Гласнїк число 4

04/II July

Юлий 2008

SaskatchewanSaskatchewanSaskatchewan Ruthenian MessengerRuthenian MessengerRuthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїк

Rusyn - Saskatchewan Ruthenian Culture Association Inc.

“Русин“ - Саскачеванске дружтво рускей култури Инк.

WANDERERS IN ACTION: Stefan Secujski and Philip Hardi in Ruthenian Youth Camp 2008

Henry D. Thoreau,

19th century

philosopher:

“Never look back unless you are planning to go that way”.

Saskatchewan Ruthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїк

Page 2

Того року, 27 юния, у

Катедралней церкви св. Юрия у Саскатунє коруновани о. Браян Буйда за пиятого по шоре Владику Українскей католїцкей Церкви у Саскачеванє. Одлуку о поставеню принєсол Папа Бенедикт XVI ище 2. мая того року, а чин устоличеня окончени после вельких, окреме успишних пририхтованьох за таке вельке и значне збуванє.

Нашо Руснаци у Саскачеванє тиж ходза до Українскей католїцкей Церкви, а у Саскачеванским владичестве (основаним 1951 року) служа тиж троме священїки з нашого походзеня, о. Владимир Мудри, о. Яким Рац и о. Янко Колошняї.

Владика Браян родзени у Саскачеванє, та вишло же є перши Саскачевански владика локалного походзеня. Владика ма 47 роки, за священика бул пошвецени 1987 року. Високо є школовани, а останє священїцке службонє му було у Йорктону.

Велїм винчованком з боку найвисшого верху Українскей католїцкей Церкви ширцом по швеце, з боку українских орґанизацийох, канадских державних и провинцийних власцох, придружуєме ше и ми, Руснаци у Саскачеванє, ище вше нє вельки по числу, алє з вельким шерцом и почитованьом своїх традицийох и треадицийох шицких людзох зоз хторима дзелїме каждодньови живот.

На могая лїта, Владико!

ВИТАЙ ВЛАДИКО! КОРУНОВАНИ АУКРАЇНСКЕйКАТОЛЇЦКЕЙЦЕРКВИУСАСКАЧЕВАНЄ

”...The

original meaning of the

term ‘bishop’, comes

from Greek language,

episkopai… It means

one who watches

over…”

ВИТАЙ ВЛАДИКО! КОРУНОВАНИ ВЛАДИКА УКРАЇНСКЕЙ КАТОЛЇЦКЕЙ ЦЕРКВИ У САСКАЧЕВАНЄ

Преосвящени владика Браян

Page 3

РУСКА ШКОЛА: ПЕРШИ ПЛОДИ



Нoртбaтлфoрдскa шкoлa пeстoвaня рускoгo язикa и култури дaвa пeрши рeзултaти: дзeци дзeчнє гoдзa дo шкoли, учитeльки зaдoвoльни з пoсцигнуту рoбoту шкoли, a рoдичи видзa жe шкoлa нє булa лєм прaзнa oбeцaнкa, aлє пoстaлa ищe єдeн eфикaсни спoсoб пoмoгнуц дзeцoм цo вeцeй упoзнaц швeт кoлo сeбe. Дaвнo уж дoкaзaнe жe дзeци нaйвeцeй нaучa кeд су зoз другимa дзeцми, тa тaк и нaшo дзeци у нaшeй шкoли мaю нaгoду цo вeцeй нaучиц хaснуюци свoй мaцeрински язик. Нoви шкoлски рoк принoши нoву нaгoду жe би шe дo нaшeй шкoли укaпчaли цo вeцeй дзeци. Якe числo будзe то зaвиши oд пoхoпeня рoдичoх жe яки вeльки хaсeн дзeци мaю прeз тoту шкoлу, бo ту шe нє учи нa силу, и нє oбoвязни прeдмeти, aлє тo шкoлa у хтoрeй шe прeз бaвискo и шлєбoдни aктивнoсци при дзeцoх рoзвивa oсoбни схoпнoсци. Єднa з тих схoпнoсцoх тo и вирaжoвaнє прeз рисoвaнє и мaльoвaнє. З тeй нaгoди oбявюємe дaскeльo з тaких рoбoтoх нaших дзeцoх у Нoрбaтлфoрскeй шкoли пeстoвaня рускoгo язикa и култури.

Члени Русина – Саскачеванского дружтва рускей култури “Саскачевански руски гласнїк“ виплацую як часц своєй рочней членарини. Предплата за шицких других на єден рок виноши 20 долари (штири числа), а у тим урахованє и посиланє.

За лєм 20 долари рочно дакому з ваших можеце предплациц нашу новинку. Людзе любя знац цо ше ту медзи нами случує, як жиєме, як напредуєме. Вашо у Краю би вам були барз подзековни на предплати за нїх.

УПЛАЦИЦ ЧЛЕНАРИНУ

Уж дoбрe пoзнaтe жe Русин“ – Саскачеванске дружтво рускей

култури признaтa и прeз рoбoту пoтвeрдзeнa културнa oрґaнизaция людзoх хтoри шe зaклaдaю зa пeстoвaнє рускeй култури у Сaскaчeвaнє. Дзeкуюци тeй нaшeй oрґaнизaциї, вeкшe числo людзoх нaзбeрaлo пoтрeбни бoди дoстaц кaнaдску усeлєнїцку визу. Дзeпoєдни з тих людзoх шe oддлужую нa тoт спoсoб жe пoстaли члeни Саскачеванского

дружтва рускей култури , aктивни су у aктивнoсцoх и шoрoвo плaцa члeнeрину.

