Майже 9 мб поезії

Максим Волохань Майже 9 мб поезії

1


2

І ось нарешті сталось! Я з полегшенням зітхаю.

Ця книга кілька раз кардинально змінювалась з часу її виходу в

вересні 2010. Текстово, художньо, графічно і звісно

емоційно. Та нарешті, після кількох дефрагментацій, я

зробив те, що хотів. Ви тримаєте в руках книгу, якою я

можу пишатися. Сподіваюсь всі ці купи байтів

достукаються до вашого розуму й серця.

Максим Волохань


3

Максим Волохань live-life

вконтакті: vk.com/volokhan_club

vk.com/volokhan_public

жж: just-volokhan.livejournal.com

вірші: virsh.com.ua/poet91

Дякую за…

дизайн обкладинки: Ян Зангорський

фотоілюстрації: Марія Федорець

малюнки (ст. 2,3): Олександра Червиняк

фото на обкладинці: Даша Гапонова

ISBN 9ISBN 987-966-383-293-7


4

Максим намагається встигнути всюди –

короткі верлібри, довгі верлібри, римовані

замальовки, хіп-хопові ритми – є все. Лірика,

фізика, політика, стьоб – є все. Вдалі знахідки,

варті уваги думки, старі мозолі – є все. Все у

книзі. Все вкупі. Все не фільтроване.

стронґовський


5

Отож, що таке «Майже 9 мегабайтів поезії»?

Поетична збірка Максима Волоханя ― дасте

відповідь Ви. Розхристана й наївна, ― додам я, ―

така наївна, що її наївності місцями позаздрив би

й сам Ерленд Лу зі своїм «Наївно супер».

Але головне, як на мене, те, що Макс

Волохань дуже некепсько іронізує й ця іронія

межує місцями з хорошим якісним стьобом. Час

від часу трапляються тексти, які буквально з

перших рядків беруть тебе в полон ― «Макс

Пейн», «Карамельне небо Буенос-Айреса»,

«10:10»... Ось саме це, по-моєму, і є тим, завдяки

чому молодий автор може розраховувати на

читацькі аванси.

Сашко Ушкалов


6


7

Макс Пейн

вона любила дивно одягатися

мала проблеми з батьками

й готівкою

ми любили з нею кохатися

на телевежі

під її верхівкою

від її подиху я п’янів

ніби п’ючи дешевий портвейн

а особливо я шаленів

коли вона називала мене

Макс Пейн

Я любив забувати щось

в неї вдома

щоб вона пам’ятала

про моє існування

я їй цитував Шекспіра

та закон Ома

не знаю

може це і є кохання


8


9

look inside*

*зазирни всередину


10

Look Inside

Ми грілись по барах та друзях

Шукали надійний притулок

Теплі серця й труби

Допомагали знайти порятунок

Ми хотіли сховатись від вічності

Такі собі Боні і Клайд

Хотіли ми вкрасти спокою

Писали на дверях «look inside»

Ми не платили за газ і за воду

Не платили жодних податків

А ще заборгували квартплату

Держава не давала жодних видатків

Ми вірили в різні гасла

Ми експерти у власній вірі

Справжня віра – це рядок вконтакті

Наш пастор веде службу в ефірі


11

Залежні від банкнот та карток

Заплутані в різних мережах

Ми думаємо мегабітами в секунду

Нас тримають в жорстких межах

Але ми тікаємо звідси

Шукаємо надійний притулок

Теплі серця та труби

Допоможуть знайти порятунок


12

* * *

Він все роздивлявся картини

Айвазовського…

І його кров, така ж солона,

як вода в тому морі,

несподівано прокидалась,

як в небі щоночі прокидаються зорі.

Проходячи картину за картиною

він уявляв себе капітаном,

справжнім морським вовком,

уявляв як його корабель сяє

ніби натертий шовком,

як сміливими рухами

без паніки виходить з бурі,

як на своєму фрегаті

на якому пройшов

половину земної кулі

Він заходить в порт

переможцем

як колись Цезар

заходив в Рим,

і щоб слава, гроші, багато жінок,

а ввечері в трактирі напитись в дим!


