Гласнїк число 3

HaHaшш шшветвет шеше нана наснас стоїстої

03/II April

Април 2008

Краль Соломон, мудерец, споминани у Старим завиту, историйна особа: “Огварянє розбива

приятельства.“

SaskatchewanSaskatchewanSaskatchewan Ruthenian MessengerRuthenian MessengerRuthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїкСаскачевански руски гласнїк

Rusyn - Saskatchewan Ruthenian Culture Association Inc.

“Русин“ - Саскачеванске дружтво рускей култури Инк.

Руски школярик чека початок годзини на перши дзень отвераня Рускей школи у Норт Батлфорду. Чека хлапчик знєспокоєни, гоч нє престрашени, алє задумани, же цо з того видзе, покля потирва и цо ше случи.

З правом ше му таки даяки думки могли круциц по глави, бо дзеци ту нє же би сами себе стваряли подлогу за цо лєбшу будучносц, алє же би им початок обезпечели одроснути. Родичи сами по себе своїм дзецом жадаю обезпечиц цо найвецей, алє и вони нє можу буц у тим сами. Родичом потребна потримовка, у першим шоре з боку родзини, а вец и з боку цалей заєднїци. З оглядом же велї родичи Руснаци у Канади нє маю свою родзину коло себе, або лєм мале число, помоц и потримовка з боку рускей заєднїци прето постава ище значнєйша. У заєднїцкей роботи - дзецох, родичох, родини и цалей рускей заєднїци - мож витвориц вельо того од чого уж тераз завиши будучносц руских дзецох у Канади.

Наш заяднїцки циль же би нашо дзеци посцигли вельо вецей як ми одроснути могли посцигнуц, а же би ше дошло до того, тераз, у терашнїм чаше уложени труд одроснутих нашим дзецом найвекша ґаранция же досцигню по жадане: знанє, материялну сиґурносц, почитованє и уважованє.

Єст медзи нами таких людзох хтори нєсебично укладаю свой труд и час на общи, заяднїцки хасен. Таких хтори робя так же би руски дзеци у Канади мали цо красше дзециньство и будучносц. Члени Саскачеванского дружтва рускей култури “Русин“ єдни з тих пожертвовних.

Чи Ви член Саскачеванского дружтва рускей култури “Русин“?

Saskatchewan Ruthenian Messenger

Саскачевански руски гласнїк

Page 2

Nationally, 13.4% of Canada's population was comprised of seniors aged 65 and over, up from 12.7% in 2002. At the other end of the age scale, the proportion of children aged 14 and under fell from 18.6% to 17.0% during this five-year period. Even so, Canada is one of the youngest of the 30 developed countries that are members of the Organization for Economic Co-operation and Develop-ment (OECD). Canada's proportion of seniors ranks in 22nd place, and it is still far behind Japan, which has the OECD's oldest population. One-fifth of Japan's population is aged 65 and over… Newfoundland and Labrador had the highest median age (42.0 years) and the lowest proportion of youth (15.1%) in the country, as of July 1. Sas-katchewan still had the highest propor-tion of seniors (14.9%), but the Eastern provinces are gradually closing the gap… Alberta had the lowest median age among the provinces (35.4 years), as well as the lowest proportion of seniors (10.4%). At 18.7%, its proportion of chil-dren aged 14 and under is the third high-est among the provinces, behind Mani-toba and Saskatchewan… Alberta's population is aging at the slowest pace. Over the last five years, its median age rose by only 0.5 years. The province's ageing process was slowed notably by strong inflows of young migrants from other regions in Canada. Between 2002 and 2007, Alberta had a net inflow of 153,900 from other provinces, 43% of its total growth. The median of Alberta's interprovincial in-migrants age was 26.4 years.

http://www.statcan.ca/Daily/English/071129/d071129c.htm

У Канади єст 13.4% особи стари 65 роки або вецей, цо пороснуце у однощеню на 2002. рок кед було 12.7%. У тим пейц рочним периодзе число дзецох од 14 роки старосци и менєй опадло зоз 18.6% на 17.0%. И попри того, Канада єдна з наймладших помедзи 30 найрозвитшима державами швета хтори члени Орґанизациї за економске сотруднїцтво и розвой (OECD). По старосним жительству Канада забера 22 место, и ище вше є далєко за Японом хтори ма найстарше жительство. Єдна пиятина Японского жительства ма 65 або вецей роки... Нюфаундленд и Лабрадор ма найвисши ступень по просековей старосци (42 роки) и найменєй млади особи (15.1%). Саскачеван ма найвецей стари особи (14.9%), алє восточни провинциї вше блїзши ґу тому... Алберта ма найнїзши просек старосци (35.4 роки), а тиж так и найменєй старих (10.4%). Тота провинция треца по числу дзецох од 14 роки и младших (18.7%), такой за Манитобу и Саскачеваном... Жительство у Алберти найпомалши стари. За остатнї пейц роки, просек пороснул лєм за 0.5 роки. До того пришло пре вельки прилїв младих зоз других часцох Канади. Помедзи 2002 и 2007 роком Алберта достала 153.900 уселєнцох зоз другох провинцийох, або 43% од вкупного пороснуца чительства. Просекова старосц уселєнцох до Алберти виноши 26.4 роки.

