УСІМ, ХТО ПЕРЕБУВАЄ У СКЛАДНИХ СТОСУНКАХ,

ІЗ ПОБАЖАННЯМ КРАЩИХ ДНІВ.ХАЙ ВАС БОГ БЛАГОСЛОВИТЬ.

ЛьвівВидавництво «Свічадо»

2014

д-р ДЖОН ТАУНСЕНД

БУДУЄМО СТОСУНКИ ЗІ СКЛАДНИМИ

ЛЮДЬМИ

Якщо хтось ускладнює вам життя, візьміть контроль у свої руки

і припиніть негаразди

Переклад за виданням: Dr. John Townsend. Who’s Pushing Your Buttons. Thomas Nelson, 2004.

ББК 88.5 УДК 159 Т 23

З англійської переклала Ірина Пилипчук

Обкладинка Галини Горбачук

Видавництво спирається на«Український правопис. Проєкт найновішої редакції» (1999)

Інституту української мови НАН України

Таунсенд, Джон, д-рТ 23 Будуємо стосунки зі складними людьми / д-р Джон Таунсенд ;

пер. з англ. І. Пилипчук. – Львів : Свічадо, 2014. – 200 с. ISBN 978-966-395-781-4 Джон Таунсенд, доктор психології, у своїй книзі піднімає проблему

спілкування в важкими людьми, або ж, як він їх називає, – маніпулято-рами. Зазвичай люди інстинктивно намагаються уникати таких осіб, розривають усі стосунки, аби вберегтися від нехтування, болю, злости... Однак, що робити, якщо ці важкі люди є нашими близькими, друзями чи колегами по роботі? Автор закликає не відкидати таких людей, на-томість пропонує цілий спектр засобів, як допомогти їм усвідомити руйнівні наслідки своєї поведінки, як поволі, докладаючи часу і зусиль, спільно відродити стосунки, сповнені довіри, пошани й любови.

Ця книжка придасться кожному, адже все наше життя – це суцільна низка стосунків та спілкування.

ББК 88.5УДК 159

Усі права застережено. Публікацію здійснено за ліцензією.All Rights Reserved. This Licensed Work published under license.

ISBN 978-966-395-781-4

© 2004 by John Townsend © Видавництво «Свічадо», українське видання, 2014

5

ПОДЯКА

Байронові Вільямсону: за співпрацю та сприяння у підго-товці видання. Ви вірите у процес написання, у вас завжди зна-йдеться неординарна думка про те, як краще донести книгу до читача.

Джоі Пол за те, що настільки долучилися до написання та ви-дання цієї книги. Ваші підтримка та широкий діяпазон знань просто неоціненні.

Робові Біркгеду: за творчий підхід і здатність візуально пе-редавати думки. Високо ціную вашу працю.

Агентові Сілі Єйтс: за незмінну підтримку впродовж усіх моїх письменницьких років, за місійність, адже Ви допомага єте людям віднайти Божу ласку на друкованих сторінках.

Літературному представникові Джіні Ледбеттер: за те, що Ви стояли біля витоків цієї книги і окреслювали перспективи її створення.

Редакторові Аніті Палмер: за компетентність і ретельність у доборі такого словесного оформлення для моїх думок, щоб якнайліпше передати бажаний зміст.

Моєму товаришеві та партнерові доктору Генрі Клауду: за те, що став натхненником численних ідей, і за роки служіння Богові, допомогу людям віднайти Його.

Кріс Беарс: за сумлінну роботу над тим, щоб написане слово було доступне і зрозуміле читачеві.

Колективові Морін Прайс і Клауд-Таунсенд Ресрсиз: подяка Джоді Кокер, Кевіну Догерті, Белінді Фальк, Кріс Паттон, Рауле-ві Пефіа за докладені зусилля, відданість і особисті якості, які важать дуже багато.

Колективові клініки Клауда-Таунсенда: доктору Джону Бар-ретту, доктору Шерон Балтсма, Лорі Кратчфілд, доктору Френ Роденбурґ, Бретт Велтман, Джошеві Вілсону за вашу роботу,

6

за те, скільки серця ви вкладаєте у допомогу тим, хто прагне віднайти та пережити зцілення.

Стівові Артерберну, Майкові Маріно і колективові Місій Но-вого життя: Полові Барнсу, Джеймі Кларк, Джо Кріспу, Морін Фрейзер, С’ю Геффелі, Стівові Лі, Террі Макінтош, Керен Мендо-са, Даєн Нельсон, Леррі Зонненбурґу та Лізі Воєн за підтримку та надання радіоефіру та медіяпростору для допомоги людям.

Майкові Коулману: за активну участь у формуванні видав-ничого проекту, який може допомогти іншим зрости у Христі.

Відвідувачам зібрань Понеділкові вечірні розважання при церкві Мерінерс, Ірвін, Каліфорнія, за ваше прагнення до доско-налості у стосунках, духовності та емоційних переживаннях.

Докторам Брюсові Наррамору, Джонові Картеру та Філові Сазерленду за те, що допомогли опанувати на високому рівні діягностику особистості.

Факультетові Далласької богословської семінарії: за надан-ня засобів розуміння смислу Святого Письмо.

Томові та Марті Макколл і Тедові Трубенбаху: за роки не-втомної праці у сфері надання психологічної підтримки тим, хто прагне змін.

Денісові Бозежуру: за активну участь у моєму житті поза межами місії.

Докторові Бобові Бею, Джонові та Лорі Карпентер, Чакові Фею, докторові Ерікові Прауті: за те, що не давали мені забути про праву півкулю мого мозку.

Моїй дружині Барбі і синам Рікі та Бенні: за те, що вони – най-краща сім’я, якої тільки можна собі бажати.

7

ВСТУП

Почнімо з невеличкого самоаналізу. Чи є серед ваших ближ-ніх хтось, через кого ви нерідко відчуваєте:

розчарування?• безпомічність?• страх?• відчуженість і занедбаність?• тривогу?• брак контролю?• брак любови?• провину?• збентеження?• лють?•

І це ще аж ніяк не повний перелік. Якщо ви хоч якоюсь мі-рою переживаєте щось подібне, то, мабуть, є у ваших стосунках з тією людиною якийсь нюанс, що створює серйозні проблеми насамперед вам, а може, і ще комусь. Іншими словами, її пове-дінка, слова або ставлення здатні впливати на ваш настрій, по-збавляти щастя, ба навіть істотно псувати вам життя.

Безперечно, буває, що йдеться не так про особливості харак-теру інших, скільки про вашу реакцію на них. Це завжди можна перевірити, приміром, глянувши, як реагують на неї об’єктивно настроєні люди, або запитавши їх про те, що вони думають про ваше ставлення. Але якщо та людина об’єктивно доводить усіх до безтями або здатна нищити взаємостосунки, то, мабуть, має-мо справу з маніпулятором.

Маніпулятор – це той, через кого в його ближніх виникають негативні відчуття. У таких випадках завжди треба розглядати дві сторони: з одного боку, здатність маніпулятора нервувати інших, а з другого – ваша власна вразливість до тієї людини.

8

Матеріял, що увійшов до цієї книги, не тільки дасть вам змо-гу зрозуміти, чому все відбувається саме так, але й підкаже, як вплинути на проблемну людини, змінити її на краще і водно-час змінитися самому, вирости духовно. Погляньмо на декілька прикладів з життя, які дають нам більш-менш чітке уявлення про проблему.

