Механізація сільського господарства

№ 6 (35)2011

ЖУРНАЛ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

МЕХАНІЗАЦІЯСІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Всеукраїнський журнал

Проектування й будівництво тваринницьких комплексів

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» -Ваш надійний партнер

Ми проектуємо й реконструюємот в а р и н н и ц ь к і к о м п л е к с и

Свинокомплекси Комплекси для ВРХ (корівники) Птахофабрики Комплекси для кіз

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент», м. Київ, вул. Фрунзе, 104e-mail: [email protected]

тел.: 229-16-83, факс: 229-16-76

Компанія «Кепітал Лізинг Менеджмент»отримала від держави найвищу нагороду,ставши «Підприємством року-2010»

у номері:МЕХАНІЗАЦІЯ

СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВАВсеукраїнський журнал

Свідоцтво про реєстрацію КВ № 7089 від 20.03.2003 року Виходить раз на два місяці Мова видання – українськаЗасновник і видавець Державне публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Укр агролізинг»Журнал виходить за інформаційного сприяння Української асоціації аграрних інженерівПередплатний індекс 90787Шеф-редактор Микола ШпакКерівник проекту/головний редактор Ірина СадоваДизайн та макетування Денис ХарченкоНад номером працювали: Анастасія Дубченко, Наталя Усенко,Зиновій РужилоЗа зміст і достовірність інформації у рекламних публікаціях відповідає рекламодавець згідно із Законом України «Про рекламу». Редакція не завжди поділяє позицію авторів публікацій. Листування з читачами — лише на сторінках журналу. При використанні наших публікацій посилання на журнал «Механізація сільського господарства» обов’язкове.

Підписано до друку 21.12.2011 р.Адреса редакції: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16а тел./факс: (044) 545-74-48, 254-09-50 [email protected] www.ukragroleasing.com.uaТираж 2 000 примірниківДрук ТОВ «Торгівельно-виробнича компанія «Долина мрій» © «Механізація сільського господарства», 2011 р.

МЕХАНІЗАЦІЯСІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

Всеукраїнський журнал

МЕНЕДЖМЕНТ НАК «Укр агролізинг»: перші підсумки року ....................... 4

ПАРТНЕРСТВО Розпочато співробітництво з азербайджанським лізингом .......................................... 8

ГОСПОДАРСТВА-ПАРТНЕРИ Чому у фермера в «Садах» кадрового голоду немає ... 10 Працювати на землі вигідно ............................................. 14

ОСНОВИ ЛІЗИНГУ Подолати дефіцит ресурсів допомагає лізинг .............. 17

НОВИНИ ............................................................................. 22

ОФІЦІЙНО Перелік документів та умови надання техніки у фінансовий лізинг ............................................ 25

Вимоги щодо подання документів для укладення договорів фінансового лізингу ........................................ 29

«УкР АГРОЛІЗИНГ» ПРОПОНУЄ Сільськогосподарська техніка, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї ................... 31

ВИСТАВкИ Парад інновацій на виставці «Agritechnica-2011» ......... 34

ТЕХОГЛЯД Перспективи технiчного огляду ..................................... 34

З ПОкОЛІННЯ В ПОкОЛІННЯ Професійне свято зустріли з колегами ......................... 42 Ветерани колядували першими ..................................... 43

ТРАДИЦІЇ Й СВЯТА Українські народні зимові свята та звичаї ..................... 45

СЕЗОН У саду та на городі ........................................................... 48

Свято Нового року та Різдво — пора ярмаркування. От і ми влаштовуємо на сторінках нашого журналу своєрідний ярмарок, де можна показати

свої досягнення, похвалитися успіхами й набутками, а також розповісти про найсміливіші ідеї та найзаповітніші бажання.Про проблеми й негаразди ми говоримо постійно, проте Новий рік хотілось би зустріти з позитивним настроєм. Тому в запитаннях новорічної анкети пропонуємо всім, хто на них відповідатиме, згадати про найприємніше, що сталося в році, який минає. З оптимізмом сподіваємося ввійти й у рік наступний — 2012‑й. Приєднуйтеся до нас!

ОТже, НОвОРічНа аНкеТа від «МСГ»:

Про які події року, що минає, ви згадуєте зараз із найтеплішими почуттями? Що було для вас найголовнішим у цьому році?

Що ви хотіли б узяти із собою в рік наступний?

1

2

Проектування й будівництво тваринницьких комплексів

ТОВ «Кепітал Лізинг Менеджмент» -Ваш надійний партнер

менеджмент

Ми робимо спільну справу

Конкретна ділова розмова з докладним аналізом досягнутих результатів і проблем, що ви-никали, підготувала «Украгролі-зинг» до успішного завершення календарного року.

— Нинішня зустріч відбулася в новому форматі, — наголосив голова правління Національної акціонерної компанії «Украгро-лізинг» Микола ШПАК. — Раніше ми заслуховували директорів фі-лій, що пояснювали причини вад у роботі своїх осередків або роз-повідали про інструменти, за до-помогою яких досягають успіхів. Тепер до активного спільного об-говорення долучається практич-но й весь менеджмент Компанії. Керівники всіх напрямів аналізу-ють ситуацію на своїх ділянках роботи в кожній області. Акцен-туючись на окремих питаннях, фахово розглядаємо їх усі разом, і таким чином вимальовується цілісна картина ситуації в Ком-панії, з’ясовуються причинно-на-слідкові зв’язки між подіями та явищами. Я впевнений, що все це сприяє утвердженню систем-ності в нашій роботі. Знов і знов підкреслюємо, що ми — єди-ний цілісний організм, в якому всі проблеми вирішують тільки спільними зусиллями.

Як, напевно, й у кожній лізинго-вій організації, першим питанням у порядку денному завжди стоїть повернення лізингових платежів. Актуальним воно є й для «Украгро-лізингу». Але останнім часом цей напрям відпрацьований у Компа-нії до автоматизму й практично не дає збоїв. Упродовж останніх двох років підтримуються стабіль-ність та вчасність сплати лізингоо-держувачами планових платежів. Динаміку їх ретельно відстежують спеціалісти центрального офісу та обласних філій.

Тож відтепер загальний аналіз стану справ у Компанії почина-ється не з окремого показника повернення лізингових платежів, а з рейтингової оцінки філій, під-сумки якої підбивають щоквар-тально. І в цьому теж виявляється системний підхід до управління Компанією, на якому наполягає нинішнє керівництво «Украгро-лізингу». За результатами ді-яльності філій за три квартали 2011 року найвищу рейтингову оцінку отримали Херсонська, Миколаївська, Донецька філії. Порівняно з першим півріччям поточного року трійка лідерів залишилася незмінною, тільки помінялися місцями Херсонська й Миколаївська філії. Відзначе-но також філії «Київобллізинг», Хмельницьку та ДП «Кримагролі-

Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» підбила підсумки роботи за три квартали й за одинадцять місяців 2011 року. 8 грудня відбулося розширене засідання правління за участі керівників Компанії та директорів обласних філій.

перші підсумки року:

Микола Шпак,голова правління

Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Найголовніше — те, що інструмент фі‑нансового лізингу, який ми пропонуємо активним агровиробникам, відкриває перед ними великі перспективи. Мова йде вже про сьогоднішню реальність: найвигідніші умови, гнучкі графіки, по‑мірні відсотки — все це доступно навіть невеличким господарствам. Ми даємо майбутнє тим, хто думає й діє по‑новому, використовує новітні інструменти, серед яких обов’язково є та буде лізинг.

Прогресивний фінансовий інструмент потребує й сучасного підходу щодо ке‑рування, тому величезну увагу ми при‑діляли останнім часом вдосконаленню системи управління в компанії. Сис‑темний підхід до всіх без винятку про‑цесів, чіткість виконавської дисциплі‑ни принесли свої плоди, що показали результати роботи. Скажімо, вдалося позбутися проблем із поверненням лі‑зингових платежів від клієнтів. Почали надходити платежі навіть від тих давніх боржників, яких ми вже вважали без‑надійними. із ними активно й ретельно працюють нині всі служби компанії.

Наші партнери освоюють новітні тех‑нології агровиробництва саме з на‑шою допомогою, а отже й «Украгролі‑зинг» постійно прагне оновлення, шу‑кає новітні системи менеджменту та маркетингу. Фахівець на своєму місці має не чекати поштовху згори, а діяти самостійно й творчо.

комплексний підхід та високий про‑фесіоналізм, які дають конкретний результат, — це основні правила ком‑панії «Украгролізинг».

1

2

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011Журнал для працівників АПК 4


зинг», які значно поліпшили роботу щодо поставки техніки й повер-нення лізингових платежів.

Дбаємо про повернення платежів

За показниками повернення лізингових платежів планові за-вдання трьох кварталів 2011 року філії виконали на 105% (при плані 104,7 млн грн до Компанії надій-шло 109,9 млн грн). У 2009 році цей показник становив 100%, а в 2010-му — 109%.

Лише три філії не виконали план щодо повернення лізингових пла-тежів. Характерно, що йдеться про дрібних боржників, чия заборгова-ність загалом становила лишень до 10 тис. грн. Це свідчить про те, що філії, які припускаються подіб-них недоліків, просто не приділя-ють належної уваги роботі безпо-середньо з лізингоодержувачами, хоча тісне спілкування з товарови-робниками рекомендоване Ком-панією як головна запорука успіху.

Особливо заохочуються філії, які працювали системно впродовж усього року й не мали жодного збою стосовно повернення плано-вих платежів, незважаючи на тра-диційно важкі через сезонність сільгоспробіт місяці. Так, із початку року дві філії — Волинська та Сум-ська — виконували план зі сплати лізингових платежів щомісячно.

Найкраще спрацювали щодо по-вернення платежів Закарпатська (130%), Сумська (116%), Тернопіль-ська (114%), Одеська (115%), Кіро-воградська (111%) та Запорізька (110%) філії.

Відзначено поліпшення роботи щодо повернення планових лізинго-вих платежів філій «Київобллізинг», Харківської й ДП «Кримагролізинг» у третьому кварталі порівняно з першим півріччям поточного року.

Житомирська та Львівська філії, навпаки, збільшили заборгова-ність стосовно планових платежів, в них погано організовано робо-ту щодо повернення простроче-ної дебіторської заборгованості. На жаль, послабила свої зусилля щодо повернення планових плате-жів Вінницька філія.

Планові завдання одинадця-ти місяців 2011 року філії виконали на 107% (при плані 127,2 млн грн до Компанії надійшло 136,2 млн грн).

Найбільші лізингоодержувачі-боржники, які не в повному об-сязі виконали свої зобов’язання як за дев’ять, так і за одинадцять місяців, перебувають на контролі у Вінницькій, Волинській, Одесь-кій та Рівненській філіях.

Інтереси Компанії захищено

Проблема боржників — то перш за все клопіт Управління еконо-мічної безпеки й Департаменту правового забезпечення Ком-панії. Зокрема впродовж трьох кварталів 2011 року надіслано через нотаріуса 95 заяв-вимог до лізингоодержувачів-боржників та вчинено 17 виконавчих написів нотаріуса, за одинадцять місяців надіслано 122 заяви-вимоги та вчинено 23 виконавчі написи но-таріуса. Після шістьох виконавчих написів техніку повернено, в ре-зультаті вісьмох — заборгованість погашено й техніка залишилася в користуванні господарств, а лі-зингові платежі сплачуються, після ще дев’ятьох — відкрито та відтер-міновано виконавче провадження (заборгованість погашається).

Завдяки вжитим заходам 95 гос-подарств-боржників узяли на себе гарантійні зобов’язання щодо по-гашення заборгованості, 63 лізин-гоодержувачі заборгованість пов-

ністю погасили, 83 господарства погасили її на 50% та більше.

За невиконання гарантійних зобов’язань і порушення умов до-говорів фінансового лізингу про-тягом одинадцяти місяців у 26 гос-подарств вилучено 662 одиниці техніки та обладнання на загальну суму 43,2 млн грн.

Від початку поточного року ре-алізовано 150 одиниць вилученої техніки на суму 2,8 млн грн, пере-дано у повторний лізинг 126 оди-ниць техніки на суму 9,5 млн грн.

До судів подано за три квар-тали 2011 року 102 позовні за-яви на загальну суму 31,2 млн грн, за одинадцять місяців — 122 по-зовні заяви на суму 36,4 млн грн. Із початку року суди задовольни-ли 99 позов них заяв на загаль-ну суму 86,2 млн грн, у тому числі за три квартали — 79 позовних заяв на суму 73 млн грн. Надходження коштів на рахунки Компанії від під-приємств-боржників на підставі су-дових рішень та на стадії розгляду справ у судах за одинадцять міся-ців 2011 року становило 19,1 млн грн (за дев’ять місяців — 13,8 млн грн).

Для порівняння: за одинадцять місяців минулого року на рахун-ки Компанії на підставі судових рішень і на стадії розгляду справ у судах, а також завдяки претен-зійній роботі надійшло 8,4 млн грн.

Упродовж одинадцяти місяців 2011 року працівники юридич-ної служби Компанії взяли участь у 801 судовому засіданні.

Учасники розширеного засідання правління Компанії

МЕХАНІЗАЦІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 6/2011Журнал для працівників АПК5


Найкращими філіями щодо за-хисту інтересів Компанії за ре-зультатами роботи за одинадцять місяців 2011 року стали Вінниць-ка, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтав-ська, Рівненська та Херсонська філії.

Поставка техніки агровиробникам

Не менш важливим питанням діяльності «Украгролізингу» є по-ставка техніки в межах лізингових програм.

За дев’ять місяців поточного року на умовах фінансового лізин-гу поставлено 216 одиниць сіль-ськогосподарської техніки та об-ладнання на суму 237,7 млн грн.

За одинадцять місяців постав-лено 242 одиниці на суму 269,3 млн грн, у тому числі 52 трак-тори та 104 комбайни.

Найбільше техніки за одинад-цять місяців із початку року отрима-ли господарства таких областей:

• АР Крим — 11 одиниць на суму 20,6 млн грн;

• Донецької — 23 одиниці на суму 16,6 млн грн;

• Дніпропетровської — 11 оди-ниць на суму 11,6 млн грн;

• Кіровоградської — 9 одиниць на суму 8,5 млн грн;

• Київської — 85 одиниць на суму 150,5 млн грн;

• Миколаївської — 10 од. на суму 5,4 млн грн;

• Херсонської — 14 одиниць на суму 6,9 млн грн;

• Черкаської — 15 одиниць на суму 11,1 млн грн;

• Чернігівської — 7 одиниць на суму 10,0 млн грн.

Безперечно, «Укр агро лізинг» ак-тивно вивчає ринок потенційних споживачів сучасної сільськогос-подарської техніки й формує за-мовлення на наступний рік. Філії Компанії здійснили маркетингові дослідження, й Департамент техніч-ного розвитку сформував зведене замовлення. Відповідно до нього на 2012 рік сільгосптоваровироб-ники України замовили 2978 оди-ниць техніки на суму 731,1 млн грн; із них 1117 одиниць — це техніка, яку Міжвідомча експертна рада вклю-

чила в перелік на 2011 рік, а також 1861 одиниця техніки, якої не було в переліку цього року.

Замовлення на 2012 рік за гру-пами становить:

• тракторів — 837 одиниць на суму 232,4 млн грн;

• зернозбиральних комбай-нів — 149 одиниць на суму 231,7 млн грн;

• ґрунтообробної та посів-ної техніки — 1018 одиниць на суму 143,9 млн грн;

• іншої техніки та обладнан-ня — 974 одиниць на суму 123 млн грн.

Слід відзначити оперативність і серйозний підхід до підготовки зведених замовлень Дніпропет-ровської, Донецької та Херсон-ської філій.

Найбільше техніки замовили філії:• Донецька — на 106,5 млн грн;• Дніпропетровська —

на 56,2 млн грн;• Запорізька — на 52,4 млн грн;• Одеська — на 65,1 млн грн;• Чернігівська — на 80,4 млн грн.

Компанія налагоджує системний контроль за технічним станом тех-

Поставка техніки та обладнання на умовах фінансового лізингу в 2011 році за групами

Загальне замовлення на сільськогосподарську

техніку та обладнання на 2012 рік за групами

За 9 місяців на умовах фінансового лізингу поставлено 216 од

сільськогосподарської техніки на суму 237,67 млн грн, у тому числі:

За 11 місяців на умовах фінансового лізингу поставлено 242 од

сільськогосподарської техніки на суму 269,3 млн грн, у тому числі:

49% 47% 35% 36%

10% 21%

34% 35%

10% 10%

6% 7%

Зернозбиральні комбайни115,68 млн грн ................ 98 од.Ґрунтообробна та посівна техніка13,62 млн грн .................. 30 од.Інша техніка83,64 млн грн .................. 39 од.Трактори24,72 млн грн .................. 49 од.

Зернозбиральні комбайни127,98 млн грн ................ 104 од.Ґрунтообробна та посівна техніка19,09 млн грн .................. 37 од.Інша техніка96,01 млн грн .................. 49 од.Трактори26,22 млн грн .................. 52 од.

Зернозбиральні комбайни231,7 млн грн .................. 149 од.Ґрунтообробна та посівна техніка143,9 млн грн .................. 1018 од.Інша техніка68,1 млн грн ..................... 396 од.Трактори232,4 млн грн .................. 837 од.



Зведене замовлення сільгосптоваровиробників на вітчизняну техніку та обладнання,які планується постачати на умовах фінансового лізингу в 2012 році (в розрізі областей)

№№

Філії та ДП Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Згідно з наявним переліком

Додатково до переліку Разом

Кількість техніки Вартість Кількість

техніки Вартість Кількість техніки Вартість

од. млн грн од. млн грн од. млн грн

1 «Кримагролізинг» 13 26,91 26 4,88 39 31,83

2 Вінницька 23 13,12 94 14,46 117 27,59

3 Волинська 7 1,76 69 9,99 76 11,75

4 Дніпропетровська 44 41,76 84 14,46 128 56,23

5 Донецька 103 75,96 263 30,57 366 106,53

6 Житомирська 11 7,61 12 1,90 23 9,51

7 Закарпатська 2 1,13 25 3,73 27 4,86

8 Запорізька 48 39,13 113 13,27 161 52,41

9 Івано Франківська 4 1,49 47 4,91 51 6,40

10 «Київобллізинг» 6 5,97 93 13,49 99 19,47

11 Кіровоградська 39 24,84 149 18,10 188 42,94

12 Луганська 22 15,77 70 9,68 92 25,45

13 Львівська 4 3,11 13 1,82 17 4,93

14 Миколаївська 20 12,40 2 15,33 22 27,74

15 Одеська 55 40,70 248 24,42 303 65,13

16 Полтавська 9 9,94 29 4,86 38 14,81

17 Рівненська 2 0,48 37 5,63 39 6,11

18 Сумська 10 9,13 22 2,52 32 11,65

19 Тернопільська 3 1,62 17 11,80 20 13,43

20 Харківська 34 25,16 54 6,03 88 31,19

21 Херсонська 23 19,13 49 7,43 72 26,57

22 Хмельницька 12 8,24 41 7,11 53 15,35

23 Черкаська 19 15,87 41 8,10 60 23,97

24 Чернівецька 11 5,79 45 8,95 56 14,75

25 Чернігівська 593 48,52 218 31,84 811 80,36

Усього 1 117 455,68 1 861 275,38 2 978 731,07

ніки, дотриманням правил експлу-атації та збереженням об’єктів лі-зингу. Із цією метою впродовж року здійснено 680 перевірок технічно-го стану 1378 одиниць сільськогос-подарської техніки в 20 областях України. Виявлено, що в переваж-ній більшості перевірених госпо-дарств-лізингоодержувачів тех-ніка експлуатується відповідно до вимог технічної документації й технічно справна. У разі порушень лізингоодержувачам було вказано на наявні вади. Найкраще органі-зували проведення перевірок Чер-нігівська, Харківська, Кіровоград-

ська, Херсонська, Миколаївська та Волинська філії.