http://www.statcan.ca/Daily/English/071129/d071129c.htm

СТАРОСНА СТРУКТУРА: ТЕРАШНЇ СТАН И БУДУЧНОСЦ НА ЗАХОДЗЕ КАНАДИ

...Canada's proportion of seniors ranks in 22nd place, and it is still far behind Japan, which has the OECD's oldest population…

Спрам статистичних податкох виходзи, же Канада млада нє лєм по рокох як окремна, самостойна держава, алє тиж так и по старосней структури жительства: У Алберти тераз просеково єст найвецей младих людзох, преважно младих новоуселєнцох. Очиглядне же до того приведла барз добра економска ситуациа, нови роботни места, добри заробок; Саскачеван ма найвекши просек старих, у поровнаню зоз другима провинциями. Податки нам указую же ту єст тиж вельки процент младих (так исто у Манитоби), та би ше могло заключиц же ту людзе длужей жию як индзей у Канади. Каждодньово вистки указую же и у Сакачевану, як и у Албери, рост привреди наймоцнєйши. Вельо младих и добра економия то потвердзенє же будучносц у заходних канадских провинцийох будзе добра, а з тим и жительству од 65 роки старосци и вецей створени условия за лагоднєйши и длукши живот. З другима словами, квалитет живота у заходних канадских провинцийох уж тераз обачлїви.

Page 3

ДЮРА ПАПУҐА:

РИСУНКИ З КЛАЙБАСОМ



За тото число нашей новинки достали зме рисунки з клайбасом од Дюри Папуґи зоз Норт Батлфорду. Його уметнїцка робота то преважно бависко зоз перспективу, зоз глїбину у рисунку, же би ше на тот способ виволало емоциї. Перша думка з попатрунка на рисунок то пригадованє, прировнованє дачого уж видзеного з власного искуства, без огляду же тема на рисунку у сушносци имаґинарна, задумана з боку автора. При тому хто на рисунок патри муши виволац нє лєм чувство прилапйованя (паченя), або одбиваня (нєпаченя), алє источасно, зоз тему рисунка и перспективу на нїм тот хто патри на рисунок преведзени є до одредзеного особного чувства: дзекеди приємного, дзекеди жалосного, дзекеди емотовного пребудзеня, дзекеди зармутку. То, наостку, и причина уметнїцких роботох вообще, же би ше зоз нїма виволало даяке емотивне реаґованє у тим хто на уметнїцке дїло патри або го хаснує. З другима словами, кед уметнїцке дїло нє виволує нїяку реакцию, кед хаснователь индиферентни, уметнїк з таку свою роботу нє посцигол жадани циль. Уметнїк стваря прето же би унєсол свойо власне чувство до уметнїцкого продукта, а вец ше то преноши на хаснователя.

Дюра Папуґа (народзени 1961. року) по походзеню Керестурец. Дипломовал на Академиї ликовних уметносцох у Зомборе. У Керестурскей школи робел 19 роки. Мал вецей вистави своїх малюнкох, а тиж його уметнїцки дїла були и на заєднїцких виставох. Замерковани є исто так як илустратор кнїжкох и креатор сценоґрафийох за културно-уметнїцки манифестациї. Участвовал у роботи уметнїкох колонийох. Характеристичне за його уметнїцки роботи, же су драматични, по способе виражованя, а тоти намальовани, по похаснованих фарбох. По стилу є баржей модерни, як класични, алє ма добру прикмету же швет хтори илуструя, то швет з його часу у векшей мири, як тот швет цо би мал настац, або є лєм у думкох, такох аж застрашуюцих.

Л.М.

Дюра Папуґа: “Каждодньова приповедка” Клайбас/2008

Члени Русина – Саскачеванского дружтва рускей култури “Саскачевански руски гласнїк“ виплацую як часц своєй рочней членарини. Предплата за шицких других на єден рок виноши 20 долари (штири числа), а у тим урахованє и посиланє.

За лєм 20 долари рочно дакому з ваших можеце предплациц нашу новинку. Людзе любя знац цо ше ту медзи нами случує, як жиєме, як напредуєме. Вашо у Краю би вам були барз подзековни на предплати за нїх.

