«СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ»

СЕМІНАР

(матеріали для слухачів

за загальною редакцією

проф. О. В. Шестопалюка, доц. М. Ю. Кадемії)

Вінниця-2014

ПЛАН

РОБОТИ СЕМІНАРУ

«СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ»

(11 вересня, 1400, ауд. 131, 3 корпус)

1. «Сучасні інформаційні технології дистанційного навчання» –

проф. Шестопалюк О. В. (20 хв.).

2. «Створення, наповнення та використання інформаційно-освітнього

середовища кафедри» – старший викладач Кобися А. П. (30 хв.).

3. «Моніторинг якості навчання за дистанційною формою» – старший

викладач Кобися В. М. (20 хв.).

4. Брейк-кава.

2

О. В. Шестопалюк ректор, академік АН вищої освіти України, доктор педагогічних наук, професор

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

В основу вибору технологій дистанційного навчання треба покласти

дослідження змісту навчальних курсів, ступеня необхідної активності

слухачів, що залучені в навчальний процес, конкретних цілей та очікуваних

результатів навчання і т. п. Результат навчання залежить не від типу

інформаційних і комунікаційних технологій, що використовуються, а від

якості розроблення і представлення та надання курсів.

Інформаційні технології, що застосовуються в дистанційному навчанні,

ми розділили на такі групи:

1) технології подання освітньої інформації;

2) технології зберігання та оброблення освітньої інформації;

3) технології передачі освітньої інформації;

4) технології взаємодії між суб'єктами навчального процесу; 3

5) технології контролю і оцінювання навчальних досягнень слухачів.

Технології подання освітньої інформації складають ті засоби, що

можуть бути використані для надання навчальних матеріалів. Серед них

можна виокремити традиційні (пошта, телебачення), тобто технології

кореспондентського та телевізійного навчання та електронні, з яких, у свою

чергу можна виділити технології з використанням локальних носіїв

інформації (CD, DVD, USB), технології, що використовуються в мережі

(інформаційні ресурси, сервіси і служби локальної та глобальної мережі) та

мобільні технології.

4

Слід зауважити, що технології подання освітньої інформації у ДН

передбачають орієнтацію на використання міжнародних технологічних

стандартів електронного навчання та певних форматів даних.

В Україні стандартизація дистанційного навчання (ДН) знаходиться, на

жаль, на початковій стадії.

Технології обробки освітньої інформації складають, на нашу думку,

засоби роботи з різними типами інформації. У сучасному розумінні це

комп’ютерні програми для обробки текстової, графічної, відео та

аудіоінформації, тобто прикладне програмне забезпечення.

Технології зберігання освітньої інформації для ДН мають передбачати

використання певних форматів даних з відповідним розширенням файлів у

програмному середовищі ДН.

5

З цього приводу слід зазначити, що викладач – розробник дистанційних

курсів (ДК) мас передбачити, що студенти можуть послуговуватись у процесі

отримання знань через Інтернет різним програмним забезпеченням. Тому,

формати файлів з навчальними матеріалами, які планується надати студентам

для завантаження, мають враховувати принцип кросплатформності. Тобто,

краще застосовувати ті формати файлів документів, що відкриються

програмним забезпеченням під будь-якою операційною системою. До таких

відносяться формати .html, .pdf, .jpeg, .avi, .flv тощо.

У процесі реалізації освітніх програм особливе значення набувають

технології передачі освітньої інформації від викладача до студента, які, по

суті, і забезпечують процес навчання і його підтримку.

Нині є безліч різних засобів доставлення

навчального матеріалу: пошта, телефон, факс,

електронна пошта, телеконференція, електронна дошка,

супутникові освітні системи, інтерактивне телебачення,

радіо, а також CDROM і аудіо, відеокасети.

У процесі електронного навчання зворотний

зв'язок викладача і студента ускладнений. У результаті

виникає питання про можливість ефективного

Онлайн (англ. online, від англ. on

line - «на лінії», «на зв'язку», «у

мережі», «в ефірі») - «такий, що знаходиться у стані підключення»

6

навчання, коли взаємодія із студентом може бути не такою ефективною, як

під час проведення навчання в аудиторній формі. Покликані цьому запобігти

технології взаємодії між суб'єктами навчального процесу, що складають

безліч засобів зворотного зв'язку (пошта, телефон, факс, електронна пошта,

інтерактивне телебачення, телеконференція, засіб переговорів у реальному

режимі часу (IRC) та безпосереднє спілкування) і способів взаємодії

(синхронних і асинхронних) викладача й студента.

Синхронні способи (online) засновані на одночасній участі викладачів і

студентів (віртуальна чи реальна група) у процесі навчання в реальному часі,

тобто повідомлення, надіслане відправником, досягнувши комп'ютера

адресата, негайно направляється на відповідний пристрій виведення.

7

У цьому випадку доставка знань забезпечується інтерактивним

телебаченням, відео конференціями і супутниковими освітніми системами.

Є кілька видів синхронних комунікацій: відеоконференції

(односторонні і двосторонні); аудіоконференції; чати (текстові конференції);

миттєвий обмін повідомленнями; спільне використання додатків;

віртуальний клас.

Спільне використання додатків,

призначених для демонстрації або навчання

роботі з програмними продуктами, сановить

програму, що запускається тільки на одному

комп'ютері в мережі, а на всіх інших комп'ютерах

доступний екран цього комп'ютера.

При асинхронному способі (offline)

одержані повідомлення зберігаються на

комп'ютері адресата. Користувач може переглянути їх за допомогою

спеціальних програм у зручний для нього час. На відміну від очного

навчання, де діалог ведеться тільки в режимі реального часу (online), в ДН

він може йти і у відкладеному режимі (offline).

Основна перевага offline технологій полягає в тому, що вони менш

вимогливі до ресурсів комп'ютера та пропускної здатності ліній зв'язку. Вони

Оффлайн, часто офлайн (англ. offline, «відключений від мережі») –

сленговий термін, зазвичай застосовується до чогось, що має непостійне підключення до

Інтернету або взагалі не відноситься до Інтернету – на противагу «онлайну».

8

можуть використовуватися навіть за відсутності постійного підключення до

Internet. До технологій цього роду відносяться електронна пошта, списки

розсилки, форум тощо. За допомогою списків розсилки може бути

організована розсилка навчальної інформації, за допомогою електронної

пошти встановлюється особисте спілкування між викладачем і студентом, а

форум дозволяє організувати колективне обговорення найбільш складних

питань курсу.

Всі ці технології дозволяють обмінюватися повідомленнями між

різними комп'ютерами, підключеними до Internet.

Важливою перевагою offline технологій є значний вибір програмного

забезпечення для роботи з електронною поштою. Сучасні поштові програми

дозволяють відправляти повідомлення в гіпертекстовому форматі (тобто, з

гіперпосиланнями, шрифтовими і колірними виділеннями фрагментів тексту,

вставкою графічних зображень та ін.) Крім того, до листа може бути

прикріплений файл довільного формату. Ефективність технологій offline

проявляється при організації поточних консультацій, поточного контролю на

основі контрольних і самостійних робіт, що перевіряються "вручну"

викладачем.

Віртуальний клас – це електронна імітація спілкування при

аудиторному навчанні; комплекс програмних продуктів, що реалізують

відразу кілька елементів синхронного спілкування, які дозволяють наблизити

спілкування через локальні чи глобальні мережі до спілкування "обличчям до

обличчя" за допомогою таких функцій: класна дошка (whiteboard),

можливість писати і малювати на екрані, доступна одночасно всім учасникам

спілкування; загальний (широкомовний) чат; функція «підняття руки»;

індивідуальний обмін повідомленнями між слухачами і викладачем; показ

слайдів, навчальних матеріалів; відеозв'язок; можливість завантаження

файлів до заняття і відеозапису проведеного спілкування.

9

Для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу студентами

застосовуються технології контролю і оцінювання навчальних досягнень

слухачів. Використовується як оперативний (вбудований у навчальний

матеріал), так і відкладений контроль знань (тестовий контроль, курсова

робота, реферат, письмові іспити, дипломна робота). Для контролю якості

засвоєння знань студентами у ДН здійснюється постійний моніторинг за

допомогою технологій взаємодії між студентом і викладачем. Контроль та

атестація навчальних досягнень студенті у ДН може здійснюватися як з

використанням електронних засобів так і традиційними способами у випадку

проведення підсумкової атестації.

Використання найсучасніших технологій робить дистанційне навчання

дійсно ефективним. Інформаційні технології забезпечують автоматизацію

процесу навчання, доставку навчальних матеріалів учням, контроль за

процесом навчання, контроль знань.

Можна виокремити кілька можливих рівнів технічного рішення для

організації дистанційного навчання у навчальному закладі: навчальний

портал, система управління дистанційним навчанням, система управління

навчальним контентом.

Навчальний портал – сайт, що надає доступ до всіх навчальних

інформаційних ресурсів університету. Навчальний портал дає єдиний

10

інтерфейс і вхід до всіх навчальних можливостей у навчальному закладі.

Основна мета створення навчального порталу – об'єднання в єдиному

інтерфейсі описаних нижче продуктів, а також їх інтеграція із зовнішніми

інформаційними системами. Програмне забезпечення порталу дозволяє

персоналізувати систему, надати різним категоріям користувачів різні

можливості.

Система управління дистанційним навчанням – програмне

забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю

за навчанням через Інтернет та/або локальну мережу.

Система управління навчальним контентом – програмне забезпечення

(можливо і веборієнтоване) для створення та передачі навчального контенту.

Сервіси Інтернет, що за умови організованого управління викладачем

створюватимуть персональне середовище навчання для і студента.

Перелічимо основні переваги, які дає нам застосування дистанційних

технологій в освітньому процесі.

1. Доступність основної та додаткової навчальної інформації за

допомогою Інтернет у будь-який час, у будь-якому місці (за наявності засобу

для виходу в мережу).

2. Можливість активного – особистого або відкритого синхронного та

асинхронного спілкування суб'єктів навчального процесу між собою різними

11

способами не тільки в навчальний час.

3. Зберігання історії діяльності суб'єктів навчального процесу в

системі.

4. Підвищення ефективності контролю навчальних результатів за

рахунок застосування технологій комп'ютерного тестування.

5. Акумулювання мультимедійної навчальної інформації в рамках

здійснення дистанційної підтримки.

6. Планування навчального процесу та оповіщення його учасників про

різні події.

7. Можливість аналізу та оцінки результативності навчального процесу з метою подальшого вдосконалення викладацької майстерності («робота над помилками» для викладача).

12

А. П. Кобися старший викладач кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, кандидат педагогічних наук

СТВОРЕННЯ ТА НАПОВНЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО

СЕРЕДОВИЩА

Нині в Україні на всіх рівнях освіти широкого розвитку набуває

дистанційна форма навчання, що надає можливість індивідуалізувати процес

набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини,

який відбувається, в основному, за опосередкованої взаємодії віддалених

один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому

середовищі, що функціонує на базі сучасних інформаційно-комунікаційних

технологій.

Одна з головних проблем запровадження інноваційних форм навчання

є вибір оптимального співвідношення найкращих традицій наявної освітньої

системи, сучасних педагогічних інновацій та інструментарію інформаційно-

комунікаційних технологій. Як свідчить практика і деякі дослідження,

тенденція навчання чітко розвивається в напрямку змішаного навчання

(blendedlearning) як процесу, котрий створює комфортне інформаційне

освітнє середовище, системи комунікацій, що надають всю необхідну

навчальну інформацію.

