Вестник "Основ свободы" № 52 июнь -2016

6

16

Содержание

03 Диалоги по социальной сплоченности в Украине в рамках программы ПРООН – Лена Кашкарева

05 Взаимодействие на уровне эмпатии – Павел Козелетский 06 Диалог как метод предотвращения насилия и уменьшения напряжения во время конфликта – Дьюк Дючшерер

08 Передовая демократии – Украина – Джон Бонд

10 Документальне кіно для будівництва мостів порозуміння – Ольга Шевчук

12 2016: “Неделя международного сообщества” в Ко празднует свое 30-летие! – Любовь Праневич

14 Моя дорога троянда – Оля Василець

15 Шахтарські історії зі сходу та заходу України – Марія Ворончук

16 Зустріч молоді та колишніх політв’язнів. Погляд зсередини – Галина Буньо

Команда редакции:Любовь ПраневичОлекса СтасевичАнжела Старовойтова

ВестНиК “ОсНОВ сВОбОДы” # 52Выражаем благодарность авторам, собеседникам, координаторам

проектов и фотографам за вклад в создание вестника.

Контакты: Международная общественная организация“Основы свободы”,зарегистрированная в Украине.

E-mail: [email protected]

Facebook: foundationsforfreedom

Диалоги по социальной сплоченности в Украине в рамках программы ПРООН

с октября 2015 по март 2016 Программа Развития ООН в рамках проекта “срочное реагирование на социальные и экономические проблемы внутренне перемещенных лиц в Украине” провела программу по укреплению социальной сплоченности. Для ее осуществления была привлечена “сеть фасилитаторов диалогов”, появившаяся в 2014 г. благодаря работе МОО “Основы свободы”.

Почему социальная сплоченность и что это такое?

Когда мы говорим об укреплении социальной сплоченности - мы говорим о том, как улучшить взаимодействие внутри одной группы. Когда говорим о примирении - речь идет об улучшении взаимодействия между разными группами. В Украине в настоящий момент нет “жестких” групп: группы формируются по-разному в зависимости от выбираемого критерия (переселенцы – местные; придерживающихся про-украинских – придерживающиеся про-российских взглядов; активисты – представители власти, дети – взрослые и т.п.). Поэтому было выбрано работать с громадами над укреплением взаимопонимания внутри сообщества, поиском решения существующих проблем и совместной разработкой видения и плана действий на будущее.

Что конкретно было сделано?

Первой стадией осуществления программы по укреплению социальной сплоченности стали восемь семинаров, которые прошли в областях с наибольшим количеством переселенцев: Донецкой, Луганской, Запорожской, Днепропетровской, Харьковской, Одесской, Полтавской и Киевской. К участию в семинарах приглашались формальные и неформальные лидеры принимающего сообщества и переселенцев. В течение четырех дней семинара была возможность совместно исследовать феномен социальной сплоченности и существующие способы ее укрепления, а также каждому из участников предложить идею инициативы для своего сообщества.Следующей стадией программы стал отбор заявок участников семинаров на финансовую и экспертную поддержку мероприятий, которые они хотели инициировать

в своем населенном пункте. Всего было отобрано и поддержано 50 мероприятий самого разного формата: диалоги, медиация, круглые столы, “живые библиотеки”, театральные представления, мастер-классы, тренинги, ярмарки, экскурсии, квесты, встречи по стратегическому планированию, форум-театры, детские праздники, выставки и т.д. Так как каждая из громад была на разной стадии взаимопонимания и наличия или отсутствия конфликтов внутри, то и работа была проведена с каждой громадой разная, в зависимости от потребности и запроса.

Каковы результаты проекта?

В общей сложности около 3400 людей приняли участие в различных мероприятиях программы. Для некоторых сообществ было важным получить помощь в разрешении конкретной ситуации. В селе Галещина Полтавской области конфликт разгорелся вокруг оплаты электроэнергии в выделенном для переселенцев здании. Благодаря проведенной медиации было найдено взаимоприемлемое решение. Для многих сообществ данные мероприятия стали первым шагом для того, чтобы начать действовать сообща для обретения желаемого результата. Так, в Доброполье после проведения серии мероприятий на тему интеграции детей-переселенцев и общей активизации молодежи теперь на постоянной основе проходят мастер-классы по созданию мультфильмов детьми. В Кривом Роге переселенцы основали собственную общественную организацию. В поселке Кривая Лука Донецкой области громада совместными усилиями местных жителей и переселенцев развивает туристическую привлекательность села. В Мелитополе после сессии стратегического планирования первым шагом приведения планов в действие стал “Том Сойер Фестиваль”, на котором жители города подготовили к лету городской парк.

Лена Кашкарева, эксперт “Сети фасилитаторов диалогов”, специалист по примирению проекта ПРООН “Срочное реагирование на социальные и экономические проблемы внутренне перемещенных лиц в Украине”.

Фото: Лена Кашкарева, диалоги по социальной сплоченности, Украина, 2015 г.

14

ДиаЛОГи ПО СОциаЛьНОй СПЛОчеННОСТи

5

8

2 • Вестник «Основ Свободы» • 2013 Вестник «Основ Свободы» • 2013 • 3 Вестник “Основ свободы” • 2016 • 3 2 • Вестник “Основ свободы” • 2016

Летом 2015 г. несколько участников “Сети фасилитаторов диалогов” по-сетили Ко, конференц-центр Международной организации “Инициативы перемен” в Швейцарии, с целью обмена украинским опытом и изучения международных методов миротворчества.

