Головне управління освіти і науки

Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Відділ освіти Солонянської районної державної адміністрації

Комунальний заклад освіти «Військова середня загальноосвітня

школа І-ІІІ ступенів»

Інноваційна система

патріотичного виховання

в умовах української національної школи

Богдан Єва Михайлівна, заступник директора з НВП,Клешня Наталія Семенівна, заступник директора з НВП,

Максименко Наталія Володимирівна, директор школи

Солоне 2014р.

1

ЗМІСТ

І. Актуальні проблеми виховання сучасності.ІІ. Інноватика в системі патріотичного виховання Військової СЗШ.

1. Пошуки шляхів оновлення системи патріотичного виховання.2. Патріотичне виховання учнів на уроках.3. Патріотичне виховання учнівської молоді в позакласній роботі.4. Військово-патріотичне виховання.5. Виховання поваги до державних символів та мови.6. Історичне краєзнавство.7. Виховання правосвідомості.8. Трудове виховання як інтеграційна складова патріотичного виховання.9. Естетичне виховання.10. Шкільне самоврядування як основа само формування, самовизначення і

самореалізації особистості школяра.11. Патріотичне виховання в родині.12. Напрямки співпраці школи та сім’ї по ВПВ учнів

ІІІ. Результативність.ІV. Додатки.

Наша Україна – молода держава - перебуває на шляху радикальних політичних, соціальних та економічних перетворень, обравши шлях переходу від тоталітарних ідеологій до свободи й демократії, національного відродження,

2

цивілізованої, соціально зорієнтованої економіки, побудови нового громадянського суспільства. Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку національної освіти, у якій система виховання та навчання ґрунтується на ідеях народної філософії, засадах української етнопедагогіки, народознавства, основах християнської моралі, наукової педагогіки. Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати в молоді громадянсько активні, соціально значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, перш за все, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави. У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім'я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни. На сучасному етапі проблеми соціально-економічного становища українського суспільства, знецінення традиційних моральних цінностей, пропаганда жорстокості, бездуховності, насильства, зокрема через засоби масової інформації, невизначеність в оцінці подій історичного минулого українського народу негативно впливають на моральні та патріотичні переконання населення. Дані соціологічних досліджень засвідчують, що рівень патріотизму народуУкраїни є недостатньо високим. Серед молоді у віці 18–29 років показник готовності до еміграції становить 50,4%, а у віковій групі 30–39 років – 42,4%. Таким чином, серед вікової категорії, від якої залежить майбутнє України, практично кожен другий допускає для себе можливість еміграції. Можна упевнено сказати, що це наслідок домінування застарілих форм і методів організації виховання, неврахування зрослих потреб учнів. Школа ігнорує поради А. Макаренка про те, що «Справжня суть виховної роботи полягає зовсім не у ваших розмовах з дитиною, а в організації життя дитини.» Невпевненість більшості учнів у завтрашньому дні паралізує почуття громадян-ськості, милосердя, прагнення до пізнання й творчості ( цьому сприяє телебачення, низь-копробна преса, зубожіння, що веде до егоїзму, байдужості, жорстокості). Знизилась і роль сім’ї у вихованні дітей. Отже, аналіз кризового стану в теорії на практиці виховання дає змогу обґрунтовано довести, наскільки необхідним є цілеспрямований, усвідомлений підхід до формування виховної стратегії, реалізація якої можлива лише за умови розробки продуманого психолого-педагогічного проекту виховного процесу, в якому саме патріотичне виховання покликане дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Воно має стимулювати розвиток суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства права, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу. Виходячи з цього, патріотизм сьогодні є нагальною потребою і держави, оскільки високий рівень патріотизму населення здатен забезпечити соціально-політичну стабільність та гідне місце країні в цивілізованому світі; і особистості,

3

яка своєю активною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємної любові від неї з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійнювався на моральній основі. Саме тому провідні засади патріотичного виховання знайшли своє відображення у державних документах, зокрема в Законі України «Про освіту», Законі України «Про загальну середню освіту», Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти, Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття)», Державній цільовій соціальній програмі «Молодь України» на 2009-2015р.р., Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021р.р., «Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти», проекті «Концепції національного виховання» та в інших державних документах. Враховуючи досвід та напрацювання педагогічного колективу з проблеми па-тріотичного виховання вважаємо доцільним продовжити та розширити забезпечення потреб учнівської молоді у формуванні громадянської свідомості , активності,відповідальності. Щоб успішно виконувати свою високу функцію, бути корисним народові, плідно працювати для його блага і процвітання, учителеві необхідно узгодити свої цілі і прагнення з цілями і прагненнями свого народу, злитися з ним, жити його життям, турботами й тривогами. А це, на думку вченої С. Русової, можливо тоді, коли вчитель виховуватиме в собі почуття любові до народу, відповідальності перед ним. Софія Федорівна писала про те, що «особа вчителя взагалі є найважливіший фактор в усякому шкільному вихованню, але в національній школі вона набирає особливого значення. Тут він не може не бути сам патріотом щирим і глибоким. Він мусить бути закоханим своїм завданням – виховувати майбутніх правдивих українців-патріотів. Він має тільки остерігатися не викликати в своїх учнях ворожого почуття до чужих націй, але бути завше готовим боротися з ким доведеться за незалежність і щастя свого народу. В усьому своєму навчанні учитель мусить додержуватися самої правди – чи в історії, чи в природознавстві. Правда мусить бути єдиним ґрунтом, на якому він будує своє навчання, і своє виховання. Велика місія учителя національної школи – в його руках майбутність його народу, бо діти, які вийдуть із цієї школи, мають бути каменярами в відбудуванні молодої української держави, мають розробляти свою культуру і вести свій народ на шлях світового поступу, приносячи до загальносвітової скарбниці усі свої національні скарби. Більшість учителів нашої школи розуміють, що саме вони закладають підґрунтя молодої України, вбачають свій внесок у становлення державності, у виховання молодого покоління на засадах загальнолюдських цінностей, основи яких складають права і обов’язки громадян. Адже значною мірою саме від роботи школи, її здатності до оновлення буде залежати, якою буде наша держава. Оновлення змісту освіти передбачає планування індивідуально-психологічних особливостей та інтересів школярів, забезпечення індивідуальної та особистісної реалізації потенціалу кожного учня, що є одним із основних принципів

4

діяльності закладу. Адже, «схильність до змін, - як говорив французький теоретик Нікола Буало,- доля всього живого» . У межах школи силами методичних об’єднань ( суспільно-гуманітарного, природничо-математичного, початкових класів, класних керівників) були розроблені кроки щодо необхідності кардинальних змін у формах і методах патріотичного виховання. Представлені матеріали були виставлені на загально педагогічне обговорення, результатом якого стали визначені покрокові завдання по інноваційному перетворенню в системі патріотичного виховання і вилилися в завдання навчального закладу щодо досягнення мети патріотичного виховання:* визнати й забезпечити в реальному житті пріоритет прав людини як гуманістичної

цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких дискримінацій;* усвідомити взаємозв’язок між ідеями індивідуальної свободи, правами людини та її громадянською відповідальністю;*сформувати національну свідомість; * виховати почуття патріотизму, відданості Батьківщині;* утвердити гуманістичну мораль;* сформувати соціальну активність особистості; * уміння розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних принципів* виховати повагу до Конституції України, законодавства, державної мови* розвинути критичне мислення, що дає змогу усвідомлювати та обстоювати особистісну позицію; * навчити визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства;* сформувати толерантне ставлення до інших культур і традицій;* виховати негативне ставлення до будь-яких форм насильства, навчити запобігати виявленню деструктивного націоналізму, шовінізму, сепаратизму. Особливою умовою в роботі по реалізації визначених завдань ( за рішенням педагогічної ради) стало застосування технології наскрізної дієвості по формуванню патріотизму, яка охоплює увесь контингент школи від 1 до 11 класу. Саме вона спроможна перетворювати почуття в конкретні справи і вчинки на користь Батьківщини і держави. Зміст патріотичної компетентності учнів початкових класів

Учень знає Учень уміє Учень виявляє в поведінці та оцінках

Національні та загальнодержавні цінності;закони, права та обов’язки людини; Правила спілкування з однолітками та дорослими й норми поведінки в різних ситуаціях, включаючи спілкування в сім’ї

Спілкуватися з однолітками та дорослими, колективно обговорювати проблеми; робити свідомий вибір; брати участь у колективній діяльності сім’ї та класу, ухваленні колективних рішень; долучатися до суспільно корисної діяльності; висловлювати й

Повагу до прав людини, закону; прагнення справедливості, чесності, відповідальності;визнання та сприйняття багатоманітності; патріотизм; повагу до національної історії, культури, мови, традицій

5

пояснювати власну думку Зміст патріотичної компетентності школи ІІ ступеняУчень знає Учень уміє Учень виявляє в

поведінці та оцінкахНаціональні та загальнолюдські цінності права людини, зокрема механізми їх захисту; громадянське суспільство; процеси ухвалення суспільних рішень і форми участі громадян у житті громади та суспільства загалом; основи співпраці, спілкування з іншими та залагодження конфліктних ситуацій

Взаємодіяти з учителем, адміністрацією школи, дорослими членами місцевої громади; реалізовувати та обстоювати свої права й законні інтереси; ефективно спілкуватися, розпізнавати стереотипи; свідомо обирати способи дії та поведінки й діяти відповідально; застосовувати демократичні процедури ухвалення рішень; брати участь у діяльності органів учнівського самоврядування, волонтерській діяльності в громаді; критично сприймати інформацію, самостійно її досліджувати та застосовувати; формулювати, висловлювати та аргументувати власну позицію; брати участь у дискусії; долучатися до колективної діяльності (співпраці в команді) та оцінювати ї результати

Відчуття власної гідності, шанування прав людини та свободи особистості, повагу до закону, свідоме ставлення до обов’язків ы відповідальність за власні вчинки й поведінку; прагнення справедливості, рівноправності; активну та відповідальну позицію; толерантність; патріотизм, повагу до національної історії

Зміст патріотичної компетентності школи ІІІ ступеняУчень знає Учень уміє Учень виявляє в

поведінці та оцінках

Демократичні, національні, європейські та загальнолюдські цінності; суть демократії, права та свободи людини, механізми їх захисту; політичну систему та механізми її функціонування, процеси ухвалення суспільних рішень і форми участі громадян у житті суспільства на місцевому, національному,

Орієнтуватися в проблемах сучасного суспільного життя України, Європи та світу, визначити власну позицію щодо їх вирішення; взаємодіяти з органами державної влади, місцевого самоврядування та використовувати засоби громадського впливу на власні структури; реалізувати та послідовно обстоювати, захищати свої права й інтереси; ефективно спілкуватися, долати прояви націоналізму, расизму, нетерпимості, робити свідомий вибір та діяти відповідально; застосовувати демократичні

Усвідомлення цінності людини, повагу до ї прав і свобод, закону; прагнення суспільної справедливості, рівноправності; активну та відповідальну громадянську позицію, усвідомлення громадянського обов’язку; плюралізм, міжкультурне

6

європейському та світовому рівнях, контроль громадян над владою; роль ЗМІ у суспільному житті; процес європейської інтеграції та глобалізації; суть ринкових відносин, економічні чинники розвитку демократичного суспільства; соціально ефективну поведінку особистості

технології ухвалення колективних рішень, ураховуючи власні інтереси й потреби інших громадян; брати участь у діяльності органів самоврядування, волонтерській діяльності в громаді; реалізовувати та обстоювати свої права як суб’єкта ринкових відносин, споживача й платника податків, орієнтуватися в умовах ринку; володіти способами отримання інформації з різних джерел, використовувати ЗМІ, Інтернет-ресурси та ІКТ; критично мислити

взаєморозуміння й толерантність; усвідомлення глобальної взаємозалежності та особистої відповідальності; патріотизм, повагу до національної історії, культури, мови, традицій

Патріот це не той, хто говорить красиві слова про Україну, прикрашає дійсність, а той, хто бачить труднощі, помилки, невирішені проблеми, розуміє соціально-політичну ситуацію в країні і світі, проте не панікує, не носиться зі своїми егоїстичними претензіями, не збирається тікати туди, де краще, а готовий долати перешкоди, зв’язати свою долю з долею Вітчизни. Визначивши завдання, педколектив сьогодні здійснює виховну діяльність по вихованню патріота з такими життєво необхідними якостями. (ДОДАТОК№1)СХЕМА№1 Формування вище зазначених рис особистості не може здійснюватися тільки в школі. З метою залучення молоді до демократичної системи цінностей та з метою формування власного досвіду у суспільстві педагогічний колектив школи залучає до співпраці всі громадські організації мікрорайону. (ДОДАТОК№2) . СХЕМА№2 При впровадженні реформування системи патріотичного виховання ми виходимо з того, що в ході навчального процесу і в ході позакласної та позашкільної роботи засто-совуються найрізноманітніші форми та методи. Патріотичне виховання учнів на уроках Для успішного впровадження новітніх підходів до виховання почуття патріотизму педагогічний колектив дотримується принципів послідовності та неперервності. Патріотичне виховання здійснюється насамперед у процесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість. Так, елементи патріотичного виховання впроваджуються на уроках історії України, всесвітньої історії, основах правознавства, української та світової літератур, іноземної мови та географії. Важко переоцінити значення цих предметів у морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини. Часто ці уроки проходять у шкільному музеї бойової слави, де школярі вивчають героїчні бойові та трудові традиції українського народу і його Збройних сил. На цих уроках учні ознайомлюються із теоретичними засадами демократії, історичним досвідом і життям сучасних демократичних суспільств, політичною системою та