Удосконалення системи управління

Під час обговорення стану справ у філіях правління пере-важно акцентувало увагу навіть не на причинах певних вад у ро-боті підрозділів, а на тому, чи знає директор того чи іншого представ-ництва, як знай ти вихід зі складної ситуації, та які в нього прогнози на майбутнє. Було зазначено по-ліпшення управлінських якостей

менеджерів на місцях, їхнє вмін-ня правильно організувати про-цес роботи так, щоб він стано-вив невід’ємну частину системи управління, яка нині послідовно формується в Компанії. Водно-час «Украгролізинг» як загально-українська структура обов’язково враховуватиме регіональні осо-бливості, а отже й індивідуальну специфіку в роботі кожної облас-ної філії.

Прес-служба Національної акціонерної компанії

«Украгролізинг»


ПАртнерСтВо

Наприкінці листопада де-легація Національної акціо-нерної компанії «Украгро-лізинг» із робочим візитом відвідала Азербайджанську Республіку на запрошення Міністерства сільського господарства Азербайджану та відкритого акціонерного товариства «Агролізинг».

Цей візит та переговори з питань залучення інвестицій в аграрний сектор відбулися в рамках реалізації Плану захо-дів усебічного співробітництва між Україною та Азербайджан-ською Республікою на 2011–2015 роки, підписаного пре-зидентами наших країн у квітні нинішнього року.

Заступники голови правлін-ня Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Олек-сандр Нещотний та Віталій Равлюк провели переговори з керівництвом Міністерства сільського господарства Азер-байджану та ВАТ «Агролізинг» у присутності надзвичайного й повноважного посла України в Азербайджанській Республіці Олександра Міщенка.

За підсумками візиту підписа-но спільний протокол між Націо-нальною акціонерною компані-єю «Украгролізинг» та відкритим акціонерним товариством «Аг-ролізинг». Згідно з цим доку-ментом передбачено зокрема, що сторони на постійній основі надаватимуть одна одній інфор-мацію про потреби й можливості агропромислового сектора обох

країн, сприятимуть участі своїх представників у сільськогоспо-дарських виставках, бізнес-фо-румах, конференціях та інших заходах для взаємовигідного спілкування між собою.

— У лютому 2012 року наші ко-леги з азербайджанського «Аг-ролізингу» із робочим візитом приїдуть до нас в Україну, — роз-повідає Віталій Равлюк. — «Укр-агро лізинг» не лише організовує цей візит, але вже посприяв поїзд-ці до Азербайджану делегації ВАТ «Брацлав». Представники цього підприємства — нашого партнера 7–9 грудня вже відвідали дружню країну та продемонстрували мож-ливість реалізації певних проек-тів у тваринництві. Азербайджан лише починає формувати в себе тваринницьку галузь, але має дуже ефективні державні про-грами розвитку тваринництва. Скажімо, 2011 року через «Аг-ролізинг» закуплено 1 600 голів нетелів. Держава одразу сплачує 50% вартості корови, а на решту оформлюється лізинг. Загалом для аграріїв там створено вель-ми сприятливі умови: сільгосп-товаровиробник не платить жодних податків, окрім єдиного

Розпочато співРобітництвоз азербайджанським лізингом

Протокол підписали: з боку Азербайджану— голова правління ТОВ «Агролізинг» Алі Байрамов; з боку України — заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» Олександр Нещотний

Нинішній рік був прикметним кількома принциповими для «Украгролізингу» до‑сягненнями. важливо, що компанія зали‑шилася головним розпорядником коштів держбюджету, спрямованих на придбання техніки в лізинг. Окрім того, нам удалося суттєво збільшити статутний фонд, що теж сприятиме зростанню кількості лізингової техніки, яку на вигідних умовах зможуть придбати через «Украгролізинг» вітчизняні агровиробники. Знайшли й можливість пла‑номірно підвищувати заробітну плату спів‑робітникам компанії, а отже виконуємо ще й соціальні функції, підтримуючи своїх пра‑цівників у досить складний кризовий час.

У нас великий потенціал для успішної робо‑ти, тому дуже хотілось би мати більше засо‑бів і фінансових ресурсів для реалізації всіх можливостей нашої компанії. Упевнений, що знайдемо нові шляхи для щонайвищої оптимізації всіх процесів в «Украгролізин‑гу», завдяки чому наша робота стане ще ефективнішою.

1

2

олександр нещотний,заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Головна ознака року, що минає, для мене та для нашої компанії, — це стабільність. важливо підтримувати саме такий профе‑сійний ритм роботи, тоді й результати бу‑дуть відповідні.

Хотілось би побажати всім нам можливості досягати бажаних успіхів власними сила‑ми, щоб нам нічого не бракувало й вистача‑ло відповідного досвіду, знань, уміння. По‑кладаймося на себе. адже добрі чарівники та золоті рибки залишилися в казках…

1

2

віталій Равлюк,заступник голови правління Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»


земельного. До того ж селяни одер-жують дотації на гектар, як мінімум, 50 доларів залежно від культури. Так, на зернові припадає до 100 дотацій-них доларів на гектар, а під деякі куль-тури — й до 150. Надзвичайну увагу держава приділяє й лізинговим про-грамам. Термін лізингу там сягає де-сяти років, при тому що відсоток по-дорожчання за десять років становить

лише 3%. Лізингові проек-ти отримують стабільне державне фінансування — до 400 мільйонів гривень на рік, як на наші гроші.

До того ж азербай-джанський «Агролізинг» має представництва в кожному районі, працює й за іншими державними програмами, наприклад щодо поставки мінераль-них добрив, будівництва холодильних установок для зберігання продукції, теплиць для вирощуван-ня овочів.

«Украгролізинг» на про-хання азербайджанської сторони підготував пере-лік техніки, яка може за-цікавити наших партнерів у цій країні. В Азербай-джані є попит на ґрунто-обробну та посівну техніку для невеликих гос-

подарств, на обприскувачі для садів.Зрозуміло, що азербайджан-

ський ринок досить цікавий і пер-спективний для наших постачаль-ників, особливо з огляду на те, що сама ця країна сільгосптехніки не виробляє, якщо не рахувати кіль-кох спільних підприємств.

Власна інформація

ПАртнерСтВо

Делегацію «Украгролізингу» Азербайджан зустрів дуже екзотичною погодою...Зліва направо: Олександр Нещотний, Олександр Міщенко (надзвичайний повноважний посол України в Азербайд жанській Республіці), Віталій Равлюк.

За підсумками візиту підписано спільний протокол між ТОВ «Агролізинг» і Національною акціонерною компанією «Украгролізинг»

дуже важливим, я би навіть сказав, принциповим ниніш‑нього року стало те, що ми змогли передавати агровироб‑никам за лізинговими програ‑мами високо ефективну ґрун‑тообробну й посівну техніку, сучасні потужні трактори. Без такого прориву, без застосу‑вання новітніх технологій та сучасних комплексів селян‑ські господарства приречені прос то‑таки на виживання. Ми ж даємо їм шанс підвищи‑ти продуктивність та рента‑бельність свого виробницт ва завдяки застосуванню найсу‑часніших механізмів, а це вже зовсім інша якість і виробни‑цтва, й життя.

Стратегічний підхід нами об‑рано, тож маємо йти таким самим шляхом і далі. Наступ‑ного року докладемо зусиль, щоб розширити перелік ви‑сокопродуктивної енергона‑сиченої техніки для наших партнерів‑агровиробників. Особливу увагу приділимо зокрема обладнанню для тваринницьких комплек‑сів, які бажано здавати «під ключ». Усвідомлюємо, що разом із програмою «Зерно» тваринництво та молочне скотарство є ключовими на‑прямами для аграрного сек‑тора України. Упевнений, що лізинговий фактор як засіб виконання загальної комп‑лексної програми економіч‑ного розвитку цього сектора буде вагомим.

1

2

Євген ціп,перший заступник голови

правління Національної акціонерної компанії

«Украгролізинг»


ГоСПодАрСтВА-ПАртнерИ

ЧомуГоловне, чим характеризувався 2011 рік, — планомірність, урів‑новаженість і системність у ро‑боті компанії. Це режим, завдяки якому, я впевнений, ми можемо досягти успіхів та виконати зав‑дання, які ставимо для себе як на найближчий час, так і на пер‑спективу.

Гадаю, наступний рік потребува‑тиме від усіх нас особливої від‑повідальності. Головне — щоб професіоналізм кожного нашо‑го співробітника дозволяв йому не боятися брати на себе серйозні зобов’язання й доводити розпоча‑те до логічного завершення. чіт‑кість у розподілі функціональних обов’язків допоможе нам у цьому стратегічному питанні.

1

2

тарас семикопний,заступник голови правлінняНаціональної акціонерноїкомпанії «Украгролізинг»

Фермерське господарство «Сади», що в Дерга-

чівському районі на Харківщині, славиться в околі

своєю економічною стабільністю. «Йому не страшні

ані посухи, ані кризи», — кажуть колеги й мають ра-

цію. Адже фермер Володимир Гужвинський зумів

за неповні два десятиліття розширити свої землі з

50 до 800 га. Успішно, а не на збиток собі, як інші,

розвиває рослинництво, відгодовує свиней, роз-

водить овець, гусей і коней. Придбав млин та олій-

ницю. Серед секретів ефективного господарюван-

ня, які дають йому змогу залишатися оптимістом

навіть у найскрутніші часи, називає скрупульозний

розрахунок, власну інтуїцію, вміння зважено ризи-

кувати та розумно застосовувати лізингові схеми

для оновлення й поповнення парку сільгосптехніки.

у фермера в «Садах»кадрового голоду

немає



Основна ставка — на техніку

Кредо Володимира Гужвинського просте й зрозу-міле для кожного селянина — все в господарстві має бути своє. Це, за словами фермера, і є головною за-порукою великого приплоду в тваринництві та висо-кого врожаю в рослинництві. Якщо під час сівби в тебе немає власної сівалки, ніхто її не дасть, бо кожен гос-подар намагається посіяти в оптимальні строки. Те ж саме й під час збирання врожаю: ніхто не дасть ком-байн аж доти, доки не збере сам усе вирощене збіж-жя. А потім буде вже пізно, можна й чималу частину врожаю втратити. Саме тому фермер робить ставку перш за все на техніку.

— Сільгоспмашин та обладнання в господарстві має бути достатньо, й вони обов’язково повинні бути новими, бо старі — ненадійні, тому їх треба по-збуватися, — зазначає Володимир Леонідович. — Недарма ж у народі кажуть, що поганий господар платить двічі, а добрий — ретельно все вираховує та обмірковує. Саме такий підхід до справи прак-тикую багато років, а допомагає в цьому лізингова компанія. Із державною структурою «Укр агролізинг» співпрацюємо з 2006 року. Тоді взяли в лізинг пнев-матичну сівалку вартістю 85 тисяч 200 гривень, два культиватори КПС-4 по 19 тисяч за комплект і ротор-ний комбайн «Рось» за 35 із половиною тисяч. За-гальна сума, що становила 139 тисячі 460 гривень, для такого невеличкого господарства, як наше, була досить значною, але ми змогли розплатитися за все протягом двох років, бо в «Укр агролізингу» нам за-пропонували досить вигідні умови. Тому ми продов-жили співпрацю й 2008 році уклали з цією ж самою компанією ще один договір на поставку техніки — комбайна «Дон-Лан «Вектор» вартістю 770 тисяч гривень та двох тракторів ХТЗ-17221 на 528 тисяч так само на цілком прийнятних умовах. Перша сплата становила 15 відсотків від загальної вартості техніки, а суму, що залишилася, маємо повернути рівними частинами протягом семи та п’яти років відповідно при 7 відсотках річних із невідшкодованої вартості. Це дуже й дуже вигідно.

Щоправда, признався фермер, є один нюанс, який спричиняє певний дискомфорт. Коли уклали перший лізинговий договір, платіж за поставлену техніку гос-подарство вносило двічі на рік — навесні та восени. Зараз же запропонували робити це щокварталу.

— Оскільки лізингових платежів у нас два, — каже Володимир Гужвинський, — то ми змушені сплачува-ти по 30–20 тисяч гривень мало не щомісяця. Це важ-кувато для господарства. Проте якщо порівняти із се-редньою ставкою банківського кредиту в 20 та більше відсотків, то, безперечно, лізинг набагато вигідніший. До речі, пакет для укладення договору фінансового лізингу значно простіший, аніж для оформлення бан-ківського кредиту, що теж важливо.

Саме з цих міркувань фермер дедалі тісніше спів-працює з «Укр агролізингом».

Володимир Гужвинський об’їжджає свої володіння по кілька разів на день

Комбайн «СП «Дон-Лан», придбаний у лізинг, закінчив збирання кукурудзи

Новий трактор ХТЗ на оранці


І будують, і живність годують

Можливо, в майбутньому Володимир Гужвинський скористається послугами державної компанії «Укр-агролізинг» ще й для закупівлі обладнання для сви-ноферми, бо знадобляться нові годівниці, садки для свиней тощо. Не виключено, що й самих льох із часом можна буде купувати за лізинговою схемою.

— Це було б прекрасно, — каже Володимир Гужвин-ський. — Але, поки не розрахуємося з нинішнім лізин-гом, про таке говорити зарано. Сьогодні в мене на від-годівлі майже шістсот свиней. Приміщення для них відремонтовано, підлога там із підігрівом, автоматично подається вода. Однак мріємо про сучасний свино-комплекс, де можна буде застосувати новітні техноло-гії тваринництва. Є в мене вівці й коні, а також качки та гуси. Збираюся розвести наступного року ще й курей.

Плани у фермера й справді далекосяжні. Він начеб-то й розвиває свій бізнес помалу, крок за кроком, але встиг уже зробити багато. Побудував стайню та коша-ру, споруджує ще один сарай для свиней. Купив су-шарку, налагодив власний кормоцех та обладнав його дробаркою, змішувачем і дозатором. Перероб ляє тут різні зернові відходи, якими й годує свою живність. Наприклад, суміш кукурудзи з насінням соняшника, яка практично не має попиту на ринку, — найліпший корм для тварин. Є також власні олійня та млин. Гото-вою продукцією — борошном найвищого ґатунку та найзапашнішою в околі олією — Володимир Леонідо-вич розраховується за паї. Те, що залишається, пускає на продаж. А за свіжим м’ясом і салом, які виробляють у господарстві, стоять черги. Купують його не лише місцеві мешканці, а й із Харкова навіть приїздять.

— Люди починають розуміти, що таке по-справжньому якісний продукт і де його можна при-дбати, тому й купують у нас, — певен фермер. — Адже наше м’ясо й сало, на відміну від бразильського, яким сьогодні в нас заповнено ринки та магазини, свіже, пахуче й не «нашпиговане» різними біодобавками, бо годуємо своїх тварин натуральними кормами, виро-щеними на власних полях.

На ланах фермерського господарства яких тільки культур немає — і просо, й пшениця, ячмінь, овес, ку-курудза, соняшник… Збіжжя є де зберігати, до того ж


Фот

о ав

тора

На лугах фермерського господарства «Сади» вільно пасуться коні

Будівництво нового приміщення для відгодівлі свиней

Поросята в «Садах» – як на підбір

Лани готові до зими


НО

ВИ

НИ

Нині держава володіє 6 млн га сіль-ськогосподарських земель. Про це в ефірі одного з телеканалів сказав міністр аграрної політики й продо-вольства Микола Присяжнюк. «Сьо-годні в держави є приблизно шість мільйонів гектарів землі», — зазна-чив міністр. За його словами, треба

створити українським селянам усі мож-ливості для повноцінної роботи на зем-лі. «Нині розвинені країни витрачають мільйони, щоб повернути людей у село. Наше завдання — зберегти людей у селі й дати їм змогу розвитку», — додав він.

УПН

— За нашими підрахунками, техніку вітчизняних виробників у лізинг на Харківщині беруть переважно середні та дрібні господарства, великі ж надають пе-ревагу імпорту. Частіше за інших нашими послугами користувалися нинішнього року фермерські госпо-дарства Дергачівського, Близнюківського, Борівсько-го та Лозівського районів. Наші клієнти здебільшого задоволені технікою, яку поставляє їм «Укр агролізинг», оскільки вітчизняні виробники вже наблизили рівень своєї продукції до європейського. Машини й агрега-ти значно рідше ламаються, а значить і менше рекла-мацій отримують. Наприклад, відтоді, як ХТЗ почав ставити на свої трактори потужні та витривалі мінські двигуни, попит на цю техніку значно зріс.

Не можна не помітити й таку тенденцію: ті, хто раніше брав у лізинг техніку, повертаються до нас знову. Їх приваблюють дуже вигідні умови, які дають змогу вкладати незначні кошти й одержувати нову техніку та інвентар до неї на тривалий термін. При цьому вивільнені кошти можна використовувати на інші нагальні потреби.

КОМЕНТАР

Павло Круглов,заступник директора

Національної акціонерної компанії

Харківської філії «Укр агролізингу»

є техніка для його переробки й для сівби та збирання врожаю, що, на думку фермера, найважливіше.

До моря на відпочинок — усім колективом

Саме тому, що Володимир Гужвинський уміє доб-ре рахувати кожну зароблену копійку й прораховує все наперед та правильно визначає пріоритети, із кадрами в нього теж немає особливих проблем. Су-сіди-фермери скаржаться, що добрих механізаторів, тваринників та інших кваліфікованих працівників нині знайти нелегко. А у Володимира Леонідовича — пов-ний комплект, наче тут медом помащено. Щоправда, лікар-ветеринар нещодавно через сімейні обставини переїхав до Росії. Але й його місце, судячи з того, скіль-ки дзвінків уже було, довго вільним не залишиться.

— Нічого я медом не мащу, — всміхається Володи-мир Леонідович. — Просто пропоную людям не сезон-ну, як заведено в агросекторі, а постійну роботу, за яку вони й тримаються. Наприклад, механізатори, які закін-чили польові роботи, можуть попрацювати в кормоцеху чи в кошарі. Потім аж до Нового року вони готують тех-ніку до весни, а після зимових свят — до виходу в поле.

Приваблює людей висока та стабільна зарплата, а та-кож запроваджений фермером соціальний пакет, який передбачає безкоштовні обіди, придбання продукції господарства за пільговими цінами й оздоровлення.

— Щороку перед збиранням урожаю везу своїх працівників на Азовське море коштом господарства, щоб відпочили та набралися сил, — розповідає фер-мер. — І це вже стало доброю традицією. Оплачую їм проїзд і проживання, а для харчування беремо із со-бою м’ясо, крупи, олію та інші продукти.

Людям такий відпочинок до вподоби. І господар-ство має завдяки тому неабиякий економічний ефект. Під час жнив, коли доводиться працювати з раннього ранку й до пізнього вечора, лікарняних ніхто не бере. Отож техніка не простоює, а повністю окупається.

Світлана ГАЛАУР Харківська область


скільки сільськогосподарських земель має держава

6млн га


ГоСПодАрСтВА–ПАртнерИ

Картоплю сюди не завозять

На своїй вишневій «Ниві» Володи-мир Григорович звично об’їжджає угіддя свого розташованого у Ве-ликому Байраку в Миргородському районі господарства, успішність якого доводить, що й державне підприємство може бути ефектив-ним в умовах села, якщо керують ним добрі господарі.

У розпорядженні цього дослід-ного господарства нині понад три тисячі гектарів землі. На ній сіють і садять усе, що може рости в нашій кліматичній зоні. Багатогалузеве підприємство спеціалізується на-

самперед на вирощуванні на про-даж насіння зернових, зернобобо-вих і кормових культур — пшениці, вівса, гороху, люцерни, конюшини, еспарцету тощо.

Маючи добрий корм, треба по-думати про те, щоб розводити живність. На жаль, мало хто нині хоче тим клопотатися, адже тва-ринництво — складна галузь, яка потребує значних капіталовкла-день, кваліфікованих працівників, ретельної племінної роботи, ве-теринарного контролю та багато чого іншого. А от «декабристи» з Великого Байрака вирощують чор-но-рябих свиней миргородської

У цьому абсолютно переконаний Володимир Цибенко, директор державного підприємства «Дослідне господарство імені декабристів», що на Полтавщині.

