Інструкції з надання медичної допомоги під час бою

Інструкції з надання медичної

допомоги під час бою

14. Шинування переломів та перевірка

пульсу.

Переломи:

відкриті або

закриті.

• Відкритий перелом – з пошкодженням

шкіри.

• Закритий перелом – без пошкоджень

шкіри.

Відкритий перелом Закритий перелом

Ознаки закритого перелому

• Травма з ознаками сильного болю ТА

значний набряк.

• Чутний або відчутний хрускіт.

• Різна довжина або форма кінцівки.

• Втрата пульсу або дистального відчуття.

• Крепітація ( звук “хрускоту”).

Мета шинування

• Запобігти подальшому травмуванню.

• Захистити кровоносні судини та нерви.

Перевірити пульс до та після шинування.

• Допомогти пораненому почуватися

комфортніше.

• Перевірте на наявність інших травм.

• Використовуйте жорсткі або об'ємні матеріали.

• Спробуйте підкласти м'який матеріал або

обгорніть до використання жорсткої шини.

• Зафіксуйте шину пов'язкою, краваткою,

паском, клейкою стрічкою.

• Зробіть шинування перед тим, як перевозити

пораненого.

Принципи шинування

• Мінімізуйте кількість рухів кінцівкою перед шинуванням.

• Зафіксуйте суглоб зверху та знизу.

• Перелом руки може бути шинований рукавом верхнього одягу.

• Застосовуйте натяжну шину для

переломів стегнової кістки. • Перевірте дистальний пульс і

колір шкіри до та після шинування

Принципи шинування

Чого слід уникати під час

шинування

• Зайвих рухів переламаної кінцівки та

пошкодження кровоносних судин або нервів.

• Сильно затискати шину та позбавляти

кровообігу кінцівку нижче накладеної шини.

Серійні шини

Засоби, що підходять для

шинування пораненого на полі

бою

• Рукава верхнього одягу/шпильки,

• зброя,

• дошки,

• коробки,

• гілки дерев,

• підкладка ThermaRest.

Не забувайте!

Перевірити пульс, моторні та сенсорні

функції до та після шинування!

Практичні навички

накладання шини



15. Антибіотики рекомендовані для всіх поранень, що були

отримані під час бою:

a. якщо поранений може приймати ліки орально:

- моксифлоксацин, 400 мг орально, раз на день;

b. якщо поранений не може приймати ліки орально (шок,

непритомний):

- цефотетан, 2 г внутрішньовенно (повільне введення

протягом 3-5 хвилин)

або внутрішньом’язове введення, кожні 12 годин

або

- ертапенем, 1 г ВВ/ВМ раз на день.

Результати невикористання

антибіотиків

на полі бою

• Могадишо 1993-го;

• поранених: 58;

• зараження поранень: 16;

• відсоток заражень: 28 %;

• час, що минув від часу

поранення до надання

допомоги II рівня – 15 годин.

Мабрі та інші автори,

J Trauma 2000

Тарпей – Військове медичне управління Дж. 2005: – 32 поранених з відкритими пораненнями; – всі вжили антибіотики на полі бою; – жоден з них не дістав зараження; – солдати зверталися за рекомендаціями до Інструкції з

надання медичної допомоги під час бою: • левофлоксацин, як оральний антибіотик; • внутрішньовенне введення цефазоліну для

лікування поранень кінцівок; • внутрішньовенне введення цефтріаксону для

лікування поранень черевної порожнини.

Результати з

використанням антибіотиків


• Старшина Тед Вестморленд;

• презентація медичної асоціації зі спеціальних операцій 2004;

• сценарій з багатьма пораненими, 19 поранених рейнджерів і солдатів спецпідрозділу та 30 іракців;

• поранений дістався лікарні через 11 годин;

• антибіотики своєчасно введені на полі бою;

• у цій групі не було виявлено інфекції унаслідок поранень.

Результати з

використанням антибіотиків


Рекомендується у випадку

відкритих поранень на полі бою!

Використання антибіотиків на полі

бою

Якщо поранений може приймати ліки орально:

• моксифлоксацин 400 мг, одну таблетку щодня.