У змішаному навчанні значна частина традиційного навчального часу,

замінена он-лайн навчальною діяльністю. Он-лайн діяльність може включати

в себе серед іншого, надання посилання на ресурси і завантаження текстів і

матеріалів, управління он-лайн вікторинами і полегшення подання завдання

на самостійну роботу. Таким чином, під змішаним навчаннями розуміється

поєднання формальних засобів навчання (роботи в аудиторіях, вивчення

теоретичного матеріалу) та інноваційних (електронних) форм навчання

(обговорення за допомогою електронної пошти, Інтернет-конференції, 13

спільної роботи в телекомунікаційному навчальному проекті, створення

блог-квестів тощо), а також безперервним удосконалюванням методів

навчання, професійних знань викладачів. Змішана форма навчання органічно

поєднує в собі як очні, так і дистанційні форми навчання.

Отже, змішана модель навчання – це модель використання

розподілених інформаційно-освітніх ресурсів в стаціонарному навчанні із

застосуванням елементів асинхронного й синхронного дистанційного

навчання. Практикується як елемент стаціонарного навчання у проведенні

аудиторних занять і в самостійній роботі студентів. Виходячи з цього,

змішане навчання успадковує в собі елементи дистанційного навчання, але, в

свою чергу, виключає його недоліки.

Саме таку модель навчання застосовують у своїй професійній

діяльності викладачі кафедри інноваційних та інформаційних технологій в

освіті. Для технічного забезпечення змішаної моделі навчання ми

застосовуємо сучасну комп’ютерну та організаційну техніку (веб-камери,

інтерактивні дошки, плазмові панелі тощо).

Інформаційне освітнє середовище організовано на базі навчального

порталу кафедри, який розміщено на виділеному сервері. Загальний обсяг

інформації порталу складає понад 500 Гб. Доступ до інформаційно

освітнього порталу здійснюється як з головного сайту університету (розділ

Інститути), так і засобами відомих пошукових систем (Google, Яндекс, Мета

тощо).

Структура інформаційно-освітнього порталу включає такі розділи:

Загальні відомості:

- абітурієнту; - програми; - ЕНМК; - програмно-педагогічні засоби; - електронна газета.

Інформація про кафедру: - наукові працівники; - матеріально-технічна база; - планування роботи; - фотогалерея; - сторінка профспілкового бюро; - плани та матеріали виховної та позаурочної роботи.

14

Навчальна робота:

- впровадження Болонської декларації в навчальний процес;

- державна атестація; - підготовка до екзаменів; - дипломні і курсові роботи тощо.

Наукова робота:

- напрями та матеріали науково-дослідної роботи;

- підготовка науково-педагогічних працівників;

- науково-дослідна тема кафедри; - експериментальна робота

кафедри; - Інтел-проекти за програмою «Навчання для майбутнього» тощо.

Діяльність кафедри:

- тематика та матеріали виступів, доповідей та методичних семінарів; - участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах; - співпраця з вітчизняними навчальними закладами; - співпраця з зарубіжними навчальними закладами; - відкриті заняття викладачів кафедри; - видавнича діяльність.

Крім цього, для організації самостійної роботи студентів створено

бібліотеку педагогічних програмних засобів, до якої віднесено навчальні та

довідкові матеріали із загальноосвітніх та професійно-теоретичних

дисциплін, які розповсюджуються на дисках. Інформація представлена у

формі сайту та дискової медіатеки.

15

На порталі кафедри в електронному вигляді розміщено електронні

педагогічні програмні засоби (навчальні посібники, методичні рекомендації

тощо) розроблені викладачами кафедри протягом останніх шести років.

Обов’язковою умовою функціонування порталу є розробка та

використання єдиної системи навігації в цьому просторі.

Навчальний контент інформаційно-освітнього порталу кафедри

реалізовано у вигляді електронних навчально-методичних комплексів, які

структуровано за навчальними роками та освітньо-кваліфікаційними рівнями.

Електронний навчально-методичний комплекс (ЕНМК) – це

інформаційний освітній ресурс, який використовується з метою викладу

структурованого навчального матеріалу дисципліни, забезпечення поточного 16

контролю, проміжної атестації, а також управління пізнавальною діяльністю

студентів у процесі реалізації освітніх програм ВНЗ.

Основна мета створення ЕНМК – надати студентам повний комплекс

навчально-методичних матеріалів для здійснення самостійного

індивідуального вивчення дисципліни, в тому числі під час ДН.

ЕНМК призначені для вивчення предмету від початку до кінця

відповідної навчальної програми, передбачають всі види навчальної

діяльності: одержання інформації, практичні заняття, контроль знань

студентів та ін.

Технічно кожний електронний навчально-методичний комплекс

розроблений у вигляді окремого веб-сайту. Для створення таких програмних

продуктів ми використовуємо різне програмне забезпечення, у тому числі

Microsoft Office SharePoint Designer (SPD), яке з весни 2009 року є

безкоштовним і вільно розповсюджується компанією Microsoft.

Для прикладу розглянемо електронний навчально-методичний

комплекс навчального предмету «Інформаційно-комунікаційні технології в

навчальному процесі», який у порівнянні зі звичайними поліграфічними

аналогами є сучасним багатофункціональним засобом навчання і надає більш

широкі можливості для організації навчального процесу. 17

Враховуючи специфіку організації навчального процесу вищого

навчального закладу, електронний навчально-методичний комплекс у

запропонованому нами вигляді, складається з наступних блоків:

Методичні матеріали: анотація; навчальна програма; робоча програма.

Навчальні матеріали: теоретичний матеріал; лабораторні роботи; відеоматеріали. МНПЗ

Матеріали для контролю знань: критерії оцінювання; тестові завдання; контрольна робота; питання до заліку; завдання для самостійної роботи.

Література: термінологічний словник; перелік друкованих джерел; інтернет ресурси; інформація про розробника.

Роботи студентів Головна сторінка сайту розроблена на основі вбудованого шаблону у

вигляді фреймової структури.

Основною інформаційною складовою ЕНМК є розділ «Навчальні

матеріали», до якого віднесено теоретичний матеріал, лабораторні роботи й

мультимедійні матеріали.

Сторінка «Теоретичний матеріал» розроблена у вигляді авторського

електронного посібника з максимально функціональною панеллю 18

інструментів, що дозволяє працювати з нею за допомогою будь-яких

мобільних гаджетів (ноутбуків, смартбуків, смартфонів, мобільних

телефонів, графічних планшетів тощо), що активно використовують сучасні

студенти у повсякденному житті. Це збільшує можливості розповсюдження і

опрацювання навчального матеріалу.

Текст кожної з лекцій містить крім текстового матеріалу схеми,

малюнки, моделі, відеоматеріали у формі скрінкастів, перелік літератури з

даного питання тощо.

Для візуалізації та підвищення рівня запам’ятовування навчального

матеріалу він супроводжується мільтимедійними навчальними

презентаціями, які містять структуровану інформацію з використанням

візуальних елементів (інтерактивні схеми, об’єкти Смарт-Арт, діаграми,

графіки, а також карти знань тощо). Презентації розроблені з використанням

тригерів, тому дозволяють лекторові у зручній формі керувати процесом

демонстрації навчального матеріалу на інтерактивних мультимедійних

дошках, якими обладнані навчальні аудиторії.

19

Лабораторні роботи розроблені у форматі електронної книги для

самостійного опрацювання за допомогою будь-яких засобів, у форматі pdf

для спрощення процесу друкування та читання за допомогою персонального

ком’ютера, а також у форматі docx, для використання у вигляді локального

документа. Текст кожної лабораторної роботи містить детальні інструкційні

карти для виконання поставленого практичного завдання, які максимально

візуалізовані та доповнені скрінкастами, розміщеними на сайті соціального

сервісу Youtube.

Для методичного забезпечення самостійної роботи студентів до

складу електронного навчально-методичного комплексу входить авторський

мультимедійний навчальний програмний засіб «Сучасні інформаційно-

комунікаційні технології», який містить теоретичний матеріал, інструкції до

виконання практичних робіт, відеоматеріали (скрінкасти) і засоби для

контролю знань. Організація представлення навчального матеріалу

відбувається в активно-дієвій формі. Під час прослуховування скрінкасту

користувач сприймає аудіозапис пояснення матеріалу та виконує

запропоновані дії з відповідним програмним забезпеченням. Відеоматеріали

створені за допомогою програмного забезпечення для запису відеопотоку з

екрану монітора. 20

Рівень інтерактивності програмного засобу є повним двобічним.

Повний двобічний рівень інтерактивності означає, що аналізувати діяльність

користувача можна не тільки особисто, а й за допомогою ПК. Так, у процесі

роботи з програмним засобом студент має змогу самостійно перевірити

рівень здобутих знань і вмінь.

Матеріали для самостійної роботи розроблені та структуровані таким

чином, що студент може вільно виконувати завдання за власною траєкторією

і містять значну кількість запитань, завдань, інструкцій та зразків виконання

тощо.

До ЕНМК підключено програмне забезпечення для здійснення

тестового контролю знань студентів MyTest, за допомогою якого розроблено

значну кількість тестових завдань, які студенти можуть скопіювати із сервера

кафедри і в автономному режимі проводити самоконтроль знань у зручний

час.

У розділі Роботи студентів відображені посилання на роботи,

виконані студентами під час вивчення навчального матеріалу.

21

ЕНМК розробляються усіма викладачами кафедри за єдиною

структурою та логічною схемою, але дизайн, контент, форма подачі

навчального матеріалу залежать від розробника.

Розвиток соціальних сервісів Інтернет, технологій web 2.0, технологій

розподілених обчислень надає викладачу нові можливості для створення

електронних навчально-методичних комплексів засобами однієї із

безкоштовних платформ. В цьому випадку ЕНМК становить блог або сайт,

контент якого містить навчальний матеріал, збережений у вигляді файлів на

ресурсах GoogleDisk. SkyDrive, DropBox, зв’язок між якими здійснюється за

допомогою системи гіпертекстових посилань, а рівень доступу може

змінюватись розробником. Для прикладу розглянемо сайт вчителя

математики, який розроблено за технологіями web 2.0 студентами інституту

математики, фізики і технологічної освіти під час вивчення дисципліни

«Інформаційно-комунікаційні технології в навчальному процесі».

22

Одним із важливих питань щодо впровадження елементів

дистанційного навчання в навчальний процес – є забезпечення зворотного

зв’язку між викладачем та студентом. З цієї метою використовуються

вебінари, теле- та відеотелеконференції, чати та ІCQ, засоби IP-телефонії

(наприклад, Skype, ooVoo), електронна пошта, форуми та блоги тощо. Ці

засоби можуть бути використані як для індивідуальних, так і групових

консультацій, спільної роботи, обговорень, презентацій і захисту проектів.

Результати самостійної роботи студентів можуть бути представлені в

різних формах, в залежності від завдань вивчення дисципліни. Наприклад,

під час вивчення дисциплін «Теорія і методика трудового та професійного

навчання», «Інформаційно-комунікаційні технології в наукових

дослідженнях», «Основи проектних технологій» студенти розробляють

проекти за технологіями веб-квестів та блог-квестів, які підключено до

електронних навчально-методичних комплексів дисциплін. Це нові

технології проектної діяльності, що дозволяють реалізувати колективну

роботу.

