Embed Size (px)
DESCRIPTION
Практичні рекомендації
Citation preview
2
Кримінальна юстиція в Україні успадкувала від радянських ча-сів використання карального підходу, а з ним і репресивних методів боротьби зі злочинністю. Як наслідок, за останні 12 ро-ків за кримінальні злочини було засуджено майже 2,3 млн осіб, з яких 800 000 були позбавлені волі. Така кількість засуджених призвела до того, що після приєднання до міжнародних доку-ментів про зобов’язання дотримуватися прав людини Україна увійшла до низки країн з найвищим відсотком застосування карних санкцій.
Аналіз дитячої злочинності свідчить, що з 2006 до 2009 р. рі-вень підліткової злочинності знижувався: із 15 234 до 11 024 заре-єстрованих злочинів або на 27 %. Надалі — з 2010 р. й донині — кількість вчинених дітьми злочинів зростає.
У структурі підліткової злочинності збільшився відсоток вима-гань (+29,9 %), незаконних заволодінь транспортним засобом (+16,6 %) та крадіжок (+3,8 %). На 2,5 % збільшилася кількість дітей, які брали участь у вчиненні злочинів разом із доросли-ми. Зросла на 9,6 % і досить високою залишається групова зло-чинність серед дітей, у тому числі серед тих, які раніше вчиняли злочини 54,3 %.
Відбувається помолодшання підліткової злочинності, зростає кримінальний професіоналізм неповнолітніх злочинців. Зло-чинна діяльність стає для деяких груп неповнолітніх основним способом проведення дозвілля.
Зважаючи на складну ситуацію з підлітковою злочинністю, для України нагальною є потреба в розробці та впровадженні в кримінальній юстиції щодо неповнолітніх інноваційних ме-тодів, зокрема програм відновного правосуддя. Наприкінці травня минулого року Президент затвердив Концепцію розви-тку кримінальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні. Указом № 597/2011 Президент визначив, що держава розвиватиме нові підходи до кримінальної відповідальності неповнолітніх, а саме в застосуванні відновних практик. Ця методика дозволяє запро-вадити дієву співпрацю державних та недержавних організацій у кримінальних справах, зокрема за участю дітей. Вона сприя-тиме побудові безпечної громади, запобіганню правопорушень серед дітей та молоді.
Програми відновногоправосуддя
3
Програми відновного правосуддя
У середині 70-х рр. ХХ ст. на світову правову думку значний вплив справила стаття норвезького кримінолога Нільса Крісті «Конфлікти як власність». У цій статті, аналізуючи західну мо-дель правосуддя, відомий кримінолог доходить висновку, що держава «вкрала» у людей можливість самим вирішувати свої конфлікти. Головними фігурами судочинства стали не жертва і правопорушник, не можливість самим вирішувати свої спір-ні ситуації. Конфлікти стали власністю юристів. Це підкреслює також організаційна структура судів, спрямована виключно на змагальність сторін, а не на співпрацю. Звичайно, змагальність кримінального процесу є надзвичайно важливим принципом судочинства для встановлення обвинувачення, особливо щодо вбивств, тероризму та організованої злочинності. Однак дуже часто у справах про злочини проти здоров’я, честі й гідності особи чи проти власності змагальність виключає можливість подальшої нормалізації відносин між сторонами. І в цій ситуа-ції програє жертва. Вона не тільки страждає, зазнає матеріаль-них збитків або фізичного болю, а й втрачає можливість брати участь у справі щодо неї.
У центрі уваги — держава, а не жертва. Злочином визнаєть-ся суспільно небезпечне діяння, яке зазіхає на правопорядок у державі, а не на спричинення шкоди конкретним людям і від-носинам. Це держава бере на себе повноваження розслідувати злочин і карати правопорушника, це вона одержує можливість спілкуватися з ним. Але ні правопорушник, ні держава не за-цікавлені в проведенні даної розмови. Нарешті, це на користь держави відпрацьовує злочинець у разі призначення покаран-ня: чи то виправні роботи, чи то тюремне ув’язнення. Як писав американський кримінолог Говард Зер, «процес відправлення правосуддя не ставить своїм завданням примирення жертви і злочинця, оскільки їхні відносини не розглядаються як істот-на проблема».
Саме Говарда Зера вважають батьком відновних підходів у кри-мінальному судочинстві та головним ідеологом відновного пра-восуддя (ВП). Він розглядає злочин як спричинення шкоди, ко-тру треба відшкодувати. Заподіяння шкоди можна розглядати в чотирьох аспектах: її спричинено жертві, міжособистісним стосункам, злочинцю та громаді. Відновний підхід убачає жерт-ву не в державі, а саме в потерпілих людях. Злочином є насилля над особою і міжособистісними відносинами.
Ставлення до особи, яка вчинила протиправні дії, має в першу чергу ґрунтуватися на презумпції невинності та передбачати можливість відшкодування провинних дій особи стосовно по-терпілого. У цьому розумінні доцільно говорити про відновне правосуддя, яке, на відміну від традиційних підходів до вирішен-ня кримінальних конфліктів, спрямоване на відновлення спра-ведливості та відшкодування шкоди, спричиненої злочином.
4
Програми відновного правосуддя
Відновне правосуддя розглядає злочин як міжособистісний конфлікт — тобто як ситуацію, внаслідок якої страждають і по-терпілі, і самі неповнолітні правопорушники, і оточення обох сторін. У традиційному карному законодавстві злочин — це по-рушення закону, певних правових норм, а отже, злочин скоєно проти держави, а не конкретної людини, якій було спричинено шкоду.
На відміну від судової системи, де суд приймає остаточне рі-шення щодо визначення розміру завданих збитків, програми відновного правосуддя надають потерпілим особам можливість самим визначати, наскільки серйозно постраждали їхні інтере-си. Таким чином, у процесі розв’язання кримінальних конфлік-тів надається максимальна підтримка потерпілим та забезпечу-ється задоволення їхніх потреб.
