Журналістські стандарти і «джинса».

Як вижити у протистоянні правди і грошей.Ольга Бурда

«Джинса» – це замовний або рекламний (без відповідної позначки) матеріал.

Походження назви достеменно невідоме.

«Джинса» буває: А) політична (рекламується політик,

партія чи ідеї) Б) комерційна (рекламуються

компанії, товари чи послуги).

Перед виборами «джинси» стає більше

* Всеукраїнські видання, що моніторяться на предмет «джинси»: «Факты», «Сегодня», "Комсомольская правда в Украине", «Український тиждень», «Коментарі», «Кореспондент».

* Всеукраїнські видання, що моніторяться на предмет «джинси»: «Факты», «Сегодня», "Комсомольская правда в Украине", «Український тиждень», «Коментарі», «Кореспондент».

* Всеукраїнські видання, що моніторяться на предмет «джинси»: «Факты», «Сегодня», "Комсомольская правда в Украине", «Український тиждень», «Коментарі», «Кореспондент».

Зразок «джинси» від «Комсомолки»

— «Джинса» шкідлива для суспільства, бо є неякісним товаром (інформація підміняється агітацією), а тому розчаровує споживачів інформації і нівелює роль ЗМІ у житті громади і зокрема у її стосунках із владою.  — «Джинса» згубна для журналістики, бо велика кількість політичних замовних матеріалів призводить до знецінення журналістських стандартів.

Як розпізнати «джинсу»? 1. Непотрібний (неважливий для громади) матеріал про «потрібну» людину - головна ознака будь-якої «джинси». 

«Янукович и Азаров обсудили итоги визита ПутинаКонкретных решений пока нет.Премьер-министр Украины Николай Азаров и Президент Украины Виктор Янукович обсудили результаты Пятого заседания украинско-российской межгосударственной комиссии.Об этом сообщили в Кабмине.Кроме того, обсуждались пути реализации принятых решений».

Як розпізнати «джинсу»? 2. Суцільний позитив і компліменти — обов’язковий компонент замовного компоту про себе і для себе.

«Яценюк с паломниками посетил Зарваницу.Сегодня председатель Совета Объединенной оппозиции "Батькивщина" Арсений Яценюк принял участие во всеукраинском паломничестве в Марийский духовный центр в селе Зарваница в Тернопольской области и в святой литургии, которую возглавил глава Украинской греко-католической церкви Святослав и архиереи УГКЦ.Как сообщили в пресс-службе партии ”Фронт Змин”, на протяжении всей литургии шел сильный дождь."Знаково, что сегодня шел дождь, — сказал Яценюк. — Это хороший Божий знак. Думаю, что этот дождь смоет все плохое, что есть в Украине".»

Як розпізнати «джинсу»?

3. Перебільшення позитивних якостей  рекламованого «політичного товару», внаслідок чого влада в «джинсі» виглядає, як бог, що творить чудеса, а опозиція - як янголи, що обіцяють здійснення всіх мрій і бажань.

Як розпізнати «джинсу»?

4. Використання неперсоніфікованих посилань та узагальнень «за статистичними даними», «за соціологічними дослідженнями», «на думку експертів».

Як розпізнати «джинсу»?

5. Політтехнологи окремих кандидатів чи партій у ролі політологів-експертів.  

Як розпізнати «джинсу»? 6. Наявність однакових або дуже подібних матеріалів про певну партію чи політика в різних засобах масової інформації. 

o «Азаров став поважати Грузію завдяки апендициту»

o «Грузия запомнилась Азарову апендицитом»o «Азарову вирізали апендицит у Грузії» o «Азаров пригадав дитинство в Грузії та напад

апендициту»o «Азаров пригадав, як грузини видалили йому

апендицит» 

Економічна причина «джинси»«Несправедливий розподіл і так невеликого рекламного пирога та, як наслідок, нужденність більшості газет і журналів провокує те, що мало б теоретично ставити хрест на репутації будь-якого видання, а практично є суворими буднями мало не кожного з них: публікація замовних матеріалів без грифу «реклама», – кажучи професійним жаргоном, «джинса».

Подекуди цілком сумлінний і відданий ідеалам демократії редактор/власник не бачить іншого виходу, окрім поставити в шпальту саме такі дописи, бо просто не має інших джерел доходів. Призвичаєні до відповідної практики окремі журналісти відтак не гребують замовними матеріалами, підтверджуючи цим загальну думку щодо продажності всіх представників їхнього цеху».

(Український тиждень, 5 вересня 2012 року).