23

Під час вивчення дисципліни «Методика застосування комп’ютерної

техніки при викладанні предметів шкільного курсу» студенти розробляють

телекомунікаційні навчальні проекти за програмою Intel "Навчання для

майбутнього" (версія 10.0) із застосуванням соціальних сервісів Інтернет,

технологій web 2.0, технологій розподілених обчислень (хмарних технологій)

та вікі-технологій. Кожний студент розробляє свій власний проект, який

містить блог викладача, значну кількість інтерактивних дидактичних

матеріалів (кросвордів, ігор, тестів тощо), інтерактивних on-line

опитувальників, карт знань, мультимедійних презентацій, інструкцій тощо.

24

Ві́кі – це веб-середовище, що дозволяє користувачам змінювати

самостійно вміст сторінок через браузер, використовуючи спрощену і

зручнішу, порівняно з HTML, вікі-розмітку тексту, як, наприклад, у Вікіпедії.

У вікі-середовищі можна переглядати текстові сторінки, користуватися

гіперпосиланнями, завантажувати файли тощо.

Основна відмінність полягає в тому, що всі сторінки таких порталів

доступні для редагування, а саме: правити текст, створювати нові сторінки,

завантажувати нові файли, залишати коментарі тощо. Повна свобода

редагування сторінок вікі-сайтів викликала певні побоювання, адже зміни

можна вносити з різними цілями.

25

Але вікі-сайти містять спеціальні інструменти, за допомогою яких

можна виправити некоректні дії. Крім того, сторінки можна відкривати для

редагування лише певному колу користувачів. Успішність відомих вікі-

проектів (http://wikipedia.org, http://letopisi.ru та ін.) демонструє, що саме

свобода редагування сприяє їхньому активному розвитку.

Отже, студенти мали змогу поступово по мірі виконання завдань до

лабораторних робіт, додавати їх до власних вікі-сторінок, брати участь в он-

лайн групових обговореннях, вести власний блог із записами стосовно

власної рефлексії, використовувати усі методичні матеріали, які розмістив

викладач на вікі-сторінці спільноти, заповнювати спільні документи тощо.

Перевіряти роботу студентів викладач має змогу у вільний час з будь-якого

місця перебування.

Для здійснення повноцінного дистанційного навчання існують

спеціально розроблені оболонки. Відомими розробками компаній

ГіперМетод, Прометей, Веб-клас ХПІ, Moodle користується значна кількість

навчальних закладів. Такі оболонки повністю реалізують технологію

дистанційного навчання.

Сучасні студенти відносяться до мережевого покоління, для них стало

нормою використання електронної інформації. Слід зазначити, що студенти

позитивно ставляться до новітніх інформаційних технологій навчання,

вбачаючи можливість самостійного навчання, самовдосконалення, створення

кар’єри, а більше всього це дозволяє їм швидко й дешево одержувати знання.

26

В. М. Кобися

старший викладач кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті, кандидат педагогічних наук

ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗДІЙСНЕННЯ МОНІТОРИНГУ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ ЗА ДИСТАНЦІЙНОЮ ФОРМОЮ

Розвиток мережевих технологій та впровадження їх у практику роботи

навчальних закладів сприяли активному формуванню величезної за обсягом

бази навчального контенту, що формується на серверах навчальних закладів і

у глобальній мережі. Одним із елементів структуризації інформаційних

матеріалів, що використовуються у процесі вивчення навчальних предметів є

електронний навчально-методичний комплекс.

Електронний навчально-методичний комплекс з дисципліни – засіб

реалізації комп’ютерних технологій навчання за будь-якою формою (очною,

заочною, екстернатною, дистанційною), спрямований на активізацію

самостійної роботи студентів з вивчення дисципліни, підвищення якості

навчання, об’єктивності процесу контролю та оцінки знань студентів. ЕНМК

відображає сукупність дидактичних, методичних заходів та дій, специфіку

викладання окремої дисципліни, що реалізуються сучасними комп’ютерними

технологіями навчання, які орієнтовані на досягнення поставлених

дидактичних цілей і задач у процесі навчання та виховання.

Одним із структурних елементів такого комплексу є блок

самоконтролю та контролю якості знань студентів. Найчастіше технічна

реалізація його здійснюється за допомогою різноманітних тестових систем,

що значно спрощують процес моніторингу якості знань. Вони

використовуються в тренувальних і контрольних вправах.

Тести – це одна з ефективних форм проведення контролю знань. Така

27

форма контролю має низку переваг:

− охоплює контролем великий обсяг матеріалу;

− зменшує, порівняно з традиційним опитуванням, витрати часу;

− дає можливість для впровадження модульного навчання та

рейтингового контролю;

− підвищує об’єктивність оцінювання знань;

− є стимулюючим чинником, оскільки учні вивчатимуть саме те, що

оцінюється;

− контролює не тільки велику кількість теоретичних питань, а й

практичні навички;

− дає можливість розробляти загальний план оцінювання знань учнів.

На ринку сучасного програмного забезпечення наявна величезна

кількість засобів для здійснення контролю знань студентів – тестових систем.

У залежності від режиму застосування їх можна поділити на три групи:

локальні, мережеві і глобальні.

Однією із найбільш розповсюджених у нашому регіоні локальних

тестових систем є програма Test-W, розроблена Олексієм Шестопаловим.

Test-W одержав гриф "Схвалено МОНУ" і сертифікат, що дозволяє

використовувати цей програмний продукт в навчальних закладах.

Програма складається з кількох модулів та інсталюється на кожному

окремому комп’ютері.

До складу інсталяційного пакету системи входять:

Test-W2 – контрольно-діагностична оболонка;

Converter – перетворювач тестів Test-W у формат Test-W2;

Editor – редактор тестів;

Result – протокол результатів тестування, створюється автоматично,

тільки для читання;

Загальний об’єм разом з тестами – більше 50 Мбайт.

Система Test-W2 працює з будь-якою версією Windows і

28

застосовується для контролю знань та навичок студентів там, де можна

підготувати коротко сформульовані запитання і до кожного дати 2-5

варіантів відповідей (від 1 до 3 з яких правильні) у вигляді тексту, формули,

таблиці або малюнку.

Тестуюча система може виводити оцінку за шкалою 2 (залік/незалік), 5,

6, 9 або 12 балів.

Тестові завдання створюються за допомогою модуля Editor.

Послідовність виведення на екран питань із тесту, розташування

варіантів відповідей на сусідніх комп’ютерах різна. Таким чином кожен

студент одержує свій, відмінний від сусідів, набір запитань і варіантів

відповідей.

Недоліком тестової системи є локальний характер її роботи.

Для здійснення моніторингу навчальних досягнень студентів у межах

навчальної аудиторії чи кількох аудиторій можна використовувати мережеві

тестові системи. Однією з таких є MyTest. Розробник програми – Башлаков

Олександр. Програма є безкоштовною (некомерційною).

MyTest X це - система програм (програма тестування студентів,

редактор тестів і журнал результатів) для створення і проведення 29

комп'ютерного тестування, збирання та аналізу результатів, виставлення

оцінки за вказаною в тесті шкалою.

Програма MyTest X працює з дев'ятьма типами завдань: одиночний

вибір, множинний вибір, встановлення порядку, встановлення відповідності,

вказівка істинності або помилковості тверджень, ручне введення числа

(чисел), ручне введення тексту, вибір місця на зображенні, перестановка

букв. Завдання типу так/ні легко можна отримати, використовуючи тип з

одиночним вибором. У тесті можна використовувати будь-яку кількість будь-

яких типів запитань.

Програма складається з трьох модулів: Модуль тестування

(MyTestStudent), Редактор тестів (MyTestEditor) і Журнал тестування

(MyTestServer).

Модуль тестування (MyTestStudent) є "плеєром тестів". Він дозволяє

відкрити або одержати по мережі файл з тестом і пройти тестування. Перебіг

тестування, повідомлення про помилки, спосіб виведення результату

тестування залежить від параметрів тесту, заданих в редакторі.

Для створення тестів використовується дуже зручний редактор тестів

(MyTestEditor) з інтуітивним інтерфейсом. За допомогою редактора можна

створити новий тест, або змінити існуючий. Так само в редакторі 30

налаштовується процес тестування: порядок завдань і варіантів, обмеження

часу, шкала оцінювання та багато іншого.

Журнал тестування (MyTestServer) дозволяє організувати тестування

більш зручним чином. За допомогою нього можна роздавати файли з тестами

по мережі, отримувати результати з усіх комп'ютерів студентів і аналізувати

їх у зручному вигляді.

У програмі є багаті можливості форматування тексту питань і варіантів

відповіді.

Програма підтримує декілька незалежних один від одного режимів:

навчальний, штрафний, вільний і монопольний. В навчальному режимі

студенту виводяться повідомлення про його помилки, може бути показано

вступ і пояснення до завдання. В штрафному режимі за невірні відповіді у

студента віднімаються бали і можна пропустити завдання (бали не додаються

і не віднімаються). У вільному режимі студент може відповідати на питання

в будь-якій послідовності, переходити (повертатися) до будь-якого питання

самостійно. В монопольному режимі вікно програми займає весь екран і його

неможливо згорнути.

Параметри тестування, завдання, звуки та зображення до завдань для

кожного окремого тесту - все зберігається в одному файлі тесту. Ніяких баз

даних, ніяких зайвих файлів - один тест - один файл. Файл з тестом

зашифрований і стиснутий.

Перехід до відкритого навчання, трансляція матеріалів ЕНМК у

локальних та глобальній комп’ютерних мережах вимагає від усіх його

елементів стабільної роботи в он-лайн режимі. А це, у свою чергу, ставить

перед розробником непросте завдання: створити базу тестових завдань,

доступну в он-лайн режимі і надати можливість викладачеві отримувати

результати тестування студентів та проводити їх аналіз у статичному режимі.

Серед програмного забезпечення, що дозволяє виконувати такі операції слід

виділити он-лайновий програмний засіб Майстер-Тест.

31

Майстер-тест - це безкоштовний інтернет сервіс, який дозволяє

створювати тести та перевіряти рівень знань студентів за їх допомогою.

Користувач може створювати як он-лайн тести, так і скопіювати програму та

проходити тест без підключення до Інтернету. Для цього не потрібно

встановлювати на комп'ютер додаткові програми.

Основні можливості сервісу:

• робота з українською, російською та англійською мовами;

• великий набір видів запитань;

• необмежена кількість питань в он-лайн тесті і варіантів відповідей;

• можливість додавання в он-лайн тести зображень, музичних файлів,

відео;

• можливість вказування джерел інформації, щоб студент міг за

результатами он-лайн тестування визначити, що йому варто вивчити або

який навчальний матеріал повторити;

• можливість вказування різної кількості балів (від 1 до 10) для кожного

запитання;

• тестування студентів з наступними можливостями:

o перегляд детального результату здачі тесту;

o обмеження часу на здачу тесту;

32

o вказування дати, після якої студентові буде надана можливість

здати он-лайн тест;

o вказування дати, до якої можна буде здати он-лайн тест;

Працювати на сайті можна у двох режимах: вчитель і студент.

Керування роботою сайту здійснюється за допомогою навігаційного

меню, яке містить розділи для роботи з тестами, запитаннями до тестів,

студентами, групами студентів, результатами тестування студентів.

Щоб викладач мав можливість активувати тести і перевіряти знання

студентів, спершу необхідно, щоб за викладачем були закріплені студенти.

