42
1. Базові умови постачання У ЗТК будь-який базис поставки визначає такі три ключові питання: 1) розподіл між експортером та імпортером транспортних витрат з доставки товару (визначення, які витрати та до якого моменту - географічного пункту - несе продавець і які, починаючи звідки, - покупець); 2) момент переходу з продавця на покупця: ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу; • права власності на товар; 3) дату поставки товару (визначення моменту фактичної передачі продавцем у розпорядження покупця або його представника, наприклад, транспортної організації, товару, і, відповідно, виконання чи невиконання першим своїх обов'язків зі строків поставки). БУП першою чергою визначають, хто із учасників угоди несе транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару від продавця до покупця, визначає "границю" транспортних витрат продавця, за якою ці витрати починає нести покупець. Момент переходу ризиків та права власності на товар у більшості випадків економічно співпадає (покупець починає ризикувати загибеллю вантажу тоді, коли :гає його власником), що є оптимальним з точки зору взаєморозрахунків між : експортером та імпортером. В Інкотермс не обумовлюється момент переходу права власності на товар, і тому цей момент слід обумовлювати у ЗТК самостійно, хоча найчастіше, це буде лише формальною констатацією факту, який випливає із тлумачення використовуваної БУП. За відсутності такого застереження (про момент переходу права власності) це питання буде вирішуватись на підставі норм використовуваного національного законодавства. Базисними умови поставки називаються тому, що, по-перше, витрати з доставки товару (транспортні витрати), які, відповідно до базисної умови, несе продавець, входять у ціну товару, утворюючи її основу - базис; по-друге, тому, що вони регулюють низку найбільш важливих, принципових, базових, питань, які зв 'язані з організуванням доставки товару до місця призначення. Транспортні витрати продавця можуть становити до 40-50% ціни товару (так звана "транспортна складова"). Для спрощення укладення міжнародних договорів купівлі-продажу товарів Міжнародна торгова палата видає Інкотермс (збірники "Міжнародних правил тлумачення торгових термінів" які містять БУП. Базисні умови "Інкотермс" мають рекомендаційний характер, тобто набувають для конкретної угоди обов'язкову чинність лише у тому разі, коли у ЗТК на неї робиться відповідне посилання. Проте у ЗТК використовувати їх доцільно, тому що, будучи загальновизнаними у світовій практиці, вони знаходять однакове розуміння у контрагентів, що не тільки спрощує складання контракту, а й гарантує успішне виконання угоди. Основним міжнародним документом, який широко використовується у сучасній міжнародній комерційній практиці і який містить трактування 13 базисних умов поставки, є остання редакція збірника "Інкотермс-2000". Усі 13 базисів поставки розміщені послідовно один за одним за принципом зростанння витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків (умова поставки "ЕXW" - "з заводу") до витрат та обов'язків найбільших, максимальних (умова "DDP" - "поставка з оплатою мита", тобто "поставка повністю оплачена"). 2. Вексельна форма розрахунків при здійсненні ЗТО Вексель цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити в певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві). Види векселів: простий вексель(соло-вексель)-нічим не обумовлене боргове зобов’язання позичальника (векселедавця) сплатити позикодавцю (кредитору, векселетримачеві) відповідний борг у визначений строк. За Женевською угодою містить такі реквізити: вексельну позичку; просте і нічим не обумовлене зобов’язання сплатити певну суму; зазнач-я терміну платежу; зазнач-я місця платежу; назву одержувача; зазнач-я місця і дати складання векселя; підпис векселедавця. переказний вексель (тратта)-виписується і підписується кредитором (трасантом) і має форму наказу боржнику (трасату) про оплату вказаної суми третій особі (ремітенту). Імпортери вказують у своїх траттах як ремітента банк, що їх кредитує. Відповідно до Женевської угоди містить такі реквізити: вексельна позначка; сума векселя; назва та адреса боржника; термін платежу; місце платежу; назва отримувача; дата та місце складання векселя; назва, мвсцезнаходження та підпис векселедавця. Для того, щоб тратта набула юрид сили, покупець повинен акцептувати його після одержання товару. Акцепт здійсн-ся у вигляді напису «акцептований», або іншим рівнозначним словом, або ж простим підписом платника на лицьовому боці векселя. Акцепт векселів здійсн-ся при оплаті частини вартості товару готівкою по інкасо або акредитиву. Для цього при інкасо продавець передає до банку векселі разом із документами на одержання товару із дорученням банку видати покупць документи у його банку тільки після акцепту тратт. При акредитиві продавець отримє у банку комплект переданих йому зазделегідь виписаних та акцептованих тартт проти документів, що засвідчують відправлення товару. Тратта є оборотним документом і може передаватися одним векселетримачем на користь іншого передавальним написом – індосаментом. Індосаменти можуть бути 3 видів: іменний (повний) – зазнач-ся назва або ім’я нового тримача бланковий – без зазнач-я назви особи, наказу якої необхідно здійснити платіж; може склад-ся із найменув-я індосанта та його підпису. передовірчий – передавальний напис банку, який робиться векселетримачем пр передачі векселя на інкасо з проханням одержати по ньому платіж від покупця. 3. Визначення одиниці виміру ціни, базису ціни, валюти ціни. Основними етапами формування ціни у контракті є: 1) визначення одиниці виміру ціни: за кількісною одиницею товару (кг, м, м 2 , л, шт.); за розрахунковою одиницею (десяток, сотня, дюжина); за ваговою одиницею, виходячи з базового вмісту речовини у товарі (залізні руди) 2) визначення валюти ціни: валюта продавця; валюта третьої країни (вільноконвертована валюта); валюта покупця Валюта ціни – це валюта, в якій зафіксована ціна товару у контракті. Від вибору валюти ціни залежить ризик валютних втрат, тобто можливість не отримати еквівалент варотості, передбачений у момент пропозиції ціни та підписання контракту. Експортери повинні прагнути фіксувати ціни у ВКВ, курс яких стабільний або має тенденцію до ↑. В

Шпора на бакалаврат_все

Embed Size (px)

Citation preview

Page 1: Шпора на бакалаврат_все

1. Базові умови постачанняУ ЗТК будь-який базис поставки визначає такі три

ключові питання:1) розподіл між експортером та імпортером

транспортних витрат з доставки товару (визначення, які витрати та до якого моменту - географічного пункту - несе продавець і які, починаючи звідки, - покупець);

2) момент переходу з продавця на покупця:• ризиків пошкодження, втрати чи загибелі вантажу;• права власності на товар;3) дату поставки товару (визначення моменту

фактичної передачі продавцем урозпорядження покупця або його представника,

наприклад, транспортної організації, товару, і, відповідно, виконання чи невиконання першим своїх обов'язків зі строків поставки).

БУП першою чергою визначають, хто із учасників угоди несе транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару від продавця до покупця, визначає "границю" транспортних витрат продавця, за якою ці витрати починає нести покупець.

Момент переходу ризиків та права власності на товар у більшості випадків економічно співпадає (покупець починає ризикувати загибеллю вантажу тоді, коли :гає його власником), що є оптимальним з точки зору взаєморозрахунків між : експортером та імпортером. В Інкотермс не обумовлюється момент переходу права власності на товар, і тому цей момент слід обумовлювати у ЗТК самостійно, хоча найчастіше, це буде лише формальною констатацією факту, який випливає із тлумачення використовуваної БУП. За відсутності такого застереження (про момент переходу права власності) це питання буде вирішуватись на підставі норм використовуваного національного законодавства.

Базисними умови поставки називаються тому, що, по-перше, витрати з доставки товару (транспортні витрати), які, відповідно до базисної умови, несе продавець, входять у ціну товару, утворюючи її основу - базис; по-друге, тому, що вони регулюють низку найбільш важливих, принципових, базових, питань, які зв 'язані з організуванням доставки товару до місця призначення.

Транспортні витрати продавця можуть становити до 40-50% ціни товару (так звана "транспортна складова").

Для спрощення укладення міжнародних договорів купівлі-продажу товарів Міжнародна торгова палата видає Інкотермс (збірники "Міжнародних правил тлумачення торгових термінів" які містять БУП.

Базисні умови "Інкотермс" мають рекомендаційний характер, тобто набувають для конкретної угоди обов'язкову чинність лише у тому разі, коли у ЗТК на неї робиться відповідне посилання. Проте у ЗТК використовувати їх доцільно, тому що, будучи загальновизнаними у світовій практиці, вони знаходять однакове розуміння у контрагентів, що не тільки спрощує складання контракту, а й гарантує успішне виконання угоди.

Основним міжнародним документом, який широко використовується у сучасній міжнародній комерційній

практиці і який містить трактування 13 базисних умов поставки, є остання редакція збірника "Інкотермс-2000". Усі 13 базисів поставки розміщені послідовно один за одним за принципом зростанння витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків (умова поставки "ЕXW" - "з заводу") до витрат та обов'язків найбільших, максимальних (умова "DDP" - "поставка з оплатою мита", тобто "поставка повністю оплачена").

2. Вексельна форма розрахунків при здійсненні ЗТО

Вексель – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити в певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві).

Види векселів:простий вексель(соло-вексель)-нічим не обумовлене

боргове зобов’язання позичальника (векселедавця) сплатити позикодавцю (кредитору, векселетримачеві) відповідний борг у визначений строк. За Женевською угодою містить такі реквізити: вексельну позичку; просте і нічим не обумовлене зобов’язання сплатити певну суму; зазнач-я терміну платежу; зазнач-я місця платежу; назву одержувача; зазнач-я місця і дати складання векселя; підпис векселедавця.

переказний вексель (тратта)-виписується і підписується кредитором (трасантом) і має форму наказу боржнику (трасату) про оплату вказаної суми третій особі (ремітенту). Імпортери вказують у своїх траттах як ремітента банк, що їх кредитує. Відповідно до Женевської угоди містить такі реквізити: вексельна позначка; сума векселя; назва та адреса боржника; термін платежу; місце платежу; назва отримувача; дата та місце складання векселя; назва, мвсцезнаходження та підпис векселедавця.

Для того, щоб тратта набула юрид сили, покупець повинен акцептувати його після одержання товару. Акцепт здійсн-ся у вигляді напису «акцептований», або іншим рівнозначним словом, або ж простим підписом платника на лицьовому боці векселя.

Акцепт векселів здійсн-ся при оплаті частини вартості товару готівкою по інкасо або акредитиву. Для цього при інкасо продавець передає до банку векселі разом із документами на одержання товару із дорученням банку видати покупць документи у його банку тільки після акцепту тратт.

При акредитиві продавець отримє у банку комплект переданих йому зазделегідь виписаних та акцептованих тартт проти документів, що засвідчують відправлення товару.

Тратта є оборотним документом і може передаватися одним векселетримачем на користь іншого передавальним написом – індосаментом. Індосаменти можуть бути 3 видів:

іменний (повний) – зазнач-ся назва або ім’я нового тримача

бланковий – без зазнач-я назви особи, наказу якої необхідно здійснити платіж; може склад-ся із найменув-я індосанта та його підпису.

передовірчий – передавальний напис банку, який робиться векселетримачем пр передачі векселя на інкасо з проханням одержати по ньому платіж від покупця.

3. Визначення одиниці виміру ціни, базису ціни, валюти ціни.

Основними етапами формування ціни у контракті є:1) визначення одиниці виміру ціни: за кількісною одиницею товару (кг, м, м2, л, шт.); за розрахунковою одиницею (десяток, сотня,

дюжина); за ваговою одиницею, виходячи з базового вмісту

речовини у товарі (залізні руди)2) визначення валюти ціни: валюта продавця; валюта третьої країни (вільноконвертована валюта); валюта покупця

Валюта ціни – це валюта, в якій зафіксована ціна товару у контракті. Від вибору валюти ціни залежить ризик валютних втрат, тобто можливість не отримати еквівалент варотості, передбачений у момент пропозиції ціни та підписання контракту. Експортери повинні прагнути фіксувати ціни у ВКВ, курс яких стабільний або має тенденцію до ↑. В інтересах імпортера фіксувати ціни у валюті, яка має тенденцію до знецінення.

3) визначення базису ціни. Для визначення контрактної ціни викор-ся метод вивчення цін на аналогічні товари, що поставляються на ринок конкурентами, з внесенням у них необхідних поправок, які враховують різницю у комерційних та таехніко-екон умовах угоди.

Ціни, які можуть бути основою при визначенні контрактної ціни, за ступенем наближення до дійсного рівня світової ціни поділяються на:

1) базисні ціни: довідкові; прескурантні; офіційні ціни продажу; ціни окремих великих пропозицій та запитів.

2) ціни фактичних угод: контрактні ціни; розрахункові (середньостатистичні) ціни; фактичні ціни аукціонів та торгів, біржові котировки.

Page 2: Шпора на бакалаврат_все

4. Головні комерційні умови контрактів з торговельними посередникамиАгентська угодаСуб'єкти:1. Принципал (замовник)2. Агент - виконавецьПрості агенти - отримують право здійснювати збут товарів принципала на обумовленій території і отримувати від нього винагороду.Агент з правом "першої руки"- є різновидом простого агента. Принципал зобов'язаний насамперед запропонувати товар цьому агенту і тільки після його відмови продавати товар самостійно або через інших агентів.Ексклюзивні агенти - отримують монопольне право продавати товари принципала певної номенклатури на обумовленій території впродовж встановленого терміну іотримувати за це винагороду.Предмет контракту:

визначення характеру дій агента з чітким їх окресленням;

визначення території, на якій агент має право діяти; особливості залучення субагентів характеристики товару перелік підприємств, шляхом переговорів з якими

агент може виконувати доручення принципалаПрава та обов'язки сторінОбов'язки агента: охорона фінансових, комерційних та ін. інтересів принципала забезпечення принципала інформацією про можливий ринок збуту, цінові показники окремих товарів, попит та пропозицію сприяння принципалові у проведенні переговорів, оцінки ефективності угод, розробка рекомендацій стосовно укладання угод рекламні та інформаційні послуги контроль за виконанням укладених угодОбов'язки принципала:

надання у розпорядження агента потрібної інформації та документів

сприяння у виконанні умов договору інформаційна та методична підтримка агента надання інформації про будь-які зміни в процесі

виконання договоруУмови винагороди агента Агент має право на винагороду у разі безпосереднього укладення угоди Розмір винагороди доцільно зазначити у % до суми угоди або фіксовану суму за виконання певних дій Окремо слід зазначити обставини, за яких агент позбавляється винагороди Умови здійснення платежів (якщо винагорода у грошовій формі)ЗвітністьЗміст та перелік документів, які агент надає принципалу:- звіти про виконану роботу - звіти про витрати- форма та зміст звітних документів- термін подання документів- дії сторін у разі незгоди принципала зі звітом

Порядок внесення змін та умови припинення виконання агентської угоди- Угода може бути укладена на певний термін та без зазначення строку дії- За узгодженням сторін угода без строку дії може перетворитись на строкову угоду і навпаки- За узгодженням сторін зазначаються обставини, за яких угода припиняє свою дію автоматично- У разі необхідності відшкодування витрат котрійсь із сторін при припиненні дії угоди в її тексті необхідно зробити відповідне застереженняУГОДИ КОМІСІЇ ТА ДОРУЧЕННЯ Регулюються Цивільним кодексом України та укладаються між резидентами УкраїниУгода доручення - передбачає здійснення однією стороною (повіреним) від імені та за рахунок іншої сторони (довірителя) певних юридичних дій (укладання угоди, підписання документів, виконання робіт)Угода комісії — передбачає, що комісіонер зобов'язується за винагороду здійснити одну або кілька угод від свого імені та за рахунок комітента.Договір:1) порядок визначення ціни (min-max)2) гарантія від будь-яких збитків. Комісійна винагорода <10 % від суми угодиВиди:Індент — разове комісійне доручення імпортера однієї сторони комісіонеру іншої на покупку певної партії товару у виробника країни-посередникаОперації консигнації — доручення однією стороною (консигнантом) іншій стороні (консигнатору) продажу товару зі складу від свого імені і за рахунок консигнанта.Використовується при слабкому освоєнні ринку і малій інформації про товар на ринку.Обов'язково в комісійній угоді слід зазначити:1. товар та його характеристики2. повноваження комісіонера щодо пошуку третьої сторони у визначеній країні або укладення зовнішньоекономічного контракту з визначеною особою у визначеній країні3. застереження щодо належного виконання умов договору: - умови розірвання договору - ступінь відповідальності комітента - повноваження комісіонера- обумовлення можливих особливостей укладених контрактів та розміру винагороди за вигідних умов укладення- можливість отримання винагороди комісіонером за умови розірвання договору з ініціативи або вини комітента4. умови припинення зобов'язань сторін5. перелік та особливості документів, що повинні бути пред'явлені комісіонером комітентовіУГОДИ КОНСИГНАЦІЇКонсигнант - замовникКонсигнатор - виконавецьГоловні особливості:1. сторони укладають специфічну угоду доручення2. визначений термін дій консигнацій операції

3. продаж товарів здійснюються з консигнаційних складів4. консигнатор укладає угоди продажу від свого імені5. власником товару до моменту продажу є консигнант

5. Договір консигнації як поширена форма договору комісії.

Консигнаційна операція – госп операція СПД (консигнанта), що передбачає експорт матеріальних цінностей до складу іншого СПД (консигнатора) з дорученням реалізувати зазначені матеріальні цінності на комісійних засадах.

Консигнація – різновид агентської комісійної угоди, відповідно до якої товари, що поставляються на експорт, після перетину кордону країни експортера розміщується на складі тимчасового зберігання (консигнаційний склад) та поступово, у міру реалізації чергової партії, розмитнюються агентом-комісіонером та реалізуються на внутр ринку країни імпортера.

Договір консигнації є різновидом договору комісії, але укладається, як правило, тільки у ЗЕД. Згідно з цим договором, здійснюється реалізація товарів, відповідно до якого консигнатор зобов’язується за дорученням консигнанта протягом певного часу за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від чвого імені товари, які належать консигнанту.

Спільні ознаки договору комісії та консигнації: договори є двосторонніми та виплатними; комісіонер та консигнатор діють за дорученням та

за рахунок комітента/консигнанта від свого імені; власником переданих комісіонерові/консигнаторові

товарів залишається комітент/консигнант до млменту передачі їх 3-й особі;

до обов’язків комісіонера/консигнатора входить збереження переданого на комісію/консигнацію товару.Розбіжності договору комісії та консигнації:Предмет договору: Договір комісії: Комісіонер зобов’язується за дорученням комітента за винагороду здійснити від свого імені, але за рахунок комітента 1 або кілька угод з придбання або продажу товару; Договір консигнації: Консигнатор зобов’язується за дорученням консигнанта протягом певного строку і на певній терит-ї за винагороду реалізувати від свого імені, але за рахунок консигнанта товари, доставлені на склад консигнатора.Строк дії договору: Договір комісії:2-3 міс.; Договір консигнації:1-3 р.Територія, на якій буде реалізовано товар: Договір комісії: рідко обумовлюється територія. Комітент зацікавлений в отриманні виручки в найкоротші строки; Договір консигнації: завжди обумовлюється територія. на якій консигнатор має право реалізовувати товар. Для реалізації поза межами цієї території консигнатор зобов’язаний отримати дозвіл від консигнанта.Договір консигнації застосовується:

- при продажу машин, обладнання, запчастин і вузлів, товарів широкого вжитку в тих випадках, коли важливо не пропустити оптимальний момент для продажу з точки зору ефективності угоди або коли вжливе значення має фактор негайної поставки

- при оформленні товарів, які потребують попереднього огляду з метою ознайомлення потенційних покупців з правилами їх користування та застосування.Учасники консигнаційних операцій: консигнант – принципал, який віддає агенту свої товари на консигнацію для реалізації за кордоном;консигнатор – особа, що одержує від консигнанта товари, продає їх зі свого складу, від свого імені за винагороду, яку консигнант сплачує консигнатору за договором консигнації.Зміст угоди консигнації:

1. сторонами укладається специфічна угода-доручення, яка застосовується у ЗЕВ;

2. консигнатор за виконання певних доручених йому дій отримує від консигнанта певну винагороду

3. угода має передбачати визначений термін консигнаційної операції

4. продаж товарів здійсн-ся з консигнаційних складів (митних ліцензійних);

5. консигнатор укладає договір продажу товарів від свого імені

6. власником товарів, що надійшли на митний ліцензійний склад, до моменту їх продажу є консигнант

7. у консигнаційній угоді має бути чітко зазначено регіон, країну, групу країн, де консигнатор може виконувати свої повноваження.Консигнаційний склад – склад, на якому консигнатор розміщує товари, отримані ним а консигнацію.На території Укр не існує консигнаційних складів, а ввезені на її терит-ю консигнаційні товари розміщуються на спец митних ліцензійних складах.Митний ліцензійний склад – це митний режим, при якому ввезені не з митної терит-ї Укр товари зберігаються під митним контролем без оплати мита та інших податків і без застосування заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної терит-ї Укр, зберігаються під митним контролем з моменту початку їх митного оформлення митними органами Укр до фактичного вивезення за межі митної терит-ї Укр.Підставою для розміщення товарів на МЛС за договорами консигнації є ВМД, оформлена відповідно до режиму «Митний склад».МЛС буває:відкритого типу – склад, призначений для зберігання незаборонених товарів будь-яким суб’єктом ЗЕД;закритого типу - склад, призначений для зберігання товарів, прод-ї та інших вантажів, що належать власнику складу.За митне оформлення товарів пр ввозі їх на МЛС за кожною ВМД стягується митний збір в еквіваленті 30 $, а також за кожен додатковий лист до неї – 15$.

Page 3: Шпора на бакалаврат_все

6. Зустрічна торгівля як вид ЗЕД. Операції зустр торгівлі – операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов’язанння експорттерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину, або повну вартість товарів, що експортуються.Причини використання зустр торгівлі:

спрощення фін взаєморозрахунків необхідність здійснення гарантованих поставок вихід на нові або важкодоступні ринки нестача або обмеженість валюти для здійснення

прямих закупівель необх-ть подолання кризових явищ в економіці

(неплатежі, часткова або повна неконвертованість най валюти, ↓ конкурентоспром-ті товарів)Переваги зустрічної торгівлі:

- можливість отримання необх-х тов-в в умовах обмеженості грошових коштів

- можливість виходу на нові або важкодоступні ринки

- спрощення фін взаєморозрахунків- можливість продати свою прод-ю, застаріле

обладнанняНедоліки зустрічної торгівлі:

- високий ступінь залежності партнерів один від одного

- основа для тінізації економіки- можливість виникнення зобов’язань із купівлі

непотрібної прод-їЗгідно з термінологією ООН, викладеною у Міжнародному договорі про зустрічну торгівлю (Женева 1969 р.), усі види зустр угод об’єднуються поняттям «міжнародні компенсаційні угоди». Міжнародні компенсаційні угоди – угода, згідно з якою контрагенти різних країн домовляються про те, що визначені дії однієї сторони компенсуватимуться конктетними діями іншої сторони, обсяг та спосіб виконання яких чітко встановлюється у договірних документах.До операцій із зустрічної торгівлі відносять: 1) Бартер – безвалютний обмін товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кіл-ть іншого товару читов-в без викор-я фін механізму взаємних розрахунків2) Комерційна компенсація – операція, за якої партнери обмінюються товарною продукцією, враховуючи її конкретну вартість, а взаєморозрахунки здійснюються шляхом заліку взаємних вимог. У кінці обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків.Характерні ознаки комерційної компенсації:

експортер погоджується отримати оплату за поставлений товар частково або повністю у вигляді зустр поставок товару імпортера

кожний контрагент виставляє рахунок за свої поставки у грошовй формі;

у деяких операціях комер компенсації експортер може передати свої зобов’язання із зустр імпорту 3-й стороні.Етапи комер компенсації:

підготовка кожним з партнерів 2 переліків товарів: 1 – товарів, які контрагент хоче придбати, 2 – товарів, які бажає придбати;

узгодження під час переговорів номенклатури товарів і складання 2 переліків: в 1 зазнач-ся товари, які постачатимуться однією фірмою, у 2 – іншою.

узгодження цін по кожній з позицій переліків; узгодження умов поставки та пфдписання

контракту з 2 додатками: 1 – перелік товарів, що поставляються до однієї країни, 2 – до іншої. 3) Зустрічні закупівлі – операції, за яких продавець бере зобов’язання зустрічно придбати товари у країни покупця.Характерні озники:

зустр купівля необов’язково має здійснюватися у власне покупця.

платежі за первісними та зустрічними закупівлями здійсн-ся незалежно один від одного;

оформлення договору як мінімум 2 контрактами.4) Авансові закупівлі – операції, що передбачають укладання основного контракту, за яким приблизно 50% вартості поставленого товару імпортер сплачує грошима, а решту – зустрічною поставкою товарів, але цю зустрічну поставку здійснюють авансом. Характерні ознаки:

дає можливість експортеру спочатку отримат матеріали та комплектуючі, а потім виробити товари;

закінчення виконання зобов’язань з поставки матеріалів є початком виконання зобов’язань з основної поставки.5) Угоди типу «офсет» - угода, що не має юрид формлення, проте передбачає здійснення експортером зустр закупівлі.Характерні ознаки:

відсутність юрид формлення; обмежений перелік товарів; перевищення обсягів зустр закупки 100% застосування для урядових програм.

6) Угода типу «світч» - передача експортером свої зобов’язань із зустр закупівлі 3-й стороніХарактерні ознаки:

3-ою стороною, зазвичай, виступає спеціалізована торгова фірма;

є чисто фінансовими реекспортними операціями; застосовуються лише у поєднанні з іншими

операціями зустр торгівлі.7) викуп застарілої прод-ї – експортер продає нову техніку, а фмпортер сплачує за нову старою технікою за залишковою вартістю (10-20%)8) поставки на комплектацію – використовуються при виготовленні на замовлення дороговартісного комплектного устакув-я і передбачає укладання 2 зв’язних контрактів: у 1- продаж комлектного устакув-я; у 2 – зустрічна поствка частини облад-я та приладів для комплектації9) операції зустр торгівлі у рамках пром співробітництва – операції з зустр торгівлі, що пов’язані з виробничо-збутовою сферою і створюють передкмови для глибоких та тривалих зв’язків між партнерами.До них відносять:

прості компенсаційні угоди – одна країна, використовуючи облад-я, технологію, знання, послуги іншої країни, модернізує або споруджує на своїй

територ-ї пром об’єкт, продукцією якого і буде розраховуватись (зазвичай у кредит)

складні компенсаційні угоди – експортер обладн-я, який не зацікавлений повністю використовувати компенсуючу прод-ю у таких щначних обсягах. відмовляється від неї на користь 3-ї сторони, яка в міру реалізації прод-ї компенсує експортеру вартість облад-я та кредиту.