Нестерпна вечеряЯкось увечері моя дружина Барбі каже: «Знаєш, Лінда з Джи-

мом не раз запрошували нас до себе на вечерю. Може підемо?» Я аж ніяк не заперечував. Лінда мені подобалась. З її чолові -ком Джимом мені доти зустрічатися не доводилось, але чому б не повечеряти разом? Ми зідзвонилися, домовилися – і от, за кілька тижнів завітали до них додому.

З розмови, яка точилася за столом, моя прихильність до Лін-ди тільки зросла. Це була приємна, розумна та дотепна жінка. Вона належала до тих людей, які від природи не обділені да -ром спілкування, – так легко знаходила зі всіма спільну мову. В її товаристві будь-хто почувався б вільно.

Але Джим – не нашого поля ягода. Він начебто й намагався сяк-так підтримувати бесіду з нами, але то була не його стихія. Джим раз у раз вихоплювався з такими словами і поводився так, що годі було витримати з ним сам на сам в одній кімнаті.

Коли Лінда розповідала, як вони познайомилися, Джим обір вав її на півслові.

«На Бога, Ліндо, та розказуй вже все, як було, – перебив чо-ловік. – Це не той ресторан, а італійський. Ось як було насправ-ді». Відтак, він просто закінчив розповідь, виклавши все по-своєму – Лінду змалював якоюсь недотепою, а себе хвацьким парубком.

Ми почувалися незручно. Було прикро за Лінду, та раптом мені спало на думку: такі, мабуть, у них стосунки – він вихоп-люється вперед, а їй, мабуть, і не потрібно, щоб на неї звертали увагу, її це не дратує, тож нікому ніякої шкоди від цього немає. Спершу я не міг собі до кінця пояснити, як подібні стосунки мо-гли відразу виявитися у нашій, чужих людей, присутності, та

9

потім подумав, що вони так поводяться, бо не переймаються ніким стороннім. Я вже навіть почав було про себе знаходити для Джима виправдання, пригадуючи скільки разів сам демон-стрував неналежні манорії щодо своєї дружини на людях, і вона мені за це докоряла.

Але істина вийшла наяв, коли я глянув на Лінду. На її облич -чі проступала образа і приреченість водночас. Така ситуація, очевидно, була для неї не впервину.

Загальний настрій що далі, то погіршувався. Джимові зате-лефонували на мобільний саме тоді, коли ми балакали про щось у вітальні. Він підняв слухавку і почав розмовляти зі своїм ді-ловим партнером таки при нас, навіть не зволивши стишити голос – нам довелося замовкнути. Він домовлявся про щось із колегою і, знай, посміхався до нас, підморгуючи, мовляв, прав-да ж усім добре, що я оце зараз розмовляю по телефону? Лінда мала нещасний вигляд, але нічого не сказала, тож і я промовчав. Так тривало кілька хвилин, потім він поклав трубку і ми змогли продовжити розмову.

Згодом, того ж вечора, після кави та десерту ми з Барбі за-пропонували допомогти з посудом, і Лінда погодилась. Вона чимало набігалась, готуючи обід, і виглядала трохи втомлено. Аж тут Джим до мене: «Ходімо, покажу тобі свій новий домаш-ній кінотеатр – це щось неймовірне!»

Лінда не заперечувала: «Звичайно, ідіть собі, ми самі впо-раємось».

Я хотів було наполягти: «Та ні, це ж ненадовго. Я теж допо-можу».

Однак Джим правив своє: «Ходім, ходім! Ти не повіриш сво -їм очам!».

Я глянув на Лінду, а вона лиш махнула рукою. Вони з Барбі взялися за посуд. Барбі подивилася на мене, мовляв, швидше підеш, скоріше повернешся. Мені не залишалось нічого іншого, крім як піти до вітальні.

Джимів домашній кінотеатр дійсно справляв неабияке вра-ження. Оскільки я мав тільки дуже загальне уявлення про та -ку техніку, то мені було цікаво. Однак вже за кілька хвилин

10

збагнув, що вислуховую дуже довгу і дуже технологічну лекцію, з якої вже геть нічого не розумію, і починаю нудитися. А він усе просторікував. Я намагався триматися і принаймні вдавати, що слухаю, але ловив себе на тому, що поглядом раз по раз блукаю деінде. Тому-то відчув велику полегкість, коли він нарешті ви-черпав потоки велемовности.

Наприкінці вечора ми подякували господарям за запроси -ни і приготувалися вийти, та раптом ні з того, ні з сього Джим заявив: «Ще мушу показати вам, як ми збираємося змінити ін-тер’єр у нашому будинку. Зачекайте хвильку і самі все побачи-те». Ми не могли затриматися на довше, бо треба було відпус-тити додому няньку, тож я ґречно подякував і пояснив, що нам уже пора, можливо іншим разом.

Та Джим не вгавав: «Та ну, всього лиш хвилинку. У нас такі грандіозні плани».

Події всього вечора почали вже викликати в мене роздра-тування, тому я повторив цього разу строгіше: «Ні, пробачте, нам справді час іти».

Джим наполягав: «Та годі вам, ходімо».Тут втрутилася Лінда: «Любий, вони справді мають уже йти,

розумієш?»А Джим на це: «Ага, все ясно, що їм до нас, ге? Добре, нехай

так, мені байдуже, ха-ха-ха». То була одна з тих фраз, які звучать, начебто, «це всього лиш жарт», але ви добре розумієте, що спів-розмовник в душі досить-таки сердитий на вас.

Нарешті нам з Барбі вдалося втекти до машини. Дорогою додому ми обмірковували все, що трапилося того вечора. У неї склалося таке саме враження про Джима. На її думку, у душі він насправді добряк, але спілкуватися з ним дуже важко. Ми трохи пожартували собі над тим, як затяглася для нас вечеря і що нам тепер потрібно відпочити від того відпочинку.

Та ми обоє зійшлися на думці, що найгірше нещасній Лінді. Нам обом вона припала до душі і було дуже прикро за неї. Вона справді хороша людина, та, маючи поруч такого Джима, мабуть, частенько страждала. Ми зіткнулися з його поведінкою лише на кілька годин вечері, а їй доводиться терпіти день у день.

11

Дуже малоймовірно, що надалі ми товаришуватимемо сім’ями. Мабуть, тільки Барбі з Ліндою спілкуватимуться ближ-че. Життя-бо таке коротке, тому хочеться викроювати час хіба на тих, з ким комфортно буде обом. І від того усвідомлення ро-билося сумно, адже мені подобалась Лінда. А ще було зрозуміло, що наш вечір з Ліндою та Джимом не був якимось винятковим, так було і з іншими їхніми гостями. Не думаю, що знайдеться багато сімей, які б захотіли проводити з Джимом більше часу.

Ситуація було програшною практично для всіх. Я втрачав можливість спілкуватися з Ліндою, вона теж втрачала контак-ти з іншими, та й сам Джим позбавляв себе можливости оточи-ти себе людьми, які могли б допомогти йому змінитися.

Я люблю свою маму, але…У своїй приймальні я часто бачу і складніші випадки. От, на-

приклад, працював я з Тоні, успішним тридцятирічним чолові-ком. Його мати Евелін була настільки деструктивною особою, що поставила під загрозу шлюб, а заразом і емоційну рівновагу сина. Ви скажете, таке трапляється, але навіть не здогадуєтесь, як часто. Ось вам факти.

