11

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ МИКОЛАЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИНАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР

ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕКСПЕРИМЕНТ:ШЛЯХАМИ ДОСВІДУ

МИКОЛАЇВ2009

22

У своїх руках ви тримаєтекнигу, що є своєріднимколективним портретом освітян м.Миколаєва і містить у собі об’ємнуінформацію про діяльністьекспериментальних навчальнихзакладів, які складають могутнійінтелектуальний і культурнийпотенціал нашого міста.Ця збірка – спроба сформувати,узагальнити і представити нашимколегам досвід педагогічнихколективів експериментальнихнавчальних закладів м. Миколаєва.Власною працею, видатними, творчими, інтелектуальними інауковими досягненнями, талантом управління тисячі педагогівзберігають і зміцнюють авторитет нашого міста.Сподіваюся, що це видання принесе вам користь, полегшитьспілкування, розширить коло ваших уявлень про навчальнізаклади міста і їх педагогів, стане незамінним довідником навашому робочому столі й прекрасним доповненням до вашоїбібліотеки.

Начальник управління освіти,Деркач Г.І.

33

Рубрика «Авторитетно»

В ХХІ столітті життя ставить нові вимоги перед самоюлюдиною

Василь Кремінь

- Як людина, яка вже багато років працюєв освітній системі, як оцінюєте стансучасної освіти в Україні? Наскільки вонавідповідає викликам сьогодення тавимогам ринку праці?- Я з великою шаною ставлюсь як доминулого, так і до сучасного нашої освіти.Я противник посипати і собі, і освітянамголову попелом, перекреслюючи всідосягнення української освіти. Ценепорядна критиканська позиція, що

ображає сотні тисяч освітян, які працюють в нашій країні. Зіншого боку, я чітко розумію, що нинішня освіта не задовольняєпотреби людини, суспільства і держави. І вихід не в тому, щобповертатись до попередньої системи - інша освіта була добра дляіншого суспільства, для іншого типу виробництва. Сьогодні ж,коли світ переходить до інформаційних технологій, коли в країнівідбуваються процеси переходу до іншого типу суспільнихвідносин, мати освіту попередніх часів - значить обумовитивідставання країни, її консервування у ХХ столітті. Цього ми неповинні допустити. До того ж, в ХХІ столітті життя ставить новівимоги перед самою людиною. Освіта повинна змінюватись і зметою підготовки конкурентоспроможної людини. Що я маю наувазі?Є декілька генеральних напрямків реформування освіти. Людиназараз вступатиме в життя за надшвидкої змінюваностінавколишнього середовища - техніка, технології, знання,інформація, міжлюдські відносини... Тобто людство вступає вінноваційний тип прогресу, і ми повинні готувати інноваційнулюдину - за типом мислення, культури, здатністю до інноваційноїдіяльності. Людину, готову змінюватись, творити інноваційнізміни. Це перше. Друге - ми повинні готувати людину, яка

44

використовувала б знання на практиці. Це слабка позиція нашоїосвіти: ми абсолютизуємо одну, безперечно, важливу функціюнавчального процесу - засвоєння знань, а недооцінюємо, якмінімум, дві інших функції — це навчити людину навчатисяпротягом життя, виробляти вміння і навички, а також навчитилюдину застосовувати свої знання в професійній, громадськійдіяльності, побуті тощо. У нас же дуже часто знання засвоюютьсязаради хорошої відповіді на іспиті, а не заради того, щобвикористовувати їх як основу, методологію поведінки людини. Вцьому відношенні я вітаю введення тестування при вступі (власне,під час мого перебування на посаді міністра МОНу булозапочатковане експериментальне тестування), але потрібнополіпшувати цю роботу. Коли ми в 2004 році приймали відповіднупостанову Кабміну, передбачали, що тестування буде введено внавчальний процес у школі. Вивчили 5-6 тем - вчитель дає по цихтемах тести. По-перше, діти би знали, що вчити потрібносистемно, а по-друге, вони б призвичаювались до тестовоїсистеми. Зараз же абітурієнт у визначальний момент у своїй долівперше зустрічається з тестуванням.Можливо, це ще не до кінця усвідомлено суспільством, але людинасьогодні поставлена в зовсім інший комунікативний простір - воназнаходиться в постійній контактній взаємодії з іншими. Вкожному випадку потрібно адекватно відповісти на ці контакти,щоб при цьому зберігати свою власну сутність, а тим більше бутиуспішним в житті і у своїй діяльності. Тому ми повинні готуватисамодостатню особистість, здатну усвідомлено ставитись дооточуючого середовища, свідомо вибудовувати власну життєвупозицію.Потрібно якомога швидше покінчити з авторитарноюрепресивною педагогікою, замінивши її толерантною,педагогікою співпраці. Не потрібна така школа, яка дванадцятьроків буде тримати дитину в умовах авторитаризму, формуючиносія авторитарних чи навіть тоталітарних цінностей.Освіта має бути зорієнтована на дитиноцентризм, максимальнонаближена до виховання дитини відповідно до конкретнихздібностей цієї дитини. Потрібно дати можливість дитинісамопізнати себе, допомогти їй саморозвинутися, і, ставшидорослою, вона максимально себе реалізує. Тоді і людина будещасливою, і суспільство буде динамічно розвиватися. Тому дуже

55

важливо зараз підготуватися до профільного навчання в старшійшколі. Я підтримую створення профільних ліцеїв.Ми повинні готувати глобалістську людину, здатну жити вглобальному світі, - від усвідомлення того, в якому світі вона живе,до вивчення мов. Потрібен мовний прорив у нашій освіті, тримови - повинно бути нормою для кожного випускника школи.І останнє - ми відповідальні за те, з якою системою цінностейдитина закінчує школу. Якщо вона засвоїла цінності минулого, товони будуть обмежувати діяльність вже дорослої людини. Миповинні вчити дитину бути самостійною, успішною, заможною,але чесно заможною, а не так, як більшість наших багатіїв. Миповинні вчити дитину бути патріотом. Бо поряд з глобалістськимипроцесами відбувається міжнаціональна конкуренціяпланетарного масштабу. Тільки держава, яка згуртує свій народ,зможе максимально захистити свої національні інтереси.Ольга РЕШЕТИЛОВА, «День» ( № 173, п’ятниця, 26 вересня 2008)

Управління інноваційними процесамиЛ. Ващенко

Управління інноваційними процесами є однією зі складовихзагальної системи управління освітою і тому діє в межах спільнихзаконів її розвитку. Спільним для всіх рівнів управління освітою є:прагнення подолати адміністративний стиль управління,мінімізувати бюрократичні зв’язки між рівнями управлінськоївертикалі, максимально підтримувати ініціативу тавикористовувати інтелектуальний і творчий потенціал педагогів,залучати вчених до вирішення нагальних проблем педагогічноїпрактики. Активність інноваційних пошуків у освіті зумовилапотребу виявлення шляхів регулювання цими процесами.Недостатня висвітленість у наукових дослідженнях питанняуправління інноваційними процесами в системі загальноїсередньої освіти на всіх рівнях керівної вертикалі деформуєпрактику впровадження педагогічних новацій (постановку таформалізацію ідеї, процеси організації, оцінювання),особливостей їх розгортання та проблем, що виникають у такихвзаємозв’язках. Ураховуючи такі підходи, необхіднопроаналізувати специфіку організації інноваційних процесів на

66

різних рівнях управління. Так, на інституційному(загальнодержавному) рівні управління інноваційними процесамиформується освітня політика, забезпечується нормативна база дляїї реалізації. Глибинна особливість освітньої політики, завизначенням В. Кременя, полягає в тому, що вона органічнопоєднує в собі політичні, соціальні, економічні та власне освітніаспекти. Тільки за такого підходу до освіти ми зможемо вивести їїза відомчо-галузеві бар’єри та надати їй сучасної сутності яксфери інтеграції та реалізації загальнонаціональних інтересів іпріоритетів нашої держави. Питання формування інноваційноїполітики в Україні та шляхів її реалізації знайшли відображення вокремих державних документах. Так, Комплексним планомзаходів розвитку загальної середньої освіти на 1999-2012 роки(Постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.99 р. № 348)передбачається розробити та затвердити регіональні програмирозвитку загальної середньої освіти; розробити та впровадитиефективні моделі управління загальноосвітніми навчальнимизакладами; забезпечити проведення наукових досліджень зактуальних проблем підготовки педагогічних кадрів, їх діяльностіта професійного вдосконалення. Загальними зборами АПНУкраїни прийнята Постанова (від 11.04.2003 р.) про необхідністьздійснити науково-методичне забезпечення підготовки вчителів доінноваційного пошуку.Рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від29.05.2003 р. затверджені «Середньострокові пріоритетні напрямиінноваційної діяльності галузевого рівня у сфері освіти»,запланована розробка прогнозів і програм розвитку освіти танауки план конкретних заходів із реалізації пріоритетнихнапрямів у сфері освіти, до яких віднесені: інноваційні технологіїнавчання, інтерактивні методи навчання з використаннямінформаційних технологій, створення комп’ютерно-орієнтованихметодів навчання з різних предметів і навчальних дисциплін,розробка й запровадження новітніх дидактичних моделей ітехнологій профільного навчання в загальноосвітніх навчальнихзакладах, розробка програмних засобів навчального та науковогопризначення, нових програм, підручників, посібників іметодичних розробок, у тому числі електронних, та ін.На Всеукраїнському форумі «Турбота про вчителя - надія намайбутнє», який відбувся 24.05.2005 року, були рекомендовані новістратегічні напрями освітньої політики, зокрема формування

77

потенціалу освіти, відповідність освіти сучасним умовам; якістьосвіти, інформатизація освіти, стандартизація освіти,фінансування освіти. Змістовий аналіз цих напрямів дозволяєконстатувати, що за межею нової стратегії розвитку освіти вУкраїні залишаються проблеми інноваційних трансформаційгалузі, які повинні пронизувати всі освітні процеси та діяльність їїсуб’єктів. Поширення інноваційного руху в українській ізарубіжній освіті, тенденції реформування школи в контексті змінпотребує державної підтримки та необхідності розвиткурегулятивної політики розгортання інноваційних пошуків.Нормативно-правову базу інноваційних процесів у освітіскладають: Конституція України (1994), Конвенція про правадитини (ратифікована постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.91),Національна доктрина розвитку освіти (2001), Державна цільовакомплексна програма «Учитель» (1998), закони України «Проосвіту» (1996), «Про загальну середню освіту» (1999), «Проінноваційну діяльність», «Про наукову і науково-технічнудіяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Пронауково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічнуекспертизу» та інші законодавчі акти.Отже, держава, Міністерство освіти і науки України, науковіустанови в галузі освіти утверджують курс її інноваційногорозвитку шляхом підготовки нормативно-правової таметодологічної бази, створення відповідних концепцій і положень,що дає можливість здійснювати науковий вплив на формуваннястратегії галузевого розвитку. У такий спосіб забезпечуєтьсятеоретико-методологічна основа для інноваційних процесів упедагогічній теорії та практиці.Безпосередню нормативну підтримку педагогічних ініціатив іреалізації інноваційних процесів забезпечують Положення прямоїдії «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності»(Наказ МОН України від 17.11.2000 р. № 522) та «Проекспериментальний загальноосвітній навчальний заклад» (НаказМОН України від 20.01.2002 р. № 114).Положення Міністерства освіти і науки України розроблено зметою «упорядкування інноваційної освітньої діяльності в системіосвіти». У документі передбачені етапи організації інноваційноїдіяльності, суб’єкти інноваційної ініціативи, механізми прийняттярішення з організації та проведення експерименту, порядокприйняття рішення про розширення бази, внесення змін до

88

програми дослідно-експериментальної роботи, припинення(завершення) експерименту, розкрито механізми поширення тазастосування інновацій у системі освіти, виявлено передумовиапробації, механізми масового поширення інновацій у системіосвіти, з’ясовано засоби зберігання інформації про інновації та їхзастосування в системі освіти; передбачено джерела фінансуванняінноваційного пошуку.Чинним Положенням визначено рівні інноваційної освітньоїдіяльності: всеукраїнський, регіональний, рівень окремогонавчального закладу та закладу післядипломної освіти. У п. 1.5.Положення підкреслюється, що інноваційна освітня діяльністьрегіонального рівня може здійснюватись у системі освітиокремого регіону (Автономної Республіки Крим, області, м. Києваабо Севастополя) і передбачає: апробацію інновацій, розроблениху ході експериментів регіонального рівня; експериментальнуперевірку продуктивності й можливості застосування інновацій(крім всеукраїнського рівня). Цим положенням регіонамнадається відповідна автономність у реалізації інноваційнихпроцесів, що свідчить про підтримку державою регіональнихосвітніх ініціатив.Важливими для реалізації інноваційних процесів у регіоні євизначення умов, серед яких: керованість інноваційноюосвітньою діяльністю; готовність суб’єктів освіти (учителів,вихователів, керівників, управлінців та ін.) до інноваційноїроботи.Чинним Положенням утверджується право органів управлінняосвітою регіонального рівня на затвердження «інноваційноїініціативи». На всеукраїнському рівні це право належить президіїАкадемії педагогічних наук України. Розглядаються умови таправила формалізації соціально-педагогічної ініціативи.У п. 1.6. Положення розкриваються основні напрямиінноваційного пошуку на рівні окремого навчального закладу тазакладів післядипломної освіти, зокрема статус(експериментальний навчальний заклад), форми контролю ходу йрезультатів дослідно-експериментальної роботи.Отже, на державному рівні за школою визначається право напошуки нових нетрадиційних підходів до організації шкільногожиття. При цьому зміцнюються відносини між наукою тапрактикою: перша на основі теоретичних положень створюєприкладні програми для подолання практичних проблем

99

конкретної школи, натомість, освітяни-практики опановують новіметоди професійної діяльності, насамперед пошуку таексперименту.Об’ємним і змістовним у Положенні є розділ 2.8 «Прийняттярішення про розширення бази, внесення змін до програмидослідно-експериментальної роботи, припинення, завершенняексперименту». Особливо важливим, з нашого погляду, єпередбачення в Положенні системи мотиваційних заходів,зокрема право суб’єктів інноваційного процесу на творчувідпустку тривалістю до трьох місяців.З точки зору педагогічної практики інноваційної роботи,найскладнішим моментом у «житті» нової ідеї виступаєможливість її широкого й системного використання, колинововведення набуває технологічних рис, здатних ефективновідтворюватись у будь-якому освітньому середовищі. Право намасове поширення інновації приймається МОН України на основіекспертизи Науково-методичної ради. Відповідно, і використанняосвітянами інновацій можливе лише згідно з рекомендаціямиМОН України.Одним із державних документів, що також регламентуютьінноваційні процеси у школах України, є «Положення проекспериментальний загальноосвітній навчальний заклад». Згідно зним «експериментальнім навчальним закладом називають такийзагальноосвітній навчальний заклад, у якому проводитьсяексперимент із перевірки результативності та можливостізастосування освітніх інновацій».Певною мірою цей документ дублює окремі положення, викладенів попередньому. Скажімо, п. 2.5.7 і п. 2.6.8 попередньогоПоложення надається статус експериментального навчальногозакладу тим загальноосвітнім навчальним закладам, якіздійснюють інноваційну діяльність. Натомість, новим у цьомуПоложенні є розділ 4 «Особливості управлінняекспериментальним загальноосвітнім навчальним закладом» дебезпосереднє керівництво за інноваційну педагогічну роботупокладається на директора загальноосвітнього навчальногозакладу, а загальне управління — на органи управління освітою,що видають наказ.Однак, важко погодитися з п. 4.3, де зазначено, що безпосереднєуправління експериментом у загальноосвітніх навчальнихзакладах здійснюється автором заявки, науковим керівником і

1100

директором. На нашу думку, автор і науковий керівникздебільшого не є штатними працівниками загальноосвітньогонавчального закладу. Тому вони не можуть нести юридичноївідповідальності за якість освіти, а, отже, безпосередньо керуватибудь-якими процесами у школі: вони можуть давати консультації,здійснювати функції координаторів експериментального процесу.Аналіз наукової літератури про рівні управління інноваційнимипроцесами в загальній середній освіті дає підстави для виявленняпріоритетних напрямів освітніх нововведень. Ми поділяємопогляди О. Савченко на те, що на інституційному рівніформуються «дві домінанти управління інноваційними процесами:запровадження державних стандартів і особистісно зорієнтованихметодичних систем». При цьому «на всіх рівнях має реалізуватисьпоетапний підхід до створення науково-методичного супроводуінноваційного процесу, щоб досягти цілісності, оптимальногоспіввідношення зовнішнього та внутрішнього управління тасамоуправління з поточним коригуванням результатівуправлінської діяльності».Відтак, зміст поетапного управління інноваційними процесами наінституційному рівні складається з:• організації засвоєння вчителями, керівниками школи новихцілей і нових професійних знань;• вивчення готовності керівників школи й учителів дозапровадження нових програм, підготовка методичногозабезпечення нових інтегрованих предметів;• запровадження нового змісту та форм управлінської діяльностіна рівні школи;• виявлення оцінки можливостей школи з точки зору доцільностізміни її статусу, структури й кадрів;• індивідуальної роботи з учителями, усебічного вивчення причин,які ускладнюють запровадження педагогічних інновацій;• удосконалення організаційної та професійної культури школи.Регіональний рівень управління інноваційними процесамиУправління інноваційними процесами в регіоні розглядаєтьсянами як один із напрямів теорії та практики управління освітою,що інтенсивно розвивається на основі загальнотеоретичнихположень, розробляє спеціальні моделі й методи з підвищенняефективності реалізації освітніх новацій.Слово регіон походить від латинського regio, regionis, що вперекладі означає область, округ. Відтак, регіон розглядають як

1111

певну територіальну одиницю (район, область, зона), щовирізняється з-поміж інших таких же одиниць специфічнимирисами (географічними, геологічними, етнографічними,економічними та ін.).Дослідження регіональної специфіки управління інноваційнимипроцесами здійснювалось нами з урахуванням двовекторноїспрямованості розвитку сучасної освіти. Перший вектор указує нарозгортання регіональної освіти в напрямку формування цілісногозагальнонаціонального простору. Другий вектор спрямований настворення власне регіонального характеру освіти.Співвідношення загальнодержавного та регіонального залежить, зодного боку, від нормативно-правової забезпеченості, визначеноїдержавної політики галузі, державних стандартів освіти тастворення соціально-педагогічних і організаційно-економічнихумов для варіативної освіти, з іншого.У межах такої двовекторної спрямованості розвитку регіональноїосвіти, за висновками Е. Днєпрова, управління інноваційнимипроцесами формує інноваційне середовище, соціально-педагогічне значення якого полягає в тому, що: створюютьсяпрообрази освітніх інститутів відкритого громадянськогосуспільства, дієвим фактором стає вирощування освітньоїспільноти, формування професійного товариства в освіті,виникають конструктивні соціально-технологічні механізми, якіпереводять реформу й сам розвиток освіти в нову, інноваційнуякість, механізм постійного та стійкого оновлення освіти.Регіональне управління як суб’єкт загальнодержавної системиосвіти в організації інноваційних процесів покликанийзабезпечувати розвиток освіти в окремому регіоні, створюватиумови для впровадження та реалізації освітніх нововведень упрактику шкільного навчання та виховання, пошуку доцільнихмеханізмів управління цими процесами. Крім означеноїпопередньо нормативної бази як основи управлінняінноваційними процесами на загальнодержавному рівні, уконтексті регіонального управління важливими є такі законодавчіакти: Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні»,підписаний Президентом України 21 травня 1997 р., Закон України«Про місцеві державні адміністрації», прийнятий ВерховноюРадою України у травні 1997 р., «Типове Положення проуправління освіти обласної, київської та Севастопольської міської

1122

державної адміністрації» (Постанова Кабінету Міністрів Українивід 18.03.96, п. № 327).Згідно з чинними нормативними актами, за регіональнимиорганами управління освіти закріплюється право напрогнозування та розробку регіональних програм розвитку освіти,залучення наукових сил до реалізації перспективних завданьосвіти, що загалом створює правове поле для підтримки соціально-педагогічних ініціатив на регіональному рівні.Проблеми регіональної системи освіти, принципи регіоналізаціїзнайшли відображення у працях сучасних учених (М. Артюхов,М. Дарманський, Г. Єльнікова, Б. Жебровський, Л. Калініна,В. Кваша, Г. Тимошко, В. Проданов та ін.). У цих дослідженняхпоняття «регіональна освіта» розкривається як узгодженістьзагальнодержавних і регіональних стратегій і пріоритетів,подолання розриву між освітніми можливостями різних регіонів.Водночас розвиток регіональної освіти — це формуваннясамостійної регіональної політики, розробка та апробація новихмоделей управління освітою регіону, упровадження системимоніторингової методики вивчення та аналізу стануфункціонування регіональної освіти, перехід від моноосвітньоїсистеми до полікультурної освітньої різноманітності, можливостіформування цілісної регіональної стратегії розвитку освіти.Як територіально визначена освітня система, за визначеннямБ. Жебровського, регіон об’єднує діяльність усіх загальноосвітніхнавчальних закладів, які до нього належать, а також взаємодіючі зними відомства та організації в єдиний освітній простір міста.Ознаками освітнього регіону як цілісності виступають такічинники:• наявність єдиної освітньої політики;• узгоджена діяльність різних відомств і управлінь (освіти,культури, правового забезпечення, соціального захисту та ін.) наоснові загальнолюдських цінностей і цілей освіти;• концептуалізація освітньої діяльності на основі ідей особистіснозорієнтованого підходу, свободи вибору засобів його здійсненнякожним загальноосвітнім навчальним закладом;• перехід від управління діяльністю загальноосвітніх навчальнихзакладів до управління культурно-освітніми й інноваційнимипроцесами, які впливають на загальнокультурне та інтелектуальнесередовище міста в цілому;

1133

• утвердження й розвиток державно-громадських формуправління освітою в регіоні.Утвердження регіонального підходу в розвитку освіти даєможливість, з одного боку, ураховувати регіональні особливості(історичні, культурні, соціально-економічні та ін.) у змісті,організації освітнього та навчально-виховного процесів, з іншого -розширювати мережу навчальних закладів різних типів і зрізними освітніми послугами для забезпечення зростаючих потребсуспільства в отриманні якісної освіти. Відтак, регіональнасистема освіти як організаційна структура, що знаходиться навідповідній території та віднесена до соціально-економічноїсистеми відповідного адміністративно-територіального регіону,дає можливість найповніше забезпечити неперервність освітиособистості.У межах державної політики регіоналізація освіти сприяєзбереженню оптимального співвідношення та розвиткунезалежності регіонів, забезпечує дієвість глобальних тенденційрозвитку освіти в країні та в міжнародному просторі в контекстісвоїх регіональних програм розвитку. Регіональний підхід у освітізближує місцеві органи влади з реальним життям школи, мобілізуєматеріальні та інтелектуальні ресурси. Саме на регіональному рівніможливо протистояти впливу анти культурі, обґрунтовано, зурахуванням соціально-педагогічного контексту, запроваджуватизарубіжний інноваційний досвід. Взаємодіючи з різнимисоціальними та громадськими інституціями, регіональна системаосвіти створює передумови для реалізації педагогічнихнововведень, чим сприяє формуванню своєрідної системи освіти.У нашому дослідженні регіоналізація освіти розглядається якпринцип модернізації всієї системи, оскільки на основіпрограмно-проектного підходу та з урахуванням регіональноїспецифіки створюються нові моделі управління. Практичнийдосвід розвитку столичного регіону України дозволяєстверджувати, що на основі таких моделей формується ціліснасистема, в якій:• узгоджуються державні стандарти з регіональним компонентомосвіти;• започатковуються умови для розвитку мережі навчальнихзакладів різних типів і форм власності;

1144

• створюється дієвий зв’язок між органами управління освітою тапідпорядкованими загальноосвітніми навчальними закладами,освітніми установами, районними (міськими) відділами освіти;• нової якості набуває науково-методична база регіональноїсистеми освіти, що сприяє й підтримує своєрідність таунікальність педагогічного досвіду в регіоні, забезпечує реальніумови для поширення інноваційного досвіду.Адміністративно-організаційними та нормативними умовамиінноваційного пошуку в Київському регіоні (водночас іздержавними документами) є «Положення про порядок організаціїта здійснення експериментальної педагогічної діяльності» (НаказГУО КМДА № 22 від 20.08.1997 р.), де передбачені суб’єктиінноваційного пошуку, визначені засоби формалізації соціально-педагогічної ініціативи тощо.Цей наказ адміністративно започаткував розгортанняекспериментального педагогічного дослідження в системішкільної освіти столичного регіону. Головними цілями управління інноваційними процесами в регіонівизначено:• розробку стратегії розвитку освіти регіону;• прийняття стратегічних рішень про управління інноваційнимипроцесами;• науково-методичне й організаційне забезпечення процесузапровадження державних стандартів та особистіснозорієнтованих методичних систем;• створення системи підготовки освітян до роботи в інноваційномусередовищі;• ресурсне забезпечення інноваційних процесів;• здійснення контролю й оцінювання результатів інноваційногопошуку;• поширення інноваційного продукту;• аналіз ефективності вертикальних і горизонтальних зв’язків умежах управління інноваційними процесами.Основна функція управління нововведеннями в освітньому регіонісприяє: забезпеченню конституційних прав громадян України наосвіту відповідно до їхніх потреб і запитів, виконанню єдиноїдержавної політики в освіті з урахуванням національно-культурної, соціально-технологічної, економічної, демографічноїспецифіки регіону, соціальному захистові психічного тафізичного здоров’я суб’єктів інноваційного пошуку (насамперед

1155

школярів і педагогів), забезпеченні гарантій у випадку соціально-педагогічних змін. Ми поділяємо думку вчених про те, що процесуправління нововведеннями в регіоні передбачає впровадженняновацій управлінського типу. Новації в управлінні освітоюздійснюються через визначення нових функцій управлінськоїдіяльності, що зумовлено утворенням нових управлінських зв’язківі відносин. Метою управлінських новацій є приведенняуправління у відповідність до об’єктів управління, що змінюються.Ураховуючи залежність змін від економіко-територіальних,соціально-культурних, технологічних та історичних чинників,управління узгоджується саме з ними. Такий підхід забезпечуєрегіональну специфіку управління, що робить його гнучким,динамічним, дієвим, адекватним і мобільним до сучасних змінсуспільства загалом і регіону зокрема.Основними параметрами, що відтворюють специфіку управлінняна регіональному рівні, М. Дарманський називає соціокультурнетло, де віддзеркалені культурні традиції та соціальна ситуація.Учений підкреслює, що «неможливо і недоцільно зберігати єдинууніфіковану систему управління народною освітою на територіяхз різними соціокультурними ситуаціями, які мають різні рівнісформованості освітніх запитів, різні завдання освіти, різнийрівень забезпеченості матеріально-технічної бази, різніможливості додаткових асигнувань».Соціально-технологічні виклики суспільства вимагаютьприскорення впровадження освітніх новацій, що, у свою чергу,активізує процеси розвитку освіти. Тому так важливо, щобрегіональні управління освітою самостійно вирішували питаннявибору нових форм управлінських структур, що спрямовують цейрозвиток. Натомість, як у практиці, так і в наукових дослідженняхвідсутні рекомендації з організації інфраструктур інноваційноготипу. Це зумовлює ігнорування експертизи, методів моделюваннята екстрополяції, відповідних соціологічних досліджень, тобто тихмеханізмів збору інформації, на підставі яких приймаєтьсяуправлінське рішення про необхідність і практичну доцільністьстворення нових структур та їх кадрового забезпечення.Відтак, В. Лазарєв і представники його наукової школипереконані, що організація нових структур в управлінні освітоюрегіону вимагає вивчення й аналізу поглядів різних фахівцівтрадиційних управлінських структур, керівників загальноосвітніхнавчальних закладів педагогів, а також представників учнівського

1166

та батьківського самоуправління. Доцільним при цьомувважається використання методу нормативно-аналітичногопроектування, коли припускається вибір нового варіантууправлінської системи з урахуванням комплексу наявнихнормативів (зміст функцій управління освітою, чисельністьпрацівників, оплата їх праці, тип управлінських структур тощо).Аналіз наукових досліджень із питань регіонального управлінняосвітою свідчить про те, що інноваційний пошук в управліннінеобхідно здійснювати з урахуванням специфіки соціально-економічного та культурного розвитку регіону, технологічнихдосягнень, формалізації нових ідей у програмах і проектах. Прицьому важливо враховувати потреби формування інформаційної,організаційної, матеріально-технічної, науково-методичноїінфраструктур для підтримки нововведень. Учені рекомендуютьстворення лабораторій, науково-методичних центрів, психолого-соціологічних служб, центрів інформатизації та комп’ютеризації,навчально-науково-виробничих комплексів тощо. Такі службипідтримки нововведень дозволять зробити перші узагальненнядосвіду інноваційної управлінської діяльності в усіх регіонахУкраїни.Суттєвою ознакою інноваційного освітнього простору регіону єпостійне самооновлення: виникнення в його інфраструктуріпідрозділів, що реалізують принципи інноваційної політики,сприяють становленню шкіл інноваційного типу, започатковуютьнові форми співробітництва в управлінні освітою тощо. Важливо,що інноваційне середовище освітнього регіону, яксаморозвиваюча освітня система, має аналогічні з інноваційнимипроцесами властивості дифузії, тобто здатність водночасзмінювати себе та навколишнє середовище. Практикарегіонального управління свідчить про те, що розширення обсягуосвітніх послуг для забезпечення постійно зростаючих потребмешканців великого міста в якісній освіті відбувається саме зарахунок упровадження інноваційних програм і проектів.Основним засобом залучення загальноосвітніх структур різнихтипів і форм власності, координацію їх взаємодії в єдиномуінноваційному просторі регіону забезпечує система управлінняінноваційними процесами.Так, розвиток інноваційного середовища в столичному регіоніздійснюється шляхом організації центру експериментальноїпедагогіки, структурними підрозділами якого є: інформаційно-

1177

аналітичний, підрозділи з організації прикладних досліджень імоніторингових досліджень. Особливого значення в контекстідосліджуваної проблеми набуває питання управління розвиткомосвіти в регіоні. Ураховуючи, що впровадження новаційпередбачає відповідні зміни, важливо виокремити саме ті зміни,які забезпечують розвиток освіти. Так, доведено, що циклічневідтворення постійної системи функцій, відсутністьзакономірності у змінах (випадковий характер інноваційнихпроцесів), відсутність лінійного внутрішнього взаємозв’язку міжетапами інноваційного процесу та інше - не сприяють розвитку.А. Пригожин уважає, що складно організованим системам неможна нав’язати шляхи розвитку, які не визначаються їхвнутрішніми потребами, ефективний розвиток може визначитисьі відбуватись випадково, для успішного розвитку системинеобхідне погодження темпів розвитку всіх її частин, суб’єктівуправління цим розвитком і дій цих суб’єктів.Американський учений М. Фуллан, досліджуючи питання змін ушкільній освіті, зазначає, що «вплив на зміни потребує бачення:взаємозв’язків, а не просто причинно-наслідкових ланцюгів,процесу змін, а не його фрагментів. Метою стає формуваннязвички до переживання процесу змін і міркувань про нього, якпро серію динамічних, складних феноменів, які накладаютьсяодин на одного. Як тільки ми розвинемо мову нелінійної системи,виникне нове уявлення про зміни».Відомо також, що розвитоксистеми може відбуватися шляхом вирішення внутрішніхпротиріч (або тих, що знаходяться на межі) за рахунокпривнесення нових змін чи нового структурування системи. Цедає змогу виявити чинники розвитку в межах структурнихкомпонентів системи. До них В. Загвязинський відносить:зовнішні зміни, зміни мотивації суб’єктів інноваційного пошуку,структурно-змістові зміни, нові управлінські підходи, зміни всистемі зовнішніх взаємозв’язків.Отже, визначаючи феномен розвитку як чинник змін цілейсистеми, умов, способів їх реалізації, управління розвиткомсистеми шкільної освіти регіону в умовах інноваційнихперетворень розглядається як процес, що забезпечуєвзаємозв’язок усіх компонентів системи, реалізується через новіуправлінські функції (розробка інноваційної політики, вивченняпроцесів функціонування й розвитку системи на основімоніторингових досліджень, організації експертизи нововведень,

1188

виявлення та підтримки освітньої ініціативи, «вирощування»новацій на основі попереднього інноваційного досвіду тощо). Цесприяє переходу системи від одного якісного стану до вищого зметою задоволення різноманітних освітніх інтересів і потребособистості на основі максимального використання наукового,культурного, економічного потенціалу регіону.Управління розвитком шкільної освіти відбувається на основіврахування сучасних тенденцій освіти, узагальненняінноваційного досвіду, аналізу ресурсних можливостей регіону.Водночас важливо передбачати корекцію цілей і завдань,проводити експериментальну перевірку ідей; давати експертнуоцінку варіантам управлінських рішень, розробляти прогностичнімоделі, створювати оптимальні умови праці для інноваційногопошуку.Вибір розвивальної стратегії в управлінні освітою регіону створюєпередумови для формування інноваційного середовища.Інноваційне освітнє середовище розглядається як сукупністьнормативних, соціально-педагогічних, науково-методичних таорганізаційних умов для розвитку регіональної системи освіти.Характерними ознаками цих умов виступають:• наявність стратегічних напрямів розвитку на основі інноваційноїполітики;• єдність цілей і культурно-освітніх цінностей у системіінноваційного пошуку;• поєднання варіативних підходів у змісті навчання й виховання зінваріантними, зумовленими державними стандартами;• розробка моделей розвитку загальноосвітніх навчальних закладіві нових організаційних структур управління;• створення дієвої та мобільної системи підготовки суб’єктівосвітньої діяльності до роботи в інноваційному середовищі;• наявність прогностичних цілей розвитку освіти регіону.Забезпечення умов управління інноваційними процесами в регіонідосягається цілеспрямованою діяльністю керівної системи, щовиражена конкретними діями, зокрема:• проведенням аналізу діагностичних даних оцінювання реальногостану розгортання інноваційних процесів в освіті регіону,виявленням основних протиріч, які негативно впливають наосвітні процеси, дестабілізують систему;•вивченням ресурсних можливостей для забезпеченняефективного перебігу інноваційних процесів (наявність програм

1199

розвитку освіти регіону, загальноосвітніх навчальних закладів,інших інноваційних проектів і програм, методичні рекомендації зрозробки та реалізації програм і проектів прикладного значення,інформаційне, науково-методичне, організаційне, кадрове,матеріально-технічне, фінансове та інші форми забезпечення);• розробкою критеріїв ефективності інноваційних процесів тауправління ними;• створенням управлінських інфраструктур для забезпеченнянауково-методичних та організаційних умов реалізації освітніхнововведень.Управління нововведеннями здійснюється на основіфункціонування його процесів (як основних, так ізабезпечуючих), які розглядають у двох аспектах: 1) якзавершений цикл дій, що віддзеркалює певний зміступравлінського впливу; 2) як операції, дії суб’єкта управління, щовідповідають стадіям управлінського циклу. Функції управлінняосвітою є змінною величиною, оскільки вони детермінованізмінами в суспільстві. Динаміка функціональних змін в управлінніосвітою має безпосереднє відношення до функціональної системитрадиційного менеджменту та ґрунтується на ідеї розподілууправлінської діяльності (управлінських повноважень) наспеціальні види кваліфікованої праці або універсальні напрямидіяльності, виконання яких у певній послідовності забезпечуєузгоджену роботу всієї організації.Зміни функцій управління детерміновані динамікою змінностівидів управлінських дій. Традиційні функції поповнюютьсяфункціями, важливими для інноваційного пошуку. Про цесвідчить сама логіка змін. Якщо в 70-х роках управління освітоюздійснювалось у межах виконання таких функцій, як планування,організація, контроль і координація, то в наступні, 80-ті та 90-тіроки функціональний склад управління освітою помітнорозширюється (відповідно з’являються інформаційна, аналітична,планова, організаційна, контрольна функції; інформаційно-аналітична, мотиваційно-цільова, планово-прогностична,організаційно-виконавська, контрольно-діагностична, орекційно-регулятивна функції).У дослідженнях кінця 90-х років (Л. Калініна, О. Зайченко,Ф. Ковкіна, Н. Ковш, М. Поташник, Ф. Штикало та ін.) доситьповно, з урахуванням вимог до функціонування ости відображеніфункції регіональних і районних управлінських структур. У

2200

контексті інноваційного пошуку вони розширюють можливостісуб’єкта й об’єкта управління з урахуванням специфіки йогодіяльності та рівня розвитку.Необхідність оновлення функцій управління освітоюдетерміновані:• соціально-економічними можливостями розвитку регіону тадемографічною ситуацією:• високим рівнем суспільних потреб у якості шкільної освіти;• наявністю ресурсного забезпечення для реалізації освітніхпроектів і програм інноваційного типу;• необхідністю приведення у відповідність до науково-методичнихта організаційних вимог інноваційного досвіду в регіоні;• результатами інноваційного досвіду та рівнем розвитку закладівосвіти регіону;• потребою вдосконалення системи освіти регіону на засадахінноваційного розвитку.Вищевикладені передумови є реальною основою для виявлення таобґрунтування функцій управління освітою, які були б спрямованіне стільки на функціонування системи освіти регіону, скільки назабезпечення її розвитку. Тому, ураховуючи результатидосліджень, проведені в останнє десятиліття, а також власнийдосвід автора в управлінні інноваційними процесами у столичномурегіоні, нами виявлено та обґрунтовано функціональний складдіяльності, необхідний органам управління освітою дляефективного розвитку інноваційних процесів у регіоні.Розподіл управлінських функцій пропонується за такими блоками:стратегічно-цільові функції, операційно-управлінські тасоціокультурні функції. До стратегічно-цільових функційвіднесені ті види управлінської діяльності, що забезпечуютьможливості для виявлення перспективних цілей і напряміврозвитку інноваційного середовища в освітньому регіоні:діагностична, аналітична, цільова, стратегічна, прогностична.Блок операційно-управлінських функцій передбачає реалізаціютаких видів управлінської діяльності, які забезпечать ефективнийнауково-методичний і організаційний супровід інноваційнихпроцесів: проектно-програмна, суб’єктно-мотиваційна,організаційна, узгоджувально-координаційна, інформаційно-комунікативна та контрольно-оцінювальна.До третього блоку, соціокультурних функцій, нами віднесені тівиди управлінської діяльності, які на основі набутого

2211

інноваційного досвіду, отриманого інноваційного продуктуводночас впливають на розвиток освіти в регіоні та формуютьякісно вищий рівень соціокультурного середовища великогоміста. Блок функцій соціокультурного спрямування складається ізпрезентаційної та інноваційно-розвивальної діяльності.Таким чином, управління інноваційними процесами в регіонізабезпечує ефективний розвиток системи загальної середньоїосвіти за умов, якщо:• зміни, які в ній відбуваються, відповідають пріоритетам іперспективам розвитку освіти, що зафіксовані у стратегічнихнапрямах управлінської діяльності;• забезпечені соціально-психологічні та педагогічні умови длярізних форм стимулювання педагогів до інноваційного пошуку;• керуюча система (орган управління освітою регіону) володіє тавикористовує засоби управління, що забезпечують інноваційнийрозвиток системи при збереженні її цілісності;• відбувається оновлення функцій управлінської діяльності зурахуванням інноваційних перетворень;• організаційно-технологічні підходи до управління інноваційнимипроцесами відповідають меті та завданням розвитку освітирегіону;• суб’єкти керуючої системи здатні вирішувати завдання, щостоять перед управлінням інноваційними процесами в освітірегіону.Управління інноваційними процессами на рівнізагальноосвітнього навчального закладуТретім рівнем управління інноваційними процесами є шкільнийрівень управління (рівень загальноосвітнього навчальногозакладу). Управління загальноосвітньою школою в державнихдокументах визначено як державно-громадське, що передбачає«забезпечення адаптивності, гнучкості та відкритості управління,сприяння поступовому переходу до стратегічно-цільовогоуправління. Результативність управління загальноосвітнімнавчальним закладом визначається ступенем досягненняокресленої мети, якісними позитивними змінами в діяльностізакладу».Розвиток теорії й методології управління в галузі шкільної освіти,обґрунтовування закономірностей, принципів, функцій, методівуправління загальноосвітніми навчальними закладами здійсненіпровідними вітчизняними й зарубіжними вченими: В. Безпальком,

2222

Ю. Васильєвим, Ю. Конаржевським, М. Кондаковим,В. Кричевським, В. Масловим, Н. Ничкало, С. Сисоєвою,В. Сухомлинським, М. Поташником, Т. Шамовою та ін.Дидактичні аспекти управління школою знайшли відображення вдослідженнях Ю. Бабанського, В. Бондаря, М. Бурди,Н. Буринської, І. Лернера, В. Мадзігона, Ю. Мальованого,В. Паламарчук, М. Поташника, М. Скаткіна та ін.Результати педагогічних досліджень українських учених (В. Бегей,В. Бондар, Б. Жебровський, В. Маслов, Л. ДаниленкоГ. Єльнікова, Л. Калініна, І. Лікарчук, Н. Островерхова,В. Олійник, В. Пікельна, Т. Сорочан та ін.) свідчать про новийпідхід до управління загальноосвітнім навчальним закладом наміждисциплінарному рівні. Ці підходи знайшли відображення упрактиці управління школою керівників-новаторів В. Алфімова,М. Гузика, О. Захаренка, Т. Карпенка, А. Сологуба та ін.Окремі аспекти проблеми управління загальноосвітніминавчальними закладами стали предметом сучасних науковихдосліджень. Серед них: система управління виховною роботою врегіоні (С. Шевченко), формування професійної готовностідиректора школи до управління якості освіти (Б. Жебровський),методологічний аспект управління загальноосвітніми навчальнимизакладами приватної форми власності (М. Кириченко), управліннямало комплектними початковими школами різної структури(В. Мелешко), вплив комунікативних особливостей жінки-керівника закладу освіти на ефективність її управлінськоїдіяльності (Я. Шкурко), проблема внутрішньошкільногоуправління у вітчизняній педагогіці 20–30-х років ХХ ст.(О. Шевченко), соціально-педагогічні умови вдосконаленняпідготовки керівних кадрів органів державного управління в галузікультури та мистецтва (Л. Троєльнікова), система підготовкирезерву керівників загальноосвітніх навчальних закладів доуправлінської діяльності (Г. Тимошко) та ін.Проблема управління інноваційними процесами взагальноосвітньому навчальному закладі, підготовки педагогів доінноваційного пошуку є предметом наукового аналізу вітчизняних(В. Даниленко, Н. Клокар, В. Олійник, В. Паламарчук, В. Пінчукта ін.) і зарубіжних учених останнього десятиліття(І. Загвязинський М. Кларін, В. Лазарєв, М. Поташник,О. Хомеріки, Т. Шамова та ін.). В їхніх дослідженняхсистематизується набутий досвід управління розвитком школи, що

2233

стало передумовою концентрації уваги на питаннях організаціїінноваційних процесів, технології управління ними, виробленнясистеми оцінювання педагогічних новацій, матеріально-технічного забезпечення нововведень тощо.Саме з піднесенням ролі інноваційного розвитку освітиособливого значення в системі управління школою набуваєпитання організації функціонування й розвитку навчальногозакладу на науковій основі. Пріоритетними напрямами управлінняшколою виступають пошуки шляхів організації освітніх,педагогічних і управлінських нововведень. Відтак, нові напрямкипедагогічного пошуку дозволили розширити функціївнутрішньошкільного управління.Ефективність реалізації нововведень значною мірою залежать відінноваційного потенціалу школи. Під інноваційним потенціаломшколи розуміють здатність створювати, сприймати тареалізовувати нововведення. Здатність до реалізації конкретногонововведення, на думку В. Караковського, Л. Новікової,Н. Селіванової, Е. Соколової та ін., виявляється в наявностіматеріально-технічної, фінансової бази, особистісно-мотиваційноїпідтримки педагогічних ініціатив, особливостей школи якорганізаційної системи у створенні інноваційного середовищатощо.Показниками матеріально-технічних і фінансових можливостейшколи педагоги називають: наявність у навчальному закладірізних за розмірами приміщень для проведення окремихколективних заходів, зручний режим роботи експлуатації такихприміщень, доцільно оформлений інтер’єр, що допомагаєпідтримувати настрій для відповідної роботи, достатня кількістьрізноманітних приладів для різних видів діяльності, наявністьзасобів для оформлення конкретних заходів і копіювальна техніка.Водночас передбачається наявність фінансових можливостей длязабезпечення нововведення: оплата додаткової праці педагогів,відповідна свобода та гнучкість у використанні кошторису.Особистісно-мотиваційне забезпечення інноваційних процесів ушколі передбачає: наявність професійних можливостейпедагогічного колективу, шкільної адміністрації та узгодженістьінноваційного пошуку з освітніми інтересами учнів та їхніхбатьків. Характерним для перших двох є наявність (чи відсутність)творчого спрямування у професійній діяльності адміністрації тавчителів школи. При цьому враховуються досвід авторитетних

2244

педагогів, існуючий досвід використання нововведень,доброзичлива психологічна атмосфера в колективі. Важливими єпрофесійно-демографічні характеристики, співвідношеннястатей, загальнокультурна та професійна компетентністьпедагогів.Російські вчені (В. Караковський, Л. Новікова, Н. Селіванова,О. Соколова та ін.) наголошують, що особливе значення дляефективності інноваційних процесів має наявність інноваційногопотенціалу адміністрації школи. Йдеться про те, що керівникишкіл водночас із загальнопедагогічними інноваційними рисамиповинні мати ще й відповідну інноваційну позицію. Вонаскладається з таких компонентів, як статус або визнанняпрофесійної компетентності (що сприяє внутрішньому впливу нареалізацію освітніх інновацій та формування зовнішнього іміджув розвитку навчального закладу), захопленість своєю діяльністю,позитивне ставлення до нововведень і розуміння їх мети,упевненість у досягненні цілей.Залежно від статусу організатора (керівника) нововведеньрозширюються можливості їх ефективної реалізації. Мотиваційнасфера керівника розкриває його особистісне ставлення допедагогічних новацій, відтак, створює емоційну установку надосягнення ефективного результату.Інноваційний потенціал школярів міститься в наявності в нихдосвіду творчих справ, колективної діяльності, здатності досамостійної навчальної діяльності та саморозвитку, достатньогозагальнокультурного рівня, різноманітних інтересів.Важливою умовою для ефективної реалізації освітніх новацій єздатність навчального закладу до створення інноваційногосередовища (Е. Роджерс, Н. Лапін, В. Сазонов та ін.). Середовищез високим інноваційним потенціалом — це, насамперед, високийкультурний рівень батьків школярів, можливості залученнянауковців-консультантів з інноваційної роботи, співпраця з ВНЗ(чи окремими кафедрами), дієва співпраця з позашкільнимизакладами та установами (палаци дитячої творчості, спортивнімайданчики, басейни тощо), підприємствами навколо школитощо. Необхідно зазначити, що відсутність інноваційногосередовища не заперечує необхідності здіснення інноваційногопошуку в навчальному закладі. Натомість його становлення йрозвиток виступають активізуючим елементом упровадженняосвітніх нововведень.

2255

Особливості школи як організаційної системи розглядаютьсячерез наявність мети її діяльності, структури, рівня комунікації.Якщо в загальній меті визначено основний напрям розвиткушкільної системи, її інноваційна мета виступає засобом розвиткушкільної системи, її окремих структурних компонентів чи маєлокальний характер. Практика свідчить, що організаційніструктури в інноваційному потенціалі школи є мобільними,гнучкими, модульними. Це дає можливість формувати декількапідсистем, елементів інноваційного пошуку, здатних діяти вдовільному режимі та бути незалежними в часі (формиколективного, різновікового навчання, організація клубів,художніх майстерень тощо).Важливими ознаками інноваційного розвитку шкіл Л. Даниленконазиває використання перспективних технологій в управліннізагальноосвітніми навчальними закладами. До перспективнихінноваційних технологій в управлінні школою віднесено ті, якізмінюють систему відношень між учасниками навчально-виховного й управлінського процесів, систему інформування міжними (прямого та зворотного зв’язку в управлінні), системуформування в них глобального (національного, транскультурного,гуманістичного) способу мислення. Перспективнимиінноваційними технологіями названо: сучасні інформаційнітехнології, моделювання організаційних структур, технологіїінноваційного менеджменту, зокрема маркетинг інновацій(організація «паблік рілейшн», інжиніринг, реінжиніринг, бранд-стратегія, фрондування інноваційного ринку).Самодостатнім показником школи інноваційного типу є рівенькомунікації, тобто доцільно обраний спосіб і характер передачі(отримання) інформації. Від ефективності внутрішньої йорганізованої зовнішньої комунікації, за висновками дослідженьЛ. Калініної, значною мірою формуються погляд на розвитокшколи загалом і ефективність інноваційних процесів у межахшколи зокрема.Згідно з висновками В. Караковського, інноваційний потенціалшколи складається з таких елементів, як інтерес суб’єктівінноваційного пошуку до позитивних результатів, компетентністьпедагогів і шкільної адміністрації у процесах реалізаціїнововведення, співвідношення цілей школи з новою педагогічноюідеєю; наявність сторін, відповідальних за процес і результатиапробації нововведення (автор, науковий консультант та ін.),

2266

узгодженість інтересів між суб’єктами інноваційного пошуку, зодного боку, та шкільною адміністрацією (педагогічнимколективом, батьками), з іншого, підтримка нововведення з бокуорганів державного управління, інтерес громадськості до розвиткушколи.Отже, на основі вищевикладеного можна стверджувати, щозагальноосвітній навчальний заклад інноваційного типу має такіхарактеристики:• розвиток здійснюється на основі виявлення освітніх потребнавчального закладу, обґрунтування нової перспективи зурахуванням прогресивної практики, стратегічних положеньрегіональної освіти та наукових досягнень, пошуку оптимальнихтехнологій вирішення поставлених завдань;• предметом управління інноваційними процесами взагальноосвітньому навчальному закладі є розвиток суб’єктівінноваційного пошуку та школи загалом, змістом управліннявиступають цінності особистісного розвитку, які забезпечуютьумови для саморозвитку, самореалізації, самовизначення кожногота його творчому професійному зростанні;• розширення змістово-інформаційного та технологічногокомпонентів шкільної освіти на принципах особистіснозорієнтованого підходу;• готовність педагогічного колективу та шкільної адміністрації допошуково-дослідницької роботи як основної форми інноваційногопошуку;• налагодження дієвих зв’язків із науково-дослідними інститутами,вищими навчальними закладами міста, ученими з метоюмобільного реагування на соціально-технологічні викликисучасності;• реальна підтримка педагогічних ініціатив, наявність системистимулювання та мотивації педагогів до інноваційного пошуку;• підтримка інноваційних процесів громадськістю, насампередбатьківською.Інноваційний тип навчального закладу створює зразки новоїосвітньої практики, чим задовольняє суспільні запити в освітніхпотребах великого міста, формує високий рівень освіти в регіоні,сприяє модернізації галузі. Становлення й розвиток шкілінноваційного типу створюють умови для продуктивного освоєннянових педагогічних ідей і технологій. Водночас підтримка з бокуорганів регіонального управління освітою соціально-педагогічних

2277

ініціатив учителів, керівників загальноосвітніх навчальнихзакладів, поширення їхнього інноваційного досвіду черезсемінари, презентації, науково-практичні конференції, публікаціїскладає достатній імідж для наслідування та розширення мережіінноваційних шкіл у місті, що стає однією з тенденцій розвиткурегіональної системи освіти.Такі особливості загальноосвітніх навчальних закладівінноваційного типу створюють підстави для виявлення загальнихмеханізмів управління їх розвитком в умовах формуванняінноваційного освітнього середовища регіону. До них мивідносили:• перехід на концептуальний рівень освітньої діяльності зорієнтацією на інноваційні процеси;• відкритість школи до нововведень, укоріненість у регіональнустратегію розвитку освіти;• систематичне проведення аналізу освітніх потреб суспільства таадаптація його основних ідей до контингенту школярів;• створення служб підтримки ефективного протіканняінноваційних процесів, використання моніторингових досліджень,психологічної служби, органів громадськості тощо;• організація науково-методичних структур колегіальногоуправління (кафедр, малих педагогічних рад, творчих командтощо);• створення нових форм підготовки педагогічних працівників доінноваційного пошуку;• забезпечення державно-громадського управління на рівніміжгалузевих взаємозв’язків (через інтеграцію зі структурамиінших відомств та установ: культурою, медициною, службою усправах сім’ї та молоді тощо).Процес запровадження нововведень у практику шкільної освітиздійснюється поетапно. У своїх публікаціях ми розкривали умовиорганізації запровадження нововведень, визначали стратегіїуправління, форми та методи підготовки суб’єктів доінноваційного пошуку, пропонували науково-методичні підходиподолання консервативного опору та психологічного дискомфортусуб’єктів інноваційного пошуку, рекомендували технологіїоприлюднення результатів інноваційного досвіду.Як видно з таблиці, на першому етапі здійснюється робота зпідготовки педагогічного колективу до усвідомлення необхідностізмін і впровадження нововведень. На цьому етапі в навчальному

2288

закладі формується відповідне інформаційне поле на основізалучення педагогічного, учнівського та батьківського колективівдо різних форм співпраці (конференції, збори, семінари, нараді,зустрічі з досвідченими вчителями, відомими науковцями та ін.).Водночас адміністрація школи здійснює моніторинг якостіосвітніх процесів у навчальному закладі й оприлюднює їх кількісній якісні показники.Основна мета першого етапу полягає в тому, щоби більшістьчленів шкільного колективу усвідомили, що реальний станфункціонування школи не відповідає новим тенденціям розвиткусуспільства, науково-технічному прогресу, вимогам батьків узабезпеченні їхніх дітей освітніми послугами відповідно до потребта інтересів, урешті, не сприяє професійному зростаннюпедагогічного колективу тощо.Для другого етапу характерними є пошук і актуалізація нових ідей.Головною метою цього етапу є виявлення кола проблем,актуалізації нових ідей, їх обговорення у шкільному колективі та знауковцями. На цьому етапі формується творча група (учителі,психологи, шкільна адміністрація, старшокласники, батьківськагромадськість, учені і т. д.), діяльність якої спрямовується нарозробку й оформлення ідеї у відповідний проект чи програму.На третьому етапі здійснюється проектування нововведенняшляхом формалізації ідеї (розробка проекту чи програми), якуздійснює творча група. Насамперед аналізується станфункціонування навчального закладу на основі проведеноїдіагностики, визначається майбутня перспектива, окреслюєтьсястратегія досягнення мети. Якщо школа намагається провестизміни одночасно на декількох напрямах, скажімо, у виховнійсистемі, змісті, навчальних технологіях, управлінських підходах,тоді кожна група вибудовує власну стратегію досягнення мети.Результатом етапу є підготовлений проект нововведення, деповинні бути віддзеркалені мета, завдання, основні заходи пореалізації нової ідеї, залучені ресурси, критерії змін і методикавиявлення ефективності інноваційного процесу.На четвертому етапі відбувається освоєння (апробація) новоїпедагогічної ідеї. Тому важливим для керівника школи єврахування «людського чинника» (мотивація, стреси,функціональна невизначеність, вчасна поінформованість,неконтрольованість ситуацій тощо) в інноваційному процесі та

2299

створенні комфортних умов для роботи всіх суб’єктів інноваційноїдіяльності.Метою п’ятого етапу є визначення стратегії управління тазабезпечення підготовки суб’єктів інноваційного пошуку дороботи в нових умовах. На цьому етапі важливого значеннянабуває роль консультанта (наукового керівника) як одного зкерівників інноваційної педагогічної програми. Йдеться,насамперед, про вибір стилю управління, уміння презентуватиідею, оцінювати та контролювати проміжні результати, делегуватиповноваження, мотивувати до співпраці, налагоджувати зовнішнюкомунікацію тощо. Ефективність нововведень значною міроюзалежить від готовності учасників до інноваційної діяльності.Тому особливого значення набуває процес навчання педагогів-дослідників, під час якого відбувається освоєння механізмівпошуково-дослідницької роботи та інноваційний технологій.На шостому етапі розв’язується мета подолання опору тапсихологічного дискомфорту, оскільки нерідко у процесіпідготовки та запровадження педагогічних нововведень унавчальному закладі виникають ситуації протистояння.Здебільшого так чинять педагоги з великим стажем і досвідомроботи через власну консервативність щодо змін; недосвідчені(некомпетентні) учителі, які уникають конкуренції колег;педагоги, психологічно невпевнені у своїх професійнихможливостях, що заважає їм бути дієвими суб’єктамиінноваційного педагогічного пошуку. Водночас і в середовищіпедагогів-дослідників виникають непорозуміння в нових стимулахроботи, наявності (чи відсутності) позитивного іміджу, змінірежиму роботи, додаткових витратах, необхідності постійногонавчання тощо. Про це свідчать результати наших досліджень, якіпідтверджуються аналізом проблем, що супроводжуютьінноваційний пошук у школі як українських (Л. Даниленко,Т. Сорочан та ін.), так і зарубіжних педагогів (В. Лазарєв,О. Хомерікі, М. Поташник, Т. Шамова та ін.).В окремих зарубіжних дослідженнях підкреслюється, що ситуаціїопору є природним явищем, послаблення яких відбувається упроцесі створення психологічно комфортного середовища ушкільному колективі на основі широкої поінформованості (якпозитивних, так і негативних проміжних результатів), позитивноїкомунікації, виявлення постійного інтересу до справ кожного,створення особистісної мотивації для кожного учасника

3300

інноваційної педагогічної діяльності тощо. За таких умов розвитоккожного вчителя досягає найвищої форми - саморозвитку, ауправління інноваційними процесами - форми самоуправління.Результати спостережень за практикою впровадженнянововведень показали, що з часом формується стала тапрофесійна команда педагогів-дослідників. В умовах комфортноїпсихологічної атмосфери в педагогічному колективі танеобхідного забезпечення роботи ця творча група постійнопоповнюється колегами, які бажають працювати по-новому. Існуєй інший досвід, коли шкільний колектив розподіляється на двіопозиційні групи, одна з яких продовжує шукати нові ідеї, інша —чинити опір. Обидва варіанти є закономірними.На сьомому етапі здійснюється оприлюднення результатівінноваційного пошуку безпосереднім здобутком якого єінноваційний продукт. Його ефективність, практичну доцільність,відповідність сучасним потребам усвідомлює обмежене кололюдей. Однак будь-який інноваційний продукт (зміст окремогопродукту, курсу, алгоритм педагогічної технології, методика, новаорганізація навчально-виховного середовища та інші ідеї)повинен бути оприлюднений на різних рівнях:• батьків, які зацікавлені в якості шкільної освіти;• школярів, мотивація до навчання яких значно зростає, на рівнівчителів, професійний саморозвиток яких відбувається постійнота свідомо;• органів державного управління, представники яких вивчають,оцінюють, коригують інноваційні процеси у школах ізабезпечують їх системне впровадження.Основними формами оприлюднення результатів інноваційногопошуку є семінари, презентації, публічні конференції для батьків,учителів, керівників загальноосвітніх навчальних закладів,виступи в засобах масової інформації тощо.Вищевикладені міркування про управління інноваційнимипроцесами на рівні загальноосвітнього навчального закладудозволяє зробити висновки про те, що ефективна організаціянововведень у школі залежить від розвитку її інноваційногопотенціалу, професійної компетентності педагогічного колективудо роботи в умовах пошуку, створенні науково-методичної таматеріально-технічної підтримки інноваційних змін, залученнідержавно-громадських зв’язків.