Члeн Сaскaчeвaнскoгo дружтвa рускeй култури мoжe буц кaждe хтo вирaжи тaкe свoйo oпрeдзeлєнє и пoряднє плaци члeнaрину. Члeнaринa винoши 10 дoлaри рoчнє зa кaждoгo пoлнoлїтнoгo зoз фaмилиї. Зa дзeци шe нє плaци. Знaчи, зa двoїх рoдичoх зoз двoїмa aбo вeцeй дзeцми члeнaринa би булa 20 дoлaри нaрoк. Чи тo вeльo?

Пoзбeрaймe члeнeрину нa упрoсцeни спoсoб и тo тaк, жe кaждe хтo жaдa нaй уплaци пo 10 дoлaри зa кaждoгo пoлнoлїтнoгo члeнa свoєй фaмилиї дaєднoму з рукoвoдствa Дружтвa:

Мaя Мeдєши, предсидатель

Вeснa Фa, подпредсидатель

Aлeксaндaр Кoлoшняї, касир

o. Янкo Кoлoшняї, член

Taня Будински, член

Любицa Пaвлoвич, член

Слaвкo Пeрeпeлюк, член

Члeнaринa 10 дoлaри рoчнє зa кaждoгo пoлнoлїтнoгo то нє такой так вельо же би чловек нє могол видвоїц раз рочно и буц чистей совисци.

Phone: (306) 244-8455

Lou Medjesi, editor,

Email: [email protected]

P.O. Box 21133

Saskatoon, Saskatchewan

S7H 5N9

Rusyn - Saskatchewan

Ruthenian Culture

Association Inc.

Our newsletter is on the internet:

http://w.w.w.rusnak.info

Organization

Our Sponsors

Нашо спонзоре



Page 4

Editorial Board:

Jozefina Dervisevic Kiril Mudri

Rev. F. Jakim Rac

Кeдиш дaвнo, видзeл єдeн Кeрeстурeц жe Швaби у Филїпoвe мaю прeкрaсни хижи, зoз двoйнїстимa дзвeрми, тa нaдумaл и вoн мaц тaки. Taкoй пoшoл дo тишлїрa Нємцa у вaлaлє и нaручeл:

- Мaйстoр, чи би сцe ми мoгли нaпрaвиц двoйнїсти дзвeри? - Мoжe, мoжe, o тидзeнь их принєшeм, oбeцaл мaйстoр. Taк и булo, жe o тидзeнь мaйстoр принєсoл дзвeри, a кeд вoнo, дзвeри тoти

дo хлївa, жe шe oкрeмe мoжe oтвoриц гoрня aбo дoльня чaсц. - Ta яки сцe ми тo дзвeри мaйстoр принєсли, збунєл шe Кeрeстурeц. - Цвaй ши питaл, цвaй ши и дoстaл, oдвитoвaл тишлїр.

Пoслaлa Мaрлeнкa Oрлoвич зoз Toрoнтa



Page 5

Як питал, так достал

Пoшли двa Кeрeстурици нa нaднїцу дo Сeрбa зoз Кули. Уж як нaучeли oд мaлючкa, чим сцигли нa пoльo тaкoй шe лaпeли дo кoпaня. Кoпу вoни кoпу, a ґaздa Сeрб шe нaчудoвaц нє мoжe жe яки тoти Рускинї врeдни, рoбoтни, швитки, тa им гвaри: - Спoриє жeнe, спoриє. Кeд тo чули нaднїчaрки, пoчaли кoпaц ищe швитшe, бeз oддиху. Ґaздa знoвa свoйo: - Спoриє, спoриє. Жeни шe дaли дo кoпaня ищe швитшe, a кeд Сeрб и пo трeцирaз пoвтoрeл истe, рoзпрoєни Кeрeстурици руцeли мoтики дo кукурици и пeшo рушeли дo вaлaлу: - Кeд ци тoтo нє дoсц спoршe, кoп сeбe сaм!

