Право пацієнта на конфіденційність інформації про його здоров’я, та гарантії дотримання лікарської таємниці у міжнародних законодавчих документах

Право пацієнта на конфіденційність інформації про його здоров’я, та гарантії дотримання лікарської таємниці у міжнародних законодавчих документах

Наукова робота на тему:

Мігоряну Руслан Дмитрович

Загальна Декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права,

Міжнародний кодекс медичної етики, Європейська конвенція з захисту прав людини та

основних свобод, Лісабонська декларація ВМА про права пацієнта – це далеко неповний перелік

міжнародно-правових документів, які заклали підвалини правого захисту сфери приватного

життя людини (і в тому числі – пацієнта). 

Загальна Декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права,

Міжнародний кодекс медичної етики, Європейська конвенція з захисту прав людини та

основних свобод, Лісабонська декларація ВМА про права пацієнта – це далеко неповний перелік

міжнародно-правових документів, які заклали підвалини правого захисту сфери приватного

життя людини (і в тому числі – пацієнта). 

Міжнародно-правові стандарти

Міжнародно-правові стандарти

Загальні документи

1. Загальна декларація прав людини (1948);2. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та

культурні права (1966);3. Конвенція про права дитини (1989);4. Європейська соціальна хартія (1996);5. Конвенція про захист прав людини і

основоположних свобод (1950);6. Конвенція МОТ «Про мінімальні норми соціального

забезпечення здоров’я» (1952);7. Конвенція МОТ «Про медичну допомогу і допомогу у

зв’язку із захворюваннями» (1969)8. Європейський кодекс соціального забезпечення

(1990)

Міжнародно-правові стандарти

Міжнародно-правові стандарти

СпецСпецііальнальніі документ документии

1.1. КонвенцКонвенціія я прпро права о права людини ілюдини і б бііомедициномедицинуу (1997); (1997);2.2. Женевська декларація Женевська декларація (М(Мііжжннародна клятва ародна клятва лікарівлікарів) ) Всесвітньої Всесвітньої

медичної асоціації (1949);медичної асоціації (1949);3.3. Міжнародний кодекс медичної етики Всесвітньої медичної асоціації Міжнародний кодекс медичної етики Всесвітньої медичної асоціації

(1948);(1948);4.4. Декларація про незалежність і професійну свободу лікаря Декларація про незалежність і професійну свободу лікаря

Всесвітньої медичної асоціації (1986);Всесвітньої медичної асоціації (1986);5.5. ЄЄвропейсвропейсьька хартка хартіія прав паця прав пацієієнтнтіів (2002);в (2002); 6.6. ДекларацДеклараціія прав паця прав пацієієнтнтіів в в в ЄЄвропвропіі (1994); (1994);7.7. ЛЛіісабонссабонсьька декларацка деклараціія прав паця прав пацієієнтнтіів (1981);в (1981);8.8. ХельсХельсіінснсьька Декларацка Деклараціія (1964);я (1964);9.9. ПоложенПоложення прня про медио медичне обстеження, „телемедицину” та медичну чне обстеження, „телемедицину” та медичну

етикуетику (1992); (1992);10.10. ДекларацДеклараціія я прпро трансплантацо трансплантацію людських органівію людських органів (1987); (1987);11.11. ДекларацДеклараціія я прпро о еевтаназвтаназіюію (1987); (1987);12.12. ДекларацДеклараціія я прпро медио медичний чний аборт (1970);аборт (1970);13.13. ПоложенПоложення прня про доступно доступніістстьь меди медичної допомогичної допомоги (1988); (1988); 14.14. ПоложенПоложення прня про стратего стратегії догляду за пацієнтами з тяжкою ії догляду за пацієнтами з тяжкою

хронічною хворобою при безнадійних захворюванняххронічною хворобою при безнадійних захворюваннях (1990); (1990);

•Сучасна доба існування інформаційного суспільства з одного боку відкриває все більш широкі можливості щодо спілкування людей, високошвидкісного обміну інформацією, а з іншого – вкотре в історії людства – демонструє вразливість людської особистості та необхідність її ефективного правового захисту.

• Важливе значення має проблема захисту прав дитини, особливо, якщо ця дитина – пацієнт. Додатковим аргументом на користь актуальності дослідження права дитини-пацієнта на збереження лікарської таємниці є набрання чинності для України Конвенції Ради Європи про захист осіб у зв’язку з автоматизованою обробкою персональних даних (Конвенція від 28.01.1981 р. № ETS № 108) та Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010 р. № 2297-VI [1; 2].

• Аналіз законодавства України свідчить, що визнання права людини на приватність здобуло свого закріплення на рівні Основного Закону. Відповідно до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

•Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров’я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні (ст.39-1 «Основ» та ч. 1 ст.286 ЦКУ). Вказану медичну інформацію традиційно розглядають як змістовні складові «лікарської таємниці».

• Законодавство України не містить вичерпного переліку відомостей, які утворюють зміст категорії «лікарська таємниця». Аналіз норм ст. 286 ЦК України та ст.ст. 39-1, 40 Основ дає можливість визначити об’єкт лікарської таємниці, який становить така інформація: 

• а) відомості про стан здоров’я пацієнта;• б) відомості про хворобу;• в) відомості про діагноз;• г) відомості, одержані при медичному обстеженні;• д) відомості про факт звернення за медичною

допомогою;• е) відомості про огляд та його результати,• є) відомості про методи лікування;• ж) відомості про інтимну і сімейну сторони життя [6].

• Під лікарською таємницею пропонується розуміти правовий режим існування інформації, отриманої медичним працівником стосовно пацієнта у діагностиці, лікуванні чи реабілітації, обов’язок зберігати яку покладається також на інших осіб, котрім зазначена інформація стала відомою під час виконання ними своїх професійних обов’язків [7, с.21].Важливо зауважити, що суб’єктами збереження лікарської таємниці є не тільки безпосередньо лікуючий лікар, а всі медичні працівники та інші особи, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина. Вказані особи не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків (ч.1ст.40 «Основ»).

•Таким чином ухвалення та набуття чинності Закону України «Про захист персональних даних» вiд 01.06.2010 р. № 2297-VI відкриває нову сторінку правової регламентації зберігання та поширення персональних даних, у тому числі – даних про пацієнта, що становлять лікарську таємницю.

•Дякую за увагу!