7

конституційним ладом української держави, взаємозв’язком політичної та економічної систем, соціальною структурою та нормами соціальної взаємодії, правами людини й механізмами їх захисту, тенденціями розвитку світового культурного процесу. Також сприяють розвиткові громадянських чеснот: саморозумінню, умінню робити вибір та нести відповідальність за нього. Вчителі-предметники суспільно-гуманітарного циклу формують базовий комплекс громадянських умінь і навичок, систему демократичних пріоритетів і цінностей особистості, встановлюють живий зв’язок далекого минулого із сучасністю, виховують почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ. Під час навчання негуманітарних предметів природничо-математичного циклу передача знань та інформації розкривають цілісність світу, взаємозв’язок людини з природою, відповідальність за збереження екології та життя на планеті, сприяють розвиткові критичного мислення та аналізу. На таких уроках учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військовою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ураження. В процесі вивчення цих предметів учні ознайомлюються з впливом науково-технічної революції на розвиток військової техніки, розв’язують завдання, в змісті яких відображена військова тематика. Серед методів і форм патріотичного виховання на уроках з основ наук у Військовій СЗШ пріоритетна роль належить активним методам, що ґрунтуються на демократичному стилі, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення , ініціативи та творчості. Раціональне використання активних методів дало змогу перейти від репродуктивного рівня використання знань до реконструктивного, а далі до творчості. У старших класах колектив школи включає в освітній процес завдання на розвиток гіпотетичного мислення, яке допомагає учневі складати соціальний прогноз. Наприклад, «Чи хотіли б ви змінити країну проживання?», «Чи хотіли б ви товаришувати з учнями іншої країни?», «За яких умов можна уникнути конфлікту між державами?». Ці завдання учні виконують письмово у формі творів-мініатюр, роздумів, есе. Проведення навчальних ігор, дискусій, розігрування рольових ситуацій під час занять формують у школярів не лише здатність до критичного аналізу, а й уміння протистояти тиску робити вибір, аргументувати, захищати власний досвід, брати участь у дебатах. А використання таких активних методів як дослідницька, проблемно-пошукова, проектна діяльність дають змогу учням почуватися першовідкривачами і дослідниками, навчають працювати в групі, ухвалювати альтернативні рішення, відчувати себе компетентними в навчально-виховному процесі. Уроки фізичної культури та захисту Вітчизни під керівництвом досвідченого учителя готують юнаків старшого шкільного віку до строкової військової служби в Збройних Силах України. Освітні надбання на цих уроках – це, передусім, обсяг знань героїчного минулого українського народу, історії Збройних сил. Вони передбачають також певний обсяг знань з допризовної підготовки, фізичної культури, спорту, гігієни, побуту. Головне, на що при цьому звертає увагу вчитель, – дієвість засвоєних знань, що виявляються в навчально-пізнавальній активності старшокласників на уроках допризовної підготовки. Зважаючи на єдність навчального і виховного процесів, відбуваються зміни щодо підходів та форм організації виховної роботи у нашій школі. Для забезпечення наскрізного дієвого підходу до розв’язання завдань патріотичного

8

виховання коригуємо і узгоджуємо зміст виховної роботи відповідно до вікових особливостей учнів. Патріотичне виховання учнівської молоді в позакласній роботі (ДОДАТОК № 3) «КОМПЛЕКС» Складовою системи патріотичного виховання є військово-патріотичне, що передбачає вироблення високого ідеалу служіння народові, готовності до трудового та героїчного подвигу в ім'я процвітання Української держави. Воно покликане формувати громадянина-патріота, виробляти у нього глибоке розуміння громадянського обов'язку, готовність у будь-який час стати на захист Батьківщини. Військово-патріотичне виховання молоді поєднує в собі низку окремих напрямів виховання: військового, морального, правового, трудового, естетичного та ін. Проте головним результатом виховних зусиль стала для нас готовність молодої людини до військово-патріотичної діяльності як внутрішнього системного утворення, що передбачає п'ять основних компонентів — освітній, фізичний, психологічний, соціальний і духовний. Освітня готовність передбачає накопичення дієвих знань у ході НВП Фізична сила, витривалість, спритність, швидкість в рухах – це результат колективу по формуванню фізичної готовності. Під особливу увагу наш педагогічний колектив взяв психологічну готовність, яка включає в себе позитивну мотивацію участі у військово-патріотичних заходах. Разом з тим, за результатами обстеження старшокласників, вона показала певний рівень сформованості таких якостей, як емоційна стійкість, розсудливість, сміливість, рішучість, мужність, цілеспрямованість. У свою чергу формуючи соціальну готовність ми виховуємо вірність бойовим та національно-історичним традиціям, військовому обов'язку, присязі та військовому статуту, високу дисциплінованість, конструктивну соціально-комунікативну, громадсько-корисну та національно-громадянську активність. Ми постійно поруч з учнем, який знаходиться в пошуках життєвого смислу і цінностей; самоусвідомленні свого Я-фізичного, психічного, соціального; самоочищенні та самовдосконаленні, в духовно-катарсичній активності. Основною властивістю цих п'яти складових виступає військово-патріотична активність — внутрішня активна позиція молодої людини щодо військової служби. Така позиція розвивається шляхом послідовної зміни, простіших якостей особистості у свідомо патріотичні. Разом з тим, військово-патріотична активність є необхідною передумовою подальшого розвитку готовності старшокласника до військової строкової служби в Збройних Силах України. Здійснюючи військово-патріотичне виховання учнів у Військовій середній школі, координатори цього процесу добре обізнані з його теоретико-методологічним і технологічним підґрунтям. При цьому ми враховуємо також об'єктивні соціально-політичні, економічні фактори, психофізіологічні особливості юнацького віку як вирішального періоду у формуванні світогляду учня, його ідеалів, вибору професії, подальшого життєвого шляху. Крім цього, ми розуміємо, що формування готовності юнака до служби в Збройних. Силах України, що проходить у рамках єдиного навчально-виховного процесу, залежить від професійної майстерності вчителів-предметників з

9

гуманітарних дисциплін, учителя допризовної підготовки, продуманої організації фізично-оздоровчої, навчально-пізна-вальної, соціально-комунікативної, громадсько корисної та національно-громадянської діяльності. Сьогодні всі зусилля педагогічного колективу направлені на залучення учнів до різноманітних форм і видів військово-патріотичної діяльності в позаурочний час по причині погіршення матеріальної бази допризовної підготовки . Із цією метою у школі проводимо військово-патріотичні заходи різноманітні за змістом і спрямованістю: а) інформаційного, просвітницького характеру (лекції, політінформації, конференції, зустрічі, тематичні вечори, бесіди); б) дієвого, практичного спрямування (окремі види змагань, конкурси, гурткова і шефська робота, екскурсії, робота з вдосконалення навчально-матеріальної бази закладу освіти); в) комплексні, з усвідомленням їх суспільної і особистісної значущості (дискусії, огляди-конкурси, військово-спортивні свята, походи по місцях бойової та трудової слави народу України, декади оборонно-масової роботи). Первинною ланкою в структурі військово-патріотичного виховання учнівської молоді у Військовій СЗШ є достовірне інформаційне забезпечення, тобто організація цілеспрямованого освітнього простору за трьома напрямами: 1) використання потенціалу українознавчого матеріалу на уроках з предметів навчального плану 10—11 класів загальноосвітньої школи; 2) стимулювання навчально-пізнавальної активності старшокласників із засвоєння матеріалу програми «Допризовна підготовка»; 3) вивчення старшокласниками курсу «Медико-санітарної допомоги», який озброює необхідними знаннями, що стосуються формування в учнів практичних навичок щодо здійснення та надання першої медичної допомоги у разі необхідності. Певного виховного ефекту досягаємо, включивши в систему інформування про армію шкільну бібліотеку. Підбір відповідної літератури, постійно діючі кутки, наочна агітація, стінна преса, читацькі конференції (вечори) є активним, дієвим чинником у формуванні поглядів юнака щодо служби в армії. Однією з форм позанавчальної роботи є зустрічі з учасниками бойових дій , які виконували інтернаціональний обов’язок на території інших держав, з ветеранами війни. Щоб вона була цікавою, перед її організацією даємо індивідуальне завдання учневі ознайомитися з біографією ветерана, його бойовим шляхом. Завдяки цьому у випадку, коли запрошений гість не має змоги виступити, про нього розповідає підготовлений учень. Цими матеріалами поповнюється шкільний музей бойової слави. У зв'язку з цим значно зростає роль військової підготовки у стінах навчального закладу, який безпосередньо (і в більшості випадків - раз у житті) дає юнакові знання і вміння, пов'язані з його майбутньою військовою діяльністю. Набуті в школі військові звання та навички визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов'язку громадянином України щодо захисту Вітчизни. На сьогодні школа є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, будуть вони призвані на строкову військову службу чи ні в мирний час) до захисту Вітчизни. В цій ситуації надзвичайно зростає роль предмета «Захист Вітчизни» як складової частини військово-патріотичного виховання, спрямованої на підготовку юнаків у теоретичному,

