ОН
АД
ПО
НА
Д УСЕУСЕУСЕУСЕУСЕ
Це свящ
енна декларація віри в найвищу цінність лю
дини (віри влю
дину), основою якої є спорідненість лю
дини з її безсмертною душ
ею,
яка має нескінченну цінність і здатна творити чудеса.1. Душ
а1.1. Н
іхто і ніщо не існує наодинці з собою
.1.2. Все, щ
о існує в світі: люди, тварини, рослини, предмети – поряд зі
своєю тілесною
природою, тілесною
оболонкою маю
ть душу.
1.3. Душа - активна безсмертна субстанція. Вона надприродна, неосяж
наі безвимірна зі світу матеріальних об’єктів, але у душ
і весь сенс існуваннявсього сущ
ого, майбутнє і минуле, символізм і правда, місце і значенняносія душ
і в природі.1.4. М
и споріднені з нашими душ
ами. Душа впливає на існування. Душ
авпливає на ж
иття, на долю. Душ
а і її носій є одне ціле.1.5. Будь-яке описання душ
і впливає на неї. Думки і слова про те, якою є
душа, мож
уть її змінити, але не перетворять її на щось матеріальне.
1.6. Душі торкаю
ться одна одної. Всі душі світу є братніми й існую
ть увзаємодії та рівновазі, щ
о є запорукою природнього стану речей.
1.7. Жива душ
а здатна на прояви волі, віри, любові та пізнання. Воля,
віра, любов та пізнання зближ
ують між
собою душ
і та впливають на
матеріальну природу, минуле і майбутнє.2. Лю
дина та найвища цінність
(найвище значення) лю
дини2.1. Лю
дина є носієм живої душ
і, що усвідомила себе, керує собою
й міняєнавколиш
ній світ відповідно до своїх уявлень і намірів. Коли жива душ
астає свідомістю
, її носій у сукупності з душею
стає людиною
.2.2. Душ
а людини, а з нею
і людина як невіддільний носій душ
і єнайвищ
ою цінністю
в світі, як природному, так і уявному. Цінність всіх
людських душ
є найвищою
та рівною у своїй нескінченності.
2.3. Людина, як невіддільний носій душ
і, міняє інші душ
і своїмивчинками: ділами, словами, сказаними та написаними, ж
естами ізнаками, думками, мріями, планами та поглядами.2.4. Душ
а людини миттєво переміщ
ується у часі та просторі, долає будь-які перепони за своїм баж
анням й творить чудеса, міняючи порядок
речей понадприродним шляхом за своєю
усвідомленою волею
, якщо
вона підкріплена правдивим розумінням найвищої цінності лю
дини.2.5. Н
іщо матеріальне чи нематеріальне не мож
е принизити найвищого
значення людської душ
і, але може посіяти зерна сумніву чи зухвалого
заперечення найвищого значення лю
дини, що є гріхом та неправдою
.Душ
а людини має боротись із неправдою
і гріхом, укріплювати віру в
найвищу цінність лю
дини – свою та інш
их людей. Від сили цієї віри
великою мірою
залежить сила надприродного впливу душ
і людини на
матеріальний світ.2.6. Усвідомивш
и повною мірою
свою найвищ
у цінність, людина здатна
творити чудеса.2.7. Одне з найбільш
их чудес – життя душ
і людини до її народж
ення тапісля смерті матеріального тіла. Душ
а може народж
уватись скількизавгодно разів. П
ри народженні, однак, душ
а втрачає пам’ять, яка може
відновитись згодом частинами, коли людина творить чудеса.
3. Моральні принципи
3.1. Все, що укріплю
є віру в найвищу цінність лю
дини, є добро. Людина
повинна творити добро і жити добром.
3.2. Проповідь віри в лю
дину, розповідь про сутність найвищої цінності
людини і укріплення віри в неї, читання, осмислення, виготовлення і
дарування символу віри, проведення обрядів та церемоній для вірян йтих, хто баж
ає дізнатись більше про цю
віру, прийняття сповідігріш
ників, самовіддача в утішенні та допомозі й добрих порадах лю
дямє великим добром, гідним поваги і наслідування тими, хто вірить, щ
олю
дина понад усе (чи, те ж саме, вірить в лю
дину). Проповідниками віри
в людину стаю
ть люди, щ
о відчули покликання до цього і повністюрозумію
ть суть вчення віри в людину.
3.3. Все, що приниж
ує людину, або причиняє лю
дині біль чи смерть, аборуйнує її свідомість, її волю
, віру, любов чи знання – є зло. Лю
динаповинна боротись зі злом.3.4. П
оки зло слабке, його можна здолати думкою
, словом, посмішкою
.Війну іноді мож
на перетворити на жарт надприродною
силою душ
ілю
дини. Творіння добра в такий спосіб є одним з важливих моральних
принципів.3.5. Коли нема інш
ого шляху, сильне зло треба долати малим злом – але
тільки у тому разі, коли точно знаєш, щ
о сукупність зла у світі від такоговчинку зменш
иться, і скоєне зло буде спокутуване.3.6. Коли лю
дина скоїла зло, вона має спокутувати цей гріх: сповідуватисьпроповіднику віри в лю
дину, просити прощення у всіх, кого зачепило
скоєне зло, у разі необхідності - відшкодувати нанесені збитки, понести
покарання відповідно до законів та звичаїв суспільства.3.7. Доброчесне ж
иття, пошук і досягнення свого щ
астя у волі, вірі,лю
бові та пізнанні, допомога людям, створення сімейного сою
зу тавиховання дітей, співпраця з лю
дьми та творчість є добром.4. Табу
Тим, хто вірить, що лю
дина – понад усе:4.1. Забороняється ставити під сумнів найвищ
у цінність людини та її
душі, свою
здатність творити чудеса силою віри.
4.2. Забороняється свідомо принижувати лю
дину в будь-який спосіб,приниж
увати себе та інших, зокрема через знущ
ання, калічення,насильство та вбивство.4.3. Забороняється думати, казати, чинити неправдиво абонесправедливо.4.4. Забороняється творити зло чи сприяти творенню
зла своєюбездіяльністю
.4.5. Забороняється ж
ити всупереч принципам віри, вчиняти гріхи.4.6. Забороняється топтати і спалю
вати символ віри.4.7. Забороняється зневаж
ати вірою і переконаннями інш
их людей.
4.8. Забороняється боятись того, чого ти не знаєш.
Проповіднику віри в лю
дину:4.9. Забороняється розголош
увати сказане, почуте і побачене під чассповіді.4.10. Забороняється критикувати інш
і релігії.5. Ритуали
5.1. Людина поклоняється душ
і кожної лю
дини, в тому числі своїйвласній, будь-яким способом, який демонструє лю
дям і собі найвищу
цінність людини й душ
і людини. П
итай свою душ
у про все, що хвилю
є.П
роси душу про чудо та доведи, щ
о гідний чуда. Слухай свою душ
у.5.2. П
итай себе про кожен важ
ливий вчинок, який маєш намір зробити:
“Як це укріпить віру в найвищу цінність лю
дини?”. Якщо це колективний
вчинок і ти не можеш
самостійно знайти відповідь на таке питання,спитай про це в інш
их!5.3. П
осміхайся частіше. Ц
е спосіб зближення душ
. Плескай в долоні,
коли хочеш показати підтримку добра.
5.4. Коли тілесна оболонка людини народж
ується, а також щ
ороку требаякомога більш
е розповідати всім про добро, яке вона може вчинити в
майбутньому чи вчинила, підкреслювати найвищ
у цінність людини.
Коли тілесна оболонка людини вмирає, треба негайно і якомога ш
ирше
розповісти всім про добро, вчинене нею, підкреслю
вати найвищу
цінність людини, записати і увіковічити найкращ
і діяння – тодібезсмертна душ
а людини в своєму вічному ж
итті стане щасливою
ідосягне всього, чого забаж
ає.5.5. П
омісти в оселі на видному місці символ віри, зроблений гарно, щоб
радував око.5.6. Н
а свято чи коли душа того баж
ає, подаруй іншим символ віри.
5.7. Читай символ віри. Думай, мрій, черпай натхнення з символа віри.Коли страш
но, гірко, нудно, коли розчарований, хворий, безсилий, коливіра слабш
ає – читай символ віри.5.8. Обряди і церемонії для тих, хто вірить, щ
о людина – понад усе, які
не є особистими (індивідуальними), проводять проповідники віри влю
дину. Проповідники віри в лю
дину дарують всім баж
аючим символ
віри для поширення наш
ої релігії. Проповідники віри в лю
дину можуть
поширю
вати власні декларації як висловлення своєї думки, у формі
рукопису стосовно питань віри та їх впливу на життя; проповідники
повинні торкатися своєю душ
ею до кож
ної такої декларації. Ключову
роль серед проповідників віри в людину грає душ
а – хранитель віри влю
дину, яка крім видання декларацій може також
поширю
ватиманіф
ести як висловлення своєї думки, у формі рукопису стосовно
важливих питань віри і, зокрема, про визнання проповідниками віри в
людину, а окремо і про відлучення від віри та визнання неправдою
проповідей тих, хто чинить зло, прикриваючись добрим ім’ям наш
оївіри. Хранитель за зверненнями лю
дей вивчає феномени та письмововідповідає на питання про добро і зло. Хранитель слідкує заавтентичністю
символа віри, інших предметів культу та догм.
5.9. Проповідники віри в лю
дину за необхідності проводять збори дляпроповіді та публічного обговорення мож
ливостей і найвищої цінності
душі лю
дини та проведення інших обрядів і церемоній. П
роповідникамвіри в лю
дину дозволяється правдиво критикувати зло, якщо така
критика укріплює віру лю
дей в найвищу цінність лю
дини.5.10. П
роповідники віри в людину приймаю
ть сповідь тих, хто вчинивгріх, даю
ть поради, як його спокутувати, та тримають зміст сповіді в
таємниці. Під час сповіді тримай в руках символ віри.
11. 11. 11. 11. 11. Дос. 21
13. 13. 13. 13. 13. Діал. 5018. 18. 18. 18. 18. Рит. 1
1.1.1.1.1.1.1.1.1.1. Дос. 6,12, 39,Симв. 3,Регл. 11.2. 1.2. 1.2. 1.2. 1.2. Дос. 21-23, Гарм. 71.4. 1.4. 1.4. 1.4. 1.4. Симв. 9,14-16,Декл. 22.1. 2.1. 2.1. 2.1. 2.1. Дос. 56,Симв. 10,Діал. 37-38,45-462.2. 2.2. 2.2. 2.2. 2.2. Симв. 72.5. 2.5. 2.5. 2.5. 2.5. Симв.31, Діал. 52,Регл. 43.1.3.1.3.1.3.1.3.1. Симв.19, Діал.45-463.2. 3.2. 3.2. 3.2. 3.2. Рит. 10,Регл. 33.3. Діал.47-483.4. 3.4. 3.4. 3.4. 3.4. Симв.11-17,П
ер. 12-153.6. 3.6. 3.6. 3.6. 3.6. Рит. 4,Діал. 49-503.7.3.7.3.7.3.7.3.7. Креат.31, Декл. 64.1.4.1.4.1.4.1.4.1. Симв. 74.2. 4.2. 4.2. 4.2. 4.2. Симв. 194.3. 4.3. 4.3. 4.3. 4.3. Симв. 234.4.4.4.4.4.4.4.4.4. Лю
б. 9-15, Діал.33-344.7.4.7.4.7.4.7.4.7. Діал.5-6, 15-164.8. 4.8. 4.8. 4.8. 4.8. Лю
б.6, 154.9. 4.9. 4.9. 4.9. 4.9. Рит. 4,Регл. 4.44.10. 4.10. 4.10. 4.10. 4.10. Діал.11-12
5.1. 5.1. 5.1. 5.1. 5.1. Діал. 7-8, Рит. 95.2.5.2.5.2.5.2.5.2. Рит. 105.3.5.3.5.3.5.3.5.3. Симв.17, Рит. 85.4.5.4.5.4.5.4.5.4. Рит. 35.5. 5.5. 5.5. 5.5. 5.5. Рит. 2
5.8. 5.8. 5.8. 5.8. 5.8. Рит. 10,Регл. 1, 3
5.10. 5.10. 5.10. 5.10. 5.10. Рит. 4
1. «Боже, навіщ
о ти твориш мене?»
2. «Щоб ви творили мене.»
3. «Боже, навіщ
о ти спілкуєшся зі мною
?»4. «Щ
об ви спілкувалися зі мною.»
5. «Боже, чого ти хочеш
від мене?»
6. «Досконалості.»7. «Бож
е, ти любиш
мене?»8. «Я вірю
в тебе.»9. «Бож
е, що буде зі мною
?»10. «Твоє буття належ
ить тобі.»
2. 2. 2. 2. 2. Бож
. 26,Рит. 1.4
10.10.10.10.10. Симв. 46,Декл. 5
6
ОБРЯДспорідненості лю
дини з Богом».49. «Хіба ж
иттєвий досвід не підказує, що лю
ди грішні?»
50. «Мудра лю
дина бачить в своїх та чужих гріхах віддзеркалення
недосконалості, а у недосконалості – поштовх до удосконалення.»