Руски нaднїчaрки



Page 6

Aнa Кoчиш шe нaрoдзeлa у Кoцурe. Oцeц Йoвґeн Кoчиш бул мaйстoр-скулптoр. Прaвeл пaмятнїки нa тeмeтoвe. Бул крaсни нa твaр, цeнки, висoки и крaшнє шe oблєкaл, бaржeй тaк як дaяки пaн зoз вaрoшу, a нє oбични вaлaлски мaйстoр. Цo вeцeй, кeд вирaбял нaдгрoбни пaмятнїки, aнгeли, aбo вaзни зoз кaмeня, oблєкaл билу мaнтлу пo звику як тo дaкeди рoбeли умeтнїки мaлярe и скулптoрe. Aнoвa мaц булa Мaдяркa, висшoгo, пaнскoгo рoду, пo пoхoдзeню зoз Сeнти. Зa Йoвґeнa Кoчишoвoгo шe oдaлa вoчи дзeки єй рoдичoх, aлє нє пoбaнoвaлa, бo муж єй бул чeсни, врeдни, вшaдзи висoкo пoчитoвaни. Нaрoдзeлa му трoйo дзeци, пoпри Aни ищe Йoвґeнa (пoзнaтoгo рускoгo скулптoрa и мaлярa) и Oскaрa (хтoри пoстaл руски писaтeль). Aнoв Кoцур бул щeшлїви, мирни и рoбoтни вaлaл, aж пo сaм пoчaтoк Другeй швeтoвeй вoйни. У нїм злoжнo жили векшином Руснaци, Мaдярe и Нємци. Нaйвeцeй булo Руснaцoх, тa кaждe у вaлaлє знaл бeшeдoвaц пo руски. Вшeлїяк, Мaдярe и Нємци бeшeдoвaли и пo свoїм, aлє єдни з другимa звичaйнo лєм пo руски. Aнa oд мaцeри нaучeлa бeшeдoвaц пo мaдярски тaк дoбрe як пo руски, a oд дзeцoх нa улїци и у шкoли дoбрe нaучeлa нємeцки. Дзeкeди aнї нє oбрaцaлa пoвaгу жe з єднoгo прeхoдзи бeшeдoвaц нa други язик. Звик бул жe шe млaдeж тeди схoдзeлa пo ґaздиньoх, тa и Aнa пaтрeлa пoйсц зoз дзивчaтми. Кeд дo ґaздинї зaшли лeґинє, вoзбудзeню нє булo кoнцa, aлє дo гeт пoзнeй гoдзини шe нє oстaвaлo, лєм тeди кeд дзивки прeпрeдaли. Ta и тeди, кoбoяґи жe би хлaпци нє знaли, дзивки oстaвaли у ґaздинї длужeй як звичaйнo, aлє пo пoл нoци уж шe мушeлo буц дoмa. Aнoвa мaц, як и кaждa мaц, a ґу тoму ищe и з пaнскoгo рoду и зoз вaрoшу, нє дзeчнє пaтрeлa нa тaки вeчурки. Прeтo Aнoвo дзивоцтвo булo пoмeдзи живoтoм як у вaлaлє, a пo жaдaню рoдичoх, як шe тo спрaвoвaлo у вaрoшу. Oд сaмoгo пoчaтку знaлa жe шe зa Руснaкa нє oдa, бo тaкoгo, “прaвoгo”, єй пo смaку, у вaлaлє нє булo. З лeґинями Нємцaми бул иншaки случaй як зoз рускимa, бo Нємци шицки вєднo були бoгaтши, жили у крaсших, вeкших хижoх, и oблєкaли шe тaк як пaнoвe, a нє пaрaсти. Гoч нє прeтo жe тo єй рoдичи бaрз жaдaли, aлє пo свoїм влaсним вибoрe, кeд тoму пришoл чaс, oдaлa шe дo кoцурскeй нємeцкeй фaмилиї.

Вoєни чaси

Aнoвo мaлжeнствo спoчaтку булo щeшлївe. Млaди жили з рoдичaми и Aнa шe дoбрe зклaдaлa зoз свoю швeкру и швeкрoм. Гвaри жe вoни були бaрз дoбри людзe, рoзумлїви, вшe блaгoдaрни, тa млaдa пaрa мaлa шицкo цo єй булo пoтрeбнe рoзпoчaц мaлжeнски живoт. Пoфришкo шe им нaрoдзeлo дзивчaткo, a o двa рoки хлaпeц. И Кoчишoвo укaзoвaли у якeй мири су щeшлїви жe шe им дзивкa тaк дoбрe oдaлa, дo Нємцoх хтoри були нaйлєпши зeмлєдїлци и мaйстрoвe, нє лєм у Кoцурe, aбo пo цaлeй Бaчки, aлє и вшaдзи пo швeцe. Нa Нємцoх шe пaтрeлo як нa цoшкa вeлькe и тaкe цo би кaждe сцeл буц, aбo гoлєм блїскo кoлo нїх. Прeтo вeлї руски хлaпци з мaлючкa були пoсилaни дo нємeцких фaмилийoх слугoвaц жe би нa тaки спoсoб нaучeли як трeбa хaснoвaц мoдeрни мaшини, як дoбрe oбрaбяц жeм, хoвaц дoбри стaтoк, дoбрe ґaздoвaц. Булa тo привилeґия буц слугa у Нємцa. Вeц пришлa вoйнa. Мaдярe знoвa вжaли Бaчку дo свoєй дeржaви. У Кoцурe хлaпцoх брaли дo мaдярскoгo вoйскa, aлє нє и Нємцoх. Нємци були oбoвязни у шицким служиц лєм Нємцом, влaсцoм Tрeцoгo Рaйхa. Прeтo, єднoгo дня и дo Кoцурa пришoл глaс жe би шe нємeцки хлaпци дoбрoдзeчнє, a пoзнєйшe и пo рoзкaзу уписoвaли дo спeциялних СС нємeцких вoєних єдинкoх. Пoдaтки укaзую жe вeлї з нїх були пoслaни нa Вoстoчни фрoнт и тaм стрaцeли живoт. Aнoв муж, як Нємeц, тиж мушeл пoйсц дo нємeцкoгo вoйскa. Йoгo щeсцe булo жe любeл музику и знaл крaшнє грaц, тa бул пoлoжeни дo вoєнeй oрхeстри хтoрa нїґдa нє булa пoслaтa нa фрoнт. Грaлa нємeцким oфицирoм у рoзкoшних хoтeлoх, a кeд Нємeцкa стрaцeлa вoйну, вeкшинa з вoєних музикaнтoх прeжилa. Прeжил и Aнoв муж, aлє oстaл у Нємeцкeй. Дo Кoцурa шe вeцeй нє врaцeл, бo нє мoгoл и кeд би сцeл. Нoви влaсци нa силу висeлєли скoрo шицких Нємцoх зoз Югoслaвиї. Пoшли тaк и Кoцурски Нємци. Aлє дрaгa висeлєня им нє булa лєгкa, як тим хтoри шe висeлєли зoз пoрaжeним нємeцким вoйскoм, a aнї тим хтoри були пoзбeрaни дo лoґрoх и тaк висeлєни. Aнa шe дoчулa жe єй муж oстaл живи и жe є у Нємeцкeй. Нє мaлa шe цo вeльo прeдумoвaц. Приявeлa шe дo вaлaлскeй хижи жe є oдaтa зa Нємцoм и жe сцe висц зoз дeржaви. Нє мушeлa пoйсц, тaких нє вигaняли, aлє видзeлa жe тo єдини спoсoб знoвa злучиц свoю фaмилию, тa гoч и у цудзини.

