Досвід роботи вчителя української мови та

літератури ЗОШ № 9 Народи Н.І.

ПЛАН

І. Виховання через пізнання особистості учня – крок до успіху

ІІ. Традиційні та нові форми у виховній роботі

1. Вплив соціальних процесів на спосіб мислення дитини

2. Школа – острівець духовності

3. Модель національно-патріотичного виховання.

4. Роль шкільної «Світлиці» у формуванні національно-

патріотичних рис особистості

ІІІ. Збережемо «собори душ» дітей наших

Тема досвіду: Національно-патріотичне виховання учнів в умовах сучасної школи

Мета досвіду: Формування життєвих компетентностей учнів, виховання шанобливого ставлення до рідного краю, емоційно-позитивного ставлення до Батьківщини, розвиток в учнів патріотичних поглядів.

Завдання:

• всебічно вивчати історію та культуру українців, досліджувати маловідомі сторінки;

• формувати вміння збирати інформацію, досліджувати матеріал;

• навчити дітей працювати у творчих групах та самостійно;

• виховувати любов до своєї Батьківщини, рідного краю.

Актуальність: Сучасний світ, частиною якого є і Україна, розвивається дуже швидко. В умовах інформаційного суспільства розвиток молоді , становлення її моральних цінностей все менше залежить від традицій народу та суспільних інститутів, що їх уособлюють. Саме тому існує необхідність розробляти нові технології виховного спрямування, які поєднують в собі інформованість, цікавість, у простій і доступній формі пояснюють молодому поколінню, чому треба пам’ятати, «хто ми і якого ми роду», шанувати своє коріння, рідну землю, любити свій народ і свою Батьківщину.

І. Виховання через пізнання особистості учня – крок до успіху

Моя професія – подарунок долі…

«Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – у мене жодних претензій нема до Долі –моєї обраниці». Ці слова видатної української поетеси Ліни Костенко завжди в моєму серці. І коли питають у мене учні, батьки, друзі, чи не заважкий «учительський хрест», я відповідаю їм словами моєї улюбленої поетеси. Мабуть, продовженням до них стала і «Моя педагогічна поема». В ній – роздуми про власну долю, про найголовніше в професії – моїх учнів.

МОЯ ПЕДАГОГІЧНА ПОЕМА

Говорять люди, що життя – то поле,Яке не завжди легко перейти. Та знаю я: мені всміхнулась доля,Змогла стежину я свою знайти.

Так, нелегкою є учительська дорога,Не кожен до кінця здола її,У серці часто закрадається тривогаІ будить думку й почуття мої.

І згадуються роки молодії…Скільки бажань, і мрій, і сподівань!І впевнений, що здійсняться надії,І йдеш із класу в клас ти без вагань.

В дитячі очі дивишся відкрито,Читаєш палко і Шевченка, і Франка,«Бояринею» Лесі УкраїнкиЗдивуєш не одного юнака.

До купи зошитів звикаєш поступово,За кожним з них – твій учень, твій урок…Вичитуєш й шукаєш знов і зновуІнтерактивні методи – чи є в них прок?

Так, є ! Бо народилися поети,Що вміють думку словом передать,Але тобі не тільки це важливо – Останню помилку ти маєш відшукать.

А завтра знову учні і уроки.Вони для тебе й золото, і срібло.Продумаєш – і робиш кроки,В дитячі душі сяючи добро.

Так, вже позаду мрії фантастичні,Є досвід, виваженість, впевненіший крок…Та серце неспокійно б’ється,Коли іду на кожен свій урок.

І вдячна я за це і серцю, й долі –Не зрадили мене до завчасу.Я нерозтрачену любов і пісню В дитячі душі знову понесу.

Сьогодні мої вихованці – восьмикласники. Це вже не ті десятирічні діти, які прийшли в 5-й клас сором’язливими, невпевненими. Вони стали підлітками, що починають активне життя в суспільстві, натрапляють на велику кількість проблем і труднощів, пов’язаних не тільки з обізнаністю про світ, а ще й з тим, що цей світ вони хочуть пізнати.