виробниче кооперування:- підрядне кооперування – замовник доручає

виконавцю викон-я певної роботи відповідно до обумовлених вимог її викон-я;

- договірна специфікація – передбачає розмежування викон-я окремих частин та станів вироб-х програм, здійсн-я при необхідності перерозподілу капітальних вкладень;

- спільне вир-во – організовується для здійсн-я конкретного екон проекту при створенні складних видів прод-ї

франчайзинг товарів та послуг – спосіб кооперування, при якому франчайзер передає франчайзі право викор-я своєї торг марки, яка є важливою для бізнесу поккпця, а також своє ноу-хау і який передбачає безперервне вливання необхідних активів у франчайзерів.10) операція з давальницькою сировиною – операція з попередньої поставки сировини для її подальшої переробки в готову продукцію за відповідну плату, а також за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становитиь не менше 20 % загальної вартості готової продукції.

7. Класифікація ЗТОЗовнішньоторговельна операція – комплекс дій

контрагентів різної державної належності з підготовки, укладання і виконання міжнародної торговельної, науково-виробничої, інвестиційної чи іншої угоди ек х-ра. Близько 80% ЗЕО припадає на здійснення ЗТО

Класифікація ЗТО:1. Експортно-імпортні операціїЕкспортні операції передбачають продаж і вивезення

товарів за кордон для передачі їх у власність іноземному контрагенту.

Імпортні операції – закупівля і вивезення іноземних товарів для реалізації їх на внутр ринку країни-імпортера або виробничого споживання підприємством-імпортером.

2. Реекспортні операції – продаж та вивезення за кордон раніше ввезеного товару, який не піддавався в реекспортуючій країні ніякій обробці. Найчастіше це товари, що продаються на міжнародних аукціонах та товарних біржах.

3. Реімпортні операції – це придбання та завезення з-ща кордону раніше експортованого товару, який не зазнав там ніякої переробки чи доробки. До таких операцій належать повернення забракованих покупцем товарів, повернення товарів нереалізованих на аукціонах, та через консигнаційні склади.

4. Операції зустр торгівлі – операції, у межах яких передбачаються зустрічні зобов’язанння експорттерів закупити в імпортерів товари або послуги на частину, або повну вартість товарів, що експортуються.До них відносять: 1) Бартер – безвалютний обмін товарів одного чи різних видів на еквівалентну за вартістю кіл-ть іншого товару читов-в без викор-я фін механізму взаємних розрахунків2) Комерційна компенсація – операція, за якої партнери обмінюються товарною продукцією, враховуючи її конкретну вартість, а взаєморозрахунки здійснюються шляхом заліку взаємних вимог. У кінці обумовленого періоду підводиться баланс взаєморозрахунків.3) Зустрічні закупівлі – операції, за яких продавець бере зобов’язання зустрічно придбати товари у країни покупця.4) Авансові закупівлі – операції, що передбачають укладання основного контракту, за яким приблизно 50% вартості поставленого товару імпортер сплачує грошима, а решту – зустрічною поставкою товарів, але цю зустрічну поставку здійснюють авансом. 5) Угоди типу «офсет» - угода, що не має юрид формлення, проте передбачає здійснення експортером зустр закупівлі.6) Угода типу «світч» - передача експортером свої зобов’язань із зустр закупівлі 3-й стороні7) викуп застарілої прод-ї – експортер продає нову техніку, а фмпортер сплачує за нову старою технікою за залишковою вартістю (10-20%)8) поставки на комплектацію – використовуються при виготовленні на замовлення дороговартісного комплектного устакув-я і передбачає укладання 2 зв’язних контрактів: у 1- продаж комлектного устакув-я;

Page 4: Шпора на бакалаврат_все

у 2 – зустрічна поствка частини облад-я та приладів для комплектації9) операції зустр торгівлі у рамках пром співробітництва – операції з зустр торгівлі, що пов’язані з виробничо-збутовою сферою і створюють передкмови для глибоких та тривалих зв’язків між партнерами.До них відносять:

прості компенсаційні угоди – одна країна, використовуючи облад-я, технологію, знання, послуги іншої країни, модернізує або споруджує на своїй територ-ї пром об’єкт, продукцією якого і буде розраховуватись (зазвичай у кредит)

складні компенсаційні угоди – експортер обладн-я, який не зацікавлений повністю використовувати компенсуючу прод-ю у таких щначних обсягах. відмовляється від неї на користь 3-ї сторони, яка в міру реалізації прод-ї компенсує експортеру вартість облад-я та кредиту.

виробниче кооперування:- підрядне кооперування – замовник доручає

виконавцю викон-я певної роботи відповідно до обумовлених вимог її викон-я;

- договірна специфікація – передбачає розмежування викон-я окремих частин та станів вироб-х програм, здійсн-я при необхідності перерозподілу капітальних вкладень;

- спільне вир-во – організовується для здійсн-я конкретного екон проекту при створенні складних видів прод-ї

франчайзинг товарів та послуг – спосіб кооперування, при якому франчайзер передає франчайзі право викор-я своєї торг марки, яка є важливою для бізнесу поккпця, а також своє ноу-хау і який передбачає безперервне вливання необхідних активів у франчайзерів.10) операція з давальницькою сировиною – операція з попередньої поставки сировини для її подальшої переробки в готову продукцію за відповідну плату, а також за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становитиь не менше 20 % загальної вартості готової продукції.

8. Класифікація посередників за місцем на ринкуТорговельно-посередницькі операції (ТПО) — операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що виконуються за дорученням виробників та споживачів товарів незалежними від них торговими посередниками на основі укладеної між ними угоди чи окремого дорученняПосередники -особи, що поєднують сторони які бажають укласти угоду. Діють у сферах перевезення, зберігання, страхування та збуту.Посередницькі фірми - комерційне підприємство чи організація, що стоїть між виробником та споживачем товарів і сприяє їх реалізації останнім.Залежно від повноважень на ринку розрізняють таких посередників:1) Прості агенти - отримують право здійснювати збут товарів принципала на обумовленій території і отримувати від нього винагороду. Така угода не оьмежує права принципала, який може самостійно або через інших агентів виходити з цими ж товарами на той самий ринок без виплати простому агенту будь-якої винагороди або компенсації.2) Агент з правом "першої руки"- є різновидом простого агента. Принципал зобов'язаний насамперед запропонувати товар цьому агенту і тільки після його відмови продавати товар самостійно або через інших агентів. Підставою для відмови можуть бути техн харак-ки, терміни постачання, ціна та інші умови, які, на думку агента, не сприятимуть просуванню товару на ринок.3) Ексклюзивні агенти - отримують монопольне право продавати товари принципала певної номенклатури на обумовленій території впродовж встановленого терміну і отримувати за це винагороду. при цьому принципал втрачає право виходити на цей ринок з товарами, номенклатура яких була визначена в угоді, самостійно або через інших агентів.

9. Класифікація посередників за об ’ ємом повноваженьЗалежно від обсягів повноважень щодо укладення угод купівлі-продажурозрізняють таких посередників:1. Без права підпису угод (брокери — лише налагоджують стосунки між сторонами)Брокери – посередники, які сприяють укладанню угод між заінтересованими сторонами-клієнтами; вони заліяні в збуті, але самі не виступають стороною угоди; вони лише надають необхідну інформацію заінтересовани сторонам, які беруть на себе зобов’язання за угодою. Його головне завдання в тому, щоб знайти покупця для продавця (і навпаки), а також сприяти підписанню контракту між ними.2. З правом підпису від свого імені за рахунок довірителя (консигнатор, комісіонери): -З правом повернення товару- З частковим правом повернення товару- Без права повернення товаруКонсигнатор – посередники, які беруть на себе зобов’язання за певну винагороду реалізувати поставлений консигнантом товар з консигнаційного складуКомісіонер – посередник, який зобов'язується за винагороду здійснити одну або кілька угод від свого імені та за рахунок комітента. Комісіонери несуть матер відповідальність за збитки, спричинені перевищенням повноважень комітентів. Вони не відповідають за виконання третіми особами обов’язків по лпатежах, якщо це не обумовленго у договорі.3. З правом підпису від імені та за рахунок довірителя (агенти). Агенти – посередник, який діє за рахунок та від імені принципала; він діє лише як представник принципала в межах відповідальності, покладеної на нього агентською угодою, а також виконує функції повіреного.4. З правом підпису від свого імені та за свій рахунок (дилери, дистриб'ютори)

Page 5: Шпора на бакалаврат_все

10. Комерційні документи. Комерційні документи - це документи, що дають вартісну, кількісну та якісну характеристики товару. Ці документи оформляє на своєму бланку продавець, а покупець проти них здійснює оплату.1) Вартісна характеристика товару подається у: комерційний рахунок є основним розрахунковим документом, який містить вимогу до покупця про сплату зазначеної у нього суми платежу за поставлений товар. У ньому зазначаються: ціна за одиницю товару та загальна

сума рахунку або платежу; базисні умови поставки товару; спосіб платежу та форма розрахунку; назва банк має бути здійснений платіж; відомості про оплату вартості перевезення (коли оплачується та ким); відомості про страхування (ким оплачується) та розмір страхової премії (при поставках на умовах "СІФ").Рахунки можна підрозділити залежно від виконуваних ними функцій на види:

Рахунок-фактура виписується, як правило, після остаточного приймання товару покупцем. Крім цього може бути використаний як накладна, що направляється разом з товаром.

Рахунок-специфікація - поєднує реквізити рахунку та специфікації. У ньому, як правило, зазначається ціна за одиницю товару по видах та сортах, а також загальна вартість усієї партії товару. Виписується у тих випадках, коли партія містить різні за асортиментом товари.

Попередній рахунок виписується у тих випадках, коли приймання то відбувається у країні або при часткових поставках. Він містить відомості про кількість та вартість партії товару і підлягає оплаті.

Проформа-рахунок - це документ, який, як і рахунок, містить відомості про та вартість партії товару, але не є розрахунковим документом, тому що не містить вимоги про оплату зазначеної у ньому суми. Найчастіше проформа-рахунок виписується при поставках товарів та консигнацію, виставки, ярмарки та аукціони. Проформа-рахунок може бути також кошторисом, за допомогою якого імпортер може ознайомитись з основними даними про товар, який він бажає купити, та з порядком розрахунків, а також визначити розмір витрат.2) Кількісна характеристика товару подається у:

Специфікація містить перелік усіх видів та сортів товарів, які входять у дану партію, з зазначенням для кожного місця, кількості та роду товару. Специфікація звичайно доповнює рахунок на товари різних сортів та назв.

Технічна документація потрібна при поставках обладн-я та техн-х споживчих товарів тривалого користування для забезп-я їх своєчасного налагодження і правильної експлуатації. До техн документації належать: паспорт, формуляри та описи виробів, інструкції з монтажу та експлуатації, різноманітні схеми, креслення, відомості запасних частин, інструменту, пристосувань тощо.

Пакувальний лист містить перелік усіх видів та сортів товару, які знаходяться у кожному товарному місці (ящику, коробці, контейнері), і необхідний звичайно у тих випадках, коли в одній упаковці містяться різні за асортиментом товари. Пакувальний лист розміщується в упаковці так, щоб покупець зміг його легко знайти, або кладеться у спеціальну кишеню із зовнішнього боку упаковки. 3) Якісна характеристика товару дається в:

Сертифікат про якість - свідоцтво, яке засвідчує якість фактично поставленог товару та його відповідність умовам контракту. У ньому дається хар-ка товару або підтверджується відповідність якості товару певним стандартам чи технічним умовам замовлення.

Гарантійне зобов 'язання або гарантійний лист - документ, що підтверджує відповідність поставленого товару (найчастіше облад-я) умовам певного контракту Воно може містити також гарантію постачальника відносно безперебійної роботи облад-я при дотриманні покупцем правил експлуатації.

Протокол випробувань складається після проведення продавцем разом з представником покупця (інспектором чи приймальником) повних випробувань заздалегідь встановлений день та годину на підприємстві продавця. Протокол випробувань, який іноді називають сертифікатом, містить докладне викладення результатів випробувань із зазначенням відповідності товару умовам замовленню.

Дозвіл на відвантаження видається представником покупця після проведення приймальних випробувань обладнання на підпр-ві постачальника з метою встановити відповідність товару умовам замовлення. Дозвіл на відвантаженн містить: відомості про дату поставки за контрактом, дату готовності, інформацію пр проведення випробування та вказівку про те, що даний товар може бути відправлени в певну країну відповідно до інструкцій представника покупця.

11. Критерії та показники ефективності ЗЕД.Ефективність ЗЕД –економічна категорія, що

відображає сукупний ефект вд ЗЕЗ, який полягає в економії суспільної праці та зростанні її продукттивності від участі у МПП.

Критерії ефективності ЗЕД полягає у Мах економії матеріальних та нематеріальних витрат та мах прирості фіз-го обсягу доходу, що призвобить до абсолютного ефекту( чистого доходу).

Форма виявлення — різниця між:1. Сукупним ефектом від варіанта здійснення ЗЕД та

Економією витрат суспільної праці у зв'язку з імпортом конкретних видів продукції

2. Сумарними витратами, пов'язаними з реалізацією варіанта здійснення ЗЕД та Витратами пов'язаними з виробництвом та експортом продукції

Причини економії витрат суспільної праці при здійсненні ЗЕД

1. Розширення виробництва до розмірів, які є більшими, ніж обсяг ринку однієї країни, і призводить до його концентрації, яка дозволяє збільшити продуктивність праці.

2. Незбігання національної та інтернаціональної вартості товарів, що виробляються у різних країнах, внаслідок диференціації рівнів продуктивності праці під впливом економічних, природних, соціальних, історичних та інших факторі

Виграш від торгівлі – економічний ефект, який отримує кожна країна, ака бере участь у зовнішній торгівлі, якщо кожна з них буде спеціалізуватись на торгівлі тими товарами, у виробництві якихвона має абсолютні або порівняльні переваги. Виграш від торівлі полягає у: а)економії витрат праці-ситуація абсолютного виграшу від тооргівлі. Б) збільшенні споживання товарів-ситуація порівняльного виграшу від торгівлі.

Визначення критерію ефективності зовнішньоторговельної діяльності дає змогу вибрати конкретні економічні показники, які можна використовувати щодо кількісної оцінки ефективності зовнішньої торгівлі країни та окремого підприємства

ефективність експорту. Показники зовнішньої торгівлі характеризують:

ефективність імпорту, експорту, ефективність товарообмінних операцій

Види показників ефективності зовнішньої торгівлі1. Абсолютні показники ефективності визначаються

як різниця між результатом та витратами. Порівняльні показники ефективності визначаються як відношення результату до витрат щодо варіанта зовнішньоеконо-мічних зв'язків. Вони характеризують величину еконо-мічного ефекту від обраного варіанта зовнішньої торгів-лі.

2. Показники госпрозрахункової ефективності розраховуються з використанням

чинних внутрішніх цін. Показники народногоспо-дарської ефективності розраховуються на підставі розрахункових цін. Вони характеризують доцільність участі підприємства у зовнішньоторговельних зв'язках підприємствта держави.

Page 6: Шпора на бакалаврат_все

Специфіка розрахунків показників зовнішньої торгівлі полягає у:

1.Експорті та імпорті окремих товарів та товарних груп

2.Торгівлі з окремими країнами та групами країн 3.Торгівлі за готівку та в кредит 4.Торгівлі у різних формахПоказники економічної ефективності повинні бути

взаємопов'язаними та складати систему показників, яка б забезпечила непротирічну оцінку розглядуваного варіанта зовнішньоторговельних зв'язків та отримання однозначного економічного висновку.

Вимоги щодо показників ефективності зовнішньоторговельних зв'язків.

Взаємозв'язок головних показників економічної ефективності зовнішньої торгівлі відображає послідовність зовнішньоторговельного обміну від початкової стадії - виробництва експортної продукції до заключної стадії - використання імпортованої продукції замість її вітчизняного виробництва.

Методологія визначення головних показників економічної ефективності зовнішньої торгівлі

1. Виробнича собівартість експортної (імпортозамінної продукції ВС.Е./ВСІЗ (грн)

ВСЄ/ВСІЗ = Це/із X КО(внутрішня вартість)де Це/із - відпускна ціна одиниці експортної

або імпортозамінноїпродукції, грн/од.; Кое/і - кількість одиниць експорту

або імпорту, одиниць.2. Повна собівартість експорту (Псе)Псе=Це*Кое+НВв грн.де Нвв грн - накладні витрати в Україні при експорті

продукції, грн.3.Валютна виручка нетто від експорту продукції

Вн.е., ін. валютаВн.е=Вб.е-Нвін.вал.с Де НВ зк.е. -накладні витрати за кордоном при

експорті продукції, ін. валютаВв.е=Цб.е.*КОеде Цб.е. - ціна брутто (контракти) за експортовану

одиницю продукції, ін. валюта / один.4. Імпортна вартість Bj, ін. валютаВj = (Ці х КОІ) + Нвін.ві.де Ці - фактурна ціна одиниці імпортованої продукції

(ціна контракту),ін. валюта / один.; Коі; - кількість імпорту, од. НВІН в І

- накладні витрати за кордоном при імпорті продукції, ін. валюта

5. Виручка нетто від імпорту продукції BHj грн.Вні = Вб.і. — Нвгрн.і

де Вб.і. - виручка брутто від реалізації імпортованої продукції, грн. НВВ грн.і. - накладні витрати в Україні при імпорті продукції, грн.

Вб.і=Цб.і*Коі

Де Цб.і - ціна брутто на імпортовану продукцію (ціна реалізації за

одиницю, грн/один.; Коі - кількість імпорту, од.Накладні витрати при експорті/імпорті продукції в

Україні та за кордоном можна визначити таким чином:Структура накладних витрат:

1. З перевезення товарів НВтр.2. З перевалки товарів НВпр.

3. Із зберігання товарів НВзб.1) Накладні витрати з перевезення товарів (НВ тр.)НВтр = Кв х Рт х Фто х Ктр

де Кв - кількість (маса) вантажу;Ртр- радіус (відстань) перевезення;Фр - ставка перевезення;ктр- коефіцієнт надбавки засіб та умови перевезення.2) Накладні витрати з перевалки товарів (НВпр.)НВПр.= К х Ст.пр. х КНб. Ст.Пр. - ставка за перевалку;Кнб - коефіцієнт надбавки за нестандартні та великі

вантажі.3) Накладні витрати зі зберігання товарів НВ зб.НВзб=Кв*Тзб*Стзб*Кзб.де Тзб - термін зберігання товарів; СТЗБ- ставка за

зберігання товару; К3б - коефіцієнт надбавки за засіб зберігання товарів.

У разі експорту або імпорту продукції до структури накладних витрат додаються витрати, що пов'язані з митним перетинанням кордону.

Структура накладних витрат при перетинанні кордону

Витрати, що пов'язані з проходженням митного контролю

Сплати: Мито,митні збори, акцизний збір, податок на додану вартість

Додаткові витрати, що пов'язані зі специфікою ввезення (вивезення) продукції

Придбання: ліцензій, сериікатів, квот.

12. Методологічні основи проведення маркетингового дослідження зовнішнього ринку.Перша стадія першого етапу здійснення ЕО – маркетингове дослідженння – передбачає вивчення комплексу характеристик та даних, які визначають властивості світового ринку або ринків окремих географічних регіонів чи певних країн, а саме:

1) вивчення ринкового, підприємницького середовища на зовнішніх ринках;

2) вивчення вимог світового або зовнішнього ринку до товару;

3) вивчення місткості та характеру зовнішнього ринку, еластичності попиту на ньому;

4) спостереження за рівнем світових цін та тенденціями їх зміни;

5) дослідження фірмової структури ринку та складу закордонних партнерів;

6) маркетинговий аналіз ступеня та характеру ринкової конкуренції, методів маркетингової роботи конкурентів;

7) дослідження форм роботи, які прийняті у торговій практиці по даному товару на даному ринку та його сегментах;

8) визначення особливостей споживчих пріоритетів та психологія поведінки покупців даного товару на зовнішньому ринку.

Page 7: Шпора на бакалаврат_все

13. Митна вартість Митна вартість— ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України (тобто, коли виконано всі необхідні формальності щодо ввезення товару в Україну чи вивезення його з України). До митної вартості включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі іноземного контрагента, а також такі фактичні витрати (якщо їх не враховано у рахунку-фактурі):

1) витрати на транспортування, навантаження, завантаження, переміщення та страхування до пункту перетину митного кордону України;

2) комісійні та брокерські витрати під час проведення митного та інших видів оформлення в іноземних державах на шляху перевезення товару;

3) плата за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яка має бути сплачена імпортерам або експортерам прямо або опосередковано як умова їх ввезення (вивезення).

Використання на практиці митного тарифу тісно пов’язане з методами оцінки вартості товарів для митного оподаткування. Існують такі методи оцінки товарів:

- за ціною угоди ввезеними товарами (при визн-ні МВ за базу приймається ціна угоди безпосередньо з ввезеними товарами, що підлягають оцінці).

- за ціною угоди з ідентичними товарами (товари, однакові в усіх відношеннях з товарами, що підлягають оцінці)

- за ціною угоди з однорідними товарами (товари , які мають схожі хар-ки і склад-ся із схожих компонентів, що дозволяє їм викон тіж самі функ, що що й тов., які оцінюються, та бути комерційно взаємозамінними)

- віднімання вартості( базою для виз-ня МВ є ціна 1-і товару, ідентичні чи однорідні тов подаються найбільшою партією на територію Укр. у час мах наближений до часу ввезення(не > 90 діб з дати ввез оцін-их тов),покупцю, незалежн від продавця).

- додавання вартості ( мет оцін-я приймає ціну товару, що розраховується шляхом додав:вартості матер та ін витр, понесених вир-ом у зв’язку з вир-м товарів, що підл оцінці; заг вит-т, що хар-ні для продажу в Укр. Зкр-експортера тов того ж виду; прибутку, що звич має експортер у рез-ті поставки в Укр. таких тов)

ДОПИСАТЬ

14. Митні документи.Митні документи - необхідні для оформлення переходу товарів через митний кордон. До цих документів належать такі:мит декларація, експортні, імпортні та валютні ліцензії, свідоцтво про походження това консульська фактура, транзитні документи, ветеринарні, санітарні та карантю свідоцтва тощо.

Митна декларація - заява розпорядника вантажу, подана ним митниці для виконання митних формальностей при імпорті чи експорті товарів. Митна декларація містить: номер вантажного документа, по якому товар прийнятий на митницю, тарифну назву вантажу або посилання на відповідну статтю митного тарифу, ціну та вартість партії товару ній наводиться також перелік звичайно доданих документів.

Експортні та імпортні ліцензії - документи, які видаються спеціальними Державними органами за наявності у країні експорту та імпорту контролю над ввезенням/вивезенням даних товарів. Експортні та імпортні ліцензії видаються підставі заяв відповідного експортера або імпортера, поданих органу, який відповід за видання ліцензій у даній країні. Ця заява оформляється на спеціальному блані який звичайно складається з двох частин: самої заяви та ліцензії. Ліцензія видається на певний строк, після закінчення якого у випадку невикористання вона втрачає силу.

Експортна ліцензія - це документ, який містить дозвіл на експорт зазначених товарів протягом певного часу.

Імпортна ліцензія - це документ, який видається компетентним органам відповідно до чинних правил відносного імпорту, згідно з якими зазначеній стороні дозволяється ввезти або обмежену кількість зазначених товарів, або необмежену кількість таких товарів протягом обмеженого періоду на умовах, обумовлених у цьому документі.

Декларація валютного контролю (експорт) - документ, який заповнюється експортером, за допомогою якого компетентний орган може проконтролювати переказ у країну суми в іноз валюті, отриманій в результаті торгової угоди, у відповідності з умовами платежу та чинними правилами валютного контролю.

Декларація валютного контролю (імпорт) - заповнений імпортером документ, який є для компетентного органу засобом контролю за здійсненням торгової угоди, на яку виділена іноземна валюта, та переказом грошей відповідно до умов платежу і чинних правил валютного контролю.

Валютна ліцензія - документ, котрий видається компетентним органом, що дозволяє імпортеру переказати певну суму в іноз валюті експортеру в оплату за товари.

Податкова декларація (ПДВ) - документ, у якому імпортер вказує дані, що стосуються справи, які необхідні компетентному органу для збирання ПДВ.

Вантажна декларація - загальний термін, який позначає документи, що містять необхідні для митниці дані відносно вантажу (фрахту), який перевозиться комерційними засобами транспорту.

Декларація про товари для внутрішнього споживання - документ, котрий містить відомості про товари з метою імпортного митного очищення.

Декларація про негайне митне звільнення - документ, котрий видається імпортером, в якому митні органи повідомляють про те, що товар відвантажений з транспортного засобу, який здійснює імпорт товару, у приміщенні імпортера згідно з ухваленим митними органами положенням про негайне звільнення, або у міститься прохання дозволити здійснити зазначені дії.

Митне повідомлення про поставку (митне звільнення) - документ, за яким митні органи випускають товар з митниці та надають його у розпорядження зацікавленої сторони.

Декларація про небезпечні вантажі - документ, котрий виписується вантажоотримувачем відповідно до чинних конвенцій або установлень, в якому опису небезпечні товари або матеріали та міститься заява про те, що вони упаковані та ярлики згідно з положенням відповідних конвенцій або установлень.

Сертифікат про проходження товару - особливий документ, котрий видається компетентним органом у країні експорту, який дозволяє визначити товари і в якому органи влади або орган, уповноважений видавати його, чітко засвідчують, що товари, до яких належить даний сертифікат походять із конкретної країни.