– Він має широкий спектр дії – вбиває більшість

бактерій;

– незначну побічну дію;

– його слід вжити якомога швидше для лікування стану,

що загрожує життю;

– затримка в прийомі антибіотиків підвищує ризик

зараження рани.

Використання антибіотиків на полі бою

Армійська упаковка

таблеток

Mobic 15mg

Tylenol ER 650mg, 2 caplets

Moxifloxacin 400mg

• Пораненим, які не можуть вжити ліки орально :

ввести ертапенем 1 гм ВВ/ВМ раз на день.

• При внутрішньом’язовому введені потрібно розвести з

лідокаїном (1 г ертапенему в комбінації з 3.2 мл

лідокаїну без епінефріну).

• Потрібно 30 хвилин для внутрішнього введення

розчину. • Примітка: цефотетан є також хорошою альтернативою,

але його важко дістати через

канали постачання.

Використання антибіотиків на полі

бою

Алергія на ліки

• Перевірте підрозділ на наявність алергічної реакції на ліки!

• Пацієнти з алергією на аспірин або інші нестероїдні протизапальні ліки не повинні використовувати мелоксикам.

• Алергія на тайленол трапляється дуже рідко

• Пацієнтам з алергією на фторхілонон, пеніцилін або цефалоспорин можливо знадобляться альтернативні антибіотики, які повинні підготувати медики підрозділу до початку фази відправлення. Якщо Ви не впевнені, дізнайтеся в лікаря підрозділу.



16. Опіки.

a. Опіки обличчя, особливо ті, що отримані в закритому приміщені, можуть бути пов'язані з травмою дихальних шляхів. Потрібно уважно перевірити стан дихальних шляхів та рівень насиченості киснем таких пацієнтів, розглянути можливість проведення операції дихальних шляхів для запобігання дистресу дихальних шляхів або десатурації киснем.

б. Оцінити обширність ураження поверхні тіла опіками (TBSA), використовуючи правило дев'яток. (див. третій слайд)

Поверхневий опік

“Перший ступінь”

Неповний некроз шкіри

“Другий ступінь”

Ступені опіків

Повний некроз шкіри

“Третій ступінь”

Обвуглювання глибоких

тканин

“Четвертий ступінь”

Ступені опіків

Правило дев'яток для визначення обширності

ураження тіла опіками

Не беріть до уваги поверхневі (першого ступеню) опіки під час

визначення обширності ураження тіла опіками.

16. Опіки (продовження).

в. Вкрити обгорілу частину тіла сухою та

стерильною пов’язкою. У разі обширного

ураження тіла опіками (> 20 %) накрийте

постраждалого ковдрою, що відбиває тепло або

ковдрою для обігрівання постраждалих під час

хурделиці, щоб запобігти гіпотермії.




г. Інфузійна реанімація (USAISR Правило десяти)

– Якщо опіки тіла перевищують 20 % загальної поверхні

тіла, необхідно якомога швидше розпочати інфузійну

реанімацію, ввівши ВВ/ВК розчини. Реанімацію необхідно

розпочинати з лактату Рінгера, фізіологічного розчину або

гідроксиетилкрохмалю. У разі введення

гідроксиетилкрохмалю не перевищуйте дозу 1000 мл,

після чого введіть лактат Рінгера або фізіологічний

розчин, якщо потрібно.




- Початковий рівень введення ВВ/ВК розчину розраховується

як % обширного ураження тіла опіками x 10 мл/год для

дорослих завважки 40-80 кг.

- На кожні додаткові 10 кг після 80 кг необхідно збільшити

початковий рівень введення розчину на 100 мл/год.

- Якщо діагностовано геморагічний шок, спершу слід лікувати

його, а потім розпочати реанімацію шоку від опіків. Ввести

ВВ/ВК розчини, згідно з розділом 7 Інструкції.




– Необхідно застосувати препарати знеболення, що

зазначені в розділі 13 цієї Інструкції для лікування болю,

спричиненого опіками.

– Догоспітальна терапія антибіотиками не призначається

тільки для лікування опіків, антибіотики необхідно

призначити відповідно до процедур, зазначених у розділі

15 цієї Інструкції, щоб запобігти інфікуванню унаслідок

проникних поранень.




