Національна освіта і Національна освіта і становлення становлення

педагогічної думки педагогічної думки ((XIVXIV--XVII XVII ст.)ст.)

1.Загальний погляд на основні1.Загальний погляд на основні школишколи в Україні. в Україні.

2.Братські школи.2.Братські школи. 3.Становлення педагогічної думки.3.Становлення педагогічної думки.

1.Л.А.Медвідь “Історія національної 1.Л.А.Медвідь “Історія національної освіти” і педагогічної думки в освіти” і педагогічної думки в Україні. – Навч.посіб. – К.: Вікар, Україні. – Навч.посіб. – К.: Вікар, 2003. – 335 с.2003. – 335 с.

2.М.В.Левківський, О.М.Микитюк 2.М.В.Левківський, О.М.Микитюк Історія педагогіки: Навчальний Історія педагогіки: Навчальний посібник /За редакц. посібник /За редакц. М.В.Левківського. – Харків: “ОВС”, М.В.Левківського. – Харків: “ОВС”, 2002. – 240 с.2002. – 240 с.

3.Сбруєва А.А., М.Ю.Рисіна Історія 3.Сбруєва А.А., М.Ю.Рисіна Історія педагогіки у схемах, картах, педагогіки у схемах, картах, діаграмах: Навч. посібник. – сум. діаграмах: Навч. посібник. – сум. ДПУ, 2000 – 208 с.ДПУ, 2000 – 208 с.

Історіографи виділяють кілька історичних етапів, Історіографи виділяють кілька історичних етапів, які вплинули на розвиток освіти:які вплинули на розвиток освіти:

1 етап1 етап – ХІІ-ХІІІ ст.– ХІІ-ХІІІ ст. - боротьба польсько-литовських та - боротьба польсько-литовських та українських феодалів між собою і великим князем українських феодалів між собою і великим князем Київським.Київським.

2 етап - 2 етап - XIVXIV--XVIXVI ст. - подолання феодально ст. - подолання феодальної ї роздробленості, посилення релігійного і феодального роздробленості, посилення релігійного і феодального гніту.гніту.

3 етап3 етап – (др. пол. – (др. пол. XVXVІ- серед І- серед XVIIXVII ст.) - розвиток ст.) - розвиток ремесел, торгівлі, ріст міст. Український народ ремесел, торгівлі, ріст міст. Український народ починає виступати як окрема етнична одиниця. починає виступати як окрема етнична одиниця. Підйом українського національного визвольного руху, Підйом українського національного визвольного руху, утворення унії.утворення унії.

4 етап4 етап – – виникнення елементарних шкіл при церквах виникнення елементарних шкіл при церквах та монастирях.та монастирях.

5 етап5 етап – розвиток елементарних парафіяльних шкіл, – розвиток елементарних парафіяльних шкіл, латинських, підвищеного типу, шкіл канцеляристів.латинських, підвищеного типу, шкіл канцеляристів.

6 етап6 етап – школи католицькі, протестантські, уніатські, – школи католицькі, протестантські, уніатські, православні, іудейські різних освітніх рівнів.православні, іудейські різних освітніх рівнів.

Елементарні православні: Елементарні православні: монастирські, монастирські, братські, мандрівних дяків, січові, полкові, братські, мандрівних дяків, січові, полкові, мистецькі.мистецькі.

Середнього рівня православні: Середнього рівня православні: Острозький триязичний колегіум, Острозький триязичний колегіум, Львівська, Київська, Луцька братські школи.Львівська, Київська, Луцька братські школи.

На формування освітньої справи в На формування освітньої справи в Україні великий вплив мала епоха Україні великий вплив мала епоха Відродження. Вона породила гуманізм, Відродження. Вона породила гуманізм, Реформацію, а це сприяло появі Реформацію, а це сприяло появі протестантських шкіл. Відомі протестантських шкіл. Відомі соцініанськісоцініанські і і кальвіністськікальвіністські навчальні заклади. навчальні заклади. Вивчали:Вивчали: основи християнської етики, математику, основи християнської етики, математику, риторику, діалектику, мови (грецьку, риторику, діалектику, мови (грецьку, латинську, польську, церковнослов’янську). латинську, польську, церковнослов’янську). Школи пропагували ідеї гуманізму.Школи пропагували ідеї гуманізму.