3311

Концепція інноваційного розвитку освіти регіонуЛ. Ващенко

Входження України в інтеграційні світові процеси з їхдинамічними змінами на всіх напрямах життєдіяльності людинипоставили нові вимоги до формування конкурентоспроможноїособистості, яка здатна до самоосвіти та постійного оновленнязнань, володіє навичками програмування власного професійногота життєвого шляхуЗавдання підготовки молоді до соціальної інтеграції, успішноїреалізації життєвих планів і програм належить системі загальноїсередньої освіти.Ось чому сучасна школа повинна враховувати процеси, що несутьу собі інноваційні зміни. До таких насамперед віднесено:

· децентралізацію освіти, що активізує розвиток регіональнихсистем, забезпечує їм право самостійного визначення шляхіворганізації навчання та виховання школярів;

· демократичні зміни в діяльності загальноосвітніх навчальнихзакладів і педагогічних колективів, які формують сучаснеосвітнє середовище на засадах освітніх альтернатив, суб'єкт-суб'єктної взаємодії, гуманізації шкільного життя,підвищеного попиту на рівень шкільної освіти;

· необхідність оновлення системи професійної підготовкипедагогів з урахуванням інноваційних перетворень і наоснові запровадження альтернативних форм підготовки;

· необхідність приведення соціально-педагогічних ініціатив(педагогічних новацій різного рівня, походження, типу тощо)у відповідність до науково обґрунтованої системи управлінняінноваційними процесами;

· потребу збереження освітніх традицій та пошуків механізмівїх трансформації в новому соціально-технологічномусередовищі;

· приведення освіти у відповідність до інформаційно-технологічних змін, зокрема впровадження дистанційнихформ, віртуальних моделей навчання тощо;

· урахування нових навчальних технологій, що сформувалися вінших галузях науково-практичного знання - психології,соціології, нейролінгвістиці, кібернетиці, медицині та ін.;

3322

· упровадження моніторингу як засобу діагностичноговивчення ефективності функціонування й розвиткунавчального закладу, педагогічних процесів, навчальнихдосягнень і результатів розвитку учнів, учителів тощо.

Натомість суттєвими проблемами залишаються: відсутністьрегіональної системи управління інноваційними процесами якцілісної інфраструктури; цільового фінансування інноваційногонапряму діяльності з боку органів державної влади; збереженняцентралізованого характеру організації шкільного навчання щодозмісту, режиму роботи, що в результаті стримує інноваційніпошуки в цих важливих сферах; недостатня підготовка освітян-практиків до підходів у реалізації інноваційних процесів тощо.Означені проблеми не лише негативно впливають на інноваційнітрансформації сучасної освіти, а й гальмують реформи галузі.Інтеграція України в європейський (загальносвітовий) простірнеможлива без синхронізації дій, які відбуваються в контекстітенденцій розвитку шкільної освіти високорозвинених країн.Зокрема це стосується визнання на державному рівні інноваційноїполітики в освіті, вироблення стратегії та комплексу заходів щодорозвитку інноваційного середовища в освіті, пошуку можливихмеханізмів фінансування інноваційних процесів, зміни системиуправління освітою на всіх рівнях вертикалі на основі створенняінфраструктури управління інноваційними процесами,приведення діючих інноваційних педагогічних програм увідповідність до науково-теоретичних вимог пошукової тапрактичної діяльності. Ефективність інноваційного педагогічногопродукту при цьому стане реальною можливістю переведенняодносторонніх зв'язків із зарубіжними колегами в партнерськіпрофесійні взаємозв'язки. Це прискорить процеси інтеграціїукраїнської освіти в європейський простір.Економічно розвинені країни (Німеччина, Японія, США та ін.)забезпечили собі світове лідерство насамперед на основівпровадження нововведень. Останнє десятиріччя засвідчило, щоза умов різних підходів до реалізації нововведень та управлінняінноваційними процесами спільним залишається визнаннянаукового прогресу, рушійною силою сучасного виробництва.Значною мірою це стосується й освіти, яка повинна відповідативикликам сьогодення.Нормативно-правовою базою інноваційної політики є ряддокументів міжнародного, державного та регіонального рівня. На

3333

міжнародному рівні базовим документом, що захищає права дітей,є Конвенція про права дитини (ратифікована в Україні 1991 р.), дедержави-сторони вживають усіх необхідних законодавчих,соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитину від усіхформ фізичного та психологічного насильства (ст. 19, п. 1), щобшкільна наука була забезпечена методами, що ґрунтуються наповазі до людської гідності дитини (ст. 28, п. 2). Згідно зположеннями даного документу впровадження будь-яких новаційне повинно загрожувати психічному та фізичному здоров'юдитини.На загальнодержавному рівні інноваційні процеси в системізагальної середньої освіти регулюються Конституцією України(1996 р.), законами України «Про загальну середню освіту»(1999 р.), «Про охорону дитинства» (2001 р.). Так, у цихдокументах, зокрема, затверджується право дитини на отриманняякісної освіти та вибір навчального закладу. Це свідчить пророзуміння державою необхідності розвитку індивідуальних потребкожної дитини, що, у свою чергу, вимагає від системи освітистворення такої мережі загальноосвітніх навчальних закладів, яказдатна забезпечити різноманітні освітні потреби школярів.Активізуючим чинником змін у системі освіти України сталовизнання інноваційного розвитку освіти в Україні одним ізпріоритетних напрямів (В. Кремень, О. Савченко,О. Сухомлинська та ін.). Це знайшло відображення вНаціональній доктрині розвитку освіти (2002 р.); нормативно-правовими документами прямої дії є Положення Міністерстваосвіти і науки України «Про інноваційну педагогічну діяльність»(2000 р.) та «Про експериментальні педагогічні площадки»(2001 р.). На рівні регіону інноваційні процеси регулюютьсяПоложенням Головного управління освіти Київської міськоїдержавної адміністрації «Про порядок організації та проведенняпедагогічного експерименту» (1997 р.).Окремі питання педагогічної інноватики стали предметомнаукових досліджень педагогів і психологів: І. Богданової,Н. Клокар, О. Козлової, Л. Даниленко, Л. Карамушки,Н. Максимової, Н. Побірченко, О. Попової та ін.Дієвих результатів набувають пошуки, які здійснюють громадськіінституції в Україні спільно із зарубіжними фахівцями, зокремаАКУШ (Асоціація керівників шкіл України) та асоціаціякерівників шкіл у Нідерландах, у питанні підготовки сучасного

3344

директора школи як освітнього менеджера (О. Онаць, І. Козіна таін.); фонд «Крок за кроком» (Україна) спільно з Інститутомдефектології АПН України та навчальними закладами міста вреалізації ідеї залучення дітей з особливими потребами вкультурно-освітнє середовище сучасної школи тощо.Однак формування інноваційного середовища в освіті,становлення цілісної системи управління інноваційнимипроцесами в сучасних умовах, насамперед на регіональному рівні,не знайшли достатнього висвітлення в наукових дослідженнях і нереалізовані у практиці шкільної освіти.Натомість інноваційний розвиток освіти впливає на формуванняінноваційної політики в регіоні; забезпечує ефективністьрозгортання інноваційних процесів; оновлює систему професійноїпідготовки педагогів; забезпечує підтримку інноваційногопедагогічного руху.Інноваційний розвиток загальної середньої освіти активізуєпрофесійну ініціативу педагогів, дозволяє подолати межу усприйнятті нового, у стереотипах професійного мислення.Оскільки джерелом інноваційного розвитку є інноваційніпроцеси, то освітнє середовище регіону загалом збагачуєтьсяполіваріантністю. Для практичної педагогіки це дає можливістьвибирати, трансформувати існуючий інноваційний досвід, атакож продукувати, алгоритмізувати власні педагогічні ідеї.Розвиток інноваційного освітнього середовища в регіоні маєзначний вплив на всі структурні компоненти системи. Йогоцементуючим ядром є проблема генерування педагогічнихновацій, отримання оптимальних результатів на основі пошуку,започаткування нових педагогічних концепцій, технологій тощо.Інноваційне середовище формує прогностичне майбутнєрегіональної освіти.Становлення й розвиток інноваційного середовища в сучаснихумовах освіти регіону відбуваються на основі науковообґрунтованого управління інноваційними процесами суб'єктів,які здійснюють інноваційну діяльність, організацію їх підготовкидо оволодіння механізмами інноваційної діяльності. Як сучаснесоціально-педагогічне утворення інноваційне середовище регіонує важливим чинником соціального розвитку суспільства, визначаєдієві механізми управління, засобами якого держава регулюєсоціально-економічні реформи в Україні. Управлінняінноваційними процесами в системі загальної середньої освіти

3355

регіону розглядається нами як такий вид управлінської діяльності,що забезпечує нормативно-регулятивні, науково-методичні йорганізаційні умови для підтримки та реалізації соціально-педагогічних ініціатив педагогів, зміни керованого об'єкту.Основним результатом управління інноваційними процесами євиявлення перспективних напрямів розвитку освіти, формуваннянового педагогічного досвіду, руйнування стереотипівпрофесійного мислення.Основою управління інноваційними процесами в освіті регіону є:зміна засобів і технологій виробництва, що вимагають високогорівня знання; зростання потреб різних класів суспільства восвітньому рівні; розвиток духовної сфери (найперше науки) упізнанні законів і закономірностей навколишнього світу та засобівїх використання в інтересах людини й суспільства. Спільно цезумовлює необхідність постійного нарощення та оновлення знаньі навичок, що передаються від покоління до покоління.Теоретико-методологічний аналіз основ управлінняінноваційними процесами в системі загальної середньої освітирегіону дозволяє обґрунтувати концептуальні положення цьогодослідження.Перше положення полягає в тому, що інноваційний розвитокшкільної освіти у столиці відбувається на основі впровадженняінноваційних процесів, урахування регіональної специфіки,соціально-економічного, технологічного та наукового потенціалу.Друге положення виявляється в необхідності управлінняінноваційними процесами регіональної освіти, тобто створеннякерованої системи освітніх новацій, забезпечення умов длянауково-методичного та організаційного супроводу.Третє положення полягає в необхідності запровадженняконтрольно-оцінювальної функції управління як основної длядосягнення ефективності розгортання інноваційного процесу.Четверте положення свідчить про доцільність добору практичнихформ і методів організації інноваційних процесів в освітньомурегіоні, які відповідають викликам сьогодення щодо змісту йтехнологій.П'яте положення передбачає підготовку суб'єктів освіти доінноваційного пошуку, забезпечення їх знаннями в галузіпедагогічної інноватики, уміннями та навичками пошуковогохарактеру. Така система підготовки потребує розширеннятрадиційних форм післядипломної освіти за рахунок створення

3366

альтернативних центрів на основі інноваційних проектів іпрограм, ЗНЗ інноваційного типу розвитку.В основу регіональної системи управління інноваційнимипроцесами покладено програмно-проектній підхід як сукупність таієрархію політико-управлінських дій (внутрішніх і зовнішніх),вивірених у своїй послідовності та прогнозованих за наслідками(Л. Курнєшова). Визначений підхід реалізується через такіфункції:

· орієнтує суб'єктів інноваційного пошуку щодо мети тамеханізмів її реалізації;

· формує в соціальному середовищі погляд на освіту як таку,що здатна до перманентних змін;

· здійснює розробку системи ефективності результатівінноваційного процесу через аналіз, оцінювання,прогнозування стану функціонування та розвитку галузі врегіоні;

· утверджує інноваційну політику в системі освіти регіону наоснові результатів ефективності інноваційного пошуку.

У Концепції враховано досвід управління інноваційнимипроцесами в окремих регіонах України, Росії, Бєларусі та взарубіжних системах освіти (Франція, Бельгія, США та ін.), атакож практику впровадження нововведень в регіональнійсистемі освіти м. Києва.Мета Концепції інноваційного розвитку шкільної освіти устоличному регіоні полягає у створенні інноваційного освітньогосередовища як дієвої системи підтримки та взаємодії всіхучасників інноваційного циклу, які забезпечують розвитокнаукового та професійного потенціалу освіти міста.Реалізація мети передбачає вирішення завдань далекої та близькоїперспективи. До завдань далекої перспективи віднесені:

· формування інноваційної освітньої політики в регіоні;· створення саморегульованої системи управління

інноваційними процесами в регіоні;· організація відповідної інфраструктури, функціональними

обов'язками якої є організація інноваційних процесів на всіхрівнях управлінської вертикалі;

· створення атмосфери суспільної значущості освітніхнововведень, забезпечення інформаційного доступу широкихкіл громадськості, батьків до змін, що відбуваються ушкільній освіті регіону;

3377

· формування нової якості взаємозв'язків у методах системи«освіта-наука»;

· формування регіональної освіти як відкритої системи.До завдань близької перспективи належать:

· організація незалежної експертної ради з метою визначеннядоцільності впровадження інноваційних програм і проектів,оцінювання ефективності діючих та їх результатів, а такожвиявлення перспектив розвитку освіти регіону;

· забезпечення на всіх рівнях управлінської вертикалі режимусприяння інноваційного пошуку шляхом підтримкисоціально-педагогічних ініціатив, організації науково-методичного супроводу інноваційних процесів під час їхреалізації;

· інформаційно-методичне забезпечення інноваційнихпроцесів шляхом залучення освітян-практиків дорізноманітних форм дослідно-пошукової роботи (науково-практичних конференцій, семінарів-презентацій діючихпрограм і проектів, «круглих столів» з актуальних проблемосвіти, видання матеріалів за результатами апробаціїпедагогічних новацій тощо);

· створення тимчасових науково-дослідницьких творчих груп,які об'єднані навколо реалізації окремої педагогічної ідеї;

· організація базових навчальних закладів для апробаціїперспективних напрямів розвитку шкільної освіти регіону;

· розробка системи оцінювання та контролю на основізапровадження моніторингу інноваційних процесів і видівдіяльності;

· створення системи професійної підготовки освітян-практиків (директорів, заступників директорів, учителів,методистів районних науково-методичних центрів) дляінноваційного пошуку;

· координація інноваційних процесів у системі шкільної освітирегіону;

· здійснення стратегічного прогнозування.Основними принципами управління інноваційними процесами врегіональній системі освіти визначені загальні та організаційно-технологічні. До загальних принципів віднесені ті, що діють уцілісній системі освіти та теорії управління:

· принцип демократизації та гуманізації;

3388

· принцип єдності розвитку освіти та науки, який передбачаєвикористання об'єктивних закономірностей функціонуванняй розвитку системи освіти. Управління інноваційнимиосвітніми процесами відбувається на науковій основі, щозабезпечує можливості реалізації прогресивних тенденцій длярозвитку шкільної освіти столичного регіону;

· принцип системності, реалізація якого досягаєтьсяцілеспрямованою, упорядкованою та послідовноюдіяльністю;

· принцип самоуправління та самоорганізації;· принцип взаємодії управлінської вертикали на основі

загальнодержавних умов функціонування галузі, сучасноїспецифіки розвиту регіональної та суспільних викликів.

Організаційно-технологічними принципами визначені такі:· принцип єдності централізованого та децентралізованого

характеру управління, в межах якого організаториінноваційного пошуку у своїй діяльності набувають значноїавтономності;

· єдність науково-технічного прогресу та інноваційнихтрансформацій шкільної освіти;

· державної підтримки та стимулювання інноваційно-педагогічних ініціатив;

· сприяння розвитку інноваційного освітнього середовища врегіоні;

· прогностичної спрямованості інноваційного розвиткушкільної освіти на основі науково-технологічного прогресута суспільних запитів;

· запровадження інноваційних змін у межах фінансово-економічних ресурсів, затверджених чиннимзаконодавством;

· самореалізації професійних та особистісних якостейсуб'єктів інноваційного пошуку;

· відкритості та компетентності у вирішенні проблем,пов'язаних з інноваційними трансформаціями;

· збереження загальнолюдських цінностей, фізичного таморального здоров'я суб'єктів інноваційного процесу;

· забезпечення рівного права освітян на професійну ініціативута участь в інноваційній перетворювальній діяльності;

· опори на контроль та оцінювання інноваційних змін всистемі шкільної освіти регіону.

3399

Система управління інноваційними процесами в регіоніспирається на моделі, які утворились у практиці управліннянововведеннями у сфері економіки: євроамериканську(що передбачає організацію окремих інноваційних центрів,технопарків, наукових парків, технополісів та ін.) та японську(в основі якої лежить ідея включення цілого регіону як єдиногоінноваційного простору з комплексом ресурсного потенціалу таєдиною інфраструктурою інноваційної діяльності).В основі своїй інноваційний процес є поліструктурним іскладається з рівнів управління, концепції «життєвого циклу»,змісту, форм організації, видів діяльності та суб'єктівінноваційного пошуку. Управління інноваційними освітнімипроцесами в регіоні спирається на методику, яка була розробленаавтором та апробована в системі загальної середньої освітистоличного регіону.Умови реалізації Концепції інноваційного розвитку шкільноїосвіти в регіоні:

· створення системи професійної підготовки освітян-практиків до інноваційного пошуку;

· організація науково-методичних центрів, у тому числіальтернативних, з інноваційної діяльності;

· створення регіонального науково-дослідницького центру якцілісної комплексної системи реалізації інноваційноїосвітньої політики.

Поліструктурність управління інноваційними процесамиСпецифіка досліджуваної нами проблеми зумовленаполіструктурністю інноваційного процесу. Під поліструктурністюми розуміємо багатоаспектність, різноманітність,багатофункціональність феномена нововведення.У процесі структурування ми спирались на визначенняА. Шегдою поняття «структура управління» як такого, щовіддзеркалює форму побудови суб'єкта управління, спосіб йоговнутрішньої організації, зв'язки елементів суб'єкта між собою(порядок розташування, підпорядкованість окремих елементівуправлінської системи), що разом дозволяє виконувати необхідніфункції управління. Структура управління забезпечуєстабільність, стійкість керуючої системи, у результаті чогозберігаються всі якості системи при зовнішніх чи внутрішніхзмінах. Структура управління організацією відображає об'єктивнівідношення в межах даної виробничої системи. Керуючі системи

4400

мають ієрархічну структуру з вертикальним розподілом функцій,обов'язків, прав і відповідальності.Специфіка формування організаційних структур управлінняінноваційними процесами передбачає урахування традиційних таорганічних моделей. Традиційні моделі використовуються тоді,коли є необхідність у міцному розподілі управлінської діяльності зафункціями, підрозділами та посадами. Традиційні моделі заснованіна застосуванні регламентуючих документів і тому передбачаютьзбереження ієрархічної субординації.Натомість органічні моделі започатковані на змінах цілей,завдань, що відображають постійно змінювану дійсність, тобто тізміни, відгуками на які є інноваційні процеси. Органічні моделіпередбачають пріоритет професійних здібностей та досвідупедагогів. Структура контролю, влади та комунікації має сітьові тагоризонтальні зв'язки, де підтримується особиста ініціатива, а нерегламентуючі накази та інструкції.До традиційних структур належать такі моделі управління, яклінійні, функціональні та змішані. До органічних моделейвідносять моделі інтегративного та проектного типу, якізабезпечують продуктивну реалізацію інноваційних процесів урегіоні.Оскільки інноваційні процеси складаються з таких структурнихелементів, як управління нововведеннями, зміст інноваційногопроцесу, діяльність, суб'єкти та організація, система управлінняінноваційними процесами в регіоні у своїй загальнійполіструктурній основі передбачає сукупність підсистем:управлінської вертикалі, змісту інноваційного процесу, процесууправління нововведеннями, діяльнісну структуру, суб'єкти таорганізаційну структури.Структура управлінської вертикалі має три рівні управління:інституційний (загальнодержавний) рівень, регіональний ташкільний. Спираючись на концепцію Т. Парсонса (1996 р.), якийзвернув увагу на залежність між рівнями управління та йогофункціональним складом, у структурі нашого дослідженнявиявлено необхідні для реалізації нововведень функції згідно зрівнями та суб'єктами управлінського процесу.Так, організаційними суб'єктами інституційного рівня управлінняінноваційними процесами є: Міністерство освіти і науки України,Академія педагогічних наук України, науково-дослідні інститутиАПН України та Центральний інститут підвищення професійної

4411

освіти. Основною метою діяльності організаційних структурінституційного рівня є формування інноваційної політики в галузіосвіти шляхом реалізації таких функцій:

· стратегічне управління інноваційними процесами;· нормативно-правове та методологічне забезпечення

інноваційної політики розвитку галузі;· поєднання децентралізованого та централізованого

принципів управління;· надання регіональної автономності у прийнятті

управлінських рішень з упровадження освітніх нововведень.Організаційними суб'єктами регіонального рівня є: Головнеуправління освіти і науки виконавчого органу Київради (КМДА),Київський міський педагогічний університет ім. Б. Грінченка,управління освіти в місті Києві районних державнихадміністрацій, районні науково-методичні центри. Основнимифункціями регіонального рівня є:

· утвердження інноваційної політики в освіті регіону тастворення умов для інноваційного розвитку;

· науково-методичне та організаційне забезпеченняінноваційних процесів;

· координація та узгодження дій різних структурнихпідрозділів;

· розробка стратегічно важливих інноваційних проектів іпрограм;

· контроль та оцінювання результатів інноваційного пошуку;· поширення інноваційного продукту;· підготовка педагогів до роботи в інноваційному середовищі.

Шкільний рівень характеризується проведенням поточнихоперацій та дій, спрямованих на отримання інноваційногопродукту. Суб'єктами шкільного рівня є загальноосвітні навчальнізаклади різних типів і форм власності. Основними функціямивизначені такі:

· безпосереднє управління всіма етапами інноваційногопроцесу;

· продуктивне використання існуючих ресурсів;· технологізація процесів;· методичне та інформаційне забезпечення;· здійснення контролю та оцінювання етапів інноваційного

процесу.

4422

Зміст інноваційного процесу розглядається в дослідженні заоб'єктом впливу, за рівнем поширення та інноваційнимпотенціалом.Отже, за об'єктом впливу виділяємо педагогічні, соціально-психологічні та організаційно-управлінські нововведення.Передбачається, що результатами педагогічних нововведеньмають бути якісні зміни в навчанні та вихованні школярів.Упровадження соціально-психологічних нововведень сприятимепокращенню мікроклімату в освітньому середовищі, сформуєвисокий рівень культури взаємовідносин між суб'єктаминавчально-виховного процесу. Організаційно-управлінськінововведення забезпечать умови впровадження сучасних форм іметодів управління, подолання стереотипів консервативногостилю керівництва, сформують нові партнерські відносини.Структурним компонентом змісту інноваційних процесів є рівеньпоширення нововведень, який у дослідженні розглядається черезсистемно-методологічні та локально-технологічні новації.Характер поширення перших передбачає впровадження новаційсистемно-методологічного рівня, що охоплює значну частинуосвіти. Локально-технологічний рівень новацій передбачаєвпровадження особистісно зорієнтованих інноваційнихметодичних систем на окремих об'єктах системи освіти.За інноваційним потенціалом нового розглядаються радикальні,модифікаційні та комбінаторні новації. Відповідно, вонипропонують: радикально нові ідеї (скажімо, те нове, щовпроваджується на основі інформаційно-комп'ютернихтехнологій; педагогічних технологій, побудованих на основінейролінгвістичного програмування тощо); удосконалені новації(до них віднесені зміни у змісті, формах, методах навчання таорганізації освіти); осучаснені новації (адаптація традицій донового соціокультурного сучасного середовища).Процес управління нововведеннями має циклічний, неперервнийхарактер і розгортається в часі та просторі. Залежно від часурозгортання інноваційний процес може бути короткотривалим(лише кілька місяців), середньотривалим (від одного до чотирьохроків) і довготривалим (понад чотири роки). Простороваспецифіка процесу управління нововведеннями залежить відшироти об'єктів упровадження. Тобто інноваційний процес єлокальним, якщо він передбачає впровадження нової технологіїнавчання в одному класі (чи навчальному закладі). Натомість

4433

інноваційний процес, який ставить за мету апробацію новоїконцепції, регіонального змісту освіти, своїм об'єктом вибираємережу навчальних закладів різних типів і форм власності. Такийпроцес є регіональним. Об'єктами інституційного рівняінноваційних процесів є загальноосвітні навчальні заклади різнихрегіонів, де апробується новий зміст державних стандартів освіти.Отже, управління інноваційними процесами у своєму русіхарактеризується двома видами виміру - терміном протіканняпроцесу та його просторовими межами.Структура розгортання інноваційного процесу. Управліннянововведеннями є процесом впливу на навчальний заклад з метоюйого впорядкування, збереження характерної для даного видуспецифіки, удосконалення та розвитку. Ефективністьінноваційного продукту залежить від того, наскількикваліфіковано виконуються окремі етапи процесу. Томутехнологія розгортання процесу управління складається зчотирьох циклів: інформаційного, логіко-операційного,організаційного та продуктивного, кожний з яких має свої етапи.Інформаційний цикл забезпечує такі етапи:

· виявлення мети змін окремих елементів системи,організаційних структур, змісту, технологій освіти тощо;

· вивчення та аналіз стану функціонування об'єкта змін, атакож ресурсних можливостей його забезпечення;

· формування проблеми інноваційного пошуку.Отже, у період інформаційного циклу здійснюються збирання,обробка та аналіз стану функціонування системи, процесів,діяльності, відбуваються пошуки оптимальних шляхів зміниоб'єкта.Логіко-операційний цикл передбачає вироблення та прийняттяуправлінських рішень на основі формалізації нововведення.Даний цикл реалізується через такі етапи:

· пошуки та виявлення альтернативи;· аналіз очікуваних результатів;· добір діагностичних методик.

Організаційний цикл забезпечує вплив на об'єкт управління зметою добору та розстановки педагогічних кадрів, доведеннязавдань до безпосередніх виконавців, координації інноваційногопроцесу на етапах його впровадження, здійснення контролю таоцінювання. Основними етапами організаційного циклу є:

· апробація нововведення;

4444

· інформаційний супровід інноваційного процесу;· діагностування поточних і кінцевих результатів, що

узгоджуються з метою інноваційного пошуку.Отримання інноваційного продукту не зупиняє процес, апереводить його у площину поширення. Відтак, на продуктивномуетапі результати інноваційного пошуку водночас дають підставидля аналізу тенденцій подальших змін і прогнозування. Усе цеспільно підтверджує положення про те, що нововведення єпроцесом циклічним, має здатність постійно оновлюватись.

„Директор школи.Україна”

По матеріалам: osvita-ua.net

Інноваційний потенціал освіти :досягнення на тлі проблем

Г. Сиротенко

Нині розмаїття різних методик, теорій, систем так наповнилошкільне життя, що вже вважається непристойним невпроваджувати інновації, не мати своєї концепції.Освітянська преса майже на кожній сторінці підносить“інноваційний дух” педагогів словами “інновація”, “інноваційнийрозвиток”, “проект”, “модель”, повідомляє про те, як педагогічніколективи сміливо впроваджують сучасні інноваційні технології,експериментують з метою поліпшення навчально-виховногопроцесу. Часто “експерименти” боляче б’ють по дітях івикликають у вчителів алергію на інновації. Найгірше, що вцьому морі новизни часто гинуть науково обгрунтовані йперевірені практикою ідеї. Автори майже всіх публікаційзакликають до нарощування темпів інновацій. Такі нетерплячіпоривання та заклики досягти вершин інноваційного розвиткунагадують дії одного господаря із давньокитайської притчі, який,побачивши, що сходи на його полі не ростуть, заходивсявитягувати їх руками, гадаючи, що допомагав їм рости, а вониврешті-решт зів’яли. Щось подібне може статися і з нашимпоспішним упровадженням інновацій на грунті порушеннязакономірностей і принципів навчання й виховання та в гонитвіза новомодними гаслами і термінами. Прикро, що на цьому

4455

інноваційному тлі глибокі й реальні зміни в школах у результатівпровадження нововведень не дуже помітні, а ситуація в освітінагадує ліс, у якому верхівки шумлять, а внизу панує тиша і длязагалу характерне очікування. Правда, є немало і тих, хто,створюючи шум гаслами “творчості”, твердять, що працюють упошуково-дослідному режимі, але, не знаючи класичнихтехнологічних процедур, посилюють і без того великуневизначеність результатів навчально-виховного процесу. Якнаслідок – ніхто не гарантує якості шкільного навчання.Ці тенденції мають сталий характер, майже не змінюютьсяупродовж тривалого часу. Наприкінці 90-х років минулого століттявітчизняні вчені І.Підласий та А.Підласий на основі аналізунововведень так схарактеризували рівні розвитку інновацій:• низький (псевдоінноваційний) або інноваційний за назвою, доякого треба віднести нововведення, що виражаються у незвичнихназвах та формулюваннях відомих явищ, процесів, технологій;• середній (частково інноваційний) або інноваційний за формою,що полягає в заміні зовнішнього антуражу (форми) безпорушення і поліпшення сутності;• високий (справжньоінноваційний) або інноваційний засутністю, що змінює систему або її головні компоненти і веде донарощування продуктів педагогічної діяльності.Відсоткове співвідношення між названими рівнями було таким80:17:3.Лише останній рівень має наукову і практичну значущість. Рештатільки дезорієнтує педагогічну теорію і практику, приноситьдивіденди хіба що ініціаторам самих “інновацій”.Що ж маємо зараз? Як зазначає Л.Буркова, в сучасномуосвітньому інноваційному просторі України спостерігаються двітенденції. Перша – це прагнення впроваджувати інновації, майжене турбуючись про якість та рівень їх компетенції у розв’язанніпроголошених освітньою реформою актуальних проблем і незосереджуючись на наслідках інтеграції інноваційного продукту зусталеною системою, що більше відповідає природі хаотичного.Друга – спрямованість на відповідність упроваджуваної інноваціїстратегічним освітнім завданням, що можливе лише за умоврозуміння освітніх цілей, вивчення загальних і суб’єктивнихзакономірностей перебігу інноваційного освітнього процесу тамеханізмів управління ним. Останнє маловивчене і недостатньорозроблене для практичного використання . О.Мармаза зазначає,

4466

що в освіті “спостерігаються кон’юктурні зміни, бажання деякихосвітян засвідчити свою “інтелектуалізацію”, у будь-який спосібпродемонструвати свою “інноваційність”. Наслідки –перевантаження учнів, формальна зміна назв освітніх установ табагато порожніх розмов про нововведення”.У цій ситуації потрібно критично аналізувати всі спробирадикальних нововведень. Особливо уважно слід ставитися дозаяв, де нав'язливо підкреслюється новизна. Актуальним длянауковців, організаторів освіти, педагогічних працівників,представників педагогічних громадських організацій, батьків єдодержання основного принципу педагогічної діяльності – ненашкодити. Приймаючи рішення щодо впровадження інновації,потрібно:1. Не копіювати західні зразки, враховувати реалії країни(регіону), традиції кожної школи.2. Не допускати насильницького впровадження інновацій.3. Не виключати етап апробації з міркувань терміновості таекономії коштів.4. Ураховувати, що нововведення може стати реальним тількитоді, коли дійові особи (вчителі) мають мотивації до перетворення.Отже, сучасні процеси розробки та впровадження педагогічнихінновацій потребують усвідомлення відповідальності передусімтому, що ми не знаємо їх наслідків, тобто не знаємо, яким чиномінновації, експерименти проявляться в майбутньому в учнів, якіпройшли через них. Наші особисті задоволення та захоплення підчас чергових презентацій не можуть слугувати оцінкоюрезультативності інновацій.Невизначеність інноваційних процесів: як здійснити перехід відтеорії до практики? Учителі-практики, які займаютьсяпроблемами впровадження інновацій, твердять, що їм не вистачаєметодик, простих у використанні, а наявна методична підтримкаінноваційного розвитку освіти зводиться до невпорядкованої масипередового педагогічного досвіду, інструкцій та рекомендацій.Це тільки додає нові знання до вже наявного невпорядкованогонабору методів і прийомів, а вчитель залишається сам-на-сам зпроблемою: як здійснити перехід від теорії до практики?Інноваційні ідеї мають бути зафіксовані, розподілені, передані йприйняті своїми адресатами. Лише тоді вони (ідеї) працюватимутьу системі освіти. Мабуть, найбільші наші недоробки як втеоретичному, так і у прикладному аспектах перебувають у сфері

4477

механізму переходу ідей у конкретну справу. Неготовність дооновлення: вчителі не винні. У пресі, у педагогічному середовищіактивно ведеться мова про неготовність учителів включатися вінноваційні процеси. І для цього є певні підстави. Але можнавпевнено сказати, що вчителі в цьому не винні, тому що доінноваційного оновлення не готова вся освітня система.Виокремимо основні ознаки такої неготовності.По-перше, “не спрацювання” механізму інтеграції науки іпрактики, директивний спосіб упровадження результатівнаукових досліджень і реформ, які ініціюються “згори”.По-друге, неготовність керівної системи управління докерівництва креативними процесами в освіті, які передбачаютьальтернативність і розмаїття педагогічних підходів у освітньомусередовищі, невміння створювати гнучкі структури управління,які дають змогу досягти консенсусу між централізацією ідецентралізацією.По-третє, неготовність управлінської системи спрямовуватиінноваційні процеси на рівні вчителя, педагогічного колективу,навчального закладу, які виявилися інноваційно спроможнішимипорівняно з управлінськими структурами різних рівнів.Найбільш перспективні, життєві методичні системи навчання івиховання впродовж останнього десятиріччя були народжені самев учительському середовищі і впроваджувалися за особистоїініціативи педагогів-практиків. Проте їхня ініціатива частогальмувалася пануванням авторитарного навчання, методикою“трансляції інформації”, накачуванням учнів знаннями, а неформування у них умінь шукати ці знання і використовувати їх напрактиці.Поширене також упровадження інновацій за принципом: “щопривернуло увагу, зацікавило, десь бачили, десь читали чи чули”.Як наслідок – відсутність результату, аритмія в роботі, хаос.Відома практика пошуків найбільш ефективної технології черезспроби і помилки. Результат у такому разі теж легкопередбачуваний: даремно витрачений час, знервовані вчителі,занепокоєні батьки, втомлені діти, невисокі освітні показники.Є ще “випробуваний” шлях насильного впровадження того, щоіснує в інших школах, намагання не відстати від “педагогічноїмоди”. Результатом такого підходу є зневіра вчителів уефективності інноваційного пошуку, бо вони уже в такий спосібвпроваджували не одну методику та досвід; безсилля перед тиском

4488

вищих органів управління, які нехтують мотиваційнимпотенціалом, правом вибору напрямів творчого пошуку всімаучасниками педагогічного процесу. В українському суспільстві відхороших педагогів вимагається бути “апостолами правди і науки”,плекати душі своїх вихованців у атмосфері добра йсправедливості, але професія вчителя наділяється особливимзначенням лише декларативно. Інновації: від терміна до суті. Усередині 80-х років XX століття спочатку журналісти, а потім іпрофесіонали почали активно втискувати в педагогічний словникновий термін “інновації” для позначення процесів перебудовивітчизняної педагогічної системи, що саме розпочалася.Термін “інновація” запозичений з латинської (іnnvаsion – нове,нововведення).Якщо з терміном учені визначилися, то сутність поняття“педагогічні інновації” дискутується й понині.У педагогічній науці не існує єдиної точки зору щодо розумінняпоняття “педагогічні інновації”. Зустрічаються визначення, якіполярні за суттю. Відомий учений Е.Роджерс дає таке визначення:“інновації – це ідея, яка є новою для конкретної особи...”, аросійський професор О.Кочетов вважає, що “інновація – цецілісна теоретична, технологічна і методологічна концепціяоновлення педагогічної діяльності, що забезпечує її вихід навказаний рівень”. У першому випадку інновація розглядається яксуб'єктивний фактор у педагогічній діяльності, у другому – якоб’єктивний. Усе залежить від того, ким і на якому рівнірозв’язується педагогічна проблема. Нове, що народжується уконкретному педагогічному колективі, має суб’єктивний характері буде новим для певної кількості педагогів. Коли вирішуєтьсяпринципово нова освітня проблема, то інновація має об'єктивнуновизну.Деякі педагоги сприймають нововведення у вузькому розумінні,інші – у широкому. Дехто термін “нововведення” замінюєтермінами “реформа”, “осучаснення”, “удосконалення”,“оптимізація”, “модернізація викладання” тощо. Французькийвчений Е. Брансуїк виокремлює три важливі види педагогічнихінновацій: 1) у ролі освітніх ідей, які цілковито нові і ранішеневідомі; 2) адаптовані, розширені або переоформлені ідеї і дії, якінабувають особливої актуальності в певному середовищі увизначений період часу; 3) педагогічні нововведення, яківиникають у ситуаціях, що пов’язані з новою постановкою цілі у

4499

нових умовах. Щодо суті педагогічних інновацій необхідновідзначити, що на них покладена місія конструювання стратегіїосвіти, тобто прогнозування і перспективи її розвитку. Таквважають учені Академії педагогічних наук України І.Бех,Л.Даниленко, І.Зязюн, В.Кремень, В.Мадзігон та ін.У результаті аналізу різних підходів до визначення педагогічнихінновацій і досліджуючи механізми їх створення, це поняттярозуміємо як результат (продукт) процесу створення нового, щовідповідно оновлює педагогічну теорію і практику, оптимізуючидосягнення поставленої перед суспільством освітньої мети.Педагогічні інновації – це загальна назва нового педагогічногопродукту (теоретичного, практичного), що втілюється унавчально-виховний процес – концепції, теорії, системи, моделі,методики, технології, методи, прийоми тощо. Найбільшмасштабною інновацією в системі освіти України став перехідукраїнської школи на 12-бальну систему оцінювання знань учнів.Створення інновацій – творчий процес, що відповідає умовампошуку нового, оригінального, оптимального. В результатіздійснення пошуку не завжди виникає і не завжди має виникатинове, тому цей процес некоректно називати інновацією. Скорішеінновація є продуктом процесу творчого пошуку, результатомостаточної розробки нової ідеї. Процес можна назватиінноваційним тоді, коли йдеться про освоєння, поширенняінновації в педагогічній практиці. Отже, педагогічна інновація –це не тільки сама ідея, а і певне її оформлення.Загальнодержавний рівень управління інноваційними процесами:формування освітньої політики, забезпечення нормативної бази.Основою нормативної бази інноваційної діяльності в освіті єзакони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”,“Про наукову і науково-технічну діяльність”, “Про авторськеправо і суміжні права”, “Про науково-технічну інформацію”,“Про наукову і науково-технічну експертизу”. В окремихдержавних документах наголошується на важливості організаціїінноваційної діяльності та визначаються її перспективи. Так,Комплексним планом заходів розвитку загальної середньої освітина 1999–2012 роки, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 11.03. 1999 р. № 348, передбачається розробити івпровадити ефективні моделі управління ЗНЗ; розробити тазатвердити регіональні програми розвитку загальної середньоїосвіти; забезпечити проведення наукових досліджень з актуальних

5500

проблем підготовки педагогічних кадрів, їх діяльності тапрофесійного вдосконалення. Загальні збори АПН Україниухвалили Постанову щодо необхідності здійснити науково-методичне забезпечення підготовки вчителів до інноваційноїдіяльності.Колегія Міністерства освіти і науки України своїм рішенням від29.05.2003 р. затвердила “Середньострокові пріоритетні напрямиінноваційної діяльності галузевого рівня у сфері освіти”,передбачила прогнозування програм розвитку освіти й науки,конкретні заходи щодо реалізації зазначених пріоритетнихнапрямів діяльності у сфері освіти. Колегія визначила такожпріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня усфері освіти, а саме:• інноваційні технології навчання;• інтерактивні методи навчання з використанням інформаційнихтехнологій;• створення комп’ютерно-орієнтованих методів систем навчання зрізних навчальних дисциплін;• розроблення і впровадження новітніх дидактичних моделей татехнологій профільного навчання у загальноосвітніх навчальнихзакладах;• розроблення програмових засобів навчального та науковогопризначення, новітніх програм, підручників, посібників таметодичних матеріалів нового покоління, у тому числі –електронних.Нормативна підтримка інноваційної діяльності. Нормативнупідтримку інноваційної педагогічної діяльності забезпечуютьположення “Про порядок здійснення інноваційної освітньоїдіяльності” (наказ МОН України від 17.11.2000 р. № 522) та “Проекспериментальний загальноосвітній навчальний заклад” (наказМОН України від 20.01.2002 р. № 114).Положення “Про порядок здійснення інноваційної освітньоїдіяльності” упорядковує інноваційну освітню діяльність у системіосвіти. Воно передбачає таку структуру організації інноваційноїдіяльності:• розроблення інновацій у системі освіти та суб'єкти інноваційноїініціативи;•ухвалення рішення про організацію та проведення експерименту,безпосередні етапи проведення експерименту;

5511

•ухвалення рішення про розширення бази, внесення змін упрограму дослідно-експериментальної роботи, припинення,завершення експерименту; поширення та застосування інноваційу системі освіти;• виявлення передумов щодо проведення апробації, прийняттярішення щодо масового поширення інновацій у системі освіти,виявлення засобів зберігання інформації про інновації та їхзастосування у системі освіти та джерела фінансуванняінноваційної освітньої діяльності.Положенням визначено такі рівні інноваційної освітньоїдіяльності, як всеукраїнський, регіональний, рівень окремогонавчального закладу та закладу післядипломної освіти. Важливимидля здійснення інноваційної педагогічної діяльності в регіоні євизначення умов, серед яких:•керованість інноваційною освітньою діяльністю;• готовність суб’єктів педагогічної діяльності (учителі, вихователі,керівники, управлінці та ін.) до інноваційної роботи.Право органів управління освітою регіонального рівня назатвердження “інноваційної ініціативи” утверджується черезподання заявки. На всеукраїнському рівні це право належитьПрезидії АПН України. Форма заявки визначається органомуправління або АПН України. Розгляд заявки на всеукраїнськомута регіональному рівнях здійснює експертна рада. Нарегіональному рівні вона формується самостійно.Позитивне рішення експертної ради щодо заявки є підставою длявидання відповідного наказу по управлінню освіти (МОН). Післяпозитивного рішення експертної ради додатково подаютьсяпрограма дослідно-експериментальної роботи, кошторисексперименту, пропозиції щодо бази його проведення тощо.Інноваційна освітня діяльність на рівні окремого навчальногозакладу передбачає використання інновацій, експериментальнуперевірку продуктивності й можливості застосування інновацій увищих навчальних закладах та закладах післядипломної освіти.Відповідно до Положення, навчальні заклади, які за наказомУправління освіти включені до переліку шкіл з апробації новоїідеї, отримують статус експериментального навчального закладу,що не змінює їх підпорядкування та форму власності. Поточнийконтроль за результатами експерименту здійснюють науковікерівники програм, а загальний – органи управління.Право на масове поширення інновації має МОН України на

5522

основі експертизи Науково-методичної ради. Використанняосвітянами інновацій можливе лише від-повідно до рекомендаційМОН України [16]. Зокрема, Міністерство освіти і наукиздійснило експертизу і дало дозвіл на масове застосування узагальноосвітніх навчальних закладах таких інновацій, як:• авторська школа-комплекс М.Гузика;•психолого-педагогічна система “Розвивальне навчання”(Д.Ельконіна, В.Давидова, О.Дусавицького та ін.);•освітня програма “Довкілля” В.Ільченко;• програма всебічного розвитку дитини “Крок за кроком”МФ “Відродження” (автор української версії – Л.Кочіна та ін.);•школа життєтворчості особистості (І.Єрмаков та ін.).Цільовим державним документом, що регламентує інноваційнупедагогічну діяльність в Україні, є “Положення проекспериментальний загальноосвітній навчальний заклад”. УПоложенні сказано, що “експериментальним навчальнимзакладом називають такий загальноосвітній навчальний заклад, уякому проводиться експеримент з перевірки результативності таможливості застосування освітніх інновацій [16].Регіональний рівень управління інноваційними процесами: пошукдоцільних механізмів управління. Діяльність регіональної системиосвіти регулюється Типовим положенням про управління освітиобласних, Київської та Севастопольської мі-ських державнихадміністрацій, затвердженим Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 18.03.1996 р. № 327.У дослідженнях сучасних учених (М.Артюхов, Г.Єльнікова,Л.Калініна, В.Проданов та ін.) поняття “регіональна освіта”розкривається як узгодженість загальнодержавних і регіональнихстратегій та пріоритетів, подолання межі між освітнімиможливостями різних регіонів. Водночас регіональна освіта – цеформування самостійної регіональної політики; перехід відмоноосвітньої системи до полікультурної освітньоїрізноманітності; створення можливостей для формування цілісноїрегіональної стратегії розвитку освіти.У Полтавській області, наприклад, регіоналізація освітиздійснюється на основі:• урахування історичних, культурних, соціально-економічнихмісцевих особливостей у змісті, організації освітнього танавчально-виховного процесів;

5533

• розширення мережі навчальних закладів різних типів та зрізними освітніми послугами для забезпечення зростаючих потребнаселення щодо отримання якісної освіти;• поєднання глобальних тенденцій розвитку освіти в країні, уміжнародному просторі в контексті своїх регіональних програмрозвитку;• зближення місцевих органів влади з реальним життям школи,мобілізація матеріальних та інтелектуальних ресурсів;• створення сприятливого соціально-освітнього середовища дляреалізації педагогічних нововведень, мобілізуючи місцеві органивлади, матеріальні та інтелектуальні ресурси.ПОІППО спільно з Обласним управлінням освіти і наукинасамперед рекомендують до застосування ті інновації, якіпройшли експертизу Міністерства освіти і науки й мають дозвілна масове застосування у загальноосвітніх навчальних закладах.Обласний інститут поширює інновації за допомогоюінформування про нововведення, впровадження спецкурсів,проведення методичних семінарів, тренінгів у навчальнихзакладах, методичної підтримки інноваційних освітніх проектів,заохочення педагогів-новаторів і створення педагогічних умов длязастосування інноваційних технологій, інформування працівниківсистеми освіти через ЗМІ з метою формування їх “інноваційноїкультури”, “інноваційної поведінки”, тобто орієнтації на новебачення розв’язання проблем, на відкриття та пошук новихнестандартних рішень, засобів раціональнішого досягненняуспіху.Звісно, у здійсненні інноваційної діяльності є проблеми, які гостровідчуваються внаслідок відсутності джерел фінансування.Дуже часто підвищення якості освіти адміністрація навчальнихзакладів пов’язує не зі змінами навчально-виховного процесу втехнологічно-змістовому аспекті, а лише зі змінамиорганізаційного характеру. За експеримент видається наспіхпроведена робота, коли неможливо ні оцінити її конкретні цілі, нівиділити більш чи менш визначений результат.Непросто залучити науковців до керівництва експериментальноюроботою, розроблення концепцій, проектів. Повільнопідвищується рівень знань педагогічних працівників, яківключаються до інноваційного процесу.Управління інноваційними педагогічними процесами на рівніЗНЗ: залежність від багатьох чинників. Ефективність реалізації

5544

нововведень на рівні загальноосвітнього навчального закладузначною мірою залежить, насамперед, від інноваційногопотенціалу школи. Інноваційний потенціал школи – це здатністьстворювати, сприймати та реалізовувати нововведення. На ційоснові створюється модель інноваційної розвиткузагальноосвітнього навчального закладу, яка обгрунтовуєможливості школи до інноваційної діяльності: матеріально-фінансовий та особистісний потенціал школи.Матеріально-фінансовий потенціал школи передбачає: наявність унавчальному закладі приміщень для проведення колективнихзаходів; зручний режим експлуатації цих приміщень; наявністькопіювальної техніки; фінансових можливостей забезпечуватинововведення (оплата додаткової праці педагогів, гнучкість щодовикористання коштів). Особистісний потенціал школи – цепрофесійні можливості педагогічного колективу, керівників дляздійснення інноваційної педагогічної діяльності та можливостейучнівського контингенту. Інноваційний потенціал школярівпередбачає наявність досвіду творчих справ, колективноїдіяльності, здатності до самостійної навчальної діяльності тасаморозвитку, достатній загальнокультурний рівень, різноманітніінтереси.Інноваційний потенціал школи щодо конкретного нововведення –це:• зацікавленість учасників інноваційної діяльності в позитивномукінцевому результаті;•компетентність учасників інноваційної діяльності щодо реалізаціїнововведення, співвідношення цілей школи з новою педагогічноюідеєю, наявність відповідальних сторін за процес і результатиапробації нововведення (автор, науковий консультант та ін.);• узгодженість інтересів між суб'єктами інноваційної діяльності, зодного боку, та з адміністрацією (педагогічним колективом,батьками) – з іншого. Особливе значення мають визнання тапідтримка нововведення з боку органів державного управління тагромадськості.Подаємо етапи процесу впровадження нововведень у практикушкільної системи освіти за Л. Ващенко.П е р ш и й етап – усвідомлення колективом необхідності змін тавпровадження нововведень. На цьому етапі в навчальному закладіформується відповідне інформаційне поле на основі залученняпедагогічного, учнівського та батьківського колективів до різних

5555

форм інформаційної діяльності (конференції, збори, семінари,наради, зустрічі з досвідченими вчителями, науковцями тощо).Д р у г и й етап – пошук та актуалізація нових ідей. Основноюметою цього етапу є виявлення кола проблем, актуалізація новихідей, обговорення їх у шкільному колективі та з науковцями. Нацьому етапі формується творча група, діяльність якоїспрямовується на розроблення та оформлення ідеї у відповіднийпроект чи програму.Т р е т і й етап – здійснення проектування нововведення творчоюгрупою. Насамперед аналізується стан функціонуваннянавчального закладу на основі проведеної діагностики,визначається майбутня перспектива, окреслюється стратегіядосягнення мети.Ч е т в е р т и й етап – управління процесом упровадженнянововведення. На цьому етапі відбувається освоєння (апробація)нової педагогічної ідеї. Тому важливим для керівника школи єврахування “людського фактора” (мотивація, стреси,функціональна невизначеність, вчасна поінформованість,неконтрольованість ситуацій тощо) в інноваційному процесі тастворенні комфортних умов для роботи всіх суб’єктів інноваційноїдіяльності.П ’я т и й етап – стратегія управління та підготовка суб’єктівінноваційної діяльності до роботи в нових умовах. Ідетьсяпередусім про вибір стилю управління, вміння презентувати ідею,оцінювати й контролювати проміжні результати, делегуватиповноваження, мотивувати до співпраці, налагоджувати зовнішнюкомунікацію тощо.Ш о с т и й етап – подолання опору та психологічногодискомфорту. Нерідко у процесі підготовки та впровадженняпедагогічних нововведень у навчальному закладі виникаютьситуації протистояння через нерозуміння нових стимулів роботи,зміну режиму роботи, додаткові витрати, необхідність постійногонавчання тощо.С ь о м и й етап – оприлюднення результатів інноваційноїпедагогічної діяльності (інноваційного продукту). Його зміст,зміст окремого предмета, курсу, алгоритм педагогічної технології,методика, нова організація навчально-виховного середовища таінші ідеї мають бути оприлюднені на рівні батьків, школярів,учителів, органів державного управління.

