ОК СПУ: www.spu.net.ua РЕДАКЦІЯ: www.spu.ck.ua №5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

ГАЗЕТА ЗАХИСТУ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН

CMY

2

ДОРОГІ ВЕТЕРАНИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ,

ВЕТЕРАНИ ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ, ПІДПІЛЬНИКИ, ПРАЦІВНИКИ ТИЛУ, ДІТИ ВІЙНИ, ШАНОВНІ МЕШКАНЦІ

ГЕРОЇЧНОЇ ЧЕРКАЩИНИ!

ПРИЙМІТЬ НАШІ ЩИРІ ВІТАННЯ З ДНЕМ ПЕРЕМОГИ!

Минуть віка, а подвиг багатона-ціонального Радянського Союзу уВеликій Вітчизняній війні 1941-1945років завжди хвилюватиме майбутніпокоління. Достойні нащадки героївфронту і тилу з вдячністю говорити-муть про Червону Армію, яка у дво-бої з гітлерівською Німеччиноюрозгромила її військову машину,розчавила фашизм...

Вічна слава героям, загиблим занашу Батьківщину! Мирного небавсім живим!

Черкаський обласний комітет СПУ

УКРАЇНА МАЄ НАЛЕЖАТИ НАРОДУ

Хочемо достукатись до людей, переконати їх , що все

залежить від них самих, що достойне життя — у тих країнах,

де люди самі себе поважають.

3ЧЕРКАСЬКИЙ ПЕРШОТРАВЕНЬ

Свято Першого Травня мабуть довго буде жити в пам'яті

людей, які пройшли довгий тернистий життєвий шлях десятки

років тому, ще за часів СРСР.

4 УХВАЛЕНО ОДНОГОЛОСНО: ЧУЖИЙ!

Що до питання відставки міського голови м.Черкаси.

ЗІ СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ!

28 квітня у Києві відбувся XVIII з’їзд СПУ,на якому соціалістів Черкащини представ-ляли двадцять п'ять делегатів.

На з'їзді було ухвалено рішення прообрання нового голови СПУ. КандидатуруПетра Устенка на посаду голови партії вніс іпопросив підтримати Олександр Мороз.

Як наголосив у коментарі журналістамО.Мороз, попередніми двома з’їздами партіяпідтвердила рішення про те, що народні депу-тати від СПУ попередніх скликань на виборах2012 року будуть балотуватися до парламентулише у мажоритарних округах. За словамиО.Мороза, у цьогорічний виборчий список СПУу єдиному загальнодержавному окрузі увійдутьінші представники політичної сили.

За Петра Івановича Устенка проголосувалишляхом таємного голосування 267 делегатівз’їзду із 342 зареєстрованих.

П.Устенко у своїй промові до делегатів з’їз-ду торкнувся стратегічних питань розвитку дер-

жави та пріоритетних завдань СПУ, зокрема, йщодо участі у парламентських виборах: -Побудований в Україні олігархічно-криміналь-ний капіталізм штовхає всю націю до ще біль-шого зубожіння, до прірви, до існування замежею людської гідності. — наголосивП.Устенко. - Так є. Але так не може бути. Що мимусимо зробити? Ми повинні повернути владународу, створити суспільство рівних можливо-стей.

Голова СПУ приділив увагу новим принци-пам формування виборчих списків:

- Соціалістична партія — перша партія вУкраїні, яка йде до парламенту за відкритимисписками. Ми створюємо нову політичну реаль-ність. З нами потрапити до парламенту можекожен, хто поділяє наші погляди, суспільні цін-ності, хто хоче створити справедливе суспіль-ство, побудувати державу для українців, де всіматимуть рівні можливості.

СПУ, вперше в Україні проведе відкритий

конкурс, так званий праймеріз, кандидатів ународні депутати. В усіх регіонах України, -наголосив П.Устенко, торкаючись процедуриформування відкритих списків - Згідно з проце-дурою, це буде відкрите голосування за канди-датів у кожній області. Кожен виборець можевзяти участь у такому попередньому голосуван-ні і визначити найбільш достойних обранців.Так, не в закритих кабінетах, а на майданах таплощах великих міст України ми разом з вибор-цями складемо наш відкритий список на парла-ментські вибори. До фінального списку канди-датів увійдуть ті претенденти, які наберуть най-більше голосів в кожному регіоні, причому голо-сування, відбудеться у прямому ефірі українсь-кого телебачення. Згідно з цим рейтинговимголосуванням у прямому ефірі, кожен з цих кан-дидатів зможе зайняти місце у відповіднійп’ятірці виборчого списку Соціалістичної партіїУкраїни”.

Редакційне

Було б наївним у такій атмосфе-рі звертатися до людей, очікуючи,що вони твої слова сприймутьодкровенням. Ні, звичайно! То що ж- мовчати? Все-таки ні. Говорититреба. Бо навіть найбільш роздра-товані шукають виходу, сподівають-ся змін на краще. Бо половинанаселення тамує в собі незадово-лення, не хоче і далі з гіршого виби-рати не найгірше. До цієї частинилюдей хочемо достукатись, переко-нати їх, що все залежить від нихсамих, що достойне життя — у тихкраїнах, де люди самі себе пова-жають. Бо сподіватись, що владатворитиме блага для людей — спра-ва марна. Треба, щоб влада змуше-на була це робити. Щоб вона булапідконтрольна населенню. А цезалежить від кожного!

Тому, наражаючись на реакціюзавсідників різних «форумів» вІнтернеті, коментаторів, політологів,буду і буду говорити від імені нашоїпартії, від її з’їзду, аби та, мовчазна,половина населення задумалася надсказаним. Ми ж то не лише говори-мо, а й робимо задля них. Задлязадоволення суспільного інтересу.

XVII з’їзд партії звернувся донаселення з Маніфестом «До сус-пільства соціальної справедливо-сті!». Це не формальне звернення.Кожна думка в ньому вистраждана.Кожне слово спирається на практи-ку нашого життя. А воно потребуєперемін.

З чого слід розпочати? З влади.

Так, з влади, з системи влади.Невже ми всі не помічали, що стансуспільного життя у всіх його скла-дових (економічній, політичній, соці-альній, духовній і т.д.) повністюзалежить від системи влади? Щопотрібна демократична влада. Бонавіть коли авторитарна влада десьдобивалась для держави позитив-них зрушень, то задоволення відтакого життя люди не мали і цевикликало напруження, різні катак-лізми. Прикладів тому достатньо.

І навпаки, якщо система владидемократична, отже, підконтрольнанароду, то навіть виникаючі склад-нощі сприймаються людьми терпи-мо. Люди разом справляються зтруднощами, змінюють, буває, полі-тичний або персональний складвлади, але систему зберігають. Бовона — гарантія суспільної стабіль-ності. А це важливіше тимчасовихуспіхів, адже стабільність — позитив-ний актив суспільства, його база.

Стабільним суспільство робитьвідчуття у людини справедливості,соціального захисту, причетностікожного до здійснення влади.Влади відкритої, прозорої і відпові-дальної. А це все — складові систе-ми, яка має визначення демокра-тичного соціалізму. Багато йогоелементів ми бачимо в різних євро-пейських країнах. Він принципововідрізняється від адміністративногосоціалізму, котрий сходиться з дер-жавним капіталізмом.Відрізняється, найперше, рівнемпричетності громадянина до сус-пільних чи державних справ.

Світ напрацював переконливіформи налагодження необхідної іефективної системи влади.Парламентська або парламентсько-президентська форма влади — їївідображення. Соціалісти Українивпродовж двадцяти років доби-ваються такої форми. Пропонуючисвої пропозиції при розробціОсновного закону, борючись зайого прийняття, а згодом, за вдос-коналення, ми досягли у 2004 роцісуттєвих зрушень в Конституції.Задля цього довелось персональнопідтримати В. Ющенка в йогобажанні стати Президентом. Йомуж, як і його конкурентам з ПР іБЮТу, демократичний балансвлади не подобався. Усі вони —вихованці однополюсної системиадміністрування, маскованої підрадянську. Іншої вони знати не хоті-ли, бо ця давала одноосібну владу.Саме їхня однаковість дозволяла їмдомовлятися, бути спільниками всправі видалення із парламенту тих,хто добивався демократичного

устрою. І не важливо кому конкрет-но діставались важелі авторитариз-му. Важливо, що авторитаризм —перешкода на шляху до позитивнихперемін у державі. Сьогодні це дан-ність, вихід з якої соціалісти пропо-нують у своєму Маніфесті: децент-ралізація влади, створення новихрад на місцях із європейськимифункціями і можливостями, які мипропонували вже багато років тому.Ліквідація райдержадміністрацій,виборність суддів і керівників орга-нів правопорядку, їх підзвітністьгромадянам — це шлях до зміни нетільки системи влади, а й системивсього нашого життя.

І хто ж це допустить? — резоннезапитання від обивателя. Відповідь:він же, та «мовчазна» нинішня поло-вина населення, котра свідомоголосуватиме за соціалістів. Інакшедля неї (себто для кожного) - ніякихперспектив.