Евелін була алкоголічкою, але не визнавала своєї залежнос-ти. Вона жила сама, але недалеко від Тоні та його дружини Джен. Вона телефонувала по декілька разів на день, а то й пізно вно-чі, благаючи, щоб він приїхав до неї, бо їй, бачте, самотньо або в неї криза. Інколи їй справді була потрібна допомога, як тоді, коли вона випадково влаштувала пожежу або впала і серйозно травмувалася. Від переїзду в спеціяльний пансіонат вона кате-горично відмовлялася, а її стан був недостатньо важким, щоб можна було забрати її туди примусово. Жінка ніколи не входила до жодних товариств, тож її «єдиним другом» був Тоні. Вона ціл-ковито від нього залежала.

Коли ж вона приїжджала до нього додому, то лякала внуків п’яними вихватками. У цей час він не міг нікого до себе запро-сити, бо вона поводилась геть дико. Бувало, йому доводилося телефонувати у поліцію, коли вона вибігала з дому, ремствую-чи, що Тоні з Джен начебто зневажають її.

12

Коли Тоні прийшов до мене, його терзали відчуття прови ни, жалю та виснаження. Він провідував її стільки, скільки міг, але того ніколи не було досить. Він перепробував усе: промовляв до її розуму, виявляв строгість, ігнорував, підшуковував їй дру-зів – та все намарно. Джен спершу намагалася підтримувати чоловіка, однак минуло кілька років і вона не могла більше тер-піти того хаосу, що його спричиняла свекруха, і почала звину-вачувати Тоні, мовляв, той не може дати собі ради з власною матір’ю. Зрештою, зайшла мова про те, що їм, мабуть, варто ро-зійтися, аби вона з дітьми могла нарешті пожити менш-більш нормально. Усе звелося до типового «вона або я».

Тоні доклав чимало зусиль, щоб налагодити стосунки і з Еве-лін, і з Джен. У його душі панувало сум’яття: він любив свою ма-тір, його дратувала її поведінка й водночас він переживав, щоб із нею не сталося чогось поганого. Однак усе, що він робив на -далі згідно з моїми порадами, опертими на викладених у цій книзі принципах, значно поліпшили ті стосунки.

Зробити вибірХоча ситуація Тоні суттєво відрізняється від Ліндиної, у них

є щось спільне: рідна людина руйнувала їхнє життя. Не йшлося про стороннього чи ворога, а про людину, з якою вони сподіва-лися вибудувати щирі тривалі стосунки.

Недавно зустрічався з друзями, які також знали Джима та Лінду, котрих я вже давненько не бачив. Вони розповідали, що Джим не змінився і що Лінда так само змушена терпіти його мерзенні манери. А ще я довідався, що Лінда, як їм відомо, так досі і не спромоглася якось достукатися до свого чоловіка. Мож-ливо, вона й силкувалася щось зробити, та це їй не вдавалося. Певно, вона вбачала свою вину у Джимовій поведінці. Або ж га-дала, що не все так погано, аби настав час вдаватися до рішучих дій. За час, проведений у товаристві Джима та Лінди, мені їхня ситуація не скидалася на таку, що потребує професійної допо-моги. Гадаю, Лінда могла б дещо зробити (і про це йтиметься у цій книзі), аби істотно допомогти своїй сім’ї.

13

Натомість ситуація, в якій опинився Тоні, мабуть, вийшла з-під контролю. Не було сумніву, що він справді опинився на межі зриву і, доведений до крайнощів, потребував фахової по-ради для розв’язання своїх проблем.

І от вам іронія: там, де проблема була меншою, вона нікуди не щезла, а там, де була більшою, – все пішло на краще. Тоні ска-зав мені, що у нього вже не залишилося вибору. Він мусив щось зробити. Мені спали на думку слова зі Святого Письма: «Бла-женні голодні та спраглі справедливости, бо вони наситяться» (Мт. 5, 6). Я щиро радів, адже Тоні зробив свій великий крок, і сподівався, що одного дня Лінда також віднайде правильний шлях.

Хто вами маніпулює?Більшості з нас, мабуть, навіть не треба особливо задуму-

ватися, щоб дати відповідь на це запитання. Неважко знайти серед своїх близьких таку людину, або таких людей, як Джим і Евелін. Той, хто маніпулює вами, може й поводиться трохи інакше, але з певних причин його важко любити, з ним склад-но працювати чи навіть знаходитися поруч. У ньому є щось, від чого в його присутності життя і приязнь стають складнішими. Він може впливати ледь помітно, або досить відчутно, або ж бути вкрай нестерпним.

Важливо усвідомити, що таким маніпулятором здебільшого є близька вам людина. Іншими словами, це той, хто багато для вас важить, без кого годі уявити своє життя. Ви, мабуть, наба-гато більше хотіли б якось вирішити цю проблему, ніж просто покласти край стосункам, бо вам так потрібне заховане в тій людині добро. Двоє в одному човні. Людина, яка вами маніпулює, є части-

ною вашого життя, багато для вас важить. У цьому й суть. Це може бути чоловік або дружина, батько або матір, коханий або кохана. Або ж це може бути ваш колега по роботі, сусід чи това-риш. Одним словом, хтось споріднений з вами кровно (родинні стосунки), емоційно (кохання та дружба) або фінансово (ділові стосунки). Кров, емоції та фінанси – це потужні сили, що ство-

14

рюють між людьми зв’язок. У них немає нічого поганого. Влас-не, вони наче об’єднавчий елемент, що скріплює життя, куль -туру та цивілізацію в єдине ціле. Це категорії, завдяки яким ма-ємо змогу зрозуміти суть наших стосунків.

Існує багато типів осіб, що маніпулюють іншими, і ми сти-каємося з ними у різних життєвих ситуаціях. Ось кілька прик-ладів:

строгий керівник, який надмірно контролює своїх пра-• цівників;дорослий син або донька, що відмовляється жити само-• стійно і постійно вимагає від батьків підтримки;відсторонений чоловік, який уникає спілкування;• дружина, яка безнастанно сипле звинуваченнями, але • своєї провини не бачить ні в чому;покривджений, який тільки скиглить, щоб ви його поря-• тували;друг, який захопився спіритизмом і постійно проповідує, • але нікого не слухає;непередбачуваний чоловік чи дружина, яка однієї миті • горнеться, а вже наступної – відштовхує від себе;безвідповідальний хлопець, на якого не можна поклас-• тися;облудник, який будь-яку правду оберне на невинну, а то • й зухвалу брехню;егоцентрична матуся, яка все звертає на себе;• колега з різкими перепадами настрою, чиї непогамовні • емоційні спалахи шкодять робочій атмосфері;алкоголік або наркоман, який обертає життя інших на • хаос;батько, який шаленіє з будь-якого приводу, і через це всі • члени сім’ї бояться і кроку ступити;родич-пліткар, через якого в сім’ї сіється розбрат.•

Цей перелік можна продовжувати безконечно.

15

Тож чому я піддаюся цьому впливу?Однак пам’ятаймо, проблеми не було б, якби ми не були

сприйнятливими до такого впливу. Та людина має цілком ре-альний і особливий вплив на ваше життя, почуття, поведінку. Вона «зачіпає» нас, як ніхто інший.

Діяпазон потенційних реакцій практично не має меж, однак кілька з них більш-менш універсальні.

Відсутність зв’язкуПопри всі намагання встановити близькість, викликати

у нього співчуття, у вас нічого не виходить. Можливо, він не ре-агує на вас, не відчуває емоційної заангажованости. Я не можу до нього достукатися – типова ситуація. А можливо, у нього слова розходяться з ділом, і вас це збиває з пантелику. Інколи причиною є те, що вам треба відмовитися від будь-якої близь-кости, тому що на цей момент для вас такі стосунки небезпечні. Якщо поруч із вами є маніпулятор, то ви часто відчуваєте, що він не розуміє вас, іншими словами, він не стає частиною вашо-го світу, ваших переживань. Може навіть видатись, що ваші по-чуття його не обходять і не впливають на його вчинки. Такого роду відстороненість може викликати сильне відчуття ізольо-ваности, відчужености та самотности.

