Освітня програма

комунального закладу

«Вижницька спеціалізована школа-інтернат І-III

ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та

курсів художньо-естетичного циклу

імені Назарія Яремчука»

на 2019-2020 навчальний рік

Схвалено

на засіданні педагогічної ради

(протокол № 9 від_30.08.2019 р.

Голова педагогічно ради

в.о. директора школи

_________________В.І.Клим

ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о. директора Вижницької

спеціалізованої школи

_____________ В.І.Клим

ЗМІСТ

1. Призначення школи та засіб його реалізації - 2

2. І ступінь початкова освіта - 5

3. ІІ ступінь базова загальна середня - 16

4. ІІІ ступінь повна загальна середня освіта - 26

5. Модель випускника - 42

6. Навчальний план та його обґрунтування - 45

7. Особливості організації освітнього процесу - 49

Призначення школи та засіб його реалізації

Метою комунального закладу «Вижницька спеціалізована школа-інтернат

І-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-

естетичного циклу імені Назарія Яремчука» є навчання та виховання здібних і

обдарованих дітей, дітей, які виявили бажання та мають здібності до вивчення

предметів художньо-естетичного циклу та потребують соціальної підтримки, а

також створення умов для навчання талановитої, обдарованої молоді, залучення

її до систематичної науково-дослідницької, пошукової, експериментальної та

творчої роботи, яка дає повну загальну середню освіту, яка здатна до життя в

суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до

самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого

вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської

активності.

Повна загальна середня освіта комунального закладу «Вижницька

спеціалізована школа-інтернат І-III ступенів з поглибленим вивченням окремих

предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука» має

три рівні освіти, визначені нормативно-правовою базою України:

початкова освіта тривалістю чотири роки;

базова середня освіта тривалістю п’ять років;

середня освіта тривалістю три роки.

Досягнення мети, тим самим призначення школи, забезпечується шляхом

формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині

для успішної життєдіяльності, визначених Законом України «Про освіту»:

вільне володіння державною мовою;

здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами;

математична компетентність;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;

інноваційність;

екологічна компетентність;

інформаційно-комунікаційна компетентність;

навчання впродовж життя;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу

життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей;

культурна компетентність;

підприємливість та фінансова грамотність;

інші компетентності, передбачені Державним стандартом освіти.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням,

уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне

мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність,

вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення,

розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми. Дана

Освітня програма створена на 2019-2020 навчальний рік відповідно до статті 33

Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017, що набув чинності

28.09.2017, постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 №87 «Про

затвердження Державного стандарту початкової освіти», наказів Міністерства

освіти і науки України №268 від 21.03.2018 «Про затвердження типових освітніх

та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої

освіти», відповідно до наказів № 405,406,407,408 від 20.04.2018, листів

Міністерства освіти і науки від 01.02.2018 № 1/9-74, від 27.03.2018 №1/9-181, від

20.04.2018 №1/9-254, від 18.05.2018 №1/9-320, від 18.05.2018 №1/9-322, від

22.05.2018 №1/9-332, від 25.05.2018 №1/9, листа Департаменту освіти і науки

Чернівецької облдержадміністрації від 09.07.2019 № 01-31/1881 „Про окремі

питання щодо організації 2019/2020 навчального року”. та освітні програми

закладів загальної середньої освіти» складається на основі навчальних планів, які

подані у додатках 1-7:

Освітня програма визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і

можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за

вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх

вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів для кожної

ступені окремо;

2. Очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм,

перелік яких наведено в додатку;

3. Пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено

Міністерством освіти і науки України»);

4. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

5. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Освітньою

програмою.

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

І ступінь

ПОЧАТКОВА ОСВІТА

Освітню програму загальної середньої освіти І ступеня Вижницької

спеціалізованої школи розроблено відповідно до Закону України «Про освіту»,

постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження

Державного стандарту початкової освіти», листа МОН України від 22.05.2018

№1/9-332 щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х

класів закладів загальної середньої освіти, наказу МОН України від 21.03.2018

№268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х

класів; постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462

«Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (2-4

класи), наказу МОН України від 20.04.2018 № 407 «Про затвердження типової

освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня» (2-4 класи).

У 2019-2020 навчальному році в комунальному закладі «Вижницька

спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих

предметів та курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука»

обрано для освітнього процесу у 1-2 класах Типову освітню програму закладу

загальної середньої освіти, розроблену під керівництвом Савченко О.Я. Зміст

цієї типової освітньої програми має потенціал для формування ключових

компетентностей, враховано інтегрований характер компетентності, реалізацію

внутрішньо-предметних, міжпредметних зв’язків, раціонально розподілено

навчальні години на вивчення окремих предметів за освітніми галузями.

У 3-му класі на реалізацію спеціалізації закладу, як закладу з поглибленим

вивченням предметів художньо-естетичного циклу, забезпечення наступності у

вивченні окремих предметів та курсів художньо-естетичного циклу обрано

Типову освітню програму закладів загальної середньої освіти І ступеня (табл.7,

відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 407).

З метою формування ціннісних і професійних орієнтацій, потреби в творчій

самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні, творчого

потенціалу, здатності до інноваційної творчо-продуктивної діяльності,

ознайомлення з місцевим творчим колоритом, залучення учнів до

найвизначніших надбань вітчизняного та світового мистецтва, розвитку

самостійного художнього мислення та уміння сприймати, емоційно переживати,

аналізувати, оцінювати та порівнювати явища мистецтва, світоглядних уявлень

та ціннісних орієнтацій.

Для 4-го класу - за Типовою освітньою програмою закладів загальної

середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018

№ 407 згідно з таблицею 1 (таблиця 3);

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів,

здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та

індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування

цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості.

Початкова освіта має такі цикли, як 1-2 і 3-4 класи, що враховують вікові

особливості розвитку та потреби дітей і дають можливості забезпечити

подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття

освіти.

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів

навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи

інтегрованого курсу.

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

дитиноцентрованості і природовідповідності;

узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

наступності і перспективності навчання;

взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних

компетентностей;

можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані

курси;

творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних

можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює рекомендовані підходи до

планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для

досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним

стандартом початкової освіти.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати

навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей;

перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими

лініями;

орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів,

дисциплін тощо, зокрема їхньої інтеграції, а також логічної послідовності

їхнього вивчення;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти

системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою.

СКЛАДОВА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класу – 23

години на тиждень (805 годин/навч.рік); 2-4 класів – 2695 годин/навч. рік: 2 класи

– 25 годин на тиждень (875 годин/ навч.рік); 3 класи – 26 годин на тиждень (910

годин/навч.рік); 4 класи – 26 годин на тиждень (910 годин/навч.рік). Навчальні

плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальними

тижнем. Повноцінність початкової освіти реалізується як інваріантної, так і

варіативної складових.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у

навчальних планах закладу загальної середньої освіти І ступеня (далі –

навчальний план).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого

рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами

за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей

Державного стандарту початкової освіти через структурування змісту

початкової освіти на засадах інтегрованого підходу у навчанні. Вони охоплюють

інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх

закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм

власності, та варіативну складову. Освітню програму

Вижницької спеціалізованої школи для І ступеня укладено за сімома основними

освітніми галузями.

1-2 клас НУШ:

Мовно-літературна (українська мова і літературне читання, англійська

мова)

Математична (математика)

Громадянська та історична, природнича, соціальна та

здоров’язбережувальна («Я досліджую світ»)

Технологічна (дизайн та технології)

Інформатична (інформатика з 2 класу)

Мистецька (музичне мистецтво та образотворче мистецтво)

Фізкультурна (фізична культура)

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути

використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних

та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти

визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи

особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб

учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового

забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,

проведення індивідуальних консультацій,

проведення групових занять.

3 клас (спеціалізований клас):

Мови і літератури ( «Українська мова», «Літературне читання»,

«Англійська мова»)

Математика («Математика»)

Природознавство («Природознавство»)

Суспільствознавство («Я у світі»)

Мистецтво («Рисунок», «Живопис», «Ліплення», «Декоративне

мистецтво», «Музичне мистецтво» (3 клас), «Образотворче

мистецтво» і «Музичне мистецтво» (4 клас))

Технології («Трудове навчання» та «Інформатика»)

Здоров'я і фізична культура («Основи здоров'я» та «Фізична

культура».)

4 клас:

Мови і літератури ( «Українська мова», «Літературне читання»,

«Іноземна мова»)

Математика («Математика»)

Суспільствознавство («Я у світі») (4 клас).

Природознавство («Природознавство»)

Мистецтво («Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво»)

Технології («Трудове навчання» та «Інформатика»)

Здоров'я і фізична культура («Основи здоров'я» та «Фізична

культура».)

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011

року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної

освіти» (2-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від

21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»

години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично

допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути

використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних

та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти

визначається закладами загальної середньої освіти самостійно, враховуючи

особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб

учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового

забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану закладом

освіти спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (основи

християнської етики, етика: духовні засади);

індивідуальні заняття та консультації.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через

запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для

задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку

наскрізних умінь тощо.

У початковій школі може здійснюватися поділ класів на групи при

вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ

Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в

Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517).

Згідно з рішеннями місцевих органів виконавчої влади або органів

місцевого самоврядування класи можуть ділитися на групи і при меншій

наповнюваності від нормативної, а також при вивченні інших предметів за

рахунок зекономлених бюджетних асигнувань та залучення додаткових коштів.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані

санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 30

хвилин, у 2-4-х класах – 40 хвилин.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому

формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки

здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи

здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної

складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична

культура» формується з варіативних модулів відповідно до статево-вікових

особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази, кадрового

забезпечення.

Для недопущення перевантаження учнів буде враховано їх навчання в

закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). За

рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати

результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.)

у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону

України "Про загальну середню освіту".

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ (КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ)

ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ, ВИЗНАЧЕНИХ ВІДПОВІДНИМ ДЕРЖАВНИМ

СТАНДАРТОМ ЗАГАЛЬНОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному

стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної

освітньої галузі.