13

І щоб пірати його боялись,

а він все одно доганяв їх і бив,

розрізаючи море ніби ножем,

справжній тобі гроза морів!

Щоб прокидатись під звук гармат,

щоб попіл з вівсянкою на сніданок.

Не дозволяючи собі зайвих витрат

до доміка на Мальдівах

добудувати ґанок.

Через десять років цього раю

носити засолену бороду

і пару нагород на брудній шинелі,

які звісно отримав спадково,

хоч і було пару пригод

котрі знайшли його випадково.

І звісно хотів він шрам понад оком,

кулеве поранення десь під боком.

Й серцеву недостатність,

сам не знав навіщо

від тютюну і рому

котрі його і знищать.


14

І доживати життя сухопутним щуром

не просихаючи, навіть без моря,

він буде допивати свій найкращий ром

думаючи, що заллє ним залишки горя.


15

Капітан шхуни «Капітал»

Коли щури вже тікають

з корабля

Та інша частина фауни

з екіпажем включно

теж його покидає

Він залишається у керма

і стоїть до останнього

з вірою в те

що все це було недарма.

Дехто вважає його героєм

останнім притулком

для лихої надії

інші думають що він бідолаха

котрого покинули всі

окрім його зрадливої мрії.

Але як воно насправді

ніхто з нас так і не дізнається

можливо він дійсно

хотів щось врятувати


16

може цю шхуну

котру сам назвав «Капітал»

на зло демократам.

А може йому просто

нікуди було тікати

типовий клієнт для лазарету

йому б хоча б напис

десь на кормі корабля:

«Смерть шкідлива

для вашого імунітету»

Але так чи інакше

а він розділив

долю своєї шхуни

Така ж доля

колись чекала сарматів

Коли на наші землі

прийшли гуни.


17

Знаєте

в той день був сильний вітер

але мені здалося що з берега

я чув як рветься парус

хоча у тої шхуни

здається був двигун

заводу «Ікарус»

А згодом море

проковтнуло рештки

Не відчуваючи жодного смутку

Шкода

але шхуна «Капітал»

не принесла капітану прибутку.


18

ТАМ

вона продовжувала

йому дзвонити

регулярно

кожного ранку

вона вже давно

перестала пити

але все одно

варила його

улюблену манку

питала лише

чи все як завжди

він на це

як завжди мовчав

вона ображалась

хотіла кричати

але з них двох

вже давно ніхто

не кричав


19

вона вірила

якщо буде погано

він обов'язково

подзвонить сам

а коли її питали

як він та де він

вона дивилась на небо

і казала

там


20


21

Все, що тобі набридло

ми кохались в порожніх квартирах

ми пили чай з гранчастих стаканів

заливались портвейном в сортирах

і не вимикали за собою кранів

ми віримо в різні речі

ми дивимось різне кіно

я люблю галас малечі

а ти – дешеве вино

ти любиш солодкі цілунки

ти любиш увімкнене світло

а я ненавиджу твої малюнки

і люблю все, що тобі набридло


22


23


24

search of my soul

Близько

до зими

далеко

до літа

шукаючи тепла

вікно

навстіж відкрити

блукаючи

по вулицях

заглядаю

в душі

шукаю

себе

в самотніх

калюжах


25

PIZZA

я якось зустрів

тебе в піцерії

і сказав тобі

що ти теж схожа

на піцу

ніколи напевно

не знаєш всіх інгредієнтів

поки не спробуєш

а ти сказала

що я схожий на пепсі

смачно поки п’єш

і не знаєш

яка це насправді гидота

потім ти пішла

а я подумав

що непогано

було б замовити

суші і зелений чай

шкода

що такого не має в піцерії


26

* * *

літо

заради нього

і варто жити

заради вечорів котрі

поступово перетікають

в ранкову каву

заради моментів

коли тицяєш сонний клаву

набираючи пости дивного змісту

про те як

випадково зустрів друзів

ми гуляли містом

і ніч поступово танула

в наших розмовах

про тібет

та інші місця на великих засовах

а потім світанок народжувався

в наших долонях

лише для того

щоб всі навколо

побачили кутики посмішки

на наших скронях


27

<обличчянасонці>

Я втомився

бачити

небо

сіре

Блакитне показують

в кіно

тільки по вихідним

Намалюю на стелі

собі

власне сонце

з обличчям твоїм

Щоб призвичаїтись

що не справжнє воно

[сонце]