Згасання любовиНерідко ми зауважуємо, як починає згасати любов, що ко -

лись відчували до тієї особи. Коли йдеться про подружжя або пару, що зустрічається, то почуття закоханости зникає, більше не відчуваємо в душі тепла та ніжности до тієї людини, на від-міну від того, як було раніше або ж як би нам того хотілося. Це так, наче увесь пов’язаний із маніпулятором негатив руйнує нашу прихильність. Декому навіть видається, що любов у їхньо-му серці загинула і її неможливо відродити чи відбудувати.

Власне, саме такі емоції можуть стати знаком, який допомо-же врятувати стосунки із важкою людиною. Якщо любов згасає, то це означає, що та людина справді займала істотне місце у ва-ших думках, серці та житті. Вона була важливою. А якщо так,

16

то відновити колишні стосунки з нею набагато реальніше, ніж з тим, хто вас мало обходив.

БезсилляБуває, інколи відчуваєте, що вам не під силу змінити ситуа-

цію, поведінку маніпулятора або якість самих стосунків. Ви вже, мабуть, спробували розмовляти, вмовляти, заохочувати, погро-жувати, але нічого не допомагає. Виникає проблема, коли вся сила і влада зосереджується в одних руках, тобто складається враження, що прийняття будь-яких рішень і всі дії відбувають-ся тільки з ініціятиви маніпулятора, а не за спільною згодою, як би то мало бути.

У нормальних стосунках люди спільно беруть на себе відпо-відальність, ініціятиву, вирішення проблем, прийняття рішень здебільше порівну. Але коли йдеться про взаємини з маніпуля-тором, то тут нерідко панує відчуття безпорадности, знемоги, розпачу. Ви щиро хочете, прагнете, щоб усе було добре, та ніяк не можете знайти способу владнати ситуацію. У цій книзі окре-мо йтиметься про те, як використати наявні важелі впливу, про які ви, може, й не відаєте або досі не наважувалися застосувати у складних стосунках.

Пробудження темного началаКоли ви поруч із маніпулятором, то у вас інколи проявляють-

ся почуття, думки, поведінка, слова, які вам самим не подоба-ються. Це так, наче під його впливом у вас прокидаються темні сили. Ви ловите себе на тому, що гніваєтесь більше, ніж вам би того хотілося, вас переповнює сум або вам нікого не хочеться бачити. Нерідко вас охоплює бажання помститися або завдати болю, одним словом, поквитатися за все.

Такі ознаки свідчать про існування серйозних проблем у сто-сунках. Здорові відносини, відповідно до Божого задуму, пробу-джують і посилюють усе найкраще: любов, турботливість, само-пожертву, тобто здатність себе дарувати. Коли ж вам не подо-бається те, ким ви стаєте у присутності маніпулятора, то настав час щось змінити.

17

Страждають стосунки з іншимиЛюдина, яка вами маніпулює, часто здатна впливати на ваші

стосунки з іншими. Приміром, може виявитись, що ви занадто зациклились на проблемних відносинах і не бачите нічого поза ними.

Чи не траплялось вам під час обіду з кимось удвох пережи-вати химерне відчуття присутності когось третього, хоч його насправді там не було? Думки вашого друга зайняті тільки ви-рішенням проблеми зі складною людиною, відтак сам маніпу-лятор з таким самим успіхом міг би безпосередньо до вас при-єднатися. Це вже промовиста ознака того, що у всьому верхо-водить та особа, і хоч її все одно треба любити, та отієї панівної ролі необхідно позбавити.

Втрата надіїЧи не найгіршим наслідком стосунків із маніпулятором є по-

ступова втрата будь-якої надії на зміну. Нам видається, що весь цей негатив нікуди не дінеться, тож залишається або змирити-ся з таким існуванням, або розірвати взаємини.

Це дуже серйозна проблема, надія бо потрібна всім. Надія – це те, що додає нам наснаги прагнути до кращого життя та майбутнього. Коли надія згасає, у нас опускаються руки. Мудра приповідка повчає: «Відсунута надія – мука серця; а здійснене бажання – дерево життя» (Прип. 13, 12)

Є, безперечно, такі люди, що користуються власною свобо-дою, аби опиратися будь-яким змінам – ніхто цього не запере-чуватиме. Проте з досвіду знаю: у житті поруч із маніпулятором здебільшого не було людини, яка б мала достатньо знань, мож-ливостей та відваги, щоб змінити його. Або та людина не зна-ла, що робити, або йому самому забракло підтримки, або ж обоє занадто боялися кардинальних змін. На сторінках цієї книги поговоримо й про зміцнення надії.

18

Що мають давати вам стосункиБуває, люди, які тривалий час перебувають під впливом ма-

ніпулятора, уже й забули, чого саме слід чекати від хороших стосунків. Вони не знають, у чому суть «нормальних» відносин, так само, як риба не відає, що вона мокра. Тому важливо зрозу-міти цінність і природу стосунків.

Людські взаємини – це найбільше благо у житті кожного з нас. Заможний чоловік, позбавлений таких відносин, – на-справді злидень, натомість бідняк, обдарований ними, – на-справді багатій. Глибинна сутність самого Бога полягає у вста-новленні відносин: «Бог є любов» (1 Йо. 4, 16). Ми, згідно із за-думом Творця, завжди перебуваємо у стосунках з кимось, зале-жимо від них, розкриваємося та зростаємо в них.

Подивімось на взаємини як на «систему доставки» безлічі благ, яких щоденно потребуємо. Нам необхідна любов, безпека, зичливість, тепло, підтримка, правдивість, взаємодія, прощен-ня тощо. Усе це робить життя повноцінним, змістовним, значу-щим, приємним.

Без надійних тривалих стосунків ми страждаємо як фізич но, так і морально. Дослідження засвідчують, що люди, які пере-бувають у нездорових взаєминах або яким бракує нормальних зв’язків, мають більше медичних і психологічних проблем та й загалом відчувають неповноцінність усього свого життя.

Задумайтесь на хвилинку та порівняйте здорові стосунки та відносини з маніпулятором, тільки не кваптеся когось засуджу-вати, лиш спробуйте вималювати собі картину, яким могло би бути ваше життя, якби все виправити. І вас, і ту людину було створено для того, щоб простягати один одному руку помочі, підтримувати один одного на життєвому шляху, аби зрештою обом прибрати ту подобу, що її задумав сам Господь.

Звичайно, навіть у хороших стосунках трапляються незго-ди, без них не буває. Але, коли двоє разом стають на шлях вну-трішнього розвитку, вони знаходять різні способи вирішити проб леми і, зрештою, остаточно забути про них. Обоє повною мірою відповідають за свої помилки, відкривають один одному

19

свої серця і водночас намагаються пізнати серце другого, обоє докладають зусиль для зміцнення стосунків, пробачають, змі-нюються і рухаються вперед.

Як йому вдається так мене кривдити?До мене часто звертаються люди, які потерпають від впли ву

маніпулятора, і скаржаться: «Чому я дозволяю йому так мене кривдити? Чому я не можу просто зігнорувати його слова, про-пустити їх повз вуха?» Схожі запитання свідчать про те, що з вами не все гаразд, інакше у відповідь на поведінку складної людини не спалахували б такі негативні емоції. Не можна до-зволяти собі брати все так близько до серця.

