МОЖЛИВОСТІ ОПТИМІЗАЦІЇ

ТОРГОВЕЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ТА ТОРГОВЕЛЬНИХ ВІДНОСИН МІЖ

УКРАЇНОЮ ТА ЄС ВНАСЛІДОК

ПРИЄДНАННЯ ДО СОТ ТА В ПРОЦЕСІ

ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ

ТОРГІВЛІ/ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ+

Європейський вибір України – це водночас і рух до реальної демократії, інформаційного громадянського суспільства, соціально орієнтованого ринкового господарства, що базується на засадах верховенства права й забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

Стратегія економічного та соціального розвитку України до 2015 p. визначила, що кінцевою метою євроінтеграційного курсу України є набуття нашою державою повноправного членства в Європейському Союзі.

Це є суспільним завданням, реалізація якого вимагає не лише концентрованої волі економістів, політиків та керівників держави, а й консолідованих зусиль громадян України, потребує наполегливої, цілеспрямованої роботи протягом тривалого часу.

СЕКТОРИ, ЯКІ МАЮТЬ ПОТЕНЦАЛ ДЛЯ РЕАЛІЗАЦІЇЇ В ПЕРСПЕКТИВІ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ:

Проаналізувавши відносну забезпеченість факторами виробництва за теорією Гекшера-Оліна, робимо висновок, що Україна має порівняльну перевагу у виробництві працемістких товарів:

Дивлячсь на статистику, можемо сказати, що Україна більше реалізує капіталоміску продукцію, а саме: ливарні форми (злитки) та напівфабрикати з заліза або сталі, чавун, дзеркальний чавун, губчате залізо, залізні або стальні гранули, порошки та залізосплави, залізні і стальні дріт, арматура, кутовий прокат, профілі (включаючи шпунтову стінку) та ін.

Для того, щоб реалізувати порівняльну перевагу, України повинна спеціалізуватися на швейних, текстильних виробах, харчових, взутті та шкіряних виробах, скляних виробах та інших працемістких товарах.

ªâð

ªâð

Óêð

Óêð

L

K

L

Ê

РОЗГЛЯНЕМО ВИЯВЛЕНУ ПОРІВНЯЛЬНУ ПЕРЕВАГУ ІНДЕКС ВИЯВЛЕНОЇ ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ (ІНДЕКС RCA) УКРАЇНИ В ЇЇЗАГАЛЬНІЙ ТОРГОВІЙ СТРУКТУРІ СТОСОВНО КРАЇН ЄВРО ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

ЯК БАЧИМО, ВИЯВЛЕНА КРАЇНОЮ ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРЕВАГА НЕ

ВІДПОВІДАЄ ФАКТИЧНІЙ ПОРІВНЯЛЬНІЙ ПЕРЕВАЗІ КРАЇНИ, ОТЖЕ В ЦЬОМУ

РАЗІ НЕ ДІЄ ПРИНЦИП ПОРІВНЯЛЬНОЇ ПЕРЕВАГИ, А ДІЄ ВІДОМИЙ В ТЕОРІЇ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІКИ ПАРАДОКС ЛЕОНТЬЄВА.

ПОЗИЦІЇ В СОТ СТОСОВНО ПЕРЕХІДНОГО ПЕРІДОУ ДЕЯКИХ СЕКТОРІВ: Україна приєдналась до секторальної гармонізації з хімічних

товарів (5,5 – 6,5 %), текстилю та одягу (0-17,5 %); Відбулась низка домовленостей про зниження ставок на такі

групи товарів: сталь, іграшки, деревина, кольорові метали, фармацевтичні препарати, папір, сільськогосподарська техніка, меблі, інформаційні технології, наукове, медичне обладнання, будівельна техніка, дистильовані спирти (останнє через 3 роки після вступу), цивільна авіація (до 2010 року);

На окремі види сільськогосподарської продукції домовлено про перехідні періоди на лібералізацію доступу до ринку, терміни яких закінчуються до 2010 року: м’ясо, риба, готові харчові продукти;

для окремих видів транспортних засобів встановлений перехідний період до 2013 року з поступовою зміною ставки ввізного мита з 10% на момент вступу до 5% на кінець перехідного періоду. Для транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, перехідний період триває до 2010 року з відповідним зниженням ввізного мита з 10% до 8%.

МЕХАНІЗМИ ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ: Подолання обмеженості внутрішнього попиту

внаслідок процесу збіднення широких верств населення;

Для розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльної переваги потрібно забезпечувати економічну свободу, адже: Якщо держава з певних причин визначає пріоритетними

інші сектори виробництва чи торгові товари і встановлює для них певні пільги, тоді для країни зменшуються шанси щодо досягнення більших вигод від міжнародної торгівлі, а міжнародна спеціалізація стає неоптимальною.

Якщо держава встановлює занадто високу мінімальну заробітну плату, то вона може несправедливо розподілити доходи громадян за різними видами робіт

Якщо держава значно впливає на ціноутворення, то це знову ж знижує можливість реалізації порівняльної переваги

Намагання забезпечити робочі місця для громадян

Центральне питання торговельної

політики:

що обрати для забезпечення

економічного зростання і добробуту нації; сво боду торгівлі чи протекціонізм?

механізми торговельної політики:

Цілі - дослідження впливу торговельної політики та практики Члена на багатосторонню торговельну систему.

Внутрішня транспарентність - прийняття рішень урядом щодо питань торговельної політики.

