26
МІСЦЕВІ ВИБОРИ В УКРАЇНІ electioninfo.org.ua cvu.org.ua Київ 29 вересня 2015 р. ЗВІТ №1 ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОВГОТЕРМІНОВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ За період 5 вересня - 28 вересня

Звіт № 1 за результатами довготермінового спостереження за період 5 вересня 28 вересня

  • Upload
    -

  • View
    249

  • Download
    5

Embed Size (px)

DESCRIPTION

 

Citation preview

МІСЦЕВІВИБОРИ

ВУКРАЇНІ

electioninfo.org.uacvu.org.ua

Київ29 вересня 2015 р.

ЗВІТ№1ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИДОВГОТЕРМІНОВОГОСПОСТЕРЕЖЕННЯ

За період 5 вересня - 28 вересня

1

ЗМІСТ

1. Передумови проведення місцевих виборів………………………….. 4

2. Виборча система і законодавча база…………………………………. 5

3. Організація та забезпечення виборчого процесу…………………… 7

3.1. Центральна виборча комісія

3.2. Формування складу територіальних виборчих комісій

3.2.1. Формування складу обласних, районних, міських (міст

обласного значення та міста Києва) та районних в місті Києві ТВК

3.2.2. Формування складу міських, сільських, селищних та

районних у місті (у містах з районним поділом, крім м. Києва та

Севастополя) ТВК

3.3. Діяльність ТВК

3.3.1. Заміни членів ТВК

3.4. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування

по підготовці до виборів

4. Територіальна організація виборів………………………………….. 14

5. Передвиборча кампанія……………………………………………….. 16

5.1. Агітація на підтримку жінок-кандидатів

5.2. Тематика виборчої кампанії

5.3. Підкуп виборців

5.4. Адміністративний ресурс

2

ВИСНОВКИ

1. Закон «Про місцеві вибори» в цілому дозволяє провести вибори у відповідності до

Конституції та міжнародних стандартів. Разом з тим, Закон містить ряд недоліків.

Ключовими з них є складна для розуміння учасниками виборчого процесу система

виборів до місцевих рад, порушення рівності виборчих прав кандидатів та застарілість

окремих виборчих процедур.

2. Продовження роботи більшості членів ЦВК після завершення строку їх повноважень

є негативним фактором. Такі члени Центрвиборчкому можуть бути звільнені в будь-

який момент, що може негативно вплинути на їх безсторонність.

3. Рішення ЦВК про непроведення виборів на окремих територіях Донецької та

Луганської областей відповідає потребі безпеки учасників виборчого процесу.

4. ЦВК вчасно розробила ті нормативно-правові акти, прийняття яких вимагалось

Законом «Про місцеві вибори» для належної організації та проведення місцевих

виборів. КВУ позитивно оцінює тлумачення ЦВК положень Закону щодо застосування

гендерної квоти. Цим роз’ясненням ЦВК попередила неоднакове застосування Закону

щодо підстав для відмови у реєстрації списків кандидатів.

КВУ рекомендує Центральній виборчій комісії і надалі надавати роз’яснення стосовно

застосування суперечливих, або нечітко виписаних положень Закону України «Про

місцеві вибори», як-от одночасне висування кандидата до складу кількох місцевих

рад.

5. Формування ряду районних, сільських, селищних ТВК в мінімальному складі є

фактором ризику для безперебійної роботи комісій. Така ситуація особливо

розповсюджена у Донецькій та Луганській областях, де половина районних ТВК

сформовані в мінімальному складі.

6. Суттєва перевага парламентських партій у ТВК пояснюється не лише можливістю

висувати більше осіб, ніж інші партії, але й браком подань від решти партій.

Формування 55% районних ТВК відбувалось без жеребкування.

7. Хоча в середньому в ТВК усіх рівнів 73,5% посад займають жінки, при поданні до

складу ТВК вищого рівня партії надавали перевагу чоловікам. За результатами

призначення Центрвиборчкомом керівного складу цих ТВК з числа осіб, відібраних

жеребкуванням (50% жінок та 50% чоловіків), виявилось, що 61% посад голів

обіймають чоловіки, так само як і 59% посад заступників голів.

КВУ закликає політичні партії та органи адміністрування виборів, відповідальні за

формування складу виборчих комісій, уникати гендерних стереотипів при

формуванні ТВК вищого рівня, а також призначенні їх керівного складу.

8. З початку формування складу ТВК вищого рівня в них було замінено кожного 14

члена комісії або 7.4% від їх загального складу. В Київській обласній виборчій комісії

змінено половину осіб від її початкового складу.

3

9. Через специфіку виборчої системи та дисбаланс в адміністративно-територіальному

устрої практично неможливо забезпечити виконання норм Закону щодо дотримання

рівності кількості виборців у виборчих округах.

10. Особи, які реєструються кандидатами, продовжують використовувати рекламні

матеріали, які після їх реєстрації повинні маркуватись як передвиборна агітація.

11. Агітація на підтримку жінок-кандидатів та потенційних кандидатів не є

розповсюдженою. Загалом, в просторі зовнішньої політичної реклами жінки займають

ледь 10% від простору чоловіків-кандидатів.

КВУ закликає політичні партії не тільки сприяти виконанню 30% законодавчої квоти

у списках, а надавати пропорційну фінансову та організаційну підтримку жінкам-

кандидатам у депутати, мери, голови та старости.

12. Дослідження експертів ВГО КВУ у 24 областях та м. Києві зафіксували відмінності у

витратах на передвиборну кампанію. У південному регіоні найбільш помітною є

кампанія партії «Опозиційний блок» та «Наш край». На заході лідерами за витратами

стали партія БПП «Солідарність» та ВО «Свобода». На сході України витрати партій

«Відродження», «Наш край» і «Опозиційний блок» вдвічі переважають витрати інших

партій. У центрі та на півночі найбільше витратили партії БПП «Солідарність» та

«УКРОП».

13. У низці областей України мають місце конфліктні ситуації, коли батьки

звинувачують політичні сили у використанні дітей без їх згоди. КВУ наголошує на

неприпустимості використання дітей як інструменту політичного піару. КВУ

закликає народних депутатів невідкладно розглянути Проект Закону про внесення

змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження передвиборної агітації та

протидії прихованій рекламі.

14. Зафіксовано факти використання адміністративного ресурсу чинними міськими

головами у містах Київ, Харків та Одеса.

15. Політичні сили продовжили роздавати продуктові набори у Хмельницькій,

Черкаській, Чернівецькій, Миколаївській, Запорізькій, Полтавській та

Житомирській областях. КВУ закликає працівників правоохоронних органів після

реєстрації кандидатів припиняти відповідні порушення законодавства про місцеві

вибори.

16. Із 35 кандидатів у міські голови, із штабами яких спілкувалися представники

Комітету виборців України не зафіксовано жодного прикладу наявності програм

кандидатів. Більшість кандидатів акцентували, що вони використовують програми їх

політичних сил, або ж такі програми будуть підготовлені найближчим часом.

4

Комітет виборців України – неурядова громадська організація, яка займається моніторингом

виборчих процесів в Україні. З початком виборчої кампанії по місцевим виборам 2015 р. в регіонах

України працює 150 довготермінових спостерігачів КВУ.

1. ПЕРЕДУМОВИ ПРОВЕДЕННЯ МІСЦЕВИХ ВИБОРІВ

25 жовтня 2015 р. в Україні відбудуться чергові місцеві вибори за новим законом про місцеві

вибори. Цей закон прийнято на виконання коаліційної угоди парламентської Коаліції депутатських

фракцій «Європейська Україна», сформованої за результатами позачергових виборів 26 жовтня

2014 року. Коаліційна угода містить перелік реформ та конкретних заходів, в тому числі щодо

виборчої реформи та удосконалення системи місцевих виборів.

Попередні чергові місцеві вибори проходили у 2010 р.

Виборчий процес відбувається в умовах Антитерористичної операції на Сході України. Частина

населених пунктів Луганської та Донецької областей перебувають під контролем проросійських

бойовиків. Райони та населені пункти, де не відбудуться місцеві вибори, визначені постановою

Верховної Ради від 17 березня 2015 року про визнання окремих районів, міст, сіл та селищ

Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями.