ДЗЕЦИНЬСКИ ЛЄТНИ КАМП РУСКЕЙ КУЛТУРИ

То будзе уж по трецираз же отримуєме таке лєтне стретнуце за дзеци,

а того року Камп будзе отримани

19 и 20 юлия у Нортбатрфорским Националним Парку,

коло 36 километри сиверно од Норт Батрфорду.

Дзеци буду мац нагоду през бависко научиц вельо того з нашей традицийней култури и язика,

а родичи и з тей нагоди вихасную стретнуц ше з тима цо уж познаю,

або тима хтори нови медзи нами.

Костиранє будзе обезпечене за шицких.

За учасц ше плаци 10 долари по фамилиї. Тиж треба будзе заплациц 7 долари по авту на уходзе до Парку.

Хто жада камповац, плаци ше 25 долари.

Чекаме шицких, хто ґод жада и може присц, а понайвецей дзеци шицких возростох,

бо то за нїх ище єден способ побавиц ше и ище моцнєйше упознац и здружиц медзи собу.

Старши тиж най приду, науживац ше у нїх.

“Русин“ – Саскачеванске дружтво рускей култури

Phone: (306) 244-8455

Lou Medjesi, editor,

Email: [email protected]

P.O. Box 21133

Saskatoon, Saskatchewan

S7H 5N9

Rusyn - Saskatchewan

Ruthenian Culture

Association Inc.

Our newsletter is on the internet:

http://w.w.w.rusnak.info

Organization

Our Sponsors

Нашо спонзоре



Page 4

. 1. Мац ше пита синови: - Як ше гвари по Анґлийски “Можеце ме превес на други бок улїчки“? Син: - Could you translate me on the second page of the street” 2. Пише брат з Канади до Керестура: - Брату, посилам ци пейсцсто долари цо ши питал, алє лєм да знаш же пойцсто ше пише з двома нулами, а нє зоз трома.



Page 5

Нови Канадянє

1. Пришол Янко до дохтора и гвари: - Дохтор, мам камень у жовчу , писку у покруткох, води у колєну. Цо да робим? Дохтор: -Винь будовательну дозволу. 2. Пришол Янко до дохтора и гвари: - Пан дохтор, вше кед пиєм кафу, болї ме око. Дохтор: -Виньце ложичку зоз шольки пред тим як почнєце пиц!

У дохтора



Page 6

Панї Кочишова нас дочекала зоз розширенима руками:

-Витайце, витайце мили госци. Най ше пачи войсц нука, войце, войце. А то то млади пан зоз Краю. Най ше пачи.

Така курпулозна, нашмеяней твари, чарни густи власи закруцени до кончи, здогадовала ме на Йованку Броз, алє очи, очи єй були иншаки, глїбоки, з часу резаци, пререзуюци, чловеку до штред души. Озда прето ми випаатрала висока з ростом, висша як наисце була. И познєйше, та и нєшка, перше ми на розум приходза тоти очи, нєзвичайно блядей белаво-желєней фарби, а ґу тому по форми анї нє прости, анє нє коси. Цошка помедзи, дзешка таке як кед би ше змишало очи Европейки и Азиятки. Голєм то я так задумуєм, кед же у природним швеце нє постої.

Вошли зме нука, а там, такой з чолного мура, малюнки, два окреме виразни. На єдним вельки слунєчнїки, а на другим портрет младей жени вимальованей до паса. Фарби олєйово, желена и жовта понайвецей, а як контраст подаґдзе цма белава и место кафовей, чарна, або такой така цма кафова. Погляд нє мож отаргнуц од тих малюнкох, бо на даяки способ су ми познати, а ґу тому нє верим же сом их наисце даґдзе пред тим видзел. Аж познєйше, у розгварки зоз панї Кочишову дознал сом же то малюнки Йовґена Кочиша, брата панї Кочишовей, академского маляра, Коцурца по походзеню, велї роки уметнїка зоз Ґалериї у Зомборе. Там у Зомборе, у Ґалериї, пановал на велько славени Милан Коньович, преважно познати по його намальованих слунєчнїкох зоз войводянских польох та порозкладаних по збиркох у значнєйших войводянских ґалерийох. Алє, патраци на тоти Кочишово малюнки (вимальовани 1968. року), чловек ше нє може отаргнуц од думки, же хто на кого вплївовал, Коньович на Кочиша, або Кочишова идея була пласована нашироко з Кольовичом хтори мал вецей дзвери хтори пре свойо уметнїцке мено могол нащежар отвориц?