Ось тоді можна буде змінити насправедливий виборчий закон, роз-межувати бізнес і парламент, бізнесі владу загалом. Тоді лише ліквіда-ція корупції стане не темою без-плідних телешоу, а справою держа-ви. Справою влади, яка не тримати-меться на «відкатах», висмоктуваннібюджету, конвеєрах хабарництва таздирництва через канали ДАІ, різ-них управлінь по «боротьбі» зкорупцією, податкової, митної служ-би та ін. Власне, кожне державневідомство сидить на кримінальніймережі «доїння» бюджету, тобто навизискуванні громадянина. Цямережа створювалась двома десят-ками років і, звичайно, не можебути зліквідована її творцями.Ліквідувати її можна тільки діямиззовні, населенням, виборцем.Причому, без крові, мирною рево-люцією свідомості.

Тоді й прогресивне оподатку-вання, і справедливе (а не сміхо-творне) оподаткування багатства,прибутків фізичних осіб і корпораційстане не балачками, а конкретною іефективною справою.

При розумному розмежуваннібізнесу і влади легко буде відновити

права держави (отже, народу) на«прихвачені» об’єкти. Стратегічніпідприємства і галузі, тим пачемонопольні — облгази, обленерго,теплокомуноб'єкти тощо — повер-нуться під контроль держави абокомунальних структур. Ми проведе-мо нормативні акти для того, щобповернути народу вкрадене майнопрофспілок, громадських організа-цій, споживчих спілок. А це багато-мільярдне багатство, котре незакон-но пішло по руках, тобто розграбо-ване.

Нормальна, демократичнасистема влади дозволить швидкорозібратися з пільгами та способомїх забезпечення. Вона вичистить відних найперше тих, хто, користую-чись владними повноваженнями,набув незаслужених прав. Я завждизахищав авторитет парламенту,буду це робити завжди, бо парла-мент за визначенням представляєнарод. Але за деякими даними біль-ше 300 депутатів першого скликан-ня — «чорнобильці». Як так сталось?Як інваліди першої групи (себтолежачі хворі) десятиліттями можутьнести тяжку ношу служби своємународові?

Новий парламент, створенийсвідомими громадянами, що не від-сиджуються у «крайній хаті», зако-нодавчо встановить співвідношеннязарплати до собівартості продукціїна рівні 40%, наближаючись доєвропейських стандартів. За цимспіввідношенням — оцінка не еконо-міки виробництва, а ціна людськоїпраці — найдорожчого товару. Тодізникнуть і ножиці між нашимизарплатами, пенсіями та іншимидоходами сімей і світовими цінамина все, що людям необхідно дляжиття.

Звичайно, ми не допустимо

оборудок із землею як товаром.Купувати її буде лише держава,передаючи в оренду користувачам,контролюючи її використання,сприяючи селянину, як це робитьсяв усьому світі. Проекти законів длятого ми давно направили парла-менту, іншим гілкам влади.Сподіваємось, що люди все-такинас почують, згадають наші тези:«Торгувати хлібом, а не землею!»,«Поки соціалісти в парламенті,українська земля товаром небуде!».

Наведення порядку у владі зніметривогу у людей старшого віку.Трирівневу пенсійну систему мивсе-таки введемо. І ключовою лан-кою в ній будуть державні накопичу-вальні фонди, захищені активамисамої держави. Всі потуги владцівне допустити їх створення, форму-вання різноманітних недержавнихМММ стане неможливим.

Ми згадуємо про найважливішідля нормального життя теми.Нинішні владні реформи цих темтеж торкаються, але з іншого боку,не розв’язуючи проблем. Наші під-ходи альтернативні.

Тому дії наші — опозиційні.Наша опозиційність — не крикли-ва декорація відсторонених відвлади прибічників тієї ж політики.Наша опозиційність — вираженняінтересів народу. Народу — тру-дівника, якому Бог і природаподарували найкращу частинупланети, що називаєтьсяУкраїною.

Вона і повинна належатинароду. В тому суть позиціїсоціалістів, селян, дітей війни,що мають тепер єдину партію. Втому суть нашого Маніфесту.

Олександр МОРОЗ, лідер СПУ

№5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

2 ÄÅÐÆÀÂÀ

Õî÷åìî äîñòóêàòèñü äî ëþäåé, ïåðåêî-íàòè ¿õ, ùî âñå çàëåæèòü â³ä íèõñàìèõ, ùî äîñòîéíå æèòòÿ – ó òèõêðà¿íàõ, äå ëþäè ñàì³³ ñåáå ïîâàæàþòü

Суть Маніфесту Соціалістичної партії України

ПАРТІЯ ЙДЕ НА ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВИБОРИ ЗА ВІДКРИТИМИ СПИСКАМИ

УКРАЇНА МАЄ НАЛЕЖАТИ НАРОДУ

Про те, що українська держава розвива-ється не в інтересах її громадян, не говорять(крім влади) хіба що ледачі. Соціалісти не зби-раються повторювати затерті аргументи, при-єднуватися до хору критиків, «опозиціонерів».Бо «опозиціонери» вчора були владою і вели туж владну лінію. Та й критика людям обридла. Її

вистачає на різних телешоу, де одні й ті ж

повторюють одне й те ж, товчуть воду вступі. У глядача мимоволі виникає підозра, щоконкуренти з екрану навмисне забивають йомуголову, аби лише запам’ятатись. І це дратуєйого, бо для себе він не бачить ніякої перспек-тиви. Те роздратування він переносить на всіхполітиків, на всі партії, на владу безперечно,на… все.

Свято Першого Травня мабуть довго буде житив пам'яті людей, які пройшли довгий тернистийжиттєвий шлях десятки років тому, ще за часівСРСР. І слова «Мир! Труд! Май!» в цей день зліта-ли з усміхнених вуст черкащан, що зібралися насвятковий мітинг в обласному центрі минулоговівторку.

З сумом можна констатувати, що це чудове святов нашій державі перетворилося в дні саджання кар-топлі та виїздів на шашлики. А його назву - «День між-народної солідарності трудящих в боротьбі за своїправа» - мало хто вже й пам'ятає, особливо молодь…

Цього дня , як завжди, не вийшли на демонстраціюні профспілки, ні підприємці. Як завжди не приймаютьучасть в святкуванні цього державного свята пред-ставники влади.

Якщо відносно останніх все зрозуміло, бо привладі в Україні або багатії, або їхні прихвостні, топозиція профспілок та підприємців дивує, адже не такдавно вони мітингували з приводу прийняття новогоПодаткового Кодексу.

Але ж Першотравень — це все таки чудове свято!Природа зустріла зібравшихся на Соборній площісонячним теплом та ароматом квітів.

На спільному мітингу разом із членами міськоїорганізації Соціалістичної партії України були пред-ставники КПУ, ВГО «Допомога дітям війни». З віталь-ним словом виступив перший секретар ЧеркаськогоМК СПУ Сергій Малиновський.

А ввечері в парку ім.50 — річчя Жовтня за підтрим-ки МК СПУ студентська молодь Черкас, яка входитьдо міської громадської організації Спілки молодихсоціалістів, влаштувала для відпочиваючих святковийконцерт, за що і отримала щирі бурхливі оплески тапривітні посмішки черкащан.

Дар'я Чепурна

Минулої суботи в Черкасах від-бувся 1-й шаховий турнір середстудентської молоді міста наКубок Перемоги.

За ініціативи Черкаської міськоїорганізації СПУ було започаткованопроведення щорічного шахового тур-ніру серед студентів міста, присвяче-ного Дню Перемоги. Активісти Спілкимолодих соціалістів звернулися злистами-запрошеннями до крівників

навчальних закладів Черкас з

пропозицією про участь в зазначено-му турнірі. І ось, 5 травня в гостиннійзалі шахово - шашкового клубу«Етюд» ФСТ «Україна» за адресою м.Черкаси, вул. Дашкевича № 23 зібра-лися студенти Черкаського держав-ного технологічного університету(ЧДТУ), Черкаського державногопедагогічного університету (ЧДПІ) таСпілки молодих соціалістів (СМС).

З вітальним словом на відкриттішахового турніру виступив перший

секретар Черкаського МК СПУСергій Малиновський, який,зокрема, сказав:

- Головна мета турніру —один із шляхів налагодженнятісного спілкування та співпрацістудентської молоді з молоддю,що входять до складу СМС длявирішення спільних питань як внавчанні, так і в проведенні доз-

вілля.

Учасники турніру в командномузаліку змагалися за право отриматиКубок Перемоги, який є перехіднимта зберігається у команди-перемож-ця протягом року. А в індивідуальнійпершості було визначено три призе-ри, які отримали відповідні медалі тадипломи.

Першим володарем КубкуПеремого стала команда Спілкимолодих соціалістів (голова міськоїорганізації та учасник турніру —Андрій Шевченко).

В індивідуальні першості призе-рами стали:

Перше місце — Віталій Косяк(СМС),

Друге місце — Олександр Кудрін(ЧДТУ),

Третє місце — Євгенія Бурдаш(ЧДТУ).