5566

Урахування типових помилок в управлінні інноваційноюдіяльністю. У цій статті ми спробували показати всю складністьінноваційної діяльності, не претендуючи, з огляду на особливушироту проблеми, на вичерпне її висвітлення. Деякі твердженняможуть бути не закінченими висновками, а варіантами дляподальшого аналізу й розвитку. На закінчення пропонуємокерівникам навчальних закладів узагальнені типові помилкиуправління інноваційною роботою та можливі шляхи їх усунення.Здебільшого опір нововведенням виникає тоді, коли:• не пояснені цілі змін;• учителі не брали участі у плануванні нововведень;• традиції та звичний стиль роботи відкинуті;• зміни пояснені, але інформація щодо них неповна; не з’ясованасуть змін; люди бояться, що вони стануть “піддосліднимикроликами”;•педагогам здається, що під час підготовки перетвореньприпустилися помилок.Ситуація загострюється, коли є загроза зниження заробітноїплати, зняття з посади тощо:• нововведення загрожують різким зростанням обсягу роботи;• ініціатор нововведень не користується авторитетом;• педагоги не розуміють, яким чином нововведення розв’яженаявні проблеми.Щоб залучити вчителів до творчо-пошукової та інноваційноїдіяльності, керівнику необхідно задіяти:• зовнішні стимули, пов’язані з матеріальною винагородою;• мотиви зовнішнього самоутвердження (через оцінку оточуючих);• професійні мотиви, самооцінку;• мотиви особистісної самореалізації;• мотиви творчості.Основні засоби подолання опору педагогів щодо упровадженнязмін:• освіта і консультування;• залучення до участі у розробленні планів упровадженняінновацій;• своєчасна допомога й підтримка;• переговори та укладання угод спільної діяльності;• надання пріоритетної ролі тому, хто чинить опір;• спонукання, переконання;• власний приклад творчої діяльності.

5577

Отже, інноваційна освітня діяльність – це складний процес, щопотребує науково-методичного підходу на всіх рівнях управлiння.Всiм учасникам процесу перетворень потрiбно “знайти” себе:державним дiячам освiти – розробити вiдповiднi проекти iпропозицiї, регiональним органам – використати у своїй практицiсвiтовий досвiд упровадження інновацій у освiту, керiвникамосвiтнiх закладiв успiшно реалiзувати надану можливiстьсамореалiзацiї, педагогам – умiло використати свободу длявiдповiдального вибору способiв i методiв навчання.

Література1. Ампілогова Л. Інноваційна освітня діяльність – вимога часу //Завуч.— 2003.— № 11.— С. 4–5.2. Буркова Л. Гіпотетична побудова моделі адаптивної експертноїсистеми освітніх інновацій // Рідна школа.— 2003.— № 9.— С.26–28.3. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньоїосвіти: особливості управління // Освіта і управління.— 2001.—№ 4.— С. 59–68.4. Ващенко Л. Проектування інноваційно-розвиваючогосередовища в освіті // Неперервна професійна освіта: теорія іпрактика.— 2002.— Вип. 3.— С. 20–27.5. Громовий В. Як змінити шини під час їзди? // Директоршколи.— 2002.— № 33.— С. 2–3.6. Григорьева Е. Модернизация образования: как относятся к нейшкольные учителя? // Директор школи: Україна.— 2003.— № 9–10.— С. 126–129.7. Зерна педагогічної інновації: Хрестоматія / Уклад.: Л.В.Буркова,Н.Ф.Федорова.— К.: Київ. правда, 2001.— 120 с.8. Кушерець В. Знання як стратегічний ресурс суспільнихтрансформацій.— К.: Знання України, 2004.— 248 с.9. Комплексний план заходів щодо розвитку загальної середньоїосвіти в 1999–2012 рр. // Інформаційний збірник МОН України.—1999.— № 9.— С. 12–25.10. Мармаза О. Проектний підхід до управління навчальнимзакладом.— Харків: Основа, 2003.— 80 с.11. Остапчук О. Інноваційний розвиток педагогічних систем вумовах модернізації освіти // Директор школи, ліцею, гімназії.—2003.— № 5–6.— С. 153–161.

5588

12. Полянський Б. Зміни в освіті завжди робить учитель // Історіята правознавство.— 2003.— № 1.— С. 2–8.13. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації // Ріднашкола.— 1998.— № 12.— С. 3–17.14. Підласий А. Оптимізація навчально-виховного процесу:педагогічні інновації // Освіта і управління.— 2001.— № 4.— С.59–68.15. Положення “Про експериментальний загальноосвітнійнавчальний заклад”: Наказ МОН України від 20.01.2002 р. № 114.16. Положення “Про порядок здійснення інноваційної освітньоїдіяльності”: Наказ МОН України від 17.11.2000 р. № 522.17. Табачник Д. Проблемні питання // Директор школи, ліцею,гімназії.— 2003.— № 5–6.— С. 23–24.18. Типове Положення про управління освіти обласної, Київськоїта Севастопольської міської державної адміністрації: ПостановаКабінету Міністрів України від 18.03.96 р. № 327) //Інформаційний збірник МОН України.— 1996.— № 9.— С. 16–20.

www.cippe.edu.ua

5599

Рубрика «В методичнускарбницю»

Науково - методичнезабезпечення інноваційної

діяльностіКоли вчені, які займаються

проблемами педагогіки, провелиопитування серед учнів іпопросили їх дати відповідь напитання: "В якій школі ви хотілиб навчатися?", то отримали таківідповіді: "Хотіли б навчатися втакій школі, де вчителі були б,перш за все, добрими, якілюблять учнів; чуйні; які вміютьстати на місце дитини, розуміютькожну дитину, справедливі, відверті, з щирою посмішкою,турботливі, веселі, дружелюбні, добре пояснюють уроки, можуть впотрібну хвилину дати учням відпочити і зняти напругу, відкритідля людей, які розуміють дитячу психологію".

А не дали б "перепустку" до своєї школи педагогам, якізавжди в поганому настрої, підвищують голос, злі, агресивні, невміють приховувати свої симпатії та антипатії, несправедливі, недають можливості виправляти "двійки", яким не соромно, щовони погано викладають, погано поясняють урок, не звертаютьуваги на слабких учнів.

На жаль, сучасна українська загальноосвітня школа невідповідає належним чином таким вимогам. Традиційні методинавчання та виховання не сприяють достатньою мірою всебічногорозвитку творчих та природних здібностей дітей, не даютьможливості здійснювати належним чином особистісно-орієнтований підхід до кожної дитини.

Сучасна українська загальноосвітня школа не відповідаєналежним чином проблемам формування творчої особистості. Незавжди вчителі бувають такими, про яких мріють наші учні та їхнібатьки.

6600

Ідея формування творчо розвинутої, здатної до самореалізаціїособистості є провідною в роботі переважної більшостінавчальних закладів міста.

Нові вимоги до школи завжди роблять учителя головноюфігурою освітньої реформи. Адже саме він щоденно втілює вжиття новітні принципи навчання і виховання.

Аби відповідати вимогам сьогодення, вчитель повиненпостійно підвищувати свою професійну компетентність,удосконалювати педагогічну майстерність і творчі здібності. Ацьому покликана сприяти система безперервного підвищеннякваліфікації педагогічних кадрів, в якій бере активну участь інауково - методичний центр управління освіти м. Миколаєва.

Зміст методичної роботи визначається як загальними цілями,так і конкретними завданнями, які випливають з аналізурезультатів діяльності за минулий рік, ефективності навчально-виховного процесу. Колектив науково - методичного центру підчас організації методичної роботи з педагогами міста націлює їхна необхідність головні зусилля направити на створення "Школирадості", в якій кожна дитина відчуває любов, повагу, допомогу,віру в себе.

Методична служба міста Миколаєва пріоритетнимивизначила для себе такі напрямки діяльності:- забезпечення професійною інформацією;- підтримка експериментальної роботи педагогів у школі;- підтримка в організації методичної та науково - пошуковоїроботи школи;- допомога у підвищення якості і керівництва освітнім процесом;- виявлення, підтримка та розповсюдження перспективогоуправлінськогота педагогічного досвіду;- допомога в розробці і проведенні експертизи інноваційнихпрограм,методик, навчальних планів.

Однією з закономірностей розвитку ринкової економіки єактивізація інноваційної діяльності в усіх сферах життєдіяльності,прагнення до впровадження ефективних та перспективнихінновацій. Ця проблема торкнулася й освіти.

Сьогодні педагогічним працівникам пропонуються дляапробації та використання різноманітні педагогічні інновації - відметодів, прийомів навчання (виховання), елементів педагогічної

6611

техніки до системи навчання, виховання, розвитку, новоїосвітньої моделі. Основну ідею реформування системи освітиможна сформувати так: ефективність навчання може бутиполіпшена завдяки проектуванню та розповсюдженнюінноваційних освітніх систем і технологій. Інноваційна освітнядіяльність науково - методичного центру полягає в послідовному,компетентному і професійному розповсюдженні інноваційнихпедагогічних ідей, інноваційних підходів до навчального процесу,головною метою якого є особистісний розвиток школярів. Прицьому методист виступає як "фасилітатор" (за термінологією К.Роджерса), тобто "полегшувач", який допомагає педагогу вособистісно професійному розвитку, створює умови дляформування в нього здатності набувати нового досвіду на основіцілеспрямованого творчого і критичного мислення, визначенняособистісних підходів, усвідомлення значущості новоїпедагогічної ідеї для вдосконалення освітньої практики.

Керуючись Положенням про порядок здійсненняінноваційної освітньої діяльності, затвердженого наказомМіністерства освіти і науки України від 07.11.2000 № 522, ст.8, р. ІІЗакону України "Про загальну середню освіту" в місті створені набазі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладівекспериментальні загальноосвітні заклади регіонального тавсеукраїнського рівня, в 37 освітніх закладах міставпроваджуються експериментальні програми на рівні окремихнавчальних закладів. Інноваційна діяльність сприяє розвиткутворчих здібностей та природних нахилів дітей, інтеграціїнавчально-виховного процесу, гуманізації та гуманітаризаціїосвіти, підвищенню професійної компетентності керівниківзакладів освіти з питань управлінської діяльності.

Головна задача української освітньої політики – забезпеченнясучасної якості навчання на основі збереження їїфундаментальності і відповідності актуальним і перспективнимпотребам особистості, суспільства, держави. В умовах модернізаціїсучасної системи освіти збільшується роль інноваційноїдіяльності. З метою підвищення ефективності управління освіти іна підтримку ініціатив міської програми „Освіта” в місті дієбагаторівнева і багатофункціональна системи експериментальнихнавчальних закладів на регіональному і всеукраїнському рівнях,які забезпечують створення, проектування, апробацію івпровадження інновацій в освітню практику.

6622

Навчальнийзаклад

Тема експерименту Терміни

Всеукраїнського рівня:ЗОШ № 18 Комплексний підхід до формування

екологічної культури особистостішколярів у контексті комплексноїпрограми розвитку дітей«Росток»

1998 - 2011

СШМіПР«Академіядитячоїтворчості»

Розвиток художньо-творчогомислення особистостізасобами взаємодії різнихвидів мистецтв і прикладнихремесел

2003-2013

ДНЗ №132, 139,ЗОШ №50

Інтегрована особистісно-орієнтована технологія вдошкільному навчальномузакладі та в середнійзагальноосвітній школі І ступеня

2003 -2008

Першаукраїнська гімназіяім. М. Аркаса,Миколаївськиймуніципальнийколегіум

Художньо-естетична освіта івиховання учнів загальноосвітніхнавчальних закладів у процесівпровадження інтегрованих курсів

2005 -2010

2007-2010

Миколаївськиймуніципальнийколегіум

Формування національноїсамосвідомості учнів на традиціяхкобзарського мистецтва

2006 –2010

ЗОШ №3, 51,МиколаївськийМуніципальний колегіум

Формування інтелектуальноїкультури особистості в межахнавчально-виховного процесузагальноосвітнього навчальногозакладу

2006-2010

2007-2010

регіонального рівня:ДНЗ №50, 130, Апробація інтегрованої 2003 -

6633

ЗОШ №28, 46 особистісно-орієнтованої технології освітньогопроцесу в дошкільних закладах тапочатковій школі

2008

ЗОШ №42 Стратегія розвитку безпекижиттєдіяльності

особистості черезетновалеологізацію освіти

2003-2008

У 2008-2009 н.р. 14 експериментальних навчальних закладівпрацювали за 8 науковими темами. У ДНЗ №50, 130, 132, ЗНЗ №50, 46, 28 завершено апробацію інтегрованої особистісно-орієнтованої технології освітнього процесу в дошкільних закладахта початковій школі, мета якої – формування світогляду ікомпетенції дітей дошкільного віку та молодших школярів наоснові інтегрованих знань про навколишній світ у відповідності довимог Базового компоненту дошкільної освіти, Державногостандарту початкової освіти. Проведено педагогічний тапсихологічний моніторинг рівня розвитку дітей, який свідчить продоцільність навчання та виховання дітей за інтегрованоюособистісно-орієнтованою технологією. Експериментальна роботадала можливість вийти на формування у дітей реалістичнихуявлень про явища природи, позитивне емоційне ставлення доприродного довкілля, моральний, розумовий, естетичний,фізичний розвиток.

І нам приємно відзначити, що у методичних рекомендаціяхІнституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН Українищодо „Алгоритму введення Базової програми” зазначено:„Вважаємо за доцільне передбачити також використанняпрактичного досвіду... Наприклад, педагоги Миколаївщиниможуть використовувати доробки експериментальнихмайданчиків, які вже тривалий час відпрацьовують авторськуінтегровану особистісно орієнтовану технологію, запропоновануС.І. Якименко, завідувачкою кафедри педагогіки початковоїосвіти Миколаївського державного університету імені В.Сухомлинського”.

В ЗНЗ №42 створена модель «Школи здоров’я та розвитку»,запроваджено у навчально-виховний процес стратегію розвиткубезпеки життєдіяльності особистості через етновалеологізаціюосвіти. В результаті експериментальної діяльності у більшості

6644

учасників освітнього процесу сформувалось цілісне ставлення доздоров’я, культури здоров’я, здорового способу життя.

У школі створена валеологічна служба, у задачі якої входитьпідготовка рекомендацій з регулювання й корекції проблемохорони здоров’я дітей і проведення моніторингу здоров’я учнів іпедагогів. Аналіз так званих «шкільних факторів ризику», щовпливають на виникнення фізичних та емоційнихперевантажень, які призводять до погіршення стану фізичногота психічного здоров’я учнів, є предметом вивченнямоніторингових досліджень.

Підвищення рівня фізичного, психічного і духовного здоров’я,зниження захворюваності дітей засобами поглибленої біологічної івалеологічної освіти, вивчення довкілля, виховання культуриздоров’я через туризм і спілкування з природою є основноюметою експерименту в ЗНЗ №18. В рамках експериментуздійснено інтеграцію валеології та екології, валеологізаціювикладання базових дисциплін, зібрано добірку розробок уроків звалеології та виховних заходів, спрямованих на формуванняздорового способу життя.

Результатом роботи вчителів є практичні наробки (книги длячитання, методичні рекомендації, розробки конспектів уроківекологічної спрямованості, предметів природничо-математичногоциклу та гуманітарного циклу).

В обласному конкурсі-захисті сучасної моделі навчальногозакладу -«Школи сприяння здоров'ю» навчальний заклад посів Імісце. Школа співпрацює з Миколаївським зоопарком, обласнимБудинком природи, станцією юних натуралістів, школою юнихекологів при міськвиконкомі.

Реалізація шкільної програми «Здоров'я» дозволила знизитирівень захворюваності учнів та вчителів. Моніторинг навчальноїдіяльності учнів дозволив зробити висновок, що 73 % учнів, якінавчаються за цією програмою, засвоюють програму на високомута достатньому рівнях, а в контрольних класах ця цифра значнонище.

Діяльність ЗНЗ №42, 18 була спрямована на забезпеченнязаходів по збереженню та зміцненню здоров’я учасниківнавчально-виховного процесу.

Продовжуються педагогічні дослідження за іншими темами.Так, в І Українській гімназії ім. М. Аркаса, ММК створено ціліснусистему художньо-естетичної освіти та виховання учнів шляхом

6655

впровадження інтегрованих курсів „Мистецтво” (1-8 кл.),„Художня культура” (9-11 кл.), продовжено роботу над технологієюпобудови інтегрованих уроків, що забезпечило підвищення рівнівхудожньо-естетичної освіти та вихованості учнів; формуванняцілісного художнього світогляду особистості, розвиток у неїобразно-асоціативного мислення, почуттєво-емоційної сфери,творчих здібностей, базових освітніх компетентностей.

Значні досягнення при формуванні інтелектуальної культуриособистості мають колективи початкової школи ММК, ЗНЗ №3,51, які активно впроваджують курс „Логіка”. Учніекспериментальних класів продемонстрували високий рівеньвміння апелювати логічними термінами не тільки на урокахлогіки, а й під час роботи з мовним, математичним таприродознавчим матеріалом. Спираючись на результатимоніторингу, можна констатувати, що успішне оволодіння курсом„Логіка” допомогло дітям творчо опановувати всі без виняткунавчальні предмети.

Головними мотивами пошуку оптимальної системи освітньоїтехнології в ММК стало становлення та вдосконаленнянаціональної системи освіти, де простежуються дві домінуючітенденції: по-перше, відродження національної свідомості,української культури, мови, виховання громадянина-патріота;врахування ментальності українського народу; по-друге,прагнення до інтеграції у світове, європейське товариство. Учніколегіуму виховуються в національно-патріотичних традиціях нетеоретично, а шляхом продуманої, спеціально організованоїдіяльності. Використовуючи досвід школи, педагогічні колективиміста можуть на наукових засадах створювати умови длясамоактуалізації особистості, формування їх національноїсамосвідомості на традиціях кобзарського мистецтва.

З 2002 року спеціалізована середня загальноосвітня школамистецтв і прикладних ремесел на рівні Всеукраїнськогоекспериментального майданчика вирішує проблему розвиткухудожньо-творчого мислення особистості засобами взаємодіїрізних видів мистецтв і прикладних ремесел під керівництвомРибалки Валентина Васильовича, завідувача лабораторієюпсихології, трудової і професійної підготовки Інституту педагогікиі психології професійної освіти АПН України, докторапсихологічних наук.

6666

Розроблено етапи розвитку цього навчально-виховногозакладу, проведено серію наукових досліджень з вищезазначеноїпроблеми, проведено апробацію програмного і навчально-методичного забезпечення.

В 2003 році навчальному закладу надано статус «Академіядитячої творчості».

СШМіПР дає можливість відкрити в кожній дитині душутворця, а головне – дати їй змогу пробудитися і розквітнути. Воснову експерименту покладені особистісно – зорієнтованакомпетентнісно парадигма сучасної освіти та створенняможливостей для розвитку і самореалізації учня. В школі створенепозитивне соціально-розвивальне середовище, яке сприяєвиробленню у школярів гуманістичних, соціально значущихцінностей, культури. Засобами театральної педагогіки в учніввиховується емоційно-вольова сфера, діти збагачуються духовно.Завдяки спецкурсам діти засвоїли декоративно-прикладні видитворчості.

Цікавим і корисним для процесу оновлення системидошкільної освіти є пошуки, які ведуть окремі колективи, абовихователі дошкільних закладів нашого міста. Принципінтегрованості, який ліг в основу експериментальної роботи, ставосновним стержнем у педагогічному процесі з дошкільнятами."Все, до чого пригорнулося серце людини в дитинстві,залишається з нею завжди", - так вважають педколективи ДНЗ№ 148, навчального комплексу школа - дитячий садок ВО "Зоря -Машпроект". Зміна психології дитини щодо збереження здоров'яяк найвищої цінності, яке дароване людині природою, булавизначена головною метою роботи з дошкільнятами педагогамидитячих закладів № 103, 117, 5, 148. Формуючи у дітей знання проте, що таке здоров'я, для чого воно потрібне людині, що впливаєна його стан, вони керуються тим, що цьому необхідно навчатидитину з раннього віку.

«Місток», який прокладає дошкілля до шкільного життя (а нелише навчання !), називається «особистісним потенціалом», а«деталями», з яких він будується, є різні види й форми дитячоїактивності, зокрема фізичної, соціально - моральної, ціннісної,пізнавальної, мовленнєвої, художньої, творчої. Ми переконані:якщо в дошкільному дитинстві нам вдасться побудувати цей"міст", він забезпечить малюкові спокійний перехід до невідомоїцарини під назвою "Школа".

6677

В ЗНЗ № 6, 15, 33, 39, 40, 53, 57, ММК успішновпроваджується система розвивального навчання. У дітейінтенсивно формуються пізнавальні інтереси, способи навчальноїдіяльності, вони включаються у співробітництво, що забезпечуєопанування соціально - значущих цінностей. Учні, які навчаютьсяза системою розвивального навчання, успішно продовжуютьнавчання у школі ІІ ступеня. В ЗНЗ № 16, 50, 4, 28 учні молодшихкласів активно опановують інтегрований курс "Довкілля", якийне лише дає дітям знання про людину та середовище, в якому вонаіснує, а й аргументовано доводить необхідність коректногоставлення до довкілля. Оскільки цей навчальний предмет в основімістить матеріали про рідне оточення дитини, то й його виховнийпотенціал можна визначити як надзвичайно високий,спрямований не лише на досягнення навчальної мети, а й настановлення громадянина.

Запровадження компетентнісно зорієнтованого підходу,проектної, інформаційно-комунікаційних, комунікативних,мультимедійних технологій є основою формуванняжиттєспроможної самодостатньої особистості. Системоющоденної роботи стало диференційоване навчання в школахміста. Працюючи на основі цього дидактичного принципу,вчителі створюють належні умови для повної реалізаціїінтелектуальних, творчих можливостей дітей, розвитку духовно,морально і фізично досконалої особистості.

Продовжується робота педагогів за темами:• Базовий компонент дошкільної освіти (ДНЗ № 22, 75, 100, 123).• Формування психосемантики слова у дошкільнят молодшого

віку (ДНЗ №115,60,82,83).• Сенсорний розвиток дітей раннього віку (ДНЗ № 12, 17, 18,84,134).• Діяльність колективу школи по створенню національногозагальноосвітнього закладу нового покоління (ЗОШ№1)• Впровадження технологій, відповідних розвиваючій школі

(ЗОШ№15).• Школа життєтворчості особистості (ЗОШ № 57).• Людина. Навколишній світ. Здоров'я. (ЗОШ№ 53).• Здоров'я школяра (ЗОШ № 4, 13, 27, 32, 37, 39, 48, 57).• Психолого - педагогічне проектування соціального розвитку

особистості

6688

учнів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗОШ №19,25,48,52).

• Ділова активність (ЗОШ №3, 19, 55,56, 57, г.г. № 3,економічний ліцей №1).

СЗОШ № 39, 61, гімназія № 3, Перша українська гімназія ім.М. Аркаса,

юридичний ліцей працюють за програмою Міністерства освіти інауки

України "Сприяння просвітницької роботи "Рівний - рівному"серед молоді

України щодо здорового способу життя".Результати аналізу науково-дослідницької роботи засвідчили

динаміку розвитку інноваційної компетентності педагогів тихшкіл, які впроваджують інноваційні проекти і програми. Такожпозитивні зміни спостерігаються у рівнях навченості школярів.Достатньо високий рівень викладання предметів державногокомпоненту підтверджують результати ІІ, ІІІ та IV етапівВсеукраїнських олімпіад з базових дисциплін. В 2008 - 2009 н.р. 610учнів із 1943 учасників стали переможцями ІІ етапу, 154 із 239 – ІІІетапу, 23 із 41 – ІV етапу всеукраїнських предметних олімпіад.Гордістю нашого міста є випускники ММК - неодноразовіпереможці Міжнародних олімпіад з математики, хімії, біології,інформатики, екології, стипендіати Президента України. Щорічнозростає кількість учасників та переможців обласних конкурсів -захистів науково - дослідницьких робіт учнів членівтериторіального відділення МАН.

Безперечно, ефективність інноваційної діяльності, творчогопошуку вчителів значною мірою залежать від глибокої підготовкикерівників шкіл. Саме директори експериментальних навчальнихзакладів володіють вміннями організувати спільну діяльністьучителів і створюють творчу атмосферу для педагогічного пошуку,бачать перспективи розвитку школи, підтримують і заохочуютьвчителів, гнучкі у стилі, формах і методах управління.

Діяльність загальноосвітніх навчальних закладів повинна бутиспрямована на забезпечення конституційної гарантії – рівногодоступу до якісної освіти. Основні параметри цієї якісної освітивизначені в Національній доктирні і мають бути реалізовані взакладах освіти шляхом впровадження педагогічних інновацій.Враховуючи це, управління освіти і науково-методичний центрпершочергову увагу приділяє саме впровадженню нових форм та

6699

методів організації навчально-виховного процесу, інноваційнимзмінам у змісті та організації освіти, узагальненню тавпровадженню педагогічного досвіду, напрацьованого вчителямита педагогічними колективами міста, України, підтримує всіпрояви педагогічної творчості, які йдуть на користь дитині.

Директор науково- методичного центру,Удовиченко О.О.

Реєстраційна картка закладу освіти, що здійснюєекспериментальну роботу

1. Назва навчального закладу: адреса, прізвище, ім'я та побатькові директора; контактні телефони.

2. Статус закладу, ким його надано, № наказу, дата.3. Назва (тема) експериментальної роботи.4. Напрям роботи (розробка нового змісту, апробація нового

підручника, програми тощо).5. Організація, яка забезпечує наукове керівництво

експериментом, науковий керівник (П.І.П.).6. Коли та ким затверджена програма експерименту.7. Основна мета експерименту.8. Завдання експерименту.9. Початок експерименту. Кінець експерименту.10.Стислий зміст експериментальної роботи й очікувані

результати.

Перелік документів, які необхідно представити длязатвердження експериментальної та науково-дослідницької

роботи на базі ЗНЗ1. Заявка на здійснення науково-дослідної та

експериментальної роботи за темою дослідження.2. Перспективний план здійснення науково-дослідницької та

експериментальної роботи за темою дослідження (на весь періодексперименту).

3. Програма науково-дослідницької та експериментальноїроботи за темою дослідження на навчальний рік.

7700

4. Клопотання управління освіти і науки районної, міської,обласної державної адміністрації.

5. Дані на наукового керівника (1 науковий керівник — докторабо кандидат педагогічних наук) та наукових консультантівексперименту (науковці), консультантів експерименту (методистиНМЦ середньої освіти МОН України або ОІППО, спеціалістиобласного управління освіти).

Структура заявки на здійснення науково-дослідницької таекспериментальної роботи

1. Мета і завдання:- об'єкт дослідження;- предмет дослідження;- мета дослідження;

- гіпотеза дослідження; - завдання дослідження; - методи дослідження: основний метод дослідження —комплексний експеримент.

2. Теоретико-методологічна основа експерименту.3. Основні ідеї експерименту.4.База експерименту (конкретний навчальний заклад або

навчальні заклади, на базі яких здійснюється експериментальнаробота).

5. Яким чином забезпечуватиметься достовірність результатів.6. Організаційно-кадрове забезпечення науково-дослідної та

експериментальної роботи: наукове керівництво; науковіконсультанти; консультанти; відповідальні виконавці (заступникидиректора; вчителі).

7. Термін здійснення експерименту (з якого до якогокалендарного року йтиме експеримент).

8. Етапи експерименту:-Діагностико-аналітичний.-Прогностичний етап.-Організаційно-підготовчий етап.-Практичний етап.- Узагальнювальний етап.9. Очікувані позитивні результати та форми їх подання (схеми,

моделі, програми, методичні рекомендації, анкети, тести, курсові

7711

модулі, матеріали конференцій, семінарів, публікацій у пресітощо).

П.І.П. директора навчального закладуПечатка Підпис

Структура перспективного плану

Здійснення науково-дослідницької та експериментальноїроботи за темою дослідження

Перспективний план здійснення науково-дослідницької таекспериментальної роботи складає творча група експерименту заучастю наукового керівника та наукового консультанта.

Перспективний план науково-дослідницької таекспериментальної роботи передбачає етапи експерименту (див.Структура заявки на здійснення науково-дослідницької таекспериментальної роботи).

Кожний етап має відповідні завдання (наприклад, підготовчийетап передбачає завдання коригування загальної темидослідження; формування загальної гіпотези дослідження; визна-чення основних напрямів дослідження; вивчення та аналізпрогресивного досвіду педагогічних колективів України;визначення творчих груп учителів за основною темоюкомплексного експериментального дослідження; обґрунтуванняконцептуальних основ духовно-морального становлення йрозвитку особистості (теоретико-методологічний аспект) тощо —ці позиції повинен чітко визначити науковий керівник.

Програма науково-дослідницької та експериментальноїроботи за темою дослідження складається на кожний навчальнийрік поетапно, відповідно до визначених етапів дослідження.

Структура плану:

№Етапи,

змістроботи

Термін,виконання

Очікуванірезультати

Етапи експерименту

7722

І. Діагностико-аналітичний:• усвідомлення необхідності переведення навчального закладу

на якісно новий етап виникнення творчого задуму, ідеї здійсненняцього процесу;

• ознайомлення зі станом реалізації цієї ідеї у вітчизняній тазарубіжній психолого-педагогічній літературі та шкільнійпрактиці;

• визначення й аналіз індивідуального та колективного досвідувчителів;

• вичленення та обґрунтування проблеми, на розв'язання якоїбуде спрямовано експериментальну роботу;

• наукове консультування.

II. Прогностичний етап — приблизне знаходження шляхіврозв'язання виокремленої проблеми:

-визначення об'єкта, предмета і мети (ідеального образубажаного результату) дослідження;

-передбачення результату;-складання плану-програми експерименту;- ухвалення управлінського рішення - власне цієї програми дійкерівників, учителів і учнів навчального закладу.Ш. Організаційно-підготовчий етап. На ньому слід

виконувати таку роботу:- вибір методів дослідження;-визначення шляхів реалізації програми експерименту;- підготовка дидактичного матеріалу;- затвердження програми дослідження в педагогічномуколективі.IV. Практичний етапЙого змістом стає виконавська функція.V. Узагальнювальний етап - це етап, на якому здійснюють

аналіз дослідницької роботи та її результатів, формулюютьвисновки про ефективність експерименту та можливостівикористання його результатів іншими школами, оформленнярезультатів, підготовку звіту про виконану роботу, розробкурекомендацій.

7733

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Вимоги щодо оформлення заявки на експертизу документів іматеріалів інноваційно-експериментальної діяльності

1. Заявку оформляють на офіційному бланку (зі штампом вкуті) загальноосвітнього закладу.

2. Заявку подають на ім'я начальника управління освіти(голови експертної комісії).

3. Заявка починається з чітко сформульованого питання, напідставі якого має бути прийнято рішення експертної комісії, даліподано стисле обґрунтування (див. Положення проекспериментальний загальноосвітній навчальний заклад,затверджено МОН України № 114 від 20.02.2002 року).

4. У заявці мав бути перелік документів, представлених дляекспертизи та долучених до заявки.

5. Заявку підписує керівник закладу, засвідчуючи печаткою.Вимоги до матеріалів, представлених авторами інноваційного

проекту на розгляд експертної комісії1. Матеріали представляють у двох екземплярах у друкованому

варіанті (комп'ютерний набір) через 1,5 інтервали. Обсягматеріалів не обмежений.

2. До переліку матеріалів мають увійти:2.1. Програма (проект) інноваційно-експериментальної

діяльності, до складу якої входять аналіз протиріч і проблемрозвитку освіти, які необхідно вирішувати, впроваджуючиінноваційний експеримент, його мета і завдання, концептуальніідеї нововведення, прогнозування шляхів їх реалізації, очікуванірезультати, критерії оцінки їхніх досягнень, прогнозуванняможливих негативних проявів інноваційно-експериментальноїдіяльності, план компенсуючих заходів, визначення етапівексперименту й розгорнутий план І етапу реалізації.

2.2. Результати вивчення умов інноваційно-експериментальноїдіяльності: інформаційне забезпечення, рівень психологічноїготовності педагогів до інноваційної діяльності; соціально-психологічний мікроклімат у колективі, рівень навченості учнів,рівень професійної компетентності організаторів і педагогічних

7744

кадрів.2.3. Інформаційну довідку про матеріально-технічну базу та

його фінансове забезпечення, яке дає змогу успішновпроваджувати експериментальну діяльність згідно з темоюпроекту.

3. До проекту слід додати такі матеріали:3.1. Документи, що відображають зміни в діяльності

загальноосвітнього закладу (експериментальні програми,експериментальний навчальний план, зміни в штатному розкладітощо). Якщо зазначені вище документи не є важливими дляпочатку реалізації інновацій і на момент експертизи не можутьбути представлені, то їх розробки необхідно включити до плануреалізації І етапу інноваційно-експериментальної діяльності.

3.2. Звіт про апробацію інновації за попередній термін, якщотаку апробацію здійснено.

3.3. Інші документи згідно з потребами закладу.4. Матеріали, представлені на експертизу, підписує керівник

загальноосвітнього закладу, засвідчуючи печаткою.Друкується за матеріалами газети «Завуч»

СловникВпровадження - перетворення практики на основі результатів

досліджень при обов'язковому їх застосуванні з метоюпідвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Готовність до пошукової діяльності - інтегральна якість особистості,яка характеризується наявністю та певним рівнем сформованостімотиваційно-орієнтаційного, змістово-операційного і оцінно-рефлексивного компонентів у їхній єдності, що проявляється впрагненні до пошукової діяльності і в підготовленості до їїздійснення на професійному рівні.

Інноваційна діяльність - 1) це створення нового (оригінальнихприйомів, цілісних педагогічних концепцій), що змінює звичнийпогляд на явище, перебудовує суспільно-педагогічні відносини; 2)найвищий ступінь педагогічної творчості, педагогічневинахідництво нового в педагогічній практиці, що спрямоване наформування творчої особистості, враховує соціально-економічніта політичні зміни в суспільстві й проявляється в цілепокладанні,визначенні мети, завдань, а також змісту технологій інноваційногонавчання; 3) діяльність з розробки, пошуку, освоєння йвикористання нововведень, їх здійснення.

7755

Інноваційна діяльність у системі освіти - вдосконалення чи оновленняосвітньої практики шляхом створення, розповсюдження таосвоєння нових ефективних способів і засобів досягненнявстановлених цілей освіти.

Інноваційна педагогічна технологія - це цілеспрямоване систематичнета послідовне впровадження в практику прийомів, способів,педагогічних дій і засобів, що охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до одержання очі-куваних результатів.

Інноваційне навчання - такий навчальний процес, який будується яктворча взаємодія вчителя й учнів, максимально спрямована насамостійний пошук учнями нових знань, нових пізнавальних орі-єнтирів високого рівня складності, вироблення загальнолюдськихнорм та цінностей, оволодіння мистецтвом рефлексії.

Інноваційні процеси в освіті - процеси створення, освоєння йзастосування педагогічних інновацій, які є предметомпедагогічної інноватики.

Інноваційний потенціал навчального закладу - це його здатністьстворювати, сприймати, реалізувати нововведення, а такожсвоєчасно позбуватися застарілого, педагогічно недоцільного. Цяздатність переважно є наслідком творчих прагнень членів пе-дагогічного колективу, їхнього ставлення до нововведень.

Інновація - 1) нововведення, новизна, новаторство; 2) нові формиорганізації праці та управління, нові види технологій, якіохоплюють не лише окремі установи й організації, а й різнісфери; 3) процес часткових змін, що спричиняють модифікаціюокремо взятих цілей освіти або засобів і способів їх досягнення; 4)цілеспрямоване й кероване внесення змін в освітню практикушляхом створення, розповсюдження та освоєння новоутворень; 5)комплексний процес створення, розповсюдження та використан-ня нового практичного засобу в галузі техніки, технології,педагогіки, наукових досліджень.

Нововведення - 1) комплексний процес створення, поширення тавикористання нового практичного засобу (новації); формаорганізації інноваційної діяльності; 2) впровадження увиробництво новації, яка, у свою чергу, є кінцевим результатомнаукової або винахідницької діяльності;3) цілеспрямована зміна, яка вносить до середовищавпровадження (організацію, регіон, суспільство і т. ін.) новістабільні елементи; 4) такий суспільний, технологічний, еко-

7766

номічний прогрес, який через практичне використання ідеї івинаходів зумовлює створення кращих за своїми властивостямивиробів, технологій; 5) комплексний процес створення,поширення та використання нового педагогічного засобу дляякісно кращого задоволення вже відомих суспільних потреб,процес його впровадження в окремому навчальному закладі зметою підвищення освітньо-виховної діяльності; 6) змістможливих змін педагогічної дійсності, що ведуть до ранішеневідомого стану, результату і які розвивають теорію і практикунавчання і виховання; 7) цілеспрямована зміна, яка вносить усередовище впровадження нові елементи; процес, що характери-зує перехід будь-якої системи з одного стану в інший зі своїмжиттєвим циклом; 8) процес створення, поширення івикористання нового практичного засобу для нової або кращогозадоволення вже існуючої потреби людей; водночас це є процесзмін, пов'язаний з внесенням даного нововведення у те соціальнета матеріальне середовище, у якому здійснюється його життєвийцикл.

Педагогічна творчість - пошук більш досконалих форм змісту,методів та прийомів організації педагогічної діяльності.

Педагогічна технологія - 1) набір технологічних процедур, щозабезпечують професійну діяльність учителя; 2) сукупністьпсихолого-педагогічних установок, що визначають спеціальнийнабір і поєднання форм, методів, способів, прийомів навчання, ви-ховних засобів; вона є організаційно-методичним інструментаріємпедагогічного процесу; 3) опис системи дій учителя та учнів, якіслід виконувати для оптимальної реалізації навчального процесу;4) послідовний (системно представлений) ряд вказівок діяльностейі операцій моделювання, реалізації, діагностики ефективності,корекції процесу навчання (дидактичні технології) або виховання(технологія виховання); 5) комплексний, інтегрований процес, щовключає людей, ідеї, засоби і способи організації діяльності дляаналізу проблем, що охоплюють основні аспекти засвоєння знань;6) проект певної педагогічної системи, що реалізується напрактиці; це змістова техніка реалізації навчально-виховногопроцесу; результат глибоко продуктивної, творчої праці з оцінки йгармонізації багатьох чинників, що визначають ефективністьпроцесів навчання та виховання; 7) системний метод створення,застосування і визначення всього процесу викладання та засвоєн-ня знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх

7777

взаємодії, який ставить своїм завданням оптимізацію форм освіти;8) системна сукупність і порядок функціонування всіхособистісних, інструментальних і методичних засобів, щовикористовуються для досягнення педагогічних цілей; 9)закономірна педагогічна діяльність, яка реалізує науковообґрунтований проект дидактичного процесу і володіє більшвисоким ступенем ефективності, надійності, гарантованогорезультату, ніж це має місце при традиційних методикахнавчання; 10) конструкція, стратегія, алгоритм дії педагога,організація педагогічної діяльності; проект певної педагогічноїсистеми, що реалізується на практиці.

Педагогічний експеримент - це етап впровадження нового впрактику роботи школи за умови, якщо він забезпечить їїрезультативність.

Професійна готовність до педагогічної діяльності - складне структурнеутворення, центральним ядром якого є позитивні установки,мотиви і засвоєні цінності педагогічної діяльності. У дануготовність входять також професійно важливі риси характеру,педагогічні здібності, сукупність професійно-педагогічних знань,умінь та навичок, певний досвід педагогічної діяльності.

Технологічна карта - опис процесу у вигляді покрокової, поетапноїпослідовності дій із зазначенням засобів, що використовуються.

Технологічна система - це умовне зображення технологічногопроцесу, поділ його на окремі функціональні елементи іпозначення логічних зв'язків між ними.

Технологія - 1) форма вираження людського інтелекту,спрямованого на розв'язання суттєвих проблем життя;2) сукупність форм, методів, прийомів і засобів досягненняочікуваних результатів при передачі соціального досвіду, а такожоснащення цього процесу; 3) радикальне оновленняінструментальних і методологічних засобів педагогіки й методикиза умови збереження наступності в розвитку педагогічної науки йшкільної практики.

Формування готовності педагога до пошукової діяльності - процесцілеспрямованого розвитку в умовах післядипломної освіти всіхсторін і якостей особистості, які складають готовність до даноїдіяльності.

Друкується за матеріалами інформаційно-методичного журналу «Школа»

7788

Рубрика «Шляхамидосвіду»

До освіти майбутньогоЗавдання реформування освіти

сьогодні висуває нові вимоги допроцесу навчання та освітньоїдіяльності. Життя постійно змінюється,підштовхуючи школу так само до змін.Її розвиток вимагає нових форм

організації навчально-виховногопроцесу, нових ритмів, новихметодів узгодження системи освіти з вимогами сучасного життя таз потребами особистості. Мета освіти сьогодні – це створенняумов для розвитку та саморозвитку учнів, виховання в них умінняприймати самостійні рішення. Тому центром нової державноїосвітньої політики є людина як особистість. Досягнення цієї метиможливе лише завдяки реалізації нововведень у систему освіти.На сьогодні у сфері освіти втілюється велика кількість інноваційрізного характеру, направленості та значення.

Широкий інноваційний рух – необхідне явище для сучасноїреформи освіти, він дозволяє формувати свідомість інаправленість активності педагогічної діяльності. Він стаєважливим фактором самоорганізації та саморозвитку суспільства,забезпечує реалізацію програм демократичних реформ. Інноваціїспонукають усіх учасників навчально-виховного процесупереосмислити свої дії, проаналізувати реалії, визначити йсприямувати свою діяльність у напрямі перспективних дій.

Досвід переконав, що потрібен лише грунтовний і всебічнийаналіз фундаментальних, що себе виправдали, традиційнавчального закладу, відмови від стереотипів, які заважають йогоподальшому розвитку, необхідно поступово, обгрунтовано іцілеспрямовано вести інноваційні перетворення, що євирішальним фактором перебудови діяльності освітнього закладу.У цій стратегії пріоритетними стають інтереси учнів, генеральноюметою – створення умов для формування життєво компетентноїособистості, а важливим чинником її реалізації – компетентність

7799

педагогів і керівників. Варто пригадати слова В.Сухомлинського:«Керівник школи як головний вихователь повинен турбуватисяпро те, щоб у духовному житті педагогічного колективу не згасаладумка про дитину».

Узагальнюючи результати науково - дослідницької роботи,можна констатувати, що з року в рік удосконалюєтьсяіндивідуальна творча лабораторія кожного вчителя-експериментатора, збагачується новими ідеями і знахідками;зростає творчий потенціал педагогічних колективівекспериментальних навчальних закладів, які не зупиняються надосягнутому, прагнуть до подальшого удосконалення навчально-виховного процесу та сповнені нових ідей і творчих задумів; стаєвсе більше унікальних за змістом навчання шкіл.

Пропонуємо вашій увазі педагогічні інновації, що проходятьапробацію в закладах освіти м. Миколаєва, і реалізація яких даєпозитивні результати в розвитку творчої особистості таформуванні громадянина України.

Ми вдячні керівникам експериментальних навчальнихзакладів за надані матеріали і можливість ознайомитись з досвідомнауково-дослідної та експериментальної діяльності їх педагогічнихколективів.

Заступник директора НМЦ, Тарасова О.В.

8800

Формування національної самосвідомості учнівна традиціях кобзарського мистецтва

Автор: С.М.Січко – директор Миколаївського муніципальногоколегіуму, доктор історичних наук, В. Січко завідуюча кафедроюкобзарствознавства, художній керівник Народної Бузькоїюнацької капели бандуристів «Кобзарський передзвін»муніципального колегіуму, голова обл. організації НаціональноїСпілки кобзарів України, заслужений працівник культуриУкраїни)Науковий керівник: Л. Масол - провідний науковий співробітниклабораторії естетичного виховання Інституту проблем вихованняАПН України, кандидат педагогічних наук.Мета: Удосконалення системи виховної роботи засобами надбаньукраїнського народу, формування національної самосвідомостіособистості учнів, виховання в них культури патріотичногомислення та почуття відповідальності за збереження духовностінації.

База експерименту: Миколаївський муніципальний колегіум

Давайте познайомимось…Миколаївський муніципальний

колегіум

Треба жити і вчитисьна крилах надій,

як тебе не любити, колегіум мій.Леонід Ржепецький,

завідуючий кафедрою національноговиховання

8811

Система роботи Миколаївського муніципального колегіуму -це організаційно-функціональна структура, що базується науспішній діяльності єдиного колективу під час реалізаціїзагальних цілей навчання у тісному взаємозв’язку з системоювиховання та розвитку учнів. Вона характеризується такимиінтегративними якостями, як гуманістичне ставлення, внутрішнякультура, національна самосвідомість, креативність, лідерство,бажання та вміння бути успішним та щасливим у житті.

Існуюча в колегіумі система роботи, водночас сприяєрозвитку як особистості вчителя та учня, так і школи в цілому.Наш навчальний заклад можна назвати школою компетентнісноорієнтованого типу, яка ґрунтується на особистісноорієнтовному підході. Вона діє за принципово новою системоюнавчання і виховання, що розглядає відносини між учнями тапедагогами, як процес взаємонавчання та співпраці, забезпечуєурахування індивідуальних психо-фізіологічних особливостейшколярів, педагогів і батьків, сприяє повному саморозкриттю ісамореалізації всіх учасників єдиного навчально-виховногопроцесу.

Основним принципом організації життєдіяльності колегіумує диференціація навчально-виховного процесу, що не ставитьучня і вчителя у рамки жорстких умов, а прагне максимальнопристосувати життєдіяльність до їхнього потенціалу, тобтодозволяє кожному члену шкільного колективу мати власнутраекторію розвитку.

Особливістю школи є поєднання інтелектуального розвиткуучнів (школа за фахом фізико-математична) з їх художньо-естетичним вихованням (робота школи «Кобзарська наука» таШкільної дитячої філармонії як підструктури колегіуму).

Школа – не тільки підготовка до життя, перш за все, це – саме життя.

8822

Миколаївський муніципальнийколегіум є державним середнімзагальноосвітнім закладом освіти, щозабезпечує академічну і практичнуприродничо-математичну тасуспільно-гуманітарну підготовкуздібної та талановитої молодіпівденного регіону України, здобуттянею освіти понад державний рівень.

ММК з 2006 року є експериментальним навчальним закладомВсеукраїнського рівня .

Основна умова прийому до колегіуму – знання плюсобдарованість. Педколектив колегіуму, який очолює заслуженийпрацівник освіти України, відмінник освіти України, лауреатобласної премії ім. М. Аркаса, почесний городянин року містаМиколаєва, кандидат історичних наук, доцент, переможецьконкурсу «100 кращих керівників шкіл України», «Освітянинроку 2007» Січко С.М. постійно дбає про те, щоб виховативсебічно розвинених громадян незалежної України. В колегіумістворено ефективну систему по роботі зі здібними іобдарованими дітьми. Індивідуальна робота з учнямипроводиться на 12 кафедрах, працюють спецкурси,факультативи, курси за вибором, функціонує учнівське науковетовариство. У колегіумі працюють 55 вчителів вищої категорії, 21вчитель-методист, 17 старших учителів,7 вчителів мають почесне званнязаслужений учитель України, 1 –заслужений працівник освіти України,2 заслужених працівники культуриУкраїни, 20 - нагороджені знаком«Відмінник освіти», 2 кандидати наук, 3майстри спорту, 4 лауреати обласної премії ім. Миколи Аркаса.

В навчальному закладі функціонують такі профільні класи:математичний, природничий, правовий, економічний. Викладанняпрофільних предметів ведеться згідно концепцій, затвердженихнауково-методичною радою, з орієнтацією на вищі навчальнізаклади регіону та України. В колегіумі вивчаються дві обов’язковііноземні мови: англійська - з першого класу, з п'ятого класу - другамова: французька, іспанська, німецька або польська; за бажаннямучні мають можливість вивчати третю іноземну мову. На базі

8833

закладу проходять три Всеукраїнських експерименти:«Формування національної самосвідомості учнів на традиціяхкобзарського мистецтва» (наказ МОН України № 375 від 17.05.06), «Художньо-естетична освіта і виховання учнів загальноосвітніх

навчальних закладів у процесівпровадження інтегрованих курсів(створення цілісної моделі художньо-естетичної освіти і виховання)» (наказМОН України № 958 від 31.10.2007),«Формування інтелектуальної культуриособистості», (наказ МОН України № 960від 02.11.2007).

Учням надається можливість бути слухачами різнихспецкурсів, факультативів, які проводять досвідчені вчителі тавикладачі вищої школи. Педагогічний колектив вважає, щоосновою навчально-виховного процесу повинна бутиіндивідуальна програма творчого розвитку і саморозвиткуособистості учня колегіуму. Така програма базується нарезультатах діагностики учнів по широкому колупсихофізіологічних і особистісних показників. У колегіумістворені моделі вчителя і учня .

Випускникимуніципального колегіумущороку показують стабільнізнання на вступних екзаменах донайпрестижніших вузів України,а учні посідають призові місця наВсеукраїнських олімпіадах усіхрівнів. Протягом останніх років12 учнів стали призерамиВсесвітніх олімпіад з математики, біології, хімії, інформатики,екології. На високому професійному рівні в закладі поставленохудожньо-естетичне виховання. Одним із значущих компонентівхудожньо-естетичного комплексу є школа «Кобзарська наука»;Народна Бузька юнацька капела бандуристів “Кобзарськийпередзвін” – організатор і володар Гран-прі Першого і Другогомолодіжних кобзарських фестивалів Півдня України “Підсрібний дзвін бандур”, лауреат Міжнародних і Всеукраїнськихконкурсів.

8844

Муніципальний колегіум визначає себе як українськийнаціональний навчально-виховний заклад, головне завдання якого- плекання громадян України, формування українськоїнаціональної інтелігенції з високим духовним, інтелектуальним татворчим потенціалом.

Учні колегіуму - стипендіати Президента України, переможціВсесвітніх олімпіад з інформатики, біології, математики, екології,хімії.

Концепція педагогічної ідеї експерименту

Актуальність дослідженняНа новому історичному етапі світового цивілізаційного

простору початку третього тисячоліття Україна заявила про себеяк про незалежну суверенну державу з притаманним типомнаціональних культурно-історичних коренів. «Ідеї державногосамоздійснення» (О.Ольжич) є провідними у формуваннісвітоглядної культури українського шкільництва сьогодення,головний вектор якої спрямований на національну самосвідомістьособистості в розбудові консолідації молодих прогресивних силукраїнського суспільства. Саме молодь являє собою фундаментсучасних і майбутніх культурних змагань щодо збереження тавідтворення національної системи духовних цінностей у світі.Національна самосвідомість, наголошує Дмитро Тхоржевський, іє однією із конкретних ідеологій, які панують у людськомусуспільстві. Національно свідома людина ідентифікує себе знацією, що робить її життя природодоцільним.

Нова парадигма ідеологічних координат українськоїнаціональної школи, її стратегія у формуванні особистісних рисгромадянина України на засадах гуманізму, демократії, любові довітчизни, поваги до народів і націй інших країн викладена вНаціональній доктрині розвитку освіти, Концепціїгромадянського виховання особистості в умовах розвиткуукраїнської державності, Комплексній програмі художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх та позашкільнихнавчальних закладів України.

8855

В Україні з давніх-давен цінувалася духовна краса в поєднанніз мужністю і честю, доблестю і громадянською гідністю, високоюморальністю й дійовим патріотизмом. Відомо, що українці відприроди талановиті та музично обдаровані. Історично склалося,що хороспів та кобзарство в поліфонії художньої творчостіукраїнців протягом багатьох століть зберегли свою специфіку,свій зміст і колорит. Зокрема кобзарство, яке характернесвоєрідними національними виховними особливостями, удовгострокових випробуваннях залишилось життєздатниммистецтвом, викликаючи інтерес у сучасної учнівської молоді.Кобзарство шанувалось запорізьким козацтвом, грою на бандуріволоділи гетьмани. В Києво-Могилянській академії навчання гріна бандурі було почесним та обов`язковим.

Як один із проявів національного світовідчуття, кобзарськемистецтво набуває особливого значення в умовах муніципальногоколегіуму, де превалюють вихованці чоловічої статі. Українськінародні пісні та думи в супроводі бандур, кобзарський майданколегіуму, відродження козацьких традицій, посилення ролібандури в системі вивчення української культури, створенняшколи «Кобзарська наука» для учнів 2-7-х класів сприяютьрозвитку художньо-творчогомислення учнів,перетворенню надбаньнаціональної культури вкультуру конкретноїособистості.

Саме тому, основноюметою експерименту єстворення умов дляформування національноїсамосвідомості учнів назасадах традицій кобзарського мистецтва в умовах навчальногозакладу нового типу; створення та науково-методичний супровідшколи «Кобзарська наука» у колегіумі.

Актуальність дослідження з формування національноїсамосвідомості особистості підтверджується аналізом станупроблеми в педагогічній практиці. Вивчення її показало, щотрадиція кобзарського музикування в умовах такого навчальногозакладу як колегіум, має бути повновартісною й виступати в

8866

«освітньому полі» та позакласній творчості гарантом патріотичноїта етико-естетичної культури учнів.

Темою дослідно-експериментальної роботи є: «Формуваннянаціональної самосвідомості учнів на традиціях кобзарськогомистецтва».

Об`єктом експериментальної роботи виступають учасникинавчально-виховного процесу миколаївського муніципальногоколегіуму: учні, їх батьки, педагогічний колектив.

Предметом експериментальної діяльності є процесформування національної самосвідомості учнів на засадахтрадицій кобзарського мистецтва.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що ефективністьформування національної самосвідомості особистості учняколегіуму в сучасному навчально-виховному закладі підвищуєтьсяза умов, якщо:

· учасників дослідно-експериментальної роботипоінформовано про потенційно можливі нововведення;

· повно вивчено актуальність проблеми та максимальновірно прогнозовані майбутні перетворення, позитивні йможливі негативні наслідки;

· раціонально вибрано цілі (загальні, окремі);· розроблена й активно функціонує навчально-виховна

система кобзарського майдану, як органічна складовадіяльності колегіуму;

· організовано цілеспрямоване індивідуальне навчанняучнів музикування на бандурі;

· забезпечено позаурочну художньо-творчу діяльність уколективних формах музикування на бандурі;

· забезпечено ґрунтовне підвищення професійної тафахової кваліфікації педагогічного колективу школи«Кобзарська наука»;

· реальність планів, забезпеченість ресурсами(матеріальними, фінансовими, кадровими тощо),збалансованість, розподіл функцій, обов`язківвідповідають меті розвитку особистості учня;

· відбувається підвищення мотивації до здійсненнядослідно-експериментальної роботи усіх її учасників, є їхзацікавленість у позитивних результатах;

8877

· існує система удосконалення діяльності та підвищенняпрофесіоналізму педагогів.

Визначені мета і гіпотеза стали основою для обґрунтуваннязавдань експерименту:

1. Цілеспрямоване впровадження педагогічних інноваційнихтехнологій.

2. Утвердження серед педагогічних працівників переконанняу необхідності та ефективності дослідно-експериментальноїроботи.

3. Організація технологічного моніторингу (узагальнення тарозповсюдження інформації про етапи експериментальноїроботи, прогнозування реальних можливостей ірезультатів), розробка програм.

4. Створення психолого-педагогічних умов для здійсненняпроведення експериментальної діяльності.

5. Розробка та експериментальна перевірка:- змістової моделі-конструкції школи «Кобзарська наука»;- авторських навчальних програм з вокалу, історії

кобзарства, індивідуального музикування на бандурі;- інтегрованого курсу «Кобзарське мистецтво».