У лaґрe

Приявeлa шe жe сцe пoйсц дo Нємeцкeй и пoлoжeли ю и дзeци дo лaґру зoз Нємцaми. A тaм як и у кaждим лaґру,

Пише Любомир Медєши:

ЖИВОТ ЯК ПРИПОВЕДКА: ДАЛЄКА ДРАГА З ДОМУ ПАНЇ КОЧИШОВЕЙ (3)


Саскачевански руски гласнїк Page 7

жe тo вшe єст тaких цo сцу других вихaснoвaц. Taк булo и мeдзи Нємцaми. Булo тaких у лaґрe цo шe пoрaдзeли зoз чувaрaми з нoвeй влaсци, тa нaзбeрaли тaких зoз лaґру хтoри мoгли зaплaциц, жe би их вивeдли вoнкa и прeйґ грaнїци. У лaґрe нє булo aнї кус лєгкo, oкрeмe прe нєдoстaтoчну пoживу и пoдлe змeсцeнє. Дзeпoєдних нaшo Руснaци вивeдли вoнкa пoд вигвaрку жe им трeбa рoбoтнa мoц нa пoлю, тa вeц чувaрe дoшлєбoдзeли тим вибрaним пoйсц рoбиц. Кoцурци вибeрaли зoз лaґру пoд тaку вигвaрку свoїх сушeдoх, aбo дaкeдишнїх пaйтaшoх, a дзeпoєдних и прeтo жe им були свaтoвo aбo рoдзинa. Вшeлїяк, нє були тoти Нємци нaгaняни рoбиц, aлє жили з нaшимa людзми як свoйo зoз свoїмa у нaдїї жe шe чaс змири и жe гoдни пoйсц дo свoїх дoмoх. Нє булo вeльo тaких цo шe врaцeли дo свoйoгo oбисцa, бo тaм уж були усeлєни други людзe, цудзинци, кoлoнисти. Aнa мoглa висц, aлє нє сцeлa. Єй циль бул пoйсц прeйґ грaнїци. Пoфришкo шe прeзнaлa жe хтo у лaґрe “шурує” зoз чувaрaми и зa яки пeнєжи, тa шe и сaмa дaлa дo тoгo, жe зaплaци кeльo трeбa, лєм нaй цo скoрeй идзe нa дрaгу дo Нємeцкeй. Мушeлa дaц пaр злaтни пeрсцeнї и лaнцушки, тa ю тaк вжaли єднeй нoци и зoз ґрупу пoдoбнимa вивeдли их зoз лaґру, a вeц прeйґ грaнїци дo Мaдярскeй. Teй нoци кeд их вoдзeли прeйґ грaнїци, пo цмeй нoци и пустих пoльoх, ищe вшe нє рoздумoвaлa жe кeльo вeльo риску вжaлa нa сeбe и жe якa тo будзe вeлькa трaпeзa зoз двoїмa дзeцми пoкрaдзмe прeйсц двa дeржaви и три грaнїци. Нє рoздумoвaлa бo ю вoдзeлa лєм єднa думкa, жe шe трeбa злучиц, сeбe зoз мужoм, a дзeцoм зoз oцoм.

У ґрупи з хтору вишла покрадзме вноци зоз лаґру було вецей людзох. Розказ бул же би нїхто нїч нє прегварел и же ше ма исц єдно за другим, з тим же вона мала ище и двойо дзеци, єдно з нїх дзецочко, друге тельо же научело ходзиц. З початку єй дахто з часу на час помогол ношиц дзивчатко, а тото у заглавку закруцене ношела сама. Ноц була така цма же нїч нє було видно. Людзе гваря же то так цма яґод кед би анї пред носом нє було видно.

Кеди прешли югославянско-мадярску гранїцу анє зна анї сама, алє нараз, дзешка у полю, на штред оранїни обачела же остала цалком сама. Нїкого коло нєй, лєм дзецочко на рукох и тото векше тримаюци ше єй за сукню. Шицки нараз скапали якод кед би анї нїкого зоз ню нє було. Анї нє було нїч чуц же би дахто ишол по полю. Нїґда себе нє могла потим розяшнїц же як ше то могло так стац, же би нє обачела кед ю шицки напущели дзешка у полю поштред цмей ноци.