У традиційній системі правосуддя практично від початку пору-шення кримінальної справи сторони конфлікту зазнають тав-рування. Найбільше від нього страждає правопорушник, який спершу є «підозрюваним», потім «підсудним» і, врешті-решт, стає «злочинцем», якому немає місця в суспільстві. Таке став-лення до людини, що вчинила проступок, не дає їй можливості виправити ситуацію. Правопорушники замість того, щоб взяти на себе відповідальність, почуваються жертвами обставин та змушені активно захищатися. Програми відновного правосуддя базуються на вірі в те, що люди можуть змінювати свою поведін-ку на краще, здатні усвідомлювати свої дії та мають право бути включеними в суспільство за умови безпосередньої участі у від-
Каральне, традиційне правосуддя
Відновне правосуддя
Злочин — це порушення за-кону
Злочин — це насилля над людь-ми і стосунками
Спричинена шкода визнача-ється абстрактно
Спричинена шкода визначаєть-ся конкретно
Злочин відрізняється від інших діянь та конфліктів у суспільстві
Злочин розглядається як один із видів конфлікту в суспільстві
Потерпіла сторона — це держава
Потерпілими визнаються кон-кретні люди та стосунки
У центрі уваги процесу — держава і злочинець
У центрі уваги процесу — потер-пілий, правопорушник та їхнє оточення
Увага зосереджена на мину-лому та фактах
Увага зосереджена на майбут-ньому та стосунках
* Говард Зер. «Зміна об’єктива: новий погляд на злочин та право-
суддя»
Відмінність підходів
карального (традицій-
ного) та відновного
правосуддя*
5
Програми відновного правосуддя
шкодуванні збитків, спричинених злочинами. Особливо акту-ально застосовувати програми відновного правосуддя для не-повнолітніх правопорушників, які часто вчиняють протиправні дії без умислу, необдумано, під впливом зовнішніх обставин та через відсутність належної підтримки з боку дорослих.
У традиційній карній системі домінує держава, відводячи сторо-нам кримінального конфлікту пасивну роль. Водночас, процес правосуддя повинен сприяти активному залученню до нього по-терпілих, правопорушників та їхнього оточення. Тільки за цієї умови стає можливим примирення сторін, відновлення спра-ведливості та відшкодування шкоди, спричиненої злочином.
*Дослідження «Відновне правосуддя в Україні: підсумки та перспективи» проведене в 2011 р. у межах проекту «Формування альтернатив ув’язненню через розвиток відновного правосуддя в Україні» за підтримки «Інституту відкритого суспільства» (OSI).
За результатами дослідження «Відновне правосуддя в Україні: підсумки та перспективи», протягом 2004 — травня 2011 рр. у восьми Центрах відновного правосуддя в громаді відбулося 364 медіації в кримінальних справах
Кількість переданих кримінальних справ
м. Біла Церква(Київська обл.)
м. Дрогобич(Львівська обл.)
м. Жмеринка(Вінницька обл.)
м. Івано-Франківськ
смт Красногвардійське(АР Крим)
м. Пирятин(Полтавська обл.)
м. Сімферополь
м. Харків
68
36
40
23
63
21
80
33
ЗАГАЛОМ: 364
6
Усі програми відновного правосуддя базуються на трьох осно-вних принципах. Перший стосується завданої шкоди. Тобто, по-терпілий та його потреби мають перебувати в центрі процесу правосуддя, оскільки шкода завдана конкретній людині. Крім того, прийняття відповідальності правопорушником означає, що він має брати до уваги потреби потерпілого — усвідомити свою вину й відшкодувати завдані збитки.
Наступний принцип — самовизначення сторін. Він базується на припущенні про прагнення людей домовитися й передбачає де-легування сторонам права на самостійне прийняття рішення.
Третім обов’язковим принципом відновного правосуддя є залу-чення до процесу найближчого соціального оточення та пред-ставників місцевої громади. Це сприяє зціленню потерпілого та допомагає правопорушнику виправити скоєне, змінити свою поведінку.
Наразі існує широке коло форм відновного правосуддя та екс-периментів з ним у різних країнах світу. Найбільш поширеною формою в Європі та Сполучених Штатах Америки є програма медіації між потерпілим і правопорушником (зустріч задля від-шкодування завданої злочином шкоди). Медіація передбачає організацію зустрічі між потерпілим та правопорушником, де за посередництва спеціально підготовленого ведучого обго-ворюється ситуація конфлікту, почуття, викликані нею, укла-дається угода між сторонами та, за певних умов, відбувається примирення.
Принципи та форми (програ-ми) відновного правосуддя
7
Принципи та форми (програми) відновного правосуддя
Іншою поширеною формою, що бере свій початок у традиціях корінного населення Нової Зеландії — маорі, є сімейні кон-ференції. Зміст програми полягає в тому, що замість слухання справ у суді соціальний працівник організовує зустріч потер-пілого й правопорушника. Крім них на конференції присутні члени родини правопорушника, його адвокат та представник поліції, який виконує функцію обвинувачення. Під час конфе-ренції учасники обговорюють ситуацію конфлікту, виражають свої почуття, отримують відповіді на питання, які їх хвилюють. Потім правопорушник та його родина залишають кімнату, щоб обговорити питання про відшкодування завданих збитків та стратегію подальших дій. Вироблений план дій обговорюєть-ся всіма учасниками конференції, але остаточно приймається тільки в разі згоди всіх присутніх. Результатом подібних конфе-ренцій зазвичай є не тільки план відшкодування завданих збит-ків, а й рішення стосовно того, в який спосіб відбуватиметься корекція поведінки правопорушника: ув’язнення, громадські роботи, участь у реабілітаційних програмах тощо.
Використання групового обговорення або кіл для вирішення конфліктних ситуацій — ще одна форма відновної юстиції, яка бере свій початок у традиціях канадських та північноамерикан-ських індіанців. Методику проведення кіл застосовують для досягнення різних цілей: примирення між потерпілим та пра-вопорушником, надання підтримки сторонам конфлікту тощо. Кола відновного правосуддя залучають представників громади до обговорення ситуації злочину, її наслідків та надання під-тримки потерпілим і правопорушникам.
8
Медіація між потерпілим і правопорушником, або зу-стріч задля відшкодування завданої злочином шкоди (від англійського mediation — посередництво) — це структурована зустріч сторін конфлікту, під час якої, за допомогою нейтраль-ної третьої сторони (медіатора), потерпілий та правопорушник мають можливість брати активну участь у вирішенні проблем, спричинених злочином. Зустріч між потерпілим та правопо-рушником можлива у випадках, інформація про які надійшла до органів внутрішніх справ (слідчих), якщо правопорушник ви-знав факт учинення ним злочину й обидві сторони добровільно погодилися брати участь у процедурі примирення.
Особливості посередництва в кримінальних конфліктах визна-чені Рекомендацією № R (99) 19 «Про посередництво в кримі-нальних справах», прийнятою Комітетом Міністрів Ради Єв-ропи 15 вересня 1999 р. Відповідно до згаданих рекомендацій, програма медіації між потерпілим і правопорушником базуєть-ся на таких принципах.
Визнання важливості почуттів та потреб потерпі-1. лого, що виявляється в наданні жертві можливості розпові-сти про свої потреби та переживання, бути почутою, зустрі-ти розуміння та підтримку.
Прийняття правопорушником відповідальності2. за спричинену злочином шкоду, що передбачає визнання про-вини та готовність до вибачення й відшкодування завданої шкоди.
Відшкодування завданої шкоди. 3. Цей принцип визначає основу взаємодії правопорушника та потерпілого під час процедури примирення.
Самовизначення сторін 4. — надання сторонам повнова-жень щодо пошуку та прийняття взаємоприйнятного для них рішення. Лише учасники кримінального конфлікту є компетентними у вирішенні проблеми.