10

практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності. З огляду на ці обставини в школі планується виховання молоді як складова розділу річного плану виховної роботи, тому що вона в Солонянському районі є опорною по військово-патріотичному вихованню. Військово-патріотичне виховання здійснюється у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів місцями бойової слави, пошукової роботи, участі у роботі гуртка військово-патріотичного спрямування. Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як «Батьківщина», «подвиг», «патріот», вчаться шанувати землю батьків, вивчають свій родовід. Однією з основних форм військово-патріотичного виховання є військово-шефська робота, яка полягає у встановленні та підтриманні зв'язків з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, трудовими колективами, цивільними навчальними закладами, громадськими організаціями з метою проведення спільних заходів з військово-патріотичного виховання. Формами військово-шефської роботи в школі є: організація тематичних вечорів, зустрічей з воїнами-афганцями, сім'ями військовослужбовців, посильна допомога вете-ранам та вдовам; залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комплексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни; надання допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у проведенні урочистостей, присвячених пам’ятним датам; організація змагань з військово-прикладних видів спорту, проведення змагань з кульової стрільби тощо. Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від форм та методів його організації, пріоритетними з яких є активні методи., що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи і творчості. У Військовій СЗШ набули розповсюдження такі інноваційні форми і методи військово-патріотичного виховання: * пошуково-дослідницька робота клубу «Пошук»;* військова гра «Зірниця»;* спортивна секція по військово-прикладних видах спорту «Стрілок»;* конкурси на військову тематику «Нумо, хлопці!»;* зустрічі з ветеранами війни, військовослужбовцями, воїнами-інтернаціоналістами;* спілкування із родичами загиблих воїнів через мережу Інтернет;* засідання круглого столу;* зустрічі-спогади;* створення фільмотеки «Спогади учасників форсування Дніпра»;* розміщення учнівських робіт про пам’ятні місця с. Військового в You Tube (https://www.joutube.com/watch?v=IGt6a3v-200);* розробка маршруту по місцях бойової слави с. Військового;* проведення декад пам’яті двічі на рік (до Дня звільнення села та до Дня Перемоги);* тиждень воєнної книги;* місячник патріотичного кіно;

11

* проведення екскурсій по пам’ятних місцях с. Військового для жителів району та області;* походи по місцях бойової слави Солонянського району,* догляд за братськими могилами та меморіалом Слави;* акції «Ветеран», «Ветеранське подвір’я», «Милосердя», «Солдатські вдови» та ін..;* волонтерська акція «Допоможи учасникам АТО»,* усні журнали «Війна і жінка», «Герої Радянського Союзу за звільнення с. Військового»;* лінійка-реквієм «Тих днів не стерти з пам’яті людської», «Хвилина мовчання героям Крут» ;* факельна хода як знак скорботи про початок ВВв; * фестиваль патріотичної пісні;* уроки мужності;* мітинги до Дня Перемоги та до Дня визволення села..;* робота музею бойової слави. * похід по місцях боїв 35 гвардійської стрілкової дивізії 8 армії. Популярним серед учнів є військово-патріотичний клуб «Пошук», який об’єднує навколо себе великий актив і є опорою військово-патріотичного виховання. В арсеналі роботи клубу найпоширенішими є такі діяльнісні методи роботи: візуальний, фотографування, дослідницький, картографічний, моніторинговий, метод інтерв’ювання, літературно творчий. Актив клубу відкритий у своїй діяльності. Він співпрацює з органами учнівського самоврядування, шкільними методичними об’єднаннями вчителів, бібліотекою, туристсько-краєзнавчим гуртком, батьками та громадою села. Клуб «Пошук» має таку структуру: (ДОДАТОК № 4) (СХЕМА)КЛУБ ПОШУК) Однією з ланок роботи клубу «Пошук» є музей бойової слави, який було відкрито у 1978 р. 17 листопада 2004 року він отримав свідоцтво за № 03 – 205 « Про відомчу реєстрацію музею при закладі освіти системи Міністерства освіти України», а в 2008 році йому присвоєно звання « Зразковий», яке було підтверджене і в 2012 році. Музей налічує близько 1050 експонатів. Основні тематичні розділи експозицій : «Переправа», « Раби фашистської Німеччини», «Село під час окупації». Найширше представлений напрям « Переправа» . Тільки за останні сім років музей відвідали майже 3000 чоловік, серед них учні району, області, ветерани, рідні загиблих з Казахстану, Канади, Росії… Із 1985 року клуб «Пошук» знайшов місце поховання 32 односельців, встановив прізвища 35 учасників форсування Дніпра, записав 26 свідчень учасників бойових дій, провів 93 зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни.

Однією із ланок роботи клубу «Пошук» є колективна героїко-патріотична діяльність з громадськими організаціями. Сільська громадська організація надає школі допомогу в проведенні уроків мужності, мітингів. Надзвичайне емоційне хвилювання відчули наші учні після зустрічі з членами обласної ветеранської організації колишніх дітей-в’язнів концтаборів. З особливою теплотою і гостинністю поставилися наші школярі до тих, чиє

12

дитинство вбила війна, На території області діє група «Дніпро-пошук», девізом якої є : «Війна не закінчиться доти, поки є хоч один непохований солдат». Дана організація проводить розкопки залишків солдат і в нашому селі. Школярі є учасниками таких робіт, вони поповнюють знахідками шкільний музей, знайомляться і співпрацюють із школами Синельніківського району, які теж вивчають історичні події 1943р. битви за Дніпро. Таке співробітництво примножує любов до людини, культивує розвиток особистості, яка цінує життя. Під час святкування 70-річчя Битви за Дніпро восени 2013 року на схилах Дніпра було розгорнуто музей під відкритим небом, до створення експозицій якого долучився і музей Військової школи. Виховна цінність музею в тому, що тут акумулюються бойові та трудові традиції нашого народу; це виховує в наших школярів почуття гордості, відповідальності за збереження і примноження героїчних традицій та народної пам’яті. У школі працює гурток «Стрілковий», робота якого направлена на проведення традиційних військово-патріотичних зльотів учнів, програма яких насичена багатьма цікавими та корисними заходами. Серед них: заняття стройовою підготовкою, спортивні змагання, конкурси стройової військово-патріотичної пісні. Гуртківці проводять зустрічі з ветеранами ВВв, дітьми війни, воїнами-інтернаціоналістами біля Вічного вогню на схилах Дніпра-Славути. Виховання поваги до державних символів та мови Вивчення мови – необхідна умова розвитку для високорозвиненої особистості. Людина, яка не володіє рідною мовою, не може досягти високих успіхів у жодній професійній діяльності. Формування мовної культури в учнів Військової СЗШ здійснюється згідно з рішенням педколективу на основі діяльнісної технології. Пріоритетними напрямками виховання патріотичних почуттів учнів через мову є участь у творчих конкурсах територіальних та номінативних рівнів: «Собори наших душ», «Об’єднаймося, брати мої!», «Вірю в майбутнє твоє, Україно», участь у конкурсах знавців рідної мови ім.. П. Яцика, «Соняшник», «Патріот», «Олімпус». Традиційними і захоплюючими стали постановки драматичних творів класиків літератури Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, сучасних драматургів. Стимулом до вивчення української мови є досягнення школярів та перемоги у конкурсах, шкільних, районних і обласних олімпіадах з української мови та літератури. Особливу увагу приділяємо здібним та обдарованим дітям. Для них розроб-ляється комплекс психолого-педагогічних заходів, впроваджуються ефективні форми та методи навчання, виховання , створюються умови для творчого розвитку особистості. З цією метою для літературно обдарованих дітей у школі працює літературний гурток «Віконечко». Результатом роботи в ньому є те , що в різний час вони були переможцями обласних та Всеукраїнських конкурсів, нагороджені не лише грамотами облдержадміністрації, а й Кабінету Міністрів України, мають власні наукові проекти, поетичні збірки. Серед переможців імена Судак Світлани, Козлової Марії, Полякової Ольги, Жигаревич Лілії, Чорноштан Олександри. А Глущенко Катерина посіла 3 місце серед учасників із 28 країн світу у Міжнародному конкурсі «Для тебе, Україно».