– Всі процедури, що зазначені в цій Інструкції,

можна проводити на обгорілій шкірі або через

обгорілу шкіру пораненого.

Такі поранені вважаються “травмованими

пораненими з опіками” – а не навпаки.

Центр лікування опіків

Армії США.



17. Якщо це можливо, розмовляйте з пораненим:

– заохочуйте, заспокоюйте;

– пояснюйте методи лікування.



18. Серцево-легенева реанімація (CPR).

Реанімація поранених унаслідок вибуху, проникного

поранення, у яких відсутній пульс, дихання або інші

ознаки життя, не допоможе, тому її не потрібно робити.

Однак пораненим в тулуб або з політравмою з

відсутнім пульсом чи диханням, перш ніж зупинити

лікування, необхідно провести процедуру декомпресії

за допомогою подвійної голки, щоб унеможливити

напружений пневмоторакс. Маніпуляції цієї процедури

зазначені в розділі 3.



НЕ потрібно проводити серцево-легеневу реанімацію


Серцево-легенева реанімація

• 138 поранених із зупинкою серця, яких доправили в лікарню та провели реанімацію.

• Ніхто не вижив.

• Автори не рекомендують перевозити поранених з зупинкою серця до цивільних лікарень через значні економічні витрати на лікування та низький шанс на виживання.

Розмерги та інші автори. J Trauma 1993

Серцево-легенева реанімація у разі цивільних

травм

• Особи, які надають серцево-

легеневу реанімацію, можуть

загинути.

• Це загрожує затримкою місії.

• Поранений помре.

Чим загрожує проведення серцево-легеневої

реанімації на полі бою

Проведення серцево-легеневої

реанімації на полі бою (Операція спецпризначенців в

аеропорту Гренади)

• Операція з захоплення аеропорту.

• Спецпризначенця вбили кулею в голову зі снайперської

гвинтівки.

• Без ознак пульсу та дихання.

• Всі намагання провести серцево-легеневу реанімацію

були марними.

• Затримка операції через проведення серцево-легеневої

реанімації.

• Нарешті втрутився спецпризначенець: “Зупиніть

серцево-легеневу реанімацію!”

Тільки у разі зупинки серця від:

– гіпотермії;

– утоплення;

– електричного струму;

– інших не травматичних причин.

Слід провести серцево-легеневу

реанімацію перед початком фази

тактичної евакуації.

Серцево-легенева реанімація


Травматична зупинка серця в



• Підірвалися на СВП в березні 2011-го.

• Поранений непритомний через закриту травму голови.

• Під час перевезення до лікарні втратив життєві ознаки.

• Після прибуття до лікарні проведено серцево-легеневу реанімацію.

• Зроблено двосторонню декомпресію голкою у відділені лікарні швидкої допомоги.

• Вихід повітря унаслідок лівостороннього напруженого пневмотораксу.

• Повернення ознак життя – врятоване життя.

• Лікарі та хірурги постійно проводять такі процедури пораненим з різними травмами, які втрачають пульс або частоту серцевих скорочень, у відділені лікарні швидкої допомоги.

Запитання



19. Документування лікування.

Необхідно документувати клінічні

спостереження, процедури та зміни в стані

пораненого, відмічаючи їх в картці пораненого

(DD Форма 1380). Направити цю інформацію з

пораненим на наступний рівень лікування.

• Розроблена військовими медиками.

• Використовується з 2002-го

• Замінила стару DD форму 1380.

• Тільки важлива інформація.

• Може використовуватися лікарнею для запису отриманих поранень та наданого лікування.

• Надійний водонепроникний або ламінований папір.

Картка пораненого

Котвал та інші автори-

2011

• Для того, щоб зрозуміти правильність дій, ми

повинні знати, що було зроблено.

• Цей документ був розроблений завдяки медичній

картці спецпризначенців.

• Ця картка базується на принципах Інструкції з надання медичної допомоги під час бою.

• Вона містить первинні медичні процедури, що застосовують в разі поранення.

• Заповнюється особою, яка надає медичну допомогу пораненому.