Освітня програма (1-2 клас) має потенціал для формування у здобувачів

таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і

письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати

факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови

для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність

вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та

іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних

комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному

житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою,

спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками

міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих

математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та

ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,

усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному

житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що

передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові

ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати

припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і

навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання

змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,

умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують

подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,

відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи

екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної

поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість

збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає

опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність

безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної

компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і

навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного

навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її

для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та

способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями

демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового

способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають

співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті

класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях,

пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття

різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе

ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання

здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів

мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом

розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають

ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння

організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних

цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих

ідей, прийняття власних рішень;

та наскрізних умінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну

думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість,

ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно

керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати

проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Результати навчання (3-4 класи) повинні робити внесок у формування

ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і

підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та

громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх

предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній

ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток»,

«Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і

фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності

застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна

спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних

видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також

практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати

виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на

практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових

компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі

міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-

інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх

використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень

їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального

матеріалу і формування наукового світогляду

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ НАВЧАННЯ

ЗА ПРОГРАМОЮ

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до

Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття

початкової освіти за інших умов.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають

враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший

дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до

нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і

розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості,

довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації,

відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності

та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до

систематичного навчання фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної,

мовленнєвої, творчої. Зберігаючи наступність із дошкільним періодом

дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості

дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до

творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до

держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та

інших людей, збереження здоров’я.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів

навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом. Контроль і

оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-

суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього

індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-

оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру.

Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача

у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає

порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку

адміністративних органів.

Упродовж навчання у початковій школі здобувачі освіти опановують способи

самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню

відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у

знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному,

формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому

(бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток

дітей; вибудовувати індивідуальну траекторію їхнього розвитку; діагностувати

досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й

запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й

ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно

до індивідуальних потреб дитини;мотивувати прагнення здобути максимально

можливі результати;виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися,

не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень

здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними

освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію,

яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів

освіти та якості освіти. З метою

неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та

коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних

досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також

на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість

відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати

необхідні педагогічні рішення.

ПЕРЕЛІК, ЗМІСТ, ТРИВАЛІСТЬ І ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ОСВІТНІХ

ГАЛУЗЕЙ, ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬ ЇХ ВИВЧЕННЯ

Освітні галузі 1-2 клас НУШ:

Мовно-літературна

Математична

Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна

Мистецька

Технологічна

Інформатична (інформатика з 2 класу)

Фізкультурна

Мовно-літературна освітня галузь (українська мова і літературне

читання, англійська мова) ставить за мету розвиток особистості дитини

засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових,

комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися

українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву,

послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному

діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих

здібностей.

У початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові

лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо

медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні

предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти»;

Математична галузь (математика) ставить за мету різнобічний

розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами

математичної діяльності, формування математичної й інших ключових

компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Реалізація мети і завдань початкового курсу математики здійснюється за

такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні

фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі

і дослідження».

До програми кожного класу подано орієнтовний перелік додаткових тем

для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для

вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми

самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів.

Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Громадянська та історична, соціальна та здоров'язбережувальна,

природнича освітні галузі («Я досліджую світ») можуть реалізовуватись

окремими предметами або в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції

(тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих

уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності) за активного

використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів.

Для розв'язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються

навчальні результати з інших освітніх галузей.

Навчальна програма «Я досліджую світ» ставить за мету особистісний

розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в

процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему

інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах

життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які

характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені

Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище

галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна

поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві;

моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов'язки як члена

суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у

світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей,

культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв'язок об'єктів і явищ

природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі;

роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю

людини і станом довкілля).

Інформатична освітня галузь (інформатика) починає реалізуватися з

2-го класу та ставить за мету різнобічний розвиток особистості дитини та її

світоглядних орієнтацій, формування інформатичної й інших ключових

компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

За результатами формування предметної компетентності випускники

початкової школи повинні використовувати початкові знання вміння та навички

для:

доступу до інформації (знання де шукати і як отримувати інформацію);

опрацювання інформації;

перетворення інформації із однієї форми в іншу;

створення інформаційних моделей;

оцінки інформації за її властивостями.

Технологічна освітня галузь (дизайн і технології) ставить за мету

розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності,

формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей,

необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного

й національного самовираження.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими

змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище

проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Мистецька освітня галузь (мистецтво або музичне мистецтво,

образотворче мистецтво) ставить за мету всебічний художньо-естетичний

розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі

пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької

спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних

компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в

особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями:

«художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва»,

«комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення

загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної

мистецької освіти.

Мистецька освітня галузь може реалізуватися через інтегровані курси або

предмети вивчення за окремими видами мистецтва: наприклад, музичне

мистецтво, образотворче мистецтво тощо за умови реалізації упродовж циклу

навчання всіх очікуваних результатів галузі.

Фізкультурна освітня галузь (фізична культура) ставить за мету

всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової

діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних

компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту,

фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і

патріотично налаштованих громадян України.

Зазначена мета реалізується за такими змістовими лініями: «Рухова

діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Навчальний час, передбачений на варіативну складову може бути

використаний на предмети інваріантної складової, на проведення індивідуальних

та групових занять. Варіативна складова навчального плану закладу освіти

визначається закладом загальної середньої освіти самостійно, враховуючи

особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб

учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового

забезпечення закладу і відображається в навчальних планах закладів освіти.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей,

проведення індивідуальних консультацій,

проведення групових занять.

Освітні галузі 3-4 класи:

Мови і літератури

Математика

Суспільствознавство

Природознавство

Мистецтво

Технології

Здоров'я і фізична культура

Освітня галузь «Мови і літератури» з урахуванням вікових особливостей

учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети «Українська

мова», «Літературне читання», «Іноземна мова».

Освітні галузі «Математика», «Природознавство» реалізуються через

однойменні окремі предмети, відповідно, - «Математика», «Природознавство».

Освітня галузь «Суспільствознавство» реалізується предметом «Я у світі»

(3-4 класи).

Освітня галузь «Мистецтво» реалізується окремими предметами

(«Рисунок», «Живопис», «Ліплення», «Декоративне мистецтво», «Музичне

мистецтво» (3 клас, спеціалізований), «Образотворче мистецтво» і «Музичне

мистецтво» (4 клас).

Освітня галузь «Технології» реалізується через окремі предмети

«Трудове навчання» та «Інформатика».

Освітня галузь «Здоров'я і фізична культура» реалізується окремими

предметами «Основи здоров'я» та «Фізична культура».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011

року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної

освіти» (2-4 класи) та Відповідно постанови Кабінету Міністрів України від

21.02.2018 №87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (1

клас) години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично

допустимого навантаження учнів.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації

Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується

використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють

цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у

відповідних навчальних програмах.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

У 1-2 класі очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної

галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання:

дослідницькі,

інформаційні,

мистецькі проекти,

сюжетно-рольові ігри,

інсценізації,

моделювання,

ситуаційні вправи,

екскурсії,

дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу в 3-4 класах є:

різні типи уроку,

екскурсії,

віртуальні подорожі,

спектаклі,

квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та

розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог

Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних

очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних

компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять;

моніторинг досягнення учнями результатів навчання

(компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,

якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх

покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища

закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового

кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Інші освітні компоненти (за рішенням ЗЗСО)

Для недопущення перевантаження учнів необхідно враховувати їх

навчання в закладах іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах

тощо). За рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється

враховувати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та

ін.) у позашкільних закладах.

Освітня програма початкової освіти передбачає досягнення учнями

результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

Реалізація освітньої програми початкової освіти забезпечує формування

ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для її успішної

життєдіяльності, а саме:

здатність спілкуватися державною та іноземною мовами, висловлювати

і захищати власні погляди;

досліджувати ситуації і виокремлювати проблеми, які можна

розв’язувати із застосуванням математичних методів;

усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв’язків її об’єктів та явищ,

пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини;

готовності використовувати інформаційно-комунікаційні технології у

своїй діяльності, здатності до соціальної комунікації й активності;

усвідомлювати почуття власної гідності, діяльності з урахуванням

власних прав і свобод, поваги до прав і гідності інших осіб, протидію

дискримінації та нерівному ставленню до особистості;

володіти навичками підприємницької діяльності, загальнокультурної й

екологічної грамотності, готовності до здорового способу життя.

А також всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей,

компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних

психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток

самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя

в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в

основній школі.

ІІ СТУПІНЬ

БАЗОВА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Освітня програма Вижницької спеціалізованої школи для ІІ ступеня

(базова середня освіта) розроблена згідно Закону України «Про освіту» від

05.09.2017 № 2145-VIII, Державного стандарту базової і повної загальної

середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23

листопада 2011 року № 1392 та наказу МОН України від 20.04.2018 № 405 «Про

затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ

ступеня».

Освітня програма базової та спеціалізованої середньої освіти окреслює

рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного

комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти

обов’язкових результатів, визначених Державним стандартом базової та повної

загальної освіти (далі Державний стандарт).

Освітня програма ІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої

програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом

Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 № 405, враховує

спеціалізацію закладу, як заклад з поглибленим вивченням окремих предметів та

курсів художньо-естетичного циклу.

Метою базової середньої та спеціалізованої освіти є всебічний розвиток

умінь і навичок учнів, талантів, здібностей, компетентностей, застосування

здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів інтеграції до

соціокультурного природного середовища, задоволення фізичних,

соціокультурних пізнавальних потреб учнів, формування ціннісних і

професійних орієнтацій, потреби в творчій самореалізації та духовно-

естетичному самовдосконаленні.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість

і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів: загальний обсяг

навчального навантаження для учнів 5-9 класів закладів загальної середньої

освіти складає 5845 годин/навчальний рік, а саме: для 5-х класів 1050

годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів

– 1172, 5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Освітню програму укладено за такими галузями:

- Мови і літератури;

- Суспільствознавство;

- Мистецтво;

- Математика;

- Природознавство;

- Технології;

- Здоров’я і фізична культура.