13

У процесі вивчення рідної мови та літератури, навчальних курсів з історії України, основ правознавства та в процесі багатогранної позакласної і позашкільної виховної роботи учні вивчили слова Державного Гімну, знають державну та національну символіку, яка містить у собі важливий філософський, політичний, ідейно-моральний та естетичний зміст. Українська символіка виконує історично-важливу функцію консолідації нації в єдину етнографічну, культурно-історичну спільноту, об'єднує споконвічні українські землі в єдину суверенну державу. Педагогічний колектив добирає нові форми виховної роботи, які культивують любов до рідного краю, свого народу, домівки батьків, оберегів національної культури. Так, кожен новий день у школі розпочинається з підняття державного прапора під виконання Гімну України. Кожен учень з трепетом, завмираючи, віддає честь національним символам. Державному Гімну України належить значна роль у громадсько-політичному житті як засобу масової агітації , як силі, що мобілізує, організовує, підносить національний дух. Планом роботи навчального закладу передбачається спільна робота бібліотекаря, педагогічних працівників, учнівського самоврядування щодо виховання в учнів шанобливого ставлення до державної символіки України. У приміщенні школи для державних символів, Конституції відведено місце, де відбуваються урочистості. У нашому навчальному закладі успішно ведеться роз’яснення ідейної суті державних символів і біля класних куточків державної символіки. Історичне краєзнавство «Історія – вчителька життя». Можна навести і протилежні цьому латинському виразу слова, що історія нічому не вчить, що історія – кривава нескінченна бійня. ( Ге-гель ). Але знов і знов, з віку в вік люди і народи ставлять собі питання: «Звідки ми? Хто ми? Куди ми йдемо? Чим скрутніші часи – тим гучніше звучать ці питання . Наче молитва , наче заклик, який покликаний чарівною силою вирішити всі колізії історичної долі, прояснити майбутнє, освятити минуле, наповнити змістом і надією сучасне!..

У наш динамічний час зміни відбуваються надзвичайно швидко. Прискорення історії відчувається у сфері технології, економіки, побуту і, безумовно позначається на зміні соціальної психології. Сучасний надмірний динамізм викликає загрозу відриву людини і народу від свого історичного коріння. Щоб зупинити даний процес у своїй школі, ми вирішили акцентувати учнівську увагу на вивченні історії рідного краю. З цією метою члени історико-краєзнавчої секції НТУ школи під керівництвом учителя історії виявляли, збирали і надавали для користування матеріали, що свідчать про історичні події в нашому краї. Робота над обраною темою носила як короткостроковий термін виконання ( кілька місяців) так і довгостроковий ( кілька років). У процесі досліджень широко використовувався місцевий матеріал, зібраний самими ж учнями. На цьому етапі склалась позитивна тенденція до розширеного використання сучасних інформаційних технологій(підготовки презентацій, запис інтерв’ю з використанням відеокамери, фото архівних документів, публікація своїх досліджень на власному шкільному сайті.). Привабливим для дітей є те, що учнівські роботи ми виносили на огляд масового читача і слухача ( друкувалися в періодичних виданнях, зібрані

14

матеріали викорис-товуємо у навчально-виховному процесі - діти презентують їх на шкільних, районних, обласних конференціях.) У ході такої діяльності учень розвиває свої навчальні компетентності (просторові, хронологічні, мовленнєві), формується активна громадянська позиція, обізнаність, самосвідомість.Справжні патріоти успішно формуються в практичній діяльності через конкретну історію кожного населеного пункту, детальний аналіз історичних явищ , що відбулися в краї і які, зрозуміло, тісно пов’язані з загальними історичними закономірностями історичного розвитку країни, суспільства в цілому, учні краще розуміють сенс історичних подій не як абстрактних, далеких і часто малозрозумілих, а близьких і зрозумілих, які йдуть до серця і розуму. Протягом останніх 5 років наші учні-краєзнавці брали активну участь в обласній пошуково-проектній експедиції «Пам'ять ХХ століття».Щороку вони працювали над дослідженням героїчного минулого нашого народу, заглиблюючись в події свого краю. Результатом таких досліджень стали проектні роботи краєзнавців: «Раби фашистської неволі»-.Козлова Марія (призер районного та обласного конкурсу творчих учнівських робіт), «Історія освіти на селі»- Судак Світлана (ІІІ місце в районному конкурсі творчих робіт), «Люди трудової слави»- Романченко Даря , «Демографія, моє село…» - Кац Андрій (ІІ місце в районному конкурсі творчих робіт), «Історія села»- Глущенко Катерина (ІІ місце в районному конкурсі творчих робіт).Учениця нашої школи ,член краєзнавчого гуртка Глущенко Катерина в 2013-14 р. брала участь в обласній конференції «Народна пам'ять ХХ ст..». На цій конференції вона презентувала спільне дослідження краєзнавців «Наш край в роки Великої Вітчизняної війни». Наше дослідження отримало високу оцінку журі , а Катя - диплом учасника конференції. Не лише ефективним , а й пізнавальним, захоплюючим методом дослідницько-краєзнавчої роботи стали походи по рідному краю, тематичні екскурсійні поїздки (до м.Запоріжжя-о.Хортиця, м.Севастополя, м. Дніпропетровська, с.Микільського-на-Дніпрі – до місця поховання князя Святослава, с.Калинівки, сел..Солоного –в історичний музей ), проведення історичних вікторин , тематичних вечорів, вахт пам’яті героям. Приклади героїв ХХ століття , історичні помилки наших земляків збагачують наш історичний досвід. Так відбувається становлення свідомого патріота своєї держави у ході історико-краєзнавчої роботи при застосуванні діяльнісної технології. Виховання правосвідомості У патріотичному вихованні особливого значення набуває спроможність дітьми та учнівською молоддю дотримуватись законів та захищати права людини. Адже, однією з необхідних умов перетворення України у справжню правову державу є підвищення рівня правової освіти населення , у першу чергу молоді. Чимало роблять для цього засоби масової інформації, громадські організації, правоохоронні органи. Але найважливіше місце тут займає школа. Наша школа, як і інші школи України, має безліч проблем, і найболючіша серед них - зростаючі труднощі у вихованні дітей та підлітків. Ми,вчителі, зіткнулися з проблемами, яких не знали раніше, - серед учнів стає все більше важковиховуваних.