Ця книга, що дуже важливо, допоможе вам реагувати спо-кійніше. Необхідно контролювати себе і свою реакцію. Ми допо-можемо вам навчитися, як давати собі раду зі словесними напа-дами, безвідповідальністю, байдужістю тощо. Відтак вам буде значно легше знайти ефективний спосіб змінити ситуацію.

Коли вам хтось небайдужий, ви стаєте вразливим. Утім, за-разом потрібно усвідомлювати: якщо вас можна так глибоко за-чепити, то ви, очевидно, дуже хороша людина. Якщо той, кого ви любите всім серцем, може довести вас до безтями, викликати відчуття безсилля, то ви наділені даром любови та ніжности, а це прекрасно. Такий дар є одним із засадничих елементів того, що означає жити і бути людиною. Якщо ви здатні відчувати, дбати, бути вразливими, засмучуватися, любити, ненавидіти, то ваша душа не мертва, а жива.

«Нормальний» більЯ працював із Кеті та Дейвом, які зустрічалися і вже поду-

мували про одруження, але їх стримували деякі проблеми. Як здавалося на перший погляд, він ставив особисті інтереси по-над усе, а їй почало набридати те, що вона постійно мусила по-турати його самолюбству, тоді як він жодного разу на звідав, як почувається вона. Дейв натомість вважав їхні стосунки зага -лом нормальними, однак погодився звернутися до психолога, аби лиш втихомирити Кеті. На його думку, найбільша заковика

94

ЧАСТИНА ТРЕТЯ

ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ

5.

РЕСУРС № 1: БОГ

Якщо у світі є щось, що змушує нас думати про Бога, то це складні стосунки. Саме вони можуть поставити нас на коліна.

Щоб вижити, нам потрібні здорові взаємини, адже сам Бог створив людину для спільного життя. Люди важать для нас дуже багато, і коли в коханні чи в дружбі виникають трудно-щі та незлагоди, неможливо ігнорувати пов’язані з цим біль і страждання. До того ж, оскільки ми практично не здатні конт-ролювати вчинки та слова інших, то мусимо визнати власну безпорадність. І оце відчуття безпорадности часто змушує звер-нутися безпосередньо до Бога.

Я багато спілкувався з різними людьми на зібраннях в усьо -му світі, і чув, як багато хто починав звертатися до Бога саме внаслідок існування проблем у стосунках. Недавно я брав участь у зібранні товариства духовного розвитку і попросив присутніх назвати причину, чому вони прийшли сюди. Чи їх спонукали якісь емоційні труднощі, проблеми поведінки, негаразди на ро-боті, загальне прагнення до духовного зростання чи прикрощі у стосунках? Для переважної більшости саме прикрощі у стосун-ках стали визначальним чинником. Чи то йдеться про одружену

95

пару, чи про тих, що зустрічаються, про сім’ю, друзів чи про ко-лег на роботі – усюди можемо втрапити у безвихідь.

Цілком зрозуміло: вам не байдужий маніпулятор, і ви хочете, щоб у вас були хороші стосунки. Водночас, та людина має пра-во сама вибирати, як їй з вами поводитися, як до вас ставитися і чи їй узагалі хочеться бути поруч із вами. Любити когось – це воістину дилема. А любити складну людину буває дуже й дуже обтяжливо.

Бог усе розумієБог розуміє, що відбувається. Він знає це теоретично і фак-

тично. Бог присутній між нами щодня, Він дбає про нас і хоче, щоб ми для власного блага пов’язали своє життя з Ним. Однак, Він залишає нам право вільного вибору: можемо Йому відмови-ти, і саме так нерідко чинимо.

Ісусові слова до людей демонструють, наскільки глибоко Він нас любить і співпереживає з нами:

«Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш по-сланих до тебе! Скільки разів хотів я зібрати дітей твоїх, як квочка збирає курчат своїх під крила, – але ви не бажали!» (Мт. 23, 37)

Бог щиро прагне зв’язку з нами, але Він не порушує права доб рої волі, яке Він сам заклав у людині. Він дозволяє, щоб ви-никало таке напруження не тому, що Йому від того добре чи приємно, а тому, що свобода – це єдиний шлях, яким можемо сформувати істинні стосунки, що беруть свій початок із глиби-ни душі, з самого серця, а не нав’язані ззовні. Це єдиний вид взає -мин, у якому Він зацікавлений і, зрештою, це найкращий спосіб, яким можемо поєднати своє життя з Богом і один з одним.

Бог знає, що робити з маніпуляторомМи вже зрозуміли, що маніпулятори можуть бути складни-

ми людьми, через яких у стосунках виникають труднощі. Однак Бог проливає світло істини та розуміння на ці проблеми. Саме Він «знає таємниці серця» (Пс. 44, 22). Він відає все про всі про-

96

тиріччя, раптові перепади настрою, напади агресії, звинувачен-ня – усе те, що для вас залишається загадкою в маніпуляторові. Для Господа таємниць немає, навпаки, Він може вказати на ви-хід із цього лабіринту.

Тому називати Бога головним ресурсом у вирішенні проб -лем із маніпулятором не означає лиш бути «релігійною» лю-диною. Тут немає нічого спільного. Ідеться тільки про те, щоб тверезо подивитися на дійсність і заручитися мудрістю, під-тримкою та розважливими порадами. Коли у повсякденному житті вини кають проблеми, особливо в тих галузях, з якими ми мало обіз нані, більшість людей звертається до фахівців і про-сять поради у того, хто має відповідний досвід. Лікарі вирішу -ють проблеми зі здоров’ям, бухгалтери – із оподаткуванням, учителі – з нав чанням. А Бог однозначно має більше досвіду ви-рішувати клопоти з маніпуляторами, ніж будь-хто інший. Він знає відповіді на всі запитання, які виникають у стосунках зі складною людиною. Рішення про те, щоб звернутися до Будів-ничого стосунків, – це не просто духовний крок, це крок, зумов-лений здоровим глуздом.

План примиренняБог має плани і наміри як щодо вашого маніпулятора, так

і щодо вас самих. Один з них має назву примирення. Примирен -ня – це процес, коли дві розсварені особи долають усі розбіж-ності і знову возз’єднуються. Бог хоче, щоб ота складна особа примирилася і з Ним, і з іншими, і з власним серцем. Для Бога цей задум щодо людства чи не найголовніший: «Бо то Бог у Христі примирив собі світ, не враховуючи людям їхніх пере-ступів, поклавши в нас слово примирення» (2 Кор. 5, 19).

Прикра поведінка вашого маніпулятора, яку доводиться день у день спостерігати, зазвичай свідчить про брак прими-рення, принаймні в одному з трьох аспектів. Можливо, ця люди-на частково втратила зв’язок із Богом і відійшла від Його шля-хів. Вона, напевно, не живе в мирі з вами та, мабуть, і з багатьма іншими. Та й у ній самій, найімовірніше, є якісь такі сторони, які гризуться одна з одною і вкидають її у вир конфліктів. Тож найкраще, що ви можете зробити, – це просити в Бога, щоб Він

97

допоміг цій людині досягти примирення в усіх трьох вимірах життя та стосунків.