Запросити студента до роботи з тестами можна за допомогою

спеціально згенерованого запрошення, у якому вказується електронна адреса

студента, текст запрошення і код викладача. Додавати нових студентів в

систему тестування викладач не може, це робить адміністратор системи.

Після того, як адміністратор введе дані студентів і створить групи, викладач

зможе закріпити за собою одну або більше груп і матиме можливість

тестувати студентів.

Щоб оперувати групами, викладачу слід перейти в меню Студенти,

відкрити підменю Групи. Далі в лівому меню слід вибрати пункт Додати. На

екрані з'явиться форма для додавання нової групи, яка містить список, що

розкривається. Якщо в списку немає потрібної групи, або він порожній,

викладач повинен звернутися до адміністратора сайту з проханням створити

потрібні групи.

Після додавання груп, викладач зможете побачити закріплені за ним

групи в таблиці груп студентів, а в таблиці студентів, яку можна побачити,

перейшовши в меню Студенти – прізвища студентів, закріплених за

обраними групами.

Редактор тестів дозволяє створювати тестові завдання. Для створення

нового тесту, слід відкрити меню Тести і вибрати команду Новий. Всього в

системі тестування п’ять форматів відповідей: один вірний варіант відповіді

(одна відповідь), кілька правильних варіантів відповідей (кілька відповідей), 33

текстова відповідь (слово), номер правильної відповіді (номер) і вказування

співвідношення між запитаннями та правильними відповідями

(співвідношення).

Поле Статус задає статус тесту, який може бути приватним, відкритим

або закритим. Приватний статус тесту вказує на те, що ним може

користуватися тільки викладач, який його створив. Відкритий тест доступний

усім викладачам і адміністраторові. Закритий тест може тільки редагуватися

викладачем, який його створив.

Ввімкнений режим автовизначення оцінки означає, що всі питання

матимуть однакову вагу. Якщо цей параметр відключено, то при створенні

питання можна задавати ваговий коефіцієнт (1 – 10), який враховуватиметься

при підрахунку оцінки.

Усі створені викладачем тести, він може переглянути в списку,

відкривши у верхньому меню Тести – Редактор тестів. Викладач має

можливість пройти тестування і перевірити роботу створеного ним тесту.

Обробка результатів тестування залежить від типу запитань. Якщо тест

має питання, які потребують введення текстової відповіді, то перевірка

правильності відповіді виконується викладачем. Для цього створений 34

спеціальний модуль в програмі, перейти до якого можна через меню

Результати - Перевірка. Після переходу до меню, буде відображений список

тестів, які потребують перевірки. Меню програми дозволяє встановити

параметри перевірки. Формат оцінки визначає гнучкість в оцінюванні

відповідей, а опція Незалежне оцінювання дозволяє приховати ім'я студента,

який давав відповідь на питання. Після підтвердження параметрів перевірки

тестів починається процес перевірки. На екран виводяться пари питання -

відповідь, а з ними випадаючий список для вибору оцінки і кнопка

підтвердження.

Щоб переглянути результати здачі тестів, необхідно відкрити меню

Результати – Перегляд. На екрані буде відображений список результатів. Для

перегляду детальної інформації, досить скористатися посиланням Детально.

Детальна інформація про здачу тесту – це текст, в якому відмічений

вибір відповіді студента на питання і біля кожного варіанту відповіді на

питання відображено позначку: зелений знак "+" (плюс), або червоний "-"

(мінус). Якщо питання потребувало текстової відповіді, то текст відповіді,

яку ввів студент буде зображений в полі відповіді. Якщо питання

супроводжувався переліком варіантів відповіді, то будуть відмічені ті

відповіді, які відмітив студент.

Оцінка в 12 бальній системі може бути не об'єктивною, оскільки слід

враховувати вірогідність вгадування відповіді на питання і складність

відповіді на питання, які мають кілька правильних варіантів відповіді. Оцінка

відповідає процентному відношенню, яке вказане в таблиці.

Перевагами розглянутої системи он-лайнового тестування є

можливість її використання для відкритого навчання, здійснення

моніторингу якості знань учнів засобами мережевих технологій.

Розглянута нами система он-лайнового тестування «Майстер-Тест» є

одним із кращих варіантів реалізації самоконтролю та контролю знань

студентів в умовах реалізації відкритого навчання із застосуванням ЕНМК.

35

СЛОВНИК ТЕРМІНІВ

FAQ – питання, які задають найчастіше. Інколи розшифровують як

Frequently Answered Question - питання, на яке часто доводиться відповідати.

Feedbak режим - режим зворотного зв'язку (переважно в реальному

часі) між викладачем і студентом.

GIF – формат графічних даних. Це один із стандартних форматів для

файлів зображень на WWW. Формат файлів GIF досить популярний, бо

використовує метод упаковки, який дозволяє зменшити розміри файлів,

створювати рухомі зображення тощо.

Home – початкова сторінка вузла, яка містить відомості описового

характеру і посилання на інші, більш змістовні сторінки.

HTML (англ. HyperText Markup Language - Мова розмітки гіпертексту)

- стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті.

HTTP (англ. HyperText Transfer Protocol – «протокол передавання

гіпертексту») – протокол. Метод, за допомогою якого документи

передаються з головного комп'ютера або сервера на засоби перегляду або до

окремих користувачів.

ISDN (Integrated Services Digital Network) – набір стандартів для

високошвидкісного одночасного передавання голосу, даних і візуальної

інформації через менше число каналів, ніж потрібно було б при використанні

широкосмугового мовлення.

IP (Internet Protocol) – протокол Internet, визначає одиниці інформації,

які передаються між системами її доставляння.

JPEG – формат компактного представлення графічної інформації.

Більшість засобів перегляду Web приймають формат зображення JPEG, як

стандартний формат графічних файлів.

LAMS – Елемент курсу, що дозволяє завантажувати в СДН Moodle

завдання створені в LAMS (Learning Activity Management System), - системі

розробки завдань, які припускають спільну діяльність, і управляти ними.

Moodle – 1) безкоштовна, відкрита система управління навчанням, що 36

реалізує філософію «педагогіки соціального конструктивізму» та

орієнтована на організацію взаємодії між викладачем та учнями, хоча

підходить і для організації традиційних дистанційних курсів, а також

підтримки очного навчання; 2) модульне об’єктно-орієнтоване динамічне

навчальне середовище, яке може використовуватися як платформа для

електронного, в тому числі дистанційного навчання; 3) система управління

курсами (CMS), також відома як система управління навчанням (LMS) або

віртуальне навчальне середовище (VLE), безкоштовний веб-додаток, що

надає можливість викладачам створювати ефективні сайти для онлайн-

навчання.

SCORM – стандарт, розроблений для систем дистанційного навчання.

Цей стандарт містить вимоги до організації навчального матеріалу та всієї

системи дистанційного навчання. SCORM дозволяє забезпечити сумісність

компонентів та можливість їх багаторазового використання: навчальний

матеріал представлений окремими невеликими блоками, котрі можуть

включатись у різні навчальні курси та використовуватись системою

дистанційного навчання незалежно від того, ким, де та за допомогою яких

засобів вони були створені. SCORM заснований на XML.

TCP/IP – протокол передавання даних, прийнятий у мережі Internet.

URL – форма адреси вузла, в якій указується ім’я сервера, на якому

зберігається потрібний файл, шлях до каталогу файлу і власне ім’я файла.

VRML – мова моделювання віртуальної реальності, призначена для

форматування сторінок Web для підтримки тривимірної графіки та

інтерактивних просторових переходів.

Wiki – Елемент курсу, що дозволяє створювати веб-сторінки, вміст яких

учасники курсу можуть змінювати спільно.

WWW – «всесвітня павутина». Сервіс Інтернет, призначений для роботи з

текстовими документами. Встановлюється легкодоступні і незалежні від

фізичного розміщення документів універсальні інформаційні зв’язки між

ними. 37

Адміністратор – роль, що надає користувачеві повний набір привілеїв

по настройці СДО Moodle, а також у всіх курсах.

Адміністрування – робота, що виконується адміністратором СДН

Moodle.

Анкета – елемент курсу, що містить набір листів опитування (переважно

соціологічних), які дозволяють викладачу (асистентові) зібрати попередні

відомості про студентів.

Асинхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного

навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі,

застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо.

Асистент – те ж, що викладач, але без права редагування матеріалів

курсу.

Аудіографічна конференція 1) поєднує технології для голосової

комунікації з передачею малюнків, графічних зображень тощо.

Аудіографічні зовнішні пристрої забезпечують візуальний компонент і

включають електронну дошку, відеотехнологію фотознімків і персональний

комп'ютер; 2) електронна конференція, у якій учасники, що перебувають у

різних місцях, використовують телефони або спеціальне устаткування для

аудіоконференций, з метою спілкування в реальному часі. Кількість

учасників може бути від трьох до ста та більше; 3) технологія, яка

використовує систему громадського телефонного зв'язку для з'єднання

людей удвох або більше місцях. Для великих груп людей використовуються

додаткові пристрої для зменшення шуму та інтерференції.

Аутентифікація – операція, в результаті якої Moodle пов'язує поточний

сеанс роботи з одним обліковим записом користувача. Після аутентифікації у

верхній і нижній частинах сторінки починає відображатися ім'я поточного

користувача.

База даних – елемент курсу, що дозволяє вчителеві (асистентові) і/або

студентам створювати банк записів по будь-якій темі, проглядати їх і

здійснювати серед них пошук. 38

Блог (англ. blog, від web log, «мережний журнал або щоденник подій») –

це всб-сайт, основний вміст якого записи, що регулярно додаються. Блог є

специфічною формою організації спільноти користувачів навколо певного

автора чи авторів блога.

Блок – прямокутна область в правій або лівій колонці на сторінці Moodle.

Як правило служить для полегшення навігації по системі, інформування

користувача або виконання інших службових операцій.

Бот – термін для програм, які чекають відгуку і відгукуються на запити

по каналу IRC (Internet Relay Chat) для розмови.

Браузер – засіб перегляду. Програмне забезпечення, яке надає текстовий

або графічний інтерфейс для інтерактивного пошуку, знаходження,

перегляду і обробки даних у мережі.

Вебінар – спосіб організації зустрічей онлайн, формат проведення

семінарів, тренінгів та інших заходів за допомогою Інтернету. Це неологізм,

утворений поєднанням слів веб (англ. «мережа») та семінар. Для організації

вебінару використовуються технології відео-конференції, інтернет-телефонії

та ін. Вебінари поширені в діловому середовищі. Дедалі більшого значення

набувають вебінари й у дистанційній освіті.

Веб-середовище дистанційного навчання – системно організована

сукупність веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного

забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб’єктів

дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням.

Веб-сторінка - 1) документ гіперсередовища Web; 2) сторінка інформації

на комп'ютері у форматі HTML, створена користувачем за допомогою

браузера і доступна для інших користувачів; 3) тип ресурсу, що дозволяє

створити веб-сторінку і помістити на неї посилання на сторінці курсу.

Виділена лінія – це виділена конкретному абоненту лінія служби зв'язку.

Відео – навчальні засоби, які включають візуальні зображення: нерухомі -

слайди (малюнки, діаграми, графіки, креслення тощо); рухомі - фільми,

відеокасети (демонстрація дії інструментів, обладнання, аналіз змін в часі з 39

використанням анімації тощо); аудіо- відеоконференції в реальному

масштабі часу.