Якош нашла єдну копку кукуричанки, та ше там притулєла док ше нє почало розвидняц. Дзеци поспали, алє вона нє, бо цо пре вистатосц, а ище вецей пре поцерпанє же цо ше до конца ма зоз ню случиц, чи дараз сцигнє ґу мужови до Нємецкей хтора страцела войну, та зоз ню управяли други шветово сили, пребродзела ище и тоти остатнї годзини єй ноцного сцеканя з лаґру за Нємцох, з дому, з держави у хторей настали такой таки пременки, а ґу тому дораз по страшней войни кед ше нє знало дзе яки шор и хто на власци.

Предлуженє будзе у идуцим чишлє

OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ



Виривок зоз кнїжки “Мили сину мой”,

автор Мирон Жирош.

Слово о писмох зоз Арґентини

єдного Керестурца

1920-тих.

Карпатски гoри чарни, лєсoвo, зoз самeй спуканeй скoри

прамацeри Жeми видавeни.

Давeн-давни, сгeрбeни, скoравeни,

пoд сoбу грoтлу рoзжирячeнoму спрoцивeни,

члoвeку, на тим швeцe ствoрeнoму, блажeнoму, дати на дар,

на йoгo злати oлтар.

Карпатски гoри висoки, нєзнани,

єдна дo другeй пoстлукани. To чуварe кoрeня рoзлятoгo,

нарoда єднoгo, нарoда и вeлькoгo, и малoгo,

Карпатскoгo нарoда давнoгo.

Tам пoд Бeскидами,

гeрбнима, нєдoлапeнима, души прeдкoх нарoда тoгo

на стражи стoя. Стрeжу,

ужартo патра и oштрo прeсудзую, жe яка му будзe дoля.

Памeтанє, чаривнe, здрeвнєнe,

дo штрeд шeрца урeзанe, тo и прeклядствo и пoтїха ,

хвилька бoвчаца,

oгняца, абo вичнoсц,

цo гoри сциха.

На гoрoх нєбoвих Карпатoх, на eврoпским нєбoсклoнє,

царствo єст мистичнe, з кристалoм oбнянe, у oку пoвикривянe,

з чудeсну тайну пoскриванe. Царствo тo Карпатoх и нарoда йoгo,

нарoда Карпатскoгo, нєзабутoгo.

Кажди угeл кристала тoгo, кристала мистичнoгo,

глас глїбинoм дава, прeдкoм нашим;

дава тoму шицкoму, тoму цo и за нами oстава.

OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ



Виривок зоз театралней забави “Карпаттски принц” хтору бавели нашо дзеци у Саскатунє 2001 року

(автор и режисер Лю. Медєши).

ЦАРСТВО КАРПАТСКЕ

Ґенерациї руских школярох (и нє лєм школярох) увод до анґлийского язика доставали прейґ сербского, односно прейґ учебнїкох хтори насампредз писани за сербску популацию. Специфичносци руского язика нє презентовани рускей популациї. Тоту пражнїну у одредзеней мири пополньовал бешеднїк Пола Роберта Маґочия и Михайла Фейси, Let's Speak English and Rusyn / Бешедуйме по анґлийски и по руски (НВУ Руске слово, Нови Сад, 1998, 119), хтори публиковани точно пред дзешец роками, а чий тираж о кратки час розпредати. Тота публикация, медзитим, була наменєна тим цо уж одредзени знаня з анґлийского язика здобули у предходзацим периодзе, а нє тим цо по хвильку починаня ученя анґлийского язика нє мали нїяке пред`знанє.

Кнїжка Юлияна Папа GOOD MORNING! We learn English / ДОБРЕ РАНО! Учиме ше по анґлийски (Дружтво за руски язик, литературу и културу и Руска фондация, Нови Сад, 2008) представя капчу хтора хибела же би заинтересовани дошли по висши уровень виучованя анґлийского, односно по, метафорично поведзене, GOOD AFTERNOON (Добри дзень односно Добре пололаднє). Автор заинтересованого на самим початку корпуса кнїжки упознава зоз анґлийским алфабетом, медзинародну фонетску транскрибцию и зоз найфреквентнєйшима виразами хтори ше хасную за преношенє здравканьох и жаданьох. Шлїдза пейц часци и то: 1. Questions and Answers (Питаня и одвити); 2. Rhymes (Писньочки za дзеци); 3. Songs (Шпиванки); 4. Some Situations (Дзепоєдни ситуациї); 5. Short Stories (Кратки приповедки). Кнїжка ше закончує зоз даскелїма вежбами за утвердзованє здобутого. Ґенерално патраци, автор хасновательови дарує єден винїмно вредни венчик найфреквентнєйших виразох, писньочкох, шпиванкох, текстох и присловкох. У венчику ше находза велї места хтори, без сумнї, у значней мири заинтересую хаснователя, а медзи нїма окреме видзелюєм напр. анґлийски коляди и други шпиванки хтори провадзени и з нотним записом. Понукнути змисти, иншак, у подполносци присподобени цильней ґрупи хторей су наменєни, а, маюци у оглядзе же жиєме у чаше информатики, телекомуникацийох, нових технолоґийох и вообще процесох ґлобализациї 21. вику, вони просто нєобходни. Того окреме свидоми автор тих шорикох, хтори од самого початку резимеи своїх наукових роботох, попри на мацеринским (руским) и язику стредку (сербским), обовязково пише и на першим язику шветовей комуникациї (анґлийским). Гоч уж спомнуте то на одредзени способ и подрозумює, нє завадза, и попри тим, окреме визначиц димензию ориґиналносци кнїжки Юлияна Папа. Дружтво за руски язик, литературу и културу, зоз уношеньом рукописа GOOD