Освітні галузі реалізуються через окремі предмети. Логічна послідовність

вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється

відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України

від 20.02.2002 р. №128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від

06.03.2002 за №229/6517, Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих

предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в

Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 року за №229/6517 (зі змінами).

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок,

уроки-семінари, конференції,

інтерактивні уроки,

інтегровані уроки,

відео-уроки.

Також формами організації освітнього процесу є екскурсії,

віртуальніподорожі, форуми, спектаклі, брифінги, квести.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів,

зазначених у навчальних програмах. Форми організації освітнього процесу

можуть уточнюватись і розширюватись.

Крім уроку, з метою засвоєння нового матеріалу та розвитку

компетентностей, проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті

компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях

практикуму (практичне заняття, експериментальні завдання, оглядова

конференція).

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з

метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань,

отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

Освітній процес організовується за рахунок навчального часу

інваріантної, варіативної складових. Навчальний час, передбачений на

варіативну складову, може бути використаний на предмети інваріантної

складової, на проведення індивідуальних занять та консультацій, запровадження

факультативів, курсів за вибором, поглиблене вивчення предметів художньо-

естетичного циклу.

З метою недопущення перевантаження учнів за рішенням педагогічної

ради при оцінюванні учнів із відповідних предметів, а саме: музики, фізичної

культури дозволяється враховувати результати їх навчання у закладах освіти

іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах), участь у позашкільних

закладах.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з

урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено

ключові компетентності.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна

спрямованість навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів

педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної

спрямованості.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та

реалізації в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо-предметних

зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і

організаційно-методичних, що сприяє посиленню пізнавального інтересу учнів

до навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації

навчального матеріалу, формуванню наукового світогляду.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує

формування всіх ключових компетентностей.

До ключових компетентностей належать:

- спілкування державною мовою;

- спілкування іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у природничих науках і технологіях;

- інформаційно-цифрова компетентність;

- уміння вчитися впродовж життя;

- ініціативність і підприємливість;

- соціальна і громадянська компетентності;

- обізнаність і самовираження у сфері культури;

- екологічна грамотність і здорове життя..

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів

освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються

у різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних

ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і

підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та

громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх предметів.

У навчальних програмах виокремлено такі наскрізні лінії ключових

компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська

відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова

грамотність», що спрямовано на формування в учнів здатності застосовувати

знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом

інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, вони є соціально

значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів

уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані

знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується через організацію

освітнього середовища, окремі навчальні предмети, предмети за вибором,

роботу в проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.

Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості

учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної

та літературної компетентності, гуманістичного світогляду,

національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції,

естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Мовний компонент.

До мовного компонента належать українська мова, іноземна (англійська)

мова. До літературного компонента – українська література, зарубіжна

література.

Здобувач освіти виконує Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів із навчальних предметів, зазначені у Державному стандарті

базової і повної загальної середньої освіти: Державні вимоги з української,

іноземної мови визначені за мовленнєвою, мовною, соціокультурною,

діяльнісною лініями, зокрема: вміння розмовляти правильно і комунікативно

доцільно, орієнтуватися в мовленнєвій ситуації, у сферах спілкування,

осмислювати, планувати, висловлювати, володіти всіма видами мовленнєвої

діяльності, сприймати текст, запам’ятовувати зміст, розуміти текст,

переказувати (усно, письмово, докладно, стило, вибірково), самостійно

створювати письмові тексти, висловлювати в них власну думку, дотримуватися

орфоепічних норм, знати правила орфографії, пунктуації, визначати істотні

ознаки лексикологічних понять і фразеологізмів, розрізняти словозміну і

словотвір, частини мови, члени речення, пояснювати будову словосполучень,

різних видів речень, правильно писати слова відповідно до вивчених

орфографічних правил, визначати смислові та синтаксичні відношення у

реченні для обґрунтування вибору розділових знаків, застосовувати основні

загальнонавчальні творчі вміння, користуватися основними комунікативними

стратегіями.

Крім того, державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,

диференційовано за 5 видами мовленнєвої діяльності : аудіювання, читання,

говоріння, діалогічне мовлення, письмо.

Здобувач освіти повинен знати достатню кількість мовних одиниць для

забезпечення комунікативних потреб у межах визначених сфер і тематик

спілкування, знати основні правила орфографії та пунктуації, уміти складати

речення, продукувати письмове повідомлення з дотриманням мовних правил,

розуміти зміст висловлювань, що стосуються освітньої, особистої сфери

спілкування, невідкладних текстів пізнавального характеру, розуміти зміст

невідкладних автентичних текстів різних жанрів і стилів, створювати зв’язні

повідомлення, встановлювати і підтримувати спілкування із співрозмовником

у межах визначеної тематики і сфери спілкування, робити нотатки, заповнювати

анкету, уміти написати лист, автобіографію, твір, сприймати новий досвід, нову

мову, нові способи поведінки і життєдіяльності, критично оцінювати навчальні

досягнення та визначати шляхи їх удосконалення .

Літературний компонент передбачає вміння читати виразно, сприймати

емоційно, осмислювати творчо художній текст, робити художній аналіз твору,

знати визначення основних теоретико - літературознавчих понять, розрізняти

напрями та течії, роди і жанри, визначати жанрово-родову приналежність

твору, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, користуватись

літературознавчими словниками, енциклопедіями, знати характерні риси

основних етапів літератури в контексті культури, виявляти зв’язки літератури з

філософією, фольклором, міфологією, видами мистецтва, аналізувати та

інтерпретувати твір у культурологічному контексті, вміти зіставляти образи,

теми, сюжети, що належить до різних національних літератур.

Освітня галузь «Суспільствознавство» передбачає знання і розуміння,

що таке історія, як відбувається відлік часу в історії. Здобувач освіти повинен

уміти і застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначити

тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити

рік із століттям, працювати з історичними картками, підручником,

документами, зіставляти окремі події, знати основні події з історії

стародавнього світу, періодизацію історії, порівнювати держави, суспільства,

діяльність історичних осіб, використовувати адаптовані історичні джерела

(таблиці, схеми, тексти).

Забезпечити виконання вимог історичного, суспільствознавчого

компонентів, визначених Державним стандартом.

Освітня галузь «Мистецтво» передбачає реалізацію музичної,

культурологічної та художньо-естетичної змістовних лінії.

Мета поглибленого вивчення окремих предметів та курсів художньо-

естетичного циклу в основній школі полягає в особистісному розвитку учнів і

збагаченні їх емоційно-естетичного досвіду під час сприймання навколишнього

світу і художньо-практичній діяльності, інтерпретації та оцінювання творів

образотворчого мистецтва, а також у формуванні ціннісних орієнтирів, потреби

в творчій самореалізації та духовно-естетичному самовдосконаленні.

Відповідно до спеціалізації школи, освітня галузь „Мистецтво”

забезпечує:

опанування вміннями та навичками в образотворчій діяльності;

формування художньо-практичної компетентності; готовності

використовувати отриманий досвід у самостійній творчій роботі;

формування здатності сприймати, інтерпретувати та характеризувати

твори образотворчого мистецтва, висловлювати особистісне ставлення

до них, аргументуючи власні думки, судження, оцінки;

формування уявлень про сутність, види та жанри образотворчого

мистецтва, особливості художньо-образної мови, засвоєння основних

художніх прийомів і закономірностей та відповідної термінології;

виховання духовних та моральних ціннісних орієнтирів у сфері

образотворчого мистецтва, інтересів, смаків, потреб в творчості;

національно-патріотичної свідомості та активної життєвої позиції;

розуміння учнями зв’язків образотворчого мистецтва з іншими видами

мистецтва, з природним і культурним середовищем життєдіяльності

людини;

розвиток асоціативно-образного та просторового мислення, уяви,

фантазії, пам’яті, художнього смаку і творчих здібностей

Здобувач освіти опановує знання про основні риси творчості відомих

митців, характерні ознаки народної творчості, про творчу спадщину відомих

представників українського та світового мистецтва, особливості розвитку

мистецтва, уміє виражати ціннісне ставлення до творів мистецтва у процесі їх

аналізу, інтерпретації, застосовуючи відповідну термінологію, виявляє

естетичне ставлення до художньо-естетичного мистецтва, класичного і

сучасного мистецтва, виражає власні оцінні судження у процесі комунікації.

Освітня галузь «Математика» передбачає набуття здобувачемосвіти

знань про натуральне, ціле, раціональне, дійсне число та числові множини,

можливість подання раціональних чисел звичайними дробами, а дійсних –

нескінченими десятковими дробами, числовий вираз, вираз із змінними

одночлен, многочлен та дробові вирази, рівняння, нерівність та їх розв’язання,

означення і властивості лінійних та квадратних рівнянь, координатну пряму і

координаційну площу, про множини, комбінаторні задачі, ймовірність

випадкової події, означення геометричних фігур, довжину відрізка, кола, міру

кута, площу та об'єм геометричної фігури.

Здобувач освіти повинен уміти порівнювати числа, округлювати їх,

виконувати арифметичні дії, проводити відсоткові розрахунки, застосовувати

властивості пропорції, знаходити значення числового виразу , перетворювати

цілі дробові вирази, застосовувати вивчені властивості під час розв’язання задач,

уміти розв’язувати лінійні і квадратні рівняння й нерівності, складати рівняння

і системи рівнянь за умовою тестової задачі, будувати та аналізувати графіки

функцій, розв’язувати задачі із застосуванням формул загального члена та суми

перших членів прогресії, розв’язувати комбінаторні задачі, обчислювати

ймовірність випадкової події в досліді рівноможливими результатами,

розпізнавати і зображувати геометричні фігури на площині, виконувати основні

операції над векторами, розв’язувати задачі зокрема прикладного змісту,

розв’язувати трикутники.

Освітня галузь «Природознавство» містять загально природничий,

біологічний, географічний, фізичний, хімічний компоненти.