Вітаємо переможців!Сергій СІЧЕНЬ

Æîäí³ ñîþçè ì³æ ë³áåðàëüíèìèïàðò³ÿìè òà äåðæàâíèöüêîþ ñîö³à-

ë³ñòè÷íîþ ³äåîëî㳺þ íåìîæëèâ³ ÒÂ²É ÐÅòÎÍ

№5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

3

Таким було головне питанняХХІІ звітно-виборної конференціяЧеркаської обласної організаціїСПУ, що відбулася минулої суб-оти в Черкасах, на яку прибули78 делегатів, представляючи всірайонні та міські партійні органі-зації.

З доповіддю по головномупитанню порядку денного висту-пив перший секретар ОК СПУОлексій Малиновський.

На конференції було проаналізо-вано стан справ в партійних органі-заціях області, визначені перспек-тиви та напрямки роботи в ході під-готовки до виборів у Верховну РадуУкраїни.

Олексій Петрович, зокрема,наголосив на тому, щоСоціалістична партія підтримуєпрагнення опозиції, задекларовані22 січня 2012 року стосовно пунктівщодо зупинення згортання демо-кратії, боротьби з авторитаризмомта диктатурою, виходу з міжнарод-ної ізоляції, повернення на європей-ський шлях розвитку.

Проте, СПУ не буде співпрацю-вати ні з об'єднаною опозицією(БЮТ, Фронт Змін, Удар,Громадянська позиція та інші лібе-

ральні партії), ні з провладнимипартіями.

СПУ винесла головне зі своєїспівпраці з ліберальними партіями у2004 та 2006 роках - жодні союзиміж ліберальними партіями та дер-жавницькою соціалістичною ідеоло-гією неможливі. Причина - інтересипромислового та банківського капі-талу, що сьогодні представляють і«об'єднана опозиція» і правлячакоаліція, є антисоціальними. Капіталстворює надприбутки за рахунокпрацюючої людини і законодавчовідмовляється від соціальнихзобов'язань перед суспільством.

СПУ буде об'єднуватись лише зтими партіями та політичними сила-ми, які підтримують ідеологію соціа-лістів, що відображена в МаніфестіСПУ «До суспільства соціальноїсправедливості!», прийнятому наXVII з'їзді і передбачає відходженнявід ліберальної економіки та обслу-говування промислово-фінансовихгруп державою, де альтернатива -інтереси трудового народу та лікві-дація олігархічного суспільства.

Делегати ХХІІ конференції при-йняли постанову, в якій, зокремасказано, що виконуючи рішення ХХІконференції партійні комітети вибу-

довували свою роботу як опозицій-на до влади партія. Подальший роз-виток соціально-економічних відно-син в державі підтвердив правиль-ність обраного курсу.

Партійні комітети, в першу чергучерез депутатів місцевих рад, змог-ли заявити свою позицію щодонамірів перетворити землю в товар,пенсійної реформи, зростання цінна продукти харчування, комунальніпослуги, безробіття, призупиненнята зменшення соціальних виплат.Найбільш активно в цій роботі про-явили себе Камянський (А.Лісовий),Канівський (О.Алєксєєва),Жашківський (М.Фурманенко),Соснівський (Т.Фесенко),Придніпровський (О.Радченко)районні комітети.

В той же час конференція відмі-чає зменшення впливу партії наприйняття того чи іншого рішеннямісцевими органами влади, відхідпредставників партії у виконавчихструктурах, органах місцевогосамоврядування від принциповихпозицій боротьби за соціальнусправедливість.

Конференція звертає увагу, щоголовним завданням на найближчийперіод є участь у виборах доВерховної Ради України в жовтні2012року. Соціологічні дослідженнядають можливість брати за орієнтир7-10% підтримки партії в області.Досягнення такого результату єголовною вимогою до партійногоактиву.

На конференції, також був обра-ний новий склад обласного комітетуСПУ та його бюро, контрольну комі-сію.

Першим секретаремЧеркаського ОК СПУ одноголоснообрано Малиновського ОлексіяПетровича, головою обласної конт-рольної комісії Вакулу МиколуАнтоновича.

Прес-служба Черкаського ОК СПУ

КУБОК ПЕРЕМОГИ - У СМС!

ДО СУСПІЛЬСТВА СОЦІАЛЬНОЇ

СПРАВЕДЛИВОСТІ

ЧЕРКАСЬКИЙ ПЕРШОТРАВЕНЬ

Близько пів тисячі черкащан у середу 11квітня вийшли на мітинг до реабілітаційно-оздоровчого центру «Астра» із вимогами доміської влади продовжити фінансуваннямедичного закладу за бюджетний кошт, атакож підписати контракт із його головнимлікарем Іриною Волощенко.

На підтримку до пацієнтів «Астри» - ветеранівАфганістану та воїнів-інтернаціоналістів, мам іздітьми, хворих на ДЦП, інвалідів-візочників, вете-ранів війни приєдналися соціалісти міської орга-нізація СПУ із гаслами: «Одарич! Руки геть від«Астри», «Астру» не віддамо у приватні руки!»,«Одарич, припини рей-дерське захоплення!».

Головний лікар закла-ду Ірина Волощенко пові-домила, що в «Астрі» про-ходять лікування та реабі-літацію близько 70 тисяччеркащан, серед якихпереважна більшістьм а л о з а б е з п е ч е н и хлюдей, що на їпідтримку«Астри» вже зібрано 6678 підписів.

- Якщо «Астру» пере-ведуть на госпрозраху-нок, ми залишимось забортом, бо не маємо коштів на лікування. А нам— це як потреба у їжі, - говорить Наталія Лут, матихворої на ДЦП 30-річної Вікторії. Дівчина вже 11років лікується у реабілітаційно-оздоровчомуцентрі, нині може у приміщенні пересуватись навласних ногах і зрозуміло говорити. Проте, якщокурс лікування припинити, навіть ці досягнення,які дались неймовірними зусиллями, щезнуть.

- Про яке платне лікування може йти мова,якщо нам ледь вистачає на ліки та оплату кому-нальних послуг? — говорить Галина Русенко, мати25-річного Максима. Хлопець проходить у «Астрі»курс відновлювальних процедур із 4-річного віку.

На мітингу також виступив перший секретар

Черкаського міському СПУ Сергій Малиновський,який зокрема сказав:

- Вже майже 5 років мер Одарич у різні спосо-би намагається перевести «Астру» на госпрозра-хунок, а на разі не хоче підписувати контракт зголовним лікарем цього закладу ІриноюВолощенко, мотивуючи це тим, що вона не з йогокоманди. Натомість, за його словами, він маєефективного менеджера, який за короткий термінзробить заклад самоокупним.

Проте це означає, що у закладі всі послугибудуть платними. Роботу таких «ефективнихменеджерів» черкащани за часів «мерства»Одарича бачили багато. Це і вирізаний на мета-

лобрухт один з найбіль-ших машинобудівнихзаводів України ВАТ«Темп», Черкаський ДОК,руйнування системи ком-мунального господарст-ва та створення СУБівзамість РЕУ, які за двароки вже стали, за сло-вами міського голови, неефективними та збитко-вими.

Сергій Петровичтакож звернув увагу при-сутніх на мітингу на те,чого варі постійні спробимера проведення так

званої оптимізації закладів освіти, медецини,культури. Мета ціх діянь одна — забрати примі-щення, земельні ділянки, продати їх, обо пере-розподілити серед своїх.

- Вся ця команда «ефективних менеджрів» -тля, яка поїдає наше місто, а керує нею СергійОдарич. Тому треба всім нам взяти віники в рукита вимести цю тлю з Черкас!- такими словамизакінчив свій виступ під оплески мітингувальниківперший секретар Черкаського МК СПУ.

На мітингу одноголосно було прийнято звер-нення до голови Черкаської облдержадміністраціїна захисти реабілітаційно-оздоровчого центру«Астра», коллективу та пацієнтів цього закладу.

Дар'я Чепурна

За даними Міністерстварегіонального розвитку,будівництва та ЖКГ (станомна 1.03.2012 р.), найвищийсередній тариф за один квад-ратний метр встановлений вКиєві (3,20 грн). На другомумісці рейтингу Донецьк (2,20грн), на третьому — Черкаси(2,18 грн).

Найменше квартплатаобходиться жителям Івано-Франківська (0,76 грн) таПолтави (0,70 грн). Причомув Полтаві тариф не мінявся зберезня 2008 року, а в столи-ці підвищення відбулося ріктому.

Як пояснили вМінрегіонрозвитку, розмірплати за утримання будинків іприбудинкових територій вста-новлюють влади на місцях.

— Закон забороняє намвторгатися в їхню діяльність.Квартплата — це прерогативамісцевого самоврядування. Унас є методика розрахункутарифу. Ми працюємо над її

удосконаленням, щоб зробитибільший акцент на тому, щоб цірозрахунки на місцях проходи-ли більш глибоке узгодження згромадськістю, — говорять упрес-службі.

— Житловий фонд в Українідуже серйозно відрізняється за«віком»: є будинки, яким понадсто років, є такі, що введені вексплуатацію рік або два тому,— коментує директор Агентствасоціально-політичних дослід-жень «Вейс-Україна» СергійЧепек. — Природно, що тарифна обслуговування житла тежнеоднаковий. Міська влада йдечасто по легкому шляху — роз-раховує тариф, виходячи зповерховості будинку та серіїспоруди. Відповідно до закону,потрібно проводити повнуінвентаризацію технічного станукожного об'єкта. Але біда втому, що насправді це дужескладно зробити.