“В ответ на чрезвычайную потребность фасилитаторов диалогов в Украине, Международная общественная организация “Основы свободы” (ОС) развили “Сеть фасилитаторов диалогов” (СФД)”, – говорит Анжела старовойтова, исполнительный директор Ос и эксперт сФД. “В рамках программы ОС “Украина активная: исцеление прошлого” мы провели двухэтапный тренинг для группы фасилитаторов из Украины в 2014 г. Дьюк Дючшерер из СШа выступил в качестве приглашенного тренера Международного центра по ненасильственной коммуникации (МцНК)”.“Прошлым летом я и еще несколько фасилитаторов сети посетили конференц-центр Международной организации “инициативы перемен” в Ко, Швейцария”, – рассказывает Дьюк Дючшерер, сертифицированный тренер Международного центра ненасильственной коммуникации (сША), который работает с “Сетью фасилитаторов диалогов” в Украине. – “Некоторые фасилитаторы приняли участие в “Форуме для миротворцев”, другие участвовали в конференции “Завершая незаконченное дело европы”. В каждом случае фасилитаторы смогли поделиться своим глубоким опытом и знаниями по украинской ситуации, а также приобрести знания и навыки для дальнейшего совершенствования работы в Украине. Кроме того, три дня мы посвятили для углубления наших знаний по ненасильственной коммуникации и восстановительным кругам, а также планированию дальнейшей деятельности сети. Это был богатый

иЗУчеНие ПРаКТиК ПОСТРОеНия ДОВеРия СО ВСеГО МиРа

“Когда я задаю вопрос с эмпатией, я высказываю предположение о чувствах собеседника, – говорит эксперт. – Например: “я предполагаю, что тогда вы почувствовали злость?” Таким образом, обращаясь к тому, что человек чувствовал или что сейчас ощущает, оставляя участнику диалога пространство для выражения его или ее чувств. Основной целью такого вопроса является понять человека, узнать его ситуацию, его восприятие. Вопрос с эмпатией отличается от обычного вопроса, который подтверждает мысль самого ведущего: “Ты чувствовал злость тогда? Наверное, потому что …” и высказывает свое предположение о произошедшем, таким образом, вписывая человека в какие-то свои рамки восприятия. При построении отношений в группе этот, казалось бы, незначительный нюанс, является очень важным для развития диалога”.

“Деятельность на уров-не эмпатии является одной из особенностей работы фасилитатора диалогов”, – отмеча-ет Павел Козелетский, эксперт “Сети фаси-литаторов диалогов”, Украина. Ряд диалогов на востоке Украины, в 30 километрах от зоны АТО, а также диалоги по социальной спло-ченности, провела ко-манда экспертов “Сети фасилитаторов диало-гов”.

и значимый опыт для всех”.“Наши эксперты познакомились с подходами к проведению диалогов и практикой примирения в разных странах, где работают “инициативы перемен”, – прокомментировала анжела визит группы в Ко. ” “я поражен теми людьми, которых встретил в Ко”, – поделился Павел Козелетский, эксперт сФД (Украина). “Там я увидел,

как много людей и организаций в мире посвящают свое время и энергию для поддержания мира. Прекрасный пример – это “День прощения” в австралии. Такие люди, как Джон Бонд, работают десятилетиями, чтобы достичь результата – когда произошло примирение и правительство попросило прощение за “Потерянное поколение”.

ВзаимОДейстВие На УРОВНе эмПатии

МежДУНаРОДНый ОПыТ ПО РаЗРеШеНию КОНФЛиКТОВ МежДУНаРОДНый ОПыТ ПО РаЗРеШеНию КОНФЛиКТОВ

Диалоги по социальной сплоченности, Украина, 2015 г.

Диалоги на востоке Украины, 2015 г.


ДиалОг КаК метОД

ПРеДОтВРащеНия Насилия и УмеНьшеНия

НаПРяжеНия ВО ВРемя КОНфлиКтаДьюк Дючшерер, сертифицированный тренер Международного центра ненасильственной коммуникации (СШа), работает с “Сетью фасилитаторов диалогов” в Украине, используя методы ненасильственной коммуникации (НК) и восстановительных кругов (ВК).

Как началось Ваше участие в работе “сети фасилитаторов диалогов” (сФД) в Украине?

Первоначально я вовлекся в ситуацию в Украине во время Майдана, когда многие участники были сильно обеспокоены тем, что конфликт перерастет в насилие. Люди, вовлеченные в события Майдана, связались со мной и моими коллегами с просьбой поддержать их в области предотвращения конфликта. Так началась моя работа в Украине, которая, в итоге, привела к сотрудничеству с сетью.я принимал участие в нескольких мероприятиях совместно с моими коллегами из сети. Эти мероприятия начались с фасилитирования двух четырехдневных семинаров по ненасильственной коммуникации, которые длились в течение двух месяцев и в которых приняли участие 25 фасилитаторов и медиаторов со всей Украины. После тренинга я присоединился к нескольким фасилитаторам сети для проведения ряда диалогов в Донецкой области. В том числе, очень действенных диалогов между Украинской армией и лидерами громады в Новогродовке (15 км от зоны аТО); диалога между лидерами громады, военизированной группой и группой, поддерживающей украинский выбор восточной Украины.