Отже, моє перше завдання – допомогти дитині пізнати світ. Але ж дітям потрібно також навчитися жити серед інших, собі подібних, комфортно почуватися й розвиватися в суспільстві, удосконалюватися. Моє друге важливе завдання – допомогти дитині зрозуміти, як люди спілкуються одне з одним, яким чином вирішують проблеми, що цінують, що засуджують. Саме сьогодні система поглядів і ціннісних орієнтацій у дітей формується стихійно, під впливом різноманітних джерел інформації, стереотипних суджень оточуючих. Моє третє завдання – допомогти дитині зорієнтуватися у складному світі, реалізувати свої можливості, визначити життєві й соціальні пріоритети, серед яких домінуватимуть високі моральні якості, громадянська відповідальність, почуття патріотизму, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість їй, гордість за минуле й сьогодення. Я впевнена, що людина, яка любить свою Батьківщину, свій народ, здатна знайти свою долю на рідній землі і неодмінно повинна бути щасливою.

І.Пізнай дитину

ІІ.Допоможи їй пізнати світ та полюбити його

ІІІ.Допоможи зрозуміти закони спілкування в соціумі

IV.Допоможи зорієнтуватися та реалізувати творчі задатки

V.Допоможи визначити духовні пріоритети

VI.Пам’ятай на кожному кроці:«Любов до Батьківщини і любов до людей є два швидких потоки, які, об’єднуючись, утворюють могутню ріку патріотизму.»

(В. Сухомлинський)

АЛГОРИТМ ДІЯЛЬНОСТІ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА «КРОК ДО УСПІХУ»

Мій річний план виховної роботи, окрім розгорнутої психолого-педагогічної характеристики класу, містить узагальнюючу таблицю, в якій відображено стислу характеристику кожного учня, відзначено його характер, позитивні якості, проблемні риси характеру, а також окреслені педагогічні задачі, методи розвитку позитивних рис й корекція негативних.

№ з/п

ПІБ учня Темперамент Позитивні якості

Негативні якості Педагогічні задачі; методи розвитку позитивних якостей та

усунення негативних

1 Ашихман Володимир Вікторович

Меланхолік Добрий, ввічливий, скромний

Відсутність мотивації до навчання, безініціативність, байдужість

1. Підтримувати й розвивати позитивні якості

2. Сприяти формуванню мотивації до навчання, розвитку активності

Методи досягнення1. Індивідуальні бесіди з

учнем, батьками.2. Тест –анкета3. Доручення за

бажанням, робота у творчій групі.

4. На уроках – робота в парах.

5. Створення ситуацій успіху у навчальній та позакласній роботі.

3. Бойко Ангеліна Борисівна

Сангвінік Відповідальна, вихована, товариська. Висока мотивація до навчання

Невпевненість у собі.

1. Підтримувати й розвивати позитивні якості

2. Аналізувати поведінку в певних ситуаціях.

3. Залучати до роботи у творчих групах.

Методи досягнення1. Індивідуальні бесіди.2. Залучення до

проведення загально класних заходів у якості лідера.

3. Консультація психолога.

4. Створення ситуацій успіху.

5. Рефлексія у формі психологічного тест-контролю.

Така аналітична робота забезпечить раціональне планування виховного процесу в класі, особистісний розвиток учня, задоволеність його умовами розвитку та саморозвитку, адже за допомогою класного керівника обирає цікаві для нього творчі завдання, самостійно або у групі готує їх, вчиться спілкуванню й самореалізації у колі своїх однокласників.

ІІ. Традиційні та нові форми

у виховній роботі

«Ні, не можна людині жити без Батьківщини, як не можна жити без серця.»

(К. Паустовський)

Аксіомою стало в останній час ствердження про те, що нове покоління дітей – особливе. Економічні та соціальні перетворення в Україні, що відбуваються у всіх сферах нашого життя, суспільства прямо впливають не тільки на рівні оволодіння підлітками технічними пристроями та вмінням користуватися інформаційними джерелами – вони знайшли своє відображення у способі мислення дітей. У них швидко формуються ціннісні, моральні та соціумні стереотипи, і в цьому процесі частка участі засобів масової інформації й медіа-простору більша відносно до родинного та шкільного виховання порівняно з подібними процесами хоча б десятиріччя тому. Саме це, на мій погляд визначає специфіку ставлення школярів до товаришів, вчителів, батьків, суспільних процесів та явищ, історичних та культурних надбань. Тому система виховної роботи має поєднувати традиційні й абсолютно нові форми роботи, спрямовані на культивування в дитині кращих ментальних національних рис, формування націо-

нально-патріотичних якостей

Своє завдання класного керівника бачу в тому, щоб мої вихованці стали успішними й конкурентоспроможними в нашому суперечливому, складному та все ж цікавому сучасному житті. Щоб, знайшовши власну стежину, завжди пам’ятали: на якій землі народилися, чиїх батьків вони діти, як лагідно в дитинстві звучала їм мамина колискова, бабусина молитва.