6. Підготовка навчально-методичного комплексу «Бандурарідна і свята»

7. Організація на базі муніципального колегіуму обласногокобзарського осередку та кобзарського центуВсеукраїнського фестивалю «Під срібний дзвін бандур».

8. Створення лабораторії педагогів-досідників.9. Відпрацювання системи управління інноваційними

процесамиТеоретико-методологічна основа експерименту

Вивченням проблем національної школи та національноговиховання, формування національної свідомості українськогошкільництва займалися педагоги-теоретики, громадські діячі,філософи, політики, педагоги-практики. Накопичено чималийдосвід, який стосується провідних аспектів цього процесу.Філософські, історичні, політологічні, соціально-психологічніаспекти розвитку української національної свідомості знайшливідображення в працях М.Боришевського, С.Возняка,В.Кременя, Ю.Римаренка, В.Смолія, Я.Шашкевича та ін.

У психологічному аспекті свідомість розглядали І.Бех,Л.Божович, Л.Виготський, К.Платонов, Л.Рубінштейн та ін.

8888

Аналіз дефініцій «нація», «національний характер»,«національна свідомість», «національна самосвідомість» показує,що в українській історико-педагогічній науці вони мають різнітрактування. Відомо, що суспільно-політичні та соціально-економічні передумови формування національноїсамосвідомості українського народу кінця ХІХ – початку ХХстоліття , періоду визвольного руху та Української революції 1917– 1920 років знайшли своє місце у працях М.Грушевського,Д.Донцова, В.Винниченка, Д.Дорошенка, І.Крип’якевича та ін.У працях істориків знайшла своє теоретичне підтвердженнядумка про те, що ідея національного саморозвитку йнаціонального визволення є первинною домінантою розвиткубудь-якої нації, в тому чисті й української. Національна школа іосвіта, національне виховання виростають з органічної потребирозвиватися на рідному грунті з використанням народнихзвичаїв, традицій, вірувань, досвіду поколінь. На їх думку,формування національної (історичної) самосвідомості в дітейслід починати з виховання почуття любові до рідного краю, дезасобами виступають рідна мова, фольклор, історія.

Питання формування світогляду й світоглядної культуричерез «народність виховання» відстоював К.Д.Ушинський. Упрацях С.Русової, С.Сірополка, І.Огієнка, В.Ващенка знайшлисвоє відображення як у теоретичному, так і в практичномувимірі питання становлення національної школи й системиосвіти, а відтак і формування рис громадянина-патріота свогокраю, народу, держави.

Теоретичні засади формування національноїсамосвідомості розроблені в сучасних наукових дослідженняхД.Тхоржевського, В.Кузя, Ю.Римаренка, Б. Ступарика та ін.

Досліджені інтеграції кобзарського мистецтва в навчально-виховному процесі будуються на працях видатних композиторівМ.Лисенка, Б.Грінченка, К.Квітки, Ф.Колеси, Б.Хоткевича,В.Герасименка, О.Герасименко, Б.Жеплинського, М.Гвоздя таін.

Організовуючи дослідження, ми спиралися на положенняКонституції України, Законів України «Про освіту», «Прозагальну середню освіту», Національну доктрину розвиткуосвіти, Концепцію виховання в національній системі освіти тареформування загальної середньої освіти, Комплексну програмухудожньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх та

8899

позашкільних навчальних закладів України, праціД.Тхоржевського, М.Боришевського щодо вихованнянаціональної самосвідомості учнів як невідкладного завданнязагальноосвітньої школи.Методи експерименту

· Історико-логічний, теоретичний і порівняльний аналізинормативних актів, документів, матеріалів з питаньреформування системи освіти;

· Історико-педагогічний та культурологічний аналізфілософської, педагогічної, соціологічної, психологічної,методичної, мистецтвознавчої літератури; узагальненняотриманої інформації;

· Методи системного аналізу;· Діагностичні, соціометричні, прогностичні, обзерваційні

методи;Основний метод дослідження – комплексний експеримент.База експерименту: Миколаївський муніципальний колегіумМиколаївської міської ради.Достовірність результатів забезпечуватиметься коректнимвикористанням методик і технологій за погодженням ізнауковими консультантами й науковим керівникомексперименту; якісною обробкою експериментальних даних;систематичним порівняльним аналізом ефективності навчально-виховного процесу з формування національної самосвідомостіучнів на основі цінностей української національної ідеї.

рганізаційно-кадрове забезпечення науково-дослідної таекспериментальної роботи: Наукове керівництвоекспериментальною роботою здійснює Інститут проблемвиховання АПН України.

Термін проведення експерименту: 2006-2010 роки.Етапи проведення експерименту:

Резервно-підготовчий (серпень-червень 2006р.)І етап – Організаційно-прогнозуючий (вересень 2006 – червень2007рр.)ІІ етап – Діагностично-концептуальний (вересень 2007 – червень2008рр.)III етап – Розвивально-формуючий (вересень 2008 – червень2009рр.)

9900

IV етап – Інформаційно–формуючий (вересень 2009-грудень 2009рр.)V етап – Узагальнюючо-корегуючий (січень-червень 2010рр.)

Очікувані позитивні результати та форми їх поданняУсвідомлення молоддю колегіуму феномена кобзарського

мистецтва в художньому саморозвитку, культурі патріотичногомислення. Формування почуття національної гордості. Потяг доаматорської творчості в житті.

Вірогідність негативного прогнозу: ймовірність відсутностіпідтримки учасників експерименту щодо організації класівбандури, занять з вокалу, інтегрованого курсу «Кобзарськемистецтво», що може ускладнити, а то й загальмувативпровадження інноваційної педагогічної ідеї.

Основні етапи експериментальноїроботи

Резервно-підготовчий (серпень –грудень 2006)1. Забезпечити фінансуваннядослідження за програмоюексперименту: узгодити та затвердити штатний розпис та

9911

кошторис витрат на проведення дослідно-експериментальноїроботи відповідно до вимог експериментальної роботи.2. Провести педагогічну раду колегіуму з метою ознайомленняпедагогічного колективу з Положенням проекспериментальний загальноосвітній навчальний заклад.3. Залучити до проведення дослідно-експериментальної роботипедагогічний колектив колегіуму, науковців вищих навчальнихзакладів, Миколаївський інститут післядипломної педагогічноїосвіти4. Налагодити співпрацю з науково-методичним центромсередньої освіти МОН України, профільними центрамиУкраїни, Миколаївським інститутом післядипломної педагогічноїосвіти5. Розробити програму науково-теоретичної підготовки учасниківексперименту.І етап. Організаційно-прогнозуючий (вересень 2006 – червень 2007)

1. Вивчення досвіду кобзарських осередків регіону, провіднихшкіл кобзарства України та діаспори.

2. Обґрунтування авторського проекту школи «Кобзарськанаука».

3. Проведення моніторингу рівня вокальних здібностей учнів IIкласів.

4. Розробка структурної моделі (проект) «національнасамосвідомість особистості».

5. Науково-методичний супровід апробації авторськихнавчальних програм «Грай, бандуро, грай» (1-11-і класи).

6. Організація моніторингу домінанти самосвідомості учнівколегіуму.

7. Апробація авторської програми з вокалу.8. Проведення Всеукраїнської науково-практичної

конференції за темою експерименту.9. Забезпечення умов

проведенняексперименту(затвердженняштатного розпису,фінансуваннядосліджень запрограмоюексперименту,

9922

матеріально-технічне забезпечення).II етап. Діагностично – концептуальний (серпень 2007 р. –червень 2008 р.)

1.Сформувати змістову структуру науково-дослідницькоїдіяльності навчального закладу

2.Провести перевірку гіпотези дослідження з метою вивчення всіхкомпонентів дослідження

3.Створити науково-дослідну лабораторію «Учитель як дослідник».4.Здійснити моніторинг домінанти самосвідомості учнів колегіуму5.Провести моніторинг рівня вокально-хорових навичок учнів 2-4

класів та юнацького складу Народної юнацької капели«Кобзарський передзвін»

6.Здійснити науково-методичний супровід апробації авторськихнавчальних програм «Грай, бандуро, грай» 1-11 кл.

7.Зробити аналіз використання інноваційних технологій тарозробити заходи із формування мотивації до їх використання унавчально-виховному процесі.

ІІІ етап. Розвивально-формуючий (серпень 2008 р. – червень2009 р.)1. Моніторинг етико-естетичного стану хорових занять в

молодіжній капелі.2. Розробка й апробація посібників «Грай, бандуро, грай» (3-4-і

класи).3. Аналіз навчально-методичного комплексу (навчальні

програми, посібники, нотні збірки).4. Створення мультимедійної бібліотеки.5. Концертна діяльність кобзарського майдану.6. Проведення Всеукраїнського фестивалю «Під срібний дзвін

бандур».7. Творча зустріч капели з Національною державною

заслуженою капелою бандуристів ім. Г.Майбороди. ІV етап. Інформаційно-формуючий (вересень-грудень 2009)

1.Створити проект авторської програми для профільнихкобзарських класів.2.Провести аналіз навчально-методичного комплексу (навчальні

програми, посібники, нотні збірники).3.Здійснити тиражування нотної та методичної літератури длябандур.4.Створити мультимедійну бібліотеку «Віхи експерименту».5.Проводити концертну та культурно-просвітницьку діяльність.

9933

V етап. Узагальнюючо-корегуючий (січень-червень 2010)1. Розробка авторської програми «Кобзарське мистецтво» для

профільних класів.2. Проведення контрольних зрізів.3. Звіт лабораторії «Учитель як дослідник».4. Презентація методичних посібників, нотних збірок.5. Систематизація відеофонду кобзарського майдану колегіуму.6. Пропаганда кобзарського мистецтва в засобах масової

інформації.7. Запрошення до участі в круглому столі колегіуму

капели з м. Чернігова та учнів студії Національної державноїзаслуженої капели бандуристів України ім. Г.Майбороди.

8. Підготовка наукового звіту за результатами експерименту.9. Молодіжний кобзарський фестиваль півдня України.

У разі необхідності внести корективи до прогнозованихрезультатів науково-дослідної та експериментальної роботи.

Структураучнівської козацької республіки

«Січ»

Велика Рада

Головний отаман

Генеральна старшина

Курінь

Курінна страшина

(курінний +

ланка

Рада курінних

Нав

чаль

но-п

ізна

валь

на

Курінь поділяється на 6ланок,

Дис

ципл

іни

та п

оряд

ку

Інф

орм

ації

Нац

іона

льно

го в

ідро

джен

ня (і

стор

ико-

крає

знав

ча)

Нац

іона

льно

го в

ідро

джен

ня

-спо

ртив

ного

Орг

аніз

ації

дозв

ілля

Кожна курінна ланка маєвідповідального, який

9944

Головний отаман здійснює загальнекерівництво разом з генеральноюстаршиною.

Генеральна старшина об'єднуєкерівників ланок (з 2 по 7 клас) різнихпідрозділів паланки.

Засідання Великої Радипроходять в міру потреби, але не рідше ніж 1 раз на рік.

В період між засіданнями Великої Ради діяльність такерівництво здійснює Головний отаман разом з Генеральноюстаршиною.

Кількість ланок в міру необхідності може бути збільшена, азменшена шляхом інтеграції.

Генеральнастаршина

спрямовує роботу органівучнівського самоврядування,козацьких колективів (куренів). Вперіод між засіданнями керуєроботою курінних старшин.

Рада отаманівкуренів

допоміжна керівна ланка, утворюєзв'язок між Генеральноюстаршиною і куріннимистаршинами, координує роботукурінної старшини.

Куріннастаршина

очолює керівництво роботикурінних ланок, підпорядкованакурінному, куріннийпідпорядкований Генеральнійстаршині

Навчально-пізнавальна ланка:

9955

- спрямовує діяльність учнів на здобуття міцних знань зусіх предметів;

- бере участь у підведенні підсумків навчання;- організовує консультпункти з предметів;- надає допомогу учням;- залучають учнів до роботи в факультативах, спецкурсах;- діяльність МАН;- участь у шкільних і міських олімпіадах;- проведення інтелектуальних конкурсів.Ланка дисципліни і порядку:- чергування по школі, в класах;- контроль відвідування, дисципліни на

перервах;- контроль за виконанням Правил для учнів;Ланка інформації:- інформує учнів, батьків, вчителів, громадськість про всіподії, які відбуваються в колегіумі;- організація шкільної та класної преси;- організація конкурсів, тематичних газет та

плакатів;- оформлення приміщення школи.Ланка організації дозвілля:- пропаганда здорового способу життя;- пропаганда правових знань;- розвиток творчихздібностей учнів;- організація тематичнихвечорів, конкурсів, дискотек;- організація зустрічей зпрацівниками Центру“Здоров'я”, служби у справахнеповнолітніх, лікарями.Військово-спортивна ланка:- пропаганда здоровогоспособу життя;- формування культури;- відродження військово-спортивного мистецтва.Ланка національного

відродження:

9966

- відродження патріотичних традицій, звичаїв;- виховання поваги до свого роду;- збирання народних традицій, обрядів;- вивчення фольклору рідного краю;- формування високої мовної культури.

9977

Національно-патріотичнийпростір

Всеукраїнськийексперимент«Формуваннянаціональноїсамосвідомості учнівна традиціяхкобзарськогомистецтва»:

- діяльність дитячоїорганізації «Січ»

(2-9 класи)

- спортивно-патріотичні змагання«Гарт»

(8-11 кл), ігри«Джура», «Козацькірозваги», «Нумо,хлопці», проведеннякозацького свята додня Святої Покрови;

- участь в роботігуртків військово-патріотичногонапряму.

Участь в акціях«Ветеран живепоруч», «Колосокпам’яті», «Хлібочима дітей»,«Миколаєву –турботу юних» .

Всеукраїнськийексперимент«Формуваннянаціональної

самосвідомості учнівна традиціяхкобзарського

Діяльність дитячоїорганізації «Січ»

(2-9 класи)

Учень – патріот.

Учень - лицар-козак.

Учень – активнийгромадянин

Учень – майбутнійзахісник.Компетентно-сті:

соціокуль-турна,

інтелекту-альна, правова,громадянська,національна.

Лідерство

Успіх

Патріотизм

Спортивно-патріотичні змагання«Гарт»(8-11 кл), ігри«Джура», «Козацькі

розваги», «Нумо,хлопці»,проведеннякозацького свята додня святої Покрови

Козацькапедагогіка

Участь в акціях«Ветеран живе

поруч»,«Колосок

пам’яті», «Хлібочима дітей»,«Миколаєву –

турботу юних» .

9988

Культура нації.

Традиції, звичаїРелігіяМова нації

Національнасамосвідомість —

фундамент культурипатріотичного

мислення учнів

Зв'язокпоколінь

Історичнапам'ять

Національніідеали

Національна ідея незалежноїсуверенної держави України

Досвід нації

9999

Художньо-естетичнийпростір

Комплексна програмахудожньо-естетичного

розвитку дітей та молоді

Дитяча учнівська

філармонія.

Школа «Кобзарська

наука»

Спецкурси

«Музикування на бандурі»,

«Український хороспів»,

«Кобзарське мистецтво»;

Гуртки:хореографічний,вокальний, вокальнийансамбль «Лілея»,велика та мала капелибандуристів,вчительський хор, гурт«Гетьмани».

«Кобзарськасвітлиця»

Всеукраїнськийексперимент:«Формуваннянаціональної

самосвідомостіучнів на традиціях

кобзарського

Школа «Кобзарськанаука»

Спецкурси«Музикування на

бандурі»,«Український

хороспів»,«Кобзарське

Дитяча учнівськафілармонія.

«Кобзарська

Гуртки:хореографічний,

вокальний,вокальний

ансамбль «Лілея»,велика та мала

капели бандуристів,вчительський

хор ,

гурт «Гетьмани».

Комплекснапрограмахудожньо-

естетичного

розвитку дітей тамолоді:

Учень – гармонійнорозвинена особистість.

Учень – естетичнорозвиненаособистість

Учень – творчо

Компетент-ності:

соціокуль-турна,

громадянська,національна.

Лідерство

Успіх

Патріотизм

110000

школи “Кобзарська наука”

музикування на бандурі,

оволодіння її мелодійним

багатством, спів у її супроводі

неперевершених народних

пісень зберігає гармонію

(Гнучка діюча модель)

ФілософіяКобзарськасвітлиця

Хоровий гуртІ-ІІ класи

Підготовчі класигри на бандурі

ІІІ-ІV класи

Класи гри набандурі.Вокал.РиторикаV-VІІ класи

Ансамблікапелян“Підківка”,“Грицики”,“Козачата”

Молодіжнакапела“Кобзарськийпередзвін”

“Горицвіт”Гурт викладачів«Гетьмани»

Культурні акціїКонцертна діяльність

Молодіжні кобзарські регіональні та Всеукраїнські фестивалі “Під

110011

Структура дитячої філармонії

Кобзарський майдан

І – ІІІ класиПізнавально-виховний

період. Вчителімистецьких дисциплін,

педагоги класів бандури,батьки

Школа “Кобзарська наука”

відродження національної

культури колегіантів у системінавчально-виховної роботи

педагогічного колективу, батьків

Загальношкільні хоровігуртиІ – ІV,

ІХ – ХІ класи

Вікові ансамблі капелян“Підківка”, “Грицики”,

“Козаченьки”, “Гуляй вітер”Кобзарська

світлиця

Молодіжна капела“Кобзарський передзвін”

Вокальне тріо педагогів“Горицвіт”

Культурна акція: Молодіжні кобзарські фестивалі

Півдня України “Під срібний дзвін бандур” та перший Всеукраїнський фестивалькобзарського мистецтва “Під срібний дзвін бандур”

Підготовчі класи,індивідуальні

заняттяІ – VІІ класи

Класи гри на бандурі, класи вокалуза програмою музичної школи

VІІ – VІІІ класи

Філософія школи:мелодійне та змістовне

багатство бандури виховуєпатріотизм, високу культуру

молодого покоління

Концерти капелян,солістів-

бандуристів

Збагаченняуроків

музики гроювчителя на

бандурі

110022

Концертна діяльність філармонії передбачає: - тематичні заходи– 2 на семестр; - один звітний – травень; - участь у загальношкільних, міських та обласних заходах.

Художня рада:

- художній керівник таадміністратор;

- завідуючий кафедроюукраїнського хороспіву,музикування на бандурі,кобзарознавства;

- завідуючий кафедроюнаціонального виховання;

- - вчителі музики та курсуукраїнського хороспіву;

- керівники вокальних та

Музичні та

хоровігуртки,

вокальніта істру-мента-льнігуртки

Гурткиобслугову-ючої праці

Хореографічнігуртки

Кафедранаціона-льноговиховання

Класні

учнівські

центри

Кафедри

українського

хороспіву,

музикування набандурі

та

кобзаро-знавства

110033

Кобзарська

світлиця

„А струни бандури сміються і плачуть.В них наше минуле озветься неначе

І ділеться болем, і душу лікуєХто серцем багатий, той спів цей почує.”

Людмила Чижова

Наша мета:

110044

відродження самобутнього мистецтва українців – кобзарствата його розвитку в умовах сучасної системи навчання івиховання;

залучення широких кіл учнівської молоді, батьків тагромадськості до духовних скарбів українського народу.

Сферикомпетентності

Характеристика сфер компетентностівипускника старшої школи

Готовність добезперервноїосвіти

1. Пізнавальна активність, начитаність,глибокі знання з окремих галузей науки йпрактики.2. Лінгвістична компетентність.Об’єктивність, обґрунтованість і доказовістьсуджень.3. Вміння оперувати знаннями в житті танавчанні, самостійно використовуватиджерела інформації для вирішенняпізнавальних задач, власного розвитку.4. Сформованість самодисципліни, наявністьвмінь і навичок самостійної, регулярноїнавчальної праці.5. Потреба у використанні додаткових джерелдля вирішення пізнавальних задач.

Соціально-комунікативна

1. Культура мови й мислення. Вміння вільноговолодіння своєю мовою та немовнимизасобами спілкування, активного слухання,знаходження стилю й тону спілкування.2. Здібність емоційно відгукуватись напереживання інших людей, враховуючиособливості та психічний станспіврозмовника.3. Розвиток своїх комунікативнихможливостей за рахунок самоусвідомлення,самоаналізу та знань і вмінь, які забезпечуютьоб’єктивне сприймання оточуючих.4. Володіння навичками ведення діалогу,обґрунтування своїх міркувань і життєвихпозицій.5. Розуміння, толерантне сприйняття й повагакультурних відмінностей на засадах

110055

державотворчої само визначеності йпатріотизму.

Професійно-трудова

1. Наявність уявлень про світ сучаснихпрофесій, особливості різних видів трудовоїдіяльності та свої можливості щодомайбутньої професійно-трудової діяльності.2. Знання основних положень законодавствапро працю, права і обов’язки неповнолітніх утрудовій сфері.3. Наявність уявлень про загальну ситуаціюна ринку праці, тенденції щодо трудовоїзайнятості, перспективи розвитку основнихпромислових обслуговуючих видів діяльностів державі, регіоні, місті.4. Самоорганізація, вміння визначитинайбільш раціональну тактику поведінки вперіод профільного навчання з перспективоюадекватного професійного самовизначення йподальшого вдосконалення своїх професійнихможливостей.5. Володіння певним досвідом практичноїпрофесійно-трудової діяльності, засобамисамообслуговування.

Національна,громадянська,соціально-діяльністна,суспільно-правова

1. Знання основних положень КонституціїУкраїни, чіткість уявлень про політичнуструктуру сучасної держави і державної влади.2. Чіткість уявлень про права й обов’язкигромадянина України, члена учнівськогоколективу та їх реалізація.3. Знання законів, які регламентують участьгромадян у різних формах суспільно-політичної діяльності.4. Дотримання норм і правил людськогогуртожитку в школі і поза нею.5. Високий рівень національноїсамосвідомості, ініціативність у громадськомужитті класу і школи.6. Здатність кооперації, наявність досвідуроботи у виборних органах учнівського

110066

самоврядування.Сімейно-побутовакомпетентність

1. Усвідомлення сутності ознак дорослоїлюдини: громадянська зрілість, моральнацілісність, особливості ролевої поведінки,пов’язаної зі штатною.2. Наявність цілісної уяви про сутність сім’ї:соціальні функції сім’ї, етичні та правовіаспекти сімейного життя, фізіолого-гігієнічніоснови сімейного життя, обумовленістьтруднощів становлення сім’ї.3. Вміння і навички виконання постійнихгосподарсько-побутових функцій сім’ї.4. Дотримання етичних, правових,фізіологічних, гігієнічних аспектів статевихвідносин.5. Сформованість особистісної потреби утурботі, милосерді і стриманості стосовнорідних і близьких.

Культурно-дозвільнакомпетентність

1. Наявність уявлень про вільний час як засібзбагачення й розвитку особистості.2. Здатність оцінювати культурно-дозвільніможливості оточуючого соціуму з метоюактивного пошуку і організації форм дозвілля,які відповідають особистісним нахилам,здібностям, зацікавленням.3. Вміння планувати вільний час, раціональновикористовувати його, розуміючизакономірність впливу потреб та інтересів наструктур та зміст (творче чи „споживче”)дозвілля.4. Сформованість уявлення про сутьнеформального спілкування, співвідношенняспілкування та етикету, якості особистості, щосприяють встановленню контактів з іншимилюдьми.5. Наявність уявлень про сутність і причинивиникнення явищ анти культури у суспільстві.Культурний і моральний імунітет стосовноявищ анти культури.

Особистісно- 1. Гуманістична орієнтація в системі

110077

етична особистісних цінностей.2. Моральна чесність (цілісність) на підставіетнокультурних, національних,загальнолюдських цінностей.3. Зорієнтованість на зміну свого стилюжиття заради захисту дозвілля. Дбайливеставлення до живої природи.4. Самоповага, відповідальність за себе,почуття власної гідності, самодисципліна,самокритичність. Вміння культурнимизасобами захистити себе від несправедливості.5. Гуманістична толерантність. Умінняпіклуватися й турбуватись про інших,відповідальність за інших.

Психолого-фізіологічна

1. Наявність уявлень про особливості своготемпераменту і характеру, стану здоров’я.2. Вміння самоорганізації у дотриманнірежиму праці й відпочинку. Здатність дорефлексії й психо-фізіологічної саморегуляції.3. Дотримання правил особистої гігієни,захист від вірусних і інфекційнихзахворювань, негативне ставлення дошкідливих звичок.4. Регулярність занять фізичною культурою,спортом, правильне харчування.5. Наявність досвіду збереження тазміцнення здоров’я, фізичного стану йдосконалості свого зовнішнього вигляду.

Всеукраїнський експеримент, система виховної, навчальної,науково-методичної роботи колегіуму спрямована на навчання,виховання та розвиток життєво компетентної творчоїособистості, цьому сприяє особистісно – орієнтований, ціннісно-орієнтований та компетентнісний підходи, покладені в основуроботи закладу. Все це в єдності дало можливість створити такіумови, в яких комфортно перш за все дитині, вчителю,результатами роботи задоволена батьківська громадськість, прощо свідчать опитування та висока оцінка діяльності школи зарезультатами звіту керівника школи, який проходить у червні. Безперебільшення можна сказати, що в колегіумі на сьогоднішній

110088

день створена унікальна система роботи зі здібними іобдарованими дітьми, яка дозволяє готувати дітей до предметнихолімпіад усіх рівнів, в тому числі Міжнародних і Всесвітніх. Муніципальний колегіум визначає себе, як українськийнаціональний навчально-виховний заклад, головне завдання якого- плекання громадян України, формування українськоїнаціональної інтелігенції з високим духовним, інтелектуальним татворчим потенціалом. Педагогічний колектив працює надвтіленням в навчально-виховний процес колегіуму принциповонового підходу, який можна охарактеризувати так: творчаспівпраця дітей, вчителів, батьків.

Розвиток художньо-творчого мисленняособистості засобами взаємодії різних видів

мистецтв і прикладних ремеселАвтор: Г. Матвеєва – директор спеціалізованої школи мистецтв іприкладних ремесел «Академія дитячої творчості» Миколаївськоїміської радиНауковий керівник: В. Рибалко – завідувач лабораторієюпсихології, трудової професійної підготовки Інституту педагогіки іпсихології професійної освіти АПН України, докторпсихологічних наук.Мета: Розробка нової моделі навчального закладу художньо-естетичного спрямування, як закономірного процесу гуманізаціїзмісту освіти, реалізація творчого пошуку вчителів-новаторів тапріоритетних напрямів змісту освіти ХХІ століття, визначенихЗаконом України „Про загальну середню освіту”.

База експерименту: Спеціалізована школамистецтв і прикладних ремесел «Академіядитячої творчості» Миколаївської міської радиМиколаївська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів мистецтв іприкладних ремесел «Академія дитячої творчості» створена яквідгук на сучасні проблеми суспільства у складний часдержавотворення молодої незалежної України.

110099

Школа здійснює діяльність у напрямірозвитку творчої особистості дитини та їїприроджених здібностей і обдарувань, яказдатна до продуктивної позитивноїсамореалізації в умовах формуваннядемократичної Європейської Держави.Результатом плідної праці педагогічногоколективу став наказ Міністерства освіти інауки України від 09.07.02 № 389 «Пронадання статусу експериментальногозагальноосвітнього навчального закладу Всеукраїнського рівнясередній спеціалізованій загальноосвітній школі мистецтв іприкладних ремесел м. Миколаєва» з визначенням проблемноїтеми: «Розвиток художньо – творчого мислення особистості наоснові синтезу науки, філософії і мистецтв».Педагогічний колектив під керівництвом Академії педагогічнихнаук, Інституту педагогіки і психології в особі завідуючоголабораторією психології трудової і професійної підготовки,доктора психологічних наук – Рибалка Валентина Васильовича,наукових консультантів: Коновець Світлани Володимирівни –старшого наукового співробітника відділу мистецької освіти,кандидата педагогічних наук та Демчишин Марти Степанівни –завідувачки сектором суспільствознавчих дисциплін ікультурознавства НМЦ середньої освіти Міністерства освіти інауки України розробили етапи експериментально –дослідницької роботи, якірозраховані на 12 років:• I етап – 2002-2003 р.р.– функціонально -діагностичний;• II етап – 2003-2008 р.р.– впроваджувально -формуючий;• III етап – 2008-2013 р.р.- узагальнюючий

Методологічні основидослідницько-експериментальної роботив МСШ «Академія дитячої творчості»

111100

· розробити модель навчального закладунового типу «Академія дитячоїтворчості»;

· підготовити навчально-методичнезабезпечення закладу нового типу;

· створити базу для реалізації профільногонавчання художньо-естетичногонапряму;

· дослідити та експериментально довестиефективність інтеграції гуманітарно-художньої освіти та естетичноговиховання, її впливу на творчий розвитокособистості учня.

Розвиток особистості та формування потреби всамовираженні та самовдосконаленні

можливе за умов створення відповідногосередовища направленого на всебічний

розвиток творчого потенціалу

Взаємодія різних видів мистецтв на процесрозвитку особистості в умовах профільного

навчання

Навчально-виховний процес у миколаївськійспеціалізованій школі І-ІІІ ступенів мистецтв і

прикладних ремесел

Розвиток художньо-творчого мисленняособистості засобами взаємодії різних видів

мистецтв і прикладних ремесел

Тема дослідницько-експериментальної

роботи

Об’єкт дослідження

Предмет дослідження

Гіпотеза дослідження

Результатидослідницько-

експериментальноїроботи

111111

Результати експериментально – дослідницької роботи:• I етап – 2002-2003р.р. –функціонально – діагностичний:- опрацьовано Концепцію діяльності школи;- визначено основні напрямки експериментальної роботи;- створені умови для забезпечення відповідної науково-методичної бази закладу нового типу;- розроблені посадові інструкції згідно штатного розкладу;- відкореговано модель керівництва школи нового типу;- проведено науково-методичну конференцію в рамках звіту в

НМЦ Міністерстваосвіти і науки України.Підсумком реалізації

першогофункціонально –діагностичного етапустало проведення набазі школи спільно з

науково-методичнимцентром середньоїосвіти МОН України

Всеукраїнськоїнауково-методичної

конференції «Проблеми реалізації художньо-естетичної освітипрофільного навчання».Виступ наукового консультанта Демчишин Марти Степанівни –завідувачкою сектором суспільствознавчих дисциплін ікультурознавства НМЦ середньої освіти Міністерства освіти інауки України.• II етап – 2003-2008р.р. – впроваджувально – формуючий.- відкорегована структура методичної роботи закладу нового типу МСШ «Академія дитячої творчості»;- визначено завдання для третього ступеня навчання – профільна освіта;- проведено корекцію змісту навчальних програм відповідно до рекомендацій щодо викладання дисциплін художньо-естетичного профілю;

111122

Авторські навчальні програми, розробленівчителями початкових класів

№п/п

Учитель Назви програм

1 Медведь Н.М. програми «Розвиток діалогічногомовлення засобами інсценізації»

2 Калугіна Т.В. програма «Розвиток творчої діяльностіучнів на основі поширення знань пронавколишнє середовище»

3 Вербицька С.М. програма «Розвиток літературно-естетичної творчості молодшихшколярів»

4 Крикливенко О.І. програма «Розвиток творчих здібностеймолодших школярів на урокахматематики»

5 Середа О.В. програма «Розвиток естетично-творчоїдіяльності молодших школярів»

6 Ярошенко Т.Г. програма «Розвиток словесноїтворчості»

7 Сербін В.Ф. програма «Розвиток словесної творчостіна основі ідей В.О. Сухомлинського»

8 Даниленко Р.В. програма «Розвиток творчих здібностеймолодших школярів засобамиукраїнознавства»

9 Заскалєта А.К. програма «Громадське виховання учнів 1класу»

10 Тузова Т.М. програма «Розвиток уяви і фантазіїзасобами слова»

11 Голубчик К.В. програма «Розвиток творчого мислення,уяви і фантазії»

12 Кучерук С.І. програма «Розвиток творчої діяльностімолодших школярів у процесі правовоговиховання»

13 АндрющенкоС.А. програма «Прекрасний світ навколо насдоповнить творчість і контраст»

14 Дудник О.М. програма «Розвиток творчої особистостічерез взаємодію в колективі»

111133

Авторські навчальні програми з предметів ДПМ, малюнка та живопису:

№ Предмет Клас За якою програмою працюють1 Художня обробка

деревини5-11 кл. "Художня обробка деревини"

(5-11 кл.) рекомендована длянавчальних закладів художньогонапрямку.Автор: О.Б. РассоловМіністерство освіти і наукиУкраїни,1999 р.

2 Художній розпис 5-11 кл. "Програма з предмета художнійрозпис для спеціалізованихзагальноосвітніх шкіл"Автор: Гончарук О.В.Міністерство освіти і наукиУкраїни, 2002 р.

3 Художня кераміка 5-11 кл. "Програма з предмета художнякераміка для спеціалізованихзагальноосвітніх шкіл"Автор: Кириченко Л.О. Верстіна В.В.Міністерство освіти і наукиУкраїни, 1998 р.

4 Моделювання таконструюванняодягу

5-11 кл. Програма "Конструювання,моделювання та пошив одягу" дляспеціалізованих загальноосвітніхшкіл" (5-11 кл.)Автори: Бичкова Н.Г.,Міністерство освіти і наукиУкраїни, 2001 р.

5 Художня обробкатканини(вишивка)

5-11 кл. Програма з художньої обробкитканини для спеціалізованихзагальноосвітніх шкіл та ліцеїв"(5-11 кл.)Автори: Димова О.М.,Міністерство освіти і наукиУкраїни, 1998 р.

111144

6 Художня обробкатканини (ткацтво)

5-11 кл. Програма з художньої обробкитканини для спеціалізованихзагальноосвітніх шкіл та ліцеїв"(5-11 кл.)Автори: Димова О.М., Серця К.В.Міністерство освіти і наукиУкраїни, 1998 р.

7 Художня обробкаметалу

8-11 кл. Програма "Худ. обробка металута каменю" (8-11 кл.),рекомендована для навчальнихзакладів художнього напрямку.Автор: Євлампієв С.В.Міністерство освіти і наукиУкраїни,1999 р.

8 Художнєсоломоплетіння

5-11 кл. Програма з курсу "Художнєсоломоплетіння" дляспеціалізованих загальноосвітніхшкіл та ліцеїв мистецтв.Автор: Літкова А.В.Міністерство освіти і наукиУкраїни,1999 р.

9 Малюнок таживопис

1-11 кл. Програма "Малюнок таживопис" для спеціалізованихзагальноосвітніх навчальнихзакладів художньо - естетичногонапрямку (1-11 кл.)Автори: Фролова Н.В., Єрьоміна К.І., Турченко О.Д.Міністерство освіти і наукиУкраїни, 2001 р.

111155

Авторські навчальні програми з предметів сценічних мистецтв

№ Предмет Клас За якою програмою працюють

1 Народніінструменти

5-12 кл. Авторська програма "Навчаннягри на народних інструментах"(5-12 кл.)Автор: Позднякова Н.Б.Затверджено ОІППО

2 Духовіінструменти

5-12 кл. "Програма навчання гри надухових інструментах"Автор: Пижов А.І.Міністерство освіти і наукиУкраїни, 1999 р.

3 Театральнемистецтво

5-11 кл. Авторська програма "Космостеатру"Автор: Пеня Т.Г.Переробили: Домогацька Л.З. Брєднєва О.В.

4 Основитеатральногомистецтва

1-4 кл. Авторський додаток допрограми "Основитеатрального мистецтва впочаткових класах"Автори: Головчак Л.О.

5 Вокал 5-12 кл. Авторська програма"Постановка голосу (сольнийспів)". Програма для учнів 5-12кл.Автори: Стрюк М.Ф., Стрюк О.М.

Вокал 5-12 кл. Авторська програма "Основисольного, ансамблевого,хорового співу". Програма дляучнів 5-12 кл.Автори: Шевченко О.Ю.

111166

- у 2008 році проведено Міжнародну науково-практичнуконференцію «Методологія і методика профільного навчання вумовах художньо-естетичної освіти».

Структура школи:• загальноосвітняшкола І-ІІ-ІІІ ступенів;• декоративно-прикладне відділення; художньо-естетичне відділення;• творчий центр;• соціально –психологічна служба.Для реалізації творчих нахилів, задатків та здібностей учнів доструктури навчального процесу були введені предмети художньо-естетичного циклу, які ввійшли до інваріантної частининавчального плану школи. Загально тематичний розподілпроведено за двома напрямами:1. Декоративно - прикладний цикл предметів:• художня обробка деревини;• художня обробка металу та каменю;• художнє соломоплетіння;• художня кераміка;• художня обробка тканини (вишивка, ткацтво);• художній розпис;• моделювання та конструювання одягу;• малюнок та живопис.2. Сценічні предмети:• основи театрального мистецтва;• музика;• хореографія (народна, класична, бальна, сучасна);• вокал (академічний, народний, естрадний);• народні інструменти;• духові інструменти.

111177

У рамках дослідно – експериментальної роботи МСШ «Академіядитячої творчості» одним із актуальних питань є поглибленийпсихологічний супровід процесу розвитку особистості в умоваххудожньо-естетичної освіти.Для якісного відстеження результатів експерименту тапрогнозування подальшої діяльності психологічною службоюшколи було започатковано моніторингові дослідження рівнярозвитку творчого та логічного мислення учнів МСШ «Академіядитячої творчості».Мета досліджень: вивчення рівня розвитку творчого та логічногомислення за результатами впровадження дослідно –експериментальної роботи.Завдання:· Створення спеціальної системи безперервного і тривалогоспостереження, оцінювання стану навчального процесу;· Створення оптимальних соціально - психологічних умов длясаморозвитку й самореалізації учнів школи;· Виявлення обдарованих та здібних учнів, стимулювання їхінтелектуального та творчого розвитку.

Психологічний моніторинг дав можливість постійно відстежуватипевні особливості в ході навчально - пізнавальної діяльності учнів,коригувати вплив як у навчальному процесі в загалі, так і врозвитку індивідуальних особливостей кожного учня зокрема.Практичним доробком соціально-психологічної служби школи єрозроблена індивідуальна картка спостереження розвиткуособистості кожного учня – починаючи від 1 до 11 класу.На основі досліджень розвитку творчого потенціалу особистостіпроведених соціально-психологічної служби школи було

111188

розроблено модель випускника «Академії дитячої творчості», якаоб’єднала в собі концептуальні положення реалізації художньо-естетичної освіти направлені на формування гармонійнорозвинутої особистості.

Модель випускника

МСШ «Академія дитячої творчості»

Сформована позитивнаморально-етична

позиція до оточуючогосередовища

В И П У С К Н И К

Сформовані інтелект,творчі здібності і

система художньо-образного мислення

Сформованісамокорегуючі

механізми особистості:

- потребі;- спрямування;- «я» потенція

Здатність до самостійноївиробничої та творчої

діяльності

Високий рівеньсформованих якостей зобраної спеціальності й

потреба до професійногорозвитку

Сформованаспрямованість до

подальшого навчання

Сформовані потреби досамореалізації,

легалізації, соціалізації упевних умовах

Здатність до творчоговирішення соціальних і

професійних проблемнихситуацій та адаптація досоціально-економічних

умов сучасності

111199

Для реалізації проблемної теми та практичного втілення унавчально-виховний процес школи ідеї синтезу науки і мистецтвбула створена експериментальна структура науково-методичноїроботи закладу. Методичні об’єднання стали підпорядкованіцикловим кафедрам. В структуру науково-методичної роботивключено науково-методичну та художню раду, а також учнівськенаукове товариство.

Структура науково-методичної роботи

З метою підтримки талановитої молоді в структурі школи булостворено творчий центр МСШ «Академія дитячої творчості». Доструктури творчого центру увійшли:- Танцклуби: «Магнолія», «Гармонія», «Тріада», «Джамп»- Театр ляльок

Педагогічна рада

Нау

кове

учн

івсь

ке т

овар

иств

о «Д

ЗВІН

»»

Зага

льно

осві

тні д

исц

иплі

ни

Спец

іалі

зова

ні д

исц

иплі

ни

Твор

чий

цен

тр

Наукові конференції, педагогічні консиліуми, творчі звіти, конкурси, фестивалі

м/о початкових

м/о української мови

м/о рос.мови та заруб.літ

м/о суспільно-гуманітарні

м/о фізичної культури,

м/о музичні мистецтва

м/о малюнка та живопису

м/о ДПМ

м/о сценічних мистецтв

м/о соціально-психологічної служби

Академія дитячої

112200

- Музично-драматичний театр «Дзеркало»- Театр костюму «Пандора»- Оркестр духових інструментів- Оркестр народних інструментів- Клуб лідерів- Ансамбль народного танцю «Сяйво України»- Ансамбль фольклору «Купава»- Вокальна студія «Щебетушки»- Музичні студії- Фестивальний центр- КВН - клуб «АРТ-бум»Команда КВН «АРТ-бум», 2007р.

Шляхи реалізації творчого потенціалу учнів

112211

Одним із напрямів реалізації експериментально-дослідницькоїроботи в МСШ «Академія дитячоїтворчості» є участь учнів і

педагогів у Міжнароднихпроектах і програмах з обміну восвіті. З 1999 року наш навчальний заклад співпрацює з ліцеєм ім.Міхая Греку м. Кишинева (Молдова). Разом проводимоміжнародні пленери, розробляємо і впроваджуємо спільнімистецькі проекти. Тісна співпраця з гімназією Бергшуле м.Апольда (Німеччина) базується на двосторонньому обміні учнямиз метою вдосконалення навчально-виховного процесу. З 2005року вчителі та учні МСШ «Академія дитячої творчості» знайшлиоднодумців в Росії. Протягом п’яти років учителі школи проводятьмайстер – класи та діляться інноваційним педагогічним досвідом зколегами школи № 384 м. Москва.

Знайомство з Дрезденом

Майстер- клас – «Виготовленнявитинанки» Москва

Фольклорний фестиваль у Сербії

112222

Результати науково-методичної роботи знайшли відображення упідготовлених учителями школи методичних розробках,навчальних посібниках, авторських програмах, звітних матеріалахз експериментально-дослідницької роботи закладу.

Підсумком дослідницько-експериментальної роботи є визнанняМСШ «Академія дитячої творчості», як перспективногонавчального закладу профільного навчання. 28 квітня 2009 року набазі закладу було проведено виїзне засідання комісії з освітиМиколаївської міської ради та голів фракцій, підсумком якої сталорішення Миколаївської міської ради № 34/17 «Про створенняМиколаївського муніципального академічного коледжу» на базіМСШ «Академія дитячої творчості». З Міністерством освіти інауки України було проведено ряд заходів щодо організації тавідкриття коледжу. На даний час готується пакет документів доакредитації та ліцензування ММАК (Статут, узгодженнянавчальних планів, освітньо-професійних програм коледжу знормативною базою ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації з підготовкифахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Молодшийспеціаліст», «Бакалавр»).

112233

Комплексний підхід до формування екологічноїкультури особистості школярів у контексті

комплексної програми розвитку дітей «Росток»Автор: Т.Пушкарьова, кандидат педагогічних наук, доцент.Науковий керівник. Т.Пушкарьова, кандидат педагогічних наук,доцент.Мета: На основі гуманітаризації, інтеграції, екологізації змістузагальної середньої освіти створити психологічні умови длявсебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становленнядуховної, культурної особистості громадянина України ієвропейської спільноти, для чого зосередити увагу нагармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світута уявлення про місце людини у світі як невід’ємної частиниприроди, формуванні загальнолюдських цінностей у гармонізації знаціональним самоусвідомленням, розвитку основних здібностейвідповідно до віку учнів.База експерименту: ЗОШ І-ІІІ ступенів №18

Миколаївської міської ради

На початку 90-их років минулого століття почала відбуватисязміна освітньої парадигми нашої країни. Творчих учителів невлаштовував зміст освіти, підходи до викладання предметів,особливо природничо-математичного циклу. Саме в цей час вУкраїні з’явилися перші гімназії та ліцеї. І батьки залюбкивіддавали своїх дітей до шкіл нового типу. Яким же чиномвиживати звичайним школам, які розташовані на окраїні міста таще й у робітничих районах? Відповідь однозначна: кожнийнавчальний заклад повинен мати своє неповторне обличчя. Самеце підштовхнуло педагогічний колектив Миколаївськоїзагальноосвітньої школи № 18 шукати шляхи зміни змісту освіти,нові форми та методи навчання та виховання своїх учнів. Саметому з 1991 року середня загальноосвітня школа №18м. Миколаєва працює в режимі педагогічного експерименту.

Експериментальна робота у школі була організована відповіднодо основних положень концепції науково-педагогічного проекту“ Росток “.

112244

Позитивний характер досвідуроботи школи, а саме наявність:учнів - переможців конкурсу -захисту наукових робіт в МАН всекції „Екологія; вчителя екології- Лебідь С.Г., переможцяМіжнародного конкурсушкільних вчителів в Артеці в 1998р.; певної кiлькостi друкованихстатей, творчих розробок та тезвиступів на конференціях продосвід роботи школи з органiзацiї екологічної освіти та виховання;позитивних вiдгукiв вчених - педагогів та екологів - практиківщодо змісту розробленої в школі авторської програми навчальногокурсу “Екологiя“ для 6 — 11 класу; шкільного екологічного гуртка,який вiдвiдувала велика кiлькiсть учнів; розроблених напрямківспiвпрацi з Миколаївською громадською екологічноюорганiзацiєю “Ековелорух“; проектів “Система еколого -психологічних семiнарiв з розвитку екологічної свiдомостiособистостi“, “Пробудження, розроблених творчим колективомвчителів школи в контексті міжнародної спiвпрацi в галузіекологiчної освіти та виховання, спонукало до узагальненнядосвiду роботи школи з формування екологiчної культуриособистості, а також, до створення цiлiсної науково обґрунтованоїсистеми екологiчної освіти та виховання учнів школи.

Саме тому Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів№ 18 стала експериментальним навчальним закладомВсеукраїнського рівня, обравши темою експериментальноїроботи: «Комплексний підхід до формування екологічної культуришколяра в процесі навчання та виховання».

Актуальністю обраної теми є те, що у наш час людство переживаєнадзвичайно важливий, критичний період своєї історії – періоднебаченого досі загрозливого для існування цивілізації зростаннянизки негативних факторів деградації природи, деградаціїлюдської моралі, зростання до критичного рівня конфлікту міжтехносферою і біосферою.

Антропогенно змінене середовище негативно впливає наздоров’я людей. Згідно зі статистикою зараз у багатьох дітей

112255

фіксується зміна складу крові, що супроводжується вегето-судинною дистонією, різкими зниженнями імунітету, зростаннямкількості онкологічних захворювань. Щороку в Українінароджується з різними аномаліями 35000 дітей, тобто на 1000народжених дітей – 142 хворих. Як результат, кожний третій ученьне може засвоїти програму середньої школи, кожна дев’ята дитинамає ознаки розумового відставання. Подібний „ефект”спостерігається у промислово розвинутих районах, де грунт,повітря, їжа забруднені солями важких металів, отрутохімікатами,а повітря і вода – відходами виробництва. На жаль місто Миколаївє одним із таких районів.

Не зважаючи на численні наукові дослідження, широкевпровадження екологічної освіти та виховання в практику школи,гострота екологічної ситуації не тільки не знижується, а йпостійно зростає. Критичне осмислення проблем екологічноїкризи належить до сфери світогляду людства, його розуміннясвого місця на Землі. Тому вирішення екологічних проблемможливе тільки на основі принципової зміни пануючої в межахтехнократичної парадигми екологічної свідомості особистості.

Проблема дослідження полягає у визначенні педагогічнихзакономірностей формування екологічної культури особистості,враховуючи, що формування екологічної свідомості є похідним відособливого, діяльнісного способу освоєння світу людиною, якиймає бути засвоєний у процесі освіти як зразок певної культури.

Об’єктом дослідження було обрано навчально – виховний процес.

Предметом - процес формування екологічної культури учнів.

Гіпотеза дослідження: якщо в навчально – виховному процесішколи реалізувати сукупність таких умов:

- забезпечення оволодіння екологічною інформацією учнів тапедагогів, формування особистісної зацікавленості в її отриманні;

- організація екологічної діяльності суб’єктів навчально –виховного процесу;

- формування у учнів та педагогів відношення до природиекоцентричного типу, розвиток їх духовності та національноїсамосвідомості;

- забезпечення узгодженої дії різноманітних чинників, яківпливають на ефективність процесу формування екологічної

112266

культури, шляхом створення в школі єдиного екологічно –освітнього простору;

- забезпечення умов для збереження та зміцнення здоров’яучнів та вчителів,

це буде сприяти підвищенню ефективності процесуформування екологічної культури школярів.

Завдання дослідження:1. Розробити з урахуванням виділених педагогічних умов

педагогічну модель формування екологічної культури школярів таперевірити її ефективність.

2. На основі розробленої педагогічної моделі створити,апробувати і впровадити програму формування екологічноїкультури школяра в загальноосвітньому та позашкільних закладахосвіти.

3. Визначити оптимальні методи та засоби формуванняекологічної культури учнів.

4. Створити модель екологічного навчально-виховногокомплексу.

Методологічною основою експерименту є: концептуальніположення, які розкривають єдність свідомості та діяльності уформуванні особистості, зв’язок теорії та практики в розуміннісвіту, сутність феномену „культура” та його роль в екологічно-освітньому просторі школи. Конкретна методологія дослідженняпобудована на діях природоцентризму та системногокомплексного підходу до організації процесу формуванняекологічної культури у школярів.

Етапи експерименту:№п\п

ЕТАП ТЕРМІН ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1 Підго-товчий

Січень-лютий2001 р.

Виявленняпроблеми,обґрунтування їїактуальності

Розробкарозгорнутоїпрограмиексперименту.Пошук – вибірнаукового керівника

2 Органі-заційний

Березень– серпень2001 р.

Забезпеченняумов для реалізаціїпрограми

Підготовкаматеріальної бази,розподіл

112277

експерименту управлінськихфункцій; підготовкакадрів; методичнезабезпечення;розробка нормативно– правовихдокументів

3 Пошуко-во –практи-чний

Вересень2001 р. –2010 р.

Проведенняконстатуючихзрізів,спрямованих надіагностику рівнярозвиткуекологічноїкультуриособистостівчителя та учня;вивчення стануздоров’я суб’єктівнавчально-виховногопроцесу; аналізстану сімейного,шкільного тапозашкільногоекологічноговиховання;проблемний аналіззмістуекологічногокомпоненту впрограмахнавчальнихдисциплін.Реалізаціяформуючогоексперименту, вмежах якого будерозроблено таапробовано

Забезпеченнятеоретичноїпідготовкиексперименту(педчитання,семінари,консультації, курси);обговорення проблемекспериментальноїроботи (педради,конференції,науково-практичнісемінари, роботапроблемних татворчих груп,лабораторій);розробка психолого-діагностичногоінструментарію длявідстеження ходу тарезультатівексперименту.Розробка таапробаціяметодичнихпосібників, програм,рекомендацій зпитань екологічноїосвіти та виховання

112288

модельформуванняекологічноїкультури школярана основікомплексногопідходу; розробкамоделі навчально-виховногокомплексуекологічноїспрямованості;узагальнення тарозповсюдженнядосвіду роботишколи зорганізаціїекологічної освітита виховання

4 Узагаль-нюючий

Вересень2010 –серпень2011 р.р.

Обробка даних,результатів,коректуваннягіпотезивідповідно дорезультатів.

Оформлення йопис ходуексперименту. Вихідна модель навчально– виховногокомплексуекологічноїспрямованості

Теоретичною та науковою новизною дослідження можнавважати: комплексне вивчення проблеми формування екологічноїкультури особистості школяра; конкретизація сутності цілісноїмоделі процесу екологічної освіти та виховання як одного ізнапрямів педагогічного процесу; апробації моделі навчально-виховного комплексу; виділенні та експериментальномупідтвердженні сукупності психолого-педагогічних умов, якізабезпечують формування екологічної культури школярів.

Практичне значення дослідження полягає в розробціпедагогічних технологій формування екологічної культуриособистості школяра, рекомендацій, які спрямовані наполіпшення організації процесу екоосвіти та виховання в школі;

112299

створенні методики діагностики рівня розвитку екологічноїкультури в цілому та її компонентів окремо. Матеріалидослідження можуть бути використані в практиці загальноосвітніхшкіл, шкіл нового типу, а також шкіл з екологічноюспеціалізацією. Крім того, вони можуть виявитися корисними припідготовці вчителів екології, біології, а також в системіпідвищення кваліфікації педагогічних кадрів.

Очікувані результати експерименту: в результаті організації ушколі цілеспрямованого навчально-виховного процесу,орієнтованого на екологічний імператив, ми намагаємосясформувати у випускників школи високий рівень розвиткуекологічної культури.

Особистість із високим рівнем екологічної культурихарактеризується, передусім, високим рівнем її оперативно-дійового компоненту. Така особистість прагне до контактів зприродними об’єктами, має високу мотивацію щодо екологічно-доцільної діяльності, активно засвоює відповідні технології.Натуралістична діяльність, як правило, постає для неї якзахоплення: це може бути і утримання вдома будь-яких тварин ірослин, і участь у різних клубах за інтересами.

На високому рівні знаходяться також такі показникисуб’єктивного відношення до природи, як когнітивний таперцептивний. Така особистість має стійкий інтерес щодоінформації про природу, екологічні проблеми, прагнекористуватися будь-якою можливістю для розвитку своєїекологічної ерудиції, активно знаходить інформацію в літературі,прагне підтримувати стосунки зі спеціалістами, відвідує музеї,зоопарки тощо, прагне до естетичного освоєння світу природи.

Високий рівень екологічної культури виявляється в бажанніактивно брати участь у природоохоронній діяльності; увимогливості до себе та інших у питаннях, пов’язаних іздотриманням норм поведінки в природі; в рішучій боротьбі звипадками жорстокого відношення до природних об’єктів,дотримання здорового способу життя.

Екологічна культура особистості характеризується суб’єктним,непрагматичним ставленням до природи. Навколишній світ длянеї постає в якості мети, а не засобу екологічної діяльності.

Критерії очікуваних результатів:- особистість – учень із високим рівнем розвитку екологічної

культури;

113300

- особистість – педагог із високим рівнем екологічної культури,досвідчений у питаннях практичної організації екологічної освітита виховання;

- цілісний виховний процес екологічної спрямованості, в якомудосягається гармонія процесів виховання та навчання.

Позитивний прогноз: комплексне вивчення проблемиформування екологiчної культури особистості школярів; розробкапедагогiчної моделі формування екологічної культури учня;створення умов для впровадження моделі екологiчноорієнтованого навчально-виховного комплексу в школі; розробкапрактичних рекомендацій з органiзацiї екологiчної освіти тавиховання; проведення заходів, спрямованих на збереження тазміцнення здоров’я школярів та педагогів; створення на базішколи центруекологічноїдiяльностi юнаків.

Негативнийпрогноз: проблемищодо створеннянавчально-виховногокомплексуекологічноїспрямованості.