Відомо, що на західноукраїнських Відомо, що на західноукраїнських землях Я.Коменський формувався як землях Я.Коменський формувався як теоретик і практик, учителював у Шараш-теоретик і практик, учителював у Шараш-Потоці (1650-1655 р.) створив підручник Потоці (1650-1655 р.) створив підручник “Світ чуттєвих речей в картинках”, вивчав “Світ чуттєвих речей в картинках”, вивчав досвід українських і білоруських братських досвід українських і білоруських братських шкіл, обґрунтовував класно-урочну шкіл, обґрунтовував класно-урочну систему.систему.

КатолицькіКатолицькі школи організовували різні школи організовували різні ордени (єзуїтів, піарів).ордени (єзуїтів, піарів).

В Україні діяли і В Україні діяли і національнінаціональні (єврейські, (єврейські, вірменські, татарські школи).вірменські, татарські школи).

Існували Існували школи мандрівних дяківшколи мандрівних дяків (майстри грамоти).(майстри грамоти).

Мітюков виділяє Мітюков виділяє полкові школиполкові школи (вчили (вчили військового господарського діловодства).військового господарського діловодства).

Вищу освіту до середини ХВищу освіту до середини ХVVІІ ст. отримували за ІІ ст. отримували за кордоном.кордоном.

І шляхІ шлях - формування вищої школи – від початкової - формування вищої школи – від початкової братської школи через колегію до академії. Такий шлях братської школи через колегію до академії. Такий шлях пройшли Львівська, Острозька, Луцька, Київська.пройшли Львівська, Острозька, Луцька, Київська.

ІІ шлях –ІІ шлях – приватний. приватний. ІІІ шлях - ІІІ шлях - на зразок європейських (історія Львівського на зразок європейських (історія Львівського

університету від Єзуїтського колегіуму).університету від Єзуїтського колегіуму). Висновок:Висновок: протягом ХІ протягом ХІVV- Х- ХVVІІ ст. в Україні сформувалася ІІ ст. в Україні сформувалася

певна система освіти, до якої входили: початкова, середня певна система освіти, до якої входили: початкова, середня та вища ланки.та вища ланки.

Братські школиБратські школи посідають особливе місце в боротьбі посідають особливе місце в боротьбі українського народу за свою незалежність, за національну українського народу за свою незалежність, за національну освіту.освіту.

Школи виникають у другій половині ХШколи виникають у другій половині ХVVІ ст. І ст. Мета виникнення: Мета виникнення: у зв’язку з правом патронатства над церквою;у зв’язку з правом патронатства над церквою; ремісничих цехів;ремісничих цехів; купецьких гільдій;купецьких гільдій; торгівельної буржуазії.торгівельної буржуазії.

Зміст освітиЗміст освіти полягав у вивченні предметів полягав у вивченні предметів рідною мовою, античної літератури, філософії.рідною мовою, античної літератури, філософії.

Досягнення:Досягнення: розвиток розумових здібностей, розвиток розумових здібностей, наявність певного рівня демократії, згуртування наявність певного рівня демократії, згуртування прогресивних діячів: Зизаній, Ставровецький, прогресивних діячів: Зизаній, Ставровецький, Борецький, Смотрицький, Могила, Прокопович.Борецький, Смотрицький, Могила, Прокопович.

Учителів обирали на загальних зборах Учителів обирали на загальних зборах братства (це були дяки та писарі). Оплачували братства (це були дяки та писарі). Оплачували роботу з прибутків церкви, а також з коштів роботу з прибутків церкви, а також з коштів батьків, отримував святкові – 5,5 гроша.батьків, отримував святкові – 5,5 гроша.

Організацію навчального процесуОрганізацію навчального процесу відбито відбито у статуті Львівської братської школи, де у статуті Львівської братської школи, де окреслений режим, обов’язки батьків, учителів, окреслений режим, обов’язки батьків, учителів, опікунів.опікунів.

Типибратських шкіл

Навчальні заклади елементарного типу

з розширеною навчальною програмою

Навчальні заклади

підвищеного типу

До До змісту освітизмісту освіти у школі І типу входили: у школі І типу входили: читання, письмо, лічба, малювання, катехізис, читання, письмо, лічба, малювання, катехізис, співи. Навчалися і в суботу.співи. Навчалися і в суботу.

У братських школах існували “У братських школах існували “братства братства младенческиемладенческие”, які опікувались моральним ”, які опікувались моральним вихованням юнацтва.вихованням юнацтва.

Для успішної боротьби проти агресивних Для успішної боротьби проти агресивних нападів польсько-литовської шляхти і нападів польсько-литовської шляхти і Ватикана потрібні були люди широкої Ватикана потрібні були люди широкої ерудиції, які б могли полемізувати з ерудиції, які б могли полемізувати з вихованцями єзуїтських шкіл, відстоювати вихованцями єзуїтських шкіл, відстоювати інтереси свого народу в судах, сеймах. Таким інтереси свого народу в судах, сеймах. Таким чином виникли чином виникли школи підвищеного типу.школи підвищеного типу.

У 1580 р. заснована Острозька школа. У 1580 р. заснована Острозька школа. Засновник – князь Острозький.Засновник – князь Острозький.

Тримовний ліцей (грецька, церковно-Тримовний ліцей (грецька, церковно-слов’янська, латинська мови).слов’янська, латинська мови).

Окрім цього вивчалиОкрім цього вивчали: польську мову, : польську мову, риторику, діалектологію, астрономію, риторику, діалектологію, астрономію, математику, філософію, богослов’я.математику, філософію, богослов’я.

При школі було започатковане При школі було започатковане наукове товариство, до якого входили наукове товариство, до якого входили Герасим Смотрицький – письменник, Герасим Смотрицький – письменник, громадський діяч, перший ректор; Василь громадський діяч, перший ректор; Василь Суразький – український публіцист, Суразький – український публіцист, філолог; Данило Наливайко – брат філолог; Данило Наливайко – брат ватажка селянського повстання.ватажка селянського повстання.

Серед вихованців школи були і Йов Серед вихованців школи були і Йов Борецький – ректор Київської братської Борецький – ректор Київської братської школи, Мелетій Смотрицький – школи, Мелетій Смотрицький – письменник, автор граматики, Петро письменник, автор граматики, Петро Сагайдачний - гетьман козацтва, Іван Сагайдачний - гетьман козацтва, Іван Федоров - заснував в Острозі друкарню, в Федоров - заснував в Острозі друкарню, в якій надруковано 20 книг (Азбуку 1578 р.)якій надруковано 20 книг (Азбуку 1578 р.)

У 1627 р. в Луцькій школі почали У 1627 р. в Луцькій школі почали викладати українську мову.викладати українську мову.

Улітку заняття в школі розпочиналися о Улітку заняття в школі розпочиналися о 9 годині ранку, а в зимові дні вчитель сам 9 годині ранку, а в зимові дні вчитель сам призначав час початку навчання. Учень призначав час початку навчання. Учень займав своє місце в класі, яке визначалося займав своє місце в класі, яке визначалося за результатами його навчання. за результатами його навчання.

Якщо когось із учнів не було на занятті, Якщо когось із учнів не було на занятті, вчитель посилав кого-небудь з’ясувати вчитель посилав кого-небудь з’ясувати причину відсутності. Навчальний день причину відсутності. Навчальний день починався з молитви, а потім учні усно починався з молитви, а потім учні усно відповідали на запитання і показували відповідали на запитання і показували виконані домашні завдання. Далі вчитель виконані домашні завдання. Далі вчитель пояснював новий матеріал за записками, пояснював новий матеріал за записками, які видавав учням для переписування які видавав учням для переписування вдома. вдома.

Іноді урок проходив у формі бесіди чи Іноді урок проходив у формі бесіди чи диспуту. Потім відпочинок. Діти обідали і диспуту. Потім відпочинок. Діти обідали і поверталися до школи, де вчили уроки, поверталися до школи, де вчили уроки, відповідали на запитання один одного.відповідали на запитання один одного.

Заслуговують на увагу взаємини Заслуговують на увагу взаємини братської школи і батьків, зафіксовані в братської школи і батьків, зафіксовані в статуті. Коли батько приводив сина до статуті. Коли батько приводив сина до школи, він підписував з учителем угоду, в школи, він підписував з учителем угоду, в якій зазначалося, чого школа має навчити якій зазначалося, чого школа має навчити свого нового учня. свого нового учня.

Крім того, у договорі визначалися Крім того, у договорі визначалися обов’язки батьків чи опікунів – всіма обов’язки батьків чи опікунів – всіма засобами сприяти успішності і дисципліні засобами сприяти успішності і дисципліні своєї дитини. своєї дитини.

Угоду підписували в присутності двох Угоду підписували в присутності двох свідків, найчастіше це були сусіди. свідків, найчастіше це були сусіди. Обов’язком батьків була перевірка Обов’язком батьків була перевірка домашнього завдання.домашнього завдання.

Зміст освіти носив гуманітарний характер.Зміст освіти носив гуманітарний характер. Наприкінці ХНаприкінці ХVVІ – початку ХІ – початку ХVVІІ ст. було поширене ІІ ст. було поширене

віршування. Вірші складали вчителі і учні. У 1592 р. Львівське віршування. Вірші складали вчителі і учні. У 1592 р. Львівське братство завдяки воїнам короля Сигізмунда ІІІ отримало братство завдяки воїнам короля Сигізмунда ІІІ отримало право викладати сім вільних мистецтв. У Львівській братській право викладати сім вільних мистецтв. У Львівській братській школі отримували педагогічну освіту.школі отримували педагогічну освіту.

Внесок в педагогічну культуру вклала Київська братська Внесок в педагогічну культуру вклала Київська братська школа підвищеного типу:школа підвищеного типу:

1615 р. – школа (Йов Борецький)1615 р. – школа (Йов Борецький) 1632 р. – колегія (Лаврська школа об’єднана з братською) 1632 р. – колегія (Лаврська школа об’єднана з братською)

Петро МогилаПетро Могила 1817 р. – духовна семінарія1817 р. – духовна семінарія 1819 р. – духовна академія1819 р. – духовна академія 1920 р. – закрили більшовики1920 р. – закрили більшовики 1992 р. – поновили у статусі Києво-Могилянської академії.1992 р. – поновили у статусі Києво-Могилянської академії. Зміст освітиЗміст освіти в Київській колегії становили такі в Київській колегії становили такі

предмети: поетика, риторика, діалектика, філософія, предмети: поетика, риторика, діалектика, філософія, богослов’я, історія, географія, математика, геометрія, богослов’я, історія, географія, математика, геометрія, астрономія, граматика: церковнослов’янської, астрономія, граматика: церковнослов’янської, староєврейської, грецької, латинської, польської, німецької і староєврейської, грецької, латинської, польської, німецької і французької мов.французької мов.

У 1684 р. в Київській колегії було сім класів, пізніше У 1684 р. в Київській колегії було сім класів, пізніше зз’’явився восьмий - явився восьмий - клас богослов’я.клас богослов’я.

Підготовчий – Підготовчий – аналогії, або фари.аналогії, або фари. Три молодших – Три молодших – інфіми, граматики, інфіми, граматики,

синтаксису.синтаксису. Два середніх – Два середніх – піїтики, риторики.піїтики, риторики. Два старших –Два старших – філософії (2 роки), філософії (2 роки),

богослов’я (4 роки навчання).богослов’я (4 роки навчання). У старших класах викладали У старших класах викладали

професори, а в іншихпрофесори, а в інших - - дидаскали. дидаскали. Основною формою навчання була Основною формою навчання була

лекція. Вчитель диктував, а учні лекція. Вчитель диктував, а учні записували, бо навчальної записували, бо навчальної літератури не вистачало, а ціна її літератури не вистачало, а ціна її була доступна лише студентами із була доступна лише студентами із заможних родин. Використання заможних родин. Використання наочності мало епізодичний наочності мало епізодичний характер. А проведення дослідів на характер. А проведення дослідів на місцях не кожен викладач міг собі місцях не кожен викладач міг собі дозволити. Серед піонерів цієї дозволити. Серед піонерів цієї справи був справи був Феофан ПрокоповичФеофан Прокопович (1687-1736) – український (1687-1736) – український церковний, державний і громадський церковний, державний і громадський діяч, педагог-учений, філософ, діяч, педагог-учений, філософ, професор і ректор Київської академії. професор і ректор Київської академії. Він першим почав використовувати Він першим почав використовувати на заняттях мікроскоп, телескоп, на заняттях мікроскоп, телескоп, викладання матеріалу викладання матеріалу супроводжував експериментальними супроводжував експериментальними дослідженнями.дослідженнями.

Становлення педагогічної думкиСтановлення педагогічної думки в Україні в Україні визначалося кількома чинниками:визначалося кількома чинниками:

Перш за все, педагогічні ідеї та практика Перш за все, педагогічні ідеї та практика виховання молоді в Хвиховання молоді в ХVVІ –ХІ –ХVVІІ ст. спиралися на таке ІІ ст. спиралися на таке джерело народної мудрості, як усна народна джерело народної мудрості, як усна народна творчість: “Розум – скарбниця людини”, “Мудрим творчість: “Розум – скарбниця людини”, “Мудрим ніхто не народився”, “Праця все переможе”.ніхто не народився”, “Праця все переможе”.

На розвиток педагогічної думки значний вплив На розвиток педагогічної думки значний вплив мало проникнення у вітчизняну педагогіку мало проникнення у вітчизняну педагогіку прогресивних ідей Візантії, епохи Відродження, прогресивних ідей Візантії, епохи Відродження, Реформації. Крім того, головну роль в освіті Реформації. Крім того, головну роль в освіті відігравали досягнення грецької науки.відігравали досягнення грецької науки.

Ідеї Відродження і Реформації в подальшому Ідеї Відродження і Реформації в подальшому розвинули українські філософи, педагоги, вчені інших розвинули українські філософи, педагоги, вчені інших галузей науки.галузей науки.

Важливим чинником, який сприяв поширенню Важливим чинником, який сприяв поширенню педагогічної думки на Україні, був розвиток педагогічної думки на Україні, був розвиток друкарської справи і насамперед – видання друкарської справи і насамперед – видання навчальної літератури.навчальної літератури.

Біля її витоків стояли: Біля її витоків стояли: Юрій ДрогобичЮрій Дрогобич (Котермак), (Котермак), Іван ВишенськийІван Вишенський (до 1550- (до 1550-бл.1620) – філософ, просвітитель, борець бл.1620) – філософ, просвітитель, борець за визволення України від гніту панської за визволення України від гніту панської Польщі, Польщі, Йов БорецькийЙов Борецький – (р.н. невід. – – (р.н. невід. – 1631) – освітній, церковний діяч, ректор 1631) – освітній, церковний діяч, ректор Львівської і Київської братських шкіл, Львівської і Київської братських шкіл, прихильник поширення братських шкіл прихильник поширення братських шкіл в Україні, в Україні, Петро МогилаПетро Могила (1596-1647) – (1596-1647) – політичний, церковний, освітній діяч політичний, церковний, освітній діяч України, України, Єпіфаній СлавінецькийЄпіфаній Славінецький (р.н. (р.н. невід. – 1675) – філософ, педагог, невід. – 1675) – філософ, педагог, Симеон ПолоцькийСимеон Полоцький (1629-1680) педагог, (1629-1680) педагог, письменник. З іменами двох останніх письменник. З іменами двох останніх діячів пов’язані два напрями діячів пов’язані два напрями формування національної освіти в формування національної освіти в Україні ХУкраїні ХVVІІ ст.: 1) - орієнтація на зразки ІІ ст.: 1) - орієнтація на зразки грецької культури й освіти грецької культури й освіти (Є.Славинецький); 2) - розвиток (Є.Славинецький); 2) - розвиток педагогічної теорії та практики на педагогічної теорії та практики на основі слов’янських педагогічних основі слов’янських педагогічних традицій з урахуванням досягнень традицій з урахуванням досягнень Західної педагогіки (С.Полоцький).Західної педагогіки (С.Полоцький).

Відомості про життя Відомості про життя Єпіфанія СлавінецькогоЄпіфанія Славінецького доволі обмежені. Народився на Україні, освіту доволі обмежені. Народився на Україні, освіту здобув у Києво-братській колегії та за кордоном. здобув у Києво-братській колегії та за кордоном. Можливо, продовжував навчання у Краківському Можливо, продовжував навчання у Краківському університеті. З 1642 по 1649 рр. викладав грецьку університеті. З 1642 по 1649 рр. викладав грецьку та латинську мови в граматичних класах рідної та латинську мови в граматичних класах рідної колегії. Він вважався знавцем праць Плутарха, колегії. Він вважався знавцем праць Плутарха, Плінія, Демокрита, Гомера, Аристотеля.Плінія, Демокрита, Гомера, Аристотеля.

У 1649 р. на запрошення царя Олексія У 1649 р. на запрошення царя Олексія Михайловича він прибув до Москви, де керував Михайловича він прибув до Москви, де керував виправленням перекладів церковних книг із виправленням перекладів церковних книг із грецької на слов’янську мову.грецької на слов’янську мову.

