АнонсиЕлектронна нянька

Дивна хвороба

Посієш звичку, пожнеш здоров’я

Кроссворд «Ноев ковчег»

Чи не пора нам навчитися правильно

мислити?

«Змінюємося в той же образ»

Було б вкрай нерозумним захопитися

дріб’язковим...

№ 56

«Я – світло для світу; хто піде за Мною, той не ходитиме в темряві, але матиме світло життя». (Ісус Христос)

стор.

2

стор.

5

стор.

4

стор.

3

«У кожної людини три характе- zри: той, який йому приписують, той, який він сам собі приписує, і, нарешті, той, який він має в дійсності». Віктор Гюго.

Добрий він чи злий, примхливий або невибагливий, безжалісний або душевний покаже час. Людину називають безхарак­терною, якщо душа її слабка, легковажна, непостійна, але навіть ці недоліки все одно утворюють характер.

Від того, які якості характеру переважа­ють у людині, часом залежить її доля!

Вам, певно, доводилося спостерігати схід сонця, як небо і земля поступово опро­мінюються денним світлом. Мало-помалу настає світанок і з'являється сонце. Потім світло стає все більш ясним, поки не до­сягне полуденної яскравості. Це чудовий приклад того, як поступово може розви­ватися і вдосконалюватися християнський характер.

У цьому земному житті ми готуємося до прийдешнього. Незабаром настане велика перевірка, під час якої кожен християнин стане перед необхідністю відповісти на декілька Божих питань: чи подаєте ви при­

клад, придатний для наслідування? Чи ваш приклад не зводить когось на лиху дорогу, що веде до загибелі?

Вірно сказано: «Покажи мені твоїх дру­зів, і я покажу тобі, який ти». Молоді люди не усвідомлюють, як помітно на їх харак­тер і репутацію впливає їх вибір друзів. Людина шукає компанію друзів зі схожими йому смаками, звичками і вчинками.

Ми змінюємося згідно з тим образом, на який дивимося. Все, що нас оточує, впливає на наш характер і сприяє його формуванню, або в доброму або злому напрямку. То що ж нам робити, щоб ми зі своїм характером не вносили дисгармонію серед небесних істот? Чи безпечним буде Богові дозволити нам перебувати серед Божих ангелів?

Якщо колись і була нагода зосередитись над найбільш доленосним питанням, від котрого залежить ваше вічне життя, то зараз цей момент настав.

Повірте, ви не єдині, хто стурбований своїм майбутнім. Тому пропонуємо вам черговий випуск цієї газети, автори якої дають змогу поміркувати над своїм сьо­годенням, що тісно пов’язане з найближ­чими майбутніми подіями.

Найважливіша справа усього життяНайважливіша справа усього життя

стор.

6

стор.

7

стор.

8

2 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Привычка всего прочнее, когда берет начало в юных годах.Фрэнсис Бэкон

Електронна нянькаЕлектронна нянька

Вбивці, які не відповідають перед законом...

Здається, на перший zпогляд, що електроніка спростила нам життя, але вона завдає й багато шко-ди. Якщо раніше дитячі ігри сприяли фізичному та інтелектуальному роз-витку, то зараз віртуальні ігри замінили собою те, що найкращим чином могло сприяти дитячому здоров’ю.

Сьогодні більшість дітей багато часу проводять за комп'ютерними іграми, або перед екраном телевізора. Як збалансувати час дити­ни, щоб дозволити перегляд програм по телевізору і користування комп'ютером так, щоб це принесло ко­ристь, а не шкоду?

Тут є свої «за» і «проти». Добре те, що є швидкий до­ступ до інформації, зв'язок з друзями, в залежності від гри та програми можливий розвиток інтелекту, але все це іноді служить і негати­вом.

Проблемою є те, що як комп'ютерна гра, так і теле­бачення можуть викликати залежність, а це обмежує спілкування з ровесниками, не розвивається уява, якої не бракує при іграх іншого характеру. Іноді через свою зайнятість батьки самі при­вчають до перегляду, адже їм так зручно, і тоді для дітей телевізор стає «нянькою».

– Коля, стріляй в того, zщо праворуч! О! Завалив… Мінус! – інколи це чують батьки 12-річного Віталіка з його кімнати.

Звичайно вони знають, що їх­ній синок та його друг Коля на­справді ні в кого не стріляють, а тільки граються у війну, корис­туючись комп’ютерною грою, яку усі звуть «стрілялки». Де­які батьки навіть радіють, коли їхні діти-підлітки сидять вдо­ма, за своїми комп’ютерами, мовляв: «Краще нехай мій син сидить вдома, за комп’ютером, аніж щоб ходив кудись з то­варишами та бешкетував на вулиці». Проте, цікаво, що про вибір їхніх синів скажуть пси­хологи? Чи такі вже безпечні для них ці ігри?

