Upload
dean-jordan
View
53
Download
2
Embed Size (px)
DESCRIPTION
Презентація на тему : « Життя та творчість Сергія Жадана ». Сергі́й Ві́кторович Жада́н — український поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Твори одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами. - PowerPoint PPT Presentation
Citation preview
Презентація на тему:«Життя та творчість
Сергія Жадана»
Сергі́�й Ві́�кторович Жада� н — український поет, прозаїк, есеїст, перекладач.
Твори одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами.
Активний організатор літературного життя України, учасник мультимедійних мистецьких проектів і акцій громадянської непокори.
Життєпис Народився 23 серпня 1974 року у місті
Старобільськ Луганської області. 1991 році - один з організаторів
харківського неофутуристського літературного угрупування «Червона Фіра».
Закінчив Харківський Національний Педагогічний Університет ім. Г. С. Сковороди, факультет українсько-німецької філології.
У 1996—1999 рр. навчався в аспірантурі цього ж університету.
З 2000 року викладач кафедри української та світової літератури університету, віце-президент Асоціації українських письменників.
З 2004 — незалежний письменник.
Під час помаранчевої революції, був комендантом наметового містечка у Харкові. Відомий своїми скандальними висловлюваннями і публікаціями.
Живе і працює в Харкові.
Перекладає з німецької, польської, білоруської та російської мов.
В 2008 році російський переклад роману «Anarchy in the UKR» увійшов до короткого списку літературної премії «Національний бестселер» і одержала грамоту «Книга року» на Московській книжковій виставці-ярмарку.
В 2010 році висунутий на звання «Людина року» за книгу «Червоний Елвіс».
Роман «Ворошиловград» став книжкою року 2010 за версією «Бі-бі-сі».
В 2011 році провів акцію проти закону «Про захист суспільної моралі».
Темою творів письменника є пострадянська дійсність в Україні. Для стилю Жадана характерний вжиток розмовної та нецензурної лексики.
«Треба розуміти, коли вони (політики) говорять про надбання українського народу, насправді йдеться про лобіювання лише інтересів російської мови й про повне блокування розвитку та пропагування української.»
Поетичні збірки “Цитатник” (Київ: Смолоскип, 1995), (Харків:
Фоліо, 2005) “Генерал Юда” (Київ: Український
письменник, 1995) “Пепсі” (Харків: Майдан, 1998) “Балади про війну і відбудову” (Львів:
Кальварія, 2001) “Історія культури початку століття” (Київ:
Критика, 2003) “Марадона” (Харків: Фоліо, 2007) “Ефіопія” (Харків: Фоліо, 2009) “Лілі Марлен” (Харків: Фоліо, 2009)
Проза «Біґ Мак» (збірка оповідань) (Київ:
Критика, 2003) «Депеш Мод» (Харків: Фоліо,
2004) «Anarchy in the UKR» (Харків:
Фоліо, 2005) «Гімн демократичної молоді»
(Харків: Фоліо, 2006) «Біґ Мак²» (оповідання + поезія)
(Київ: Критика, 2007) «Ворошиловград» (роман)
(Харків: Фоліо, 2010) «Біґ Мак та інші історії» (Харків:
Фоліо, 2011)
Жадан залишається патріотом України. Хоч він і почувається у своїй вітчизні не зовсім затишно, як зізнається у “Цитатнику”, та все ж воліє померти на батьківщині. Про це свідчать рядки, уже згаданої на початку, поезії “Словники на службі церкви”: “…я помру патріотом…”, – волає Жадан. Слід зазначити, що навіть час на планеті Жадана особливий, він, немов прострілений наскрізь, як це буває на полотнах сюрреалістів. Це добре проглядається у вірші “Внутрішній колір очей”:
« Жінка сидить на сходах університету…
і курить кемел…вона думає - ось знову з
неба сиплятьсяхолодні леза, срібні цвяхи,і ранять смертельно
равликів,котрі падають, розрубані
навпіл,мов хрестоносці в пісках
Палестини. »
З першого прочитання вірші Сергія Жадана вражають не технічною досконалістю, незаперечним новаторством чи своєрідністю поетики. Дивує якась глибока, непереборна внутрішня сила у виразі почуттів, притаманна його творчості, та гідна подиву органіка поетичного слова у вірші — невимушеному, природньому, розкуто-сучасному.
«За хвилину до того, як випаде дощ,
ти відчуєш, як шкіра вібрує під тиском
ще не випалих крапель, що ляжуть уздовж
твого тіла і враз його стиснуть.
Так легкі голуби, на вулицях кинуті,
відчувають смак їжі за мить до годівлі,
так солдат, що за хвилю повинен загинути,
відчува деформації у власному тілі.
Сміх, що має до мене назавтра прийти,
розпізнаю сьогодні поміж плачу я.
За хвилину до того, як з’явишся ти, - я тебе передчую.»