Інша частина населених пунктів уздовж лінії розмежування знаходиться в зоні регулярних

обстрілів. Відповідно до Постанови Верховної Ради, ЦВК своєю Постановою визначила 91

населений пункт в Донецькій області і 31 у Луганській області, де вибори не відбудуться.

Відповідно до перехідних положень закону про місцеві вибори, вони також не відбудуться в АРК

Крим у зв'язку зі здійсненням Російською Федерацією тимчасової окупації та збройної агресії

проти України та неможливості забезпечення дотримання стандартів проведення виборів ОБСЄ.

Особливістю проведення місцевих виборів 2015 р. є одночасне проведення чергових місцевих

виборів та перших місцевих виборів. Реформи децентралізації та місцевого самоврядування

передбачають укрупнення територіальних громад шляхом добровільного об’єднання

територіальних громад сіл, селищ, міст. В тих громадах, де процес об’єднання завершився,

відбудуться перші вибори. Оскільки процес об’єднання територіальних громад триває, можливе

проведення перших місцевих виборів в цих громадах в 2016 та 2017 рр.

У Верховній Раді України розглядається Проект Закону про внесення змін до Конституції України

(щодо децентралізації влади) № 2217а. У положеннях законопроекту передбачено, що наступні

чергові місцеві вибори проводяться в останню неділю жовтня 2017 року. Якщо законопроект буде

прийнято, то органи місцевого самоврядування, обрані на виборах у жовтні 2015 року,

здійснюватимуть свої повноваження лише 2 роки.

5

2. ВИБОРЧА СИСТЕМА І ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

14.07.2015 року, за три місяці до виборів був прийнятий Закон України «Про місцеві вибори», який

встановив нові правила проведення місцевих виборів. Незважаючи на те, що у суспільстві існував

консенсус щодо необхідності прийняття нового законодавства про місцеві вибори, було порушено

принцип стабільності виборчого законодавства, визначений Кодексом належної практики у

виборчих справах Венеціанської комісії. Суть принципу полягає у тому, що основні елементи

виборчого права, зокрема виборча система, склад виборчих комісій і визначення меж виборчих

округів не можна переглядати менш, як за рік до проведення виборів.

Саме виборча система у новому законі зазнала доволі суттєвих змін у порівнянні з попереднім

законодавством. Однозначним плюсом вважається проведення виборів міського (міст, кількість

виборців у яких дорівнює або є більшою ніж 90 тисяч) голови за мажоритарною системою

6

абсолютної більшості. система відносної більшості. Як визначила Центральна виборча комісія на

підставі відомостей Державного реєстру виборців, така система застосовується у 35 містах. В

інших містах, а також селах і селищах на виборах міського, селищного, сільського голови

застосовується мажоритарна система відносної більшості. За такою ж системою проводяться

вибори депутатів сільської та селищної ради.

Більш неоднозначною є виборча система для виборів депутатів обласної, районної, міської та

районної у місті рад. Для відповідного рівня виборів коаліційна угода передбачала запровадження

пропорційної виборчої системи з відкритими списками. Два з чотирьох законопроектів

передбачали таку виборчу систему, однак був прийнятий інший законопроект.

Вибори до цих рад проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному

виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням

кандидатів за територіальними виборчими округами, на які поділяється багатомандатний виборчий

округ.

Дана виборча система є доволі складною для розуміння виборців та інших суб’єктів

виборчого процесу, а також на руку більшим політичним партіям, оскільки передбачено

виборчий бар’єр – 5%. Посилюється монополія партій на місцеву владу через відсутність

самовисування на виборах депутатів обласних, районних, міських та районних у містах рад.

З іншого боку, пропонована виборча система зменшує вплив місцевих організацій партій на

розстановку кандидатів у списку та стимулює внутрішньопартійну конкуренцію.

Більшість процедур нового Закону України «Про місцеві вибори» були перенесені із попереднього

Закону, хоча ці процедури значно краще прописані у Законі України «Про вибори народних

депутатів». Оскільки Закон України «Про місцеві вибори» приймався у дуже короткий строк, на

покращення цих виборчих процедур часу не вистачило.

Законодавство про місцеві вибори передбачає, що у місцевих виборах беруть участь у якості

виборців члени територіальної громади. Приналежність до територіальної громади

визначається виключно за зареєстрованим місцем проживання. З цих підстав у місцевих

виборах 25 жовтня не зможуть взяти участь громадяни України, які не мають зареєстрованого місця

проживання. Також не зможуть проголосувати на місцевих виборах у жовтні внутрішньо

переміщені особи, оскільки вони належать до територіальних громад, які знаходяться на тимчасово

окупованій території України, де місцеві вибори не відбудуться.

Нещодавні зміни в законодавстві передбачають квоти у виборчих списках політичних партій.

Відповідно до змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» від 14.07.2015, статут

політичної партії має містити відомості про розмір квот, що визначає мінімальний рівень

представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у депутати місцевих рад в

багатомандатних виборчих округах і має становити не менше 30 відсотків загальної кількості

кандидатів у виборчому списку.

В 2015 р. норму про гендерну квоту вперше включено до виборчого законодавства України.

Закон про місцеві вибори містить положення, що представництво осіб однієї статі у виборчих

списках кандидатів у депутати місцевих рад у багатомандатних виборчих округах має становити

7

не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку. В той же час,

недотримання вимоги про квоту не зазначене в Законі про місцеві вибори серед підстав для

відмови в реєстрації кандидатів в депутати. ЦВК Постановою № 362 від 23 вересня затвердила

відповідне Роз’яснення, зазначивши, що відмова в реєстрації кандидатів у депутати з підстав

недотримання положення Закону щодо представництва осіб однієї статі у виборчих списках не

допускається.

3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИБОРЧОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Центральна виборча комісія

Ще напередодні позачергових виборів народних депутатів, які відбулися 26 жовтня 2014 року, КВУ

констатував, що строк повноважень окремих членів Центральної виборчої комісії закінчився.

З того часу ситуація не змінилася, і строк повноважень 12 із 15 членів ЦВК становить більше 8

років, хоча у частині 8 статті 6 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» зазначено, що

строк повноважень члена ЦВК - 7 років.

Здійснення повноважень більшістю членів понад встановлений законом термін не сприяє довірі до

ЦВК та її діяльності. Більше того, відповідно до Кодексу належної практики у виборчих справах

члени виборчих комісій не можуть бути відкликані на власний розсуд органами, які їх призначають.

Члени Центральної виборчої комісії через те, що строк їх повноважень минув, в будь-який

момент можуть бути звільнені з посади Верховною Радою України за поданням Президента

України. Така ситуація ставить під загрозу безсторонність ЦВК.

На Центрвиборчком у зв’язку з проведенням місцевих виборів в умовах здійснення Російською

Федерацією збройної агресії проти України, а також перших виборів в об’єднаних територіальних

громадах, було покладено нові повноваження. Наприкінці серпня ЦВК на основі подань

Донецької і Луганської військово-цивільних адміністрацій визначила перелік місцевих рад,

у яких неможливе проведення місцевих виборів. Таке рішення мотивоване неможливістю

дотримання стандартів проведення виборів Організації з безпеки і співробітництва в Європі,

уникненням терористичної загрози, необхідністю забезпечення безпеки громадян України. До

переліку увійшли 91 місцева рада Донецької області та 31 місцева рада Луганської області.

Також Центральна виборча комісія 7 вересня 2015 року призначила на основі звернень обласних

державних адміністрацій перші вибори в об’єднаних територіальних громадах на 25 жовтня 2015

року, тобто одночасно з черговими місцевими виборами. Початок виборчого процесу таких перших

виборів розпочався наступного дня після призначення, тобто пізніше, ніж за 50 днів до виборів.

Однак це не було порушенням Закону України «Про місцеві вибори», оскільки недотримання

строків було передбачено Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо

організації проведення перших виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських

голів».