працювати на землі вигідно



породи. Їх тут аж три тисячі голів, у тому числі двісті основних сви-номаток. Господарство має статус племінного заводу.

Великої рогатої худоби тут більш ніж тисяча голів. Торік від кожної з 515 дійних корів (переважно айр-ширських) отримали понад шість тисяч літрів молока. Та цього року, розповідає директор, тутешні Лиски й Зірки дояться краще, тож до кінця року цілком реально пе-ревершити згаданий результат.

Телятник охайний та догляну-тий: повні-повнісінькі годівниці відбірного корму, підлогу вистеле-но сіном, стіни та стелю приміщен-ня побілено. Приємно глянути й на просторі теплі свинарники, ста-ранно накриті плівкою силосні й сінажні траншеї. Значні запаси тю-кованої соломи й сіна свідчать про те, що до зими тут готові. До речі, тутешні поля вдобрюють пере-гноєм — щороку вносять у ґрунт по 15 тисяч тонн органіки, щоб не знищити плодючість землі-го-дувальниці хімікатами.

Подивувало господарство й 150 тонкорунними асканійськими вівцями, а ще — кіньми. Розводять тут і перепелів для отримання ді-єтичного м’яса та яєць. Того дня, коли мене знайомили з господар-ством, туди саме завезли тримі-сячний молодняк породи «Ломан-Браун», кури якої славляться тим, що несуть великі жовті яйця.

А шістдесят бджолосімей цього року дали півтори тонни меду.

Льоном у господарстві засія-но 18 гектарів, значні площі й під гречкою, вівсом, просом. Є влас-ний баштан і молодий сад на тися-чу дерев, який заклали власними силами, цьогоріч він уже плодо-носив. Вирощують тут і картоплю, я бачив підготовлене на наступний рік для неї поле на десять гектарів.

Володимир Цибенко показує й цех, де роблять єврозагорожу. Це не лише приносить прибуток, а ще й дає змогу створити робочі місця для сільських мешканців.

У господарстві майже дві з поло-виною сотні працівників, і вони ма-ють непогану, як на кризові часи, зарплатню — в середньому близь-

ко двох тисяч гривень. А в жни-ва, каже директор, механізатори отримують по п’ять-шість тисяч, за рік виходить 35–40 тисяч гри-вень. Добрі заробітки й у доярок.

Для колективу підприємства важливим є й вирішення соціаль-них питань, проблем їхнього села. Тут подбали про харчування у шко-лі та лікарні — не лише в сільській, а й у Миргородській центральній район ній. Надають допомогу пен-сіонерам, які працювали на під-приємстві. Про виділення коштів на такі цілі записано у статуті господарства.

Володимир Цибенко щиро радіє з того, що особливо щедрим для гос-подарства виявився нинішній рік — і щодо врожайності, й щодо надхо-дження коштів. Це дало змогу роз-рахуватися з усіма кредиторами, капітально відремонтували тварин-ницькі приміщення. Тепер кошти, які продовжують надходити, вкла-дають у придбання новітньої висо-копродуктивної сільськогосподар-ської техніки. Для того налагодили тісну спів працю з Полтавською фі-

лією Національної акціонерної ком-панії «Укр агролізинг».

Наше — не гірше

— З «Укр агролізингом» працює-мо з 2003 року, — розповідає Во-лодимир Цибенко. — За цей час придбали на умовах фінансово-го лізингу комбінований агрегат ЛГ-6 виробництва ВАТ «Борекс», сівалку точного висівання для технічних культур УПС-12, виго-товлену на заводі «Червона зір-ка», трактор МТЗ-82 виробництва ТОВ «Укравто запчастина», культи-ватор «Хорш-12,5» від ТОВ «Агро- Союз». Власне, тридцять від-сотків сільгосптехніки, якою користуємося, придбано за лізин-говою програмою.

Свою прихильність до вітчизня-ної техніки директор підприємства пояснює просто:

— Останнім часом українці на-вчилися випускати сільськогоспо-дарські машини, які нічим не по-ступаються закордонним. Той самий культиватор, який ми взяли

Директор Полтавської філії Національної акціонерної компанії «Укр агролізинг» Володимир Костюк та керівник дослідного господарства імені декабристів Володимир Цибенко оглядають придбаний підприємством цього року за лізинговою програмою культиватор «Хорш-12,3», який використовують для передпосівного обробітку ґрунту. За добу він проходить до 120 га


через лізингову компанію цьо-го року, в чомусь навіть кращий за імпортні аналоги. Вітчизняна техніка простіша й дешевша щодо обслуговування, до неї легше зна-йти запчастини. Навіть якщо вийде з ладу якийсь вузол, його можна переобладнати, адже є з ким про це порадитися.

На рахунок нашого господар-ства постійно надходить свіжа копійка від реалізації тваринниць-кої продукції, тому нам простіше сплачувати лізингові платежі, аніж

накопичувати гроші для того, щоб потім купити щось на них напри-кінці року. Державний лізинг вигід-ний тим, що сплата коштів суттєво не впливає на фінансовий стан підприємства.

Нині в господарстві планують придбати через лізингову компа-нію комплексне обладнання для утримання великої рогатої худо-би — бокси та доїльні зали ви-робництва Брацлавського заводу, а в перспективі хочуть купити й вантажівки для перевезень.

— Коли приїжджаєш на куку-рудзяне поле, а там комбайни хо-дять і качанів стільки, що у шнек не вміщаються, то так радісно стає на серці й іще більше всього зробити хочеться, — всміхаєть-ся директор. Йому треба лишень, щоб не ставали на заваді роботі недолугі рішення чиновників. Адже працювати на землі попри будь-які кризи все ж таки вигідно.

Данило МайстренкоПолтавська область


Упевнився в тому, що ми повинні сприяти госпо‑дарствам, які обробляють по півтори‑три тисячі гектарів землі, допомагають розвиткові територій, на яких працюють, місцевому самоврядуванню. За їхньої допомоги зберігається структура тради‑ційного українського села. Завдяки їм отримують роботу люди, які там народилися й живуть та ма‑ють розбудовувати свої села. Серед наших партне‑рів багато таких господарств, які давно вже працю‑ють успішно. великі агрохолдинги — це прекрас‑но. але якщо розвиватимуться тільки вони, то пер‑спективи для села не бачу.

Приємно, що у філії було створено молодий згур‑тований колектив дуже перспективних професіо‑налів. Уже налагодили оновлену систему співробіт‑ництва з партнерами. Пропонуємо техніку в комп‑лексі з огляду на особливості кожного конкретно‑го господарства. доводиться враховувати багато різних факторів. Отож виступаємо професійними консультантами щодо придбання та використання оптимального набору механізмів.

Найголовніше побажання на рік наступний — щоб ми мали змогу дуже чітко, планово й саме у визна‑чений термін постачати техніку, яку замовляють наші клієнти. Це основна вимога щодо надійного та успішного партнерства.

Здоров’я всім міцного!

НОВИНИ

на полтавщині закуплено нову техніку на 400 мільйонів гривень

Аграрії Полтавської області в 2011 році закупили 1094 одиниці нової техніки на суму 400 млн грн. Про це повідомив на прес-конференції голова Полтавської облдержадміністрації Олександр Удовиченко. «Хоч би як ми жалілися сьогодні на економічні негаразди, кризу й таке інше, в поточному році сільгосптоваровиробники області придбали 1094 одиниці техніки на суму 400 мільйонів гривень. Це й комбайни, й трактори, й сівалки», — сказав губернатор. За його словами, 2010 року аграрії області придбали техніки на 273 млн грн.

УНІАН

турецькі трактори складатимуть у криму

Турецький тракторний завод «Hema» запропо-нував перенести виробничі потужності підпри-ємства на територію Криму. Про це повідомило головне управління інформаційної політики Ради міністрів АРК. Зокрема на півострові запропоно-вано складати трактори американського вироб-ництва з італійськими двигунами. Турецька сто-рона очікує, що в Криму їй буде надано цехи для виробництва. Інвестування проекту має здійсню-ватися спільно або завдяки відкриттю кредитної лінії. Передбачається, що на заводі працювати-муть порядку 240 осіб, усього у проекті візьмуть участь близько 1,5 тисячі осіб. Планується вироб-ництво 5–6 тисяч машин на рік.

«Подробности»

1

2

володимир костюк, директор Полтавської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»


оСноВИ ЛіЗИнГу

Матеріальні проблеми в галузі сільського господарства та їх наслідки

Матеріально-технічна база українського сільського господарства істотно послаблена, зруйновано еконо-мічні засади її оновлення та розвитку. А брак фінансо-вих ресурсів у сільськогосподарських підприємствах призводить до того, що парк машин у них зменшуєть-ся, скорочується закупівля запасних частин, внаслідок чого не здійснюється потрібний капітальний та віднов-лювальний ремонт.

Зауважмо, що в останні роки було списано сільсько-господарських машин майже вдвічі менше, аніж мали списати за нормативними строками експлуатації їх. Це призвело до різкого старіння парку машин, збільшення навантаження на одиницю техніки, подовження строків польових робіт, а також тривалого простою машин із технічних причин. За оцінками вчених і фахівців, загаль-ні втрати сільського господарства, пов’язані з браком машин та їхнім низьким технічним станом, щодо пере-

витрат пального становлять 10–20%, а стосовно недо-бору врожаю — понад 30%.

Кредити недоступні?

Відсутність в Україні затвердженого законодавчо права власності на землю створює чималі перешкоди для фінансування підприємницької діяльності та знач-ною мірою пояснює припинення надання сільсько-господарським товаровиробникам довгострокових банківських кредитів, що давали б змогу оновити ма-теріально-технічну базу.

Здійснення реформ і подолання соціально-економіч-ної кризи потребує суттєвих фінансових та матеріальних ресурсів. Залучити кошти в потрібному для підприєм-ницької діяльності у сільському господарстві обсязі вель-ми складно. Потреба чималих коштів і надто малі потуж-ності українських банків не дають їм змоги резервувати гроші для надання сільськогосподарським товарови-робникам кредитів на закупівлю машин та обладнання.

Подолати дефіцит ресурсів допомагає лізинг



У пошуках різних форм фінансування

Існують різні форми залучення коштів в економіку сіль-ського господарства. Одним із реальних шляхів подолання проблеми відсутності інвестиційних коштів є лізинг.

Істотний вплив лізингу на оновлення матеріально-техніч-ної бази сільськогосподарських підприємств пояснюється потенційними можливостями, закладеними в лізинговій формі підприємницької діяльності, а саме:

• товарний кредит у вигляді машин та обладнання, на відміну від грошового, зменшує ризик неповернен-ня коштів, адже за лізингодавцем зберігається право власності на передане майно, тобто це майно висту-пає як застава. У зв’язку з цим за кордоном багато лізингових компаній не вимагають від лізингоодержу-вача жодних додаткових гарантій, тому підприємству прос тіше отримати майно в лізинг, аніж кредит на його придбання;

• лізинг передбачає стовідсоткове кредитування й не по-требує негайного сплачування, що дає змогу без знач-ного фінансового напруження оновлювати виробничі фонди та придбавати дороге майно;

• умови лізингової угоди гнучкіші порівняно з умовами кредиту, тому що дають змогу двом сторонам вибрати найзручнішу схему виплат;

• лізингове майно, яке перебуває на балансі лізингоодер-жувача, не збільшує його активів і не потребує сплати податку на нього;

• лізингові платежі відносяться на витрати виробництва (собівартість) лізингоодержувача й відповідно знижу-ють оподаткування прибутку.

Досвід країн із розвиненою ринковою економікою пере-конує: вплив лізингу на процес відтворення основних фон-дів дедалі зростає, що відкриває користувачам широкий доступ до сучасної техніки й новітніх технологій.

Лізинг дає змогу отримати додаткові інвестиції від інозем-них партнерів у вигляді машин та обладнання.

Окрім того, до лізингових операцій залучаються значні кошти банків, страхових компаній, акціонерних товариств та інших фінансових установ, які діють безпосередньо в Україні.

Привабливість лізингу для сільськогосподарських під-приємств зумовлено його потенційними можливостями, переліченими вище. Так, якщо в сільськогосподарського товаровиробника є гостра потреба в техніці й немає достат-ніх коштів для її придбання, він може одержати цю техніку шляхом лізингу, та ще й на вигідніших умовах, аніж за конт-рактом купівлі-продажу.

Із погляду господаря, лізинг слугує засобом реаліза-ції продукції, розвитку виробництва, впровадження на-уково-технічного прогресу, створення нових робочих місць, тому держава зацікавлена в підтриманні й розширенні лі-зингових операцій.

Отже, лізинг можна розглядати як одну з найперспек-тивніших форм інвестування, що може значно активізувати процес оновлення матеріально-технічної бази сільськогос-подарських підприємств та входження економіки України до структури світового ринку.

Наприкінці 2011 року я згадую найкраще, що трапилося в моєму житті, й розумію: все, що було не так минулого року, — це лише фрагмент жит‑тя, черговий кадр із фільму про цей чарівний світ. Тому хай у цьому кадрі буде більше світла.

Хочеться не розгубити все, що було хорошого, й узяти із собою в Новий рік міцне здоров’я, розу‑міння колег, тепло друзів та рідних.

Шановні колеги! вітаю вас усіх зі святом та ба‑жаю, щоб у Новому році ви зробили все те, про що так давно мріяли. Щастя вам, міцного здоров’я, кохання та добробуту! З Новим роком!

1

2

ольга Філіппович, начальник відділу корпоративних прав та управління МТС, голова профкому Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»:

Наша робота цікава тим, що багато їздимо по облас‑ті та спілкуємося із селянами, які вміють виживати у складних нинішніх умовах. Гірко, коли бачиш, що деякі успішні колись господарства геть занепали. і навпаки, приємно, що справжній господар спро‑можний дати лад і при скруті, зберегти виробни‑цтво попри будь‑які складнощі. На жаль, молодих керівників, які впевнено керували б господар‑ством, бачу мало. Може, їм бракує наполегливості, самовіддачі, які є у старших, досвідчених.

Як я бачу, найкращі перспективи мають саме ве‑ликі та вже міцні господарства. дрібне фермер‑ство більше сприймається як справа для окремо‑го господаря. Ті, хто налаштований на стабільне виробництво, на отримання прибутків, повинні укрупнюватися. От і за лізинговими програмами працюють міцні платоспроможні й упевнені у сво‑єму майбутньому господарства. вони розуміють чіткість і навіть суворість лізингових вимог, адже дотримуватися графіків виплат повинні всі. Наше кредо — чіткість, порядок і дисципліна в партнер‑стві без огляду на авторитети. На цьому й тримати‑мемося далі.

1

2

володимир ШУМивоДа,директор Хмельницької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»



Потреба чіткого розуміння засад лізингу

Успіх лізингової діяльності багато в чому залежить від правильного розуміння суті лізингу та специфіч-них особливостей його застосування на практиці.

Слово «лізинг» походить від англійського «lease» — наймати, орендувати. Чим же лізинг відрізняється від оренди?

Нагадаємо, що під орендою мають на увазі пере-дання майна в тимчасове володіння та користуван-ня за відповідну плату. Орендодавець, передаючи в оренду майно, через орендні платежі відшкодовує свої витрати та отримує прибуток. Оренда як корот-кострокова, так і довгострокова передбачає двосто-ронні відносини (орендодавець — орендар).

Виходячи з класичних визначень оренди та лізин-гу, сучасних уявлень про них та багаторічного досвіду застосування їх у всьому світі, можна назвати суттєві відмінності оренди від усіх різновидів лізингу.

1. Оренда, як уже зазначалося, — це двостороння угода між орендодавцем та орендарем, лізинг — що-найменше тристороння, в якій, окрім лізингодавця й лізингоодержувача, фігурує продавець лізингово-го майна. У деяких різновидах лізингу одна юридична особа може виступати як два суб’єкти. Так, у разі зворотного лізингу продавець є водночас і лізин-гоодержувачем. Лізингову угоду зде-більшого оформлюють двома догово-рами — купівлі-продажу між продавцем і лізингодавцем та власне лізингу між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Лізингоодержувач має схвалити умови договору ку-півлі-продажу, а продавець (постачальник) повинен знати мету придбання майна.

2. Діяльність лізингодавця принципово відрізняєть-ся від діяльності орендодавця. Якщо орендодавець здає в оренду своє майно, то лізингодавець передає в лізинг майно, яке він спеціально придбав, здебіль-шого на пряме замовлення майбутнього лізингоодер-жувача. Орендодавцеві оренда забезпечує найкраще використання його майна. Для лізингодавця передан-ня майна в користування становить саму суть його бізнесу. Можна сказати й так: сенс діяльності лізин-годавця полягає у фінансуванні тимчасового корис-тування майном лізингоодержувача шляхом надання йому майнового кредиту.

3. Роль лізингоодержувача активніша, ніж роль орендаря. При першому переданні майна в лізинг лізиногодержувач переважно сам знаходить ви-робника (власника) лізингового майна й вибирає конкретний різновид цього майна. Лізингоодержу-вача, на відміну від орендаря, наділяють правами та обов’язками, які властиві покупцеві. Хоча формально покупцем є лізингодавець, продавець передає май-но безпосередньо лізингоодержувачеві, який і вико-нує всі процедури, пов’язані з прийманням майна.

4. При оренді орендодавець відповідає перед орендарем за виявлені в об’єкта оренди вади, а при лізингу лізингодавець відповідає за такі вади лише в тому разі, якщо він сам вибирав продавця (поста-чальника) об’єкта лізингу або втручався у вибір лі-зингоодержувачем постачальника майна, різновиду майна тощо.

Одним із важливих фінансових інструментів, який широко застосовують у розвинених країнах і який слугує джерелом інвестицій, є фінансова оренда або фінансовий лізинг (коротко просто лізинг).

Запровадження терміна «лізинг» спричинено ба-жанням виокремити новий різновид оренди — фі-нансову оренду. При лізингу між виробником майна і користувачем стоїть посередник, який має фінансу-вати лізингову операцію. Лізинг передбачає багато-сторонні відносини.

Особливості лізингового процесу

Лізинг — це спрямована на інвестування власних чи залучених коштів підприємницька діяльність, яка полягає в наданні лізингодавцем лізингоодержува-чеві на певний строк у виключне користування май-на, що є власністю лізингодавця або придбане ним у власність за дорученням і погодженням із лізинго-одержувачем у відповідного продавця майна, за умо-ви здійснення лізингоодержувачем періодичних лі-зингових платежів.

Для класичного лізингу характерні тристоронні взаємозв’язки, що передбачають участь у лізинговій угоді лізингодавця, лізингоодержувача та продавця (постачальника) майна. Початком лізингової операції є звернення майбутнього лізингоодержувача, в якого немає власних коштів, до лізингової компанії з пропо-зицією про укладення лізингової угоди.

Лізинг можна розглядати як одну з найперспектив-ніших форм інвестування, що може значно активізу-вати процес оновлення матеріально-технічної бази сільськогосподарських підприємств та входження економіки україни до структури світового ринку

Ірина Музичка, начальник відділу лізингу Південно-го регіону Національної акціонерної

компанії «Украгролізинг», магістр з управління міжнародним бізнесом



Згідно з цією угодою лізингоодержувач вибирає продавця, який має потрібне майно, а лізингода-вець придбаває його у власність і передає лізинго-одержувачеві в тимчасове володіння та користування за відповідну плату на засадах, визначених у договорі. Після того як строк чинності договору скінчився, за-лежно від його умов майно повертається лізингодав-цеві або переходить у власність лізингоодержувача. Схему проведення лізингової операції наведено вище.

Кількість учасників угоди скорочується до двох, якщо продавець і лізингодавець або продавець і лі-зингоодержувач є однією й тією ж самою особою.