Нейтральність медіатора — 5. ведучий програм при-мирення повинен працювати однаково і для жертви, і для правопорушника. Водночас він не може бути нейтраль-ним до самого факту правопорушення, визнаючи його несправедливість.
Медіація між потерпілим і правопорушником
9
Медіація між потерпілим і правопорушником
Конфіденційність — 6. усі учасники процедури беруть на себе зобов’язання не поширювати будь-яку інформацію, що стала їм відома, без згоди іншої сторони. Медіатор також не може повідомляти представникам системи кримінально-го правосуддя про те, що саме відбувалося під час медіації. Єдиний документ, який може бути використаний під час розгляду кримінальної справи в суді, — угода про прими-рення сторін.
Добровільність — 7. процес примирення може відбуватися лише за умови добровільної згоди сторін на участь у ньому. Як потерпілий, так і правопорушник можуть відмовитися від даної процедури на будь-якому її етапі.
Інститут медіації є альтернативним способом урегулювання кримінально-правових конфліктів, в основу якого покладено посередництво в примиренні сторін. Медіація між потерпілим і правопорушником дає змогу:
потерпілому • — більш оперативно отримати належну ком-пенсацію заподіяної шкоди, опанувати негативні емоції та переживання, спричинені злочином, отримати відповіді на питання, які хвилюють у зв’язку з кримінальною ситуаці-єю, відновити відчуття безпеки та контролю над власним життям;
особі, • яка вчинила злочин або проступок, — усвідомити та виправити наслідки власних дій; відновити почуття влас-ної гідності, самоповаги та поваги інших; бути прийнятою в суспільстві; бути звільненою від кримінальної відпові-дальності або отримати м’якше покарання;
громаді • (оточення потерпілого та правопорушника, меш-канці населеного пункту, де стався злочин) — отримати необхідну інформацію, відновити відчуття безпеки та спо-кою, допомогти безпосереднім учасникам кримінального конфлікту впоратися з його наслідками;
державі • — зекономити фінансові, часові та інші ресурси для боротьби зі злочинністю та наслідками протиправних дій.
10
Послуги з медіації можуть надавати фахівці Центру відновного правосуддя в громаді (ЦВПГ) — неурядової громадської органі-зації, яка впроваджує програми відновного правосуддя, програ-ми примирення потерпілих і правопорушників та інші практи-ки розв’язання конфліктів, побудовані на принципах і цінностях відновного правосуддя.
Рішення про передачу справи на медіацію приймає службова особа, яка веде справу: представник правоохоронних органів або прокурор.
Застосування програм відновного правосуддя
Етапи проходження
справиКрок Етап Дії працівника правоохоронних органів
або прокурора
1 Оцінка справи
Переконатися, що справа відповідає обов’язковим критеріям
2
Інфор-мування сторін
Надати сторонам кримінального конфлікту інфор-мацію про можливість участі в програмах віднов-ного правосуддя (усно, надіслати інформаційного листа або передати буклет ЦВПГ сторонам)
3
Передача інформації про справу
Проінформувати ЦВПГ або іншу громадську ор-ганізацію, з якою укладено угоду щодо передачі справ на медіацію, про наявність справи. Передати необхідну інформацію про справу: контакти сторін, коротку фабулу справи
4
Проведен-ня медіації
5
Звіт за ре-зультатами медіації
6
Долучення угоди про прими-рення до матеріалів справи
Долучити до матеріалів справи угоду про прими-рення (угоду за результатами медіації)
7 Наслідки проведен-ня медіації
Визначити правові наслідки угоди про примирення сторін в офіційному провадженні по справі. Подан-ня виправдального висновку
11
Застосування програм відновного правосуддя
Правопорушник або потерпілий також можуть звернутися до Центру відновного правосуддя в громаді за наданням послуги з проведення медіації або іншої програми відновного правосуд-дя. Для цього в доступному для відвідувачів місці в приміщенні органу дізнання, слідчого підрозділу, прокуратури, суду поряд із розпорядком роботи або на інформаційному стенді для від-відувачів має бути розміщена інформація про медіацію, про ді-яльність ЦВПГ та його контактні дані.
Крім того, особа, що здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суд-дя можуть додатково надати сторонам у справі буклет ЦВПГ з ін-формацією про можливість примирення за допомогою Центру.
Дії представника ЦВПГ Супровідні документи
Типовий інформаційний лист для сторін
Типова форма подання інформаціївід представника органу правової системи
Отримати згоду сторін на проведен-ня медіації, здійснити підготовчу роботу та процедуру медіації
УГОДА про намір сторін взяти участь у зу-стрічі задля відшкодування заподі-яної шкоди (медіація)
Відправити звіт про проведену процедуру медіації та угоду про примирення сторін представнику право охоронних органів або про-куратури, який передав справу на медіацію
Звіт медіатора• Угода про примирення — угода • за результатами медіації або зустрічі задля відшкодування завданої шкоди
12
Справа, яка передається на медіацію або іншу програму віднов-ного правосуддя, має відповідати кільком критеріям:
наявність потерпілої сторони — фізичної особи (у ви-• няткових випадках — юридичної особи, за наявності її представника, який безпосередньо постраждав унаслідок правопорушення);
факт визнання правопорушником учинення ним суспільно • небезпечного діяння;
можливість контакту зі сторонами кримінальної ситуації;•
добровільна згода потерпілого та правопорушника брати • участь у програмі відновного правосуддя.
Справи, які можуть бути передані на програму відновного правосуддя
70 % справ надходили на медіацію в Центри відновного правосуддя в громаді ще на етапі до-судового слідства.
Зокрема, інформацію найчастіше передавали слідчі відділи Кримінальної міліції у справах дітей (КМСД) та дільничні інспектори міліції (ДІМ) (нара-зі ці два підрозділи МВС реорганізовані і входять до складу Департаменту профілактики правопорушень МВС України).
Майже 20 % справ передають суди.Близько 10 % — надходять з органів прокура-
тури, від адвокатів, громадських організацій, со-ціальних служб, шкіл, а також від зацікавлених сторін.
*За результата-ми дослідження «Відновне пра-
восуддя в Україні:
підсумки та перспективи»,
2011 р.
13
Справи, які можуть бути передані на програму відновного правосуддя
У разі наявності всіх перелічених умов робиться висновок про можливість організації проведення процедури медіації (або ін-шої програми ВП) у даній справі.
Попередню оцінку справи здійснює особа, яка приймає рішення про передачу справи на медіацію, — представник правоохорон-них органів або прокурор, який передає інформацію про відпо-відну справу до Центру відновного правосуддя в громаді.
Представник правоохоронних органів або прокурор також інформують сторони про можливість участі в програмах від-новного правосуддя. Інформування відбувається під час без-посередньої розмови зі сторонами кримінального конфлікту; процесуальні особи також можуть передати інформаційні бу-клети ЦВПГ, де описані програми відновного правосуддя, по-терпілому та правопорушнику. Також, з метою надання сто-ронам інформації про медіацію, слідчий або прокурор може надіслати інформаційний лист за власним підписом.