51. «Чи не занадто добре ви думаєте про людей?»
52. «Як би добре ми не думали про людей, завж
ди треба думати ще кращ
е.Знання недоліків лю
дського життя не має сенсу, якщ
о не підкріпленеусвідомленням досконалості лю
дської душі як головної ж
иттєдайноїсили, доброї волі лю
дини. Треба розуміти, що сумніви у добрій сутності
людини є матеріалістичними, тому недосконалими. Так, матеріалізм
корисний для пізнання та удосконалення недосконалого матеріальногосвіту, для примнож
ення добробуту. Однак не можна приниж
увати душу
за ознакою нематеріальності, це зло, а матеріалісти декларую
тьпервинність матерії і тому схильні до цього зла. Хоча Бог допомагаєматеріалістам
самовдосконалюватись
за допомогою
розуму,
раціонального мислення, їх сліпа довіра матеріальному світу відволікаєвід прийняття доброї волі Бога. Свящ
енне писання каже про деяких
матеріалістів: зло може об’єднати двох чи більш
е людей, розчинити їх
особистості, отруїти їх душі ж
агою приниж
ення. Матеріалісти схильні
вірити лише недосконалим відчуттям, ж
ити заради недосконалихпочуттів, підміняю
чи людяність – буття душ
і – вториннимибіологічними та соціальними ознаками лю
дського життя. Вони
вважаю
ть, що про душ
у турбуються лиш
е діти та наївні фантазери, що
дорослий не належить собі та не мож
е мати якусь егоїстичнуіндивідуальну
душу.
Але
це –
забобони, недосконалості
матеріалістичного світогляду, що послаблю
ють зв’язок досконалої душ
іматеріаліста з недосконалою
свідомістю, захопленою
спогляданнямматерії. Душ
а уособлює добру волю
, розум; суть людяності сміш
нош
укати в бездушних тілах та їх натовпах, керованих почуттями та
інстинктами, бо душа важ
ливіша за все.».
53. «Хіба не почуття об’єднують лю
дей?»54. «П
очуття – це реакція тіла, частина природи, недосконалогоматеріального світу. Тому почуття мож
уть нести зло. Людей
характеризують не почуття, а добра воля душ
і, розумність, фантазія ібаж
ання змінювати ж
иття на краще. Доброю
є спільнота, благословеннаБогом, коли Бог об’єднує лю
дей у співпраці. Безумному об’єднанню,
стадності, властива недосконалість. Бог допомагає нам долати стадність.Інстинкт стадності, тобто потяг бути частиною
якоїсь спільноти, нібитобільш
значущої, ніж
сама людина, я сприймаю
як фізіологічний атавізм.Щ
о б не казали матеріалісти, переконання і вчинки однієї людини не
менш важ
ливі, ніж переконання та вчинки двох та більш
е людей.
Індивідуум і колектив, як природні суб’єкти, рівноцінні й рівноважні;
саме тому спільнота з однієї людини є повноцінною
спільнотою. П
рава,інтереси, воля колективу та права, інтереси, воля індивідуума однакововаж
ливі. Віра одного так само сильна, як віра мільйонів. З метафізичноїточки зору індивідуум ближ
чий до Бога, ніж колектив, оскільки Бог
спілкується з окремими людьми, а не з колективами. Н
авіть дивоколективного одкровення Бог зрідка творить у відповідь наіндивідуальні молитви. Досконалий Бог уособлю
є найвищу цінність
людини, а недосконалі спільноти іноді намагаю
ться зневажити нею
, тимсамим приниж
уючись до богохульства. З точки зору мудрої лю
дини що
егоїстичне прагнення домінувати, що примус до неприродної скромності
та самопожертви – однаково недосконалі прояви безумного стадного
інстинкту».55. «Щ
о таке спільнота?»56. «Ц
е душа будь-якої сукупності душ
. Спільнота досконалого початку– це Бог. Спільнота одної душ
і – це суверенна особистість абоіндивідуальність. Кож
на група, кожне об’єднання лю
дей в матеріальномусвіті має спільноту. Н
осії душ ж
ивуть за недосконалими законамиматеріального світу, а спільнота є виявом Бож
ественного одкровення іявляє досконалу свободу завдяки добрій волі Бога.»
57. «Як ви спілкуєтесь з Богом?»58. «Лю
дина може самостійно молитися Богу і отримувати у відповідь
безумовно істинне одкровення. Ми безпосередньо спілкуємось з Богом.
Звертатися до Бога найкраще через молитву, зокрема – подумки.
Спілкування з Богом відбувається за допомогою усвідомлення і
творення: ці унікальні якості даровані кожній лю
дині саме для того, щоб
ми могли безпосередньо спілкуватись з Богом. Спілкуючись з Богом,
людина деякою
мірою творить Бога і тим самим Бог через безсмертну
душу творить долю
людини; в цьому суть вічного, істинно дивовиж
ноговзаємозв’язку лю
дини і її живої душ
і з Богом.»59. «Ви впевнені, щ
о спілкуєтесь саме з Богом?».60. «Спілкування з Богом - це завж
ди чудо. Я не можу сумніватися у
істинності одкровення. Ви – сторонній спостерігач і можете
висловлювати сумніви, однак цим ніколи не похитнете мою
віру.»61. «Чому різні лю
ди кажуть різне зі слів Бога?»
62. «Будь-який переказ істини недосконалий, бо спотворюється його
матеріальною ф
ормою. Всі матеріальні ф
орми недосконалі, природанедосконала. От чому переказ істини має постійно вдосконалю
ватись, іце стосується навіть свящ
енного писання. Вдосконалення є пошуком
душі, прагненням Бож
ого одкровення. Людина у одкровенні отримує
дар істини від Бога, як абстракцію. Істина, за виклю
ченням деякихчудесних випадків, є формою
, яку кожна лю
дина наповнює змістом по-
своєму – власною вірою
, мудрістю, почуттями та знаннями, згідно
підказкам своєї душі. Свящ
енні тексти віри в найвищу цінність лю
дининадзвичайно абстрактні та узагальнені саме тому, щ
о показують прямий
шлях до спілкування з Богом. Краса форми не обтяж
ена зайвим тягаремзмісту в дарованому Богом свящ
енному писанні.»63. «Як знайти душ
у?»64. «Скаж
и собі: душа – це я! Ц
е моя добра воля! Вір в себе і твори добро.Володій собою
.»65. «Як володіти собою
?»66. «Відмеж
уй свідомість від зла. Реалізуй свій суверенітет особистості.Всі злі баж
ання та вчинки – від недосконалості світу, від поганого ритмусерця та плутанини у нейронах мозку, від безумних почуттів та баж
ань,від недостатності точних знань та вмінь, поганого володіння мовою
таневміння сказати, почути, усвідомити найваж
ливіше. Від нерозумної
любові, коли начебто й ж
ивеш поряд з лю
дьми, любиш
їх, але розумітиїх та допомагати їм по-справж
ньому не вмієш і ліньки вчитися; коли
приречено підкоряєшся злій волі лю
бої, але тимчасово безумної особичи групи, а по правді треба гучно заперечити і привести безумців до тями,повернути їх тілам зв’язок з душ
ами. Все зло – від послаблення зв’язкуміж
тілом та душею
, який робить людину творцем добра, який спрямовує
тіло до творення добрих справ з вірою у себе, прагненням подолати всі
недосконалості тіла, інших тіл та реш
ти природи, зробити світ кращим
для себе та інших лю
дей.»67. «Як вдосконалю
вати матеріальний світ?»68. «Лю
дина повинна творити добро і жити добром. Доброчесне ж
иття,пош
ук і досягнення свого щастя у волі, вірі, лю
бові та пізнанні,творення спільнот, в тому числі сім’ї для виховання дітей, співпраця злю
дьми та вільна творчість є проявами доброї волі, які міняють світ
на краще. Бог благословив лю
дей творити добро, долати зло,спокутувати гріхи.»69. «Як зберегти віру?»70. «Бог каж
е: думай, мрій, черпай натхнення з символа віри. Колистраш
но, гірко, нудно, коли розчарований, хворий, безсилий, коли віраслабш
ає – читай символ віри. Загалом, читай священне писання.
Користуйся цим камертоном в усіх випадках життя. Коли не розумієш
написаного – спитай подумки Бога, прояви добру волю, і Бог відповість
на всі питання. Пам’ятай: слово Бож
е не у тексті, символ віри міститьсяна кож
ному чистому аркуші паперу. П
рояви мудрість, і з Божою
допомогою зумієш
прочитати істину в усьому сущому.»
ОБРЯД
ОБРЯД
ОБРЯД
ОБРЯД
ОБРЯД
РИТУА
ЛИ
РИТУА
ЛИ
РИТУА
ЛИ
РИТУА
ЛИ
РИТУА
ЛИ СВЯЩ
ЕНН
ОГО
СВЯЩЕН
НО
ГОСВЯЩ
ЕНН
ОГО
СВЯЩЕН
НО
ГОСВЯЩ
ЕНН
ОГО
ОБРЯДУ
ОБРЯДУ
ОБРЯДУ
ОБРЯДУ
ОБРЯДУ
1. Спілкування з Богом1.1. Бог відповідає на віру.1.2. Кож
ен віруючий мож
е без посередників молитися Богу і отримуватиу відповідь безумовно істинне одкровення. Звертатись до Бога найкращ
ечерез молитву, зокрема, подумки. Чиста свідомість та добра воля єф
ормами молитви. Очікуй одкровення, відволікаю
чись від усьогоматеріального.1.3. Спілкування з Богом відбувається за допомогою
усвідомлення ітворення: ці унікальні якості даровані кож
ній людині саме для того, щ
обми могли безпосередньо спілкуватись з Богом.1.4. Спілкую
чись з Богом, людина деякою
мірою творить Бога і тим
самим Бог через безсмертну душу творить долю
людини; в цьому суть
вічного, істинно дивовижного взаємозв’язку лю
дини і її живої душ
і зБогом.1.5. До Бога слід звертатися за істиною
та прозрінням у будь-якихпитаннях, ділитися всіма сумнівами, сповідуватися. Спілкування з Богомгрунтується на щ
ирості. Бог являється у мріях. Голос Бога можна почути
лише самостійно, силою
віри власної душі. Радимо зберігати мудрість,
не схибити у тлумаченні одкровення.2. Осмислення, вш
анування і даруваннясвящ
енного писання2.1. Свящ
енне писання - подарунок Божий лю
дині. Даруючи його інш
имлю
дям, стаємо провідниками Божої істини. Даруй свящ
енне писанняколи завгодно, коли душ
а того бажає, при знайомстві, на початку
співпраці, з нагоди народження та інш
их свят. Читаючи свящ
еннеписання, ми спілкуємось з автором. Розумію
чи його по-своєму, ми стаємоспівавторами.2.2. Регулярне читання та осмислення свящ
енного писання допомагаєвірую
чим зберігати мудрість, вести моральне життя, правильно
спілкуватись з Богом. Вшанування свящ
енного писання доречнимицитатами у будь-яких текстах та добрих тлумаченнях на благо добрихсправ вітається Богом.2.3. Окреме місце у свящ
енному писанні займає перше одкровення -
символ віри, що оспівує душ
евність.2.4. Читай символ віри. Думай, мрій, черпай натхнення з символа віри.Коли страш
но, гірко, нудно, коли розчарований, хворий, безсилий, коливіра слабш
ає – читай символ віри. Коли душа того баж
ає, даруй символвіри. П
омісти в оселі на видному місці символ віри, зроблений гарно,щ
об радував око.2.5. В наш
ому обряді символ віри може заміщ
уватись священним
писанням в цілому або чистим аркушем як символом досконалого
початку, які завідомо містять символ віри.3. П
роповідь3.1. Допомагаю
чи людям повірити в себе, твори добро.
3.2. Проповідуй віру в лю
дину. Проповідь прикрасить будь-яку подію
:свято, початок і кінець ж
иттєвого циклу, народження та смерть.
Розповідай про сутність найвищої цінності лю
дини і укріплюй істинну
віру душевним словом. П
оширю
й священне писання та власні декларації
з питань віри та їх впливу на життя. П
ублічно молися.3.3. Бог мож
е покликати кожну душ
у бути проповідником віри внайвищ
у цінність людини.4. Сповідь і спокута
4.1. Сповідь - це довірительне, таємне спілкування на будь-яку тему убудь-якій формі. Всі учасники сповіді повинні тримати зміст сповіді втаємниці, поки інш
е не продиктує їх спільна добра воля.4.2. Коли лю
дина прагне добра, вона може сповідуватись проповіднику
віри в людину і просити поради для самовдосконалення. П
роповідникивіри в лю
дину приймають сповідь про добру волю
, дають поради, як її
реалізувати з Божим благословенням.
4.3. Коли людина скоїла зло, вона має спокутувати цей гріх: сповідуватись
проповіднику віри в людину, просити прощ
ення у всіх, кого зачепилоскоєне зло, у разі мож
ливості та необхідності – відшкодувати нанесені
збитки, понести покарання відповідно до законів та звичаїв суспільства.У сповіді не обов'язково розповідати про гріх. М
ожна розповісти лиш
епро спокуту. П
роповідники віри в людину приймаю
ть сповідь провчинені гріхи та даю
ть поради, як їх спокутувати.