Що робити, якщо комуналь-ники не виконують взятихзобов’язань під час стягуванняквартплати ? Насамперед —

написати заяву в ЖЕК, радятьюристи. Потрібно чітко знати,яка форма власності у контори,що експлуатує ваш будинок: цедержавний ЖЕК, кооперативабо ОСББ. Ваша претензіяповинна бути адресована гра-мотно. Також необхідно з'ясу-вати, чи входить послуга, яка невиявляється, у вартість кварт-плати. Якщо вона там зазначе-на, а комунальники не діють і нереагують на ваше звернення,потрібно звертатися в місцевіуправління ЖКГ.

За словами юристі, необхід-но мати на руках всі сплаченіплатежі і вказати в заяві, протя-гом якого часу послуга не нада-ється. Листування з офіційнимиорганами та ЖЕКами, інші доку-менти, платіжки включно, ста-нуть в нагоді, якщо не буде нія-кої відповідної реакції і вамдоведеться звернутися в суд,щоб довести свою правоту.

По матеріалам «Аргументи і факти»

ÂÈÑÍÎÂÎÊ:ì³ñüêèé ãîëîâà ì.×åðêàñè

Сергій Одарич не здатен керувати міським господарством

№5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

4 ×ÅÐÊÀÑÈ

Черкаські соціалісти підтримали пацієнтів реабілітаційно-оздоровчого центру «Астра»

9 квітня 2012 року голова зборів територіальної гро-мади м.Черкаси Олексій Малиновський та секретар збо-рів Олег Остапенко зареєстрували за своїми підписамиу Черкаському міськвиконкомі повідомлення міськомуголові м.Черкаси Одаричу С.О., в якому, зокрема, ска-зано: «Відповідно до Закону України «Про всеукраїнсь-кий та місцеві референдуми» для реєстрації ініціативнихгруп по збору підписів для проведення місцевого рефе-рендуму подаємо документи проведених зборів грома-дян м.Черкаси, які передбачені ст.16 вищезгаданогоЗакону, та підписані членами ініціативних групзобов’язання про додержання ними законодавстваУкраїни про референдум.»

Як відомо, збори територіальної громади м.Черкаси від-булися за ініціативи воїнів-інтернаціоналістів 31 березня2012 року, на порядок денний яких було винесене питання:

- Про доцільність проведення місцевого референдуму подостроковому припиненню повноважень міського головим.Черкаси Одарича С.О. та створення ініціативних груп позбору підписів для його проведення.

На зборах було одноголосно ухвалено:1. Вважати доцільним проведення місцевого референду-

му по достроковому припиненню повноважень міськогоголови м.Черкаси Одарича С.О.

2. На місцевий референдум винести питання:Про дострокове припинення повноважень міського голо-

ви м.Черкаси Одарича С. О. 3. Створити ініціативні групи по збору підписів для прове-

дення місцевого референдуму по достроковому припиненнюповноважень міського голови м.Черкаси Одарича С.О.

В створенні ініціативних груп прийняли участь та подалисписки для реєстрації:

- Черкаський міський осередок Української спілки воїнів-інтернаціоналістів ( 13 груп);

- громадська організація «Союз Чорнобиль» (1 група);- Черкаська міська організація Соціалістичної партії

України (6 груп);- міська організація Спілки радянських офіцерів ( 2 групи);- міська організація Комуністичної партії України (1 група);- представники громадськості м.Черкаси по захисту реа-

білітаційно-оздоровчого центру «Астра» (2 групи);- профком КП «Черкасиелектротранс» (1 група)- представники громадськості м.Черкаси (1 група).Відповідно до Закону України «Про всеукраїнський та міс-

цеві референдуми» ініціативні групи повинні бути зареєстро-вані в 10-ти денний термін.Але реєстрація пройшла з певноюзатримкою у часі, що є порушенням вищезазначеногоЗакону України. Тільки 24 квітня ввечері всі необхідні доку-менти по реєстрації ініціативних груп по збору підписів дляпроведення місцевого референдуму про дострокове припи-нення повноважень міського голови м.Черкаси Одарича С. О.були отримані в міськвиконкомі.

А вже наступного дня збір підписів розпочався по мікро-районам обласного центру. Проводиться він як шляхомпоквартирного обходу так і в агітаційних наметах.

Від редакції:Необхідну інформацію про хід збору підписів, висловити

свої побажання Ви можете за телефонами: 32-01-11 міськийкомітет СПУ, 37-28-19 спілки воїнів-інтернаціоналістів

Прес-служба Черкаського ОК СПУ

УХВАЛЕНО ОДНОГОЛОСНО:ÎÄÀÐÈ×, ÏÐÈÏÈÍÈ

ÐÅÉÄÅÐÑÜÊÅ ÇÀÕÎÏËÅÍÍß «ÀÑÒÐÈ»!ГРОМАДА

Ó ÒвÉÖ² ÍÀÉÄÎÐÎÆ×ÈÕ Ì²ÑÒ ÓÊÐÀ¯ÍÈ

Как уже сообщалось в нашейгазете, мэр Черкасс СергейОдарич с нетерпением ждет бан-кротства СУБов, чтобы провестиповальный переход на ОСМД(общества совладельцев много-квартирных домов). Чем же не уго-дили городскому голове его жедетища, которые были созданы поего инициативе на основе упразд-ненных РЭУ?

ПОЛИТИКУ ПАРТИИ И ПРАВИТЕЛЬСТВА ОДОБРЯЮ

Вкратце напомним инцидент, всвязи с которым Сергей Одарич про-изнес свое скандальное высказыва-ние. Все началось с того, что некийчеркасщанин сумел выиграть суд уПриднепровского СУБа, и даже полу-чил компенсацию за несправедливонасчитанные тарифы. «Это оченьхороший способ покончить с СУБами.Я надеюсь, что сейчас пойдет волнаисков в суды. СУБы просто обанкро-тятся, и будут ликвидированы…Черкассы станут первым городом, гдена сто процентов будут внедреныОСМД», - заявил пан Одарич.

Кстати, в своих устремленияхпокончить с ЖЭКами (РЭУ, СУБами) иполностью перейти на ОСМД, Одаричне одинок. Этого же добивается иправительство Украины, котороепоставило задачу уже к началу 2014года перевести в ОСМД как минимум60% жилого фонда страны, а к концу

того же года довести этот показательдо 70%. Есть данные, что из Кабминаво все регионы даже спущен план:каждый месяц регистрировать неменее чем по полсотни новых ОСМДв каждом областном центре. По мне-нию властей, пока что данный про-цесс происходит недостаточно интен-сивно — ведь на сегодняшний деньсоздано лишь 13,8 тысяч ОСМД — этооколо 17% от общего жилого фондастраны. В Черкассах по состоянию наконец марта 2012 года из 1524 много-квартирных домов в ОСМД перешло123 дома — всего 8,1%.

И МОЛОЧНЫЕ РЕКИ С КИСЕЛЬНЫМИ БЕРЕГАМИ

Но действительно ли ОСМД — этопанацея от всех бед? По словампредставителей власти — это почтичто коммунальный рай. Главное, мол,- изменится собственник жилья.Отныне им будет не государство и неорганы местного самоуправления, асами жильцы. И те средства, которыеони будут платить, пойдут не в без-донные карманы какого-то ЖЭКа(СУБа), а на нужды собственногодома. Отремонтировать крышу, обно-вить теплосеть, построить детскуюплощадку, побелить подъезд, поста-вить входные двери – все будет вруках жильцов.

Еще один «козырь» ОСМД, о кото-ром постоянно твердят реформаторы– это «право выбора». Как с магази-нами: если мы знаем, что в одномсупермаркете скудный выбор, а ценывысокие – то идем в другой. Так же издесь: жильцы могут заказывать услу-ги в тех фирмах и организациях, кото-рые могут предоставить их лучшегокачества и за меньшие деньги.

НА ТЕБЕ, БОЖЕ, ЧТО НАМ НЕ ГОЖЕ

Закономерно возникает вопрос:чем объясняется такая прытьКабмина и местных органов власти вскорейшем переходе на ОСМД?Неужели заботой о нашем благополу-чии? За ответом далеко ходить ненадо. Начнем с того, что на приведе-ние жилья в нормальное состояние в

масштабах всей Украины потребуетсяастрономическая сумма в 700 милли-ардов гривен — это подсчитал нынеш-ний министр регионального развития,строительства и ЖКХ АнатолийБлизнюк. Естественно, у государстватаких денег нет. Кроме того, каждыйтретий дом в Украине требует капи-тального ремонта. При этом специа-листы утверждают, что оставшийсяресурс безопасной эксплуатациипанельных домов первых серий — неболее 10-15 лет. А дальше они начнутрушиться. Вот государство и хочетснять с себя всякую ответственностьза обслуживание и содержание изно-шенного жилого фонда – с тем,чтобы возложить ее на население.Как сказал все тот же А. Близнюк:«Люди и так бесплатно получиликвартиры, и даже если они их строи-ли сами, то обязаны содержать точнотак же, как приобретенный автомо-биль или шубу».