• Дуже простий формат, необхідно або обвести потрібний варіант, або поставити «Х» .

Картка пораненого

Лицьова сторона

картки пораненого

Зворотна сторона

картки пораненого

Інструкції

• Картка пораненого з інструкціями надання медичної допомоги під час бою повинна зберігатися в кожній аптечці.

• Для заповнення картки використовуйте маркер, який важко стерти.

• Заповнивши картку, прикріпіть її до паска або покладіть у верхній лівий відділ рукава чи ліву кишеню штанів.

• Впишіть якомога більше інформації в картку.

• Запишіть кожну процедуру у відповідному розділі.

• Якщо Ви не впевнені в наступних діях, картка Вам підкаже, що робити потім.

• Просто обведіть процедуру, яку Ви провели.

• Поясніть дії, що потребують роз'яснення, у розділі заміток.

Документація

• Під заповненням картки не мається на

увазі, що потрібно записувати всі дії.

• Ви навряд чи зможете зробити всі маніпуляції,

яких потребує поранений.

• Наступний спеціаліст може додати в картку

маніпуляції, які він провів.

• Картку можна заповнити менш ніж за дві

хвилини.

• Важливо задокументувати медичні процедури,

що були надані пораненому

Документація

Скорочення, що використовуються в

картці пораненого

• ДЧГ = дата, часова група (наприклад– 160010жовтень2009)

• ЯБХ = ядерний, біологічний, хімічний

• ДЖ = джгут

• ВП = вогнепальне поранення

• АНТ = аварія наземного транспорту

• ПМББР = пильність, мова, біль, без реакції

• Крік = крікотіроідотомія

• ДГ = Декомпресія голкою

• ВВ = Внутрішньовенний

• ВК= Внутрішньокістковий

• НР = Нормальний розчин

• ЛР = Лактат Рінгера

• АНТ = Антибіотики

• Вищезгаданий електронний звіт потрібно

заповнити, повернувшись на базу.

• Цей звіт потрібно дещо детальніше

заповнювати, ніж картку пораненого.

• Звіт про виконання робіт потрібно подати на

розгляд до офісу начальника системи лікування

травм під час бою протягом 72 годин після

евакуації пораненого.

• USFOR-A FRAGO 13-139 вимагає

заповнення картки пораненого та звіту про

виконання роботи.

Звіт про виконання

роботи

Звіт про виконання

роботи

Інструкція з надання

медичної допомоги

під час бою

Березень 2014

Запитання

279

• Регулярна перевірка пораненого.

• Підготовка пораненого до перевезення.

• Мінімізуйте зняття форми та захисного

спорядження, але зробіть потрібні

маніпуляції.

• Замініть бронежилет після надання

допомоги або залишіть його на пораненому.

Йому/їй він може знадобиться у разі ще

одного бою.

Подальші елементи

надання медичної допомоги під час бою

Переносити пораненого під час бою слід

на носилках.

Подальші елементи

надання медичної допомоги під час

бою

Відео про те, як правильно нести пораненого

на носилках

• Закріпіть пораненого

до носилок.

• Несіть його зброю.

• Перебування в небезпечних умовах.

• Обмежені медичні ресурси.

• Контроль кровотечі.

• Реанімація дихальних шляхів.

• Дихання.

• В разі можливості перейти від використання

джгута до інших форм контролю кровотечі.

• Реанімація гіпотензії розчином

гідроксиетилкрохмалю від геморагічного шоку.

• Запобігання гіпотермії.

Стислий огляд

основних пунктів

• Захисні пластини та антибіотики

для лікування проникних травм

очей,

• контроль болю,

• антибіотики,

• заспокоєння пораненого,

• не потрібно проводити серцево-

легеневу реанімацію,

• Документування лікування.

Стислий огляд

основних пунктів

Запитання

Носіть свій бронежилет!

Цей розділ було адаптовано з:

Kotwal, R., Montgomery, H. (2011). TCCC Casualty Response Planning. In N. McSwain, J. Salamone, P. Pons, B. Butler & S. Giebner (Eds.), PHTLS Prehospital Trauma Life Support: Military Version, Seventh Edition (pp. 719-735). St. Louis: Elsevier.