Щодо поточної діяльності, то протягом серпня-вересня ЦВК розробила ті підзаконні

нормативно-правові акти, прийняття яких вимагалося Законом України «Про місцеві

вибори» для належної організації та проведення місцевих виборів. ЦВК вчасно затвердила форми

8

(зразки) виборчих документів, печаток і штампів. Також постановами Центральної виборчої комісії

було затверджено дванадцять Порядків та п’ятнадцять Роз’яснень, які регламентували різні

процедури виборчого процесу: формування виборчих комісій, організацію їх роботи, складання

списків виборців, розгляд виборчих скарг, і т. д..

Варто позитивно оцінити роботу ЦВК з огляду на прийняття Постанови № 362 від 23 вересня 2015

року. Центральна виборча комісія у даній постанові роз’яснила, що не допускається відмова в

реєстрації кандидатів від місцевої організації партії з підстав недотримання положення Закону

щодо представництва не менше 30% осіб однієї статі у виборчих списках. Цим самим ЦВК

попередила неоднакове застосування територіальними виборчими комісіями Закону України

«Про місцеві вибори», яке могло відбутися через нечіткість норм виборчого законодавства.

Центральній виборчій комісії варто і надалі надавати подібні роз’яснення стосовно

суперечливих, або нечітко виписаних положень Закону України «Про місцеві вибори». Через

поспішність процедури прийняття відповідного закону у ньому вистачає норм, які потребують

роз’яснення членам територіальних виборчих комісій.

У відповідності із Законом України «Про місцеві вибори» Центральна виборча комісія сформувала

склад обласних, районних, міських (міста Києва та міст обласного значення) та районних у місті

Києві виборчих комісій і провела ряд замін у цих комісіях.

Крім того, після старту виборчого процесу ЦВК надала дозвіл мати офіційних спостерігачів на

місцевих виборах 83 громадським організаціям, а також зареєструвала міжнародних спостерігачів

від ОБСЄ/БДІПЛ та Українського Конгресового Комітету Америки.

3.2. Формування складу територіальних виборчих комісій

3.2.1. Формування складу обласних, районних, міських (міст обласного значення та міста

Києва) та районних в місті Києві ТВК

Центрвиборчком сформував склад обласних, районних, міських (міст обласного значення та міста

Києва) та районних у місті Києві територіальних виборчих комісій в строк та у відповідності до

вимог Закону України «Про місцеві вибори». Згідно із Постановою ЦВК № 230 від 6 вересня було

сформовано 640 відповідних тервиборчкомів.

У кількісному складі найбільш заповненими виявились обласні ТВК та тервиборчкоми міст

обласного значення, а найменш – районні ТВК. Усі обласні ТВК було сформовано в

максимальному складі – 18 осіб. У такому ж складі було сформовано переважну більшість

тервиборчкомів міст обласного значення – 96 зі 134 і Київську міську ТВК. При цьому в

максимальній кількості осіб сформовано менше половини районних ТВК (196 з 440) і лише одну

районну в місті Києві ТВК (Святошинську).

Кількість осіб в складі районних ТВК суттєво відрізняється по областях. Так, у

Дніпропетровській області 100% районних ТВК були сформовані в максимальному складі; у

Київській області – 88% (22 з 25), у Львівській області – 85% (17 з 20). Тоді як у Тернопільській

області жодної районної ТВК не було сформовано в максимальному складі, у Волинській області

9

лише 1 районна ТВК із 16, у Харківській області – 2 із 27. Невелика кількість подань у цих

областях може свідчити про незначну кількість місцевих організацій партій, які планують

брати участь у виборах і вести повноцінні виборчі кампанії.

В окремих областях деякі районні ТВК було сформовано в мінімальному складі – 9 осіб. Такі

випадки мали місце у Тернопільській області (Кременецька районна ТВК) та Херсонській області

(Голопристанська районна ТВК). У Луганській та Донецькій областях майже половина районних

ТВК сформована з мінімальною кількістю осіб. Так, із 11 районних ТВК в Луганській області 6

сформовано в складі дев’яти осіб; із 10 районних ТВК в Донецькій області в мінімальному складі

сформовано 4 ТВК. Враховуючи завантаженість районних тервиборчкомів, формування їх

складу в мінімальній кількості осіб може негативно позначитись на їх роботі. Більше того,

вибуття одного з членів таких тервиборчкомів може паралізувати роботу усієї комісії.

Кількість подань кандидатур до складу районних ТВК була невисокою, а тому жеребкування

проводилось лише в частині комісій. У Донецькій та Луганській областях кількості подань від

місцевих організацій партій не вистачило навіть на формування низки ТВК хоча б в мінімальному

складі. Тому такі тервиборчкоми були доукомплектовані за поданням голови ЦВК.

Щодо гендерного складу ТВК, існує певний дисбаланс. Для України є традиційним, що цю

кропітку роботу з невисокою оплатою виконують саме жінки. Так, на місцевих виборах 2010 р.

жінки займали 68% посад в ТВК. В середньому, в ТВК всіх рівнів 73,5% посад займають жінки.

Середні показники представництва жінок на керівних посадах відповідні: 70% серед голів,

68% серед заступників голів, 87% серед секретарів.

Однак, такі середні показники складаються з двох різних груп ТВК – умовно «ТВК вищого рівня»

та «ТВК нижчого рівня».

Проаналізувавши склад ТВК, сформованих Центральною виборчою комісією на виборах 2015 р.,

КВУ дійшов висновку, що при поданні до складу ТВК вищого рівня, партії надавали перевагу

чоловікам. За результатами ж призначення Центрвиборчкомом керівного складу цих ТВК з числа

осіб, відібраних жеребкуванням (50% жінок та 50% чоловіків), виявилось, що 61% посад голів

обіймають чоловіки, так само як 59% посад заступників голів.

Представництво жінок у виборчих

комісіях

«ТВК вищого рівня» обласні

ТВК, ТВК м. Києва, ТВК міст-

обласних центрів

«ТВК нижчого рівня»

ТВК міст обласного

значення, районних в м.

Київ, районних в областях

Середній відсоток жінок серед членів

ТВК 50% 75%

Середній відсоток жінок серед голів 39% 72%

Середній відсоток жінок серед

заступників голів 41% 70%

Середній відсоток жінок серед

секретарів 57% 89%

Рішення про формування складу обласних, районних, міських (міст обласного значення та міста

Києва) та районних в місті Києві ТВК було оприлюднено на сайті ЦВК.

10

3.2.2. Формування складу міських, сільських, селищних та районних у місті (у містах з

районним поділом, крім м. Києва та Севастополя) ТВК

У переважній більшості областей районні та міські тервиборчкоми сформували склад відповідних

ТВК в строк та у відповідності до вимог Закону України «Про місцеві вибори».

В окремих областях ТВК було сформовано із порушенням встановлених термінів. Зокрема, із

запізненням було сформовано районні в місті Харкові ТВК. Причиною цьому стало те, що

Харківська міська ТВК 12 вересня прийняла Постанову № 3, якою утворила районні в міста

Харкові ТВК, замість того, щоб сформувати їх склад, як цього вимагає Закон України «Про місцеві

вибори». Своє рішення Харківська міська ТВК пояснила тим, що в місті Харкові не утворені

районні в місті ради і відсутній попередній склад районних в місті ТВК, а тому такі ТВК мають

бути саме утворені, а не сформовані. Харківська міська ТВК також попросила ЦВК надати

роз’яснення із цього питання. Зрештою, 15 вересня було прийнято Постанову ЦВК, якою вирішено

скасувати Постанову Харківської міської комісії від 12 вересня № 3 про утворення районних в

місті Харкові рад і зобов’язати її до 16 вересня сформувати склад відповідних тервиборчкомів.

При формуванні складу міських, сільських, селищних та районних в містах ТВК у деяких областях

виникли проблеми. Найпоширенішою проблемою стала відсутність достатньої кількості

подань, внаслідок чого частину ТВК було сформовано в мінімальному складі. Така ситуація

мала місце у Рівненській, Луганській, Миколаївській, Чернівецькій, Вінницькій областях. У місті

Чернівцях подання кандидатур до складу районних в місті ТВК зробили лише 4 місцеві організації

партій. В результаті усі три районні в місті Чернівцях ТВК були сформовані в мінімальному складі.

У Чугуївському районі Харківської області 18 із 19 ТВК було сформовано в складі 9 осіб і лише

одна ТВК сформована з 10 осіб.