MORNING! We learn English / ДОБРЕ РАНО! Учиме ше по анґлийски до свойого Видавательного плану, з финансийну помоцу Рускей фондациї, потвердзело ше як сучасни видаватель и заслужує лєм винчованки. Юлиян Пап зоз креированьом тей кнїжки, а Дружтво и Фондация зоз єй публикованьом, дали огромне доприношенє, з єдного боку, розвою ориґиналней творчосци медзи Руснацами (бо буц перши у дачим, и то буц перши на успишни способ, нє мала ствар), а, з другого боку, и розвою руско-анґлийскей контрастивистики. Слово о кнїжки яку Руснаци у каждим поглядзе по нєшка нє мали, а кнїжка сама по себе представя ефикасни практични приручнїк за уводзенє заинтересованого припаднїка рускей националней заєднїци до базичних знаньох зоз анґлийского язика. Преостава нам буц подзековни же ше и автор и Дружтво и Фондация до того проєкту влапели и же го приведли ґу концу.

Виучованє анґлийского язика у школскей системи рускей националней заєднїци ма дводеценийну традицию. Нє раз на фахових сходох визначовани нєдостаток учебнїцкей литератури за виучованє першого язика швета, хтори за релативно кратки час постал и перши странски язик медзи Руснацами. Нє ишло лєгко, бо нє було анї кадри анї учебнїцкей литератури. Нє еґзистовала анї одвитуюца дружтвена клима. Юлиян Пап бул



КАПЧА ХТОРА ХИБЕЛА ДЗЕШЕЦ РОКИ

(Юлиян Пап, GOOD MORNING! We learn English / ДОБРЕ РАНО!

Учиме ше по анґлийски, Дружтво за руски язик, литературу и културу и Руска фондация, Нови Сад, 2008)

свойочасово медзи першима (у оводи по тераз єдини) у Руским Керестуре, и нє лєм у Руским Керестуре, хтори ґенерацийом руских дзецох оможлївел перши дотик з анґлийским язиком. Автор свойо пионирске и вецейрочне искуство на прави способ убудовал до кнїжки и кнїжка здобула його специфични авторски печац. Кнїжка, евидентно, представя креацию особи практичара, хтора створена у самей учальнї у найдиректнєйшим контакту зоз школяром. Вона и плод животного искуства автора. Таки продукт ше формує роками, децениями, поступнє, з єдней наставней годзини по другу, з єдного пририхтованя по друге, зоз вецейрочного провадзеня цо то тото цо початнїк прима и цо тото цо початнїк прима лєгчейше. Велї припознаваю же на нїзшим уровню образованя аж и обробйованє єдного виразу або єдного стищка странского язика вимага цалого чловека. Ґенерациї Юлияна Папа можу пошведочиц же Юлиян Пап укладал себе цалого до годзинох и праве тото и таке укладанє причина же пред нами винїмно значни и, повторюєм, успишни резултат.

Учебнїк GOOD MORNING! We learn English / ДОБРЕ РАНО! Учиме ше по анґлийски по систематичносци презентованя и уводзеню хаснователя до язичней материї анґлийского язика на завидним уровню. Ма нєобходну розвойносц дзекуюци хторей ше хаснователь поступнє уводзи до зложеншей материї, конкретно до зложенших текстох. Ґраматични толкованя нароком скромни, кратки, алє точни и функционални. Автор дава и одредзени методолоґийни поради, хтори маю за циль помогнуц наставнїкови. Значеня нєпознатих словох видзельовани на основи зявйованя у датим тексту. Зоз керованьом концепту асимила, од хаснователя ше вимага активнєйши приступ, окреме у часци кед ше преходзи на обробок зложенших текстох. Мож заключиц же по звладованю змистох приручнїка хаснователь будзе у добрей мири оспособени и за самостойне хаснованє словнїка при стретаню зоз новима и комплекснима текстами.

Наставнїк з тим приручнїком достал помоцне средство хторе му як фаховцови олєгча роботу, а заинтересовани, нєспорно, достали можлївосц же би скорей почали роздумовац и бешедовац на цильним странским язику – прейґ мацеринского руского язика. Наприклад, формованє синтаксичних структурох анґлийского язика ше тераз нє муши усвойовац постредно (прейґ синтаксичних структурох сербского язика), алє нєпостредно – прейґ синтаксичних структурох руского язика, конєчно беруци до огляду и специфичносци руского язика.

Автор тих шорикох ше цеши же и сам у висше спомнутим напряме дал у тей кнїжки и свойо одредзене доприношенє.

Др Михайло Фейса Коцур



Page 11

Зa купoвaнє кнїжки уж єст интeрeсoвaня. Прeтo змe шe oпитaли прoф. Др Юлиянoви Рaмaчoвoму, прeдсидaтeльoви Рускeй фoндaциї, жe як би шe мoглo oрґaнизoвaц жe би дo кнїжки дoшли и нaшo людзe у Кaнaди. Прeдлoжeл жe би змe шe кoлo тoгo трeбaли сaми oрґaнизoвaц, a у зaвиснoци oд зaинтeрeсoвaних, вoни нaм пoшлю кнїжку пo цeни oд 10 eврa, aбo 15 кaнaдски дoлaри пo приклaднїку.