Реалізаціяпрограми науково-експериментальноїроботи школидозволиларозробитинормативно-правові документи:

- Концепціюформуванняекологічноїкультуриособистості;

- навчальний план школи;

113311

- стратегію дій до визначених тенденцій Програми екологічноїшколи-комплексу;

- теоретичну модель випускника школи (дод. 1);- модель управління школою;- організаційну структуру управління навчально-виховним

процесом у школі;- структуру навчально-виховного комплексу екологічної

спрямованості;- модель екологічної освіти та виховання школярів;- структуру методичної роботи школи;- модель шкільного самоврядування;- структуру управління екологічною освітою в школі;- структуру виховної роботи;- програму екологічного виховання;- положення про науково-методичну раду;- систему роботи з обдарованими дітьми.Розроблена модель формування екологічної культури школярів

відрізняється від відомих нині моделей тим, що нам вдалосяоб’єднати взаємопов’язаніскладові навчально-виховного процесу:

- введенняекологічного компоненту вусі предмети навчальногоплану;

- введення з шостогокласу курсу „Екологія”,який єсистемоутворюючим

і дозволяє об’єднати такінапрямки розвитку змістуосвіти: інформація,

екологізація,гуманізація;

- система позаурочноївиховної роботи;

- система оздоровчоїроботи.

113322

Перша складова охоплює початкову, середню й старшу школу.Зазвичай, ми вважаємо, що екологічний матеріал містять тількипредмети природничої спрямованості і дуже помиляємося. Внашій школі вчителі предметів гуманітарного циклу впевнилися,що зміст цих дисциплін містить певний екологознавчий матеріал.

При вивченні історії особлива увага приділяється впливурозвитку суспільства на природу, історія людства налічує 15000війн та воєнних конфліктів, при їх вивченні на уроках вчителізгадують, що усі конфлікти спрямовані не лише проти людей, а йпроти природи. Вони спричиняють порушення рельєфу,забруднення й отруєння повітря та води, знищення рослинного татваринного світу.

При вивченні літератури та мови педагоги використовуютьхудожні твори, які оспівують красу природи й світлі почуття довсього, що нас оточує.

На уроках математики вчителі використовують задачіекологічного змісту. Здійснюючи міжпредметні зв’язки, вчительна кількісному рівні показує взаємодію живих організмів ісередовища, допомагає зрозуміти необхідність у раціональномувикористанні природних копалин, води тощо.

На уроках інформатики учні складають програми зматематичного моделювання екологічних процесів, що дає змогудітям краще побачити й усвідомити наслідки тієї чи іншоїдіяльності людини.

У 10 – 11 –их класах школярі вивчають спецкурси: „Соціальнаекологія”, „Екологічне право”, „ Екологічне краєзнавство”,програми яких розроблені вчителем школи Курчиним А.А. Прививченні цих курсів людина розглядається не як біологічна істота,а як соціальне утворення, поведінка якого визначаєтьсяколективними законами, правилами, традицією тощо. Задопомогою екологічного права старшокласники вивчаютьправила, що встановлюють поведінку людей, держав повідношенню до навколишнього середовища та між собою. Цікурси допомагають випускникам побудувати індивідуальні освітнітраєкторії, обрати майбутню професію та, в якійсь мірі, оцінитиправильність цього вибору.

Друга складова охоплює середню й старшу ланки школи.Програма курсу „Екологія” розроблена кандидатом педагогічнихнаук Лебідь С.Г. Вона відображає глибокі взаємозв’язки міжрізними аспектами пізнання світу та поєднує традиційні й нові

113333

методи навчання, які вже мали місце в різних навчальних курсах.В цій програмі здійснено спробу гармонійно поєднати змістприродничої та гуманітарної частини екологічної освіти.Третя складова – це позакласна та позашкільна виховна робота.

Традиційні виховні заходи: „Екологіята мода”, „Мандрівка на екологічномуекспресі”, “Ми та природа”, захистплакатів „Збережемо рідну Землю”,інтелектуальні екологічні ігри та іншівиконують не тільки просвітні,розвиваючі функції, а й сприяютьвихованню екологічної моралі,світогляду, свідомості, формують такіпоняття, як „екологія здоров`я”,„екологія душі”. Набуті знання зпроблем екології, досвід “екологічної

поведінки” учні демонструють під час міських екологічних акцій:„Парки – легені міста”, „Збережемо ліси для нащадків”,„Розквітай, мій рідний Миколаїв” та ін. Виконуючи завданняакцій, учні виготовляють листівки-звернення, в яких наголошуютьна недопустимості забруднення середовища, споживацькоговідношення до природи; залучаються до дослідницької діяльностіщодо вивчення використання зелених рослин у шумопоглинаючихнасадженнях, насадженнях антимікробної дії, насадженнях-індикаторах забрудненого середовища. Велика увага приділяєтьсяформуванню соціальної активності учнів, без якої не можливірішучі дії щодо збереження, охорони, змінення оточуючогосередовища. Участь у таких заходах, як: науково – освітня акція„Лишайники – біоіндикатори довкілля”; конкурс – огляд„Презентація екологічної стежки”; конкурс фотографії „Мійрідний край – перлина України”; екологічний конкурс„Екологічна стежка – просвітницький кабінет в природі”,сприяють соціалізації учнів; залученню їх до суспільно –необхідної природоохоронної діяльності; вихованню екологічно –грамотної поведінки в навколишньому середовищі; розвиткуініціативи та активізації пізнавальної діяльності; реалізаціїтворчих здібностей та духовного збагачення особистості. Вже двароки у школі успішно працює дитяче об’єднання - «Зеленийдозор». Пріоритетним завданням сучасної освіти є збереженняздоров’я школярів. За визначенням науковців стан

113344

навколишнього середовища є одним із чинників, який впливаєна здоров`я людини. Значну частину свого часу учень проводить ушколі, тому створення здорового середовища є важливим засобому вихованні здорової дитини. Вирішуючи цю проблему, школарозпочала роботу по створенню екологічно чистого простору яквнутрішнього (шкільних приміщень), так і зовнішнього(шкільного подвір`я). Ця робота переслідувала дві цілі: естетичну(використання квітів, як прикрас, для створення сприятливоїпсихологічної атмосфери і отримання естетичної насолоди) тамедичну (використання оздоровчих можливостей квітів). Можназазначити, що перший етап по створенню екологічно чистогопростору вже пройдено: озеленені усі шкільні коридори, поряд ізтуалетними кімнатами створені зелені куточки - це своєріднісанітарні зони. Не оминули і класні кабінети: проведено конкурсна краще озеленення кабінету, за результатами пошуково-дослідницької роботи щодо вивчення впливу кімнатних рослин наздоров`я людини оформлені екологічні паспорти класів.

Успішно реалізовано проект „Зелений кабінет”, завдяки якомуна території школи створено місце для проведення уроків танавчальних екскурсій на свіжому повітрі. На цій території

висаджено 30 видів дерев, 26 видів кущів, біля 40 різновидів травта квітів. У створенні „Зеленого кабінету” брали участь більше 450осіб. Це школярі та їх батьки, мешканці мікрорайону школи ідепутати міської ради. Завдяки цьому проекту педагоги школимають можливість успішно поєднувати навчально-виховнийпроцес із загартуванням повітрям, як одним з найбільш безпечнихзасобів укріплення здоров’я дітей. Сьогодні у зеленому кабінетіпроводяться уроки навколишнього світу, літератури, біології,екології, соціальної екології, праці; прокладається екологічна

113355

стежка, вихованцями екологічного гуртка здійснюєтьсяпошуково-експериментальна робота. Тобто у певній мірівпроваджуються принципи екології: «Думати глобально – діятилокально», «Не нашкодь!».

Здоров’я – велике багатство, яке дає нам природа. Туристичніпоходи, змагання на свіжому повітрі, ігри, фізичні вправи-все цесприяє збереженню цього багатства.

Намагаючись піднести значущість здоров`я в житті людини, вшколі впроваджується соціальна реклама щодо формуванняздорового способу життя учнівської молоді. Спочатку це був західшколи та міського Центру соціальних служб для молоді „Стопкурение! Зона работы лёгких!”. Сьогодні до цієї роботи залученаМиколаївська Асоціація ВІЛ – інфікованих „Час життя”. Цяасоціація оформила для учнів фотовиставку „Люди, живущие сВИЧ – инфекцией” та провела лекцію по представленимфотоматеріалам. Членами асоціації були проведені лекції,тренінги щодо профілактики негативних проявів у молодіжномусередовищі. При їх сприянні серед учнів були розповсюдженіінформаційно-просвітницькі буклети з формування активноїпозиції, розвинення навичок свідомого вибору здорового способужиття, попередження розповсюдження наркоманії та СНІДу.

Про позитивний вплив впровадження моделі школи екологічноїспрямованості свідчать результати щорічного моніторингу щодоформування екологічної культури школярів. Аналіз результатівдослідження типу мотивації взаємодії школярів з природнимиоб’єктами (тест Альтернатива) свідчить про те, що у школярівпереважає когнітивний тип, тобто 45 % школярів (проти 39,8 % вминулому році) готові отримувати, шукати, перероблятиінформацію про об’єкти та явища природи; бажання та готовністьдо практичної взаємодії з природними об’єктами, до засвоєннянеобхідних для цього технологій виказують 18%, естетичний типмотивації переважає у 14% учнів (проти 7,8 у минулому році),прагматичному ставленню до природи віддають перевагу 23%опитуваних. Треба наголосити на тому, що протягом останніхтрьох років відсоток школярів, у яких переважає когнітивний типмотивації, значно виріс.

Однак слід зважити на те, що якщо учні початкової та середньоїшколи хочуть займатися пошуковою та дослідницькоюдіяльністю, то у старшокласників на вибір об’єктів, з якими вонихочуть взаємодіяти, впливають перцептивні фактори: колір,

113366

форма, запах і таке інше, тобто в старших класах необхіднобільше уваги приділяти розвитку пізнавального компонентуособистості.

За допомогою тесту „Екологічна діяльність” вивчався характеручасті особистості в екологічній діяльності. В дослідженніприймали участь 403 особи. Аналіз досліджень показав, що 32,8 %школярів приймають участь у екологічній діяльності свідомо,48,1% цілеспрямовано планують та прогнозують свою діяльність,слід наголосити на тому, що 25,2% школярів здатні до рефлексії,тобто вони вміють аналізувати свої вчинки та нести за нихвідповідальність.

Виходячи з результатів тестування, можна зробити таківисновки: розвиток екологічної культури в учнів 1 - 11 класів маєдосить високий рівень. Школярі бажають пізнавати навколишнійсвіт, взаємодіяти з ним, оберігати його, усвідомлюючи, що не всіїхні дії спрямовані на вдосконалення навколишнього середовища,а деякі з цих дій не є корисними. Відповіді учнів свідчать про те,що вони готові приймати активну участь у заходах, спрямованихна захист й збереження навколишнього світу.

Екологічна освіта та виховання повинні мати неперервнийхарактер, і тому перше знайомство з навколишнім світом, першізнання про нього діти отримують у дошкільних закладах.Психологи стверджують, щонайбільш активно малюкисприймають інформацію від своїхстарших товаришів. З метоюприщеплення дошкільнятампринципів гуманного відношеннядо природи, відчуття її краси тацінності учні початкових класівпоказують у дошкільних закладахекологічні казки, оформляютьвиставки малюнків та доробок з природного матеріалу, проводятьекскурсії та уроки „Милування природою”. Таким чиномдопомагаючи малюкам отримувати перші знання про процеси, яківідбуваються в живій та неживій природі.

Однак ми розуміємо, що для формування громадянина звисокою національною свідомістю необхідний зв’язок школи зпозашкільними закладами та соціумом. Багато років школаспівпрацює з міським еколого-натуралістичним центром, міським

113377

зоопарком, Миколаївським глиноземним заводом, екологічниминеурядовими організаціями. Співпраця з товариством Червоногохреста допомогла організувати роботу загону волонтерів. Зустрічіучнів школи з волонтерами сприяли формуванню навичокздорового способу життя; засвоєнню знань про шкідливі звичкита їх вплив на організм людини; усвідомленню соціальноївідповідальності за власне здоров`я.

Про ефективність науково-експериментальної роботи свідчатьнаші досягнення:

2003 рік – школа стала дійсним членом Європейської мережішкіл «Школа сприяння здоров’ю», нагороджена Почесноюграмотою Міністерства освіти і науки України;

2005 рік – лауреат другої виставки – презентації «Інноваційнітехнології»;

2007 рік – десята ювілейна Міжнародна виставка «ОсвітаУкраїни» - почесне звання «Лідер освіти»;

2007 рік – переможець конкурсу заводу РУСАЛ «10 класнихпроектів»;

2009 рік – дванадцята Міжнародна виставка «Освіта України» -почесне звання «Лідер освіти».

Ми вважаємо, що стратегія екологічної освіти, яка буларозроблена педагогічним колективом школи, сприяє формуваннюактивної соціальної позиції щодо розповсюдження та поясненняекологічної інформації, підвищенню рівня екологічної культури таекологічної відповідальності підростаючого покоління.

113388

ТЕОРЕТИЧНА МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА ШКОЛИ

Випускник школи – глибоко екологізована, духовна, творча,психічно та фізично здорова особистість, яка вільно почуває себев оточуючому світі, може адаптуватися до його змін, має особистесприйняття того, що відбувається навколо.

Випускник школи:

1. Засвоює знання з навчальних дисциплін в обсязі, якийперевищує державний стандарт.2. Володіє високими навичками діяльності у відповідності звимогами підготовки за одним із профілів школи.3. Порядний, чесний, чуйний, із загостреним почуттям власноїгідності, поглядами, які готовий не тільки висловлювати, але йзахищати; з повагою ставиться і до поглядів, прав та інтересівінших людей.4. Має стійкий пізнавальний інтерес, вміє самостійно отримуватизнання, використовуючи словники, довідкову літературу, виділятинеобхідні знання із засобів масової інформації; вільно спілкуєтьсяз оточуючими.5. Спроможний розподіляти час у навчальній та трудовій сферахдіяльності, володіє навичками плануваня; готовий досаморозвитку, організації своєї праці відповідно до алгоритмів,інструкцій, пам’яток на підставі знань наукової організації праці.6. Має глибоке розуміння й особистісне сприйняття життєвоважливих проблем, які стоять перед сучасним суспільством.7. Володіє навичками співпраці, організаторськими здібностями,усвідомленим прагненям до успіху загальної праці.8. Має цілісне баченя світу, сформоване на основі інтегративнихпредметів природничо – наукового, гуманітарного, історико –культурного, естетичного циклів; усвідомлює місце людини в світі,як ланки біосфери, сприймає живу природу як самостійнуцінність, ставиться до неї як до сумісної спадщини всьоголюдства.9. Знайомий із досягненнями світової культури, яку сприймає яквищу цінність; з повагою відноситься до національної культури.10. Уміє працювати з комп’ютером, оргтехнікою, знайомий зелементами програмування.11. Володіє декількома іноземними мовами в межах можливостівільного спілкування.

113399

12. Має добрий естетичний смак, володіє навичкамиораторського мистецтва; може удосконалювати свій фізичнийрозвиток.13. Знайомий з правилами поведінки в екстремальних ситуаціях.

Структура управління екологічною освітою в ЗОШ № 18

Директор

Рада школярів

Вчителі –предметники

Керівники гуртківекологічноїспрямованості

Психолог

Науково – практичніконференції школярів

Батьки, батьківськийвсеобучВчитель екології

Класні керівникиПедагог –організатор

Заступникдиректора з ВР

Науково – методична радашколи

Заступник директораз НВР

Бібліотекар

Учні

Динамічні групи по підготовці тапроведенню екологічних заходів

Наукове товариствошколярів

Активи клубівза інтересами

114400

114411

Система пошуку,відбору

обдарованих дітей

Координаціядіяльності щодо

організації роботи зобдарованими

дітьми

Напрямкироботи

Підтримкапрограми

Розробка психолого-педагогічнихвимірників таінструментарію

Формування банкудітей, які підлягаютьпоглибленомудіагностуванню

Проведенняпоглибленоїспеціалізованоїдіагностики

Профільне навчання,курси за вибором,спецкурси

Позашкільні заклади,школа «Ерудит»

Навчальні закладинового типу

Впровадженняавторських програм

Предметні

олімпіади

МАН

Інтелектуальніта творчіконкурси

Програма«Росток»

Педагогічна тапсихологічна освітапедагогічних кадрів

Зв’язки з НВЗ щодороботи зобдарованими дітьми

Індивідуальна Групова

Консультації

Семінари Тренінги

Конференції

Аналіз стануроботи, розробкаметодичнихрекомендацій

Пакети документівщодо роботи зобдарованимидітьми

Створенняшкільного банкуобдарованих дітей

Висвітлення роботив засобах масовоїінформації

114422

Формування інтелектуальної культуриособистості в межах навчально-виховного

процесу загальноосвітнього навчального закладуАвтор: О. Митник, кандидат психологічних наук, доцент кафедриметодики і психології дошкільної і початкової освіти ІППОКМПУ імені Б.Д. Грінченка.Науковий керівник: О. Митник, кандидат психологічних наук,доцент кафедри методики і психології дошкільної і початковоїосвіти ІППО КМПУ імені Б.Д. Грінченка.Ю. Завлевський – заступник директора Інституту інноваційнихтехнологій та змісту освіти, кандидат педагогічних наук.Мета: Формування культури мислення молодшого школяра тарозвиток інтелектуальної культури вчителя.База експерименту: 1-4 класи Миколаївськогомуніципального колегіуму, ЗОШ І-ІІІ ступенів№3, 51 Миколаївської міської ради

Миколаївський муніципальний колегіум«Здобувати знання – це значить відкривати істини,

відповідати на запитання, бути творцями».В.О. Сухомлинський.

Сьогодні коли ведуться роботи зудосконалення навчальних програм,скорочення часу на вивчення рядупредметів в умовах значного збільшенняпотоку наукової, технічної, політичноїінформації, усе більше зростають вимогидо вчителя й учня в питанні оптимізації

навчального процесу.

114433

Ми усвідомили, що нововведення можливі лише тоді, колице стало пріоритетом всього педагогічного колективу, створеноїкоманди однодумців. Творча команда вчителів колегіуму дійшлависновку, що навчити дитину запам’ятовувати, розвинути у неїобразне мислення, увагу, інтуїцію, зв’язне мовлення можливо задопомогою курсу «Логіка». Ми побачили, що другокласники вжеможуть аналізувати предмет, не застосовуючи практичних дій зним. Діти семирічного віку здатні вичленять різні ознаки вже вмовній формі, від аналізу окремого предмета, явища переходитидо аналізу зв’язків і відношень між предметами та явищами. Зуведенням курсу «Логіка» з другого класу можна у кожногошколяра сформувати достатньо високий рівень узагальнення йабстракції. Успішне оволодіння даним курсом протягом чотирьохроків допоможе кожній дитині досягти творчого рівня приопануванні основ усіх шкільних дисциплін. Саме логічне мислення становить основу, ядро інтелектулюдини. А наше завдання зростити творчу особистість, яка будездатна успішно реалізувати свій життєвий проект. Цьому і сприяєзавдання щодо вивчення курсу «Логіки». Саме тому у 2006 на базіпочаткових класів було введено цей предмет і колегіум взяв участьу Всеукраїнському експерименті «Формування інтелектуальноїкультури особистості у межах навчально-виховного процесузагальноосвітнього навчального закладу», метою якого єстворення та впровадження у навчально-виховний процестехнології інтелектуального виховання особистості. Із введенням курсу «Логіка» в 2006/2007 навчальному роців 1—4-х класах у кожного школяра з'явилася можливість цілеспря-мовано розвивати логічне мислення, формувати досить високийрівень узагальнення та абстракції. Успішне оволодіння цимкурсом допомагає дитині творчо опановувати всі без виняткунавчальні предмети. Завдання:- ознайомити учнів: зі змістом основних логічних понять, законівлогіки, логічних дій та операцій; із логічними прийомамиотримання знань; з основними видами та принципами розв’язаннялогічних задач. Логічними прийомами отримання знань виступають:- розгляд об’єкта, що вивчається, з різних сторін та виділеннянайбільшої кількості властивих йому ознак, рис, якостей тощо (наоснові операцій аналізу та синтезу);

114444

- порівняння виділених рис, якостей, властивостей з метою виборунайбільш вагомих, головних (на основі логічних операційпорівняння й абстрагування);- установлення причинно-наслідкових зв’язків і залежностей;- формування нових положень (на основі операції узагальнення);- обґрунтування (доведення) їх правильності.Функції курсу «Логіка»Освітня (пізнавальна) — дозволяє учням самостійно отримуватинові знання на основі тих, які вони вже мають, оволодіватилогічними прийомами та способами діяльності, розширюєсвітогляд.Виховна — сприяє формуванню вміння раціональноорганізовувати мислительну діяльність, самостійності у процесіотримання знань.Розвивальна — розвиває логічне мислення, уміннярозмірковувати, робити висновки, доводити; розвиває інтерес іпотребу в нових знаннях.Евристична — можливість самостійно «відкривати» нові знання,оволодівати новими прийомами діяльності. Пропонована програма охоплює основні поняття сучасноїлогіки та представляє собою таку модель вивчення курсу: поняття— судження — умовиводи — основні закони логічного мислення— дискусія та полеміка.

Програма складається з таких розділів: «Поняття»,«Судження», «Умовиводи», «Планування дій», «Основні законилогічного мислення. Доведення і спростування». У кожному із цихрозділів розглядаються певні види логічних задач.

Курс побудований за принципом поступового ускладненняматеріалу, циклічної побудови змісту навчання.

«Щоб відкрити перед учнями іскорку знань,учителю треба ввібрати море світла,ні на хвилю не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань людської мудрості». В.О. Сухомлинський

114455

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ ОПАНУВАННЯЛОГІКОЮ У КОЛЕГІУМІ

Пізнання учнями об’єктивного світу на уроках логікиздійснюється через конструктивну взаємодію між учителем таучнями. Специфіка конструктивної взаємодії в підсистемах«учитель - клас», «учитель - учень» полягає в тому, що основнаувага вчителя спрямовується не на результат засвоєння певнихзнань, а на процес його досягнення. Зміст наукових понять під часконструктивної взаємодії з учителем не стільки укорінюється усвідомість кожного учня, скільки узгоджується зі змістом, щопритаманний учневі в момент засвоєння. Його суб’єктивний змістможе збігатися, а може й розходитись із заданим, але він завжди вцентрі уваги вчителя. Здійснення конструктивної взаємодії впідсистемах «учитель - клас», «учитель - учень» відбувається так:спочатку вчитель виявляє різні індивідуальні семантики розумінняучнем змісту поняття, яке він засвоює, потім колективнеобговорення їх, вибір найточніших з точки зору науки,підкріплення власними міркуваннями. У процесі колективно-розподільної діяльності впідсистемах «учитель - клас», «учитель - учень», «учень - учень»,«учень - клас», спрямованої на пошук істини, відбуваєтьсярівномірний розвиток обох півкуль мозку учня, поєднання«лівопівкульного» раціоналізму та цілісного асоціативногоінтуїтивного мислення. Надбання учнем нової інформації черезмислення-спілкування з учителем та однокласниками, де істинапостає як суперечка про істину, як діалог, постійний обмінзнаннями, переживаннями між учасниками навчально-виховногопроцесу, породжує інверсію: учитель стає «учнем», а учень -«учителем». Шляхом дослідницької роботи ми визначили складовіготовності вчителя до формування культури мислення молодшихшколярів і якості вчителя-дослідника та узагальнили у виглядімоделей:

114466

114477

« Учителем школа стоїть», - казав І.Я.Франко. Славна і нашашкола вчителями. До складу творчого колективу початковоїшколи колегіуму входить 16 педагогів, 11 з яких мають вищукатегорію, 1 вчитель - методист, 4 старших вчителя, 4 відмінникаосвіти України.

На базі Миколаївського муніципального колегіуму проходитьнавчання вчителів колегіуму, міста, області. На семінарах тапрактичних заняттях вчителі мають можливість побачитипрактичне застосування курсу «Логіка» при вивченні програмногоматеріалу початкової школи. Учні експериментальних класівдемонструють, як знання курсу допомагає краще оволодітинавчальним матеріалом. Найбільше на уроках наших гостейвражає те, що учні апелюють логічними термінами, застосовуютьсвої знання не тільки на уроках логіки, а й на уроках математики,мови , читання , природознавства.

Найчастіше вчителі застосовують інтерактивні методи, якіпередбачають спільну дію і розвиток діалогічного спілкування,котре веде до взаємопорозуміння, взаємодії, до спільногорозв’язання завдань, важливих для кожного учня. Під часдіалогічного навчання учні вчаться критично мислити,вирішувати складні проблеми на основі аналізу обставин тавідповідної інформації, зважувати альтернативні погляди,приймати продумані рішення, брати участь у дискусіях,спілкуватися з іншими людьми. Для цього на уроці

організовуються :

· індивідуальна;

* групова;

114488

* парна робота;

* рольові ігри;

* творчі завдання;

Найактивнішу участь в семінарах беруть такі вчителі:Губанова Т.О., Лакосіна Н.Е., Литвиненко Л.Ф., Шелім О.І.,Лагутіна Н.П., Шлапак Н.М.,

Гуліна О.А.. Вчителі та учні показали високий рівень володінняпоняттями логіки, уміння застосовували їх під час роботи змовним, математичним та природознавчим матеріалом.

На базі колегіуму було проведено майстер-клас вчителяГубанової Т.О., де слухачі сталиучасниками ділової гри «Я роблю так».Участь у семінарі – це чудова нагодаобмінятися досвідом, поєднати теорію зпрактикою, поспілкуватися зпрофесіоналами. Обмін досвідом середвчителів сприяє розповсюдженню ідей

114499

щодо виховання інтелектуальної особистості. Проведений на базі колегіуму Всеукраїнський семінарвикликав широкий інтерес педагогів області. Зустріч з авторомексперименту О.Я.Митником надала вчителям впевненостінеобхідності впровадження цього курсу в навчально-виховнийпроцес початкової школи.Результатом роботи стало створення вчителями колегіуму«Щоденника вчителя-дослідника», який допомагає в роботікожному вчителю обмінюватись досвідом, думками, ідеями,узагальнити свої наробки, ліквідувати допущені помилки. В 2008-2009 навчальному році, в рамках проведення декадипочаткових класів, були проведені уроки з використаннямтехнології формування інтелектуальної культури мисленняособистості. Практичний матеріал зібрано і узагальнено вметодичному посібнику «Логіка на уроках у початковій школі». В процесі впровадження курсу «Логіка» розвиваютьсятворчі здібності учнів. Виникає захоплення процесом навчання,цікавим спілкуванням. Робота над творчим завданням – цепередусім спроба знайти відповідний спосіб самовираження.Залучаючись до такої роботи дитина молодшого віку стаєрівноправним партнером, виконує роль лідера, організатора,натхненника. Для того, щоб успішно здійснити таку діяльністьбула створена Шкільна Дитяча Академія.

Мета створення Шкільної дитячої академії – підвищення якостіосвіти в колегіумі, розвиток творчого потенціалу учнів, їхінтелектуальної культури, творчості для розвитку життєвоїкомпетентності.

Положенняпро Шкільну дитячу академію

1. Загальні положення.Шкільна дитяча академія створюється для забезпечення

належних умов та з метою вдосконалення змісту освіти,стимулювання творчого самовдосконалення дітей, підтримкиобдарованих учнів – призерів та учасників мистецьких,інтелектуальних, творчих конкурсів, олімпіад і є неформальнимпоказником рівня навчальних досягнень учнів.

115500

Удосконалює діяльність колегіуму з розвитку творчогомислення учнів.

Розкриває індивідуальний творчий потенціал учнів, є шляхом доактивної діяльності учнів в різноманітних галузях знань.

Залучає до роботи наукових співробітників, творчих вчителів зіздібними та талановитими учнями.

2. Завдання.Стимулювання творчого самовдосконалення дітей, підтримка

обдарованих дітей – призерів та учасників мистецьких,інтелектуальних, творчих конкурсів, олімпіад, фестивалів.

Підвищення інтересу до поглибленого вивчення базовихдисциплін, прищеплення навичок дослідницької роботи.

Активізація різних форм позакласної та позашкільної роботи зучнями. Співпраця з міської школою для здібних та обдарованихдітей «Надія».

Відстеження досягнень учнів за програмою моніторингуосвітньої системи колегіуму, підведення підсумків роботифакультативів.

Сприяння наступності в роботі зі здібними та обдарованимидітьми між ланками освіти.

3. Основні показники до вступу в Шкільну дитячу академію.Найвищий рейтинг навчальних досягнень з базових дисциплін.Призові місця в шкільних та міських олімпіадах.Призові місця у шкільних та міських творчих та

інтелектуальних турнірах і конкурсах.Призові місця в

музичних,вокальних,художніх,хореографічних,театральнихконкурсах.

Активна участьв організації тапроведеннізагальношкільнихсвят.

115511

Учнівська рада «Пошук»

Голова

Куратори центрів

Актив

Лінгвісти Математики

Природознавці -екологи Естети

Літератори -

журналісти

Мовознавці

115522

Вчительська рада «Майстер»

Наші традиції – Свято ДША

Методична рада

Куратори центрів

Голова

115533

Успішне ведення експериментальної роботи сприяєрозвитку творчих здібностей учнів, усвідомленню ними значеннянавчання в особистому розвитку, вчить дітей бачити прекрасне внавколишньому світі, спрямовує на позитивне ставлення допошукової роботи та розвитку життєвої компетентності.

Сьогодення вимагає від учителя виховання, розвиткусамостійності та культури мислення учнів, розуміннязакономірностей у виучуваному матеріалі. Процес творчогонавчання має значний внутрішній резерв. І перед нашим творчимпедагогічним колективом початкової школи ММК відкриваєтьсянеобмежений простір творчості.

Миколаївська загальноосвітняшкола І – ІІІ ступенів № 3

115544

ВІЗИТНА КАРТКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ№ 3 м. Миколаєва

Повна назвазакладу

Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІступенів № 3 Миколаївської міської радиМиколаївської області

Директор Зінченко Діна ЄгорівнаАдреса закладу 54003, м. Миколаїв, вул.,Чкалова.114Телефон (код) (80512)55-43-35e-mail school 3@ mksat.netВеб – сторінкашколи

www.school 3.nicolaev.ua

Кількість класів 50Кількість учнів 1410

1-4 класи – 5195-9 класи – 69710-11 класи - 194

Кількість учителів узакладі

87

Вчителів з вищоюкваліфікаційноюкатегорією

32

Вчителів з Ікваліфікаційноюкатегорією

26

Вчителів з ІІкваліфікаційноюкатегорією

10

Спеціалістів 19Кількістькомп'ютерів узакладі

16

Кількістькомп'ютернихпрограмних засобівнавчання, яківикористовуються унавчальномупроцесі

15

115555

Додатковаінформація пронавчальний заклад

У початковій школі введено курс „Кориснізвички”, продовжується експериментвсеукраїнського рівня „Формуванняінтелектуальної культури особистості в межахнавчально-виховного процесузагальноосвітнього навчального закладу”; усередній ланці введено факультативи зукраїнознавства, народознавства таінформатики; розширюється мережакласів з поглибленим вивченням предметів(англійська мова, українська мова, історія,фізика, математика, біологія); створені класипрофільного навчання; працюють спецкурси„Права людини”, „Основи громадськоїосвіти”, „Основи екології”, „Практичнапсихологія”, „Ділова українська мова”, „Бізнес– курс”; діють шкільнігуртки:„Народознавство”, правовий гурток„Феміда”, молодіжний клуб „Кліо”, учнівськийпсихолого-просвітницький Центр «ТРЕК»,театральний гурток, військово-патріотичні:„Захисник Вітчизни”, „Влучний стрілок”;спортивні секції з футболу, баскетболу,великого та настільного тенісу, працюєвокально-інструментальний ансамбль,оркестр народних інструментів, вокальнастудія. Співпраця з Миколаївським державнимуніверситетом ім. В.О. Сухомлинського,Південно- Слов'янським університетом(студенти проходять практику),університетом "Україна" (кожного рокупроводиться бліц-олімпіада длястаршокласників), Європейськимуніверситетом (учні навчаються напідготовчих курсах). Наші досягнення за 33 роки:Медалі (золото, срібло) - 105Призери олімпіад:Всеукраїнські - 6

115566

- 59Міські - 510Переможці проекту „Нова доба” – акції„Громадянин – 2003 – 2005 – 2007-2008 ”

У "Концепції розвитку загальної середньої освіти" сказано:"Освіта XXI століття — цеосвіта для людини. Їїстрижень — розвивальна,культуротворча домінанта,виховання відповідальноїособистості, яка здатна досамоосвіти і саморозвитку,вміє використовувати набутізнання і вміння для творчоговирішення проблем,критично мислити,опрацьовувати різноманітнуінформацію, прагне змінити на краще своє життя і життя своєїкраїни". Така особистість має володіти надзвичайно важливимлогічним арсеналом — методами аналізу і синтезу, абстрагування йузагальнення, вмінням доводити і спростовувати, робити пра-вильні висновки, приймати обгрунтовані, раціональні в тій чиіншій ситуації рішення. Сьогодні, коли удосконалюютьсянавчальні програми, зменшується кількість годин на вивченняряду предметів в умовах збільшення потоку наукової, технічної,

Колектив вчителівпочаткової школи

115577

політичної інформації, дедалі більше зростають вимоги до вчителяй учня щодо оптимізації навчального процесу. Відтакскорочується шлях до знань через використання загальнихположень, умовиводів, узагальнень, уміння абстрактно мислити,що у свою чергу потребує знань основ логіки учнями тапедагогами.Проблема можливостей засвоєння молодшими школярами

формальної логіки якнавчального предметамає сьогодні особливуактуальність у зв'язку зорієнтацією сучасноїсистеми утворення нареалізацію ідей іположень концепції

розвиваючогонавчання. Одним зголовних напрямків цієїконцепції є розвиток в

учнів теоретичного мислення в процесі викладання різнихнавчальних предметів і, насамперед, основ формальної логіки.Актуальність теми полягає в тім, що гуманістична школа здійснюєрішучий поворот до особистості школяра, він стає дійсносуб'єктом свого розвитку, а не засобом, за допомогою якогопедагоги реалізують відчужені від даного індивіда абстрактніплани і програми. Така школа поважає особисте достоїнствокожного учня, його індивідуальні життєві цілі, запити й інтереси,створює сприятливі умови для його самовизначення в розвитку.Педагоги в такій школі орієнтуються не тільки на підготовкувихованця до майбутнього життя, але на забезпеченняповноцінного проживання кожного вікового етапу: дитинства,отроцтва і юності - відповідно до психічних особливостейособистості, що розвивається.З огляду на зазначене, Міністерством освіти і науки України булозапропоновано апробацію курсу «Логіка» автора ОлександраМитника, кандидата психологічних наук, доцента кафедри теорії іметодики початкового навчання КМПУ ім. Б.Д. Грінченка.Предметом дослідження є процес формування інтелектуальноїкультури особистості, можливості засвоєння формальної логікидітьми молодшого шкільного віку.

115588

Об'єкт дослідження - процес засвоєння учнями формальної логіки якнавчального предмета.Метою дослідження є обґрунтування змісту й умов формування основінтелектуальної культури особистості, виявлення віковихможливостей засвоєння формальної логіки молодшимишколярами й установлення впливу цього навчального предмета наформування інтелектуальної культури, розумовий розвиток дітейданого віку.Гіпотеза дослідження ґрунтується на тім, що формування основбазової культури особистості буде здійснюватися при визначеннізмістовної сторони базової культури особистості, створеннікультурних середовищ для її формування в навчально-виховномупроцесі, активній взаємодії дитини в просторі культури.

В результаті эксперименту ми сподіваємось на те, що1. Молодші школярі оволодіють психологічними особливостями(допитливість, розумова активність, потреба дізнаватися ізасвоювати нове, висока чуйність на навчальні ситуації,підвищена зовнішньо-мовна активність, потреба міркувати,прагнення робити все "за правилами"), які можна розглядати яксприятливі передумови для навчання основам формальної логіки.2. У спеціально організованих умовах навчання (наявністьпідготовленого вчителя, програми, навчального плану, посібника,адаптованого до віку) молодші школярі зможуть виявити здатністьдосить легко освоювати основні логічні операції (аналіз, синтез,порівняння, абстрагування й узагальнення) і "переносити" цірозумові навички на рішення різних пізнавальних задач на іншихнавчальних предметах. У зазначених умовах виявляютьсяпотенційні можливості засвоювати основи навчання про поняттяй інші форми мислення (учні опановують структурою понять інавчаються правильно виконувати логічні операції над ними;засвоюють знання про структуру судження й умовиводу), успішноопановують логічною термінологією.3. Вивчення основ формальної логіки сприятиме вирішеннюнайважливішої задачі розвивального навчання - підвищеннюрівня теоретичного мислення школярів. Це позитивно вплине і наінтелектуальний розвиток молодших школярів. Тому молодшийшкільний вік може бути визначений у якості стартового длявивчення формальної логіки як навчального предмета.

115599

4. Оволодіння знаннями в області логіки може в значній міріпідготовити до більш складного навчання на наступних етапах усередній і старшій ланці.5. Формування інтелектуальних прийомів на теоретичному рівністимулюватиме більш інтенсивний розвиток мислення, якзагального, так і спеціального (математичного, історичного тощо).6. Чим більш вільно володіють школярі даними прийомами, тимбільше активно беруть участь вони в навчальному процесі і тому,тим ширше можливості для його проблемної побудови.7. Підсилюється інтерес до навчання, що служить, як відомо,могутнім засобом мотивації.8. Оволодіння інтелектуальними уміннями, служитьнайважливішою передумовою для того, щоб після закінченняшколи її випускники могли успішно займатися подальшимнавчанням і - що особливо важливо – самоосвітою (додаток 1, 2, 3).Виконуючи завдання формуючого етапу експерименту вчителішколи розробили конспекти уроків з курсу «Логіка» для 2, 3, 4-гоклассу та завдання з логічним навантаженням.Відповідно до задач дослідження і висунутою гіпотезою намивикористовувалися метод теоретичного аналізу наукової іметодичної літератури по проблемі дослідження, спостереження,бесіди, аналіз продуктів діяльності, анкетування, опитування,контрольні навчальні тести. Крім того, був використаний набірпсиходіагностических методик з метою вивчення стану розвиткупізнавальної, соціальної, мотиваційної сфери культури мисленняучнів та педагогів (додаток 4). Отримані дані піддавалисястатистичній обробці, проводився змістовний аналіз іінтерпретація виявлених фактів. Вірогідність результатів івисновків дослідження забезпечувалася використаннямапробованих методів дослідження, застосуванням валідних інадійних діагностичних засобів, а також змістовним аналізомрезультатів і виявлених фактів. При обробці отриманих данихвикористовувалися методи математичної статистики. Основніположення і результати дослідження доповідалися на засіданніметодичного об’єднання вчителів початкової школи, засіданніметодичної ради школи, педагогічній раді навчального закладу.Під час вивчення курсу «Логіка» спостерігається розвитокінтелектуальної культури особистості кожного учня:

· пізнавальних інтересів:

116600

· знаходження нових варіантів оптимального рішення(креативність мислення);

· визначення варіативності оптимального рішення(дивергентність мислення);

· дослідницького інтересу;· самостійності, критичності, гнучкості мислення.

Однак рішення задачі розвитку інтелектуальної культуриособистості засобами вивчення логіки сильно утрудняється в силутієї обставини, що вчителі, які викладають курс не проходятьспеціальну курсову підготовку та не забезпечені достатнімиметодичними матеріалами; підручники і навчальні посібники неповністю адаптовані для початкової ланки шкільного навчання,немає чітких критерієв оцінювання навчальних досягнень учнів зпредмету «Логіка». Однієї із серйозних причин є також те, щопсихологічні передумови і потенційні можливості засвоєннямолодшими школярами досить складних для розуміння законів іположень логіки вивчені вкрай недостатньо. Тому існує настійнапотреба проведення подальших досліджень у даному напрямку.

Вчительn Спрямованість особистостів процесі професійної взаємодіїn Провідний тип реагуванняn Педагогічне мисленняn Саморозвитокn Фактори, стимулюючіпрофесійну діяльність

116611

n Захоплення і інтересиn Творчі здібностіn Уяваn Пам’ятьn Мисленняn Самопочуттяn Активністьn Настрійn Схильність до співпраці

УЧЕНЬ

зусилля

визнання

робота надсобою

УСПІХ

самоаналізактивна

життєва позиціярозвиток

вольових рис

вчителем однокласниками

самопрезентація

сумлінність

самоосвіта

творчість

116622

Вивчення мотивів навчальної діяльності учнів 4 А класу

1512

8

19

0

5

10

15

20

25

30

35

пізнавальниймотив

зовнішніймотив

2008-2009

2007-2008

116633

ЛЮДИ НЕНАРОДЖУЮТЬСЯ, А

СТАЮТЬ ТИМИ, КИМ

ВОНИ Є

ШКОЛА НЕНАРОДЖУЄТЬСЯ, А

СТАЄ ТАКОЮ, ЯКОЮ

ВОНА Є

ГЕЛЬВЕЦІЙ ДЕВІЗ ЗОШ № 51

116644

Миколаївська загальноосвітня школа I - III ступенів № 51 навчаєдітей вже 32 роки.На даному етапі школаповністю відповідаєпарадигмі сучасноїосвіти в створенні умовдля навчання івиховання компетентноїконкурентноспроможноїособистості: сучаснікомп’ютерні кабінети зплазмовими екранами,клас з інтерактивноюдошкою, інформаційнийбібліотечний центр з виходом в мережу «Інтернет», гуртки, секціїтощо, а також вдало підібрана варіативна частина навчальногоплану, куди включено і «головний» предмет експериментальноїдіяльності - ЛОГІКУПедагогічний колектив – колектив однодумців, в якому 80% - цевчителі вищої і першої категорії, 22% мають педагогічне звання«старший вчитель», 6% - звання «вчитель - методист», 3% -нагороджено Почесним знаком «Відмінник освіти України».В 2008-2009 р. в школі 35 класів, з них 15 класів початкової школи.Початкова школа:

«спеціалісти вищої категорії» - 6«спеціалісти першої категорії»- 7звання «старший вчитель» - 4звання «вчитель - методист» - 1

Вже 5 років школу очолює директорМАСЮТА ЄВГЕН ІВАНОВИЧ, спеціаліст вищої категорії,вчитель – методист, Відмінник освіти України…, а ще просто

Людина, яка живе своєю справою, дляякої створення в школі умов длявсебічного виховання і розвиткуособистості – поклик, наполеглива творчапраця, дисципліна і відповідальність –мета.Саме під керівництвом Євгена Івановича

та науковим керівництвом ОлександраЯковича Митника у 2006 р. і розпочалась в

116655

навчальному закладі експериментальна діяльність…Мета дослідження: розробка і впровадження у навчально –виховний процес технології інтелектуального вихованняособистості, з’ясування її розвивальних можливостей.

Завдання:1) визначити та експериментально перевірити вплив уроків«Логіка» (2-6 класи) на формування інтелектуальної культуриособистості та на засвоєння змісту гуманітарних та природничо–математичних дисциплін;2) розробити методику викладання курсу «Логіка»;3) розробити систему завдань з логічним навантаженням докожного навчального курсу.

Чому саме в нашій школі?1. За попередні роки створено певну методичну базу з

викладання предмету «Логіка» (за програмою вчителів-методистів міста Л. Доренської та О. Семенової).

2. Вчителі пройшли відповідну курсову підготовку.3. В наявності творчо працюючі вчителі, які з готовністю

сприймають будь-які інновації.

116666

Актуальність теми: Безумовно, маючи великий педагогічнийдосвід, вчителі початкових класів у процесі засвоєння учняминавчальних дисциплін розвивають їх мислення, орієнтуючись напроблемне навчання, намагаються нові знання не подавати вготовому вигляді, а прагнуть, щоб учні опановували їх самостійно,спираючись на раніше здобуті знання і вміння. Однак складаєтьсяпарадоксальна ситуація: вихованці не вміють пояснити своюдумку, аргументовано і послідовно провести доведення певнихположень або спростувати хибну думку, дати грамотну зв’язну

відповідь на запитання. Причини: вчитель чекає, що ученьподумає над завданням і відповість, як його розв’язувати, а учень вцей час має виконати самостійно ряд складних розумовихоперацій і видати результат, що неможливо без знання змісту іструктури логічних понять, дій, їх взаємозв’язку.

Таким чином, у школярів мають бути сформовані логічнівміння.

Висловлюватидумку

зрозуміло, чітко,переконливо

Оцінкарезультату

Плануваннясвоїх дій

Аналізситуації

Абстрагування від

конкретногозмісту

ІН ТЕЛ Е КТУАЛ Ь НО РО ЗВ ИН УТА О СОБ И С ТІС ТЬ

ЗМ ІС Т І С ТРУКТ УРА ЛО ГІЧ НИХП О НЯТЬ , Д ІЙ , ЇХ В ЗАЄ М ОЗВ’Я З ОК

Л ОГ ІЧ НЕ М И С Л ЕН НЯ

116677

Отже, розвинуте логічне мислення – основа інтелектуальноїсфери особистості.

В сучасній школі розвиток логічного мислення учнівздійснюється формально, без знання системи необхіднихприйомів. Цеприводить до того,що логічнемислення значноюміроюрозвиваєтьсястихійно. Томуіснує тіснийвзаємозв’язок міжрозвиткомлогічного мисленняі формуваннямвміннявисловлювати своюдумку зрозуміло,чітко іпереконливо,абстрагуватись відконкретного змістуі зосередитись наструктурі власноїдумки .

Отже, метабуде досягнута,коли діяльністьвчителя будеспрямована не нарезультатзасвоєння певнихзнань, а на процес його досягнення.

Виходячи з поданого опису експериментальної діяльності ізавдань нами визначено, що

Процес інтелектуального вихованняособистості відбувається черезстворення на уроці:

l Ситуації мислення-спілкування (де істинапостає як суперечка про істину)

l Проблемно – пошукового діалогуl Конструктивної взаємодії між вчителем і

учнемl Творчої ситуації (ситуація

розмірковування, пошуку, допитливості,сумніву)

116688

Експериментальна діяльність розпочалася з впровадження внавчально-виховний процес курсу «Логіка» за програмоюкерівника експерименту, кандидата психологічних наук, доцентакафедри методики початкового навчання КМПУ ім. ГрінченкаОлександра Яковича Митника. В експерименті було задіяно тільки

Логічні вміння формуютьсячерез оволодіння учнями:

¡ Умінням доводити і спростовувати¡ Робити правильні висновки¡ Приймати обґрунтовані,раціональні рішення

Інтелектуально вихована особистість

Логічні вміння формуютьсячерез оволодіння учнями:

¡ Методами аналізу

синтезу

абстрагуванняузагальнення

116699

один 2-й клас (вчитель вищої категорії, вчитель – методист СитникАнтоніна Петрівна).

Мета курсу «Логіка»:1. Ознайомити учнів- зі змістом основних логічних понять, законів логіки,

логічних дій та операцій;- із логічними прийомами отримання знань;- з основними видами і принципами розв’язання логічних

задач.2. Розвивати в учнів уміння- застосовувати правила і закони логіки до аналізу подій,

явищ;- аналізувати свої і чужі думки;- формулювати і приймати обґрунтовані рішення;- знаходити раціональний вихід зі скрутного становища.

Очікуваний результат:· Формування особистості, яка вміє самостійно:

- критично мислити;- добувати і переробляти інформацію;- аналізувати ситуацію;- адекватно оцінювати результати;- використовувати набуті знання для творчого

розв’язання проблем;- конструктивно взаємодіяти з іншими.

· Отримання методичних рекомендацій щодо викладаннякурсу логіки;

· Розробка технології інтелектуального вихованняособистості.

Спираючись на результати моніторингу, можнаконстатувати, що експериментальна діяльність показала позитивнірезультати.

Діаграма 1. Моніторинг якості знань з читання учнів 3-Вкласу за період експерименту (вчитель Ситник А.П.).

Діаграма 2. Моніторинг якості знань з української мови учнів3-В класу за період експерименту (вчитель Ситник А.П.).

117700

Діаграма 3. Моніторинг якості знань з математики учнів 3-Вкласу за період експерименту (вчитель Ситник А.П.).

8,4

8,6

8,8

9

9,2

9,4

2 клас 3 клас Іс 3 клас рік

7,27,47,67,8

88,28,48,68,8

9

2 клас 3 клас Іс 3 клас рік

8,6

8,7

8,8

8,9

9

9,1

9,2

2 клас 3 клас Іс 3 клас рік

117711

В 2008-2009 н.р. в експерименті брали участь вже 4 класи: 1другий, 2 третіх, 1 четвертий (вчителі вищої категорії, старшівчителі Ахматова Ніна Петрівна, Мелешко ОлександраМихайлівна, Вечур Ольга Анатоліївна).

Експеримент поширено відповідно його завдань: системазавдань з логічним навантаженням використовується внавчальних курсах «Українська мова», «Читання», «Математика»,«Природознавство» тощо.

Унікальність логіки в тому, що кожну її тему можнаперевести на мову будь – якого предмета. Такі уроки сприяютьформуванню інтелекту в дії. У класі немає пасивних слухачів, а єспівучасники. «Уроки логіки – це уроки мислення – спілкування,де істина постає як суперечка про істину, тобто як проблемно –пошуковий діалог. Постійна співпраця в підсистемах «учитель -клас», «учитель - учень», «учень - учень», «учень - клас» створюєновий підхід до уроку, передбачає усвідомлення учнями моральнихнорм і правил взаємодії. (О.Я. Митник. Як навчити дитинумислити.)

Очікуваний результат: вміння користуватись логічнимиприйомами отримання знань в будь – якій ситуації (навчальній,життєвій).

Показником сформованості інтелектуальної культури учня упізнавальній сфері є:

- розвинуті пізнавальні інтереси, допитливість;- дивергентне мислення;- здатність до дослідницької діяльності;- розвинена увага, фантазія;- уміння аналізувати, синтезувати, асоціативність пам’яті;

У соціальній сфері:- здатність до швидкої адаптації;- уміння співпрацювати з іншими;- здатність брати на себе відповідальність;- прагнення завершити розпочату справу;- планувати свої дії;- почуття власної гідності;- прагнення до самовдосконалення.

117722

Вихіднеопитування

учнів4 - В класу

ВсьогоВсього вв класікласі –– 3131 ученьучень..

ВзялиВзяли участьучасть вв опитуванніопитуванні ––3030 учнівучнів..

Логіка вчить мене

11

14

2 3правильномислити

розв"язуватизадачі

висловлюватисвою думкуне змогливідповісти

117733

Скласти правильне судження за словами"НЕОБХІДНО" і "ДОСТАТНЬО"

1515правильні відповіді

хибні відповіді

Скласти правильне просте судження1.ЗАГАЛЬНІ

23

7правильні відповіді

хибні відповіді

2. Часткові

13

7правильні відповіді

хибні відповіді

3. ОДИНИЧНІ

23

7

правильні відповіді

хибні відповіді

Закінчи речення : "Знання з логіки явикористовую на уроках....

16

8

3

3математики

укр. мови

природознавства

не змогли відповісти

117744

12

1816

12

4 цікаво розв’язувати задачі

скласти судження

виконувати завдання зкругами Ейлера

виконувати завдання нарозвиток уваги

не цікаво

Скласти судження зі словами "ЯКЩО ...ТО,..."

18

12правильні відповіді

хибні відповіді

ДіагностикаДіагностика вербальновербально ––логічногологічного мисленнямислення

учнівучнів 22 класукласу..

ВчительВчитель :: АхматоваАхматова НН..ПП

117755

Що подобається на уроці

68%

30%2%

Пізнавати нове,розв’язувати логічнізадачі, малюватиПодобається все

не подобається

Результати діагностики

9

10

3

Високий рівень

Середній рівень

Низький рівень

На питанння "Чи подобається урок логіки"

20

1 1

«так» ВІДПОВІЛО«не ДУЖЕ»«не подобається»

Логіка допомагаємислити,думати,навчатися,ровивати

розум,розв"язувати задачі

21

1Логіка допомагає мислити,думати, навчатися,розвивати розум,розв’язувати задачі

Ніяк не допомагає

117766

Психологічні дослідження виявляють:

Рівеньрозвитку

Логіко –математичнихздібностей

Дивергентногомислення

високий 29% 21%

середній 66% 71%

низький 5% 8%

Очікуваний результат отримано: створено змістовні методичнірекомендації, збірки завдань, конспектів уроків не тільки логіки, ай уроків природознавства, української мови, читання,дидактичний матеріал для них.

Учні вдало володіють логічними вміннями, що має вплив науспішність і результати підсумкових контрольних робіт векспериментальних класах:

Предмет, К навчальноїдіяльності за рік

2-Б 3-Б 3-В 4-В

Математика 7,8 7,8 8,0 8,1

Українська мова 8,1 7,9 8,2 8,1

Читання 8,8 8,4 8,4 9,2

Природознавство 8,4 8,0 8,0 8,8

В результативності експерименту вчителі змогли переконатибатьків: вже три роки на базі закладу діє лекторій для батьківекспериментальних класів, який сприяє зацікавленості батьків в

117777

успіхах дітей, впливає на виховання в родині і, тим самим,підвищує рейтинг школи в мікрорайоні.

Вчителі початкової школи створили модель сучасного учня:

Експериментально-дослідна робота направила діяльністьпедагогічного колективу на вирішення проблемної теми школи

Модель сучасного учня:вміє

мислитиДобувати і

перероблятиінформацію

Аналізуватиситуацію

Адекватнооцінюватирезультати

Розумновикладати

думки

Брати активну участьу проблемно-

пошуковому діалозі

117788

«Формування мотиваційної сфери сучасного школяра з метоюрозвитку інтелектуальної особистості, здатної до соціалізації всуспільстві».

Аналізуючи зміни в характері освіти, керуючись складеноюмоделлю, визначаємо модель сучасної школи, яка формуєкомпетентну, вільну, ініціативну, самостійну, творчу особистість.

володіє

приймаєробить

вміє

творитьмислить

спрямовує

усвідомлює

конкурентно-спроможна

cім’я суспільство майбуття

117799

Художньо-естетична освіта і виховання учнівзагальноосвітніх навчальних закладів у процесі

впровадженняінтегрованих курсів

Автор: Л. Масол, кандидат педагогічних наук, провідний науковийспівробітник лабораторії естетичного виховання Інститутупроблем виховання АПН України.Наукові керівники: Л. Масол - провідний науковий співробітниклабораторії естетичного виховання Інституту проблем вихованняАПН України, кандидат педагогічних наук.Ю. Завалевський – директор Науково-методичного центрусередньої освіти МОН України, кандидат педагогічних наук.Мета: Створити цілісну систему художньо-естетичної освіти тавиховання учнів шляхом впровадження інтегрованих курсів„Мистецтво” (1-8 кл.), „Художня культура” (9-11 кл.) на базі мережізагальноосвітніх навчальних закладів з використаннямінтегративних педагогічних технологій.База експерименту: І Українська гімназія ім. М. АркасаМиколаївської міської ради, Миколаївський муніципальнийколегіум.

Перша українська гімназія імені Миколи Аркаса –експериментальний загальноосвітній навчальний заклад

Всеукраїнського рівняПерша українська гімназія імені

Миколи Аркаса - це середнійзагальноосвітній навчальний заклад ІІ– ІІІ ступенів, який забезпечуєнауково-теоретичну, гуманітарну,загальнокультурну підготовкуобдарованих і здібних дітей та готуєміцний фундамент для здобуттяпрофесій у гуманітарно-педагогічних і філологічних сферахпрактичної діяльності.