Здобувач освіти розуміє взаємозв’язки між об’єктами і явищами

природи, загальні властивості живих систем, знає прилади і пристрої, що

використовуються у процесі вивчення об’єктів і явищ природи, хімічний склад

і загальний план будови і процеси життєдіяльності клітин організмів різних

царств живої природи, будову, функціонування , розвиток і поведінку організмів,

принципи роботи регулярних систем, життєві цикли організмів,

недороганізмові системи (популяція, екосистема, біосфера), основні

класифікації, характерні ознаки організмів основних таксонів, сучасну систему

органічного світу і систематичне положення людини в ній; складові

географічної науки, історичні етапи пізнання Землі, методи дослідження,

складові географічної оболонки , географічні особливості материків, океанів,

регіонів і країн світу, України, своєї місцевості, суть географічних понять:

природа, населення, господарство регіональних географічних систем; історію

розвитку фізичних знань, відомих учених-фізиків, фізичні характеристики

стану природного середовища, основні поняття і фізичні величини; будову

атома, склад органічних і неорганічних речовин, назви хімічних символів,

структуру періодичної системи, ознаки та умови перебігу хімічних реакцій,

зміст рівнянь хімічних реакцій, суть закону збереження маси речовини. Уміє

порівнювати , розпізнавати, описувати явища природи, об’єкти, прояснювати

будову і рухи землі, проводити прості досліди, уміти користуватися приладами

під час проведення досліджень, дотримуватись правил безпеки під час

проведення дослідів, порівнювати будову і функції клітин різних організмів,

прогнозувати наслідки господарської діяльності людини, пояснювати проблеми

і перспективи використання природних ресурсів, аналізувати географію

природних ресурсів і глобальних проблем, уміти застосовувати здобуті знання

для пояснення фізичних явищ і процесів, хімічних реакцій, розв’язувати

фізичні, біологічні, хімічні задачі, складати хімічні формули за значенням

валентності та ступеня окиснення, розрізняти хімічні та фізичні явища, робити

висновки, розв’язувати експериментальні задачі, уміти висловлювати судження

про вплив різних речовин на здоров’я людини та навколишнє природне

середовище, використовувати знання у різних життєвих ситуаціях.

Освітня галузь «Технології» містить інформаційно-комунікаційний,

технологічний компоненти.

Здобувач освіти розуміє поняття інформації, системи, повідомлення

даних, інформаційних об’єктів різних видів, аналізує інформаційні процеси у

живій природі, суспільстві, техніці, знає склад і характеристики комп’ютера ,

склад і функції програмного забезпечення, структуру і складові комп’ютерних

мереж, правила створення електронних документів, проводить дослідно-

пошукову діяльність у процесі проектування, розуміє і виконує елементи

художнього конструювання за графічним зображенням або власним

задумом, реалізовує проекти, оцінює результати продуктивної творчої

діяльності за визначеними критеріями, використовує на практиці елементи

художньої та технічної творчості у традиційних видах трудової діяльності.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» сприяє формуванню в

здобувачів освіти здоров’язбережувальних компетентностей. Здобувач освіти

розуміє сутність здоров’я, вплив природних і соціальних факторів, фізичної

активності на здоров’я, вплив факторів ризику на рівень безпеки, вікові

індивідуальні зміни в організмі, здоров’я як єдине ціле, виконує стройові та

організуючі справи, різновиди ходьби, бігу, стрибки, загально-розвивальні

вправи, вправи на швидкість, спритність, витривалість, гнучкість, сили, уміє

виконувати технічні елементи з обраного виду спорту, спеціальні та підготовчі

фізичні вправи, знає історію розвитку та становлення Олімпійського руху,

Олімпійських ігор, загальну характеристику здорового способу життя, вплив

фізичних вправ і спорту на стан фізичного розвитку; усвідомлює значення

занять фізичними вправами.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких

компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення уроків, заходів;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

На основі освітньої програми закладу освіти, складається та

затверджується навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію

освітнього процесу.

ІІІ СТУПІНЬ

ПОВНА ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Освітню програму комунального закладу „Вижницька спеціалізована

школа-інтернат І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та

курсів художньо-естетичного циклу імені Назарія Яремчука” ІІІ ступеня

розроблено на виконання Закону України «Про освіту», Державних стандартів

базової та повної загальної середньої освіти, затверджених постановами

Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392 – для 10 класу, від 14.01.2004

р. №24 - для 11 класу 2018 року.

Освітня програма середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до

планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх

компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів,

визначених Державними стандартами базової та повної загальної освіти (далі

Державний стандарт).

Освітня програма ІІІ ступеня розроблена на основі Типової освітньої

програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженої наказом

Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №№ 406, 408.

Метою освітньої програми ІІІ ступеня є забезпечення можливостей для

рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої, профільної,

початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти упродовж усього

життя, виховання особистості здатної до самореалізації, професійного зростання,

реформування сучасного суспільства.

Школа ІІІ ступеня спрямована на набуття старшокласниками навичок

самостійності, науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності,

розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, соціальних

якостей, прагненням до саморозвитку і самореалізації.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість

і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів: Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 10-11 класів закладів

загальної середньої освіти складає 2660 годин/навчальний рік, а саме: для 10-х

класів 1330 годин/навчальний рік, для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Освітню програму укладено за такими галузями:

- Мови і літератури;

- Суспільствознавство;

- Мистецтво;

- Математика;

- Природознавство;

- Технології;

- Здоров’я і фізична культура.

Освітні галузі реалізуються через окремі предмети. Логічна послідовність

вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється

відповідно до чинних нормативів.

Основними формами організації освітнього процесу у старшій школі є різні

типи уроку: формування компетентностей, розвитку компетентностей,

перевірки або досягнення компетентностей, комбінований урок, відео-урок,

екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, конференції, інтерактивні уроки,

інтегровані уроки, проблемний урок тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи

конкретні умови роботи, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів,

зазначених у навчальних програмах. Форми організації освітнього процесу

можуть уточнюватись і розширюватись.

Крім уроку, з метою засвоєння нового матеріалу та розвитку

компетентностей, проводяться навчально-практичні заняття. Досягнуті

компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях

практикуму (практичне заняття, експериментальні завдання, оглядова

конференція).

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою

реалізації контрольних функцій освітнього процесу.

Екскурсії покликані показати учням практичне застосування знань,

отриманих при вивченні змісту окремих предметів.

Освітній процес організовується за рахунок навчального часу інваріантної,

варіативної складових. Навчальний час, передбачений на варіативну складову,

може бути використаний на предмети інваріантної складової, на проведення

індивідуальних занять та консультацій, запровадження факультативів, курсів за

вибором.

Змістовне наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує

самостійно з варіативних модулів відповідно до особливостей учнів,

матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, народних традицій. Години

фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого

навантаження учнів.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з

урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено

ключові компетентності.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна

спрямованість навчання, яка передбачає включення учнів до різних видів

педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, практичної

спрямованості.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та

реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних

зв’язків, а саме: змістовно-інформаційних, операційно-діяльнісних і

організаційно-методичних, що сприяє посиленню пізнавального інтересу учнів

до навчання і підвищенню рівня їхньої загальної культури, систематизації

навчального матеріалу, формуванню наукового світогляду.

Компетентнісний потенціал кожної освітньої галузі забезпечує

формування всіх ключових компетентностей.

До ключових компетентностей належать:

- спілкування державною мовою;

- спілкування іноземними мовами;

- математична компетентність;

- компетентності у природничих науках і технологіях;

- інформаційно-цифрова компетентність;

- уміння вчитися впродовж життя;

- ініціативність і підприємливість;

- соціальна і громадянська компетентності;

- обізнаність і самовираження у сфері культури;

- екологічна грамотність і здорове життя..

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів

освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються

у різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних

ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і

підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна

та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх

предметів.

У навчальних програмах виокремлено такі наскрізні лінії ключових

компетентностей, як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська

відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова

грамотність», що спрямовано на формування в учнів здатності застосовувати

знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом

інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, вони є соціально

значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів

уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані

знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується через організацію освітнього

середовища, окремі навчальні предмети, предмети за вибором, роботу в

проектах, позакласну роботи, роботу гуртків.

Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості

учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної

та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної

свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і

ціннісних орієнтацій.

Мовний компонент.

До мовного компонента належать українська мова, іноземна (англійська)

мова. До літературного компонента – українська література, зарубіжна

література.

Здобувач освіти виконує Державні вимоги до рівня загальноосвітньої

підготовки учнів із навчальних предметів, зазначені у Державному стандарті

базової і повної загальної середньої освіти: Державні вимоги з української,

іноземної мови визначені за мовленнєвою, мовною, соціокультурною,

діяльнісною лініями, зокрема: вміє виділяти ознаки та особливості правильного

і комунікативно доцільного мовлення, його стилів, жанрів, їх відмінності,

розрізняти стилістичні варіанти мовних засобів у текстах різних стилів і жанрів

мовлення, володіти життєво необхідними мовленнєвими жанрами, готувати

публічні виступи і виголошувати їх, брати участь у підготовці та веденні діалогу

і полілогу з урахуванням відповідних вимог до культури спілкування і

зразкового мовлення; класифікувати, систематизувати і узагальнювати вивчені

поняття, правильно ставити розділові знаки у простому і складному реченнях

відповідно до вивчених правил, доречно використовувати знання і виконувати

вимоги до усного і писемного мовлення, використовувати граматичні форми

відповідно до вивчених правил, знаходити мовні помилки і виправляти їх,

здійснювати самоконтроль за результатами навчальних досягнень;

застосовувати загальнонавчальні, творчі вміння у різних життєвих і навчальних

ситуаціях спілкування, користуватися комунікативними стратегіями,

стратегіями співпраці.

Державні вимоги до рівня іноземної мови (англійської) загальноосвітньої

підготовки учнів, диференційовано за 5 видами мовленнєвої діяльності:

аудіювання, читання, говоріння, діалогічне мовлення, письмо.