28

Станція «Будда»

Санітарна зона почалась

якось несподівано

а головне не очікувано

враження, що вона починається

десь перед тим як я сідаю

в поїзд

і закінчується незадовго

після того як я виходжу

Це додавало якогось

дивного почуття

невчасності

Цей поїзд

ці вагони

і ці колії

ніби два промені

що поринають у невідомість

вони мали б привезти

всіх нас до Бога


29

І все це якесь недоречне

я сиджу в цьому купе

і думаю

що я тут роблю

і Будда сидить у мені

і думає


і хлопець

на даху хмарочосу

готуючись зробити

свій перший крок у вічність

думає


А Будда в мені посміхається

бо він єдиний

хто дійсно знає відповідь


30

* * *

я зранку вмикаю телевізор

сподіваючись побачити там щось цікаве

ніби там хоч раз було щось цікаве

а я сподіваюсь

поки не закінчиться кава


31

exit

після їхнього сексу

не треба прибирати постіль

викидати зайві предмети

думати при стиль

і переходити на «ти»

треба лише натиснути exit

і змотати всі зайві дроти.


32

for century

сонце

промені

твоє обличчя

зникають

всі протиріччя

хочу

розчинитись

у тобі

згубитись

хоча б

на найближче

сторіччя


33

* * *

твої пальці

казкові й п’янкі

з ароматом м’яти і кави

твої губи небезпечно стрімкі

небезпечно

але так цікаво

ти одночасно робиш

мохіто й еспрессо

хоча може то був не еспресо

тільки тобі це відомо

з тобою не страшно падати

бо падати можна вгору

з тобою добре підійматись

особливо вниз


34


35


36

anotomy of heart

Сумно

Струменять дощі

Несподівано вирвавшись із мене

буревіями

Одинокий крик

ніби звіру рик

З голодною посмішкою

кинувся на стіни

блідо-зелені

Що стискаючись

давлять на запалену свідомість

Ніби англійські постові в своїх хутряних шапках

біля Скотланд Ярду

чи де там ще

Сумно

за тебе

за себе

за нас

Сумно

невже перший раз


37

Це ніби віддати серце

взамін лише холодні руки

Крижане сонце

Холодно

стало так холодно

Іноді і крижане сонце може зігріти

іноді

Як просто загубити серце

вирвати і не знайти

Погано

коли серце виривають

як молочні зуби


38

<постріл>

Рани загоїлись

швидко

як двері у стіну

із гримом

та скрипом

Я вірю

у вищу справедливість

вірю і гину

Стріляли

упевнено

з сумом

стріляли у спину


39

* * *

Твоя краса

це маркетинговий хід Бога

для того

шоб продати мені

ці кляті

нікому не потрібні

дешеві стартові пакети

а коли я куплю

і буду дзвонити

комусь

особливо тобі

почую

що абонент поза зоною

а я так і залишусь

самотнім

на одинці

з цим клятим

пакетом


40

* * *

вони нічого

не лишають по собі

зникають

ніби їх і не було

дівчата

з присмаком лас-вегасу


41

Человек с зонтом похож

на человека без зонта

Максим Бородин


42


43

***

Ніколи не кажи Богу дякую

бо він чує всіх

нащо зайвий раз відволікати

***

Коли ти помреш

твоя душа здійметься в небо

і Бог буде розглядати

твою забруднену за життя душу

а потім відправить її у пральну

бо у Бога є тайд та почуття гумору

***

Кажуть Бог в тебе вірить

але чому він має в тебе вірити

я ж не вірю в тарганів

навіть якщо вони вірять в мене


44

***

Ми віримо в Бога

а в кого Богу вірити?

