ТИПИ ФРАЗЕМ У ТВОРАХ ОСТАПА ВИШНІ

студента групи УМ 3

Дмитрієва Олексія Віталійовича

Науковий керівник:Старший викладач Надточій В.В.

АКТУАЛЬНІСТЬ:

•Одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці будь-якого іншого рівня мови, наділені національним колоритом.

•Остап Вишня підтримує все нове, прогресивне на виробництві, в побуті, культурі, в громадському житті, духовному бутті людини.

•Завдяки властивостям фразеологізмів, а саме: образності, експресивності та злитості значення мова стає яскравішою, емоційнішою, більш виразною.

•Саме тому наше дослідження є цілком актуальним.

• Об’єктом дослідження є мова «Вишневих усмішок» Остапа Вишні.

• Предмет дослідження – фразеологізми у названих творах Остапа Вишні.

• Мета роботи: визначити функціонально-семантичнi особливостi українських фразеологізмів у творах Остапа Вишні.

ЗАВДАННЯ:•розглянути теоретичні аспекти дослідження фразеологічних одиниць української мови; •зробити вибірку фразеологічних одиниць із творiв Остапа Вишнi (“Вишневі усмішки»);•визначити функціонально-семантичнi особливостi фразеологізмів у збірці усмішок Остапа Вишні.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ:•синтез, •аналіз та узагальнення, •суцільна вибірка, •порiвняння.

Науковим підґрунтям роботи стали такі джерела:

Д.Х. Баранник

Л.А. Булаховський

В.В. Виноградов

П.С. Дудик

Ю.А. Лавріненко

Ф.П. Медведєв

Л.Г. Скрипник

Я.О. Спринчак

О.І. Рогач

Визначено

Фразеологізм — відтворюване, цілісне за значенням, стійке за складом і структурою словосполучення.

На відміну від слів фразеологізми:

1) складаються із самостійних одиниць мови — слів,

2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.

Класифікації фразем:

•семантична,

•генетична,

•функціональна,

•ідеографічна,

•експресивно-стилістична,

•морфологічна,

•синтаксична,

•з погляду лексичного складу, структури.

Класифікація у семантичному аспекті:

•фразеологічні зрощення;

•фразеологічні єдності;

•фразеологічні сполучення.

Класифікація у функціональному аспекті:

1) образно-виразні стійкі сполуки;

2) еліптичні сполуки;

3) термінологічні фразеологізми;

4) афористичні фразеологізми;

5) контекстологічні сполуки;

6) ідіоми.

Фразеологічні одиниці:

- ввібрали історичні події й соціальне життя,

- вирізняють найменші порухи нашого серця,

- розказують про неосяжний світ людських почувань,

- вражають точністю асоціацій між природою, звичайними життєвими фактами і людською поведінкою, нашими емоціями й учинками.

Загальна мова усмішок:

народна,

з влучною дотепністю,

з іскристим гумором,

афористичністю,

пісенними мотивами.

Встановлено

Творча палітра Остапа Вишні досить різноманітна: це і лагідна, м'яка усмішка, сповнена любові і приязні до

людини, й ущипливий дотеп, коли йдеться про безгосподарність, лінощі, безвідповідальність, неуцтво.

Образно-виразні стійкі

сполуки

Еліптичні сполуки

Афористичні фразеологізми

Контексто-логічні сполуки

Ідіоми

Як маку; з редькою чай пити; руками розвожу; як шевська смола; на всі руки;очі й вбирав; чорта лисого; за залізну завісу; сверблять руки; скрегочуть зуби; очей одірвать не можна; очі рогом на лоба; ходором ходить; волосся дротом; як писанка; голова озколюється; мороз поза спиною; лікті собі кусатимете; пір’я посиплеться; не бий люто хвостом, а йди собi з богом; аж дим іде; лиха личина.

Нi пуху тобi ще й нi пiр'ячка; за вуха тягти; не погирить нечиста сила.

Не пiшов, а полетів;скільки ж літ, скільки зим; говори правду, i тiльки правду; стахановській роботі; на «ланах широкополих»; гнiздо на гнiздi, травi нема де рости; у всякого свiй шлях широкий.

Кліпнув очима; i нічичирк; збити з пантелику; засвербить язик; на хвості сидить; на кожному кроці; лупати баньками; сама тобi голова.

Одна нога тут, а друга там; йолки-палки; з усіх ніг.

ВИСНОВКИ

1. Фразеологізми є специфічними мовними формулами, картинами світу із закодованою інформацією про минуле, наших предків, їхній спосіб сприйняття світу та оцінку всього сущого; вони акумулюють культурні потенції народу, тільки йому притаманним способом маніфестують дух і неповторність ментальності нації.

2. «Вишневі усмішки» Остапа Вишні насичені фраземами. Усмішка — це різновид фейлетону та гуморески. Ввів цей термін сам Остап Вишня.

3. Фразеологізми, використані у творах Остапа Вишні, дають можливість описати дію, стан, відношення до якогось об′єкта, більш повно, барвисто, тонко.

4. Фраземи, які ми знайшли у збірці «Вишневі усмішки», ми поділили за класифікацією С. Гаврина на 5 груп: образно-виразні стійкі сполуки, еліптичні сполуки, афористичні фразеологізми, контекстологічні сполуки, ідіоми.

5. Всього виділено 63 фраземи, з яких 42 (66 %) належать до образно-виразних стійких сполук, 3 (5 %) — до еліптичних сполук, 7 (11 %) — до афористичних фразеологізмів, 8 (13 %) — до контекстологічних сполук, 3 (5 %) — до ідіом.

Рекомендовані джерела:

1. Баранник Д.Х. Фразеологія в усному монологічному мовленні // Питання мовної культури. — К.: Наук, думка, 1968. — Вип. 2. — С. 34—38.

2. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избр. тр.: Лексикология и лексикография. — М.: Наука, 1977. — С. 140—161.

3. Остап Вишня Вишневі усмішки / [упорядкув., О.Дяченко]. — К. : Держлітвидав, 1950.

4. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. — К.: Наук, думка, 1973. —280 с.

5. Ужченко В.Д. Фразеологія сучасної української мови / Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. — К.; Знання, 2007. — 496 с.

ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!