МОВНІ СТРАТЕГІЇ В ПОЛІКУЛЬТУРНИХ

СУСПІЛЬСТВАХ

Студентки 1 курсуфакультету романської

філології(іспанське відділення)

групи 102Кагарлицької Ангеліни Ігорівни

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТКАФЕДРА ЗАГАЛЬНОГО І ПОРІВНЯЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА ТА НОВОГРЕЦЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

Київ 2013

Іспанська(español), або кастильська (castellano), —

мова, що генетично належить до іберо-

романської (західної) підгрупи романської групи

індоєвропейської мовної сім'ї.

Виникла в Кастилії (Центральна Іспанія).

Мовна політика країни

Близько 407 млн осіб розмовляють іспанською, як першою мовою (за цим показником вона є найпоширенішою після китайської).

60 млн осіб використовують іспанську, як другу мову, а також 20 млн знають її як іноземну.

Іспанська є однією з шести офіційних мов ООН, а також – офіційною мовою Європейського Союзу та Меркосуру.

Окситано-романські мови у класифікації романських мов

Оксита́но-рома́нські мо́ви – окситанська та каталанська мови разом зі своїми численними діалектами. Ці мови поширені в

5 країнах Західної Європи: Іспанії, Франції, Андоррі, Італії та Монако. Історично вони використовувалися також у Північній

Африці (графство Тріполі, Французький Алжир) та в Арагонському королівстві, зокрема у Афінському графстві та

Південній Італії. Каталанська та окситанська мови розділилися в XIII ст.

Класифікація іберо-романської підгрупи

Іберо-романська

Східноіберійська підгрупа:

-каталанська;-окситанська.

Західноіберійська

підгрупа:-галісійсько-

португальські мови;

-іспанська мова;-леонсько-

астурійська підгрупа.

Найпоширенішою мовою Іспанії є іспанська (кастильська (ісп. castellano)). Нею

розмовляє більшість мешканців країни.

У деяких регіонах Іспанії поширені також інші

мови: • баскійська (баск.

Euskera) в Країні Басків і Наваррі;

• каталанська в Каталонії, Валенсії (де її також називають валенсійською) і на Балеарських островах;

• галісійська в Галісії.

• Сім’я: Індо-

європейська.• Гілка: Італійська.• Група: Романська.• Комплекс:Західно-

італійська.• Підкомплекс:

Західна.• Гілка: Гало-

іберійська.• Гілка: Іберо-

романська.• Гілка: Західно-

іберійська.

Іспанська / кастильська мова

належить до:

Іспанська мова офіційна на території

країни. Інші мови Іспанії мають офіційний статус в областях, де компактно

проживають їх носії.Ці мови охоплюють значні

території, на яких діалектно

диференціюються.

Іспанська мова також має діалекти, з яких андалузький є

найближчим до латиноамериканської

іспанської мови, на яку він мав значний вплив.

Іберо-романська підгрупа мов виникла на основі кількох

діалектів латинської мови в Іберії після розпаду Західної Римської

імперії в 5 ст. н.е.Перша згадка – в 9 ст. в

центрально-північній Іберії.

Із розширенням Королівства Кастилії мова поширилася на

центральну й південну частини Піренейського півострова.

Від початків іспанська лексика зазнала впливу баскійської мови та сусідніх іберо-романських мов,

увібрала багато арабських слів (Королівство Кастилія

поширювалося на території Арабського халіфату).

Поширення іспанської відбувалося з утворенням іспанських колоній в обох Америках, Африці та на Філіппінах у 15-19 ст.

• ІМЕННИКИ мають два роди: чоловічий – часто закінчуються на -о (libro — книжка, otoño — осінь) – та жіночий – на -а (ruta — шлях, tierra — земля).

Деякі граматичні особливості іспанської мови:

• ПРИКМЕТНИКИ узгоджуються з іменниками в роді та числі. Напр., pluma negra — чорна ручка (прикметник negro вжитий у жіночому роді однини, як і іменник pluma). Прикметник найчастіше стоїть у постпозиції до означуваного слова (ave migratoria — перелітний птах, буквально – птах перелітний), як і в більшості романських мов.• Особові ЗАЙМЕННИКИ

вживаються вкрай рідко (лише у випадку необхідності наголосити на особі підмета).

ДІЄСЛОВО має близько 50 форм.За типом дієвідмінювання всі дієслова іспанської мови діляться на три групи( три дієвдміни):-дієслова І дієвідміни в інфінітиві мають закінчення –ar;-дієслова ІІ дієвідміни – закінчення –er;-дієслова ІІI дієвідміни – закінчення –ir.Більшість дієслів змінюються за загальним для кожної дієвідміни зразком. Такі дієслова умовно називаються типовими або «правильними». Інші дієслова, нетипового дієвідмінювання, діляться на дві групи: що відхиляються, тобто мають низку особливостей чи відхилень від типового дієвідмінювання, і дієслова індивідуального відмінювання («неправильні»), тобто дієслова, які мають свою власну парадигму дієвідмінювання.

В іспанській мові активно вживається така службова частина мови як АРТИКЛЬ, який стоїть у препозиції до іменника. Розрізняють:• неозначені артиклі (artículos

indeterminados) un (перед іменниками чоловічого роду) та una (перед іменниками жіночого роду). Генетично ці форми походять від кількісного числівника uno (один).

• означені (artículos determinados) окрім роду, мають категорію числа.

Синтаксис• Структура речення переважно

підмет-присудок-додаток (SVO), хоча трапляються варіації.

• Порядок слів у питальних реченнях не змінюється; єдиною відмінністю між розповідним і питальним реченням є інтонація.

Фонетика• В іспанській мові 5 голосних

фонем (vocales): a, e, i, o, u. До сильних належать a, e, o, слабких — i, u.

• Редукція ненаголошених голосних відсутня: всі як наголошені, так і ненаголошені голосні вимовляються ясно й чітко.

• Наявні дифтонги. Зрідка трапляються трифтонги.

• Характерною рисою іспанського консонантизму є наявність інтердентальної глухої фонеми /θ/, яка відсутня в решті романських мов.

• Наголос вільний (змінний), але найчастіше припадає на передостанній склад.Звукоутворювання в ротовому апараті

Leísmo/Laísmo Leísmo/Laísmo — це явище використання непрямих прийменників (le/les) замість прямих (la/lo/las/los) (leísmo), або прямих замість непрямих (laísmo). Laísmo — характерна ознака кастильського діалекту, тоді як leísmo поширеніше, але також тільки в Іспанії.

Cuando yo muera, enterradme en una tumba allá arriba, sobre un cerro que domine toda mi Ucrania querida. Que inmensos campos se vean, y al Dnipro con sus colinas que se le vea y que se oiga cómo ruge y cómo grita. Cuando el Dnipro desde Ucrania. al mar azul lleve en clamor, de todos sus enemigos, la sangre, entonces yo dejaré campos y montes y he de volar hasta Dios para rezar. Y antes de esto a Dios no conozco yo. Y después de sepultarme alzaos, romped las cadenas, rociad con sangre enemiga la libertad, que es tan vuestra. Y a mi, en la familia nueva no me olvidéis, acordaos con palabras dulces, buenas.

Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу... отойді я І лани і гори — Все покину і полину До самого бога Молитися... а до того Я не знаю бога. Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров'ю Волю окропіте. І мене в сем'ї великій, В сем'ї вольній, новій, Не забудьте пом'янути Незлим тихим словом.