***

Європейський футбол краще азійського

бо Будда занадто товстий щоб обіграти Христа

***

Душа це частина Бога

і вона важить 21 грам

значить на Землі більше

мільйона тон Бога

а ми дурні шукаємо його на небі

***

Понад хмарами завжди сяє сонце

і якщо Бог там живе

то він точно темношкірий


45

***

Якщо дощ це сльози Бога

то Бог пахне озоном

напевно дезодорант з озоновою свіжістю

придумали монахи

щоб бути ближче до нього

***

Коли потрапиш на небо

і побачиш Бога

то скажи йому

відсип трохи

і він відсипе 21 грам

цього достатньо щоб повернутись


46


47


48


49


50

Молодий Юнг

Ти писав вірші

але нікому їх не показував

навіть не викладав в інтернет

як зараз це модно

ти лише читав їх дівчатам

з сексу по телефону

просто дзвонив і читав

а вони стогнали від кожного твого слова

ти просто вірив

що саме їм

цим метеликам ночі

і саме зараз

потрібні твої вірші

і вони дійсно зможуть щось змінити

і ця дівчина з іншої сторони

вона дійсно вступить в університет

і закінчить його з червоним дипломом

або стане гарною дружиною і матір'ю

чи можливо навіть знову стане незайманою

Ти бажав їм добра

навіть здогадуючись що там


51

за цим чарівним голосом

ховається сорокарічна домогосподарка

в халаті, старих капцях та з брудним волоссям

вона варить борщ

стогне в трубку

та розгадує кросворд

і ніяк не може згадати цього клятого

швейцарського психолога

три літери

І ти знаючи це

починаєш читати вірш

про море

про кораблі

та про молодого юнгу

і ти віриш

що вона побачить зв'язок

між молодим юнгою

та швейцарським психологом на три літери

вона буде стогнати

і потім в вирішальний момент

закричить

підходить

і дійсно скінчить

бо ти ж мріяв

щоб дівчата кінчали від твоїх віршів


52

Робочий клас Донбасу

Робочий клас Донбасу

дихає вугіллям

під важкі ритми басу

нереальним зусиллям

вони роблять те

що було в їх крові

і передалось через материне молоко

роблять те

що заповів їм Засядько і Франко

хоча другого вони можуть і не знати

їх іншому вчила колективна мораль

і власна мати

Їх серця такі ж чорні

як і їх легені

їх душі прозорі

а очі навіжені

В цих краях все завжди

було непорушно

тут живуть і помирають

однаково відчайдушно

а двори замість собак

охороняють гієни

тут вірять в єдиного бога

в бога Донбас Арени


53

Welcome to UA

З самого дитинства було цікаво

чому прибульці нападають

тільки на Америку.

Я сам завжди мріяв

побачити хоч одного,

хоч побитого прибульця,

але ні…

Американці завжди

десь за дві години

перебивали всіх так,

що ті не встигали навіть

долетіти до України.

Походу, звісно, руйнувалась

вся Америка,

але за п’ятнадцять хвилин

реклами все встигали

полагодити, відремонтувати і відбудувати.


54

Ось що означають

розвинене комунальне господарство,

індустріальна інфраструктура

і соціальні гарантії.

Такі напади траплялись

майже кожного місяця,

і кожного разу,

коли я був маленький,

сподівався,

що хоч одного прибульця

Брюс Віліс, Шварценегер і Сталлоне

проморгають,

але ті добивали всіх

до єдиного, без останку,

крутіше, ніж доместос –

мікробів.

Час йшов – я виріс,

і зрозумів одну істину –

прибульці не прилетять

в Україну,

і не тому, що

Шварценегер, Сталлоне і Віліс –

старішають,


55

ті й у вісімдесят будуть

шльопати прибульців

і іншу сволоту, як мух,

а тому, що ми їм

нафіг не потрібні,

як, в принципі, й американці,

але там хоч є, що руйнувати,

не те, що у нас.

Але дитячі мрії –

нікуди не зникають,

навіть якщо ти в них

не віриш,

вони лише глибоко

засідають в твою свідомість,

і чекають влучного моменту.

Ось так і з прибульцями,

всі кажуть, що вони не існують,

хоча знають, що десь там,

в глибинах всесвіту вони є,

і це робить життя

цікавим і

несподіваним.