Нове захоплення оціню­ється двояко: з одного боку, воно пов'язане із цікавістю суспільства до нових мож­ливостей комп'ютера, а з ін­шого – в засобах масової ін­формації з'являється велика кількість повідомлень щодо

застережень про небезпечний вплив комп'ютера в цілому і комп'ютерних ігор зокрема на психіку підлітків.

Проблема агресивності не­повнолітніх та пов'язаних з нею правопорушень знаходить у нашому суспільстві широ­кий резонанс. Опубліковано велику кількість досліджень про вплив комп'ютерних ігор на формування агресивності у дітей та підлітків.

У даних дослідженнях по­мітно, що підлітки 13-14-ти років, які захоплюються комп'ютерними іграми і часто проводять час за ними, воло­діють дуже високим рівнем агресивності в порівнянні з підлітками з цього ж середо­вища, що не захоплюються комп'ютерними іграми.

Останнім часом мова йде про віртуальний світ комп’ютерних іграшок та відео забавок, які можуть заманити гравця до ціл­ком реальної пастки. Коли під загрозою опиняється все: на­вчання, відносини з батьками, друзями. Термін «комп’ютерна

залежність» вперше був ви­користаний в 1990 році. Пси­хологи її класифікуютЬ як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом.

Психологи виділяють чіт-кі симптоми залежності від комп’ютерних ігор:

• відчуття ейфорії чи під­несеності під час роботи за комп’ютером;

• нездатність зупинити робо­ту за комп’ютером;

• дедалі біль­ше часу за ­трачується на комп’ютерні ігри;

• ігноруван­ня друзів та сім’ї;

• в і д ч у т ­тя порожне­чі , депре с і ї та роздрато­ваності поза комп’ютером;

• перекла ­

дання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї.

Більшість гравців – дуже са­мотні люди. Головною причи­ною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спіл­кування і взаєморозуміння з батьками та однолітками.

Шановні батьки! Отри-мавши від психологів таку серйозну інформацію, мож-ливо треба щось терміново змінювати? Звичайно, почи-наючи з себе…

Ви заглядали, що саме дивляться наші діти? В ба­гатьох сучасних мультфіль­мах та іграх спостерігається агресія, де чоловіки та жінки вбивають, і при цьому смі­ються. Жахливо те, що у дітей іноді немає співчуття до потерпілого, вони ще й можуть кричати: «Давай, давай, бий його».

Більшість мультфільмів це фантастика, а дітям це дуже подобається, коли голов-ні герої проявляють якусь надприродну силу, їм все легко дається, де все, чого побажаєш собі, буде, і вони живуть у цій реальності, хо­чуть бути цим супергероєм, який все може.

Але не можна судити про всі мультики однаково, радує те, що є й такі мультфільми, де засуджується зло, показу­ють цінність таких якостей, як дружба, допомога іншим, любов до молодших, до тварин, повага до батьків і т.д. Хоча і там бувають якісь негативи, але в порівнянні з насильницькими вони світ­лі, та, на жаль, такі мульт-фільми не дуже популярні в дитячих колах. Як це при­йнято говорити серед дітей: «Вони не модні».

Також хочеться відзна­чити, що навіть найбільш невинний сучасний мульт-фільм, який можливо чо­гось доброго таки й навчає,

супроводжується ритміч­ною музикою, герої дуже спритні, і після перегляду такого мультфільму діти дуже збуджені, стрибають, не можуть знайти собі міс­ця. Після перегляду вони не можуть ні за що взятися: ні за навчання, ні за гру. Діти копіюють поведінку своїх улюблених героїв, їх фрази, а вони не завжди хороші. Тому варто задуматись, чого більше від переглядів муль­тфільмів шкоди чи користі.

– Щоб прийти до якихось висновків, батькам варто перш за все переглянути своє життя. Діти прямі на­слідувачі наших вчинків, і якщо прийшовши з роботи ми протягуємо руку до пуль­ту і виключаємо телевізор лише тоді коли лягаємо спа­ти, нам ніколи не вдасться контролювати своїх дітей і бути для них хорошим по­радником в цих питаннях.

Друге, що важливо для нас, це виявити зацікавле­ність (може навіть і пограти з дітьми) і лише після цього провести аналіз, яку користь чи шкоду принесе нам та чи інша програма. Все це зву­чить, як довгий та важкий процес, але якщо його про­йти з дітками в ранньому дитинстві, в дорослому віці вони самі будуть розрізняти де добро, а де зло.

Галина Мелесь

3

Посієш звичку, пожнеш здоров’яПосієш звичку,

пожнеш здоров’я

СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Наука в развращенном человеке есть лютое оружие делать зло. Фонвизин Д. И.

Мудрий Соломон писав: «При- zвчай юнака до дороги його (в ро-сійському перекладі – на початку шляху), і він, як постаріється, не уступиться з неї» (книга Припо-вістей 22:6). Ця порада слушна не лише у вихованні дітей з метою приготувати їх до життя в соці-умі, але й прищепити їм здорові звички, які дадуть змогу протягом усього життя підтримувати свій організм у здоровому стані та уникати захворювань.