Академік Д. Лихачов писав: «Якщо людина не любить хоча б зрідка дивитися на старі фотографії своїх батьків, не цінує пам’яті про них… – значить вона не любить їх. Якщо людина не любить старі вулиці, навіть і поганенькі, – значить у неї немає любові до свого міста. Якщо людина байдужа до пам’ятників історії своєї країни, вона, як правило, байдужа до своєї країни.»

Всі ми пам’ятаємо слова видатного українського педагога В. Сухомлинського про те, що кожна дитина не тільки особистість, але й завтрашній громадянин. Як же виховувати в майбутньому громадянинові України почуття патріотизму, гордості за свою Батьківщину, національну гідність? Не на словах, а в душі. Сучасні ритми життя, ринкові взаємини кардинально змінили психологію суспільства, зміст системи цінностей, вплинули на виховання дітей в родинах. Та я впевнена: школа сьогодні здатна стати реальним острівцем духовності, з якого зроблять крок у доросле життя справжні українці – громадяни великої держави. Працюючи над проблемою національно-патріотичного виховання, використовую передовий педагогічний досвід Гнідинської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.. Петра Яцика, Канізької ЗШ Новомиргородського району Кіровоградської області, а також особистісно-орієнтовані технології виховання. Моє бачення моделі національно-патріотичного виховання таке.

МЕТА: Виховання свідомого громадянина України, який поважає історичне минуле свого народу, толерантно ставиться до культурних та національних здобутків інших народів; формування соціально активної особистості з високими моральними якостями, здатними до самореалізації та самовдосконалення, свідомого патріота, відповідального за сучасне й майбутнє Батьківщини.

Діагностика рівня сформованості духовно-моральних цінностей, творчого потенціалу дитини.

Інформативно-психологічне тестування

Створення психологічної тест-карти учня та класного колективу

Створення умов для формування ціннісних орієнтацій особистості.

Допомога учням в освоєнні цінностей суспільства

Надання особистості широких можливостей вибору індивідуального шляху розвитку та самореалізації

Організація діяльності учнівського колективу з національно-патріо-тичного виховання

Планування й організація цікавої позакласної діяльності

Залучення батьків до творчої діяльності дітей, використання в роботі їхнього досвіду

Розвиток співпраці між молодшими та старшими учнями, між учнями і вчителями; педагогами і батьками

Відбір оптимальних форм робо-ти, спрямованих на розвиток осо-бистості учня, виховання націо-нально свідомого громадянина, патріота

Інформаційно-масові (інтелектуальні ігри, вечори, подорожі, створення альманахів)

Діяльнісно-практичні, групові (творчі групи, заочні екскурсії, екскурсії, конкурси, свята, патріотичні акції)

Інтерактивні (круглі столи, ток-шоу, репортажі, проекти, презентації, тренінги)

Діалогічні (бесіда, між рольове спілкування турніри ерудитів)

Наочні (музеї, виставки дитячої творчості тощо)

Надання можливості осмислення учнем власної діяльності (рефлексія).Анкетування, есе, диспут, дискусія

Оцінка результатів роботи

Спілкування з учнями та батьками

Аналіз діяльності учнів класу

Планування виховної роботи з урахуванням позитивних результатів та недоліків

МОДЕЛЬ НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Звичайно ж, головним результатом роботи є випускник, в якого сформовано рівень соціальної зрілості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах життєдіяльності, творча особистість із розвиненою потребою у самореалізації та самовдосконаленні, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за долю України, її народу, людства. Надаючи учням можливість осмислити власну діяльність, рівень сформованості патріотичних почуттів, пропоную їм виконати творчі звіти у формі презентацій, есе, поетичних рядків. Коли читаю дитячі роботи, радію: зерно виховання дало плідні сходи. Тому підтвердження – творчі роботи випускників, що вирушають у самостійне життя.