Відеоконференція – зустріч, методичне засідання, або розмова між

людьми, що перебувають у різних місцях та використовують відеотехнології

як основний канал зв'язку. При цьому надається двосторонній звук та одно-

або двостороннє відео. Термін відеоконференція іноді означає конференції з

використанням стислого відео, конференції по наземних лініях комунікацій,

а також супутникові конференції.

Відкрита дистанційна освіта – це нова модель освіти дорослих, у тому

числі управлінської ланки, яка втілила в собі провідні вітчизняні і зарубіжні

розробки в галузі конкретних наук, а також наук про поведінку, методології,

розвивання особистості тощо. Ця модель принципово відрізняється від

моделі традиційної професійної підготовки (в усіх її формах – очній, заочній,

вечірній) за метою, змістом освіти, характером діяльності викладачів і

студентів, а також результатами.

Відкрита освіта – освіта, доступна кожному бажаючому без аналізу його

вихідного рівня знань (без вступних екзаменів). Висока якість знань

забезпечується академічністю курсів, урахуванням потреб ринку та

підсиленням відповідальності студента за результати навчання. Технології і

методики навчання такі ж, як і в дистанційній освіті.

Відкритий університет (ВУ) – вищий навчальний заклад, який сповідує

відкриту освіту. Відомі ВУ: Британський, Канадський, Голландський

відкриті університети.

Відповідь декількома файлами – тип завдання, що дозволяє студентові

завантажити як відповідь декілька файлів.

Відповідь поза сайтом – тин завдання, що використовується у випадку,

коли студент дає відповідь зовні СДН Moodle (наприклад, при очній зустрічі

з вчителем).

Відповідь у вигляді тексту – тип завдання, що дозволяє студентові як

відповідь зберегти тільки текст. 40

Відповідь файлом – тип завдання, що дозволяє студентові завантажити як

відповідь один файл.

Віртуальна освіта – це процес і результат взаємодії суб'єктів і об'єктів

освіти, що супроводжується створенням ними віртуального освітнього

простору, специфіку якого визначають дані суб'єкти і об'єкти. Основний

ефект, завдяки якому реалізується навчання, ефект присутності (занурення у

віртуальну реальність). Системи віртуальної реальності дають змогу бачити,

чути і відчувати навколишній віртуальний світ, синтезований комп'ютером.

Віртуальна освіта тісно пов'язана з дистанційною освітою, але не зводиться

тільки до неї. Подібний ефект може бути створений при звичайній очній

взаємодії вчителів, учнів і об'єктів, які вивчаються.

Віртуальна реальність – засіб неконтактної інформаційної взаємодії,

реалізується за допомогою комплексних мультимедіа- операціональних

середовищ, що створюють ілюзію безпосереднього входження і присутності

реальному часі в стереоскопічно представленому «екранному світі».

Віртуальний університет – самостійний навчальний заклад, незалежний

від будь-яких навчальних установ. Надає освітні послуги тільки методами

дистанційного навчання. Має власну ліцензію, навчальні програми і курси. У

ньому відсутні навчальні корпуси, гуртожитки, кабінети, актові зали тощо.

Вчитель – роль, що дозволяє користувачеві редагувати матеріали курсу і

вести курс (управляти списком студентів, перевіряти роботи, виставляти

оцінки).

Геоінформаційні технології – призначені для створення

геоінформаційних систем (ГІС), в яких принципово вирішуються всі

завдання автоматизованого управління на високому рівні інтеграції та

об'єднання даних, які використовують методи просторового аналізу.

Гіперпосилання – зв'язок між різними компонентами інформації.

Гіпертекст – Посилання (адреси формату URL), упроваджені в слова або

фрази, дають змогу користувачу вибрати (установити покажчик і натиснути

ліву кнопку миші) текст і негайно вивести пов'язані з ним відомості та 41

матеріали мультимедіа. Ця технологія дає змогу, наприклад, в комп'ютерних

курсах з окремих дисциплін здійснювати перегляд потрібної інформації з

будь-якої галузі знань. При цьому браузер з'єднується з віддаленим

комп'ютером стільки часу, скільки потрібно для отримання і перегляду

потрібної інформації.

Гість – роль, що дозволяє користувачеві проглядати матеріали курсу, але

не дозволяє з ними працювати (брати участь у форумах, викопувати

завдання, проходити тести і т.п.).

Глосарій – 1) елемент курсу, що дозволяє вчителеві (асистентові) і/або

студентам створювати і редагувати список визначень яких-небудь термінів,

відповідей на питання, що часто ставляться, і т.п. (на зразок словника); 2)

словник основних елементів тексту – в навчально - методичній літературі,

зокрема в підручниках та навчальних посібниках для дистанційної форми

навчання (ДН).

Дистанційна освіта – різновид освітньої системи, в якій переважно

використовуються дистанційні технології навчання та організації освітнього

процесу; одна з форм отримання освіти, за якою опанування тим або іншим її

рівнем за цією або іншою спеціальністю (напрямом підготовки,

перепідготовки або підвищення кваліфікації) здійснюється в процесі

дистанційного навчання.

Дистанційна форма навчання – форма організації навчального процесу

у закладах освіти (ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ), яка забезпечує реалізацію

дистанційного навчання та передбачає можливість отримання випускниками

документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-

кваліфікаційний рівень.

Дистанційне навчання – форма організації і реалізації навчально-

виховного процесу, за якою його учасники (об'єкт і суб'єкт навчання)

здійснюють навчальну взаємодію принципово і переважно екстериторіально

(тобто, на відстані, яка не дозволяє і не передбачає безпосередню навчальну

взаємодію учасників віч-на-віч, інакше, коли учасники територіально 42

знаходяться поза меж можливої безпосередньої навчальної взаємодії і коли у

процесі навчання їх особиста присутність у певних навчальних приміщеннях

навчального закладу не є обов'язковою).

Дистанційний курс – комплекс навчально-методичних матеріалів та

освітніх послуг, створених у віртуальному навчальному середовищі для

організації дистанційного навчання на основі інформаційних і

комунікаційних технологій за моделлю дистанційного навчання.

Дистанційні курси – систематизоване зібрання інформації та засобів

навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних

дисциплін (програм), яке доступне через Інтернет (локальну мережу) за

допомогою веб-браузера та/або інших доступних користувачеві програмних

засобів.

Дистрактори – неправильні альтернативи у тестових питаннях.

Електронна бібліотека – електронні навчальні ресурси, які зберігаються

на сервері базової структури дистанційного навчального закладу.

Електронна лекція – програмна підтримка традиційної лекції, що

дозволяє слухачам не конспектувати її в процесі проведення в

комп'ютерному класі, тому що на екранах дисплеїв висвічуються тези

(І. В. Бочарніков).

Електронна пошта – популярний сервіс в Інтернегі, що робить

можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо- відео

файли, архіви, програми).

Електронний підручник – відрізняється від традиційного тим, що в його

змісті закладена специфічна система управління процесом навчання, яка

включає засоби нелінійного структуроутворення та оптимізації навчального

матеріал)', діагностики і корекції знань, розгалужену мережу зворотного

зв'язку. Переваги електронних видань над паперовими: великий обсяг

текстової інформації (див. гіпертекст); можливість сканування та копіювання

тексту; кращий сервіс: дизайн, музичний супровід, відеокліпи; наявність у

тексті довідково- інформаційної пошукової системи; компактність видання 43

тощо.

Елемент курсу – Activity module (друге значення) - інтерактивний

учбовий модуль, розміщений в курсі. Елементами курсу є, зокрема: SCORM;

Wiki; анкета; база даних; глосарій; завдання; лекція; зворотний зв'язок;

опитування; ресурс; семінар; тест; форум; чат.

Завантаження – це передавання програм або даних з головного

комп'ютера на підключений до нього пристрій, звичайно із сервера локальної

або глобальної мереж на ПЕОМ.

Завдання – елемент курсу, що дозволяє вчителям (асистентам) збирати

роботи студентів, рецензувати і оцінювати їх. Завдання бувають наступних

типів: відповідь у вигляді тексту; відповідь у вигляді файлу відповідь у

вигляді декількох файлів; відповідь поза сайтом.

Засоби навчання для СДН – навчально-практичні посібники (НПП),

навчальні матеріали в електронному гіпертекстовому і лінійному видах,

відео- та аудіоматеріали, комп'ютерні навчальні системи в звичайному і

мультимедійному варіантах тощо.

Зворотній зв'язок – елемент курсу, що дозволяє проводити анкетування

студентів та спілкування з ними.

Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені

конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також

організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного,

комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та

якість виробництва і (або) соціальної сфери.

Інтерактивний режим – режим безпосередньої взаємодії людини-

користувача з персональним комп'ютером (ПК).

Інтерактивпість – взаємодія, обмін інформацією, ідеями, думками між

студентами та викладачами, що звичайно відбувається з метою підтримки

навчання.

Інтернет – глобальна мережа, яка зв'язує тисячі компактних мереж і дає

змогу забезпечити зв'язок між мільйонами користувачів і доступ до 44

інформаційних ресурсів усього світу.

Інтернет-курси – частина навчального процесу в дистанційній освіті, що

складається в участі на заняттях через Інтернет.

Інтертекст – комп'ютерний посібник з інтерактивним викладенням

навчальної інформації.

Інтерфейс – Сукупність апаратних і програмних засобів, призначених

для здійсненій функцій обміну інформацією між різними пристроями в

ПЕОМ, обчислювальних системах і мережах.

Інформатизація освіти – це процес, в якому політичні, соціально-

економічні, технологічні і правові механізми тісно пов'язані на основі

застосування комп'ютерів, інформаційних технологій і засобів зв'язку.

Інформаційні технології і засоби інформатики в системі ДН – текстові і

графічні редактори; електронні таблиці; засоби управління базами даних;

гіпертексти; експертні системи; мультимедіа-технології; геоінформаційні

(ГІС- технології; інтерактивні Wcb-технології; системи комп'ютерного

відеоконференцзв'язку (КВКЗ) тощо.

Інформаційно-комунікаційні технології (ІКС, від англ. Information and

communications technology, ICT) — часто використовується як синонім до

інформаційних технологій (IT), хоча ПСТ це загальніший термін, який

підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій

(телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного

забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та

аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати,

одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими

словами, ІКТ складається з IT, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій,

усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та

моніторингу.

Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання –

технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів

(електронних ресурсів) навчальних дисциплін (програм), а також 45

забезпечення організації і супроводу навчального процесу за допомогою

спеціалізованого програмного забезпечення та засобів інформаційно-

комунікаційного зв’язку, у тому числі Інтернету.

Канал – це Web-вузол (вузловий комп'ютер), створений для доставки

інформації із Інтернет на комп'ютер користувача. Використовуючи канали,

користувач може бачити не тільки одну Web- сторінку, але всю структуру

Web-вузла, що прискорює вибір необхідної для перегляду інформації.

Карти пам'яті – Карти розуму, або карти пам'яті, думок (англ. Mind

map, нім. Mind Мар, рос. Карты памяти) - діаграма на якій відображають

слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо

основного слова або ідеї. Використовуються для генерування, відображення,

структурування та класифікації ідей, і в якості допоміжного засобу під час

навчання, організації, розв'язання проблем, прийняття рішень, та написання

документів.