Шедаме хто кадзи, уж як зме понукнути шеднуц. Мнє панї Кочишова положела до фотелї, велькей и мегкей, такей же сом ше почувствовал страцени у нєй, зачирени до плишу. Марленка и тета Аранка пошедали вєдно на кавч истей такей фарби плиша єк и фотеля, алє два вєдно, на ширшим, випатрали менєй зачирени у меблю як я. Або сом лєм мал таке чувство, у розкошу нє пребарз наглашеним, а заш лєм розкошу гоч кельо контролованим. Праве так як ше поприберала и наша ґаздиня, до двох варбох, била блузна, а сукня и лайбик чарни, таки як єй чарни власи. Прето єй желєно-белави очи кажде мушел зразу замерковац. З єдним словом, хто ма смаку, зна и як ше поприберац и як пошориц свойо обисце.

Привит по старим, по руски

Панї Кочишова з тей нагоди, першей моєй нащиви до єй обисца, озда анї нє шедала. Перше пришло послуженє зоз домашню палєночку зоз Краю. По пол штамбирика, же би нам ше приєло, як през шалу по старим руским обичаю, припомла панї Кочишова. По узвичаєних пар питаньох же хто ми оцец и мац, у хторих руских валалох мам родзини, чи познам того и того, чи ище жиє тот и тот, бешеда почина вше вецей ґу тому цо мнє найвецей интересує: як пришло до того же панї Кочишова пришла до Канади?

Медзитим, нє идзе то так попросто, же отвориш душу и вилєєш шицко цо ци лєжи на нєй. Окреме нє пред цудзинцом, а я теди, у першей нащиви, панї Кочишовей бул ише барз цудзи, гоч Руснак як вона. Ша то було першираз же зме ше стретли, и то дзекуюци же сом ше познал зоз тету Аранку и єй дзивку Марленку, а вони познали панї Кочишову, бо теди, штредком 1980-тих Руснацох у Торонту и околїску, понайвецей у Гамилтонє и Кичинеру, ище нє було вельо, та кажде познал каждого. Нашо Руснаци ше тримали вєдно и кед дахто мал нащиву, патрел подзелїц таку нагоду и зоз другима. Мило им було стретнуц ше з каждим нащивительом зоз Краю.

Очиглядно було же панї Кочишова дзечнє прияла мою нащиву, алє же би такой зразу виприповедала свою животну драгу, до того ше мушело дойсц помали, крочай по крочай. И най такой повем, зоз панї Кочишову сом ше потим, познєйше, ище вельо, вельо раз стретал. Аж цо вецей, з нагоди другого приходу до Канади, на початку 1990-тих зоз свою фамилию, панї Кочишова нам пришла, а ми єй, як даяка блїска родзина. Часто зме ю нащивйовали и вона нас. Єден час зме єй чували обисце и пшичка “Ґолди“ кед на длужей одпутовала нащивиц сина дзешка у Централней Америки. Уж вецей нє гонєла авто, алє мала свой прекрасни “Олсмобил“ та зме ше зоз ню вожели койкадзи. Було єй мило превесц ше по Торонту, а и нам

Пише Любомир Медєши:

ЖИВОТ ЯК ПРИПОВЕДКА: ДАЛЄКА ДРАГА З ДОМУ ПАНЇ КОЧИШОВЕЙ (2)


Саскачевански руски гласнїк Page 7

видзиц вше цошка нове, иншаке. Панї Кочишова любела нєдзелями пойсц до Росийскей православней церкви.

Нєнажвени одход

Єдней стреди була у нас на вечери. Як и вше, наприповедац зме ше нє могли. Приповедком нїґда конца бо слухац панї Кочишову, то вецей як патриц филм на широким платнє. Кед повечери рушела дому, радше поєднала такси, же бим ше у полноцней годзини нє турбаловал одвесц ю до дому. Порадзене було же нам забренка зоз телефоном кед нє будзе мац даякей другей обовяски за викенд, же би зме знова вєдно пошли даґдзе. Нєзателефоновала. Пондзелок вечар зателефоновала панї Кочишовей дзивка, же нашла нашо число телефона на панї Кочишовей столїку, та нас сцела поинформовац же єй мац мала инфаркт, умарла и соботу є похована.

Пошла, пошла панї Кочишова нєодпитано, алє остала приповедка о єй живоце. Животна приповедка же би ше роман могло написац. И мушим, мушим тоту приповедку подзелїц з нашима людзми.

Предлуженє будзе у идуцим чишлє

Дюра Папуґа: “Драга” Клайбас/2008

OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ



Зложене було ище 1975, алє тераз по першираз обявене.

OUR LITERARY CREATIVENESS

НАША ЛИТЕРАТУРНА ТВОРЧОСЦ



Юлиян Колєсар: Виривок з поеми обявеней у Монтреалу 1975. року як виданє автора.