Что такое ненасильственная коммуникация и что такое восстановительные круги?

Ненасильственная коммуникация: это язык сочувствия, духовной практики, инструмент социальной перемены. Ненасильственная коммуникация усиливает наше умение отвечать с сочувствием другим и самим себе и вдохновлять на сочувствие других. Она ведет нас через трансформацию застаревших, привычных моделей отношения к себе и к другим, к новому, сочувственному образу поведения, самовыражению и слушанию других. www.cnvc.orgВосстановительные круги: этот процесс, предлагающий группам/организациям и сообществам (громадам) пути создания безопасного и конструктивного пространства в ситуации конфликта. Разработанные Домиником Бартером, восстановительные круги позволяют людям выбрать ненасильственный ответ на конфликт, при том, что в этом процессе все сообщество отыскивает собственные устойчивые стратегии, извлекает уроки из конфликта и немедленно разрешает его, а также разрешает долгосрочные причины, лежащие в основе данного конфликта. Другими словами, люди, наиболее затронутые конфликтом и те, кому больше всего грозят потери, предлагают решение своих проблем; таким образом, придавая кругу и его результатам действенный и значительный смысл. www.restorativecircles.org

Получив этот опыт, сеть фасилитаторов продолжила проводить диалоги по всему востоку страны в рамках “инициативы диалога” ОБСе; поддержала диалог и социальную сплоченность между внутренне перемещенными лицами и местными громадами – мероприятия прошли в восьми регионах Украины в рамках программы ПРООН. я очень впечатлен и горжусь всей той работой, которую фасилитаторы сети проделали в Украине, для того, чтобы людей, находящихся в состоянии конфликта, привести к действительно значимому и основательному диалогу.

Какие методы были использованы при работе с группами, находящимися в состоянии конфликта?

Украинские фасилитаторы и медиаторы уже обладали высоким уровнем умений и опытом; но с Майданом и существенным насильственным конфликтом на востоке страны, напряженность диалога сильно возросла. “Сеть фасилитаторов диалогов” искала поддержку в форме умений и опыта при работе с конфликтами и созданием пространства для диалога, достаточно эффективными, чтобы удерживать уровень эмоционального напряжения, которые приносят война и насильственный конфликт. Таким образом, два основных процесса, либо подхода (и сопутствующие им умения) были предоставлены в распоряжение с е т и ф а с и л и т а то р о в : ненасильственная коммуникация (НК) и восстановительные круги (ВК).

НеНаСиЛьСТВеННая КОММУНиКация КаК иНСТРУМеНТ ДЛя ДиаЛОГа НеНаСиЛьСТВеННая КОММУНиКация КаК иНСТРУМеНТ ДЛя ДиаЛОГа

Почему НК и ВК важны для современной Украины?

Представьте себе, что вы – солдат, которого распределили в конкретное место, и, идя по улице, вы не уверены в том, или проходящий мимо человек хочет пожать вам руку либо застрелить вас. С другой стороны, представьте, что вы прожили в этом городе всю свою жизнь, и теперь, внезапно, танки грохочут по улицам города и повсюду находятся полностью вооруженные замаскированные солдаты. Теперь можете себе представить страх и непонимание, которые присутствуют с обеих сторон участников ситуации? Теперь вообразите, что состоялся диалог, и в конце диалога отношения трансформировались на столько, что вооруженные грузовики больше не передвигаются по городу, солдаты больше не носят оружие в городе, и на все городские события всех солдат приглашают по специальным приглашениям. Это то, что НК и ВК уже делают и могут делать в Украине.

Диалог на востоке Украины, 2015 г. Группа фасилитаторов, диалоги по социальной сплоченности, Украина, 2015 г.


УКРаиНа Украина в центре борьбы, решающей для европы.

Курс помог множеству восточных европейцев открыть, как они могут помочь развить справедливое и демократическое управление. В общей сложности 3000 человек приняли участие в курсе. Многие из них участвовали в конференциях “Инициатив перемен” в Ко, Швейцарии, и в Азиатском Плато, в Индии, и в других местах. Они вдохновили следующее поколение открыть для себя, что могут предложить “Инициативы перемен”, и сегодня восточные европейцы играют важную роль в работе организации по всему миру.