50. 50. 50. 50. 50. Лю
б. 1352.52.52.52.52. Дос. 56,Симв. 7-17,Креат. 5, 854. 54. 54. 54. 54. Симв. 24,Лю
б. 10-14,Креат. 21-24, 29-33
56.56.56.56.56. Рит. 10,Декл. 2,Регл. 158.58.58.58.58. Рит. 160. 60. 60. 60. 60. Симв. 2662. 62. 62. 62. 62. Дос. 2864.64.64.64.64. Дос. 39,Декл. 5
66. 66. 66. 66. 66. Дос. 38-40, Симв. 46,Бож
. 32,Дол. 5-668.68.68.68.68. Лю
д. 3
70. 70. 70. 70. 70. Дос. 27,47, Гарм. 8,Лю
б. 9
1.2.1.2.1.2.1.2.1.2. Дос. 47,Бож
. 2, 8-9,30, Лю
б. 18,Регл. 1.31.3.1.3.1.3.1.3.1.3.Креат. 2
1.4.1.4.1.4.1.4.1.4. Симв.2, 40, Бож
.262.1. 2.1. 2.1. 2.1. 2.1. Симв.47, Бож
. 5,Діал. 3-42.3. 2.3. 2.3. 2.3. 2.3. Симв.1-62.5. 2.5. 2.5. 2.5. 2.5. Дос. 1,15, 473.2. Симв.47-484.3. Діал. 50
4
ОСМ
ИСЛ
ЕНН
Я
КРЕА
ТИВН
ИЙ
КР
ЕАТИ
ВНИ
Й
КРЕА
ТИВН
ИЙ
КР
ЕАТИ
ВНИ
Й
КРЕА
ТИВН
ИЙ
ІДЕ
АЛІ
ЗМІД
ЕАЛІ
ЗМІД
ЕАЛІ
ЗМІД
ЕАЛІ
ЗМІД
ЕАЛІ
ЗМ1.
Піз
нанн
я іс
тини
поч
инає
ться
з у
свід
омле
ння
фун
даме
нтал
ьних
прин
ципі
в бут
тя та
зако
нів к
реат
ивно
го ід
еалі
зму –
зага
льно
ї філ
ософ
іїро
звит
ку.
2. З
давн
а вв
ажал
ося,
що
істи
на п
ізна
єтьс
я у
діал
озі.
У кр
еати
вном
уід
еалі
змі г
олов
ними
фор
мами
діа
логу
вва
жає
ться
мат
еріа
ліст
ични
йді
алог
люди
ни з
прир
одою
– в
чинк
и та
нас
лідк
и, а
тако
ж ід
еалі
стич
ний
діал
ог л
юдс
ької
душ
і з Б
огом
– м
олит
ва та
одк
рове
ння.
3. Р
озгл
янем
о дв
а фун
даме
нтал
ьні п
ринц
ипи
бутт
я.4.
От п
ринц
ип єд
ност
і іде
альн
ого з
мат
еріа
льни
м. К
ожна
люди
на ж
иве в
двох
сві
тах
– вн
утрі
шнь
ому
і зо
вніш
ньом
у. В
нутр
ішні
й св
іт –
суб’
єкти
вне,
мис
лиме
, іде
альн
е бу
ття,
що
існу
є в
зале
жно
сті в
ід в
олі
люди
ни. З
овні
шні
й св
іт –
об’
єкти
вне,
відч
утне
, мат
еріа
льне
бут
тя, щ
оісн
ує н
езал
ежно
від
вол
і лю
дини
, хоч
а мож
е від
пові
дати
вол
і лю
дини
зтр
ьох
різн
их п
ричи
н: з
авдя
ки з
усил
лям
люди
ни,
коли
вол
япр
одик
това
на ві
дчут
тями
або в
ипад
ково
. Оби
два с
віти
для н
ас од
нако
воре
альн
і та
важ
ливі
. Оби
два
світ
и –
ідеа
льни
й та
мат
еріа
льни
й –
взає
мопо
в’яз
ані т
а скл
адаю
ть р
азом
унів
ерса
льну
реа
льні
сть,
все
світ
.5.
Ідеа
ліст
и лю
блят
ь каз
ати:
кож
ній
люди
ні н
алеж
ить о
соби
стий
всес
віт.
Мат
еріа
ліст
и лю
блят
ь ка
зати
: всі
лю
ди н
алеж
ать
до о
дног
о сп
ільн
ого
всес
віту
. Оби
два
спро
щен
ня н
едос
кона
лі, б
о не
слі
д не
хтув
ати
ані
внут
ріш
нім,
ані з
овні
шні
м св
ітом
лю
дини
.6.
От п
ринц
ип тв
орчо
го р
озви
тку.
Кож
на л
юди
на та
к чи
інак
ше п
рагн
едо
скон
алос
ті –
пов
ноти
доб
ра, в
ідпо
відн
ості
все
світ
у до
брій
вол
і звн
утрі
шнь
ого
світ
у. З
овні
шні
й св
іт з
авж
ди н
едос
кона
лий,
бо
існу
єне
зале
жно
від д
обро
ї вол
і лю
дини
і том
у не в
ідпо
віда
є їй.
Роз
вито
к –
цеуд
оско
нале
ння.
Вну
тріш
ній
світ
роз
вива
єтьс
я до
брим
и ду
мкам
и,зо
вніш
ній
світ
роз
вива
єтьс
я доб
рими
діла
ми. Т
воре
нням
добр
а лю
дина
розв
иває
все
світ
, поч
инаю
чи з
себе
.7.
Суб
’єкти
вно
людс
ьке
праг
ненн
я до
скон
алос
ті –
це
шля
х тв
орен
нядо
бра,
розв
итку
, пок
ращ
ення
. Одн
ак н
едос
кона
ліст
ь об’
єкти
вног
о сві
ту,
до я
кого
нал
ежит
ь й
людс
ьке
тіло
з й
ого
несв
ідом
ими
заба
ганк
ами,
пере
шко
джає
суб
’єкт
ивно
му п
рагн
енню
дос
кона
лост
і. Лю
дині
об’є
ктив
но д
овод
итьс
я до
лати
пер
ешко
ди, б
орот
ися
за д
оско
нале
ідеа
льне
про
ти н
едос
кона
лого
мат
еріа
льно
го. В
рахо
вую
чи п
ринц
иптв
орчо
го ро
звит
ку, п
рихо
димо
до ви
снов
ку: т
воре
ння і
деал
ьне,
боро
тьба
мате
ріал
ьна.
Вра
хову
ючи
при
нцип
єдн
ості
ідеа
льно
го з
мате
ріал
ьним
,з’я
сову
ємо:
твор
ення
і бо
роть
ба єд
ині.
8. Ц
ей в
исно
вок
з дв
ох ф
унда
мент
альн
их п
ринц
ипів
бут
тя з
веть
сяпр
инци
пом
єдно
сті т
воре
ння
та б
орот
ьби
і при
мирю
є ід
еалі
зм з
мате
ріал
ізмо
м. В
одв
ічні
й бо
роть
бі м
атер
іалі
стів
з ід
еалі
стам
и ми
твор
имо
доск
онал
е зн
ання
про
іст
ину,
вза
ємно
поб
орю
ючи
недо
скон
алос
ті
світ
огля
ду:
ідеа
ліст
ичну
не
прир
одні
сть
тама
тері
аліст
ичну
нел
юдя
ніст
ь.9.
Теп
ер р
озгл
янем
о тр
и за
кони
роз
витк
у.10
. Мат
еріа
льне
бут
тя ус
відо
млю
єтьс
я і т
ак тв
орит
ь ід
еаль
не б
уття
– ц
еза
кон
ідеа
ліза
ції д
ійсн
ого.
11. С
відо
міст
ь, то
бто,
ідеа
льне
бутт
я існ
ує як
мат
еріа
льни
й пр
оцес
, том
улю
дина
впли
ває н
а мат
еріа
льне
бутт
я –
це за
кон
здій
снен
ня ід
еаль
ного
.12
. Іде
альн
е бут
тя ус
відо
млю
єтьс
я і та
к тво
рить
нов
е іде
альн
е бут
тя –
цеза
кон
ідеа
ліза
ції і
деал
ьног
о.13
. Кол
и ід
еалі
зова
не ід
еаль
не о
смис
люєт
ься
у зв’
язку
з ді
йсни
м, та
кий
посл
ідов
ний
проя
в тр
ьох
зако
нів
розв
итку
утв
орю
є ци
кл р
озви
тку.
Кож
ен н
асту
пний
ета
п ци
клу
розв
итку
поч
инає
ться
з т
ворч
ого
осми
слен
ня п
опер
еднь
ого.
Сам
а ци
кліч
ніст
ь бу
ття
симв
оліз
ує є
дніс
тьід
еаль
ного
з ма
тері
альн
им.
14. Р
озгл
янем
о пр
икла
ди ц
иклі
в ро
звит
ку.
15. О
т ві
ра –
роз
вито
к ду
ші.
Споч
атку
ми
віри
мо к
азці
, міф
у аб
опо
відо
млен
ню, щ
о вт
ілю
є до
бру
ідею
чер
ез ж
иттє
вий
сюж
ет –
це
ідеа
ліза
ція
дійс
ного
. Пот
ім м
и ж
ивем
о ві
дпов
ідно
до
мора
льни
х та
етич
них
прип
исів
, яки
м на
вчил
ися
з каз
ок –
це з
дійс
ненн
я ід
еаль
ного
.П
отім
ста
рі к
азки
наб
уваю
ть н
ових
зна
чень
, тра
диці
йна
мора
льтр
ансф
орму
єтьс
я в
суча
сну,
ми
узаг
альн
юєм
о до
брі і
деї т
а ві
руєм
о у
макс
имал
ьно
добр
у іде
ю –
це і
деал
ізац
ія ід
еаль
ного
.16
. На п
рикл
аді в
іри
проі
люст
руєм
о і п
ринц
ипи
бутт
я. В
іра о
душ
евля
єма
тері
ю і
цим
симв
оліз
ує є
дніс
ть м
атер
іаль
ного
з ід
еаль
ним.
Вір
асп
онук
ає т
вори
ти д
обрі
спра
ви, в
доск
онал
юва
ти св
іт і
цим
симв
оліз
уєтв
орчи
й ро
звит
ок.
Віра
тво
рить
зна
ння
про
добр
о і
зло,
що
єна
ймог
утні
шою
збр
оєю
у б
орот
ьбі з
і зло
м, і
так
симв
оліз
ує є
дніс
тьтв
орен
ня та
бор
отьб
и.17
. От о
світ
а – р
озви
ток
інте
лект
у. С
поча
тку м
и пі
знає
мо п
редм
ети
– це
ідеа
ліза
ція
дійс
ного
. За д
опом
огою
знан
ь ми
ман
іпул
юєм
о пр
едме
тами
– це
зді
йсне
ння
ідеа
льно
го. П
отім
ми
вина
ходи
мо н
ові п
редм
ети
– це
ідеа
ліза
ція
ідеа
льно
го.
18. О
т пр
огре
с – р
озви
ток
наук
и. Е
мпір
ичні
знан
ня п
ерет
ворю
ють
ся у
теор
етич
ні –
це
ідеа
ліза
ція
дійс
ного
. Тео
рети
чні з
нанн
я ре
аліз
ують
сяна
прак
тиці
– це
здій
снен
ня ід
еаль
ного
. Пра
ктик
а від
крив
ає вч
еним
нові
неві
домі
явищ
а і та
к під
казу
є нов
і ціл
і та н
апря
мки
розв
итку
нау
ки –
це
ідеа
ліза
ція
ідеа
льно
го.
19. О
т гро
ші –
інст
руме
нт р
озви
тку е
коно
міки
. Для
пря
мого
това
рног
ооб
міну
лю
дям
дово
дило
ся в
изна
чати
умо
вну
цінн
ість
одн
их т
овар
івві
днос
но ін
ших
– ц
е ід
еалі
заці
я ді
йсно
го. Д
алі в
иник
ли м
онет
и і
банк
ноти
як ун
івер
саль
ний,
ідеа
льни
й то
вар,
який
мож
на об
міня
ти н
абу
дь-я
кий
інш
ий то
вар
– це
здій
снен
ня ід
еаль
ного
. Пот
ім гр
оші с
тали
засо
бом
нако
пиче
ння,
кре
диту
ванн
я, п
лану
ванн
я ма
йбут
ньог
о;з'я
вили
ся е
лект
ронн
і гро
ші;
грош
і наб
уваю
ть н
ових
і но
вих
фун
кцій
та ф
орм,
раз
ом з
цим
роз
вива
єтьс
я до
броб
ут л
юде
й –
це ід
еалі
заці
яід
еаль
ного
.20
. На
прик
ладі
гро
шей
про
ілю
стру
ємо
і при
нцип
и бу
ття.