56

Бо ти знаєш,

що коли-небудь

вони прилетять,

врешті-решт переб’ють

до бісової матері

цих американців,

і долетять до України,

а ти стоятимеш

десь на кордоні, біля Чопу,

з тисячами інших,

чекаючи на них

з величезним транспарантом:

«Welcome to UA»


57


58

Всі душі потрапляють в Інтернет

Бог є

він постійно закачує

в мою голову

мегабайти поезії

Він це робить досить давно

колись sms-ками

потім кидав по блютузу

але зараз в Небесній Канцелярії

врешті решт встановили Wi-Fi

взагалі там чуваки просунуті

від життя не відстають

хоча може це воно від них

не відстає

Так от

коли трапляється

цей мега-конект

виходить така собі

вільна Wi-Fi зона

між небом та землею


59

і коли в неї залітають літаки

то через завади починають

втрачати висоту і падають

залізними птахами вниз

а всі пасажири в останнє

приєднуються до соціальних мереж

і пишуть своїм 450-ти друзям

що мовляв пробачте

так і так

вже не побачимось

але ці повідомлення

відмічаються спамом

й так і губляться

на серверах цих соціальних мереж

а коли літак все ж падає

їх душі залишаються в Інтернеті

і блукають ним довічно

бо вже немає пекла та раю

всі душі потрапляють в Інтернет

Ось так в моїй голові

з’являються мегабайти поезії


60

І за кожен цей мегабайт людство

розраховується душами

селяві

Знаєте

як казав Бальзак

а хрін його знає

як він казав

але це абсолютно

не суттєво

Суттєва лише поезія

поезія котра варта

ваших душ

душ

котрі колись

потраплять в Інтернет


61


62


63


64


65


66


67

Карамельне небо Буенос-Айреса

*поема про бунтарські настрої серед

домогосподарок

В той час,

коли одна зміна янголів

на своєму небесному посту

вже йде на законний,

обіцяний Біблією і Конституцією

відпочинок,

а інша зміна ще не зайняла

свої пости на нашому глибокому,

і в’язкому, ніби карамель, небі,

самотні винахідливі

і неконтрольовані домогосподарки

вже вкотре намагаються

вчинити всесвітній зговір

безсоромно начхавши

на чоловіків і жіночій борг.

І от вони зібралися

в безсумнівно надійному,

на їхню думку, місці

і провадять дискусію,

ніби замішують тісто,

виліплюють, тобто висувають,

умову за умовою небесам.


68

«Господарю Небес і Землі,

безроздільному власнику

наших душ, наших думок,

наших телевізорів і фенів,

нашої косметики

і наших накладних нігтів,

а також нашої довічної передплати телеканалів

з мексиканськими серіалами.

Просимо тебе, навіть благаємо,

перехили гендерну чашу на наш бік,

зроби зі звичайних домогосподарок

більшість президентів і футболістів,

митників і терористів,

лібералів і комуністів,

трудоголиків і похуїстів,

щоб жилося нам надійно,

у світі щоб жінкам було спокійно»

І коли всі ці умови було

сформульовано у письмовому вигляді

і адаптовано для читання

на восьми офіційних мовах Євросоюзу,

то одна з домогосподарок

раптом починає спочатку репетувати,

закочувати істерику


69

і врешті-решт гризти нігті.

Старійшини з’їзду,

домогосподарки 4-ого розряду,

майстри спорту з відбивання м’яса,

переможці конкурсу

«фарширувальниця року» 95-98,

Клавдія Петрівна і Захара Семенівна

безсумнівно вирішують вислухати

бідолашну, але істеричну сестру,

мати її так.

І коли ця сестра, ніхто інший,

як домогосподарка Євдокія Марківна,

починає крізь сльози

і погризені нігті казати

причини своєї неадекватної,

на даному етапі життя, поведінки,

то чуємо ми приблизно таке:

«О сестри, це чудово,

що ми тут зібрались сьогодні,

в цей історичний день

для всіх жінок

[включаючи лесбіянок, гермафродитів,

і фіг з тим - гомосексуалістів],

але ми не подумали от про що,

сестри мої,

от ми зараз запаковуємо


70

наш лист з вимогами і відправляємо його…

- Ну так, відправляємо, і що? - кажуть інші.