14
Якщо у даній кримінальній справі можливе/доцільне застосу-вання медіації, її підготовка й проведення покладаються на спе-ціально підготовленого посередника — медіатора. Як правило, по кожній справі працюють два медіатори, але це не є устале-ною формою, а залежить від конкретної ситуації.
Медіатор — фізична особа, яка пройшла спеціальну підготовку за відповідним напрямком та отримала сертифікат або інший документ, що підтверджує наявність відповідної підготовки. На практиці зазвичай це педагоги, психологи, особи, які пройшли навчання на тренінгах в Українському Центрі Порозуміння. Ме-діатором не може бути особа, яка має судимість, не зняту або не погашену в установленому законом порядку, об-межена в дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Після направлення справи на медіацію її ведучий (медіатор) проводить процедуру примирення, ке-руючись принципом нейтральності та безоцін-ності. Він — не суддя і не має права нав’язувати сторонам своє бачення проблеми чи варіанти ви-рішення конфлікту (спору). Медіатор має по-важати інтереси, цінності та вибір сторін. Медіатор проводить окремі попередні зу-стрічі з правопорушником та потерпілою стороною. Метою їхнього проведення є підготовка сторін до участі в спільній зустрічі, роз’яснення сторонам сутнос-ті процедури, її переваг та ризиків, ви-явлення очікувань сторін від процедури. На цьому етапі важливим є також визнання ступеня готовності правопорушника взяти на себе відповідальність за свої дії та бра-ти безпосередню участь у процесі відшкодування завданих збитків.
Передана до Центру відновного правосуддя в громаді справа реєструється в спеціальному журналі за такою схемою: поряд-ковий номер; прізвище, ім’я, по батькові; контактна інформа-ція сторони; коротка фабула справи та перебіг її провадження в ЦВПГ (медіатор, обрана програма відновного правосуддя). Після завершення медіації також проводиться моніторинг ви-конання угоди.
Підготовка до проведення медіації
15
Підготовка до проведення медіації
Отримавши згоду обох сторін на участь у медіації, медіатор узгоджує зі сторонами дату, час і місце її проведення та пропо-нує сторонам підписати Угоду про намір взяти участь у медіа-ції, де перелічені також правила й принципи процедури. Сама медіація проводиться в затишному приміщенні, зручному для зустрічі. По можливості, краще уникати проведення медіації на території суду або іншого органу системи правосуддя; у жодно-му разі не можна проводити медіацію у квартирі однієї зі сторін. Оптимальним варіантом є нейтральна територія: приміщення організації, що проводить програми відновного правосуддя, або районна бібліотека, клуб та ін. На медіації присутні медіатори, що працюють у цій справі, правопорушник, потерпіла сторона, а також близькі люди чи родичі учасників кримінальної ситуа-ції, які можуть надати їм підтримку чи пораду.
Як свідчить практика, чим раніше на стадії досудового розслі-дування справи було ініційовано процедуру примирення, тим кращі результати і більша ймовірність того, що сторони змо-жуть дійти згоди за допомогою медіатора.
Протягом берез-ня 2010 р. — квітня
2012 р. на медіацію в Центри відновного
правосуддя в громаді передано
542 справи
*За результатами проекту «Страте-гії міліції щодо попередження пра-вопорушень серед дітей та молоді. Фаза ІІІ», 2010–2012 рр., упрова-джуваного Українським Центром Порозуміння спільно з партнерами та за підтримки Швейцарської Конфедерації.
16
Під час зустрічі задля примирення — медіації між потерпілим та правопорушником — сторони залучаються до прямого діалогу.
Ця фаза має кілька етапів.
1. Підготовчий, метою якого є підготовка приміщення для проведення зустрічі, планування способу розміщення учас-ників, визначення медіатором можливих стратегій прове-дення зустрічі.
2. Вступне слово медіатора, включно з інформуванням про мету зустрічі та роль ведучого в процесі примирення. Ме-діатор також узгоджує зі сторонами правила взаємодії, що базуються на основних принципах програм при-мирення та повазі сторін одна до одної.
3. Викладення сторонами свого бачення ситуа-ції. Медіатор пропонує учасникам зустрічі по черзі висловити свої думки стосовно ситуації, що склалася. Сторони також можуть висловити свої почуття стосовно події, розповісти, як зло-чин вплинув на їхнє життя та оточення, поста-вити іншій стороні запитання, що хвилюють, та отримати на них відповіді.
4. Обговорення завданої шкоди та варіантів її компенсації, що включає в себе розгляд та оцінку запропонованих сторонами варіантів усунення наслідків кримі-нальної ситуації. Медіатор допома-гає сторонам оцінити можливість реалізації запропонованих варіантів вирішення й обрати той, що задоволь-няє інтереси обох сторін конфлікту.
5. Підписання угоди про примирення. Якщо сто-рони дійшли згоди щодо способу вирішення даної ситу-ації, медіатор допомагає скласти угоду, згідно з якою сто-рони беруть на себе зобов’язання щодо усунення наслідків кримінальної ситуації та запобігання подібним ситуаціям у майбутньому.
Домовленості сторін, які фіксуються в угоді, визначаються спільно потерпілим та правопорушником.
Зустріч задля відшкодування завданої шкоди
17
Зустріч задля відшкодування завданої шкоди
В середньому медіація триває від 1,5 до 2,5 годин.
Недосягнення згоди між сторонами не тягне за собою жодних правових наслідків.
Досягнення згоди про примирення не є доказом вини правопорушника.
У разі досягнення згоди та оформлення угоди про примирення між підозрюваним, обвинуваченим, підсудним і потерпілим ме-діатор надає договір зі звітом службовій особі для долучення до матеріалів справи.
Слідчий, прокурор, суддя вивчає надіслані медіатором доку-менти; у разі досягнення згоди між сторонами перевіряє шля-хом їхнього допиту та інших процесуальних дій добровільність укладеної угоди та її відповідність учиненому злочину, усвідом-лення сторонами умов угоди та її наслідків, і в установленому порядку долучає документи до справи.
Протягом березня 2010 р. — квітня 2012 р. Центрами відновного правосуддя в громаді
проведено 333 відновні програми
*За результатами проекту «Страте-гії міліції щодо попередження пра-вопорушень серед дітей та молоді. Фаза ІІІ», 2010–2012 рр., упрова-джуваного Українським Центром Порозуміння спільно з партнерами та за підтримки Швейцарської Конфедерації.
18
Зустріч задля відшкодування завданої шкоди
На підставі долучених до кримінальної справи документів про проведену медіацію слідчий, прокурор, суддя, визнавши факт примирення, приймає рішення у справі відповідно до закону.