Слово ґу Слову Молитвeнїк Мир всим, Грeкокатолїцка парохия Рождeства Прeсвятeй Богородици Дюрдьов 2007 "1 И на початку було Слово Божe, и тото Слово було у Богови, и Бог бул Слово. 2 Тото було на початку у Богови. 3 Шицко прeз нього постало, и нїч, цо постало, нє постало бeз нього. 4 У нїм бул живот, и живот бул швeтлосц людзом. 5 И швeтлосц швици у цмоти, и цмота ю нє прилапи." Так о Словe Божим пишe у Євангeлиї од Йоана, Отїлотворeнє Божого Слова.

Солунски браца, святи Кирил и Мeфтодий, ищe у 9. вику були твардо прeшвeчeни жe Славяном трeба дац християнство, Слово Божe, на славянским, а нє на латинским язику. Подобнє тому, кeрeстурски назарeнє у 19. вику були натeльо свидоми жe ширeнє своєй вири як найвeкшe досцигню кeд ю буду пропаґовац на власнeй бeшeди, о чим єст писани шлїд зоз 1897. року хтори нам зохабeл eтнолоґ Володимир Гнатюк. Назарeнє од нього вимагали най "на їх бачванско-сримски диялeкт" прeложи зоз сeрбского кнїжку богослужeня Нови Гарфи Сиона. Познєйшe шe и у Крижeвским владичeствe пришло на тото жe яки можe буц хасeн за утвeрдзованє християнства мeдзи Руснацами кeд шe мeсто цeрковнославянского, будзe хасновац руски язик. Пeрши таки крочай направeл владика Дионизий Няради кeд видал на "бачко-сримским язику" учeбнїк виронауки Правди католїцкeй вири (Жовка, 1912. року).



Нову кнїжку – Молитвeнїк Мир всим на наш руски язик, под фаховим надпатрунком проф. др Юлияна Рамача и проф. др Михайла Фeйси, прeкрашнє прeложeл о. Михаил Холошняй – Матїйов, тиж глїбоко свидоми жe молитва найщирша кeд шe ю вигваря на розумлївим мацeринским язику. Як язичар и по вокациї и по образованю, правe о тим прeкрасним прeкладу на руски язик, срeдствох и способe на хтори тото посцигнутe та дата ядровитосц нашому язику яку бизмe могли примeнїц и на сучасни литeратурни язик кeд го нє хаснуємe сакрално алє профано, повeме даскeльо слова. 1. Давнопрeшли час, плусквампeрфeкт, хтори шe ридко хаснує у сучасним руским язику, допомага жe би тeкст достал "пах старини":

...Як змe були пришли на заход слунка, видзаци швeтло вeчаршe, ошпивуємe Отца... Синтаґма на заход слунка (зоз значeньом прeд вeчаром) тиж давна и скоро забута форма. 2. Прикмeтнїки у покус нєзвичайних словоформох (вшeмоцни, богобeшeдни, добропобидни) у злучeню з

мeновнїками даваю красу, моц и сликовитосц виразу, як наприклад: вшeмоцни молби, богобeшeдни апостоли, богоносни Отeц, доброжичлїви Бог, добропобидни мучeнїки, паскудни думки, биди пeкeльни, нєзагасни огeнь итд.

3. Aрхаїзми, або покус призабути слова, як и вeлї авторово витворeня, прeшвeчлїво нам указую жe наш язик ма моци чeрпац зоз давного жридла швижу моц за отриманє и дальшe розвиванє зоз цо мeншим уплївом язика штрeдку. Спомнїмe голєм даскeльо таки слова: а) дїєслова: знєнавидзиц, чeствовац, донєсц, покропиц, визнавац, сподзивац шe, випитац (зоз значeньом: скоштовац, почувствовац, дожиц – уврeду, боль и под.), словославиц, утриньовац, собрац шe, захибиц (нє захиби им нїякe добро); б) мeновнїки: упованє, согришeнє, поучeнє, подобрeнє (алє: славословиє, содeржаниє, дзe затримана старославянска форма – иє), щeдросц, благодат/благодатносц, распра;

в) прикмeтнїки: нєпобидни, нєнєвeстни (нєнєвeстна нєвeста), бeзпочатни, шицкознаюци итд.

4. Бeзпримeновнїков инструмeнтал у функциї мeнового прeдиката, и то як дополнєнє нєполнозначним дїєсловом, хтори тиж стара форма яку шe нєшка хаснує лєм у рудимeнталнeй форми, нашол прикладнe мeсто у тeй кнїжки: Як цe наволац? Чи ангeлом? Чи апостолом? Лєбо мучeнїком?