Что тут скажешь? Во-первых, бес-платно квартиры получали отСоветской власти, а не от нынешней— и нечего этим в глаза тыкать. А во-вторых, многие люди, которых заго-няют в «совладельцы домов», немогут себе позволить владеть нимашиной, ни шубой. Но об этом нашиправители, наверное, даже не дога-дываются.

ПРОБЛЕМЫ: БЫЛИ НАШИ — СТАНУТ ВАШИ

Согласно закону, перед переда-чей домов на баланс ОСМД, в нихдолжны сделать капитальный ремонтза счет государственного и местныхбюджетов. Для справки: на капиталь-ный ремонт стандартного 9-этажногодома требуется 3-5 миллионов гри-вен. Начиная с 2009 года, когда былапринята программа реформированияЖКХ, ежегодно на эти цели должнобыло выделяться по 2 млрд гривен. Ихотя указанная сумма - капля в море,но и эти деньги как не выделялись,так и не выделяются. Нет на это денеги в местных бюджетах: в лучшем слу-чае, жильцы могут рассчитывать начастичное финансирование со сторо-ны муниципальных властей — да и тов большинстве случаев не на капи-тальный, а на косметический ремонт.

Поэтому практически все экспер-ты единодушно признают: деклара-ции о капитальном ремонте (в случаеготовности жильцов создать ОСМД)– чистой воды «замануха». И цель –как на ладони: людей, которые про-живают в стандартных домах (боль-шей частью - социалистическогопериода), нужно любой ценой загнатьв ОСМД, и тогда они останутся одинна один со своими коммунальнымипроблемами. Но если для жильцовновых домов создание ОСМД дей-ствительно может быть выгодно (осо-бенно когда там живут люди со сред-ствами), то для большинства обитате-лей старых многоэтажек, где всезапущено и уже десятилетиями тол-ком ничего не делалось, созданиеОСМД — это самый настоящий кап-кан, из которого уж невозможно будетвыбраться.

Александр ПОЛУЯНОВ

№5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

5×ÅÐÊÀÑÈ

ÂÈÑÍÎÂÎÊ:ì³ñüêèé ãîëîâà ì.×åðêàñè

Сергій Одарич не здатен керувати міським господарством

Мы спросили:Почему власти агитируют за создание ОСМД?

Алексей Малиновский, первый секретарь Черкасского обкома СПУ: Первая ложь властей: ОСМД избавит от «проклятых» СУБов. Тут эле-

ментарная подмена понятий, ведь ОСМД и СУБ — понятия не равнознач-ные. Первый – заказчик услуг, а второй - исполнитель. И после ликви-дации СУБов все дома будут вынуждены заказывать услуги в частныхфирмах. Естественно, эти фирмы будут либо свои, «карманные», либопод контролем. Собственно, это происходит уже сейчас. Вот реальныйпример: в конце прошлого года все сантехники из СУБов перешли нафирму бывшего заместителя Одарича Андрея Дзюбы. И теперь СУБысантехнические работы не выполняют. Они заказывают эти работы у«своего человека» Дзюбы.

Если же взять городское хозяйство в целом, то самые большие про-блемы - это коммуникации и содержание домов. Поэтому Одарич хочетизбавиться от них с помощью ОСМД. Но если взять среднестатистиче-ский дом, то процентов 50 жильцов еще как-то могут платить за лата-ние десятилетиями копившихся дыр, а процентов 50 — не в состоянии.И насколько я знаю, жильцы примерно половины домов, где созданыОСМД — уже плюются и проклинают тот день, когда они приняли такоерешение. Потому что взвалить на себя ответственность за такую махи-ну — это просто разорение.

Ч У Ж И Й

за дострокове припиненняповноважень міського голови

м.Черкаси Одарича С.О.

- Систематичне порушення Конституції та ЗаконівУкраїни при прийнятті рішень сесіями міськради таміськвиконкомом;

- Нездатність сформувати бюджет міста;

- Не забезпечується своєчасне надходження зДержавного бюджету субвенцій на виплату заробіт-ної плати працівникам бюджетної сфери та на соці-альні виплати;

- Не забезпечується відповідальність посадовихосіб за невиплати надбавок до пенсій дітям війни,чорнобильцям, ветеранам збройних сил, правоохо-ронних органів;

- Відсутність інвестиційних проектів розбудовиміста;

- Розкрадання та марнотратство при використан-ні бюджетних коштів (як приклад - ремонт доріг);

- Оптимізація роботи, а фактично закриття шкілта дошкільних навчальних закладів, закладів охорониздоров'я (пологовий будинок №2, міська лікарня№2), дитячих санаторіїв («Сосновий бор»);

- Кадрові призначення (як приклад - лікар зафахом очолює ВАТ «Теплокомуненерго», міськийвиконавчий комітет сформований по принципу осо-бистої відданості меру міста, а не за професійнимиякостями);

- Створення СУБів не що інше, як корупційнасхема поборів з громадян через завищені тарифи накомунальні послуги та послуги, які взагалі не вико-нуються;

- Невміння (або небажання) організувати якіснуроботу комунальних та приватних підприємств (перевезення пасажирів громадським транспортом,найбільші тарифи на проїзд, вивіз сміття, прибиран-ня територій);

- Переважна більшість депутатів міськради невідстоюють інтереси своїх виборців, займаютьсяпопулізмом та вирішенням особистих питань;

- Ігнорування думки громади по тим, чи іншимпроблемам життя міста;

ВИСНОВОК:міський голова м.Черкаси Сергій Одарич не

здатен керувати міським господарством.

КАПКАН ДЛЯЖИЛЬЦОВ ЧЕРКАСС

ЧОМУ ЗБИРАЄМОПІДПИСИ

Судьба не баловала Анну Глазюк (в девичестве —Папуша), которая родилась и выросла в с.ВесёлыйКут Тальновского района, что на Черкасщине, в рабо-тящей крестьянской семье. Всю свою жизнь АннаКондратьевна отдала тяжёлому труду в колхозеим.Калинина, который создал и первым председате-лем которого был её отец. А в годы ВеликойОтечественной войны девушке судились тяжкиемытарства в фашистской неволе.

ВОЙНАКогда Германия напала на СССР, отец девушки,

Кондрат Петрович, ушёл на фронт. Летом 1941 г. немцыоккупировали Тальновщину. А в начале 1942 года оккупа-ционная администрация, над входом в которую развева-лись жёлто-голубые полотнища, объявила о первом набо-ре рабсилы в гитлеровскую Германию. Анне только испол-нилось шестнадцать. Немцы забирали всех, кому испол-нялось 15 лет.

РАБСТВО— Был март. Ещё лежал снег, он таял, воды было почти

по колени. Нас согнали, как скот, в товарные вагоны —вместе и хлопцев, и девчат — и долго-долго везли куда-тона Запад, — вспоминала о той роковой весне АннаКондратьевна. Она попала в один из концлагерей, кото-рый располагался под Мюнхеном. Трудились на полях,если можно так назвать изнурительную, по 14-16 часов всутки, работу. Вскоре руки превратились в сплошныераны. Неподалёку располагался лагерь смерти Аусбург.Там оказывались те, кто не мог работать. И вот девушкауже в другом концлагере — Энтельхаузене. ТерриториюГермании бомбили союзники. Однажды несколько бомбупали на трудовой лагерь, располагавшийся по соседству.В Энтельхаузене действовало подполье, которым руково-дил французский заключённый. Подпольщики устроилипобег изнурённой непосильным трудом девушке, сообщивей номер узницы, погибшей во время бомбёжки соседне-го лагеря. С этим номером Анна явилась на эвакуацион-ный пункт. Так появился шанс попасть на работу в семью,где было легче выжить. Расчёт оправдался — властиТретьего Рейха подарили девушку одной немецкой семье,как компенсацию за гибель на войне троих сыновей.

УДИВИТЕЛЬНАЯ ВСТРЕЧАВ немецкой семье, жившей на хуторе Соненгам, рас-

положенного около селения Атенгам, было 4 сына. Всехих забрали на фронт. На троих из братьев родные получи-ли похоронки, а один воевал где-то на Украине. Хозяевапредложили Анне сфотографироваться на фоне их дома.Они считали, что фото нужно выслать родственникамдевушки, чтобы те знали, что она жива и здорова. Та срадостью согласилась — когда её забрали в Германию,дома остались мама и маленькая сестричка Полина. Авскоре хозяева получили известие об их оставшемся вживых сыне — он пропал без вестиоколо украинского города Умань. Аэто совсем рядом от дома Анны!Прошло несколько месяцев. И вдругсын хозяев вернулся домой живым!

— Помню, его звали Михал.Оказалось, что он под Уманью былтяжело ранен, вернулся домой безрук. Он рассказал, что был у менядома, видел моих родных, что ониживы-здоровы!

…Было начало весны 1944 года.Советские войска освобождалиЧеркасщину. Через Весёлый Кутпоспешно отступали немцы, которыхнаши войска гнали на Умань.Потрёпанные вояки забегалив хаты: — Гуска, млеко, яйки!Несколько немецких солдатзавернули к дому Анны. Одиниз них, как вкопанный, встална пороге: — Кто это?! — на ломанном русском языкеспросил у матери Анны, Марии, показывая на фотодочери, полученное недавно почтой из Германии, ипоставленное на самое видное место. — Это нашадочь, — только и вымолвила потрясённая женщина.