Здобувач освіти з різних видів мовленнєвої діяльності повинен:

аудіювання

розуміти висловлювання в межах запропонованих тем, а також автентичні,

зокрема професійно орієнтовані, тексти, висловлювання вчителя і учнів,

основний зміст пізнавальних радіо - і телепередач, зміст дискусії, що

відбувається в класі або подається у звукозапису;

читання

розуміти тематичні автентичні, зокрема професійно орієнтовані, тексти

різних жанрів і стилів (художні, науково-популярні, публіцистичні тощо),

використовувати адекватні стратегії визначення невідомих мовних одиниць,

аналізувати окремі уривки з тексту, визначати найбільш значущу

інформацію, систематизувати і коментувати її;

говоріння

без попередньої підготовки висловлювати відповідно до запропонованих

сфер і тематики спілкування, відтворювати зміст прочитаного, побаченого або

почутого, висловлюючи та обґрунтовуючи власне ставлення до осіб, подій,

явищ, про які йдеться, брати участь у дискусіях, логічно та аргументовано

висловлюватися з обговорюваних проблем, доводити власну точку зору і власне

ставлення до них, складати план, тези для побудови мовленнєвих висловлювань;

діалогічного мовлення

спілкуватися з носіями мови у межах визначеної тематики, використовувати

відповідні мовні одиниці, у тому числі типові зразки мовленнєвого етикету,

прийнятого в країні, мова якої вивчається, у разі потреби доречно користуватися

компенсаторними засобами;

письма

уміти створювати письмові мовленнєві висловлювання різних типів і жанрів

у межах запропонованих сфер і тем, а також на основі почутого, побаченого,

прочитаного і з власного життєвого досвіду, доречно використовуючи відповідні

мовні засоби, висловлюючи власне ставлення та обґрунтовуючи власну думку

про предмет спілкування;

Літературний компонент передбачає вміння читати виразно, сприймати

емоційно, осмислювати творчо художній текст, робити художній аналіз твору,

знати визначення основних теоретико-літературознавчих понять, розрізняти

напрями та течії, роди і жанри, визначати жанрово-родову приналежність

твору, проводити пошуково-дослідницьку діяльність, користуватись

літературознавчими словниками, енциклопедіями, знати характерні риси

основних етапів літератури в контексті культури, виявляти зв’язки літератури з

філософією, фольклором, міфологією, видами мистецтва, аналізувати та

інтерпретувати твір у культурологічному контексті, вміти зіставляти образи,

теми, сюжети, що належить до різних національних літератур.

Літературний компонент реалізується за ціннісною літературознавчою,

культурологічною компаративною лініями.

Здобувач освіти вміє: користуватися різними видами ресурсів з питань

художньої літератури (словники, довідники, монографії, літературно-критичні

статті, наукові статті, Інтернет тощо), розрізняти класичну і масову літературу,

їх особливості і функції, визначати фольклорну і міфологічну основу художніх

творів, їх зв’язок із розвитком філософської думки, релігії, національно-

культурними особливостями народів (регіонів, країн), встановлювати спільні

закономірності розвитку різних літератур, видів мистецтва, зіставляти художні

твори в різних аспектах (проблемно-тематичному, сюжетному, образному та

інших), розкривати специфіку втілення актуальних тем у різних національних

літературах, виявляти національні образи світу і характери в літературі,

схожість і відмінність авторської позиції митців.

Освітня галузь «Суспільствознавство» складається з історичного,

суспільствознавчого компонентів.

Здобувач освіти повинен: знати і розуміти сутність історії як процесу,

науки та живої пам’яті, можливість співіснування різних думок щодо однієї

історичної події світової та української історії, місце України в сучасному світі,

характерні риси, особливості, значення та наслідки подій, явищ і процесів в

історії доби, уміти використовувати історичні події для пояснення явищ і

процесів, самостійно здобувати з різних джерел інформацію з історії,

аналізувати та співвідносити її, відрізняти факти від інтерпретації,

оцінювати походження джерел, їх достовірність, висловлювати аргументовані

судження про історичні явища та процеси, характеризувати зміну ролі жінки в

суспільстві, застосовувати набуті знання та вміння для обґрунтованого

пояснення минулого в різній формі з використанням відповідного понятійного

апарату та історичних джерел, виявляти ставлення до змін у житті та світогляді

людей, що відбуваються під впливом соціально-економічних і політичних

процесів, діяльності ідейно-політичних сил та історичних діячів епохи,

оцінювати українську історію в контексті світової та європейської історії, різні

інтерпретації української та світової історії, значення, наслідки та впливи різних

історичних явищ та процесів, місце України в історичних процесах , розуміти

сутність і структуру суспільства, політичної системи і влади, ознаки та

особливості полікультурного та громадянського суспільства, форми участі

громадян у житті суспільства і держави, вміти характеризувати політичну

систему України, механізми функціонування політичної системи та влади в

Україні, виклики і загрози ХХI століття, пояснювати сутність і ознаки

демократії, громадянського суспільства, участі та лідерства, сталого розвитку,

аналізувати та інтерпретувати інформацію засобів масової інформації та інших

джерел, застосовувати засвоєні поняття та уміння в процесі власної участі у

житті громади, держави, суспільства, колективному прийнятті суспільних

рішень та розв’язанні соціальних проблем, виявляти ставлення до глобальних

проблем і викликів сучасного світу та шляхів їх розв’язання, політичних

процесів в Україні, оцінювати політичні системи і режими, роль політичної

еліти, діяльність місцевого самоврядування, атрибути громадянського

суспільства, роль засобів масової інформації, знати і розуміти соціальну

структуру сучасного суспільства, ознаки соціальної стабільності і безпеки, різні

типи комунікацій, проблеми сучасного соціального розвитку суспільства, уміти

розв’язувати нескладні конфліктні ситуації за допомогою відповідних стратегій,

виявляти стереотипи та прояви дискримінації, зокрема в міжетнічних і

міжконфесійних відносинах, прояви конкурентної та солідарної комунікації,

застосовувати засвоєні поняття і вміння у процесі власного спілкування і

співпраці у групі, колективі, взаємодії із соціальними інститутами сучасного

суспільства, висловлювати ставлення до дискримінації та інших проявів

соціальної небезпеки, оцінювати роль і значення сім’ї для особистості та

суспільства, роль стереотипів у житті людини, співпрацю як перспективу

розвитку соціуму, знати і розуміти поняття, пов’язані із правовою сферою

суспільного життя та окремими галузями права України, ознаки і склад

правопорушення, ознаки, принципи, підстави, цілі юридичної відповідальності,

основи організації державної влади і місцевого самоврядування в Україні,

уміти характеризувати правові явища і процеси, соціальне призначення держави

та права, склад правовідносин, види правопорушень та юридичної

відповідальності, застосовувати норми різних галузей права України під час

проведення аналізу життєвих ситуацій, їх розв’язання та вибору моделей

поведінки відповідно до норм права, власних суб’єктивних прав і законних

інтересів, виявляти ставлення до ролі держави та права у житті суспільства і

людини, права як мистецтва добра і справедливості, реалізації, охорони, захисту

прав і свобод людини і громадянина в Україні, оцінювати сучасний стан

побудови в Україні демократичної, правової та соціальної держави, життєві

ситуації з позицій галузевого законодавства, правопорушення за ступенем їх

суспільної небезпеки, знати і розуміти сутність і структуру економіки та

економічних відносин, економічної системи України, функціонування ринку

праці, бюджетної, фінансової, податкової системи, сутність підприємництва,

уміти аналізувати економічні відносини, використовуючи при цьому історичний

підхід, критичне мислення та елементи логіки, добирати джерела економічної

інформації та працювати з економічними даними, встановлювати причинно-

наслідкові зв’язки між економічними подіями на міжнародній арені та в Україні,

аналізувати та враховувати фінансові ризики, застосовувати набуті знання і

вміння під час планування домашнього господарства та бюджету родини,

формування власних професійних цілей та вибору шляхів їх досягнення,

виявляти ставлення до власних економічних потреб та шляхів їх задоволення,

оцінювати особливості сучасного ринку праці в Україні, наявні економічні

ресурси, можливість розроблення та реалізації особистих економічних проектів,

розуміти об’єктивні причини глобалізації.

Освітня галузь «Мистецтво» передбачає реалізацію культурологічної

змістової лінії.

Здобувач освіти повинен знати творчу спадщину відомих представників

українського та світового мистецтва, особливості розвитку українського

мистецтва та мистецтва різних країн світу, його видові та стильові ознаки,

розуміти сутність культури, її роль у суспільстві та духовному житті людини,

сутність полікультурного діалогу в сучасному житті, особливості та роль засобів

масової інформації в сучасному суспільстві, уміти оцінювати, порівнювати і

знаходити спільне та відмінне у творчих здобутках митців різних країн,

виражати ціннісне ставлення до творів мистецтва у процесі їх аналізу та

інтерпретації, застосовуючи відповідну термінологію, виявляти естетичне

ставлення до класичного і сучасного мистецтва, застосовувати отримані знання

і набутий естетичний досвід у власній художньо-творчій діяльності та процесі

культурного самовираження.

Освітня галузь «Математика» Здобувач освіти повинен: знати і розуміти означення синуса, косинуса,

