Василь Васильович

ДокучаєвПідготувала вчитель хімії, географії

ЗОШ І-ІІІ ст. №7 м.МиргородаБілоцерковець Н.В.

Васи́ль Васи́льович Докуча́єв — російський геолог і грунтознавець, засновник національної школи грунтознавства і

географії грунтів. Створив вчення про

грунт як про особливе природне тіло, відкрив основні закономірності генезису і географічного

розміщення грунтів.

Василь Васильович народився 17 лютого (1 березня) 1846року в селі

Милюкове Смоленської губернії (нині Новодугинський район Смоленської області) в сім’ї священника, в нього було двоє старших братів і чотири

сестри.

Навчався в духовному училищі міста Вязми, потім — в Смоленській духовній семінарії. В 1867 році, закінчив

семінарію, Докучаєв як кращий вихованець був направлений в Санкт-Петербургську духовну академію.

Там він провчився лише три тижні і вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Петербургського університету.

З професорів на Докучаєва найбільший вплив проявили Д. І. Менделєєв, А. А. Іностранцев, А. Н. Бекетов, А. В.

Советов, з якими він підтримувал відносини і після закінчення навчання в 1871 року. Кандидатська (дипломна) робота Докучаєва була присвячена

геологічному описанню берегів ріки Касни в Смоленській губернії.

Особливу увагу Докучаєв приділяв дослідженню чорнозему. Ним була

складена програма досліджень чорнозему європейської Росії. Комісія

по розробці програм досліджень чорнозему, схвалив план, і доручила

йому саме дослідження. Результатом досліджень стала наукова праця "Русский чернозем" (1883). Цією

працею вперше в історії було закладено основи грунтознавства. За дану роботу Докучаєв бул удостоєний

Петербургським університетом ступеня доктора, від Академії наук -

повну Макарієвську премію.

У 1875-1877 роках, склавши (разом з В. І. Чаславським) оглядову ґрунтову карту Європейської Росії та окупованої Росією України, Докучаєв почав вивчення російського та

українського чорнозему, в результаті чого ним були закладені основи вчення про ґрунт як особливе природньо-історичне

тіло і про чинники ґрунтоутворення. Улітку 1877 року Василь Васильович обстежив південно-західну половину

чорноземної смуги, пересуваючись головним чином на бричках і пішки.. Особливо багато їздив Україною і Молдовою.

На запрошення губернського земства Докучаєв досліджував у

1888-1890 роках Полтавську губернію. Досліджуючи

рослинність, ґрунти і геологічні умови Полтавської губернії, він

прийшов до ряду важливих висновків про закономірності

генезису ґрунтів. За ініціативою і при найближчому

сприянні Докучаєва засновані ґрунтова комісія при вільному

економічному суспільстві, в якій він перебував головою, і природно-історичні музеї в

Нижньому Новгороді і Полтаві.

З 1899 за його ініціативою став видаватися перший в

світі журнал "Почвоведение". За

ініціативою Докучаєва створені краєзнавчі музеї в

Нижньому Новгороді і Полтаві, обгрунтована необхідність створення

музеїв при місцевих відділеннях

Петербургського товариства

природодослідників.

В 1883 р. Докучаєв опублікував книгу «Русский чернозем», в якій, підсумував багаторічні

роздуми і опираючись на зібрані факти, обгрунтував свою теорію походження

грунтів.

Незабаром вона одержала загальне визнання і в нас в країні, і за кордоном, принесла Докучаєву світову

славу. А рік виходу в світ його книги прийнято вважати початком наукового грунтознавства.

Експедиційні поїздки підірвали здоров’я вченого, він тяжко хворів в 1895-97

і 1900-03 рр. В останні роки життя Докучаєв

читав лекції по грунтознавству в Москві,

Петербурзі, Полтаві, Тифлісі, що сприяло

відкриттю в Петербурзі приватних

сільськогосподарських курсів (1898).

В останні роки свого життя Василь Васильович був

безнадійно хворий, і все-таки, незважаючи на поради лікарів, якщо намічалось поліпшення, знову починав працювати на

повну силу, читав лекції, керував грунтовими дослідженнями на

Кавказі і в Молдавії. Він старався використати всі свої

можливості. Помер В.В. Докучаєв в Петербурзі 26

жовтня (8 листопада) 1903 року.

В. В. Докучаєв похоронений на Смоленському

лютеранському кладовищі в Санкт-

Петербурзі, його могила знаходиться на Центральній алеї

кладовища.

Золота медаль імени Докучаєва В.В.

присуджується за видатні наукові

роботи і відкриття в галузі

грунтознавства.

Якими б науками Василь Васильович не займався, він завжди залишався

природолюбом, природодослідником: прагнув пізнати навколишній світ у

всій складності і взаємозв’язку частин, як єдине живе ціле. Для нього рідна земля, грунт, була

нерозривно зв’язана з планетою Земля, з географічним середовищем,

діяльністю живих організмів і працею людини.