Укладені за результатами медіації угоди враховуються в кримі-нальному процесі, як-от закриття справи чи пом’якшення вироку.
Що стосується співпраці медіаторів з органами прокуратури, слід наголосити, що взаємодія медіаторів та працівників орга-нів прокуратури на досудовому етапі має надзвичайно важливе значення для розвитку цього інноваційного підходу в Україні в цілому. Саме прокурор є ключовою фігурою на досудовому етапі кримінального судочинства, і саме він здійснює нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство. Варто за-значити, що в Україні медіація поки не становить альтернативу процедурі кримінального переслідування особи. Вона є допо-міжним засобом у кримінальному процесі, завдяки якому проку-рор управі прийняти постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення підсуд-ного від кримінальної відповідальності або запропонувати суду врахувати наслідки примирення з відшкодуванням шкоди як обставини, що пом’якшують покарання.
При отриманні документів від медіатора на досудовій стадії прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у ст. 45 КК України, з урахуванням угоди вправі винести постанову про направлення кримінальної спра-
З початку 2004 по травень 2011 р. на медіацію було направлено такі кримінальні справи:• 44 % — злочини невеликої тяжкості (крадіжка, шахрайство, хуліганство,
умисне тілесне ушкодження);• 44 % — середньої тяжкості (крадіжка та шахрайство, вчинені повторно; гра-
біж; грабіж, поєднаний із насильством);• 12 % — тяжкі
(крадіжка, по-єднана із проник-ненням у житло; залишення в не-безпеці, дорожньо-транспортна пригода з летальними наслідками; розбій, учинений за змовою чи групою осіб).
Особливо тяжкі злочини на ме-діацію не передавалися.
19
Зустріч задля відшкодування завданої шкоди
ви до суду для вирішення питання про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності (закриття кримінальної справи) у зв’язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК), з примиренням підсудного з потерпілим (ст. 46 КК), а також з передачею осо-би на поруки колективу підприємства, установи чи організації (ст. 47 КК), для застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру в порядку, передбаченому ст. 447 чинного та ст. 474 нового КПК.
У разі надіслання медіатором документів до суду, тобто на су-довій стадії провадження у справі, прокурор за підтримки державного обвинувачення в суді може врахувати факт угоди про примирення між підсудним і потерпілим, дійового щирого каяття та відшкодування заподіяної злочином матеріальної чи моральної шкоди і надати суду такі пропозиції:
по закінченні судового слідства заявити клопотання про за- •криття кримінальної справи відповідної категорії за вказа-ними вище підставами;
у судових дебатах при мотивуванні міри покарання запропо- •нувати при винесенні вироку врахувати наслідки примирен-ня з відшкодуванням шкоди як обставини, що пом’якшують покарання на підставі ст. 66 КК України.
Суд з урахуванням досягнутого примирення може звільни-ти від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45–49, 75, 104, 105 КК або пом’якшити покарання на підставі ст. 66, 69 КК України.
Категорії справ, у яких було проведено медіації:
70 % справ — злочини проти власності (крадіжка, розбій, шах-райство);
25 % — тілесні ушкодження різ-ного ступеня тяжкості;
решта 5 % — доволі різноманіт-ні справи: дорожньо-транспортні пригоди з летальними наслідка-ми, порушення трудових угод, не-виплата аліментів тощо.
За результатами дослідження «Відновне правосуддя в Україні: підсумки та пер-спективи», 2011 р.
20
ДОДАТКИ
Типове повідомленняпро можливість участі в зустрічі
задля відшкодування завданої злочином шкоди
Шановний(а) ______________________________________________________________________________________________________
Повідомляємо Вас про те, що слідчим віділом ________________________________________________________________________Міністерства внутрішніх справ України за підтримки Генераль-ної прокуратури України та на підставі листа Генерального про-курора України № 09/1-233вих-08-236окв «Щодо використання процедур примирення у кримінальному провадженні та роз-ширення альтернативи кримінальному переслідуванню» від 1 серпня 2008 р., спільно з ________________________________ (назва громадської організації), впроваджується програма ме-діації (примирення) учасників кримінальної ситуації. Згідно із зазначеним листом, _________________________________ (назва громадської організації) отримує інформацію про кримінальні справи, за матеріалами яких застосування медіації є доціль-ним.
Дана програма проводиться ________________________________(назва громадської організації) за кошти благодійних фондів (місцевого бюджету) і є безплатною для учасників криміналь-ної ситуації.
Медіація в кримінальних справах — зустріч потерпілого та пра-вопорушника, яку організовує медіатор Центру (ведучий про-грами) та яка дає змогу сторонам кримінальної ситуації досяг-ти згоди щодо виправлення наслідків злочину й відшкодування спричиненої шкоди.
Участь у медіації дає можливість задовольнити свої інте реси, отримати відшкодування моральних та матеріальних збитків, сприяти усвідомленню обома сторонами конфлікту наслідків скоєного, а також бути залученим до процесу прийняття рішен-ня у справі, вирішити ситуацію на досудовому етапі.
21
Додатки
Такі зустрічі базуються на принципах добровільності, конфіден-ційності, нейтральності медіатора, визнання потреб потерпілої сторони, відповідальності сторін, активного залучення потер-пілого та правопорушника до вирішення питань, пов’язаних із відшкодуванням завданої шкоди.
Результати медіації, за згодою сторін, можуть бути закріплені письмово, долучені до матеріалів справи та, у подальшому, слу-гувати основою для прийняття відповідного рішення суддею в даній справі.
Додаткову інформацію про медіацію в кримінальних справах, а також консультацію щодо Вашої ситуації Ви можете отримати під час зустрічі з медіаторами _____________________________ (назва громадської організації).
Ви також можете домовитися про зустріч для отримання ін-формації чи консультації за контактними телефонами органі-зації: _____________________ (контакти), контактна особа — _____________________________(П. І. Б. особи).
Адреса організації: _______________________________________
Дата________________________________
Підпис _____________________________
22
Додатки
Типова форма подання інформаціївід представника органу правової системи
(особи, що здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді) до Центру відновного правосуддя в громаді
Орган правової системи, що подає інформацію до Центру від-новного правосуддя в громаді:
слідчий відділ; •ДІМ — дільничний інспектор міліції; •КМСД — кримінальна міліція у справах дітей; •прокуратура; •суд; •КВІ — кримінально-виконавча інспекція; •ДАІ — державна автоінспекція; •інший (будь ласка, вкажіть, який саме) __________________. •
Контакти працівника органу правової системи, що надав інфор-мацію (тел.): _____________________________________________
Контактні дані учасників кримінальної ситуації:
Правопорушник: прізвище, ім’я ___________________________
контактні дані (тел.) ____________________________________
Потерпілий: прізвище, ім’я _______________________________
контактні дані (тел.) ____________________________________
Фабула справи (короткий виклад фактичних обставин злочину):
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
23
Додатки
УГОДА (зразок)
про намір сторін взяти участь у зустрічі задля відшкодування заподіяної шкоди (медіація)
Сторони, що нижче підписалися, добровільно погодилися ви-рішити ситуацію, що склалася, шляхом медіації, дотримуючись при цьому низки домовленостей.