Гро
ші
симв
оліз
ують
єдн
ість
мат
еріа
льно
го з
ідеа
льни
м, б
удуч
и ід
еаль
ним
лікв
ідни
м то
варо
м. Г
рош
і сим
волі
зую
ть т
ворч
ий р
озви
ток,
оск
ільк
исп
лачу
ють
ся за
прац
ю. Г
рош
і сим
волі
зую
ть єд
ніст
ь тво
ренн
я і бо
роть
би,
оскі
льки
при
буто
к зд
обув
аєть
ся п
одол
ання
м пе
реш
код,
пер
емог
ою н
адко
нкур
ента
ми.
21. Р
озгл
янем
о ід
еаль
ний
антр
опол
огіч
ний
цикл
– ц
икл
розв
итку
люди
ни.
22. П
ерш
ий е
тап
– іс
тотн
ість
. Сві
тогл
яд л
юди
ни о
бумо
влю
єтьс
япр
имха
ми та
впли
вами
, поч
уття
ми, с
пону
канн
ями,
інст
инкт
ами,
тиск
омзо
вніш
ньог
о св
іту.
23. Д
руги
й ет
ап –
про
дукт
ивні
сть.
Сві
тогл
яд л
юди
ни о
бумо
влю
єтьс
япр
акти
чним
и ці
лями
, нап
рикл
ад: в
ижив
ання
, зад
овол
ення
пот
реб
іба
гато
інш
их.
24. Т
реті
й ет
ап –
асоц
іати
вніст
ь. С
віто
гляд
люди
ни со
ціал
ізуєт
ься,
тобт
о,об
умов
люєт
ься
цінн
остя
ми с
піль
ноти
: інд
ивід
уаль
ност
і (це
пер
винн
аф
орма
лю
дськ
ої с
піль
ноти
), гр
упов
ою (
в то
му ч
ислі
, сім
ейно
ю),
мере
жев
ою, г
рома
дськ
ою, к
орпо
рати
вною
, про
фес
ійно
ю, м
ісце
вою
,ет
нічн
ою, н
аціо
наль
ною
, заг
альн
олю
дськ
ою, т
ощо;
лю
дина
пра
гне
соці
аліз
ації
наві
ть ц
іною
само
пож
ертв
и.25
. Чет
верт
ий е
тап
– му
дріст
ь. Ц
е ус
відо
млен
е бе
зпер
ервн
е пр
агне
ння
кори
сног
о пі
знан
ня,
вдос
кона
ленн
я св
ітог
ляду
, ус
відо
млен
нявз
аємо
зв'я
зку і
деал
ьног
о з м
атер
іаль
ним.
26. П
’яти
й ет
ап –
кре
атив
ніст
ь. Ц
е чис
тий
твор
чий
розв
иток
.27
. Шос
тий
етап
– ід
еаль
ніст
ь. Н
а ць
ому
етап
і уза
галь
нюю
ться
ідеа
ли,
вдос
кона
люю
ться
кри
тері
ї лю
дяно
сті п
еред
поч
атко
м но
вого
цик
луро
звит
ку л
юди
ни.
28. Ц
ей ід
еаль
ний
антр
опол
огіч
ний
цикл
про
дикт
ован
ий т
рьом
аза
кона
ми р
озви
тку
та д
вома
фун
даме
нтал
ьним
и пр
инци
пами
бут
тя.
Пер
ша
поло
вина
цик
лу в
ідоб
раж
ає о
б’єк
тивн
ий р
озви
ток
люди
ни,
верш
иною
яко
го є
дос
кона
ла с
оціа
ліза
ція,
дру
га п
олов
ина
цикл
у –
суб’
єкти
вний
роз
вито
к лю
дини
, ве
ршин
ою я
кого
є д
оско
нала
інди
віду
аліз
ація
.29
. Роз
глян
емо
ідеа
льни
й со
ціал
ьний
цик
л –
цикл
роз
витк
у лю
дськ
оїсп
ільн
оти
в най
шир
шом
у сен
сі ць
ого с
лова
: сув
ерен
ного
інди
віду
ума (
цепе
рвин
на ф
орма
людс
ької
спіл
ьнот
и), г
рупи
(в то
му чи
слі, с
ім'ї)
, мер
ежі,
орга
ніза
ції,
корп
орац
ії, су
спіл
ьств
а, н
арод
у, л
юдс
тва.
30. П
ерш
ий ет
ап –
само
бутн
ість.
Спі
льно
та об
умов
лена
любо
в’ю
, сил
ою,
інш
ими
об’єк
тивн
ими
обст
авин
ами.
31. Д
руги
й ет
ап –
про
дукт
ивні
сть.
Спі
льно
та о
бумо
влен
а сп
ільн
имтв
орен
ням
добр
а, сп
івпр
ацею
.32
. Тре
тій е
тап –
інст
итуц
ійні
сть.
Спі
льно
та об
умов
лена
вдос
кона
ленн
ямїї
стру
ктур
и: ф
ункц
ій, п
роце
дур,
зв’
язкі
в, щ
о за
безп
ечую
ть д
обро
бут
спіл
ьнот
и.33
. Чет
верт
ий ет
ап –
спра
ведл
ивіст
ь. С
піль
нота
обум
овле
на ре
аліз
аціє
юін
тере
сів
і пот
реб
люди
ни н
езал
ежно
від
уча
сті в
спі
льно
ті, п
рагн
еза
галь
ного
доб
робу
ту.
34. П
’яти
й ет
ап –
кре
атив
ніст
ь. С
енсо
м бу
ття
спіл
ьнот
и ст
ає п
ідтр
имка
іза
охоч
ення
усв
ідом
лено
го п
рагн
ення
лю
дини
до
твор
чого
роз
витк
уне
зале
жно
від
учас
ті в
спіл
ьнот
і, вд
оско
нале
ння
людя
ност
і.35
. Шос
тий
етап
– ід
еаль
ніст
ь. Н
а ць
ому
етап
і уза
галь
нюю
ться
спіл
ьні
цінн
ості
, вдо
скон
алю
єтьс
я роз
умін
ня сп
ільн
оти
пере
д поч
атко
м но
вого
цикл
у роз
витк
у спі
льно
ти.
36. Ц
ей ід
еаль
ний
соці
альн
ий ц
икл
прод
икто
вани
й тр
ьома
зак
онам
иро
звит
ку та
двом
а фун
даме
нтал
ьним
и пр
инци
пами
бут
тя.
37. П
ерш
а пол
овин
а цик
лу ві
добр
ажає
об’єк
тивн
ий ро
звит
ок сп
ільн
оти,
верш
иною
яко
го є
дос
кона
ла ін
стит
уцій
ніст
ь, д
руга
пол
овин
а ци
клу
–су
б’єк
тивн
ий р
озви
ток
спіл
ьнот
и, в
ерш
иною
яко
го є
дос
кона
лалю
дяні
сть.
38. С
віто
гляд
не т
а ан
троп
олог
ічне
вче
ння
креа
тивн
ого
ідеа
лізм
у є
раці
онал
ьною
осн
овою
вір
и в
найв
ищу ц
інні
сть л
юди
ни.
ДІА
ЛОГ
ДІА
ЛОГ
ДІА
ЛОГ
ДІА
ЛОГ
ДІА
ЛОГ
Це с
вящ
енни
й ді
алог
двох
душ
, про
дикт
ован
ий Б
огом
:1.
«Хто
ти?»
2. «Я
вір
ую в
най
вищ
у цін
ніст
ь лю
дини
.»3.
«Що
таке
вір
а в н
айви
щу ц
інні
сть л
юди
ни?»
4. «
Це
наш
а іст
инна
рел
ігія:
одк
рове
нне
віро
вчен
ня, д
аров
ане
Бого
м,ду
шев
ні о
бряд
и та
пра
виль
на р
елігі
йна о
рган
ізац
ія.»
5. «Н
авіщ
о ви
спіл
куєт
есь з
інак
омис
лячи
ми?»
6. «
Для
взає
мног
о ду
ховн
ого
збаг
ачен
ня, а
дже в
сі ду
ші є
бра
тнім
и. Б
огхо
че в
заєм
ороз
умін
ня й
спі
впра
ці в
сіх
люде
й. К
рім
того
, діа
лог
допо
мага
є кр
аще
осми
слит
и св
ою в
іру,
укр
іпит
ися
у ві
рі, н
авчи
тися
дост
ойно
зуст
річа
ти в
икли
ки, д
олат
и не
доск
онал
ості
світ
огля
ду л
юде
йта
спіл
ьнот
, бор
отис
ь за
доб
ро. Я
к і б
удь-
яка
поле
міка
про
світ
огля
дні
пита
ння,
діал
ог з
інак
омис
лячи
м, ос
обли
во з
інов
ірце
м, пр
иреч
ений
бути
непр
ости
м з о
гляд
у на в
елич
езну
різн
ицю
сист
ем ц
інно
стей
, мов
и і з
міст
упо
нять
, які
сно
різн
ий д
осві
д ду
ховн
ого
жит
тя у
різ
них
релі
гіях.
Одн
акта
кий
діал
ог м
ає п
ідтр
имув
атис
ь в ім
’я лю
дяно
сті.»
7. «Щ
о пр
опон
ує в
аша р
елігі
я?».
8. «
Само
вдос
кона
ленн
я. Б
езпо
сере
днє
спіл
кува
ння
з Бо
гом.
Чіт
кий,
світ
лий,
свя
щен
ний
мора
льни
й кр
итер
ій. П
овно
цінн
е ду
ховн
е ж
иття
.Ви
сокі
ціл
і та о
рієн
тири
. Зві
льне
ння
від
упер
едж
ень,
стра
ху, с
тадн
ості
,ж
орст
окос
ті, ж
адіб
ност
і, ра
бств
а, л
інощ
ів, с
амоо
бман
у, са
моду
рств
а та
інш
их п
оган
их з
вичо
к, ін
стин
ктів
, стр
асте
й і с
поку
с. М
оя р
еліг
іяос
обли
во ц
інна
для
тво
рчої
лю
дини
, яка
пра
гне
збер
ігти
та р
озви
вати
свою
доб
ру в
олю
, муд
ріст
ь, ін
диві
дуал
ьніс
ть в
супе
реч
усім
без
умни
м
агре
сора
м та
без
душ
ній
долі
. З в
ірою
в с
ебе
і з Б
ожою
доп
омог
ою т
иво
лоді
тиме
ш со
бою
.»9.
«Вас
баг
ато?
»10
. «О
дин
Бог
знає
. Не
числ
о, а
душ
евні
сть
набл
ижає
до
істи
ни. Я
спов
ідую
свою
вір
у нез
алеж
но в
ід то
го, н
аскі
льки
вон
а пер
екон
лива
для
інш
их л
юде
й, н
езал
ежно
від
тог
о, ч
и сх
валю
ють
мою
вір
у ін
ші
люди
. Кіл
ькіс
ть п
рибі
чник
ів і
кіль
кіст
ь оп
онен
тів
релі
гії н
іяк
невп
лива
є на
пов
ноці
нніс
ть с
пілк
уван
ня з
Бог
ом, я
ке є
сут
ніст
ю т
асе
рцев
иною
вір
овче
ння,
обр
яду
та о
рган
ізац
ії ві
ри в
най
вищ
уці
нніс
ть л
юди
ни. Д
оско
нали
м є
інди
віду
альн
е сп
ілку
ванн
я з
Бого
м,ін
диві
дуал
ьне
бого
служ
іння
. Осо
бист
е ду
ховн
е ж
иття
, тоб
то, д
осві
дду
шев
ност
і є
перв
инни
м та
іст
инни
м, п
оки
хран
ител
ь ві
ри н
евс
тано
вив
прот
илеж
ного
за
прав
илам
и св
ящен
ного
про
цесу
розп
оділ
у до
бра
і зла
.»11
. «Ви
пре
тенд
уєте
на з
нанн
я аб
солю
тної
істи
ни?»
12. «
Лиш
е Бог
– аб
солю
тна і
стин
а. М
и пр
агне
мо до
скон
алос
ті. М
и вм
іємо
бачи
ти д
оско
налі
сть
в ус
ьому
. Бог
дос
кона
лий,
як
ідеа
л. А
теїз
мдо
скон
алий
, як
зап
ереч
ення
нед
оско
нали
х уя
влен
ь пр
о Бо
га.
Агно
стиц
изм
доск
онал
ий, я
к за
пере
ченн
я не
доск
онал
их у
явле
нь п
роіс
тину
. Нау
ка д
оско
нала
, як
знан
ня. В
іра
доск
онал
а, я
к се
нс з
нань
.Ф
ілос
офія
дос
кона
ла,
як у
зага
льне
ння.
Тео
логі
я до
скон
ала,
як
одуш
евле
ння
філ
ософ
ії. Х
рист
иянс
тво
доск
онал
е, б
о вч
ить
мудр
ійлю
бові
. Ісл
ам до
скон
алий
, бо в
чить
муд
рій
поко
рі. Б
удди
зм до
скон
алий
,бо
вчит
ь тво
рити
неб
уття
. Інд
уїзм
доск
онал
ий, б
о вчи
ть лю
бити
неб
уття
.
1.
1.
1.
1.
1. Д
ос. 5
4. Д
ос. 8
, 9,
32-3
56.
6.
6.
6.