Категорії курсів – деревоподібна структура категорій і підкатегорій, що

допомагає структурувати курси в СДН Moodle.

Кейс-технологія – навчальна технологія у відкритій та дистанційній

освіті, при якій навчально-методичні матеріали чітко структуровані,

комплектуються в спеціальній набір ("кейс"), а потім надаються студенту для

самостійного вивчення з періодичними консультаціями у викладачів-

консультантів (координаторів, тьюторів) у створених для цього центрах

дистанційного навчання (ЦДН).

Керування - назва блоку, що надає вчителеві доступ до різних настройок

курсу, файлової області і ін.

Комп'ютерний навчальний посібник – посібник, який підтримує

комп'ютерну технологію, де основним засобом навчання є комп'ютер.

Комунікація – процес обміну інформацією.

Контент – інформаційне наповнення, яке залежить від спрямованості

освітнього курсу.

Кореспондентське навчання – варіант заочного навчання, при якому 46

приймання/видача завдань і навчальних матеріалів здійснюється пересилкою

(передачею) через фізичних осіб, поштові відправлення, електронну пошту

тощо.

Користувач – загальна назва для адміністратора, вчителя, студента,

гостя.

Кредит – обсяг навчального матеріалу, який з урахуванням терміну

засвоєння студентами окремих навчальних елементів (відповідно до

психофізіологічних норм засвоєння при використанні оптимальних форм,

методів і засобів навчання та контролю), може бути засвоєний за 36/54

години навчального часу (сума годин аудиторної і самостійної роботи

студента за тиждень ЄС/Україна). У додатку 1 Конвенції Ради Європи і

ЮНЕСКО про визнання кваліфікації з вищої освіти у європейському регіоні,

кредит - оцінена і кваліфікована мінімальна умовна одиниця виміру

«вартості» якоїсь частини програми вищої освіти, виконаної студентом під

час навчання.

Курс – учбовий простір в СДН Moodle, що включає перелік вчителів і/або

асистентів, студентів і учбових матеріалів. Курси створює адміністратор або

творець курсів, призначаючи там вчителів і/або асистентів.

Курси дистанційної освіти – структуровані навчальні програми для

учнів, що перебувають у місці, відмінному від місцезнаходження викладача,

які припускають формулювання цілей вивчення, участь одного або більше

викладачів, наявність засобів комунікації та опис досліджуваного предмету.

Лекція – елемент курсу, що дозволяє подавати учбовий матеріал на

декількох веб-сторінках, зв'язаних між собою посиланнями; на кожній

сторінці вчитель може створити або кнопки переходу до інших сторінок, або

питання (у закритій або відкритій формі).

ЛІНК – смисловий контекст, який визначає логічний зв'язок між двома

поняттями.

Локальна мережа – це мережа, яка обслуговує обмежену кількість

користувачів на відміну від мережі Інтернет. 47

Медіа – носії повідомлень, що доставляють за допомогою технологій: у

першу чергу, текст – у книгах, методичних посібниках і комп'ютерних

мережах; звук – в аудіокасетах та радіо- й телепередачах; зображення – у

відеокасетах і телепередачах; текст, звук і/або зображення – у

телеконференціях.

Мережа УРАН – національна телекомунікаційна мережа для установ

науки і освіти України, створена в рамках Національної програми

інформатизації.

Мережева технологія дистанційного навчання – базується на

використанні мережі Інтернет і використовується як для забезпечення

студентів навчально-методичними матеріалами, так і для інтерактивної

взаємодії між викладачем і студентом.

Модем – інтерфейс кінцевого користувача, який дає змогу виконувати

передавання цифрових даних за допомогою аналогових систем, наприклад

телефонних ліній.

Модератор – організатор, ведучий телеконференції в системі ДН.

Модуль – 1) програмне розширення СДН Moodle, що додає нову

функціональність. СДН Moodle підтримує наступні види модулів: елемент

курсу; тип завдання; тип питання; блок; фільтр; формат курсу; тема

оформлення; учасники курсу; 2) в системі ДН – розділ навчальної

дисципліни (див. модуль змістовий), або комплект навчально - методичних

матеріалів, який надається студентові для самостійного вивчення дисципліни

(розділу дисципліни).

Модуль заліковий – включає один або кілька змістових модулів (розділів,

тем) курсу, структурованих за певним обсягом змісту та годин дисципліни з

метою її поетапного вивчення і складання заліків (іспиту) згідно з графіком

навчального процесу у локальних ЦДН.

Модуль змістовий – система навчальних елементів, що поєднані за

ознакою відповідності певному навчальному об’єктові. По суті — це розділ

навчальної дисципліни, зміст якого містить необхідну для студента 48

інформацію, що спрямовує і забезпечує його навчання з конкретного розділу

програми, визначеного метою дисципліни. Вважається основною освітньою

одиницею навчального процесу в системі ДН. Забезпечує можливість

формування різноманітних навчальних програм якісного і кількісного

оновлення банку навчальних курсів; уніфікації і стандартизації електронних

підручників – навчальних і практичних посібників, комп'ютерних програм

тощо.

Модульио-рейтингова система навчання – передбачає модульне

(дозоване) вивчення дисциплін і рейтингову (бальну) оцінку знань студента.

Мультимедіа – системи, що підтримують інтерактивне використання

тексту, аудіо, нерухомих зображень, відео та графіки. Кожний з

перерахованих елементів повинен спочатку бути деяким чином

перетворений з аналогового формату в цифровий, перш ніж він може бути

використаний у комп'ютерних програмах. Таким чином, відмінною рисою

мультимедіа є конвергенція раніше розрізнених систем.

Мультимедіа-техпології – одночасне використання різних засобів

надання інформації: тривимірна комп'ютерна графіка; звуковий та відеоряд;

динаміка зображень: інтерфейси віртуальної реальності, які дають змогу

досягати в навчальних програмах граничної наочності (див. Multimedia).

Навчальна дисципліна – у вищому навчальному закладі – педагогічно

адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи

тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із

визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної

сукупності умінь і навичок.

Навчальна програми – це нормативний документ, який входить до

комплексу документів державного стандарту освіти, розробляється і

затверджується як його складова. Навчальна програма визначає організацію

та зміст підготовки фахівців і розробляється на підставі ОПП та структурно-

логічної схеми підготовки.

Навчальний елемент – дидактична одиниця – мінімальна доза 49

навчальної інформації, що зберігає властивості навчального об'єкта.

Навчальний об'єкт – навчальна інформація певного обсягу, що має

самостійну логічну структуру та зміст, і дає змогу оперувати цією

інформацією у процесі розумової діяльності.

Навчальний план – це нормативний документ вищого навчального

закладу, який складається на підставі освітньо - професійної програми (ОПП)

та структурно-логічної схеми підготовки і визначає перелік та обсяг

нормативних навчальних дисциплін (HP) та вибіркових навчальних

дисциплін (ВБ). послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення

навчальній занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби

проведення поточного і підсумкового контролю.

Навчальний продукт – сукупність даних, сформованих для

впровадження в навчальний процес, зокрема в систему ДН.

Онлайнова система – це система, в якій дані, що вводяться, надходять в

комп'ютер прямо від джерела, а дані, що виводяться, надходять туди, де вони

використовуються без будь-яких проміжних стадій (програмування тощо).

Опис дистанційного курсу – може містити таку інформацію: назва курсу;

мета курсу; тематичний план; рекомендована література; рекомендовані

Інтернет-ресурси.

Опитування – елемент курсу, що дозволяє вчителеві створити питання з

декількома варіантами відповідей з метою стимулювання обговорення якої-

небудь теми, проголосувати з якого-небудь питання і т.п.

Опорний конспект лекцій – це навчальний посібник, призначений для

викладання та засвоєння навчального курсу в тандемі лектор-студент з

неодмінним, при цьому, застосуванням технічних засобів навчання (ТЗН).

Освітня послуга – одержання і надання в розпорядження студента

навчальних продуктів.

Папка – тип ресурсу, що дозволяє помістити на сторінці курсу посилання

на теку з файлової області курсу.

Платформа дистанційного навчання – програмне забезпечення, що 50

дозволяє не тільки розміщувати матеріали, спілкуватися та контролювати

знання студентів, але й здійснювати управління курсом та процесами

навчання.

Порт – спеціальний пристрій, який входить до складу ПЕОМ і

використовується для зв’язку з зовнішніми пристроями, наприклад,

модемами.

Посилання на файл або веб-сторінку – тип ресурсу, що дозволяє

помістити на сторінці курсу посилання на файл або веб-сторінку.

Пояснення - тип ресурсу, що дозволяє розмістити інформацію на

сторінці курсу.

Принципи побудови СДО – головні: децентралізації, комплексності

системи освіти (безперервна освіта); інформаційної підтримки освітнього

процесу; доступності дистанційної освіти; модульності навчально-

методичного забезпечення; єдиної методологічної основи; контролю знань.

Провайдер дистанційної освіти – це навчальний заклад, який пропонує

пройти навчання і одержати освіту засобами системи дистанційного

навчання.

Психолого-педагогічні технології дистанційного навчання – система

засобів, прийомів, кроків, послідовне здійснення яких забезпечує виконання

завдань навчання, виховання і розвитку особистості.

Рейтингова оцінка – базова технологія оцінювання успішності в системі

ДН з урахуванням накопичення поточних оцінок в базі даних. По своїй суті –

це накопичена сума оцінок з різними варіантами математичної обробки.

Ресурс – елемент курсу, що дозволяє включити в курс практично будь-

який цифровий (текстовий і/або графічний) матеріал. Ресурси бувають

наступних типів – гіперпосилання; – книга; – пакет IMS умісту; – папка; –

пояснення; – сторінка; – файл.

Робоча навчальна програма – це нормативний документ дисципліни

вищого навчального закладу, який містить виклад конкретного змісту

навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її 51

вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, форми і засоби

поточного та підсумкового контролю, перелік наочних і технічних засобів

навчання тощо.

Розподілений характер освітнього процесу – навчання за місцем

проживання або роботи.

Розробник курсу – роль, що дозволяє створювати курси, призначати

вчителів, бачити приховані курси, а також падає користувачеві привілею

вчителя.

Роль – набір повноважень користувача, що привласнюється йому при

записі на курс в СДН Moodle або в певних категоріях курсів.

Секція – фрагмент учбового курсу у форматі «структура» або «календар»,

що має назву і включає один або декілька елементів курсу. Зазвичай секція

містить матеріали по одному уроку або по одній темі.

Семінар – елемент курсу, що дозволяє учасникам курсу оцінювати

проекти один одного різними способами.

Сервер – Мережевий (Web-) вузол, який отримує дані і надає послуги

іншим станціям. По суті – це вузловий комп'ютер, на якому зберігається вся

навчально-методична, адміністративно-господарська, фінансово-економічна

інформація дистанційного навчального закладу.

Синхронний режим – взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання,

під час якої всі учасники одночасно перебувають у веб- середовищі

дистанційного навчання (чат, аудіо-, відеоконференції, соціальні мережі

тощо).

Система дистанційного навчання Університету – частина системи

освіти Університету, з нормативно-правовою базою, організаційно

оформленою структурою, кадровим, системотехнічним, матеріально-

технічним та фінансовим забезпеченням, що реалізує дистанційне навчання

на рівнях довузівської, вищої та післядипломної освіти, а також самоосвіти.