Погодьтеся, що звички, вироблені у ранньому віці дитини, зберігають­ся на все життя. Тому батькам дуже важливо привчати своїх дітей до здорового способу життя ще з на­родження немовляти, щоб, ставши дорослою, людині не довелося до­кладати чимало зусиль та часу, щоб позбутися поганих звичок і змінити своє життя на краще.

На жаль, внаслідок неправиль­ного виховання і негативного при­кладу батьків багато хто з нас стають рабами поганих звичок, які зв'язують нас.

Чому звичка має таку владу над людиною? Вчені виявили, що будь-яка думка або дія, яка багаторазово повторюється, призводить до зміни клітин головного мозку. Утворю­ються своєрідні з'єднання, які спо­нукають людину реагувати на той чи інший стимул.

Чим міцніше таке з'єднання клі­тин, тим більшу владу має звичка над людиною. Ось чому повторити ту ж саму дію або думку завжди легше наступного разу, ніж по­переднього. Фахівці стверджують, що звичку можна сформувати за 21 день.

Добре закріплені звички стають цілком автоматичними. Так, напри­клад, ви зав'язуєте шнурки, зовсім не замислюючись, як це зробити.

У цей час ви навіть можете думати про щось інше. При багаторазовому повторенні у корі головного мозку утворюється своєрідна борозна. Її можна порівняти зі стежиною, про­топтаною серед трави.

Саме тому батькам слід терпляче, послідовно і наполегливо прище­плювати дітям здорові звички, які формують характер. А врешті-решт, характер визначає долю людини. Тому необхідно привчати їх щодня робити ранкову зарядку, вчасно ля­гати спати, дотримуватися правил особистої гігієни, уникати вживання тютюну, алкоголю і всього, що може зашкодити їх здоров’ю.

Якщо ж батьки не виявлять до­статньої наполегливості та зусиль у прищепленні дітям любові до всього позитивного і корисного, то в дорослому віці вони пожнуть гіркий врожай у вигляді шкідливих звичок та поганого стану здоров’я.

Марк Твен, відомий американ­ський письменник, висловив гірко

провокуватиме їх знову чинити так, як вони звикли. Однак у більшості випадків труднощі і спокуси не зникають. І Біблія не говорить про те, що вони зникнуть. Слово Боже обіцяє нам, що ми отримаємо від Бога силу і здатність самим пере­магати їх.

Крім того, ніхто із нас не пови­нен боятися, що спокуси повторити минулі негативні дії, підкріплені звичкою, виявляться непосильними. Біблія запевняє нас, що «вірний Бог, Який не попустить вам бути тими, що випробовуються понад сили, та при спокусі дасть і полегшення, так щоб ви могли перенести» (1 Кор. 10:13).

Маючи обіцянку про допомогу зверху, ми можемо співпрацювати з Богом у досягненні мети. Бог дарує кожній людині бажання змінитися. Важливо тільки не проігнорувати це бажання та діяти. Ось що ми можемо зробити:

Прийміть рішення більше ніколи не дозволяти звичці панувати над вами. Адже ви – вільна людина. Раз і назавжди звільніться від звички. Не втішайте себе думкою про те, що ви позбавлятиметеся від звички поступово. У більшості випадків поступове відвикання набагато важ­че. Перемагає той, хто вкорінений у силі і волі Бога. Як же отримати цю силу від Бога, щоб подолати шкід­ливі звички?

Крок 1: Просіть. Бог говорить: «Просіть, і дано буде вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Матвія 7:7).

Крок 2: Вірте, що Бог спромож­ний дати вам перемогу. Ісус за­певняє нас: «Усе, чого ви в молитві попросите, вірте, що отримаєте, – і буде вам» (Марк. 11:24). Все, що нам потрібно – просто навчитися вірити Божим обіцянкам і дякува­ти за те, що ми просили, як за вже отримане.

Крок 3: Відкиньте будь-яку думку про поразку.

Отже, для довготривалої пере­моги нам необхідно: по-перше, про­сити допомогу від Бога; по-друге, вірити в те, що ми отримали її; по-третє, прийняти рішення вийти переможцем; і останнє – не повер­татися до старих звичок. Переваги і радість оновленого способу життя набагато перевищують тимчасові задоволення від потурання шкідли­вим звичкам.

Пам'ятайте: старі звички форму­валися не за один день, і тому вони легко не помирають. Треба бути обе­режним, поки нова звичка не закрі­питься і новий спосіб життя не стане автоматичним, тобто природним. Не перебувайте в тому середовищі, де спокуса повернутися до минулого може виявитися непосильною.

Покладаючись на Бога, ми може­мо сказати з цілковитою упевненіс­тю: «Я все можу в Тім, Хто мене підкріпляє, – Ісусі Христі».

