ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ

СТЕФАНИК1871 – 1936

“Поет мужицької розпуки”

Марко Черемшина

“ПИСАТИ Я ПОЧАВ ДУЖЕ РАНО, ТА ВЕЛИЧЕЗНИЙ ТАЛАНТ МАРТОВИЧА ПРОСТО ПАРАЛІЗУВАВ МЕНЕ, І Я НІКОЛИ НЕ ПРИЗНАВАВСЯ, ЩО Я ТАКОЖ ПИСЬМЕННИК.” В. СТЕФАНИК

«ПОКУТСЬКА ТРІЙЦЯ”(Л. МАРТОВИЧ, В.СТЕФАНИК, М. ЧЕРЕМШИНА)

“СИНЯ КНИЖЕЧКА”(1899) – ЗНАЧНЕ ЯВИЩЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ “Йому не довелось шукати навмання дороги,

як Федьковичеві, ні боротись за своє літературне існування, як Кобилянській.Чи то яскравість таланту, чи приступність сюжетів зробили його одразу популярним. Він досконало володіє формою і має подиву гідний смак у доборі своїх творчих засобів. Він уміє найпростішими засобами справити якнайбільше враження.”( Леся Українка.)

“В українську літературу Стефаник увійшов як письменник виняткової оригінальності, зі своїм світовідчуттям і світобаченням, вихованим рідною землею…” ( О. Гнідан.)

ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО ПИСАВ:

«Та хіба ж Стефаник малює саму нужду селянську? .. Ні, ті трагедії й драми, які малює Стефаник , мають не багато спільного з економічною нуждою; се трагедії душі, конфлікти та драми, що можуть mutatis mutandis повторитися в душі кожного чоловіка, і власне в тім лежить їх велика суґестивна сила, їх потрясаючий вплив на душу читача.»

ДВА ПЕРІОДИ ТВОРЧОСТІ І-ий – 1897-1901 рр. (за цей час

написано 39новел, що ввійшли в чотири збірки).

ІІ-ий – 1916-1933 рр. ( написано 20 новел, що ввійшли до збірки “Земля” (1926) та книжки “Твори” (1933) ).

ТЕМАТИКА ТВОРІВ новели з життя покутського села

(«Виводили з села», «Лист», «Побожна», «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка») ;

селяни, яких нужда жене за океан шукати кращої долі («Камінний хрест»);

рекрути(«Виводили з села»); лихоліття першої світової війни («Дитяча

пригода», «Вона — земля», «Пістунка» ); пробудження національної свідомості

(«Марія»); катастрофічна поразка боротьби

українського народу за державну самостійність («Сини»).

ЕКСПРЕСІОНІЗМ Відображення загостреного

суб’єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське “Я”, напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу.

Характерні “нервова” емоційність та ірраціональність, фрагментарність і плакатність письма,гротескність, гіперболізація, використання символів.

ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ПРО В.СТЕФАНИКА

РУСІВСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА