Робота на основі власних спостережень на тему: "Спостереження Юпітера"

ВИКОНАВ: КОРНІЙЧУК РОМАН СЕРГІЙОВИЧ, УЧЕНЬ 10 Ф/М КЛАСУ ПМЛ "ЕЛІТАР" М. РІВНОГО, ГУРТКІВЕЦЬ ГУРТКА “АЕРОФІЗИКА ТА КОСМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЕНСЬКОЇ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІНАУКОВИЙ КЕРІВНИК: МАЛИНОВСЬКИЙ ЄВГЕНІЙ ВІКТОРОВИЧ, КЕРІВНИК ГУРТКА РМАНУМ, ВИКЛАДАЧ КАФЕДРИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКИ ТА ХІМІЇ РІВНЕНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ГУМАНІТАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

СпостереженняДана робота є підсумком серії астрономічних спостережень. Представлена фотографія була зроблена на астрономічному спостереженні 21 березня. У ході спостереження було здійснено самостійні наведення на наступні об’єкти: Юпітер, зірка Арктур, галактика Вир (M51) та Туманність Оріона (M42).

Схема телескопа

Телескоп, який використовується для проведення виїзних спостережень РМАНУМ, типу рефлектор. На рисунку справа представлено принцип його роботи у загальному вигляді.

Характеристики телескопа

Телескоп для виїзних спостережень має наступні характеристики:Діаметр параболічного дзеркала - 200 ммФокусна відстань 1000 ммМонтування екваторіальне, німецького типуНабір окулярів, та лінза Барлоу

Мета спостережень

За мету спостережень, в першу чергу, ставилось вдосконалення навичок використання телескопа. Під час проведення спостережень постійно покращуються навички по користуванню телескопом та знання зоряного неба.

Також безпосередньо Юпітер допомагає на власному досвіді переконатися у впливі атмосфери та вологості на отримані результати. Наприклад, за підвищеної хмарності у вищих шарах атмосфери в один і той самий телескоп та на схожій місцевості можна побачити всього два супутники Юпітера. За більш сприятливих умов - чотири, а сам Юпітер виглядає чіткішим і можна розгледіти смуги навіть без використання лінзи Барлоу.

Актуальність

Астрономія – відносно молода та, на відміну від багатьох інших, у більшості своїй практична наука. Тому, без практики астрономію пізнати такою як вона є, неможливо. Отже, саме маючи на меті покращити практичні навички та вміння, збільшити досвід використання телескопу, пізнати астрономію у всій красі та поширити захоплення астрономією серед моїх ровесників, і проводяться подібні спостереження.

Результати спостережень

Зліва – фотографія Юпітера з використанням лінзи Барлоу, справа – без. На обох фотографіях добре видно чотири супутники, які, як і належить, лежать на одній прямій, що проходить через центр Юпітера.

Аналіз отриманих результатів На фотографіях, окрім Юпітера,

наявні також його супутники та інші небесні тіла. Перш за все, потрібно визначити, які тіла є супутниками, а які до Юпітера зовсім не причетні. Для цього в графічному редакторі необхідно провести між краями ряду об’єктів-потенційних супутників відрізок. Якщо діаметр планети лежить на цьому відрізку, то ряд супутників визначено правильно (див. фото).

Загальні відомості про Юпітер та супутники, за якими спостерігали

Назва Діаметр (км) Маса (кг) Велика піввісь (км) Період обертання

Юпітер 139822 1,8986×1027 778 547 200 11,862 років

Іо 3,660.0×3,637.4×3,630.6 8,931,900×1016 421,700 +1.769 137 786 діб

Європа 3,121.6 4,800,000×1016 671,034 +3.551 181 041 діб

Ганімед 5,262.4 14,819,000×1016 1,070,412 +7.154 552 96 діб

Каллісто 4,820.6 10,759,000×1016 1,882,709 +16.689 018 4 діб

Додаткові дослідження 29.03 під час спостережень ми виміряли час

проходження по області видимості телескопа двох об’єктів: Юпітер та зорі коло нього (номер абсолютно неважливий, адже так само рухаються й всі інші зорі). Порівнявши два отримані значення (Юпітер – 2 хв 12 с; зірка – 2 хв 1 с), можна зробити висновок про те, що в даний момент часу Земля вже “обігнала” Юпітер і продовжує від нього віддалятися.

Отже, Земля наразі рухається проти годинникової стрілки (в той самий бік, що і обертання навколо власної осі). В якості перевірки припущень було використано 3D-модель сонячної системи, яка підтвердила істинність висунутої гіпотези.

Дякую за увагу!

Роботу виконав: Корнійчук Роман Сергійович, учень 10 ф/м класу ПМЛ "Елітар" м. Рівного, гуртківець гуртка “Аерофізика та космічні дослідження” РМАНУМ

Науковий керівник: Малиновський Євгеній Вікторович, керівник гуртка РМАНУМ, викладач кафедри методики викладання фізики та хімії РДГУ