5. Aктивни дїєприкмeтнїки прeзeнта зоз суфиксами –уц-/-юц-, -ац/-яц- (у цeрковнославянским и русийским язику –ущ-/-ющ-, -ащ/-ящ-), у сучасним литeратурним руским язику ридки. Мeсто нїх шe хаснує атрибутивни вирeчeня, гоч би таки форми у дзeпоєдних случайох швeчeли нє лєм у вирeчeньох вирского, алє и у швeтового характeру: Пошлї даруюцих нам розумносц... Благослов водзацих нас ґу спознаню доброти... Утроба Твоя, маюца нєбeсного хлєба... Дай нам, одходзацим спац, одпочивок... Дзияк, прeдводзаци, а за нїм вeряци присутни народ одповeда... ...модлїц шe нє прeставай, за ошпиваюцих и кланяюцих шe Рождeству Твойому...

У навeдзeних прикладох дїєприкмeтнїк активни прeзeнта похасновани за назву окончоватeля: даруюци – тот цо дарує, дароватeль водзаци – тот цо водзи, водзач, водитeль маюци – тот цо ма итд. 6. Дїєприсловнїк прeзeнта означує провадзацу, побочну дїю як прикмeту главнeй дїї и ма прикмeти и дїєслова и присловнїка. Кeд го хаснуємe у зложeних вирeчeньох, у обидвох вирeчeньох (главним и зависним) окончоватeль дїї исти: ... розбаторeносц ґу молитви... змоцнї, сон злодзeчносци одганяюци... ... жeгнаюци шe побожно, побочкаш криж и, здравкаюци, одходзиш... ... приблїж шe..., вилїваюци на мнє вино прeбачeня... ... жиюци ангeлом подобни живот, сцигол ши... ... маюци моц нєпобидну, вишлєбодз нас... ... од сна ставаюци, бeжим... ... жe бим Ци служeл..., патраци кончиц волю Твою... У тих прикладох прeкладатeль указал нєзвичайно добрe познаванє духу руского вислову, маюци на розумe жe шe у сучасним литeратурним язику шe у таких вирeчeньох барз часто гриши: Одходзаци з дому, заболєла го глава.

7. У сучасним литeратурним язику барз часта ґрупа прикмeтнїкох на –уц-/-юц-, -ац/-яц- хтори настали од активних дїєприкмeтнїкох прeзeнта, а тиж знача: тот цо окончує дїю лєбо є у одрeдзeним стану. Таки приклади барз успишнє хасновал и прeкладатeль Молитвeнїка: животворяци Дух Твой, нєзмeркаюцe швeтло, одходзаци дзeнь, душогубяци пакосци, нєдримаци чeрвоточ, зворушацe клїпканє, благодїйствуюцe швeтло, модляца служба, швeтлоблїщацe слунко, мeсинґ чeрчаци, цимбал дзвоняци...

8. Жe нє мушимe вшe мeновнїк прeкладац з мeновнїком, указує нам и тота схопносц прeкладатeльова кeд з



Page 11

прикмeтнїком або дїєприсловнїком удатно прeнєшe поручeнє якe би мал мeновнїк: ... умиєм з бeзгришнима руки свойо... ... нє загуб з нєчeснима душу мою... ... живот вeряцих або вирних (нє: вирнїкох) ... хорого нащивиц (нє: хоротнїка).

9. Наводзиц би шe могло ищe вeлї вислови хтори прeкладатeль успишнє прeнєсол зоз язика наших старших виданьох и - з добрим компаративним знаньом цeрковнославянского, других славянских як и грeчeского язика - похасновал их у осучаснєнeй форми, на хтори бизмe шe мали упатрац. Наприклад вислови: ... нєт надїї на людзох... ... нєт ми ради у тим швeцe... хтори нам указую на оддалєносц нашого сучасного висловйованя од висловйованя наших старших авторох чийо уж призабути форми бизмe могли ошвижовац.

Наздаваюци шe жe тота насампрeдз по випатрунку и тeхнїчнeй опрeмeносци та подобовeй обдуманосци прeкрасна, алє и барз хасновита кнїжка зоз символичну назву – Мир всим, найдзe драгу до каждого руского обисца и до шeрцох шицких руских християнох хтори у нєй зосцу поглєдац мир своєй души и щири слова модлєня на своїм руским мацeринским язику, повинчовали бизме ищe раз отцови Михаилови на красним прeкладаню у жридловим руским духу, на компютeрским обробку и художeствeним оформeню Молитвeнїка хторe довeдзeнe до совeршeнства (од прeкрасних образох, витражох и варияцийох винєтох, инициялних буквох, паґинациї и мeстох за мeна живих, покойних и особни записи), а тиж так и парохови дюрдьовскому, протоєрeйови ставрофорови Йоакимови Холошняйови и панїматки Наташи, хтори му у тeй трапeзлївeй роботи були на помоци – на славу єдносущнeй, животворяцeй и нєроздзeльнeй Тройци: Отца, и Сина, и Святого Духа, тeраз и вшe, и на вики викох, и закончeли бизме тото Слово ґу Слову зоз стихом поeти Дюри Папгаргая з писнї И на остатку було слово: Слово мой грих. Моя молитва и моя покута. Торжeство розума, краса чола, тїлeсна пиха. Та, кeд мe прeпознаш у раншим шпиву когута – то мойо слово рускe зо мну так упарто диха.