Ставитися до інформації, яка буде використана під час медіа-1. ції або стосуватиметься предмета обговорення, як до конфіден-ційної, тобто як до такої, що не є предметом для розголошення в будь-якому (судовому, адміністративному) процесі.
Винятками є випадки:
коли учасники медіації добровільно домовляються про мож-• ливість розголошення;
коли отримана інформація свідчить про реальну загрозу за-• вдання збитків та здійснення іншого злочину. У такому разі медіатор зобов’язаний проінформувати відповідні органи.
Не викликати медіатора в суд як свідка.2.
З повагою ставитися до всіх учасників зустрічі, їхньої думки 3. та висловлювань.
Брати участь у медіації на добровільних засадах.4.
Поважати право кожної сторони вибирати або змінювати 5. медіатора.
Брати активну участь у пошуках взаємоприйнятного варі-6. анта вирішення ситуації, усвідомлюючи, що тільки ми можемо прий няти рішення, і тільки від нас залежить його реалізація. Будь-яка угода або рішення, ухвалені на цій сесії медіації, наби-рають чинності з обопільної добровільної згоди сторін.
П. І. Б. ___________________________________
Дата ________________
Підпис _______________
П. І. Б. _________________________________
Дата _______________
Підпис ______________
П. І. Б. ___________________________________
Дата ________________
Підпис _______________
П. І. Б. _________________________________
Дата _______________
Підпис ______________
24
Додатки
Типова угода за результатами зустрічі задля відшкодування завданої шкоди
Ім’я, прізвище та по батькові сторони: ______________________
_________________________________________________________
Ім’я, прізвище та по батькові сторони: ______________________
_________________________________________________________
Дата події: _______________________________________________
Ми, сторони, брали участь у процедурі медіації, яку проводив медіатор (П. І. Б.)__________________________ від (назва орга-нізації) ____________________________________. Медіація була присвячена (опис ситуації, предмет спору) _________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
Ми добровільно домовилися про таке (угода, зобов’язання сто-рін, терміни виконання): _________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
_________________________________________________________
П. І. Б. ___________________________________
Дата ________________
Підпис _______________
П. І. Б. _________________________________
Дата _______________
Підпис ______________
П. І. Б. ___________________________________
Дата ________________
Підпис _______________
П. І. Б. _________________________________
Дата _______________
Підпис ______________
25
Додатки
Звіт медіатора
П. І. Б. медіатора: ________________________________________
Номер справи (згідно з внутрішнім обліком громадської органі-зації): ___________________________________________________
1. Чи погодилися сторони брати участь у медіації? ___________
Так ___ Ні ___
Дата проведення медіації: ________________________________
2. Чи було підписано угоду за результатами зустрічі задля від-шкодування завданої шкоди?
Так ___ Ні ___
Дата: _____________ Підпис медіатора: _____________
26
Додатки
Приклад постанови про направлення справи для закриття через прокурора до суду
ЗАТВЕРДЖУЮПрокурор м. Біла Церква______________________
«______»___________2012 р.
ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК у кримінальній справі № ___________ щодо обвинувачення н/л К. за ч. 1 ст. 185 КК України.Підставою для порушення кримінальної справи № _______
стала заява громадянина/громадянки Т. від __.___.2012 р. про викрадення золотих виробів з помешкання (а. с. 3).
___.___.2012 р. порушена кримінальна справа № _________ щодо н/л К. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (а. с. 1).Під час досудового слідства встановлено, що … [виклад спра-
ви]. Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина
підтверджується зібраними у справі матеріалами.
Матеріали справи (а. с._).Крім цього, вина обвинуваченого підтверджується:– заявою Т. від __.__.2012 р. про викрадення золотих виробів
з її помешкання (а. с. _);– протоколом огляду місця події від __.__.2012 р. (а. с. _);– розпискою потерпілої Т. від ___.___.2012 р. (а. с. _).
Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи від __.___.2012 р. № ___, К. визнаний осудним (а. с. _).За місцем навчання н/л Т. характеризується негативно
(а. с. _).Обставини, що пом’якшують відповідальність обвинувачено-
го К., — вчинення злочину неповнолітнім, добровільне відшко-дування завданого збитку, згідно зі ст. 66 КК України, внаслідок проведення процедури медіації (примирення) (підтверджуєть-ся Угодою про примирення (а. с. _)); обставин, що обтяжують його відповідальність, не виявлено.НА ПІДСТАВІ ВИКЛАДЕНОГО:
К., 12.04.1994 р.н., уродженець с. С. А-ського району Київської області, українець, громадянин України, освіта н/середня, не-одружений, учень 1-го курсу Білоцерківського ВПУ БС, мешкає в с. С. А-ського району Київської області, вул. _________, раніше не судимий.ОБВИНУВАЧУЄТЬСЯ:
у тому, що __.___.2012 р. близько 17:00, перебуваючи в гостях у потерпілої Т. в кімнаті № ___ гуртожитку по вул. __________
27
Додатки
у м. Біла Церква, таємно, умисно, з корисливих намірів та з ме-тою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, викрав із шухляди тумбочки золоті вироби, а саме: (повний перелік викраденого) на загальну суму ХХ грн, чим завдав потерпілій Т. матеріальну шкоду на вказану суму.
Своїми умисними діями, які полягали в таємному викраден-ні чужого майна (крадіжка), н/л К. скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.Згідно зі ст. 225 КПК України, дана кримінальна справа на-
правляється прокурору м. Біла Церква для затвердження об-винувального висновку, який складено в м. Біла Церква ___. _______ 2012 р.
Нач. відділення СВ Білоцерківського МВ підполковник міліції ________________
ЗГОДЕННачальник СВ Білоцерківського МВ
підполковник міліції______________
“______” липня 2012 р.Згідно зі ст. 224 КПК України, до обвинувального висновку
додаються:
СПИСОКосіб, які підлягають виклику до суду:1. Н/л обвинувачений: Т., с. С. А-ського району Київської
області, вул. ___________ (а. с. 47).2. Законний представник н/л обвинуваченого ____________:
Р., с. С. А-ського району Київської області, вул. ____(а. с. 26–28).3. Потерпіла: І., м. Біла Церква, вул. ___________ (а. с. 19–20).4. Свідки: У., м. Біла Церква, вул. ______________(а. с. 29–30). Б., м. Біла Церква, вул. ___________________ (а. с. 33–34). Л., м. Біла Церква, вул. ___________________ (а. с. 36).5. Захисник: Д., т. р. _______________ (а. с. 38–40).