— Это мой дом — немец показал на строение,расположенное позади на фото. Он что-то сказалсвоим товарищам и те вышли. По его впалых,небритых щеках скатились скупые слёзы. Немецснял ранец и выложил из него на стол всё, что тамбыло — консервы, галеты, шоколад… Потом стреми-

тельно вышел во двор, напоследок ещё раз взглянув нафотографию.

ВОЗВРАЩЕНИЕМюнхен попал в американскую зону оккупации.

Американцы агитировали советских остарбайтеров эмиг-рировать в США или Канаду. Помогали с документами,давали «подъёмные». Анна Кондратьевна решила иначе.Сердце рвалось домой, не выдерживая многолетней раз-луки с родными местами, мамой, отцом, сестрой — живыли, ждут ли? Немецкие хозяева уговаривали остаться и

стать для них названной дочерью. — У насбольше никого нет, трое сыновей погиб-ли, один инвалид. Кого оставим за хозяи-на в доме? — говорили они. Но девушкабыла неумолима. Когда провожали, пла-кали. Хозяйка подарила Анне на памятьсвой портрет, написанный маслом нафоне моря. — На жаль, память подводит.Уже много чего забылось, стёрлись изпамяти имена тех немцев. А они былихорошими людьми, — часто вспоминалаих Анна Кондратьевна. Она вернуласьдомой только в 1946 году.

Геннадий СНОЗ

Черкащанка Олена Шпилько(Костенко) — наймолодший учасникбойових дій у Великій Вітчизняній війні.В 1942 році у 4-річному віці вона сталавихованкою хірургічного евакуаційного,а потім польового пересувного госпіта-лю 5-ї ударної армії, пройшовши доро-гами війни від Волзької води доБерліна. Олена Трохимівна була самиммолодшим з переможців, що залишилисвій автограф на стінах Рейхстагу і буливідзначені урядовою нагородою з наго-ди перемоги у Великій Вітчизняній війні.Тоді, у травні 1945 року, їй виповнило-ся всього 7 років. Розписавшись наколоні парламенту поваленого ТретьогоРейху і одержавши медаль, вона повер-нулася на Батьківщину і... пішла в пер-ший клас середньої школи — навчатися.

Олена Трохимівна народилася уЧеркасах 23 травня 1938 року, тут її роди-на зустріла звістку про напад гітлерівців на

Радянський Союз, сюди повернулася післявійни і тут сьогодні трудиться в Будинкукниги у відділі військової і історичної літе-ратури. Тоді, у далекому 1941-у її мати, якапрацювала старшою медсестрою у місце-вому санаторії і батько, офіцер ЧервоноїАрмії, з перших днів війни пішли на фронт.Матір направили в тиловий госпіталь, роз-ташований в Астрахані.

— До місця проходження служби разомз мамою відправилася і я. Я носила прізви-ще батька — Шпилько, але після прибуттяпри оформленні документів мене записалина мамине — Костенко. Влітку 1942 рокумаму перевели на Сталінградський фронт,і я стала вихованкою польового пересувно-го госпіталю, — згадує жінка. — І ми змамою поїхали під Сталінград.

Перший спогад про війну — бомбарду-вання, під яке потрапив їх ешелон на мостучерез Волгу.

— Надсадне виття літаків і вибухи бомбмене не лякали — я ще просто не знала, щоце таке, — згадує Олена Трохимівна. — Нашгоспіталь був розташований у Клині. Це вякихось ста кілометрах від Сталінграда.Мама працювала старшою медсестроюхірургічного відділення, а я постійно знахо-дилась поруч неї. Було багато поранених,приміщення госпіталю всіх не вміщали,тому людей доводилося класти прямо навулиці. Уже стояла осінь 1942 року, уночібули заморозки і до ранку поранені покри-валися інеєм. Я, тримаючись за руку, ходи-ла з мамою, і допомагала їй розноситиспирт, щоб люди могли хоч якось зігрітися.Запам'ятався постійний гул канонади ізаграва пожарищ на небокраї. Тоді ж при-йшла звістка про загибель батька.

У госпіталі діяла самодіяльність, у якіймаленька Оленка брала активну участь:співала пісні, декламувала вірші. Одним

словом, допомагала дорослим, як могла. — Робила те, що вміла. Одного разу,

чекаючи на свій виступ, я загралася і упалав оркестрову яму. Тоді бійці слухали неспів, а мій голосний плач, — сміється вона.Коли дівчинка підросла, нарівні з доросли-ми доглядала за пораненими. Час ішов,Оленка дорослішала, а фронт невпиннонаближався до лігвища фашистськогозвіра — Берліна.

— Увійти в столицю Німеччини, щоб роз-горнути госпіталь, нам удалося лише зп'ятої спроби. Розташувалися у великомуунівермазі. Поранених було багато, одно-часно працювали всі хірурги госпіталю.

З періоду перебування в НімеччиніОлені Трохимівні запам'ятався парадПеремоги Союзних військ, що проходив уБерліні восени 1945 року.

— Під час параду я сиділа в когось наплечах і... солодко заснула. А коли парадзакінчився, мене розбудили і ми поїхали доБрандербургських воріт і Рейхстагу. УРейхстазі всe навколо, навіть стеля, булипокриті автографаминаших бійців. На той чася вже навчилася писати.Ми піднялися двомар-шевими сходам на дру-гий поверх, мене підня-ли на руки і я на другійліворуч від сходів чоти-рикутній колоні розпи-салася: «ОленаКостенко». Незабаром,в 1946 році, моя мамадемобілізувалася і миприїхали на батьківщи-ну, у Черкаси.

— Демобілізаційнідокументи мамі підпису-вав маршал Жуков. Для

цього ми їздили до нього в Ставку. Жуковая вже знала — бачила його на параді. Покичекала на маму, ординарці маршала при-несли мені наволочку від подушки, напов-нену цукерками. Подарунок був таким важ-ким, що я його ледве відірвала від підлоги.Це була моя перша і сама солодка нагоро-да, — зізнається жінка.

А незабаром не змусила себе чекати йурядова. Як дорогоцінну реліквію, зберігаєОлена Трохимівна пожовклий від часу папі-рець — довідку №275 за підписом началь-ника 3 536 польового пересувного госпіта-лю. Документ засвідчує, що вона «дійснопроходила службу у складі евакуаційногогоспіталю 3 265 і у складі польового пере-сувного госпіталю 3 536 5-ї ударної армії зсерпня 1942 р. по 8 травня 1945 р. напосаді вихованця і має право на одержан-ня медалі «За перемогу над Німеччиною уВеликій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр.»Це — її найдорожчий спогад про вогненнедитинство.

№5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

6 ѲÄÎÊ ²ÑÒÎв¯Ç óëþáëåíèì íà÷àëüíèêîì ãîñï³òàëþ. Áåðë³í, ëèïåíü 1945 ð.

Вихованка з колективом госпіталю. Берлін, липень 1945 р.

Анна Кондратьевна всю жизнь проработала в колхозе

Тот самый портретнемецкой хозяйки

из хутора Соненгам

НЕИСПОВЕДИМЫЕ ПУТИ ВОЙНЫ

ÑÅÌÈÐI×ÍÀ ÏÅÐÅÌÎÆÍÈÖß

№5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

7ÊÀËÅÉÄÎÑÊÎÏ

Ñåãîäíÿ â Óêðàèíå 1,5 ìèëëèîíàñåìåé òîìÿòñÿ â êâàðòèðíîé

î÷åðåäè. Áîëüøèíñòâî èç íèõ ñòîÿò òàì äåñÿòèëåòèÿìè…

ЗАСНОВНИК:

СВІДОЦТВО ПРО РЕЄСТРАЦІЮ:НАКЛАД:

ОБСЯГ:

ДРУК:

АДРЕСА РЕДАКЦІЇ:

ВИДАВЕЦЬ:

Черêасьêа обласна орãанізація Соціалістичної партії Уêраїни

Черêасьêий ОК СПУ18000 м. Черêаси, вóл. Б.Вишневецьêоãо, 32а

ЧС №16 від 14.01.1994 р.індеêс 41696Головний редаêтор С.П. Малиновсьêий

18000 м. Черêаси, а/с 84 вóл. Байди Вишневецьêоãо,32а. Тел.: (0472) 32-01-11e-mail: np@uch.netТочêа зорó авторів пóбліêацій не завжди збіãається з точêою зорó редаêції

СКВПП “Тясмин”, м. Сміла

2 óмовні дрóêовані арêóші Замовлення № ___________

10 100 примірниêів

ПЕРЕДПЛАТА:

Індеêс: 41696 1 місяць – 3 ãрн.вроздріб ціна доãовірна

ПИСЬМО 1По телевизору и в газетах в свое время сообщили, что с 1 июня будут

выдавать эти несчастные 1000 гривен. Я поехала в сберкассу узнать, чток чему, хотя мне 85 лет и я еле хожу. Там мне сказали, что нужно звонитьв Киев, и они скажут – в какое время нужно подходить в эту сберкассу.По-моему, это абсурд: как в столице это могут знать лучше, чем здесь, наместе? Ну ладно, два дня я звонила в Киев, еле дозвонилась. Сказали, вкакой день и в какое время нужно подойти в сберкассу. Подошла (повто-рюсь, у меня очень больные ноги). Там мне сказали: сделайте копию пас-порта и идентификационного кода. Сняла копии, приехала в назначенноевремя, а там стоит очередь 50 человек. Я говорю: мне назначено на 12.10– будьте добры, обслужите, как положено. На что работник сберкассыотвечает: «Вы что, не видите, сколько людей? Чем Вы лучше? Занимайтеочередь и ждите!».