Сертифікат (ЮНКТАД) - особливий сертифікат про проходження товару охоплює товари, що підпадають під дію преференційного режиму у рамках Загальної системи преференцій.Декларація про походження товару - відповідна заява відносно походженння товару, яка включається при експорті виробником, продуцентом, постачальником, експортером або іншою компетентною особою у комерційний рахунок. Консульський інвойс, - документ, підготовлений експортером у своїй країні та який подається у дипломатичне представництво країни імпортера для затвердження проти сплати консульського збору і котрий подається імпортером у зв'язку з ввезенням зазначеного у рахунку товару.Свідоцтво про районну назву - свідоцтво, яке складається відповідно до правил, встановлених органами влади або уповноваженим органом, та яке засвідчує, що зазначений у ньому товар відповідає конкретній назві, прийнятій у даному районі (наприклад, шампанське, портвейн, сир).Свідоцтво про контроль якості товарів (Сертифікат про якість) - документ, котрий видається компетентними органами та підтверджує якість описаних у ньому товарів відповідно до національних або міжнародних стандартів чи до законодавства країни-імпортера, або до умов контракту.Свідоцтво про огляд - документ, який виписується компетентним органом, котрий підтверджує, що описані у ньому товари були піддані огляду відповідно до національних або міжнародних стандартів згідно із законодавством країни, де потребується проведення огляду, або відповідно до положення контракту.Статистичний документ (експорт) - документ, в якому експортер повідомляє про вивезений товар інформацію,

Page 8: Шпора на бакалаврат_все

яка вимагається органом, що відповідає за збирання статистичних даних по міжнародній торгівлі.Статистичний документ (імпорт) - документ, в якому імпортер повідомляє про ввезений товар інформацію, необхідну органу, відповідальному за збір статистичних даних по міжнародній торгівлі.Ветеринарне свідоцтво - документ, що видається компетентним органом країни експорту та засвідчує, що жива тварина або птахи не заражені паразитами та хворобами, а також містить відомості відносно їх походження і вакцинації та іншої обробки, котрій вони підлягали.Санітарне свідоцтво - документ, який видається компетентним органом країни-експортера та засвідчує, що харчові продукти та продукти тваринництва, зокрема м'ясопродукти, придатні для споживання людьми, із зазначенням, якщо необхідно, відомостей відносно здійсненого контролю.Фітосанітарне свідоцтво - документ, що видається компетентним органом країни-експортера та засвідчує незараженість рослин, плодів або овочів та придатність їх до споживання із зазначенням відомостей відносно дезінфекції або іншої обробки, котрій вони, можливо, підлягали.Карантинні свідоцтва (сертифікати) видаються офіційними органами з карантину або захисту рослин країни-експортера та засвідчують, що відповідні матеріали не заражені шкідниками та хворобами і що вони походять з районів, благополучних у карантинному відношенні..Декларація про товари для митного транзиту - документ, за допомогою якого вантажовідправник повідомляє відомості про товари для митного транзиту.Міжнародна митна декларація, взірець МЗП - міжнародний документ митного транзиту, за допомогою якого вантажовідправник повідомляє відомості про вантаж для перевезення залізницею відповідно до положень Міжнародної конвенції про полегшення умов залізничного перевезення вантажів чере кордони.Книжка МДП - міжнародний документ митного транзиту, що видається асоціацією, яка надає гарантію та яка уповноважена митними органами, по якому перевозяться вантажі здебільшого з митними печатками та пломбами, у транспортних засобах та контейнерах відповідно до вимог Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП Декларація ТМТ - митний документ - відповідно заповнений бланк декларації ТМТ, до якого додані маніфести, які стосуються товарів, що знаходяться у транспортних одиницях або негабаритному упакуванні, охоплює перевезення цих товарів з митниці місця відправлення до митниці місця призначення.Книжка АТА - міжнародний митний документ, який видається відповідно до умов АТА (Митна конвенція 1961 р. про тимчасове ввезення вантажів із застосуванням книжки АТА), який містить міжнародну гарантію, який може використовуватись замість національних митних документів та як гарантія відносно імпортних мит та податків для забезпечення тимчасового ввезення товарів і, якщо необхідно, транзиту.

Транзитне гарантійне свідоцтво - національний митний документ, котрий дозволяє провозити вантажі митним транзитом без попереднього упакування, імпортних мит та зборів і містить, як правило, усі дані, необхідні для оцінки при необхідності імпортних мит та зборів, а також зобов'язання, яке забезпечується гарантією, надавати вантажі у митниці місця призначення з непошкодженими митними печатками та пломбами.

15. Організація проведення торгів1 етап: ПідготовчийВизначення організатора тендера:

- Формування тендерного комітету - Розробка комплекту тендерної документації - Узгодження документів із замовником - Підготовка та публікація оголошення при

відкритих торгах - Запрошення визначених заздалегідь учасників при

закритих торгах - Розповсюдження тендерної документації

2 етап: Подання пропозицій1. Підготовка пропозицій оферентом:• заповнення проформ• надання пропозицій самостійно2. Відправка документів у тендерний комітет до зазначеної дати 3. Внесення оферентом завдатку "надійності"3 етап: Вибір переможця1. Відкриття конвертів:• у присутності учасників торгу (гласний торг)• без присутності учасників торгу (негласний торг)2. Аналіз пропозицій за обраними критеріями та методикою 3. Вибір переможця (відбувається завжди в закритому порядку)4 етап: Укладання угоди

- Укладання формальної угоди - Офіційне підписання контракту

У день закриття торгів усі тендери лише заносяться до офіційного протоколу. Представники фірм-оферентів мають право ознайомитись з копією цього протоколу у спеціально призначеному приміщенні та у визначений час і отримати інформацію про ціни та інші умови своїх конкурентів.Функції тендерного комітету1. Публікація повідомлення про проведення тендера або розсилка відповідних запрошень фірмам-потенційним експортерам2. Набір замовлень на участь у передкваліфікаційних торгах3. Кваліфікаційний відбір учасників4. Розробка та розповсюдження тендерної документації серед можливих учасників торгів5. Реєстрація та зберігання тендерних пропозицій6. Розгляд і оцінка тендерних пропозицій та визначення переможця або прийняття інших рішень за результатами торгів7. Розробка і подання на затвердження замовнику рішення за результатами торгів та організація висвітлення в ЗМІ процесу торгів

16. Основні умови угоди про надання туристичних послуг.Операції з міжнародного туризму – вид діяльності, спрямованої на надання різного роду туристичних послуг і товарів туристичного попиту з метою сприяння задоволення широкого кола культурних і духовних потреб іноземного туриста.Суб'єкти операцій міжнародного туризму-турист-туроператор-турагент:посольства, консульства, страхові компанії, транспортні компанії, банки, державні органи, закордонні партнери.Туристичний продукт – попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, які поєднує не менше , ніж 2 такі послуги, що реалізуються або пропонуються для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристчні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням(послуги з організації відвідування обєктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції).

Page 9: Шпора на бакалаврат_все

Структура угоди між турфірмою та клієнтом про надання тур послуг:спеціальні умови:-дані клієнта;-опис та ціна туру;-додаткові страх поліси,підписані клієнтом;-дата, підписи клієнта та фірми;-печатка турфірми;загальні умови:Ст.1.Організатор. Вказуються повне найменування ,адреса, контактна інформація та №ліцензії турфірми, яка надає послугу, зазначаються нормативні акти та міжнародні угоди, відповідно до яких складено турпакет.Ст.2.Опис турпакета. зазвичай, зазначається, що контракт с4кладається зі спеціальних умов, загальних умов та каталога з описом туру.Ст.3. Ціна.Перегляд ціни. Оплата. Визначає ціну послуги, порядок її визначення.В окр.випадках можливість та процедуру перегляду ціни, порядок оплати послуги.Ст.4. Страхування. зазначаються умови та порядок здійс-ня страх.процедур, перелік страх.випадків та порядок сплати страх.премій.Ст5.Спеціальні угоди.Ця стаття додається, якщо клієнт бажає укласти дод.угоди щодо послуг, які не входять до програми туру або до сфер д-ті туроператора.Ст.6. Передача контракту. Обумовлюється можливість та умови передачі клієнтом правом скористатися послугою 3 особі.Ст.7. Відмова(анулювання). Наводиться перелік умов, за яких клієнт може відмовитись від споживання послуни, а туроператор від її надання, а також зазначається відповідальність сторін у разі такої відмови.Ст.8.Зміни в турпакеті після дати відправлення. зазначається відповідальність, права та обовязки туроператора у разі неможливості надання клієнту повного переліку послуг, зазначеного в програмі туру, та права клієнта на вимогу відшкодування.Ст.9.Відповідальність організатора. Зазнач-ся відпов-ть організатора у разі настання визначених подій, а також відпов-ть організатора відповідно до законодавства країни.Ст.10. Арбітраж.Вирішення спорів.

17.Особливості кредитування підприємств-субєктів ЗЕД.Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:-фізичні особи - юридичні особи, -об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, -структурні одиниці іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності, -спільні підприємства -інші суб'єкти -Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, Види кредитів:Фінансовий -це грошовий кредит, наданий банками на умовах повернення, терміновості, платності і забезпеченості.Синдикований (консорціальний )-це кредити, надані двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальнику.Комерційний кредит -це кредит як різновид розрахунків, тобто розрахунків із розстрочкою платежу:Фірмовий. Експортер надає кредит іноземному покупцеві у формі відстрочки платежу.різновид фірмового кредиту – аванс покупця, який виплачується експортеру після підписання контракту.Вексельний. Виставляється переказний вексель на імпортера, який акцептує його після одержання товаросупровідних і платіжних документів.Обліковий. Купівля векселя банком до настання терміну оплати по ньому, що супроводжується індосаментом власника векселя.За відкритим рахунком. Надається в розрахунках між постійними контрагентами при періодичних постачаннях партій однорідних товарів.Овердрафт. Короткостроковий кредит, який надається шляхом списання банком коштів з рахунку клієнта понад його залишок (негативний баланс).Акцептний. Акцептування переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами й імпортерами.Рамбурс. Оплата купленого товару за посередництвом банку у формі акцепту банком імпортера тратт, виставлених експортером.Факторинг.Торгово-комісійні і посередницькі послуги банку чи спеціалізованої фактор-фірми.Форфейтування.Кредитування експорту банком або фінансовою компанією шляхом купівлі ними без обороту на продавця векселів та інших боргових вимог по ЗТО.Лізинг.Особлива форма руху позикового капіталу, який надається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару.Кредитування імпорту1. На підставі векселя.Експортер виставляє тратту для акцепту не на імпортера, а на банк імпортера.Порядок здійснення операції кредитування векселем:Експортер висуває вимогу щодо здійснення платежу через акцепт тратти банком; Імпортер звертається в банк з проханням про надання акцептного кредиту;

Банк на прохання імпортера зобов’язується акцептувати тратту, яку на нього виставить експортер;Між експортером та імпортером укладається угода, за якою платіж буде здійснюватися через акцепт тратти експортера певним банком.Експортер виписує тратту на банк імпортера і разом з товарними документами передає у свій банк для пересилання у банк імпортераБанк імпортера передає для свого клієнта товарні документи й акцептує тратту, яку відсилає у банк експортера. Імпортер (за певний час до оплати тратти) вносить у банк відповідну суму, за рахунок якої банк і сплачує акцептовану ним тратту.2. На основі документарного акредитиваВиди акредитивів:Акцептний-Використовується для кредитування імпортера, але у разі наступного врахування векселя він стає засобом отримання експортером негайного платежу.З відстрочкою.Імпортер отримує документи раніше, ніж він здійснить платіж продавцеві.Компенсаційний. Клієнт переводить виробнику товару свою вимогу за відкритим на його користь оригіналом акредитива. Банк, що підтвердив цей оригінал, відкриває компенсаційний акредитив на користь виробника на основі оригіналу акредитива.3. Пряме банківське кредитування. Кредитування експорту1. Короткострокове кредитування Методи:Урахування векселів(чеків);Акцептні кредитні лінії;Овердрафт;Аванс під інкасо;Акредитив з авансом.2. Факторинг та форфейтинг; 3. Експортний лізинг.

Page 10: Шпора на бакалаврат_все

18. Особливості організації здійснення перевезень на різних видах транспорту.

Перевезення вантажів і пасажирів між двома і більше країнами називається міжнародними перевезеннями, або міжнародними сполученнями.

Міжнародні сполучення поділяються на: прямі, змішані, прямі змішані.

Транспортне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності являє собою систему, яка складається із сукупності технічних, технологічних елементів, економічних, комерційно-правових, організаційних впливів, різних методів управління транспортними операціями у сфері обігу і споживання виробництва, обігу і споживання продукції, товарів, які перевозяться між сторонами.

За предметом транспортних операцій поділяються на:пасажирські, вантажні.

За видом транспортних операцій на:Воодні:(морські, річні), залізничні, змішані, автомобільні, трубопровідні, авіаційні.

Основні операції міжнародного перевезення вантажів

І група. Планування: зовнішньоторговельних перевезень, транспортних затрат.

Аналіз: тарифів, умов перевезень, конюнктури транспортних ринків.

II група. виконання операцій: митних, санітарних, ветеринарних і под; підготовка товару до транспортування; укладання договору перевезення; розробка транспортної і товаросупровідної документації; страхування; організація контролю за перевезенням вантажу.

Ill група. Вирішення спірних питаньПеревізниками міжнародних вантажів є: транспортні

засоби, національні транспортні системи, транспортні шляхи, аеропорти, порти, вокзали, термінали

Чинники вибору виду транспорту для міжнародних перевезень:

вид вантажу відстань і маршрут перевезення фактор часу вартість перевезення ( 15-25% від вартості

більшості товарів; 90-95% вартості насичених вантажів; 0,3-1,0% вартості дорогого обладнання).

Види транспорту:Водний(морський, рчковий) (переваги-низька

собівартість велика вантажопідйомність, недоліки- невелика швидкість, сезонність, низька пропускна здатність портів і каналів.

Види судноплавстваЛінійне: (одностороннє, спільне, конференціальне) стійкі вантажопотоки регулярні перевезення дотримання строків розкладу• відносно стабільні ціни• експлуатація спеціального тоннажу• широка мережа агентівТрампове нерегулярність плата за фрахтовими ставками конференціальнеМіжнародний сухопутний і повітряний транспорт

Залізничний: переваги –дешевий, малі ризики, не залежить від кліматичних умов, перевезення

різних видів вантажів одним потягом, велика вантажопідйомнісь. Недоліки: залежність від колії.

Автомобільний: переваги – економічний, велика швидкість, низька собівартість, мобільність. Недоліки- швидка зношуваність транспортних засобів, перевезення малих партій.

Повітряний: переваги -висока швидкість, експрес-доставка, висока збереженість, маневреність. Недоліки - залежність від погоди, дорогий, високі ризики, обмеження вантажопідйомності.

Трубопровідний : переваги – дешевий, не залежить від кліматичних умов, висока

Швидкість, цілодобовий режим, велика вантажо підйомність. Недоліки - великі

затрати на будівництво, залежність експортера від імпортера

Основні документи при водному сполученніКоносамен т — документ, що виконує три функції:І - майновуII - товаророзгюрядчуIII - договірнуКоносамент буває: іменний, чистий,на пред явника,

прямий, ордерний, наскрізний. Чартер-договір на перевезення вантажуВиди фрахтування суден: на один рейс, на наступні

рейси, за генеральним контрактом, тайм-чартер, Дімайз-чартер( фрахт з командового судна), бербоут-чартер (найм судна без екіпажу), нет-чартер (власник не виконує вантажно-розвантажувальні роботи).

19. Різновиди та варіанти бартерних контрактів.товарообмінна (бартерна) операція – це один з видів експортно-імпортних опрацій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) операцій передбачена в натуральній формі, між СГД, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами та послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкованим рухом коштів у готівковій та безготівковій формі.Бартер – це операції з обміну узгодженої кількості одного товару на інший без викор-я грошових форм розрахунків. Головна особливість бартеру – обмін товарами (роботами, послугами) здійснюється на сонові рівності вартостей товарів (робіт, послуг), що обмінюються, за світовими цінами на момент підписання угоди, з урахуванням БУП.Особливості бартерних угод: одноразовість термін, що, зазвичай, не перевищує 2 роки контракт є двостороннім оформлення угоди здійсн-ся одним, ніби здвоєним контрактом.Для визначення сторін у бартерній угоді часто використовують поняття «перший постачальник» і «другий постачальник». Момент реалізації бартерного контракту є дата відвантаження товару першим постачальником.Терміни дійснення бартерних операцій: Ввезення товарів,що імпортуються за бартерним договором, на митну терит-ю Укр, в обмін на товари – не пізніше 90 днів з дати формлення ВМД на товари, що експортуються за бартерним договором. Ввезення товарів, що імпортуються за бартерним договором, на митну терит-ю Укр, в обмін виконання робіт (послуг) – не пізніше 90 днів з дати підписання акта, що засвідчує виконання робіт (послуг). Ввезення високоліквідних товарів, що експортуються за бартерним договором – не пізніше 60 днів з моменту оформлення ВМД. Ввезення кайчуку, прискорювачів вулканізації каучуку, що імпортується за бартерним контрактом з країн Півн та Латинської Америки, Японії, Півд-Сх. Азії, Центр та Півдн Африки – не пізніше 150 днів з дати митного оформлення товарів, що фактично експортовані за бартерним контрактом.Уразі порушення термінів ввезення товарів, що імпортуються, стягується пеня у розмірі 0,3% вартості недоодержаних товарів.Особливості бартерних операцій за українським законодавством: бартерна операція може бути реалізована у вигляді договору зі змішаною формою оплати, у деяких випадках часткова оплата здійсн-ся у натур формі угода про бартерні операції може бути лише двохсторонньою бартерна операція не може супроводжувтись рухом коштів у готівковій чи безготівковій формі

бартерна операція передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, послугами в будь-яких комплектах.

Page 11: Шпора на бакалаврат_все

20. Система сертифікації при імпортіПропуск митними органами на територію України продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, здійснюється за умови подання відповідному митному органу сертифіката або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката, виданого органом з сертифікації в Україні. Дія сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання) або його копії поширюється на: товари, що надсилаються на адресу одного одержувача за одним товаротранспортним документом (накладною, коносаментом); товари, що надходять на станцію призначення одночасно в одному відправленні, на адресу одного вантажоодержувача, від одного вантажовідправника, з однієї станції відправлення; товари, що постачаються трубопровідним транспортом за одним актом приймання-передачі протягом терміну, необхідного для переміщення, зазначеного в акті. Виключне право визнання результатів сертифікації продукції за кордоном (видачу свідоцтва визнання) на відповідність обов'язковим вимогам вітчизняних стандартів належить до компетенції Держстандарту. Правила та порядок взаємного визнання сертифікатів, виданих органами сертифікації інших держав, здійснюються на підставі підтвердження відповідності продукції вимогам, встановленим законодавством, міжнародними, національними стандартами країни експортера, що чинні в Україні на підставі міжнародних угод про визнання результатів сертифікації або прийняття рішення про їх визнання. Такі угоди між державами укладаються за умови: - наявності в країні виробника національної Системи сертифікації; - наявності органів сертифікації та випробувальних лабораторій конкретних видів продукції національної чи міжнародної акредитації. Процедуру визнання іноземного сертифіката на продукцію, що імпортується, визначено в ДСТУ 3417-96. Згідно з цим ДСТУ визнання сертифікатів на імпортовану продукцію, що не охоплено угодою, може відбуватися в Системі УкрСЕПРО на підставі рішення про визнання: - без додаткових процедур сертифікації (на підставі раніше внесених даних про цю продукцію у Реєстрі УкрСЕПРО); - за позитивним результатом сертифікації; - із застосуванням додаткової процедури сертифікації. У разі необхідності проведення процедури сертифікації чи додаткового дослідження властивостей товару заявник направляється Держстандартом до конкретного акредитованого органу в Системі УкрСЕПРО. З цією організацією укладається на комерційних умовах угода про проведення робіт з сертифікації чи дослідження продукції. Розмір оплати виконаних акредитованим органом робіт визначається на підставі положень наказу Держстандарту №100 від 10.03.99 р. Заявником подаються такі документи: - заявка на визнання;

- зразки продукції у кількості, визначеній державними стандартами (нормами); - іноземний сертифікат відповідності; - іноземні стандарти (технічні умови) на продукцію і процедури сертифікації (за можливості); - атестат акредитації закордонної випробувальної лабораторії та протокол випробувань (за наявності); - документ, що засвідчує країну походження (як правило, це - сертифікат походження); - атестат виробництва виробника (за наявності); - товаросупровідні документи на поставку. У разі відсутності в Системі УкрСЕПРО органу з сертифікації якогось конкретного виду продукції зазначені документи подаються до Держстандарту України. Держстандарт на свій розсуд призначає організацію, що проводитиме роботи з сертифікації чи визнання результатів сертифікації за кордоном. Уповноважений орган приймає документацію в роботу і проводить її аналіз. У разі необхідності він має право зробити запит у заявника додаткової інформації, що потрібна під час проведення процедури визнання. Необхідно відзначити, що зразки, які подаються для досліджень при проходженні митних процедур, включаються до складу декларованої партії. За них потрібно вносити всі належні при ввезенні платежі. У випадку їх порушення в результаті досліджень (на підставі акта списання, підписаного представником органу з сертифікації) чи залишення як контрольного зразка, їх вартість відноситься на витрати підприємства. Термін подання до Держстандарту акредитованим органом сертифікації результатів розгляду питання щодо видачі свідоцтва про визнання іноземного сертифіката залежить від виду продукції, але не може перевищувати 1 місяця.

21.Спосіб фіксації цін у контракті:Спосіб фіксації цін у контракті визначає, коли фіксується ціна у контракті:

У момент його укладання Протягом строку його дії На момент виконанняСпособи фіксації ціни:

1)Тверда ціна(firm, fixed)-встановлюється у момент підписання контракту і протягом строку його дії не підлягає зміні.2)Ціна з наступною фіксацією (price to be fixed)-у контракті не вказується, а лише описується спосіб установлення ціни в майбутньому, тобто на момент виконання угоди, або у зазначені договором строки на основі узгоджених джерел.Джерелом цін можуть бути біржові котировки, довідники,тощо.3)Гнучка ціна(flexible price)4)Ковзна ціна(sliding price)Якщо у контракті ціна становить у залежність від зміни ринкових цін, то у тексті контракту це зазначається застереженнями 3-х видів:

Застереження «hausse» (підвищення), яке означає, що будь-яке підвищення ринкової ціни зумовлює підвищення контрактної ціни

Застереження «baisse» (пониження), яке означає, що будь-яке зниження ринкової ціни зумовлює зниження контрактної ціни, а будь-яке підвищення ринкової ціни до уваги не береться

Застереження «hausse-baisse», яке ставить зміну контрактної ціни у залежність від відповідної зміни ринкової ціни Етапи розрахунку ковзної ціни:

1. визначення базисної ціни та її стр-ри2. момент початку зміни ціни3. границя змінності (на практиці 15-20% базисної

ціни )Базисна ціна – розрах продавцем на основі

конкурентних матеріалів або інших джерел та узгоджується з покупцем при підписанні контрактуС = А+В+D+…,Де С – базисна ціна А – коеф гальмування, тобто незмінна частка у змінній частині ціни; А=10-20% та відбиває частину вартості основних фондів, яка переноситься на вартість продукції, запланований прибуток тощо; продавці зацікавленні у зменшенні цього коеф, а покупці, навпаки, - в його збільшенні з тим, щоб зменшити вплив та ціни інфляційного зростання ставок заробітної плати та цін на сировинні матеріали; В – частка у ціні витрат на заробітну плату; D – частка у ціні затрат на сировину та матеріалиТочка відліку початку змінності цін – дата комерц пропозиції експортера, рідше – дата підписання контракту

22. Сутність та основні центри аукціонної торгівліМіжнародні товарні аукціони – спеціально

організовані, періодично діючі в певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовлений час і в спеціально призначеному місці проводиться продаж попередньо оглянутих покупцями товарів, які переходять в їх власність за умов пропозиції найвищої ціниАукціон-спеціально організований ринок, на якому здійснюється процес купівлі-продажу товару

Класифікація:За джерелом отримання прибутку: від різниці в цінах комісія від продавця змішані

За функ-ю спрямованістю: торговельні торговельно-виробничі

За формою організації торгівлі: відкриті ( з безпосередньою участю самих

покупців) закриті( участь беруть лише брокери за дорученням

продавців)За хар-м дія-ті : спеціалізовані фірми (організовують аукціони і

продають на них товар як за свій рахунок, так і на комерційних засадах

брокерсько-комісійні (організ аукціони і продаж на них товарів за дорученням клієнтів)

аукціонні, що належать кооперативам або спілкам виробників (у країні існує монополія однієї фірми в аукціонній торгівлі певним товаром

Найважливіші аукціонні центри з продажу: вовни – Лондон. Ліверпуль, Сідней, Антверпен хутра –Санкт-Петербург, Лондон, Нью-Йорк, Монреаль тощо чаю-Лондон, Амстердам, Калькутта, Коломбо тютюну-Амстердам, Нью-Йорк прянощів-Лондон, Амстердам антикварних і художніх виробів – Лондон, Амстердам

Page 12: Шпора на бакалаврат_все

23. Транспортні документи.Транспортні документи - це документи, що виписуються вантажоперевізником в засвідчення того, що товар прийнятий ним до перевезення. При морських перевезеннях – це:1) Коносамент - документ, що видається судновласником вантажовідправнику у засвідчення прийняття вантажу до перевезення морським шляхом. Коносамент виконує три основні функції: засвідчує прийняття судновласником (перевізником) вантажу до перевезення, є товаророзпорядчим документом, свідчить про укладення договору перевезення вантажу морським шляхом, по якому перевізник зобов'язується доставити вантаж: проти подання документів.Коносамент містить: найменування судна, перевізника, відправника, місце прийняття або навантаження вантажу; місце призначення або направлення судна, найменування вантажу, кількість місць, платежі, які належать перевізнику; інші умови, у тому числі умова на перекидання; час та місце видачі коносаменту; кількість екземплярів коносаменту, підпис капітана або іншого представника перевізника. Існують такі види коносаментів:іменний - містить вказівки про те, що товар має бути доставлений певному отримувачу із зазначенням його назви та адреси.ордерний передбачає, що вантажовідправник може передати свої права третій особі, індосувавши коносамент, тобто поставивши на звороті свій підпис та печатку.на пред'явника передбачає, що товар передається будь-якій особі - утримувачу коносамента.береговий видається у підтвердження прийняття вантажу від відправника на березі, як правило, на складі перевізника.бортовий - якщо вантаж навантажений на судно, то видається бортовий коносамент. прямий, або наскрізний, коносамент підтверджує наявність договору перевезення із одного місця в інше окремими етапами, з яких, у крайньому разі, один етап - це морський транзит, і через що перевізник, котрий видає документ, приймає на себе відповідальність за перевезення, обумовлене у наскрізному коносаменті. оборотний коносамент комбінованого перевезення - оборотний або необоротний наскрізний транспортний документ перевізника, на умовах якого сторо що видає його, бере на себе відповідальність за вантаж та за виконання договс перевезення безпосередньо перед вантажовласником (ФІАТА). коносамент чистий - це коносамент, що не містить будь-яких застережень перевізника, тобто він свідчить про те, що товари передані перевізнику без будь-яі пошкоджень. коносамент застрахований - коносамент, що застосовується при перевезе вантажу у контейнерах. Є сполученням транспортного документа зі страховим поліс2) Штурманська розписка є засвідченням судновласником прийняття товару перевезення. її виписує помічник капітана на підтвердження отримання конкретної партії товару на борт судна. Штурманська

розписка видається вантажовідправнику, доки не готовий коносамент, або при поставці товару вздовж борту судна 3) Морська накладна (лінійна накладна, океанська накладна) - документ, який підтверджує наявність договору перевезення вантажу морським шляхом та прийняття або навантаження вантажу перевізником і за яким перевізник зобов'язується доставити вантаж вантажоотримувачу, зазначеному у документі. Цей документ аналогічний "іменному" коносаменту, який широко використовується, наприклад, у Канаді та СІЛА.4) Докова розписка - документ, який видається управлінням порту і свідчить про прийняття товарів для відправки та розміщення на портовий склад.Ділівері-ордер - документ, який містить розпорядження про передачу зазначеній у ньому особі певної частки вантажу, Що перевозиться за коносаментом, у портЧартер - це особливий вид договору/контракту морського перевезення вантажів, за яким одна сторона (фрахтовик) зобов'язується подати судно в зазначений порт навантаження товару/вантажу та перевезти його, з умовою надання цього судна, частини судна або певних його суднових приміщень, у порт призначення і видати вантаж отримувачу, а інша сторона (фрахтувальник) зобов'язується подати вантаж в зазначений порт та оплатити перевізнику за транспортування встановлену плату. Договір морського перевезення - угода, що встановлює умови перевезення вантажів та пасажирів морем.Морський протест - оформлена у встановленому порядку заява капітана судна з метою забезпечення доказу для захисту прав та законних інтересів судновласника тоді, коли під час плавання або стоянки стався випадок, який може бути підставою для подання судновласнику майнових вимог.Таймшит - двосторонній документ, який підтверджує розумне використання часу на навантажувально-розвантажувальні роботи відповідно до договору про морське перевезення, в якому фіксується стоянковий час судна при навантаженні тарозвантаженні.При залізничних перевезеннях – це:1) залізнична накладна - транспортний документ при міжнародних залізничних вантажних перевезеннях. Накладна є документальним оформленням договору перевезення між вантажовідправником та адміністрацією залізниці. У практиці міжнародної торгівлі застосовується форма накладної, яка розроблена міжнародною Конвенцією МВК (Міжнародна вантажна конвенція, що з 1984 р. іменується КОТІР - Конвенція по міжнародних вантажних перевезеннях), а також Угодою про міжнародне вантажне сполучення (УМВС). 2) дорожня відомість - складається для кожної накладної, є обліковим документом, супроводжує вантаж на усьому шляху його слідування та є транспортним документом при залізничних перевезеннях. Комерційний акт - документ, що визначає нестачу, псування, крадіжку вантажу при залізничних перевезеннях. Є підставою для подання вимог стороні, яка допустила псування вантажу.