При реалізації проекту, що має велику вартість, кількість учасників угоди зростає за рахунок залучен-ня лізингодавцем нових джерел фінансування (бан-ків, інвестиційних фондів і т. ін.).

Лізингова операція — це господарська операція, яка передбачає комплекс взаємопогоджених дій лі-зингодавця, лізингоодержувача та продавця майна, спрямованих на виконання лізингової угоди, а також урегулювання відносин, які дають змогу передати лі-зингове майно в тимчасове користування на певний термін за відповідну плату.

Ось головні ознаки лізингової операції:— лізингодавець виступає як фінансова ор-

ганізації, котра придбаває у продавця лізингове

майно за умови, що його буде передано в лізинг лізингоодержувачеві;

— право вибирати продавця лізингового майна та об’єкт лізингу ще до укладення договору купівлі-продажу належить лізингоодержувачеві, якщо інше не передбачено договором;

— лізингоодержувач використовує лізингове май-но тільки з метою підприємництва;

— сума лізингових платежів за весь період лізингу повинна становити повну (або близьку до неї) вар-тість лізингового майна відповідно до цін на момент укладення договору;

— майно, передане в лізинг, протягом усього стро-ку чинності лізингового договору є власністю лізин-годавця, за винятком майна, придбаного лізинговою компанією за рахунок державних коштів;

— у лізинговому договорі може бути передбачено право викупу лізингового майна лізингоодержувачем до або після закінчення строку чинності договору;

— за домовленістю сторін у лізингово-му договорі може бути передбачено при-скорену амортизацію лізингового майна згідно з законодавством України з подаль-

шим повідомленням про це податкових органів;— термін лізингу майна визначають за домовле-

ністю сторін згідно з законодавством України, але він не може бути більшим від строку повної амортизації зазначеного майна.

Із погляду фінансових відносин, лізингова опера-ція складається з двох частин — відносин, пов’язаних із купівлею-продажем, та відносин, пов’язаних із тимчасовим використанням майна. Із погляду обов’язкового права ці відносини може бути реалізо-

Постачальник

Постачання майнаДоговір купівлі-продажу

Договір лізингу

Лізингоодержувач

Оплата майна

Кредитний договір

Плата за кредит

Договір страхування

Страхові внески

Фінансові організації(банки, фонди, інші фінансові установи) Страхова компанія

За оцінками вчених і фахівців, загальні втрати сіль-ського господарства, пов’язані з браком машин та їхнім низьким технічним станом, щодо перевитрат пально-го становлять 10–20%, а стосовно недобору врожаю — понад 30%.

Схема проведення лізингової операції



вано за допомогою двох різновидів договорів — ку-півлі-продажу й лізингу.

Елементи лізингового процесу тісно переплітають-ся. Так, відносини, які стосуються тимчасового вико-ристання майна (договір лізингу), виникають тільки піс-ля виконання договору купівлі-продажу, який, у свою чергу, стає основою для виникнення відносин другого елементу комплексу, а учасники лізингового процесу взаємодіють між собою на всіх етапах. У деяких випад-ках складниками лізингу стають угоди, пов’язані з отри-манням кредиту лізинговою компанією та належним забезпеченням виконання зобов’язань користувачем.

У разі якщо в лізинговому договорі передбачено продаж майна після закінчення строку чинності до-говору, відносини, які стосуються тимчасового вико-ристання майна, переходять у відносини купівлі-про-дажу між лізингодавцем і користувачем майна.

На першому етапі лізингової операції виробник тех-ніки та майбутній лізингодавець укладають договір купівлі-продажу й стають відповідно продавцем і по-купцем. При цьому, попри те що майбутній лізинго-одержувач юридично не бере участі в договорі купів-лі-продажу, він є активним його учасником, оскільки вибирає потрібну техніку та конкретного продавця. Усі технічні питання реалізації договору купівлі-продажу (комплектність, строки й місце доставки, гарантії ви-конання зобов’язань, порядок прийняття лізингового майна й т. ін.) вирішуються лізингоодержувачем і ви-робником (постачальником) майна, на лізингодавця ж покладається фінансове забезпечення угоди.

На другому етапі покупець майна передає його в тимчасове користування, виступаючи як лізинго-давець. Однак відносини за лізинговим договором не обмежуються відносинами між лізингодавцем і лізингоодержувачем. Хоча продавець майна уклав договір купівлі-продажу з лізингодавцем, він відпо-відає перед лізингоодержувачем за якість машин та обладнання.

У комплексі лізингових відносин головну роль віді-грають відносини стосовно передання майна в тим-часове володіння та користування, а відносинам при купівлі-продажу відведено другорядну роль. Неви-падково основну увагу приділяють відносинам, які виникають при виконанні лізингового договору.

Лізинг — це одна з альтернативних форм кредиту-вання. Лізинг і кредит функціонують на основі одних і тих самих принципів — терміновості, зворотності та плат-ності. Отже, за своїм змістом лізинг відповідає кредит-ним відносинам і зберігає сутність кредитної опера-ції. Прикметна особливість лізингу полягає в тому, що учасники договору оперують не коштами, а майном. Іноді лізинг кваліфікують як товарний кредит в основні фонди, тобто він є формою майнового кредиту.

Ірина Музичка, начальник відділу лізингу Південного

регіону Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Цього року ми активно шукали нові підходи у бізнесі. Спрямували увагу на серйозних клієнтів. допоміг зро‑бити такий крок список техніки, яку ми могли запро‑понувати, — це великі тваринницькі комплекси, ком‑байни, дороге обладнання. Зараз у нас кілька солідних замовників, яким цього року надали в лізинг техніки та обладнання на суму близько 33 мільйони гривень. Це майже вдвічі більше порівняно з минулим роком. Позаминулого року ця цифра становила 15–16 міль‑йонів, а роком раніше — лишень 11 мільйонів гри‑вень. і щороку маємо клієнтів, які беруть у нас техні‑ки не менш ніж на мільйон гривень. Це тому, що такі господарства — не одноденки, які живуть від жнив до жнив («Продам сьогодні зерно — поверну кошти»), а багатогалузеві підприємства.Один із наших надійних партнерів — сільгосппідпри‑ємство ТОв «велес‑крим», яке входить до складу групи компаній «Скворцове», відомого в Україні виробни‑ка ковбас. «велес‑крим» придбав у лізинг обладнання для свинокомплексу виробництва вО «Техна» на суму 28 мільйонів гривень і подав заявку на наступний рік на 20 мільйонів.Ми задоволені співпрацею з нашими партнерами. Ма‑ємо стовідсоткове повернення платежів. Результати роботи за рік свідчать, що курс обрано правильно, ко‑лектив працює стабільно та впевнено.із дрібними фермерами зв’язків не втрачаємо. На жаль, пропозицій для них небагато — у переліку запропонованої в лізинг техніки немає сівалок і трак‑торів, які відповідали б фінансовим можливостям не‑величких фермерських господарств. Тут їм більше до‑помагає асоціація фермерів криму, але й ми не зали‑шаємося осторонь. Продали, скажімо, три комбайни «акрос» виробництва компанії «дон Лан», культиватор, посівний комплекс «Хорш» від «агро‑Союзу», сепаратор ваТ «вібросепаратор», отож оптимістично налаштова‑ні на майбутнє.

Своїм співробітникам та всім близьким і рідним хотів би побажати в Новому році доброго здоров’я. Будь‑те здорові та щасливі, кохання вам, вогню в очах та впевненості в завтрашньому дні. а собі на Новий рік попросив би в діда Мороза годинник із чарівним ци‑ферблатом, щоб на все ставало часу.

1

2

олег оРловський, директор дП «кримагролізинг»


ноВИнИ

Рік, що минає, запам’ятається нам ста‑більністю в роботі філії та в стосунках із центральним апаратом компанії.

Ми завжди мали добрі показники й по‑трапляли в перші рядки рейтингів. Нині ж попри те, що було сказано про стабільність, стоїмо десь у середині списку філій. На жаль, цього року ми не змогли задовольнити всі запити сіль‑госпвиробників області та вчасно вико‑нати їхні заявки. На кінець року маємо поставок на чотири мільйони гривень, а хотілось би — на чотирнадцять. двісті тисяч гривень, яких бракувало, щоб ви‑йти на самоокупність, колись заробляли за місяць. Отже, можу сказати, що цей рік видався найскладнішим із‑поміж тих дванадцяти, впродовж яких я пра‑цюю у філії. Раніше нам важко було зна‑ходити клієнтів, переконувати людей, що придбання техніки в лізинг вигідне для господарства. Сьогодні ж прекрасно поставлено рекламну справу, не треба доводити переваги фінансового лізингу. Ми можемо зібрати заявок щонайменше на двісті мільйонів гривень на рік, а ре‑ально поставити техніки — на п’ятдесят мільйонів. Та з багатьох причин, які від нас не залежать, невчасно забезпечує‑мо лізингоодержувача технікою, за яку він здійснив оплату. Прикро, що через це втрачаємо довіру партнерів. а ми ж кожного знаємо в обличчя, навіть потен‑ційних клієнтів. Лізинг — єдина програ‑ма щодо агропромислового комплексу країни, яка, на мою думку, реально діє на селі. вона доконечне потрібна дріб‑ним і невеличким господарствам, яких у нашій області серед виробників більш ніж половина. Тому найголовніше ба‑жання наших працівників — мати змогу в році прийдешньому здійснити всі на‑мічені плани й отримати моральне та матеріальне задоволення від виконаної роботи, зберегти колектив фахівців фі‑лії, які мають неоціненний досвід робо‑ти в нашій галузі.

1

2

володимир бРУй,директор Запорізької філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Тваринницькі комплекси на буковині

Українським тракторам – білоруські двигуни

Обласна влада має намір створити в кожному з районів тварин-ницькі комплекси з використанням сучасних технологій догляду за худобою. Про це сказав голова Чернівецької облдержадміністрації Михайло Папієв під час апаратної наради з керівниками структурних підрозділів ОДА та територіальних відомств центральних органів ви-конавчої влади. Одним із головних пріоритетів крайової влади у сфері агропромислового розвитку М. Папієв назвав модернізацію аграр-ного виробництва й підтримку місцевого товаровиробника. «Ми ста-вимо перед собою завдання забезпечити буковинців продуктами власного виробництва», — зазначив голова облдержадміністрації. За його словами, треба також будувати овочесховища й елеватори. Нині в аграрній області немає жодного овочесховища, а на Буковині вирощують 220 тис. т овочів на рік, через те вирощені овочі везуть до сусідніх областей, де їх обробляють, фасують і знову продають бу-ковинцям уже з націнкою. Михайло Папієв додав, що розвиток сіль-ського господарства регіону пов’язано із залученням у цю галузь інвестицій, у тому числі й іноземних. «Треба персонально працювати з кожним, хто прагне вкладати гроші в економіку області», — підсуму-вав М. Папієв. Він доручив заступникові голови облдержадміністра-ції Михайлові Гайничеру підготувати п’ять інвестиційних проектів, які можна буде запропонувати на найвищому рівні.

Говорячи про виконання договірних умов щодо розрахунків за оренду майнових та земельних паїв, справляння земельного по-датку й орендної плати за земельні ділянки державної та комуналь-ної власності, Михайло Папієв доручив, незважаючи на те що здій-снення розрахунків із людьми за земельні паї в області становить 104%, ретельно проаналізувати ситуацію щодо кожного населено-го пункту, дійти до кожної людини — власника паю, орендаря. Щодо оплати оренди землі перед ведуть господарства Заставнівського (149%) та Герцаївського (118%) районів. Голова Чернівецької ОДА ще раз наголосив, що в наступному році слід наблизити вартість орендного паю до 1,5 тис. грн.

Чернівецька облдержадміністрація

Державне підприємство «Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» («Південмаш», Дніпропетровськ) закупило близько 600 тракторних двигунів у ВАТ «Мінський моторний завод» (ММЗ, Білорусь) на загальну суму 1,4 млн євро. Згідно з повідомлен-ням «Південмашу» на сайті держзакупівель, договір на постачання в 2011–2012 роках 596 дизельних двигунів Д-242, Д-243, Д-245 та їх-ніх модифікацій партнери уклали 30 листопада за підсумками тен-деру, оголошеного українським виробником у лютому.

«Південмаш» випускає в середньому 500 тракторів тягового класу ПМЗ на рік, переважно для внутрішнього ринку. Закупівлі дизельних тракторних двигунів у мінського заводу здійснюються з 2000 року.

ВО «Південмаш» — флагман ракетобудування СРСР, відомий у світі виробник ракетоносіїв і супутників цивільного, наукового та військового призначення. У структурі його виробництва ракетно-космічна техніка становить 70%, непромислова цивільна продук-ція — 15%, трактори — 4%, інше — 11%.

«Дело»


ноВИнИ

2011‑й був досить складним роком. і характерно, що біль‑шість труднощів створюють для агрогалузі законодавці. Ми вирішили діяти активно. На регіональному рівні нам удалося знайти спільну мову з місцевою владою. У резуль‑таті Херсонська обладмініс‑трація на ініціативу філії «Украгролізингу» надіслала листа віце‑прем’єр‑міністру України андрієві клюєву, в якому зокрема йшлося про потребу оперативного скликання Міжвідомчої екс‑пертної ради з метою визна‑чення переліку техніки, яку можна передавати на умовах лізингу. Підкреслювалося та‑кож, що товаровиробники терміново потребують наяв‑ності в такому переліку про‑дукції традиційно сильних підприємств — виробників вітчизняної сільгосптехніки. вони орієнтовані на певні категорії споживачів, мають чималий досвід і знають, яка продукція нині потрібна більшості аграріїв.

Хотілось би й наступного року бачити, як прогресують наші клієнти‑лізингоодержу‑вачі. адже ми стаємо в при‑годі тим товаровиробникам, які вже почали оновлення й хочуть запроваджувати нові моделі господарювання, но‑вітні технології. Бачимо, як вони одержують нові можли‑вості та зовсім іншу якість. Приємно спостерігати за їх‑нім зростанням.

1

2

юрій балицький,директор Херсонської філії

Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»

Наступного року в Сумській області пла-нують будівництво та реконструкцію молоч-них комплексів і ферм у 15 підприємствах із поголів’ям 9,4 тисячі голів. За інформа-цією обласного управління агропромис-лового розвитку, для цього потрібно буде 366 млн грн капіталовкладень.

За словами начальника управління Во-лодимира Івченка, перед областю стоїть завдання до 2015 року побудувати й рекон-струювати 40 молочних комплексів. У кож-ному з 18 районів Сумщини заплановано бу-дівництво одного комплексу на 1200 голів та реконструкцію не менш як одного комплексу. Чиновник зазначив, що до кінця 2015 року об-

ласть повинна досягти щодо виробництва мо-лока рівня 626 тис. т (збільшення в 1,8 раза), поголів’я корів має зрости до 108 тис. голів (збільшення на 9%), а їхня продуктивність — до 5800 кг (збільшення на 30%).

До кінця нинішнього року планується збільшити поголів’я корів на 700 голів. Пові-домляють, що в 2011 році область виробляє й реалізовує переробним підприємствам молоко на рівні минулого року, а з наступ-ного очікується збільшення обсягів. На по-точний момент сільськогосподарські під-приємства продають 305 т молока на день, а населення — 370 т.

«Дело»

Державну реєстрацію прав на зе-мельні ділянки та нерухоме майно до кінця 2012 року здійснюватимуть за наявними сьогодні правилами, тобто права на земельні ділянки реєструватимуть територіальні ор-гани Держземагентства, а права на іншу нерухомість — відповідні бюро технічної інвентаризації.

«Для Держземагентства це додат-кова можливість завершити створен-ня програмно-апаратного комплексу Державного земельного кадастру та провести його інсталяцію на місцях, урегулювати нормативно-правову базу ведення кадастру, загально-українського інформаційного кадаст-рового порталу, здійснити якісний відбір та навчання кандидатур на по-сади державних кадастрових ре-єстраторів», — зазначив стосовно цього голова Держземагентства Сергій Тимченко. Як він пояснює, докорінна зміна порядку державної реєстрації речових прав на нерухо-ме майно та їх обмежень, що перед-бачалася законами «Про внесення змін до Закону України «Про держав-ну реєстрацію речових прав на неру-хоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» й «Про Державний земельний кадастр», по-требує створення принципово нової системи органів влади з питань дер-жавної реєстрації таких прав. Перед-бачається, що цими питаннями за-

йматиметься Укрдержреєстр. Для належного організаційного та ма-теріально-технічного забезпечення його діяльності, створення відповід-ної інформаційної бази об'єктів неру-хомого майна тощо потрібен певний час. «Тому для забезпечення належ-ної реалізації норм чинних законів України, захисту конституційних прав громадян на власність, недопущен-ня ускладнення порядку отримання населенням України послуг у сфері реєстрації речових прав на нерухо-ме майно та їх обтяжень під час ство-рення органів Укрдержреєстру було прийнято політичне рішення відтер-мінувати на один рік передбачені за-конодавством системні зміни», — за-значив С. Тимченко.

Перенесення терміну набуття чин-ності для основного масиву норм Закону України «Про Державний зе-мельний кадастр» на 1 січня 2013 року також усуває потребу організації пев-них адаптаційних, перехідних пері-одів, що було передбачено законом для видачі державних актів та опри-люднення кадастрових відомостей.

Відтепер уся система кадастру запускатиметься в дію одночасно як єдина, стала, цілком зрозумі-ла для громадян модель перехід-ного періоду, підсумував керівник Держземагентства.

«Укрінформ»

Сумщина чекає на інвестиції

Права на земельні ділянки реєструватимуть органи Держземагентства


ноВИнИ

Комбайни від «Case New Holland» — українським аграріям

Компанія «Case New Holland» розглядає як майданчик для вироб-ництва комбайнів Миколаївську, Одеську та Хмельницьку області. Про це повідомив міністр аграрної політики й продовольства Микола Присяжнюк. «Ми зараз працює-мо над цим питанням, виробляє-мо принципи співробітництва, але для нас дуже важливо те, що «New Holland» готовий частину свого ви-робництва перенести на територію України. Ми разом вироблятимемо сільгосптехніку, в першу чергу зер-нозбиральні комбайни», — сказав він. За його словами, нині вже до-сягнуто протокольних домовле-ностей. «Зараз ми переводимо їх у більш практичне русло, й, гадаю, до кінця січня 2012 року вийдемо на нормальну співпрацю», — додав міністр.

Говорячи про принципи спільно-го виробництва, М. Присяжнюк за-значив, що Україна готова надати певні пільги щодо ввезення комп-лектувальних, однак при цьому чітко буде визначено п’ятирічний термін стосовно того, щоб щорічно збільшувати локалізацію вироб-ництва. «І, звісно, створимо мож-ливість реалізації комбайнів для аграріїв через державні лізингові компанії — за такою самою схемою

ми працюємо нині й із іншими ви-робниками сільгосптехніки в Укра-їні», — сказав міністр агрополітики. Інших деталей цього проекту він не назвав.

Раніше повідомлялося, що Дер-жавна продовольчо-зернова кор-порація України веде переговори з кількома відомими світовими виробниками сільгосптехніки про реалізацію програм спільного складання цієї техніки в Україні, в тому числі з компаніями «Claas», «Case New Holland», російським «Ростсільмашем», білоруським «Гомсільмашем».

Компанія «Case New Holland» має мережу виробничих підроз-ділів по всьому світу, дилерська мережа налічує три тисячі дилерів, доступ до продукції є в підприєм-ців 160 країн.

«Дело»

Директором Аграрної біржі України призначено Олександра Марюх-нича. Згідно з прес-релізом біржі, яку прямо підпорядковано Аграрному фонду, наказ про призначення підписано його директором Сергієм Хо-рошайловим 23 листопада 2011 року. Як сказав новий керівник, роботу вітчизняного аграрного біржевого сектора треба впорядкувати в най-коротші строки. Має бути запроваджено систему електронної біржевої торгівлі, створено розрахунково-кліринговий центр, повинен повноцін-но функціонувати інформаційний центр. Аграрний фонд створено поста-новою уряду України № 543 від 6 липня 2005 року. Він є вповноваженою державною установою для реалізації цінової політики в агропромисло-вому секторі й належить до сфери управління Мінагропроду.