Деякі ТВК за браком подань від місцевих організацій партій були доукомплектовані за поданням

голів відповідних ТВК вищого рівня. У такий спосіб було сформовано Привільську та

Новодружеську міські ТВК в Луганській обл. Така ситуація також масово мала місце при

формуванні сільських та селищних ТВК у Вінницькій та Миколаївській областях.

Ще одним проблемним моментом в роботі ТВК стала відмова осіб від членства у відповідних

комісіях. Серед найпоширеніших причин такої відмови: віддаленість ТВК від місця

проживання особи, а також неможливість суміщати основну роботу та керівництво

тервиборчкомом. З цих підстав відбулись заміни членів у деяких ТВК Миколаївської області, а

саме: голів Миколаївської обласної ТВК, Врадіївської районної ТВК, Казанківської районної ТВК

та секретарів Березанської районної ТВК, Братської районної ТВК і Веселинівської районної ТВК.

Внаслідок відсутності великої кількості подань жеребкування проводилось лише в окремих

випадках. Зокрема, в Одеській області жеребкування відбувалось лише при формуванні районних

в місті Одесі ТВК, а також селищних ТВК, що входять до складу міста Білгород-Дністровський. В

Луганській області жеребкування осіб до складу ТВК не проводилось взагалі. У Київській області

жеребкування практично не проводилось до складу сільських тервиборчкомів.

У тих областях, де жеребкування було проведено до більшості ТВК, мали місце лише поодинокі

ускладнення. Так, у Дніпродзержинській міській ТВК (Дніпропетровська обл.) були проблеми із

жеребкуванням трьох районних в місті ТВК та селищної ТВК. Причиною цьому стало те, що

11

місцева організація партії «Відродження» зробила подання до складу відповідних ТВК не за

підписом голови міського осередку партії і суд зобов’язав провести повторне жеребкування.

Спостерігачі КВУ зафіксували лише поодинокі випадки відхилень подань кандидатур до

складу ТВК. У Дніпропетровській обл. в багатьох ТВК намагались відхилити двійників або осіб з

неточностями у поданні.

Рішення про формування складу міських, сільських, селищних та районних в містах ТВК в

основному були оприлюднені через місцеві ЗМІ та на дошках оголошень.

3.3. Діяльність ТВК

За інформацією спостерігачів КВУ переважна більшість ТВК провели свої перші засідання у

встановлений законом «Про місцеві вибори» строк та з дотриманням кворуму.

У деяких випадках членам ТВК доводилось проводити перше засідання без належних для

цього умов. Так, Звенигородська сільська ТВК (Кіровоградська область) була утворена 12 червня

і на наступний день члени ТВК зібрались, щоб провести засідання, проте для цього не знайшлось

приміщення. Двері Звенигородської сільської ради було зачинені і проводити перше засідання

членам ТВК довелось на вулиці. В окремих випадках перше засідання проводив заступник голови

ТВК, оскільки голова комісії був відсутній. Це, зокрема, мало місце у Первомайській районній ТВК

(Миколаївська область). Голова Глухівської міської ТВК (Сумська область) не з’явився на перше

засідання і відмовився головувати в комісії з тієї причини, що він проживає в сільській місцевості.

Члени ТВК, серед яких заступник і секретар Глухівської ТВК, виявились некомпетентними і тому

організацією першого засідання відповідної ТВК займалась керівник Глухівської районної

державної адміністрації. Окремі ТВК провели свої перші засідання із запізненням. Зокрема,

Ізюмська міська ТВК (Харківська область) провела засідання надвечір 8 вересня, хоча була

сформована за два дні до цього.

У Дніпропетровській області перше засідання Дніпропетровської міської ТВК проходило за новою

адресою. На початку вересня було прийнято рішення про те, що Дніпропетровська міська ТВК

буде знаходитись у приміщенні Дніпропетровської обласної ради, а не міської ради, як це було

раніше. Рішення було мотивоване міркуваннями безпеки. Проте такі дії виклали скарги з боку

окремих місцевих організацій партій. Так, обласна організація політичної партії «Україна

майбутнього» звернулася до Дніпропетровського апеляційного суду зі скаргою про визнання

протиправною зміну адреси міської виборчої комісії. Приміщення обласної ради, де відтепер

базується Дніпропетровська міська ТВК є режимним об’єктом із обмеженим пропуском осіб, що

перешкоджає доступу суб’єктів виборчого процесу до відповідної ТВК.

Як і на чергових місцевих виборах 2010 року, проблемним моментом в діяльності ТВК

залишається неналежний рівень їх матеріально-технічного забезпечення. У Корсунь-

Шевченківської районної ТВК (Черкаська область) виникли проблеми із пошуком приміщення і

лише після кількох днів роботи з’явився телефон. У Канівської районної ТВК (Черкаська область)

досі не має затвердженого кошторису доходів і видатків, а тому комісія змушена працювати з

власних ресурсів. Проблеми із неналежним матеріально-технічним забезпеченням також

стосуються значної частини тервиборчкомів Житомирської та Кіровоградської областей.

12

Серед інших проблем у діяльності ТВК – значна кількість осіб без досвіду роботи у виборчих

комісіях. Наслідком відсутності потрібного досвіду стали відмови членів комісій від керівних

посад. Така ситуація масово спостерігалась у сільських та селищних ТВК в Черкаській та Київській

областях. Це свідчить про непідготовленість членів ТВК до роботи в комісіях і є ознакою

відсутності системного навчання таких осіб. На разі тренінги для членів виборчих комісій в

основному проводяться коштами міжнародних організацій за підтримки ЦВК, в тому числі за

участю тренерів Комітету виборців України. Відповідно до Кодексу належної практики з виборчих

справ, розробленого Венеціанською комісією, члени виборчих комісій повинні пройти стандартну

підготовку.

3.3.1. Заміни членів ТВК

Незабаром після завершення формування складу обласних, районних, міських (міст обласного

значення та міста Києва) та районних в місті Києві ТВК у них розпочались заміни. За період 9-21

вересня ЦВК було оприлюднено 10 Постанов (№ 248, 263, 273, 294, 311, 334, 351, 353, 361, 364)

про зміни в складі відповідних тервиборчкомів.

З ініціативи місцевих організацій партій, що виступили суб’єктами подання кандидатур до складу

ТВК вищого рівня, було замінено 779 членів комісій (7.4% від загального складу). Найчастіше за

поданням місцевих організацій партій замінювались члени районних ТВК – 516 замін. Ще 194

члени комісій було замінено в міських (міст обласного значення) ТВК та 47 членів – в обласних

ТВК. У Київській міській ТВК було замінено 2 особи і 24 – у районних в місті Києві ТВК.

Найбільше членів тервиборчкомів вищого рівня було замінено в областях, де раніше

проводилось жеребкування до відповідних ТВК. Так, найчастіше заміни у складі обласних,

районних та міст обласного значення ТВК було проведено у Київській, Донецькій та Запорізькій

областях.

У Київській області було замінено 78 членів відповідних ТВК, із них найбільше замінили: місцеві

організації Радикальної партії Олега Ляшка та ВО «Батьківщини» – по 15 осіб, «Народного

Фронту» і Блоку Петра Порошенка – по 9 осіб.

У Донецькій області було замінено 62 члени відповідних ТВК, третину з яких замінила місцева

організація «Народного Фронту» і ще 18 осіб – «Опозиційного Блоку».

У Запорізькій області було замінено 49 членів ТВК, 20 з яких замінила місцева організація

Радикальної партії Олега Ляшка і 11 осіб – ВО «Батьківщини».

Ще 44 заміни було проведено в Черкаській області, 41 заміна в Одеській області і 40 замін в

Луганській області.

Значна кількість замін в складі ТВК Донецької та Луганської областей пов’язана із специфікою

цих областей.

Найменше замін було проведено в областях, де жеребкування не відбувалось внаслідок

недостатньої кількості подань. Зокрема, у Чернівецькій місцеві організації партій замінили лише

5 членів ТВК, Харківській області – 12 членів, Тернопільській області – 15 членів.