У команді маніпулятораВажливо усвідомити, що Бог насправді однаковою мірою

перебуває і на боці маніпулятора, і на вашому боці. Він щиро прагне якнайкращого життя для маніпулятора, і про це варто пам’ятати, особливо коли у вас самих уже не залишилося ані любови, ні добросердечности, самі тільки негативні почуття. Бог – це невичерпне джерело ласки і любови, завдяки якому можна не просто вижити у стосунках зі складною людиною, але й відновити прихильність до неї. У своєму житті я нерідко мо-лився: «Боже, у мене більше немає любови до цієї людини, про-бач мені за це. Прошу тебе, поділися зі мною своєю любов’ю, бо в мене вже нічого не зосталося». І Він обов’язково поділиться.

Це, безперечно, не означає, що Бога влаштовують поведін-ка та погляди вашого маніпулятора. З огляду на те, що він чи-нить, Бог може радше тягнути за вами. Він займає абсолютно недвозначну позицію, коли йдеться про такі речі як лукавство (Пс. 101, 7), беззаконня (Мт. 24, 12), чвари (Як. 3, 16), лінивство (Прип. 20, 4). Але як Творець, Отець і Спаситель Він і його лю-бить і хоче для нього добра.

Будівничий життя та стосунківРозраховуючи на Бога, не обмежуємось усвідомленням того,

що Він дбає про нас і розуміє, що відбувається. Існують ще й власне практичні чинники. Він – Будівничий стосунків. Він сформував природу людських взаємин у всій їх складності, при-думав механізми їх функціонування. Він і сам є відносини.

У своїй ролі Будівничого Бог виліпив наше життя та відно-сини за певними правилами та законами, які формують єдину систему. Ані Він сам, ані Його закони не можуть зазнати невда-чі. Коли ми підкоряємось їм, тоді все добре. Коли ж противи-мося, то все, як і слід очікувати, іде шкереберть. Так само, як і у випадку природних законів магнетизму, тяжіння, електрики, опиратися їм неможливо, принаймні впродовж тривалого часу.

98

Спробуйте заявити, що ви не вірите в силу тяжіння або не по-годжуєтесь із нею, а тоді підстрибніть. На якусь мить ви може -те навіть зависнути в повітрі, але навіть Майкл Джордан рано чи пізно має приземлитися.

А згадаймо закон про сіяння та збирання врожаю, що його знаходимо у Посланні до галатів (6, 7): «Не обманюйте себе са-мих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме». Суть його полягає в тому, що кожна причина мусить мати на-слідок, кожна дія мусить викликати реакцію. Посіймо любов, смиренність, відповідальність, то їх і жатимемо. Та якщо їх не посіяти, то доведеться зіткнутися з розбратом, втратами, нега-тивними емоціями у відповідь на нашу погорду1.

Маніпулятор, який сіє себелюбство та зарозумілість, пови-нен на собі реально відчути жорстку критику з боку близьких людей. Сім’я має протистояти йому. Друзі мають чітко заявити, що уникатимуть його, допоки він не доведе, що переймається не тільки власною персоною. Керівник має почекати з його під-вищенням, поки той не перестане дратувати колег. Я бачив, на-скільки дієвий принцип «що посієш, то пожнеш», коли маніпу-лятор переживав його на власній шкірі. І навпаки, я бачив, як потураючи складній людині, рятуючи її від прикрих наслідків, доброчинці тимчасово зводять нанівець усю ефективність цьо-го закону. Господь карає того, кого любить (Євр. 12, 6). Не робіть помилки і не ставайте між складною людиною і Божою волею.

Водночас ваш кривдник має бачити, якою мірою поліпшуєть-ся його життя, як тільки він стає дбайливим, врівноваженим, чесним. І ви, і решта знайомих маєте горнутися до нього; люди мають підтримувати його, прагнути його товариства; на роботі справи мають іти вгору. Усе це підтверджує, що Бог і Його діла значно перевищують самого маніпулятора. Він повинен від-чути всю потугу засадничих життєвих принципів. Він хоч і має свобідну волю погрозити кулаком Богові, світові, вам, проте не може безконечно уникати впливу вселенського устрою.

Просіть Бога, щоб Він скерував ваші зусилля у правильне русло, щоб ви могли долучитися до духовного зростання, або ж, іншими словами, «освячення» вашого маніпулятора. Господь діє

99

за лаштунками, а збіжжя на полях хоч і пополовіло, та до нього бракує женців (Мт. 9, 37. 38). Запишіться до Бога в охотники, щоб допомогти Йому допомогти маніпуляторові. Він може зве-літи вам опиратися, або відмовитися від дошкулянь, або ж від-крити очі на якусь ваду в собі. Що б Він вам не сказав, усе задля вас самих, задля вашого кривдника і задля ваших стосунків.

Божевілля приховує сенсВодночас не забувайте, що через отакі стосунки із маніпу-

лятором Бог може намагатися вплинути і на вас самих. Він мо-же спонукати вас пізнати ближче Його (себто Бога). Господь не вельми зацікавлений у тому, щоб вирішити ваші проблеми зі складною людиною, аби тільки зробити вас щасливими. Він знає, що, зрештою, не це найважливіше. Щастя не повинно бути метою всього життя, воно – побічний наслідок чогось іншого, властиво, зв’язку з Богом, життя у Бозі. Господь не бажає грати роль антидепресанта. Він хоче вас. «От, стою при дверях і сту-каю: як хто почує голос мій і відчинить двері, увійду до нього і вечерятиму з ним і він зо мною» (Од. 3, 20).

Стосунки із маніпулятором нерідко спонукають нас до ду-ховного зростання і наближення до Бога. Ми вчимося вірити, коли у взаєминах виникають непередбачувані обставини. Вчи-мося надіятися, коли прагнемо розгледіти ті зміни, які в май-бутньому може зробити тільки Бог. Вчимося любити, коли ба-чимо, як сильно Він хоче допомогти і нам, і складній людині.

Дружина одного з моїх знайомих раніше була маніпулято-ром (так, і таке трапляється, ще й досить часто!). Натепер вона вже міцно укріпилася в вірі, навернулася до Бога, щоправда їй довелося пройти через роки боротьби із собою, аби зрештою змінити все докорінно і назавше. Наприклад, зараз вона зовсім по-іншому сприймає біль. Ні, вона, звичайно ж, не отримує від нього задоволення, однак вже не сахається від того болю, який зміцнює дух і тіло. Вона вбачає у ньому волю Божу і рушає йому назустріч.

Ви, мабуть, молитесь, просите Бога скерувати вас на правиль-ний шлях, і це добре. Та ваші слова, либонь, зводяться до чогось

100

на кшталт: «Боже, допоможи мені зрозуміти, як найкраще ви-рішити проблеми з людиною, через яку страждаю». Натомість, я б порадив вам долучити до молитви і таке звертання: «Боже, допоможи мені зрозуміти, чого саме маю, за Твоєю волею, на-вчитися про життя за Твоїми законами з усього того, що відбу-вається зараз у моєму житті. Допоможи мені збагнути, що все це не просто для того, аби змінити його, але й аби змінити мене». Божі закони діють для нас усіх. Він і є одна абсолютна істина. Що добре для вашого маніпулятора, то добре і для вас також.

Можливо, за усім цим хаосом, який виникає у складних сто-сунках, криється ваша власна дорога до зміцнення віри. Пошу-кайте її.

Авраамова віраЯк саме ув’язати в одне Бога, себе та ще й вашого кривдни-

ка? Тут ідеться про декілька аспектів, які найлегше збагнути на прикладі життя Авраама, якого ще називають Батьком віри. Він без вагань полишив рідні терени і, керуючись самою вірою, пі-шов за Богом. Так маєте чинити і ви теж.