«Дело»

Призначено нового директора аграрної біржі України

Основне, чим запам’ятався рік, що минає, — це професіоналізм фахівців «Украгролізингу». На‑віть у разі виникнення певних проблем, яких, на жаль, не мо‑жемо позбутися у щоденній роботі, працювати в компанії дуже комфортно через те, що стосовно будь‑якого питання є з ким порадитися й отримати до‑помогу на високому професій‑ному рівні. чи то йдеться про аналітичні, фінансові питання, чи про технічну або юридич‑ну консультацію, завжди зміс‑товно можна поспілкуватися з цього приводу із заступниками голови правління. Неоціненну допомогу нам на місцях надає управління економічної безпе‑ки під керівництвом Сергія ка‑баніна. Ці небагатослівні люди чітко роблять свою справу, роз‑бираючись із боржниками. Їхня робота одразу дає конкретний результат.

Найголовніше побажання на рік наступний — повернен‑ня можливості поставляти тех‑ніку й для дрібного та середньо‑го господаря, для фермера. Та‑ких на Харківщині дуже багато. Тим, хто має від 50 до 200 гекта‑рів землі, не те що на дорогий комбайн, а навіть на машину виробництва ХТЗ за 500 тисяч нелегко зібрати кошти. Споді‑ваємося, що й голос таких то‑варовиробників буде почуто державою.

іще зичу нам усім гідно пережи‑ти складний рік виборів. і, без‑перечно, бажаю всім оптимізму, здоров’я та любові!

1

2

віталій кіМ,директор Харківської філіїНаціональної акціонерної компанії «Украгролізинг»


надання техніки у фінансовий лізингВідповідно до Порядку використання коштів Державно-го бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки та обладнання для агропромисло-вого комплексу на умовах фінансового лізингу й заходи з операцій фінансового лізингу, затвердженого поста-новою Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 р. № 1904, у лізинг може бути передано техніку тільки ві-тчизняного виробництва після проведення лізингоо-держувачем (сільськогосподарським підприємством усіх форм власності та господарювання або іншим суб’єктом підприємницької діяльності агропромисло-вого комплексу) попередньої оплати в розмірі 17 % її вартості та укладaння договору страхування предметa лізингу для забезпечення виконання умов договору.

Компанія залишає за собою право вимагати й інші до-кументи, що містять інформацію про лізинго одержувача.

На підставі поданих документів директор філії (до-чір нього підприємства) Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» надає клопотання та висно-вок про доцільність укладaння лізингового договору.

Національна акціонерна компанія «Украгролізинг» може вимагати й інші документи, що впливають на розгляд питання щодо надання техніки в лізинг.

Строк лізингу сягає від 3 до 7 років. Лізингові плате-жі повертають поквартально. За користування лізин-говою технікою лізингоодержувач сплачує щорічну винагороду лізингодавцеві у розмірі 7 % невідшкодо-ваної вартості цієї техніки.

ПЕРЕЛІк ДОкУМЕНТІВ ТА УМОВИ

Перелік документів для товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ)№№ Перелік документів

1Лист-замовлення (з обов’язковим визначенням постачальника та переліком техніки, обладнання) на укладання договору за підписом першої особи

2Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підпри-ємства — потенційного лізингоодержувача для підписання документів, договорів (наказ про призна-чення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа про ознайомлення з наказом), протокол про проведення виборів, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасників органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника

4Копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера керівника підприємства, голов-ного бухгалтера (перших 4-х сторінок і сторінок, де зазначено місце реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

5 Нотаріально засвідчені копії установчих документів

6Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

7Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, за-вірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

8Витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (надається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридич-них та фізичних осіб — підприємців»)

9Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

10Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена пе-чаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

оФіЦіЙно


11Довідка банку про помісячний рух коштів на банківських рахунках потенційного лізингоодержувача за 12 останніх місяців, які передують місяцю подання листа-замовлення на укладання договору

12Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів пе-ред Державним бюджетом

13 Оригінал довідки про відсутність заборгованості щодо сплати єдиного соціального внеску

14Витяг із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, передбачений Законом України «Про забез-печення вимог кредиторів»

15 Витяг із Державного реєстру іпотек

16

Форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруванням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові резуль-тати», форма № 3 «Звіт про рух коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньо-обліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реаліза-ції від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фі-нансовий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (фор-ма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (статистики)

17Оригінал банківської довідки про наявність кредитів та відсутність прострочених кредитних зобов’язань і копія кредитної угоди (при наявності кредитних зобов’язань)

18Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення ви-конання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

19

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контр-агентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких пере-вищує 500 000,00 грн

20

Копія державного акта на право власності на земельну ділянку чи укладання договору оренди землі або копія довідки органу місцевого самоврядування чи іншого компетентного органу про користу-вання земельною ділянкою із зазначенням площі ділянки, завірені підписом та печаткою керівника або головного бухгалтера підприємства

Перелік документів для фермерських господарств — приватних підприємств (ФГ-ПП)№№ Перелік документів


2 Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3

Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера та/або вповноважених представників підпри-ємства — потенційного лізингоодержувача для підписання документів, договорів (наказ про призначення з обов’язковим підписом особи, яку призначили на посаду, на копії документа про ознайомлення з нака-зом), протокол про проведення виборів, контракт, довіреність; рішення засновників (акціонерів, учасни-ків органу управління) про укладання договорів лізингу, завірені печаткою підприємства або засновника

4Копії паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційного номера керівника підприємства, голов-ного бухгалтера (перших 4-х сторінок і сторінок, де зазначено місце реєстрації), завірені печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

5 Нотаріально засвідчені копії установчих документів

6Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, заві-рена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

7Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, за-вірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

оФіЦіЙно



9Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

10Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати


12Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів перед Державним бюджетом




16

Форма № 2 (ферм) «Основні показники господарської діяльності фермерського господарства»; ба-ланс селянського (фермерського) господарства — форма № 1-м (скорочена) із розшифруванням ста-тей балансу за останні два роки (період звітності) з обов’язковою відміткою відповідного органу (орга-ну статистики) про прийняття звітності або звіт, що надається до відповідного органу


18Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення виконання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

19

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контр-агентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких пе-ревищує 500 000,00 грн

20


Перелік документів для фізичних осіб – підприємців (ФОП)№№ Перелік документів


2 Завірена контрагентом копія довіреності на вповноважену особу для підписання договору (в разі потреби)

3Доказ правового статусу керівника, головного бухгалтера, завірений печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

4

Копія паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної особи — підприємця та його/її дружини/чоловіка, головного бухгалтера (якщо перебуває в трудових відносинах) (перших 4-х сторінок та сторінок, де зазначено місце реєстрації), довідка про присвоєння ідентифікаційного номера, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

5Копія свідоцтва про шлюб/розлучення, завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати, та згода другого з подружжя на укладання договору фінансового лізингу

6Копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, завірена печаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати

оФіЦіЙно


7Копія довідки з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з датою внесення останніх змін, заві-рена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

8Копія довідки про взяття на облік платника податків (4-ОПП) або інший документ, який підтверджує взяття на податковий облік, завірений печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

9

Копії свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру податку залежно від різновиду оподаткування, завірені печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазна-ченням дати, копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) (якщо фізична особа — підприємець зареєстрований як платник податку на додану вартість), завірена печаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати

10

Копії декларацій про доходи за останні 6 кварталів, звіт суб’єкта малого підприємництва – платника єдиного податку за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з відміткою ДПІ або інша документація, що визначає фінансовий стан фізичної особи — підприємця, завірена пе-чаткою та підписом фізичної особи — підприємця із зазначенням дати


12Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (ПДВ) чи копія довідки про сплату єдиного податку (якщо юридична особа перебуває на спрощеній системі оподаткування), завірена пе-чаткою та підписом керівника або головного бухгалтера підприємства із зазначенням дати


14Оригінал довідки з органу державної податкової служби за місцем реєстрації про наявність боргів пе-ред Державним бюджетом




18

Форма № 1 «Баланс» контрагента із розшифруванням статей та форма № 2 «Звіт про фінансові резуль-тати», форма № 3 «Звіт про рух коштів», форма № 4 «Звіт про власний капітал», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності». Господарства, які відповідають статусу малих підприємств (із середньо-обліковою чисельністю працівників за звітний період від 10 до 50 осіб та обсягом виручки від реалізації від 500 тис. грн до 2,5 млн грн) відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінан-совий звіт суб’єкта малого підприємництва», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 р. № 39, подають фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва у складі балансу (форма № 1-м) і звіту про фінансові результати (форма № 2-м) за останні два роки (період звітності) та звітність на останню звітну дату з обов’язковою відміткою відповідного органу про прийняття звітності (статистики)


20Договори застави, іпотеки, поруки або іншого різновиду забезпечення, укладені для забезпечення ви-конання зобов’язань за договором фінансового лізингу (в разі якщо вони були наявні)

21

Технічно-економічне обґрунтування (бізнес-план) ведення господарської діяльності з використанням майна, що замовляється, з розбивкою за роками на термін чинності договору лізингу, завірене контр-агентом, в разі якщо лізингоодержувачеві передаються предмети лізингу, загальна вартість яких пере-вищує 100 000,00 грн

22


Окрім перелічених вище документів, компанія залишає за собою право вимагати й інші документи, що містять інформацію про лізингоодержувача

оФіЙно


1. Слід ретельно перевірити наявність усіх докумен-тів згідно з переліком, визначеним у Положенні про надання лізингових послуг НАК «Украгролі-зинг», і звернути увагу на те, в якому вигляді має бути надано документи (оригінали чи копії), та на документи, які мають обмежений термін чинності.

2. Усі копії документів має бути завірено належним чином: копія Статуту — завірена нотаріально, копії інших документів — печаткою підприємства та під-писом керівника або головного бухгалтера цього підприємства із зазначенням дати.

3. Потенційний лізингоодержувач повинен бути суб’єктом підприємницької діяльності агропро-мислового комплексу, як того вимагає постанова Кабінету міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1904 «Про порядок використання коштів Дер-жавного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансо-вого лізингу та заходи за операціями фінансового лізингу».

Офіційне підтвердження наявності у потенційно-го лізингоодержувача статусу суб’єкта підприєм-ницької діяльності агропромислового комплексу можна знайти, переглянувши такі документи (в за-значених документах визначено коди видів еконо-мічної діяльності — КВЕД): • копія довідки з органу державної статистики

про включення суб’єкта підприємницької ді-яльності до Єдиного державного реєстру під-приємств та організацій України з датою вне-сення останніх змін;

• витяг із Єдиного державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб — підприємців (нада-ється державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстра-цію юридичних та фізичних осіб — підприємців»).

4. Підтвердження правового статусу керівника суб’єкта підприємницької діяльності можна визна-чити, переглянувши Статут підприємства, прото-кол вищого органу управління підприємства про

обрання особи на посаду керівника, наказ про призначення на посаду. Окрім того, особа керів-ника визначається й у таких документах, як витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, довідка з органу державної статистики про включення суб’єкта підприємницької діяльності до Єдиного держав-ного реєстру підприємств та організацій України.

Звернути увагу:• назва посади керівника, визначена у Статуті,

має відповідати назві посади, зазначеній в ін-ших документах;

• чи не сплив визначений у Статуті строк пе-ребування керівника на посаді (якщо такий передбачено).

5. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування свідоц т ва про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи — підприємця» від 7 квіт-ня 2011 року № 3205-ІV скасовано інститут свідо-цтва про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців.

На нинішній час, відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», не пізніш наступного робочого дня від дати державної ре-єстрації реєстратор видаватиме:

• засновникові юридичної особи або вповнова-женій ним особі — один примірник оригіналу установчих документів із відміткою про держав-ну реєстрацію та виписку з Єдиного державно-го реєстру (ч. 6 ст. 25 зазначеного Закону);

• фізичній особі — підприємцеві — виписку з Єдиного державного реєстру (ч. 4 ст. 43 зазна-ченого Закону).

Слід зауважити, що термін придатності виписок став безстроковим (раніше він становив 30 кален-дарних днів).

Таким чином, зараз замість свідоцтва про дер-жавну реєстрацію треба надавати належним чи-ном завірену копію виписки з Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізичних осіб — під-приємців майбутнього контрагента.

6. Особливу увагу приділено роботі зі Статутом по-тенційного лізингоодержувача. Копія Статуту за-віряється нотаріально в редакції, чинній на день подання документів на розгляд (з усіма змінами).

Звернути увагу на визначений у Статуті порядок укладення договорів та здійснення інших правочи-нів (надання довіреностей тощо) на межі повнова-жень керівника суб’єкта господарювання (виконав-чого органу). У разі якщо повноваження керівника будь-яким чином обмежено, обов’язково має бути наявним письмовий дозвіл вищого органу управ-ління підприємства на здійснення відповідного

Відділ договірної роботи Департаменту право-вого забезпечення Національної акціонерної ком-панії «Украгролізинг» проаналізував стан подання документів для укладення договорів фінансового лізингу. На жаль, часто вони надходять із суттєви-ми помилками, з хибами в оформленні тощо. А це зреш тою впливає й на терміни оформлення потріб-них документів, і загалом на рішення про остаточне підписання угод.

Тому юристи компанії ще раз нагадують про основ ні вимоги під час підготування документів щодо укладання договорів фінансового лізингу.

ВИМОГИ щОДО ПОДАННЯ ДОкУМЕНТІВ для укладання договорів фінансового лізингу

оФіЦіЙно


правочину у формі, передбаченій Статутом. Якщо у Статуті є обмеження щодо суми договору, пови-нен бути дозвіл на укладання договору на суму, не меншу за ціну майбутнього договору (суму з графі-ка сплати лізингових платежів).

7. У витягу з Єдиного державного реєстру юридич-них осіб та фізичних осіб — підприємців, що на-дається державним реєстратором відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб — підприємців», у розділі «Статус відомостей про юридичну особу» обов’язково повинно бути зазначено «Підтвер-

джено», в іншому разі документи разом із про-ектом договору буде повернуто відповідальному виконавцеві на допрацювання.

8. У разі якщо потенційний лізингоодержувач має статус фізичної особи — підприємця, обов’язково потрібна письмова згода другого з подружжя на укладення договору фінансового лізингу.

Окрім цього, просимо звертати увагу на форму-лювання дозволів та погоджень, що видаються до укладення договорів (протоколів, наказів, довіре-ностей тощо).

У разі виникнення будь-яких питань просимо звертатися по роз’яснення до відділу договірної роботи Департаменту правового забезпечення НАК «Украгролізинг»

Філії НАК «Украгролізинг»ДП «Кримагролізинг» вул. Л. Чайкіної, 1, оф. 211, м. Сімферополь, АР Крим, 95050 (0652) 22-02-09Вінницька вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050 (0432) 67-01-00

Волинська вул. Дубнівська, 18а, м. Луцьк, 43010 (0332) 24-91-04 24-21-25

Дніпропетровська пр-т Воронцова, 73, оф. 704, м. Дніпропетровськ, 49081 (056) 375-27-47Донецька пр-т Театральний, 21, м. Донецьк, 83001 (062) 335-83-76Житомирська вул. Котовського, 100, м. Житомир, 10001 (0412) 36-04-68

Закарпатська вул. Залізнична, 2, смт Колчине, Мукачівський р-н, Закарпатська обл., 89636 (03131) 2-30-24

Запорізька пр-т Леніна, 152в, оф. 211, м. Запоріжжя, 69600 (061) 787-54-18«Київобллізинг» вул. Садова, 6 (інститут садівництва), м. Київ, 03027 (044) 545-68-31

Кіровоградська вул. Тимірязeва, 84, оф. 118, м. Кіровоград, 25050 (0522) 22-99-13 32-23-52

Луганська вул. Перша Слов’янська, 1в, м. Луганськ, 91031 (0642) 50-52-41Львівська пр-т В. Чорновола, 67, оф. 414, м. Львів, 79058 (0322) 72-18-20

Миколаївська пр-т Героїв Сталінграда, 91б, м. Миколаїв, 54025(0512) 42-19-96; 42-35-23; 42-45-62

Одеська вул. Фонтанська дорога, 11, оф. 50, м. Одеса, 65009 (048) 728-95-91Полтавська вул. Ватутіна, 4, м. Полтава, 36039 (0532) 60-21-62

Рівненська вул. Кавказька, 9а, офіс 203, м. Рівне, 33013(0362) 22-11-24 22-11-37 63-35-11

Івано-Франківська вул. Тарнавського, 7/1а, м. Івано-Франківськ, 76018 (0342) 50-46-06Сумська вул. Незалежності, 3, м. Суми, 40000 (0542) 679-376Тернопільська вул. Князя Острозького, 14, оф. 601, м. Тернопіль, 46000 (0352) 52-32-78

Харківська вул. Заводська, 49а, смт Солоницівка, Дергачівський р-н, Харківська обл., 62370 (057) 783-76-90

Херсонська вул. 21 січня, 37, оф. 322, м. Херсон, 73000 (0552) 49-43-95Хмельницька вул. Свободи, 3/1, оф. 3, м. Хмельницький, 29000 (0382) 70-34-83Черкаська вул. Смілянська, 144/1, м. Черкаси, 18008 (0472) 54-43-04Чернівецька вул. Кишинівська, 2а, м. Чернівці, 58003 (0372) 58-33-26Чернігівська вул. Боженка, 106, оф. 10, м. Чернігів, 14005 (0462) 93-60-24

оФіЦіЙно


Назва підприємства / Продукція Ціна, грн

ВАТ «Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе»

Трактори ХТЗ-17221-31 колісні (двигун ЯМЗ-236Д-3) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 534 880,00

Трактори ХТЗ-17221-19-31 колісні (двигун Д-260.4S2.551) з каркасною кабіною, модулем диспетчеризації «Дрозд К-1» і комплектом ЗІП 566 850,00

ТОВ «Торговий дім «МТЗ-Бєларус-Україна»

Зернозбиральні комбайни КЗС-812 1 248 782,00

Зернозбиральні комбайни КЗС-1218 1 547 869,00

Трактори «Бєларус-3022ДЦ.1» 1 299 664,00

ТОВ «НВП «Херсонський машинобудівний завод»

Зернозбиральні комбайни КЗС-9-2 «Скіф-230А» 1 250 000,00

Зернозбиральні комбайни КЗС-9-2 «Скіф-250» 1 350 000,00

ТОВ « НВП «Херсонський машинобудівний завод» (ТОВ «Техноторг-Дон»)

Кукурудзозбиральні машини КМС-6 145 500 ,00

Кукурудзозбиральні машини КМС-6-03 141 900 ,00




Кукурудзозбиральні машини КМС-8 (модифікації) 199 500 ,00

Пристосування для збирання соняшнику ПЗС-8 (модифікації) 114 000 ,00

ТОВ «ХК «Інноваційні технології»

Зернозбиральні комбайни КЗС-15 «Сварог» (CSX 7080) 2 609 140,00

ДП «Бердянський завод сільгосптехніки» ВАТ «Бердянський агротехсервіс» (ТОВ «Техноторг»)

Пристрої для збирання ріпаку ПЗР-6-01 33 382,00



Пристрої для збирання соняшнику ПС-6А-01 18 092,00



ВАТ «ХК «АвтоКрАЗ»

Автомобілі «КрАЗ-6230С4-0000021-000» 822 811,00

Автомобілі «КрАЗ-65055-0000085-02» 785 242,00

Автомобілі «КрАЗ-65055-0000055-02» 714 668,00

Автомобілі «КрАЗ-64431-0000055-02» 613 424,00

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі «КрАЗ-64431-0000055-02» та напівпричепа-зерновоза 9357.64 1 005 582,00

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складі автомобілів «КрАЗ-6230С4-0000021-000» та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

822 811,00282 134,00

СІЛьСькОГОСПОДАРСькА ТЕХНІкА, яку можна придбати на умовах фінансового лізингу, та ціни на неї