Пункт сортування поранених

Пункти сортування поранених

в ланцюжку евакуації

Вибір місця для створення пункту

сортування поранених

• Це місце повинно бути розташоване неподалік місця тактичних бойових дій.

• Розташоване поблизу місць можливих поранень.

• Це місце повинно забезпечувати прикриття від вогню ворога.

• Всередині будівлі або на стройовому плацу (окрема будівля у вигляді пункту допоможе уникнути плутанини).

• Місце повинно мати маршрути евакуації (пішки, транспортом, авіацією).

• Розташовані поблизу “Лінії переходу” або шляхів для переходу з одного місця в інше .

(продовження)

• Місця біля геостратегічних точок (розривів, зон посадки

гелікоптерів).

• Уникайте природних або геостратегічних точок ворога.

• Оберіть місце з пасивною охороною (всередині

периметру).

• Хорошим стоком.

• Доступом до засобів евакуації.

• Можливістю розширення у разі збільшення кількості

поранених.

Вибір місця для створення пункту

сортування поранених

Практичні рекомендації для

створення пункту сортування

поранених

• Зазвичай старшина або старшина підрозділу чи особа подібного звання відповідає за маршрут поранених і все те, що відбувається за межами пункту сортування поранених: – забезпечує структуру та організацію пункту

сортування поранених (пофарбований у люмінесцентний колір;

– підтримує ситуаційну обізнаність на полі бою та на командно-контрольному пункті;

– керує командами медиків та групами санітарів, носильників, забезпечує належний рівень безпеки.

(продовження)

• Старшина або старшина підрозділу чи особа подібного звання: – розпаковує, відзначає, організовує та зберігає

тактичне спорядження поранених за межами клініки;

– відповідає за поранених та їхнє спорядження, що розміщене на території та поза межами території пункту сортування поранених, звітує вищому командуванню;

– відповідає за переміщення поранених, їхнє прибуття та відліт через геостратегічні точки, що позначені хімічним освітленням.



поранених

• Медичний персонал відповідає за все, що відбувається

всередині пункту сортування поранених:

– медик сортує поранених на відповідні категорії

лікування та скеровує у медзаклад;

– медики організовують медичне обладнання та засоби

для лікування поранених;

– спеціалісти з надання невідкладної медичної допомоги,

групи медиків, що надають допомогу на заносять

поранених, допомагають з лікуванням та готують до

відправлення поранених.



поранених

• Поранені з незначними пораненнями

повинні залишитися з підрозділом або

допомогти з обороною та захистом пункту

сортування поранених.

• Вбиті на полі бою повинні залишитися з

підрозділом.



поранених

Практичні рекомендації для створення

пункту сортування поранених

Запитання

Лікування поранених

солдатів противника

Мета

• ОПИСАТИ свої дії щодо надання

медичної допомоги пораненим солдатам

противника.

• Медичну допомогу не слід надавати під час бою.

• Поранений противник може все ще бути вороже налаштований: – може скористатися зброєю або

детонувати на собі вибуховий пристрій. • Поранений противник вважається

небезпечним, доки він не: – здасться, – здасть зброю, – доведе, що він більше не становить

загрози.

Надання медичної допомоги

пораненим солдатам противника

• Медичний військовий персонал не повинен намагатися надавати медичну допомогу доти, доки не переконається, що поранений противник обеззброєний іншими членами підрозділу.

• Надіньте на руки кайданки або інші стримувальні засоби, якщо це ще не зроблено.

• Обшукайте полоненого на наявність зброї та/або вибухівки.

• Заклейте рот, щоб позбавити можливості

спілкування з іншими солдатами противника.



• Розділіть полонених.

• Захистіть від подальших травм.

• Надайте медичну допомогу, яку

зазвичай надаєте бійцям армії США,

після виконання вищезазначених

пунктів.

• Швидко перейдіть в тил, якщо це

можливо з фізичної та тактичної точок

зору.