тангенса та котангенса, тригонометричні формули, що таке корінь

n-го степеня, степінь з раціональним і дійсним показниками та їх властивості,

означення логарифма та його властивості, уміти знаходити значення виразів,

наведених у змісті освіти, за значенням змінних, які входять до них,

перетворювати тригонометричні вирази, вирази із степенями і коренями,

логарифмічні вирази, застосовувати відповідні формули та алгоритми під час

розв’язування задач, знати і розуміти, що таке ірраціональні, тригонометричні

рівняння та показникові, логарифмічні рівняння і нерівності, основні методи їх

розв’язування, уміти розв’язувати нескладні ірраціональні, тригонометричні

рівняння та показникові, логарифмічні рівняння і нерівності, застосовувати

відповідні рівняння і нерівності для аналітичного опису відношень між

реальними, зокрема геометричними та фізичними, величинами знати і розуміти

означення характерних властивостей функцій (зростання, спадання, парність

тощо), означення та властивості степеневої, тригонометричної, показникової та

логарифмічної функцій, зміст поняття неперервної функції, диференційованої

функції, означення та властивості похідної та первісної, уміти будувати та

аналізувати графіки функцій, зокрема степеневої, тригонометричної,

показникової та логарифмічної функцій, знаходити похідні та первісні деяких

функцій, застосовувати похідну для встановлення властивостей функцій та

побудови їх графіків, первісну та інтеграл - для обчислення площ і геометричних

фігур, знати і розуміти, що таке перестановки, розміщення, комбінації (без

повторень), класичне визначення поняття ймовірності, що таке генеральна

сукупність та вибірка, означення середнього значення, моди та медіани вибірки,

уміти обчислювати в найпростіших випадках кількість перестановок, розміщень,

комбінацій, обчислювати ймовірності випадкових подій, використовуючи

класичне визначення та комбінаторні правила і формули, обчислювати середнє

значення, моду і медіану вибірки та інтерпретувати одержані результати,

застосовувати ймовірнісні характеристики навколишніх явищ для прийняття

рішень, знати і розуміти аксіоми стереометрії та висновки з них, визначення

понять многогранника (призми, піраміди), тіла обертання (кулі, сфери, циліндра,

конуса), властивості зазначених геометричних фігур, визначення понять

геометричних перетворень, координат і векторів у просторі та їх основні

властивості, уміти розрізняти означувані та не означувані поняття, аксіоми і

теореми, класифікувати за певними ознаками взаємне розміщення прямих,

прямих і площин, площин у просторі, просторові тіла, зображувати просторові

геометричні фігури та їх елементи, застосовувати вивчені означення, властивості

та методи стереометрії під час розв’язування найпростіших задач,

зокрема прикладного змісту, для дослідження властивостей реальних об’єктів ,

знати і розуміти, що таке відстань (від точки до прямої, від точки до площини,

між мимобіжними прямими, від прямої до паралельної їй площини, між

паралельними площинами), міра кута (між прямими, між прямою і площиною,

між площинами), площа поверхні та об’єм геометричного тіла, формули для

обчислення площ поверхонь та об’ємів многогранників і тіл обертання, уміти

обчислювати відстані та міри кутів, зокрема використовуючи координати і

вектори у просторі, розв’язувати найпростіші задачі на вимірювання і

обчислення площ поверхонь і об’ємів тіл, застосовувати вивчені означення,

властивості і формули до розв’язування найпростіших задач прикладного змісту,

суть яких полягає в обчисленні площ поверхонь і об’ємів тіл.

Освітня галузь «Природознавство» містить загальноприродничий,

астрономічний, біологічний, географічний, фізичний, хімічний компоненти.

Здобувач освіти повинен знати і розуміти історію та сучасний стан

природничо-наукового пізнання, загальну методологію наукових

досліджень, уміти проводити дослідження з метою вивчення об’єктів і явищ

природи, використовувати методи пізнання природи, користуватися різними

джерелами природничо-наукової інформації, аналізувати природничо-наукову

інформацію, застосовувати основні природничо-наукові знання для пояснення

явищ природи; виявляти ставлення до способів пізнання природи, принципів і

методів наукової діяльності, оцінювати моральні та ціннісні аспекти

природничих досліджень, проблеми сучасного природознавства, знати і розуміти

прояви та наслідки обертання небесної сфери, основні поняття і параметри, що

характеризують небесні тіла, розміщення і рух у космічному просторі; уміти

застосовувати знання про рух небесних світил для визначення їх положення на

зоряному небі; виявляти ставлення та оцінювати зв’язок небесних і земних явищ

природи, практику використання небесних світил та законів їх руху для

орієнтування у просторі та часі, а також для потреб космонавтики, знати про

моніторинг, принципи використання експериментального та статистичного

методів і моделювання у вивченні об’єктів живої природи;розуміти значення

моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень;уміти проводити

біологічні спостереження і прості експерименти, оформляти їх результати,

аналізувати здобуті дані, представляти результати дослідження у словесній,

табличній і графічній формі, прогнозувати тенденції розвитку біологічних

досліджень та їх значення для розвитку суспільства і збереження життя на

Землі, оцінювати практичне значення наукових досягнень різних біологічних

галузей у житті людини, суспільства у формуванні наукового світогляду,

моральні і соціальні аспекти біологічних досліджень, виявляти ставлення до

результатів біологічних досліджень, їх впливу на здоров’я людини і розвиток

біологічних систем; знати структуру географії, сукупність методів географічних

досліджень, сучасні джерела географічної інформації, розуміти місце і роль

географії в різних сферах суспільства, прикладну спрямованість географічних

досліджень на сучасному етапі, уміти користуватися різними джерелами

географічної інформації, аналізувати і порівнювати географічну інформацію,

використовувати паперові та комп’ютерні карти для здобування географічної

інформації та проведення її аналізу, складати моделі географічних об’єктів і

явищ, застосовувати географічні знання, сучасні методи дослідження,

геоінформаційні технології для виконання наукових і практичних завдань,

висловлювати судження щодо ролі географії у виборі майбутньої професійної

діяльності, оцінювати роль географічних знань у дослідженні природи і

суспільства , знати і розуміти основи фізичних теорій (класична механіка,

електродинаміка, молекулярна фізика, термодинаміка, оптика, атомна і ядерна

фізика), що вивчають властивості речовин і поля, уміти застосовувати наукові

методи пізнання, основні поняття, моделі і закони фізики для пояснення

властивостей речовини і поля, фізичні знання про речовину і поле у різних

сферах життєдіяльності людини, приймати екологічно виважені рішення,

виявляти ставлення та оцінювати прояв фундаментальних взаємодій на різних

рівнях фізичного світу та вплив електромагнітного поля на навколишнє

природне середовище і організм людини, раціональність використання

природних ресурсів та енергії; знати поширення хімічних елементів у природі,

будову атомів металічних і неметалічних елементів, особливості будови атома

Карбону, колообіг найважливіших елементів, уміти складати загальну

характеристику елемента за будовою атома та прогнозувати властивості

утворюваних ним простих речовин і сполук, висловлювати судження про

біологічну роль найважливіших елементів, оцінювати значення процесів

колообігу хімічних елементів у природі, знати назви, склад, будову, основні

властивості, способи добування, застосування найважливіших сполук

металічних і неметалічних елементів, основних класів органічних сполук,

найпоширеніших полімерів, розуміти генетичні зв’язки між речовинами,

причини багатоманітності речовин, рівні організації речовини, уміти

характеризувати властивості неорганічних та органічних речовин,

установлювати причинно-наслідкові зв’язки між складом, будовою і

властивостями речовин, складати відповідні рівняння хімічних реакцій,

висловлювати судження про згубну дію алкоголю, наркотичних речовин,

тютюнокуріння на здоров’я, оцінювати значення синтетичних органічних

речовин.

Освітня галузь «Технології» містить інформаційно-комунікаційний,

технологічний компоненти.

Здобувач освіти повинен знати мету, завдання, види і об’єкти

перетворювальної діяльності основних інформаційних та інформаційно-

комунікаційних технологій, розуміти значення основних понять інформатики та

інформаційних технологій, закономірності функціонування основних засобів

інформаційних технологій, опрацьовувати повідомлення і дані, оцінювати

важливість і суспільну значущість професій, пов’язаних з інформаційними

технологіями, уміти застосовувати комп’ютерне моделювання для описання

об’єктів і явищ у різних предметно орієнтованих програмних середовищах,

комп’ютерно-орієнтовані засоби планування, виконання і прогнозування

результатів навчально-пізнавальної і практично зорієнтованої діяльності, вміти

використовувати різні комп’ютерні програми, оцінювати ефективність

застосування різних засобів моделювання до реальних об’єктів і процесів,

характеризувати вплив проектної діяльності на розвиток різних сфер людської

діяльності (технологічної, освітньої, мистецької, економічної, політичної тощо),

розуміти і використовувати у роботі над проектом методи творчого пошуку ідей

(мозковий штурм, морфологічний аналіз, алгоритм розв’язку винахідницьких

задач), виявляти протиріччя між характеристиками об’єкта або процесу

проектування та вимогами до його вдосконалення чи створення, проводити

художньо-конструкторський аналіз об’єкта проектування та пояснювати,

розробляти і реалізовувати творчий проект з використанням інформаційно-

комунікаційних технологій.

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура»

Здобувач освіти повинен знати показники рівня власного здоров’я і рівня

здоров’я суспільства, фактори здорового способу життя, основи законодавства з

питань безпеки життєдіяльності, органи державного нагляду і служби захисту

населення, умови забезпечення особистої безпеки та безпеки інших людей у разі

виникнення надзвичайних ситуацій, розуміти зв’язок загальнолюдських

цінностей і здоров’я, значення сприятливих для здоров’я життєвих навичок,

усвідомлювати значення турботи про здоров’я протягом усього життя, уміти

оцінювати ризики в життєвих ситуаціях, повідомляти про них службу захисту

населення, адекватно діяти у надзвичайних ситуаціях, надавати першу допомогу

постраждалим від нещасних випадків, застосовувати набуті знання для

забезпечення особистої безпеки і безпеки інших людей, дотримуватися правил

здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки, виявляти

позитивне ставлення до здорового способу життя, знати особливості фізичного

розвитку і функціонування стану організму в старшому шкільному віці,

методику розвитку фізичних якостей, вправи профілактично-відновлювальної

спрямованості, застосовувати методики визначення фізичної підготовленості,

уміння, навички та фізичні якості, необхідні для успішної самореалізації у

майбутній професії, усвідомлювати вплив занять фізичними вправами на

гармонійний розвиток особистості, стан фізичного здоров’я майбутньої матері,

виконувати стройові та організуючі вправи, різні види ходьби та бігу, стрибки,

загальнорозвивальні вправи, вправи для запобігання та корекції порушень

постави та плоскостопості, вправи для розвитку швидкості, спритності,

витривалості, сили, гнучкості та швидкісно-силових якостей, знати про

структуру, перспективи розвитку Збройних Сил, основи законодавства про

військову службу, важливі історичні етапи розвитку українського війська,

напрями інтеграції України в європейський та міжнародний простір, основні

вимоги міжнародного гуманітарного права, правила поведінки під час

військових дій, надзвичайних ситуацій, порядок підготовки зброї до виконання

вогневих завдань, основи та правила стрільби, знати і розуміти основи

загальновійськового бою, обов’язки солдата в бою, уміти діяти і реагувати на

події відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, виконувати

стройові прийоми і рухи, орієнтуватися на місцевості, вести спостереження і

оглядати місцевість, складати схему орієнтирів, володіти первинними навичками

у подоланні перешкод, русі по пересіченій місцевості в пішому порядку та під

час самозахисту в рукопашному бою, прийомами і способами ведення вогню із

стрілецької зброї, знати порядок огляду та надання першої медичної допомоги

при пораненнях і ушкодженнях, засоби індивідуального медичного оснащення,

уміти надавати першу медичну допомогу при пораненнях і ушкодженнях.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з таких

компонентів:

- кадрове забезпечення освітньої діяльності;

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення уроків, заходів;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

На основі освітньої програми закладу освіти, складається та затверджується

навчальний план закладу освіти, що конкретизує організацію освітнього

процесу.