«уКрАГроЛіЗИнГ» ПроПонує



Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складіавтомобілів «КрАЗ-6230С4-0000» (інтегральний капот, двигун ЯМЗ-6501-10 («Євро-3»)та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

875 800,00282 134,00

Автопотяг «КрАЗ-Караван» у складіавтомобілів «КрАЗ-6230С4-0000021-330» (кабіна фірми «Рено», двигун ЯМЗ-6501-10 («Євро-3»)та причепа-самоскида «КрАЗ-А261С3»

980 900,00282 134,00

ТОВ «Агрікон-Київ» Вартість одного умовного місця

Станки для опоросу СДО в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі:система кормороздачісистема створення мікрокліматусистема гноєвидалення

24 109,00

1 453,003 102,00

10 050,00

Станки для дорощування СДП в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі:система кормороздачісистема створення мікрокліматусистема гноєвидалення

2 002,00

75,00292,00

1 005,00

Станки для групового утримання свиноматок СДСГ в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі:система кормороздачісистема створення мікрокліматусистема гноєвидалення

2 756,00

258,00204,00

1 498,00

Станки для індивідуального утримання свиноматок СДФС у комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі:система кормороздачісистема створення мікрокліматусистема гноєвидалення

6 580,00

781,00779,00

2 853,00

Станки для групового утримання молодняка на відгодівлі СДВ в комплекті із системами кормороздачі, створення мікроклімату та гноєвидалення, в тому числі:система кормороздачісистема створення мікрокліматусистема гноєвидалення

2 520,00

69,00203,00

1 618,00

ТОВ ВП «Агро-Союз»

Жниварки очісувального типу «Слов’янка УАС-7U» 260 840,00

Сівалки «Horsh Агро-Союз» ATD 9.35 1 235 729,00



Культиватори «Horsh Агро-Союз» FG 18.30 933 296,00

Культиватори «Horsh Агро-Союз» FG 12.30 587 650,00

Сівалки «Агро-Союз «Turbosem II 19-60» 1 560 500,00

ПП «Українська аграрна техніка»

Агрегати ґрунтообробні комбіновані АПК-7,5 498 000,00

ВАТ «Завод «Фрегат»

Дощувальні машини «Фрегат»

ДМУ-Б379-75 348 660,00

ДМУ-Б409-80 373 870,00

ДМУ-Б-434-90 399 080,00

ДМУ-Б463-90 424 290,00

ДМУ-Б463-60 424 290,00

ДМУ-Б488-90 449 500,00

ДМУ-Б488-65 449 500,00




ДМУ-Б518-90 474 720,00

ДМУ-Б542-90 499 930,00

ДМУ-Б572-90 525 140,00

ДМУ-А199-28 196 360,00

ДМУ-А229-32 221 050,00

ДМУ-А253-38 245 750,00

ДМУ-А283-45 270 450,00

ДМУ-А308-55 295 150,00

ДМУ-А308-30 295 150,00

ДМУ-А337-65 319 840,00

ДМУ-А337-45 319 840,00

ДМУ-А362-50 344 540,00

ДМУ-А392-50 369 240,00

ДМУ-А417-55 393 940,00

ДМУ-Бнм 379-50 351 230,00

ДМУ-Бнм 409-57 376 860,00

ДМУ-Бнм 434-63 402 490,00

ДМУ-Бнм 463-72 428 120,00

ТОВ «Біг-Дачмен» (ЗАТ «Турбо Ексім Нафто-Газ Обладнання») Вартість одного умовного місця

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней у групових станках ОМС-Г 3 954,00

Комплекти обладнання для утримання підсосних свиноматок із поросятами ОПСП 14 814,00

Комплекти обладнання для дорощування свиней ОДВС-1 585,00

Комплекти обладнання для відгодівлі свиней ОДВС-2 1 050,00

Комплекти обладнання для утримання маткового поголів’я свиней в індивідуальних станках ОМС-І 6 125,00

ВАТ «Вібросепаратор» (ДП «ВАТ «Вібросепаратор» «ВС-Партнер»)

Сепаратори вібровідцентрові зернові А1-БЦСМ-100 314 557,00

Р8-БЦСМ-25 89 746,00

Р8-БЦСМ-25-01 106 863,00

Р8-БЦСМ-25.00.000 76 578,00

Р8-БЦСМ-50 159 846,00

Р8-БЦСМ-50-01 187 447,00

Р8-БЦСМ-50.00.000 141 127,00

Сепаратори-ворохоочисники самопересувні СВС-25 162 772,00

Елеватори ковшові зернові ЕКЗ-25-01 40 761,00

ЕКЗ-25-02 29 894,00

ЕКЗ-25/2-01 68 940,00

ЕКЗ-25/2-02 51 131,00

ЕКЗ-50-01 52 850,00

ЕКЗ-50-02 40 706,00

Комплекси зерноочисні КЗ-25 418 068,00

КЗ-50 526 762,00

Скальператори барабанні А1-БЗ2-0-01 27 086,00

Зернокидачі самопересувні ЗМ-90М 72 814,00

Зернокидачі самопересувні ЗМ-110 79 089,00



ВИСтАВКИ

ПАРАД ІННОВАЦІЙ НА ВИСТАВЦІ

«Agritechnica-2011»Міжнародна спеціалізована виставка «Agritechnica-2011», що відбувалася з 15 до 19 листопада цього року у виставковому комплексі німецького міста Ганновера, вразила своїми масштабами та новітніми розробками. Певно, важко назвати інший європейський форум, присвячений актуальним проблемам сільського господарства, на якому сучасну техніку представляли б 2698 фірм із 48 країн світу.


ВИСтАВКИ

З історії виставки «Agritechnica»

Якщо зробити невеличкий екс-курс у минуле, то дізнаємося, що міжнародна спеціалізована ви-ставка «Agritechnica» вперше від-булася в Німеччині 1985 року. Ор-ганізатором цього заходу було Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG). Виставка зазви-чай відчутно впливала на розвиток сільськогосподарського маши-нобудування в Європі. На цьому форумі завжди можна побачити техніку для роботи в будь-яких клі-матичних умовах, на різних ґрунтах та на різних за величиною ланах.

Упродовж десяти років вистав-ка відбувалася у Франкфурті-на-Майні — європейському центрі виставок та ярмарків, а 1995 року переїхала до Ганновера — столиці федеральної землі Нижня Саксо-нія, де й проходить раз на два роки.

Найбільше учасників цього року було, зрозуміло, з Німеччини — 1361. Далі зі значним відставан-ням ішли Італія (309 підприємств), Нідерланди (109) і Франція (90). Були на виставці й представники нашої країни — їх виявилося аж сім. Але ж головне — це показник не кількісний, а якісний. Інакше ка-жучи, найважливіша тема вистав-ки в Ганновері — інновації.

Найістотнішою відмінністю цієї виставки від аналогічних за-ходів в інших країнах є те, що сюди з’їжджаються саме виробники, а не дилери чи дистриб’ютори сільськогосподарської техніки. Тому на цьому форумі одночасно з ознайомчою та демонстраційною програмами успішно реалізується й широка програма міжнародних конференцій і конгресів, що завж-ди становить інтерес для вчених, інженерів, фермерів, студентів аграрних навчальних закладів та інших учасників і гостей виставки.

Очікуємо на новинки

Основне в Ганновері — озна-йомитися з представленою тут новітньою технікою. Саме зав-дяки новим технічним рішенням «Agritechnica» тримає першість

серед подібних виставок у всьому світі. Щоразу після відвідин Ганно-вера хочеться розповісти про но-винки, про те, що, сподіваємося, найближчим часом зможемо поба-чити в дії також і в Україні.

Цікаву розробку на виставці показала цього року корпорація «AGCO». Вона продемонструвала систему, завдяки якій трактор діє в полі без оператора й автоматич-

но рухається слідом за іншим трак-тором, що їде попереду. Обидва агрегати підтримують між собою високочастотний радіозв’язок та управляються за допомогою сиг-налів глобальної системи позиці-онування. Оператор (саме опера-тор, тому що термін «тракторист» у цій ситуації не надто доречний) головного трактора контролює обидві машини й має повний до-ступ до панелі керування трактора, який діє без оператора. Завдяки одночасній роботі двох тракторів продуктивність праці оператора зростає, а витрати робочого часу

скорочуються вдвічі. До того ж два трактори порівняно незначної по-тужності можна використовувати разом продуктивніше та ефектив-ніше, аніж один високопотужний трактор. Є цілий ряд агротехнічних операцій, при яких це можна прак-тикувати, наприклад скошування трав у валки, боронування у два сліди тощо.

Компанія «Кrone» привезла нині

на виставку рулонний прес — під-бирач-обмотувач «Ultima non-stop». Відомо, що пресування в ру-лони є непростою технологічною операцією, завдяки якій утворю-ються рівномірно обмотані рулони сіна чи соломи оптимальної фор-ми та щільності. Сучасні системи пресування забезпечують високу продуктивність під час збирання й формування рулонів. Але робо-ту доводиться зупиняти під час обмотування та вивантаження ру-лонів. Нова розробка «Non-stop» дає змогу працювати безперерв-но — від початку підбирання й

Саме зав дяки новим технічним рішенням «Agritechnica» тримає першість серед подібних виставок у всьому світі.

Найважливіша тема виставки в Ганновері — інновації.

Боронування у два сліди


пресування до обмотування та вивантаження. Нова система регу-лювання з функцією попереднього пресування дає змогу повністю ав-томатизувати процес. Швидкість руху агрегату встановлюють від-повідно до завантаження преса-підбирача, тобто прес управляє трактором. Завдяки автоматизації полегшується робота оператора. Підвищення пропускної здатності машини може становити до 50%.

Застосування нової системи дає змогу збільшити виробіток і заван-таження машини.

Компанія «Fendt» представила автоматичний фронтальний на-вантажувач із вбудованим при-строєм для зважування. Робочий діапазон такого навантажувача значно розширюється за допомо-гою сенсорної техніки, й таким чи-ном створюються додаткові функ-ції навантажувача. Може бути

вибрано зокрема два кінцеві поло-ження стріли та насадки, які визна-чають робочий діапазон машини. Результати зважування вантажу за допомогою інтегрованої сис-теми із сенсором нахилу доку-ментуються. Окрім того, є функція віб рації, адаптована до швидкості гасіння коливань стріли. Управ-ління автоматичним фронтальним навантажувачем повністю інтегро-ване в термінал трактора.

Компанія «Grimme» показала дві свої новинки — систему «Pоtato Suite», яка управляє трактором че-рез картоплезбиральну машину, та систему «Speedtronic», що регу-лює швидкість транспортерів кар-топлезбиральної машини.

Для поліпшення роботи картоп-лезбиральної машини система «Pоtato Suite» бере на себе пере-важну частину функцій управлін-ня трактором. Зокрема швидкість руху картоплезбирального агре-гату регулюється відповідно до за-вантаження сепаратора картопля-ного вороху та ступеня заповнення підкопувального транспортера. До того ж картоплезбиральна машина має доступ до гідравліч-них кермових пристроїв і активує управління.

Для запобігання засміченню по-давальних транспортерів картоп-лезбиральних машин швидкість обертання приводних валів дово-дять до максимуму. Але при змін-ному потоці картопляного вороху в багатьох випадках максимальна швидкість є надто високою, що призводить до надмірного по-шкодження бульб при потраплян-ні їх на елеватор та під час пере-вантаження у транспортний засіб. А завдяки розробленій компані-єю «Grimme» системі оптимізації рівня наповнення «Speedtronic» швидкість обертів елеватора авто-матично варіюється таким чином, щоб постійно підтримувалося мак-симальне наповнення транспор-терів. Це значно скорочує механіч-ну взаємодію бульб з елементами транспортера та звільняє механі-заторів від потреби тимчасового налагодження техніки.

ВИСтАВКИ

Рулонний прес — підбирач-обмотувач «Ultima non-stop»

Автоматичний фронтальний навантажувач із вбудованим пристроєм для зважування


Один із провідних світових ви-робників сільськогосподарської техніки — компанія «New Holland» привезла на виставку кілька но-вих розробок. Поміж них була й система гальмування тракторних причепів. У тракторів із безступін-частою коробкою передач швид-кість руху можна знизити за допо-могою важеля без використання гальм. Через це при роботі з при-чепом існує велика ймовірність виникнення небезпечних ситу-ацій. Запропонована компанією «New Holland» система оператив-

но розпізнає поточну ситуацію та запобігає виникненню небезпеки завдяки цілеспрямованому галь-муванню причепа. Система діє стабільно без додаткових змін у причепі, тому вона адаптована до всіх типів гальм сучасної техні-ки «ABS».

Заслуговує на увагу й інша но-винка від «New Holland» — цен-тральний привід ножів для жнива-рок. Традиційні приводи ножів є однобічними або встановлюються з обох боків при великій шири-ні захвату (понад 10 м). Двобічні

приводи потребують динамічного врівноваження їх, щоб зменши-ти вібрацію й тим самим запобіг-ти неточності протихідних ножів. Окрім того, бічний монтаж приводу ножів спричинює збільшення габа-ритних розмірів жниварки за ши-риною. Щоб уникнути цих вад, новий привод ножів «New Holland» розміщено всередині жниварки між декою та башмаком. Він при-водить у дію в зовнішньому на-прямку дві половини протихідних ножів. Жниварка, обладнана таким приводом ножів, урівноважена з обох боків, а її бічні кожухи тонші. До того ж гідравлічний привод ре-гулюється залежно від швидкості й вимикається при поворотах, що дає змогу одержати якісніший зріз.

Фірма «Lemken» представила систему автоматичного регулю-вання тиску на сошники сівалок «OptiDisc» та антибуксувальну сис-тему (ASR) для ґрунтових котків.

Система «OptiDisc» забезпе-чує постійну глибину загортан-ня насіння незалежно від зміни ґрунтових умов (типу ґрунту, його вологості, механічного складу тощо) та швидкості руху посівно-го агрегату. Серійне центральне гідравлічне налагодження тиску на сошники дводискового сошни-ка «OptiDisc» із заглиблювальним роликом створює умови для цього. Сенсор на заглиблювальному ро-лику реєструє зміну тиску й пере-дає відповідний параметр до цен-тральної системи. Завдяки тому, що зміна тиску заглиблювального ролика компенсується автоматич-ною системою регулювання тиску на сошники, глибина загортання насіння залишається постійною незважаючи на зміну умов. При роботі посівного агрегату на полі, де на різних ділянках неоднако-вий механічний склад ґрунту (пі-щаного, супіщаного, суглинкового тощо), навантаження на механіза-тора знижується, бо відпадає по-треба ручного регулювання тис-ку на сошники. Рівномірні сходи є запорукою високих майбутніх урожаїв, бо вони створюють осно-ву для доброго розвитку посівів із мінімальним застосуванням міне-

ВИСтАВКИ

Система гальмування тракторних причепів

Система «Potato Suite», яка управляє трактором через картоплезбиральну машину


ральних добрив та засобів захисту рослин.

Велику зацікавленість відвіду-вачів виставки викликала й анти-буксувальна система (ASR) для ґрунтових котків, яку також презен-тувала компанія «Lemken». При ро-боті котків великого діамет ра, осо-бливо на піщаних ґрунтах, може зсуватися земля й утворюються складки та поперечні вали. Ім-пульсне кільце посівного агрегату визначає реальну швидкість руху та порівнює її з кількістю обертів котка. При появі земляного нано-су коток починає пробуксовувати. У результаті включення антибук-сувальної системи до системи ТІМ («Tractor Implement Management»)вимірювання пробуксовування

котка може бути використано для регулювання триточкової навіски на тракторі. Навантаження тимча-сово переноситься на задні коле-са трактора або на ходову частину робочої машини. Так буде доти, доки буксування не припиниться. Завдяки цьому вдається досягати рівномірного заглиблення та без-аварійної експлуатації з рівномір-ною потребою в тяговому зусиллі, особливо на ділянках із легкими ґрунтами.

Компанія «Amazone-Werke» презентувала кілька інноваційних розробок. Систему «WindControl» було розроблено з метою компен-сації впливу вітру при використан-ні розкидачів мінеральних добрив тарілчастого типу. Розкидач із

системою «WindControl» оснаще-но метеостанцією, яка реєструє силу та напрямок вітрового потоку в зоні роботи розкидача в кожен конкретний проміжок часу. Меха-нізм перемикання, скомбінований із відповідною комп’ютерною про-грамою, змінює кількість обертів валів розкидальних тарілок і точку подачі добрив на лопаті тарілок. Таким чином можна послабити негативний вплив вітрового по-току. При цьому система враховує розміри, форму та масу гранул добрив, оскільки ці фізичні влас-тивості впливають на траєкторію руху гранул під час унесення їх. Усі відомості зберігаються у про-цесорі, що дає змогу викорис-товувати дані про різні власти-вості окремих різновидів доб рив при розрахунках. За допомогою одержаних метеостанцією да-них вимірювання розраховують та здійснюють із метою корекції відповідне регулювання й на-лагодження розкидача добрив. Результатом роботи системи «WindControl» є стабільна рівно-мірність унесення добрив по всій ширині захвату розкидача при різ-них швидкості та напрямках вітру.

Іншою новітньою розробкою компанії «Amazone-Werke» є при-стрій для очищення штанг польо-вих обприскувачів «BoomWash», що має захищати довкілля від за-бруднення шкідливими речови-нами. «BoomWash» — це пристрій для очищення штанг, який після завершення робіт із захисту рос-лин автоматично очищує штангу обприскувача іззовні. При цьому обидва розкладні елементи перед сполученням обмивають із чоти-рьох форсунок, які на полозках ру-хаються під штангою. Механізатор може розпочати процес очищення з кабіни за допомогою терміналу «Amadrive» та провести всю опе-рацію безпосередньо в полі ще до того, як рештки розчину отру-тохімікатів висохнуть. При цьому немає потреби контактувати з пестицидами.

Віктор Васильченко, кандидат технічних наук

ВИСтАВКИ

Система автоматичного регулювання тиску на сошники сівалок «OptiDisc» та антибуксувальна система (ASR) для ґрунтових котків

Розкидач міндобрив із системою «WindControl»


КОМЕНТАР

Представники Національної ак-ціонерної компанії «Украгролізинг» Олександр Ціомальчук, заступ-ник директора департаменту лізин-гу, та Марат Мінц, заступник ди-ректора департаменту технічного розвитку, теж побували на виставці «Agritechnica» й діляться враження-ми від неї з читачами журналу «Ме-ханізація сільського господарства»:

— Певна річ, найперше вражає в Ганновері чітка та злагоджена організація виставки такого масш-табу. Хоча воднораз діють 38 ве-личезних виставкових павільйонів і додаткові майданчики з технікою, все продумано до найменших дріб-ниць. Навіть курсують спеціальні автобуси, що перевозять від одні-єї експозиції до іншої. І у власників авто не виникає жодних проблем із заїздом, паркуванням тощо.

Дуже сумно, що практично ніяк не було представлено наших віт-чизняних виробників. А загалом для аграріїв тут багато цікавого. Окрім техніки вже відомих марок, вони могли побачити й машини та обладнання зовсім нових вироб-ників. Наприклад, привернули ува-гу обприскувачі, сівалки, посівні комплекси й інша подібна техніка з Аргентини та Бразилії.

У дні роботи виставки ми зу-стріли на ній чимало українських спеціалістів, власників і керівників підприємств, які випускають тех-ніку для сільського господарства. Вони багато спілкувалися з інши-ми учасниками виставки, охоче переймали їхній досвід, адже саме під час таких заходів умови для цього найкращі.