МОЛИТВА

Колись Тарас завзято і натхненноБоровсь за Україну, за народ.Життя поклав за свою чисту правду,Стерпів принижень безліч і незгод

Як він колись просив по допомогу,Як він молив, вимолював любов,Так я тепер звертаюся до Бога,І вірю: допоможе мені Бог.

Звертаюся до тебе, світлий Боже!Молю тебе: врятуй мою країну!Я вірю в те, що Україна зможеПеретворитися в ясну перлину.

Звертаюся до тебе, Боже мій,З’єднай людей, бо всі ми – рідні браття.Одне прохання з уст моїх тобі:Щастям залий це боротьби багаття.

Молитви линуть з серця до небес.О сильний мій, допоможи почути,Побачити всім людям на землі,Як весело й щасливо разом бути.

Володарю, скажи їм ці слова пророчі:«Єднаймося, брати, все зможем разом».Скажи, вони послухають тебе,Чи видай це своїм святим наказом.

І я звертаюся до вас, брати мої:«Забудьте все, що нас пороз’єднало.Обіймемось, брати, шануймо землю,Зміцнюймо державу, що нам життя подарувала».

Моя коханая країно, мій народе!Я з вами в радості і в горі.Хоч шлях важкий нам уторовано,Та все одно веде він до єднання і любові.

З’єднаймо нашу силу і натхнення,Врятуємо країну й допоможемПозбавитись всіх ран, що несвідомоНанесли люди у часи тривожні.

Молюсь і вірю, як моливсь і вірив Великий Син Великої землі. Він не один, з’єднаємо молитви,Хай проростуть вони врожаєм пліднимУ благодатній і пухкій ріллі.

І лиш тоді він душу заспокоїть,Тоді Тарас всміхнеться з небуття,Коли, нарешті, закінчимо справу,Яка складала сенс його життя.

ГАНДЕЛЬМАН Христина, переможиця ІІ етапу конкурсу «Об’єднаймося, брати мої!»

Вибір форм виховної роботи залежить від вікових особливостей дітей. Вихованці середньої ланки, мої сьогоднішні учні, залюбки беруть участь у конкурсах малюнків «Свою Україну любіть», створюють колажі, альманахи про Україну, свій рідний край.

Конкурсні роботи учениці 8-А класу, переможиці міських, обласних конкурсів ГАРМАШ Наталії

Старшокласники, виявляючи ініціативу, створюють проекти, презентації з тем: «Гордість Донбасу: люди», «Туристичні перлини рідного краю» (заочна екскурсія). Зі своїми роботами виступають перед молодшими учнями, заохочуючи їх до співпраці, творчого натхнення. Я вважаю співпрацю старших і молодших учнів дуже важливою ланкою виховного процесу, що допомагає підліткам осмислити власну позицію серед однолітків,сприяє підвищенню їх інтелектуального рівня, спонукає до самостійної творчої діяльності, а отже, до самореалізації.

Мої вихованці беруть участь у підготовці та проведенні виховних заходів у класі. Активність учнів намагаюсь спрямувати на посильне залучення до справи: вони самі обирають собі завдання, об’єднуються у творчі групи, деякі

діти готують матеріали самостійно. Наприклад, перед проведення години спілкування з теми «Чорнобиль: біль і пам’ять» клас поділився на 4 групи, кожна з яких отримала творче завдання. Я взяла на себе роль помічника, координатора та редактора.

Перша група підбирала оформлення тематичного стенду (ілюстрації, фотодокументи, книжкова виставка).

Друга група (інформаційна) зібрала матеріали про події 1986 року через мережу Інтернет.

Третя група (редакційна) склала сценарій з наданих матеріалів у формі документальних повідомлень.

Четверта група підготувала листівки та тематичні малюнки.

Захід завершився переглядом уривків фільму про Чорнобильську трагедію. Його підготувати 10-класники, які були присутні за моїм запрошенням. Старшокласники також виступили з цікавими повідомленнями про сьогоднішній день Чорнобиля.

Отже, в основі таких заходів, по-перше, діяльнісний підхід, тобто виховання через діяльність, по-друге, створення атмосфери співробітництва між старшими та молодшими учнями, що сприяє самоствердженню як перших, так і других; по-третє, процес виховання спрямовується на формування національної свідомості, моральних рис особистості у ставленні до суспільства, держави.