пожартували: «Кинути палити легко: я це робив десь близько тридцяти разів». Багато людей, що оточують нас, а, може, й ми самі, могли б підписатися під цими сло­вами. Дійсно, неймовірно складно боротися зі звичками.

А що робити тим людям, яким не поталанило з мудрими батьками, і вони вже мають погані звички? Не­вже їм так і доведеться миритися з таким злом у своєму житті? На щас­тя, вихід є. Силу звички над нами не потрібно вважати нескінченною.

Священне Писання говорить про те, що перемогу над злом, не­гативними звичками, поганою по­ведінкою людині дає Бог. Численні досвіди наших сучасників, котрі перемагали погані звички, свідчать про те, що Бог донині має силу змі­нювати життя людей.

Ісус Христос заявляє: «Ось, Я – Господь, Бог всякої плоті; чи є що неможливе для Мене?» (Ієремія 32:27). Та чи може Бога Всесвіту цікавити погана звичка такої по­ганої і непослідовної людини, як я? Біблія говорить: ТАК!

Бог говорить, що наше тіло – це Його храм, і наше здоров'я має для Нього величезне значення. Бог – Творець всього Всесвіту, Він створив нас не для того, щоб наше життя було постійною мукою. Ісус сказав: «Я прийшов, щоб ви мали життя, і по достатком щоб мали» (Ін. 10:10).

Чи є у Вас бажання жити більш повноцінним життям? Чи хочете Ви звільнитися від звичок, які панують над вами? Що б ви не відчували за­раз, пам’ятайте: Бог сильний, Він бажає дати вам прагнення і силу для змін. Ще не пізно стати іншою лю­диною – вільною від влади звичок! Як це може статися?

Багато людей, котрі бажають пе­ремогти свої погані звички, помил­ково вважають, що, завдяки молитві, їхні спокуси просто зникнуть. Вони сподіваються, що нарешті прийде той довгожданий час, коли ніщо не

Японский учёный про- zдемонстрировал всему миру опыт с растениями. Три одинаковых зернышка были посажены в три баночки.

Каждое утро, проходя мимо первой банки, учёный здоро­вался с росточком и говорил ему ласковые слова.

Перед второй банкой он кричал и обзывал растение

обидными словами. Третий росток он просто игнорировал: не глядя, проходил мимо. Нетрудно догадаться, что произошло с ростками через месяц.

Первый колосился сочным зелёным цветом во всю ширину подо­конника. Второй совер­шенно высох. А третий – загнил!

Дети тоже подобны зелёным росткам: ро­дители с годами по­жинают лишь то, что взрастили сами!

4 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Тот, кто учится не размышляя, впадет в заблуждение. Тот, кто размышляет, не желая учиться, окажется в затруднении.Конфуций

Дивна хворобаДивна хвороба

Мамо! Подивися, який гарний букет!Якось вранці у прибрану z

кімнату, освітлену яскравим промінням сонця, вбіг малюк з розпатланим волоссям, в брудних черевиках, з букетом квітів у руках.

– Мамо! – вигукнув він. – По­дивися, який гарний букет! Я зібрав його саме для тебе!

– Що ти зробив? – роздра­товано відповіла мама. – Я тільки-но помила підлогу! Ти зовсім не шануєш мою пра­цю!

Малюк винувато опустив

голову, усмішка зникла з його обличчя, на щоках заблищали сльозинки.

Образа... «За що? Адже я, адже я хотів...» Хлопчик кинув букет, і ніколи більше в своєму житті він не дарував квіти мамі. Образа принесла гіркі плоди в його житті.

Тільки любов одержить пе­ремогу там, де аргументи та ав­торитет будуть безсилі. Зробіть належну переоцінку цінностей, попросивши у Бога мудрості для цього. Покажіть це словом і ділом!

У Колі з’явилася якась дивна хво- zроба. Спочатку втрата слуху була не-значною. Коля не завжди «чув», коли йому мама казала, щоб він зібрав іграшки і лягав спати. Щоб Коля «по-чув» маму, їй доводилося повторювати двічі і на підвищених тонах.

Через якийсь час глухота Колі прохо­дила тільки після удару ременем. Після кількох ударів ременем Коля деякий час дуже добре чув.

Але потім у Колі зі слухом почалися неймовірні речі: йому говорили одне, а чув і виконував він зовсім інше. Напри­клад, мама йому казала, що спочатку потрібно зробити уроки, потім прибрати в квартирі і після цього йти гуляти на

вулицю. Коля ж спочатку дивився телеві­зор, потім довго грав у футбол з друзями. А коли мама вже повинна була прийти з роботи, Коля наспіх заштовхував в шафу свої розкидані речі.

Слух Колі катастрофічно падав. Він перестав чути пізно ввечері маму, коли вона кликала його додому. Вранці Коля не чув, як дзвенів будильник. І зовсім пе­рестав чути вчителів на уроках, особли­во коли диктували домашні завдання.