ЗАПИТАННЯ

Підготовка до евакуації

Стандартні категорії евакуації

НАТО/ІСАФ

Міжнародні сили сприяння безпеці,

стандартна процедура № 312:

•керує операціями в Афганістані;

•базується на доктрині НАТО;

•визначає три категорії евакуації поранених:

•A – ургентна,

•B – пріоритетна,

•C – рутинна.

• КАТЕГОРІЯ A – ургентна (означає

критичне, небезпечне для життя

поранення).

– Серйозні поранення від саморобного

вибухового пристрою.

– Вогнепальне поранення або проникне

поранення від осколка в груди, живіть або таз.

– Поранений з непрохідністю дихальних шляхів.

– Поранений з проблемами дихання.

– Непритомний поранений.


НАТО/ІСАФ

• КАТЕГАРІЯ A – ургентна (продовження).

– Поранений з можливою або відомою травмою

хребта.

– Поранений в шоковому стані.

– Поранений з сильною кровотечею, яку важко

контролювати.

– Середня/Важка черепно-мозкова травма.

– Опіки становлять понад 20 % загальної

поверхні тіла.


НАТО/ІСАФ

• КАТЕГОРІЯ В – пріоритетна (серйозні

поранення).

– Поодинокі, відкриті переломи кінцівок з

зупинкою кровотечі.

– Поранені з джгутом на тілі.

– Проникні або інші серйозні травми очей.

– Значні ушкодження м'яких тканин без сильної

кровотечі.

– Поранення кінцівок з відсутнім дистальним

пульсом.

– Опіки 10-20 % загальної поверхні тіла.


НАТО/ІСАФ

• КАТЕГОРІЯ C – рутинна (поранення

легко та середньої важкості).

– Струс мозку (легка черепно-мозкова травма).

– Вогнепальне поранення кінцівки – кровотеча

контролюється без джгута.

– Легке поранення м'яких тканин осколком.

– Закритий перелом з незміненим дистальним пульсом.

– Опіки < 10 % загальної поверхні тіла.


НАТО/ІСАФ

Тактична евакуація.

Дев'ять загальних правил

9 загальних правил наземної евакуації

• Ці загальні правила були розроблені для того, щоб допомогти і солдатам, і медикам визначити невідкладність евакуації.

• Вони припускають, що рішення приймається протягом 15-30 хвилин після поранення.

• Також медична допомога надається відповідно до Інструкції.

• Важливо знати тактичні обмеження стосовно евакуації:

– заважає виконанню місії;

– високий ризик для команди;

– високий ризик для евакуаційного транспорту.

Поранення м'яких тканин є

найпоширенішими і можуть

здаватися жахливими, але зазвичай

через них не вмирають, якщо вони

не супроводжуються шоком.

Загальне правило евакуації № 1

Кровотечу з більшості кінцівок

можна контролювати джгутом або

кровоспинною пов'язкою. Затримка

евакуації не повинна підвищити

ризик смертності, якщо кровотеча

повністю під контролем.


Пораненого в стані шоку потрібно

евакуювати якомога швидше.

Вогнепальне поранення в живіть


Поранені з проникними

пораненнями грудної клітки, з

респіраторним дистрес-синдромом,

декомпресією грудної клітки голкою

повинні бути евакуйовані якомога

швидше.


Пораненим з тупою або проникною травмою обличчя, що пов'язана з ускладненням прохідності дихальних шляхів, слід провести реанімацію дихальних шляхів і якомога швидше евакуювати.

НЕ ЗАБУТЬТЕ посадити пораненого так, щоб той нахилився вперед для полегшення дихання!


Поранені з тупою або проникною

раною голови, у яких обширне

ушкодження мозку та

непритомність, навряд чи виживуть

з або без евакуації.


Поранених з тупою або проникною

раною голови – з пробитим черепом, але

притомних – потрібно евакуювати в

екстреному порядку.


Потерпілі з проникними пораненнями грудної клітки або черевної порожнини, які не впадуть в шоковий стан протягом 15 хвилин, мають помірний ризик розвитку пізнього шоку від повільної кровотечі та внутрішніх пошкоджень. Їх слід ретельно оглянути та евакуювати.