Виховання громадянина-патріота продовжується під час проведення рольових ігор, брейн-рингів («Що я знаю про Україну ХІХ століття? ХХ століття? ХІ століття?»), усних журналів. Учні намагались реалізувати свої творчі можливості під час створення усного альманаху, присвяченого 80-річчю Донецької області «Мій рідний край – моя любов велика». Знову ж об’єдную учнів у групи, на цей раз залучаю до співпраці батьків. Кожна творча група придумує назву своїй сторінці, пропонує варіанти її оформлення й звучання. В цілому отримуємо творчий проект.

Перша сторінка. Історія Донеччини: факти, коментарі.

Друга сторінка. Видатні люди Донеччини – наша гордість. Галерея портретів.

Третя сторінка. Національні перлини Донецького краю (заочна екскурсія).

Четверта сторінка. Донеччина в живопису (репродукції художників Донецького краю). Малюнки учнів.

Над створенням своїх сторінок діти працювали разом з батьками, що є, безперечно, позитивним моментом, адже побудова стосунків між учнями та батьками на основі співдружності, співробітництва та ділового партнерства створює соціально-педагогічні умови ефективного формування у дітей життєвих компетентностей.

«Свою Україну любіть…»

(Т. Шевченко)

Формуванню національної самосвідомості школярів сприяє діяльність оберега історичної пам’яті, осередка духовності в школі, кімнати-музею «Світлиця». Ми відкрили її в 2005 році з метою ознайомлення учнів зі зразками української матеріальної культури, розширення і поглиблення їх знань з народознавства та розвитку інтересу до української минувши. А все починалося з маленького куточка народознавства в моєму колишньому 7-А класі: ми готували його до проведення виховної години з теми «Звичаї та обряди українців». Діти принесли рушник, сорочку-вишиванку, старовинну сопілку, деякий посуд (казанок, ложку, полив’яну миску).Виставка вийшла цікавою, супроводжувалася розповідями дітей про той чи інший предмет в обрядах та побуті українців. А потім виникла ідея: створити куточок

старовинних речей. Протягом року діти приносили речі, місця для експонатів уже не вистачало. Так народилася ідея створення світлиці, яка сьогодні є центром з національно-патріотичного виховання. Тут проводяться екскурсії, уроки народознавства, виховні заходи, проходять персональні виставки творчих робіт учнів (вишиванок, малюнків, експозицій), розігруються п’єси в інтер’єрі української хати.

Завжди приємно завітати до «Світлиці», торкнутися рідної історії та культури. Саме тут свідомо сприймаються слова М. Рильського: «Без минулого немає майбутнього». Спостерігаючи за тим, як ретельно готують мої учні матеріали своїх виступів, творчі роботи, як натхненно проводять вони екскурсії для школярів та гостей «Світлиці», я розумію, що вони відкривають дивосвіт української минувшини, національної культури і прилучають до нього учнівський колектив школи.

ІІІ. Збережемо «собори душ» дітей наших

Згодна зі словами Леонардо да Вінчі: «Без індивідуального підходу залізо іржавіє, не знаходячи застосування, стояча вода на холоді замерзає, а розум людини – чахне». Тож толерантність, терпимість, щира цікавість до кожного учня – ось ті начала в роботі класного керівника, які допоможуть дитині відчути себе членами великої української родини, реалізувати свої здібності на відповідному рівні, зберегти і передати нащадкам почуття гідності та гордості за свою державу. А нам залишається берегти «собори душ» учнів наших. І тоді все буде гаразд.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дем’янюк Т. Д. «Організація виховного процесу в сучасному

загальноосвітньому навчальному закладі» – Науково-

практичний посібник. Київ: Інститут інноваційних технологій і

змісту освіти МОН України – 2006

2. Божович Л.І. «Психология формирования и развития

личности» – М.: Наука, 2000

3. Волобуэва Т. Б. «Розвиток творчої компетентності школярів» –

Управління школою – Харків, 2005

4. Сухомлинський В. О. – Проблеми виховання всебічно

розвиненої особистості – Вибрані педагогічні твори в 5 томах –

Київ, Радянська школа, 1977 – т. 1