Перша українська гімназія імені Миколи АркасаМиколаївської міської ради Миколаївської області бере свій

118800

початок з 1863 року, коли було відкрито Миколаївське жіночеучилище І-го розряду. З 1870 року – Миколаївська першаМаріїнська жіноча гімназія, яка працювала до 1918 р. У радянськічаси - це середня школа № 5. З 1 вересня 1993 року в цій будівлі(споруджена у 1890 – 1891 рр. – пам’ятка архітектури місцевогозначення) діє Українська педагогічна гімназія, яка створенавідповідно до розпорядження представника Президента Українипо Миколаївській області від 16.08.1993 р. № 409. З 1998 р.переіменована в Першу українську гімназію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого2003 року № 104-р гімназії присвоєно ім’я Миколи Аркаса,видатного українського історика, композитора, громадськогодіяча.

Методологічну основу освіти в гімназії складають педагогічніпогляди Г.Сковороди, Т.Шевченка, С.Русової, О.Духновича,М. Грушевського, М.Аркаса, В.Сухомлинського та багатьох іншихтворців української культури, педагогічної думки й науки.

Колектив гімназії успішно працює над реалізацією головноїмети - розвиток і формування соціально свідомої, працелюбної,творчої особистості, яка має глибокі знання, володіє науковимизасадами пошуково-дослідницької діяльності, гуманістичнимсвітоглядом; створення умов і психологічного клімату в колективідля виявлення обдарованих дітей та розвитку їхніх креативнихздібностей, для розкриття творчих можливостей учителя.

З 1993 року директором гімназії є БережнийСергій Васильович, заслужений працівник освітиУкраїни, лауреат премії ім. М.М.Аркаса (2000 р.),«Громадянин року» у номінації «Середня школа»(2000р.). Сергій Васильович має вищукваліфікаційну категорію, звання “вчителя-методиста” як учитель математики, нагородженийзнаком «Відмінник народної освіти УРСР»,

відзнакою Українського фонду культури «За подвижництво вкультурі»(2002 р.), почесною відзнакою Миколаївської обласної державноїадміністрації "Святий Миколай чудотворець" ІІІ ступеня.

У 2007р. С. В. Бережного визнано переможцемВсеукраїнського конкурсу «100 кращих директорів шкіл України».Під його керівництвом створено навчальний заклад нового типу,

118811

головною метою якого є пошук і творчий розвиток обдарованих іздібних дітей.

Гімназія функціонує у містіМиколаєві 16-й рік і є першим закладом зукраїнською мовою навчання. За цей часстворено освітньо-виховний простір, уякому готується життєво-компетентнадитина, котра усвідомлює важливістьзбереження свого фізичного потенціалу,цінує здоровий спосіб життя, володіє належною системою знаньпро світ і саму себе, вирізняється високою пізнавальноюактивністю, володіє комунікативними вміннями, має життєвуперспективу, прагне задовольняти свої художні потреби тощо. Єсвій статут, концепція, гімн, прапор, емблема, Програма розвитку.

З 10 класу діти навчаються за профілями: гуманітарно-педагогічний і філологічний, з 8 класу поглиблено вивчаютьукраїнську (англійську) мову. Всі учні опановують дві іноземнімови. Уведені курси за вибором: російська мова, літературнийпереклад, країнознавство, бізнес-курс англійської, французькоїабо німецької мови. У 10 – 11 класах учні вивчають латину,культуру мовлення і стилістику української мови та основириторики.

З метою профорієнтації введені спецкурси з основжурналістики, педагогіки та психології. У сучасномукомп’ютерному класі учні займаються інформатикою (5 – 11класи).

У позаурочний час учителі гімназії танауковці вузів проводять індивідуальнізаняття та консультації для розвиткутворчих здібностей учнів.

У закладі створено сучаснийінформаційно-комунікаційний простір,реалізується проект «Крок до інформаційного суспільства».Сучасна бібліотека має читальну залу і є бібліотечно-інформаційним центром – медіатекою, у якому впровадженапрограма “ІРБІС”. Створена локальна мережа, яка об’єднуєкомп’ютерний клас, бібліотеку, кабінети української мови талітератури, художньо-естетичної освіти, фізики, математики,автоматизовані робочі місця директора, заступників директора,секретаря, психолога й мають вихід в Інтернет. Апробуються

118822

електронні підручники та посібники з різних навчальнихпредметів. Кабінети фізики та математики забезпечені сучаснимобладнанням з мультимедійними системами, інтерактивнимидошками та комп’ютерними місцями вчителя і учнів. Створеносучасні мультимедійні кабінети художньо-естетичної освіти та

природознавства. Упровадженателевізійна мережа з використаннямсупутникових антен.

Для стимулювання діяльностігімназистів за результатами навчальної,пошуково-дослідницької діяльності, рівнявихованості тощо (з використанням

комп’ютерних технологій) з 2002-2003 навчального рокузапроваджена рейтингова система.

У гімназії впроваджуються перспективні освітні технології,колективні засоби навчання, лекційно-семінарська (в старшійшколі) та блочно-модульна (в базовій школі) системи навчання,інтерактивні методи, інноваційні комп’ютерні технології,нестандартні інтегровані уроки. Створені та використовуютьсяпредметні пакети пізнавальної діяльності для індивідуальноїроботи з дітьми. Педагогами видані науково-методичні збірки.

Учні гімназії є переможцями Міжнародних, Всеукраїнських,обласних конкурсів, проектів, акцій"Об’єднаймосяж, брати мої",“Вірю вмайбутнє твоє,Україно”, “ІдеясоборностіУкраїни”, ”Овіяний славою герб

наш і прапор”, “Краса і біль України”,“Природа і ми”, “Мій рідний край”,“Слідами історії”, “А пам'ять священна”,“Доля людини”, “Громадянин”, “Мійучитель”, ”Мова кожного народунеповторна і своя”, “Акселз”, “Рівний -рівному”, Міжнародного конкурсу з

української мови імені Петра Яцика тощо. У 2005р. пошуковціклубу “Патріот” отримали диплом (ІІ премія) за реферат до 60-їрічниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні від Українського

118833

національного фонду ”Взаєморозуміння і примирення” приКабінеті Міністрів України.

У гімназії створено виховну систему, яка відповідає їїпрофілю. На цей час заклад працює за Угодою про науково-педагогічне співробітництво та спільну дослідно-експериментальну роботу між Інститутом проблем вихованняАПН України і Першою українською гімназією (з лабораторієюестетичного виховання) і мав протягом 2004-2005 років статусекспериментального загальноосвітнього навчального закладурегіонального рівня за проблемою “Розробка та апробаціянавчально-методичного комплексу до програм “Художня культураУкраїни” (8 – 9 класи), “Художня культура світу” (10 – 11 класи)”,автори: Л.Масол, Н.Миропольська та інші (наказ управлінняосвіти і науки Миколаївської облдержадміністрації від 05.02.2004№ 103).

Для отримання культурологічнихзнань в системі викладається художнякультура, художня праця, мистецтво.Працюють гуртки фітодизайну,ужиткового мистецтва, художньоїсамодіяльності (хор, вокальні ансамблі

“Джерельце”, “Краяни”,драматичний, танцювальнийколективи, оркестр українськихнародних інструментів), якінеодноразово брали участь уконкурсах ”Зірки Причорномор’я”,“Червона калина”, “Миколаївські

дзвіночки”, міських і обласних оглядах художньої самодіяльностітощо.

Традиційними в гімназії стали свята:Гімназії (1 грудня), Рідної мови (9 березня),Матері (травень), українські вечорниці, козацькірозваги тощо.

Для вшанування пам’яті видатного землякаМ.М. Аркаса в центральній рекреаціїприміщення встановлено його скульптурнуфігуру, барельєф. У музеї історії гімназії(відкрито 01.09.1998 року та оновлено

118844

до 15 річниці Незалежності України) створено тематичнуекспозицію, яка присвячена життю і творчості родини М.Аркаса.З 1994 року проводяться Аркасівські читання за підсумкамипошуково-дослідницької діяльності учнів, аркасівський тиждень(січень). Здійснюється співпраця з Христофорівською ЗОШ І-ІІІступенів Баштанського району Миколаївської області. Зарезультатами навчального року кращі учні 10 – 11 класівнагороджуються благодійною грошовою премією імені МиколиАркаса.

З 1 грудня 1998 року на честь 5-ї річниці закладузапочатковане періодичне видання – газета «Гімназійна родина».

Модель системи самоврядування в гімназії визнана однією зкращих в Україні (за підсумками Всеукраїнського конкурсу).

Заклад підтримує тісні зв’язки з Миколаївським державнимуніверситетом імені В.О.Сухомлинського, Чорноморськимдержавним гуманітарним університетом імені П.Могили,Південнослов’янським інститутом (КСУ), Київськимнаціональним педагогічним університетом імені М.Драгоманова,Одеським національним університетом імені І.Мечникова тощо.

118855

Обмінюється делегаціями з ліцеєм Жака Амйо в місті Осері,Бургундія (Франція).Заклад став лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращихшкіл України – 2006» у номінації «Школа педагогічного пошуку»,удостоєний Почесного звання «Лідер сучасної освіти» забагаторічну науково-педагогічну діяльність по інноваційномурозвитку освіти України (2009р.). У обласному конкурсі на кращумодель загальноосвітнього навчального закладу нового типуколектив гімназії посів І місце (2007 р.).

Гімназія нагороджена Почесними дипломами МОН Українита АПН України за розробку і впровадження у навчально-виховний процес інноваційних освітніх технологій (за підсумкамиучасті у Всеукраїнській ІІІ та ІV виставці-презентації «Інноваційнітехнології навчання» - 2006, 2007 рр.), за високі творчі досягненняв інноваційному оновленні національної системи освіти(Дванадцята міжнародна виставка навчальних закладів «Сучаснаосвіта в Україні - 2009»).

З 2005 р. гімназія має статус експериментальногозагальноосвітнього навчального закладу Всеукраїнського рівня зпроблеми «Художньо-естетична освіта і виховання учнівзагальноосвітніх навчальних закладів у процесі впровадженняінтегрованих курсів» на термін: 2005-2010 роки (наказ від 7 жовтня2005 р. за №578 по Міністерству освіти і науки України ).

Актуальність теми: У сучасних умовах, коли маємо не лишепозитивні сторони культурної ситуації, а й негативні наслідки йтенденції появи малохудожніх творів, сурогатів, спостерігаєтьсяповерхове сприйняття мистецтва, „нерозуміння естетичноїзначущості справжніх художніх цінностей, поширенняпримітивних зразків масової культури в учнівському середовищі,нерозвиненість емоційно-почуттєвої сфери, низький рівеньестетичної свідомості школярів”, що призводить до втратидуховності, формування пасивно-споживацької, нетворчоїдогматичної особистості з нерозвиненим естетичним смаком.

Відсутність в учнівської молоді досвіду у художньо-творчійдіяльності, несформованість естетичних потреб, невміннявизначити, що є справжнім мистецтвом, відсутність імунітету донесмаку, орієнтація на розважальні програми призводить доуніфікації ціннісних орієнтацій. Останнім часом спостерігаєтьсясеред молоді поява таких рис як озлобленість, егоїзм, жорстокість,зневага до іншого, брак почуття власної гідності. Все це є

118866

результатом низького рівня естетичної свідомості, відсутностідуховності та моралі.

Загальновизнано, що духовність і моральність є духовнимфундаментом людини як особистості. У ній запорука гармонійногорозвитку всіх потенціальних можливостей особистості, запорукатого, що плоди її діяльності дійсно слугуватимуть в ім’я людини яквищої соціальної цінності.

Необхідність розв’язання даної проблеми дослідженнявизначається його духовно-практичною цінністю, можливістюутвердження справжніх людських сил, підвищенням рівняестетичної культури школярів.

Об’єкт дослідження: художньо-естетична освіта та вихованнягімназистів.

Предмет дослідження: зміст і технології викладанняінтегрованих курсів освітньої галузі «Мистецтво – Естетичнакультура», спрямованих на художньо-естетичний розвитокгімназистів

Завдання дослідження:1. Створення інноваційної педагогічної системи з такою

організацією художньо-естетичного виховання, яка бмаксимально повно сприяла: формуванню в учнівособистісно-ціннісного ставлення до мистецтва,вихованню свідомого ставлення до художніх творів, їхестетичних і моральних цінностей; опануванню учнямивітчизняної та світової культурно-мистецької спадщини;формуванню гуманістичного світогляду; розвиткузагальних і спеціальних здібностей та здатності дохудожньо-творчої самореалізації й духовногосамовдосконалення.

2. Апробація змісту програм «Мистецтво» (1(5) – 4(8) кл.) та«Художня культура» (5(9) – 7 (11) кл.).

3. Розробка та впровадження у навчально-виховнийпроцес нових навчально-виховних технологій зпредметів «Мистецтво» та «Художня культура».

4. Визначення та застосування краєзнавчого матеріалу якодного з компонентів програми.

5. Розробка робочих зошитів до курсу «Мистецтво» танауково-методичних матеріалів, які б сприялиприщепленню інтересу до курсу “Художня культура”.

118877

6. Розробка дидактичних матеріалів для реалізаціїпрограми, створення медіотеки.

7. Визначення критеріїв ефективності художньо-естетичного виховання.

8. Створення інноваційної педагогічної інфраструктури,яка охоплюватиме:

- естетику предметного середовища, в якому гімназистизможуть реалізувати свої художньо-творчі здібності(естетика шкільного довкілля – картинні галереї, мистецькісвітлиці, художні майстерні; сучасний дизайн шкільногоінтер’єру );

- естетику соціально-педагогічного середовища (естетикашкільного спілкування і життєтворчості, красаміжособистісних взаємин, педагогічний оптимізм і віра,

- що кожна дитина в душі - митець ).Під час проведення експериментальної роботи була

розроблена модель естетичного виховання гімназиста .

У 2008-2009 н.р. учителями-дослідниками булоапробовано і впроваджено:· інтегрований курс «Мистецтво» у 8 –х класах (Зварич А.А.);

естетиза ціяпредметного

середовища г імна зії

Модель естетичного виховання г імназиста

особистісно орієнтований підхід

інтерактивні технології

·діалогічні;·кооперов ані;·проективні;·комп’ютерні (інформаційно-комунік аційні);·ігров і.

принципи:

·синергетичний;·суб'єк т-суб'єктної взаємодії ;·гума нізації;·демократизації ;·творч ості й успіху;·емоційної духов но-енергетичноїнасиченості уроків;·особистісної значущості зустрічі змистецтвом;·діалогічності;·в заємозв'я ку теоретичних іхудожньо-практич них ф ормпедагог ічного в плив у настаршокласника.

поза класнахудожньо-

виховна робота

Уроки

художньо-естетичног о

напрямку

напрямки діяльнісно-креативний

·гуртки художньоїсамодіяль ності;·загаль ногімназійнісвя та: свято гімназії,свя то рідної мови, свя томатері;·мала академія наук,секція„Мистецтвознавство”.

Результат

просвітницький

·філармонічнийабонемент„Старшокла сник”;·абонемент-лекторій„Шлях до мистецтва”;·відвідування музеїв,вистав ок, художніхмайстерень ,театральних вистав.

інформативно-пізнавальний

·тижні мистецтв;·мистецтвозна вчіма рафони;·ту рніри мистецтвтощо.

·кабінет художньо- естетичної освіти ;·світлицяукраїнськ ого побуту;·картинна галерея;·актова зала;·бібліотека;

118888

· інноваційну модель уроку мистецтваінтегрованого типу (5-8класи) (Зварич А.А., Кукуруза О.В.); проведено:· психологічне спостереження за емоційнимстаном учнів на уроці мистецтва

(Авер’янова А.А.);· моніторинг рівня художньо-естетичноїосвіченості та вихованості учнів(Аристова Л.С.);

· вивчення впливу курсу«Мистецтво» на художньо-естетичну вихованість таосвіченість школярів (АристоваЛ.С.);

відпрацьовано:· проведення інтегрованихуроків у традиційній танетрадиційній формі (Зварич А.А.,

Кукуруза О.В.,Аристова Л.С.);· використання сукупності інноваційних технологій запринципами педагогіки мистецтва (Зварич А.А., Кукуруза О.В.,Аристова Л.С.);

продовжено роботу над:· технологією побудови

інтегрованих уроків, щозабезпечить підвищення рівнівхудожньо-естетичної освіченості тавихованості учнів;

здійснено:· аналіз результатів діагностики

рівня художньо-естетичної освіченості та вихованості учнів;· аналіз ефективності змісту підручників інтегрованого курсу

«Мистецтво 5, 6, 8 кл.»;

118899

визначено:· зв’язки між дослідженими явищами, їх наслідками та

перспективною реалізацією в процесі розвивально-формуючого етапу.

Під час дослідно - експериментальноїроботи в системі проводилися:

· відвідування учнями 8 – 11-хкл. обласного філармонічногоабонементу “Старшокласник” – лекцій –концертів “Культурні регіони світу.Епохи. Видатні постаті композиторів.

Вершини творчості”. Організатори концертів – художнійкерівник і диригент оркестру старовинної та сучасної музики “Ars

Nova”, заслужений діяч мистецтвУкраїни Д.Т.Журавель, ведуча лекцій –концертів музикознавець Т.М.Півень,методист з художньої культури відділухудожньо-естетичної освіти МОІППОЛ.М.Плужнікова – Мандра;· відвідування учнями 8 – 11-х класівабонементу – лекторію “Шлях до

мистецтва” в Миколаївському обласному художньому музеї іменіВ.Верещагіна;· організація виставок робіт миколаївських художниківспівробітниками Миколаївського краєзнавчого музею на базігімназії (каб.№13);· зустрічі з митцями Миколаївщини;· проведення тижнів мистецтва, мистецтвознавчих марафонів,виставок творчих робіт учнів;· пошуково-дослідницька робота учнів, участь у конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт учнів-членів МАН (ГарбузТ., 11 – А кл. – ІІІ місце, ГавриленкоЄ., 10-Б кл. – ІІІ місце – секція«Мистецтвознавство»).

Результати розвивально-формуючого етапу експериментупоказали, що відбулося підвищеннярівня художньо-естетичноїосвіченості та вихованості учнів

119900

порівняно з 2007-2008 н.р.. Анкетування учнів виявило, щопорівняно з відповідями на початку експериментальної роботивони надають важливого значення підвищенню рівня власноїхудожньо-естетичної освіченості та вихованості за рахунок уроківмистецтва та художньої культури, а також відзначають позитивнізміни в міжособистісному спілкуванні з однолітками, вчителями ібатьками.

Впровадження у шкільну практику комплексу видівмистецтва дає змогу вирішити питання поліхудожньоговиховання учнів - розвитку особистісно-ціннісного ставлення домистецтва, здатності до сприйняття, розуміння і творенняхудожніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації тадуховному самовдосконаленні, розширення асоціативногоуявлення учнів, збагачення їх суб'єктивного світосприймання ісвітовідчуття, створення умов для розвитку сенсорної, емоційноїта інтелектуальної сфер особистості.

Миколаївський муніципальний колегіум

Інтегровані мистецькі курси – крок у майбутнєСвіт дуже швидко змінюється.Сьогодні ми бачимо яконовлюються технології, зшаленою швидкістюзмінюється інформаційнийпростір. За останні десять роківдокорінно змінилося життя.Сучасна людина живе у трьохвимірах - мікросвіт, макросвіт,мегасвіт (віртуальнареальність). Музиканти,художники, яким ще

нещодавно здавалося не потрібно володіти комп’ютером дляроботи з фаху, бачать необхідність оволодівати необхіднимипрограмами. Всесвітня Мережа Інтернет дозволяє дистанційнонавчатися, спілкуватися з усім світом, обмінюватись швидкоінформацією, потрапити у музеї світу, до картинних галерей,залишити свої відгуки сучасним авторам на їх е-mail адреси та

119911

багато інших можливостей. Те, що нещодавно займало багаточасу, чи взагалі було недосяжне, можна робити за допомогоюсучасних технологій за лічені хвилини. А чи змінилася сучасна освіта?

Так, ми говоримо про освітні інновації, про технологічніпідходи до викладання, про демократичний стиль викладання.

І чому ж тоді так часто чуємо від вчителів, батьків, що ушколі усе змінюється, та тільки на гірше. Що радянська школабула краща, що усі сучасні інноваційні підходи не дають бажанихрезультатів?

Відповідаючи на питання, яке ми поставили вище, требасказати, що далеко не всі вчителі так вважають, і в нашомунавчальному закладі впровадження інновацій має високурезультативність.

Інтегративність – якість мислення у ХХІ-му столітті.Сучасний вчитель розуміє значення інтегрованих курсів унавчальному процесі, але йому не вистачає практичного досвіду увпровадженні інтегративних підходів. Тому ми вирішиливпроваджувати інтегрований курс «Мистецтво».

Інтеграція в межах художньо-культурологічного курсувідбувається навколо універсальних понять, таких як стиль, жанр– “тобто моментів узагальненого бачення, яке концентрує навколосебе всі розрізнені, мозаїчні складові художньої культури”; у“структурно-естетичній єдності світової культури” (Масол Л. М.Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник длявчителів / Л.М. Масол, О.В. Гайдамака, Є. В. Бєлкіна та ін. – Х.:Веста: Видавництво «Ранок», 2006. – 256 с.; 11); в органічномупоєднанні мистецтв (синтез мистецтв) у літературно-музичній,театрально–музичній, живописно-музичній формах їх взаємодії,взаємопроникненні та інших проявах.

Не дивлячись на те, що інтеграція є природною длямистецьких дисциплін, учителі відчувають складності увпровадженні інтегрованих курсів. На запитання анкети, в якійбуло запропоновано визначити рівень власної готовності довикладання інтегрованих мистецьких курсів, 43% опитуванихвизначили його як низький, лише 7% - як високий. Водночас напитання: «Яке Ваше ставлення до впровадження інтегрованогокурсу «Мистецтво»?» позитивну відповідь дали 70% , нейтральну -15%, негативну -15%. Ми бачимо суперечність між розуміннямнеобхідності цих курсів і власною підготовкою до їх

119922

впровадження, що впливає на мотиваційну готовність до цієїінноваційної діяльності.

Музика, відповідно, маєвеличезні можливості впливу наемоційну сферу особистості, аобразотворче мистецтво,викликаючи предметні тапредметно-емоційні асоціативнізв’язки, здійснює активізуючийвплив на інтелектуальну та емоційнусфери психіки, тому комплекснавзаємодія мистецтв у навчально-виховному процесі (за умовисистематичного характеру), з одногобоку, забезпечує повноцінне йусебічне відображеннянавколишньої дійсності, з іншого –сприяє багатогранному розвитку

свідомості особистості, активізуючи її індивідуальний художнійрозвиток.

Вивчення сучасної методичної літератури приводить довисновку, що впровадження комплексу мистецтв у виховнийпроцес є одним із пріоритетних напрямів. Особливий інтерес умежах обраної теми викликають фундаментальні праці з проблеместетичного виховання особистості засобами музичногомистецтва (Л.Беземчук, А.Болгарський, Б,Брилін, І.Зязюн,Л.Коваль, Л.Масол, Є.Назайкінський, Г.Падалка, О.Ростовський,О.Рудницька, О.Щолокова та ін.); теоретико-методичні розробкисистеми масового музичного виховання дітей (Е.Жак-Далькроз,Д.Кабалевський, З.Кодай, К.Орф); наукові праці, в якихпредметом спеціального дослідження виступає ідея комплексноговпливу мистецтва (П.Блонський, Є.Квятковський, М.Леонтович,Н.Мірецька, Б.Неменський, С.Шацький, Г.Шевченко,Б.Яворський).

Характер дослідження визначив необхідність звернення донаукових і методичних досліджень, предметом яких сталовивчення проблеми використання комплексної взаємодії мистецтву педагогічному процесі (І.Дзержинська, Д.Кабалевський,М.Киященко, Б.Ліхачов, М.Леонтович, М.Максимова,

119933

Г.Мартьянова, В.Неверова, Т.Рейзенкінд, О.Рудницька,В.Сухомлинський, М.Таборідзе, Б.Юсов та ін.).

Актуальність проблеми зумовила вибір теми експерименту.Об’єктом дослідження є процес естетичного виховання молодшихшколярів засобами комплексної взаємодії мистецтва на урокахмузики та образотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.

Предмет дослідження – педагогічні умови ефективностікомплексного використання мистецтва на уроках музики таобразотворчого мистецтва в загальноосвітній школі.

Основні завдання:- виявити особливості впливу комплексу мистецтв на естетичневиховання школярів;- визначити педагогічні умови ефективності комплексноговикористання мистецтва на уроках музики в загальноосвітнійшколі.

Разом із психологом школи були визначені чинникиефективності комплексного впливу мистецтва на особистість.Психологи базуються, насамперед, на кардинальному принципіцілісності організму, його життєдіяльності, що пояснюєтьсяприродною взаємодією органів чуття. Комплекс різних видівмистецтва розширює можливості асоціативної діяльностісвідомості, що активізує уяву, процес мислення, поглиблюєрозуміння образу. Володіючи відносною самостійністю, комплексмистецтв набуває нового звучання, підлягаючи ідейному задумутвору, що є основним. Художній образ при залученні різнихмистецтв у комплексі набуває нової якості як за змістом, так і заформою, за рахунок чого і підсилюється його дія.

Сукупність окремих видів мистецтва може зробитиособистість дійсно багатогранною. Комплексне опануваннямистецтва оптимізує творчі здібності та сили людини, розвиток її

фантазії, уяви, артистичності,інтелекту, тобто формуєуніверсальні людські здібності длябудь-яких сфер діяльності.

В усі часи вихованнюособистості засобами мистецтванадавалось провідне значення,оскільки воно, синтезуючи в собіістину, красу, добро, у рукахпедагога є найкращим знаряддям

119944

для формування людини-мислителя, людини-цінителя, людини-творця, життєстійкої та життєздатної особистості.

Найефективнішим шляхом у процесі формування мистецькоїосвіченості, художньої культури школярів є використання різнихвидів мистецтва, що забезпечує цілісне відтворення дійсності усвідомості дитини та всебічно впливає на особистість, розвиваючиїї раціональну, емоційну й вольову сфери. Саме на урокахмистецтва можна створити таке культурне середовище, щосприятиме розв’язанню освітніх завдань, спрямованих наінтелектуальний, художній і творчо-практичний розвитоккожного учня.

Необхідно зауважити, що оцінювання навчальної діяльностіучнів з образотворчого мистецтва в початковій школі проводимоу різних формах. Учителі оцінюють не стільки рівеньтеоретичних знань, а уміння учнів аналізувати та висловлюватисудження про види образотворчого мистецтва та їх специфіку,співставляти власне бачення художнього твору, своєї роботи тасвоїх почуттів з оцінками однокласників. Залучення учнів доколективних форм оцінювання, сприяє позитивному ставленнюдо кожної виконаної роботи. Учитель коректно вказує нанеточності, допущені у практичних роботах, і відзначає позитивніякості навіть у незакінченій роботі (цікавий задум учня, вдалекольорове рішення, створений настрій тощо). Таким чином,оцінювання може бути поточним (виконання вправ, завдань,відповіді на запитання тощо) та підсумкове, яке проводитьсянаприкінці кожного семестру та навчального року (виконанапрактична робота відповідно до теми та поставлених навчальнихзавдань тощо). Одним із самих улюблених видів оцінювання учнівє «Виставка досягнень». Діти разом з учителями оформлюютьвиставки малюнків, творчих робіт.

Ось декілька фрагментів виставок:Викладання курсу „Мистецтво” здійснюється двома

вчителями, які працюють узгоджено за єдиною програмою

119955

(кожний по одній годині на тиждень), відповідно реалізуючи насвоєму уроці домінантну лінію (музичне або візуальне мистецтво).Таким чином, учителі мають послідовно, доповнюючи одинодного, розкривати спільну (а для учнів — єдину) тему. У процесівивчення даного предмета ми формуємо шкільний розклад уроківтаким чином, щоб музичне мистецтво викладалось першим, щобуникнути ілюстрування, нав’язування музичних образів творамивізуального мистецтва. Експериментальною роботою на базіМиколаївського муніципального колегіуму займаються таківчителі: Петрова І.Я., Литвиненко Л.Ф., Лакосіна Н.Е., ГубановаТ.О., Гуліна О.А., Комар А.А..

Основними видами діяльності цих вчителів на урокахінтегрованого курсу «Мистецтво» залишаються сприймання,аналіз-обговорення творів мистецтва та практична художньо-творча діяльність учнів (малювання, спів, різноманітні видитворчості), у процесі яких формується особистісно-цінніснеставлення до дійсності та мистецтва, здійснюється розвитокзагальних і спеціальних здібностей, художньо-образногомислення, відбувається стимулювання творчого потенціалуособистості, формування базових компетентностей і здатності дохудожньо-творчої самореалізації, виховуються потреби вдуховному самовдосконаленні.

Вчителями колегіуму використовуються на урокахінтерактивні технології навчання та виховання (створенняпроблемно-пошукових ситуацій, роботу в парах, групах,використання на уроках різноманітних інтерактивних методик —«мозкова атака», «інтерв’ю», «мікрофон» та інші), щодопомагають виконуватидидактичні та розвивальніцілі, створюючи атмосферувзаємної підтримки,взаєморозуміння тавзаємоповаги між учнями.

Основним завданнямив початковій школі єпробудження в учнівінтересу до мистецтва,залучення до художньо-творчої діяльності в різнихйого видах. І завдання

119966

вчителя в цей період навчання — захопити учнів мистецтвом,пробудити потребу у творчості, закласти фундамент загальнихмистецьких знань і вмінь.

Тому на уроках візуального мистецтва чільне місце посідаєробота над аналізом творів мистецтва щодо виявлення емоційно-образного змісту, прийомів і засобів виразності. Виявляютьсявиди та жанри мистецтва, що були пріоритетними для митців тогочи іншого стилю й напряму, особливості їхньої мови.

Ураховуючи орієнтованість музичного й візуальногоматеріалу, поданого у програмі, учителі використовують мистецькітвори за власними вподобаннями та можливостями. Головноювимогою є високі художні якості творів та їх відповідністьпоставленим завданням навчання.

Запам’ятались дітям яскраві образи картин Жозефіни Волл,М. Чюрльоніса, Т.Яблонської, К. Білокур, Леонардо да Вінчі,М. Врубеля тощо.

Привертають увагу дітей цікаві теми уроків. Деякі з них:3 клас: «Загадки Терпсіхори», «Мрії збуваються», «У світі уявногота реального», «На крилах фантазії», «Дорога до храму»,«У королівстві кривих дзеркал», «Парад зірок» тощо.4 клас: «Мандруємо вулицями Парижу», «Мистецтво сувороїпівночі», «Таємниця індійської печери», «Мистецтво Японії»тощо.

Ми разом з дітьми переносилися подумки до найцікавішихкраїн світу, вивчали особливості мистецтва, діти займалисьпошуковою роботою, представляли свої творчі роботи.

Система шкільної художньо-естетичної освіти спрямована навивчення цілісної картини світу й насамперед — світу культури,світу людини, на формування в молоді гуманітарного й системногомислення. Вчителі розробили таку систему заходів навчально-виховної роботи з учнями, яка спрямована на пріоритетнийрозвиток загальнокультурних компонентів у змісті, формах іметодах навчання і, таким чином, на формування особистісноїзрілості учнів, розвиток їхніх творчих здібностей. Дітиекспериментальних класів беруть найактивнішу участь у шкільнихконкурсах, фестивалях, святах, є учасниками шкільної філармонії.

Успішне вирішення завдань шкільної мистецької освітисприяє розвитку творчих здібностей учнів, усвідомленню нимизначення мистецтва в особистому духовному збагаченні, вчить їхвідчувати прекрасне в навколишньому світі, спрямовує учнів на

119977

позитивне ставлення до мистецько-творчої діяльності як основиестетичної культури.

У центрі нашої уваги урок музики як головна формавикористання усіх засобів музичного виховання та навчання.Навчання музики в початкових класах у силу вікових психічнихособливостей дітей відбувається в умовах підвищеної емоційностісприйняття, нестримної фантазії, яскравого калейдоскопу образівуяви. Важливо використати цю особливість і підсилити її вплив наособистість молодшого школяра. Одним зі шляхів створеннядійсно творчих умов на уроці музики є оволодіння музичнимивиконавсько-слухацькими навичками та вміннями в оточеннічарівних муз музики, літератури, образотворчого мистецтва.

Проілюструємо сказане конкретними прикладами.Урок музики ми назвали “Осінні настрої”.Йому передувала екскурсія у природу (міський парк). Дітирозповідають про власне ставленнядо цієї пори року: чим подобаєтьсяосінь, за що її люблять, чи знетерпінням чекають її появи?Звучить розповідь учителя про те,що з давніх-давен осінь – це радіснапора завершення сезону польовихробіт, збирання врожаю, початкуполювання та численних весіль. Дітипригадують відомі їм осінні свята, звичаї, вірування, прикмети,пов’язані з ними. Зрозуміло, що тема “Осінні свята в Україні”

може розкриватись протягом Ісеместру кожного навчального року,щоразу збагачуючись іпоглиблюючись, але початок їйприпадає на молодші класи, колизакладаються основи майбутньоїхудожньої культури особистості.

Учитель звертає увагу дітей настан природи – визначається гама

осінніх звуків, палітра барв. Учні розмірковують над запитанням:“Яка пора року, на вашу думку, більш дзвінка та голосиста, а яканайяскравіша, барвистіша?”. У процесі відповідей необхідновимагати обґрунтування кожною дитиною власної думки, уникатиоднозначних відповідей. Разом з учителем школярі виразно

119988

декламують вірші, присвячені осені, намагаються визначитипоетичний настрій, ставлення автора до зображених ним явищ.Наприклад, після прослуховування вірша Ліни Костенко “Вжебрама літа замикає осінь” діти говорять, що для авторки осінь – цепора смутку, прощання з теплою, лагідною літнього порою. Учимодітей уважного, допитливого сприйняття, в результаті якогомистецьке явище (в нашому випадку – вірш) відкриває щось нове,не помічене відразу. Активізують процес сприйняття поставленівчителем питання, що дозволяють установити причинно-наслідкові залежності. Наприклад: “Чому поетеса говорить:“серпень випустив серп”?”, “Як осінь замикає літні брами?”. Якзрозуміти вислів: “погубила у небі журавлині ключі”? Такізапитання загострюють увагу на характерних, суттєвих рисахявища, що сприймається, формують уміння членувати ціле наскладові частини (операція аналізу), тренують дитячуспостережливість, допитливість. Пізніше на основі цих процесівшколярі будуть учитись зображувати ціле (на репродуктивному читворчому рівнях) через об’єднання характерних ознак (синтез).Це виробляє навичку створювати в уяві образ, тобто вчить дітейобразно мислити. Цікаві результати дає такий прийом роботи:вчитель зачитує уривок зі статті підручника “Природознавство”про осінній переліт птахів до вирію та запитує про настрій, з якимстворювався цей текст. Діти приходять до висновку, що текстписала якась дуже серйозна людина, її ставлення до сказаного невідчувається, і тому про настрій говорити досить важко.Порівнюючи поетичний та науковий тексти, вчитель підводитьшколярів до висновку, що поетична мова є виразною, оскількивикликає в уяві яскраві образи, емоційною, оскільки передає певніпочуття автора, римованою, злагодженою. Учитель пропонуєзнайти рими до словосполучень: “осінь прилетіла – листяпожовтіло; хмара землю вкрила; сонце засмутила” і т.д., “дощикнакрапає – птаство відлітає; смуток огортає; листя опадає” і т.д.

Багатство осінніх барв, музика осінньої природи, несподіваніїї фантазії доповнені поетичним словом та мандрівкою у сивудавнину, коли народились сьогоднішні свята, звичаї – усе цепороджує в дітей бажання творити казку, малюнок, найпростішупоезію, наспів, композицію осінніх дарунків. Бажано, щоб дітивідтворили власні враження у певній формі (малюнок, аплікація,ліплення) й разом з учителем створили експозицію “Осінніфантазії”.

119999

Сповнені враженнями, спогадами, позитивними емоціямидіти з бажанням приходять на урок музики “Осінні настрої”, якийсприяє формуванню у школярів розуміння, що музика, а такожобразотворче та поетичне мистецтво можуть передаватирізноманітні настрої, почуття, переживання, а також відображатиявища навколишнього світу. На цьому уроці вчитель такожнамагається розвивати художнє мислення дітей на основі аналізуобразно-емоційного змісту запропонованих мистецьких творів,виховувати в учнів чуйне, дбайливе ставлення до свого оточення.Музичний та поетичний матеріал добирається за принципомконтрасту з метою відтінення протилежних емоційних забарвленьпри образній подібності, близькості.

У центрі уроку – два музичні твори, присвячені осені:“Осіння пісня” П.Чайковського та “Збирай урожай” А.Філіпенка.Учні порівнюють настрій п’єс, з’ясовують на доступному їм рівніособливості музичної мови, що втілюють саме цей емоційнийтонус: характер мелодії, особливість темпу, динаміки в обохтворах. Наступний нюанс осіннього настрою створює поетичнакомпозиція поетеси М.Овдієнко:Вже третій день, як стежка не сміялась.Пройдисвіт-вітер натомився, вщух.І наша біла хата заховаласьПід сизу пелену тужливого дощу.Той дощ іде, а я тулюсь до мами.Чи день, чи два, чи може, кілька літ .Аж гульк, а під осінніми листкамиГриби, мов парубки, убралися вбрилі.

Перед дітьми стоїть завданняз’ясувати, якому музичному твору єблизьким, спорідненим поетичний настрій, поетичний образ.Кожна відповідь має обов’язково обґрунтовуватись, це сприяєактивізації процесу мислення. Діти разом з учителем пробуютьпорівнювати не лише образний зміст запропонованих творів, алей знаходити спільність і виявляти близькість у засобах виразності.Так, музичне мистецтво створює стан осіннього смутку задопомогою журливої, пісенної мелодії (пісня без слів), повільноготемпу, тихої динамічної шкали, протяжного плавного звуку. Узапропонованій поезії головними виразниками настрою єпоетичне слово, інтонація, неквапливий темп декламування,

220000

неголосна динаміка. Перед нами образ нескінченного тужливогоосіннього дощу і світлої несподіванки в кінці (підвищенняінтонації, підсилення динаміки).Учитель пропонує дітям стати поетами і створити поетичний текстдо музики П.Чайковського. Серед поданих двох варіантів початкуучні обирають один, що відповідає емоційній шкалі п’єси:1. Непомітно осінь прилетіла…2. Радісно ми осінь зустрічаєм .

Як правило, школярі обирають перший і пропонують власніваріанти продовження: “тихо, м’яко листям землю вкрила”;“смуток, тиша землю оповила”; “ліс і степ туманами встелила”.Обраний дітьми текст інтонує вчитель, а діти ритмічнодекламують, оскільки мелодія містить складні для першокласниківінтонаційні стрибки.

Учитель звертається до репродукцій картин І.Левітана“Золота осінь” та Б.Кустодієва “Свято в селі”. У процесі їх аналізувчитель має слідкувати за тим, щоб учні не просто перераховувалиелементи зображеного, хоча саме такий тип описових робіт будепереважати в молодшому шкільному віці, а знаходили зв’язки міжцими елементами, причини їх залучення до сюжету. Цьомусприятимуть вміло поставлені запитання вчителя. Учнямпропонується самостійно дібрати назви до картин: “Осінь”,

“Тиша”, “Осінній день”; “Осінь у селі”,“Свято” і т.д. Назви обговорюються,виділяються найбільш вдалі (ті, щовідображають емоційний зміст творів).Потім школярі узнають авторські назви івказують підстави для них: домінуванняжовто-золотого кольору на полотніІ.Левітана, світлий радісний настрійкартини Б.Кустодієва. Самостійно учнівстановлюють спорідненість міжмузичними та живописними творами наоснові образно-емоційної близькості.

Наведені нами фрагментикомплексного використання мистецтва у

процесі розв’язання навчально-виховних цілей уроків естетичногоциклу, зокрема музики, можуть варіюватись.

Впроваджуючи курс «Мистецтво» вчителі початкової школиколегіуму використовують справжнє співзвуччя мистецтв. Ми

220011

досить швидко переконалися, що такий шлях активізуєпізнавальну діяльність школярів, збагачує їх художньо-естетичнийдосвід, формує художні смаки, оцінки, ідеали, надихає учнів натворчість в усіх сферах діяльності, тобто сприяє творчомурозвитку особистості.

Нашого подальшого вивчення потребують обґрунтуваннятеоретико-методологічних основ взаємодії мистецтва, розробкаінтегративних курсів вивчення різновидів мистецтва, вивченняспецифіки здійснення міжпредметних зв’язків.

Інтегрована особистісно-орієнтована технологіяв дошкільному навчальному закладі та в середній

загальноосвітній школі І ступеняАвтор: С. Якименко, кандидат педагогічних наук, доцент.Науковий керівник: С. Якименко, кандидат педагогічних наук,доцент.Мета:База експерименту: ДНЗ №50, 130, 132, 139, ЗОШ І-ІІІступенів № 28, 46, 50 Миколаївської міської ради

Дошкільний заклад № 130 розташований у чудовомумікрорайоні – Кульбакіне, Корабельного району м. Миколаєва. Цей заклад

понад 30 років очолює завідувачкаСорокіна Тамара Михайлівна –досвідчений, талановитий педагог.Тут працюють творчі, ініціативні,працьовиті люди, які турботливоставляться до здоров'я дітей, їхгармонійного розвитку, що єзапорукою подальших успіхів унавчанні та праці. Вихователь-методист Ципляк ЖаннаАнатоліївна спрямовує методичну

роботу на підвищення професійного рівня та фахової майстерностіпедагогів, що сприяє фізичному та психічному розвитку дошкільнят.Педагогічний склад – 18 педагогів, 8 з вищою освітою, 7 з середньо-спеціальною, 2 навчаються в МДУ ім. В.Сухомлинського, 1 – у

220022

Комунальному вищому навчальному закладі «Новобузькому педагогічномуколеджі».

З них 1 вихователь – «вищої категорії», 1 вихователь – «І категорії»,вихователь-методист – «ІІ категорії», 3 вихователя - «ІІ категорії», 2 -вихователя мають звання «вихователь-методист», а останні «спеціалісти».

ДНЗ «Хлопчиш-Кибальчиш» має 9 груп комбінованого типу. Нашсадочок був учасником Всеукраїнського конкурсу – захисту сучасної моделінавчального закладу «Школи сприяння здоров'ю» у 2003 році, конкурсноїпрограми з фізичного виховання для ДНЗ «Дитяче культурне свято«Сюрпризіада» у 2008 році, з1998 року єекспериментальниммайданчиком з питання«Формування особистості тагромадянськості дитинидошкільного віку на основіінтегрованих знань пролюдину і навколишній світзасобами гри».

Вихованці люблять свійрадісний, добрий, світлийдитячій садок. Майже кожен ранок поспішають до нього з радістю.

Для успішної соціалізації малюків створено виховне розвивальнесередовище, в якому вони активно діють, пізнають світ, спілкуються здорослими і однолітками. Гра для них стає школю життя.

Театралізовані ігри є різновидомсюжетно-рольових ігор, дітинавчаються творчо й самостійнорозвивати тему гри, допомагають їм вцьому різні види діяльності. Навчаннята розвиток творчості йдуть в єдностіта взаємодії. Музично-театральнийцентр, в якому діти виступають якактори та глядачі, сприяє більш повнійреалізації образів у конкурсах на

кращого читця, конкурсі «Знову казка до нас завітала». До цих конкурсівдіти готуються разом з дорослими: майструють, ліплять, малюють, готуючидекорації, творчо відображають образи, проявляють свою здатність доакторства. За цим стоїть кропітка робота вихователів, музичного керівника,які навчають техніці володіння мімікою, жестами, рухами, проводять

220033

вправи з розвитку дикції,голосу, дихання, чуття ритму;ознайомлюють дітей з літературою,картинами, проводять бесіди,слухають музику.

Переможці конкурсіввиступають на великій сценіБудинку творчості, з яким у

дошкільного закладу дуже тісний зв'язок.Саме тут сумісно з нашим садкомвлаштовуються виставки дитячихмалюнків, саморобок. На День захистудітей сумісними зусиллями проводимосвято з концертами, конкурсами,розвагами.

Актуальну проблему формування здоровогоспособу життя дитини, дошкільний закладвирішає системою фізкультурно-фізичнихзаходів: ранкова гімнастика, регулярні заняття зфізичної культури, спортивні, рухливі ігри,змагання, дитячий туризм, секційно-гуртковаробота, що сприяє створенню доброго настрою,життєрадісності, бадьорості.

З метою лікувально-профілактичних заходіввикористовуються: фітококтелі, чаї, кисневийкоктейль, бальзами, дріжджові напої, С -вітамізація, тубус-кварц, УВЧ, електрофорез,крапковий масаж.

Запорукою збереження життя та здоров'ядітей стає життя в гармонії з природою. Цьому ми навчаємо, слухаючи співптахів у полосі лісу, фруктовому садку, працюючи на городі та квітнику,надаючи дітям екологічних та валеологічних знань, які задовольняють

потребу дітей у спілкуванні з однолітками,дозволяють зазирнути у справжнє життя,допомагають осягнути мудрість природи,реалізувати свої бажання і мрії.

Велику увагу приділяють педагогиформуванню гідності, поваги до себе,усвідомленню своїх прав, що сприяєвиханню доброти, чуйності, людяності,вмінню бути незалежним, проявляти

220044

стриманість і наполегливості.Заняття, на яких вихованці отримують знання про права дітей, емоційно

насичені, викликають переживання, здивування, захоплення, обурення.При цьому дорослі звертаються до особистого досвіду дітей, пропонуютьзгадати про свої гарні звички, своїх товаришів, батьків, знайомих. Діти нетільки отримують повну правову інформацію, знайомляться зі своїмиправами і обов'язками, а й застосовують їх в конкретних ситуаціях.

Одне з чільних місць в нашій роботі здітьми посідає виховання любові іпошани до державної та національноїсимволіки України.

Знайомство з національноюсимволікою формує у дітей почуттясвідомого громадянина України. Заняттяі свята, які проходять в Світлиці,наближають дітей до народного побуту.

Слід відмітити, що між ЗОШ № 44 та нашим дошкільним закладомсклалася певна система роботи в умовахбезперервної освіти, якахарактеризується чіткою координацієюдіяльності педагогічних колективівшколи та садочка.

Стало доброю традицією зустрічатисяразом на семінарах, семінарах-практикумах, педагогічних радах,круглих столах, на днях відкритихдверей, відвідуючи заняття, уроки, наяких розглядаються нагальні проблемиінтересу дітей до навчання, обмін передовим педагогічним досвідом.Маленькі мешканці дошкільного закладу відвідують шкільні свята, берутьучасть у спортивних святах та змаганнях разом із школярами. Все це сприяєудосконаленню методів навчання та покращує якість роботи школи тадошкільного закладу.

Любов до свого дошкільного закладу притаманна для всіх йогопрацівників, що відбивається у гімнідитячого садка, який народився в йогостінах.

ГИМН ДНЗ № 130У місті є багато дитсадочків,Та лиш одному серце віддаю.Де бігає дитинство босоногеПо травах у вишневому вінку.

220055

Прекрасний мій садок у будь-яку погоду:В осінній дощик, в срібний снігопад.Веселка п'є прозору, чисту воду,Акації дарують аромат.

Приспів:. Коханий мій садок, в кульбабах-сонечках, В каштанах утопає навесні. Ми тут зростаємо, живемо, кохаємо І всім даруємо свої пісні.

Нас з дому викликають різні справи,Приваблюють Канарські острови,Та де б ми не були, в яких краях далекихМи завжди повертаємось сюди.Де зорі розсипаються намистом,І квіти пробиваються с землі.Дитячий сміх луна навколо променисто,А в нашому садочку щебечуть солов'ї.

Приспів: Коханий мій садок, в кульбабах-сонечках, В каштанах утопає навесні. Ми тут зростаємо, живемо, кохаємо І всім даруємо свої пісні.Соціальні, демографічні, політичні зміни, які відбувалися в нашому

житті, в державі вимагали від нас, дошкільних працівників, оновленнятеоретичного та практичного матеріалу, методів та прийомів, необхіднихдля повноцінного розвитку сучасної дитини. Перш за все необхідність змінвідображалась в Законі України «Про дошкільну освіту», в нормативних

документах, зокрема в «Базовомукомпоненті дошкільної освіти», девизначені такі чинники, якідопомагають досягти бажанихрезультатів, забезпечити реалізаціюзмісту та спонукають педагогів допошуків новітніх технологій.

Пошуки привели до участі векспериментальній роботі на тему«Формування особистості дитини

дошкільного віку на основі інтегрованих знань про людину і навколишнійсвіт» під керівництвом доктора наук в галузі освіти, професора, дійсногочлена ( академіка) Міжнародної академії, завідуючої кафедрою педагогікипочаткової освіти МДУ ім. В.О. Сухомлинського Якименко В.І.

220066

До складу творчої групи з теми: «Формування особистості дошкільникана основі інтегрованих знань про людину і навколишній світ засобамиігрової діяльності» ввійшли: вихователі - Петрушкова Г.П., Вознюк –Сергєєва О.В., музичний керівник - Крутікова Л.А., вихователь – методистЧигринська О.О.

Генеральна мета експерименту: «Від дитини до навколишнього світу, віднавколишнього світу - до дитини» . Для реалізації цієї мети треба буловідійти від навчально-дисциплінарної моделі життя дітей та організовуватироботу так, щоб кожна дитина змогла реалізувати свої потенційніможливості. Досвід роботи підказував, що особистісні якості дітейформуються в активній діяльності, якою в дошкільному віці є гра. В грі дітимають можливість бути самостійними, спілкуватись з однолітками,експериментувати, поглиблювати набуті знання та застосовувати їх впрактичній діяльності.

Уважно спостерігаючи за дітьми,робили висновки, що все життя - цегра. Саме діти показують нам, що всісфери життєдіяльності, змістовні лініїінтегруються в грі, де діти навчаютьсяпізнавати навколишнє та в практичнихігрових ситуаціях застосовують своїнабуті знання.

За історію людства склалося багаторізновидів гри. Кожен з них має своєпризначення для розвитку психіки ісоціальної адаптації дитини, а в цілому вони забезпечують всебічнийрозвиток особистості, створюють передумови для подальшого формуванняінших не ігрових форм діяльності. В грі розвивається те, що буде потрібнодитині в дорослому житті.

Роботу по формуванню світоглядузасобами гри проводили у 5 сферахжиттєдіяльності. Кожна сферазнайомила дітей з певною кількістюсубсфер, тобто зі змістом навчально –виховної роботи. Для забезпеченняпринципів інтеграції був складенийперспективний план ігрової діяльності,виходячи із завдань кожної сфери.Оточуюче середовище допомогловводити дітей в певну ігрову ситуацію.

Для розкриття змістової лінії, для поширення знань дітей добирається тарозташовується матеріал згідно цієї теми. Таким чином створюєтьсярозвивальне середовище, яке формує світогляд дітей. Розв’язуючинестандартні ситуації, завдання, в процесі творчої діяльності у дітейформується необхідне для навчання в школі мислення, судження,

220077

кмітливість. Пробуджуючи фантазію дітей різними методами, заняттяперетворюються у цікаву гру, самий близький для дитини вид діяльності, дедитина набуває знання, закріплює їх в практичній діяльності, при цьомузберігає свій стан: не знервується, не напружується, а отримує знання,уміння, навички природним шляхом.

Ця технологія надавала можливість вихователям розширювати кругозірдітей та водночас поглиблювала знання та досвід про оточуюче життя,взаємини людей. Все це благодійно впливало на формування соціальної

компетенції, підготовку дітей донавчання в школі.

Робота з використаннямінтегрованої технології має тенденціюдо гуманізації освіти, збалансованогоспіввідношення між розумовим,фізичним та соціальним розвиткомдитини, орієнтує на виховання цілісноїособистості здатної до самовираження.Головне, що діти набули вміннякористуватися набутими знаннями,

досвідом у повсякденному житті, здатність ціннісно ставитись до природи,людей, витворів мистецтва, всього оточуючого.

З 2003 року ДНЗ №130 надається статус експериментальногонавчального закладу з проблеми «Апробація інтегрованої особистісно –орієнтованої технології освітнього процесу в дошкільних закладах тапочаткової школі». Основнимнапрямком нашої роботи стаєвалеологічне виховання дітейдошкільного віку. Слово«здоров’я” супроводжує дитину відмоменту її народження. Такіпитання як: «Що таке здоров’я, длячого воно потрібно, як навчитисяйого берегти, що впливає на йогостан, як організувати валеологічневиховання в дошкільному закладі?»- цікавило педагогів – практиків. Дефіцит досвіду в організації роботи звалеологічного виховання, стислість та не конкретність програми"Малятко" з цього питання, перехід шестирічок до школи, діагностуванняпедагогів та батьків, сприяли зосередженню нашої уваги на розробціметодичного посібника "Валеологічне виховання дітей дошкільного віку".Це виховання полягає саме в тому, щоб навчити дитину з раннього вікурозумно ставитись до свого здоров’я, поважати фізичну культуру,раціонально харчуватися, гартувати свій організм.

На базі інтеграції змісту освітньо-виховного процесу одне з важливихмісць займає діяльність педагога в цьому процесі, котра має свої

220088

закономірності. Тому було створено творчу групу з вихователів СезоненкоО.М., Мусієнко І.І., Древай В.С., музичного керівника Крутікової Ю.М.,

психолога Бойко Н.В., вихователя –методиста Ципляк Ж.А., які, розробляючи,деталізуючи коло тем валеологічногонапрямку, знайомились та опрацьовувалинаукову літературу з анатомії, фізіології,психології, гігієни, деякі аспекти медицини,фітотерапії, вивчали особливостілікарських рослин та шкідливих речовин,добирали методичну літературу талітературні твори, зрозумілі дітям.Використовували в роботі характерний длявалеогогії принцип превентивності.Розглянувши всі розділи валеологічноговиховання, згрупували їх та створили таку"валеологічну квітку", яка має 5 пелюсток-розділів, які пов'язані між собою іздійснюються поступово, доповнюючи

один одного.Перший пелюсток - це "гігієна тіла", куди входить навчання дітей,

починаючи з раннього віку, культурно гігієнічним навичкам такористуванням гігієнічними засобами за допомогою малих фольклорнихжанрів.

Другий пелюсток - "здоров'я та хвороба", де знайомимо дошкільнят зелементарними уявленнями про показники здоров'я, одяг, харчування,вітаміни, щеплення, здоровийспосіб життя, ознаки нежиті,хвороби, мікроби, віруси.

Третій пелюсток -"зовнішність, тіло, внутрішніоргани". Формуємо схематичнеуявлення дітей про тіло якбудинок, в якому живуть різніоргани, про їх призначення тадогляд за ними.

Четвертий пелюсток -"безпека життєдіяльності".Вчимо дітей вирізняти основнінебезпечні чинники довкілля, безпечне перебування удома, в дитячомусадку, на вулиці, на воді, льоді тощо.

П'ятий пелюсток - "розвиток організму, статева ідентифікація". Вчимоголовним ознакам дитинства, юності, молодості, старості, вмінняморієнтуватися в непростих питаннях статевого виховання, розрізнятилюдей за віком.