13

Області із найбільшою та найменшою кількістю замін в складі ТВК вищого рівня

(станом на 21 вересня)

Всього

замінено

осіб

Замінено осіб в

обласній ТВК

Замінено осіб в

районних ТВК

Замінено осіб в

міських (міст

обласного значення)

ТВК

1. Київська область 78 9 55 14

2.Донецька область 62 28 34

3.Запорізька область 49 1 36 12

4.Черкаська область 44 1 30 13

5.Одеська область 41 4 28 9

6.Луганська область 40 20 20

22.Тернопільська область 15 2 10 3

23.Харківська область 12 0 8 4

24.Чернівецька область 5 0 4 1

В окремих випадках місцеві організації політичних партій відразу заміняли декілька членів в

різних комісіях. Так, у Запорізькій області (Постанова ЦВК №294 від 14 вересня) було замінено

19 членів районних ТВК, 17 з яких замінила місцева організації Радикальної партії Олега Ляшка.

В Одеській області (Постанова ЦВК № 351 від 18 вересня) було замінено 18 членів районних ТВК,

13 з яких від місцевої організації Радикальної партії Олега Ляшка. У Миколаївській області

(Постанова ЦВК №364 від 23 вересня) пройшли заміни у складі 10 районних ТВК, 9 з яких –

замінені члени від місцевої організації ВО «Батьківщини». У Запорізькій області (Постанова ЦВК

№294) із 13 замінених членів районних ТВК, 8 – заміни від місцевої організації «Опозиційного

блоку».

3.4. Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування по підготовці

до виборів

Діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування по підготовці до місцевих

виборів в основному направлена на покращення матеріально-технічного забезпечення ТВК.

Саме така діяльність найбільш поширена у Сумській, Житомирській, Волинській, Черкаській,

Вінницькій, Харківській, Одеській, Миколаївській та Рівненській областях. До прикладу, у

Житомирській області 21 вересня голова облдержадміністрації видав розпорядження, згідно з яким

головам районних державних адміністрацій та міським головам міст обласного значення

рекомендовано перевірити стан матеріально-технічного забезпечення тервиборчкомів.

В окремих випадках органи місцевого самоврядування зосередились на просвітницькій роботі з

виборцями. Так, на сайті Кам’янець-Подільської міської ради (Хмельницька область) виборець

може ознайомитись із інформацією про те, хто має право голосувати на місцевих виборах, як

перевірити себе в списку виборців, а також ознайомитись із календарним планом з підготовки до

місцевих виборів. На сайтах Кам’янець-Подільської та Старокостянтинівської міських рад

(Хмельницька область) також передбачена можливість для ТВК розміщувати свої матеріали.

Інформаційну роботу із місцевими жителями проводять відділи ведення Державного реєстру

14

виборців. Зокрема, у місті Вінниці відділ ведення ДРВ інформує мешканців територій, що увійшли

до складу міста в травні 2015 року, про їх нові місця для голосування.

Органи місцевого самоврядування також визначили місця для розміщення передвиборної

агітації. В окремих випадках кількість таких місць помітно відрізняється. Так, виконавчий комітет

Кіровоградської міської ради відвів лише 12 місць, де можна розміщувати агітацію, виконком

Тернопільської міської ради – 20 місць, тоді як виконком Чернівецької міської ради – близько 100

таких місць.

4. ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВИБОРІВ

Територіальні виборчі комісії в основному утворили виборчі округи у строки, передбачені

Законом України «Про місцеві вибори». Хоча тут були і свої винятки. У Хмельницькій області

Шепетівська міська виборча комісія утворила територіальні виборчі округи (ТВО) із запізненням

на два дні. Схожа ситуація в Одеській області, де Ренійська районна виборча комісія утворила

виборчі округи 21 вересня 2015 року, тобто із запізненням на 4 дні. Окремим територіальним

виборчим комісіям довелося скористатися допомогою відділів ведення Державного реєстру

виборців, як-от Яготинській районній виборчій комісії. У Волинській області Горохівська районна

ТВК розглянула на засіданні питання про утворення територіальних виборчих округів з виборів

депутатів районної ради лише наступного дня після спливу строку, передбаченого законом.

Відповідно до Закону України «Про місцеві вибори» територіальна виборча комісія повинна

невідкладно після утворення округів передати відомості про них відділу ведення Державного

реєстру, а той, в свою чергу, Центральній виборчій комісії для розміщення на веб-сайті. Станом на

28 вересня на веб-сайті ЦВК досі відсутня інформація про поділ на територіальні округи від

16 ТВК, хоча пройшло уже більше 10 днів з часу їх утворення.

п/п

ТВК, рішень яких про утворення територіальних

виборчих округів немає на веб-сайті ЦВК

Область

1. Гніванська міська виборча комісія Вінницька область

2. Чечельницька районна виборча комісія Вінницька область

3. Рожищенська міська виборча комісія Волинська область

4. Любешівська районна виборча комісія Волинська область

5. Узинська міська виборча комісія Київська область

6. Українська міська виборча комісія Київська область

7. Сквирська міська виборча комісія Київська область

8. Новодружеська міська виборча комісія Луганська область

9. Привільська міська виборча комісія Луганська область

10. Новояворівська міська виборча комісія Львівська область

11. Яворівська міська виборча комісія Львівська область

12. Дубровицька міська виборча комісія Рівненська область

13. Монастирищенська міська виборча комісія Черкаська область

14. Христинівська міська виборча комісія Черкаська область

15. Заставнівська міська виборча комісія Чернівецька область

16. Заставнівська районна виборча комісія Чернівецька область

15

Основними вимогами при поділі території виборів на округи є дотримання рівності округів за

кількістю виборців та врахування адміністративних меж. Відповідно до Кодексу належної

практики у виборчих справах максимально припустиме відхилення кількості виборців в окрузі від

норми не мало б перевищувати 10 відсотків, але в жодному разі не може перевищувати 15 відсотків,

за винятком особливих обставин.

Аналіз законодавства про місцеві вибори свідчить про те, що вимога врахування адміністративних

меж превалює над принципом рівності виборців в округах.

Межі одномандатних, територіальних виборчих округів мають бути нерозривними. При включенні

звичайної виборчої дільниці до меж територіального виборчого округу її межі не розриваються.

Територіальні виборчі округи для виборів вищого рівня повинні утворюватися з урахуванням меж

виборчих округів з виборів нижчого рівня. Таких чітких правил про врахування адміністративних

меж у Законі України «Про місцеві вибори» достатньо. Стосовно ж рівності виборців, то лише

згадується, що округи повинні бути утворені приблизно з однаковою кількістю виборців. Про

більш конкретні критерії рівності округів у Законі України «Про місцеві вибори» не йдеться.

Проте варто визнати, що конкретизація критерію рівності була б складно реалізованою.

Практично неможливо забезпечити одночасне виконання норм щодо дотримання

адміністративних меж і рівності виборців з огляду на виборчі системи, які використовуються

на цих місцевих виборах, та недосконалість адміністративно-територіального устрою

України. Перекоси стосовно рівності кількості виборців в округах особливо помітні на виборах у

районні ради, де стоїть вимога про утворення хоча б одного округу в межах кожної територіальній

громаді, яка знаходиться у межах району. Ілюстрацією цього є вибори до Коростенської районної

ради, де у ТВО № 31 – 40 виборців, а у ТВО № 28 – 1894 виборці.

У виборах до обласних рад аналогічні проблеми. Так, на території міста Моршин і на території

Галицького району міста Львова будуть утворені по 1 територіальному виборчому окрузі для

виборів депутатів Львівської обласної ради, незважаючи на те, що Галицькому районі кількість

виборців є у 12 разів більшою. Подібних прикладів є доволі багато.

Навіть на рівні великих міст без районного поділу, де мінімальна кількість правил щодо поділу

округів і можна застосувати принцип рівності за кількістю виборців, не завжди ТВК його

дотримуються. Так, у Вінниці, де в середньому по місту на один округ припадає близько 6000

виборців, є ТВО № 7, де 2451 виборець.

Помилки окремих ТВК при формуванні виборчих округів також траплялися. Так,

Любешівська районна територіальна виборча комісія Волинської області замість 34 територіальних

виборчих округів, як того вимагає закон і постанова ЦВК від 03.09.2015 р. № 216, утворила 21

виборчий округ. Голова Любешівської районної виборчої комісії заявила, що керівний склад ТВК

на виборах працює вперше, тому не знали, як правильно формувати округи і вирішили сформувати

їх відповідно до кількості сільських та селищних рад в районі. Виборча комісія зібралась на ще

одне засідання і скасувала своє рішення, поділивши Любешівський район на 34 округи.