«Вірою Авраам, покликаний, послухався і вийшов до краю, що мав узяти у спадщину, і пішов, не знаючи, куди йде. Ві-рою він перебував у обіцяній землі, як у чужій, живучи у на-метах з Ісааком та Яковом, спадкоємцями, як і він, тієї самої обітниці. Бо чекав міста з непохитними основами, якого Бог будівничий і засновник» (Євр. 11, 8-10).

Авраама було покликано. Так само Бог роками кличе своїх людей. Він звертається до нас найрізноманітнішими способа-ми. Суть віри у тому, щоб розпізнати це покликання. Воно може проявитися у вигляді неопалимої купини, вірша з Біблії, який випадково впав в око, у телефонній розмові, у повідомленні від друга. Тому вкрай важливо чувати, залишатись напоготові. Звертайте увагу на все, дослухайтеся до поклику.

У сучасному світі пейджерів, мобільних, смс-ок дуже важко дослухатися. У гаморі сучасного життя вам, мабуть, доведеть-ся викроїти якусь більш-менш спокійну хвилину, аби розчути Його слабкий голос.

101

За цей час зізнайтесь Богові, що в стосунках із маніпулятором ви вже дійшли до краю; ви зробили все, що могли, а він ніяк не реагує. Попросіть Його про допомогу, запевніть Його, що радо приймете будь-яку Його раду, виконаєте будь-які вказівки. Хай справді буде воля Його, а не ваша. І в цьому є здоровий глузд, адже ваші методи не допомогли. Воістину, настав час дослуха-тися до іншого голосу.

Самé покликання може різнитися як своєю природою, так і обставинами. Можливо, зараз вам не треба нічого робити зі своїм маніпулятором, натомість варто зайняти вичікувальну позицію і самому навернутися до Бога. А можливо, вам треба змінити своє ставлення до тієї людини. Дослухайтеся.

Авраам прийшов у край, який був йому зовсім невідомий. Він ішов з вірою у серці і не намагався сам контролювати ситуацію. Він замандрував у чужу сторону, на незвідану землю. Опинився поза межами звичної території комфорту.

Ви можете подумати: «Але ж мені теж не комфортно», – про-те це не зовсім так. Якими нещасними чи знедоленими ви б не почувалися у своїх стосунках, ви знаєте, чого вам чекати, і від цього стає спокійніше. Можливо, ви навчилися делікатно пово-дитися з маніпулятором, щоб не спровокувати його. Можливо, ви навчилися відгадувати його примхи. Можливо, ви вже вмі-єте оберігати домашній бюджет від його безвідповідальности. Можливо, ви вже знаєте, як його треба уникати, коли в нього поганий день. Деякою мірою ваші методи справді працюють, але хіба як виживання на межі. Такі налагоджені схеми роблять життя комфортнішим, адже без них годі впоратися з існуючими проблемами. Однак, можливо, настав час вдатися до нових ме-тодів. Запевняю вас, що ставши разом із маніпулятор на шлях духовного зростання, доведеться таки покинути оцю терито-рію комфорту.

Можливо, будете змушені казати такі речі, що ви їх зараз бо-їтеся висловити, або ж повестися так, як ніколи досі. Можливо, доведеться взятися за якісь дражливі нюанси власного харак-теру. Але гляньмо на це реалістично: невже в нас є вибір? Хіба що повернутися до попередніх методів, якими так нічого і не

102

вдалося досягти, або відмовитися від будь-яких спроб щось змінити і так, мабуть, ще більше погіршити теперішній стан. У цьому таїна Божого провидіння: Він береться за проблему, коли вона доходить до крайнощів, коли ви на межі зриву, – і тут втручається Він. Він рятує, зціляє, відновлює, гоїть. Така Його природа: «І я б та визволяв їх з руки Шеолу? Я б їх рятував від смерти? Де твої рани, смерте? Де бич твій, о Шеоле? Жалю не буде в мене» (Ос. 13, 14).

Віра за своєю суттю передбачає, що доведеться покинути територію комфорту. Бог не дарує своєї любови та допомоги у комплекті з вигодами. Він діє інакше. Рано чи пізно Він велить зійти з човна та йти пішки. Тож попрощайтесь із затишком, при-слухайтесь до покликання і йдіть.

Авраам мав надію на майбутнє. Він жив у наметі, але наді-явся на місто з міцним підмурівком. Тут «підмурівок» означає стабільність і потугу. Це надія на мирне та безпечне майбуття. Нехай деякий час ви поживете у наметі, а саме у наметі нових переживань, нових відносин, думок, почуттів, ризиків. Для вас-бо підготовлено ціле місто, на яке можна сподіватися. Це місто кращого життя: життя з Богом, життя у гармонійних взаєминах і з правом вільного вибору, а також, маймо надію, життя, в яко-му складна людина почне духовно зростати та змінюватися. За-для такого варто вирушити у піший похід із ночівлею в наметі.

Віра в Бога, а не віра у віруВажливо зрозуміти, що життя з вірою в серці не означає тіль-

ки хотіти чи прагнути чогось, бо так віддаємо всю владу у руки того, хто бажає. Сила істинної віри глибоко вкорінена в при-роді та реальному існуванні того об’єкта, у який віримо. Цим об’єктом є Бог, ваш головний провідник у вирішенні проблем із маніпуляторами. Нікому не до снаги впоратися з ними краще, ніж Йому. Я вже роками спостерігаю, які дива творить Господь зі складними особами. Є такі люди, що про їх переінакшення я навіть і мріяти не смів, а вони таки змінювалися. Божій при-сутності та Його процесові духовного зростання можна довіря-ти. Тож відкиньте все і прислухайтесь до Його поклику.

103

6.

РЕСУРС № 2: ВАШЕ ЖИТТЯ

Ніколи не забуду того дня, коли випадково дізнався, яка та-ємниця криється за розбратом між Кевіном і Шеріл. Вони від-відували мої консультації з подружніх питань і їх взаємини по-стійно збивали мене з пантелику. Я ніяк не міг второпати, що між ними відбувається. Спершу приходити до мене начебто мала сама Шеріл без Кевіна, але вона наполягала на його при-сутності, тож він, хоч і неохоче, але погодився.

Навіть на найменшу Кевінову провину Шеріл завжди реагу-вала надміру емоційно, аж їдко. Могло йтися про будь-що: чи то він забув купити молока, чи не вимкнув світло. Я щоразу з біль-шою певністю займав позицію проти Шеріл, адже, як здавалося, Кевін отримує забагато незаслужених нагінок. Вона виглядала класичним прикладом маніпулятора зі сторінок моєї книги.

Та ось одного дня він запізнився, зрештою, вже не вперше. Я досить строго ставлюся до того, щоб обоє з подружжя прихо-дили вчасно, тому вже зібрався зробити зауваження. Але тут на Кевіна напалася Шеріл, звинувативши його у безвідповідаль-ності, від якої, буцімто, страждає їх шлюб. Я вже було задумав-ся, як би відповісти Шеріл, коли краєм ока спостеріг, що Кевін усміхається. То не був кривий посміх, а така собі потайна, але щира усмішка.