В ноябре 2013 г. сотни тысяч украинцев заняли центр Киева и стояли на протяжении зимы. Лозунгом их демонстрации был: “Мы хотим европейские ценности”. Под этим лозунгом подразумевалось, что они хотели выборы, которые отражают волю народа, а не олигархов; суды, которые выносят решения на основании законов, а не взяток; школы, в которых образование, а не пропаганда. На протяжении четырех месяцев они выстояли всё, что режим бросал на них, пока президент не принял поражение и не сбежал в Россию. Затем Россия вторглась в Крым и поддержала восстание в Восточной Украине, развязав конфликт, от которого бежали 1.6 миллионов людей и в результате которого до сих пор каждый день погибают люди. Несмотря на огромную потребность в защите своей страны, Украина добивается прогресса на пути установления “европейских ценностей”. Но, как в минувшем месяце анна Гопко сказала мне и моей коллеге Эшли Мюллер, хотя было тяжело свергнуть

плохой режим, еще тяжелее построить лучше (прежнего). анна является председателем комитета по иностранным делам Верховной Рады Украины. Она и ее коллеги-реформаторы разработали ряд законов по борьбе с коррупцией и убедили парламент принять их. Благодаря этому и приверженности множества организаций в стране и за пределами Украины, реализуются новые направления. Но укоренившиеся интересы оказывают сопротивление, и впереди много работы.анна посвящает много времени, помогая сообществам обнаружить эффективные пути для поддержания реформ. Она стала одной из вдохновительниц движения “Включись”, которое разбирается с коррупцией в нескольких городах. Реформы также поддерживает сеть “Основы свободы”, которая выросла из курса, разработанного британским архитектором Эриком андреном и его коллегами из “инициатив перемен” в то время, когда Восточная европа открыла свои двери миру после падения Берлинской стены. 10-дневный курс исследовал моральные и

духовные корни демократии и роль личной ответственности.В Украине они участвуют в благополучии страны разными способами. Некоторые разрабатывают парламентское законодательство. Другие проводят семинары по этическому управлению, и недавно в Киеве начали работу “школы хорошего управления”. Кто-то заботится о беженцах, которые прибывают с Восточной Украины и Крыма. Многие принимают участие в широко распространившейся программе диалога между украинцами различного происхождения, который начался, когда две молодые девушки – одна из южной Украины, вторая из Западной Украины – встретились во время одной из программ “инициатив перемен” в индии. Каждая из них по-другому понимала национальную историю, что приводило к конфликтам между ними, а затем, постепенно, к пониманию и извинению. По возвращению домой они начали программу “Украина активная: исцеление прошлого”, которая на протяжении последних шести лет насчитывает несколько сотен украинцев, вовлеченных в построение взаимопонимания, в основном, путем диалога, в ситуации глубокого разногласия внутри страны. Последние месяцы диалоги прошли во многих регионах, некоторые вблизи разделительной границы в Восточной Украине.Это очень важная работа, и не только для Украины. По всей европе, по причине экономического кризиса и крупномасштабной миграции, демократия находится в состоянии напряжения. и это особенно верно в отношении Восточной европы, где демократия представляет из себя молодой побег растения. если демократия терпит неудачу в Украине, другие страны последуют ее примеру. Разделенность между восточными украинцами и остальной частью страны дестабилизировали Украину. чем глубже это деление

будет исцелено, тем больше будет Украина в состоянии себя защитить. чем больше будет преодолено коррупции, тем больше будет процветать справедливость и демократия.“инициативы перемен” предлагают свою международную поддержку в решении этой задачи. Каждый год множество украинцев вносят вклад в конференции в Ко и в Эйша Плато; спикеры из Ко и Эйша Плато принимают участие в форумах в Украине. Это приводит к огромному перекрестному опылению идей и опыта. Эту работу необходимо продолжать и развивать, ради европы в целом.

Джон бонд, со-организатор конференции в Ко “Справедливое управление для безопасности человечества”.

Фото: Джона бонда (Антон емельянов, журналист, который работал репортером на передовой во время украинской революции на Майдане, показывает Эшли Мюллер мемориал одному из 67-ми погибших от рук снайперов в феврале 2014 г.).

МНеНие МНеНие

Фото: Эшли Мюллер (Члены сети “Основы свободы” с Джоном бондом в Киеве (слева направо) Олекса стасевич, Джон бонд, Константин Плоский, Владислава Каневская, Анжела старовойтова).


“чОМУ ЛюДи ПОчиНаюТь ВійНи,

Тема діалогу цікавила мене завжди. Коли я була маленька, то питала в мами: “Чому люди починають війни, вони що, не можуть домовитись?” Доля звела мене з організацією “Основи свободи”, яка допомогла мені в розкритті цього питання. За минулий рік я долучилась до трьох проектів, які стосувались діалогу в різних його проявах. Моя задача була в тому, щоб відзняти відеоматеріал на заходах, взяти інтерв’ю в учасників і зробити невеликий фільм про кожен проект. За рік ми створили сім відео про діяльність про-грами “Україна активна: загоєння минулого”.

ВОНи щО, Не МОжУТь ДОМОВиТиСь?”

Перша поїздка була на схід України. Пам’ятаю як страшно було туди їхати, адже місце де відбувались зустрічі знаходиться за 30 км від зони бойових дій (AТО). Та по приїзду туди всі страхи розвіялись, і це було поштовхом до того, аби показати потім у моєму відео, що відбувалось на

діалогах. Тому що там я чула такі щирі слова, такі прості бажання: миру і злагоди. Там живуть прості люди, які хочуть відчувати себе безпечно. Зламались мої стереотипи, і виникло бажання зрозуміти їх. і там же, на сході, я побачила як працює метод ненасильницької

комунікації для вирішення дійсно важ ливих проблем, у місці де конфлікт перейшов межу мирного врегулювання. Було помітно, що в групі учасників страх по трохи відступав, і з’явилось бачення, що з усіх конфліктних ситуацій є вихід. З часом

я теж навчилась використовувати такий метод діалогу в себе в родині, на роботі, і це дуже допомагає, тому що час, що раніше витрачався на конфлікт, тепер можна використати на його вирішення.

