Перехресні стежки

“… “… геній української геній української нації, розум і серце нації, розум і серце українців”українців”

М. Т. РильськийМ. Т. Рильський

Про роман “Перехресні стежки”

Роман "Перехресні Роман "Перехресні стежки" друкувався стежки" друкувався на сторінках на сторінках львівського журналу львівського журналу "Літературно-"Літературно-науковий вісник" науковий вісник" упродовж усього упродовж усього 1900 року.1900 року.

Після цього він ще Після цього він ще декілька разів декілька разів видавався книжками.видавався книжками.1990 року побачив світ 1990 року побачив світ

роман «Перехресніроман «Перехресні стежки».стежки».

Жанр твору: суспільно-психологічний роман

«Перехресні стежки» відзначаються панорамним зображенням життя сучасного

Франкові світу. Проблематика твору охоплює широке коло

питань. У романі порушено проблеми інтелігенції і народу, почуття обов'язку і відповідальності, національного буття,

колоніального статусу України, історичної перспективи нації, можливостей її духовного,

економічного і державного відродження.

Головні герої:•Адвокат Євген Рафайлович, власне головний персонаж

•Регіна, кохання його юності, з якою випадково “перехрестились стежки” життя Євгена

•Колишній наставник Євгена Стальський, жорстокий і егоїстичний чоловік

•Повітовий голова Брикальський і граф Кшивотульський, супротивники Євгена у народовизвольній боротьбі

•Божевільний Баран, що намагається вбити Рафайловича, від його руки помирає Регіна

З погляду сюжетно-композиційної побудови роман Франка є відцентровим, тобто центрогеройним, оскільки всі події обертаються навколо головного героя Євгенія Рафаловича, а водночас і панорамним: з кожною сторінкою все ширше роз¬гортається картина суспільного буття Галичини, зв'язків героя і суспільства. Така мистецька природа твору зумовила його структуру: наявні дві сюжетні лінії: романічна, побудована на історії кохання Євгенія і Регіни, та громадянська, пов'язана з боротьбою Рафаловича за права народу.

Молодий адвокат прибув у містечко з метою стати народним захисником, спонукаючи селян до боротьби за соціальні й національні права. Та

його життєві стежки перетинаються з долею Реґіни — його юнацької любові, а тепер

дружини Стальського, чоловіка-деспота. Такою є зав'язка роману (ІУ розділ). Передісторія закоханих викладена в ХІІІ—ХУІІ розділах. Розвиток дії обертається навколо мотиву

неможли¬вості «украденого щастя» (розділи ХХ—ХХУІ). Цей компонент сюжету сформований

перипетіями і несподіваними колізіями, відтворює страшні поневіряння жінки,

будується на спогадах і монологах героїні, снах-пророцтвах, антитезах і символах (діамантова корона — розбите скло). Кульмінація — візит Реґіни до Євгенія, остання можливість героїв

повернути колишнє кохання (L!V розділ). Розв'язка несподівана — Реґіна помстилася Стальському за десятирічні знущання, але

загинула від руки божевільного Барана.

Сюжет

Друга сюжетна лінія охоплює всі сюжетні вузли. Експозиція нетрадиційна: вона починається з середини життєвого шляху

головного героя, який зустрічається біля будинку карного суду з колишнім наставником Стальським. Зав'язка вибудовується в суперечці Євгенія з бургомістром Рессельбергом. Розвиток дії

охоплює громадську діяльність Рафаловича, роботу з селянами, розчарування і подолання зневіри, зустрічі з священиками,

участь у судовому процесі, а також сутички зі Шнадельським. У Євгенія виникає ідея народного віча і політичної організації. Колізії виникають в епізодах зображення ворогів народного оборонця — маршалка (повітового голови) Брикальського і

графа Кшивотульського, Шварца. Додають творові динаміки події, пов'язані з образами Вагмана, божевільного Барана, який уявив себе месією, прагнучи врятувати людей від «антихриста» Рафаловича. Важливим фактором у діяльності головного героя є підготовка до віча та опір старости. Кульмінація — змалювання

народного віча, арешт Євгенія, спроба звинуватити його у вбивстві Стальського, смерть Вагмана від рук Шварца і

Шнадельського. Розв'язка оптимістична: звільнення невинного Євгенія з-під варти. Борець-політик бачить нові шляхи боротьби

за волю.

Перехресні стежки Перехресні стежки ще не ставилися , ще не ставилися ,

але на сценахале на сценах наших театрів ось наших театрів ось уже багато років з уже багато років з незмінним успіхом незмінним успіхом

іде спектакль іде спектакль “Украдене щастя” “Украдене щастя” за однойменною за однойменною

пп’єсою Івана Франка’єсою Івана Франка

Над могилою Івана Над могилою Івана Яковича Франка на Яковича Франка на

Личаківському Личаківському цвинтарі Львова цвинтарі Львова

височить гранітний височить гранітний Каменяр, що розбиває Каменяр, що розбиває

молотом скелю.молотом скелю.

Ця фігура ніби Ця фігура ніби символізує життєвий символізує життєвий

шлях незламного шлях незламного духом Івана Франка і духом Івана Франка і його революційних його революційних

творів.творів.