А шкільні дзвінки Коля то чув, то не чув. Якщо дзвінок з уроку, то чув, якщо на урок – не чув. Коля став глухий і до прохання друзів.

І незабаром Коля залишився один. Ніхто не хотів дружити з ним.

Мама повела до лікаря. Останній поди­

вився у Колі вуха. Вони були в порядку. Потім він поговорив з Колею, з його ма­мою. Нарешті діагноз був поставлений:

– Духовна глухота! Глухота серця! Дуже небезпечна хвороба! – сказав лікар. – Вашого сина може вилікувати тільки один єдиний Лікар – Ісус Хрис­тос! Якщо ваш хлопчик почне брати приклад з Ісуса, то він вилікує його від усіх духовних хвороб!

Як ви думаєте, хлопці, чим закінчиться ця історія? А це залежить від Колі! Якщо він захоче і послухає Ісуса, і буде завжди рівнятися на Нього, то стане чуйним, не буде засмучувати маму і вчителів, і у Колі з'явиться багато друзів. Адже якщо хочеш мати багато друзів, то й самому треба бути доброзичливим!

5СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Те, которые любят учиться, никогда не бывают праздными. Монтескье

Хлопчик не боїться відмовитиЯ сиділа біля відчиненого вікна і спо- z

стерігала за хлопчиками, котрі мали йти до школи. Вони з усієї сили намага-лися умовити маленького хлопчика йти з ними і робити щось таке, що малюк, очевидно, вважав недобрим.

– Сашко – боягуз, він боїться, щоб нас не впіймали, – сказав один з хлопчиків.

– З ним краще не мати справи! – з обу­ренням вигукнув другий…

– Так, Валерику, ти правий, – відповів малюк.

Хлопчики пройшли повз моє вікно і пішли за ріг. А я ще довго сиділа і міркува­ла про те, яку чудову відповідь дав малий Сашко.

Скільки хлопчиків і молодих людей пішли до загибелі лиш тому, що боялися, що їх висміють і назвуть боягузами. Вони не мали сили дати відповідь так, як дав цей малюк. Багато дітей почали курити й пити вино лише тому, що боялися глу­зувань товаришів. Найбільший героїзм проявляє той, хто може твердо й чітко сказати «ні», коли його спокушають на недобрі вчинки. Слово Боже дає таке напучування: «Сину мій, як грішники будуть тебе намовляти, – то з ними не погоджуйся ти!» (Пр. 1:10).

«Хто простих доводить блудити доро­гою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро» (Пр. 28:10).

Небайдужа мама

По вертикали:6. Если правильно ответишь на вопросы кроссворда, ты узна­

ешь, как называлась большая лодка, в которой спасся Ной со своей семьёй.

По горизонтали:1. Как звали человека, который построил большой корабль по про­

екту Бога?2. Имя сына Ноя.4. Имя сына Ноя.

5. Какая птица принесла Ною оливковую ветвь? По вертикали:3. Имя сына Ноя.7. Как называлась птица, которая вернулась в ковчег? По горизонтали:2. Кто, кроме семьи Ноя, спасся в ковчеге? 8. Сколько человек спаслось в ковчеге? 9. Что Бог навёл на землю за грехи людей? 10. Что увидел Ной на небе в знак завета Бога с людьми?

Кроссворд «Ноев ковчег»Библия. Бытие 6:1-22, 7:23Кроссворд «Ноев ковчег»Библия. Бытие 6:1-22, 7:23

6 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Предметы, которым обучают детей, должны соответствовать их возрасту, иначе является опасность, что в них разовьется умничанье, модничанье, тщеславие. Кант И.

Чи не пора нам навчитися правильно мислити?

Чи не пора нам навчитися правильно мислити?

Що дорожче за рубін?

Зірка велика, а людина мала. Що відрізняє людину від зірки? zМислення. Людина може мислити! Зірка — ні.

У нашому порівняно невеликому світі гора здається величезною. У порівнянні із дитиною вона виглядає гігантом. Але дитина незрівнянно вище за гору. Дитина здатна любити.

Чоловік більше, ніж зірка, тому що здатен поклонятися. Шедевр Божого творіння — чудо із чудес — це ви і я! І є над чим замислитися, чи не так?

Але найбільш корисно роздумувати про Того, Котрий є центром Всесвіту, — про нашого Всемогутнього Бога! Серед незліченних світів, розташованих у просторі, зірки урівноважено рухаються по небесних орбітах. І немає жодної зірки, яка не слухала б Його волі! Жодне гігант­ське сонце не відхиляється від визначеного йому шляху!

Про що говорять нам зірки? Небеса проголошують, що Бог, Який править безліччю світів, може за моїм бажанням управляти і моїм бен­тежним серцем!

Давня єврейська приповість zповчає: «Якщо з дітьми не го-ворити про Бога, то доведеться усе життя з Богом говорити про дітей».