Проект під назвою “ М а й б у т н ь о м у потрібні спогади: український діалог про історію та спогади” тривав три місяці і за цей час учасники проекту реалізували 13 ініціатив. Спочатку

для мене це було незвично, адже теми діалогу і історії для мене були завжди окремими, а тут вони раптом поєдналися. і виявилось, що говорити є про що! історія, виявляється, потужний інструмент для діалогу… я навіть не підозрювала. Своїми методами і досвідом з нами поділились німецькі колеги, які давно працюють в цій темі. Історична пам’ять дуже делікатна тема, але з нею можна працювати, знову ж таки, для уникнення подібних помилок і конфліктів в майбутньому. Восени 2015 року я разом з учасниками молодіжного проек т у “ іс торі я починається в родині” відвідала місця пам’яті в Освенцимі, Польщі. це була найбільш вражаюча екскурсія за все моє життя: стільки інформації, такі масштаби трагедії – я не могла дати собі відповідь, чому так сталося… Було дуже важко. Спостерігаючи за учасниками – молодими людьми з України, Польщі і Німеччини, було видно які вони спантеличені, і, напевно, налякані. Друга світова війна – це жахлива подія. Деякі учасники розповідали, що їхні дідусі, чи хтось з родини, теж побував тут. і от вони нарешті побачили, як це було, і наскільки сильною може бути людина, щоб пережити це все. я дивилась на них і бачила, як вони дорослішають. і була дуже рада, що стала свідком таких змін в їхньому житті. Дехто розповідав мені в інтерв’ю такі речі, від яких сльози з’являлись, інші казали про

Всі проекти, до яких я долучилась з відео супроводом показали мені, що зміни на краще відбуваються кожного дня, але важливо навчитись правильно діяти в складних ситуаціях в теперішньому, чи минулому. Було дуже багато методів, вправ, презентацій набутого досвіду. На мою думку, для суспільства важливо щоб був хтось, хто допоможе, навчить діалогу, підштовхне до змін, важливо щоб були небайдужі. І вони є.

ДОКУМеНТаЛьНе КіНО ДЛя БУДіВНицТВа МОСТіВ ДОКУМеНТаЛьНе КіНО ДЛя БУДіВНицТВа МОСТіВ

свої плани, на що їх надихнув проект. Дуже вдала назва проекту, і він дав змогу учасникам зрозуміти хто вони є, звідки вони вийшли і чому так сприймають світ. Вони познайомились з культурою інших країн, відбулася інтеграція, і ніякі кордони, мовні бар’єри не завадили налаштуватись на діалог. В цьому проекті він відбувся між країнами, учасниками і їх родинами,

історією і сучасністю.Висловлюю вдячність всім хто був зі мною на цих проектах, а також “Фонду Фріца Філіпса”, без підтримки якого я би не долучилась до програми. Ви робите благородну справу, і це дуже надихає мене. Співпраця з програмою “Україна активна: загоєння минулого” дала мені багато нових знань, досвіду, вражень, знайомств, я покращила свої навички в роботі з відео репортажами і хочу продовжувати цю діяльність і далі, показуючи людям, що відбувається на подібних проектах.

Ольга Шевчук, фільммейкер проектів “Україна активна: загоєння минулого” МГО “Основи свободи”.

Відео проектів програми “Україна активна: загоєння минулого”:https://www.youtube.com/channel/UCiJeWTG8115B_1iNuxegeOAUCiJeWTG8115B_1iNuxegeOA

Ольга Шевчук, зустріч в Польщі, 2015 р.

Зустріч з колишніми політв’язнями в Польщі, Освенцим (Аушвіц), жовтень 2015 р.


С самого начала международный центр позиционировал себя как “Дом Мира”. Процессы примирения, диалога и миротворчества между отдельными людьми и такими странами, как Германия и Франция произошли здесь. те, кто принимал участие в “Неделе международного сообщества”, также внесли свой косвенный вклад в построение мира в европе и за ее

ПОСТРОеНие СООБщеСТВа чеРеЗ ПРаКТичеСКУю ДеяТеЛьНОСТь ПОСТРОеНие СООБщеСТВа чеРеЗ ПРаКТичеСКУю ДеяТеЛьНОСТь

2016: “НеДеля межДУНаРОДНОгО

сООбщестВа” В КО ПРазДНУет сВОе

30-летие!В 1986 г. состоялась первая “Неделя международ-ного сообщества” в Ко, предназначенная для под-готовки к грядущим летним конференциям и содей-ствующая знакомству молодых людей через практи-ческую деятельность. С 1946 г. Ко, конференц-цент Международной организации “Инициативы пере-мен” (ИП), собирает около 1300 участников со всего мира на международные летние конференции. С новой программой, разработанной “Основами сво-боды” (ОС) в 2014 г., “Неделя международного сообщества” приобрела новую форму.

Сегодня в общей сложности около 40 человек, связанные с иП и ОС, получают приглашение принять участие в “Неделе международного сообщества” с родителями или со своими семьями. Участников знакомят с деятельностью иП, акцентируя внимание на практическую область. Помимо этого, организовано пространство для обмена личными историями, проводятся упражнения по построению доверия, а также вечер разнообразия культур, осмотр дос топримечательнос тей, просмотр фильмов иП и др.