Передавальна відомість - документ, який складається на прикордонних станціях для передачі вантажу іноземній залізниці.Авіавантажна накладна - документ, котрий виписується вантажовідправником або від його імені та підтверджує наявність договору між вантажовідправником (перевізниками), про перевезення вантажів авіалініями перевізника (перевізників). До документів, що забезпечують перевезення, належать: розписка в отриманні вантажу, гарантійний лист; авторське свідоцтво про транспортування; підтвердження на фрахтування тоннажу; заява-вимога про відправку; фрахтовий рахунок; повідомлення про прибуття (вантажу); повідомлення про виникнення перешкод до поставки вантажу; повідомлення про виникнення перешкод у перевезенні вантажу; повідомлення про поставку; вантажний маніфест; фрахтовий маніфест; контейнерний маніфест та інші.Автодорожня накладна - транспортний документ, що підтверджує наявність договору між перевізником і відправником про автодорожнє перевезення вантажів. Для міжнародних автодорожніх перевезень цей документ має містити, у крайньому разі, відомості, що передбачаються Конвенцією про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ). Бордеро - документ, що використовується при автодорожніх перевезеннях, в якому перераховуються вантажі, котрі перевозяться вантажними автомобілями, і часто містяться посилання на копії накладної автодорожнього перевезення.Річкова накладна - транспортний документ, що видається перевізником відправнику вантажу, який перевозиться річкою, і підтверджує прийняття вантажу до перевезення та який зобов'язує перевізника передати вантаж вантажоотримувачу у порту призначення. Універсальний (багатоцільовий) транспортний документ підтверджує наявність договору перевезення будь-яким видом або декількома видами транспорту по території однієї чи декількох країн відповідно до будь-якої міжнародної конвенції або національного законодавства і відповідно до умов перевезення, при яких будь-який перевізник або транспортний оператор здійснює чи забезпечує здійснення перевезення, яке згадане в даному документі.Документ змішаного перевезення підтверджує наявність договору змішаного перевезення, прийняття вантажу оператором змішаного перевезення у своє відання, а також його зобов'язання доставити вантаж відповідно до умов перевезення (Конвенція про міжнародні змішані перевезення вантажів).Документ комбінованого перевезення підтверджує наявність договору, укладеного з метою виконання та/або забезпечення комбінованого перевезення.До документів, що забезпечують перевезення, належать: розписка в отриманні вантажу, гарантійний лист; авторське свідоцтво про транспортування; підтвердження на фрахтування тоннажу; заява-вимога про відправку; фрахтовий рахунок; повідомлення про прибуття (вантажу); повідомлення про виникнення перешкод до поставки вантажу; повідомлення про виникнення перешкод у перевезенні вантажу;

Page 13: Шпора на бакалаврат_все

повідомлення про поставку; вантажний маніфест; фрахтовий маніфест; контейнерний маніфест та інші.

24. Транспортно-експедиторські документи.Транспортно-експедиторські документи - оформляють виконання експортером різного роду операцій з експедирування, оброблення вантажу, складування, організації перевезення, зокрема перевантаження товару, зберігання та перетарювання у дорозі, надання місцевих транспортних засобів, перевірка стану упакування та маркірування, оформлення необхідних документів тощо.Доручення експедитору на виконання певних операцій оформляється спеціальним документом, який називається по-різному: відвантажу вальне доручення, транспортне доручення або транспортна інструкція.Відвантажувальне доручення - документ, який залежно від умов поставки виписується вантажовідправником або вантажоотримувачем звичайно на бланку транспортно-експедиційної фірми і містить перелік операцій, які доручаються експедитору, та докладні інструкції щодо їх виконання. Експедиторські інструкції - документ, що видається експедитору і містить інструкції відносно заходів, які він має вжити для експедирування зазначених у ньому товарів.Повідомлення експедитором агента-імпортера - документ, котрий видається експедитором у країні-експортері та повідомляє експедитора у країні-імпортері про експедирування зазначених у ньому вантажів.Повідомлення експедитором експортера - документ, котрий видається експедитором та повідомляє експортера про заходи, вжиті для виконання отриманих інструкцій.Рахунок експедитора - рахунок, що видається експедитором із зазначенням наданих послуг, їх вартості та з вимогою їх оплати.Експедиторське свідоцтво про отримання вантажу (ФІАТА) - необоротний документ, що видається експедитором з метою підтвердження того, що він узяв на себе відповідальність за конкретну партію вантажу за наявності безвідкличних інструкцій відправити її отримувачу, зазначеному у документі, або зберігати її отримувачу, зазначеному у документі, або зберігати її у його розпорядженні.Повідомлення про відправку - документ, котрий видається вантажовідправником або його агентом перевізнику, оператору змішаних перевезень, владі терміналу або іншому отримувачу і містить інформацію про експортні вантажі, подані до відправлення, та який містить необхідні розписки та заяви про відповідальність.Складська розписка експедитора — документ, котрий виписується експедитором, який виступає як завідуючий складом, де підтверджується отримання товару, що складується, та зазначаються умови зберігання товару на складі і його видачі або міститься посилання на ці умови. Розписка в отриманні товарів (складська квитанція) - документ, що видається портом, складом/депо або оператором терміналу, котрий підтверджує отримання на зберігання зазначених у ньому товарів на умовах, зазначених у даному документі, або на умовах, на які у ньому є посилання (строк зберігання, плата). Товароскладська квитанція видається власником складу вантажовласнику на засвідчення прийняття ним

вантажу на зберігання. Проте, на відміну від складської квитанції, складається з двох окремих частин: складського свідоцтва та складського варанта - документа про отримання вантажу, який видається завідуючим складом особі, яка розмістила товари на складі, із зазначенням назв товарів, що складуються, та який використовується як заставне свідоцтво.Варант може бути використаний для оформлення отримання позики у банку під заставу товарів, що знаходяться на складі. У цьому випадку на варанті робиться позначка про розмір виданої суми, строк повернення позики, а також передавальний напис на ім'я кредитора.Ордер на видачу товару - документ, що видається стороною, яка має право дав розпорядження про видачу зазначених у ньому товарів названому вантажо-отримува і передається особі, котра зберігає товар.Ордер на оброблення вантажу - документ, котрий видається організацією, що займається обробкою вантажу для перевезення або іншого оброблення вантажу, за який вона відповідає.Перепустка на товар - документ, котрий дає право на вивезення зазначени ньому товарів з території порту, що охороняється, або кінцевого пункту.Документи на портові збори - документи, в яких зазначається вартість надаг послуг, зберігання та оброблення вантажу, плата за простій судна та інші збор власника зазначених у них товарів.

25. Форс-мажорні обставини в контракті.На перебіг виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються обставинами непереборної сили або форс-мажорними.Відповідна умова у ЗТК називається "застереження про непереборну силу", "форс-мажор", "випадки, що звільняють від відповідальності", "підстави для звільнення від відповідальності".Згідно з рекомендаціями Міжнародної торгової палати (МТП) форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:а) повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання ґрунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;б) пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;в) страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;г) оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;ґ) законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження тощо).З точки зору терміну дії форс-мажорні обставини можуть бути поділені на 2 категорії:• тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;• короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.Настання форс-мажорних обставин може мати такі наслідки:

строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;

виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.Поняття "форс-мажор" не має юридичного визначення, тому партнери для запобігання розбіжностей повинні встановити у контракті таке:1. Узгоджений перелік форс-мажорних обставин (інакше обставини будуть тлумачитись відповідно до звичаїв країни виконавця контракту).

Page 14: Шпора на бакалаврат_все

2. Умови про те, що сторона, для якої виникла неможливість виконання контракту, повинна "негайно"швидким зв'язком повідомити іншу сторону про їх настання та припинення і протягом встановленого у ЗТК строку (10-15 днів,) у письмовій формі надати офіційне підтвердження настання дій таких обставин. 3. Документ, яким буде підтверджуватись настання обставин непереборної сили. У всьому світі його видають національні торгово-промислові палати.4. Граничний строк дії форс-мажору, після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов'язання.

26. Характеристика операцій з давальницькою сировиноюОперація з давальницькою сировиною – операція з попередньої поставки сировини для її подальшої переробки в готову продукцію за відповідну плату, а також за умови, що вартість давальницької сировини на кожному етапі переробки становитиь не менше 20 % загальної вартості готової продукції.Переробка давальницької сировини (ДС) у готову продукцію здійсн-ся під митним контролем, що передбачає звільнення сторін толінгової угоди від заходів екон впливу держави, оплати ввізних та вивізних мит.Сторонами угоди з ДС є:замовник – СГД, що надає ДС для виготовлення готової прод-ївиконавець – СГД, що здійснює переробку ДС.Предметом контракту є здійсн-я переробки сировини, напівфабрикатів тощо у готову прод-ю за узггодженими між контрагентами техніко-економічними нормами, умовами, показниками.Особливості угод з ДС в Україні:

кіл-ть виконавців та замовників не обмежується кіл-ть етапів переробки не обмежується незалежно від етапів та операцій з переробки

сировина замовника на кінцевому етапі переробки повинна становити не менше 20% вартості готової прод-ї

попередня поствка ДС сировина замовника є основним матеріалом ДС та готова прод-я повинні мати різні коди ТН

ЗЕД.Для реєстрації ЗТК з переробки ДС суб’єкт ЗЕД подає в Мінекономіки Укр у встановлений час такі документи:

заяву в довільній формі на офіційному бланку суб’єкта ЗЕД з підписом його керівника

інформаційну картку зовнішньоекон договору за формою, установленою Мінекономіки Укр

оригінал зовн екон договору із усіма діючими на дату представлення додатками, специфікаціями, додатковими угодами й іншими документами, що є частинами договору, і його копію, завірену у встановленому порядку керівником суб’єкта ЗЕД

копію свідоцтва про держ реєстрацію, завірену керівником суб’єкта ЗЕД

копію витягу з торг, банківського чи судового реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноз держави про реєстрацію іноземного СГД, завірену керівником суб’єкта ЗЕД

документ про оплату послуг за реєстрацію ЗТК.Документальне оформлення операцій з ДС:При ввезенні в Україну ДС іноземного замовника:1) При ввезенні в Укр ДС, що підлягає переробці: ввізна ВМД на ДС; вексель на сплату мита, податків та зборів (крім митних зборів); контракт; інвойс; товаросупровідні документи; документ контролю поставки вантажу; дозвіл держсанепідемконтролю на ввезення ДС в разі споживання; дозвіл інших органів на ввезення ДС; експертний висновок ТПП про вихід готової прод-ї з ДС.2) При ввезенні в Україну частини ДС, що ввозиться з метою взаєморозрахунків за виготовлення готової прод-ї

(ГП): ВМД на частину ДС; інвойс; ліцензія на імпорт в разі споживання3) при вивезенні ГП, виробленої з ДС, з України: вивізна ВМД на ГП; копія векселя; контракт; копія ВМД на ввезення ДС; картка реєстрації контракту (у разі споживання); дозвіл держсанепідемконтролю на вивезення ГП в разі споживання; дозвіл інших органів на ввезення ДС; експертний висновок ТПП про вихід ГП з ДС.4) у разі реалізації ГП, виробленої з ДС, не терит-ї України: ввізна ВМД на ГП (без фактичного ввезення надається покупцем ГП); контракт на купівлю ГП; контракт на переробку ДС; копія векселя; копія ВМД на ввезення ДС; інвойс; акт здачі-приймання; експертний висновок ТПП про вихід ГП з ДС.При закупівлі в Україні ДС іноземним замовником за іноземну валюту:1) при вивезенні ГП, виробленої з ДС, з України: контракт на купівлю ДС; довідка уповноваженого банку про надходження валютних коштів на рахунок продавця ДС, контракт на переробку ДС; вексель на сплату мита, податків та зборів (крім митних зборів); вивізна ВМД на ГП; картка реєстрації контракту (у разі споживання); дозвіл держсанепідемконтролю на ввезення ДС в разі споживання.2) митне оформлення ГП, виробленої з ДС, яка продається в Україні: свідоцтво про реєстрацію представництва в Укр іноземного замовника; контракт на купівлю ДС; контракт купівлі-продажу ГП; копія векселя на сплату мита, податків та зборів (крім митних зборів); ввізна ВМД на ГП; інвойс; акт здачі-приймання ГП; експертний висновок ТПП про вихід ГП з ДС; письмове зобов’язання держ податкового органу відносно вивезення ГП з митної території України.При вивезенні ДС за межі митної території Укр з метою викор-я у вир-ві ГП:1) митне оформлення ДС, яка вивзиться з метою викор-я у вир-ві ГП: контракт на переробку ДС; вексель на сплату мита, податків та зборів (крім митних зборів), взяте на облік у податковій адміністрації; вивізна ВМД на ДС; товаросупровідні документи на вантаж; дозвіл держсанепідемконтролю на вивезення ДС; експертний висновок ТПП про вихід готової прод-ї з ДС.2) у разі декларування частини ДС, яка вивозиться з метою взвєморозрахунків з іноземними виконавцями за вироблення ГП: ВМД на частину дС, що вивозиться з метою взаєморозрахунків за виготовлення ГП, оформлених як при бартерних оперціях; інвойс; ліцензія на дС; картка реєстрації контракту.3) при вивезенні ДС, якщо передбачається продаж за межами митної терит-ї України: ліцензія на ДС (у разі споживання); картка реєстрації контракту4) митне оформлення ГП, яка ввозиться в Україну: контракт на ввезення ГП; копія векселя; копія ВМД на вивіз ДС; ввізна ВМД на ГП; дозвіл держсанепідемконтролю на ввезення ГП; експертний висновок ТПП про вихід ГП з ДС.Терміни здійснення операцій з ДС:

1) переробка цукру-сирцю на вітчизняних цукрових заводах – 180 календ днів

2) вирощування пивоваарного ячменю і доведення його зерен до стандартів – 210 календ днів

3) виготовлення вогнетривів: руди і концентрати хромові – до 170 календ днів

4) виготовлення вугільних та графітових електродів – термін відстрочки платежів по векселях до 150 календ днів

5) виготовлення труб із напівфабрикатів заліза і нелегованої сталі; легованої сталі; нержавіючої сталі; титану і виробів з нього, титану неопрацьованого, порошку – залежно від виду ДС і виду ГП встановлені диференційовані терміни виконання від 100 до 235 днів, від 140 до 265 днів

6) операції з хутряною ДС - залежно від виду ДС і виду ГП встановлені диференційовані терміни виконання операцій – від 140 до 150 днів

7) виготовлення частин гідротурбін – 960 календ днів8) будівництво суден – до 600 днів9) виготовлення комплексу з обробки листа трубної

заготівлі зі спеціальними вхідними та вихідними рольгангами – 200 календ днів

10) виготовлення верстатів токарних металорізальних – 250 календ днів

11) виготовлення труб із круглим вн і зовн розрізом, зовн діаметр яких понад 406,4 мм, з чорних металів, подовжніх, зварених дуговим зварюванням під флюсом для нафто- та газопроводів – без антикорозійного покриття – 180 календ днів, а з антикорозійним покриттям – 270 календ днів

Порушення термінів ввезення (вивезення) ГП: пеня за кохний день прострочення в розмірі 0,3 % суми недоодержаної виручки. пеня стягується, виходячи із суми заборговності в іноземній валюті, перерахованій у нац валюту України, за курсом, що діяв на день нарахування пені, чи в гривнях у разі здійснення розрахунків у нац валюті України.

Реалізація ГП, виробленої з ДС в країні виконавця або в іншій країні без реєстрації в Мінекономіки України: штраф у розмірі 20% вартості ГП. Для перерахування іноз валюти в нац валюту України використовується офіційний курс гривні до іноз валюти, встановлений НБУ на дату застосування штрафу.

Page 15: Шпора на бакалаврат_все

27. Характеристика основних груп системи Інкотермс 2000.

Основним міжнародним документом, який широко використовується у сучасній міжнародній комерційній практиці і який містить трактування 13 базисних умов поставки, є остання редакція збірника "Інкотермс-2000". Усі 13 базисів поставки розміщені послідовно один за одним за принципом зростанння витрат та відповідальності продавця з доставки товару, тобто від його найменших витрат та обов'язків (умова поставки "ЕXW" - "з заводу") до витрат та обов'язків найбільших, максимальних (умова "DDP" - "поставка з оплатою мита", тобто "поставка повністю оплачена").Для полегшення розуміння в Інкотермс2000 умови були згруповані в 4 категорії, які відрізняються між собою за суттю: починаючи з «Е»-терміна, згідно з яким продавець надає товар покупцю на своїй власній території і тому не несе жодних ризиків та втрат з доставки вантажу; далі йде група «F»-термінів - -FCA, FAS, FOB, згідно з якою продавець зобов’язаний поставити товар перевізнику, призначеному покупцем, і тому продавець оплачує транспортування те несе ризики до проміжного пунку/порту відвантаження; потім йде група «С»-термінів – CFR, CIF, CPT, CIP, згідно з якими продавець повинен укласти контракт на перевезення, але не приймаючи на себе ризик втрати чи пошкодження товару або додаткові витрати внаслідок подій, які мають місце після відвантаження та відправлення, тому витрати продавця продовжуються до місця призначенння, але ризики передаються на проміжному, внутрішньому пункті відвантаження, як при базисах «F»,і, нарешті, група «D»-термінів – DES, DEQ, DDU, DDP, при яких продавець повинен нести всі витрати та ризики, необхідні для доставки товару в країну призначення.

/. ЕХВ- 3 заводу у поіменованому пункті (Ex Works... Named Place - EXW).

За даним базисом продавець виконує свої зобов'язання з поставки, коли він передає товар у розпорядження покупця у себе на підприємстві (заводі, складі, плантації). При цьому товар має бути підготовлений продавцем для відправлення у транспортабельному стані (повністю готовий до відвантаження, індивідуалізований). Подає транспортний засіб під навантаження та організовує навантаження товару покупець. Існує варіант цієї умови - EXW loaded on - франко-завод із навантаженням. Продавець у даному разі за свій рахунок забезпечує навантаження і розміщення вантажу на транспортному засобі покупця або його агента.

2. ФСА - Вільно у перевізника у поіменованому пункті (Free Carrier...Named Place -FCA). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки товару, який пройшов вивізне митне очищення, з моменту його передачі у розпорядження перевізника у поіменованому пункті. Найчастіше цим поіменованим пунктом є вантажний термінал магістрального транспорту (залізнична станція, автомобільна станція, аеропорт). Даний базис передбачає участь у перевезенні будь-яких видів транспорту, включаючи змішані перевезення.

3. ФАС - Вільно уздовж борту судна у поіменованому порту відправлення ( Free Alongside Ship...Named of Shipment - FAS). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки, коли товар розміщений уздовж борту судна на причалі у погодженому порту відвантаження. З цього моменту покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. Зобов'язання із забезпечення митного очищення та отримання експортної ліцензії лежить на продавцеві.

4. ФОБ - Вільно на борту судна у поіменованому порту відвантаження (Free on Board....NamedPort of Shipment - FOB). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з поставки з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. З цього моменту покупець має нести усі витрати та ризики загибелі чи пошкодження товару. За умовами ФОБ на продавця покладаються обов'язки з очищення товару від мит для експорту. Цей базис може використовуватись лише при перевезенні вантажу водними видами транспорту (морським, річковим).

5. СФР - Вартість та фрахт у поіменованому порту відправлення (Cost and Freight.. .Named of Shipment - CFR). При даному базисі поставки продавець повинен оплатити витрати та фрахт, які необхідні для поставки товару у порт призначення. Ризик втрати, пошкодження чи псування товару переходить з продавця на покупця у момент переходу товару через поручні судна у порту відправлення. На продавцеві лежать зобов'язання з експортного очищення товару від мит. Цей базис використовується лише при водних перевезеннях (морський та річковий транспорт).

6. СІФ - Вартість, страхування, фрахт у поіменованому порту відвантаження (Cost, Insurance, Freight...Named Port of Shipment - CIF). Продавець несе ті ж обов'язки, що і при базисі СФР, але повинен також забезпечити страхування вантажу від ризиків на користь покупця. Продавець укладає договір страхування та пересилає поліс разом з іншими документами отримувачу. Даний базис використовується тільки при водних перевезеннях. 7. СПТ - Перевезення оплачено до поіменованого пункту (Carriage Paid to...Named Place of Destination - CPT). За даним базисом продавець оплачує доставку товару до поіменованого пункту у країні призначення. Ризик втрати, пошкодження, розкрадання тощо переходить з продавця на покупця у момент передачі товару у розпорядження першого перевізника у пункті відправлення. Цей базис використовується при перевезеннях будь-яким видом транспорту, у тому числі у змішаних перевезеннях. До обов'язків продавця з даного базису входить здійснення експортного митного очищення.

8. СІП - Перевезення та страхування оплачені до поіменованого пункту (Carriage and Insurance Paid to...Named Place of Destination - CIP). За цим базисом Продавець несе ті ж обов'язки, що і за базисом СПТ, але з тим додатком, що продавець повинен забезпечити страхування товарів від ризиків під час транспортування, продавець укладає договір страхування та сплачує страхову премію. Продавець має забезпечити митне

очищення товару для експорту. Цей базис є "сухопутним" ("неводним") еквівалентом базису СІФ.

9. ДАФ — Поставлено на кордоні у поіменованому пункті (Delivered at Frontier.. .NamedPlace - DAF). Обов'язки продавця вважаються виконаними, коли товар очищений від вивізних мит та надходить на прикордонний пункт країни відправлення, маючи на увазі автомобільний або залізничний перехід на кордоні. Під терміном "кордон" розуміється будь-який кордон, включаючи і кордон країни призначення. У зв'язку з цим необхідно точно обумовлювати прикордонний перехідний пункт або місце. Цей базис поставки призначений при перевезеннях залізницею або автотранспортом.

10.ДЕС - Поставлено з судна у поіменованому порту (Delivered Ex Ship...NamedPortof Destination - DES). Обов'язки продавця вважаються виконаними з моменту поставки товару у розпорядження покупця у порту країни призначення. Усі ризики з доставки товару у порт призначення несе продавець. Імпортне митне очищення товару здійснюється покупцем. Цей базис може використовуватись тільки при перевезеннях водним транспортом.

11. ДЕК - Поставлено з причалу зі сплатою мита у поіменованому пункті (Ex Quay (Duty Paid...Named Port of Destination - DEQ). Обов'язки продавця вважаються виконаними при поставці товару з моменту його надання у розпорядження покупця на причалі у порту країни призначення. Ввізне (імпортне) митне очищення товару та отримання імпортної ліцензії - як і при ДЕС - здійснюється покупцем.

12. ДДУ - Поставлено без сплати митау поіменованому пункті (DeliveredDuty Unpaid...Named Port of Destination - DDU). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту поставки товару у поіменований пункт у країні призначення. Продавець сплачує усі витрати з доставки товару та усі ризики з втрати, розкрадання тощо, пов'язані з доставкою товара. Витрати зі сплати ввізних мит лежать на покупцеві. Витрати з розвантаження товару на підприємстві покупця сплачуються покупцем. Якщо поставка здійснюється в іншому місці, навантаження (перевантаження) товару на транспортний засіб покупця сплачується продавцем. Різновидом даної умови є DDU created - поставлено у місце призначення без оплати мита, але з виконанням за рахунок продавця усіх митних формальностей. За цим варіантом продавець бере на себе усі витрати у місці призначення вантажу, крім оплати мита та ввізних зборів.

13. ДДП - Поставлено зі сплатою митау поіменованому пункті (DeliveredDuty Paid...Named Port of Destination - DDP). Продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з моменту надання товару у поіменованому пункті у країні призначення. Продавець несе усі ризики з втрати, розкрадання тощо, пов'язані з доставкою товару. Продавець сплачує усі збори з доставки товару, включаючи імпортні мита. Витрати з розвантаження товару на підприємстві покупця сплачуються покупцем. Якщо поставка здійснюється в іншому місці, не на підприємстві покупця, вона

Page 16: Шпора на бакалаврат_все

вважається завершеною після навантаження (перевантаження) на транспортний засіб покупця.

28. Хар-ка основних ел-тів ЗЕ політикиКожна держава провадить свою зовнішньоекономічну

політику, яка відповідає її інтересам.ЗЕП— це сукупність усіх державних заходів щодо

реалізації економічного потенціалу країни на зовнішньому ринку та задоволення власних потреб за рахунок товарів та послуг іноземного виробника.