15

Правова освіта та виховання , профілактика правопорушень серед підлітків постійно в центрі уваги нашого педагогічного колективу. Система правової освіти у Військовій загальноосвітній школі базується на правових актах і документах, таких, як Конституція України, Конвенція про права дитини, Декларація прав дитини. Закон України « Про охорону дитинства», Указ президента України « Про Національну програму правової освіти населення» , включає право освітню роботу та роботу по попередженню правопорушень. Педагогічний колектив нашої школи здійснює значну організаційно-управлінську, методичну роботу зі складної проблеми . Вчителями було опрацьовано відповідну теоретичну та методичну літературу. Проведено психологічне діагностування учнів різних вікових груп, а також учителів. Ми помітили, що ефективність цієї роботи підвищується якщо :* використовуються дієві форми й методи виховного впливу на учнів( рольові ігри, дискусії, діалоги, тренінги, брейнринги ), зустрічі з правоохоронцями;* педагоги використовують досягнення педагогічної та психологічної науки, опановують новітні педагогічні технології;* стимулюється здоровий спосіб життя і позитивна орієнтація у процесі соціалізації учнів;*сімейно-шкільне виховання гармонізується на засадах гуманізму, доброзичливості, демократизму, партнерських відносин учасників навчально-виховного процесу. У школі існує своєрідна система профілактичної роботи: *контроль за відвідуванням учнями школи класними керівниками ;*розроблені спеціальні правила для учнів , які вивчаються ще з початкових класів;*проводяться цикли виховних заходів на правову тематику ( години спілкування , ігрові моменти, диспути, круглі столи);*усі учні охоплені постійними та тимчасовими дорученнями, які періодично змінюються;*ведеться постійна індивідуальна робота з учнями та батьками. Правоосвітня робота здійснюється під час уроків та в позаурочний час і охоплює як учнів, так і їхніх батьків, до співпраці залучаються і органи місцевого самоврядування. Батьки – активні учасники процесу право освітнього виховання. На батьківському всеобучі, засіданнях ради з профілактики правопорушень, батьківському комітеті класу та школи розглядаються питання з профілактики злочинності, правопорушень серед учнівської молоді.. Таким чином здійснення правової просвітницької роботи в школі веде до формування високого рівня правової культури суспільства і кожної людини, до набуття необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права, громадянської самосвідомості служити державі. Система правового виховання , що створена в школі , багатогранна і дієва. Тому протягом останніх 10 років правопорушень, здійснених нашими учнями, не зафіксовано. Десятеро випускників нашої школи за останні роки обрали професію юриста.

16

Трудове навчання як інтеграційна складова патріотичного виховання Праця формує моральні риси особистості, впливає на його світогляд. У ході трудової діяльності знання набувають творчий характер, практика (дія) виступає критерієм їх істинності. Трудова діяльність вирішує такі виховні завдання:

- формування учнів жити і працювати в колективі;- формування трудової впевненості в необхідності праці, в тому, що праця є

справою честі, доблесті, навіть геройства, це основа благополуччя як особистого, так і колективного;

- розвиває уміння планувати свою роботу;- озброює трудовими знаннями, уміннями та навичками;- виховує необхідність культури праці, бережливого ставлення до

результатів праці, матеріальних цінностей;- сприяє відпрацьовуванню навичок раціональної організації праці;- виховує високі моральні якості: відповідальне ставлення до праці, почуття

обов’язку, патріотизму, взаємодопомоги, колективізму, дисциплінованості;- формує активну життєву позицію. Таким чином, система трудового виховання в школі, інтегрується в загальну систему патріотичного виховання. Досвід роботи в цьому напрямку в нашій школі підтверджує, що свідоме ставлення до праці формується поступово, від рівня учня 1 класу до рівня учня 11 класу, коли яскраво виражена готовність до конкретної трудової діяльності. Так, початківці доглядають квіти, слідкують за порядком на своєму робочому місці, прибирають за собою посуд в їдальні та інше. Відповідно старші вікові групи учнів беруть на себе відповідальність на порядок більшу. А в загальношкільних акціях, таких як «Чистодвір», «Милосердя», «Ніхто не забутий, ніщо не забуто», «Садок вишневий коло школи», «Живи книго», трудових десантах по упорядкуванню сільського парку, збору лікарських рослин, з яких взимку готують в їдальні фіточаї розподіл обов’язків відбувається відповідно до віку, бажання та можливостей кожного учня. Головна мета заходу: виховання свідомого бажання бути корисним колективу, школі, селу, громаді, Батьківщині. Китайська народна мудрість говорить: «Коли маленька людина в маленькому місті добре робить свою маленьку справу – весь світ стає кращим». Із перших днів наш учитель стимулює учня, застосовуючи ігрові прийоми, що впливають на емоційність дітей, пояснюють, контролюють виконання, використовують позитивний приклад товариша. Все це стимулююче впливає на дитину, і праця стає його звичкою, потребою. Цінністю такого виховання є набуті корисні життєві навички, моральні якості, такі як: бережливість, взаємодопомога, розподіл обов’язків, організаторські навички. «До яких би видів інтелектуальної чи художньої діяльності не проявляє здібностей чи нахилів учень, його участь у фізичній праці є обов’язковою», - писав В.О. Сухомлинський. На нашу думку, важливою частиною трудового виховання є профорієнтаційна робота, бо тільки всебічний гармонійний розвиток особистості може забезпечити вільний і розумний вибір професії. І в цьому напрямку виховної роботи кожен учитель дотримується схеми суб’єкт дія результат. Двічі на рік ми проводимо моніторинг серед учнів про майбутню