“Первоначальной целью мероприятия было привлечение молодых европейцев в Ко, которые не наверняка приехали бы как участники конференций, но которых проще было бы привлечь для практической работы”, – рассказывает Ульрика Келлер, со-организатор “Недели международного сообщества”

в Ко. – “Молодые люди могли познакомиться с людьми из других стран во время работы. Многие 18 – 22-летние приезжали из Германии. Это были в основном школьники и студенты”. Так молодые люди узнавали об иП.

В 1986 г. Элиан Сталибрасс предложила эту идею, и так состоялась первая “Неделя международного сообщества”, во время пасхальных выходных. “Тогда международное сообщество, примерно из 30 человек,

жило на вилле “Мария” в течение года. В последующие годы стали приезжать люди из Нидерландов, Великобритании, Германии, Франции, бельгии, Швеции, италии”, – рассказывает Ульрика. – “Однажды нас было 180 человек, и мы всегда были международными”. Более 30 лет муж Ульрики, Кристоф Келлер, занимается хозяйственной частью во время рабочей недели – починка, покраска, уход за садом и др. С тех пор и Ульрика каждый год принимает участие в “Неделе международного сообщества”. “Сама я не пропустила ни одного раза, помогала то здесь, то там”, – рассказывает она. В 1996 г. время проведения мероприятия переместилось на июнь, с очень коротким промежутком для подготовки к летним конференциям. “Форма проведения “Недели международного сообщества” изменилась за эти годы,

адаптируясь ко времени”, – описывает Ульрика изменения. – “После падения Берлинской стены люди из стран Восточной европы смогли принимать участие. На протяжении нескольких лет я слышала от многих молодых людей о том, что им сложно объяснить своим родителям,

чем они занимаются с ОС и почему ездят в Ко. В 2011 г. я предложила идею: “А что, если бы ваши родители приехали в Ко и очень практическим способом узнали, что из себя представляют иП и Ко?” анжела Старовойтова (Украина),

Диана Дамша (Румыния) и позже анастасия Максимова (Украина) поддержали идею и разработали программу. В следующем, 2013 году, она приобрела новый формат”.

Любовь Праневич

“Неделя международного сообщества” в Ко, участники из Восточной европы, посещение г. Фрибурга в рамках культурной программы,

“Неделя международного сообщества” в Ко, июнь 2014 г.


іСТОРія ПОчиНаєТьСя В РОДиНі… ЗаГОєННя МиНУЛОГО

мОя ДОРОга тРОяНДа Міжнародна громадська організація “Основи свободи”, “Міжнародний дім зустрічей молоді в Освенцимі” та “Фундація Нижньосаксонських місць пам’яті”/Miсце пам’яті Берґен-Бельзен у співпраці з “Фондом ім. Фрідріха Еберта” впровадили міжнародний молодіжний проект “Історія починається в родині...”

Часом трапляються такі особливі вечори, коли бабуся кличе до себе на хвилинку, на кілька слів, а розмова затягується на цілий вечір. тоді вона просить дістати старі фотоальбоми. І поки середина осені просить ще й зірвати улюблену квітку. “Ці троянди так любила моя сестричка”,- вкотре нагадує мені.Почувши щось цікаве, до нас приєднується десятирічний бабусин правнук. із захватом і нерозумінням усього сказаного бабцею, роздивляється світлини. Він мало кого впізнає, а бабуся вже мало кого може

“Что все же конец мой — еще не конец:Конец — это чье-то начало”.

В. Висоцький

роздивитися. Доводиться допомагати обом. Того вечора ми передивилися кілька альбомів.Коли бабця у руки брала знімки своїх дітей (де вони ще зовсім маленькі), коли натрапляла поглядом на портрет себе зовсім юної, на фотокартки чоловіка, сестри, подруг – руки починали тремтіти, а в куточках очей збиралися сльози. Проте на вустах жевріла посмішка. Точно така сама, як і на світлині, зробленій п’ятдесят років тому.Бабуся мовчить. Просто перебирає картки. Здається, вона і не вдивляється у них, механічно перекладає одну на іншу. Про щось думає. я боюся переривати цей процес і теж розглядаю кожну світлинку. На звороті більшості можна знайти написи “на долгую память”, “моей подружке”, “дорогой

сестре”. а ще з тих написів вийшло б скласти цілу мапу. Бо фото-вітання надіслані ледь не з кожної країни світу.Усі знімки такі особливі. Переважна більшість постановочні і лише поодинокі зроблено спонтанно. Та не зважаючи на це кожен знімок випромінює дивовижну силу, ніжність, повагу. а деякі ще й так старанно обрамлені мереживною витинанкою.Кольорових знімків майже немає. а колір і не треба, щоб передати усі почуття. Достатньо подивитися на радісні обличчя. Хай що у їх житті траплялося, на світлинах усі усміхнені. Може, вони щось знали?.. і тепер так нас підтримують. щоб і ми не опускали голови, і йшли вперед із посмішкою.три різних покоління сидить за цим столом із горою фотокарток. Для кожного вони означають щось своє. Для бабусі – це ціле життя. Для мене – це лише частина реальності, для малого Михася – це ніби вигадана історія, а для бабусі – це все її життя.