Є.Славінецький перекладав навчальну Є.Славінецький перекладав навчальну літературу з медицини, географії, мистецтва, літературу з медицини, географії, мистецтва, створював підручники. Значний інтерес викликав створював підручники. Значний інтерес викликав його твір його твір “Громадянство звичаїв дитячих”.“Громадянство звичаїв дитячих”.

Основою книги “Основою книги “Громадянство звичаїв Громадянство звичаїв дитячих”дитячих” є моральні правила, які допомагають є моральні правила, які допомагають особистості навчитися керувати власними особистості навчитися керувати власними почуттями.почуттями.

Для роботи Для роботи Є.Славінецького характерні Є.Славінецького характерні порівняння і приклади з життя, порівняння і приклади з життя, цитати античних філософів, що цитати античних філософів, що робить книгу корисною для робить книгу корисною для читання.читання.

Симеон ПолоцькийСимеон Полоцький (1629-1680).(1629-1680). Освіту одержав у Освіту одержав у Київській академії. Відомо, що в Київській академії. Відомо, що в 1664 р. він прибув до Москви, 1664 р. він прибув до Москви, де став наставником дітей царя: де став наставником дітей царя: царевича Олексія Олексійовича царевича Олексія Олексійовича і царівни Софії.і царівни Софії.

Він написав низку праць, в Він написав низку праць, в яких викладав свої погляди на яких викладав свої погляди на освіту: збірники проповідей освіту: збірники проповідей “Обід душевний” (1681 р.), “Обід душевний” (1681 р.), “Вечеря душевна” (1683 р.).“Вечеря душевна” (1683 р.).

Симеон Полоцький вважав, Симеон Полоцький вважав, що що “и зло и благо восходят “и зло и благо восходят на чад от родителей не по на чад от родителей не по “естетству”, а от учения”.“естетству”, а от учения”.

Він склав проект Він склав проект організації Слов’яно-греко-організації Слов’яно-греко-латинської академії, яка латинської академії, яка була відкрита у 1686 р.була відкрита у 1686 р.

Вагомий внесок у Вагомий внесок у розвиток педагогічної думки розвиток педагогічної думки зробив зробив Йов Борецький Йов Борецький (р.н. невід. – 1631).(р.н. невід. – 1631).

Й.Борецький – син Й.Борецький – син священика, виходець із священика, виходець із дрібної української шляхти. дрібної української шляхти. З раннього дитинства він З раннього дитинства він навчався вдома, потім в навчався вдома, потім в Острозькій школі, а після Острозькій школі, а після закінчення побував у закінчення побував у Краківському університеті Краківському університеті за кошти князя за кошти князя Острозького.Острозького.

Він вважав, що братські школи не Він вважав, що братські школи не повинні поступатися рівнем підготовки повинні поступатися рівнем підготовки єзуїтським колегіумам. Як дидаскал, він був єзуїтським колегіумам. Як дидаскал, він був добрим знавцем грецької, латинської, добрим знавцем грецької, латинської, слов’янської мов. Його лекції були слов’янської мов. Його лекції були пронизані духом боротьби проти пронизані духом боротьби проти католицизму, унії, польсько-шляхтецького католицизму, унії, польсько-шляхтецького гніту. Борецький був прихильником гніту. Борецький був прихильником возз’єднання України з Росією. возз’єднання України з Росією.

У 1615 р. Й.Борецький став ректором У 1615 р. Й.Борецький став ректором Київської братської школи. Він піклувався Київської братської школи. Він піклувався про благоустрій школи, особливо його про благоустрій школи, особливо його хвилювало забезпечення її посібниками. хвилювало забезпечення її посібниками. Викладав латинську і грецьку мови.Викладав латинську і грецьку мови.

Колегія дуже серйозно займалась патріотичним Колегія дуже серйозно займалась патріотичним вихованням.вихованням.

Серед вихованців: Ф.Прокопович, С.Полоцький, Серед вихованців: Ф.Прокопович, С.Полоцький, Є.Славінецький, Безбородько, композитор Є.Славінецький, Безбородько, композитор Бортнянський, філософ Г.Сковорода, письменники Бортнянський, філософ Г.Сковорода, письменники Гулак-Артемовський, М.Ломоносов.Гулак-Артемовський, М.Ломоносов.