Певно, всім нам хочеться засто-совувати найсучаснішу техніку та новітні технології також і в Україні. Але чи реально «підтягнути» віт-чизняні підприємства до рівня най-кращих світових зразків? Багато хто вважає перспективним організацію на українських підприємствах вели-ковузлового складання найкращих зразків сучасної сільгосптехніки за-вдяки створенню спільних підпри-ємств, а також поступового впрова-

дження власних розробок. Нам було цікаво поспілкуватися з потенцій-ними партнерами щодо організації спільних підприємств, обговорити можливість виробництва в Україні таких машин та обладнання, яких у нас нині взагалі не випускають. Приміром, не заповнено поки що нішу самохідних обприскувачів, ве-ликих агрегатів для нульового ци-клу, бурякозбиральної техніки.

«Украгролізинг», окрім техніки суто вітчизняного виробництва, має справу з продукцією спільних під-приємств, в яких частка вироблених в Україні комплектувальних ста-новить понад 50%. Oтож нам було важливо дізнатися, чи відповідає тенденціям сьогодення техніка, яка потрапляє до лізингових програм. Буває, виробники пропонують агра-ріям ті машини, які навіть уже ніде й не виставляють, бо їм на зміну при-йшли значно модернізовані моделі наступного покоління. Тому маємо орієнтуватися стосовно новинок.

Швидкість, із якою рухають-ся уперед відомі в усьому світі розробники сучасної сільсько-господарської техніки, не може не захоплювати. Деякі компанії демонструють зміну своєї продук-ції в динаміці — виставляють цілі лінійки техніки, показуючи у хро-нологічній послідовності, як вона вдосконалювалася. Технічні нова-ції очевидні. Добре видно, що тут думають про майбутнє й наполег-ливо працюють для нього.

Приємно здивували всіх наші сусіди білоруси. МТЗ показав пре-красну виставкову серію тракторів на 300 й 350 кінських сил та інші нові моделі. Працювати над зазначеною

серією почали лише кілька років тому, але змогли кардинально вдо-сконалити машини. Тепер продукція мінських машинобудівників прак-тично не поступається імпортній, однак дешевша від неї майже вдві-чі. Хай у цих тракторів немає такої електронної «начинки» або ж мож-ливості паралельного управління, як у закордонних, проте потужність, економічність, дизайн, комфорт для водія вже наближаються до єв-ропейського рівня. Тепер на біло-руського виробника дивляться з цікавістю й повагою. Вочевидь, дає результат серйозна державна під-тримка МТЗ. Натомість наші під-приємства нині, власне, просто ви-живають, хто як може.

Для нашої країни загалом го-ловним позитивним висновком після нинішньої виставки є ро-зуміння того, що за аграрним сектором — майбутнє. Ця га-лузь вельми перспективна. Од-нак в Україні світ бачить вели-кого товаровиробника, проте, на жаль, не промислової продук-ції, а кінцевої продукції сільського господарства — продовольства.

Дуже багато зустрічали україн-ських бізнесменів, керівників круп-них аграрних підприємств. Вони у постійному пошуку найкращої тех-ніки. Приємно, що вони шукають найякісніше. Ті, хто хоче заробляти гроші, чітко розуміють: без суттє-вих вкладань у техніку та обладнан-ня не буде і прибутків. Виробники техніки охоче ідуть на контакт з українськими сільгосптоваробни-ками. Воно й зрозуміло, адже їм ці-кавий наш величезний за обсягами та різноманіттям ринок.

ВИСтАВКИ

Олександр Ціомальчук (ліворуч) і Марат Мінц


теХоГЛЯд

ПЕРСПЕКТИВИ ТЕХНIЧНОГО ОГЛЯДУНапередодні нового 2012 року інспекційний орган ТОВ «Агростандартсер-віс» відзначає свій перший маленький ювілей — рік із дня отримання атес-тата акредитації, виданого Національним агентством з акредитації України. Такий документ дає повноваження щодо інспектування тракторів, самохід-них шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і ме-ліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів від-повідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17020–2001.

Підрозділи Начальник підрозділу

Контактні телефони

№ 1 Київська область

Близнюк Петро Павлович (099) 431-58-35

№ 2 Волинська область

Дмитрук В’ячеслав Васильович

(067) 332-4427

№ 3

Оріхівський район Запорізької області

Шкроботько Олег Вікторович (099) 649-63-52

№ 4

Чернігівський район Запорізької області

Крижко Віктор Петрович

(050) 518-92-20(066) 815-96-26

№ 5 Одеська область

Редчиць Анатолій Леонідович

(050) 492-49-19

інспекція державного технічного нагля-ду починає свою історію в Україні від

дня ліквідації машинно-тракторних стан-цій і передання техніки, яка їм належала, у власність господарств. Запровадження державного нагляду за технікою було зу-мовлено відсутністю на той час у госпо-дарствах відповідної ремонтно-обслугов-чої бази та інженерно-технічних фахівців. Саме через інженерів-інспекторів поряд із контрольними функціями впроваджува-лася культура технічної експлуатації сіль-ськогосподарської техніки. Під час огляду машин особливу увагу приділяють надій-ності роботи гальмівних систем, систем освітлення та сигналізації, наявності й придатності до використання приладів контролю та безпеки, оцінюють гаранту-вання ними безпечного виконання робо-чих операцій і переміщень, а також без-печної роботи машиніста.

Із 2009 року функції перевірки технічного стану сільськогосподарської техніки під час проведення державних технічних оглядів покладено на суб’єктів господарювання, серед них зокрема й ТОВ «Агростандарт-сервіс», створене на ініціативу Національ-ної акціонерної компанії «Укр агролізинг». Керує цією організацією відомий фахівець агрогалузі Володимир Кульгавий.


теХоГЛЯд

НО

ВИ

НИ

техогляд дорожніх і сільськогосподарських машин спрощено

Кабінет міністрів України затвердив новий поря-док здійснення обов’язкового технічного контролю тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогос-подарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільгосптехніки, зокрема суттєво скоротив-ши кількість потрібних для цього документів.

Згідно з постановою уряду № 1201 від 16 лис-топада, розміщеною на урядовому сайті, для здій-снення контролю власник машини подає контроль-ному суб’єктові лише паспорт або інший документ, що посвідчує особу (чи документ, що підтверджує повноваження), а також реєстраційний документ на машину та квитанцію про оплату проведення контролю.

У порядку, що був чинним раніше, перелік потріб-них документів містив також копію довідки фізичної особи про присвоєння ідентифікаційного номера (для юридичної особи — завірену копію довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та ор-ганізацій України), протоколи перевірки технічного стану, свідоцтво тракториста-машиніста відповідної категорії, медичну довідку, квитанції про сплату по-датку з власників транспортних засобів.

Окрім того, згідно з новим порядком скасова-но талон про проходження техогляду, який закріп-лювався у правому верхньому куті вітрового скла машини та без якого не дозволялася її експлуатація.

Замість нього у правому верхньому куті закріплю-ється протокол про проходження техогляду, який складають щодо справної машини за результатами техогляду. Він містить дані про машину, її технічний стан та власника, завіряється підписом і печаткою.

Протокол не видають у разі невідповідності ма-шини вимогам до її технічного стану, виявлення невідповідності типу (марки) записам у реєстра-ційному документі, підроблення або відсутності ідентифікаційних номерів машини, державного но-мерного знака.

Інформація про проведення техогляду вноситься в уніфіковану автоматизовану систему.

Якщо під час перевірки технічного стану виявлено самовільні зміни конструкції або небезпечні невід-повідності, виконавець уносить інформацію в авто-матизовану систему, а також попереджає замов-ника про неможливість експлуатації машини. Після перереєстрації машини або усунення невідповід-ностей здійснюється повторний контроль.

Водночас у новому порядку відсутній пункт, згідно з яким машини, що не пройшли своєчасно техогляд, враховуються як несправні й у разі, якщо машина не проходила техогляд протягом п’яти та більше років, або встановлено факт її розукомп-лектування, або неможливо знайти її власника, її списують та знімають із реєстрації.

Техогляд, як і раніше, здійснюється раз на рік із 15 січня до 15 грудня. Перевірка відбувається від-повідно до вимог, установлених Міністерством аграрної політики та продовольства.

«Інтерфакс-Україна»

Сьогодні інспекційним органом ТОВ «Агростан-дартсервіс» організовано державний технічний огляд понад 2000 одиниць самохідної та причіпної техніки.

Потенційні технічні можливості, зокрема додатко-ве залучення комплектів обладнання для проведен-ня техог лядів, і професійні навички персоналу дають змогу якісного й своєчасного проведення значно біль-шої кількості технічних оглядів уже наявними силами та в перспективі допоможуть розширити виробничу сферу в інших областях (Хмельницькій, Харківській, Вінницькій) шляхом створення нових підрозділів.

Постійний контроль за виробничою діяльністю під-приємства здійснює відділ акредитації органів з інспек-тування Національного агентства з акредитації України, який очолює досвідчений фахівець Тетяна Ткаченко.

Своє майбутнє інспекційний орган ТОВ «Агростан-дартсервіс» бачить у співпраці з Державною інспек-цією сільського господарства Міністерства аграрної політики та продовольства України, на яку згідно з порядком здійснення державного контролю за до-триманням уповноваженими суб’єктами господарю-вання вимог до проведення обов’язкового технічно-го контролю тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і ме-ліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів покладено певні функції державно-го контролю. Конструктивне співробітництво держав-ного органу та суб’єкта господарювання дасть змогу врахувати численні звернення до Мінагропроду Укра-їни керівників головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій щодо потреби при-скорення проходження планових технічних оглядів та підвищення якості проведення їх.

Володимир Мурашко, заступник начальника інспекційного органу,

керівник із питань якості ТОВ «Агростандартсервіс»

Технічний інспектор підрозділу № 4 Віктор Горбачов (у центрі) разом із головним державним інспектором Чернігівського району Запорізької області Іваном Бабенком (ліворуч) проводять технічний огляд сільськогосподарської техніки СВК «Світанок»


З ПоКоЛіннЯ В ПоКоЛіннЯ

Традиційне професійне свято — День пра-цівників сільського господарства — у Націо-нальній акціонерній компанії «Укр агролізинг», як завжди, відзначали у теплій родинній ат-мосфері. Адже колишніх працівників галузі теж запросили на гостину, щоб святкувати разом, по-сімейному. Керівництво компанії гідно вшанувало ветеранів війни та праці, які віддали найкращі роки свого життя й набутий досвід розвиткові інженерної служби АПК.

Понад двісті ветеранів почули щирі приві-тання від керівництва «Укр агролізингу», а та-кож отримали подарунки, ще й комплекти жур-налів, де йдеться не тільки про розвиток галузі сьогодні, але й про будні рідної для них компа-нії «Укр агролізинг».

Та, мабуть, найціннішим подарунком для си-вочолих ветеранів була змога зібратися разом, поспілкуватися між собою, згадати роки своєї діяльності в сільському господарстві України, а до того ж іще й порадитися з керівництвом ветеранської організації щодо перспектив дальшої співпраці з «Укр агролізингом». Під час жвавої розмови його нинішні працівники за-охочували ветеранів висловлювати свої думки

стосовно розвитку агровиробництва, а самі прислухалися до порад старших колег, адже ті мають безцінний досвід.

Зі сльозами на очах вітали один одного ко-лишні колеги, які зараз на заслуженому від-починку, але постійно підтримують зв’язок із ветеранською організацією та Українською асоціацією аграрних інженерів, — колишній міністр радгоспів України Всеволод Іванович Федан, заступник міністра сільського госпо-дарства України Іларіон Мусійович Кравченко, заступники голови Держкомсільгосптехніки Олександр Іванович Іщенко та Василь Семено-вич Харченко, керівник Київської облсільгосп-техніки Тарас Денисович Голубенко.

За традицією хвилиною мовчання було вша-новано пам’ять ветеранів, котрі пішли з життя.

Велику вдячність та побажання успіхів ве-терани висловили керівництву компанії «Укр-агролізинг», яка залишається надійним партне-ром сільгосптоваровиробника щодо постачання вітчизняної техніки та обладнання.

Рада ветеранів війни та праці інженерної служби АПК

пРоФесійне свято зустріли з колегами



Ветерани колядували першимиПершими колядування в «Украгролі-зингу» почали ветерани інженерної служби агрогалузі. Вони, як і щороку, зібралися напередодні новорічних свят на вулиці Мечникова, 16а у Києві.

Зал заповнили сивочолі люди. Вони наче домови-лися: сьогодні жодних нарікань на хвороби та проб-леми — тільки приємні спогади й радісні вигуки. Про кожного ветерана в «Украгролізингу» подбали, приго-тувавши новорічний подарунок, щоб ніхто не пішов із порожніми руками.

В урочистій атмосфері стоячи вислухали присутні гімн інженерної служби. Теплі та щирі слова від ке-рівництва «Украгролізингу» почули ветерани від пер-шого заступника голови правління Євгена Ціпа. «Ми горді знову бачити вас у стінах Компанії, — сказав Євген Іванович. — Це велика приємність — не просто привітати вас зі святом, але знов і знов побачити са-мому, прочитати у ваших очах живу історію інженер-но-технічної служби нашої країни. Здавна відомо, що агрогалузь тримається на трьох китах – на техніці, на людях, які цю техніку виробляють, і на людях, які на цій техніці працюють. На інженерно-технічній службі зав жди лежить найбільша відповідальність. Ось і ваш досвід підтверджує: ви завжди були на передньому краї. І добре, що є нагода знову зустрітися тим, хто довгі роки працював разом, до того ж поділитися до-свідом та спогадами з молодими колегами. Хочеться побажати всім вам не просто доброго здоров’я, а ще й завжди такого ж бажання жити та блиску в очах, які ми бачимо ось зараз! За давньою українською тради-цією «Украгролізинг» каже всім ветеранам: через рік зустрінемося знову!»

Від імені організаторів свята привітав почесних гостей і генеральний виконавчий директор Україн-ської асоціації аграрних інженерів, голова ради ве-теранів Володимир Кульгавий. Він зокрема запевнив присутніх, що жодна скрута чи криза не змусить вете-ранські організації припинити активну роботу. Будь-які фінансові труднощі не перекриють можливостей для спілкування з тими фахівцями, які віддали аграр-ній галузі найкращі роки свого життя.



Надворі крутить веремія, свище,Ми з призьби тягнемось до вікон ближче,Гуртом гукаєм: «вам колядувати?»а звідтіля: «Не маю що давати!»

Ми знаєм, що нема у діда хліба.а каганець сумний у шибі кліпа.Та ми ніколи дідом не гордуєм,Ми дідові і так заколядуєм.

де взять йому для нас горіхів стільки?Зате чого дід не розкаже тільки,куди улітку з нами лиш не піде,Та й хто колядок нас навчить, крім діда?..

а дід, зворушений, виносить чемнов полумиску картоплю нам печену,Усіх припрошує: «Гаряча… з груби…Беріть, колядники, погрійте зуби….»

Що може ліпше бути в завірюху?Ми кидаєм її з руки на рукуі знов мчимо селом поміж хатами,і місяць попереду, як отаман.

Спливли літа і розгубили пам’ять,Які і хто виносив марципани намУ ту важку добу негоди й скрути,а дідову картоплю – не забути!

давно не бігаєм колядувативатагами від хати і до хати.а дід у новорічну ніч щорокуЗабуде усі справи і мороки,

Сидить і жде біля вікна до рану,чи не гука до нього хто з туману.У нього ж є сьогодні що давати, ‑чому ж ніхто не йде колядувати?

Володимир Федорович навів цікаву статистику щодо складу ветеранської організації інженерно-технічної служби. Нині в ній 220 членів. До речі, чотирьом із них уже більш ніж дев’яносто років!

Додали оптимізму та доброго настрою передноворічній урочистості обов’язкові для неї персонажі – Дід Мороз та Снігу-ронька. Зал нетерпляче очікував появи Василя Григоровича Гараніна, колишньо-го директора Дарницького дослідно-екс-периментального ремонтного заводу «Ук-рремтрест» (згодом завод «Агромаш»). В останні роки без його Діда Мороза таке свято навіть уявити вже неможливо! Цьо-горіч допомагала Василеві Григоровичу його дружина Марія Федорівна. Пролу-нали не лише традиційні віншування, але й чудові проникливі різдвяні вірші. Один із них, вірш Володимира Забаштансько-го «Колядники», на прохання ветеранів ми публікуємо у нашому журналі. А іншо-го знаного поета й свого колегу Георгія Грищенка присутні попросили почитати свої нові вірші – не лише задушевні, але й дуже актуальні, написані на злобу дня.

Закінчилася ця зустріч колядкою, яку заспівав увесь зал, благословляючи пе-ред Новим роком і Різдвом на добро та щастя дружну родину «Украгролізингу» й усю Україну.

кОЛЯдНики

Володимир Забаштанський


трАдИЦіЇ Й СВЯтА

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають власні традиції,

звичаї, обряди та свята, становлення яких відбувалося протягом багатьох століть.

Введення

Початок зимового циклу календарних свят най-більш виразно виступає 4 грудня, коли відзначається Богородичне свято Введення в храм Пресвятої Бого-родиці. Цей день у народі ще називають Третя Пре-чиста. Вважалося, що Введення відкривало собою зимовий святковий сезон.

Прислів’я, пов’язані з цим святом, розкривають прагнення хлібороба зазирнути в майбутнє, перед-бачити, якою буде наступна зима та як вона вплине на врожай: «Як Введення мостить мостки, а Микола забива гвіздки, то люта зима буде», «Як ляже глибока зима, готуй глибокі закрома», «Скільки на Введення води, стільки на Юрія трави», «Як на Введення вода, то буде в мисці молоко».

Українські селяни раніше добре знали, що можна й чого не можна робити цього дня: до Введення можна копати лопатою землю, а від нього до Благовіщення не можна, бо земля спочиває й на літо сили набира-ється, коноплі треба потерти до Введення, бо той, хто їх тре після цього свята, накликає бурю на поля, а на себе — від людей зневагу.

День святої Катерини

7 грудня християнський світ відзначає день пам’яті великомучениці Катерини.

В Україні ставлення до Катерини, як і до інших святих великомучениць, було особливим. Невипад-ково свято Катерини нази-вали святом дівочої долі. Сподіваючись на допомогу

святої, жіноцтво просило її про щасливий шлюб, про злагоду в родині.

У день Катерини дівчата «кличуть долю». Зібрав-шись в якійсь хаті, вони варять кашу із пшона та маку й опівночі, перед тим як заспівають перші півні, обгор-тають горщик новим рушником та прямують до воріт. Кожна з них вилазить по черзі на ворота, тримаючи в руках горщик із вечерею, й тричі гукає: «Доле, доле, йди до нас вечеряти!» Якщо в цей час заспіває півень, то, значить, «доля обізвалася», якщо ж ні, то «доля оглухла, не чує». Подекуди замість долі закликали судженого.

День святого Андрія

Великим зимовим свя-том, особливо важливим для молоді, був день Ан-дрія. Це свято відзначають 13 грудня та вважають днем пам’яті одного з дванадця-ти апостолів Христових — Андрія Первозванного.

В українській традиційній обрядовості з днем свято-го Андрія пов’язано комп-

лекс давніх ритуалів язичницького походження, що мали переважно любовно-магічне й аграрно-магічне спрямування.

Особливе місце поміж них займала обрядова гра «калита» («калата», «калета», «маланда», «маламай»). У ній брали активну участь не тільки дівчата, а й хлопці.

Збираючись на вечорниці, молодь пекла обрядо-вий хліб, здебільшого це був великий круглий корж із отвором посередині із житнього або пшеничного бо-

Українські народні зимові свята тазвичаї

Що може ліпше бути в завірюху?Ми кидаєм її з руки на рукуі знов мчимо селом поміж хатами,і місяць попереду, як отаман.

Спливли літа і розгубили пам’ять,Які і хто виносив марципани намУ ту важку добу негоди й скрути,а дідову картоплю – не забути!

давно не бігаєм колядувативатагами від хати і до хати.а дід у новорічну ніч щорокуЗабуде усі справи і мороки,

Сидить і жде біля вікна до рану,чи не гука до нього хто з туману.У нього ж є сьогодні що давати, ‑чому ж ніхто не йде колядувати?



рошна. Для «калити» зазвичай брали воду, настояну на пахучих травах, зокрема на любистку.