Заняла. Работница одна, еле поворачивается, все делает медленно, накаждого тратит минут по 30. Вижу, что с такими темпами и до конца дняне достою. Стала возмущаться и вся очередь – ведь все старые, многимстало плохо. Начали требовать вызова зав. отделением – ведь стольколюдей собрали, а работает один человек, да и то неквалифицированный.А ведь нам обещали, что не повторят ошибок при выдаче «Юлиной тыся-чи», что все сделают так, чтобы нам, бывшим вкладчикам, было комфорт-но. Я желаю, чтобы им всю жизнь было так «комфортно»!

Наконец, после всех мучений мне выдали бумажку, где написано: при-ехать 1 июня в 11.00 получить какую-то карту. Так что, хождение по мукампродолжается. Такое впечатление, что у нас в правительстве сидят либоодни глупцы, либо они специально все делают таким образом, чтобы всехнас уморить.

Кудряшова Анна Степановна,инвалид 1-й группы, Черкассы

ПИСЬМО 2 И …Главе областной

государственной администрацииТулубу С. Б.

Уважаемый Сергей Борисович!Я, участник боевых действий Великой Отечественной войны, Пилипко

Виктор Никанорович, 87 лет, дважды раненный в той войне, награждён-ный пятью орденами.

9 апреля сего года обратился в отделение Ощадбанка № 220г.Черкассы, ул Смелянская, 2 с просьбой обновить информацию о себе вРеестре вкладчиков Сбербанка СССР с целью получения по решениюпрезидента Украины В.Ф.Януковича одной тысячи гривен.

Вежливо, учтиво и деликатно администратор вышеуказанного отделе-ния банка по имени Татьяна Алексеевна в просьбе моей мне отказала,сославшись на какое-то решение вышестоящих банковских органов, попричине того, что в годы премьерства Ю.Тимошенко я не регистрировал-ся и предложила мне прийти в конце сентября месяца. Доживу ли я?!

Уважаемый. Сергей Борисович!Правда, чудно:- Президент страны принимает решение выплатить часть сбережений

гражданам страны, в первую очередь тем, возраст которых за 80 лет;- газета верховной Рады Украины «Голос Украины» от 31.03.2012

информирует, печатает порядок обновления информации в Реестревкладчиков;

-представитель банка - исполнителя по воле, неизвестного мне, руко-водства уведомляет меня, старика, приходить в сентябре на регистрацию.

Отнюдь, не тысяча гривен меня тревожит. В душе больно за Державу!А как Вы, господин Губернатор, отреагируете на всё вышеизложенное?

С глубоким уважением Пилипко В.Н.

…ОТВЕТ ЧИНОВНИКА(я ему про Фому, а он мне про Ерему)

Шановний Вікторе Никаноровичу!Ваше звернення щодо сприяння у виплаті заощаджень та соціальному

захисті розглянуто.У межах компетенції повідомляємо, що інформацію стосовно Вас, як

учасника бойових дій, внесено до Єдиного державного автоматизованогореєстру осіб, які мають право на пільги.

Відповідно до статті 12 Закону України „Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту" Ви маєте право та користуєтеся 75-про-центною знижкою плати за житлово-комунальні послуги в межах середніхнорм споживання, а також 50-процентною знижкою абонентської плати заквартирний телефон.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 №1381,у квітні цього року Вам, як учаснику бойових дій, нараховано разову гро-шову допомогу до 5 травня в сумі 675 грн.

З повагоюНачальник Головного управління

праці та соціального захисту населення М.М.Скляров

Несмотря на громкиесоциальные инициативы пре-зидента, пообещавшегообеспечить всех нуждаю-щихся социальным жильем идешевыми кредитами, в этомало кто верит. И если ты —не депутат Верховной Рады,и не высокопоставленныйчиновник, то единственнойреальной возможностьюобзавестись собственнымжильем остается его покуп-ка. Но для многих и это скоростанет проблематичным.

ОТ ТРУДОВ ПРАВЕДНЫХ— НЕ НАЖИВЕШЬ ПАЛАТ

КАМЕННЫХСегодня в Украине 1,5 мил-

лиона семей томятся в квар-тирной очереди. Большинствоиз них стоят там десятилетия-ми. Еще больше нуждающихсяв жилье украинцев уже давномахнули рукой на эту очередь —по причине ее полной беспер-спективности. И действитель-но: если простым гражданам вУкраине и дают бесплатноежилье, то это единичные слу-чаи, как правило - в рекламныхцелях, и во время предвыбор-ных кампаний: лучшему учите-лю, врачу и т.д. Массовоевыделение бесплатного жильяв нашей стране происходиттолько для высшего чиновниче-ства: на это государство нахо-дит миллиарды гривен и сотнитысяч квадратных метров.Характерно, что первоначальнотакие квартиры выделяются какслужебные (то есть, подлежа-щие возврату государству), ноуже через год-два они успешноприватизируются «элитойнации». А в это время миллио-ны «пересiчних» граждан либоснимают жилье, либо несколь-кими поколениями живут вдвух-трех комнатах. Просветадля них пока не видно: бес-платное жилье, похоже, канулов Лету вместе с СоветскимСоюзом. А чтобы купить квар-тиру ( средняя стоимость«квадрата» ныне составляет4574 грн) украинец со среднейзарплатой должен 15-20 лет неесть и не пить — только копить.Хотя, с нашей средней зарпла-той впору думать не о жилье, ао том, как бы просто выжить.

ТОТАЛЬНЫЙ КОНТРОЛЬИ все же очень незначи-

тельный процент населенияможет себе позволить купитьквартиру. Причем, большин-ство из них это делают на неле-гальные доходы, с которых неуплачены (или не полностьюуплачены) налоги. Кто-то рабо-

тает на «шабашках» или в тене-вом секторе экономики, кто-тополучает значительную частьзарплаты в «конвертах» илиездит на нелегальные заработ-ки за границу и т.д. Но и у этихграждан вскоре возникнут про-блемы: при покупке жилья ихзаставят полностью отчитатьсяо своих доходах и доказать, чтос них полностью уплаченыналоги. Так, в Министерствефинансов уже готовят законо-проект, обязывающий предо-ставлять декларацию о доходахпри приобретении жилья. Аглава Государственной налого-вой службы АлександрКлименко еще в начале годазаявил, что его ведомство ана-лизирует данные о покупкахукраинцами недвижимости иавтомобилей, чтобы выявитьтех, кто скрывает доходы.Также налоговики могут полу-чить право контролироватьдействия оценщиков, чтобы тене занижали официальнуюстоимость продающихся объ-ектов недвижимости (с соот-ветствующим снижениемсуммы налогов). И вот стан-дартная ситуация, которая вскором будущем может ожи-дать украинских покупателейквартир:

«Я около года присматри-ваю подходящую однокомнат-ную квартиру в центре Черкасс.Но в последнее время риелто-ры просят меня поторопиться свыбором: мол, скоро налогови-ки начнут проверять легаль-ность средств покупателя приоформлении договора купли-продажи квартиры. А мне день-ги дали родители, которыеработают в Германии.Естественно, я не смогу предъ-явить соответствующие доку-менты, потому что эти деньгиофициально проведены небыли» (из письма нашей чита-тельницы Ирины К.).

ХОЧЕШЬ ЖИТЬ — УМЕЙ ВЕРТЕТЬСЯ

На сегодняшний день сред-няя по Украине сумма, указы-ваемая в договоре купли-про-дажи квартиры, составляетоколо 100 тысяч гривен. Это,конечно, не рыночная цена —даже не самая лучшая одно-комнатная квартира вЧеркассах стоит примерно в 2раза дороже ($25 тыс., или 200тыс. гривен). И все прекраснознают, что такие «смешные»цены в договорах — это резуль-тат сговора покупателя с про-давцом, чтобы меньше платитьналогов. Ведь по закону, еслипродавец владеет жильем

менее трех лет, он доложензаплатить с его продажи налогв 5% от стоимости. Плюс 1% -в Пенсионный фонд и еще 1%госпошлины — за нотариальноеоформление сделки. Вот иполучается: с продажи той же«однокомнатки» 14 тысяч гри-вен нужно отдать государству.Поэтому практически все впи-сывают в договор заниженнуюв 2-3 раза цену. ДепутатыВерховной Рады даже подсчи-тали, что потери госбюджетаиз-за такой практики достигают2-2,5 млрд. гривен в год. Ипредложили (законопроект№9574 под авторством АндреяПинчука), чтобы деятельностьоценщиков контролироваласьне Фондом государственногоимущества, а Государственнойналоговой службой.