Гордістю Київської колегії була бібліотека, яка, на Гордістю Київської колегії була бібліотека, яка, на жаль, згоріла. У її розвиток вклали кошти гетьмани жаль, згоріла. У її розвиток вклали кошти гетьмани Сагайдачний і Мазепа. На початку ХСагайдачний і Мазепа. На початку ХVVІІІ ст. бібліотека ІІІ ст. бібліотека називалася Могилянсько-Мазепівською Академією. 26 називалася Могилянсько-Мазепівською Академією. 26 березня 1701 року Петро І проголосив Київську колегію березня 1701 року Петро І проголосив Київську колегію – Академією.– Академією.

Під впливом цього навчального закладу Під впливом цього навчального закладу відкриваються інші: в Москві - Словяно-греко-латинська відкриваються інші: в Москві - Словяно-греко-латинська академія, колегії в Харкові, Чернігові.академія, колегії в Харкові, Чернігові.

Братські школи підвищеного типу сприяли Братські школи підвищеного типу сприяли національному, духовному піднесенню українців, національному, духовному піднесенню українців, збереженню рідної мови, православ’я. До їхніх збереженню рідної мови, православ’я. До їхніх досягнень можна віднести поєднання досягнень можна віднести поєднання східнослов’янської традиції (вивчення грецької, східнослов’янської традиції (вивчення грецької, старослов’янської мов, православ’я) і старослов’янської мов, православ’я) і західноєвропейської (вивчення латинської мови) західноєвропейської (вивчення латинської мови) завдяки чому молодь прилучалась до наукових і завдяки чому молодь прилучалась до наукових і культурних цінностей Західної Європи. культурних цінностей Західної Європи.

1). Очерки школы и педагогической мысли народов 1). Очерки школы и педагогической мысли народов СССР, ХСССР, ХVVІІІв. – первая половина ХІХв. – М.: ІІІв. – первая половина ХІХв. – М.: Педагогика, 1973.Педагогика, 1973.

2). Розвиток народної освіти і педагогічної думки на 2). Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні. Нариси // Під ред. Н.Д.Ярмаченко. – К.: Рад. Україні. Нариси // Під ред. Н.Д.Ярмаченко. – К.: Рад. шк., 1991.шк., 1991.

3). Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки //За 3). Хрестоматія з історії вітчизняної педагогіки //За ред. С.А. Літвинова – К.: Рад. школа, 1961.ред. С.А. Літвинова – К.: Рад. школа, 1961.

4). Нариси історії українського шкільництва 4). Нариси історії українського шкільництва (1905-1933). Навчальний посібник. /За ред. (1905-1933). Навчальний посібник. /За ред. О.Сухомлинської. – К., 1996.О.Сухомлинської. – К., 1996.

5). Антология педагогической мысли Украинской 5). Антология педагогической мысли Украинской ССР. //Под ред. М.Я. Кондакова. – М.: Педагогика, ССР. //Под ред. М.Я. Кондакова. – М.: Педагогика, 1988.1988.

1.Скільки історичних етапів, які вплинули на 1.Скільки історичних етапів, які вплинули на розвиток освіти, виділяють історіографи:розвиток освіти, виділяють історіографи:

а) 2а) 2 б) 4б) 4 в) 6в) 6 г) 3г) 3

2.У якому столітті починають виникати перші 2.У якому столітті починають виникати перші братські школи?братські школи?

а) у другій половині Ха) у другій половині ХVVІ ст.І ст. б) Хб) ХVVІІІ ст.ІІІ ст. в) ХІХ ст.в) ХІХ ст. г) Хг) ХVVІІ ст.ІІ ст.

3.У якому році була заснована Острозька 3.У якому році була заснована Острозька школа і хто був її засновником?школа і хто був її засновником?

4.У якому році у Луцькій братській школі 4.У якому році у Луцькій братській школі почали викладати українську мову?почали викладати українську мову?

а) 1627р.а) 1627р. б) 1734р.б) 1734р. в) 1630р.в) 1630р. г) 1628р.г) 1628р.

5.Хто є автором висловлення: “и зло и 5.Хто є автором висловлення: “и зло и благо восходят на чад от родителей не по благо восходят на чад от родителей не по “естетству”, а от учения”?“естетству”, а от учения”?

а) С. Полоцькийа) С. Полоцький б) Й. Борецькийб) Й. Борецький в) М. Смотрицькийв) М. Смотрицький г) Ф. Прокоповичг) Ф. Прокопович 6.Назвіть основні досягнення братських 6.Назвіть основні досягнення братських

шкіл.шкіл.