ЦІЛІ ТА ЗАДАЧІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ШКОЛИ

Загальні очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті,

визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної

освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування

ключових компетентностей учнів.

№

з/п Ключові

компетентності

Очікувані результати

1 Спілкування

державною

мовою

Уміння: ставити запитання і розпізнавати

проблему; міркувати, робити висновки на основі

інформації, поданої в різних формах (у текстовій

формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти,

пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і

письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою;

доречно та коректно вживати в мовленні термінологію

з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло

формулювати думку, аргументувати, доводити

правильність тверджень; уникнення невнормованих

іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику

окремого предмета; поповнювати свій словниковий

запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та

лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять,

формулювання властивостей, доведення правил,

теорем

2 Спілкування

іноземними

мовами

Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер,

тем і ситуацій, визначених чинною навчальною

програмою; розуміти на слух зміст автентичних

текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних

жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;

здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно

до поставлених завдань; використовувати у разі

потреби невербальні засоби спілкування за умови

дефіциту наявних мовних засобів; обирати й

застосовувати доцільні комунікативні стратегії

відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та

використовувати її для різних потреб; висловлювати

свої думки, почуття та ставлення; ефективно

взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою

засобів електронного спілкування; ефективно

користуватися навчальними стратегіями для

самостійного вивчення іноземних мов; адекватно

використовувати досвід, набутий у вивченні рідної

мови та інших навчальних предметів, розглядаючи

його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною

мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники,

довідкова література, мультимедійні засоби,

адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична

компетентність

Уміння: оперувати текстовою та числовою

інформацією; встановлювати відношення між

реальними об’єктами навколишньої дійсності

(природними, культурними, технічними тощо);

розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту;

будувати і досліджувати найпростіші математичні

моделі реальних об'єктів, процесів і явищ,

інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати

в контексті навчальних та практичних задач;

використовувати математичні методи у життєвих

ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики

для повноцінного життя в сучасному суспільстві,

розвитку технологічного, економічного й оборонного

потенціалу держави, успішного вивчення інших

предметів.

Навчальні ресурси: розв'язування математичних

задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні

життєві ситуації

4 Основні

компетентності у

природничих

науках і

технологіях

Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у

довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і

процеси; послуговуватися технологічними

пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості

природничих наук як універсальної мови науки,

техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей

в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм,

які ілюструють функціональні залежності результатів

впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-

цифрова

компетентність

Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом

та складати алгоритми; визначати достатність даних

для розв’язання задачі; використовувати різні знакові

системи; знаходити інформацію та оцінювати її

достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та

джерел її отримання; усвідомлення важливості

інформаційних технологій для ефективного

розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова

графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися

впродовж життя

Уміння: визначати мету навчальної діяльності,

відбирати й застосовувати потрібні знання та способи

діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та

планувати свою навчальну діяльність; моделювати

власну освітню траєкторію, аналізувати,

контролювати, коригувати та оцінювати результати

своєї навчальної діяльності; доводити правильність

власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх

потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у

пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж

життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї

діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної

освітньої траєкторії

7 Ініціативність і

підприємливість

Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві

проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати

оптимальні рішення; використовувати критерії

раціональності, практичності, ефективності та

точності, з метою вибору найкращого рішення;

аргументувати та захищати свою позицію,

дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи

оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність,

упевненість у собі; переконаність, що успіх команди –

це й особистий успіх; позитивне оцінювання та

підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького

змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і

громадянська

компетентності

Уміння: висловлювати власну думку, слухати і

чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку

на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою

позицію; ухвалювати аргументовані рішення в

життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді,

виділяти та виконувати власну роль в командній

роботі; аналізувати власну економічну ситуацію,

родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі

послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити

споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне

ставлення до інших незалежно від статків, соціального

походження; відповідальність за спільну справу;

налаштованість на логічне обґрунтування позиції без

передчасного переходу до висновків; повага до прав

людини, активна позиція щодо боротьби із

дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і

самовираження у

сфері культури

Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою

думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи

національні та культурні особливості співрозмовників

та дотримуючись етики спілкування і взаємодії;

враховувати художньо-естетичну складову при

створенні продуктів своєї діяльності (малюнків,

текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага

до культурного розмаїття у глобальному суспільстві;

усвідомлення впливу окремого предмета на людську

культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних

видах мистецтва

1 Екологічна

грамотність і

здорове життя

Уміння: аналізувати і критично оцінювати

соціально-економічні події в державі на основі різних

даних; враховувати правові, етичні, екологічні і

соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як

інтерпретації результатів вирішення проблем можуть

бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку

окремого предмета та екології на основі різних даних;

ощадне та бережливе відношення до природніх

ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних

норм побуту; розгляд порівняльної характеристики

щодо вибору здорового способу життя; власна думка та

позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання

соціально-економічного, екологічного змісту; задачі,

які сприяють усвідомленню цінності здорового

способу життя

Виокремлюються в навчальних програмах такі наскрізні лінії ключових

компетентностей:

«Екологічна безпека й сталий розвиток»,

«Громадянська відповідальність»,

«Здоров’я і безпека»,

«Підприємливість і фінансова грамотність».

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних

компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно

враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально

значимими над предметними темами, які допомагають формуванню в учнів

уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані

знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем

враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного

середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета

проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання,

реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль

окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить

від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи

інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наск

різна

лінія

Коротка характеристика

Ек

ол

огіч

на

без

пек

а й

ста

ли

й р

озв

ито

к

Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та

екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань

збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення

важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з

реальними даними про використання природних ресурсів, їх

збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку

бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології,

формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми,

критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього

середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Гр

ом

ад

ян

ськ

а

від

по

від

ал

ьн

ість

Сприятиме формуванню відповідального члена громади і

суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування

суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через

колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти

тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів

готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів

діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога

більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання

порядності, старанності, систематичності, послідовності,

посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти

важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів,

незалежно від рівня навчальних досягнень.

Зд

ор

ов

'я і

без

пек

а Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно

стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і

формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і

охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем

дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто

звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і

здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук

оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні

викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Під

пр

иєм

ли

віс

ть

і ф

іна

нсо

ва

гр

ам

отн

ість

Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив,

здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному

середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних

аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування,

запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних

завдань щодо планування господарської діяльності та реальної

оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету,

формування економного ставлення до природних ресурсів.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

урок формування компетентностей;

урок розвитку компетентностей;

Урок перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

Урок корекції основних компетентностей;

Комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії,

віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги,

квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з

навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-

уроки тощо.

МОДЕЛЬ ВИПУСКНИКА

Випускник Нової української школи і Вижницької спеціалізованої школи

– це особистість, патріот та інноватор;

цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення;

патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними

принципами і здатний приймати відповідальні рішення;

інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку,

конкурувати на ринку праці, вчитися впродовж життя.

Освічені українці, всебічно розвинені, відповідальні громадяни і патріоти,

здатні до інновацій – ось загальна формула, до якої прагне школа і наша є не

винятком. Стоячи на порозі великим змін, ми приймаємо їх і будуємо формулу

«випускника» по максимуму, тому що віримо: ось хто поведе Україну в ХХІ

століття.

Сучасний світ складний. Дитині недостатньо дати лише знання. Ще

необхідно навчитися користуватися ними. Знання та вміння, взаємопов’язані з

ціннісними установками учня, формують його життєві компетентності,

необхідні для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці.

Ключові компетентності – це ті якості, яких кожен потребує для особистої

реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та

працевлаштування і які здатні забезпечити життєвий успіх молоді у суспільстві

знань.

До ключових компетентностей, визначених Новою школою і педагогічною

радою школи належать:

1. вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і

письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано

пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова,

усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного

самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних

життєвих ситуаціях;

2. здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та

іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в

різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі,

культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання

іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння

навичками міжкультурного спілкування;

3. математична компетентність, що передбачає виявлення простих

математичних залежностей у навколишньому світі, моделювання процесів

та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань,

усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і

суспільному житті людини;

4. компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що

передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати

нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати,

формулювати припущення і робити висновки на основі проведених

дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та

дослідження;

5. інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін

у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань,

умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують

подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність,

відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6. екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи

екологічного природокористування, дотримання правил

природоохоронної поведінки, ощадного використання природних

ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку

суспільства;

7. інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування

основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність

безпечного та етичного використання засобів інформаційно-

комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8. навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і

навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного

навчального середовища, отримання нової інформації з метою

застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних

навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати

самостійно і в групі;

9. громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії,

справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу

життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають

співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в

житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних

ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати

культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина

України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я

інших людей, дотримання здорового способу життя;

10. культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів

мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв)

шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження

особистості;

11. підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають

ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння

організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення

етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя

ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов’язані. Кожну

з них діти набуватимуть послідовно, поступово під час вивчення різних

предметів на всіх етапах освіти. Спільними для всіх компетентностей є такі

вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане;

• уміння висловлювати думку усно і письмово;

• критичне мислення;

• здатність логічно обґрунтовувати позицію;

• ініціативність;

• творчість;

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;

• уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний

інтелект;

• здатність до співпраці в команді.

Основою такої моделі є Концепція Нової української школи.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ТА ЙОГО ОБҐРУНТУВАННЯ

Комунальний заклад «Вижницька спеціалізована школа-інтернат І-III

ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів художньо-

естетичного циклу імені Назарія Яремчука» (далі школа) - це заклад освіти, що

забезпечує реалізацію права дітей на загальну середню та спеціалізовану освіту,

дає можливість учням розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих

здібностей. У 2019/2020 н.р. в школі буде організовано роботу 10 класів, в яких

навчатиметься 180 учнів.