17

професію. Аналізуючи опитування, визначаємо попит на інформацію про фах, плануємо роботу по втамуванню необхідного інформаційного голоду на певну групу професій. Діяльнісна технологія виховання спонукає колектив педагогів до пошуку дієвих форм роботи, а саме: зустрічі учнів з випускниками школи, які здобувають вищу освіту, з метою ознайомлення з майбутньою професією та навчальним закладом, де її можна здобути, умовами вступу до вузу. Та і випускники, розуміючи важливість питання для школяра, відчуваючи відповідальність за молодших товаришів, реалізуючи сформуванні в школі почуття взаємодопомоги, летять до школи у вільну хвилину на годину зустрічі для спілкування. Популярними стали екскурсії на виробництво, де реальна розповідь працівника про свою професію зацікавлює, а сам процес праці захоплює, залишають неповторні враження. Учні 1-4 класів знайомляться з професіями, які є на території села, учні 5-8 класів – здійснюють екскурсії до районного центру. Ці учні знаходяться в пошуку свого шляху в дорослому житті. А от старша школа проводить (по можливості) зустрічі, так би мовити, на замовлення. Традиційними стали зустрічі з працівниками правоохоронних органів, лікарями, підприємцями, офіцерами запасу, юнаками, що звільнились зі служби в ЗСУ. Для нас, педагогів, важливо, щоб учні на практиці, в дії включались в нові взаємовідношення один з одним, з дорослими, щоб розвивались їх інтереси, активізувались пізнавальні процеси, формувались свідомість і впевненість у правильності майбутнього вибору – конкретного виду трудової діяльності. Адже від цього залежить його власне майбутнє, майбутнє родини і по великому рахунку – майбутнє держави. Важливо, щоб зростала їх впевненість в тому, що в Україні кожен може себе реалізувати, що від кожного з них залежить, якою буде наша Батьківщина. Для досягнення максимально позитивних результатів у трудовому вихованні учнів ми тісно співпрацюємо зі службою зайнятості, запрошуємо їх до школи, виїжджаємо до них. Нам ідуть на зустріч. Спеціалісти цієї організації проводять з учнями моніторинги, допомагають кожному бажаючому визначити свої нахили до якогось роду занять, знайомлять з професіями. У школі службою зайнятості встановлено електронний монітор, що закликає до праці в Україні, пропонує перелік необхідних професій, надає інформацію про місце її здобуття та ін.. Про поповнення об’єму інформації дбає служба зайнятості. Педагогічний колектив вдячний їм за таку плідну співпрацю, бо робимо спільну справу задля кожного і задля держави. Позитивним результатом такої роботи є готовність кожного випускника до повноцінної самореалізації після школи: вибір професії, навчання у вузах, визначення свого місця і ролі в суспільстві. І якщо ще 5 років тому дітей, які не самовизначались, було 2-3 в рік на випускний клас, то сьогодні навіть діти із найбідніших сімей свідомо вибирають свій шлях і здійснюють мрію. Естетичне виховання Красою нашої землі, на якій розташоване с. Військове, захоплювались всі, хто хоч раз побував у ньому, постояв на кручі Дніпра. Наш Славута ніби в подарунок, розлив свої води біля села шириною в три кілометри, а далі знов звузився і поплив ах до самого Чорного моря. Вирішуючи питання естетичного виховання школярів, як складової

18

патріотичного виховання, наш педагогічний колектив вбачає активізацію даного процесу при сприянні природи рідного краю, його краси. У ході екскурсій, подорожей, експедицій по виявленню ще небаченого і неповторно-красивого, педагоги націлюють своїх вихованців на бережливе ставлення і культуру поведінки по відношенню до природи, спонукають до роботи по пропаганді неповторності краєвидів своєї батьківщини. Старші учні досліджують прекрасне рідного краю, готують фотоколажі, виставки, презентації, які потім демонструють молодшим школярам. Ми вирішили також показати ці роботи ще і на батьківських зборах. Очікування були перевершені результатом. Виставку батьки зустріли захоплено, а діти були горді таким успіхом. Не секрет, що сільські жителі, потерпають від відсутності роботи, витрачають багато зусиль на її пошуки і дуже мало часу приділяють красі та мистецтву. У даному випадку відбувається співробітництво дітей і батьків по залученню до прекрасного. Так, ми проводили виставки малюнків, витинанок, виробів з бісеру, перших робіт з вишивками. Батьки допомогли організувати вернісаж народно-прикладного мистецтва, де і вишиванки, і рушники, і килимки, і картини з соломи, і кошики. Захопила майже всіх робота народної майстрині Бабалик Марії – вишита бісером ікона Божої Матері. Вивчивши коло зацікавлених, вирішили розпочати роботу шкільного гуртка з вишивки та бісероплетіння. А згодом вже побачили і перші роботи. Це приносило радість усім, бо це тільки перші кроки до народно-прикладного мистецтва, і вони – успішні, а отже буде продовження цієї роботи. Наш край багатий талантами. Як люблять у нас народну пісню! Як люблять пісні про Україну, рідний край. Наша школа тісно співпрацює з сільським клубом. Учні – активні учасники вечорів та концертів для односельчан. Клубний гурт «Дніпряночка» – часті гості на шкільних святах. Тематичні вечори «Вклоняюсь тобі, жінко, до землі», «Воїн, герой, визволитель» та ін. гуртують громаду, виховують любов до землі та до людей, які на ній працюють, відчувають тісну причетність і відповідальність до всього, що на ній відбувається. Важливим напрямком естетичного виховання є художнє краєзнавство. У рамках проектних робіт члени учнівського наукового товариства провели пошукову роботу на теми: «Письменники рідного краю», «Майстри пензля с. Військового». Результатом даних досліджень стала конференція, де презентувались роботи односельчан, членів спілки письменників України, Дніпропетровщини. Виготовлено міні-банер для шкільного музею з однойменною назвою. Художники, їх родичі, діти подарували для школи свої картини, які об’єднані у шкільну виставку «Вони увічнили красу своєї землі…». Така робота в основі своїй є діяльнісною, вона підтверджена життям, вона здійснює свій благотворно-патріотичний вплив на кожного учня, на батька, який прийшов до школи, і навіть на гостя. Для учнів старших класів практикуємо виїзд до обласного театру, здійснили

19

до Шевченківських днів постанову п’єси Т. Шевченка «Назар Стодоля» Джерелом для естетичного виховання є, перш за все, життя, щоденна різнома-нітна діяльність, яка навчає дітей відчувати прекрасне і в навчанні, і в праці, і в особистій поведінці, і в стосунках з товаришами та дорослими, забезпечуючи при цьому наскрізну дієвість усіх членів колективу. Шкільне самоврядування як основа самоформування, самовизначення і самореалізації особистості школяра

Самоврядування – один із головних принципів діяльності учнівської спільноти. Наш час потребує лідерів нової формації, людей компетентних, відповідальних, здатних мислити неординарно, генерувати нові ідеї та приймати нестандартні рішення. Ось чому головне завдання школи – знайти і підтримати учнівську молодь, чия життєва позиція спрямована на активну участь у громадському житті. Самоврядування школярів – необхідний компонент змісту сучасного виховання особистості.  Головне завдання учнівського самоврядування – розвинути соціальну активність учнів, виховувати в них почуття власної гідності, надавати можливість виявити себе, формувати управлінські навички. Педагогічний колектив нашої школи сьогодні, як ніколи, розуміє, наскільки актуальна громадянська активність, уміння молодих людей самостійно організовувати своє життя. Кожна хвилина, вкладена учнями в ефективну громадську діяльність сьогодні, - це реальний результат завтрашнього дня. Учнівське самоврядування – це парламентська республіка. В нашій школі вона носить назву «ТЕМП» (толерантні, ерудовані, молоді, позитивні). Очолює учнівське самоуправління президент, якого обирають щороку таємним голосуванням учні 5 – 11 класів. Єдиним органом законодавчої влади є учнівські збори. Президент формує кабінет міністрів. (ДОДАТОК № 5)

Орган учнівського самоврядування – це дієвий орган виховної роботи в школі, який ініціює, розробляє, планує, проводить і несе відповідальність за такі заходи:* робота тимурівських загонів;* догляд за братськими могилами;* проведення акцій «Діти-дітям», «Чистодвір», «Милосердя», «Допомога односельцям – учасникам АТО», «Джерело», «Перелітні птахи», «Не рубай ялинку»;* збір лікарських рослин;* виступи шкільної агітбригади «ЗДВ» (здорові діти Військового) з пропагандою здорового способу життя;* участь у спортивних змаганнях і конкурсах;* випуск стіннівок;* організація і проведення тематичних вечорів «Дзвони пам’яті», « Барви осені мого села» та ін..;* фестиваль «Найкраще місце на Землі»;, «Україно моя», «Визначні пам’ятки Дніпропетровщини»;* родинне свято «Я – родина – Україна», «Доля родини у долі країни», «У сімейному колі»;