Основні складові зовнішньоекономічної політики держави:Зовнішньоторговельна політика,Політика у сфері залучення іноземних інвестицій,

Митно-тарифна політика, валютна політика.Зовнішньоторговельна політика- це регулювання

державою експортних та імпортних операцій. Вона поділ на: Експортна політика, Імпортна політика

Експортна політика - спрямована на реалізацію економічного потенціалу країни на зовнішніх ринках.

Експортний потенціал - це обсяг товарів та послуг, які національна економіка у змозі виробити й реалізувати за межами своїх кордонів без збитків для себе із максимальним прибутком.

Експортноорієнтована модель економічного розвитку - всебічне використання світових ринків як додаткового фактору економічного зростання

Імпортна політика - спрямована на регулювання імпорту з метою захисту вітчизняного ринку від іноземної конкуренції та задоволення власних потреб за рахунок товарів іноземного виробництва.

Імпортна політика здійснюється у таких напрямах:Політика імпортозаміщення та Відповідні

протекціоністські заходи відносно іноземних виробників шляхом Жорсткого митно-тарифного регулювання імпорту та

Встановлення нетарифних бар'єрів (санітарні, економічні, технічні, технологічні норми)

Політика у сфері залучення іноземних інвестицій:o створення конкуретного середовищаo привнесення в крашу передової технології і

досвіду ринкового господарюванняo додатковий інвестиційний капіталo розширення масштабів вітчизняного

нагромадження за рахунок зовнішніх джерел фінансуванняo збільшення національного виробництва за

рахунок іноземних вкладеньo сприяння структурній перебудові економікиo створення передумов для поєднання

вітчизняного й іноземного капіталуВалютна політика - це сукупність дій держави з

метою підтримання економічної стабільності і створення основних засад розвитку міжнародних економічних відносин за рахунок впливу на валютний курс і на валютні відносини.

Валютна політика поділ на : дисконтна політика, диверсифікація валютних резервів, валютне субсидування, девізна політика.

Дисконтна політика - Це система економічних організаційних заходів щодо використання дисконтної ставки (відсотка) для регулю-ваня рухів інвестицій і збалансування платіжних зобов'язань. Орієнтована на коригування валютного курсу. Ця політика виявляється у впливі на стан грошового попиту, динаміку і рівень цін,

обсяги грошової маси, міграцію короткострокових інвестицій.

Девізна політика - це система регулювання валютного курсу покупками і продажем валюти за допомогою валютної інтервенції та валютних обмежень

Валютне субсидування - це цільова операція Центрального банку країни з купівлі-продажу іноземної валюти для обмеження динаміки курсу національної валюти за визначеними межами

Диверсифікація валютних резервів - це система економічних, правових, організаційних заходів, що регламентують операції з національною й іноземною валютою, золотом та под.

Митна політика - це комплексна система заходів, спрямованих на забезпеченя економічного суверенітету країни,охорони державних кордонів, реалізації зовнішньоекономічної стратегії через сферу митних відносин

Митно-тарифна політика з точки зору функціональ ної спрямованості - це система заходів економічної і зовнішньоекономічної політики, які вживаються державою у сфері митного оподаткування, митного контролю та митного оформлення

економічні важелі регулюванняМитне оформлення і митний контроль -

адміністративні інструменти здійснення митної політики.

29. Характеристика посередників в ЗЕД.Торговельно-посередницькі операції (ТПО) — операції, пов'язані з купівлею-продажем товарів, що виконуються за дорученням виробників та споживачів товарів незалежними від них торговими посередниками на основі укладеної між ними угоди чи окремого дорученняПосередники -особи, що поєднують сторони які бажають укласти угоду. Діють у сферах перевезення, зберігання, страхування та збуту.Посередницькі фірми - комерційне підприємство чи організація, що стоїть між виробником та споживачем товарів і сприяє їх реалізації останнім.Залежно від обсягів повноважень щодо укладення угод купівлі-продажурозрізняють таких посередників:1. Без права підпису угод (брокери — лише налагоджують стосунки між сторонами)Брокери – посередники, які сприяють укладанню угод між заінтересованими сторонами-клієнтами; вони заліяні в збуті, але самі не виступають стороною угоди; вони лише надають необхідну інформацію заінтересовани сторонам, які беруть на себе зобов’язання за угодою. Його головне завдання в тому, щоб знайти покупця для продавця (і навпаки), а також сприяти підписанню контракту між ними.2. З правом підпису від свого імені за рахунок довірителя (консигнатор, комісіонери): -З правом повернення товару- З частковим правом повернення товару- Без права повернення товаруКонсигнатор – посередники, які беруть на себе зобов’язання за певну винагороду реалізувати поставлений консигнантом товар з консигнаційного складуКомісіонер – посередник, який зобов'язується за винагороду здійснити одну або кілька угод від свого імені та за рахунок комітента. Комісіонери несуть матер відповідальність за збитки, спричинені перевищенням повноважень комітентів. Вони не відповідають за виконання третіми особами обов’язків по лпатежах, якщо це не обумовленго у договорі.3. З правом підпису від імені та за рахунок довірителя (агенти). Агенти – посередник, який діє за рахунок та від імені принципала; він діє лише як представник принципала в межах відповідальності, покладеної на нього агентською угодою, а також виконує функції повіреного.4. З правом підпису від свого імені та за свій рахунок (дилери, дистриб'ютори)

Дилери займаються перепродажем товарів за свій рахунок та від свого імені, а прибуток від їх діяльності формується за рахунок різниці цін купівлі та продажу товарів. Відповідно до укладених договорів вони можуть також виконувати окремі доручення продавців — інформувати про кон'юнктуру ринку, вживати заходів з просування товару, надавати послуги з технічного обслуговування тощо.

Дистриб'ютори займаються продажем товарів від власного імені та за власний кошт. Вони самостійно відповідають за всі види ризиків, пов'язаних із

Page 17: Шпора на бакалаврат_все

псуванням чи втратою товарів, а також з неплатоспроможністю покупця.

Дистриб'ютор (з англ. Distribute - поширювати, роподіляти) підписує з продавцями договори про продаж товарів на певній території та на конкретний термін з глибокою деталізацією усіх інших аспектів угоди. Купує товари у свою власність, а потім може збувати ці товари на ринку покупцям безпосередньо або через усі види посередників, включаючи і збутових дистриб’юторів.Залежно від повноважень на ринку розрізняють таких посередників:1) Прості агенти - отримують право здійснювати збут товарів принципала на обумовленій території і отримувати від нього винагороду. Така угода не оьмежує права принципала, який може самостійно або через інших агентів виходити з цими ж товарами на той самий ринок без виплати простому агенту будь-якої винагороди або компенсації.2) Агент з правом "першої руки"- є різновидом простого агента. Принципал зобов'язаний насамперед запропонувати товар цьому агенту і тільки після його відмови продавати товар самостійно або через інших агентів. Підставою для відмови можуть бути техн харак-ки, терміни постачання, ціна та інші умови, які, на думку агента, не сприятимуть просуванню товару на ринок.3) Ексклюзивні агенти - отримують монопольне право продавати товари принципала певної номенклатури на обумовленій території впродовж встановленого терміну і отримувати за це винагороду. при цьому принципал втрачає право виходити на цей ринок з товарами, номенклатура яких була визначена в угоді, самостійно або через інших агентів.

30. Характерні ознаки міжнародних ліцензійних операцій.

Ліцензія (license) - оформлений письмовим договором дозвіл, який видається власником винаходу (ліцензіаром), захищеного чи незахищеного патентом зацікавленій особі (ліцензіату) на промислове та комерційне використання винаходу протягом обумовленого строку за певну винагороду.

Ліцензії:Чисті (самостійні) ліцензії- продаються за

самостійними договорами, які передбачають передачу прав на викор-ня винаходів та ноу-хау.

Супутні ліцензії—продаються шляхом включення їх до контрактів з поставки товарів, зокрема машин, обладнання, приладів.

Характерні ознаки міжнародних ліцензійних операцій:

1. Об'єкти ліцензійних операцій (винаходи, передовий виробничий досвід і под.) виникають у процесі вдосконалення власного виробництва без прямої орієнтації на ринок. Цим об'єкт ліцензії відрізняється від об'єкта договору купівлі-продажу, що спеціально виробляється для задоволення існуючих потреб

2. Зацікавленість ліцензіара в наданні ліцензії часто зумовлена не чисто комерційними помислами, а прагненням зміцнити свої позиції на іноземному ринку шляхом встановлення довготривалих зв'язків з партнерами.

3. У ліцензійних операціях, на відміну від угод купівлі-продажу, не відбувається повного відчуження об'єкта угоди від свого власника.

4. У ліцензійних операціях має місце, по суті, передача прав ліцензіату на спосіб господарювання. Економічним результатом продажу ліцензії є "технологічна" рента -плата за доступ до господарського використання науково-технічних рішень. "Технологічна " рента є однією зі складових ціни ліцензійної угоди.Класифікація ліцензій:1.3а обсягом прав на використання технологійНевиняткова (проста) ліцензія - ліцензія, за якою ліцензіар передає права на використання винаходу та ноу-хау лщензіату , при цьому за ліцензіаром залишається право самому використовувати предмет договору або передавати аналогічні ліцензії третім особам.Виняткова ліцензія - ліцензія, яка передбачає монопольне право ліцензіата використовувати винахід або секрет виробництва певним обсягом, на визначеній на обумовлений строк території, при цьому ліцензіар відмовляється від самостійного використання винаходу та ноу-хау і продажу ліцензій на них іншим особам на цій території.Повна ліцензія - ліцензія, яка надає лщензіату виняткове право на використання патенту або ноу-хау протягом строку дії угоди і передбачає відмову ліцензіара від самостійного використання об'єкта ліцензії протягом цього строку.Субліцензія - це різновид простих і виняткових ліцензій. Ліцензіат надає субліцензію третім особам, якщо ліцензіар дав на це дозвіл.

2. За способом охорони об'єкта власностіПатентна ліцензія - документ, який підтверджує передачу права використання патенту без відповідного ноу-хау.Безпатентна ліцензія - документ, який підтверджує право використовувати незапатентоване ноу-хау на винахід.Обмеження на використання ліцензій:- Чітко визначаються галузі економіки, в яких застосовується запатентований винахід.- Зазначаються види продукції, що випускається за ліцензією.-Перераховуються дозволені модифікації запатентованого винаходу.-Вказуються мінімальні обсяги випуску продукції за ліцензією.

31. Валютне регулювання ЗЕД в Україні.Валютне законодавство - сукупність правових норм, що визначають:- загальні принципи здійснення валютних операцій у внутрішньогосподарському обороті та міждержавних розрахунках- функції державних органів у валютному регулюванні та управлінні валютними ресурсами- права та обов'язки фізичних та юридичних осіб у питаннях володіння, користування та розпорядження валютними цінностями- напрямки валютного контролю та відповідальності за порушення валютного законодавства тощоОб єкти валютного регулювання- валютний курс національної грошової одиниці- валютні операціїОсновні інститути, що здійснюють валютне регулювання в Україні1. Національний банк України:- здійснює валютну політику, виходячи з принципів загальної економічної політики України- складає разом з КМУ платіжний баланс- контролює дотримання ліміту зовнішнього державного боргу України- визначає ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків- видає обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України- нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики- видає ліцензії для здійснення валютних операцій- установлює способи визначення і використання валютних (обмінних)курсів2. Кабінет Міністрів України: - визначає та подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України- бере участь у складанні платіжного балансу України- забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей- забезпечує формування і виступає розпорядником державного валютного фонду України- визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами.Система регулювання валютних відносин:1. ринкове регулювання - формування попиту і пропозиції валют га валютного курсу.2. міжнародне(регіональне) регулювання - координація валютної політики окремих країн.3. державне регулювання міждержавне (регіональне) регулювання - регламентація державою міжнародних розрахунків та порядку здійснення валютних операцій Пряме державне валютне регулювання - реалізується шляхом прийняття законодавчих актів та дій виконавчої влади

Page 18: Шпора на бакалаврат_все

Непряме державне валютне регулювання - реалізується шляхом використання економічних методів впливу на поведінку господарських суб'єктів.Державне регулювання валютних відносин має наметі: підтримання рівноваги платіжного балансу; забезпечення стійкості національної валюти; концентрація валютних цінностей у країні для вирішення поточних і стратегічних цілей економічного розвитку.ВАЛЮТНІ ОБМЕЖЕННЯ - система адміністративних заходів щодо лімітування та регламентація операцій резидентів та нерезидентів з валютою та іншими валютними цінностямиВиди валютних обмежень за поточними операціями: блокування виручки іноземних експортерів, обмеження їх можливостей розпоряджатися цими коштами обов'язковий продаж валютної виручки національних експортерів Центральному та уповноваженим банкам обмежений продаж іноземної валюти імпортерам обмеження на форвардну купівлю імпортерами іноземної валюти заборона продажу товарів за кордоном на національну валюту заборона оплати імпортером окремих товарів іноземною валютою регулювання строків платежів з експорту та імпорту диференційовані курсові співвідношення валют з різних видів операцій, товарних груп та регіонівВИДИ ВАЛЮТНИХ ОБМЕЖЕНЬ ЗА ФІНАНСОВИМИ ОПЕРАЦІЯМИПри пасивному платіжному балансі Лімітування вивозу національної та: іноземної валюти, золота, цінних паперів, надання кредитів Контроль за діяльністю кредитного та фінансового ринків Обмеження участі національних банків у наданні міжнародних позик в іноземній валюті Повне чи часткове припинення погашення зовнішньої заборгованості чи дозвіл оплати її національною валютою без права переказу через кордонПри активному платіжному балансі Депонування на безпроцентному рахунку в Центральному банку нових закордонних зобов'язань банків Заборона на інвестиції нерезидентів і продаж національних цінних паперів іноземцям Заборона на виплату процентів по строкових вкладах іноземців у національній валюті Введення від'ємної процентної ставки по вкладах нерезидентів у національній валюті Обмеження ввезення валюти до країни Обмеження на форвардний продаж національної валюти іноземцям Схема примусових депозитівСАНКЦІЇ ПРИ ПОРУШЕННІ ВАЛЮТНОГО ЗАКОНОДАВСТВАФінансові-штраф, адміністративні – позбавлення ліцензії НБУ, спеціальні – а) індивідуальний режим ліцензування ЗЕД; б) тимчасове призупинення ЗЕД.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РЕЖИМ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЗЕД - здійснення ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції визначеного виду ЗЕД, що передбачає:1. проведення експертизи зовнішньоекономічних договорів щодо відповідності міжнародним нормам, валютному законодавству України, рівню цін на продукцію, що імпортується чи експортується, і кон'юнктурі, що склалася на ринках;2. оформлення індивідуальної разової ліцензії на зовнішньоекономічну операцію, яка є підставою для здійснення митного оформлення товарів і проведення банківських операцій за відповідним договором.ТИМЧАСОВЕ ПРИЗУПИНЕННЯ ЗЕД - позбавлення права здійснювати усі види ЗЕД за винятком:1. завершення розрахунків по зовнішньоекономічних операціях, на які з боку українських суб'єктів ЗЕД чи іноземних суб'єктів господарської діяльності були перераховані грошові кошти раніше, до застосування цієї санкції;2. завершення розрахунків по зовнішньоекономічних операціях за продукцію, що була відправлена за кордон України українськими суб'єктами ЗЕД чи відправлена в Україну іноземними суб'єктами господарської діяльності раніше, до застосування цієї санкції.Санкції у вигляді тимчасової призупинки ЗЕД можуть застосовуватися до суб'єктів ЗЕД у випадку: проведення ними дій у сфері зовнішньоекономічних відносин, проведення ними дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки; проведення ними дій, що призводять до порушень міжнародних зобов'язань України; неприйняття протягом року після застосування індивідуального режиму ліцензування заходів для відповідності своєї діяльності вимогам діючого законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин.

32. Біржові угоди та їх особливостіБіржова угода - це особливий вид угод, які

укладаються на біржових торгах брокерами або брокерськими конторами у порядку, встановленому нац біржовими законодавствами та біржовими статутами

Цілі: купівля і продаж реального товару спекулятивні (ф’ючерсні) угоди страхування (хеджування)Характеристика біржових угод

На біржі укладається три основні види угод: угоди з реальним товаром; ф'ючерсні угоди (угоди на строк) і опціонні угоди (угоди з премією за право укладання угоди). 1. Угоди з реальним товаром передбачають купівлю і продаж конкретної партії виробленого або належного до виробництва в конкретному періоді товару.

Особливістю цього виду угод є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до обігу на да-ній біржі в будь-якій кількості, будь-якої якості, з будь-якими умовами поставки (транспортування) і формами розрахунку. Угоди з реальним товаром можуть укладатися як з правом перепродажу, так і без права його продажі. Вони не підлягають ліквідації і завершуються обов'язковою поставкою товару (або передачі права розпоряджатися ним). В залежності від строків поставки реального товару, угоди з ним діляться на два основних види:

а) з негайною поставкою (угода 'спот' або 'кеш'). В цьому випадку товар, який реалізується на біржі, обов'язково повинен бути у наявності, а після укладання угоди - зразу ж переданий покупцю (в строк від 1 до 15 днів). У сучасній біржовій практиці України цей вид біржових угод є переважаючим;

б) з поставкою в майбутньому періоді (угоди типу 'форвард'), строк поставки до 6 місяців. Необхідність таких угод зумовлена тим, що вони дозволяють виробничому або торгівельному підприємству забезпечити непреривність технологічного процесу (за рахунок ритмічності поставки), а також знизити витрати на складські зберігання товарів. 2. Ф'ючерсні угоди (угоди на строк) передбачають купівлю або продажу не реального товару, а лише контрактів на нього в наступному періоді. Цей період на більшості ТБ прийнятий до 1 року, хоч в світові ТБ, які допускають укладання ф'ючерсних контрактів на строк до 5 років. Впровадженню ф'ючерсних угод на біржі передує велика робота по вивченню товарного ринку і розробці типового біржового контракту. Він може бути довгостроковим (починається з купівлі контракту з надією на підвищення ціни; біржові спекулянти, які грають на підвищення цін, називаються биками) та короткостроковим (починається з продажу контракту з надією на пониження ціни; біржові спекулянти, які грають на пониження ціни називаються «ведмедями») 3. Опціонні угоди (угоди з премією) передбачають купівлю права або продажу зобов'язання укласти біржовий контракт на обумовлену кількість товару по заздалегідь зазначеній ціні в межах взаємно узгодженого періоду. Контракт між контрагентами такої угоди

носить назву опціон. У відповідності з цим контрактом продавець опціону одержує премію і бере на себе зобов'язання продавати або купувати, а покупець опціону виплачує премію і одержує право купити або продати конкретний товар на вищеобговорених умовах. Хеджування – це компенсаційні дії покупця або продавця реального товару для запобігання можливим витратам у майбутньому від непередбачуваної змни цін протягом строку поставкиХеджирування покупкою являє собою біржову операцію, в процесі якої продавець реального товару, уклавши форвардну угоду на його продаж, одночасно здійснює купівлю ф'ючерсних контрактів на аналогічну кількість товару. Хеджування продажем- використання короткої позиції на ф’ючерсному ринку тими, хто має довгу позицію на реальному ринку.Використовується для захисту продажної ціни товаруПереваги хеджування: значно знижується ціновий ризик торгівлі товарами чи фін інструментами забезпечується постійний захист ціни без необхідності змінювати політику запасів або викор негнучку сис-му форвардних угод більша гнучкість при плануванні спрощення фін операцій

Недоліки хеджування: базисний ризик витрати несумісність реального і ф’ючерсного ринків

Page 19: Шпора на бакалаврат_все

3 3 . Види мита. Мито, що стягується митницею - податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.Класифікація видів мита: За способом нарахування застосовується такі види мита:Адвалорне - нараховується у відсотках до митної вартості товарів та Інших предметів , які обкладаються митом.Специфічне - нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, що обкладаються митом.

Комбіноване - нараховується за сумою більшої митної вартості.Змішане – поєднує специфічні й адволарне мито. За напрямом руху розрізняють такі види мит а Експортне - Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі території України.Імпортне- ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.Транзитне - мито на товари, що переміщуються в режимі транзиту через митну територію України За походженням розрізняють такі види мита Автономне - Мито вводиться на основі односторонніх рішень органів влади країн.Конвенційне - (Договірне) - мито, що встановлюється на базі двосторонньої угоди.Преференційне - Мито, яке має більш низькі ставки, порівняно з чинним митним тарифом, які застосовуються на основі багатосторонніх угод на товари, що походять із країн, що розвиваються За типами митних ставок розрізняють такі види митаПостійне - це ставки, які централізовано встановлюються органами державної влади і не можуть бути змінені залежно від обставин.Змінне -ставки митного тарифу можуть змінюватися в установлених державною владою випадках (при зміні рівня світових і внутрішніх цін, рівня державних субсидій).

В окремих випадках при ввезенні на митну територію України і вивезенні за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися :+спеціальне+антидемпінгове+компенсаційнеСпеціальне мито застосовується+як захисний захід, якщо товари ввозяться на митну територію України у таких кількостях або на таких умовах, які завдають чи загрожують завдавати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;+як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси в цій галузі, а також як захід для припинення недобросовісної конкуренції у випадках, що визначаються законами України;

+як захід у відповідь на дискримінаційні дії та (чи) недружні дії з боку іноземних держав проти України або у відповідь на дії окремих країн та їх союзів, які обмежують здійснення законних прав та інтересів уб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України.Антидемпінгове мито застосовується у випадках+ввезення на митну територію України товарів за ціною, істотно нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту на момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів, або перешкоджає організації чи розширенню виробництва подібних товарів в Україні;+вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього ввезення, якщо таке вивезення завдає чи загрожує завдати шкоди загальнодержавним інтересам України.Компенсаційне мито застосовується у випадках+ввезення на митну територію України товарів, при виробництві або і експорті яких прямо чи побічно використовувалася субсидія, якщо | таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним | виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або ! перешкоджає організації та розширенню виробництва подібних товарів в Україні;+вивезення за межі митної території України товарів, при виробництві | або експорті яких прямо або побічно використовувалася субсидія, якщо таке вивезення завдає або загрожує завдати шкоди державним інтересам України.

34. Види цінових стратегій при здійсненні ЗТО.Цінова стратегія під-ва – це сукупність методів та способів встановлення цін, що найкращим чином відповідають цілям під-ва з урахуванням внутр і зовн умов його дія-тіВиди цінових стратегій :Піонерські:«Зняття вершків» - встановлення максимально високих цін на новий товар з унікальними техніко-ек х-ми «Що ринок принесе» - встановлення макс високих цін. При загостренні конкуренції – ціни поступово знижаються, їх рівень співвідноситься з величиною обсягів продажу товарів«Поступового проникнення» - встановлення макс низьких цін для швидкого проникнення на новий для під-ва ринокНа основі життєвого циклу товару – встановлення цін залежно від стадії життєвого циклу, у якій перебуває товар, що пропонує фірма. Як правило, на новий товар встановлюється макс високі ціни, які поступово знижуються з переходом товару в наступні стадії життєвого циклуСтандартні: «Першочерговий імідж продукту» - встановлення цін залежно від стадії життєвого циклу товару. На новий товар встановлюються макс високі ціни, які поступово знижуються з переходом товар в наступні стадії життєвого циклу«Цільова частка ринку» - завоювання необхідної частки ринку за рахунок макс низьких цін відповідно до політики низьких витрат«Цільовий обсяг продажу» - відрізняється від стратегія «цільова частка ринку» тим, що частка експортера на відповідному сегменті ринку може не збільшуватись«Вхідний квиток на зарубіжні ринки» - встановлення низьких цін на товар, що вже існують на закордонному ринку, за рахунок зниження якості продукціїУчасть споживача в оцінці якості – застосування експертних оцінок якості споживачами продукту для підвищення його х-кОрієнтація на договірні ціни з урядом – дія-ть під-ва спрямована на закордонні урядові замовлення за договірними цінамиАдаптаційні:Конкурентна – встановлення цін на рівні аналогічних товарів конкурентів, що діють на даному сегменті ринку. Застосовується при досить великій ємності ринку та достатньому рівні вироб потужностей«Проб і помилок» - визначення оптимального рівня ціни шляхом експериментів у роздрібній торгівлі

Page 20: Шпора на бакалаврат_все

35. Визначення кількості та якості в контракті.ЗТК-нотаріально-оформлена угода двох або більше субєктів ЗЕД та їх іноз контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у ЗЕД.

Найчастіше визначення кількості не виділяється в окрему статтю, а входить у статтю "Ціна та кількість" або "Предмет та кількість". Але у будь-якому випадку, визначаючи кількість товару, сторони повинні узгоджувати:

одиниці вимірювання кількості. Кількість товару вказується у характерних для нього одиницях вимірювання, прийнятих у міжнародній торгівлі для даного товару.

порядок визначення кількості; систему мір та ваги. У контракті необхідно

встановити систему міри та ваги, тому що у різних країнах використовуються різноманітні системи мір та ваги. Так, країни Західної Європи, Центральної та Латинської Америки, більшість держав Африки та Південно-Східної Азії дотримуються метричної системи, але застосовують поряд з нею свої національні системи мір (наприклад, пікуль та кілограм - у Малайзії, Таїланді, Японії, КНР, Кореї; ароба та кг - у Чилі, Парагваї, Кубі, Бразилії; канді та кг - у Індії; кантар та літри - у Колумбії). СШ А та Канада застосовують американську систему, а також (з певними змінами) метричну систему мір та свої національні системи мір (фунт, ам.галон, л, тан, пек, грейн, драм, амер. квартер, центал).

застереження "близько" та "за опціоном". У контрактах купівлі-продажу на сировинні товари, продукти харчування та інші товари, що вимірюються одиницями маси та об'єму, які поставляються насипом, навалом або наливом, позначення кількості звичайно доповнюється застереженням, де вказується допустиме відхилення фактично поставленого товару продавцем від кількості товару, обумовленого в контракті (внаслідок усушки, утруски, витоку тощо) - опціон по кількості. Це застереження називається застереженням "близько", і після цифри, що визначає у контракті кількість, ставиться відсоток відхилення із знаком +/-. Контракт може містити вказівку про те, що продавець або покупець має право скористатись можливістю відступу від зазначеної у ньому кількості. У такому разі твердо фіксована у контракті кількість може супроводжуватися застереженням, що покупцю (продавцю) надається право закупити (продати) у продавця (покупця) додатково визначену кількість товару на тих самих умовах. Це право виражається словами "за опціоном покупця (продавця) "або "за виробом покупця (продавця) ".