Система дистанційної освіти – весь комплекс процесів, що мають

своїм результатом дистанційну освіту, включаючи вивчення, навчання, 52

комунікацію, проектування та менеджмент.

Система управління веб-ресурсами навчальних дисциплін – програмне

забезпечення для створення, збереження, накопичення та передачі веб-

ресурсів, а також для забезпечення авторизованого доступу суб’єктів

дистанційного навчання до цих веб-ресурсів.

Система управління дистанційним навчанням – програмне

забезпечення, призначене для організації навчального процесу та контролю

за навчанням через Інтернет та/або локальну мережу.

Сторінка курсу – перша сторінка, на яку потрапляє користувач після

входу в курс. Її вміст залежить від формату курсу.

Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне

обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.

Студент – роль, що надає користувачеві можливість навчатися на курсі.

Суб’єкти дистанційного навчання – особи, які навчаються (учень,

вихованець, студент, слухач), та особи, які забезпечують навчальний процес

за дистанційною формою навчання (педагогічні та науково-педагогічні

працівники, методисти тощо).

TV-технологія дистанційного навчання – технологія дистанційного

навчання, що базується на використанні телевізійних лекцій з

консультаціями у викладачів -консультантів.

Текстова сторінка – тип ресурсу, що дозволяє створити веб- сторінку,

що містить «просто текст», і помістити на неї посилання на сторінці курсу.

Телекомунікації – процес передачі та одержання інформації на відстані з

використанням електронних або електромагнітних технологій. Інформація

може бути голосом, відео або даними.

Телеконференція – конференція, при якій одночасно в кілька місць

транслюється звук (за допомогою телефону або іншої апаратури).

Супутникові відеоконференції та відеоконференції, засновані на стислому

відео, часто також називають «телеконференціями».

Тема оформлення – модуль, що дозволяє вибирати різні теми 53

оформлення СДН Moodle.

Тест – 1) елемент курсу, що дозволяє вчителеві створювати набори

питань різних типів, таких, як «множинний вибір», «коротка відповідь»,

«вкладена відповідь» та ін.; 2) стандартизована психодіагностична система

завдань, яка призначена для встановлення кількісних і якісних

індивідуально-психологічних властивостей. У психологічній діагностиці -

стандартизований, часто обмежений у часі іспит. У системі освіти – це

система формалізованих завдань, призначених для встановлення

відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи, яка навчається, до

вимог освітньо- кваліфікаційних характеристик (ОКХ).

Тестові питання – складаються із основ і альтернатив. Основа містить в

собі питання або формулювання завдання, а також (за необхідності)

інформацію для надання правильної відповіді. Однією із альтернатив

повинна бути недвозначна правильна відповідь. Решта альтернатив повинна

бути неправильною, а самі альтернативи називаються дистракторами.

Технології дистанційного навчання – комплекс освітніх технологій,

включаючи психолого-педагогічні та інформаційно - комунікаційні, що

надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання у

навчальних закладах та наукових установах.

Технологія навчання – сукупність форм, методів, прийомів та засобів

передавання соціального і (або) професійного досвіду в процесі навчання.

Тин завдання – Модуль формату завдання.

Тип питання – Модуль формату питання в елементі курсу «Тест».

Тьютор — 1) домашній учитель, репетитор, приватний учитель,

наставник, вихователь, керівник групи студентів (в університетах

Великобританії), молодший викладач (у навчальних закладах США); 2)

ключова фігура процесу ДН і повинна бути компетентною одночасно в

кількох галузях: з навчального предмету, в сучасних активних методах

навчання; в Інтернет-тсхнологіях; в питаннях психології спілкування в

Інтернет; в питаннях організації, управління і моніторингу дистанційних 54

курсів.

Файл – набір даних; логічна одиниця інформації, що зберігається на

носії; пойменована область на носії інформації.

Файловий сервер – комп'ютер і сукупність програмних засобів та даних

на ньому, які забезпечують доступ до файлів для віддалених користувачів

(клієнтів).

Фільтр – модуль, що дозволяє автоматично перетворювати введений

текст в інші, складніші форми.

Формат курсу – модуль, що дозволяє вибирати формат відображення

секцій: по тижнях, по темах, у вигляді форуму та ін.

Форум – елемент курсу, призначений для учбового обговорення різних

питань.

Центри дистанційної освіти – згідно з Концепцією розвитку

дистанційної освіти в Україні поділяються на: регіональні та базові, які

створюються на базі вищих навчальних закладів і локальні, які створюються

на базі вищих, професійно-технічних або середніх навчальних закладів, які

мають доступ до телекомунікаційних мереж, сучасну комп’ютерну базу та

підготовлений кадровий склад.

Чат – елемент курсу, що дозволяє учасникам курсу проводити веб-

конференцію в режимі реального часу.

55

Рекомендована література

1. Айсмонтас Б. Б. Личностные и мотивационные особенности

студентов очного и дистанционного обучения (сравнительный анализ) / Б. Б.

Айсмонтас, М. А. Уддин : монография. – М., 2014. 222 с.

2. Андреев А. В. Практика электронного обучения с использованием

Moodle / А. В. Андреев, С. В. Андреева, И. Б. Доценко. - Таганрог: Изд-во

ТТИ ЮФУ, 2008. – 146 с.

3. Анисимов А. М. Работа в системе дистанционного обучения

Moodle: учеб. пособ. / А. М. Анисимов. - Харьков, ХНАГХ, 2008. – 275 с.

4. Белозубов А. В. Система дистанционного обучения Moodle: уч. -

мет. пособ. / А. В. Белозубов, Д. Г. Николаев. - СПб., 2007. – 108 с.

5. Биков В. Ю. Технологія створення дистанційного курсу: навч.

посіб. / В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко, Н. Г. Сиротенко, О. В. Рибалко,

Ю.М. Богачков / за ред. В. Ю. Бикова та В. М. Кухаренка – К. : Міленіум,

2008. – 324 с.

6. Бондарь В. В. Информационная компетентность личности учителя

как социально–педагогическая проблема : монография / A. A. Темербекова,

В. В. Бондарь. – М. : МГУ, 2008. – 191 с.

7. Бугайчук К. Л. Напрями використання LMS Moodle в системі

професійної підготовки та підвищення кваліфікації науково- педагогічного

складу ВНЗ МВС України [Електронний ресурс] / К. Л. Бугайчук // Перша

всеукраїнська науково-практична конференція MoodleMoot Ukraine 2013. –

Режим доступу: http: //2013. moodlemoot.in.ua/course/view.php?id=5.

8. Быховский Я. С. Образовательные веб-квесты [Електронний

ресурс] / Я. С. Быховский // Конгресс конференций «Информационные

технологии в образованиии». – Режим доступа : http:// ito. edu.ru /1999/ІІІ /1

/30015.html.

9. Ващенко В. Ю. Сложности и недостатки в дистанционном 56

обучении [Електронний ресурс] / В. Ю. Ващенко, М. Ю. Зелик,

О. О. Датченко // Східноукраїнський національний університету імені

Володимира Даля. – Режим доступу : http://dspace.snu.edu.ua:

8080/Jspni/bitstream/l 23456789/850/1 /%D0% 92%D0%B0%Dl%89.pdf.

10. Воронцов А. Стандарти дистанционного обучения [Електронний

ресурс] / А. Воронцов // Wiki: Знциклопедия знаний в области

информационной поддержки жизненного цикла изделий. – Режим доступу :

http://wiki.itorum.ru/201 l/02/standarty – distancionnogo - obucheniya.

11. Гуревич Р. С. Інформаційно-комунікаційні технології в

навчальному процесі і наукових дослідженнях / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія

– К.: Освіта України, 2006. – 386 с.

12. Демкин В. П. Информационные технологии дистанционного

обучения [Електронний ресурс] / В. П. Демкин, Г. В. Можаева // Организация

учебного процесса на основе технологий дистанционного обучения: учебно-

методическое пособие. – Томск, 2003. - Режим доступу:

http://www.ict.cdu.ni/ft/003625/l.html.

13. Дистанционные технологии в образовании : монография /

Т. В. Максиянова. - Красноярск : Центр информации, 2012. – 162 с.

14. Добро пожаловать в сообщество Moodle! [Електронний ресурс]. -

Режим доступу: https://moodle.org.

15. Зайченко І. В. Педагогіка: навч. посіб. / І. В. Зайченко. – К. : Освіта

України, КНТ, 2008. – 528 с.

16. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: учеб.

пособие для студ. высш. учеб. заведений / И. Г. Захарова. – 5-е изд., стер. – М. :

Академия, 2008. – 192 с.

17. Эффективность ДО [Електронний ресурс] / Сайт компании

WcbSoft. – Режим доступу : http: // websoft.ru /db/wb /977ECB11 А71В19DFC

3256C24004F25 86/doc.html.

18. Информационные и коммуникационные технологии в

образовании: учебно-методическое пособие / И. В. Роберт, С. В. Панюкова, 57

А. А. Кузнецов, А. Ю. Кравцова; под ред. И. В. Роберт. – М. : Дрофа, 2008. –

312 с.

19. Использование формул [Електронний ресурс] / Учебный портал

РХТУ им. Д. И. Менделеева. – Режим доступу : htlp://moodle.

irmclr.rii/pUiginfile.php/688/mod_resource/content/0/Moodle/mimetex.pdf.

20. Калініна Л. М. Теоретико-прикладні аспекти формування

інформаційної культури керівника загальноосвітнього навчального закладу :

монографія / Л. М. Калініна. – К. : Педагогічна думка, 2012. – 160 с.

21. Кирьякова А. В. Интернет – технологии на базе LMS Moodle в

компетентностно–ориентированном образовании: учебно–методическое

пособие / А. В. Кирьякова, Т. А. Ольховая, Н. В. Михайлова, В. В.

Запорожко. – Оренбург : ООО «НикОс», 2011. – 117 с.

22. Ковальчук Ю. О. Теорія освітніх вимірювань / Ю. О. Ковальчук. –

Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2012. – 200 с.

23. Козлов О. А. Теоретико-методологические основы

информационной подготовки курсантов военно-учебных заведений :

монография / О. А. Козлов. – 3-е изд. – М. : ИИО РАО, 2010. – 326 с.

24. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, затверджена

Постановою МОН України 20 грудня 2000 р. [Електронний ресурс] / Освітній

портал. – Режим доступу : http:// www. osvita. org.ua/ distance/ pravo/00.html.

25. Костильов О. В. Удосконалення методів навчання студентів у

вищих медичних закладах освіти шляхом створення критеріально

орієнтованих тестових завдань / О. В. Костильов, О. Ю. Руда,

О. В. Романенко // Медична освіта : наук.-практич. журнал. – Тернопіль,

2009. – № 2. - С. 92-94.

26. Курмишев Н. В. Создание курсов в системе дистанционного

обучения Moodle : уч.-мет. пособ. для препод. / Н. В. Курмишев,

К. Ю. Краснощеков. – Великий Новгород : ФГБОУ ВПО НГУ, 2012. – 68 с.

27. Личная учебная ереда в картинках [Електронний ресурс]. – Режим

доступу:https://edugalaxy.intel.ru/index.php?automodule=blog&blogid=9&showe58

ntry = 4899.

28. Лукашевич Н. В. Тезаурусы в задачах информационного поиска /

Н. В. Лукашевич. – М. : МГУ, 2011. – 512 с.

29. Лукіна Т.О. Технології діагностики та оцінювання навчальних

досягнень: [навчально-методичні матеріали] / Т. О. Лукіна. - К., 2007. – 62 с.