У ніч на Андрія було дозволено парубоцькі бешке-ти. І тому вранці дехто з господарів знаходив свого воза на даху клуні, а від хат, де жили дівчата на видан-ні, з’являлися стежки до їхніх залицяльників, позначе-ні буряковим квасом чи потрушені соломою.

День великомучениці Варвари

Великомучениця Вар-вара постраждала за віру в м. Іліополі (Фінікія) 17 груд-ня 306 року. За церковними джерелами, в VI ст. мощі святої великомучениці було перенесено в Константино-поль, а в XII ст. дочка візан-тійського імператора Олек-сія Комніна (1081–1118 рр.) княжна Варвара, беручи шлюб із руським князем Михайлом Ізяславовичем, перевезла їх у Київ, де вони перебувають у Володи-мирському соборі й нині.

У день Варвари — 17 грудня народний календар із деяким випередженням астрономічного (врахову-ючи різницю між старим і новим стилем, цей розрив становить п’ять днів) фіксував поворот сонця на літо. У багатьох місцевостях казали: «Варвара ночі урвала, дня доточила».

День святого Миколи

Значну роль у релігій-но-побутових традиціях українського дожовтневого села відігравав культ свя-тителя й чудотворця архі-єпископа Мірлікійського Миколи, день пам’яті якого православна церква від-значала двічі на рік: 19 груд-ня — «зимовий Микола» та 22 травня — «весняний».

Культ цього святого було надзвичайно поширено в Україні, бо святий Микола завжди вважався заступ-ником простого люду. Миколі молилися, вирушаючи в дорогу й потерпаючи від бурі на морі, під час хворо-би чи пожежі.

Напередодні 19 грудня влаштовувалися обхо-ди ряджених. Очолювана перевдягнутим Мико-лаєм група парубків обходила двори, роздаючи подарунки дітям — цукерки, фрукти, горіхи тощо, а неслухняним залишали палицю як пересторо-гу на майбутнє. Від Миколи вже починали готу-ватися до Різдва: кололи свиней, скуповувалися на базарі.

Святвечір

Вечір напередодні Різд-ва — Святвечір припадає на 6 січня та вважається магічним часом творення іншого, вимріяного буття. Звичні та буденні пред-мети й речі, за народни-ми повір'ями, набували чарівної сили, а господар ставав домашнім жерцем. Урочисто вносив він до гос-поди сніп, зазвичай житній, і ставив його на покуті — на врожай і достаток. Це був дідух (або ще дідочок, сніп-рай, коляда, колідник). Із застромленими у нього серпом та граблями він стояв аж до Нового року, мир-но сусідячи з іконами — святинями інших часів, іншої релігії.

А панувала у Святвечір кутя — головна обрядова страва. Як удасться кутя — буде крута ще й із верхом, то буде на ниві врожай, а в оселі — щастя. Поклавши в рукавицю гроші (щоб водилися), несе кутю на по-куть господиня, а діти під час цієї церемонії завзято мекають, мукають, іржуть, квокчуть, крякають, щоб усяка живність плодилася. І перша ложка куті була для бджіл — кидали її до стелі, щоб рої велися. Друга — для самого морозу, щоб, отак задобрений, він не чи-нив збитків, не морозив посівів і городини.

На святковому столі дванадцять страв, і геть усі пісні — солона риба, пісний борщ, вареники, греча-ники та пироги з капустою, грибами, квасолею, горо-хом, сливами, яблуками тощо. Зійшла вечірня зоря, й можна сідати вечеряти. Починали з куті. Повечеряв-ши, брав господар зі столу потроху кожної зі страв та ніс до хліва худобі.

Кутю давали куркам, щоб добре неслися. Це був і гостинець хрещеним батькам, бабі-повитусі, до-світчаній матері. Для предків, що в ці свята прийдуть у гості з того світу до живих, кутю залишали на столі на ніч.

Різдвяна ніч повнилася дивами: із криниці можна, згідно з повір’ям, напитися вина, треба тільки потра-пити до неї в цей час. Щоправда, цієї ночі, як ніколи, має силу й нечисть. Це проти неї клали на чотири краї столу зубочки часнику, засікав господар сокирою по-роги господарських будівель, примовляючи при цьо-му: «Згинь, щезни, нечиста сило!»

7 грудня наставало Різдво, й усе живе славило Ісу са Христа народженого.

«Благословіть колядувати!» — прохав «тичина» чи «береза» — ватажок парубочої громади. «Та просимо, колядуйте!» І лунала колядка — «Нова радість стала» або «Господарський двір на семи стовпах».

А ще на Різдво ходили з вертепом. Звичай цей, що виник під впливом католицьких релігійних містерій, по-ширено було переважно у західних областях України.



Святкували Різдво взимку, коли біліли сніги й тріща-ли морози. А за столами в хатах уже загадували на літо: намагалися раніше сісти вечеряти, щоб раніше жати, не дозволяли пити з відра, щоб не лину´в дощ серед жнив, і вірили, що задумане неодмінно здійсниться.

Різдво… Народилося нове сонце, народився Хрис-тос! Наші предки вірили їм обом, і це надавало їм сна-ги для тяжкої щоденної праці.

День святої Меланії. Новий рік. День святого Василя

13 січня встановлено свято на честь знатної рим-лянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх присвятила своє життя служінню Христові.

14 січня — свято на честь Василія (Василя) Вели-кого, архієпископа Кесарії Каппадокійської, що в Ма-лій Азії. Церковні джерела

характеризують його як аскета, богослова й ученого, який створив кодекс чернечого життя.

14 січня — перший день Нового року за старим стилем.

Найважливішими моментами традиційного ново-річного свята в Україні середини XIX — початку XX ст. були ритуальний стіл, щедрування й засівання (обхід домівок із поздоровленнями та побажаннями), воро-жіння, рядження, веселощі та забави.

Переддень Нового року своєю обрядовістю нага-дує переддень Різдва. Вечір у народі називався щед-рим або багатим, що пов’язано зі звичаєм готувати святковий стіл, на якому, на відміну від Святвечора, обов’язково були й скоромні страви.

На Новий рік, як і на Різдво, носили вечерю, але цьо-го разу не родичам і знайомим, а лише сільській бабі-повитусі. Характерною прикметою новорічного свята в Україні було щедрування — давній народний звичай церемоніального обходу хат із побажанням щастя членам родини й розквіту господарства. На відміну від колядування, обряд щедрування був завжди на Укра-їні справді народним, позацерковним — звідси його радісний, оптимістичний характер. Зранку 13 грудня з поздоровленнями ходили окремо хлопчики й дівчат-ка, що називалося «меланкувати», а ввечері зі щедрів-ками йшли по селу дорослі дівчата, співаючи:

Прилетіла ластівочка,

Сіла, пала на віконечко.

Щедрий вечір,

Добрий вечір,

Добрим людям

На здоров’я…

Висвітлюючи питання символіки й атрибутики аграр-но-календарних свят, треба зазначити, що українське село та робітниче місто у дожовтневий період не зна-ли звичаю новорічної ялинки. Як елемент традиційної новорічної обрядовості вона взагалі нехарактерна для східних слов’ян у минулому і була запозичена ними, очевидно, з Німеччини, де згадується вже в XVI ст.

За давніми народними уявленнями, ялинка втілю-вала в собі ідею рослинної або життєвої сили. Оздоб-лене весільне деревце, висота якого в окремих райо-нах України перевищує метр, дуже нагадує новорічну ялинку. Логічно припустити, що звичай виття гільця й прикрашання ялинки на Новий рік споріднені та бе-руть свій початок із тих часів, коли календарна й ве-сільна обрядовість становили ще нероздільне ціле.

Але найбільше Новий рік пов’язано з дівочими во-рожіннями про шлюб, що характерно й для інших єв-ропейських народів. Магічні дії цієї ночі багато в чому схожі з тими, які виконували на Катерини та Андрія.

Новорічна ніч, як і різдвяна, вважалася в народі ча-рівною, з нею було пов’язано чимало повір’їв. Воче-видь, під впливом християнства виникло уявлення про те, що в ніч із 13 на 14 січня «відкривається небо» і в Бога можна попросити що завгодно. Чимало різноманіт-них народних звичаїв та обрядів пов’язано зі святом Василя — Новим роком. Виразний аграрно-магічний зміст мав обряд «засівання», «посипання», поширений не лише в Україні, а й загалом у східних слов’ян.

На додачу слід зазначити, що українці не знали мі-фологічного персонажа, який символізував би Новий рік подібно до французького Пера Ноеля чи німець-кого Санта-Клауса. В українських казках і демонології зустрічається такий фольклорний персонаж, як Мо-роз, Морозко, Морозенко, — старий лисий дід із чер-воними губами та крижаними бурульками під носом, проте його не пов’язували з Новим роком. Образ Діда Мороза порівняно новий, він з’явився в російській лі-тературі XIX ст.

Водохрещі

19 січня — православне свято Водохрещі. Традиція святкувати водохрещі — Йорданське Водосвяття сягає перших століть хрис-тиянства. Склалися різні обряди освячення води. В Україні свято Водохрещі дуже шановане. Символіч-но освячену «йорданську» воду зберігали як велику святиню.

Вважається, що «йорданська» вода має велику силу. Святий Іван Златоуст писав: «На це свято опів-ночі всі, зачерпнувши води, приносять її додому та зберігають увесь рік. І діється диво: та вода не псу-ється від часу й через рік залишається свіжою».


СеЗон

Якщо випало багато мокрого снігу й він обліпив гіл-ки плодових дерев, існує ймовірність того, що вони зламаються під його вагою. Струшуйте сніг та переві-ряйте поставлені підпори. Кущам також може завда-ти шкоди значний сніговий покрив, якщо їх не зв’язати шпагатом або дротом. Під дріт підкладіть мішковину, згорнуту в кілька шарів, або товсту гуму, щоб не по-шкодити кору.

Розчищаючи стежки від снігу, використовуйте його для укривання квіткових культур, що зимують, укорі-нених живців, альпійської гірки, незимостійких чагар-ників, троянд, плодових і декоративних саджанців та молодих дерев. Наріжте живці плодових дерев для щеплення, зв’яжіть їх у пучки за сортами й зберігай-те в снігу або в підвалі, загорнувши нижні зрізи воло-гим піском. Живці зимостійких сортів краще зрізати в лютому-березні.

Оглядайте час від часу укриття рослин, насампе-ред троянд, клематисів та інших теплолюбних куль-тур. Якщо вітер пошкодив його, приведіть усе до ладу.

Перевіряйте, в якому стані овочі та фрукти, які ви поклали на зберігання, та вчасно позбувайтеся всьо-го того, що підгнило або зіпсувалося.

Піклуйтеся про кімнатні рослини й зимовий сад: стежте за дотриманням температурного режиму та за вологістю повітря, вчасно поливайте й піджив-люйте рослини (проте не забувайте, що взимку їхня потреба у воді та добривах знижується), протирайте листя, видаляйте сухі гілочки й листочки, оглядайте рослини для виявлення шкідників та проявів захво-рювань і, якщо не вдалося їх уникнути, застосуйте відповідні препарати.

Перевіряйте періодично стан кореневищ, коре-небульб, живців, які у вас зберігаються. Цибулини й

кореневища декоративних рослин слід оглядати двічі на місяць. У приміщенні, де їх тримають, температу-ра не повинна перевищувати 7 °C. Так, коренеклубні жоржини зморщуватимуться та всихатимуть, якщо в місці зберігання їх буде більш ніж 8–10 °C при низькій вологості. Для зниження температури частіше прові-трюйте сховище й періодично збризкуйте субстрат водою. Не допускайте пересихання чи перезволо-ження субстрату. На дотик пісок, торф або тирса мають бути вологі, але не мокрі, при стисканні з них не повинна крапати вода. Висока температура та вог-кість провокують появу гнилизни на коренеклубнях. Якщо ви помітили почорніння на кінцях бульб, уко-ротіть їх до здорової тканини. В інших місцях виріжте гнилизну чистим гострим ножем. Усю бульбу треба протруїти за допомогою препарату «Максим», а міс-ця зрізів — присипати товченим деревним вугіллям або змастити аптечною зеленкою. Субстрат змініть на свіжий і сухий.

Перевірте на схожість насіння квіткових культур та овочів, яке маєте. Навіть якщо термін придатності, за-значений на упаковці, скінчився, можна спробувати проростити насінини. Покладіть на блюдце складену вчетверо паперову серветку й змочіть її кип’яченою водою. Зайву вологу злийте, насипте насіння. Натяг-ніть на блюдце целофановий пакет і загорніть його, прикріпіть етикетку з назвою виду та сорту й постав-те в тепле місце з температурою 20–22 °C. Насіння таких культур, як агератум, бегонія, лобелія, ротики, мімулюс, бальзамін Воллера, петунія, портулак, тю-тюн, целозія срібляста, найкраще проростає на світлі з притіненням від сонця. А от сальпіглосису, флоксу Друммонда, шизантусу для проростання потрібна темрява. Не допускайте пересушування серветки.

У саДУ та на гоРоДі


СеЗон

Якщо через 20 днів насінини не проклюнулися, їх мож-на викинути.

Термін збереження схожості насіння деяких квітів:• чорнобривці, календула — 1–2 роки;• агератум, гвоздика, антиринум, хризантема,

шток-троянда, мак, ешольція — 3–4 роки;• петунія, шизантус — 4–5 років;• запашний горошок, люпин, квасоля — 5 років;• бальзамін, левкой, лобулярія, малькольмія, ама-

рант, целозія — 6 років.Складіть списки насіння овочевих і квіткових куль-

тур для весняного висівання. Варто скористатися каталогами та довідниками, щоб підібрати рослини, пристосовані до кліматичних умов вашої місцевості. Насіння з низьким відсотком схожості сійте навесні густіше. Майте на увазі, що насіння більшості бага-торічних і деяких однорічних рослин зберігає схо-жість не більш ніж два роки й купувати його про за-пас немає сенсу. Щоб уникнути розчарувань навесні, придбавайте насіння тільки в спеціалізованих мага-зинах, обов’язково читайте рекомендації на упаковці й особ ливу увагу зверніть на термін придатності.

Варто переглянути хімікати, що залишилися з ми-нулого сезону. Усі препарати з простроченим тер-міном придатності слід викинути. Зараз можна без поспіху підібрати ефективні хімікати та добрива. До речі, тримати всі отрутохімікати слід у спеціальній шафі, а якщо у вас є малі діти, то й під замком.

Узимку ви матимете також достатньо часу, щоб знай ти потрібну інформацію про садову техніку (газо-нокосарку, мотоблок, кущоріз тощо) в періодичних ви-даннях або в Інтернеті й вибрати найкращий варіант.

Складіть список усього того, що плануєте купити, та дотримуйтеся його при закупівлі. Вам потрібен

буде й ґрунт для розсади садових рослин та весня-ного пересадження кімнатних, обладнання для ви-рощування розсади, міні-теплиці, засоби боротьби зі шкідниками й хворобами, добрива, горщики, під-пори, ярлички та ін.

Щоб поглибити свої знання стосовно догляду за садом та городом, купіть книжки й журнали із са-дівництва та квітникарства, ландшафтного дизайну й т. ін. Довгими зимовими вечорами приємно посиді-ти в зручному кріслі з чашкою ароматного чаю та по-думати про те, яким ви хочете бачити свій сад, які нові рослини варто посадити в ньому, що ще треба купити для саду або ж виготовити власноруч…

Приваблюйте до саду птахів. Розвісьте годівниці з крупами й насінням, але не забувайте, що хлібом го-дувати диких пташок не рекомендовано. Насіння со-няшника має бути несмаженим, а сало для синиць — несолоним. Крилаті помічники, які облаш тувалися у вашому саду, знищать безліч комах-шкідників, до того ж веселий пташиний спів створить вам доб-рий настрій.

Не забувайте, що в пухкому снігу миші-полів-ки створюють цілу мережу ходів і можуть дістатися до кори саджанців та молодих дерев. Накидайте сніг під стовбури та обов’язково втоптуйте його широкою смугою навколо дерева, бо в промерзлій землі миші вже не можуть робити ходи, а на поверхню виходять дуже неохоче. Кору яблунь і груш гризуни особливо полюбляють, врятувати ж деревце з дуже пошкодже-ною корою непросто навіть для фахівця.

Якщо ж ви помітили сліди мишей у сховищі, вжи-вайте термінових заходів. Розставте мишоловки, розкладіть отруєні приманки або відлякувальні засо-би, наприклад гілочки бузини.


СеЗон

У перші дні січня й ми, й сад відпочи-ваємо. Проте варто зважати на погодні умови та

не забувати дбати про плодові дерева.Захищайте рослини від морозу й гризунів. Утоптуйте сніг нав-

коло рослин із низькою зимостійкістю, особливо молодих, підгортай-те пристовбурні круги дерев снігом. При цьому намагайтеся не знімати

сніг із газону та квітників. На суничних грядках сніг треба затримувати, а при теплій зимі з дощами – відводити зайву воду.

Запасайте мінеральні й органічні добрива. Рослинам вони доконечне потрібні. Міне-ральні добрива містять елементи живлення в доступній рослинам формі, отож діють швидко.

У січні посійте насіння пеларгонії зональної, гвоздики садової Шабо, бегонії, бальзаміну Воллера та шавлії блискучої у підготовлені заздалегідь горщики із грунтом. У цих рослин юве-

нільний період становить близько шести місяців, тому січневі посіви зацвітуть у середині літа. У цей час світла для розсади, яка стоїть на підвіконні, найчастіше буває недостатньо, через

те сходи витягуються, а справжнє листя з’являється із запізненням на занадто тонкому стеблі. Сіянці виростають слабкі, схильні до хвороб. Тому сходи в зимові й перші весняні місяці треба підсвічувати. Використовуйте для підсвічування лампи денного світла. Для розсади буде опти-мальним 12-годинний світловий день.

Чимало багаторічних квіткових культур потребують стратифікації (промороження) насіння. Це зокрема синьоголов, тирлич, еремурус, адоніс весняний, аралія гроноподібна й серцепо-дібна, астранція велика та мала. Посійте квіти в ящики й виставте в сад до весни, накривши чорною плівкою та присипавши снігом. Навесні при появі проростків плівку зніміть.

Переконайтеся в наявності тари для розсади. За потреби купіть пластикові горщики різного розміру, горщики з пресованого торфу, пластикові підноси й касети. Не за-

будьте, що перед висіванням насіння тару слід продезінфікувати. Якщо не вдалося заготувати ґрунт для розсади восени, треба його купити. Зробіть це вже в січні. Основні компоненти субстрату для висівання на-

сіння – торф і пісок. Згодом до суміші додають незначну кількість знезараженої землі. Знезаразити її можна, витримавши на

морозі. До висівання насіння зберігайте підготовлений ґрунт у закритому поліетиленовому пакеті.

що робити господареві в січні


Передплатити журнал успішного господаря «механізація сільського господарства» можна у будь-якому поштовому відділенні

Журнал приходитиме до тебе що два місяці й розповідатиме про:• новини аграрного ринку (що нового у галузі,

які проблеми «заїли» сільського господаря, чи допомагає йому влада, як дають собі раду господарі в інших країнах;

• досвід успішних господарств (чому інші вже отримують гідні прибутки, а ти й досі — ні);

• новітні технології (в ногу з часом: вести господарства по-старому — собі на збиток, сусідам на сміх);

• технологічні комплекси (немає користі від окремих машин та обладнання, майбутнє — за сучасними комплексами);

• ефективні фінансові інструменти (коли гроші не витрачаються, а працюють).

А також:• надасть погодні та астрологічні прогнози;• подбає про ваше добре здоров'я;• простежить за народним календарем;• розповість про ваші таланти та захоплення.

Твій журнал «мСГ» — це добрий порадник, авторитетний фахівець, цікавий співрозмовник

Передплачуй господарюй заощаджуй ставай успішним!

Передплатний індекс

90787126 60

грнЦіна на рік

Documents

Механізація сільського господарства