чи включаються тара та упакування у кількість товару; У контракті обумовлюється також, чи входить тара й упакування у кількість товару, що поставляється. Залежно від цього розрізняють: 1) масу брутто – масу товару разом з внутр та зовн упаковками; 2) масу нетто - масу товару без будь-якої упаковки; 3) "масу брутто за нетто "- у тих випадках, коли маса товару становить не більш як 1 -2% від маси товару і ціна тари незначна, то сторони нехтують масою тари.

які організації визначають кількість товару; якими документами засвідчується кількість товару.

Визначити якість товару у контракті купівлі-продажу - означає встановити якісну хар-ку товару, тобто сук-ть властивостей, що визначають придатність товару для викор-я його за призначенням відповідно до потреб споживача. У міжнародній практиці використовуються такі способи визначення якості:1) За стандартом. Цей спосіб передбачає, що якість товару має точно відповідати певному стандарту. Стандарти розробляються різними урядовими організаціями (так звані національні стандарти, наприклад ДОСТ, DIN), спілками підприємців, науково-технічними асоціаціями та інститутами, страховими компаніями тощо. За стандартом визначається якість масового попиту, машин, обладнання, уніфікованої продукції, чорних металів, зернових, каучуку, бавовни тощо.2) За технічними умовами. Якщо на даний товар відсутні стандарти чи існують особливі умови його вир-ва та експлуатації, то для встановлення спец вимог до його якості застосовуються техн умови. ТУ містять докладну технічну характеристику товару, описання матеріалів, з яких він має виготовлятися, правила та методи перевірки і випробувань. 3) За специфікацією. Специфікація, яка є додатком до договору, містить звичайно необхідні технічні параметри, які характеризують товар. 4) За зразком. Цей спосіб передбачає надання продавцем покупцю зразків товарів і підтвердження їх покупцем, після чого вони стають еталонами. Звичайно прийнято відбирати три зразки: один екземпляр зберігається у покупця, другий у продавця, третій — у нейтральній організації (наприклад торговій палаті), зазначеній у договорі.Цей спосіб використовується в основному у торгівлі споживчими товарами, а також деякими видами обладнання та машинами індивідуальног виготовлення і часто використовується при укладенні контрактів на виставках та ярмарках.5) За описом. Цей спосіб використовується для визначення якості товарів з індивідуальними ознаками, наприклад фруктів. У контракті докладно описуються усі властивості товару.6) За попереднім оглядом. Так продаються товари на аукціонах та зі складів. 7) За вмістом окремих речовин у товарі. Цей спосіб передбачає встановлення у контракті у % мінімально допустимого вмісту корисних речовин та максимально допустимого вмісту небажаних елементів або домішків. 8) За виходом готової продукції. При цьому способі у контракті встановлюється кількість (у % до загальної маси або в абсол величинах) кінцевого продукту, який має бути одержаний із сировини (наприклад, цукру-рафінаду із цукру-сирцю, пряжі із вовни, олії із насіння).9) За натурною вагою. Цим способом визначається якість зернових. Натурна вага - це вага одного гектолітра (одиниці об'єму) зерна. Натурна вага характеризує фіз властивості зерна (форма, величина зерна, наповненість, питома вага), а також дає уявлення про вихід борошна та крупи з нього 10) Спосіб "тель-кель" (такий, який є). Цей спосіб застосовується, зокрема при продажу врожаю зернових, цитрусових "на пні" (ще не зібраного), коли

продавець не відповідає за якість поставленого товару, і означає поставку товару "яким він є". Покупець зобов'язаний прийняти товар незалежно від його якості, якщо він відповідає назві (виду, сорту), вказаній у договорі, та не має права подавати рекламацію вугілля, насіння, крупинок солі), забарвлення товару (бавовни, цукру, каучуку), запаху тощо.

Page 21: Шпора на бакалаврат_все

36. Визначення умов платежу в контракті.ЗТК-нотаріально-оформлена угода двох або більше субєктів ЗЕД та їх іноз контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у ЗЕД.Цей розділ містить визначення:

валюти платежу; курсу перерахунку валюти платежу; виду, форми та засобу розрахунків за поставлений

товар; переліку товаророзпорядчих документів; заходів проти необгрунтованої затримки платежу

або інших порушень.При виборі валюти платежу враховують такі фактори:

1) Х-р товару ( сировина, обладнання, послуги, ноу-хау тощо)2) Кон’юнктура ринку відповідного товару (сприятлива чи ні)3) Торгові звичаї (кредит, готівка тощо)4) Наявність міжурядових платіжних угод 5) Норми національного валютного контролю країн-контрагентів6) Одноманітні правила щодо застосування форм розрахунків (інкасо, акредитив), що склалися у банківській практиці

Умови платежу встановлюють, на якій стадії руху товару здійснюються його оплата і чи буде вона здійснюватись одноразово чи окремими внесками

37. Визначення умов прийому-здачі товару в контракті.ЗТК-нотаріально-оформлена угода двох або більше субєктів ЗЕД та їх іноз контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у ЗЕД.

Здавання-прийняття товару є одним актом, в результаті якого відбувається передача товару покупцю та перевірка відповідності фактичних кількості та якості товару тим, які передбачені в контракті. Для продавця здавання товару фактично означає поставку товару покупцю. У контракті сторони зазначають порядок здавання-прийняття, а саме:

вид (характер) здавання-прийнття; місце та строки здавання-прийняття; способи здавання-прийняття за кількістю; способи здавання-прийняття за якістю.За видами прийняття-здавання може бути: попереднє, яке полягає в інспектуванні процесу

виробництва товару, випробовуванні товару, огляді товару на підприємстві продавця або ж у вихідному порту, на прикордонній станції з метою встановлення відповідності його кількості та якості умовам договору, а також для встановлення правильності упакування та маркірування товару.

остаточне, яке встановлює фактичне виконання поставки у встановленому місці і у належний строк. Результати такого прийняття є обов'язковими для обох сторін та лягають в основу розрахунку за угодою та подання претензій.

Місце фактичного здавання-прийняття товару точно встановлюється у договорі поряд із назвою базисної умови поставки.

Строк здавання товару визначається строком поставки, встановленим у контракті. Строки прийняття товару за кількістю та за якістю, як правило, не збігаються. Перевірку за кількістю покупець звичайно зобов'язаний зробити негайно після прибуття товару. Для якісного прийняття встановлюються триваліші строки.

Відповідно до усіх умов "Інкотермс 2000" продавець до поставки товару повинен за свій рахунок забезпечити перевірку товару (перевірку якості, вимірювання, зважування, підрахунок). Дані цієї перевірки відображаються у товаросупроводжувальних документах (сертифікат якості, упакувальний лист, відвантажувальна специфікація).

Продукція, яка надійшла у справній тарі, приймається на складі покупця при розкритті тари.

Прийняття продукції, що поставляється без тари, у відкритій тарі, а також прийняття за масою брутто та кількістю місць продукції, що постачається у тарі, здійснюється:

на складі продавця - при вивезенні товару покупцем (базисна умова - EXW);

на складі покупця - при доставці товару продавцем (базисні умови - DDP DDU);

у місці розкриття опломбованих, або у місці розвантаження неопломбованих транспортних засобів, або на складі перевізника - при доставці та видачі вантажу перевізником.

Якщо товар поставлений у справній тарі, прийняття за масою нетто та кількістю товарних одиниць всередині тарних місць здійснюється на складі кінцевого покупця.

Якщо кількість товару виражається у вагових чи об'ємних одиницях, існують два способи прийняття товару за кількістю:

• за відвантаженою вагою;• за вивантаженою вагою.Покупець здійснює приймання товару за якістю,

перевіряючи відповідність якості поставленого товару супроводжувальним документам, наданим продавцем або перевізником, або раніше відібраним зразкам, технічним умовам, кресленням, здійснюючи випробовування вантажу, що надійшов.

У ЗТК може бути обумовлено, що покупець повинен прийняти товар, якщо відхилення від встановленої якості не перевищує певну границю за відповідно меншою ціною. Ця знижка називається рефакцією. Якщо вища якість, то покупець платить продавцю надвишку за підвищену якість, яка називається боніфікація. Розміри рефакції та боніфікації встановлюються у ЗТК або арбітражем.

Перевірка товару як за кількістю, так і за якістю може здійснюватися двома методами:

- вибірковим, який застосовується до товарів, що поставляються у тарі та упакуванні, якщо існує домовленість сторін про застосування вибіркового методу та поширення результатів перевірки на всю партію товару. У разі застосування вибіркового методу у контракті встановлюється частка у процентах від партії товару, яка підлягає перевірці, або визначається мінімум одиниць, що підлягають перевірці, та спосіб їх відбору;

- суцільним, який використовується найчастіше для перевірки кількості та якості поставленого товару.

У контракті обумовлюється питання про те, хто здійснює здавання-прийняття товару. Прийняття може здійснюватися:

• сторонами або їх представниками спільно;• зазначеною у контракті компетентною організацією

у країні експортера, яка видає сертифікат про якість;• зазначеною у контракті незацікавленою

контролюючою організацією, призначеною за згодою сторін.

До участі у прийнятті товару за кількістю і якістю та складанні актів експертизи, на підставі яких покупець може подати претензію продавцю або перевізнику, залучаються:- експерти бюро товарних експертиз із Торгово-промислових палат або їх регіональних відділень;- аварійні комісари страхових компаній;- компетентні представники незацікавлених організацій (торгового відділу місцевих органів влади або інших організацій, які не входять до тієї ж системи, що і вантажоотримувач (покупець)).

Page 22: Шпора на бакалаврат_все

38. Гарантії, санкції, рекламації в контракті.ЗТК-нотаріально-оформлена угода двох або більше субєктів ЗЕД та їх іноз контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у ЗЕД.

Більшість контрактів містить умови про надання гарантій якості товару, який поставляється. Відносно товарів, для яких не встановлюються гарантії, в контракті може вказуватись термін, протягом якого покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо кількості та якості.

Претензії, що подаються покупцем продавцю у зв'язку із невідповідністю якості та кількості поставленого товару умовам ЗТК, називаються рекламаціями.

Рекламації можуть подаватись лише по тих питаннях, які не були предметом прийняття товару, здійсненого згідно з умовами контракту, а також у тих випадках, коли виявлено, що подані продавцем документи не відповідають фактичним даним, які характеризують виконання поставки товару.

Гарантії якості - це встановлені законом зобов'язання продавця відповідати за матеріальну недостачу товару, виявлену протягом гарантійного періоду. Гарантії розповсюджуються не тільки на обумовлену в контракті, а й на ту якість, яка випливає із суті угоди. У випадку відхилення від неї покупець має право пред'явити продавцю претензії щодо якості товару.

У зв'язку з правами та обов'язками сторін щодо гарантій та претензій в контрактах обумовлюються:

1) обсяг та термін гарантій (залежить від складності товару і технічних умов контракту)

2) термін пред'явлення претензій - там, де гарантії не передбачені; становить від кількох місяців до кількох років. Він може бути встановлений від:

• дати поставки товару;• дати запуску обладнання в експлуатацію;• дати передачі товару першому споживачу;• моменту отримання покупцем від продавця

повідомлення в письмовій формі, про те, що товар готовий до відправки.

Термін пред 'явлення претензій в тих контрактах, що не передбачають гарантій, встановлюється за домовленістю сторін, залежить від характеру товару і, значною мірою, від співвідношення позицій продавця та покупця, що визначається гостротою конкуренції та зацікавленістю продавця в покупці. При цьому встановлюються різні терміни для пред'явлення претензій щодо якості та кількості, причому перший термін триваліший, ніж другий.

Стосовно терміну гарантії і пред'явлення претензій учасникам зовнішньоторгової угоди слід мати на увазі, що коли продавець цінує свою репутацію, він іде на те, щоб задовольнити претензії покупця і тоді, коли термін гарантії вже закінчився.

3) способи врегулювання претензій, які має право пред'явити покупець продавцю при поставках, що не відповідають умовам контракту, можуть бути такими:

відмова від дефектного товару та повернення виплачених грошей4

виправлення дефектів за рахунок продавця;

зниження ціни товару або надання знижки з ціни рекламованого товару шляхом уцінки усієї партії товару пропорційно проценту дефектного товару;

заміна дефектного товару товаром відповідної якості;

поповнення недовантаження окремою партією або при наступних поставках;

зобов'язання врахувати встановлену суму за рекламований товар при розрахунках по наступних поставках по тому ж контракту або у наступній угоді.

4) випадки, на які гарантії не поширюються та претензії не задовольняються.

39. Економічний зміст , правові засади оренди та фінансової оренди.

Згідно ЗУ «про оренду державного та комунального майна» оренда – це засноване на договорі строкове платне користування майном, що необхідно орендареві для здійснення підпр та ін дія-ті.

Лізинг – різновид підпр дія-ті, яка спрямованан на інвестування коштів у рухоме та нерухоме майно, що спеціально передається за договором фіз та юрид особам на відповідний період для викор-я в підпр цілях.

Особливості орендної угоди: орендні відносини мають винятково договірний

хар-р і не можуть виникати на підставі планових завдань або ін адмін-управл актів;

оренда передбачає передачу майна у користування; користування майном є платним, що забезпечується

внесенням орендарем орендодавцеві орендної плати у визначених розмірах;

оренда передбачає передачу майна у строкове користування.

Економічна сутність лізингу – передача однією стороною іншій стороні матер цінностей у тимчасове викор-я з виплатою вартості послуг лізингоодержувача у % за кредит.

Об’єкти міжнародного договору лізингу: обладн-я заг пром значення; транспортні засоби; підйомне-транспортне та будів облад-я; засоби обчислювальної техніки й обробки

інформації; офісне та поліграфічне облад-я; товари споживчого призначення.Суб’єкти лізингової операції: лізингодавець – лізинговий посередник, фірма, яка

спеціалізується на купівлі-продажу ібудівництві рухомого та нерухомого майна вироб хар-ру;

лізингоодержувач – користувач чи споживач об’єкта оренди у вигляді пром чи торг підпр-ва;

продавець лізингового майна – фірма вироб чи торг профілю з випуску або доставки облад-я згідно із заявкою орендатора.

Класифікація видів лізингу: за складом учасників: прямий; зворотний;

непрямий; тристоронній; багатосторонній за типом майна: лізинг рухомого майна; лізинг

облад-я; лізинг «секонд-хенд»; лізинг нерухомості

за ринком: внутрішньонаціональний; зовнішній (міжнародний): експортний, імпортний; транзитний; спеціальний.

за ступенем окупності: фінансовий з повною окупністю; оперативний з неповною окупністю; великомасштабний лізинг.

за обсягом обслуговування: чистий; «мокрий» (з повним набором послуг); з частковим набором послуг.

за цільовим призначенням: дійсний; фіктивний (спекулятивний).

за характером платежів: грошовий; компенсаційний; змішаний.

за способом фінансування: за рахунок власних коштів; за рахунок залучених коштів; роздільний.

За намірам учасників: терміновий; поновлювальний.

40. Квотування ЗЕД в УкраїніКВОТА - кількісне обмеження обсягів

продукції, що дозволяється щорічно до ввозу чи вивозу з країни

ВИДИ КВОТ1.Глобальні - контингенти (квоти), що

встановлюються щодо товару без зазначення конкретних країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.

2.Групові - квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням груп країн, куди товар експортується або з яких він імпортується.

3. Індивідуальні - квоти, що встановлюються щодо товару з визначенням конкретної країни, куди товар може експортуватись або з якої він може імпортуватись.

Дієвість системи ліцензування і квотування та її вплив на розвиток національної економіки залежить від того, яким чином надаються права на здійснення експорту чи імпорту товарів.

Методи розподілу:=> за системою явної переваги;=> за "методом витрат"=> аукціон на конкурсній основі.Наслідки від збільшення попиту при застоуванні

імпортної квоти.

Оскількі головне завдання квоти зберегти не ціни. А обсяги імпорту на певному рівні, то внаслідок підвищення попиту внутрішня ціна на товар збільшиться до рівня Р`g. Внутрішнє вир-во ↑ до Q2

s, а споживання станокитеме Q2

d . При цьому величина імпорт залишитьс незмінноюв рамках квоти, тобто Q`d*Q`s=Q2

d*Q2s. Зростання попиту на товар спричинило

збільшення його внутрішньо ціни. Отже, у разі ↑ попиту на товар імп квота має більш обмежувальний хар-р,ніж імпортне мито, оскільки дає змогу утримувати імпорт у заданих обсягах.

Імпортна квота:Ефект доходу полягає: Перерозподіл доходу від

споживачів до фІрм,що імпортують товариЗростання внутрішнього попиту на товар - Приводить

до збільшення його внутрішньої ціниАдміністративний - Потребує створення системи

розподілу імпортних ліцензійОбтяжувальний ефект -Обмежує імпорт бажаним

обсягом

41. Ліцензування ЗЕД в Україні.З усіх видів нетарифних обмежень найбільш

популярними є ліцензування і квотуванняЛІЦЕНЗІЯ - дозвіл на ввезення чи вивезення товарів,

продукції, різних послугВиди ліцензій1. Відкриті (індивідуальні] - дозвіл на експорт

(імпорт) товару протягом певного часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

2. Разові (індивідуальні) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктам ЗЕД на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

З Генеральні - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певного товару та (або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару.

42. Методи формування і розрахунку ціни у ЗТКМетоди ціноутворення Витратні методи : 1. методи повних витрат:

«витрати плюс…» «цільового прибутку» «рентабельності інвестицій» «аналізу беззбитковості»

2. методи прямих витрат : «маржинальних цін» «маржинального прибутку» «граничного аналізу»

Ринкові методи:1. Методи орієнтовані на попит:

«споживної оцінки» «цінової дискримінації» Цінової лінії1. Методи, орієнтовані на конкуренцію: «цінового лідера» «Тендерне ціноутворення»2. Аналогові методи: «встановлення цін на рівні конкурентів» «встановлення власних конкурентних цін»

Параметричні методи:1. Метод питомих показників2. Метод регресійного аналізу

Page 23: Шпора на бакалаврат_все

3. Метод експертних оцінок4. Агрегатний методДиференціація витрат фірми для цілей витратного ціноутворенняПрямі змінні витрати:

Витрати на сировину та матеріли Пряма зарплата промислово-виробничому та

комерц персоналу Витрати на придбання інструменту Витрати на спеціальну експортну упаковку Транспортні витрати Страхування експортних вантажів Виплата комісійної винагороди агентам та

посередникамНепрямі змінні витрати:

Зарплата допоміжного персоналу Витрати на допоміжні матеріали Витрати на електроенергію, воду Витрати на опалення Витрати на зберігання товарів

Постійні витрати: Витрати на утримання та експлуатацію обладнання Амортизаційні витрати Витрати на утримання амін-управ персоналу Витрати на НДДКР Соц страх Орендна плата Збутові витрати Витрати на рекламу Виплати податків та ін обов’язкових платежів Фін витрати (% за кредит, банківські витрати)

Структура ціни експортного товаруПовна «національна» собівартість + Вартість упаковки та маркування + Частка витрат на функц експортного відділуЕкспортна собівартість до відправки товару +Вартість вантажно-розвантажувальних робіт у кр-експортері + Транспортні витрати у кр-експортері + Витрати на страхування + «Консульські витрати» + Витрати, пов’язані з перетином держ кордонуСобівартість товару доставленого до кр-імпортера + Витрати на збут + Фін витрати + Вартість відшкодування фін, політ, комерц ризикуЕтапи формування ціни у контракті; 1. Визначення одиниці виміру ціни:

За кількісною одиницею товару (кг, м, л, шт.) За рахунковою одиницю (десяток, сотня, дюжина) За ваговою одиницею, з базового вмісту речовини у

товарі (залізні руди)2. Визначення валюти ціни: Валюта продавця Валюта третьої країни Валюта покупця

3. Визначення базису ціни – розрах продавцем на основі конкурентних матеріалів

або інших джерел та узгоджується з покупцем при підписанні контракту4. Визначення способу фіксації ціни:

У момент його укладання Протягом строку його дії На момент виконання

Способи фіксації ціни: Ціна з наступною фіксацією (price to be fixed) Гнучка ціна(flexible price) Ковзна ціна(sliding price) Тверда ціна(firm, fixed)

Якщо у контракті ціна становить у залежність від зміни ринкових цін, то у тексті контракту це зазначається застереженнями 3-х видів:

Застереження «hausse» (підвищення), яке означає, що будь-яке підвищення ринкової ціни зумовлює підвищення контрактної ціни

Застереження «baisse» (пониження), яке означає, що будь-яке зниження ринкової ціни зумовлює зниження контрактної ціни, а будь-яке підвищення ринкової ціни до уваги не береться

Застереження «hausse-baisse», яке ставить зміну контрактної ціни у залежність від відповідної зміни ринкової ціни Етапи розрахунку ковзної ціни:

1. визначення базисної ціни та її стр-ри2. момент початку зміни ціни3. границя змінності (на практиці 15-20% базисної

ціни )Базисна ціна – розрах продавцем на основі

конкурентних матеріалів або інших джерел та узгоджується з покупцем при підписанні контрактуС = А+В+D+…,Де С – базисна ціна А – коеф гальмування, тобто незмінна частка у змінній частині ціни; А=10-20% та відбиває частину вартості основних фондів, яка переноситься на вартість продукції, запланований прибуток тощо; продавці зацікавленні у зменшенні цього коеф, а покупці, навпаки, - в його збільшенні з тим, щоб зменшити вплив та ціни інфляційного зростання ставок заробітної плати та цін на сировинні матеріали; В – частка у ціні витрат на заробітну плату; D – частка у ціні затрат на сировину та матеріалиТочка відліку початку змінності цін – дата комерц пропозиції експортера, рідше – дата підписання контрактуРОЗРАХУНОК ЗМІНЕНОЇ ЦІНИ НА ДАТУ ПОСТАВКИОстаточна ціна = постійна складова + вартість матеріалів та дата їх закупівлі + вартість робочої сили через 2/3 часу від початку виготовлення С1=С0(А+ В*Р1/Р0+D*M1/M0+…)P1/P0 - індекс заробітної плати у галузі, яка випускає дану продукцію, відповідно на періоди перерахунку ціни та встановлення базової ціни; M1/M0- індекси цін на матеріали, які викор для виготовлення даної продукції, відповідно на періоди їх закупівлі постачальником та встановлення базової ціниМетод «Витрати + прибуток»Ц=C*(1+R/100)де Ц – ціна експортної продукціїС – собівартість вироб та експорту продукціїR – рентабельність вироб та експорту продукції(%)Метод «Цільового прибутку» Ц=C+EN*K

де Ц – ціна експортної продукції С – поточні витрати на вироб та експорт К – інвестиції в основний та обіговий капітал EN- норма прибутку на капіталEN= П/К, П-прибутокМетод «Граничне ціноутворення» ЦЕ

lim=Be/Kb

- мінімально допустима (гранична) ціна експорту продукції- повні витрати на вироб та експорт продKb= Цвз/ЦзрЦвз- середні ціни на внутр ринкуЦзр- середні ціни на зовн ринкуКонкурентний методКонкурентний метод – внутр документ під-ва, в якому шляхом зведення основних комерц та тех.-ек показників визначається орієнтовний рівень експортної/імпортної ціни на основі комерц і тех. відомостей про товар із укладених контрактів за минулі роки та одержаних від фірм пропозицій

43. Митне декларування.Обов'язковою умовою митного оформлення на вантажі є їх декларуванняДекларування - це заява за встановленою формою точних даних про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів: про самі товари і предмети, а також будь-яких відомостей, необхідних для митного контролю і митного оформленняДекларування здійснюється: безпосередньо власником вантажу; на підставі договору підприємствами, що допущені митницею до декларування.Документом, який свідчить про допуск підприємства до процесу декларування, є свідоцтво декларанта.Основні права підприємства, що здійснює декларування на підставі договору .+декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;+подавати митному органу України документи, необхідні для митного оформлення;+пред'явити митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;+забезпечити сплату митних платежів, установлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;+оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України;

Взаємовідносини власника вантажу і підприємства базуються на договірній основі. При цьому

підприємство-декларант виконує обов'язки і несе відповідальність у повному обсязі як і власник вантажу.

Основним документом, на базі якого здійснюється декларування вантажів, є вантажна митна декларація, оформлення якої є обов'язковою умовою допуску вантажів до процесу розмитнення.Вантажна митна декларація - це уніфікований документ, який містить точні дані про мету переміщення через митний кордон товарів та інших предметів, про самі товари та інші предмети, про відправника, отримувача та декларанта вантажу, спосіб (порядок) переміщення вантажів, умови поставки, спосіб розрахунків.

З 1 січня 1993 р. ВМД використовується для декларування і митного оформлення товарів та інших предметів, які переміщуються через митний кордон України.Вантажна митна декларація+не заповнюється, якщо вартість товарів І майна менша 100 дол. США+заповнюється, якщо вартість товарів і майна перевищує 100 дол. США

Page 24: Шпора на бакалаврат_все

44. Нетарифні методи регулювання зовнішньоекономічної діяльностіГоловні причини застосування нетарифного регулювання: Значне порушення рівноваги з певних груп товарів на національному ринку Необхідність забезпечення певних пропорцій між імпортною та експортною сировиною у виробництві Порушення об'єктом зовнішньоекономічної ДІЯЛЬНОСТІ правових норм даної діяльності, що встановлено законодавством країни Значне погіршення платіжного балансу Максимальний рівень зовнішньої валютної заборгованості Значна різниця між цінами нутрішнього і зовнішнього ринкуКласифікація нетарифних обмежень залежно від метиЗастосування:=> бар'єри, що мають за мету загальне обмеження імпорту;=> бар'єри, що спрямовані на торговельну дискримінацію окремих державза допомогою стимулювання імпорту із інших держав; => заходи, що обмежують або субсидують експортКласифікація нетарифних методів регулювання за механізмами дій: паратарифні заходи - це різні види зборів (крім мита), внутрішні податки, спеціальні цільові збори. Офіційно ці заходи не застосовуються з метою регулювання зовнішньої торгівлі, але водночас суттєво впливають на неї; заходи контролю за цінами, які спрямовані на захист інтересів національних товаровиробників (компенсаційні й антидемпінгові процедури); фінансові заходи, які передбачають особливі правила здійснення валютних операцій для регулювання зовнішньої торгівлі; кількісне регулювання, тобто встановлення обсягів і напрямів товаро- потоків; державна монополія зовнішньої торгівлі; технічні бар'єри, тобто контроль за товарами, що імпортуються, відповідно до національних стандартів.Класифікація нетарифних методів регулювання залежно від інструменту застосуванняЕкономічні: Демпінг, Експортні кредити; Субсидії при експорті; Надання пільги;Внутрішні податки і збориАдміністративні: Реєстрація експортних чи імпортних товарів; Технічні бар'єри; Вимоги щодо вмісту місцевих компонентів; Політика в рамках державних закупок; Кількісні обмеженняПравові: Правові режими; М іжнародні конвенції; Двосторонні угодиПоказники ефективності використання нетарифних засобів регулювання:Індекс частоти- показує частку тарифних позицій, які покриті нетарифними обмеженнями. Як правило,

використовується для визначення рівня нетарифних обмежень, але не показує відносну важливість обмеження окремих статей імпорту та їх ефективність для економікиІндекс покриття торгівлі - показує вартісну частку експорту та імпорту, що покриваються нетарифними обмеженнями. Недоліком даного індексу є те, що він недооцінює впливу найбільш інтенсивних нетарифних бар'єрівІндекс впливу на ціни - співвідношення ціни світового ринку та ціни на товар, імпорт або експорт якого підпав під нетарифне регулювання. Недоліком даного індексу є те, що не вся різниця між національною і світовою ціною на товар залежить від нетарифних обмежень.