6.
Дос
. 9-1
0,19 7.
7.
7.
7.
7.
Сим
в. 22
10.
10.
10.
10.
10. Д
ос. 1
1,Га
рм. 7
11.
11.
11.
11.
11. Д
іал.
41-
42 12.
12.
12.
12.
12. Б
ож. 6
,Ді
ал. 2
1-22
13.
13.
13.
13.
13. Д
ос. 5
415
. 15
. 15
. 15
. 15
. Сим
в. 37
,Ді
ал. 2
3-24
21.
21.
21.
21.
21. Ж
ит.
1-20
29.
29.
29.
29.
29. Д
іал.
55-5
6
31.
31.
31.
31.
31. Л
юд.
3.7
38.
38.
38.
38.
38. Д
ос. 1
7,Си
мв. 1
0
2.2.2.2. 2. С
имв.
66.
6.
6.
6.
6.
Сим
в. 43
,Лю
д. 1.
6
8.8.8.8. 8. С
имв.
8,Ри
т. 1-
1010
. 10
. 10
. 10
. 10
. Дос
. 11,
Код.
212
. 12
. 12
. 12
. 12
. Дос
. 12,
Симв
. 33-
41
5
ОСМ
ИСЛ
ЕНН
ЯДж
айні
зм д
оско
нали
й, б
о вч
ить
мири
тися
з н
ебут
тям.
Іуд
аїзм
доск
онал
ий, б
о вч
ить
мудр
ій т
ради
ції.
Синт
оїзм
дос
кона
лий,
як
чист
еба
гато
мані
ття
прек
расн
их д
уш. А
німі
зм –
дос
кона
лий
поча
ток
кож
ної
істин
ної в
іри.
Все
доб
ре є
доск
онал
им. К
ожна
доб
ра в
іра п
очин
аєть
ся з
пізн
ання
абсо
лютн
ої іс
тини
тою
мір
ою, я
ка до
ступ
на дл
я лю
дини
.»13
. «Як
роз
уміт
и ва
шу н
азву
?»14
. «М
и є в
ірую
чими
в н
айви
щу ц
інні
сть л
юди
ни, б
о ві
римо
в н
айви
щу
цінн
ість л
юди
ни. Л
юди
на є
найв
ищою
цін
ніст
ю, л
юди
на по
над у
се. Н
ашу
віру
сим
волі
зує
коло
. Це
люди
на в
цен
трі б
уття
: все
реди
ні к
ола
внут
ріш
ній
світ
, поз
а кол
ом зо
вніш
ній
світ
.»15
. «Ви
лю
бите
себе
біл
ьше,
ніж
інш
их?»
16. «
Бог к
аже:
треб
а вір
ити
в себ
е. Ві
ра в
себе
допо
мага
є тво
рити
добр
о,ж
ити п
о-до
бром
у, ба
чити
душ
у в ін
ших
людя
х. К
оли з
анад
то лю
биш
себе
,ва
жко
усві
доми
ти п
рост
у іст
ину:
мої
пог
ляди
і чуж
і пог
ляди
рів
ноці
нні.
Щоб
поб
ачит
и рі
вноц
інні
сть
людс
ьких
душ
, до
стат
ньо
прос
тої
уваж
ност
і, по
ваги
до ін
шої
душ
і. До
свід
спіл
кува
ння
з Бог
ом та
людь
миук
ріпл
ює м
ою ві
ру в
найв
ищу ц
інні
сть л
юди
ни як
тако
ї, кож
ної л
юди
ни,
неза
леж
но в
ід л
юбо
ві ч
и не
любо
ві д
о се
бе ч
и до
інш
их. В
іра
дару
єпр
озрі
ння,
а лю
бов м
оже б
ути
сліп
ою. М
ожна
будь
-яко
ю м
ірою
люби
тиаб
о не
лю
бити
ког
о за
вгод
но ч
и щ
о за
вгод
но, о
днак
дос
кона
ла л
ише
одуш
евле
на лю
бов,
втіл
ена у
добр
ій во
лі. Т
ому я
праг
ну од
нако
во лю
бити
всі д
уші.»
17. «
Чому
ви
віри
те, щ
о лю
дина
є на
йвищ
ою ц
інні
стю
?»18
. «Та
к ск
азан
о в
свящ
енно
му п
исан
ні. К
ожна
люди
на в
ід н
арод
жен
няма
є вел
ичез
ну си
лу, д
жер
ело
якої
в л
юдс
ькій
душ
і. Ду
ша –
це н
айви
ща
цінн
ість
лю
дини
, і її
сил
ою є
вір
а. Д
уша
– вс
е на
йкра
ще
в св
ідом
ості
люди
ни, і
деал
дос
кона
лого
доб
ра. Б
ог є
дж
ерел
ом в
сіх
душ
. Щоб
допо
могт
и на
м бу
ти ду
шев
ними
, Бог
дару
вав л
юдя
м ш
істна
дцят
ь тек
стів
у п’
яти
розд
ілах
: три
текс
ти о
дкро
венн
я, п
’ять
текс
тів
опов
ідан
ня, т
рите
ксти
осми
слен
ня, т
ри те
ксти
обря
дів,
два т
екст
и ор
гані
заці
ї. Сп
очат
куБо
г пр
одик
тува
в си
мвол
вір
и, д
е ск
азан
о ві
рити
в н
айви
щу
цінн
ість
люди
ни. В
кін
ці Б
ог п
роди
ктув
ав в
ідпо
віді
на т
вої м
олит
ви.»
19. «
Я не
мол
ився
ваш
ому Б
огу»
.20
. «Тв
оє ж
иття
– т
воя
моли
тва.
Кож
на л
юди
на в
ірит
ь в
найв
ищу
цінн
ість
лю
дини
, нав
іть
якщ
о не
здо
гаду
єтьс
я пр
о це
. Наш
а ре
лігі
яза
вжди
була
, є і б
уде,
хоча
й у
різн
их ф
орма
х та п
ід р
ізни
ми ім
енам
и. В
сідо
брі к
азки
та
релі
гії,
всі д
обрі
сві
тогл
яди
та н
ауки
слі
д пі
знав
ати
іш
анув
ати я
к поч
атки
наш
ої ре
лігії
. Ми п
оділ
яємо
та бл
агос
ловл
яємо
віру
та зн
ання
у бу
дь-я
кій
форм
і, бо
вір
а та з
нанн
я за
вжди
вед
уть д
о іст
ини.
Ми п
ропо
нуєм
о всім
людя
м ро
зділ
ити з
нами
Бож
ий по
дару
нок –
істи
ну.»
21. «
Нав
іщо
ви ф
анта
зуєт
е?»
22. «
Бог я
вляє
ться
у мр
іях –
чита
ємо у
свящ
енно
му пи
санн
і. Бож
еств
енне
одкр
овен
ня д
арує
ться
лю
дині
у т
ворч
ості
, при
тво
ренн
і доб
ра. Б
ог –
твор
ець
усьо
го і
вищ
а во
ля, т
ому
прин
ижен
ня д
обро
ї тво
рчос
ті є
бого
хуль
ство
м. Т
ільк
и бе
зуме
ць в
орог
ує з
фан
тазі
єю, н
амаг
аючи
сьпр
иниз
ити
твор
іння
Бож
е. Од
нак
насп
равд
і без
умец
ь пр
иниж
ує л
ише
себе
сво
єю в
орож
істю
до
істи
ни. В
елик
е щ
астя
– ч
ути,
опо
віда
ти,
запи
сува
ти і
проп
овід
уват
и сл
ово
Бож
е.»23
. «Як
єдин
а іст
ина м
оже б
ути
пред
мето
м рі
зних
фан
тазі
й?»
24. «
Єдин
а іст
ина –
це д
оско
нали
й по
чато
к. Т
ой са
мий
чист
ий ар
куш
, на
яком
у вж
е дав
но вс
е нап
исан
о. М
удри
й ба
чить
істи
ну н
а чис
тому
арку
ші
та з
обра
жає
її т
ак, я
к ба
чить
. Одн
ак в
сі з
обра
жен
і меж
і іст
ини
лиш
епі
дкре
слю
ють
чис
ту б
езме
жні
сть
арку
ша.
Не м
ожна
нех
тува
ти ч
ужим
иф
анта
зіям
и, н
авми
сно
напо
вню
вати
нес
упер
ечли
ві а
бстр
акці
їсу
пере
члив
им зм
істом
, від
дзер
калю
вати
своє
безв
ір’я
у чу
жий
духо
вний
прос
тір,
бо
не м
удро
про
води
ти м
ежу
і дум
ати,
що
сенс
у м
ежі,
а не
уар
куш
і, на
яком
у ця м
ежа п
рове
дена
. В ц
ьому
єдні
сть і
стин
и. А
ле іс
тину
кож
ен у
свід
омлю
є по
-сво
єму,
так
им є
істи
нний
шля
х до
істи
ни. Ч
имме
нше
люде
й гу
ртом
шук
ають
істи
ну, т
им ш
видш
е зн
аход
ять
вірн
ийш
лях.
Чис
тий а
ркуш
для т
ого й
існу
є, щ
об на
ньом
у мож
на бу
ло зо
браз
ити
все,
чого
душ
а за
баж
ає. В
цьо
му р
ізно
мані
тніст
ь іст
ини.
Душ
а лю
дини
для
Бога
– ч
исти
й ар
куш
. Спі
лкую
чись
з н
ами,
Бог
зоб
раж
ає в
душ
аход
кров
ення
. Так
бул
о, є
і буд
е, то
му за
стар
ими
одкр
овен
нями
слід
ують
нові
. Свя
щен
не п
исан
ня –
дос
кона
лий
поча
ток
для
віри
, це
чист
ийар
куш
, яки
й сл
ід ч
итат
и з
фан
тазі
єю. П
рояв
ляю
чи в
іру,
сам
ості
йно
напо
вню
й зм
істом
всі а
бстр
актн
і пон
яття
, які
згад
ують
ся у
свящ
енно
мупи
санн
і. Бо
г да
в ко
жні
й лю
дині
цей
про
стір
для
тво
рчос
ті. Н
іхто
не
розв
иват
име
за т
ебе
твою
дух
овні
сть,
тво
ю д
ушу.
Я н
е ма
ю ж
одно
гоба
жан
ня ч
и мо
раль
ного
пра
ва н
амаг
атис
ь зм
іню
вати
тво
ї пог
ляди
. Ти
повн
оцін
на ос
обис
тіст
ь, по
віри
ти у
найв
ищу ц
інні
сть л
юди
ни ти
змож
ешті
льки
само
стій
но.»
25. «
Хто
запи
сав
слов
о Бо
же?
»26
. «Ц
е зн
ає т
ільк
и Бо
г. Б
огом
про
дикт
ован
і тво
ї пит
ання
, Бог
омпр
одик
това
ні м
ої в
ідпо
віді
. Нем
а інш
их ав
торі
в св
ящен
ного
пис
ання
.»27
. «Як
звут
ь Бо
га? М
оже,
це Б
огин
я? С
кіль
ки Б
огів
?».
28. «
Бог є
душ
а, як
і лю
дина
. Душ
а – до
скон
алий
поч
аток
, не о
бмеж
ений
нічи
м. Д
уша н
е має
імен
і, ду
ша н
е чол
овік
і не ж
інка
, душ
а не в
одн
ині і
не в
мно
жин
і, ду
ша б
езме
жна
у пр
осто
рі та
час
і. Вс
і душ
і пов
’яза
ні м
іжсо
бою
. Мож
на м
исли
ти д
обрі
осо
блив
ості
душ
і, мо
жна
дав
ати
душ
амім
ена,
але в
ід то
го ду
ші н
е ста
нуть
мен
ш до
скон
алим
и.»
29. «
Що
озна
чає,
що
душ
а не о
бмеж
ена о
днин
ою ч
и мн
ожин
ою?»
30. «
Спіл
кую
чись
з Бо
гом,
ми
не п
оміч
аємо
різ
ниці
між
«я»,
«ти»
, «ми
»,«в
они»
, «ві
н», «
вона
» то
що,
адж
е у
мета
фіз
ично
му с
віті
всі
душ
і єбр
атні
ми. Щ
об п
о-сп
равж
ньом
у зр
озум
іти
свящ
енне
пис
ання
, слі
д,чи
таю
чи й
ого,
ста
вити
себ
е на
міс
це а
втор
а. С
вящ
енне
пис
ання
має
відд
зерк
алит
ись в
душ
і чит
ача;
чит
ач аб
о ст
ає сп
івав
торо
м св
ящен
ного
писа
ння,
або
прох
одит
ь пов
з іст
ину –
трет
ього
вар
іант
у не м
оже б
ути.
»31
. «Чо
му в
и ка
жет
е, щ
о Бо
г є ду
ша,
а ін
ші к
ажут
ь, щ
о Бо
г є ду
х?»
32. «
Деяк
і лю
ди, о
душ
евля
ючи
все
світ
, від
меж
овую
ть д
ух в
ід д
уші,
керу
ючи
сь п
очут
тями
. Не
дозв
оляй
поч
уття
м ві
дмеж
овув
ати
себе
від
істин
и. Н
ема д
уху,
цін
ніш
ого в
ід ду
ші, б
о всі
душ
і рів
ноці
нні т
а без
меж
ноці
нні.