Освітня програма враховує основні вимоги Закону України «Про освіту»,

Державного стандарту початкової освіти, наказу МОН України від 23.04.2019 №

536 „Про затвердження Положення про інституційну форму здобуття загальної

середньої освіти”; листів МОН України від 22.10.18 № 1/11-11232 „Щодо

порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів”, від 10.06.2019

№ 1/9-365 „Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством

освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2019/2020

навчальному році”, від 01.07.2019 № 1/11-5966 „Щодо методичних рекомендацій

про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у

2019/2020 навчальному році” та листа Департаменту освіти і науки Чернівецької

облдержадміністрації від 09.07.2019 № 01-31/1881 „Про окремі питання щодо

організації 2019/2020 навчального року ”.

Освітня програма закладу є основним документом, що регламентує

освітній процес у Вижницькій спеціалізованій школі на 2019/2020 навчальний

рік.

З 01.09.2019 р. вводиться нова сітка годин, навчальні програми і

підручники в 1-му, 2-му, 3-му, 4-му, 5-му, 6-му, 8-му, 9-му, 10-му та 11-му

класах.

Освітню програму складено:

для 1-го та 2-го класів - за Типовою освітньою програмою для 1-2 класів

закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України від

21.03.2018 № 268, за програмою розробленою під керівництвом О.Я.Савченко

(таблиця 1);

для 3-го класу - за Типовою освітньою програмою закладів загальної

середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018

№ 407 згідно з таблицею 7 (таблиця 2);

для 4-го класу - за Типовою освітньою програмою закладів загальної

середньої освіти І ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018

№ 407 згідно з таблицею 1 (таблиця 3);

для 5-6-го класів - за Типовою освітньою програмою закладів загальної

середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018

№ 405 згідно з таблицею 7 (таблиця 4);

для 8-го та 9-го класів – за Типовою освітньою програмою закладів

загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від

20.04.2018 № 405 згідно з таблицею 1 (таблиця 5);

для 10-11-го класів – за Типовою освітньою програмою закладів

загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від

20.04.2018 № 408 згідно з таблицею 2 (таблиця 5);

Поділ класів на групи при проведенні практичних занять з інформатики з

використанням комп´ютерів здійснено відповідно до нормативів, затверджених

наказом МОН України від 20.02.2002 № 128, а саме у 2,3, 5, 6, 8 -х класах.

На виконання Указу Президента України від 25.10.2002 № 948 «Про

концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання

молоді», доручення Голови обласної державної адміністрації від 27.03.2014

№31-В «Про активізацію військово-патріотичного виховання в області та

проведення практичних занять з військової підготовки», листа Департаменту

освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації від 08.04.2014 № 01-31/950

здійснено поділ учнів 10,11-х класів на групи (дівчата, хлопці) при вивченні

предмета «Захист Вітчизни» та виділено по 0,5 год. на тиждень з варіативної

складової на підсилення вивчення даного курсу.

Мова навчання у школі - українська.

Освітня програма для 1-11 класів зорієнтована на роботу за 5-денним

навчальним тижнем.

Граничну наповнюваність класів та тривалість уроків встановлено

відповідно до вимог статей 14, 16 Закону України “Про загальну середню

освіту”. Гранично допустиме навчальне навантаження учнів і загальна покласна

кількість годин не перевищують меж, встановлених Державними санітарними

правилами і нормами влаштування, утримання закладів загальної середньої

освіти та організації освітнього процесу, затвердженими постановою

Міністерства охорони здоров’я України від 14.08.2001 № 63.

Освітня програма для 1-11 класів включає інваріантну частину,

сформовану на державному стандарті, та варіативну складову.

Години варіативної складової передбачаються на:

збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

впровадження курсів за вибором;

індивідуальні заняття.

Години для підсилення інваріантної складової на вивчення окремих

предметів заносяться до класного журналу на сторінки відповідного предмета

інваріантної складової.

За рішенням педагогічної ради курси за вибором проводяться для учнів

усього класу. Облік курсів за вибором здійснюється на окремих сторінках

класного журналу. Результати знань учнів оцінюються та виставляються до

класного журналу, групи, яка відвідує заняття. Результати знань учнів з

факультативів не оцінюються.

Індивідуальні заняття вводяться для окремих учнів класу. Облік

додаткових занять здійснюється на сторінках класного журналу. Оцінки за

роботу під час індивідуальних занять не виставляються. Тематику занять

визначає вчитель, виходячи з необхідності відпрацювання певного програмового

матеріалу.

У 1, 2, 4-х класах окремо будуть викладатися музичне мистецтво та

образотворче мистецтво, а у 8-му та 9-му класах - мистецтво.

У 3, 5, 6 класі з поглибленим вивченням предметів художнього циклу

освітня галузь мистецтво включатиме рисунок, живопис, композицію, художню

культуру та музичне мистецтво.

Початкова школа

Варіативна складова

1. 1-4 класи

1. З метою формування у дітей високоморальних якостей, патріотичної

та громадянської свідомості, ціннісних орієнтирів, які ведуть людину шляхом

пізнання Істини, Добра, Краси, школа продовжує впроваджувати у 1-4-х класах

предмету «Основи християнської етики»,

1-й клас – 1 год. (1 год. – основи християнської етики);

2-й клас – 1 год. (1 год. – основи християнської етики);

3-й клас – 1 год. (1 год. – основи християнської етики);

4-й клас – 1 год. (1 год. – основи християнської етики).

2. Виділено додаткові години на підсилення предметів інваріантної складової:

4-й клас – 1 год. (1 год. – математика).

Основна школа

1. Підсилення предметів інваріантної складової:

5 клас – 0,5 год. (0,5 год. - українська мова);

5 клас – 1 год. ( 1 год. – малюнок);

6 клас – 0,5 год. (0,5 год. - українська мова);

6 клас – 1 год. ( 1 год. – малюнок);

8 клас –1 год. (1 год. - українська мова);

9 клас – 1 год. (1 год. - українська мова);

9 клас – 0,5 год. (0,5 год. - алгебра);

2. З метою формування в учнів сучасних моделей поведінки в школі,

вдома і в суспільстві на основі нових ціннісних та етичних підходів, принципів

стійкого, збалансованого розвитку, формування в школярів активної

природоохоронної позиції і передачі здобутих знань та навичок іншим членам

родини та громаді загалом для учнів 5-9 класів читатимуться курси за вибором:

„Культура екологічної поведінки”,

8 клас – 1 год. (1 год. - культура екологічної поведінки);

9 клас – 0,5 год. (0,5 год. - культура екологічної поведінки);

Старша школа

1. Підсилення предметів інваріантної складової:

10 клас – 0,5 год (захист Вітчизни – 0,5 години на тиждень);

11 клас – 0,5 год ( захист Вітчизни – 0,5 години на тиждень);

11 клас – 1 год (українська мова – 1 година натиждень).

З метою залучення учнів до найвизначніших надбань вітчизняного та

світового мистецтва, розвитку самостійного художнього мислення та уміння

сприймати, емоційно переживати, аналізувати, оцінювати та порівнювати явища

мистецтва, формування світоглядних уявлень та ціннісних орієнтацій з метою

виховання всебічно розвиненої, високодуховної, толерантної особистості школа

продовжує впроваджувати для учнів 5-11 класів курси за вибором „Історія

образотворчого мистецтва”.

5 клас – 0,5 год. (0,5 год. – історія образотворчого мистецтва);

6 клас – 0,5 год. (0,5 год. – історія образотворчого мистецтва);

8 клас – 0,5 год. (0,5 год. – історія образотворчого мистецтва);

9 клас – 0,5 год. (0,5 год. – історія образотворчого мистецтва);

10 клас – 1 год. (1 год. – історія образотворчого мистецтва);

11 клас – 1 год. (1 год. – історія образотворчого мистецтва);

„Основи християнської етики” вводиться у 5 -11 класах по 0,5 год. на

тиждень, з метою утвердження духовно-моральних принципів, нерозривного

взаємозв’язку підростаючого покоління з християнськими цінностями.

Для учнів 10-11 класів проводитимуться індивідуальні заняття:

10 клас:

Алгебра – 1 година на тиждень;

Історія України – 1 година на тиждень;

Інформатика – 2 година на тиждень;

Геометрія – 1 година на тиждень;

Технології – 1 година на тиждень.

11 клас:

Алгебра – 1 година на тиждень;

Історія України – 1 година на тиждень;

Інформатика – 1 година на тиждень;

Геометрія – 1 година на тиждень;

Географія – 1 година на тиждень;

Технології – 1 година на тиждень.

Індивідуальні заняття з алгебри, геометрії, історії України, інформатики,

географії та технологій передбачають постановку перед кожним учнем

спеціально дібраного відповідно до рівня його підготовки і навчальних

можливостей завдання, додаткову роботу з обдарованими учнями та роботу з

учнями, яким необхідна допомога вчителя для кращого засвоєння програмового

матеріалу.

Особливості організації освітнього процесу

у 2019/2020 навчальному році

Школа працює за п’ятиденним навчальним тижнем.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту»

2019/2020 навчальний рік розпочинається 02 вересня 2019 року святом «День

знань» та закінчується 29.05.2020 року.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 02.09 по 24.12.2019 р.;

ІІ семестр – з 13.01 по 29.05.2020 р.;

Канікули для учнів провести:

осінні – з 28.10 по 03.11.2019 р.,

зимові – з 25.12.2019 р. по 12.01.2020 р.,

весняні – з 23.03 по 29.03.2020 р.,

для учнів 1-го класу встановлюються додаткові тижневі канікули з 24.02.по

01.03.2020 р.,

літні – з дня закінчення навчального року по 31.08.2020 р.

Свято останнього дзвоника проводити – 29.05.2020 року.

Навчальні екскурсії та практика у 2019/2020 н.р. організовуються

відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки

України від 06.02.2008 №1/9-61 протягом навчального року.

Закінчується 2019/2020 навчальний рік проведенням:

• підсумкового оцінювання навчальних досягнень учнів всіх класів;

• державної підсумкової атестації випускників початкової, основної та

старшої школи згідно з вимогами статті 34 Закону України „Про загальну

середню освіту”.