РЫБА ГНИЕТ С ГОЛОВЫИ тут впору спросить: к чему

могут привести эти нововведе-ния? Эксперты считают, чтоони хоть и увеличат поступле-ния в бюджет, но могут серьез-но подорвать и без того хилыйукраинский рынок недвижимо-сти. Риелторы опасаются, чтолюди станут меньше покупатьжилья — ведь наша экономика20 лет развивалась в «тени», имногие боятся «светиться»перед налоговой. Кроме того,возрастет цена на квартиры,так как продавцы, вынужден-ные платить повышенные нало-ги, будут «отбивать» эти сред-ства за счет покупателей.

«Если облагать гражданналогом исходя из их расходов,то первым за неуплату долженбыть наказан президент. УЯнуковича в собственности илив использовании (что поГражданскому кодексу почтиодно и то же) находится боль-шое имение. И декларация одоходах, которую обнародовалглава государства, не соответ-ствует стилю его жизни», - счи-тает народный депутат СергейТерехин.

От себя же добавим, что идекларации о доходах самихнародных депутатов (как и дру-гих высших чиновников) тожене соответствует стилю ихжизни. Поэтому контроль закрупными расходами, конечноже, нужен. Главное, чтобы приэтом не страдали простыеграждане, которые зарабаты-вают себе на квартиры своимтрудом. Пусть даже нелегаль-ным — ведь «по-белому» вУкраине на жилье заработатьпросто невозможно.

Александр ПОЛУЯНОВ

ЖИЛЬЕ: БЕСПЛАТНОНЕ ПОЛУЧИШЬ, ЗА

ДЕНЬГИ НЕ КУПИШЬ

КАК МЫ ПОЛУЧАЕМ «ВИТИНУ ТЫСЯЧУ»

Наша пошта

CMY

№5-6 (572-573) 8 травня 2012 року

8 ÍÅÂÅÐÎßÒÍÎÅÂ öåíòðàëüíîé øòîëüíå îáúåêòàìîãëî ðàçìåñòèòüñÿ 7 ïîäâîäíûõëîäîê

Після останньої «дорожньої» заявимера Черкас стало зрозуміло, що капі-тальний ремонт доріг у Черкасах, у кра-щому випадку, розпочнеться в серединічервня. Від моменту надходження 60мільйонів гривень (виручених Черкасамиза продаж муніципальних облігацій) наказначейський рахунок Черкас мине вже10 місяців. Гроші по сьогодні практичноне працюють.

Тим часом в місті триває поточнийремонт доріг. На нього з бюджету виділе-но 4,3 млн. грн.

У міськвиконкомі проінформували, що2012 року поточним ремонтом вулицьзайматиметься Черкаське шляхово-ремонтне будівельне управління(ЧШРБУ), а проїзди між будинками і тро-туари асфальтуватиме ПП «Європейськаторгова компанія «СОФОС». Наш постій-

ний читач alexband, “прогугливши» під-рядників-переможців, звернув увагу наПП «Європейська торгова компанія«СОФОС». Виявляється, СОФОС вироб-ляє шпон, фанеру, плити та панелі. А спе-ціалізується на виробництві : деревинипаливної у вигляді колод, полін, хмизу,гілок або в аналогічних видах; тріски абостружки; тирси та відходів деревини таскрапу…

Чому влада Черкас вирішила, що тро-туари ремонтуватимуть виробники хмизу ітирси, а не, скажімо, БК «ЧеркаськіМавпи» чи церква адвентистів сьомогодня?

Нещодавно Одарич, пояснюючи своюпозицію в конфлікті з головним лікаремРОЦ «Астра» Іриною Волощенко, говорив,що йому, як міському голові, і депутатам,як розпорядникам коштів, хотілося б

розуміти, куди витрачаються кошти й нащо витрачаються кошти, які виділяються збюджету на лікування хворих в «Астрі»(щорічно - близько 4 мільйонів гривень).

Хапаючи мера за язик, хотілося б зро-зуміти - як представникам територіальноїгромади, яка найняла на роботу Одаричата делегувала частку своїх владнихповноважень депутатам Черкаської місь-кої ради. У конфлікті із заслуженим ліка-рем України Волощенко мер разом зоднодумцями ставлять під сумнів ефек-тивність використання 4 мільйонів бюд-жетних гривень (при тому, що гроші виді-ляються закладу, в якому працюють висо-кокваліфіковані лікарі). Але ті ж самі сум-ніви рішуче оминають мер та його підлег-лих, коли вони виділяють 4,3 мільйонивиробникам колод, полін та хмизу, щоб тізаасфальтували міські тротуари.

І хто після цього Вінні-Пух, який вихва-лявся тим, що «в голове моей опилки»?

По матеріалам ІА«Провінція»

Подземная база подвод-ных лодок в Балаклаве(Объект 825 ГТС) – сверх-секретный военный объектвремен холодной войны вБалаклавской бухте. ГТС илиГородская Телефонная Станция– название объекта в целях кон-спирации. В настоящее время –самый крупный из всех рассек-реченных военных объектов.

В период после войны, обесверхдержавы – СССР и США нара-щивали свой ядерный потенциал,угрожая друг другу превентивнымиударами и ударами возмездия.Необходимо было найти такоеместо, где могли бы базироватьсяподводные лодки в случае войны иоткуда могли нанести ответныйядерный удар. После несколькихлет поисков выбор пал на тихуюБалаклаву. В 1957 году было созда-

н о

специальное строи-тельное управление №528, которое непо-средственно занима-лось строительствомподземного сооруже-ния. Подземный ком-плекс, так называемый«Объект 825 ГТС»,строился 4 года – с1957 по 1961.

При строительствебыло вывезено около120 тыс. тонн породы.Для обеспечения сек-ретности вывоз про-изводился ночью набаржах в открытоеморе. Строили объект сначалавоенные, а потом метростроевцы,что было обусловлено сложностьюбурения породы.

Объект представляет собойсооружение противоатомной защи-ты первой категории, включающеев себя комбинированный подзем-ный водный канал с сухим доком,цеха для ремонта, склады для хра-нения торпедного и иного вооруже-ния.

Располагается в горе Таврос,по обеим сторонам которой, нахо-дится два выхода. Со стороныбухты – вход в штольню. В случаенеобходимости он перекрывался

батопортом, который поддувалсявоздухом и всплывал. Для выхода воткрытое море был оборудованвыпуск на северной стороне горы,который также перекрывался бато-портом. Оба отверстия в скалебыли искусно закрыты маскировоч-ными приспособлениями и сетями.В завод одновременно вмещаетсядо семи подводных лодок. Глубинаканала достигает 8 м, ширинаколеблется от 8 до 12 м. Общаяплощадь помещений заводапревышает 5000мІ, площадь под-

земной водной поверхности равна3000 мІ.

Завод не пострадал бы даже вслучае прямого атомного ударамощностью до 100 Кт, он мог вме-стить до трех тысяч людей и обла-дал развернутой системой жизнео-беспечения.

Объект 825 ГТС, для обслужива-ния которого была сформирована155-я бригада подводных лодок,предназначался для ремонта иобслуживания подводных лодок613-го и 633-го проектов, а такжедля хранения боеприпасов предна-значенных для этих субмарин. Вцентральной штольне объекта

могло разместиться 7 подлодокуказных проектов, а при необходи-мости, во всех штольнях – до 14субмарин разных классов. Приядерной угрозе погрузка должнабыла осуществляться внутри базычерез специальную штольню. Варсенале также хранилось ядерноеоружие.

Имел проект и свои недостатки.За время строительства на воору-жение стали поступать новыедизельные подлодки 641-го про-екта просто не вмещавшиеся в

каналы. При небольшойкачке войти на лодкечерез выпуск на север-ной стороне горы тожебыло невозможно, вхо-дили лодки только состороны бухты. По этойже причине нахождениеодновременно болеетрёх лодок в каналахбыло проблематично.Зато при спуске воды всухом доке, рыбу можнобыло собирать лопата-ми, не зря по одной изверсий название городапроисходит из турецко-го языка и переводится

как «рыбный мешок».Поскольку завод являлся секрет-

ным объектом, в 1957 годуБалаклава была переведена всостав Севастополя, лишившисьстатуса города, и стала закрытойтерриторией. До конца холоднойвойны Балаклава так оставаласьзакрытым городом. В 1994 году изБалаклавы ушла последняя подвод-ная лодка и завод прекратил своюдеятельность. После закрытия в 90-х большая часть комплекса не охра-нялась и около шести лет разворо-вывалась. Сейчас часть заводаявляется музеем. Экскурсии сталиводить с 2003 года.

УЛЫБНИСЬ И ПОДУМАЙ

ÊÊÐÐÀÀÙÙÅÅ,, ÍͲ²ÆÆ ÀÀÍÍÅÅÊÊÄÄÎÎÒÒ

Секретные материалы

ББ АА ЗЗ АА ПОДВОДНЫХ ЛОДОК ВВ ББ АА ЛЛ АА КК ЛЛ АА ВВ ЕЕ