Поранені з ЧМТ, у яких є ознаки “ризикованого стану” – непритомніють, мають змінений психічний стан, судоми, багаторазову блювоту, порушення зору, сильний головний біль, односторонню слабкість, дезорієнтацію або дефекти мови – потребують термінової медичної евакуації в лікувальний заклад.

Необхідно знати, якщо Вам потрібно викликати інший

підрозділ для проведення евакуації

9 пунктів запиту з евакуації

• Запит ресурсів через тактичні канали

повітряного судна.

• НЕпряма медична комунікація з медичними

працівниками.

• Важливість:

– визначає тактичне виділення ресурсів,

– корисна медична інформація НЕ передається.

9 пунктів запиту з евакуації

Пункт 1: місцеперебування точки забору поранених.

Пункт 2: частота, позивний.

Пункт 3: кількість пацієнтів за терміновістю евакуації (категорії евакуації).

Пункт 4: необхідне додаткове обладнання.

9-пунктів запиту з евакуації

Пункт 5: кількість пацієнтів за типом

(носилки, амбулаторія).

Пункт 6: безпека місця забору поранених.

Пункт 7: спосіб позначення місця забору

поранених.


Пункт 8: громадянство та статус пацієнта.

Пункт 9: воєнний час, зараження, якщо

застосовано.


• Категорії евакуації.

• Загальні правила тактичної евакуації.

• 9 пунктів запиту евакуації.

Підготовка до евакуації.

Стислий огляд ключових пунктів

Запитання

• Повторення матеріалу з розділу надання

допомоги під час бою.

• Ваше останнє рішення щодо надання

медичної допомоги під час бою:

–наклав джгут на ліву культю,

(Ви перенесли пораненого в небезпечне місце

та відстрілювалися)

• Поінформували командира місії стосовно

нових подій.

Сценарій потрапляння

конвою на СВП

Припущення в обговоренні надання медичної допомоги в цьому сценарії:

•ворожий вогонь було відбито;

•командир групи наказав прямувати вперед;

•визначена заздалегідь зона для приземлення гелікоптера для евакуації за 15 хвилин;

•час польоту до лікарні – 30 хвилин;

•час наземної евакуації – 3 години;

•ворожа загроза гелікоптеру в районі приземлення – мінімальна.

Сценарій потрапляння конвою

на СВП

Наступне рішення (командна група)?

• Як провести евакуацію пораненого?

–Гелікоптер.

• Довша затримка, якщо евакуація

проводиться з землі.

• Можлива ворожа загроза в районі

приземлення гелікоптера.


на СВП

Наступне рішення (Командна група)?

• Спочатку повантажити та лікувати дорогою до

місця посадки гелікоптера чи спочатку надати

медичну допомогу, а потім повантажити?

– Повантажити та їхати.

– Чому?

• Може продовжити лікування дорогою.

• Уникнете потенційної другої атаки на місці

засідки.

Сценарій потрапляння конвою на

СВП

Поранений все ще притомний без відчутного болю в ділянці шиї або спини.

Наступне рішення?

– Вам потрібно провести іммобілізацію хребта?

– Ні. • Не потрібно, доки поранений не відчуває біль в ділянці шиї або

спини.

– Чому?

– Перелом хребта малоймовірний, якщо немає болю в ділянці шиї або спини в притомному стані пораненого.

– Швидкість дуже важлива.

– Примітка. Непритомним пораненим від первинної травми унаслідок вибуху потрібно зробити іммобілізацію хребта, якщо можливо.

Сценарій потрапляння

конвою на СВП

За десять хвилин ви разом з пораненим їдете в транспортному засобі до зони посадки гелікоптера.

Наступна дія?

•Перевірте пораненого:

– тепер поранений непритомний;

– кровотеча з місця накладання джгута не спостерігається;

– на іншій культі спостерігається сильна кровотеча.


СВП

• Наступна дія?

–Накладіть джгут на другу культю.


–Зніміть зброю та вибухівку з



–Введіть трубку в носоглотку.


–Переконайтесь, що немає сильної

кровотечі.

–Перевірте чи немає інших травм.


на СВП


– Введіть внутрішньовенний катетер –

потрібен для проведення реанімації від

шокового стану.