220099

Для надання цієї інформації дітям вихователі всіх груп виготовилидидактичні ігри та посібники, атрибути для сюжетно рольових ігор,придбали цікаві таблиці, іграшки та художню літературу. Згіднопізнавальним темам місяца, тижня добирали валеологічний зміст.Вихователі використовували отримані знання під час занять ознайомлення знавколишнім, природою, фізичною культурою, розвитку мовлення у формівалеохвилинок, театралізованих дійств, прогулянок. З досвіду роботизробили висновки, що найбільш цікавою формою роботи з дітьми є«валеохвилинки», які можуть проводитись на занятті, у повсякденномужитті. Основою практичних дій, які застосовувались при проведеннівалеохвилинок, є простіші досліди по самопізнанню з метою навчаннядітей способам догляду за власним тілом, прийомам загартування,культурно-гігієнічним навичкам. Для закріплення знань та розвиткумислительних операцій пропонувалися настільні та дидактичні ігривалеологічного змісту «Хто де живе», «Хто з ким дружить», «Що корисне, ащо ні», «Добре – погано», «Корисні продукти», «Лікарські рослини» тощо.Валеологічні знання подавалися в цікавій, доступній формі звикористанням ігрових елементів, фольклору, супроводжувалисьпозитивними емоціями, практичними навичками, виробленням звичок,можливістю реалізувати отримані знання на практиці.

Педагогічним колективом проводились семінари, тренінги, консультації,вікторини та КВК, брейн-ринги, педкалейдоскоп. Творча група звітувала на

педраді. В цьому році разом звчителями ЗОШ № 44 було проведеновзаємовідвідування занять, уроків,семінар на тему: "Інтегрований підхіддо проведення уроків, як засібособистісно -орієнтованого навчання"та педрада з теми: "Забезпеченнянаступності між дошкіллям тапочатковою школою щодоформування і розвитку у школярівекологічної культури, потреби уздоровому способі життя." Проведено

роботу з батьками: індивідуальні консультації, рекомендації у "папках-пересувках", Дні відкритих дверей, Дні здоров'я. Працює "Школа длямолодих батьків". Відпрацьовані етапи роботи, послідовність, ускладнення.Паралельно з цим накопичувалась методична література, конспекти занять,розваг, вистав, валеологічних хвилинок, сюжетів ігор та інше. Весь цейматеріал покладено у методичну збірку «Валеологічне виховання дітейдошкільного віку», яка вийде у світ восени цього року.

Все це сприяло зростанню теоретичної майстерності педагогів,збагачувало їх досвід, вдосконалювало оздоровчу роботу з дітьми, роботу збезпеки життєдіяльності. Організація сюжетно-рольових ігор, керівництвота участь педагогів в них формували у дітей свідоме ставлення до свого

221100

здоров’я, турботливе ставлення до здоров'я рідних та близьких.Це мало позитивний вплив на моральні якості, загальну культуру дітей, якізакладуть надійні підвалини для реалізації власних можливостей і талантів,що зробить їх життя яскравим і радісним для себе та оточуючих, бо"Здоровому все здорово"

За час проведення експерименту відбулися зміни у формуванніособистості дошкільника, які переконливо свідчать про переваги роботиекспериментальної групи. Провівши психолого-педагогічний моніторінгексперименту, можна констатувати, що дошкільники розвиваютьсявідповідно віковим та державним нормам, де форми життєдіяльності дітейзабезпечуються взаємодією з однолітками в навчально-пізнавальній таігровій діяльності, що є пріоритетними у вирішенні завдань формуваннясвіторозуміння дитини.

Інтегроване навчання, покладене в основу процесу формуваннясвіторозуміння дитини, дозволяє зробити наступний висновок: данатехнологія дає дитині досвід в різних сферах життєдіяльності, реалізаціювласної моделі поведінки, способу буття у світі, міжособистісних стосунків зрізними групами оточення; сукупність уявлень і знань про світ у цілому,місце в ньому людини, формує наукову картини світу, що виробляє в дитиніздатність пояснювати, передбачати та вносити зміни в навколишнюдійсність.

Під час інтегрованого виховного процесу технологія вирішує такізавдання щодо розумового розвитку дітей:- формування системи знань про природу й суспільство;- розвиток розумової діяльності;- розвиток здібностей до самостійного пізнання;- розвиток пізнавальних інтересів.

Система знань лежить в основі світогляду, розкриває структурунавколишнього світу в його найбільш суттєвих зв’язках. В основі такихзнань лежать провідні ідеї й поняття про ту або іншу галузь дійсності, якимидитина володіє та якими вона може оперувати в процесі вирішення різнихзавдань.Позитивному результату розвитку пізнавальної активності сприялинаступні методи інноваційної діяльності, сформовані під час інтегрованоговиховного процесу:

- ігрова діяльність, яка виступає провідною діяльністю в інтегрованійтехнології;

- розвиток творчої активності;- пошуково-дослідницька діяльність.Отже, впровадження «Інтегрованої особистісно-орієнтованої технології

в дошкільному закладі та школі І ступня» дає переконливі доказиефективності запропонованих умов та моделі формування світорозуміннядошкільника.

221111

Дошкільний заклад № 139 В м. Миколаєві, в Корабельномурайоні, серед буйної зелені дерев іквітів є маленька країнаДитинства, звідки бере початокмогутня ріка людського життя.Це наш дошкільний заклад„Золотий півник” Сьогодні, майже 300 веселих,допитливих і непосидючих

малюківвідчиняють двері нашого привітного дому, дематеринською турботою та піклуванням їхоточують 58 творчих, майстерних талюблячих працівників, з яких 28 педагогів. Аочолює цей колектив талановитий, творчийпедагог, майстер своєї справи, Відмінникосвіти України, завідуюча Голян ЛюдмилаПавлівна. Саме її багаторічний досвід роботи зпроблеми впровадження інтегрованоїособистісно – орієнтованої технології допомігвивести дошкільний заклад № 139 „Золотий півник” на новийстатус – статус експериментального навчального закладурегіонального рівня. „Якщо хочете, щоб педагогічна праця давала радість, ведітькожного вчителя на щасливу стежку дослідження”. Саме ці словаВ.О. Сухомлинського стали путівником в організації роботипедколективу. Чому постала потреба працювати в експерименті?

У період реформування освіти, коливідбувається перехід до новихконцепцій, переглядаються наявніпедагогічні системи, впроваджуютьсяосвітні стандарти, альтернативніпрограми, постала потреба новогопідходу до організації навчально –виховного процесу в дошкільному

закладі.

221122

В період творчого пошуку педколектив і познайомився зінтегрованою технологією (автор Якименко С.І.). Ця інноваційнатехнологія викликала жвавий інтерес у педагогів, і колективоднодумців, хоч і розумів, що ускладнив свій шлях, зголосивсяпрацювати в експерименті . Інтегрована технологія привернула до себе увагу своєюзмістовністю та основними концептуальними засадами. Стрижнемінтегрованої особистісно орієнтованої технології є формуванняцілісного світогляду дитини дошкільного віку. Такі складовісвітогляду, як світосприймання, світовідчуття, світоспоглядання,світорозуміння, сприяють формуванню духовного світу дитини –формуванню концепції„Я - людина”. У дошкільників досить рано з’являється свій „образсвіту”, який характеризуєтьсяцілісністю сприйманнянавколишнього світу. Цей принциппокладено в основу інтегрованоїтехнології. Саме в дитинстві відкриваютьсянайтонші, найніжніші барви рідноїземлі; саме в дитинстві діти дужевразливі, емоційні, чутливі й завдання дорослих не тількизнайомити їх з навколишнім світом, але й водночас і оберігати, незавдавати шкоди, не перевантажувати інформацією й готувати дожиття, до виходу в світ. Отож, основні концептуальні засадиінтегрованої технології і спрямовані на реалізацію цих завдань. Щоб забезпечити цілісний комплексний розвиток малят,інтегрована технологія спонукає до необхідності глобальноперебудувати педагогічний процес в цілому. Насамперед, слідпередбачити його психологічний супровід, модернізуватирозвивальне середовище, змінити планування та процес взаємодії

з дітьми Інтегрована технологія орієнтуєпедагогів на уніфікацію досвідудошкільників в основних сферахжиттєдіяльності: Людина іприрода, Людина і Всесвіт,Людина і культура, Людина ісуспільство, Людина, наука ітехніка . Сфери життєдіяльності

221133

за змістом тісно переплітаються зі сферами життєдіяльностіБазової програми„Я у світі”, становлять цілісну систему, котра допомагаєдошкільникові засвоювати реальну дійсність в її цілісності привсій різноманітності форм. Інтегрований підхід до організації навчально – виховногопроцесу дає можливість в цікавій, ненав’язливій формі формуватиу дітей свідоме сприйняття навколишнього світу і самого себе, даєнестандартний підхід до ознайомлення дітей з реаліями сьогоденнята елементарними законами буття; сприяє формуванню вмінняжити в злагоді із собою та в злагоді із довкіллям, дає орієнтир насамовираження та саморозвиток кожної дитини, на виявлення,розвиток і застосування творчих начал особистості з орієнтиромна кінцеву мету – формування життєвої компетенції дитинидошкільного віку. Інтегрована технологіяспрямована на організацію не тількизмістовного насиченого дитячогоіснування, а й на формуваннятворчого потенціалу педагогів.

Воволодінні інноваційноютехнологією важливо, щобпедагоги були готові зійти зконсервативної колії, бо якнеможливо відкрити старимключем сучасний замок, такпедагогу зі старими поглядами,звичками, не можливо

відчинити двері у майбутнє. Ці роки стали для педагогів наукою мудрості, людяності,високого професіоналізму. В експериментальній роботі до педагога важливо було донестирозуміння обов’язковості та неминучості перебудови власноїроботи. Моніторинг творчого потенціалу педколективу та експертизадослідницько – експериментальної діяльності допомогли виявитипедагогів – експериментаторів, які і стали першими увпровадженні інтегрованої технології.

221144

Експертизадослідницько-експерементальної діяльності

Рівень творчого потенціалу педагогів

Сьогодні в експериментальнійроботі задіяний весь педколектив. Для педагогів інтегрованатехнологія дає широкі права длявласної творчості та пошуку шляхівреалізації основних принципівБазового компонента дошкільноїосвіти.

221155

Під час впровадження інтегрованої технології виховательсамостійно вирішує, який проміжок часу він працюватиме надтією чи іншою сферою життєдіяльності.Інтегрувати день, тиждень, місяць – це копітка і творча робота.Слід опрацювати не один методичний посібник, дібратипрактичний матеріал, продумати ефективні методи і прийоми, влогічній послідовності розкрити тему. На допомогу вихователюрозроблені тематичні павутинки, конспекти інтегрованихнавчальних блоків, методичні форми роботи з педагогами табатьками:

„Майстри опішні”інтегрований навчальний блок

Мета: Мовленнєве спілкування. Розширити та поповнити знаннядітей про інтер’єр української хати. Дати знання про гончарнийкруг та його призначення. Познайомити дітей із поняттямкераміка.Систематизувати знання дітей про опішнянський розпис (тло,елементи, колір).Малювання: Вчити дітей малювати на об’ємних формах,використовуючи елементи опішнянського розпису. Розвиватиуміння розташовувати візерунок на предметі.Виховувати естетичну насолоду від сприйняття предметівнародно – прикладного мистецтва.Обладнання: Макет української хати, гончарного круга, зразкиопішнянського посуду, об’ємні форми для розпису, пензлі, фарбигуашеві, підставки для пензлів, серветки.Хід

Вихователь підводить дітей до макету української хати.Вихователь: Діти, як ви гадаєте, що це? Так, це макет українськоїхати.- Назвіть, які предмети ви тут бачите?- Як люди використовували піч?- Для чого в хаті стояв такий довгий стіл?- Де зберігався посуд? (у миснику)Вихователь звертає увагу на гончарний круг (макет).- А це що? Це гончарний круг.- Що можна робити на гончарному крузі? (посуд)

221166

- А як називають людей, які працюють на гончарному крузі?(гончарі)Вихователь: Гончар – це людина яка виготовляє гончарнийпосуд.- А з чого його виготовляють? (з глини)Вихователь демонструє послідовність дій.- Ось подивіться – на верхній круг гончар клав шматок глини.Гончар ногами крутив великий круг і разом з тим обертався маленький круг - осьтак (показує). А в цей час поки крутиться гончарний круг руки гончара робилирізні вироби з глини. Ось так як на картинці (показує картинку)- А тепер подивіться які вироби виготовляли з глини. (Дітиназивають різні види посуду). Цей посуд вироблений на Україні вс. Опішні. Так як можна назвати цей посуд (Опішнянський)- Що ви знаєте про Опішнянський посуд?- Як прикрашали цей посуд?- На якому фоні малювали? Чому? Вихователь: Тож сьогодні я пропоную вам стати майстрамиОпішні і розмалювати посуд. Я вам нагадаю як треба малюватиелементи опішнянського посуду (показ елементів, пояснення).Зверху малюємо крапки, лінії, а в центрі - візерунок з квітів,листочків (показ, пояснення на глечику). А в куманці візерунокнаносимо по колу ось так (показує на площинній формі вженамальовано раніше). А тепер підійдіть, виберіть собі посуд, який ви хочетеприкрасити. Подумайте,як ви будете прикрашати, який буде візерунок, з яких елементів. В процесі самостійної роботи вихователь проводитьіндивідуальну роботу. Після закінчення діти виставляють роботи на стіл поряд зпосудом на підписані кружечки.- Діти, як ви гадаєте, дивлячись на свою роботу, чи відчули себе

майстрами?Чому? Ви - молодці старалися, і в майбутньому хтось з вас станесправжнім майстром Опішні.

221177

„Народні джерела”етнографічний тренінг для педагогів

Вихователь – методист.Формування життєвої компетентності дитини-дошкільника – цеголовна мета, яку поставив перед собою наш дошкільний заклад,впроваджуючи інтегровану особистісно-орієнтовану технологію.Формуємо ми життєву компетентність у дитини через 5 сфержиттєдіяльності (назвати). Сьогодні ми будемо працювати в однійіз них – це „Людина і суспільство”. Однією із головних цілей сфери є виховання громадянськості удитини дошкільного віку. Виховувати громадянина своєї держави,виховувати у дитини громадянськість – найбільше покликаннядошкільного закладу та школи. Над цим завданням ми працюємовже певний період часу, бо це питання винесене на педраду. Припідготовці до цієї педради ми провели ряд заходів: це іконсультації, семінар – практикум з українського мовлення,теоретичний семінар „Вулиці нашого міста”, фольклорнийаукціон, тематичний цикл відкритих занять „Україно, ріднийкрай”. Сьогодні ми проведемо ще одну форму методичної роботи –етнографічний тренінг „Народні джерела”. Але, перш ніж ми почнемо практичну роботу, хочу нагадати вамосновні концептуальні аспекти виховання громадськості (надошці схема).

Громадянськість

Аспекти Соціальний Економічний

Політичний Історичний Географічний

Свою практичну роботу ми будемо будувати виходячи із цихаспектів. І. Соціальний Хочу нагадати вам теоретичне визначення понять рід, родина,родовід.

221188

Рід – це кілька поколінь, які походять від одного предка. Родина – група споріднених людей, яка складається із жінки,чоловіка, дітей, бабусі, дідуся, що живуть разом.

Родовід – це рід з усіма родичами та свояками, це родинний кущ,родинне деревце, яке повинен знати й шанувати кожен його член. При підготовці до педради ми провели ряд заходів по роботі збатьками. Зараз ви представите ще одну форму – це вашедомашнє завдання „Родовід моєї групи”. В кожній групі він маєсвій особистий імідж. На презентацію домашнього завдання 1хвилина.ПРЕЗЕНТАЦІЯ.

ІІ. Історичний Люди і предмети мають свою історію. Зміни в історіївідбуваються систематично. Але пам’ять про неї – важливалюдська потреба. Отож я пропоную вам краєзнавчу вікторину„Люби і знай свій рідний край”.

ВІКТОРИНА Бачу, в вашій пам’яті залишився глибокий слід від теоретичногосемінару „Вулиці нашого міста”. Але дуже часто під часопитування дітей виникає проблема – недостатні знання про ріднемісто. Як Ви гадаєте, чому? Як вирішити цю проблему? От зараз я пропоную Вам розробити рекомендації для батьківпо ознайомленню дітей з рідним містом під час маршрутнихподорожей по Миколаєву із схемами маршрутів іопитувальниками. Але спочатку розділимося на підгрупи (листочки). Ознайомлення з маршрутами. Працюємо в підгрупах по 5 хвилин. Презентація 1 хвилина. Ось цей практичний матеріал поповне Вашу папку – пересувкудля батьків по вихованню громадянськості. ІІІ. Політичний Співуча, ніжна, українська мова. Панас Мирний писав:„Найбільше, найдорожче добро в кожного народу – це його мова,ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в якународ складає і своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід,почування”.

221199

Погане, неправильне, засмічене мовлення вихователя єпричиною неправильного мовлення дітей. Вихователь повиненбути мовлянином, носієм живого українського слова. От зараз і побачимо, чому ж навчив Вас семінар – практикум„Рідне слово”. 1. ГПО „Перекладачі”. Вихователі отримують картки зросійськими словами і перекладають на українську мову. 2. Тлумачення прислів’їв (в підгрупах). 1 хвилина наобговорення. ІV. Географічний. 1. Флора і фауна з давніх – давен в житті нашого народу займалазначне місце в традиційних віруваннях та звичаях. Часом об’єктомтваринного та рослинного світу надавалась магічна сила. Існує багато прикмет – повір’їв,пов’язаних із флорою і фауною. Вас чекає ще одне завдання. (ділення на дві підгрупи). Складіть кросворди „Флора”;

„Фауна”. Але завдання повинні бути народознавчого характеру.Працюємо по 5 хвилин. Презентація 1 хвилина. 2. Народні прикмети про весну. V. Економічний. Ми знаємо, що наш український народ – народ трудівник. Іздавніх – давен головним видом господарської діяльності вважалосьземлеробство – хліборобство, городництво, садівництво. Але порядіз землеробством розвивались різноманітні ремесла і промисли. Які Ви знаєте види стародавніх ремесел? (Вихователірозповідають про народні ремесла України). Ось і закінчився наш етнографічний тренінг. Сьогодні ми щераз зробили екскурсію в історію нашого народу. Ви показалихороші знання з цього питання, я маю надію, що ці знанняпередасте своїм вихованцям, бо саме Ви, педагоги, покликаннісіяти в душі кожної дитини зернинку любові, гордості до свогонароду, до української нації. Дякую всім за плідну роботу.

222200

„Твоє мистецтво, Україно”

усний журнал для батьків

Музична зала прикрашена в національному стилі.Звучить музика „Край” у виконанні С.Ротару (слова і музика М.Мозкового).Дорослі(вихователі) виконують танцювальну композицію. В кінцівибігають діти і дорослі.Діти: На землі великій

Є одна країна Гарна, неповторна Красна, як калина

Діти: І живуть тут люди Добрі, працьовиті І скажу, до речі, Ще й талановиті

Діти: Мій край чудовий - Україна Тут народились ти і я Для мене ти одна єдина Я все зроблю, щоб ти Завжди цвіла.

Пісня „Добрий день, Матусю Україно”(слова і музика Н. Рубальської )

Діти сідають на місця (журнальні столики по два бокимузичного залу)Ведуча: Добрий день, дорогі батьки, діти, шановні гості! Мизапросили вас до нашої господи, на усний журнал. Сьогодні, перегортаючисторінки нашого усного журналу, ми переконаємось, що нашукраїнський народ справедливо називають народом – творцем, народом –митцем. Ми відкриваємо наш усний журнал, сторінки якогорозкажуть вам про багатство та красу мистецтва України. І перша сторінка присвячена Вишивці (кожна сторінкажурналу

222211

намальована на ватмані і скріплена як альбом, журналзакріплений на мольберті).І Вихователь: Вишивка – надзвичайно поширений на всійтериторії України вид народного мистецтва. Нею оздоблювали різноманітнівироби, побутові речі. У візерунках вишиванок були могутніобереги від зла. Старі люди кажуть: „Якщо у хаті є вишиванки, тамрід живе довго і щасливо”. (Показ і опис зразків вишиванки)Діти: Біле поле полотняне,

Рівне ткане, чисто пряне, А по ньому голка ходить, За собою нитку водить.

Діти: Покрутнеться так і сяк Зацвіте червоний мак Зазирне і там, і тут Васильочки зацвітуть. Танок „Вишиванка”

(у виконанні Н. Бучинської під пісню „Маминасорочка”)ІІ Вихователь: Вишивка була одним із основних занять для дівчат,особливо довгими зимовими вечорами. Дівчата вишивали таспівали народні пісні.Українська народна пісня „Човник”(виконує тріо - дорослих)Ведуча: І диво з див – коли народжується глек. І сиві гончарі, що вік свій без упину із глини і пісень ліпили Україну. Як відомо, наша України славиться керамічнимивиробами.ІІ Вихователь: Кераміка – один із найдавніших видів народнихремесел, визначені центри її с. Опішня Полтавської обл., м. ВасильківКиївської обл.,

222222

Гуцульщина на Прикарпатті, с. Косів Івано-Франківської області. Кераміка - це мистецтво виготовлення різнихпредметів із глини. Виліплені вироби розписували спеціальнимифарбами, а потім випалювали у печі. Народна кераміка України надзвичайнорізноманітна: це іграшки, посуд, сувеніри, свищики. Подивіться жартівливий танок з макітрами.

(Таночок з макітрами, українська народна мелодія)Після танцю залишається один хлопчик.Хлопчик: Скоріш беріть макітру в руки, Щоб не знали діти скуки.

Нумо в коло всі вставайте, Гру веселу починайте.

(Гра з макітрою) Діти йдуть по колу, в центрі хлопчик з макітроюСлова: Я з макітрою ходжу,

Друзів всіх я пригощу. А хто перший добіжить,

Той і гру піде водить.Між ким ведучий зупиниться, ті біжать по колу назустріч.Хто перший візьме, той буде ведучим.Ведуча: В народі кажуть: „Хата хоч і бідненька, але чиста йчепурненька, а тому гарна й веселенька”. Кожна господиня намагаласяприкрасити свою оселю різними прикрасами, серед яких були витинанки.ІІІ Вихователь: Витинанка – це вид українського мистецтва. Цепаперові прикраси, які вирізували ножицями або ножем. Тут булирозети, стрічки, дерева, фігури. І зараз діти вам покажуть йрозкажуть про витинанки.

Діти показують і розказують:1. Покажу я вам розету, Гарну витинаночку.

222233

Схожа вона на сніжинку Або ніжну квіточку.

2. А ось дерево чарівне, Гілочки, як в дзеркалі. Якщо буде воно в домі – Жити вам в добробуті.

3. Ой, заграй мій папірець, Гармошка невеличка. Хоровод заведе Витинанка – стрічечка.

4. Ось метелик, ось зайча. Це журавлик, а це я. Різні ці мініатюри Називаються фігури.Пісня „Витинанки”(музика на мелодію української народної пісні „Ганзя”, слова О.Медведєвої)Ведуча: З давніх давен, у нас на Україні, з поколінь в покоління,народні майстри передають своє ремесло, яке і до нині існує і радує людей. Це килимарство.IV Вихователь: Килимарство – це один із найдавніших видівнародного декоративно – прикладного мистецтва. Це вироби, які ткали із ниток. Їх виготовляли ізвовни і льону. Килимарство поширене на Гуцульщині таВінниччині. Для гуцульських килимів характерний геометричнийорнамент, а для Вінницьких та інших – рослинний, яскравихнасичених кольорів.Ось подивіться жартівливу сценку у виконанні дітей.

СценкаВиходять 2 хлопчика з обох сторін зала. У одного - згорнутийкилим на плечі.1 хлопчик: Куди ідеш, Явтуше?

222244

Явтух: На базар, куме, на базар.1 хлопчик: Що несеш, Явтуше?Явтух: Килим несу продавати.Кум: Ой, Явтуше, покажи, може я куплю.

Співають пісню на музику „І шумить, і гуде”(кум махає руками, їде)

Явтух: Гей, велика вся родина! Всі збирайтесь на гостини. Будемо співати, грати, Килимочок шанувати.(діти збігаються, сідають на килимок, стають коло нього).Віночок українських пісень(з використанням українських народних інструментів)Ведуча: Перед тим, як перегорнути наступну сторінку, давайтепоринемо у живописну природу нашого краю, яка сповнена яскравимсвітлом соняшників, палаючими кетягами калини, ніжноюсолов’їною піснею.Пісня „Україночка”(слова С. Чеснокова, музика Н. Рохман)V Вихователь: Ось так живописна природа України дає наснагумитцям для створення шедеврів живопису, які народжувалися уКосові, Опішні, Яворові, Петриківці. Давайте помилуємосьперлинами народної творчості, які прославляли нашу Україну далеко за їїмежами. Тут і Косовський розпис із характерними для ньогоорнаментом із зубців, квадратів, кругів та крапок. Тут і Опішнянські вироби, в яких поєднуютьсярослинні елементи орнаменту з елементами геометричними на червоно– жовтому тлі. Тут і найбільш яскрава Петриківка, з її особливимизавитками та квіткою – цибульками.

222255

Подивіться на розмаїття мотивів, барв, візерунків,які народжувались від легкого, ніжного дотикупензлика майстра.Виходе дитина – художник.Художник: Любить пензлик мій до свята

Власний зубчик фарбувати.Він у райдугу пірнає,

Кожний колір називає:Це червоний – жар неначе.

Він палючий, гарячийВибігає дитина у червоному вбранні Жовтий – як пшениця в поліВибігає жовта фарба

Мов трава зелений колір....... в зеленому

А наступний колір – синій,Як та річка в Україні.

........в синьомуХудожник: А щоб фарби ці заграли, Кольорами засіяли,

Я дарую вам цю мить:Мої фарби оживіть!

Танець Веселка(музика П. Моріа „Токката”)

Ведуча: Ось і закінчилась наша подорож сторінками усногожурналу: „Твоє мистецтво Україно!” Але ми тільки зазирнули у цюглибоку і найяскравішу скарбницю нашого народу, нашої славноїнеповторної України.

Звучить пісня „Україна” у виконанні Н.БучинськоїВихователь: Сонце у небі і зоряна ніч солов’їна – це моя Україна.

Мамина пісня і червона калина – це моя Україна. Батькове слово і давня майстерність людини – це моя

Україна. Слово молитви і лагідний усміх дитини – це моя

Україна.

222266

Всі співають приспівВедуча: Хай в ваших серцях завжди живе любов до нашої славноїУкраїни, справжнього мистецтва – живого і неповторного, і назгадку про нашу зустріч прийміть від нас ці маленькі сердечка.

Діти дарують гостям сердечка

З поданого вище практичного матеріалу видно, що вінтегрованому навчально – виховному процесі задіяні і діти, іпедагоги, і батьки. Результатом багаторічної роботи по впровадженню інтегрованої

технології став методичний комплект „Віконечко в світ” по всіхвікових групах.

Є в нас і нові ідеї. Над ними і працюємо сьогодні.

Вищою нагородою для нас педагогів – експериментаторів, єпоширення нашого досвіду роботи, коли все, що зроблено,житиме, буде постійно вдосконалюватися,

„ростиме” вшир і вглиб, буде на все це запит від інших педагогів.

Ми маємо надію, що за інтегрованою технологією майбутнє.Можливо саме вона стане інструментарієм в реалізації Базовоїпрограми „Я у світі”.

222277

Дослідно-експериментальна діяльністьМЗОШ № 28

Необхідність інтегруваннязміни освіти зумовленаінтеграційними процесами внауці, які у другій половині ХХстолітті на початку ХХІ століттястали переважаючими.

Ідея інтегрованого навчаннянадз

вичайно актуальна, оскільки з їїуспішною методичною реалізацієюпередбачалося досягнення метиякісної освіти, тобто освітиконкурентноздатної, спроможноїзабезпечити кожній людині змогусамостійно досягти тієї чи іншої метиу різних спеціальних сферах. Інтеграція полягає в тому, щозміст усіх навчальних предметів поєднується в ціліснийнавчально-виховний процес, який у своїй сутності формує умолодших школярів розгорнуту навчальну діяльність. Предмети,явища і об’єкти розглядаються всебічно, між нимиустановлюється взаємозв’язок. Такий підхід до організаціїнавчально-виховної роботи особливо важливий для розвиткусвітоглядних, людинознавчих, екологічних та комунікативнихпонять. Експериментальна інтегрована технологія – це спеціальнаформа організації пізнавальної діяльності з прогнозованимисферами життєдіяльності та змістовими лініями, яка обумовленаєдиною системою цілісного засвоєння знань про людину танавколишній світ. Ця технологія забезпечує цілісність навчально-виховногопроцесу, формує розгорнуту навчальну діяльність, озброює учніворганізаційними і культурооцінними уміннями і навичками,розвиває особистість, формує досвід та життєву компетентність.

222288

Інтегрована технологія зароки апробації створила новунавчальну інформацію звідповідним структуруваннямнавчального матеріалу,навчально-методичнимзабезпеченням, новимитехнологіями. Інтеграційнітехнології подолалиізольоване викладаннянавчальних предметів і створили змістову базу, яка зорієнтованана розвивально-продуктивний, інтегративний підхід до навчально-виховного процесу в початковій школі. Ідея експерименту полягає в дослідженні та науковомуобґрунтуванні педагогічних умов формування інтегрованих знаньмолодших школярів.Тому в експериментальній діяльності необхідно було забезпечитисистемно-цілісний підхід до освітнього процесу і сформувати удітей на основі інтегрованих знань про людину і навколишнєсередовище, наукову картину світу у відповідності до вимогДержавного стандарту.

Мета інноваційної діяльності: виявити, теоретично обґрунтуватита експериментально перевірити умови ефективного формуваннята розвитку інтегрованих знань, цілісного засвоєння понять пронавколишній світ як фундамент сучасної освіти.

Завдання експериментальної діяльності:1. Вивчити та теоретично довести сукупність досліджуваноїпроблеми.2. Виявити педагогічні умови інтеграції змісту навчально-виховного процесу в початкових класах.3. Розробити концепцію моделі інтеграції змісту освіти.4. Класифікувати і систематизувати банк даних з нормативівнового Державного стандарту.5. Створити умови для дослідження, пошукової роботи,проектування і планування змісту та методичного забезпеченняексперименту.6. Вивчити і дослідити наскільки інтегрована технологія актуальнана даний період освітнього процесу.7. Дослідити в чому полягає новизна технології :

222299

а) на рівні термінології; б) на інформативному рівні; в) на системному рівні; г) на змістовому рівні.8. Визначити ефективність технології: а) лише в авторському виконанні; б) декларативному підході; в) дає стабільні результати; г) може використовуватися.9. Апробувати методичні знахідки та виявити вплив технології напрофесійне зростання.

Експериментальна робота з інтеграції змісту пройшла шляхвід авторського бачення програми через інтегровану систему доінтегрованої розвивальної технології. Об’єктом експерименту є система інтегрованих знаньмолодших школярів. Дослідження велося на базі експериментальних класів вмежах початкової школи.

Предметом дослідження є побудова, зміст і методика інтегрованоїсистеми знань і вмінь.

Під час експерименту:1) Розроблена модельзмістового забезпеченняінтеграції, яка включає всебе пізнання дитиноюсамого себе інавколишнього світу

223300

2) Створена схема педагогічної технології інтегрованого навчання.3) Побудована модель організації навчального процесу.4) Розроблена Концепція інтегрованої розвивальної технології.

В Концепції інтегрованої технології розроблено поетапнестановлення, апробація та вдосконалення технології як новогопедагогічного продукту. I етап – 2003 – 2005р – підготовчий (концептуальний), в ходіякого вирішувались такі проблеми:1. Ознайомлення з науковим обґрунтуванням інтеграції.2. Визначення актуальності проблеми.3. Формування мети, задач і гіпотези дослідження.4. Опанування методом наукового дослідження.5. Обґрунтування системи заходів для вирішення поставленихзадач.6. Прогнозування результатів експерименту.7. Створення сприятливої дослідницької експериментальноїтворчої атмосфери.

Основна робота в цей період здійснювалася надзабезпеченням 5 сфер життєдіяльності змістовими лініями, щостворювали цілісність засвоювання програмового матеріалу.

Завдяки такому підходу спочатку на конкретномукраєзнавчому, а потім на глобальному планетарному рівністворювалася пропедевтична основа формування сучасноїнаукової картини світу, формувалися уявлення дітей провзаємозв’язки у природі, створювалось цілісне баченнянавколишнього середовища.

Головною метою дослідження було:- розробка і дослідження ефективності розвитку особистості

засобами змістового забезпечення та навчально-методичноїбази;

- вивчення світоглядного розвитку дитини, її творчихможливостей;

- вдосконалення навичок активної творчої діяльності тарозвиток розумових здібностей.

2004-2005р – це час вдосконалення концептуальних положеньінтегрованої технології, розробка важелів управліннядослідженням нової технології.

Моніторингові дослідження свідчать, що в наслідок системної роботиз інтеграції змісту освіти:

223311

1. Зросла зацікавленість навчанням і творчий потенціал учнівекспериментальних класів.

2. Спостерігається динамічний ріст пізнавальних потреб таінтересів школярів.

3. Здійснюється розкриття індивідуальних особливостей іздібностей дитини.Дослідження інтегрованої технології спирається на

методологію, яка засобами аналізу моніторингу вивчаєефективність експериментальної технології, аналітичним методомпроводиться апробація, дослідження результативності.

У 2004-2005 н.р. І етап було завершено, підведені першіпідсумки досягнень та визначені проблеми для подальшоговдосконалення досліджуваної технології.

Результати експерименту довели, що вчителі експериментаториРясна Н.В. та Масіброда О.В. здатні забезпечити процесекспериментальної діяльності, що навчальний процес векспериментальних класах зорієнтований на реальне життя, напроблеми, які вирішуються в державі і світі.

Перед учасниками експерименту були поставлені чіткі завдання:1. Вивчити і дослідити, наскільки інтегрована технологія

актуальна на даний період освітнього процесу.2. Дослідити, в чому полягає новизна технології:

а) на рівні термінології;б) на інформаційному рівні;в) на системному рівні;г) на змістовому рівні.

3. Визначити ефективність технології:г) лише в авторському виконані;в) декларативному підході;б) дає стабільні результати;а) може використовуватися.

4. Апробувати методичні знахідки.5. Виявити вплив технології на професійне зростання.На І етапі вчителі-предметники вдосконалювали концептуальні

положення інтегрованої технології, створили модель випускникапочаткової школи, вивчили світоглядний розвиток дитини, їїтворчі можливості та формування життєвої компетентностішляхом інтеграції знань про людину і навколишній світ.Наповнення змістових ліній інформативним матеріалом

223322

здійснювалося з урахуванням вимог Державного стандарту тапотреб експериментальної комплексної програми.

Апробація інтегрованої технології на І етапі підтвердилапрактичну значущість та педагогічну доцільність результатівнавчання.

Великого значення надавалося змістовому забезпеченню, якебазується на рішенні моральних цінностей, розширенні кругозору,емоційної сфери.

На ІІ етапі дослідження генеральною лінією експерименту буловизначено:

· Формування життєвої компетентності;· Розвиток творчої діяльності засобами інтегрованих знань про

людину і світ.Експериментальне спостереження велося шляхом анкетування,

моніторингу респондентів контрольного і експериментальногокласів. Порівняльний аналіз управління навчально-виховнимпроцесом, контролем та методичною роботою був спрямований надіяльність всіх суб'єктів-учасників експерименту.

Створено всі умови для пошукової роботи, проектування іпланування змісту та методичного забезпечення дослідженнярезультатів впровадження інтегрованої особистісно-розвивальноїтехнології.

Одним із пріоритетних завдань сучасної школи є вихованняособистості, яка здатна до самоосвіти й саморозвитку, вміє творчозастосовувати набуті знання. Тому основним завданнямпочаткової школи є реалізація Державного стандарту, якийгрунтується на особистісному підході до дитини та формуванніжиттєвої компетентності кожного школяра.

Саме інтегрована технологія забезпечує цілісність навчально-виховного процесу, систематизує природничі знання, елементиісторії, фольклору, етнографії, суспільствознавства, етикигромадянської освіти, науки та ін., що дає змогу різнобічно ісистемно формувати необхідні уявлення і поняття, предметнікомпетенції, передбачені Державним стандартом.

ІІІ етап – 2007-2008 н .р. – узагальнюючий етап.Пріоритетними напрямками діяльності вчителів, які здійснювали

експеримент було:- розвиток творчої активності школярів;

223333

- формування системи діалектично-матеріалістичних поглядівна природу;

- підвищення рівня екологічної культури;- створення умов для набуття життєвої компетентності.

Педагогічна мета дослідження полягала в науковомуобґрунтуванні та експериментальних перевірках педагогічнихумов формування інтегрованих знань молодших школярів.

Для цього було:- проаналізовано різні концепції інтеграції змісту навчально-

виховного процесу в початковій школі;- розроблено теоретичні основи формування інтегрованих

знань молодших школярів про навколишній світ;- експериментально перевірено вплив нового змісту,

відповідних йому методів засвоєння інтегрованих знань наформування в учнів основ світогляду;

- проаналізовано дидактичні засоби формування інтегрованихзнань;

- розроблені методичні рекомендації на допомогу вчителю-експериментатору з реалізації програм експерименту.

За рахунок експериментальних дій в ході апробації булозаплановано:

- розвивати стійкі пізнавальні потреби і інтереси особистості;- формувати продуктивні прийоми та навички творчої

навчальної діяльності;- вдосконалити здатності учнів до самостійної навчальної

діяльності та саморозвитку;- формувати цілісне бачення світу й людини в гармонії з

навколишнім середовищем і собою;- формувати життєвий досвід і навички спілкування.

На кінець навчального року здійснено моніторинг навчальнихдосягнень учнів експериментальних і контрольних класів зпредметів Державного стандарту. У процесі навчання учні:- отримали знання про предмети і явища природи;- в доступній формі навчалися встановлювати взаємозв’язки міжприродою та трудовою діяльністю людей;- уміють самостійно працювати з різними джерелами інформації;- здобули навики активної творчої діяльності;- отримали уявлення про суспільство, державу.

223344

Моніторинг експериментальних та контрольних класівпоказав динаміку зростання навчальних досягнень школярів, якіпрацювали за інтегрованою технологією.

Читання Укр.мова

Математ.

Природоз.

Загал.рівень

Ісем.

ІІ сем І ІІ І ІІ І ІІ

Рясна Н.В. 9.6 12 8.8 9.2 8.2 8.7 9.1 9.4 9.8

Дядюк Г.Г. 9.0 10.7 8.7 8.9 8.0 8.3 8.2 8.6 8.9

МасібродаО.В.

10.5 11.06 8.9 9.0 8.7 8.9 8.9 9.0 8.9

Рогачова І.І 8.2 9.8 8.5 8.6 8.0 8.2 8.8 8.9 8.6

Проведено дослідження рівня сформованостізагальнонавчальних умінь і навичок у дітей цих класів. Отриманірезультати свідчать про те, що інтелектуальний рівень танавчальна компетентність учнів експериментальних класів значновища, порівняно з контрольними класами.

За результатами досліджень ми дійшли таких узагальнень:1. Зацікавленість навчанням і творчий потенціал учнів

експериментальних класів з року в рік підвищується внаслідок системної роботи з пізнання навколишньогосередовища.

2. Спостерігається динамічний ріст пізнавальних потреб таінтересів.

3. Здійснюється розкриття індивідуальних особливостей іздібностей.

4. Формується цілісність свідомості, структури мислення,системність знань про людину і світ.

Проведені заміри творчого мислення учнів та мотиваційноїсфери. Результати дослідження свідчать про те, що мотиваційнасфера учнів 3-А класу (вчитель Рясна Н.В.) підвищилася:

223355

- Пізнавальний мотив сформовано у 71% дітей.- Розвиток соціального мотиву спостерігається у 29% дітей.

Рівень творчого мислення учнів експериментальних класів

Рівні Клас Кількість

дітей Високий Середній Низький

2-А 30 15 50% 13 43% 2 7%

3-Б 26 14 53% 8 30% 4 17%

За результатами моніторингу зроблено висноки:1. Творчий потенціал учнів експериментальних класівпідвищується і по горизонталі, і вертикалі.o по горизонталі – в сферах життєдіяльності.o по вертикалі - розширення знань від класу до класу.

2. Спостерігається динамічний ріст пізнавальних потреб таінтересів3. Здійснюється розкриття індивідуальних особливостей іздібностей. В ході експерименту підвищилась ефективність навчально-виховного процесу в початкових класах, поповнився методичнийарсенал вчителів. В ході експерименту з'явилася необхідністьзмістового забезпечення інтегрованої програми: були створенідодаткові посібники «Пізнайко», «Скарбничка», «Джерельце».Дидактичний матеріал цих посібників мав інформаційне тарозвивальне забезпечення.

В результаті експериментальної діяльності учні:- отримують інтегровані знання про Людину і Всесвіт;- творчо застосовують інформацію в практичній діяльності;- здійснюють продуктивні розумові операції;- узагальнюють і поєднують знання в систему;- формують власний життєвий досвід;- набувають навичок життєтворчості. Інтегрована технологія направлена на інтелектуально-світоглядний розвиток дитини, виховання вільної, творчої,

223366

всебічно і гармонійно розвинутої особистості, де формуютьсяздібності дітей, їх творчий потенціал і життєва компетентність. Впроваджуючи інтегровану технологію, вчителямиекспериментаторами зроблені такі узагальнення:

1. Інтегрована розвивальна технологія в повній мірі виконуєвимоги Державного стандарту початкового навчання ізавдяки цілісності змісту і інформаційному напрямку значнопідвищує якісні показники рівня навчальних досягнень учнівза обсяг початкової освіти.

2. Інтегрований принцип підходу до формування пізнавальноїта творчої діяльності розширює кругозір дітей та розвиваєінтелектуальні якості особистості.

3. Змістове забезпечення інтегрованої технології формуєжиттєву компетентність, світоглядну свідомість,громадянську позицію.

4. Розвиток особистості учнів початкових класів засобамиінтегрованих знань підтвердили очікуваний і прогнозованийрезультати гіпотези.

5. Проведений моніторинговий аналіз інтегрованоїрозвивальної технології дає підставу підтвердити позитивнийвплив інтеграції на якісне виконання вимог програмипочаткового навчання.

Дослідно-експериментальна діяльністьМЗОШ № 46

«Формування особистості дитини молодшогошкільного віку на основі інтегрованих знань

про людину і світ»Не вірте, на землі чудес не сім!Багато їх, вони доступні всім.До них ми звикли, всі їх добре знаютьІ дивуватись просто забувають.Розглянь уважно квітки пелюсткиЧи жовтнем розмальовані листки.Хіба не диво – райдуга над полем?

223377

І ця велична синь небес навколо?Хіба не диво - волохатий джміль,Квітучий, кучерявий, пишний хміль,Роса срібляста на зеленім листіІ немовля усміхнене в колисці?Це все дива, великі і малі.І сам ти диво, бо краса землі,Ця пісня, що ніколи не стихає,Тебе бентежить, вабить, надихає.

Й справді –велике диво на землі – це діти! Для них, зарадиних ми, дорослі, намагаємося здійснити неймовірне йнепередбачене, щоб вони стали кращі ніж, ми, розумніше за нас,щасливіші за нас!

У народі кажуть: «Письменник живе у своїх книжках,художник – у картинах, скульптор – у створених ним скульптурах,а вчитель – у думках і справах учнів.

Тому ми - вчителі загальноосвітньої школи № 46 містаМиколаєва віримо в те, що кожен, хто переступає поріг нашоїшколи :O може навчатися - ми тут, щоб допомогти це зробити;O може виявляти належну повагу до інших;O може і повинен нести відповідальність за свою працю таповедінку.

Ми віримо в Дитину та громадську освіту. Ми віримо, щостаранна праця приносить добрі результати.

Наша школу булостворено у 1961 році. Зацей час вийшло із стіншколи майже 6 тисячвипускників, 538 учнівзакінчили школу іззолотою медаллю. Середнаших випускниківбагато відомих лікарів,спортсменів, науковців,учителів, юристів. Всівони з гордістю

говорять: “Я – учень 46 школи!”

223388

Педагогічний колектив постійно працює над підвищеннямпедагогічної майстерності, удосконаленням форм і методів роботина основі особистісно-орієнтованого, інтегрованого навчання івиховання учнівської молоді.

У школі працює творчий колектив досвідчених вчителів –майстрів своєї праці.

Очолює педагогічний колектив - директор ЗОШ № 46Тельнова Світлана Анатоліївна - відмінникосвіти, вчитель-методист, ЛауреатВсеукраїнського конкурсу «100 кращихкерівників шкіл України».

Життєве кредо— хочу—можу; бачу—роблю;не знаю — дізнаюся; не можу—вчуся.Надзвичайна оптимістка, завжди мріє пророжеве майбутнє, і вірить у казки.«Серце віддаю дітям» - ці слова В.Сухомлинського є для неї життєвим гаслом.Саме в тісному союзі вчителя і учня СвітланаАнатоліївна бачить майбутнє школи, яка буде зорієнтована надуховний розвиток особистості школяра, підготовку його до творчоїжиттєдіяльності.

На базі школи проводяться теоретичні та практичнісемінари для заступників директорів з виховної роботи,навчально-виховної роботи, відкриті уроки для вчителів міста.Наші вчителі були учасниками творчих міських конкурсів“Учитель року”, “Нове ім’я”.Створюються умови для розвитку творчих здібностей учнів,розширюється мережа гуртків, спортивних секцій. Працює новийкомп’ютерний клас, шкільна бібліотека - найкраща в Ленінськомурайоні. У початковій школі створено ігрову і спальну кімнати дляпершокласників.Кожного року відкриває свої двері школа раннього розвиткудитини ”АБВГДейка” , яка сприяє підготовці майбутніхпершокласників до школи.

223399

На базі школи з 2003 року працюють підготовчі курсиМиколаївського національного університету кораблебудування,слухачі яких стають студентами всіх факультетів ВНЗ. З метоювпровадження профільного навчання, щороку залучаються доспівпраці виробничі об’єднання та вищі навчальні заклади містаМиколаєва.З 1997 року в ЗОШ № 46 м. Миколаєва здійснюєтьсяекспериментальна робота з теми „Формування особистості дитинимолодшого шкільного віку на основі інтегрованих знань пролюдину і світ”. Інтеграція пройшла шлях від створення авторськоїпрограми Щербіненко Л.М. через блочну систему інтегрованихзнань до створення нової особистісно - розвивальної інтегрованоїтехнології.

Виховую почуття поваги до України, смакдо справжньої культури, символіки нашогонароду, пробудженню любові до свого рідногокраю, відчуття високих загальнолюдськихцінностей.

Це допомагає дітям краще пізнати себе і людей,по - іншому побачити взаємодію людини знавколишнім світом, її органічні зв'язки зприродою, сім'єю, родичами, визначати спосібжиття, поведінку, тобто сприяю відродженнюгуманістичної етики, допомагаю виробитицілісне бачення навколишнього світу і самихсебе, самовизначитися відносно природи ісуспільства, зайняти визначену життєвупозицію. Виробляючи цілісне бачення світу,дитина поступово розуміє, якою вона може,хоче і повинна бути, що для неї головне в світі інайважливіше вжитті.

ЩербіненкоЛариса

Михайлівна

Практика засвідчила, що навчальний матеріал і змістовезабезпечення сприяє формуванню життєвої компетентностіучнів, виробленню оптимальних способів діяльності в засвоєннізнань, стимулюванню самоосвіти, саморозвитку,самовираженню. Тому до експериментальної роботиприєдналися нові вчителі початкової школи:

224400

Стригіна Т.В. - заступник директора з НВР у початковій школі,Дубенюк Л.С., Святенко Т.О., Макух В.Г.

СтригінаТетянаВікторівна,заступникдиректора з НВРу початковійшколі

Жити серед людей – все одно, що ходити вказковому саду, де навколо тебе найтоншіпелюстки квітів з тремтячими краплямироси, і треба так іти і так доторкуватись доквітів, щоб не впала жодна крапля. Янамагаюсь розвивати те, що є кращим улюдині, поважати і цінувати свій колектив,бути тонким дипломатом, відкритиунікальність кожного, адже учительсьогодні – партнер, його завдання –забезпечити процес пізнання, пошуку,сприяти самовдосконаленню,самореалізації, розвитку особистості учня,його творчого потенціалу.

Саме таким і є колектив вчителів початкових класівМиколаївської загальноосвітньої школи №46. Вчителі нашоїшколи забезпечують оптимальні умови для розвитку кожноїдитини. Навчально-виховний процес будується на засобахособистісно-орієнтованої діяльності, яка спрямована навиховання молодої людини – громадянина України, розвиненогодуховно, фізично, людини високої культури.

ДубенюкЛариса

Сергіївна

Орієнтиром у роботі стали думкиВ.Сухомлинського «Справжнє виховання

не там, де педагог з вершини спускається наземлю, а там, де він піднімається до тонких істинсвіту дитинства. Піднятись, а не спуститися…».

А мета – зробити все можливе, щоб кожнадитина розкрила свої здібності і таланти

Важливо, як говорив В.Сухомлинський, щоблюдина не виросла з кригою в серці. Тому завждинамагаюсь створити атмосферу, яка поведе дітейу подорож добра, любові й милосердя, щоб моїучні, мов сонячні промінчики, збирали перлинародних знань.

224411

Мій девіз: Духовне життя дитини повноціннелише тоді, коли вона живе в світі гри, казки,музики, фантазії, творчості. Без цього вона –засушена квітка. Вчись і вчи інших статиліпшими.

Моє життєве кредо - Важливо, як говоривВ.Сухомлинський, щоб людина не виросла зкригою в серці. Тому завжди намагаюсьстворити атмосферу, яка поведе дітей уподорож добра, любові й милосердя, щоб моїучні, мов сонячні промінчики, збирали перлинародних знань.Мій девіз: Духовне життя дитини повноціннелише тоді, коли вона живе в світі гри, казки,музики, фантазії, творчості. Без цього вона –засушена квітка. Вчись і вчи інших статиліпшими.

СвятенкоТетяна

Олексіївна

МакухВалентинаГригорівна

Моє кредо в житті: «Учись сам іпередавай свої знання дітям.

Сіяти добре, розумне і вічне.»Девіз: Постійно вчитися від життя іформувати такі умови, які б вчили людинуу процесі її життя, - це і є найліпшийнавчальний результат.

Актуальність темиВ Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)

одним з основних завдань загальноосвітньої школи є «становленняв учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової,загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальноїкомпетентностей на основі засвоєння системи знань про природу,

224422

людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобамипізнавальної і практичної діяльності». У дітей досить раноз’являється свій «образ світу». При всій недосконалості він маєсуттєву характеристику – цілісність сприймання довкілля. Зівступом до школи ця цілісність починає руйнуватися через «суворікордони» між окремими предметами, тому знання, які одержуютьдіти, мало пов’язані між собою. Саме тому впровадженняінтегрованих курсів та занять дозволяють показати взаємозв’язокявищ, інтенсивно формують у дитини розумові операції аналізу,синтезу, порівняння, узагальнення, розширюють пізнавальніінтереси, забезпечують цілком новий психологічний клімат дляучня і вчителя у процесі навчання та виховання.

Інтегративність - вимога часу, можливість озброєнняособистості здобутками культури та науки, виведення її нависокий інтелектуальний рівень. Основою інтеграції,домінантною дисциплін для дітей стає розуміння цілісного світу таусвідомлення себе в цьому світі, його взаємозв’язках.

За допомогою експерименту передбачалось допомогти дітямвиробити цілісне бачення навколишнього світу та самого себе,зайняти певну життєву позицію стосовно природи та суспільства.Формуючи цілісне бачення світу, дитина поступово розуміє, якоювона хоче і повинна бути, що для неї є головним у світі танайбільш важливим у житті.

Етапироботи над

експеримент-том

Назва етапів Роки Зміст роботи

І етап Діагностично-концептуальний,підготовчий

1999-2000 · організація кадрово-методичного забезпечення;

· розробка концепціїособистісно-орієнтованоїтехнології;

· розробка програмиексперименту;

· теоретичний супровід –актуальність проблеми;

· розробка моделі вчителя-

224433

новатора та учня початковоїшколи

ІІ етап Теоретичний 2000--2002

· Напрацювання матеріалів тарозробка рекомендацій щодокалендарно-тематичногопланування по сферамжиттєдіяльності;

· створення матеріальної бази(забезпеченняпідручниками,дидактичними матеріалами,довідниками, навчальноюнаочністю, зошитами здрукованою основою)

· розробка матеріалів длядіагностики учнів;

· психологічний супровід;· апробація навчально-

методичного забезпеченнята його корекція;

· збір та систематизація данихщодо навчання та розвиткуучнів

ІІІ етап Практичний 2002-2007 · Систематичне впровадженнята використання внавчально-виховномупроцесі інтерактивнихтехнологій;

· розробки авторськихпосібників;

· участь у фахових конкурсах;· систематичне залучення до

експерименту новихвчителів;

· збір та систематизація данихщодо якості експерименту(психологічна діагностика,проведення контрольних

224444

зрізів з навчальнихпредметів,

· проведення щорічнихтворчих звітів

ІV етап Узагальнюючий

2007-2008 · Наукове обґрунтуваннявчителями-новаторамирезультатів експерименту;

· Моніторинг навчальнихдосягнень учнівекспериментальних класів;

· Психологічний моніторинг;· Захист авторських програм;· Систематизація і

узагальнення результатівроботи

Предмет експериментуванняНавчальна програма складається з таких сфер життєдіяльностілюдини:Сфера життєдіяльності «Людина і природа» .

Ця сфера знайомить учнів з різноманітністю природиУкраїни, господарською діяльністю населення, охороною ізбереженням природи рідного краю; розширює знання проСонце і Сонячну систему, про шляхи збереження і охорониприроди на планеті; закладає основи екологічного виховання.

Сфера життєдіяльності «Людина і суспільство».Ця сфера формує у дітей позитивне відношення до себе, до

своєї зовнішності, до статевої ролі, особистих властивостей,засобів поведінки у суспільстві; дає знання про країну та їїісторію, про культуру взаємин в сім’ї, школі, на вулиці; знайомитьз найпростішими правами та обов’язками людей.

Сфера життєдіяльності «Людина і культура».Ця сфера надає дітям можливість надбати елементарних

навичок культури, забезпечує духовний розвиток, розкриває

224455

чуттєво-емоційно, пізнавально-інтелектуальний, вольовий татворчий потенціал молодших школярів.

Сфера життєдіяльності «Людина і Всесвіт».Ця сфера дає можливість формувати у дітей

матеріалістичний світогляд; розширює знання учнів про планетуЗемля; розширює кругозір, залучає до вивчення астрономії,фізики, хімії, географії.

Сфера життєдіяльності «Людина , наука і техніка».Ця сфера передбачає розвиток елементарного економічного

мислення, практично і психологічно готує дітей до трудовоїдіяльності, зароджує інтерес до сучасної техніки, історії їївиникнення; розвиває технічне мислення та кругозір.

Напрямки роботи вчителів-експериментаторів

СвятенкоТ.О.

Логічнемислення

1клас

2клас

3клас

4клас

Виділяти в предметах

певні ознаки

Зіставляти групипредметів

за однією суттєвою

Робити (з допомогою

вчителя)

Виділяти впредметах

Встановлюватисхожість і

відмінність міжГрупувати предмети

за

видами і родовими

Розрізняти серед виділених

Ознак об'єкта головне та

Порівнювати конкретні

об'єкти за різнимиознаками

Встановлювати зв'язок між

причиною і наслідком

Добирати факти, якіпідтверджують

висловлену думку або

Доводитиправильність

Класифікувати ігрупувати

Самостійно робитиузагальнення,

Знаходити і виправляти граматичні

та стилістичні помилки

224466

Макух. В.Г.Експериментальна робота має валеологічний напрямок.