20

* участь у щорічному міжшкільному конкурсі «КВК». Отже, учнівське самоврядування Військової СЗШ – це засіб реалізації учнівською громадою своїх прав , обов’язків та ініціатив шляхом прийняття рішень, їх упровадження за допомогою власних ресурсів у життя, співпрацею з адміністрацією. Він дає можливість учням вирішити проблемні питання, що їх стосуються. Патріотичне виховання в родині Якщо зміцніє хоч одна родина – Міцною стане й наша Україна. Родина є основою держави. Родинне виховання – перша природна і постійно діюча ланка виховання. Родинне виховання – це перевірений віками досвід національно-патріотичного виховання дітей у сім'ї. Воно є могутнім джерелом формування світогляду, національного духу, почуття патріотизму, високої моральності, трудової підготовки, громадянського змужніння, глибоких людських почуттів. Тому патріотичне виховання дітей неможливе без тісного зв'язку з батьками. У нашій школі зв'язок з батьками вже давно поставлений на високому рівні. Ще у 2007 році у с. Військовому рішенням сесії сільської ради був створений соціально-педагогічний комплекс (СПК). Його мета - об'єднання зусиль педагогічних працівників школи, членів трудових колективів, організацій, які знаходяться на території села, та батьківської громадськості по забезпеченню комфортних умов навчання та виховання дітей та учнів у загальноосвітньому та дошкільному закладах села, допомогти в організації та проведенні спільних свят, змагань, подорожей та походів, що, крім інших завдань, сприяло б патріотичному вихованню членів громади та учнів; поліпшенню духовної сфери усіх членів громади; збереженню та розвитку традицій рідного села, вихованню любові до рідного краю. (ДОДАТОК № 6)

Напрямки співпраці школи та сім'ї по ВПВ учнів Використовуємо такі вивірені часом і досвідом методи роботи з батьками:

розповідь; пояснення (мета – розкрити соціальний, моральний зміст певних вчинків, подій, явищ, допомогти дитині зробити правильний вибір); бесіди (пізнавальні, патріотичні, етичні); лекція (організована в доступній формі, проілюстрована конкретними фактами); диспут (допоможе формуванню судження, оцінки, переконання); приклад; громадська думка (вихователь намагається, щоб його вимога стала вимогою колективу); звичка;

доручення ; самовиховання батьків; особисті зобов’язання, взяті батьками; самооцінка батьками своєї діяльності.

Співпраця педагогів та батьків охоплює такі види діяльності:

21

батьківський всеобуч, лекторій; батьківські збори, де обговорюються проблеми навчання і виховання та приймаються спільні рішення; планування та проведення спільних з батьками виховних заходів; індивідуальні бесіди. Так у 2013-2014 н.р. разом з батьками були проведені такі заходи, що сприяють ВПВ учнів: урок миру; конкурс плакатів на патріотичну тематику; конкурс творів про війну; вахта пам'яті; науково-теоретична конференція «Наслідки екологічної катастрофи»; мітинг до Дня Перемоги; бесіда за круглим столом (учні, вчителі, ветерани ВВв); усний журнал;спільні збори учнів, вчителів та батьків: «Якою б я хотів бачити нашу Вітчизну?»; конкурс «Козацькому роду нема переводу». Крім традиційних використовуємо такі інноваційні форми роботи: Участь батьків у шкільних флешмобах; Тренінги з батьками; Проведення майстер-класів, де здійснюється обмін досвідом по вихованню

патріотизму дітей; Накопичення інформаційно-консультативного банку «На допомогу батькам у

ВПВ»; Участь батьків у факельно-свічкових вечірніх дійствах в день початку ВВв, коли

діти і дорослі з вогником пам'яті в руках проходять з одного краю села в інший до братської могили, щоб вшанувати пам'ять загиблих хвилиною мовчання і зробити покладання квітів;

Участь батьків в екскурсіях разом з дітьми по рідному краю та місцях бойової слави. Без підтримки батьків та громади наші діти не побували б на екскурсіях у Полтаві, Києві, Асканії-Новій, Запоріжжі, Умані, Петриківці, Севастополі, Ялті, музеях та театрах Дніпропетровська. Використовуємо ще такі інноваційні форми роботи як ділові ігри з батьками та ігри-тренінги, участь батьків у створенні та захисті проектів (які пов’язані з виробництвом на території Військової сільської ради – нашої малої Батьківщини). Виховати громадянина-патріота – це кропітка робота, яка потребує багато зусиль. Ми, колектив Військової СШ, це розуміємо і тому з почуттям великої гордості констатуємо той факт, що батьки учнів - випускники нашої школи, проявляють в даний час високі патріотичні якості. Про це свідчить те, що вони захищають нашу Вітчизну в зоні проведення АТО. Це Гайда Ю., Потуремець В., Бакум С., Литвинець В., Пилипчук М., Денисов О., Смірний О. Події сьогодення об’єднали батьків, учнів та педагогічний колектив школи і для волонтерської діяльності. Досвід переконує нас в тому, що успіх виховної діяльності кардинально залежить від того, наскільки ця робота, почата на уроці, знаходить своє логічне продовження і подальший розвиток у позакласній роботі, наскільки учитель методично правильно забезпечує виховання, і патріотичне зокрема, наскільки учням цікаво і як вони сприймають ідеї патріотизму. Вважаємо, що у Військовій СЗШ технологія наскрізної діяльності успішно реалізується. Свідченням цьому є презентація наших робіт на семінарах різних рівнів.

22

(ДОДАТОК 7)

Використані джерела1. Бех І.Д. Омобистісно зорієнтоване виховання: наук.-метод. посіб. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.2. Гезеєв В.В. Образовательная технология: от приема до философии. – М.: Библиотека журнала «Директор школы». 1996. -112с.3. Гражданское образование. Пособие для педагогов и работников образования / Под ред.. Н. Воскресенской, И. Фрумина – Страсбург: Совет Европы. 2000. – 151с.4. Громадянин. Держава. Громадянське виховання. Антологія./ Упор. М.П. Рагозін і О.В. Сухомлинська. – Донецьк: Донбас, 2001.-262с.5. Державні символи України // Радянська школа.- №2. – 1991.6. Ігнатенко П.Р., Поплужний В.Л., Косарєва Н.І., Крицька Л.В. Виховання громадянина : Психолого-педагогічний і народознавчий аспекти : навч.метод.посіб. – К.:ІЗМН, 1997. – 252с.7. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання : навч. посіб. – К.: Вища школа, 1997. – 304 с.8. Кацинська Л. Виховний процес в сучасній школі. – Рівне : ІПКПК, 1997. – 156 с.9. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності : Проект // Педагогічна газета Академії педагогічних наук України . - №6 (72). – 2000.10. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності// Шлях освіти . - №3. – 2000.11. Мартинюк І.В . Національне виховання : теорія і методологія . – К., 199512. Мойсенюк Н.Є. Педагогіка : навч.посіб. – 3 –є вид., допов. – К. : ВАТ «КДНК», 2001.-608 с.13. Позняк С . Семантика громадянської освіти // Шлях освіти - №1. – 2006.14. Пометун О. Теоретичні засади формування громадянської компетентності учнівської молоді // Управління школою.- №8 (92). – 2005.15.Сухомлинська О. Ідеї громадянськості і школа в Україні // Шлях освіти . -№4. – 1999

23

16. Уайт П. Громадянські чесноти і шкільна освіта виховання громадян демократичного суспільства. – К. : Вища школа, 2002. – 118 с.

24