Нем
а ду
ху, с
ильн
ішог
о за
душ
у, б
о вс
і душ
і рів
носи
льні
та
безм
ежно
силь
ні. Д
ухов
ніст
ь є ду
шев
ніст
ю, д
ушев
ніст
ь є ду
ховн
істю
. Там
,де
інш
і про
водя
ть м
ежу,
ми
бачи
мо д
оско
налу
єдн
ість
. Там
, де
інш
іві
дчув
ають
дух,
ми
віру
ємо
в ду
шу.
Доб
рий
дух –
це д
уша.
Зло
го ду
ху н
еіс
нує.
Бог
заб
орон
ив у
явля
ти д
ух б
ез д
уші,
бо ц
е зл
о. Д
ух б
ез д
уші
сміш
ний,
а по
сміш
ка –
най
кращ
ий до
каз д
ушев
ност
і.»33
. «Чо
му в
и не
ляк
аєте
мен
е дия
воло
м, п
екло
м, д
олею
?»34
. «Бо
г дар
ував
нам
таб
у: за
боро
нено
боя
тися
тог
о, ч
ого
ти н
е зна
єш.
Дияв
ол є
каз
кови
м во
рого
м лю
дств
а, п
ам’я
ть п
ро я
кого
доз
воля
є на
мпо
сміх
атис
я на
д вл
асно
ю н
едос
кона
ліст
ю і
посм
ішко
ю п
рога
няти
зсв
ідом
ості
най
менш
у тін
ь зло
ї вол
і. Пек
ло є
казк
овим
місц
ем ст
раж
дань
,па
м’ят
ь пр
о як
е до
звол
яє н
ам п
осмі
хати
ся н
ад н
едос
кона
ліст
ю
навк
олиш
ньог
о сві
ту і з
пос
міш
кою
терп
іти
те, щ
о не м
ожна
випр
авит
и.До
ля є
каз
кови
м за
коно
м не
відв
орот
них
нещ
асть
, пам
’ять
про
яки
йдо
звол
яє п
осмі
хати
ся н
ад н
едос
кона
ліст
ю у
сіх за
коні
в та
з по
сміш
кою
кори
тися
нас
лідк
ам с
воїх
вчи
нків
, доб
рою
вол
ею с
твор
юю
чи в
ласн
еж
иття
. Так
лю
дина
бор
етьс
я зі
зло
м в
своє
му н
едос
кона
лому
тіл
і,ут
верд
жую
чи н
айви
щу
цінн
ість
лю
дини
– д
оско
налу
душ
евні
сть.
Бог
підк
азує
: пос
міш
ка –
най
пере
конл
ивіш
ий д
оказ
того
, що
душ
а існ
ує та
дає м
ені в
іру!
Для
цьо
го й
існу
ють
казк
и. Н
е тре
ба їх
спри
ймат
и вс
ерйо
з.Зл
о є
стих
ією
, слі
пим
і без
умни
м пр
иниж
ення
м лю
дини
. Бож
еств
енне
одкр
овен
ня п
рямо
вка
зує
на б
езум
ство
зла
. Бе
зумс
тво
озна
чає
безо
собо
віст
ь, бе
здуш
ніст
ь – ві
дсут
ніст
ь сві
домо
сті,
розу
му, ж
ивої
душ
іта
зв'я
зку з
Бог
ом. Л
юди
на тв
орит
ь зл
о чи
дум
ає аб
о ви
ріш
ує п
о-зл
ому
під в
плив
ом бе
зумс
тва,
сліп
о під
даю
чись
прир
одно
му ха
осу,
який
оточ
уєлю
дину
в фі
зичн
ому с
віті
. Хао
с, пр
ирод
на ст
ихія
під
што
вхую
ть лю
дину
до б
езум
ної м
етуш
ні, а
най
вищ
а цін
ніст
ь лю
дини
і спі
лкув
ання
з Бо
гом
допо
мага
ють
усв
ідом
ити
і реа
лізу
вати
сен
с ж
иття
та
дося
гти
щас
тя.
Окрі
м то
го, я
кщо
ти в
иріш
ив тв
орит
и зл
о, м
аєш
роз
уміт
и: н
іхто
, окр
імте
бе, н
е нес
е від
пові
даль
ност
і за ц
е ріш
ення
. Це т
воя з
ла во
ля. Т
и мо
жеш
мати
сенс
жит
тя, я
кщо п
рагн
еш до
бра,
і мож
еш ст
ати б
езум
цем,
праг
нучи
зла.
В бу
дь-я
кому
раз
і, зл
ий вч
инок
чи
думк
у не м
ожна
буде
випр
авда
тивт
руча
нням
вищ
их с
ил т
а за
бути
. Ско
єне
зло
треб
а сп
окут
уват
и са
мето
бі.»
35. «
Чому
Бог
не в
оює з
і зло
м і д
озво
ляє і
снув
ати
злу,
де з
акон
Бож
ий і
суд
Бож
ий?»
36. «
Бог н
е вою
є і н
е суд
ить,
не г
ніва
єтьс
я, н
е кар
ає і н
е мст
итьс
я. Б
ог н
еус
тано
влю
є за
кони
. Це
людс
ькі с
прав
и, п
ов'я
зані
з ж
иття
м лю
дини
упр
ирод
ному
сві
ті, п
оряд
із с
тихі
єю з
ла. Б
ог н
е па
нує
і не
потр
ебує
покл
онін
ня, Б
ог п
отре
бує л
ише і
стин
ної в
іри
та щ
ирог
о сп
ілку
ванн
я. У
Бога
нема
воро
гів, а
ні пр
ирод
них,
ані н
адпр
ирод
них,
оскі
льки
Бог
у ніх
тоі н
іщо
не м
оже
прот
исто
яти.
Бог
нед
осяж
ний
для
зла
і пов
ніст
юза
хищ
ений
від
зла.
Бог
а нем
ожли
во п
рини
зити
– сп
роба
ми п
рини
зити
Бога
без
умец
ь пр
иниж
ує л
ише
себе
. Без
умно
при
пису
вати
Бог
ові т
акі
недо
скон
алос
ті, я
к тв
орен
ня з
ла, в
том
у чи
слі ч
ерез
без
діял
ьніст
ь, з
луво
лю аб
о від
сутн
ість д
обро
ї вол
і. Сен
с існ
уван
ня зл
а в то
му, щ
о бор
отьб
азі
злом
– се
нс ж
иття
люди
ни. Б
ог не
мож
е поз
бави
ти лю
дину
сенс
у жит
тя.
Цим
Бог
при
низи
в би
люди
ну. О
днак
Бог
не м
оже п
рини
жув
ати
люди
ну,
оскі
льки
сами
м Бо
гом
уста
новл
ено,
що
всі д
уші р
івно
цінн
і, по
чина
ючи
з ду
ші Б
ога,
яка
є д
жер
елом
всі
х ду
ш. В
тім,
у с
пілк
уван
ні з
нам
и,лю
дськ
ими
рука
ми Б
ог бо
реть
ся зі
злом
, уст
анов
лює з
акон
и і ч
инит
ь суд
.Н
аші з
акон
и ві
д Бог
а в м
іру ї
х дос
кона
лост
і, на
ші с
уди
є Бож
ими
в мі
руїх
спра
ведл
ивос
ті, т
ак са
мо я
к лю
дина
спор
ідне
на з
Бого
м в
міру
своє
їду
шев
ност
і. П
рипи
сува
ння
гріх
ів б
удь-
якій
душ
і (уо
собл
ення
зла
),ви
гаду
ванн
я нез
дола
нної
дист
анці
ї між
люди
ною
та Б
огом
– це
зло.
Душ
аза
вжди
доск
онал
о до
бра,
і Бо
г є дж
ерел
ом в
сіх ду
ш.»
37. «
Чому
ви
каж
ете,
що
люди
на –
це д
уша?
»38
. «Лю
дина
є лю
дино
ю, о
скіл
ьки
Бог д
арує
себе
кож
ній
люди
ні у
форм
іду
ші. Л
юди
на м
оже о
душ
евля
ти бу
дь-щ
о дій
сне і
уявн
е сил
ою ві
ри. Д
уша
ідеа
льна
і до
скон
ала,
тіл
о ма
тері
альн
е і н
едос
кона
ле. Д
уша
важ
ливі
ша
за т
іло.
Тіл
о мо
же
бути
яки
м за
вгод
но:
Бог
нехт
ує т
ілес
ними
відм
інно
стям
и, к
оли
ми с
пілк
уємо
сь з
Бог
ом. Т
ільк
и ма
тері
аліс
тине
хтую
ть д
ушею
, при
ниж
уючи
лю
дину
. Том
у їх
виз
наче
ння
люди
нине
доск
онал
е, як
і вес
ь мат
еріа
льни
й св
іт.»
39. «
Чому
ви ка
жет
е, щ
о душ
а дос
кона
ла, я
кщо д
алек
о не з
авж
ди у
люде
йдо
брі н
амір
и?»
40. «
Зло
є нед
оско
налі
стю
, а д
уша є
дос
кона
лою
. Злі
дум
ки, з
лі п
очут
тяпо
за д
ушею
. Це н
едос
кона
лост
і сві
домо
сті,
спри
чине
ні н
едос
кона
ліст
юлю
дськ
ого
тіла
як
част
ини
прир
оди.
Ми
вваж
аємо
зло
без
умст
вом,
бо
безу
мств
о є ві
дсут
ніст
ю до
брої
волі
. Ми
віри
мо, щ
о лю
дина
є ду
ша;
добр
о–
внут
ріш
ня су
ть л
юди
ни. Л
юди
на б
езсм
ертн
а, зл
о см
ерті
знищ
ує л
ише
тіло
і не
торк
аєть
ся д
уші.
Люди
на р
озум
на, з
ло б
езум
ства
знищ
ує л
ише
свід
оміст
ь і не
торк
аєть
ся ду
ші. Л
юди
на щ
асли
ва, з
ло н
ещас
ть пе
ресл
ідує
лиш
е у зо
вніш
ньом
у жит
ті і н
е тор
каєт
ься
внут
ріш
ньог
о бу
ття
душ
і».
41. «
Яка р
ізни
ця м
іж св
ідом
істю
і душ
ею?»
42. «
Свід
оміс
ть –
це
мате
ріал
ьний
про
цес
у ті
лі. Д
уша
люди
ни –
це
дару
нок
Бож
ий, п
рагн
ення
сві
домо
сті д
о до
скон
алос
ті, п
рагн
ення
одуш
евля
ти і у
доск
онал
юва
ти м
атер
іаль
ний с
віт,
що в
ідрі
зняє
свід
оміст
ьві
д інш
их м
атер
іаль
них п
роце
сів. Н
едос
кона
ла м
атер
ія м
оже б
ути
лиш
едо
скон
алим
поч
атко
м ду
ші.
Душ
а до
скон
ала,
бо
ідеа
льно
доб
ра, а
свід
оміст
ь нед
оско
нала
, як
все м
атер
іаль
не.»
43. «
Що
є доб
ро і
що
є зло
?»44
. «У
свящ
енно
му пи
санн
і нав
еден
о уні
верс
альн
ий м
орал
ьний
крит
ерій
:пр
иниж
ення
лю
дини
– зл
о, у
твер
джен
ня н
айви
щої
цін
ност
і лю
дини
–до
бро.
»45
. «Щ
о та
ке ут
верд
жен
ня н
айви
щої
цін
ност
і лю
дини
?»46
. «До
скон
ала
душ
евні
сть.
Дос
кона
ле тв
орен
ня. О
душ
евле
ння
всьо
го.
Баче
ння
у вс
ьому
мат
еріа
льно
му п
ерш
за
все
доск
онал
ого
поча
тку
–ос
нови
для
тво
рчог
о од
ушев
ленн
я. Б
ог к
аже:
сен
с ж
иття
лю
дини
уро
звит
ку, п
ізна
нні т
а тво
ренн
і, у п
рагн
енні
добр
а та б
орот
ьбі з
а доб
ро, і
таки
й ж
иттє
вий
шля
х вед
е до
щас
тя.»
47. «
Що
таке
при
ниж
ення
лю
дини
?»48
. «Бу
дь-я
ка не
доск
онал
ість.