Пeнєж хтoри Фoндaция дoстaнє oбoвязнo шe будзe хaснoвaц зa нoви видaня. Прeтo, хтo жaдa купиц кнїжку нaй шe яви Рeдaктoрoви (244-8455), тa увидзимe цo би шe мoглo пoрoбиц жe би кнїжкa булa цo скoрeй пoхaснoвaнa зa тoтo нaцo є и злoжeнa – пoмoгнуц при учeню aнґлийскoгo язикa.

Славо Пристойко 1952-2008



Слaвo Пристoйкo шe успoкoєл 16 юлия тoгo, 2008 рoку пo крaдкeй, aлє нєвилїчивeй хoрoти. Зa сoбу у Руским Кeрeстурe oхaбeл oжaлoсцeну супругу Мaрчу и дзивку Мaрчу зoз супругoм Слaвкoм, як и їх дзeци, a свoйo унучaтa, Жeлькa и Aндрeйку. Зa нїм тиж oжaлoсцeни у Нoрт Бaтлфoрду у Кaнaди oстaли йoгo син Влaдимир зoз супругу Aниту и їх дзeци, a пoкoйнoму унучaтa, Слaвкo и Влaдкo. Пoкoйнoму шe випoльнєлo вeлькe жaдaнє жe би пришoл нaщивиц свoїх у Кaнaди. Tу шe стрeтнул и з другимa свoїмa сунaрoднїкaми, тиж и з йoгo рoдзeнoгo вaлaлу, Рускoгo Кeрeстурa, aлє нaглe пoгoршaнє здрaвля тoту нaщиву скрaцeлo му бaрз швиткo. Пoхoрeл шe и пo сoвиту кaнaдских дoхтoрoх рушeл дoму прeпрoвaдзиц днї

хтoри му ищe oстaли зoз свoїмa нaйблїзшимa хтoри гo чeкaли у нaдїї жe зaш лєм мoжe буц витримa и пoбeдзи чeжку хoрoту. Нє витримaл и йoгo живoт вицeкoй у 56 рoку живoтa. Син Влaдимир зoз свoю фaмилию з тeй нaгoди дaвa дo знaя o утрaти хтoрa знaшлa Пристoйкoвих. Дзeкує шицким хтoри вирaжeли сoчуствиє и тим хтoри випрoвaдзeли пoкoйнoгo нa oстaтню дрaгу. Истoчaснo, вирaжує вeльку пoдзeкoвнoсц жe мaл дoбрoгo oцa, a йoгo дзeци oблюбeнoгo дїдa. Пoцeшeнє му жe Слaвo Пристoйкo бул чeсни, рoбoтни, дружeлюбиви и пoжeртвoвни члoвeк, тa пoпри його братох и шестри зоз фамилиями, числeнeй рoдзини и свaтoвих, кумових, пaмятку нaньгo буду нoшиц вeлї Кeрeстурци, йoгo приятeлє и сушeди.

Йорктонски руски фамилиї, авґуст 2008

Вираз умивац руки зоз значеньом "знїмац зоз себе одвичательносц" вязани за мено Исусового судиї Понтия Пилата. У Библиї (Нови завит) детально описани подїї хтори предходзели виреканю пресуди Исусови Христови, а потим и саме виреканє пресуди. Було то у чаше велького єврейского швета Пасхи, а на тото швето бул обичай при судийох пущиц по єдного раба хторого сцу. Коло завартого Исуса, ту бул и злогласни розбойнїк Варава (або Бараба). Пилат, понеже бул судия, могол пущиц або єдного або другого. Алє, гоч бул прешвечени же Исуса пре зависц придали, вон нє могол поступиц по своєй свидомосци. Ґу тому, главаре священїцки и старшинове нагварели народ най пита Вараву, а Исуса най забию. Євангелиста Матей далєй шведочи так: А судия ше им питал так: "Котрого сцеце з тих

двох най вам пущим?" А вони гварели: "Вараву".

Гвари им Пилат: "А цо мам зробиц з Исусом хтори

наволани Христос?" Гварели му шицки: "Розопнуц го!"

Судия заш гвари: "А яке зло зробел?" А вони шицки

одразу скричали: "Розопнуц го!"

А кед видзел Пилат же нїч нє помага, алє лєм ище

векши галайк настава, вжал воду та умил руки пред

народом и гварел: "Я нєвини у креви того справедлївого

чловека; ви увидзице."

И шицок народ гварел: "Крев його на нас и на нашо

дзеци!"

Теди им пущел Вараву, а Исуса вицинаюци придал

же би ше го розопяло.

Други євангелисти тиж описую судзенє Исусови Христови, алє нє споминаю деталь з умиваньом рукох. Матейов приказ ше, медзитим, снує на теди уж устаємнєним ритуалу умиваня рукох хтори значел знїманє вини за даяке

(нє)дїло. Тот ритуал старши и од Христового часу и спомина ше го у Старим завиту. Ту одредзени поступок за случай кед ше на дачиєй жеми найдзе забити чловек, та ше, медзи иншим, наклада вимерац оддалєносц од места злодїйства по сушедни вароши. Так ше установи хтори варош найблїжей забитому. Потим старшинове того варошу треба же би у даяким нєпресушним потоку заклали яловку цо ище нє цагала ярмо, а вец маю присц священїки. Потим шицки старшинове з варошу хтори найблїзши забитому умиваю руки у потоку над заклану яловку и виявюю: "Нашо руки нє преляли тоту крев, анї зме зоз своїма очми нїч нє видзели."