В наш час дуже багато говорять про перевагу вищої освіти, най­кращих репетиторів та найпре­стижніших вузів, недооцінюючи «найвищої духовної академії» наймудрішого та святого – Гос­пода Бога. Справжню освіту та найкраще виховання дарує Той, в Кого «мудрість та сила... Рада та розум» (Йов.12:13), з уст Якого «знання та розум» (Притчі 2:6).

Що відбувається, коли людина навчається від Господа? Розум людини торкається до Божого Розуму, обмежена людина зустрі­чається із Безмежним Богом!

Істинне виховання дає значно більше результатів, аніж розвину­тий розум та хороші світські ма­нери. Духовне виховання змінює серце людини та стає принципом всього її життя.

Чи може бути світське ви­ховання кращим від нього! Що може бути дорожчим за духовне виховання?

«Не купується воно за вагу срібла

Не оцінюється воно золотом офірським...

Ні дорогоцінним оніксом, ні сапфіром.

Не рівня йому ні перли, ні кри­шталь,

Бо здобуток мудрості дорож­че, ніж рубін», – сказав східний мудрець.

Тому формування характеру – найважливіше завдання, яке сто­їть перед кожною людиною.

Якому вихованню сьогодні надається перевага? До чого най­частіше нас закликають?

До власної вигоди. Тому багато з того, що ми називаємо вихован­ням, насправді є перекрученням цього поняття... Істинне духовне

виховання протидіє егоїстичному честолюбству, прагненню влади, слави та грошей, нехтуванню правами та потребами людства. В Божому плані знайдеться місце для кожної людини. Кожен може і повинен розвивати свої таланти, максимально використовуючи свої можливості. Перед Богом не­можливе егоїстичне суперництво. «І все, що тільки чините, робіть від душі, немов для Господа, а не для людей! Знайте, що від Госпо­да приймете в нагороду спадщину, бо служите ви Господу Христу» (Кол. 3:23,24).

Отже, виховання цих принципів в наш час є надзвичайно важ­ливим. Як разюче відрізняється сучасне світське виховання від духовного – того, що визначене Богом!

З ранніх років дитина змуше­на суперничати і конкурувати з іншими дітьми. Це помітно ще в садочку, коли дитина з усіх сил намагається утвердитися та виді­литися з-поміж своїх ровесників. Цей процес зрощує та плекає его­їзм – початок усякого зла. А далі у школі дитина уже продовжує свою боротьбу за першість звич­ними для неї методами... Дуже часто суперництво породжує не­чесність, честолюбні прагнення, хитрість, підступ та обман – все те, що є моральним злом.

Батьки, постарайтесь бути м'якими, але наполегливими. Ді­тей слід навчити тому, що їхні здібності є подаровані їм для честі і слави Бога. Для цього вашим дітям треба засвоїти урок послу­ху. Цю звичку слід виховувати м'якими, але рішучими зусилля­ми. З Біблії ваші діти зрозуміють, що Бог є їхнім небесним Батьком, а з прекрасних уроків Його Слова вони пізнають Його характер. Це глибоко закарбується у їхні свідо­мості та залишиться на все життя. Через вивчення Слова Божого ваша дитина засвоїть основний

принцип свого життя – чинити правду та у всьому покладатись на Господа.

Біблія не лише дасть знання вашій дитині, але й вибудує хрис­тиянський характер. Вивчення Слова Божого, щоденне його дослідження; біблійні настанови та поради, приклади біблійних героїв морально та духовно впли­ватимуть на характер дитини.

Вивчення Біблії не принесе багато користі, якщо отримані знання не будуть втілені у прак­тичне життя. Навіть найцінніші біблійні поради не слід сприймати бездумно, без розбору...

Батькам у процесі виховання дитини слід пам'ятати, що діти завжди схильні наслідувати своїх батьків; вони імітують тон вашого голосу, поведінку, настрій і т.п. Тому батьки повинні старатися продемонструвати перед дітьми правильний взірець. Якщо батьки добрі та ввічливі, а водночас по­стійні та рішучі, то згодом поміча­тимуть такі ж риси у своїх дітях.

Якщо батьки чесні та відкри­ті, благородні та люблячі, то і їхні діти скоріш за все будуть

їх у цьому наслідувати. Якщо батьки щиро поклоняються Богу та благоговіють перед Ним, то і їхні діти теж щиро служитимуть Господу. Батькам слід ставитись одне до одного м'яко, з повагою та любов'ю, виявляючи це слова­ми, поглядом та діями, подаючи приклад, наслідування якого вони хотіли б бачити у своїх дітях.