Без
душ
ніст
ь. В
ідсу
тніст
ь доб
рої в
олі. Б
удь-
яка
зла
воля
. Спр
оби
підк
орит
и ду
шу
мате
ріал
ьним
зак
онам
, що
прир
ечен
і на
невд
ачу,
бо
тіла
жив
уть
і маю
ть ж
ити
за м
атер
іаль
ними
зако
нами
, а д
уші д
обро
ю в
олею
Бог
а зв
ільн
ені в
ід н
едос
кона
лост
іма
тері
альн
ого
світ
у, п
риро
ди т
а су
спіл
ьств
а. Б
удь-
яка
диск
римі
наці
яду
ші з
а ма
тері
альн
ими
озна
ками
: за
озна
кою
мат
еріа
льно
сті ч
ине
мате
ріал
ьнос
ті н
осія
душ
і; за
озн
акою
чис
ла, о
днин
и чи
мно
жин
иду
ші;
за о
знак
ою н
алеж
ност
і до
тих
чи ін
ших
мно
жин
; за
будь
-яко
юві
дмін
ною
рис
ою н
осія
, вкл
юча
ючи
те,
чи є
жив
ий н
осій
, за
озна
ками
масо
вост
і, ра
си, к
ольо
ру ш
кіри
, пол
ітич
них,
рел
ігій
них
та ін
ших
пере
кона
нь, с
таті
, етн
ічно
го т
а со
ціал
ьног
о по
ходж
ення
, май
ново
гост
ану,
міс
ця п
рож
иван
ня, з
а мо
вним
и аб
о ін
шим
и оз
нака
ми т
іла
тасв
ідом
ості
; за о
знак
ою не
доск
онал
ості
носія
душ
і, бо т
ака н
едос
кона
ліст
ьне
поз
бавл
яє д
оско
нало
сті с
аму
душ
у. В
плив
на
тіло
душ
і з м
арни
мисп
одів
ання
ми пі
дкор
ити,
пош
коди
ти, з
нищ
ити
душ
у. Н
асил
ьств
о, об
ман
і сам
ообм
ан, б
рехн
я, н
акле
п, зн
еваг
а, в
орож
ість,
знущ
ання
, кал
ічен
ня,
торт
ури,
вби
вств
о, д
ушег
убст
во,
бого
хуль
ство
, аг
реси
вніс
ть,
само
зако
хані
сть,
нет
ерпі
ння,
неу
цтво
, неу
важ
ніст
ь, н
екра
сиві
сть,
незр
учні
сть,
неп
ослі
довн
ість
, сва
вілл
я, б
езпе
рспе
ктив
ніст
ь, н
иціс
ть,
безв
ір’я
, пом
илки
, при
мхи,
безу
мств
о, бе
звіл
ля, х
воро
би, м
уки,
смер
ть...
У зл
а баг
ато н
азв.
Про
те зл
о при
ниж
ує ли
ше м
атер
ію, т
ілес
ну об
олон
ку.
Зло
не п
рини
жує
лю
дськ
у ду
шу,
свя
щен
ну с
уть
найв
ищої
цін
ност
ілю
дини
. Душ
а лю
дини
абсо
лютн
о дос
кона
ла. В
цьо
му се
нс ду
ші, г
аран
тія
14.
14.
14.
14.
14. Д
ос. 2
4,34
-35
16.
16.
16.
16.
16. С
имв.
9,44
, Бож
. 23,
Дол.
7-10
18.
18.
18.
18.
18. С
имв.
720
. 20
. 20
. 20
. 20
. Сим
в. 33
22.
22.
22.
22.
22. Д
ос. 1
1,Бо
ж. 1
7
24.
24.
24.
24.
24. Д
ос. 5
,12
, Сим
в. 36
,39
, Лю
д. 4.
1026
. 26
. 26
. 26
. 26
. Дос
. 128
. 28
. 28
. 28
. 28
. Гар
м. 1
30.
30.
30.
30.
30. Д
ос. 3
332
. 32
. 32
. 32
. 32
. Дос
. 6,
56, Б
ож. 1
0,Ж
ит. 1
534
.34
.34
.34
.34
. Гар
м. 10
,Лю
д. 4.
8,Кр
еат.
15,
Симв
. 17
36.
36.
36.
36.
36. Б
ож. 2
0,Ж
ит. 1
738
.38
.38
.38
.38
. Дос
.11
, 23
40.
40.
40.
40.
40. К
реат
. 38
42.
42.
42.
42.
42. Д
ос. 1
,26
, Кре
ат.
4-6
44.
44.
44.
44.
44. С
имв.
4, 19
46.
46.
46.
46.
46. Л
юд.
348
. 48
. 48
. 48
. 48
. Сим
в. 21
,Бо
ж. 2
0,Га
рм. 1
3
3Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠3 (41) â³ä 31 áåðåçíÿ 2012 ðîêó Ë è ñ ò ó â à í í ÿ
Прокуратурою області публікацію, викладену угазеті «Правдошукач» від 31.01.2012 «Ходка в зону», зприводу медичного, матеріально-побутовогозабезпечення засудженої Тимошенко Ю.В. та з іншихпитань, направлену Вами та яка надійшла з Генеральноїпрокуратури України, розглянуто.
Встановлено, що дійсно 17.01.2012 з 12.30 до 13.12Качанівську виправну колонію (№54) управлінняДержавної пенітенціарної служби України у Харківськійобласті (далі - Качанівська ВК №54) відповідно до вимог ст.24 Кримінально-виконавчого кодексу України та ст. 17Закону України «Про статус народного депутата України»відвідали народні депутати України Бондаренко В.Д.,Ганущак Ю.І. та Тищенко О.І.
За результатами відвідування установи виконанняпокарань вказані народні депутати України будь-якідокументи про встановлені порушення чинногозаконодавства України адміністрації колонії не надавали.
У супроводі заступника начальника із соціально-виховної роботи Качанівської ВК №54 Кошлич О.В. вониознайомилися з технологією випікання хліба в їдальніустанови, гуртковою роботою клубу, відвідали бібліотеку,відділення ресоціалізації №7 та центр психоемоційногорозвантаження Качанівської ВК №54.
Перевіркою питання законності проведенняпостійного відеоспостереження та відсутності йогоархівування в камері №1 дільниці слідчого ізолятора, деперебуває Тимошенко Ю.В., встановлено, що згідно з ч.2ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» порядокпопереднього ув'язнення визначається цим Законом,Кримінально-процесуальним і Кримінально-виконавчимкодексами України та іншими актами законодавства.Відповідно до ст. З Закону України «Про Державнукримінально-виконавчу службу України» правовою
“ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО НЕНАДАННЯ НАЛЕЖНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИТИМОШЕНКО Ю. В. НЕ ЗНАЙШЛА СВОГО ОБ'ЄКТИВНОГО ПІДТВЕРДЖЕННЯ”
основою діяльності Державної кримінально-виконавчоїслужби України є Конституція України, цей та інші закониУкраїни, акти Президента України і Кабінету МіністрівУкраїни, чинні міжнародні договори, згода наобов'язковість яких надана Верховною Радою України, атакож видані відповідно до них нормативно-правові актицентрального органу виконавчої влади з питань виконанняпокарань.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Пропопереднє ув'язнення» основними вимогами режиму вмісцях попереднього ув'язнення є ізоляція осіб, взятих підварту, постійний нагляд за ними і роздільне тримання їх упорядку, передбаченому статтею 8 цього Закону.
Згідно з вимогами п.п.6.6. п.6 Положення продільницю слідчого ізолятора на території виправноїколонії, затвердженого наказом Державного департаментуУкраїни з питань виконання покарань №280 від 30.12.2003(на даний час Державна пенітенціарна служба України),контроль за наявністю та поведінкою осіб, узятих під варту,та засуджених, які тримаються в кімнатах (секціях),здійснюється шляхом постійного спостереження черезвідповідні оглядові вікна. У разі необхідності на територіїдільниці можуть застосовуватися технічні засоби нагляду.
Враховуючи, що нормативно-правовими актами непередбачено необхідність при здійсненнівідеоспостереження проведення його архівування,останнє ведеться без запису на жодні носії відеоінформації,тобто не зберігається. Отже, оскільки одним із технічнихзасобів забезпечення постійного нагляду за ув'язненими євідеоспостереження, в діях службових осіб адміністраціївказаної установи порушень норм чинного законодавстваУкраїни при його застосуванні у камері дільниці слідчогоізолятора, де перебуває Тимошенко Ю.В. та відсутності йогоархівування не встановлено.
Інформація, викладена в публікації, щодо ненаданнясвоєчасної належної медичної допомоги 06-07 січня 2012року Тимошенко Ю.В. медичними працівникамиКачанівської ВК №54 та членами комісії Міністерстваохорони здоров'я України не знайшла свого об'єктивногопідтвердження.
Так, в ході проведення перевірки встановлено, щомедичні працівники Качанівської ВК №54 невідкладноприбули до камери дільниці слідчого ізолятора, деперебувала Тимошенко Ю.В., а саме через 4-5 хвилин післяїх повідомлення про погіршення стану здоров'я останньої,та відразу надали їй необхідну медичну допомогу.Протягом 06-07 січня 2012 року неодноразово проводивсямедичний огляд та обстеження Тимошенко Ю.В. комісієюмедичних працівників Міністерства охорони здоров'яУкраїни, у тому числі з обстеженням в одній з клінічнихлікарень м. Харкова.
За результатами проведених обстежень стануздоров'я останньої їй призначено необхідний курслікування, в тому числі з проведенням курсу лікувальногомасажа. Лікування здійснюється відповідно до вимог ст. 116Кримінально-виконавчого кодексу України.
Враховуючи викладене, порушень адміністрацієюКачанівської ВК №54 та медичними працівниками чинногозаконодавства України при наданні Тимошенко Ю.В.медичної допомоги не встановлено. В ході перевіркипорушень щодо матеріально-побутового забезпеченнязасуджених до позбавлення волі, одержання ними передачне виявлено. Воно здійснюється відповідно до вимогст.ст.115,112 вказаного Кодексу.
Враховуючи викладене, підстав для вжиття заходівпрокурорського реагування на даний час не має.
Заступник прокурора Харківської областіОлег АНПІЛОГОВ.
“МІЛЬЙОН ЗАГИБЛИХ У ЗАСТІНКАХ МВС, СБУ, ПЕНІТЕЦІАРНОЇ СИСТЕМИ -ЦЕ ПОКАЗНИК ПОВТОРЕННЯ ВІДВЕРТОЇ ЄЖОВЩИНИ СТАЛІНСЬКИХ ЧАСІВ”
Прошу читачів звернути увагу на те, як відповіддюна мою статтю «Ходка в зону» прокуратура втягує вас уюридичну еквілібристику та зміщує акценти.
По-перше, чимало тексту моєї статті присвяченоопису умов, в яких реально перебуває Ю. В. Тимошенко таспростовується брехня, що була розповсюджена першимзаступником Генерального прокурора Кузьміним Р. Р. у ЗМІ.Але прокуратура відразу відволікає увагу читача та уводитьйого у інший бік від цього пасажу, стверджуючи, що згаданіу статті народні депутати України відвідали тільки їдальнюта її хлібопекарню, гуртки, бібліотеки та приміщенняресоціалізації. Про відвідання нами аналогу камериТимошенко чомусь ані слова. Зауважу також, що в моїйстатті не порушувалося питання недотримання вимогЗакону щодо матеріально-побутового забезпеченнязасуджених та одержання ними передач. Натомість в нійвикривалася брехня Кузьміна, на підґрунті якої з’явилисяпублікації на кшталт «Щоб ми так жили, як вона сидить».
По-друге, відеоспостереженння дійсновизначається тими Законами, на які посилаєтьсяпрокуратура, одначе прокурорами не згадується однадрібна деталь, а саме: відповідно до ст. 103 Кримінально-
виконавчого кодексу України та ст. 7 Закону України «Пропопереднє ув’язнення», порядок відеоспостереженнявизначається керівництвом колонії. І якщо хтось наваживсяпорушувати права людини чи вирішив не фіксувати події,які відбуваються з ув’язненим, так це справа івідповідальність адміністрації колонії, з вини якої людиналедве не загинула, бо вона є реально тяжко хворою, а їїзлочинно і свідомо не лікують досьогодні, натомістьвиставляють цілком здоровою. За участі іноземних лікарівз Німеччини та Канади вдалося довести зворотнє. Але іпісля цього іде інформаційна гра з метою затягування часута на виконання завдання «ні до чого не причетної» особине випускати Тимошенко Ю. В. з-за грат живою, а тим пачездоровою.
Оминає у відповіді прокуратура і питанняненадання своєчасно Ю. В. Тимошенко допоміжних засобівпересування. Навпаки, тюремні медики свідомозабороняли це робити. Хіба це не тортури? І чи можна уподальшому довіряти таким «медикам»? Всі ми є свідками,що саме на цьому вибудовуються спекуляції і черговабрехня прокурорів та псевдомедиків, що, мовляв,Тимошенко Ю.В. вередує, не допускаючи до себе
вітчизняних лікарів декілька сотень разів.А в загальних рисах харківська прокуратура
продемонструвала, що не існує виправдання жорстокимнелюдським діянням нашої правоохоронної системи, якадозволяє собі здійснювати катування незаконнозасуджених політичних в’язнів, захищає злочинців,бандитів, рейдерів, мажорів, «паханів у законі», натомістьвикористовує прогалини у законодавстві не на користьлюдини, вибірково застосовує статті від сталінських часів,а то і взагалі чинить беззаконня та фізично нищить людей,з яких силою вибиває зізнання у скоєнні того, чого вони неробили. Мільйон загиблих, за річною статистикою, узастінках МВС, СБУ, пенітеціарної системи – це показникповторення відвертої єжовщини сталінських часів, з тієюрізницею, що роль Єжова виконує цілий перелік справжніхворогів українського народу, які поіменно відомі сьогоднісвоєю звірячою природою всій Європейській спільноті тазаслуговують на адекватну відповідальність передлюдством. Їх має невдовзі спіткати доля Єжова: їх поглинестворена ними ж каральна система брехні і фальсифікацій.