А те, що ми не подумали, сестри,

а раптом Бог класти хотів на нас і наші вимоги,

раптом він сидить десь там

на небесах і дивиться футбол

по безкоштовному кабельному,

їсть чіпси і не товстішає,

як ми, сестри, бо Богу

не треба думати про зайві кілограми,

і от він сидить там

і йому пофіг на наші вимоги,

він клав на них з Вавилонської вежі

чи звідкіля там ще можна.

Про це ми не подумали,

сестри мої»

Ця захоплююча вимова

закінчується під загальне ридання,

плачуть навіть Клавдія Петрівна

і Захара Семенівна.

Ось вона, жорстока неминучість

важкої долі

у сукупності з домогосподарською буденністю.

Невже все так погано,

невже немає ніякої надії?


71

Але необхідність надії просто зникає,

коли одна з домогосподарок

раптом згадує про те,

що зараз починається 1126-та серія «Пристрастей у

Буенос-Айресі»

І раптом Броунівський рух

починає доводитись практично,

при чому так, що це єдине,

щодо чого зараз не виникає сумнівів.

І ось, коли всі домогосподарки

остаточно розбіглися і зомбовано сидять

перед мерехтливими телеекранами,

а Бог спокійно передивляється матч

Аргентина – Ямайка, хоча навіть ми з вами

знаємо, як він закінчиться,

нова зміна янголів врешті-решт

виходить на свої небесні пости,

навіть не здогадуючись про те,

що тільки що трапилось.

Вони лише сонними поглядами

оглядають Землю зі своїх

карамельних небес

і спокійно тримають свою варту далі.


72

КНДР

Я спочатку подумав

що це греко-католики Галичини

але перечитавши

експерта з цих самих

греко-католиків

цієї самої Галичини

доречі якійсь відомий чувак

футболіст напевно

Зідан чи Жадан

якось так

я зрозумів

що це ніякі не греко-католики

і тим паче

не з Галичини

З загальних рис поведінки

та з досвіду колективного підсвідомого

я зробив висновок

що це

баптисти-гастарбайтери Волині

вони вели себе

досить розкуто

навіть нахабно

але я певен


73

що їм це дозволяють

їх власні біблії

Вони багато пресувались вагонами

вітались між собою

якимись дивними закляттями

котрих я не розумів

мені здається вони таким чином

чистили один одному карму

а коли збирались у невеликі купки

то починали молитися

і грати в карти

я не завжди розрізняв

один процес від іншого

бо вони їх часто суміщували

Молитви їх були не дуже зрозумілими

але якщо своїми словами

то приблизно такі:

«О Боже

власник наших кредитних карток

та карм

ми звертаємось до тебе

бо більше ні до кого

бо навколо одні підарасти


74

о великий наш Батько

нас залишилось мало

але ми ще тримаємось

бо скільки ще недобудованих будинків

недороблених євроремонтів

і не врятованих душ

а нас так мало

але ми впевнено рухаємось

цими краями на схід

і несемо нашу велику місію

Просимо тебе лише про одне

о наш великий Господарю

перевези нас через кордон

і тоді ми всі

візьмемось за руки

і шпателі

та нарешті побудуємо тобі

Храм Господній

з євроремонтом

плазмою ще й недалеко від метро

і тоді весь світ

наповниться твоєю

блаженною любов'ю

а ми нарешті


75

поїдемо відпочити

в цей клятий Бердянськ»