«Кевіне, ви усміхаєтесь? Чому?» – запитав я.Спершу він хотів було заперечувати, але Шеріл теж усе ба-

чила. Зрештою, довелося йому признатися. Під час подальшої розмови виявилося, що то була свого роду усмішка переможця. Кевін зумисне намагався виглядати нормальним чоловіком при начебто божевільній дружині. Для нього було важливо мати

196

ВИСНОВКИ:

І ЗНОВУ ПРО СТОСУНКИ

Мати складні стосунки означає не жити, а лиш животіти. Перебуваючи у постійній напрузі, яка виникає, коли ви когось сердечною любите, а та людина тішиться власною свободою та вирішує не відповідати взаємністю, починаєте краще усві-домлювати, що важить у стосунках більше, а що менше. Що в нашому житті є справжньою цінністю, крім таких засадничих життєвих принципів як Бог, стосунки, любов, істина, духовний розвій, свобода та віддяка? До цього переліку більше нічого не можу придумати.

Відповідно, навчіться дякувати Богові за те, що через мані-пулятора Він доносить до вас цю інформацію, оберігає вас, щоб ваше життя не промайнуло марно осторонь від тих людей і по-дій, які могли б наповнити ваше життя смислом і визначити його мету.

З огляду на сказане, варто ще раз звернутися до самого по-няття стосунків, а саме, як вони виглядають у ваших взаєминах зі складною людиною. Вона присутня у вашому житті, так само, як і ви – в її, з якоюсь конкретною метою, а мета незмінно зво-диться до духовного розвою та спасіння. Ви маєте спонукати її розвиток, а вона – ваш. Не робіть великої помилки і не дивіться на неї як на прокляття чи тягар, який треба пронести, чи про-блему, яку треба вирішити, або, що найгірше, як на проєкт, який треба реалізувати. Так само, як і вам, їй потрібна ласка і проба-чення, рівно ж як і межі та запровадження санкцій.

Усі ресурси, які використовують для відновлення та пере-інакшення стосунків, мають величезну силу та потенціял, адже їх дарував сам Господь, який понад усе прагне нашого навер-нення та уподібнення йому. Тож ніколи не забувайте про свої

197

надії, які ви плекали на стадії зародження стосунків: одного дня можна буде просто бути поруч із тією людиною, насоло-джуватися її товариством без ніяких попереджень, перекорів, осторог, обмежень. Зрештою, домагайтесь такої якости стосун-ків, в яких, коли настають відповідні час і місце, панують довіра і благодать, а не розрахунок і тиск.

Дитятко, яке щойно народилося і вперше побачило матери-не обличчя, зауважує усмішку, якою вона вітає його в новому житті. Немовля вбирає в себе її спокій і тепло. У дорослому жит-ті, коли двоє одружуються або зав’язують міцну дружбу, то роз-раховують, що в майбутньому можна буде лиш тихо посидіти поруч і не буде потреби у словах, адже достатньо буде відчува -ти присутність один одного. І в останні хвилини життя кожен з нас бажає, щоб поруч були ті люди, які завжди займали чільне місце в нашому житті, щоб можна було взяти їх за руку, відчу -ти їхню підтримку, коли вони передають нас в руки Бога. Ваші стосунки, згідно з Його задумом, мають розвиватися та пере-творюватися так, щоб турбота та любов рівномірно розподіли-лися між вами обома.

Усе бере свій початок із Джерела всякого примирення та ду-ховного розвою, а саме від самого Бога. Він ні на мить не по-кладає рук, вдається до найрізноманітніших способів, лиш би навернути до себе народ, який раз у раз виявляє складний ха-рактер і збочує з дороги: «Я ходитиму проміж вас і буду вашим Богом, а ви будете моїм народом» (Лев. 26, 12). Коли ви, озброїв-шись вірою, беретесь за своє переінакшення та духовне зрос-тання та допомагаєте змінитися і складній людині, то займаєте належне місце у виконанні грандіозного Божого плану та заду-му. Саме так варто прожити життя.

Хай вас Бог благословить.

198

ПОСИЛАННЯ

Розділ 1.1. Raising Great Kids (Grand Rapids, Mich.: Zondervan, 1999).2. Детальніше про це я розповів у своїй книжці: Hiding from Love

(Grand Rapids, Mich.: Zondervan, 1991).

Розділ 3.1. Див. Мт. 23, 23.2. Henry Cloud’s Changes That Heal: How to Understand Your Past to

Ensure a Healthier Future (Grand Rapids, Mich.: Zondervan, 2003). Ця кни-га дає чудове трактування теми розриву між милістю та правдою.

3. Якщо ви дійдете висновку, що люди, яких ви вибираєте, не є щи -рі, тоді ця книжка: Safe People: How to Find Relationships That Are Good for You and Avoid Those That Aren’s (Grand Rapids, Mich.: Zondervan, 1995), пояснює, як відрізнити щирих людей від нещирих.

Розділ 5.1. Див. Boundaries: When to Say Yes and When to Sey No to Take Control

of Your Life (Grand Rapids, Mich.: Zondervan, 1991). Автори цієї книги, Генрі Клавд та я, докладніше розкривають ці та інші засади взаємовід-носин та відповідальности.

199

ЗМІСТ

ПОДЯКА .................................................................................................................................... 5

ВСТУП ........................................................................................................................................ 7

ЧАСТИНА ПЕРШАЗНАЙТИ СМИСЛ У ДІЯХ МАНІПУЛЯТОРА

1. ПОГЛЯД ЗСЕРЕДИНИ: Що ховає всередині маніпулятор ...................... 332. ВСТАНОВИТИ ДІЯГНОЗ: Зрозуміти особливості своєї ситуації ......... 55

ЧАСТИНА ДРУГАОБЛИШТЕ МИНУЛЕ, ЩОБ СТВОРИТИ МАЙБУТНЄ

3. ПІДГОТУВАТИ ПОЛЕ ДЛЯ ДІЙ: Зрозуміти причини невдач ................ 684. ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО БАЧЕННЯ ЗМІН: Ваша особиста

точка відліку ................................................................................................................ 88

ЧАСТИНА ТРЕТЯВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ

5. РЕСУРС № 1: Бог .......................................................................................................... 946. РЕСУРС № 2: Ваше життя .................................................................................... 1037. РЕСУРС № 3: Інші (надійні та щирі стосунки) ......................................... 1168. РЕСУРС № 4: Ваша позиція ................................................................................. 1329. РЕСУРС № 5: Ваші слова ....................................................................................... 14410. РЕСУРС № 6: Ваші дії ........................................................................................... 16411. РЕСУРС № 7: Процес ............................................................................................ 186

ВИСНОВКИ: І знову про стосунки ....................................................................... 196

ПОСИЛАННЯ .................................................................................................................... 198

д-р Джон ТаунсендБУДУЄМО СТОСУНКИ ЗІ СКЛАДНИМИ ЛЮДЬМИ

Якщо хтось ускладнює вамжиття,візьміть контроль у свої руки і припиніть негаразди

Літературний редактор Микола Янів

Технічний редактор Галина Горбачук

Підписано до друку 11.08.2014. Формат 60x84 1/16. Папір офс. Офс. друк. Ум.-друк. арк. 11,7.

Ум. фарбовідб. 12,1. Обл.-вид. арк. 9,0. ТзОВ Видавництво «Свічадо»

(Свідоцтво серії ДК №1651 від 15.01.2004)79008, м. Львів, а/c 808, вул. Винниченка, 22. Тел.: (032) 244-57-44, факс: (032) 240-35-08

e-mail: post@svichado.com, url: www.svichado.comВіддруковано згідно з наданим оригінал-макетом

у друкарні ТзОВ «Зерцало» (Свідоцтво серії ААВ № 219930 від 30.01.2013 р.)

вул. Січових стрільців, 35-а, с. Кротошин, Пустомитівський р-н, Львівська обл., тел. (032) 253-05-45