ДОВІДКА:1. Кримінальна справа № ____ порушена 13.04.2012 р. (а. с. 1).2. Досудове слідство зупинено на підставі п. 2 ст. 206 КПК
України 29.05.2012 р. (а. с. 95), поновлено 05.07.2012 р. (а. с. 96).3. Обвинувачення К. пред’явлено 08.05.2012 р. (а. с. 51).4. Міра запобіжного заходу — підписка про невиїзд — обра-
на 08.05.2012 р. (а. с. 46).5. Речові докази відсутні.6. У справі цивільний позов заявлений на загальну суму ХХ
грн (а. с. 21), повністю відшкодований (а. с. 88) за результатами медіації (с. 82–83).
7. Судові витрати відсутні.8. Вимоги ст. 217, 218 КПК України виконані.9. Статистичні картки виставлені.
Нач. відділення СВ Білоцерківського МВ____________________________________
28
Додатки
ГЛОСАРІЙ
Відновний підхід — підхід до розв’язання конфліктних ситу-ацій, який передбачає відновлення порушених унаслідок кон-флікту зв’язків і стосунків його учасників та їхнього оточення, відшкодування завданої конфліктом шкоди.
Відновне правосуддя (restorative justice) — новий підхід до розв’язання правових конфліктів, який ґрунтується на зосе-редженні уваги на відшкодуванні заподіяної потерпілим шко-ди, формуванні в правопорушників почуття відповідальнос-ті за їхні дії та залученні громади до вирішення конфлікту за умови активної участі сторін у процесі відновлення порушених стосунків, на примиренні та розробленні угод між потерпіли-ми й правопорушниками для досягнення бажаних результатів та відшкодувань. До програм відновного правосуддя, зокрема, належать: медіація між потерпілим та правопорушником (зу-стріч задля відшкодування завданої шкоди), коло примирення, сімейна групова нарада та інші.
Договір про примирення — договір про примирення між по-терпілим, з одного боку, та обвинуваченим або підсудним, з ін-шого боку, у кримінальних справах, укладений за допомогою медіатора на підставі взаємних поступок чи добровільного за-доволення вимог позивача або потерпілого.
Звіт про проведення медіації — документ, що складається медіатором у письмовій формі за результатами медіації.
Коло відновного правосуддя, або коло примирення (peacemaking circle) — програма відновного правосуддя, що пе-редбачає активну участь сторін злочину та представників місце-вої громади в процесі вирішення проблем, які виникли внаслі-док правопорушення; веде до зцілення потерпілого, соціальної реінтеграції правопорушника та створення мережі підтримки для неповнолітніх, яка служить інструментом профілактики майбутніх злочинів.
Медіатор — особа, завданням якої є надання допомоги по-терпілому, з одного боку, та обвинуваченому або підсудному, з іншого боку, у кримінальних справах з метою досягнення примирення.
29
Додатки
Медіація — одна з програм відновного правосуддя; процес, що проводиться медіатором за участю потерпілого, з одного боку, та обвинуваченого або підсудного, з іншого боку, у криміналь-них справах з метою досягнення між ними згоди та/або прими-рення стосовно спору (конфлікту) шляхом вироблення взаємо-прийнятного рішення.
Сімейна конференція — одна з програм відновного правосуд-дя, що має на меті залучення широкого кола сім’ї до вирішення проблем; спеціалісти у сфері надання підтримки сім’ям, що пе-ребувають у кризі, залучаються тільки для надання інформації, а не для прийняття рішень щодо проблем родини.
Службова особа, у провадженні якої перебуває справа, — особа, що здійснює дізнання, слідчий, прокурор, суддя.
Сторони медіації — потерпілий, з одного боку, та обвинуваче-ний або підсудний, з іншого боку, які погодилися вирішити спір (конфлікт) за допомогою медіатора.
Центр відновного правосуддя в громаді (Центр відновних практик у громаді — ЦВПГ) — неурядова громадська органі-зація, що впроваджує програми відновного правосуддя, програ-ми примирення потерпілих і правопорушників та інші практи-ки розв’язання конфліктів, побудовані на цінностях і принципах відновного правосуддя.
30
Додатки
Перелік законодавчих актів у сфері медіації та відновного правосуддя,
чинних в Україні (станом на березень 2012 р.)
Застосування медіації в цивільних, сімейних справах та спо-рах, упровадження медіації в кримінальних справах (зу-стрічі задля відшкодування завданої злочином шкоди або ВІД-НОВНЕ правосуддя) рекомендовано:
Указом Президента України • від 25 травня 2011 р. № 597/2011 «Про Концепцію розвитку кримінальної юстиції щодо непо-внолітніх в Україні»; Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1039-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції розвитку кримі-нальної юстиції щодо неповнолітніх в Україні» та Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 468/2011 «Про за-твердження Річної національної програми співробітництва Україна — НАТО на 2011 рік»;
Законом України • від 2 червня 2011 р. № 3460-VI «Про без-оплатну правову допомогу»;
Рішенням Івано-Франківської обласної ради • від 24 бе-резня 2011 р. № 77-4/2011 «Про регіональну цільову програму профілактики злочинності на 2011–2015 рр.»;
Інструктивним листом начальника Департаменту кри- •мінальної міліції у справах дітей МВС України Т. Бухті-арової від 30 вересня 2009 р. № 58/2-1892 «Про організацію трирівневої моделі профілактики правопорушень серед дітей»;
Листом Міністерства освіти і науки України • від 11 верес-ня 2009 р. № 1/9-632 «Щодо поліпшення превентивного ви-ховання та профілактичної роботи з подолання злочинності серед неповнолітніх»;
Інструктивним листом Генерального прокурора Украї- •ни О. Медведька від 1 серпня 2008 р. № 09/1-233вих-08-236окв «Щодо використання процедур примирення у кримінально-му провадженні та розширення альтернативи кримінально-му переслідуванню»;
Міжнародною Конвенцією про юрисдикцію, право, що •застосовується, визнання, виконання та співробітни-цтво щодо батьківської відповідальності та заходів за-хисту дітей (від 19 жовтня 1996 р.; ратифікована Україною 14 вересня 2006 р.; набрала чинності з 1 лютого 2008 р.);
31
Додатки
Трьома Постановами Пленумів Верховного Суду Украї- •ни (2004, 2006): від 16 квітня 2004 р. № 5 «Про практику за-стосування судами України законодавства у справах про зло-чини неповнолітніх»; від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені пра-ва потерпілих від злочинів»; від 15 травня 2006 р. № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусо-вих заходів виховного характеру».
Законопроект «Про медіацію» було зареєстровано у Верховній Раді України 21 лютого 2011 р. за № 8137, а 15 червня 2011 р. він був розглянутий Комітетом з питань правосуддя та рекомендо-ваний Верховній Раді для прийняття в першому читанні. 23 ве-ресня 2011 р. у ВРУ за Закон «Про медіацію» проголосувало 104 народних депутати. У квітні 2012 р. ВРУ зареєструвала нові проекти Закону України «Про медіацію» — № 10301 та аль-тернативний йому № 10301-1. Наразі експерти працюють над об’єднанням законопроектів.
