Найкращий подарунок

Звичайно – книга

Такий подарунок отримали наші маленькі читачі на закінчення тижня дитячого читання

А зробила подарунок наша малинська дитяча письменниця

і поетеса Людмила Морар

«Колисанки-забавлянки» - третя збірка поезій малинчанки Людмили Морар. Вірші будуть цікавими не лише для наймолодших діток, а й для їхніх батьків. Яскравими, живими образами тварин, птахів, комах, явищ природи поетеса змушує активно працювати дитячу уяву і підштовхує маленького читача до живого спілкування з природою, до нового бачення вже ніби звичних і знайомих нам образів і явищ. Читаючи вірші хочеться знову поринути у казковий, яскраво-емоційний світ безтурботного, щасливого, зігрітого материнською любов’ю, сповненого щирості та живої цікавості до світу сонячного дитинства.А ілюстрації молодої художниці з Кривого Рогу Катерини Чепели чудово доповнюють та розкривають поетичні замальовки авторки.

«Колисанки-забавлянки»

Книжечка дитяча –найкраща подруга дітей

Мамо, мамо, почитай!

Встало сонне «сонечко» –Перехате і сумне.

Простяга долонечки:- Мамо, на, візьми мене.

Просинайся, донечко

Визирнуло сонечко, Танцює серед трав.

Прокидайся, донечко –Жайвір заспівав.

Та помий же ніжечкиВ росах у дворі.

Їм топтать доріженькуЗ ранку до зорі.

Чеба-чеба, чеберяйчик.Скаче, скаче, сірий зайчик.Чиба-чиб, чибиреня,З ним маленьке козеня.І мов зайчики, мов Кізки,Діти скачуть по доріжках.Чиб-чиби, чибички –Горобці й синичкиУ двір заглядали:Як там гави танцювали?

Бабусин силач

На руках сиджу в бабусі.Тут не тільки я вміщуся:

Песик, хомка,кошеняІ маленьке кроленя.Я покличу іще діда, буде ціла піраміда.

Ось така моя бабуся –Сильна. Нею я горжуся!

Баба ЛюдаЛюбить чудо,А іще маляток:Хлопчиків, дівчаток.На столі у бабиКоржики й принади.Пахне полуниця –Є чим поживиться.Пише баба нам казки,Мов смачненькі пиріжки.Всіх закличе в хату,Буде пригощати.За столом смакують діткиВсі принадки й оповідки.

Мами-гави

Позлітались гавиНа високі лави.

Посідали-гомоніли,Своїх діток чепурили

І намистом прикрашали.Тих, що плакали – втішали.

Всім цукерки роздавали.

***Спіть, маленькі галченята.

Прилетіла ніч зірчата.Розпростерла теплі крила,

Добротою всіх зігріла.Люлі-люлечки, малеча –всіх колише ніч лелеча.

Козина сімейкаВ цапа кізка-жінка є.В кізки-козенята.Чорне, біле і руде –Їм би лиш брикати.Кізка варить капусняк,Топить пічку тато-цап.Малі ж козенятаНосять дрова в хату.Сім’я старалася щосили.Та доварити юшку не зуміли.З хати в двір стрибать втомились, На ліжко, у соломку повалились.Сплять, притиснувшись боками.Капусняк побіг лугами.Весь із горщика утік.А сімейство спить в покітВідпочинуть – побіжатьКапусняк той випасать.

НечепуриМури-мури, мури-мури,Ми з тобою нечепури.Їли булку їіз медком,Запивали молоком.Неохайно дуже їли –Личка й ручки замастили.А вмиватись не хотіли,В двір стрибати полетіли.Дощова всміхнулась хмарка:«Я вас вмию – біжу шпарко!»

Таке сонечко малювала донечкаЯ малюю сонечко,А навколо – його донечок,Пустотливих сонценят,Най вони мені зорять.І на неба світле личкоНе пускають темну нічку.В них є сотні рученят,Ними гріють всіх підряд:Грушку і травичку,Зайчика й синичку,Хату і машину,І малу дитину.Ось таке от сонечкоМалювала донечка.

Дідок-паучокВ хаті жив дідок-паучок.

З ним внучатко-паучатко.Дід співав пісеньок –

Колисав своє малятко.На легенькій павутинціБуло весело дитинці.І сміялось павучатко,

Що дід спить, згорнувши лапки.

Пшоняна кашка дощику

В хмарках бігав літній дощик,Мріяв він про каші горщик.Але з чим зварити дощикуПшоняну кашу в горщику?Мишка мовить: «З гарбузом».Дощ насупивсь над селом.Киця каже: «З молоком».Песик: «З маслом, цукорком».Дощик усміхнувся –Враз рясний сипнувся.Бабця ставить в піч скорішКашку славну і куліш,Що вродились на поляхТих, що дощик їх полляв.

Вигойдується доля

Вигойдуються віти –Там перли в дивоцвіті.В білесеньких красоляхВикохується доля.А в нас в колисочці маленькійЩебече доня день усенький.Рожеві тягне рученята:«Ідіть до мене, мамо й тату!»

Мокне в річці верболіз,Бо з ногами в воду вліз.А вода, його сестричка,Миє ноги, руки, личко.Від цілющої водички,Він росте, немов вербичка.

Зайчиха-мамаЗайчиха-мамаМаленьке любить зайченятко.Торка за вушко,Лиже носик, лапку.Звила кубелечко в ріллі,І там поклала спати у траві.Зайчатко спить, у холодочку,А мама сни нашіптує синочку.

Сон зайчикаСпить зайчатко на перинці,В запашних квітках, в долинці.Сниться казочка маломуПро знайому мишку Дрьому.

Чого я хочу

Хочу чаю з молоком.А компоту з пирогом.Киселю із галушками.Ну а квасу – з пампушками.Буду їсти і рости,Щоб до неба досягти.Щоб до неба хмар дістати,З сонцем у хованочки грати.

Лінивий бегемотик

Бегемоту прямо в ротикЛлється дощик мов компотик.Бо лягав коли він спати,Рот лінився закривати.

Спи, дитинко

Ніч мандрує за вікном.Спи, дитинко, тихим сном.Будь метеликом на квітці,Що у казку он летить.Будь зайчатком на горбочку,Що стрибає і смішить.Ти в своїх казкових мріяхПолети в далечину.Я ж тебе малу, зігрію.Спи, дитино, - я засну.

Спи, хорошаСпи, моє дитятко,Бабине зайчатко,Татова синичко,Мамина зірничко.Вічка закривай,Носика ховай.Кулачок під щічку,Сни всю темну нічку.

Дякуємо тьоті Люді за гарну книжку!

Дякуємо всім, хто разом з нами познайомився

з новою дитячою книгою Людмили Морар

«Колисанки-забавлянки»

Познайомила вас з новою книгою Тамара Ковальчук