Народний депутат України Олег ТИЩЕНКО,фракція “Батьківщина”.
“В РЕЗУЛЬТАТЕ НЕПРАВОМЕРНЫХ ДЕЙСТВИЙ НАЧАЛЬНИКА ЦЕНТРАЛЬНО-ГОРОДСКОГО ОТДЕЛА ГОСУДАРСТВЕННОЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНОЙ СЛУЖБЫ КРИВОГОРОГА НОСАЧА П. Г., КОТОРЫЕ НОСЯТ ЯВНЫЙ КОРРУПЦИОННЫЙ ХАРАКТЕР, Я ДО СИХПОР НЕ ПОЛУЧИЛ УСТАНОВЛЕННЫХ РЕШЕНИЕМ СУДА ДЕНЕЖНЫХ СРЕДСТВ”
Я прочитал сообщение в Вашей газете № 1 (39) от31 января 2012 года о коррупционных действияхначальника Центрально-городского отделаГосударственной испольнительной службы Носача П. Г.и сообщаю, что в г. Кривой Рог очень многопострадавших от его действий людей, граждан. В ихчисле и я.
Так, с целью удовлетворения моих нарушенныхимущественных интересов в возглавляемое им ОГИС в2002 году поступило на исполнение решение суда погражданско-правовому спору, которым суд обязалдолжника Игнатченко Л. Н. выплатить мне долг вразмере 16 254 грн. В обеспечение ее долга былаарестована ее квартира в новом доме, построенноминостранной фирмой, расположенная в элитноммикрорайоне «Всебратское-2».
Однако в результате неправомерных действийначальника ОГИС Носача П. Г., которые носят явныйкоррупционный характер, я до сих пор не получилустановленных решением суда денежных средств.
Несмотря на многочисленные решения судов, втом числе кассационной инстанции, послемногочисленных жалоб в органы прокуратуры ивышестоящему начальству Носач П. Г. до сих порнаходится на своей должности.
Это все при том, что квартира моего должникабыла продана с торгов по заявке ОГИС Центрально-городского района под личным контролем и вприсутствии Носача П. Г. 17.05.2002 г. всего за 7100 (!)грн., а 20.07.2002 г. перепродана уже за 15370 грн., что влюбом случае ниже рыночной цены в несколько раз!
При личных встречах с Носачем П. Г. он мненеоднократно говорил, чтобы я «успокоился», что дажечерез суд я ничего не добьюсь.
Сергей Кузьмич ПЕЧЕНИН, г. Кривой Рог
Из решения коллегии судей Судебной палаты погражданским делам Апелляционного судаДнепропетровской области от 24.03.2005 г. по искуПеченина С. К. к Отделу Государственнойисполнительной службы Центрально-городскогорайонного управления юстиции г. Кривого Рога озащите прав взыскателя в исполнительномпроизводстве, взыскании материального иморального вреда:
Материалами дела установлено, что решениемЦентрально-городского районного суда г. Кривого Рога от23 марта 2001 г. с Игнатченко Л. Н. взыскано в пользуПеченина С. К. 16254 грн., а также госпошлина в доходгосударства в сумме 162 грн. 54 коп. 25.04.2001 г.постановлением Государственного исполнителя ОГИСЦентрально-городского районного управления юстицииПетручек Д. П. открыто исполнительное производство поисполнению исполнительного листа. Согласно акта описии ареста имущества от 14.09.2001 г. (...) во исполнениевышеуказанного решения суда была подвергнута описи иаресту квартира (…) в акте описи и ареста указанастоимость квартиры согласно справки-характеристики науказанную квартиру, выданную Криворожским БТИ – 30014грн. Согласно требованиям ст. 57 Закона Украины «Обисполнительном производстве» государственнымисполнителем проводится оценка имущества должника порыночным ценам, которые действуют на день проведенияисполнительных действий (...) в государственнуюисполнительную службу вместо заключения строительно-технической экспертизы по определению рыночнойстоимости вышеуказанной квартиры было предоставленовыполненное частным предприятием «Эксперт-сервис»товароведческое исследование стоимости квартиры посостоянию на 18.04.2002 г., расчет стоимости квартирыпроизведен по методу капитализации дохода, согласно
которому стоимость квартиры составила 6935 грн.Поскольку госисполнителем не поставлен вопрос обопределении рыночной стоимости указанной вышеквартиры, такой вопрос экспертом при дачетовароведческого исследования не разрешен. (...) Вматериалах дела отсутствуют доказательства о том, чтовзыскатель Печенин С. К. ставился в известность ОГИС опроведении оценки недвижимого имущества, орезультатах товароведческого исследования и о том, чтовышеуказанная квартира была выставлена на прилюдныеторги для реализации. (...) Узнав от СГП «Укрспецюст» ореализации указанной квартиры с публичных торгов, онобратился с письменным заявлением на имя начальникаОГИС Центрально-городского районного управленияюстиции с просьбой приостановить публичные торги,поскольку он намерен обжаловать экспертную оценкустоимости квартиры. Но несмотря на заявление истца, внарушение порядка проведения прилюдных торгов такиеторги состоялись, квартира была продана 17 мая 2002 г. за7100 грн., а 20 мая 2002 г. несмотря на возражение исца и внарушение требований Закона начальник ОГИСЦентрально-городского райуправления юстиции г.Кривого Рога утвердил акт продажи указанной квартирыс прилюдных торгов Коротких Л. Н., которая 20 июля 2002г. указанную квартиру продала Мунтян С. В. по цене 15370грн., что также подтверждает факт продажи указаннойквартиры по заниженной цене. Из денег, вырученных отпродажи квартиры Игнатченко, решено было выплатитьПеченину С. К. в счет погашения долга по исполнительномулисту 5233 грн. 46 коп. (...) Коллегия судей решила (…)взыскать с Отдела государственной исполнительнойслужбы Центрально-городского районного управленияюстиции г. Кривого Рога в пользу Печенина СергеяКузьмича 11183 грн. – недовзысканную сумму долга (...)взыскать моральный вред (...) 2000 грн.
4 Âñåóêðà¿íñüêà íåçàëåæíà ãàçåò๠3 (41) â³ä 31 áåðåçíÿ 2012 ðîêóÑï ð î ò è â
«Попыткой открытого грабежа украинскогонарода олигархами» называет проекты законов оналогообложении богатства заместительпредседателя политсовета Партии Народныйпорядок, редактор оппозиционного интернет-издания «Спротив» Вадим Гладчук. По его мнению,законопроекты, подготовленные как вице-премьером Сергеем Тигипко, так и министерствомфинансов Украины в конечном итоге имеют общуюцель: обложить дополнительным налогами рядовыхукраинцев.
«Власть разыгрывает известную игру в «доброго»и «злого следователя». Тигипко предложил законопроект,под действие которого подпадают сотни тысяч, если немиллионы рядовых украинцев, отнюдь не богатых. Помнению власти, богачами, которых следует обложитьдополнительным налогом, являются, к примеру, селяне.Ведь размеры общей площади недвижимости, которые впроекте фигурируют как роскошь, для украинского селапрактически норма», отметил Вадим Гладчук.
По его словам, ощутив, что в таком видезаконопроект вызовет народный протест, власть решилаиспользовать запасной вариант. «Был составлен еще одинпроект. Который, говоря народным языком, «на голову неналазит». Минфин предложил снизить планку роскоши.Если вы проживаете с семьей в квартире размером 120квадратных метров – вы богач. Если на даче у вас стоитсарай – вы олигарх, который должен выплачивать налогна эту «роскошь». А что такое дача для многих украинцев?Это старенький довоенный домик в селе, доставшийся внаследство от бабушки-дедушки. Естественно, скурятниками, сарайчиками, пристроечками. Вот это все«янучары» предлагают считать роскошью», — отметилВадим Гладчук.
По мнению заместителя председателяполитсовета Партии Народный порядок «в процессеобсуждения минфиновского проекта власть, неисключено, «пойдет навстречу народу» и утвердит болеемягкий вариант – тигипковский. Который на самом деленичем не лучше». Вадим Гладчук считает, чтодействительно богатые люди так называемый «налог набогатство» платить не будут. «Понятно, что люди изПартии регионов, которые с помощью юристов выводятв оффшоры миллионы и миллиарды, очень легко обойдути этот закон. Они платить налог на богатство не будут.Заставить их можно только волевым политическимрешением на государственном уровне. Но волевыерешения тоталитарного режима, как видим, сегоднянаправлены на грабеж простого народа», — отметилВадим Гладчук.
Кстати, активисты и сторонники Партии Народныйпорядок, ВО «Молодежь - надежда Украины» возлеКабинета министров Украины провели митинг стребованиями к правительству не вводить новыйграбительский налог на недвижимое имущество и необлагать налогом на роскошь сараи.
От правительства требуютне вводить новые налоги
Хочешь справедливых налогов?Готовьсяк Майдану!
Часопис про свавілля владита громадський спротивнезаконним діямwww.sprotiv.org
Передплачуйте газету “Правдошукач” в усіх поштових відділеннях України! Передплатний індекс 49608. Вартість 2,24 грн./міс.
Засновник, редактор, видавець:Шеляженко Юрій Вадимович
(фізична особа-підприємець, ДРФО 2961810532).Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого
засобу масової інформації серія КВ № 14488-3459 Р,видане Міністерством Юстиції України 10.10.2008 р.
Тираж 2800 примірників. Розповсюджуєтьсябезкоштовно та по передплаті (ціна 2 грн. 24 коп.).
Адреса редакції, видавця: поштовий індекс 01042,м. Київ, вул.Тверський тупик, буд. 9, к. 82.
Тел. +38 (097) 3179326, факс +38 (044) 5290435.Електронна пошта: [email protected]Підписано до друку 31.03.2012 р. Віддруковано у
ТОВ “Прес Корпорейшн Лімітед”, вул. Чехова, 12-а,Вінниця, 21034, тел. 0432-556397. Замовлення № 126603.
Всеукраїнська незалежна газета
В Украине давно сформировалось олигархическоелобби. В противовес ему не создано институтов,защищающих средний класс. Яркий пример — последниеинициативы Минфина по введению налога на роскошь.Аналитики уже окрестили этот законопроект абсолютнойугрозой среднему классу.
Власть пытается жонглировать международнойпрактикой этого вида налогообложения, искажая еефискальную суть. Вместо классического налога вводитсябанальный побор. Скажем, предлагается рассчитыватьразмер налога, исходя из объема двигателяприобретаемого автомобиля, а не его марки илифактической стоимости. Это своеобразная «фискальнаяловушка», когда под предмет налогообложения попадаетцелая категория сравнительно недорогого транспорта с«неприличным», по мнению налоговиков, «литражом». Таже история с недвижимостью: ставку налога с предлагаетсяопределять на основании ее площади, а не стоимости.
Суть фокуса Минфина заключается в том, что придекларируемой острой необходимости увеличитьналогообложение очень богатых украинцев делозакончится, судя по всему, увеличением нагрузки на плечизаконопослушного среднего класса. Олигархи давнопозаботились о своем имуществе, применяявсевозможные формы уклонения от налогов: егорегистрируют на свои компании, многое просто находитсяза пределами страны. Зато средний класс, кое-чтоскопивший и заработавший, будет вынужден, мягко
говоря, поделиться с государством. Вернее, спрокуратурой, нардепами, президентом. Ведь эти строчкив бюджете страны самые «увесистые». Следует учитыватьфактор изменения делового климата в Украине:предпринимательство в очень сложном положении,предпосылок для «покращення» практически нет. Откудабрать средства на оплату этих налогов?
Никто не спорит, эта часть налоговой реформыактуальна и необходима. Но не нужно заигрываться приее проведении. Министр финансов, руководители«налоговой», профильный вице-премьер должныпредоставить целостную картинку таких трансформаций -от пакета мер по «разофшориванию» политиков иолигархов до введения налога на роскошь.
На сегодняшний день попытки «раскулачивать»средний класс могут привести к событиям, схожим смосковскими. Тем более, такой опыт у национальногопредпринимательства уже есть.
Чиновники банально обслуживают неудержимыйпопулизм политиков, которые пытаются сохранить лицоперед парламентскими выборами. Придумываются всеновые и новые способы и формы поборов. Но у власти нетподдержки и доверия со стороны тех, кто ежедневноработает в реальной экономике. Эти люди не готовыголосовать своими налогами за действующую власть.Бросить бюллетень в урну один раз в несколько лет ещекуда ни шло, а голосовать своими «кровными» — нет.Политики же, понимая, что среди среднего классасимпатизирующих власти нет, будут пытаться переломитьпредпринимателей «через колено», сталкивая бизнес исамых бедных, манипулируя миссией этой реформы.
Вот и превращается оплата налога в роскошь, а несредство пополнения бюджета. Что остается бизнесу?Просто вспомнить уже проверенную поговорку: «хочешьсправедливых налогов — готовься к майдану».
Вадим ГОРДИН
Новини Аналітика Подробиці Публіцистика