Коли вони закінчували

молитись і роздягати в карти

єдину серед них дівчину

котра звісно була не проти

йшли перекурити та нести свою місію далі

Але коли ми доїхали до кордону

то вони швидко натягли

костюми та краватки

і розбіглися по своїх місцях

та було вже пізно

хтось давно їх заклав

прикордонникам та митниці

по одному з телефоні довіри

і ті вже насувались темними хвилями

відчуваючи легку здобич

Баптисти-гастарбайтери Волині

востаннє молились

і чистили карму

бо державні служби

та Укрзалізниця

не пробачають тих

хто порушує

внутрішні статути


76


77

Курва Марія

Кохання

це коли тобі сім років

і ти просиш у мами цукерку

але не їси її

непомітно ховаєш у задній карман

і виносиш у двір

Марійці з третього під’їзду

тому-що в неї було багато уроків

вона голодна

і вона любить саме ці цукерки

Кохання

це коли тобі дванадцять років

і ти кажеш мамі

можна я помию посуд

а вона тобі

що знову гроші потрібні

а ти кажеш

що ви вирішили з хлопцями сходити в кіно

але коли отримуєш ці гроші

не йдеш в кіно

хоча дуже хотів


78

бо це новий фільм з брюсом віллісом

і його завтра всі будуть обговорювати

ти купуєш плюшевого медведика

для Марійки з третього під’їзду

бо вона любить цих плюшевих медведиків

особливо рожевих

і в неї вся кімната в цих ведмедиках

але ти віриш

що саме твого вона поставить на саме видне місце

і буде хвалитися подружкам

Кохання

це коли тобі сімнадцять

і ти ведеш Марійку з третього під’їзду

до себе додому

і в тебе вже все сплановано

батьки на дачі

шампанське, свічки і шоколадка

біла пориста

як вона любить

і перша тобою куплена

пачка презервативів

і ти вже вчора приміряв один

щоб виглядати професіоналом


79

І у вас все виходить

і ти думаєш

це тому-що

у вас кохання

А насправді

в вас все виходить

бо Мрійка

хвойда з третього під’їзду

і її зґвалтував майже кожен у дворі

окрім тебе звісно

і її називаються Курва Марія

і їй по цимбалах з ким злягатися

а тут нарешті ти

такий гарний

сором’язливий

ще й з шампанським та шоколакою

Але тобі ж все одно

ти віриш

що це кохання

і ти одружишся на ній

ви поїдете з цього клятого району

вона стане гарною матір’ю та дружиною


80

її перестануть називати Курва Марія

і ви будете жити душа в душу

і помрете в один день

щасливими

бо це і є

кохання


81


82


83

стереосистемы

молчание

все реже и реже

находим друг друга

нить наших проблем

остается упруга

мне нехватает

твоих стереосистем

в которых целый день

играет вьюга


84

У твоих инициалов эхо тысячи вокзалов

тех, что я оставил навсегда

Евгений Соя


85

Тереза

в ней было что-то от ангела

и от шалавы

с нее хотелось писать иконы

а потом бросать их в канавы

в ней было что-то от матери

и от отца

хотя я не знал обоих

и ее я тоже не знал до конца

в ней было что-то

что я не мог разгадать

какая-то нелепая тайна

была она блядь или тереза мать

жила во франкфурте

или вообще не на берегах майна

в ней было все что я хотел

а может быть даже и больше

она – наркотик

сочетание тысячи тел

она делает ночь длиннее

а жизнь дольше


86

* * *

10:10

странное время

часы занимаются плагиатом

сутра я прошу у ога много

ведь он за это получает зарплату

я не молюсь

просто мейлы пишу

в них я грехов себе смертных прошу

я по жизни несу эту смерть в себе

мне еще не пора умирать

а тебе

не прячьтесь от смерти

никому не верьте

смерть лишь для жизни формата

конвертер

и если когда-то меня повесят

пусть это сделают в

10:10


87

* * *

10:10

дивний час

годинник займається плагіатом

зранку я прошу у Бога багато

адже він за це вимагає зарплату

я не молюсь

просто мейли пишу

з дивним проханням смертних гріхів

сам я цю кару на плечі звалив

і смерть несу у собі

мені ще не час іти

а тобі

не ховайтесь від смерті

нікому не вірте

смерть лише для життя формату

конвертер

і якщо коли-небудь мене повісять