45. Обов’язки продавця щодо поставки товару і передачі документів.ЗТК-нотаріально-оформлена угода двох або більше субєктів ЗЕД та їх іноз контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у ЗЕД.Основними обов'язками продавця при виконанні ЗТК є: поставити товар в обумовлений пункт; повідомити покупцю про відвантаження товару; забезпечити упакування товару; передати покупцю документи на товар; нести ризики і витрати до моменту надання товару у розпорядження покупця в місці, зазначеному в контракті відповідно до базисних умов поставки, і в термін, обумовлений у контракті.Продавець повинен поставити товар якщо договір встановлює чи дає можливість визначити дату поставки - в цю дату; у будь-якому іншому разі - є обумовлений термін після укладення договоруЯкщо продавець зобов'язаний передати документи, що стосуються товару, він повинен зробити це в термін, у місці й у формі, що передбачені договором: Якщо продавець передав документи раніше зазначеного строку, він може до закінчення цього строку усунути будь-яку невідповідність у документах за умови, що здійснення ним цього права не завдає покупцеві незручностей чи небажаних витрат. Покупець, однак, зберігає право вимагати відшкодування збитків відповідно до Конвенції ООН "Про міжнародні договори купівлі -продажу".!!!Продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований у такий спосіб, як це вимагається за договором.Товар не відповідає договору, якщо він (крім випадків, коли сторони домовились про інше): непридатний для тих цілей, для яких такий товар, зазвичай,використовується; якість товару не відповідає якості товару, представленого продавцем покупцеві як зразок чи модель; не затарований чи не упакований звичайним для таких товарів способом,а за відсутності такого- способом,який є неналежним для збереження й захисту даного товару.

!!!Продавець несе відповідальність за будь-яку невідповідність товару, яка існує в момент переходу' ризику на покупця, навіть якщо ця невідповідність стає очевидною тільки пізніше.

46. Основні показники функціонування ЗЕ системи країни.

Функціонування будь-якої економічної системи, в тому числі і у сфері зовнішньоекономічних відносин, можна характеризувати сукупністю економічних показників. Вони, своєю чергою, поділяються на кількісні та якісні.

Кількісні показники - відображають кількісні зміни у сфері зовнішньоекономічної діяльності або загальні обсяги зовнішньоекономічних операцій.

Якісні показники - характеризують раціональність використання коштів у сфері взаємовідносин.

Показники функціонування ЗЕД країни1. Показники інтегрованості країни до світової

системи господарства (Експортна квота, Імпортна квота, Зовнішньоторго вельна квота)

2. Показники обсягу зовнішньоекономічних зв'язків ( Обсяг експорту, Обсяг імпорту, Зовнішньоторго вельний оборот, Генеральна торгівля, Офіційні валютні резерви, Реекспорт, Реімпорт, Обсяги зовнішніх інвестицій);

3. Показники структур зовнішньоекономічних звязків ( Товарна структура, Географічна структура, Інституціональна структура

4. Показники динаміки зовнішньоекономічних відносин (Темпи зростання, Темпи приросту);

5. Показники результативності зовнішньоекономічної діяльності( Іноземні інвестиції-на душу населення, Платіжний баланс, Експорт на душу населення, Імпорт на душу населення, Зовнішньоторговельний оборот на душу населення, Зовнішній борг країни)

ПОКАЗНИКИ ІНТЕГРОВАНОСТІОсновними показниками, які використовують для

визначення ступеня залежності економіки від міжнародних економічних відносин, є експортна, імпортна та зовнішньоторговельна квота.

Експортна квота - це кількісний показник, який характеризує значущість експорту для економіки в цілому і окремих галузей з тих чи інших видів продукції. У рамках всього національного господарства вона розраховується як співвідношення вартості експорту (Е) до вартості валового внутрішнього продукту (ВВП) за відповідний період у відсотках:

КЕ = Е/ВВП х100%.Імпортна квота - це кількісний показник, що

характеризує значущість імпорту для економіки країни й окремих галузей з різноманітних видів продукції. У рамках всього національного господарства імпортна квота розраховується як співвідношення вартості імпорту (І) до вартості ВВП:

Кі = І/ВВПх100%.Зовнішньоторговельна квота визначається як

співвідношення сукупної вартості експорту й імпорту, діленої навпіл, до вартості ВВП у відсотках:

К3 = 1/2 (Е+І) /ВВП х 100%.

ПОКАЗНИКИ ОБСЯГУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ

- обсяг експорту товарів - вивезення товарів з країни;- обсяг імпорту товарів - ввезення товарів до країни;- зовнішньоторговельний оборот - сукупний обсяг

експорту-імпорту- товарів за визначений період часу (як правило, за

рік);- генеральна торгівля - вартість

зовнішньоторговельного обороту та- вартість транзитних товарів;- реекспорт - вивезення раніше завезеного товару;- реімпорт - ввезення раніше вивезених товарів;- офіційні валютні резерви - перебувають у

розпорядженні Центрального банку країни і використовуються для регулювання незбалансованості платіжного балансу з поточних операцій та руху капіталу;

- зовнішні інвестиції - це цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

ПОКАЗНИКИ СТРУКТУРИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ:

товарна структура - це показники розподілу експорту й імпорту по

основних товарних позиціях;географічна структура - розподіл

зовнішньоекономічних операцій загрупами країн і регіонами;інституціональна структура - розподіл

зовнішньоекономічних зв'язківза суб'єктами та методами товарного обміну.ПОКАЗНИКИ ДИНАМІКИ

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХЗВ'ЯЗКІВ: темпи зростання зовнішньоекономічних зв язків:• темпи зростання експортуТзр. Е=Езвр/Ебр*100%.де Тзр.е. - темпи зростання експорту;Е з.в.р. - обсяг експорту у звітному році; Е б.р. - обсяг

експорту в базисному році;■ темпи зростання імпортуТзр.і= Із.р/Іб.р*100%,де Тзр.і. - темпи зростання імпорту; І з.р. - обсяг

імпорту у звітному році; І б.р. - обсяг імпорту в базисному році;

■ темпи зростання зовнішньоторговельного обороту

Т р.зт.об= ЗТО зв.р/ЗТО б.р.*100%де Т р.зт.об. - темпи зростання

зовнішньоторговельного обороту; ЗТО в.р. - обсяг зовнішньоторговельного обороту у звітному році; ЗТО б.з. - обсяг зовнішньоторговельного обороту в базисному році;

■ темпи приросту зовнішньоекономічних зв'язків:• темпи приросту експортуТ пр.е. = Т.р.е.зв.р. - Тр.е.бр.,де Т пр.е. - темпи приросту експорту;Т р.е.зв.р. - зростання темпу експорту в звітному році;

Т р.е.б.р. - темпи приросту експорту в базисному році;

Page 25: Шпора на бакалаврат_все

темпи приросту імпорту ТТпр. і. = Тзр.і.зв.р. - Тр.і.бр.,де Тпр.і. - темпи приросту Імпорту;Тзр.і.зв.р. - темпи зростання імпорту у звітному році;

Тзр.і.б.р. - темпи зростання імпорту в базисному році;• темпи приросту зовнішньоторговельного оборотуТпр.ЗТО - Тр.ЗТОзв.р. - Тр.ЗТОб.р.де Т пр.ЗТО - темпи приросту

зовнішньоторговельного обороту;Т зр.зто зв.р. - темпи зростання

зовнішньоторговельного обороту взвітному році; Т зр.ЗТО б.р. - темпи зростання

зовнішньоторговельного обороту вбазисному році.■ •

ПОКАЗНИКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ЗВ'ЯЗКІВ:

Платіжний баланс - це співвідношення платежів країни за кордон та їх надходження з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць)

Експорт на душу населенняЕ д.н. =Е зв.р/Кде Е д.н. - обсяг експорту на душу населення в даному

році; Е зв.р. - обсяг експорту у звітному році; К - кількість населення у країні.

Імпорт на душу населенняІд.н. =І зв.р./К де І д.н. - обсяг імпорту на душу населення у звітному

році; І зв.р. - обсяг імпорту у звітному році; К - кількість населення у країні.

Зовнішньоторговельний оборот на душу населенняЗТОд.н. =ЗТО зв.р. /К,де ЗТО д.н. - обсяг зовнішньоторговельного обороту

на душу населення-у звітному році;ЗТО зв.р. - обсяг зовнішньоторговельного обороту у

звітному році; К - кількість населення у країні.Іноземні інвестицію на душу населення — це

відношення обсягів іноземних інвестицій у звітному році до кількості населення в країні.Зовнішній борг - заборгованість держави іноземним державам, фірмам, громадянам. Має місце при перевищенні боргів над доходами країни. Зовнішній борг зростає при дефіциті торговельного балансу, коли від'ємне сальдо фінансується за рахунок іноземних кредитів чи за рахунок зростання боргів.

47. Основні умови міжнародних договорів про надання інжинірингових послуг.

Міжнародний обмін інжиніринговими послугами – це один із видів ЗЕД, який передбачаєнадання на

підставі контракту однією стороною, яка іменується інжиніринговою фірмою, іншій стороні, яка іменується замовником, комплексу або окремих видів послуг виробничого, комерційного та НТП.

Особливості інжинірингу: Форма послуг виробничого призначення, яка

втілюється в її корисному ефекті, що має матеріальний носій або не має його

Пов’язаний з підготуванням і забезпеченням процесу вир-ва та реалізації матер благ і послуг, розрахованих на промідне та кінцеве споживання

Є об’єктом купівлі-продажу, тобто має комерційну хар-ку.

Структура та зміст контракту щодо надання інженерно-технічних послуг:

1. Преамбула (Найменування замовника та виконавця)

2. Визначення термінів, що викор-ся в контракті (встановлення чіткого тлумачення термінології)

3. Предмет контракту (перелік робіт до виконання; опис необхідних робіт або посилання на додатки; терміни виконання робіт)

4. Передача прав та обов’язків щодо контракту 3-й стороні (визначаються умови залучення субпідрядів; умови передачі замовником прав та обов’язків щодо контракту 3-й стороні)

5. Зобов’язання сторін (зобов’язання замовника та консультанта; умови подальшої техн підтримки з боку виконавця; зобов’язання 3-х сторін – вимоги до субпідрядників та представників замовника)

6. Невиконання зобов’язання сторін (наслідки невиконання (відшкодування збитків, санкції щодо сторони порушника), звільнення від відповідальності за невиконання зобов’язань)

7. Зміна положень контракту (умови зміни положень контракту: коливання ціни контракту понад 5%, форс-мажор, інші обставини)

8. Фінансові умови: - ціна контракту: Орієнтовний кошторис: постійні

затрати на трансп витрати до місця дослідження, амортизації приладів, облад-я, на оформлення звітної документації; змінні затрати, які залежать від обсягу конкурентних видів дослідницьких робіт; змінні затрати, які залежать від строків проведення робіт та визнач-ся ставками кваліфікації виконавців

- Умови оплати: банківська гарантія; поетапна оплата відповідно до вионання робіт; гарантійне утримання

9. Інтелектуальна та інша власність (використання сторонами результатів робіт; конфіденційність взаємонаданої інформ-ї)

10. Страхування (страхування відповідальності перед 3-ми сторонами; страхування облад-я та результатів роботи)

11. Припинення дії контракту (терміни та умови завершення виконання контракту)

12. Одностороннє призупинення виконання або розірвання контракту

13. Мова 14. Право та стандарти15. Вирішення спорів

16. Додатки (детальний опис робіт та необхідної документації)Особливості визначення ціни контракту:

Ціна контракту визначається на міжнародних торгах або шляхом конкурентних розрахунків.

Основні фактори, що впливають на ціну: різний розмір ставок з/п та інших розцінок, які діють у країнах можливих виконавців; різниця у продуктивності праці; у випадку, коли замовлення на інжинірингові послуги розміщуються без торгів, на вторгування – до 50% від базової ціни.

48. Особливості ділового протоколу й основні правила ділового етикету Протокол - документ, що засвідчує результати переговорів перед укладанням угоди.Зміст протоколу: найменування документа місце укладання та дата повні та достатні юридичні найменування сторін-учасниць прізвища та імена представників, їх посади і повноваження предмет обговорення та наміри сторін з даного предмета цілі сторін з предмета обговорення попередні зобов'язання сторін зобов'язання сторін за протоколом зобов'язання нерозголошення конфіденційної інформації зобов'язання не надсилати оферту з предмета протоколу третій особі у період дії протоколу строк дії протоколу обов'язки сторін здійснювати усі дії та витрати з виконання своїх зобов'язань за даним протоколом за свій рахунок і не висувати фінансових або інших претензій партнеру.!!!З метою запобігання різночитанню та прийняттю неправильного рішення організатори повинні забезпечити присутність на переговорах перекладача, що добре володіє тематичною лексикою.Основні правила ділового етикету Під'їжджаючи за гостями, машину припарковують із лівого боку вздовж тротуару.Першим сідає найпочесніший член делегації. До місця призначення автомашина під'їжджає у такий спосіб, щоб пасажири виходили через праві двері. Першим виходить найшановніший пасажир. За протоколом переговорів передбачено частування. На стіл ставиться мінеральна вода, сигарети. Через п'ять -десять хвилин після початку розмови може бути подано каву чи чай. Спиртні напої не пропонуються. Вони доречні тільки на прийомах і коктейлях. Ініціативу у веденні переговорів виявляє той, хто приймає гостей. Бесіду слід вести за спеціально призначеним для цих цілей столом. Перше почесне місце — праворуч від приймаючого візит. Переговори від початку до кінця веде одна й та ж особа, її не перебивають, не виправляють. Інші члени делегації висловлюються після надання їм слова.

Якщо учасники переговорів спілкуються через перекладача, то вони повиннінамагатися якомога точніше висловлювати свої думки, не забуваючи робити паузи; Відразу починати вести переговори за суттю не прийнято. Спочатку представляють кожного учасника (бажаний обмін візитними картками).!!!Найбільш оптимальними днями для переговорів є вівторок, середа, четвер.!!!Найсприятливіший час дня - через півгодини-годину після обіду.

49 . Особливості контрактів на комплексне устаткування

Особливості контрактів купівлі продажу машино-технічної прод-ї визнач-ся, насамперед, видом товару, що продається, - готові машини і облад-я у зібраному вигляді, в розібраному або вузли та деталі як запчастини.

Особливості контрактів купівлі-продажу устаткув-я:

Предмет контракту: продавець виготовляє чи поставляє покупцю устат-я відповідно до специфікації та техн документації, яка вказана у додатку)

Строки поставки: термін поставки, точний термін відвантаження, періодичність відвантаження, документи, що асвідчують дати відвантаження, санкції за порушення термінів

Санкції: механізм задоволення рекламацій без додаткових витрат покупця; при порушенні термінів поставки продавець сплачує 1% від недопоставленої частини, за перші 4 тижні і 1,5% за кожний наступний тиждень, але не більше 10% від вартості недопоставленог товару; затримка на 3 міс. – покупець може відмовитись від купівлі

Техн. документація: продавець повинен надати комплект техн документації; техн документація склад-ся мовою країни-покупця

Техн. обслуговування: необхідео детально окреслити всі умови надання передпродажних, гарантійних та післягарантійних сервісних послуг; визнач-ся обсяги прав і обов’язків сторін, розподілення між ними витрат з техн облуг-я; за необхідності укладають окремі контракти лише за умовами техн обслуг-я.

Гарантії: продавець підтверджує, що надане облад-я виготовлене у повній відповідності до техн документації і умов контракту; зобов’язання продавця – поставити товар, який не був в експлуатації; встановлення терміну, після якого покупець не може ліквідувати недоліки, що виникли в гарантійний термін.

Окремо може бути включений пункт про недопущення однією зв сторін передачі своїх прав та обов’язків 3-й стороні без письмової згоди іншої сторони.

Навіть, коли при виготовленні облад-я беруть участь субпідрядники і це зазначено у контракті, за поставку відповідальність несе лише продавець.

50. Особливості угод з комерційним представником, повіреним

Page 26: Шпора на бакалаврат_все

Однією з форм здійснення суб'єктами належних їм цивільних прав та обов'язків є представництво.Представництво — це правовідношення, у якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчиняти правочини від імені другої сторони, яку вона представляє.Значення представництва полягає в тому, що саме завдяки цьому інститутові цивільного права юридичні особи мають можливість повніше здійснювати свої повноваження, забезпечувати свої інтереси в суді за допомогою юристів. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, ні щодо себе особисто, ні щодо іншої особи, представником якої він є одночасно, за винятком комерційного представництва.Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.Повноваження комерційного представника може бути підтверджено письмовою угодою між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю. Одночасне комерційне представництво різних сторін правочину допускається за згодою цих сторін та в інших випадках, передбачених законом. Особливості комерційного представництва в окремих сферах підприємницької діяльності встановлюються законом та іншими нормативно-правовими актами.Специфіка комерційного представництва полягає в тому, що зазвичай воно не безплатне. Крім того, комерційний представник має право водночас представляти кілька сторін операції. Педставник зобов’язаний після виконання доручення або у разі припинення угоди доручення до її виконання відразу ж повернути довірителю довіреність, термін дії якої ще не скінчився. Для припинення дії угоди доручення, в якій повірений діє як підприємець, встановлено особливе правило: сторона, яка відмовляється від угоди, має попередити іншу сторону про відмову не пізніше як за один місяць, якщо угодою не встановлено триваліший термін. Новелою є також вказівка, що без такого попереднього повідомлення довіритель має право відмовитися від угоди доручення у разі ліквідації юридичної особи, яка є комерційним представником. Показово, що відмова довірителя від угоди доручення, як і відмова повіреного від виконання за угодою, не є підставою для відшкодування збитків, заподіяних повіреному через припинення угоди. Це правило має три винятки: 1) якщо повірений діяв як комерційний представник — у цьому разі він має право на відшкодування втраченої вигоди; 2) відмова повіреного від угоди за умов, коли довіритель позбавлений можливості в інший спосіб забезпечити свої інтереси; 3) відмова від угоди повіреного, якщо він виступає як комерційний представник. Гарантія якостіПосередникам треба уважно перечитати статтю 300 ГК. Вона регламентує відносини передоручення. На відміну

від ЦК, вона містить суворе правило, за яким комерційний агент зобов’язаний особисто виконувати дії, на які його вповноважили. Водночас ГК передбачає можливість виплатити комерційному агентові винагороду, якщо він гарантує виконання оборудки, укладеної ним в інтересах довірителя, якого він представляє. Тобто йдеться про додаткову винагороду посередникові. Однак тут на довірителя очікує пастка у вигляді суперечностей нових ЦК і ГК. Цивільний кодекс вказує, що гарантувати виконання боржником своїх обов’язків перед кредитором, або ж суб’єктом, якого представляє комерційний агент, можуть лише банк, страхова компанія чи інша фінансова установа. Ані брокер, ані дилер, ані торговий дім такого статусу не мають. Тому краще утриматися від надання комерційному агентові права гарантувати виконання укладеної за його участі оборудки. І одна з найголовніших умов, що вибудовують систему відносин між поручителем і посередником: умова угоди комісії. А це повна інформація про майно, яке комісіонер зобов’язується купити чи продати. Без цих умов навіть скрупульозно прописана угода нечинна. Агентська угода чи комерційне посередництвоУ Господарському кодексі прописано умови комерційного посередництва. ГК вирішив потішити посередників можливістю укладати ще один вид угод — агентський. Якщо за угодою доручення повіреною особою може бути й фізична особа, то комерційне посередництво передбачає участь лише підприємця. Найчастіше агентами виступають брокери, дилери, торгові дома, але ними можуть бути й фінансові організації. У будь-якій агентській угоді обов’язково слід обумовити сферу, характер і порядок здійснення комерційним агентом посередницьких послуг, права й обов’язки сторін, умови й розмір винагороди комерційному агенту, територію і термін дії угоди, санкції у разі порушення її умов. ГК на відміну від ЦК ставить жорсткіші умови угоди. Тому право визначити, якою нормативною базою керуватися в укладанні угоди комерційного представництва, належить бізнес-партнерам.

51. Поняття об'єкта та суб’єкта ЗЕД.Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:-фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України; - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які маютьпостійне місцезнаходження на території України (підприємства,організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та іншівиди господарських товариств, асоціації, спілки, концерни,консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційніфірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародніоб'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи,майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземнихсуб'єктів господарської діяльності;-об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб,які не є юридичними особами згідно з законами України, але якімають постійне місцезнаходження на території України і якимцивільно-правовими законами України не заборонено здійснюватигосподарську діяльність;-структурні одиниці іноземних суб'єктів господарськоїдіяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України(філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України-спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;-інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України.-Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи.Підставою функціонування суб’єкта ЗЕД є внесення даного виду діяльності до статуту підприємства або установчого договору, що надає право підприємствам здійснювати будь-які види ЗЕ діяльності.

52. Структура ЗТКПідставою для здійснення ЗЕО є договір (контракт) -

письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів ЗЕД та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов’язків у ЗЕД. Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

преамбула (визначення сторін); ОУ предмет контракту; ОУ кількість (або ціна та кількість); ОУ базові умови поставки товарів; ОУ ціна та загальна сума контракту; ОУ якість товару; ОУ строк та умови поставки; ОУ умови платежу; ОУ умови передавання-приймання товару; гарантії,претензії; пакування та маркірування товару; відвантажування товару; санкції; ОУ страхування; форс-мажорні обставини; арбітраж; інші умови; юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити

сторін. ОУВищенаведена структура контракту є зразком. При

оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші.

Питання форми, порядку складання і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють такі законодавчі та нормативні акти України: ЦК Укр; ЗУ "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті"; ЗУ "Про ЗЕД"; ЗУ "Про операції з давальницькою сировиною у ЗЕВ"; Декрет КМУ "Про систему вал регул-я і вал контролю"; Указ Президента Укр "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів"; Указ Президента Укр "Про заходи щодо упорядкування розрахунків за договорами, які складають суб'єкти підпр діял-ті Укр"; Указ Президента Укр "Про регулювання бартерних (товарообмінних) операцій у галузі ЗЕД"; Постанова КМУ і НБУ "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті"; Наказ Міністреств ЗЕЗ і торгівлі України "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)"

Згідно з документом "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яке застосовується при укладенні зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товарів (послуг, робіт) та товарообмінних договорів між українськими та іноземними СПД, незалежно від форм власності та видів діяльності, ЗТК купівлі-продажу повинен включати такі статті: назву, номер(и) контракту; місце укладення; дату укладення; сторони; предмет; кількість; якість; БУП та строк поставки; ціну та загальну вартість; умови платежу; умови здачі/приймання товару; упаковку та маркірування; форс-мажорні обставини; санкції та

Page 27: Шпора на бакалаврат_все

рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

Розмежування тексту ЗТК на ці статті (структура ЗТК) не обов'язково має бути аналогічне структурі, наведеній у Положенні. Послідовність статей визначається на розсуд контрагентів.

53. Сучасна система кредитування ЗТО.Види кредитів:Фінансовий -це грошовий кредит, наданий банками на умовах повернення, терміновості, платності і забезпеченості.Синдикований (консорціальний )-це кредити, надані двома і більше кредиторами, тобто синдикатами (консорціумами) банків одному позичальнику.Комерційний кредит -це кредит як різновид розрахунків, тобто розрахунків із розстрочкою платежу:Фірмовий. Експортер надає кредит іноземному покупцеві у формі відстрочки платежу.різновид фірмового кредиту – аванс покупця, який виплачується експортеру після підписання контракту.Вексельний. Виставляється переказний вексель на імпортера, який акцептує його після одержання товаросупровідних і платіжних документів.Обліковий. Купівля векселя банком до настання терміну оплати по ньому, що супроводжується індосаментом власника векселя.За відкритим рахунком. Надається в розрахунках між постійними контрагентами при періодичних постачаннях партій однорідних товарів.Овердрафт. Короткостроковий кредит, який надається шляхом списання банком коштів з рахунку клієнта понад його залишок (негативний баланс).Акцептний. Акцептування переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами й імпортерами.Рамбурс. Оплата купленого товару за посередництвом банку у формі акцепту банком імпортера тратт, виставлених експортером.Факторинг.Торгово-комісійні і посередницькі послуги банку чи спеціалізованої фактор-фірми.Форфейтування.Кредитування експорту банком або фінансовою компанією шляхом купівлі ними без обороту на продавця векселів та інших боргових вимог по ЗТО.Лізинг.Особлива форма руху позикового капіталу, який надається насамперед у формі кредиту з наступним правом купівлі товару.Кредитування імпорту1. На підставі векселя.Експортер виставляє тратту для акцепту не на імпортера, а на банк імпортера.Порядок здійснення операції кредитування векселем:Експортер висуває вимогу щодо здійснення платежу через акцепт тратти банком; Імпортер звертається в банк з проханням про надання акцептного кредиту;Банк на прохання імпортера зобов’язується акцептувати тратту, яку на нього виставить експортер;Між експортером та імпортером укладається угода, за якою платіж буде здійснюватися через акцепт тратти експортера певним банком.

Експортер виписує тратту на банк імпортера і разом з товарними документами передає у свій банк для пересилання у банк імпортераБанк імпортера передає для свого клієнта товарні документи й акцептує тратту, яку відсилає у банк експортера. Імпортер (за певний час до оплати тратти) вносить у банк відповідну суму, за рахунок якої банк і сплачує акцептовану ним тратту.2. На основі документарного акредитиваВиди акредитивів:Акцептний-Використовується для кредитування імпортера, але у разі наступного врахування векселя він стає засобом отримання експортером негайного платежу.З відстрочкою.Імпортер отримує документи раніше, ніж він здійснить платіж продавцеві.Компенсаційний. Клієнт переводить виробнику товару свою вимогу за відкритим на його користь оригіналом акредитива. Банк, що підтвердив цей оригінал, відкриває компенсаційний акредитив на користь виробника на основі оригіналу акредитива.4. Пряме банківське кредитування. Кредитування експорту4. Короткострокове кредитування Методи:Урахування векселів(чеків);Акцептні кредитні лінії;Овердрафт;Аванс під інкасо;Акредитив з авансом.5. Факторинг та форфейтинг; 6. Експортний лізинг.