Опитування соціологічної групи "Рейтинг"

Кінцевий наслідок описаного зсуву орієнтирів – недовіра суспільства до преси загалом, критичне падіння соціального капіталу, криза цінностей, які полегшують маніпулювання суспільством із боку влади та олігархів, відсутність реальних можливостей у друкованих ЗМІ контролювати владу і впливати на неї, як це відбувається на розвинених медіа-ринках ЄС та США.

Проблема свободи слова в Україні полягає в тому, що Янукович і К° просто користаються з неринковості сфери ЗМІ, з тих правил, що їх нав’язали їй власники кількох великих видавничих холдингів. (Український тиждень).

Наслідки «джинси»

«І видавець, і редактор, і читач в Україні сприймають газету як засіб пропаганди. А хіба пропаганда може бути бізнесом? Втім, який може бути бізнес у країні без нормальної ринкової економіки? Який може бути бізнес у країні без ефективної мережі поширення друкованої продукції? Який може бути бізнес у країні, де газетні площі продаються оптом для невибагливої прихованої реклами?»

Віталій Портніков, журналіст:

«Хто ці 5 людей, власники медіа-холдингів? Ці 5 людей – дуже наближені до влади люди. І працюють тут не правила, а домовленості. Це великі олігархи. Але чи є медіа бізнесом для них? Чи зацікавлені вони в отриманні прибутку від медіа? Так, зацікавлені, адже хто буде проти, щоб ще й гроші заробляти. Однак це не головне завдання для їхнього медіа бізнесу. Головне завдання – це все-таки використати медіа як інструменти, щоб домовитися з владою і отримати гарні преференції для свого основного бізнесу (а це нафта, газ, хімічна промисловість). Це головна річ. І ВОНА визначає якість інформації».

Вікторія Сюмар, виконавчий директор Інституту масової інформації:

«Джинса» чи інформація? Дискусія на всесвітньому газетному конгресі

Игорь Починок: У ваших виданнях дуже багато було опубліковано матеріалів про так звані соціальні ініціативи президента. Чи дійсно ви це робите, виходячи з інтересів читача, чи не було це зроблено за плату редакції?

Борис Ложкин: По-моему, в любой стране мира: и в США, и в России, в Украине, президент (кстати, это не человек, а институт) является одним из главных ньюзмейкеров. И не писать о деятельности президента – это как минимум странно.

Виктория Сюмар: Очень важно, как писать о политиках и о деятельности такого института, как президент. Можно писать исключительно с позитивной точки зрения, а можно всё-таки рассматривать это с журналисткой позиции: что там реального, а что популистского, что под выборы, а что системного. Также можно давать слово независимым экспертам, которых, в общем, на украинском телевидении нет сейчас, и я думаю, вы это видите, как потребитель информации.

Київ, вересень 2012 року

Чим відрізняється журналістика від «джинси»?

Журналіст пише про суспільно важливі речі, тобто, керується інтересами громади та журналістськими стандартами, а не грошима замовника.

Громадський інтерес Єдиного визначення громадського інтересу немає, однак воно охоплює, поряд з іншим, таке: Викриття або виявлення злочинів; Викриття антигромадської поведінки; Викриття корупції і несправедливості; Розкриття істотної некомпетентності або недбалості; Захист здоров‘я і безпеки людей; Захист людей від уведення в оману будь-якою

заявою чи дією окремої особи або організацією; Розкриття інформації, що дає змогу людям прийняти

значно більш інформоване Рішення з суспільно важливих питань.

Редакційні настанови Бі-Бі-Сі

Журналістські стандарти – це

1) рецепт створення якісного інформаційного продукту

2) техніка безпеки для журналіста.

Засадничими стандартами, якими керується журналіст у своїй професійній діяльності є:неупередженість і небайдужість, баланс думок і точок зору, оперативність, достовірність (посилання на

джерела), відокремлення фактів від коментарів,точність, повнота представлення фактів та

інформації по проблемі.

Головними нормативними джерелами, де відображені дані стандарти є:— Кодекс професійної етики українського журналіста— Етичний кодекс українського журналіста— Декларація принципів поведінки журналістів (Міжнародної федерації журналістів)— міжнародні стандарти та принципи журналістської етики.

Як урівноважити новину і зробити її максимально повною?

1.Дати точку зору опонента2.Подати думку експерта3.Нагадати історію питання.

Дякую за увагу!

Проект "Моніторинг джинси та неналежного маркування в загальнонаціональних виданнях" виконується Інститутом масової інформації за підтримки “Українського медійного проекту” (У-Медіа), що реалізується Інтерньюз в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).

Зміст даної презентації є винятково відповідальністю Інститут масової інформації (ІМІ) та не обов’язково відображає погляди USAID, Інтерньюз та уряду США.

Ольга Бурда, Інститут масової інформації