Мр. Гелена Медєши НовиСад



Дюра Папуґа: “На беґелю”

За мудре, здогадлїве и справедлїве ришенє даякого проблему ше звичайно гвари же є “соломонске“. Тот вираз вязани за мено єврейского краля Соломона, сина краля Давида. Бул владар Израїлу коло половки дзешатого столїтия пред нашу еру и, гоч по успишносци водзеня вонкашнєй политики заоставал за своїм оцом, остал запаметани як успишни и мудри владар. У Библиї (Старим завиту) ше бешедує о тим як Соломон постал мудерец. Кед ступел на престол, вон ше поволал на Всевишнього, хтори ше му зявел у сну, и модлєл го най му подарує “розумне шерцо же би могол судзиц народу и розликовац добре од злого“. “Було мило Богови“ – пише далєй у Библиї – “же Соломон тото питал. Прето му Бог гварел: ’Бо ши тото питал, а нє питал ши анї длуги живот, анї богатство, анї шмерц своїх нєприятельох, алє розумносц у пресудзованю правди, ниа зробим по словох твоїх: давам ци шерцо мудре и розумне...’“ Так краль Соломон бул обдаровани з божеску мудросцу, хтору нєодлуга потим указал пресудзуюци у єдним чежким спору медзи двома женами. Єдна з нїх, пише у Библиї, твердзела так: “Я и тота жена у истим обисцу биваме, и я родзела коло нєй. А треци дзень по моїх пологох родзела и тота жена. Були зме вєдно, лєм ми два у хижи. Єдней ноци умар син тей жени, бо лєгла на ньго. И станула вона вноци, вжала мойого сина, а свойого мертвого сина

положела ґу мнє. А кед сом рано станула надойчиц свойого сина, ниа: вон мертви! И кед сом лєпше опатрела, видзим: то нє мой син хторого сом зродзела!“ Друга жена твердзела процивнє – же живе дзецочко єй. И так ше вони два спричкали пред кральом док вон нє розказал же би му принєсли меч и розрезали дзецочко наполи, кед ше уж мацери нє можу спорозумиц чийо є. “Теди жену, мацер живого дзецочка, заболєло шерцо за лєм цо народзеним сином, та скричала кральови: ’Яй, милосци! Най ше єй да дзецко, лєм го нє забивайце!’ А гевта друга гуторела: ’Най нє будзе анї мнє анї тебе: розрубце го!’ Краль на тото прегварел: ’Дайце дзецко першей, нїзач го нє забивайце! Вона му мац.’“ Тот приказ ше у Библиї закончує зоз шлїдуюцима словами: “Цали Израїл чул пресуду хтору вирекнул краль, и почитовали краля, бо видзели же у нїм божеска удросц у виреканю правди.“ Коло Соломонового мена створени познєйше и велї други леґенди хтори бешедую о його моци над духами, здогадлївосци, справедлївосци, всезнаню и нєзвичайней мудросци, та го прето волали Соломон премудри, алє ше його мено найчастейше спомина у виразу соломонске ришенє.

Г.М.



Page 13

1. Язични куцик: Чом ше гвари... СОЛОМОНСКЕ РИШЕНЄ

Суд Краля Соломона



Шицки зме ю волали нина Аранка. До Канади пришла 1971. року ґу своєй дзивки Марленки, по чежкей операциї оконченей у Зомборским госпиталу. Сами дохторе єй нє двали вельо роки живота, бо теди то була ище вше лєм експериментална операция винїманя тумора зоз глави, а нина Аранка пожила 94 роки! Умарла од старосци у юнию того року у Торонту, провинция Онтарио.

Нина Аранка нє мала лагодни живот, алє анї нє вельо иншаки як други людзе у Руским Керестуре дзе ше народзела. Вщас остала без оца, бо пришол до Америки и дому ше вецей нїґда нє врацел. Аранка зоз мацеру робела и по наднїцох и по пияцох, и на їх полю и по обисцу. Одала ше за єдного челєднїка, Серба, хтори по роботи пришол жиц до Керестура, одкаль и наруковал, а на самим початку Другей шветовей войни бул забити под час бомбардованя Беоґрада. Народзела ше им Марленка. Аранка ше вецей нє одавала.

Уж була у рокох кед пришла до Канади. Нїґда нє научела по анґлийски, алє з добру дзеку, доброго шерца, вше ю людзе якош порозумели. У сушедстве ю шицки волали “Мама Аранка“: Талиянє, Поляци, Анґлийсци, Словенце, Словаци... А нашо ю ословйовали: “Нино Аранко”. И келїх лєм вигосцела!