зупинивши тим самим життя процеси

я прошу передати убивцям меседж

щоб вони це зробили

у 10:10

*переклад: Сашко Середа


88

* * *

через 20 минут ты будешь у меня

и все начнется очень обычно

спрошу как дела

почитаю стихи

на русском

хотя это как раз непривычно

а потом наконец-то скажу о том

что мы уже разные люди

в моих розетках 12 ом

у меня много вредных привычек

ну в общем ты это и так знаешь

и может быть даже поймешь

ну все

пока

сама понимаешь

робота семья дом

и вот осталось пару минут

и как-то совсем непривычно

звонок

наконец-то пришла

и все началось очень обычно


89

* * *

в моем ящике

меняются местами

вилки и ножи

очень неудобны

перестановки эти

хочется резать вены

а приходится есть спагетти


90

* * *

мои раны всегда остаются открытыми

твои вены всегда остаются пустыми

почему вопросы становятся сложными

а ответы всегда остаются простыми


91


92


93

* * *

я ей говорил не играйся с небом

оно ведь и вправду намного выше

она пыталась зажать облака болтами

и все время просила мои пассатижи

а я все спрашивал зачем это нужно

облака ведь никак не удержишь болтами

она не верила иногда кричала

что небо несправедливо поступает с нами

я так боялся что она улетит

зацепившись руками за облака

и каждый день слушал как она кричит

и смотрел как все выше тянется ее рука


94

справжня свобода не тоді, коли вона є,

а тоді, коли її дуже хочеш

Юрій Андрухович


95

Минздрав предупреждает

Мне страшно…

Минздрав предупреждает

курение вредит здоровью

а я прокуриваю свою душу

до фильтра

как будто это

последняя затяжка

в моей жизни

столько никотина

что можно убить

табун лошадей

в моих легких

море пепла

или просто море

и я тону

в стеклянной глади

моря во мне


96

а оно разбивается

впивается осколками в сердце

Мне страшно…

а Минздрав ведь предупреждал…


97

Акваланг

я стою на холодном кафеле

и хочу чтобы ты оказалась рядом

настолько рядом

насколько вообще возможно

мне бы немного тебя под кожу

можно в вены

или прямо в артерии

я хочу тебя

без прокладок

лифчика

и прочей бижутерии

а когда мы окажемся рядом

я хочу выжигать твою душу взглядом

лишь бы ты так нежно

дышала в мою руку

как в акваланг

когда мы ныряем в глубины друг друга


98

Акваланг

на холодному кахлі слизько,

і я мрію про теплу каву

каву що ти готувала

ранком мені у постіль

я хочу тебе так близько

щоб кава ставала гарячою

щоб щастя в очах маячило,

і так безкінечність поспіль

я хочу тебе у вену

я хочу тебе в артерії

без гуми і біжутерії

забувши прокладки й ліфчик

і мрію свою шалену

я невблаганно і ревносно

в серце ввібравши певності

втілю в тобі натхненно


99

в душі мій випалить погляд

татуху з твоїм іменем

залишивши незміненим

лиш те що було поряд

лиш те що було міцно

коли ти мені дихала в обличчя

як акваланга киснем

коли ми пірнали одне одному в душі

й скажено боялись порушити

це кохання. це потойбіччя

*вільний переклад: Сашко Середа


100

но когда нибудь наступит время

ты включиш телевизор

и увидиш меня в телевизоре

я буду знаменитый поэт

Максим Бородин


101

Смерть вампира

вы же не знаете

как ее волосы

постепенно сливаются с небом

как ее глаза пронзают

словно серебряные пули

сердце неудавшегося вампира

у которого на десять граммов войны

не всегда найдется хоть один грамм мира

вы же не знаете

как это

возвращаться в свой старый дом

гадая ждут ли на этот раз в нем

засыпая заблудившись ночью

но ровно в три

мечтая проснуться днем

уже внутри

чтобы ее руки

как соль

обжигали старые раны

чтобы закрыть все двери и краны

чтобы наши губы сплелись как янь и инь

а потом умереть от восхода солнца

счастливым

аминь


102

И в хаосе этого страшного мира

Под бешенный вихрь огня

Проносится огромный, истрепанный том Шекспира

И только маленький томик – меня…

Александр Вертинский


103


104


105

Documents

Майже 9 мб поезії