Волинська обласна виборча комісія утворила територіальні виборчі округи в межах Луцька без

врахування меж виборчих округів з виборів депутатів Луцької міської ради.

16

5. ПЕРЕДВИБОРЧА КАМПАНІЯ

15 вересня 2015 року ЦВК прийняла Постанову № 310 «Про забезпечення дотримання порядку

проведення передвиборної агітації на місцевих виборах 25 жовтня 2015 року». У Постанові ЦВК

нагадала про період, протягом якого дозволена передвиборна агітація – з наступного дня після

реєстрації кандидата та до 24 години останньої п’ятниці перед днем голосування. Представники

ЦВК звернулися до Міністерства внутрішніх справ України, місцевих організацій політичних

партій та громадян України, які мають намір взяти участь у місцевих виборах щодо дотримання

порядку та строків проведення передвиборної агітації. КВУ вітає таке звернення ЦВК, однак

цього недостатньо для врегулювання проблеми ведення агітації до початку реєстрації

кандидатів. Це питання варто вирішити до наступних чергових виборів шляхом

врегулювання агітаційної діяльності партій та їх місцевих організацій, потенційних

кандидатів, встановленням заборон для проведення такої діяльності за 6 місяців до дати

проведення чергових виборів.

За звітний період потенційні кандидати до місцевих органів влади продовжили найбільш активно

використовувати розміщення матеріалів у ЗМІ та на зовнішніх носіях реклами. Спостерігачі КВУ

відзначають, що в низці областей розміщення таких матеріалів відбувалось із порушенням чинного

законодавства – було зафіксовано розміщення білбордів уже зареєстрованих кандидатів без

вихідних даних. Згідно з частиною першою статті 35 Закону «Про місцеві вибори» висування

кандидатів у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови розпочинається за 34 дні

до голосування, а отже на чергових місцевих виборах 2015 року – з 21 вересня 2015 року. Таким

чином, матеріали агітаційного характеру, що були розміщені без вихідних даних до періоду

реєстрації кандидата формально не є підставою для притягнення його до відповідальності.

Водночас, в разі реєстрації кандидата, на наступний день всі матеріали, що розміщені на його

підтримку, кваліфікуються відповідно до закону як агітація та повинні містити вихідні дані.

Так, спостерігачами КВУ було зафіксовано білборди Володимира Кличка, кандидата на посаду

мера Києва, на наступний день після реєстрації без вихідних даних. КВУ закликає усіх

кандидатів виконувати чинне законодавство та не розміщати агітаційні матеріали без

вихідних даних.

Протягом вересня КВУ провів опитування понад шістдесяти експертів із 24 областей України та

міста Києва щодо витрат політичних партій на передвиборну кампанію. Експертна оцінка

базувалась на кількості білбордів, сіті-лайтів, друкованих матеріалів, агітаційних наметів,

сувенірної продукції, публічних заходів, організованих на підтримку політичної сили.

Дослідження продемонструвало, що витрати партій різняться у регіонах України. Так, у

південних областях України (Запорізька, Одеська, Херсонська, Миколаївська) найбільш помітною

є кампанія партій «Опозиційний блок» та «Наш Край». На Сході України (Дніпропетровська,

Донецька, Луганська, Харківська області) партії «Відродження», «Наш край» та «Опозиційний

блок» сумарно витратили за звітний період удвічі більше, ніж інші. На Заході (Івано-Франківська,

Закарпатська, Рівненська, Львівська, Чернівецька, Тернопільська, Волинська, Хмельницька

області) лідерами за витратами стали партія БПП «Солідарність» та ВО «Свобода». В Центрі та на

Півночі (Вінницька, Черкаська, Полтавська, Кіровоградська, Київська, Житомирська, Сумська та

Чернігівська області) найбільше витрат здійснили партії БПП «Солідарність» та «УКРОП».

17

Опитування показало, що політичні партії, які діють регіонально, проводять агітаційну

кампанію, яка за своїм масштабом мало відрізняється від кампанії парламентських сил.

Особливу активність такі партії виявили на Заході, зокрема «Українська Галицька партія» в

Львівській та Тернопільській областях, «Добрий самарянин» в Тернопільській області та партія «За

конкретні справи» на Хмельниччині. У Вінниці найбільш активно з-поміж усіх партій на вибори

витрачають представники партії «Вінницька Європейська стратегія», в Черкаській області – «ВО

Черкащани», в місті Суми – партія «Рідне місто». У місті Дніпропетровськ значні витрати припали

на місцеву партію «За добрі справи», в Одесі – партія «Довіряй ділам», партія «Єдиний центр» на

Закарпатті.

У низці областей партіями та потенційними кандидатами було проведено концерти до дня міста.

Такі заходи пройшли в Житомирській, Харківській, Хмельницькій, Миколаївській, Сумській

областях. Так, потенційний кандидат на посаду міського голови Сум Дмитро Лантушенко 5 вересня

організував святковий концерт до Дня міста. 12 вересня на запрошення в. о. міського голови,

потенційного кандидата в мери від БПП «Солідарність» Любові Цимбалюк виступила Руслана

Лижичко. 19 вересня на день міста Малина Анжеліка Лабунська, член партії «ВО «Батьківщина»

організувала виступ гурту «Мандри». 20 вересня за ініціативи Віктора Козіна, голови

Житомирської обласної партійної організації партії «Аграрна партія України» пройшов фестиваль

«Zhitomir Music Fest».

У деяких областях спостерігачі КВУ фіксують випадки перешкоджання здійснення

передвиборної агітації. Так, в місті Черкаси було побито вікна, обмальовано фасад та підходи біля

штабу партії «Опозиційний блок». 21 вересня в Миколаєві двоє озброєних ножем молодиків напали

на агітаторів партії «Відродження»: порізали палатку, забрали агітаційні матеріали. В

Дніпропетровську було зафіксовано факт побиття агітаторів за партію «Відродження». В

Чернівецькій області були зафіксовані білборди із закликом не голосувати за колишніх регіоналів.

26 вересня невідомі побили потенційного кандидата в депутати до Івано-Франківської міської ради

від «Громадського руху «Народний контроль» Ігоря Герелюка.

5.1. Агітація на підтримку жінок-кандидатів

Довготермінові спостерігачі КВУ також проаналізували дотримання гендерної рівності в агітації

політичних сил. На початку виборчого процесу, агітація на підтримку жінок — кандидатів та

потенційних кандидатів не є розповсюдженою. Зовнішня агітація (плакати, білборди) ведеться в м.

Київ та 8 обласних центрах з 22: Дніпропетровську, Житомирі, Запоріжжі, Кіровограді, Львові,

Миколаєві, Полтаві, Тернополі та Черкасах. На території областей, така агітація ще менш

розповсюджена — спостерігачі КВУ повідомляють про поодинокі випадки у Дніпропетровській,

Житомирській, Львівській, Полтавській, Хмельницькій та Черкаській областях. Загалом, в

просторі зовнішньої політичної реклами жінки займають ледь 10% від простору чоловіків-

кандидатів. Інші форми агітації на підтримку жінок — зустрічі, організація концертів,

розповсюдження друкованої продукції є скоріше виключенням.

18

м. Малин, Житомирська обл.

Напис: «За сприяння та на підтримку А.В. Лабунської,

голови партії ВО «Батьківщина» у Житомирській

області»

м. Умань, Черкаська обл.

Напис «Антон Яценко — наш депутат! Ірина

Плетньова — наш мер! Зупинку встановлено за

сприяння народного депутата Антона Яценка.

Ірина Яценко — керівник громадської

приймальні Антона Яценка в місті Умань»

На даному етапі переважна більшість політичних партій не роблять спеціальних зусиль для

представлення жінок зі своїх списків до місцевих рад. Жінки представлені тільки в контексті

презентації списків загалом. Системні кампанії на підтримку жінок-кандидатів в окремих регіонах

вже проводять партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Об’єднання «САМОПОМІЧ»,

«Опозиційний блок» та «Сила людей» та «Українське об’єднання патріотів – УКРОП». Всі ці

партії, крім БПП, підкреслюють громадську позицію, професійний досвід кандидаток, їх

організаторську діяльність, роботу на покращення соціального забезпечення тощо.