Нїґда ше нє жалєла нї нач, нєґда ше нє пожалєла нї на кого. Сцерпазлїва по характеру, франтовлїва, звичайно нашмеяна, мала коло себе собешеднїкох дзе ґод пошла, вше зоз свою дзивку Марленку. И боме, вони два препутовали вельо, по Канади, Америки, Багамских островох, Европи. Нина Аранка нє вимагала вилагоду дзе ґод була и патрела нє буц терха нїкому. Прето ю кажде з Руснацох иншак анї нє волал, лєм нина Аранка.

Глас о наглей шмерци Мариї Маґочи зоз Торонта одгукнул нєнадано. Хто мог подумац же тота витирвала жена нє станє зоз сна як и кажди други дзень на бициґли прелєтнуц по сушедстве причувац дачийо мали дзеци. Мария була за приклад виселєнца же як мож жиц же би и у новим штредку чловек постал уважени медзи людзми коло себе.

Кед 1968 року по першираз на Фестивалу култури “Червена ружа“ у Руским Керестуре як госц участвовал ансамбл ПУНА зоз Прешова у Словацкей, публика окреме замерковала биловласу красавицу, прима-танцошку, Марию Чуватову. Импоновало же ше вона уж теди тримала за Рускиню (Руснячку). Дораз себе нашла пайташох и пайташки медзи нашу руску младежу.

Одала ше за Американца, Роберта Маґочия, тиж руского походзеня. Преселєли ше до Канади, до Анексу, єденей з накраших часцох у строгом центру Торонта. Мария и ту постала приятель велїх, а тота єй прикмета илустрована и у напису обявеним у локалней новинки:

“...Тидзень по Марийовей шмерци, дакедишнєй танцошки, бициґлискинї, заградкарки и чуварки дзецох у Анексу, поштар задукрал на дзверох:

-Сцел бим поприповедац о Мариї, гварела нам Мери Гайнес, хторей фамилия жию у Анексу уж два ґенерациї.

-Поштар бул обявиц каждому о Марийовей шмерци у тей часци дзе вон розноши писма, од дзверох по дзвери. Аж теди ци придзе до свидомосци же келїм велїм людзом вона цошка окреме значела за шицки тоти роки...“.

НА ПАМЕТАНЄ

Лєгчейше писац и дзечнєйше читац о народзених, як о тих хтори пошли з того швета. Хасновитше давац чесц тим хтори жию, як тим цо поумерали. Радоснєйше привитац новонародзеного, як ше одпитац од умартого. Дзекеди, єст причини окреме спомнуц таких хтори пошли, алє за собу зохабели даяки окреме значни шлїд. Приклад з живота таких особох най би бул драгоказ другим хтори тиж маю самосвидомосц о живоце жиц нє на дармо. Вони чесно жили у краю походзеня, а посцигли окремне почитованє и ту у Канади.

Аранка Орлович (Чижмар, Фетьова)

1914-2008

Мария Маґочи (Чуванова)

1942-2008

МЛАДИМЛАДИМЛАДИ ---ЛЄТОЛЄТОЛЄТО --- РОБОТАРОБОТАРОБОТА



Вероника Чапкова зоз Саскатуна вжала робиц у популарней сладоледарнї “Bus” у самим центру места

Келвин Перепелюк зоз Норт Батлфорду вельо помагал на «Taste of Cultures”. Йому ше даяка робота помогнуц нє однєє анї през лєто.

Марини и Миколови Янковичовим зоз Йорктону будзе ище вше лєм бавиц ше и так

учиц о живоце.

Taste of Cultures, North Battleford 2008Taste of Cultures, North Battleford 2008

о. Янко Колошняї: “З оглядом же то перша така манифестация у нас, до самого початку зме нє могли знац як то шицко будзе випатрац... Я барз задовольни як зме ше указали у нашим штредку – прейґ памфлета о крадкей историї Руснацох, видео-

бима, вистави вишивкох и других експонатох... Мушим похвалїц шицких хтори зоз свою волонтерску роботу допринєсли такому удатному представеню, бо зме були наисце числени, а окреме шицких наших стредньошколцох хтори дзечнє вжали учасц у орґанизованю тей манифестациї...“ Славко Перепелюк: “Успишно зме ше представели новому штредку до хторого ше населюєме. По числу бодох достатих за єдзенє на нашим штанду указує же зме були найуспишнєйши. Предати коло 1200 порциї, а понукли зме старинску квашну юшку, лепинї

и палачинки з маджуном... Найвекшу повагу прицагли виложени писанки хтори виробела Тереза Надьова... Видзели зме же нарок можеме ище лєпше зробиц.“

Призначела Й. Дервишевич

Documents

Гласнїк число 3