Щоб досягти високих результатів у навчанні потрібно матиздорових дітей.

20%

50%

20%

10%

Людина – елементсоціальногосередовища

Людина –елемент етносу

Я – хлопчик, я –дівчинка.

Стать, взаєминистатей.

Людина – частинаприроди

224477

Дубенюк Л.С.

Охорона природи – це заходи щодо збереження нашоїпланети для життя наступних поколінь і запобігання глобальнихзмін у природі, що сталися з вини людини в ХХ столітті. Турботапро природу потребує праці, розрахованої на тривалий час: і працібезпосередньо на землі, і нашої вчительської, виховательської.

ММооввуу

ррііддннооїї ппррииррооддии

ррооззууммііттии

ссееррццеемм ввччииссьь.

ЩЩоо ттааккее

ннааввккооллиишшнніійй ссввіітт??

До природи не

неси шкоди

ЗЗ аа хх ии сс ттлл іі сс уу

-- сс пп рр аа вв аа

Чи може

природа бути

прекрасною

Екологічне

виховання

ССттввооррииккрраассууссввооїїммииррууккааммии

ММіійй рріідднниийй

ккрраайй,, ммоояя ззееммлляя,,

ввееллииккаа--ппррееввееллииккаа

224488

Щербіненко Л.М.

Педагогічна метаІнтегровані уроки формують в учнів цілісний світогляд про

навколишній світ, активізують пізнавальну діяльність,підвищують якість засвоєння сприйнятого матеріалу, створюютьтворчу атмосферу в колективі дітей, формують навичкисамостійної роботи з додатковою літературою, підвищуютьінтерес до матеріалу, який вивчається, ефективно реалізуютьрозвивально – виховні функції навчання.

224499

В ході роботи експериментального майданчика, вчителямибула розроблена модель учня – випускника експериментальногокласу.

Випускник експериментальногокласу повинен:

· мати свідоме відношеннядо навчання і мативеликий потенціалпізнавальної активності такультури розумової праці,мати бажання збагачуватиі розвивати свої здібності;· вміти зберігати

свою особистість,індивідуальність,

працюючи в дитячому колективі, бути чуйним дотоваришів, готовим підтримати і допомогти;

· мати почуття людяності, поваги до себе, вміннядорожити своєю гідністю, постійно прагнути статисьогодні краще, ніж був вчора;

· бути вихованим, з розвиненим почуттям громадськості,патріотизму, з прагненням вивчати і оберігати традиціїукраїнського народу, його заповіти.

Випускникекспериментального класу - це:

· творча особистість, що має естетичний смак, маєздібності естетичного сприйняття явищ дійсності,витворів мистецтва, а також прагнення до самостійноїтворчості, це людина, яка прагне пізнати та розумітипрекрасний світ мистецтва;

· людина, яка добре засвоїла правила поведінки, розумієсуть, обумовленість даних правил і норм поведінки,виконує їх;

· фізично розвинена людина, що підтримує на високомурівні фізичний стан здоров'я, дотримується санітарно-гігієнічних правил.

225500

А для досягнення цієї педагогічної мети в експериментальнихкласах працюють вчителі, які відповідають моделі сучасноговчителя:

· Висока професійна компетентність, самостійністьсуджень, оперативність і сміливість рішень.

· Безкомпромісність у боротьбі з негативними явищами.· Створення захоплюючої атмосфери дитячої творчості,

стану розкутості й духовної енергії, оригінальність думки.· Вимогливість і наполегливість, прагнення у всьому дійти

до суті.· Бажання максимально наблизитись до ідеального

результату Здатність до творчості.· Широка ерудиція, яка надає можливість забезпечити

інтерактивне викладання матеріалу, пов'язати його вєдину систему і тим самим формувати в свідомості дітейцілісну картину світу.

· Високий рівень психолого-педагогічної підготовки,забезпечення можливості реалізації індивідуальногопідходу в організаційне навчання, виховного процесу,побудова емоційної атмосфери взаємовідносин із дітьми ібатьками, професійне оволодіння широким наборомпсихолого-педагогічних методик і технологій.

· Здатність швидко пов'язувати нові знання з уженабутими

· Висока загальна культура і гуманні установки у стосункахіз людьми.

Працюючи над темою науково-дослідної роботи, вчителямибули розроблені програми, перспективне планування по сферахта змістових лініях.

225511

Вчителями підготовлені наступні матеріали:- Щербіненко Л.М. Сходинки до мудрості. Миколаїв,2003.Посібник для позакласного читання.- Збірка розробок уроків вчителів-експериментаторів. Я ідуна урок.- Хрестоматійна збірка на допомогу вчителю. Світ навколонас.- Збірка творчих робіт учнів. Навколишній світ очима дітей.- Щербіненко Л.М. „Інтегроване навчання”. „Початкова

освіта”, жовтень, 2004.

Результативність роботиДля досягнення високих результатів у навчанні й

вихованні учнів, кожен учитель - експериментатор не лишедобре знає сучасні педагогічні методики і технології, а йволодіє повною мірою інформацій про особистісні риси,здібності, проблеми та потреби кожного учня. Вчителіфіксують динаміку розвитку всіх цих показників протягомчотирьох років навчання в початковій школі .

Результати моніторингу заносяться до портфоліокожного учня — документа, який учитель веде разом збатьками протягом усіх років навчання в початковій школі.

Усі моніторингові дослідження здійснюються зарозділами

І. Фізичний розвиток учнів.II. Інтелектуальний розвиток учнів.III. Моральний розвиток учнів.IV. Творчий розвиток учнів.

Впровадження інтегрованої технології дало змогу зробитивисновок, що інтегрована модель здатна забезпечити оновленнязмісту освіти, бо своєю сутністю спрямована на формуваннякомпетентної особистості, навчальні досягнення учнівформуються на якісно новому рівні, розширюються світоглядніпоняття засобами цілісних знань про людину та світ, інтенсивнорозвиваються творчі здібності дітей. Учні цих класів добрезасвоюють навчальний матеріал з усіх предметів, поповнюютьсвої знання про оточуючий світ, вчаться усвідомлювати себейого частиною, правилам поведінки в природі, розуміти для чоготреба знати природу, вирішувати нестандартні завдання

225522

адекватно оцінювати себе, свої вчинки по відношенню донавколишнього світу.

В учнів:- зростає пізнавальний інтерес до предметів, мотивація

навчальної діяльності;- розвиваються творчі здібності;- реалізуються індивідуальні нахили кожного учня.В процесі підготовки до роботи у вчителя спостерігається

зростання творчої активності, змінюється підхід до викладаннявсіх предметів шкільної програми.

Батьки вважають ефективним інтегрований підхід дорозвитку і освіти дітей, а також відмічають, що і самі сталибільше працювати над особистою ерудицією, допомагаючи дітям

Результати ДПА 2009Українська моваклас кількіс

тьучнів

писало 10-12 7-9 4-6 1-3 кн кя

експериментальний

27 26 13 11 2 - 9,2 92контрольний 17 17 4 8 5 - 7,7 71

Математикаклас кількіс

тьучнів

писало 10-12 7-9 4-6 1-3 кн кя

експериментальний

27 26 11

7 8 - 8,6 69,2

контрольний 17 17 4 5 7 1 7,2 53Українська мова (читання):

клас кількістьучнів

писало 10-12 7-9 4-6 1-3 кн кя

експериментальний 27 26 19 7 - - 9,9 100контрольний 17 17 3 13 1 - 8,4 94

225533

Проблеми:· відсутність додаткових годин варіативної частини

навчального плану для розвиваючих спецкурсів(основи психології, логіки; основи економіки);

· недостатнє методичне, матеріально-технічнезабезпечення;

· невідповідність змісту підручників інтегрованійпрограмі;

Молодший шкільний вік - це період позитивних змін іперетворень. Тому так важливий рівень досягнень, здійсненихкожною дитиною на даному віковому етапі. Якщо в цьому віцідитина не відчує радість пізнання, не придбає вміння вчитися, ненавчиться дружити, не набуде впевненості у своїх здібностях іможливостях, зробити це надалі буде значно складніше й зажадаєнезмірно більш високих духовних і фізичних витрат. Саме тому мивважаемо, що формування і розвиток високоінтелектуальної,свідомої особистості з громадською позицією, готовою доконкурентного вибору свого місця в житті, вивчення особистостімолодшого школяра є актуальною проблемою сучаснихпедагогічних досліджень.

Нехай дитячі очіГорять, блищать, питають –Чому на небі зорі?Чому птахи літають?Чому це тиша в небі,Коли там місяць ходить?Чому це хвилі в морі,Якщо кити там бродять?Я відповім малечіна всі їх запитання.Нехай горять їх очі,Хай світяться бажанням.

225544

Миколаївська загальноосвітняшкола І-ІІІ ступенів № 50

ім. Г.Л. ДівіноїМиколаївської міської ради

Миколаївської області

Директор школи: Дячук ВалентинаІванівна, вчитель вищої категорії,вчитель-методист, «Відмінник освітиУкраїни»

Основним із завданьзагальноосвітньої школи є становленняв учнів цілісного наукового світогляду,загальнонаукової, загальнокультурної,технологічної, комунікативної ісоціальної компетентності на основізасвоєння системи знань про природу,людину, суспільство, культуру,

виробництво, оволодіння засобами практичної і пізнавальноїдіяльності.

Перехід загальноосвітньої школи на 12-річний терміннавчання відбувся введенням Державного стандарту початковоїзагальної освіти, що створило умови для розробки варіативногонавчально-методичного забезпечення змісту освіти молодшихшколярів, а саме: авторських програм, варіативних підручників,навчальних посібників із різними методичними системамиреалізації змістових ліній, вимог до кожної освітньої галузі,реалізації програми загальнонавчальних умінь і навичок. Передучителем початкової школи постало завдання першим зробитикрок практичної апробації оновленого змісту освіти, впровадитинові навчальні програми, нові підручники, реалізувати новіпедагогічні технології, свою педагогічну майстерність,використовуючи при цьому різні варіанти методик залежно відумов роботи, рівня підготовки учнів, їх розвитку, психічного тафізичного стану, бажання і вміння вчитися, виховання

225555

особистості, спроможної до толерантного сприйняття світу. Самеінтеграція змісту початковї освіти створює передумови дляширокого застосування нових методів та технологій викладаннянавчальнихпредметів.

Одним ізваріантів такихосвітньо-виховнихтехнологій, вякихпоєднуєтьсяспільнатворчістьпедагогічноїнауки іпрактики єавторська«Інтегрованаособистісно-орієнтованатехнологія вдошкільному навчальному закладі та середній загальноосвітнійшколі І ступеня», доктора наук у галузі освіти, професора,завідуючої кафедри педагогіки початкового навчання інститутупедагогічної освіти МДУ ім. В.О. Сухомлинського ЯкименкоСвітлани Іванівни.

З 2003 року Миколаївська загальноосвітня школа І-ІІІступенів № 50 ім. Г.Л. Дівіної розпочала апробацію даноїтехнології, отримавши статус експериментального навчальногозакладу всеукраїнського рівня. Педагогічний експеримент ставивза мету впровадження нових ідей в практику початкової освіти,які б сприяли її випереджаючому характеру.

Умовою початку педагогічного експерименту виступиласоціально-педагогічна ініціатива школи, орієнтована на якіснізміни в системі загальної освіти.

Об'єкт дослідження - інтегрована особистісно-орієнтованатехнологія в загальноосвітній школі І ступеня.

Предмет дослідження - формування цілісного світогляду умолодших школярів.

225566

Мета дослідження: експериментальна перевірка інтегрованоїособистісно-орієнтованої технології, що забезпечує ефективністьформування цілісного світогляду у дітей молодшого шкільноговіку.

Концептуальна ідея дослідження полягає в авторськійінтегрованій особистісно-орієнтованій технології, яка забезпечуєпедагогічні умови для формування цілісного світогляду дітейстаршого дошкільного і молодшого шкільного віку.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що:- формування світогляду як цілісного особистісного утворенняможливо за умови врахування чотирьох складових компонентівсвітогляду - когнітивного, етичного, естетичного й духовного.Причому, ці складові за принципом багатозначних зв'язківутворюють, з одного боку певну єдність, а, з іншого, відноснуавтономію.- формування світоглядних структур особистості молодшогошколяра має свою специфіку й спирається на принцип провідноїдіяльності.

Мета експерименту:·Вивчення умов та чинників, які забезпечують формування

основ світогляду та життєвої компетентності молодшого школяраяк інтегрованого результату навчально-виховного процесу.

·Експериментальна перевірка продуктивності інтегрованоїособистісно-орієнтованої системи навчання та вихованнямолодших школярів з метою формування світогляду.

Завдання експерименту:·Впровадження педагогічної технології інтегрованого

навчання та виховання молодших школярів.·Розробка змісту навчально-методичного забезпечення

інтегрованої технології: перспективне планування; навчально-тематичне планування; навчально-методичне забезпечення:навчальні посібники, хрестоматії, довідники, методичнірекомендації для вчителів.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалась поетапнопротягом 2003-2008 років. На першому етапі (2003-2004рр.)визначалися й корегувалися об'єкт і предмет дослідження,формулювалася гіпотеза, уточнювалися завдання, методи

225577

дослідження, аналізувалися нормативно-правові документи проосвіту, розроблялася програма й методика експериментальноїроботи з апробації авторської інтегрованої особистісно-орієнтованої технології.

На другому етапі (2004-2006рр.) аналізувалися результатиконстатувального етапу експерименту, визначалися методикиформувального експерименту, обґрунтовувалася методиказабезпечення умов для побудови інтегрованого змісту навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі І ступеня; виявлялисяй експериментально перевірялися ефективність навчально-виховного процесу в початковій школі відповідно до моделіінтегрованої особистісно-орієнтованої технології розвитку,навчання і виховання особистості.

На третьому етапі (2006 – 2008рр.) тривав формувальнийексперимент, удосконалювалася технологія інтегрованогоособистісно орієнтованогонавчання та виховання, проводивсяпорівняльний аналіз її результатів на кожному етапі дослідження,узагальнювалися отримані результати, формулювалися висновки.

На основі отриманих даних розроблялися навчально-методичні комплекси, методичні рекомендації, здійснювалосявпровадження проміжних і кінцевих результатів дослідження впедагогічну практику загальноосвітніх шкіл.

Чинники освітньої системи дослідно-експериментальної діяльності школи:·конструювання ефективної мотиваційної сфери

саморозвитку особистості;·моделювання інтегрованого освітнього діяльнісного

середовища, що відповідає вимогам: проблемно-пошуковогохарактеру; інтерактивної організації; креативної спрямованості,актуалізації застосування набутих знань, умінь, навичок, розвиткунеобхідних психологічних якостей (ініціативність, здатність довмотивованого ризику, адекватна самооцінка, високапрацездатність тощо); емоційної насиченості, естетизму, прававибору та відповідальності за прийняте рішення; розробка тавпровадження нового змісту освіти, що відповідає потребамзастосування сучасних освітніх технологій, вимогам науковості,толерантності та активного соціального пошуку; узгодженняпсихолого-педагогічних впливів кооперативного таіндивідуалізованого підходів до пробудження і розкриттяприродного творчого потенціалу особистості; широке

225588

використання розвивально-проективних форм освітньоїдіяльності; створення єдиного інформаційного просторунавчання, виховання, розвитку та самореалізації творчоїособистості.Особливості змісту інтегрованої технології:

·Головною особливістю інтегрованої особистісно-орієнтованої технології є технологічне конструювання зміступочаткової освіти в напрямах гуманізації, діалектизації таінтеграції з метою формування цілісності знань молодшогошколяра про навколишній світ та людину.

·Для інтегрованої особистісно-орієнтованої технологіїхарактерна препидевтика знань з багатьох галузей наук -географії, включаючи краєзнавство, біології, фізики, астрономії,техніки, хімії, історії, екології. В цілому інтегрований змістнавчального матеріалу вирішує низку дуже важливих педагогічнихзавдань - реалізує раннє формування багатьохприродничонаукових понять, дає уявлення про картину світу вцілому і місце людини в ньому, забезпечує підготовку доподальшого вивчення природничих предметів і, більш того,пробуджує інтерес до їх вивчення.

Позиція учня:- орієнтація на особисте сприйняття навколишнього світу: «Я» -не сторонній спостерігач, а зацікавлений дослідник;- особиста відповідальність за результати своєї діяльності дляінших людей і для природи;- причетність: цього досягли люди, значить, це доступно і мені;- глобальне сприйняття: це потрібно всім, значить, і мені;- орієнтація на консенсус: визнання за іншими права мати своюточку зору.

Позиція вчителя: вчитель не є пасивним трансляторомнавчального змісту програми початкової освіти, а представляєтворчу особистість, яку відрізняють: ерудиція, любов до дитини,психологічна компетентність, розкутість, гуманістичне мислення.

Інтегрована особистісно-орієнтована технологія в середнійзагальноосвітній школі І ступеня була реалізована відповідно доавторської загальної моделі розвитку, навчання і виховання.

Авторська модель складається з п’яти міні-моделей:·загальносвітоглядної моделі;·моделі життєвої компетентності молодшого школяра;

225599

·моделі гармонійного розвитку та життєтворчості молодшогошколяра;

·моделі професійної компетентності педагога;·моделі педагогічної компетентності батьків.

Модель інтегрованої особистісно-орієнтованої технології розвитку,навчання і вихованняСвітоглядна модель

Модель життєвої компетентності

Модель професійної компе-тентності (вихователя)педагога

226600

Модель розвитку та життєтворчості (дошкільника)молодшого школяра

Модель педагогічноїкомпетентності батьків

Інтегрована особистісно-орієнтована технологія побудованана принципі інтеграції навчально-виховного процесу і передбачаєформування особистості дитини молодшого шкільного віку наоснові інтегрованих знань про людину і навколишній світ; даєможливість вчителю наповнювати зміст освіти молодшогошколяра новими знаннями, які формуються в п'яти сферахжиттєдіяльності людини. Дана інтегрована технологія включає всебе такі сфери життєдіяльності: «Людина і природа», «Людина ісуспільство», «Людина і культура», «Людина, наука і техніка»,«Людина і Всесвіт». Кожна сфера має свою мету, а разом вонискладають єдине ціле інтегроване освітнє середовище, яке формуєсвітогляд молодшого школяра, цілісну картину навколишньогосвіту. Сфери життєдіяльності становлять цілісну систему, котрадопомагає дитині засвоювати реальну дійсність в її цілісності при

226611

всій різноманітності форм.Формування готовності особистості молодшого школяра до

рішення проблем неможливо забезпечити засвоєнням тількизмісту навчальних предметів. У зв'язку з цим одним із завданьуправління якістю освіти молодшого школяра стало формуванняінтегрованого освітнього середовища, яке сприяє розширеннюкола значущих проблем, засвоєнню ключових компетентностей,що забезпечують соціалізацію особистості в сучасному світі.Формування ключових компетентностей як необхідний результатшкільної освіти визначає відмова від педагогічних технологій,обмежених лише інформуванням учнів у різних сферахжиттєдіяльності, актуалізує використання технологій, націленихна практичне освоєння алгоритмів діяльності, їхнє використанняу творчій практиці саморозвитку. Це однаково стосуєтьсятехнологій організації як навчальної, так і позаурочної діяльностіучнів, висуває певні вимоги до змісту програм спільної роботишколи та інших соціальних агентів.

Завдання формування ключових компетентностей у різнихсферах діяльності молодшого школяра вирішується завдякистворенню інтегрованого освітнього середовища навчально-виховного процесу. До досягнутих у педагогічній практицірезультатів використання соціокультурного оточення можнавіднести розвиток загального світогляду учнів, розширення поляіндивідуального вибору освітніх програм і програм соціальноїпрактики, освоєння різних форм комунікації.

Додаткова освіта – це умова для особистого зростання дитинив умовах забезпечення інтегрованого змісту освіти, яка формуєсистему знань, конструює повнішу картину світу і допомагаєреалізовувати власні здібності і схильності дитини, забезпечуєорганічне поєднання видів дозвілля з різними формами освітньоїдіяльності, формує ключові компетентності: у сфері пізнавальноїдіяльності, у сфері соціально-трудової діяльності, у сферігромадсько-суспільної діяльності, у сфері культурно-дозвіллєвоїдіяльності.

Перш за все, в безперервній освіті ми робимо акцент накомпетентності, що відносяться до діяльності людини:

- компетентності пізнавальної діяльності (постановка тавирішення пізнавальних завдань, прийняття нестандартнихрішень в проблемних ситуаціях);

- компетентності практичної діяльності (ігрові навички,

226622

вміння спостерігати і рефлексувати, навички дослідно-експериментальної, науково-дослідної діяльності, проектування,моделювання);

- компетентності володіння інформаційними технологіями(перетворення інформації, комп'ютерна грамотність).

На рівні початкової школи відбувається розширеннякомпетентностей через освоєння учнями нового освітньогопростору, оволодіння іншими способами діяльності. На цьомуетапі відбувається розширення та розвиток тих здібностей,навичок, які формувалися на попередніх етапах:· особисті компетентності – формування здорового способу

життя через реалізацію цільової програми «Здоров'я і освіта»,«Розмова про правильне харчування», фізкультхвилинки, урокифізичної культури, спортивні секції, уроки ритміки і т.д.;цінності буття життя через заняття в студіях прикладного,хорового, хореографічного, театрального мистецтва, КВН-лабораторії; громадянськість через прищеплення любові до своєїсім'ї, рідного міста, краю, держави, знайомство дітей з різнимидержавними ритуалами, традиціями, які закладені в устроїшколи;

· соціальні компетентності - розширюється коло спілкування зсуспільством (виступи дитячих творчих колективів на різнихмайданчиках міста), колективом, сім'єю, друзями, оволодінняписьмовою мовою, монологом, дотримання традицій, ритуалів,розширюється культурне спілкування;

· практичної діяльності - розвивається пізнавальна ідослідницька діяльність, формуються здібності постановки івирішення пізнавальних завдань, навички роботи зкомп'ютером через реалізацію різних освітніх програм іпроектів.

Центр додаткової освіти у школі будується на основі моделі,що припускає організацію учнів у другій половині дня у групи,різні за напрямами (пізнавальної, творчої, дозвіллєвої) діяльності,формами організації та віковим складом. У рамках діяльностіЦентру додаткової освіти склались п'ять освітніх напрямів -«циклів», логічно пов'язаних з основною освітньою та виховноюроботою школи.

Центр «Інтелект». Завдання: задоволення потреб учнів узасвоєнні програм, що не входять до навчального плану;

226633

забезпечення додаткових занять за предметами навчальногоплану для учнів із проблемами в навчанні; задоволення потреб упрограмах поглибленого вивчення окремих предметів, програмахдопрофесійної підготовки.

Центр «Гра». Завдання: забезпечити можливості розвиткутворчого потенціалу особистості, закріплення та застосування врізних ситуаціях предметних компетенцій, отриманих у рамкахбазової освіти, формування надпредметних умінь.

Центр «Спорт». Завдання: забезпечити рухову активністьучнів, збереження їхнього здоров'я, орієнтувати учнів надотримання норм і правил здорового способу життя.

Художньо-естетичний центр. Завдання: розвиток тавдосконалення творчих можливостей учнів, створення умов дляознайомлення учнів з елементами сценічної, художньо-прикладної діяльності, напрямами мистецтва та ремесел.

Центр «Соціум». Завдання: розвиток і вдосконаленнясоціальних компетентностей учнів, необхідних для успішноїадаптації в колективі.

Зміст програм додаткової освіти, доповнює, а не замінюєбазову освіту. Фактично за рахунок додаткової освітивирішується питання якості засвоєння учнями стандартупочаткової освіти.

Варіативна складова навчального плану включала додатковийкомплекс навчальних розвивальних програм, а саме: курс завибором «Основи психологічних знань»; курс за вибором«Скарби світової культури»; факультатив «Основи логіки»;факультатив «Російська мова»; курс за вибором «Економіка длямалюків»; додаткове освітнє середовище в позаурочний час длязадоволення освітніх потреб учнів експериментальних класів:гуртки: предметні, орієнтовані на професії, гуманітарно-естетичні, спортивні, танцювальний, образотворчого мистецтва«Дивосвіт», гри у шахи, декоративно-прикладної творчості,вокальний, програма «Корисні звички» (1-4 кл.), курси англійськоїмови, спортивні секції.

В навчально-виховному процесі створено розвивальнесередовище, необхідне для засвоєння учнями національноїкультури, морально-етичних норм, формування навичокінтелектуально-пізнавальної діяльності, що сприяло назавершальному етапі дослідження позитивній динаміці рівнівсформованості світорозуміння в учнів. Дитина пізнає довкілля,

226644

розуміє цілісність світу й усвідомлює себе в ньому. Інтегрованийзміст навчально-виховного процесу вирішив головні завданняособистісно-орієнтованого навчання:

- формування і розвиток творчої особистості;- встановлення зв’язку з навколишнім світом;- орієнтація на реальне життя.

Інтегрований зміст початкової освіти за даною технологієюсприяв засвоєнню знань з окремих галузевих наук – суспільних,технічних, природознавчих та інших. Це один з найефективнішихшляхів підготовки молодшого школяра до дорослого життя, якийзабезпечує попередній професійний вибір дитини, формує їїжиттєву компетентність. Це створило передумови для цілісногосприйняття базових понять, явищ; сформувало в учнях системнемислення, позитивно-емоційне ставлення до пізнаннясвітоглядних, людинознавчих, екологічних, комунікативних умінь,понять.

Обумовлення інтегрованого освітньо-виховного процесу вцілому відповідає закономірностям об’єктивного світу і становитьйого цілісний образ – загальну картину навколишнього світу. Так,молодші школярі мають «свій сформований образ світу», якийхарактеризується цілісністю його сприйняття.

Учні з першого року навчання набувають вмінняпрацювати в творчих групах. Вони полюбляють хвилинки творчоїдумки, знаходити матеріали до рубрики «Що? Де? Коли?», братиучасть в проектній діяльності, писати твори, сповнені розумінням,любов’ю до навколишнього світу та життя.

За період роботи школи врежимі експериментувідбулися зміни у формуванніособистості молодшогошколяра, які переконливосвідчать про переваги роботипедагогів за інноваційноютехнологією навчання дітеймолодшого шкільного віку.Провівши соціометричні тапсихолого-педагогічнідослідження можна констатувати наступне:· «Інтегрована особистісно-орієнтована технологія в

226655

дошкільному навчальному закладі та середнійзагальноосвітній школі І ступеня» за рівнем застосування, зафілософською основою, за основним чинником розвитку,концепцією засвоєння навчального матеріалу, за характеромзмісту навчально-виховного процесу, за типом управлінняпізнавальною діяльністю молодших школярів, заорганізаційними формами активізації навчальної діяльності,за підходом до дитини, за переважаючим методом навчання єінноваційною, перспективною, продуктивною технологією,яка забезпечує: формування світогляду та цілісної науковоїкартини світу молодшого школяра, його життєвоїкомпетентності, різностороннього та гармонійного розвиткуйого особистості, формування досвіду соціальної поведінки вколективі, розвитку психічних процесів;

· молодший школяр володіє сукупністю уявлень і знань про світу цілому, визначає місце людини в ньому, має сформованунаукову картину світу, що дозволяє йому пояснювати,передбачати та вносити зміни в навколишню дійсність;

· в навчально-виховному процесі вирішуються успішно такізавдання щодо розумового розвитку дітей: формуваннясистеми знань про природу й суспільство; розвиток розумовоїдіяльності, пізнавальних інтересів, здібностей до самостійногопізнання, формування культури розумової праці; здатністьдитини оперувати в процесі вирішення різних завданьсистемою знань, в основі яких лежать провідні ідеї й поняттяпро ту або іншу сферу діяльності;

· у процесі засвоєння дітьми інтегрованих знань сформованірозумові дії широкого діапазону, що застосовуються привирішенні багатьох інших завдань: формування мотиваційнихнастанов, позитивного ставлення до засвоєння знань,орієнтування в майбутньому пізнавальному акті, формуванняпопереднього уявлення про нього, виконання відповідних дійіз використанням схем і моделей, виконання дії в форміголосного мовлення, виконання дії в формі внутрішньоїрозгорнутої мови, про себе, виконання дії в формі внутрішньоїзгорнутої мови, уявно;

· створене єдине інтегроване середовище для формуваннянавчально-пізнавальної компетентності молодшого школярамоделює систему життєтворчих характеристик випускника

226666

школи І ступеня, а саме: сформованість вміння самостійновчитися, мотивації дітей до вивчення науково-популярноїлітератури, розвиток читацької, інформаційноїкомпетентності (вміння знайти, обробити та надатиінформацію);

· позитивний результат розвитку пізнавальної активностідосягнуто завдяки впровадженню методів інноваційноїдіяльності педагогів: проблемне навчання, пошуково-дослідницькі; проектні методи;

· формування життєвої компетентності учнів та педагогів,створення в педагогічному колективі сприятливогопсихологічного клімату, що сприяє активній творчійпедагогічної діяльності, підвищенню професійноїкомпетентності педагога;

· забезпечено педагогічні умови для залучення сім’ї довиховання здорової, компетентної особистості – носіянаціональних цінностей, загальнолюдських, наукових,філософських надбань, яка живе в гармонії з навколишнімсвітом, сама з собою, вміє самовизначитися та підвищенняпедагогічної компетентноті батьків учнів, яка позитивновплинула на формування світогляду дитини та на йогожиттєву компетентність.

Модель інтегрованої освіти наблизили вчителів до вирішенняпроблеми − вільно і гнучко оперувати науковою інформацією,бачити зв’язки в складній структурі доказів, уміти повести засобою учнів в цікавий світ пізнання.

Для вирішення цієї проблеми необхідні знання з фізики всфері «Людина, наука і техніка», з ботаніки біології в сфері

226677

«Людина і природа», з мистецтвознавства в сфері «Людина ікультура», з суспільствознавства в сфері «Людина і суспільство», застрономії в сфері «Людина і Всесвіт». Вчителі постійноопановую ці науки за допомогою різноманітних джерел

інформації. Отже, підвищують свою інформаційну культури інавчають цьому своїх учнів.

Таким чином, проведений узагальнюючо-підсумковийпсихолого-педагогічний моніторинг впровадження «Інтегрованоїособистісно-орієнтованої технології в дошкільному навчальномузакладі та середній загальноосвітній школі І ступеня» даєпереконливі педагогічні докази ефективності запропонованоїінноваційної технології автора Якименко С.І. та заслуговує навпровадження в загальноосвітній школі І ступеня.

На питання: «Що вважаєте головниму діяльності педагога?»вчитель-експериментатор Людила Володимирівна Бахшиєвавідповіла: «Учитель-творець зможе запалити іскорку творчості,бажання відкривати світ у своїх вихованців. І, заглиблюючисьдумками в найпотаємніші куточки душі, ніби шукаючи самогосебе, шукаючи істини у цьому житті, справжній учительусвідомлює, що кожній справі слід віддаватися сповна, а життяпрожити в гармонії з собою».

Моїзнання

Суспільствознавство Фізика

Мистецтвознавство

Біологія

Астрономія

226688

Стратегія розвитку безпеки життєдіяльності особистостічерез етновалеологізацію освіти

Автор: Л. Бондарева – директор ЗОШ І-ІІІ ступенів №42м. Миколаєва, заслужений працівник освіти, О. Козловська –заступник директора з навчально-виховної роботи ЗОШ І-ІІІступенів №42 м. Миколаєва.Науковий керівник: Г. Півень – заступник директораМиколаївського обласного інституту післядипломної педагогічноїосвіти з науково-методичної роботи.Мета: Виховання свідомого ставлення до свого здоров’я таздоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності,формування гігієнічних навичок і засад здорового способу життя,зміцнення фізичного та психічного здоров’я дитини.Оздоровлення учнів, підвищення на основі творчої пізнавальноїактивності школярів їх успішності у навчанні.База експерименту: ЗОШ І-ІІІ ступенів №42Миколаївської міської ради

«…про здоров’я люди молять богів. Але вони не розуміють, що йогозбереження залежить від них самих»

Гіппократ

Коли ми говоримо

„Планета – 42”, у нашому уявленнівиникає не стільки реальназагальноосвітня школа м. Миколаєва підномером 42, скільки приклад творчоїспівдружності адміністрації, педагогів,учнів і батьків.

226699

Директор школи, Заслужений працівник освіти України,Відмінник освіти України, старший вчитель, спеціаліст вищоїкатегорії Бондарева Людмила Леонтіївна прийняла школу 4липня 1984 року.25 років директорської праці дали результат, який маємо насьогодні – це стабільність, яка зараз панує у колективі.Допомагає у цьому її любов до своєї справи, довіра до людей,уміння працювати з ними, високий рівень комунікативності,тверда позиція щодо досягнення поставленої мети, здатністьбрати на себе відповідальність і йти на певний ризик, умінняделегувати повноваження, здатність генерувати ідеї, вміннязастосовувати різні стилі керівництва.

Школа №42 завждипрацює в пошуковому режиміі є цілісним, живим, монолітниморганізмом.Реалізувати новаторські ідеї тастворювати атмосферустабільності у всіх ланкахнавчально-виховного процесудопомагає творчий колектив ускладі:

·· ССппееццііааллііссттіівв ввиищщооїїккааттееггооррііїї -- 2266

·· ІІ ккааттееггооррііїї -- 2211·· ІІІІ ккааттееггооррііїї -- 33·· ССттаарршшиихх ввччииттеелліівв -- 1188·· УУччииттеелліівв –– ммееттооддииссттіівв -- 88·· ВВііддммііннннииккіівв ооссввііттии УУккррааїїннии -- 1166·· ЗЗаассллуужжеенниихх ппррааццііввнниикк ооссввііттии

УУккррааїїннии -- 11· ННааггоорроодджжеенниихх ооррддеенноомм ссллааввии ІІІІ

ссттууппееннюю - 1· ССооррооссііввссььккиихх ссттииппееннддііааттіівв -- 11

Легко дати школі новомодну назву.Складніше наповнити навчальний закладдухом творчості, зробити школу –

227700

закладом здоров’я і розвитку.Педколектив школи з 2002 року працює над створенням

програми «Школа здоров’я та розвитку». Керівник дослідно–експериментальної роботи - заступник директора МОІППО знауково–методичної роботи Півень Г.Г. Безпосередню участь урозробці та впровадженні дослідницько-експериментальноїпрограми брала заступник директора з навчально-виховної роботиЗОШ №42 Козловська О.В.Досвід роботи школи був представлений на Десятій ювілейнійміжнародній виставці «Сучасна освіта в Україні» у 2007 році.Наш навчальний заклад отримав Почесні дипломи в номінації«Національна мережа шкіл сприяння здоров’ю - стратегічнийнапрямок роботи освітнього середовища».Адміністрація школи брала участь в Інтернет - конференції затемою «Управлінське забезпечення експериментальної роботи ушколі» (2008 рік).На рівні міста неодноразово досвід роботи щодо впровадженняздоров’язберігаючих технологій висвітлювався на семінарах-практикумах, конференціях.

Певний досвід валеологічногонавчання накопиченоколективом нашої школи урамках експерименту за темою«Стратегія розвитку безпекижиттєдіяльності особистостічерез етновалеологізаціюосвіти» Експериментальнаробота в школі базується на головному принципі “Навчаючи інавчаючись - не забирай здоров’я!”

В 2002 році методичною радою закладу розроблена поетапнапрограма Школи здоров’я та розвитку, стратегічною метою якої єзбереження здоров’я особистості, розвиток та виховання їїшляхом освітянської діяльності. Завдання експерименту:

1. Розробка моделі діяльності школи, яка сприяє зміцненнюі збереженню здоров’я школярів та працівників школи, їхбезпечній життєдіяльності з урахуванням регіональнихумов існування.

227711

2. Збір, обробка та аналіз показників медичного огляду,тестування та анкетування учнів, задіяних векспериментальному процесі.3. Широке застосування різноманітних оздоровчихтехнологій та не медикаментозних засобів поліпшенняздоров'я.4. Розробка та експериментальна перевірка програмидіяльності закладу „Школа здоров'я і розвитку”.

Предмет дослідження: запровадженнябезперервної валеологічної освіти, яказдійснює свій вплив на всі напрямкивиховання та навчання школярів як науроках, так і в позаурочній діяльності.

Гіпотеза – ефективність реалізаціїоздоровчої функції школи передбачаєпосилення ролі людинознавчих предметів,які формують у дітей необхідне колознань щодо можливостей людського організму, людської психіки,розвивають уміння і навички здорового способу життя таадаптації до екстремальних умов існування.

Новизна дослідження: ефективність використанняоздоровчого потенціалу народнихзвичаїв і обрядів, що базуються накультурному досвіді рідного народуу навчально-виховному процесі.На фоні загальновизнаногостійкого погіршення здоров’яучнів в Україні, спрямувалипедагогічний колектив на пошукшляхів побудови сучасної моделішколи, яка б могла набути своє

обличчя, враховуючи особливості, притаманні шкільному табатьківському колективам, вирішувати головне питання –забезпечення умов для розвитку школярів на отримання нимиякісної освіти, збереження і зміцнення здоров’я. Роботу школиспрямовано на вивчення та діагностику стану фізичного,психологічного та соціального здоров’я дітей із наступноюкорекцією на всіх етапах навчання; здійснення комплексного

227722

підходу до організму людини як єдиного цілого, створення умовзбереження фізичного та психічного здоров’я дітей. Виходячи з вищезазначеного перед школою постають такіконцептуальні завдання:² Формування соціально-культурного та оздоровчого

простору учнів засобами навчальних дисциплін, позаурочноюпредметною та оздоровчою роботою.² Психолого-педагогічне діагностування і проектування

рівнів фізичного, психічного, інтелектуального розвитку учнів.² Формування особистісної самореалізації, стимулювання

творчої активності, повноцінний розвиток індивідуальних рисхарактеру, зорієнтованих на зміцнення здоров'я, підвищеннярівня духовності, національної свідомості, гідності, культурнезростання та успішність у навчанні.² Формування методологічної і психологічної культури

вчителя.² Дослідження та корекція рівня валеологічної освіти

вчителів, їхнього творчого потенціалу, здатності в сучаснихсоціально-економічних умовах розв’язувати завдання Школиздоров'я та розвитку.² Усвідомлення всіма місії закладу „Школи здоров'я та

розвитку” – підготовка висококультурної, інтелектуальнорозвиненої здорової людини.² За роки експерименту розроблена сучасна модель Школи

здоров’я та розвитку (Додаток 1)Основними напрямами педагогічної діяльності у формуванні здоровогоспособу життя учнів визнано:

· формування цілісного ставлення до здоров’я всіхучасників педагогічного процесу;

· упровадження етнотрадицій, що пропагують і сприяютьздоровому способу життя;

· формування валеологічноїкультури педагогів, учнів таїхніх батьків;

· відстеження параметрівучасників педагогічногопроцесу (разом ізпсихологом,медпрацівником);

227733

напрями

фізіолого-валеологічний

психологічнийпедагогічний

організаційний

· профілактика й корекція соціально шкідливих звичок;· соціально-педагогічна підтримка дітей-інвалідів і дітей

групи ризику.

Схема управлінських дій щодо створення оздоровчої системи ЗОШ I-III ступенів №42

Директор- створює інформаційний банкнормативно-правової бази з даноїпроблеми;- вивчає ступінь готовностікожного учителя до організаціїроботи у здоров’язберігаючомурежимі;- готує педагогічний колектив доцього

- здійснює загальнекерування моніторингом зпроблеми;- розподіляє обов’язки міжчленами колективу щодоорганізації роботи зпроблеми;- забезпечує загальнекерівництво і координаціюдіяльності всіх ланок

Учителі Класні керівники Психологічна служба- забезпечуютьівалеологічний

- планують виховнуроботу з

- здійснює тренінго-корекційну роботу;

Заступники директора- вивчають рівеньтеоретичних знань зпроблеми, методичнупідготовку вчителів;- планують роботу,організовуютьсемінари, тренінги,«круглі столи»

- залучають до роботиспеціалістів;- відстежуютьрезультатимоніторингу таефективність системизаходів;- контролюють процескорекції

Медичнаслужба

- забезпечуємедичніобстеження;

- проводитьпрофілактику;- організуєлікування

227744

підхід до уроку;- забезпечуютьздоров’язберігаючийрежим;- впроваджуютьінтерактивні форми;- здійснюютьпозакласну роботу зпредмету

профілактикишкідливих звичокта пропагандиздорового способужиття;- організовуютьроботу учнівськогосамоврядування;- планують іздійснюютьбатьківськийвсеобуч

- підтримує зв'язок ізгромадянськимиорганізаціями таспеціалістами;- здійснюєдіагностичну такорекційну роботу;- надає рекомендації;учителям, батькам;- підтримуєпсихологічний клімату колективі

У школі створена валеологічна служба, у задачі якої входитьпідготовка рекомендацій з регулювання й корекції проблемохорони здоров’я дітей і проведення моніторингу здоров’я учнів іпедагогів. Аналіз так званих «шкільних факторів ризику», щовпливають на виникнення фізичних та емоційнихперевантажень, які призводять до погіршення стану фізичногота психічного здоров’я учнів, є предметом вивченнямоніторингових досліджень.

СТРУКТУРНО - ЛОГІЧНА СХЕМА МОНІТОРИНГУ ЗДОРОВ’ЯІ ЕТАП:

ПОПЕРЕДНЄДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідна група

школярів

Контрольна група

школярів

Складові моніторингу здоров’я

Напрямки дослідження:

Ø соматичний;

Ø функціональний (серцево – судинна, дихальна, нервова

системи);

Валеологічна служба школи

227755

ІІ ЕТАП:БАЗОВЕ

ДОСЛІДЖЕННЯ

ІІІ ЕТАП: ПІДСУМКОВИЙ

За роки експерименту напрацьовано матеріали, які допомагаютьвчителям впроваджувати здоров’язберігаючі технології у

навчально-виховний процес:

Аналіз результатів даного дослідження дозволяє зробити рядвисновків щодо уявлення про здоровий спосіб життя в юнацькомувіці. Можемо констатувати, що у порівнянні з початкомексперименту змінилися ставлення та думка учнів про здоровийспосіб життя.

Дослідна група

школярів

Контрольна група

школярів

Висновки, пропозиції щодополіпшення здоров’я

227766

Увага до питань здоров’я в останні роки помітно зросла.Адміністрація нашої школи та весь педагогічний колективусвідомлюють, що саме вчитель може зробити для здоров’яшколярів набагато більше, ніж лікар. Ніяке навчання неможливе,якщо немає здоров’я. Вироблена організаційна структурауправлінської системи оздоровчої діяльності школи за рокиексперименту дає позитивні результати зі збереження тазміцнення здоров’я учасників освітнього процесу. Хочетьсявірити, що установку на збереження та зміцнення здоров’я,отриману у школі, наші випускники пронесуть через усе своєжиття.

На основі всього сказаного можна зробити такі висновки:1. Створена модель «Школи здоров’я та розвитку»

функціонує ефективно, дозволяє системно управляти таконтролювати оздоровчу діяльність школи, сприяє зміцненню ізбереженню здоров’я школярів та працівників школи, їхбезпечній життєдіяльності.

227777

2. Здоров’язберігаючі технології є прогресивнимінструментом удосконалення навчально-виховного процесу, щосприяє підвищенню ефективності трудової діяльності дітей.

3. У результаті проведеного експерименту колектив спромігсясформувати в більшості учасників освітнього процесу цінніснеставлення до здоров’я, культури здоров’я , здорового способужиття.

4. Оздоровлення дітей, яке базується на ефективномувикористанні оздоровчого потенціалу народних звичаїв іобрядів, родинного виховання, терапевтично - оздоровчогоефекту української пісні, рідної мови, традиційнихнаціональних оздоровчих систем - хороше підгрунття дляреалізації ідей здоров’ятворчої педагогіки.

5. Результати дослідження дозволяють зазначити, щовисунута гіпотеза підтверджена, поставлені задачі в ціломувирішені.

Вважаємо, що якщо системно управляти оздоровчоюроботою, починаючи з дошкільних навчальних закладів, навчатидітей цінувати, берегти та зміцнювати своє здоров’я, особистимприкладом демонструвати здоровий спосіб життя, то тільки вцьому випадку можна сподіватись, що майбутні покоління будутьбільш здорові й розвинені не тільки особистісно, інтелектуально, ай фізично.Ми намагались коротко висвітлити наше сьогодення, але мирозуміємо, що валеологічна освіта учнів, вчителів, батьків –складний і багатогранний процес. І тому, не варто чекати віддачісьогодні чи навіть завтра: швидкого ефекту не буде, тому щопроцес здоров’язбереження не можна втиснути в якісь часовірамки. Ми повні натхнення і бажання реалізовувати наш принцип«Навчаючи і навчаючись – не забирай здоров’я».

227788

Рекомендована література

1. Рекомендована література2. Закон України «Про освіту».3. Закон України «Про загальну середню освіту».4. Закон України «Про початкову освіту».5. Закон України «Про інноваційну діяльність».6. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта

України. — 2002, 23 квітня — С. 4—6.7. Послання Президента України до Верховної Ради

України 2003 року «Європейський вибір. Кон-цептуальні засади стратегії економічного та соціаль-ного розвитку України на 2002—2011 роки» // Урядо-вий кур'єр. — 2002, 4 червня. — С. 6-12.

8. Положення про порядок здійснення інноваційноїосвітньої діяльності.

9. Положення про експериментальний загальноосвітнійнавчальний заклад.

10. Бех І., Кононко О. Наукові засади проведенняексперименту // Рідна школа. — 2001. — № 10. —С36-40.

11.Борівський В. Проблеми психолого-педагогічноїпідготовки вчителя до роботи в сучасній школі // Рід-на школа. - 2002. — № 3. — С 22-26.

12.Буркова Л. Ключ до управління: класифікаціяпедагогічних інновацій як елемент механізмукерування інноваційним процесом в освіті //Директор школи, ліцею, гімназії. — 2000. — № 1. —С. 31-37.

13.Буркова Л. Спроба конструювання банку знаньпедагогічної експертизи // Рідна школа. — 2002. —№6.-С.8-11.

14.Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальноїсередньої освіти: особливості управління //Освіта іуправління. — 2003. — Т. 6. — № 3. — С 97-104.

15.Даниленко Л. Інноваційна діяльність узагальноосвітніх навчальних закладах // Директоршколи. — 2000. - № 20. - С 5.

227799

16.Даниленко Л. Інноваційна педагогіка до практикичерез теорію (з нотаток науковця) // Директоршколи, ліцею, гімназії. — 2000. — № 1. — С 38—40.

17.Даниленко Л. І. Модернізація змісту, форм і методівуправлінської діяльності директора загальноосвітньоїшколи. — К., 1998.

18.Даниленко Л. Управління процесом здійсненняінноваційної діяльності в системі загальної середньоїосвіти // Післядипломна освіта в Україні. — 2003. —№ 3. - С 70-74.

19.Даниленко Л. І., Буркова Л. В. Відбір та оцінюванняосвітніх інновацій // Директор школи. —1998. - № 34.- С 6.

20. Дарманський М. М. Соціально-педагогічні основиуправління освітою в регіоні. — Хмельницький, 1997.

21.Дем'янюк Т. Дослідно-експериментальна робота усільській школі. У пошуках власного шляху//Директор школи, ліцею, гімназії. — 2002. — № 4.—С 97-99.

22. Євдошенко Г. Педагогічні інновації: ідеї, реалії,перспективи // Директор школи. — 1999. —№ 45. - С8-9.

23. Єльникова Г. В. Наукові основи розвитку управ-ління загальною середньою освітою в регіоні. — Хар-ків, 1999.

24. Жернакова М. Управление нововведениями//Школа. - 1998. - № 2. - С. 57-64.

25. Кларін М. Інновації в навчанні // Завуч. —2000. -№ 23-24. - С 8.

26. Клокар Н. І. Психолого-педагогічна підготовкавчителя до інноваційної діяльності: Дис.канд.пед.наук: 13.00.04. - К., 1997. - 227 с.

27. Ковальчук О. Інноваційна робота як проблемапрофесійного удосконалення вчителя // Директоршколи, ліцею, гімназії. — 2002. — № 1—2. —С 51-52.

28. Козлова О. Г. Методика інноваційного пошукувчителя: Навч.- методичний пос. — Суми: ВВП«Мрія-1»,ЛТД, 1998.-96 с.

228800

29. Козлова О. Г. Підготовка вчителя до інноваційноїдіяльності в системі післядипломної освіти: Дис. канд.пед. наук: 13.00.01. — К., 1999. — 235 с.

30. Козлова О. Г. Сутнісні складові інноваційноїдіяльності вчителя. — Суми: ВВП «Мрія 1», ЛТД, 1999.- 92 с

31.Краснощок І. Науково-дослідна діяльність як факторформування соціальної самореалізації майбутньоговчителя // Рідна школа. — 2002. — № 6. — С. 15-18.

32. Кузь В. На шляху інноваційного розвитку //Ріднашкола. - 2002. - № 10. - С 40-42.

33. Макагон К. Діагностика готовності педагогів допошукової діяльності // Рідна школа. — 2002. —№1.-С. 27-29.

34. Макагон К. Умови формування готовності педагогадо пошукової діяльності // Початкова школа. - 2002. -№ 7. - С 55-57.

35. Макагон Е. В. Формирование готовности педагогак поисковой деятельности в условиях после-дипломного образования: Дис.канд.. пед. наук. —К.,1998.

36. Малихіна В. М. Управлінська підтримка інно-ваційної діяльності вчителя // Післядипломна освіта вУкраїні. — 2002. — № 2. — С 69-71.

37. Моисеев А. М., Моисеева О. М. Заместитель ди-ректора школы по научной работе. — М.: Новая шко-ла, 1996. - С 53-54.

38. НабокаЛ., Скрипник М. Методи забезпеченняпідготовки педагога-дослідника // Післядипломнаосвіта в Україні. — 2004. — № 3. — С. 61-66.

39. Набока Л., Скрипник М. Як підготувати педагога-дослідника? //Директор школи, гімназії, ліцею. —2002.-№ 4.-С. 91-96.

40. НауменкоР., КовбасенкоЛ. Інноваційні процеси вдіяльності сучасного позашкільного навчальногозакладу// Рідна школа. — 2001. — № 7. — С 14-15.

41.Недодатко Н. Дидактична система навчально-дослідницьких завдань як основний засіб формуваннянавчально-дослідницьких умінь // Рідна школа. —2002. - № 2. - С 42-43.

228811

42. Недодатко Н. Діагностика сформованості на-вчально-дослідницьких умінь школярів // Рідна шко-ла. - 2002.-№ 8-9. - С 15.

43. Недодатко Н. Роль учителя в управлінні навчально-дослідницькою діяльністю школярів // Рідна школа. -2002. - № 5. - С 30-33.

44. Недодатко Н. Технологія формування навчально-дослідницьких умінь школярів // Рідна школа. —2002.-№ 6. - С 21-23.

45. Овчаренко Л. Г., Хіхловський Л. Б. Системапедагогічних інновацій // Рідна школа. — 2002. —№11.- С 46-47.

46. Олійник В. Система педагогічної освіти та пе-дагогічні інновації//Директор школи, ліцею, гімназії.- 2001. - № 4. - С 61-69.

47. Онищук Л. Інноватика — істотна складова гу-маністичної парадигми учіння // Шлях освіти. —2002. -№ 2. -С.13-16.

48. Остапчук О. Шляхи підвищення інноваційногопотенціалу методичної роботи // Шлях освіти. —2002.-№2. -С. 9-15.

49. Островерхова Н. Технологія — органічна складовауроку // Директор школи, ліцею, гімназії. —2001.-№5-6. -С. 90-94.

50. Паламарчук В. Педагогічні інновації і передовийпедагогічний досвід // Післядипломна освіта вУкраїні. - 2003. - № 3. -30. С 74-6.

51.Педагогічні інновації в сучасній школі / За ред.І. Г.Єрмакова. - К.: Освіта, 1994. - 88 с.

52. Підласий І., Підласий А. Педагогічні інновації //Рідна школа. - 1998. - № 12. - С 3-17.

53. Подмазін С. І. Інформаційно-аналітичне забез-печення управління освітніми системами // Освіта іуправління. — 1997. — № 1.

54. Подставкіна А. Педагогічні інновації та їх об-говорення на шпальтах часопису «Рідна школа»//Рідна школа. — 2002. — № 1. — С 13-14.

55. ПорохЛ. Шляхи інноваційних перетворень у закла-дах освіти// Рідна школа. — 2001. № 7. — С. 10-13.

228822

56. Протасова Н. Особистісна орієнтація в освітіпедагогів // Рідна школа. — 1999. — № 1. — 144 с.

57. Пуцов В. І. Системний підхід до організаціїнауково-методичної роботи // Післядипломна освітав Україні. - 2002. - № 2. - С 13-15.

58. Рабченюк Т. С . Управління процесом упрова-дження досягнень педагогічної науки та передовогопедагогічного досвіду в шкільну практику // Освіта іуправління. - 1998. - № 2. - С 27-32.

59. Романенко М. Координація інноваційної діяльностів системі післядипломної педагогічної освіти //Післядипломна освіта в Україні. — 20бЗ. — № 3. — С13-14.

60. Рябова В. Інноваційний аналіз дидактичних версіймодульного навчання // Рідна школа. —2000. -№1.- С65-67.

61.Семиченко В. Системно-структурне моделюванняскладних об'єктів у психолого-педагогічнихдослідженнях // Післядипломна освіта в Україні. —2003. - № 3. - С 26-30.

62. Семенюк Т. Творчий пошук педагога-дослідника //Рідна школа. — 1997. — № 2. — С 14-18.

63. Сидоренко О. Зміст та організація науково-ме-тодичної роботи в школах нового типу // Освіта іуправління. — 1998. — № 4. — С 21-30.

64. Соболєва С. П. Оцінка ефективності педагогічнихнововведень за допомогою алгоритму тестування //Освіта і управління. — 1997. — № 4. —С 73-77.

65. Сорочан Т. М. Підготовка керівників загально-освітніх навчальних закладів в системі післядипломноїпедагогічної освіти до роботи в умовах реформуваннягалузі // Післядипломна освіта в Україні. —2002. - №2. - С 50-56.

66. Соф'янц Е., Чернігова Л. Формування готовностікадрів до інноваційної діяльності в системі післядип-ломної педагогічної освіти // Післядипломна освіта вУкраїні. - 2003. - № 3. - С 14-17.

67. Стрельніков В. Інновації в обладнанні й унаочненнісучасної школи // Шлях освіти. — 2002. —№ 1.-С. 32-35.

228833

68. Тараненко І. Методи порівняльно-педагогічнихдосліджень // Шлях освіти. — 2001. — № 2. —С 17-21.

69. Федорова Н. Ф. Діяльність школи-лабораторії усучасній педагогічній практиці // Директор школи. -1999. - № 9. - С 10.

70. Федорова Н. Експериментальна школа — полігондля інновацій // Директор школи, ліцею, гімназії. -2001. - № 5-6. - С 50-56.

71.Хомерики О. Г., Поташник М. М., Лоренсов А. В.Развитие школы как инновационный процесс:Методическое пособие для руководителейобразовательных учреждений / Под ред. М. М.Поташника. — М.: Новая школа, 1994. — 64 с.