Також про відновні програми йшлося в таких Указах Президен-та України:
від 15 лютого 2008 р. № 311/2008 «Про рішення Ради націо-• нальної безпеки і оборони України «Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів»;
від 25 квітня 2008 р. № 401/2008 «Про Концепцію реформу-• вання Державної кримінально-виконавчої служби України»;
від 5 травня 2008 р. № 411/2008 «Про заходи щодо забезпечен-• ня захисту прав і законних інтересів дітей»;
від 10 травня 2006 р. № 361/2006 «Про Концепцію вдоско-• налення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів».
32
Додатки
Тематичні видання про відновне правосуддя та корисні ресурси
Безпечна громада. Як? — К., 2012. — 50 с. 1.
Буш Р., Фолджер Дж. Що може медіація. Трансформативний 2. підхід до конфлікту / Пер. с англ. — К., 2007. — 264 с.
Бюлетень «Відновне правосуддя в Україні» [http://uccg.org.3. ua/bulletin/]
Відновне правосуддя — шлях до безпечної громади / Ре-4. зультати дослідження «Відновне правосуддя в Україні — шлях до безпечної громади. Підсумки та перспективи 2003–2011 рр.». — К., 2011. — 24 с.
Землянська В. Відновне правосуддя в кримінальному про-5. цесі України. Посібник. — К.: Видавець Захаренко В. О., 2008. — 200 с.
Микитин Ю. Медіація у кримінальних справах: деякі правові 6. аспекти. — К., 2006. — 84 с.
Побудова безпечної громади: попередження правопорушень 7. серед дітей та молоді. Дорожня карта. — К., 2012. — 24 с.
Посібник з програм відновного правосуддя. Видання ООН. — 8. К., 2009. — 95 с.
Праніс К., Стюарт Б., Уедж М. Кола примирення. Від злочину 9. до повернення в громаду / Пер. з англ. — К., 2008. — 272 с.
Райт М. Відновне правосуддя — шлях до справедливості. 10. Симпозіум / Пер. з англ. — К., 2007. — 304 с.
Регіональна модель профілактики підліткової злочинності: 11. досвід упровадження. — 2-ге вид. — К., 2009. — 82 с.
Розвиток Центрів відновного правосуддя в громадах. — К., 12. 2008. — 88 с.
Стратегії забезпечення життєздатності відновних практик: 13. механізм співпраці правової системи та громади заради сус-пільної безпеки. Посібник. — За заг. редакцією А. Горової. — К., 2009. — 224 с.
Сучасні стратегії міліції щодо профілактики правопорушень 14. неповнолітніх: навч. посіб. / Ред. Л. І. Мороз. — К., 2008. — 220 с.
33
Додатки
Друкований примірник цих та інших видань ви можете отри-мати в Українському Центрі Порозуміння або завантажити на веб-сайтах:
«Співпраця міліції та громади задля безпеки» •bezpekagromad.org.ua«Відновне правосуддя в Україні» • rj.org.ua«Практика вирішення конфліктів» commonground.org.ua •«Відновні практики у школах» • safeschool.org.ua«Український Центр Порозуміння» • uccg.org.ua
Фільми та відеосюжети, де українські практики діляться досві-дом упровадження відновних практик на каналах «Українсько-го Центру Порозуміння» на YouTube: youtube.com/user/porozuminnia та youtube.com/user/commongroundorgua.
Новинна сторінка Українського Центру Порозуміння та сторін-ки партнерів у мережі Facebook: facebook.com/porozuminnia.
34
Додатки
Організації, що впроваджують програми відновного правосуддя в Україні
(станом на квітень 2012 р.)
Регіон Організація
м. Київ БО «Український Центр Порозуміння»
м. Сімферополь,АР Крим
БО «Український Центр Порозуміння» (Кримське представництво)
м. Біла Церква,Київська обл.
Регіональний осередок Всеукраїнської фундації «Захист прав дітей» у Київській обл.
м. Вінниця ГО «Подільська агенція регіонального розвитку»
Дрогобицький та Стрийський райони,Львівська обл.
Коаліція громадських організацій Дрогобицько-Стрийського регіону «Центр Відновного Правосуддя»
м. Жмеринка,Вінницька обл.
ГО «Ініціатива»
м. Івано-ФранківськРегіональна громадська організація «Інститут права і демократичного розвитку Прикарпаття»
смт Красно гвардійське,АР Крим
Агентство регіонального розвитку «Гармонія»
м. Луганськ «Луганська обласна група медіації»
м. Львів Благодійний фонд «Простір без конфлікту»
м. Одеса «Одеська обласна група медіації»
м. Пирятин,Полтавська обл.
Пирятинська районна громадська організація «Жіночі ініціативи»
м. СумиСумська обласна громадська організація «Сумська ініціатива»
м. Харків ХГЦ «Молодь за демократію»
35
Додатки
Контактна особа Телефон, e-mail
Роман Коваль(044) 537 1007, 254 [email protected]
Ірина Камілова(050) 917 [email protected]
Інна Луценко (095) 806 [email protected]
Наталія Величко(063) 628 7785, [email protected]
Марічка Николаїшин(03244) 5 0355; (050) 661 [email protected]; [email protected][email protected]
Святослав Ніколайчук(096) 315 [email protected]
Юрій Микитин (0342) 59 6009; 50 5675 (063) 414 [email protected]; [email protected]
Галина Садичко (06556) 2 0894; (050) 932 6876; (097) 350 [email protected]
Галина Тищенко (050) 232 [email protected]
Олеся Бік(050) 936 8450; (032) 233 [email protected]
Інна Терещенко,Андрій Гусєв
(048) 728 6290; 799 6068(066) 774 6743; (067) 725 [email protected]
Ірина Таран(050) 015 [email protected]
Олександр Калмиков (0542) 791 330; (050) 307 [email protected]
Галина Овчарова (050) 401 [email protected]
Застосування програм відновного правосуддя у кримінальних справах на досудовому етапі
Практичні рекомендації
Над виданням працювали: Горова Альона Олександрівна, Коваль Роман Георгійович, Косяк Валентин Миколайович,Лазаренко Олексій Олександрович, Пушкар Сніжана Григорівна.
Відповідальна за випуск: Пушкар Сніжана.
Дизайн та верстка: Владислав Захаренко.
Видання здійснене у співпраці з Міністерством внутрішніх справ України в межах проекту «Стратегії міліції щодо попередження правопорушень серед дітей та молоді. Фаза ІІІ» та за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва.
Зміст видання є виключною відповідальністю колективу авто-рів та не обов’язково відбиває точку зору Швейцарської агенції розвитку та співробітництва.
© Український Центр Порозуміння, 2012