Оля Василець, учасниця проекту “історія починається в родині”, с.Піщанка, Дніпропетровська обл.

більше про проект: http://www.iofc.org/uk/ua-history-begins-in-the-family-project_ukr

Ми обрали тему шахтарських історій тому, що вона є дуже актуальною в нашій країні, особливо в східному регіоні, адже більшість населення сходу зайняті саме у важкій та вугільній промисловості.

Українське суспільство мало проінформоване про життя шахтарів і цим проектом ми хочемо привернути увагу людей до шахтарської праці та промислової культури як такої, розвіяти певне стереотипне ставлення. тим самим хочемо порівняти та створити можливість для діалогу між сходом і заходом, адже на Львівщині і Волині теж є шахти, хоч і не в такій кількості, як на Донбасі, але ж там працюють ті самі гірники і мають ті ж самі проблеми, що і на сході. також ми ставимо за мету дослідити шахтарську ідентичність і вплив середовища на життя у містах.

інша проблема, до якої ми хочемо привернути увагу – це закриття шахт і який вплив це має на середовище, адже у багатьох шахтарських містах і селах немає іншої альтернативи. Міста збудовані навколо шахт, і для шахт. чи є в цьому майбутнє? Хочемо запитати у самих гірників та їхнього оточення про те, як вони бачать майбутнє своїх міст, враховуючи

складну ситуацію в країні і конфлікт, який відбувається на сході.

Звичайно, що наш проект має більше культурну і соціальну мету. Збір історій шахтарських родин дасть змогу зафіксувати їхнє справжнє життя і поширити серед українців. Проект умовно можна розділити на два етапи – збір усних історій за допомогою волонтерів із шахтарських регіонів і другий етап – це зйомка короткометражного документального фільму на основі кількох історій. Фільм буде презентований для широкого загалу як на заході так і на сході з метою побудови діалогу. Тема є дуже широкою і ми б хотіли після закінчення проекту продовжувати працювати в цьому напрямку можливо вже над ґрунтовним дослідженням із залученням міжнародного досвіду.

Марія Ворончук, со-координатор проекту, ГО ”Наше майбутнє”

“Шахтарські історії зі сходу та заходу України”: http://www.iofc.org/uk/shakhtarski-istoriyi-zi-skhodu-ta-zakhodu-ukrayiny_ukr

Проект “Історія починається в родині…”, березень 2016 р. Проект “Шахтарські історії зі сходу та заходу України”, травень 2016 р.

Міжнародна громадська організація “Основи свободи” та Громадська організація “Наше майбутнє” розпо-чинають впровадження спільного проекту “Шахтарські історії зі сходу та заходу України”.

ШаХТаРСьКі іСТОРії Зі СХОДУ Та ЗаХОДУ УКРаїНи


Для нашої програми - це перший за роки проведення діалогів досвід міжгенераційного діалогу, де різниця у віці учасників така істотна. Це був своєрідний експеримент, адже важко спрогнозувати динаміку взаємодії між учасниками такої групи. Та, на мою думку, він себе виправдав, бо показав, що цілі, які ми перед собою ставили - досяжні, а передавання досвіду між поколіннями

МайБУТНьОМУ ПОТРіБНі СПОГаДи МайБУТНьОМУ ПОТРіБНі СПОГаДи

чи можливий діалог між поколіннями різницею в майже століття? що спільного і відмінного у цих поколінь? чи зможуть вони вислухати і почути одне одного? Відповіді на ці та інші питання я шукала впродовж підготовки та проведення цього заходу.

зУстРіч мОлОДі та КОлишНіх ПОлітВ’язНіВ. ПОгляД з сеРеДиНи

В понеділок 23 листопада у Львові відбулася зустріч між студентами та колишніми політв’язнями радянського та нацистського тоталітарних режимів, організована у партнерстві МГО “Основи свободи” (програма “Україна активна: загоєння минулого”) з Меморіальним музеєм “територія терору” в рамках проекту “Майбутньому потрібні спогади: український діалог про історію та спогади”. Всього у заході взяли участь десятеро студентів різних українських вишів та п’ятеро колишніх політв’язнів, які проживають у Львові, а саме: ярослава Мельничук (1929 р.н.), Степан Горечий (1929 р.н.), Ганна іваницька (1925 р.н.), Онуфрій Дудок (1926 р.н.) та ірина Шуль (1918 р.н.).

Унікальність зустрічі полягає в тому, що виявилося можливим зібрати групу учасників, де різниця у віці сягнула 80 років. іншою особливістю є те, що форматом такої зустрічі було обрано саме діалог, коли старші і молодші учасники мали однакову можливість побути в ролях оповідача та слухача. Таким чином, обмін досвідом виявився двостороннім, а формат роботи у малих групах гарантував мож ливість зворотного зв’язку та уможливив більш особистісне та глибоке, неопосередковане спілкування зі свідками часу.