Наприкінці часів, на Божому суді, батькам, що нехтували свої­ми обов'язками, доведеться відпо­вісти, коли Господь спитає: «Де ж твої діти, яких Я довірив тобі, щоб ти їх виховав для Мене?». Тоді батьки зрозуміють, що сліпа любов закрила їм очі на прови­ни своїх дітей та прирекла їх на формування потворного харак­теру, неспроможного потрапити в небеса. Інші збагнуть, що не приділяли своїм дітям достатньо часу, належної уваги, любові та ніжності...

Набагато краще, коли на Божо­му суді, ви, дорогі батьки, зможете сказати Богу: «Ось я і діти, яких Ти дав мені».

Богдан Глуховецький

7СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Воспитать человека интеллектуально, не воспитав его нравственно, — значит вырастить угрозу для общества.Теодор Рузвельт

«Змінюємося в той же образ»

Переваги і недоліки викладання предмету «Християнська етика»

«Наставляй малого на до- zбру путь, навіть як постарі-ється не зверне з неї» (Прип. 22:6). Цей заклик Соломона адресований батькам. Про-те на виховання дитини впливають багато факторів, серед яких не останню роль відіграють кумири.

Жозеф Жубер писав: «Ді­тям потрібні не повчання, а приклади». Дійсно, діти наба­гато швидше запам’ятовують те, що бачать. Зазвичай їхніми кумирами є герої казок, істо­рій та мультфільмів. Діти їх наслідують, ними захоплю­ються. З віком для них при­кладом стають реальні люди, котрі досягли чогось у житті: спортсмени, актори, науковці чи рідні.

Мати об’єкт для насліду­вання – природно і добре. Це як планка для спортсмена, котру необхідно подолати. Беручи з когось приклад, ди­тина розвивається, відкриває свої таланти й використовує можливості, щоб досягти рівня розвитку свого кумира. У неї з’являються звички, по­гляди, позитивні якості, що формують характер.

Але у наслідуванні може таїтися й небезпека: дитина, не маючи досвіду та уявлень про правильне й хибне може брати приклад з недостойних людей. А це є небезпечним. Саме тому батькам необхідно

серйозно ставитися до вихо­вання своїх дітей і направляти їх на добрий шлях, вказувати на людей, котрі є достойним прикладом. А краще, щоб батьки самі стали прикладом для своїх чад. Стосовно цього Макаренко писав: «Виховує все: люди, речі, явища, але передусім й довше за все – люди. З них на першому місці – батьки й педагоги».

Найкращим же прикладом для наслідування є наш Спа­ситель Ісус Христос, - уосо­блення любові, співчуття й милосердя, Який з особливою ніжністю ставиться до дітей. Споглядаючи Його, розду­муючи над Його характером, людина змінюється і формує урівноважений, красивий ха­рактер: «Ми ж відкритим об­личчям, як у дзеркало, диви­мося всі на славу Господню, і змінюємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього» (Біблія, 2-е Кор. 3:18).

Дітям просто необхідні приклади для наслідування, котрі допоможуть їм стати справжніми людьми. Як відо­мо, лише особистість формує особистість. У кінці хочеться згадати слова давньогрець­кого філософа Плутарха: «Учень – це не посудина, яку треба наповнити, а факел, котрий треба запалити».

владислав Берецки

«Змінюємося в той же образ»

Викладання в школах zпредмету «Християнська етика» – це ціле мистецтво. У ньому є багато переваг. Уроки християнської ети-ки мають інформаційно-пояснювальний характер. Вони щоразу несуть нову інформацію, пояснюють її, на ній виховують.

Важливою перевагою є те, що у роботі з дітьми ви­користовуються «Біблійні історії Старого та Нового Завітів», пояснюється бі­блійна символіка. На уроках християнської етики ви­користовуються популярні форми роботи: читання ду­ховної поезії; розв’язування кросвордів на релігійну те­матику; читання морально-етичних творів; проведення дидактичних ігор; читання в ролях Біблії; тестування; ребуси, загадки; розмальов­ки, витинанки, складачки;

спів та слухання духовної музики; інсценізація уривків зі Святого Письма; прове­дення інтерв’ю з біблійними героями.

Найважливішим момен­том на уроці християнської етики є виведення моралі – основної думки уроку. Мораль може бути виражена основною фразою, цитатою зі Святого Письма.

Навчальна програма з християнської етики намага­ється відобразити і донести двохтисячолітній християн­ський досвід до дітей та мо­лоді шляхом плекання хрис­тиянських чеснот, передачі надбань богословської дум­ки у доступній дітям формі, спрямована на становлення повноцінної християнської особистості.

Та є й недоліки у викла­данні цього предмету. Це надмірна конфесійна спря­мованість. Для того, щоб зро­

бити цей курс прийнятним для представників різних гілок християнства, потріб­но більше зосередити увагу на Біблії, а не на літературі різноманітних церковних ви­дань. В розробці цього курсу необхідно більше акцентува­ти увагу на християнському підході до вирішення нагаль­них суспільних проблем, які є актуальними. Такими є проблеми взаємин батьків і дітей, стосунків між одно­літками, ставлення до людей похилого віку.