– Введіть 1 г транексамової кислоти

(TXA) в 100 мл фізрозчину або розчину

Рінгера з лактатом.

– Вводити повільно протягом 10 хвилин.


СВП


– Розпочніть інфузійну реанімацію,

болюсне введення 500 мл розчину

гідроксиетилкрохмалю.

– Наступні дії?

– Запобігання гіпотермії.

– Внутрішньовенне введення антибіотиків.

– Моніторинг пульсометром.

– Продовжуйте перевіряти пораненого.


СВП

Які Ваші 9 пунктів? Пункт 1: координати 12345678.

Пункт 2: 38.90, конвой 6.

Пункт 3: 1, ургентний.

Пункт 4: еритроцитарна маса, кисень, інтубаційна трубка.

Пункт 5: 1 носилки.

Пункт 6: закріпити.

Пункт 7: бойова броньована машина 17 (оранжева панель).

Пункт 8: армія США.

Пункт 9: рівна поверхня.

• Дехто рекомендує додати десятий пункт:

життєві ознаки пораненого.

Сценарій потрапляння конвою на СВП

Ваш конвой прибув до місця посадки гелікоптера.

Наступні кроки? • Продовжуйте перевіряти стан пораненого,

підготувавши його до перевезення гелікоптером.

• Обшукайте пораненого на предмет зброї перед завантаженням в гелікоптер. – Закріпіть особисті речі пораненого.

– Задокументуйте стан та методи лікування пораненого.

Сценарій потрапляння конвою на СВП

Пам'ятайте

• Інструкції з надання медичної

допомоги пораненим під час бою не є

жорстким протоколом.

•Тактичне середовище може ввести

зміни в інструкції.

•Думайте діючи!

Запитання

Допоміжні слайди

Видалення грудної внутрішньокісткової

інфузійної системи

FAST1®

• Зніміть захисний ковпачок.

• Роз'єднайте інфузійну трубку.

• Одним рухом потягніть інфузійну трубку в перпендикулярному напрямку до руків'я. Потягніть трубку, а не наконечник Люера. Нормально, якщо трубка розтягнеться.

• Зніміть пластир. Затисніть поранення, потім перев'яжіть місце проколу.

Набір голок для грудної

внутрішньокісткової інфузійної

системи

ЗЕЛЕНИЙ = Доступ в грудну клітку

Голка для введення в

грудну клітку/механізм

для введення

Голка для введення в

кінцівку/механізм для

введення

Грудна внутрішньокісткова

інфузійна система

Протипоказання:

• перелом грудної кістки;

•минулі хірургічні втручання;

•грудна внутрішньокісткова інфузія протягом минулих 24-48 годин;

•інфекція в місці введення;

•не спроможність визначати рубці або надлишкову тканину на місці введення.





Яремна

ямка Ключиця

Стернальний кут

(де грудна кістка

перетинається з

тілом груднини)













Підтвердження

введеного катетера

– Надійно введений

катетер.

– Бризки крові або

аспірація крові*.

– Вільний потік розчину під

тиском.

– Фармакологічні ефекти.

* Може зможе, а може не зможе висисати кров.





Промийте катетер

•З'єднайте шприц з лінією для

забору.

•Промийте 10 мл сольового

розчину.

•Іноді потрібно промити кілька

разів.

•БЕЗ ПРОМИВАННЯ =

НЕМАЄ ПОТОКУ РОЗЧИНУ.



Вводьте розчин під тиском • Тиск у кістково-

мозковій порожнині

становить близько 1/3

артеріального тиску


• Підтримання тиску

рідини для інфузії

потрібне для

досягнення

максимальної

швидкості потоку.

• Зніміть з'єднувальну інфузійну лінію та

стабілізатор.

• Закріпіть шприц Люера в адаптері.

• Повертайте шприц за годинниковою стрілкою,

плавно виймаючи його.

• Підтримуйте осьове вирівнювання – НЕ ворушіть

шприц по сторонах.

• Видаліть пристрій визначення грудної кістки.

Видалення грудної

внутрішньокісткової інфузійної

системи

Documents

Інструкції з надання медичної допомоги під час бою