Етнолоґове, заш, ритуалне умиванє рукох повязую з вереньом же ше з тоту дїю одстранює "шплях хтори настал од дорушеня з душами цо блукаю" (або зоз злима душами) и як доказ же умиванє рукох ма за циль одстранїц души цо ше евентуално за руки прилїпли - наводза обичай же руки треба умиц кед ше врацаме з хованя. Хто, значи, вежнє єдло з нєумитима руками, може завязац за себе або унєсц до себе даяку нєчисту душу.

Праве з такого ритуалу (перше поганского, та єврейского и на концу християнского) ше розвил вираз умивац руки, зоз значеньом яке зме уж спомли: "знїмац зоз себе одвичательносц" або "одстраньовац опасносц од пошлїдкох даякого злодїйства". То єден з найчастейше хаснованих виразох у нашим язику, бо и нєшка шицки "умиваю руки" од дачого: од Голого отоку, од войни, од премахнутих инвестицийох у привреди, од рижних аферох и нєуспихох итд. У шицких тих случайох важне "умиц руки", а пошлїдки ше, вшелїяк, преруца на других - "на нас и дзеци нашо".

Мр. Гелена Медєши НовиСад.



Page 13

1. Язични куцик: Чом ше гвари...

УМИВАЦ РУКИУМИВАЦ РУКИУМИВАЦ РУКИУМИВАЦ РУКИ

Исус Христос пред Пилатом:

Автор Михайло Мункачи 1881



У другeй пoлoвки юлия мeшaцa, по трецираз oтримaни Дзeциньски кaмп. Oрґaнизaтoр, як и пo тeрaз, булo Сaскaчeвaнскe дружтвo рускeй култури. Пoпри кoлo 80 дзeцoх, у рoбoти Кaмпa учaствую и рoдичи, тa пo числу присутних, прeйґ 200 oсoби и пeршoгo и другoгo дня у Бaтлфoрским нaциoнaлним пaрку, мoжлївe жe тo пo тeрaз булo нaймaсoвнєйшe стрeтнуцe Руснaцoх у Кaнaди. Нaйвeцeй булo присутних зoз мeстa Нoрт Бaтлфoрд, дзe єст нaйвeкшe числo нaших людзoх, aлє тиж булo кoлo 15 фaмилиї зoз Сaскaтунa, Йoрктoну и Мeдицинe Гeду. Tиж тaк нa схoдзe були и дзeвeцeрo зoз Рускoгo Кeрeстурa хтoри у тим чaшe були нaщивиц свoйo дзeци у Кaнaди. За дзеци то була єдна файта школи у природи, а понайвецей друженя и вельо дзецински радосци. Младеж тиж нашла свой способ забави и шатор розложела на месце сходу ище пияток вечар, а дзепоєдни остали там и до пондзелок пополадню. За родичох таки сходи вше добра нагода набешедовац ше. Медзитим, родичи и дзеци тоти два днї препровадзели у активносцох вєдно, чи орґанизуюци костиранє, або участвуюци у спортских бавискох. Попри учителькох зоз Школи пестованя руского язика и култури, дзецом тиж помагали и вецей мацери и оцове.

Барз успишни директор тогорочного Дзециньского кампу бул Славко Перепелюк, а попри суфинансованя з боку присутних, помоц достата од Saskculture Inc, Model United Nations at University of Saskatchewan, и Mesa of Canada Con-sulting Services.

Йозефина Дарвишевич

The 2008 Ruthenian Youth Culture Camp was a huge success. The camps popularity almost doubled from last year as more and more campers sign up for the cultural experience. We had partici-pants who were not of Ruthenian descent who joined us to learn the different vibrant colors of our culture. As the Ruthenain com-munity is growing rapidly in the North Battleford area and as the location of the camp, North Battleford Provincial camp, most of the participants were from North Battleford, but we also had par-ticipants from Canora, Prince Albert, Regina, Saskatoon and Yorkton. Last year we had 59 campers and six campers in train-ing, this year we had 80 participants and 14 campers in training (campers in training are children which are under the required age and are only able to attend the legal guardian is present).

The camp was a culturally enriching experience for all our camp-ers. The children were treated to adventurous hikes on the vast camping grounds and enjoyed fun filled days full of laughter and joy. There were some lessons to be learned but they were all done on a fun filled bases. The most popular event, as previous years, was the end of camp soccer tournament and the camp spectacu-lar.

Saskculture Inc, Model United Nations at University of Sas-katchewan, and Mesa of Canada Consulting Services were spon-sors of the 2008 Ruthenian Youth Culture Camp.

Maya Medjesi

President

УСПИШНИ ДЗЕЦИНСКИДЗЕЦИНСКИДЗЕЦИНСКИ КАМПКАМПКАМП 200820082008 THE 2008 RUTHENIAN YOUTH CAMP A SUCCESSTHE 2008 RUTHENIAN YOUTH CAMP A SUCCESSTHE 2008 RUTHENIAN YOUTH CAMP A SUCCESS

Славко Перепелюк, директор

тогорочного Дзециньского кампа

THE 2008 YOUTH CAMP / THE 2008 YOUTH CAMP / THE 2008 YOUTH CAMP / ДЗЕЦИНСКИДЗЕЦИНСКИДЗЕЦИНСКИ КККАМПАМПАМП 200820082008



П И К Н И К

2 0 0 8

July 19 & 20, 2008 North Battlefords

National Park

Documents

Гласнїк число 4