Визначаючи сучасну історичну ситуацію України, як незалежної держави, в якій відбувається процес пошуку національної ідеї, складовим елементом якої є повернення до культурних витоків українському народу – основної зацікавленої сили в існуванні української держави. Складовим елементом української культури є народна звичаєвість. В період радянського часу робилися спроби дискредитації народних звичаїв, позбавлення їх основного змісту, і в результаті багато чого було втрачено, тому актуальним постає завдання вивчення стану збереженості народних звичаєвих традицій.

Навчитися знаходити інформацію краєзнавчого та етнографічного характеру, аналізувати, поєднувати традиції рідного краю в етнографічний ланцюг традицій українського народу. - Формувати в учнів навички пошуково-дослідницької роботи;- залучення учнів до вивчення традицій свого краю;- виховання любові до свого народу .

пошуковий,науково-дослідницький

.

Олесь Гончар: «Чудом завжди буде, як на роздертих між двома імперіями українських землях з-під режимів, озброєних багатовіковим досвідом гноблення, щоразу знов і знов проростав той… могутній дух народної творчої енергії, що, будучи, здавалося б, беззахисним, приреченим, усе-таки не давав себе погубити, затоптати, більше того, зумів навіть у цих задушливих умовах створити величезні художні цінності в пісні, у різноманітному прикладному мистецтві, у шедеврах народного зодчества…»

Учні:- отримають знання та навички пошуково-

дослідницької роботи; усвідомлять важливість збереження

традицій та вивчення обрядів;досліджують історію будівництва

архітектурних пам’яток;- отримають досвід спілкування з різними

людьми;- аналізуватимуть , співставлятимуть факти,

докази, знаходитимуть правильні рішення.

Криниця мудрості

Народознавці

Криниця цілющост

іІсторики

Криниця знань

ДослідникиКриниця пам’яті

Пошуковці

Криниця краси

Культорологи

Хто такі старовіри?

Старообрядці

Брацлава

Традиції старообрядцівТрудова

діяльність

Карта розселенн

я

Творчі групи

Завдання

Криниця мудростіФолькло

ристи

Зібрати народні пісні ; спогади старовірів про їхні звичаї та традиції .

КриницяцілющостіІсторики

Спонукати учнів до вивчення історичного матеріалу щодо заселення старовірів у Брацлаві.

Криниця знань

Дослідники

Дослідити історію будівництва старообрядської церкви .

Криницяпам’яті

Пошуковці

Участь у пошуково-краєзнавчій роботі, відвідування старовірів .

Криницякраси

Презентувати свою роботу на відкритому засіданні гуртка.

Маємо знати

традиціїї Маємо знати свою

історію

Маємо цінувати культуру

Маємо любити

свій народ

У ХVII столітті Патріарх Никон провів реформи, які були викликані необхідністю привести богослужбову практику Руської Церкви до єдиного зразка.Частина духовенства разом з мирянами відкинули ці зміни, заявивши, що не відступлять від старих обрядів. Вони назвали Никоновскую реформу псуванням віри і заявили, що збережуть у богослужінні колишні статути і традиції. Людині непосвяченому важко відрізнити православного від старовіра, оскільки не так велика різниця між представниками старої та нової віри. Старовіри християни, що відійшли від православної церкви внаслідок своєї незгоди з реформами, проведеними Патріархом Никоном.

Карта-схема розселення старообрядців на Україні

Старообрядці БрацлаваБрацлав не належить до місця первісного

заселення старовірами. Причиною їх масової появи тут було скасування кріпацтва 1861 року. В Брацлав вони прийшли з с. Сорокодуби, де були позбавлені землі за відмову приписатися до місцевого земельного товариства. Вони заснували окрему слободу під назвою Чернишовка російська. Деякий час їхню слободу називали Пельковка.

У побуті у них збереглися стародавні традиції, які, по суті своїй, стали певним ритуалом Колишні старовіри не курили тютюну, носили бороди, а їхні жінки носили національні строї, зокрема сарафани. Залишки давніх традицій спостерігаються й досі. Старообрядці живуть компактно і займають окрему частину села, яка на 1.5 км. віддалена від української частини. Виявилося, що нащадки переселенців мають чітку етнічну самосвідомість, відрізняють себе від українців і використовують самоназву "кацаби". Їхній свідомості притаманний етноцентризм, тобто сприйняття сусідів крізь призму своїх цінностей. Вони вважають, що їх спосіб життя правильніший. Наприклад, висловлюють такі думки:• наш піп вінчати того, кого не знає, не буде, а їх може;• якщо моя дочка не вінчана, мені не можна йти до причастя;• у нас, якщо женився без батьківського благословення, не маєш права брати воду із загальної криниці . Восьмикінцеві хрести на могилах ставлять біля ніг небіжчика, а не біля голови, як українці. До комплексу господарських будівель входить і лазня. Російські старовіри хрестяться двома пальцями ( так зване двоперстя символізує Ісуса як боголюдину). хреста ставлять у ногах небіжчика, пояснюють так: хрест - це символ вівтаря, а вівтар у православних має бути на сході. Тобто - небіжчик має бути обернений своїм лицем до вівтаря. Окрім того, коли настане страшний суд і мертві повстають з могил, то старовіру не треба буде обертатися, аби ухопивши свого хреста та бігти на той суд.