Спостерігачі КВУ повідомляють також про окремі кампанії на підтримку жінок-потенційних

кандидатів партій «Воля» (Тернопіль), Радикальної партії Олега Ляшка (Запоріжжя), БПП

(Чернівці), «Наш край» (Дніпропетровськ), Європейської партії Україні (Луцьк) та інші. Серед

регіонів України найбільшу кількість партій, що одночасно просувають жінок-кандидатів,

відмічено у Полтавській області: «Відродження», Радикальна партія Олега Ляшка, «Рідне місто»

та «Свобода».

19

м. Львів. Напис: “Оксана Юринець. Зберегти

країну. Солідарність. Блок Петра Порошенка”

м. Дніпропетровськ. Напис: “Будь собою,

співпрацюй з іншими, допомагай тим, хто

потребує! Активіст Ольга Корнєва. Об’єднання

“Самопоміч”

м. Кіровоград. Напис: “З днем міста! Щасливої долі,

добра і надії! Лілія Матяшова. Директор природничо-

математичної школи-ліцею №25”

м. Чернівці. Напис “Сила людей. Марія

Нікітіна. Голова “Центру Захисту інвалідів

“Відкрите серце”

м. Івано-Франківськ. Напис: “УКРОП. Іду за якість

життя в європейському місті. Тетяна Терсенова-

Заводовська. Лікар, меценат, громадський діяч

м. Хмельницький. Напис: Українська політична

партія Сила громад. Довіра! Розвиток!

Стабільність! Алла Чернушич

20

5.2. Тематика виборчої кампанії

Переважна більшість зареєстрованих та потенційних кандидатів роблять у своїй агітації

акцент на обіцянках, які не входять до повноважень місцевої влади. Тематика передвиборної

агітації здебільшого стосувалась питання тарифів та пенсій («Опозиційний блок», ВО

«Батьківщина», партія «Відродження»); проведення реформ (БПП); запровадження контрактної

армії («УКРОП», ВО «Батьківщина»), питання війни та миру (ВО «Свобода»), підвищення

заробітних плат лікарям та вчителям («За конкретні справи»). Тематика агітації коливається між

традиційними беззмістовними «Зможемо, Вміємо, Зробимо» (ВО «Батьківщина», «Відродження»,

БПП) та дніпроцентристськими: «Дніпропетровськ – мій дім, моя фортеця» (Борис Філатов),

«Дніпропетровськ – європейське місто» (Загід Краснов), «Все починається з Рідного Краю» («Наш

Край»), «Україна, Дніпро, Перемога» (Радикальна партія Олега Ляшка). Особливістю агітації стала

і поява рекламних бордів від кандидата Вілкула, які «Опозиційний блок» розцінив як провокацію.

На бордах було розміщено гасла, які місцеві експерти розглядали як антиагітацію: «Зробимо

Дніпропетровськ таким розвинутим як Донбас!»

З-поміж 35 кандидатів, із штабами яких спілкувалися представники КВУ, не зафіксовано жодного

випадку наявності програм кандидатів. Більшість кандидатів акцентували, що вони

використовують загальні програми їх політичних сил, або ж такі будуть підготовлені найближчим

часом.

У деяких областях із наближенням місцевих виборів в риториці потенційних кандидатів

почали з’являтись регіональні особливості. В основному акцентування на регіональних

особливостях спостерігається на Заході країни. Так, доволі помітною є діяльність «Української

галицької партії» на Заході України, особливо в Львівській та Тернопільській областях. Її

представники керуються такими лозунгами – «Змінюємо країну – починаємо з Галичини».

Серед потенційних кандидатів у

Дніпропетровській та Кіровоградській

областях все популярнішою стає тематика

щодо перейменування міст відповідно

до законів про декомунізацію. Так, у

місті Кіровограді депутат міської ради

Артем Стрижаков розмістив у місті

палатки, де збирає підписи за зміну назви

міста на Єлисаветград.

Регіональна специфіка також

проявляється в зосереджені уваги на

питаннях місцевого значення. Так, на

Черкащині чинний мер Канева Ігор

Ренькас презентував стратегію

майбутнього розвитку міста. Також

досить активною в цій області є діяльність партії «ВО «Черкащани», яка в своїй агітації закликає

до врахування місцевих потреб кожного регіону. Стратегію розвитку Черкащини в газеті

«Дніпровська зірка» міста Канева, презентував голова партії Черкаської обласної організації партії

21

«БПП «Солідарність» Василь Фурман. Регіональна специфіка також наявна в повідомленнях

представників партії «Вінницька Європейська стратегія», яка розгорнула свою діяльність в місті

Вінниця та підтримує Сергія Моргунова як кандидата на посаду міського голови.

У Львівській області передвиборна риторика потенційних кандидатів торкнулась теми

децентралізації. Серію дебатів на цю тему організував Львівський прес-клуб. Участь у дебатах

взяли представники партій «Народний контроль», БПП «Солідарність», Радикальної партії Ляшка,

ВО «Свобода», «Демократичний альянс», «Сила людей», «Народний Рух України», «Громадянська

Позиція».

Тенденцією тематики передвиборчої кампанії за звітний період стало акцентування на

майбутньому дітей та спекулюванні окремими партіями на темі війни. Так, особливістю

бордової кампанії «Опозиційного блоку» стало розміщення фото зруйнованих будинків внаслідок

воєнних дій.

У низці областей України мають місце конфліктні ситуації, коли батьки звинувачують політичні

сили у використанні дітей без їх дозволу. Так, у Миколаєві кандидат в депутати міської ради від

ВО «Батьківщина» Інна Кібзун провела фотосесію із учнями школи № 57, не попередивши про це

їх батьків.

Активно експлуатує тему дітей Олександр Герега, використовуючи такі лозунги:

- «Діти та молодь – основний пріоритет»;

- «Все краще – дітям, бо діти - це майбутнє сильної України!»

Потенційний кандидат у мери Одеси Генадій Труханов також звертається до теми дітей у свої кам

панії. На сайті політика переважають такі лозунги:

- «Многофункциональная спортплощадка открыта в одесской школе № 81»;

- «Мэр Одессы Геннадий Труханов открыл детский сад на Слободке»;

22

- «Мэр Одессы Геннадий Труханов открыл новую детскую поликлинику»;

- «Мэр Одессы поздравил малышей, появившихся на свет в День города»;

- «Мэр Одессы Геннадий Труханов поздравил учащихся и педагогов с началом

нового учебного года».

Широко використовує тему допомоги дітям чинний міський голова Харкова, розміщуючи таку ін

формацію на сайті партії «Відродження»:

- «В Харькове пройдут интеллектуальные турниры среди школьников»;

- «Геннадий Кернес открыл два новых стадиона на Салтовке».

Проведення конкурсів дитячих малюнків із нагородами переможців під лозунгами політичних

партій, спортивні змагання для дітей, подарунки першокласникам у День знань – все це свідчить

про те, що представники політичних партій намагаються вплинути на преференції виборців через

спекулювання на майбутньому дітей.

КВУ наполягає на неприпустимості застосування дітей як інструменту політичного піару.

КВУ закликає народних депутатів невідкладно на законодавчому рівні врегулювати питання

використання дітей у передвиборній рекламі, зокрема, розглянувши Проект Закону № 2474а-

1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження передвиборної

агітації та протидії прихованій рекламі». Окрім цього, експерти КВУ вважають, що зазначений

законопроект необхідно доповнити нормами заборони використання у політичних кампаніях актів

насилля, війни та агресії.

23

5.3. Підкуп виборців

В низці областей політичні сили продовжили роздавати продуктові набори. Така ситуація мала

місце у Хмельницькій, Черкаській, Дніпропетровській, Черкаській, Чернівецькій, Миколаївській,

Запорізькій, Полтавській та Житомирській областях. Зокрема, в місті Черкаси продуктові набори

роздавали від імені депутата міської ради Араіка Мкртчяна, потенційного кандидат у депутати

міської ради.