54. Тарифне регулювання ЗЕД в УкраїніДержавне регулювання ЗЕД здійснюється за

допомогою широкого кола засобів, кількість яких постійно зростає.

Класичним засобом регулювання зовнішньої торгівлі являються митні тарифи, які по характеру впливу відносяться до економічних регуляторів.

Митний тариф являє собою систематизований перелік (зведення) митних ставок , які визначають розмір оплати по експортних та імпортних товарах, тобто мита.

Митно-тарифне регулювання виконує дві функції:1 .Протекціоністську (захист вітчизняних товарів від

іноземної конкуренції).2.Фіксальну (поповнення державного бюджету).Крім того, може впливати на приплив валюти,

розвиток регіонів країни, особливо, якщо мова йде про вільні економічні зони та ін.

Митні тарифи можуть бути:- простими (одноколонними), тобто мати єдину ставку

для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження;

- складними (багатоколонними), коли встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни походження.

Ставки підрозділяються на:- максимальні - діють для країн, з якими відсутні

торгові угоди;

- мінімальні - встановлюються по відношенню до країн, яким надається режим найбільшого сприяння;

- префенціальні - встановлюються по відношенню ввозу окремих товарів з окремих країн, в тому числі тих, що розвиваються.

Основним елементом митного тарифу являється мито. По своєму змісту і характеру впливу вони теж відносяться до економічних регуляторів.

Мито являє собою грошовий збір чи податок, який бере держава з товарів, власності та інших цінностей при перетині кордону. В Україні використовуються експортні, імпортні і транзитні види стягнень. В свою чергу вони поділяються:

1 .По методу нарахування на:- адвалорні (нараховуються у відсотках до митної

вартості);- специфічні - (нараховуються в твердій сумі до

одиниці виміру ваги, площі, об'єму і т.д.);- змішані - об'єднують і адвалорні, і специфічні.2.По характеру походження на:- автономні - вводяться тією чи іншою державою в

односторонньому порядку, без згоди з іншою країною;- конвенційні - встановлюються в процесі угоди чи

домовленості з іншою стороною і фіксуються в одному із цих документів.

3. Особливі види мита. До них відносяться:- спеціальне. Використовується для захисту

вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів; для попередження недобросовісної конкуренції; у відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав. Ставка соціального мита встановлюється в кожному окремому випадку;

- антидемпінгова. Демпінг полягає в проникненні товарів на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче середнього рівня в даних країнах. ГАТТ/ВТО з метою захисту від демпінгу вітчизняних виробників може вводити антидемпінгове мито. Останнє використовується у випадку виявлення факту демпінгу, тобто імпорту на територію України товарів по ціні значно нижче їх конкурентної ціни в країні-експортері при тому, що даний імпорт наносить шкоди вітчизняним виробникам аналогічних товарів.

- компенсаційне - встановлюється у випадку ввозу на територію України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії;у випадку експорту з території України товарів, при виробництві чи експорті яких використовувались субсидії; якщо експорт протирічить інтересам держави. Ставка даного мита не може перевищувати розмір виділеної субсидії.

В світовій практиці і в Україні використовується також сезонне мито, яке встановлюється в основному на окремі товари на певний період (в Україні не більше чотирьох місяців).

Вкінці можна зробити висновок про те, що успішна зовнішньоекономічна діяльність багато в чому залежить не тільки від ступеня нормалізації конкуренції на внутрішньому ринку, підвищення конкурентноздатності вітчизняної продукції, але й від знання можливостей її збуту, дотримання умов роботи на зовнішніх ринках, норм і правил національних і міжнародних засобів впливу на зовнішню торгівлю. Основні поняття:

економічні методи регулювання ЗЕД, адміністративні методи регулювання ЗЕД, митно-тарифне регулювання, нетарифне регулювання, митні тарифи, прості (одноколонні) тарифи, складні (багатоколонні) тарифи; мито, адвалорне мито, специфічне і змішане мито, антидемпінгове мито, компенсаційне мито, заборона експорту й імпорту; квотування, ліцензування, "добровільні" обмеження експорту, антидемпінгові заходи, технічні бар'єри, прикордонні податки, імпортний депозит.

У галузі імпорту до тарифних методів належать не лише митні тарифи, а й податки і збори з товарів, які ввозять, імпортні депозити та ін. У галузі експорту - це податкові кредити експортерам, гарантії, субсидії, звільнення від податків, надання фінансової допомоги тощо.

Найважливішим засобом економічного регулювання зовнішньої торгівлі є митний тариф - систематизований перелік ставок митних тарифів, якими обкладають товари у разі імпорту або експорту з країни.

В Україні діє єдиний митний тариф, визначений відповідним законом.

Ставки митного тарифу - це податки, які збирають у випадку перетину товарами митного кордону. Це зумовлює підвищення ціни імпортованих (або експортованих) товарів, а отже дає змогу впливати на обсяг і структуру зовнішньої торгівлі країни.

В Україні застосовують такі види мит:ввізні. Вони є найпоширенішим методом обмеження

імпорту. Ними обкладають усі товари, які ввозять в Україну;

транзитні.Вивізні мита в Україні сьогодні не застосовуються.Ставки митного тарифу поділяють на такі:преференційні - застосовують до товарів,

імпортованих з держав, що утворюють з Україною економічні інтеграційні угруповання - зони вільної торгівлі, митний союз та ін.;

пільгові - застосовують до товарів країн, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння;

повні - застосовують до товарів із решти країн.За способом нарахування мита бувають:адвалерні, які нараховують у відсотках до митної

вартості товару (митна вартість товару включає ціну товару за рахунком-фактурою, а також такі фактичні витрати, як транспортування, страхування та інше до перетину митного кордону. Визначають за офіційним курсом іноземної валюти, запровадженим НБУ);

специфічні, які нараховують у визначеному розмірі до одиниці вимірювання товару (маси, площі, об'єму та ін.);

комбіновані, які об'єднують специфічні й адвалерні мита. За характером походження мита поділяють так:

автономні, які вводять постановами державної влади країни незалежно від будь-яких угод з іншими державами;

конвенційні, які запроваджують у процесі укладання договору з іншою країною і фіксують у цьому договорі. Є також і специфічні види мит, зокрема такі:

спеціальні. Застосовують для захисту вітчизняних виробників від імпортних конкурентних товарів, для попередження недобросовісної конкуренції або у

Page 28: Шпора на бакалаврат_все

відповідь на дискримінаційні дії з боку інших держав;антидемпінгові. компенсацйні. Застосовують у випадку ввезення на

територію України товарів, для виробництва й експорту яких використано субсидії, якщо такий імпорт завдає шкоди вітчизняним виробникам подібних товарів. Ставка компенсаційного мита не може перевищувати розмір субсидії.

Спеціальні, антидемпінгові і компенсаційні мита вводять лише після спеціального розслідування, яке провадить Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

Практикують також сезонні мита, які запроваджують на окремі товари на період не більше чотирьох місяців.

Від обкладання ввізними митами в Україні звільнені товари, які ввозять: за договорами про вільну торгівлю; у межах виробничої кооперації країн СНД; за угодами щодо надання Україні міжнародної технічної і гуманітарної допомоги; за угодами між Україною і США про гуманітарне і техніко-економічне співробітництво; за угодою між Україною і ЄС щодо реалізації проектів технічної допомоги за програмою TACIS; за програмою технічної допомоги, яку надає Україні уряд Канади.

Згідно із Законом України «Про єдиний митний тариф» від обкладання імпортним митом також звільнено транспортні засоби, які виконують міжнародні валютні перевезення; валюту України, іноземну валюту, цінні папери; товари, які імпортують всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, що постраждали від Чорнобильської катастрофи, та ін. Перелік решти товарів, які у разі імпорту в Україну не обкладають митами, наведено у Класифікаторі звільнень від об-кладання ввізним митом.

Міжнародно-правове регулювання здійснюється через посередництво різноманітних міжнародних економічних організацій та регулюється розробленими нормативно-правовими документами. Під час регулювання ЗЕД можна простежувати ряд проблем, які зумовлені різноманітними факторами та чинниками.

55. Умови і форми міжнародних розрахунків.Розрахунок готівкою, негайний платіж - це оплата товару не живими грошима (вони у міжнародній торгівлі практично не використовуються), а оплата, яка здійснюються у період від готовності товару до відвантаження до моменту переходу права власності на нього до покупця. Розрахунок з платежем на виплату, або у кредит - це комерційний (фірмовий) кредит, тобто кредит експортера імпортеру або видача авансів імпортера експортеру.При наданні та отриманні кредиту обов’язково встановлюються:

вид, термін та вартість кредиту; валюта отримання та погашення кредиту; спосіб погашення основного боргу; умови нарахування та виплати відсотків; гарантії.

Комбінований платіж - це оплата товару з використанням комерційного кредиту, який видається не на всю вартість товару, що експортується, а покриває лише певну суму вартості угоди. Залишкова частина виплачується в авансово-готівковій формі в обумовлені у контракти строки.Приклад: Аванс - 10%; Готівка – 15%; Кредит – 75%.Форми міжнародних розрахунків – врегульовані законодавством країн-учасниць способи виконання грошових зобов’язань за ЗТК:Документарні-: акредитиви, інкасоНедокументарні: платіж на відкритий рахунок, авансові платежі, банківський переказ, векселі, чеки).Аванс товарна форма грошова формаДокументарний акредитив – угода, згідно з якою банк зобов’язується на прохання клієнта здійснити оплату документів третій особі (бенефіціару), на користь якої відкрито акредитив.Акредитивна форма розрахунків регулюється Уніфікованими правилами і звичаями для документарних акредитивів розробленими Міжнародною торговою палатою. У комплект документів, проти яких здійснюється оплата, зазвичай входять: специфікації товару та сертифікати якості; пакувальні листи; транспортний документ; рахунки-фактури (інвойси); страхові поліси.Основні види акредитивів:За відповідальністю та гарантіями банку: безвідкличний тверде зобов’язання банку-емітента перед експорте-ром. Він не може бути змінений або анульований до закінчення строку дії без згоди бенефеціара або уповноваженого банку;Поділяється:підтверджений ( до відповідальності банку-емітента додається відпові-дальність іншого банку, який додатково підтверд-жує акредитив і бере зобов’язання здійснити платіж у разі не плато-спроможності.); непідтверджений - авізуючий банк, не бере на себе зобов’язання виконання

акредитиву, однак повинен ретельно перевірити за зовнішніми ознаками дійсність такого акредитиву.

відкличний - Банк-емітент у будь-який момент і без попереднього повідомлення бенефіціара може змінити інструкцію або взагалі анулювати акредитив;За ступенем забезпечення:

непокритий - акредитив, який банк відкриває але не переказує валюту виконуючому банку і дає тільки зобов'язання про сплату тратти;

покритий - акредитив, за яким банк-емітент відкриває і одно-часно переказує валюту виконуючому банку на термін дії зобовязання.Інші види акредитивів:Акредитив на експорт — використовується для розрахунків за експортовані іноземними фірмами товари (послуги) і відкриваються іноземними банками за дорученням іноземних фірм імпортерів;Акредитив на імпорт — використовується для розрахунків за імпортовані іноземними фірмами товари (послуги)П ереказний акредитив - використовується бенефіціаром (експортером) для передачі повністю чи частково своїх прав за акредитивом іншій стороні (індосатові);Компенсаційний аккредитив - використовують у формі гарантії випуску іншого акредитива для виконання тієї ж угоди; Акредитив з червоним застереженням — за дорученням імпортера банк емітент уповноважує авізуючий або підтверджуючий банк надати бенефіціару грошовий аванс проти його письмового зобов'язання, виставити товаросупроводжуючі документи відповідно до умов акредитива;Відкличний акредитив — може бути змінений у будь-який час, або анульований (відкликаний) банком-емітентом за дорученням імпортера (покупця) без обов'язкового повідомлення про це бенефіціара; Акредитив револьверний (відновлюваний) — передбачає, що протягом узгодженого строку використання його сума відновлюється як тільки імпортер відшкодує банку, що відкрив акредитив, здійснені за ним платежі експортеру. Цей акредитив дає зовнішньоекономічним партнерам можливість:використання акредитива для регулювання обумовлених контрактом поставок товару протягом певного строку без випуску нового акредитива чи внесення змін до існуючого;регулює частоту відвантажень та допустиму суму поставки товару Депонований (покритий) акредитив — при його відкритті банк емітент перераховує власні кошти платника чи наданий йому кредит у розпорядження банку постачальника на весь термін дії зобов'язань; Ділимий акредитив передбачає виплату бенефіціару (експортеру) обумовлених контрактом коштів після кожної частини поставки товару;Неділимий акредитив передбачає виплату експортерові обумовленої контрактом суми після завершення всіх поставок товару чи при здійсненні останньої частини поставки товару.

Інкасо - це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта (експортера) отримує на основі розрахункових документів суму коштів, що йому належать, від платника (імпортера) за відвантажені йому товари чи надані посуги і зараховує ці кошти на рахунок клієнта (експортера) у себе в банку.Види інкасо:Чисте інкасо-форма розрахунку, за якої задіяні лише фінансові документи (прості і переказні векселі (тратта), чеки та інше)Документарне інкасо-Форма розрахунку, за якої задіяні фінансові документи супроводжуються комерційни-ми документами (рахунки, транспортні, страхові доку-менти), а також інкасо тільки комерційних документівВідкритий рахунок – форма розрахунково-кредитних відносин яка передбачає ведення партнерами один для одного відкритих рахунків, на яких обліковуються суми поточної заборгованості.Вексель (від нім. Wechel – зміна, обмін) – цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов’язання боржника (векселедавця) сплатити в певний термін зазначену суму грошей власникові векселя (векселетримачеві).Види векселів:простий вексель(соло-вексель)-нічим не обумовлене боргове зобов’язання позичальника (векселедавця) сплатити позикодавцю (кредитору, векселетримачеві) відповідний борг у визначений строк.переказний вексель(тратта)-виписується і підписується кредитором (трасантом) і має форму наказу боржнику (трасату) про оплату вказаної суми третій особі (ремітенту). Імпортери вказують у своїх траттах як ремітента банк, що їх кредитує.Чек – безумовний наказ чекодавця банку-платнику чи іншій кредитній установі оплатити за пред’явленням певну суму чекодержателю чи за його наказом за рахунок наявних у банку (депонованих) коштів чекодавця.Фірмовий – чек, який виписується фірмою на отримувача коштів і виставляється на свій банк.Банківський – чек, який виписується банком на банки-кориспонденти.

Page 29: Шпора на бакалаврат_все

56. Характеристика системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Формування ринкової моделі господарювання в Україні передбачає створення ефективної системи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Основними цілями даної системи регулювання є:

• захист економічних інтересів України та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

• забезпечення збалансованості економіки та рівноваги внутрішнього ринку;

• створення найбільш сприятливих умов для інтеграції економіки України з системою світового поділу праці;

• стимулювання прогресивних структурних змін в економіці;

• заохочення конкуренції та ліквідація монополізму у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється: державою в особі її органів у межах їх компетенції; недержавними органами управління економікою; самими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

До державних органів управління зовнішньоекономічної діяльності відносяться державні органи як законодавчої, так і виконавчої влади, а також місцеві органи влади.

Основними функціями Верховної Ради України як найвищого органу державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є:

— створення законодавчої бази у сфері зовнішньоекономічних відносин;

— затвердження головних напрямків зовнішньоекономічної діяльності;

— розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

— укладання і ратифікація міжнародних договорів України;

— встановлення правових режимів на території України;

До компетенції Кабінету Міністрів України належить:

— відповідно до прийнятого законодавства здійснювати координацію зовнішньоекономічних зв'язків;

— затверджувати нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності;

— проводити переговори та укладати міжнародні договори;

— забезпечувати складання платіжного балансу. НБУ фактично є основним органом при здійсненні

валютної політики країни. Тому основні його функції такі:

— реалізує валютну політику держави;— регулює курс національної валюти;— здійснює облік і розрахунки з наданих і одержаних

державних кредитів і позик;— здійснює зберігання і використання

золотовалютного резерву України;— представляє інтереси держави у відносинах з

центральними банками інших країн;

— видає ліцензії на здійснення комерційними банками операцій в іноземній валюті.

Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» одним із органів державного регулювання було Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків України, але на сьогодні його функції виконує Міністерство економіки України та Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, основні з них такі:

— забезпечення проведення єдиної зовнішньоекономічної політики;

— здійснення контролю за державними суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.

Основними функціями Державної митної служби України є здійснення митного контролю на території України та затвердження актів з питань митної політики держави.

Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю здійснюють реєстрацію суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності (як суб'єктів господарської діяльності) та контролюють функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на регіональному рівні.

Останнім часом система органів регулювання доповнилась новими структурами — Антимонопольним комітетом України та Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі. При цьому Антимонопольний комітет здійснює контроль за дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства, а Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі виконує такі функції:

— здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

— приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування, відповідно, антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів;

— здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ліцензування, квотування, реєстрація окремих видів контрактів).

57.Ставки мита.Мито, що стягується митницею - податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.Відносно товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються такі ставки мита:Преференційні -це особливі пільгові ставки, які включають звільнення від сплати мита і застосовуються до товарів, які походять з держав, що разом з Україною входять до митних союзів або створюють з нею спеціальні митні зони, а також при встановленні якогось спеціального преференційного рішення відповідно до

міжнародних договорів за участю України (Росія, Білорусія, Грузія,Казахстан-країни, з якими укладено угоди про вільну торгівлю).Пільгові -застосовуються до товарів, які мають походження з держав або економічних союзів, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, а також до товарів з країн, які розвиваються (у межах товарних груп позицій 25-97)-Франція, ФРН, Іспанія, Італія.Повні -повним митом оподатковуються товари із країн, які відсутні у переліку будь-яких торговельних угод країн-Тайваню, ПАР, Сербії, Хорватії, Словенії.

Також види ставок мита(Види мита за способом нарахування):Адвалорне - нараховується у відсотках до митної вартості товарів та Інших предметів , які обкладаються митом.Специфічне - нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, що обкладаються митом.Комбіноване - нараховується за сумою більшої митної вартості.Змішане – поєднує специфічні й адволарне мито.

58. Способи визначення та контролю якості сировинних товарівСировинні товари- речовини та вироби, що пройшли первинну обробку, призначені для подальшої переробки з метою виготовлення кінцевої продукції.Сировина поділ: а) мінерал сиров; б) с/г продукціяНапівфабрикати поділ: а) результат первинної обробки сировини; б) вироби, що потребують додаткової обробки.Суб'єкти визначення та контролю якості сировинних товарів: 1) представники покупця; 2) представники продавця; 3) 3-я сторона(незал експерти, сертифікаційні лабор-рії, представники арбітражних органів).Методи визначення та контролю якості:Органолептичне дослідження: всього вантажу; вибраних проб; вибраних пробЛабораторне дослідження вибраних проб - випробування, аналізи. Порівняння: Зразки, Стандарти, СпецифікаціяВитрати на перевірку та контроль якостіПродавець- Оформлення сертифікатів якості при відвантаженні- Витрати представника у місці розвантаженняПокупець- Витрати свого представника у місці навантаження- Роботи щодо контролю якості у порту розвантаженняВідповідальна сторона - Проведення арбітражуОсобливості контролю якості сировиниХарактеристика сировини

Контрольні показники

Мінеральна сировина

Вміст основної речовини та домішок

Напівфабрикати

Відповідність стандартам та специфікації

С/г продукція, в т.ч.:-продукція тваринництва

Заг стан, вміст хім речовин, фіто- та ветеринарний контроль, обробка відповідно до контракту

- овочі, фрукти, квіти- зернові

Page 30: Шпора на бакалаврат_все

59. Права покупця і засоби його правового захисту.ЗТК-нотаріально-оформлена угода двох або більше субєктів ЗЕД та їх іноз контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обовязків у ЗЕД.!!!Обов'язки і права покупця: Огляд отриманого товару і направлення продавцеві повідомлення про характер виявленої невідповідності: >Огляд має бути здійснено у поміркований термін, але не пізніше двох років від дати фактичної передачі товару покупцеві, якщо цей термін не суперечить договірному терміну гарантії. Інакше покупець втрачає право посилатися на невідповідність товару. Сплата ціни за товар і прийняття поставки відповідно до вимог договору:>Місце і термін оплати, як правило, обумовлюються в договорі. Якщо сторони це не узгодили, покупець зобов'язаний сплатити ціну за товар продавцеві у місці знаходження його комерційного підприємства або в місці передачі товару.>Платіж має бути здійснено, коли продавець передає або власне товар, або товаророзпорядчі документи, якщо не встановлено конкретний термін для сплати ціни.>Якщо продавець поставляє більшу кількість товару, ніж передбачено договором, покупець може прийняти поставку або відмовитися від прийняття надмірної кількості поставки. Якщо покупець приймає поставку всієї або частини надмірної кількості, він повинен сплатити за неї відповідно до договірної ставки.>Покупець може вимагати від продавця усунення невідповідності шляхом виправлення, крім випадків, коли це є нерозумним з урахуванням усіх обставин. Вимога про усунення невідповідності товару договорові має бути заявлена або одночасно з повідомленням, або в поміркований строк після нього.>Покупець може вимагати заміни товару тільки у тому разі, коли така невідповідність є істотним порушенням договору і вимогу про заміну товару заявлено або одночасно з повідомленням, або в поміркований термін після нього.!!! Покупець не звільняється від обов'язку сплатити ціну за товар, якщо втрата чи пошкодження товару сталися після переходу ризику на покупця.Коли договір купівлі-продажу передбачає перевезення товару, ризик переходить на покупця в момент передачі товару першому перевізникові.Система засобів правового захисту покупця базується на певних основоположних правилах:І.Принцип реального виконання зобов'язання:Покупець може вимагати виконання продавцем своїх зобов'язань, якщо він не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою: Покупець може встановити додатковий строк поміркованого терміну для виконання продавцем своїх зобов'язань Покупець може вимагати від продавця заміни товару або виправлення невідповідності товару умовам контракту.

ІІ.Можливість розірвання договору:Покупець може заявити про розірвання договору у разі непоставки лише за наявності двох умов: Якщо часткове невиконання або часткова невідповідність товару договорові є істотним порушенням договору. Якщо продавець не поставляє товар протягом додаткового строку, встановленого покупцем, або заявляє, що він не здійснить поставку протягом установленого строку.Відшкодування збитківЗбитки - нереальна шкода, якої було заподіяно продавцю чи покупцю невиконанням зобов'язань іншою стороною, а також "упущена вигода". Покупець не позбавляється права вимагати відшкоду-вання збитків за прострочення у виконанні. Навіть за умови, коли покупець одержав повідомлення від продавця про те, що він не здійснить виконання протя-гом встановленого строку, покупець не може протягом цього строку вдаватися до яких-небудь засобів правового захисту від порушення договору. Якщо якість товару не відповідає договору, то незалежно від того, чи була вартість вже оплачена, покупець може знизити ціну в тій пропорції, в якій вартість, котру фактично поставлений товар мав на момент поставки, співвідноситься з вартістю, яку на той момент мав би товар, відповідний договору. Продавець може, навіть після встановлення дати поставки, усунути за свій власний рахунок будь-який недолік у виконанні ним своїх зобов'язань, якщо він може зробити це без затримки й не створюючи для покупця незручностей чи невизначеності щодо компенсації продавцем витрат, зроблених покупцем. Покупець, однак, зберігає право вимагати відшкодування збитків відповідно до Конвенції.IV . Підстави відповідальності: Відповідальність виникає в результаті самого факту невиконання зобов'язання за договором, що відповідає принципу відповідальності без вини у сфері підприємницької діяльності, який давно склався і використовується у світовій законодавчій практиці.Підстава для звільнення від відповідальності-- Наявність обставини, яка за своєю сутністю є непереборною силою, або форс-мажором.

1. Базові умови постачання2. Вексельна форма розрахунків при здійсненні ЗТО3. Визначення одиниці виміру ціни, базису ціни, валюти ціни.4. Головні комерційні умови контрактів з торг посередниками5. Договір консигнації як розповсюджена форма договору комісії6. Зустрічна торгівля як вид ЗЕД7. Класифікація ЗТО8. Класифікація посередників за місцем на ринку9. Класифікація посередників за об’ємом повноважень10. Комерційні доккменти11. Критерії і показники ефективності ЗЕД12. Методологічні основи проведення маркетингового дослідження зовн ринку13. Митна вартість як основа нарахування митних платежів14. Митні документи,15. Організація проведення торгів16. основні умови угоди про надання тур послуг17. Особливості кредитування суб’єктів ЗЕД18. особливості організації здійснення перевезень на різних видах транспорту19. Різновиди та варіанти бартерних контрактів20. Система сертифікації при імпорті21. Способи фіксації ціни у контракті22. Сутність і основні центри аукціонної торгівлі23. Транспортні документи24. Транспортно-експедиторські документи25. Форс-мажорні обставини у контракті26. Характеристика операцій з давальницькою сировиною27. Характеристика основних груп системи Інкотермс200028. Характеристика основних елементів зовнішньоекономічної політики29. Характеристика посередників в ЗЕД30. Характерні ознаки міжнародних ліцензійних операцій31. Валютне регулювання ЗЕД В Україні32. Види біржових угод та їх особливості33. Види мита34. Види цінових стратегій при здійснення ЗТО35. Визначення кількості та якості в контракті36. Визначення умов платежу в контракті37. Визначення умов прийому-здачі товару в контракті38. Грантії, снкції, рекламації в контракті

39. Економічний зміст та правові засади оренди та фін оренди40. Квотування ЗЕД в Україні41. Ліцензування ЗЕД в Україні42. Методи формування розрахунку ціни у ЗТК43. Митне декларування44. Нетарифне регулювання зЕД в Україні45. Обов’язки продавця щодо поствки товару та передачі документів46. Основні показники функціонування зовнішньоекономічної системи України47. Основні умови міжнародних договорів про надання інжинірингових послуг48. особлтвості ділового протоколу і основні правила ділового ектикету49. Особливості контрактів на комплексне устаткуванняя50. Особливості угод з комерц представником, повіреним51. Поняття об’єкта та суб’єкта ЗЕД52. Структура ЗТК53. Сучасна система кредитування ЗТО54. Тарифне регулювання ЗЕД в Україні55. Умови і форми міжнародних розрахунків56. Характеристика системи регулювання ЗЕД в Україні57. Ставки мита58. Способи визначення та контролю якості сировинних товарів59. Права покупця та засоби його правового захисту