   Незважаючи на надзвичайну релігійність старообрядців, в їхньому побуті збереглося чимало народних традицій, які сягають своїм корінням часів Київської Русі. Це - святкування Масниці перед початком Великого посту, катання на релях у Великодній тиждень, вечорниці з початком холодів та до Великого посту, влаштування хороводів, особливо на весіллях.

Трудова діяльність Із самого початку свого розселення й до нашого часу старообрядці відрізнялися специфікою трудової діяльності в порівнянні з іншими етнічними групами населення регіону. Існували артілі теслярів , мулярів , садівників,баштанників у м. Брацлаві . Загалом, потрібно відзначити, що старообрядці давно славилися за добрих робітників, ремісників, промисловців, котрі не боялися важкої праці. Характерно, що серед них був незначний відсоток тих, хто безпосередньо займався землеробством. До відміни кріпацтва місцеві старовіри мали небагато поля, а на обробіток присадибних ділянок вистачало й жіночих рук. Тож чоловіки не тільки могли, а й мусили шукати заробітку на стороні. Як правило, наймалися робітники зі старовірів після великодніх свят, а граничним терміном повернення з робіт був зимовий Микола, що святкувався 18 листопада.

Предмети побуту старообрядців

Храм Покрови Пресвятої Богородиці В старообрядській спільноті головним

місцем отримання інформації були старовірські храми і молитовні. Старовіри створили осібну альтернативну церкву, народну за характером, з наявністю всіх компонентів демократичних інституцій. Будівництво почалося у 1860х роках. Бити у дзвони почали у 1895 році – на честь приїзду царя Миколая II. До 1905 р. старообрядство залишалося опозиційним до офіційної влади Російської імперії. Будівництвом керував Єфим Дмитрович Сурсаєв.

Будівництво церкви

Наші діди та прадіди будували храм без державної допомоги та під суворим наглядом. За переказами будівельним матеріалом була лише деревина, тому що навколо були гарні ліси (особливо дуб, ясен та сосна). Були і надзвичайно талановиті майстри. Про це свідчить той факт, що храм збудований без жодного залізного цвяха.

На території храму знаходяться могили двох дяків. Вони настільки давні, що їхні імена невідомі. Але дбайливі брацлавчани і досі доглядають за ними та приносять квіти.

Ікони у старообрядницькій церкві Покрови Пресвятої

Богородиці селища Брацлав

10 червня 2012 року у селищі Брацлаві Вінницької області відбулася архієрейська служба преосвященного архієпископа Саватія Київського і всієї України РПСЦ. Останній приїзд єпископа в це селище відбувся ще 70 років тому , але архієрейської служби тут не проводилося набагато більше. Зараз прихід знаходиться в декілька занедбаному стані , незважаючи на те , що у Брацлаві проживає значна кількість представників старообрядницької віри. Віруючі давно мріяли про приїзд владики Саватія . У прекрасному Покровському храмі звершилося чудове богослужіння , яке відрізнилося своєю тривалістю (в цілому тривало 12 годин). Відбулася присвята Кирила Кольцова під читці . Владика очолив чин освячення води. На богослужіння зібралося понад 100 осіб, близько 20 немовлят отримало причастя. Люди залишилися надзвичайно задоволені службою , оскільки такої кількості духовенства багато з них давно не бачили. Вдячні прихожани мають бажання проводити це свято щорічно .

Богослужіння в церкві

Рукописні книжки старообрядців

Реліквія сім’ї Г.Марченка

Церковна книга,якій понад 100 років.

Передається з покоління в покоління з 1904 року

Сарафан ручного пошиву (майже 100 років)

Відпочинок після жнив

Борода- головний атрибут чоловіків

Сім’я Рильських - Марченків

Весілля (60-ті роки)

Цінність лексичних матеріалів, зібраних в російських говорах Брацлава, не стільки в тих

нових елементах, які з’явилися в даних говорах після їх відділення від основного мовного масиву. Дуже висока їх значимість як показника стійкості

діалектної лексики. Російські говори Брацлава міцно утримують свій старий лексичний запас.

Більше того, вони в деякій мірі його законсервували, зберігаючи те, що вже втрачено

(або ще не засвідчено діалектною лексикографією) в материкових говорах.

Діалектні тексти не тільки ілюструють семантику слова, але й утримують додаткову граматичну інформацію. В якості ілюстративного матеріалу

вашій увазі пропонуємо народні пісні, прислів’я та приказки.

Лірична пісня

Весільна пісня

Солдатська пісня