Отже, у процесі викладан­ня предмету «Християнська етика» є переваги та недо­ліки. Але переваг, на мою думку, було б значно більше, якби окремі конфесії не на­магалися викладати христи­янство через призму своєї церковної догми.

валентина карпук, вчитель ЗоШ І-ІІІ ст.

смт. Торчин.

8 СВІТЛО твого ЖИТТЯ

Адреса друкарні:вул. Гагаріна, 42/1

м. Ужгород,Закарпатська обл.

ПРАТ «Видавництво «Закарпаття»тел.: 66-95-68

Тираж: 26000. Зам. № 473

Пишіть на адресу:м. Ужгород,

вул. Джамбула, 23;Індекс: 88000

2015 рік

Засновник і видавець:Черничко Іван Петрович

Адреса редакції:м. Ужгород, вул. Гагаріна, 36

моб. тел.: 095-195-41-91e-mail: chernip@i.ua

Газета видається на кошти від благодійних пожертвувань.

Розповсюджується безкоштовно

Редакційна колегія:Іван Черничко, Агнеса

Черничко, Людмила Кастран, Наталія Різак, Василь Чопик, Ві­талій Мелесь, Світлана Водько

Реєстраційне свідоцтво:ЗТ№ 507/00Р від 21.12.2009 р.

Було б вкрай нерозумним захопитися дріб’язковим...

contact@hope.ua

Захопитися дріб'язковим на zшкоду собі, своїй сім'ї, дітям, онукам… «Та як таке і в голо-ву може прийти», – скажете ви. Однак, не поспішайте з відпо-віддю, бо вона, можливо, буде свідчити проти вас.

Наше життя складається з речей тимчасових і постійних. Звичай­но, тимчасове є менш цінним, але воно має властивість впливати на тривале і навіть на вічне.

Є одна річ, яка буде мати до­леносне значення. Христос про неї так сказав: «Не збирайте собі скарбів на землі, де черв'як і міль нищать і де злодії підкопують і крадуть; збирайте ж собі скарби на небі, де ані черв'як, ані міль не нищать і де злодії не підкопують і не крадуть; бо де ваш скарб, там буде й серце ваше».

Що ж ми можемо взяти з собою з цього земного життя у вічність? Як називається той дорогоцінний

скарб? Цим скарбом є наш харак­тер. Його формування – найваж­ливіше завдання з усіх, які коли-небудь стояли перед людиною.

Відоме східне повчання про­писує для чоловіка три важливі речі, які він має здійснити про­тягом свого життя: побудувати дім, посадити дерево, народити сина. Проте, можна побудувати цілий палац, насадити цілий сад, народити десятеро дітей, але що з названого годиться підготувати для вічності?

Відповідь тут очевидна. Сина не достатньо народити. На само­му початку йому потрібно дати вірний напрямок, який веде до вічного життя! Так, це найбільш приємна, але й найбільш відпові­дальна робота, яка може бути дові­рена людині. Тому що результати цієї роботи не тільки визначать успіх наших дітей у теперішньому житті, але й виявлять безпосеред­ній вплив на їх вічну долю.

Є тільки три категорії людей: одні знайшли Бога і служать Йому; ці люди розумні і щасливі. Інші не знайшли і не шукають Його; ці люди нерозумні і нещас­ні. Треті не знайшли, але шукають Його; ці люди розумні, але поки нещасні. Зрозуміло, що тільки перша категорія буде дбати про те, щоб їхні нащадки успадкували ха­рактер, придатний для Неба. Але й тут існують деякі небезпеки, на котрі треба звернути увагу.

Існує якесь поверхове вихо­вання, що веде дитину до такого ж поверхневого, позбавлено­го глибини розуміння того, що означає бути християнином. Це призводить до того, що дитина починає думати, що оскільки вона не вживає поганих слів і не лається, не робить поганих вчин­ків, як інші сусідські діти, вона є християнином.

Ми, батьки, покликані поясню­вати нашим дітям, що Христос

визнає не тих, котрі вважають себе християнами, але тих, ко­трі такими є насправді у відпо­відності зі Словом Божим. Що вказує на те, християни ми чи ні? Тільки наші думки і почуття, наш характер.

Нашими думками, нашими по­чуттями повинен керувати Божий закон, а цього не станеться, поки ці принципи не будуть записані на скрижалях наших сердець. Якщо думки неправильні, то і почуття будуть неправильними, бо саме вони утворюють характер. Біблія стверджує: «які думки в душі його, такий він і є» (Приповісті 23:7).

Ніякий діловий проект, жоден життєвий план не може бути міцним та досконалим, якщо він охоплює тільки короткочасний відрізок людського життя і не вміщає вічне майбутнє.

Чи впевнені ви, що наш влас­ний приклад спрямовує дітей на дорогу спасіння?!

Було б вкрай нерозумним захопитися дріб’язковим...