30. Михайлова Н. В. Организация асинхронной самостоятельной

работы студентов вуза в электронной обучающей среде Мооdle: учебно-

методическое пособие / Н. В. Михайлова. – Воронеж : Изд-во «Научная

книга», 2011. – 136 с.

31. Монахов Д. Н. Формирование ИК-компетенций в условиях

информатизации общества : монография / Д. Н. Монахов, Г. А. Монахова,

Г. Б. Прончев ; МГУ им. М. В. Ломоносова, социол. фак-т, каф. информатики

соц. процессов. – Москва : МАКС-Пресс, 2013. – 120 с.

32. Муханова А. А. Технология проектирования и оценки тестов в

СДО Moodle [Електронний ресурс] / А. А. Муханова, С. А. Муханов //

Проект SWorld. – Режим доступу: http:// www. sworld. com.ua/ konfer32

/660.pdf.

33. Новые педагогические и информационные технологии в системе

образования : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е. С. Полат,

М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под. ред. Е. С. Полат. – М. :

Академия, 2010. – 272 с.

34. Олейник Н. М. Тест как ииструмент измерения уровня знаний и

трудности заданий в современной технологии обучения: учеб. пособие по

спец. курсу / Н. М. Олейник. – Донецк : ДонГУ, 1991. – 168 с.

35. Осин A. B. Открытые образовательные модульные мультимедиа

системы / А. В. Осин. – М.: Издательский сервис, 2010. – 328 с.

36. Основы технологий ДО [Електронний ресурс] / Сайт компании

WebSoft. – Режим доступу: http://websoft.rn/db/wb/A3A34A6B83B76B03C3256

C24004F1275/doc. html.

37. Открытое и дистанционное обучение. Тенденции, политика и 59

стратеги / ЮНЕСКО ; ред. Е. Хвилон, М. Пэтру ; ред. рус. изд.

А. Л. Семенов. - М. : Ин-т нов. технологий, 2004. – 139 с.

38. Панина Т. С. Формирование ИКТ-компетентости педагогических

работников системы профессионального образования : монография /

Т. С. Панина, С. А. Дочкин, Л. Н. Вавилова ; под общ. ред. Т. С. Паниной. –

Кемерово: ГОУ «КРИРПО», 2008. – 336 с.

39. Песоцкий Ю. С. Организационно-дидактические основы развития

высокотехнологической образовательной среды / Ю. С. Песоцкий. – Москва :

Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2010. – 117 с.

40. Підготовка викладачів вищої школи: інформаційні технології у

педагогічній діяльності : навч.-метод. посібник Т. І. Коваль, С. О. Сисоєва,

Л. П. Сущенко – К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. – 380 с.

41. Підготовка сучасного вчителя: інформаційно-технологічне

забезпечення : монографія / За ред. О. І. Огієнко ; авт. кол. : О. І. Огієнко,

Т. Г. Калюжна, Ю. С. Красильник, Л. О. Мільто та ін. – Кіровоград : Імекс-

ЛТД, 2013. – 224 с.

42. Полат Е. С. Педагогические технологии дистанционного обучения

[Електронний ресурс] / Е. С. Полат // Лаборатория дистанционного обучения

Российской академии образования. – Режим доступу: http: / www. distant.

ioso.ru/seminary/09-02-06/tezpcd.htm.

43. Рабійчук Л. С. Тестування як засіб контролю та діагностики /

Л. С. Рабійчук // Зб. наук. пр. Національної академії прикордонних військ

України. – 2001. – № 18. – Ч. II. – С. 210-216.

44. Роберт И. В. Информационные и коммуникационные технологии в

образовании : учебно-методическое пособие / И. В. Роберт, С. В. Панюкова,

А. А. Кузнецов; под ред. И. В. Роберт. – Москва : Дрофа, 2008. – 312 с.

45. Романцова Ю. В. Веб-квест как способ активизации учебной

деятельиости учащихся [Електронний ресурс] / Ю. В. Романцова // Фестиваль

«Открытый урок». – Режим доступу: http://festival.1septembеr.ru/articles/

513088 . 60

46. Руткаускьене Д. Тсхнологии и ресурсы злектронного обучения

[Електронний ресурс] / Д. Руткаускьене, Р. Кубилюнас, Д. Гудониене и др. –

Харьков : Изд-во «Точка», 2011. – 352 с. - Режим доступу: http://cdе.kpi.

kharkov.ua /cdes/EDinEL /TREL_5.pdf.

47. Самерханова Э. К. Проектирование единого информационно-

образовательного пространства в вузе: подходы и принципы : монография /

Э. К. Самерханова, А. В. Макеева. – Нижний Новгород : НГПУ, 2011. – 107 с.

48. Сергеев А. Г. Введение в электронное обучение : монография /

А. Г. Сергеев, И. Е. Жигалов, В. В. Баландина. – Владимир : Изд-во ВлГУ,

2012. – 180 с.

49. Сергеев Н. К. Педагогическая деятельность и педагогическое

образование в инновационном обществе : монография / Н. К.Сергеев,

В. В. Сериков. – Москва : Логос, 2013. – 364 с.

50. Система електронного навчання ВНЗ на базі MOODLE: метод,

посіб. / Ю. В. Триус, І. В. Герасименко, В. М. Франчук // за ред.

Ю. В. Триуса. – Черкаси. – 220 с.

51. Січкарук О. Інтерактивні методи навчання у вищій школі /

О. Січкарук. – К. : Таксон, 2006. – 88 с.

52. Смирнов С. А. Применение Moodle 2.3 для организации

дистанционной поддержки образовательного процесса : учеб. пособ. /

С. А. Смирнов – М. : «Школа Будущего», 2012. – 182 с.

53. Смолянинова О. Г. Современные информационные технологии

образования: учебное пособие / О. Г. Смолянинова, Е. В. Достовалова,

О. А. Пожидаева – Красноярск : ИПК СФУ, 2009. – 134 с.

54. Современные образовательные технологии: учебное пособие /

коллектив авторов ; под. ред. Н. В. Бордовской. – М. : КНОРУС, 2011. –

432 с.

55. Современные педагогические и информационные технологии в

системе образования : монография / И. В. Докучаева, Н. И. Захарова, О.

61

А. Захарова и др. ; Центр развития науч. сотрудничества. - Новосибирск :

Изд-во ЦРНС, 2013. - 245 с. : ил.

56. Старцева, О. Г. Формирование профессионально важных качеств

будущего педагога профессионального обучения средствами

информационных технологий : монография / О. Г. Старцева. – Уфа :

Издательство БГПУ, 2011. – 124 с.

57. Тестовые технологии в дистанционном обучении: программа

специализированного учебного курса / Т. А. Кабанова, В. А. Новикова. – М.

: Изд. дом «Обучение-Сервис», 2006. – 16 с.

58. Технологии дистанционного обучения [Електронний ресурс] /

Информационный Портал дистанционного обучения. – Режим доступу :

http://www.distance-leaming.ru/db/el/ 215СВ88А41640785С3256С480034 ВСА5

/doc.html.

59. Технологии дистанционного обучения [Електронний ресурс] /

Междисциплинарный центр дополнительного профессионального

образования Санкт-Петербургского государственного университета. – Режим

доступу : http: //dl.nw.ru /theories/technologies /index. shtml.

60. Титов Е. В. Методика применения информационных технологий в

обучении биологии: учеб. пособие для студ. учреждений высш. проф.

образования / Е. В. Титов, Л. В. Морозова. – М. : Академия, 2010. – 176 с.

61. Титова С. В. Информационно-коммуникационные технологии в

гуманитарном образовании. Теория и практика ; пособие для студентов и

аспирантов языковых факультетов университетов и вузов / С. В. Титова. –

М. : Квинто-Консалтинг, 2009. – 240 с.

62. Толковый словарь терминов понятийного аппарата

информатизации образования / составители: И. В. Роберт, Т. А. Лавина,

П. Л. Босова. – М. : БИНОМ. Лаборатория знаний, 2012. – 69 с.

63. Трайнев В. А. Информационные коммуникационные

педагогические технологии (обобщения и рекомендации) / В. А. Трайнев,

О. В. Трйнев. – М. : Дашков и Ко, 2009. – 280 с. 62

64. Фетісов В. С. Комп’ютерні технології в тестуванні: навч.-метод. посіб. / Фетісов В. С. – Ніжин : Видавець ПП Лисенко М.М., 2011. – 140 с.

65. Фролов И. Н. Методология применения современных технических средств обучения: учебно-методическое пособие / И. Н. Фролов, А. И. Егоров. – М. : Академия Естествознания, 2008. – 45 с.

66. Чернобай Е. В. Подготовка учителей к созданию электронных образовательных ресурсов : монография / Е. В. Чернобай. – М. : ГОУ Педагогическая академия, 2009. – 104 с.

67. Чернобай Е. В. Теоретические основы подготовки учителей к проектированию учебного процесса в современной информационной образовательной среде : монография / Е. В. Чернобай. – М. : Сервис-Пресс, 2011. – 222 с.

68. Щепилина Е. А. Компьютерная и интернет-зависимость / Е. А. Щепилина − М. : Ок, 2010. – 87 с.

69. Announcing: The WebQuest Research Consortium [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://webquest.org/index.php.

70. Bhatia S. 5 Tips To Drive Up Learner Engagement Online [Електронний ресурс]. –Режим доступу : http: // eleamingindustry. Com / 5- tips-to-drive-up-leamer- engagement- online?utm_source = feedly&utm_medium = feed&utm_campaign = Feed %3A+ ElearningIndustry +%28eLeaming +Industry %29&utm_content= FeedBumer.

71. Dodge B. WebQuest Taskonomy: A Taxonomy of Tasks. 1999. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://wcbqucst. sdsu. edu/taskonomy. html.

72. March Т. Revisiting WebQuests in a Web 2 World. How developments in technology and pedagogy combine to scaffold personal learning // Interactive Educational Multimedia, Number 15 (October, 2007), pp. 1- [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.ub.edu /multimedia/ iem.

73. Moodle [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // uk. wikipedia. org/wiki/Moodle.

74. Moodle 2.4 release notes [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //docs. nioodle.org / dcv/Moodle_2.4_releasc_notes.

75. Writings Tom March [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// tommarch.com/writings.

63

Рекомендації щодо здійснення елементів дистанційного навчання за інноваційними

технологіями

1. Приступити до створення інформаційно-освітнього середовища (ІОС) кожного інституту (факультету), кафедри.

Відповідальний директори (декани) інститутів Термін виконання до 15.01.2015 р.

2. Підготувати необхідні навчально-методичні матеріали з дисциплін, для наповнення ІОС у форматі *.doc, *.docx.

Відповідальний зав. кафедрами (викладачі навчальних дисциплін) Термін виконання до 01.01.2015 р. 3. Розробити матеріали щодо моніторингу якості знань студентів

Відповідальний викладачі кафедр Термін виконання до 01.02.2015 р. 4. Визначити відповідальних осіб у підрозділах щодо підготовки до

дистанційного навчання з використанням розроблених навчальних матеріалів

Відповідальний директори (декани) інститутів Термін виконання 20.09.2014 р.

Примітка 1. Рекомендувати викладачам і студентам створення акаунтів на

міжнародних поштових серверах, окрім російських. 2. Рекомендувати використовувати в процесі розгортання ІОС

безкоштовне середовище Moodle.

64