ідея заходу народилась у нас із Людмилою Левченюк на майстерні “Спогади різні - майбутнє спільне!”, яку проводили наші німецькі друзі з OWEN у Львові наприкінці вересня 2015 р. Тоді виникла спільна ініціятива організувати середовище для взаємопізнання молоді і свідків тих часів, коли втілення своїх мрій про майбутнє, просте бажання бути собою та гідно жити могли призвести до позбавлення волі й тортур. Ми хотіли

створити безпечний простір, в якому колишні політв’язні могли б бути почутими і хоча б частково позбутися тягаря свого непростого минулого, а також стереотипів та надмірних узагальнень стосовно сучасної молоді та регіонів, з яких ті родом. а географія, яку окреслили нам студенти-учасники, виявилася досить широкою: Львівщина, Франківщина, Вінниччина, Київщина, чернігівщина, Д н і п р о п е т р о в щ и н а , Запоріжчина, Харківщина, аР Крим, Донеччина й навіть Забайкальський край РФ. Студентам ми хотіли дати можливість самим спростувати чи підтвердити свої уявлення про людей настільки поважного віку, побачити минуле крізь призму спогадів очевидців, зрозуміти їх

мотиви, точки опори у важкі часи та зробити власні висновки.В очікуванні колишніх політв’язнів учасники-студенти мали можливість долучитися до приготування простору приміщення до діалогу. З цього почалося їхнє знайомство з методикою проведення зустрічей-діалогів. Загалом серед інших методів на заході було використано метод роботи з мапами, які ілюстрували життєві шляхи учасників, та метод часових променів, які показали широкий діапазон історичних подій, що збереглися у комунікативній та індивідуальній пам’яті учасників діалогу. Зокрема, було згадано: українсько-польську війну в Галичині 1918-1919 рр., Голодомор в Україні 1921-1923, Український таємний університет у Львові 1921-1925 рр., події Другої світової війни, провокативну акцію “бочка” 1948 р., Норильське повстання 1953 р., віче у Львові 1988 р., Помаранчеву революцію (Майдан 2004 р.), Революцію гідності (Майдан 2014), зокрема в інших містах країни, як-от Запоріжжі, війну на Сході України, зокрема окупацію Слов’янська, тощо. Молодші учасники ділилися, що їм вдалося провести паралелі з сьогоденням, а колишні політв’язні здивували їх своєю внутрішньою молодістю й оптимізмом, гарним почуттям гумору, талантами з художнього читання та письменства, своїми історіями кохання в часи переслідувань та ув’язнень, рідкісними власними та родинними спогадами про міжвоєнні роки, про нелюдські знущання в тюрмах, концтаборах та психлікарнях, і тим, що їм допомагало все це пережити. Учасники діалогу мали можливість вкотре задуматися над цінністю людини, життя, внутрішньої свободи, відповідальністю за себе та інших, важливістю емпатії та начебто простої здатності слухати. В свою чергу, студенти настільки розчулили наших старших

терору”, зокрема Людмилі Левченюк, а також менеджеру програми “Україна активна: загоєння минулого” Олексі Стасевичу, відео-оператору МГО “Основи свободи” Ользі Шевчук, німецьким партнерам Дані їроус та андреа Земсков-цюґе з “OWEN”-академії гендерної рівності, інституту міжнародних відносин у сфері культури (ФРН).

Галина буньо, координатор заходу від програми “Україна активна: загоєння минулого” / МГО “Основи свободи”.

світлини та відео: http://www.iofc.org/uk/zustrich-molodi-ta-kolyshnikh-politviazniv-pohliad-zseredyny_ukr

учасників своєю уважністю, цікавістю й активністю, бажанням і готовністю переймати досвід і ділитися своїм, що деякі з них запросили молодших учасників принагідно на каву-чай до себе в гості, щоби продовжити спілкування.Звичайно, були моменти, коли погляди деяких молодших і старших учасників розходилися. Вони стосувалися, зокрема, питання міжетнічних шлюбів, формулювання назв історичних подій, але це лише створювало нагоду випробувати й попрактикувати своє вміння слухати для того, щоби зрозуміти, а не погодитися чи не погодитися.Дякую за співпрацю та підтримку Меморіальному музею “Територія


МайБУТНьОМУ ПОТРіБНі СПОГаДи МайБУТНьОМУ ПОТРіБНі СПОГаДи


“Основы свободы” –международная общественная организация, зарегистрированная в Украине.

ВидениеСуществует любопытная теория: когда 10% людей из общества меняются, остальные 90% волей-неволей становятся другими.Стоит ли ждать, пока придет один-единственный лидер, который все изменит к лучшему. Не пора ли ... начать меняться самому?

‘“Хочешь изменить мир – начни с себя!” – Махатма Ганди.

миссияСодействие развитию свободного, демократического и справедливого общества, в котором граждане живут в соответствии с ценностями свободы, честности и личной ответственности.

Направления деятельности- Содействие развитию ответственного лидерства.- Повышение социальной активности молодежи.- Инициирование диалогов в обществе.- Развитие взаимопонимания и сотрудничества между различными этническими и социальными - группами.- Налаживание честных и прозрачных отношений между гражданами и структурами власти.

что мы делаем- Проекты по примирению, инициированию диалогов, поиску доверия.- Предоставление доступа к международному сотрудничеству и обмену опытом.- Проведение круглых столов, форумов, конференций.- Проведение тренингов и образовательных программ.

www.f-4-f.org

Documents

Вестник "Основ свободы" № 52 июнь -2016