Процедури огляду - огляд впливу окремих Членів на функціонування багатосторонньої торговельної системи, визначений у вигляді їх долі у світовій торгівлі в останній репрезентативний період.

Надання звітності - звіти описують торговельну політику та практику, здійснювану зацікавленим Членом або Членами, в узгодженому форматі, визначеному ТПРБ(Орган по огляду торговельної політики).

Взаємозв'язок з положеннями ГАТТ 1994 ( 981_003 ) та ГАТС ( 981_017 ) щодо платіжного балансу - Голова ТПРБ домовляється з Членом або Членами та з Головою Комітету із обмежень пов'язаних з платіжним балансом про адміністративні заходи, які приведуть прийнятий ритм оглядів торговельної політики.

Оцінка механізму - ТПРБ проводить оцінку дії ТПРМ не пізніше ніж через п'ять років після набрання чинності Угодою про заснування СОТ.

Огляд розвитку міжнародного торговельного середовища - Щорічний огляд розвитку міжнародного торговельного середовища, який має вплив на багатосторонню торговельну систему, також проводиться ТПРБ.

Митні тарифи,нетарифне регулювання

Митні тарифи можуть бути: простими (одноколонними), тобто мати єдину ставку для одного товару чи товарної групи незалежно від країни походження; складними (багатоколонними), коли встановлюються дві і більше ставок по кожному товару в залежності від країни походження.

До нетарифних заходів регулювання відносяться:

Заборони експорту та імпорту;

Кількісні обмеження експорту та імпорту.

Механізми інвестиційної політики

До інвестиційної політики висуваються досить жорсткі вимоги, оскільки вона має являти собою такий управлінський інструмент, який не просто реагує на зміни, що відбуваються, а, враховуючи існуючі характеристики інвестиційної привабливості країни, регіонів та галузей, працюючи на їх покращення, поєднує вирішення проблем інвестиційної сфери з досягненням перспективних цілей соціально-економічного розвитку.

Механізм інвестиційної політики формується на основі:

розробки стратегії або збалансування плану здійснення інвестиційного процесу;

розробки тактичних заходів, які, у свою чергу, повинні мати за основу пріоритетні напрями інвестування.

Механізми технологічної політики:

моніторинг науково-дослідних досягнень у світі, а також загальних технологічних тенденцій;

стимулювання постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівня персоналу компанії;

формування організаційної структури підприємства, найбільш сприятливої для здійснення безперервного інноваційного процесу, забезпечення мотивації персоналу;

координація і досягнення узгодженості дій різних підрозділів компанії по проведенню НДДКР.

Існує два класичні типи проведення технологічної політики:

“center-for-global” (політика глобального центру) - пошук нових технологій у країні базування для створення нових продуктів і процесів, використовуючи централізовані ресурси материнської компанії, і поширенні інновацій по світовим відділенням МНК.

“local-for-local” (політика поліцентризму) - дочірні компанії МНК використовують власні можливості і ресурси для розробки нових технологій, що забезпечують їх власні потреби.

Механізм фінансової політики :

Забезпечення раціональних пропорцій розподілу і перерозподілу валовоговнутрішнього продукту ;

Підвищення результативності фінансового контролю;

Забезпечення необхідних темпів економічного зростання;

Створення передумов для розвитку і становлення ринкових відносин вУкраїні;

Вдосконалення механізму дії фінансових важелів, стимулів і санкцій;

Науково обґрунтоване фінансове планування і прогнозування обсягів централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів, їх розподілу і використання.

Складовими фінансового механізму є:

фінансове забезпечення;

фінансове регулювання;

система фінансових індикаторів і фінансових

інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.

Механізм валютно-курсової політики

Стабілізація ситуації у валютній сфері ; Стримування темпів інфляції ; Розробка середньострокової стратегії

валютної політики із чітким визначенням курсових орієнтирів ;

Окресленням комплексу методів та інструментів забезпечення валютної стабільності;

Забезпечення на належному рівні банківської ліквідності та підтримання курсу гривні.

Чинники, що характеризують порівняльну перевагу, закладену у факторній забезпеченості та виробничій структурі України в світовому в євроінтеграційному просторі.

Розмір країни за демографічним ,економічним і політичним критеріями; Ступінь інтегрованості в економіки в певну економічну систему ; Структура попиту ; Продуктивність праці і капіталу; Забезпеченість фізичним капіталом ; Забезпеченість технологічним і людським капіталом.

Ці чинники здатні посилювати чи послаблювати порівняльну перевагу або взагалі змінювати її рух,а отже, впливати на стан і характер міжнародної виробничої та торгової спеціалізації певної країни.

Розроблено економетричну модель впливу якості інституцій на обсяг експорту послуг країн Східної Європи — членів ЄС і окремих країн СНД. Доведено, що низький рівень якості інституційних показників України є чинником зростання цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг, оскільки неефективні інституції збільшують транзакційні витрати компаній на міжнародних ринках.

“Нова Україні в новій Європі”

Україна, що перейшла від слів до діла.  Україна, Президент, Парламент та Уряд якої

цілеспрямовано, злагоджено йдуть у напрямі європейської та євроатлантичної інтеграції ;

До Європи сталого розвитку демократичних інститутів, ринкової економіки та верховенства права, забезпечення прав і свобод особистості, громадянського суспільства;

 До Європи, що перевела подих та оновилася після інституційної кризи;

 До Європи з найдосконалішою на сьогодні у світі системою колективної оборони та безпеки.