В окремих випадках було зафіксовано завуальовану роздачу продуктових наборів. Так, у місті

Шепетівка Хмельницької області з пакетів із продуктовими наборами, що роздавались від імені

благодійного фонду «Тепла родина», було забрано назву партії «Сила громад». Тим не менше

пакети із таким вмістом повністю виготовлені у кольорах символіки цієї партії.

КВУ відзначає, що відповідно до чинного Закону до реєстрації кандидата такі дії юридично

не можуть бути розцінені як підкуп. Однак після реєстрації кандидата в органи місцевої

влади, надання виборцю грошей, товарів, послуг, вартість яких перевищує 5 відсотків

розміру мінімальної заробітної плати карається законом. КВУ закликає Міністерство

внутрішніх справ України не допустити масового підкупу виборців та ефективно

розслідувати такі випадки.

Спостерігачами КВУ також було зафіксовано надання послуг, які після реєстрації кандидатів

можуть бути розцінені як непрямий підкуп виборців. Деякі політичні сили вдавалися до надання

безкоштовних послуг. Так, партією Об’єднання «Самопоміч»» в низці областей було встановлено

безкоштовні точки доступу до wi-fi в громадських місцях. Такі випадки зафіксовано в містах

Сокаль та Червоноград Львівської області, місті Житомирі, місті Мукачево (Андрій Балога).

Подібну діяльність з облаштування точок доступу до wi-fi в окремих містах, зокрема Житомирі,

«Самопоміч» проводила і під час парламентських виборів 2014 року.

Новина про встановлення точок WI-FI в Житомирі,

від 25.09.2014

Запис на сторінці «Самопомочі-

Житомир» у фейсбук від 25.09.2015

24

Львівська обласна організація партії «Наш край» спільно із «Федерацією кінного спорту

Львівщини» організувала безкоштовні уроки навчання верхової їзди для дітей та їхніх батьків. У

місті Дніпропетровськ представниками політичної партії «Громадська сила» було встановлено

безкоштовні дитячі батути. В Хмельницьку партія Олександра Гереги «За конкретні справи» на

честь першого вересня роздавала шкільні набори для першокласників. Подарунки для

першокласників від потенційних кандидатів роздавались також на перше вересня у Миколаєві. 18

вересня в селі Яски, Біляївського району, представники партії «Опозиційний блок» подарували

проектор для сільського дому культури, електрогенератор школі та дитячому садку.

Команда потенційного кандидата на посаду міського голови Запоріжжя від «Опозиційного блоку»

Володимира Буряка проводила ремонти в бюджетних установах медицини, культури, освіти. 21

вересня, в місті Одеса, потенційний кандидат в депутати Одеської міської ради від партії «Довіряй

Ділам», Денис Балух на зібранні з жителями дому по вулиці Кримська запропонував свою

допомогу у встановленні теплових лічильників: 50% сплачує депутат, 50% сплачують жителі дому.

В межах Всеукраїнського заходу «Подаруй місту каштан» за підтримки партії «Громадський рух

«Народний контроль» та ГФ «Народна Самооборона» спільно висаджували саджанці каштанів у

Залізничному районі Львова. В Полтавській області було зафіксовано роздачу аптечок від БПП

«Солідарність». В Черкаській області кандидатка в мери Умані організувала для жителів міста

безкоштовне медичне обстеження.

Надання «добрих послуг» для виборців в окремих містах стало предметом суперечок між

потенційними кандидатами та місцевими організаціями партій. Так, у Черкасах виникла

суперечка між місцевими депутатами щодо того, за чиєї ініціативи було наведено лад в одному з

дворів міста. Спочатку на території двору стояв стенд із написом, що роботи по облагородженню

території здійснює депутат Черкаської міської ради Сергій Кудактін, а пізніше було розміщено

такий же стенд із написом, що це заслуга Руслана Лоли та Станіслава Лукирича. У Чернівцях між

місцевими організаціями Авто-Майдану та УКРОПу виникла суперечка щодо відвідування ними

будинку престарілих та роздачі там мінеральної води та іншої допомоги. На своїх сторінках в

соціальних мережах обидві організації звинуватили одна одну у допомозі літнім людям лише

напередодні виборів.

Із наближенням місцевих виборів поширеною стає практика проведення робіт з питань

покращення благоустрою міст з боку чинних мерів. Такі випадки характерні для Миколаївської,

Черкаської та Харківської областей. Так, у місті Харкові спостерігачі КВУ повідомили про те, що

особи, які проводили ремонтні роботи від імені місцевої влади були одягнуті у футболки партії

«Відродження».

5.4. Адміністративний ресурс

Спостерігачі КВУ в низці областей зафіксували використання адміністративного ресурсу чинними

мерами. Так, начальник територіального центру соціального обслуговування Лозівської міської

ради Василь Лашин погрожував колегам, які є членами виборчих комісій, звільненням, в разі, якщо

при підрахунку голосів вони не будуть діяти на підтримку діючого міського голови Сергія

Степанова.

25

Випадки активного застосування адміністративного ресурсу було зафіксовано в Харкові з боку

діючого міського голови Геннадія Кернеса та партії «Відродження». Зокрема, спостерігачі КВУ

фіксують збори трудових колективів у бюджетних установах, на яких працівникам

«рекомендують» підтримати кандидатуру Геннадія Кернеса.

За підтримки партії «Відродження» було організовано проведення «суботника» по прибиранню

міста. Інформація про цю подію була розміщена на офіційному сайті Харківської міської ради, а

сам захід повністю проходив під прапорами партії "Відродження". КВУ розцінює розміщення

інформації про захід на сайті міської ради та наявність партійної символіки на самому заході

як застосування адмінресурсу.

Департамент освіти Черкаської міської ради розробив для шкіл екскурсії на завод «ТЕМП» і канал

«Вікка» - підприємства, що належать бізнес-партнеру діючого міського голови Сергія Одарича

Михайлу Бродському. Департаментом розписано графік екскурсій до дня виборів.

У Києві Віталій Кличко продовжує фактично фінансувати власну виборчу кампанію з місцевого

бюджету. При цьому чинний градоначальник вже офіційно зареєстрований як кандидат на посаду

міського голови Києва. Так, 10 вересня Віталій Кличко як мер міста видав відразу 10 розпоряджень

(№№ 615, 616, 617, 618, 619, 620, 621, 622, 623, 624) в рамках «Програми вирішення Київським

міським головою та депутатами Київської міської ради соціально-економічних проблем, виконання

передвиборних програм та доручень виборців у 2015 році». Загальна сума видатків за цими

розпорядженнями склала близько 2 млн. грн, третина з яких – це «надання матеріальної допомоги

малозабезпеченим громадянам».

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України» займається комплексним

моніторингом виборчих процесів в Україні з 1994 р. Діяльність Комітету виборців України

базується на принципах об’єктивності, неупередженості та професійності, у відповідності з

міжнародними стандартами зі спостереження за виборами, зокрема, стандартами ОБСЄ та

Ради Європи.

Моніторинг місцевих виборів 2015 року здійснюється за фінансової підтримки HUMAN RIGHTS

FUND при Міністерстві зовнішніх справ Королівства Нідерландів в рамках проекту «Кампанія на

підтримку нового закону про місцеві вибори та сприяння забезпеченню громадського порядку на

виборчих дільницях, а також моніторинг виборчого процесу під час місцевих виборів 25 жовтня

2015 року».

З початком виборчої кампанії по місцевим виборам 2015 р. КВУ реалізовує проект «Гендерний

моніторинг та сприяння фактичній гендерній рівності на місцевих виборах 2015 року в Україні»

за фінансування Ради Європи.

Моніторинг проводиться на базі 125 місцевих осередків КВУ у всіх областях України. З початком

виборчої кампанії по місцевим виборам 2015 р. в регіонах України працює 150 довготермінових

спостерігачів КВУ. Для спостереження в день голосування КВУ залучає від 3 до 4,5 тис.

спостерігачів-волонтерів.

Всеукраїнська громадська організація «Комітет виборців України»

(+38044) 425 21 66 http://cvu.org.ua/ [email protected] cvu_ngo cvu.ngo